Національний університет « Чернігівський колегіум» імені Т.Г.

Шевченка
Кафедри загальної, вікової та соціальної психології ім М.А.Скока

РЕФЕРАТ
на тему:
« Зародження і розвиток вищої школи в Україні»

Студентки 51 групи
Голобурди Катерини Геннадіївни
Перевірила: канд. психол. наук, доцент
Скок А.Г

Чернігів 2021
План

Вступ

1. Зародження і розвиток вищої школи в Україні

2. Державне регулювання вищої освіти в Україні

3. Історія та значення болонської системи

Висновок

Список використаної літератури

2
Вступ

У сучасному світі важко переоцінити значення освіти для кожної

людини та суспільства в цілому. Саме тому, кожна цивілізована держава
регулює питання освіти на законодавчому рівні. Відповідно до Закону
України «Про освіту», освіта - основа інтелектуального, культурного,
духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Тому, в залежності від того,на скільки в державі розвиненою буде освіта,
такою розвиненою буде й держава.

Вища освіта в Україні має довгу та багату історію. На сьогоднішній

день ми маємо пишатися нашою державою, оскільки український народ з
давніх часів був одним з найосвіченіших, бо кожен священик вважав своїм
обов'язком навчити дітей хоча б елементарній грамоті. Такою освіченістю
простого населення захоплювався у свої часи навіть Столипін. Перші
освітні установи почали з'являтися ще у 16-17 століттях і мали форму
братств. Причиною їх створення стали намагання українського народу
боротися проти іноземного утиску, національних і релігійних утисків. При
братствах відчинялися школи, друкарні, навколо яких об'єднувалися
культурні сили. В кінці XVI - початку XVII ст. братські школи виникли у
Львові (1585), в Києві (1615), Луцьку (1620), Вінниці, Немирові, Кам'янці-
Подільському і деяких інших містах.

Слід зазначити, що викладання в цих навчальних закладах велося

рідною мовою. Я не буду простежувати генезу освітніх закладів на
території сучасної України, мабуть, краще буде зазначити, що станом на
2013 рік в Україні налічувалось 803 вищих навчальних закладів:
університетів,академій, інститутів, консерваторій, коледжів, технікумів,
вищих професійних училищ та ін. Тобто освіта кардинально змінилася і на
сьогоднішній день реформована за європейським зразком. Саме освіта
специфічними методами реалізує процес соціалізації людей, передусім
підростаючого покоління.

1. Зародження і розвиток вищої школи в Україні

Історія науки і освіти свідчить про традиційно високий потяг українців

до знань. Як приклад доцільно привести такий історичний факт. Сирієць
архідиякон Павло Алеппський, що супроводжував свого батька -
антіохійського патріарха Макарія до Росії й України в 1657 році, писав:
"По всій землі руській ми помітили чудову рису, яка викликала наше
здивування: всі вони, за винятком небагатьох, навіть більшість їхніх жінок
і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб. У землі козаків
усі діти уміють читати, навіть сироти".

3
 В Україні першою школою вищого рівня вважають Острозьку
академію, засновану близько 1576 року в м. Острозі князем К. Острозьким.
В академії викладали слов'янську, грецьку, латинську мови і так звані
"вільні науки": граматику, арифметику, риторику, логіку та ін. Велика
увага приділялася вивченню музики і хорового співу, що знайшло
відбиток в "острозькому наспіві", широко відомому в Україні і Білорусі.
При школі діяли друкарня і науково-літературний гурток. Якщо брати до
уваги такі показники як мета навчального закладу, його устрій, склад
викладачів та їх причетність до науково-дослідної роботи, коло дисциплін
і рівень їх викладання, рівень освіти і оцінка роботи закладу
громадськістю, то Острозьку академію можна вважати вищою школою,
першою у східних слов'ян.

1632 року в Києві шляхом об'єднання Київської братської та Лаврської

шкіл було створено Києво-Могилянську колегію - вищий навчальний
заклад, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам
європейської вищої школи. Об'єднана школа отримала свою назву на честь
свого протектора-митрополита Петра Могили (Петру Мовіле).

1701 року колегія одержала титул та права академії і почала називатися

Київською академією, впливовим освітнім і культурним осередком в
Україні і Європі. Вона була елітним вищим навчальним закладом, який
функціонував на демократичних засадах. На початку XVIII століття у
Київській академії навчались понад дві тисячі студентів - представників
різних народів і різних станів.

Визначне місце у розвитку освіти, науки і культури на українських

землях посідали університети. Одним з найстаріших наукових і
культурних осередків України є Львівський університет, якому 20 січня
1661 року польським королем було надано "статус академії і титул
університету".

Харківський університет - перший на території України, що входила до

складу Російської імперії, засновано у 1805р. за ініціативи відомого
вченого, винахідника, освітнього і громадського діяча Василя Каразіна.

У 1834 році відбулось становлення Київського університету. У 1865

році в Одесі за ініціативи відомого педагога і лікаря М.І. Пирогова на базі
Рішельєвського ліцею було засновано Новоросійський університет, який з
1933 року отримав назву Одеського університету.

Усього в Україні до 1917 року діяло 27 вищих навчальних закладів, у

яких навчалося понад 35000 студентів. Напередодні війни 1941 року в
Україні функціонувала університетська система, до складу якої входило
4
шість класичних університетів - Київський, Харківський, Львівський,
Одеський, Дніпропетровський, Чернівецький, а після закінчення війни та
приєднання Закарпаття до України до університетської системи ввійшов
Ужгородський державний університет - перший вищий навчальний заклад
на Закарпатті.

У 50-і роки минулого століття головними центрами вищої освіти в

Україні залишалися Київ, Харків, Одеса і Львів. У 1958 році у цих містах
концентрувалося 70 вищих навчальних закладів із 140, а в них навчалося
59% від загальної чисельності студентів. У Харкові було 24 ВНЗ, у Києві -
18, у Одесі -16, у Львові -12 вищих навчальних закладів.

На початку третього тисячоліття українська вища школа знаходиться

на хвилі глибинних освітніх реформ теперішнього часу.

2. Державне регулювання вищої освіти в Україні

Сьогодні питання освіти регулюється державою на найвищому рівні.

Відповідно до статті 53 Конституції України, Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує
доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої,
професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних
навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої,
позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних
форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і

комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до

закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення
рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через
національні культурні товариства.

При цьому,у п.4.1 Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2004 від

04.03.2004 зазначається,що освіта визнається однією з пріоритетних сфер
соціально-економічного, духовного та культурного розвитку суспільства.
У п.4.2 сказано,що доступність вищої освіти в державних і комунальних
навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для
їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє
право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з
урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого
навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю
навчання.
5
 Таким чином, виходячи із змісту поняття "доступність", яке
вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах
про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд
України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим
смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у
праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Закон України «Про вищу освіту» визначає поняття вищої освіти як

сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів
мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-
етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому
навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за
певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими,
ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада

України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган
виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Ст. 4 цього Закону встановлює, що кожен має право на вищу освіту.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в
державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній
основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої
освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого
бюджету.

Громадяни України вільні у виборі вищого навчального закладу,

форми здобуття вищої освіти і спеціальності.

Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства,

місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану,
національності, мови, походження, стану здоров'я, ставлення до релігії,
наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути
обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених
Конституцією та законами України.

Усі особи, які здобувають вищу освіту у вищих навчальних закладах,

мають рівні права та обов'язки.

3. Історія та значення болонської системи

19 червня 1999 року у м. Болонья (Італія) розпочинається Болонський

процес. Болонську декларацію підписують міністри освіти 29
європейських країн. Ця декларація передбачає спільні стандарти вищої
6
освіти в Європі і запровадження двоступеневої системи - бакалавр і
магістр. 19 травня 2001 року підписується Празьке комюніке. Країн, що
приєдналися до цього процесу вже 33. На саміті визначаються важливі
елементи європейської вищої освіти: мотивування студентів до навчання,
підвищення конкурентоспроможності європейських студентів серед інших
країн світу. 18-19 вересня 2003 року в Берліні підписується відповідне
комюніке. До процесу приєднується ще 7 країн, серед них Росія. Країн-
учасниць - 40. Приймається рішення про єдиний докторський ступінь -
„доктор філософії” у певній сфері знань. Рішення про приєднання України
до Болонського процесу ухвалено 19 травня 2005 року на конференції
міністрів освіти країн Європи, яка проходила в норвезькому місті Берґені.

Болонська система - це єдині стандарти освіти для європейських країн.

Ідея виникла під час інтеграційних процесів у Європі, які не могли не
торкнутися й цієї сфери. Головною метою консолідації стало бажання
підвищити конкурентоспроможність європейської освіти в світових
масштабах і посилити її вплив на суспільні перетворення.

Ця система передбачає двоступеневу систему освіти - здобуття звань

бакалавр і магістр, оминаючи будь-які проміжні ступені.

Також вона передбачає кредитно-модульну систему, яка має дві

основні функції. По-перше, чітко визначатимуться обсяги роботи
студента. А по-друге, спроститься перехід із одного університету до
іншого.

7
Висновок

Отже, ми бачимо, що вже у 16 ст. в Україні почали заявлятися перші

вищі школи. І вже в сучасній Україні налічується більше 800 вищих
навчальних закладів.

Держава через діяльність своїх органів сприяє розвитку освіти і науки

в Україні,настільки,наскільки цього потребує сучасне суспільство на
даному етапі свого розвитку.

Основними нормативно правовими актами що регулюють питання

вищої освіти є : Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон
України «Про вищу освіту», Рішення Конституційного Суду України від
04.03.2004 № 5-рп/2004 та ін.

Також, важливо є те, що Україна,яка стоїть на шляху інтеграції у

Європейське суспільство, є учасницею Болонського процесу, метою якого
є створення європейського наукового та освітнього простору задля
підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до
працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському
ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої
школи.

8
Список використаної літератури:

3. Т.І. Туркот. Педагогіка вищої школи /2011р.

4. ЗУ «Про освіту» 24.07.2014

5. Рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 5-рп/2004

6. ЗУ «Про вищу освіту» від 01.07.2014.