Урок № 45

Тема. Тепловий стан тіла. Температура тіла. Вимірювання температури. Лабораторна

робота № 11 «Вимірювання температури за допомогою різних термометрів». Мета:
розширити знання учнів про явище перетворення одного виду енергії в інший; дати уявлення
про тепловий рух як особливий вид руху; ознайомити зі способом вимірювання температури й
одиницями температури. Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: демонстрації моделі теплового руху, відчуття температури
людиною; зошит із друкованою основою для виконання лабораторних робіт, прилади, необхідні
для проведення роботи.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Бесіда

— Що ви знаєте про основні положення молекулярно-кінетичної теорії , (МКТ) і її дослідне

підтвердження?
— Як відбувається дифузія за високої та низької температури?
— Як пов'язана температура газу зі швидкістю руху його молекул?
— Чим відрізняється рух молекул холодної води від руху молекул теплої?
— Чому тверді тіла й рідини не розпадаються на окремі молекули?
— Які явища вказують на те, що молекули не тільки притягаються одна до одної, але й
відштовхуються?
— Назвіть загальні властивості твердих тіл.
— Перелічіть загальні властивості рідин.
— Якими є загальні властивості газів?
— Чи є відмінності між молекулами льоду, води й водяної пари? .
V. Вивчення нового матеріалу
Хаотичний рух молекул можна продемонструвати за допомогою моделі
броунівського руху, попередньо забравши з неї «броунівську» частку. Обго-
 воривши з учнями відповіді на попередні запитання й результат демонстрації, необхідно зробити
висновок: через те що зі швидкістю руху молекул тіла пов'язана його температура, хаотичний рух
молекул, з яких складаються тіла, називають тепловим рухом.
При цьому варто звернути увагу учнів на те, що тепловий рух відрізняється від механічного,
оскільки в ньому бере участь величезна кількість часток і кожна з них рухається безладно.
Ґрунтуючись на понятті про тепловий рух, потрібно перейти до уточнення поняття температури. З
життєвого досвіду школярам відомо, що різні тіла можуть бути нагріті до різного ступеня. При цьому
власне відчуття тепла й холоду є значним чином відносним, у чому учні зможуть переконатися в ході
дослідів.
Після проведення дослідів варто зробити висновок: за допомогою відчуттів об'єктивно судити про
температуру навколишніх тіл неможливо!
Виникає проблема: необхідно знайти таку ознаку або таку властивість тіл, що ясно вказувала б на
те, що тіло нагріте й наскільки саме. Такою ознакою може бути, наприклад, розширення тіл при
нагріванні: чим більше нагріте тіло, тим більше його об'єм, тим інтенсивніше в ньому хаотичний рух
молекул й атомів. Робиться висновок: мірою інтенсивності теплового руху є температура.
Далі розглядається термометр у такій послідовності:
1) принцип дії;
2) градуювання;
3) шкала вимірів;
4) правила вимірювання температури.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Бесіда
— Що ми знаємо про рух однієї молекули тіла?
— Чому загальний рух молекул тіла є дуже складним?
— Чому безладний рух молекул називають тепловим рухом?
— Наведіть приклади теплових явищ.
— Що характеризує температура тіла?
— Яку властивість речовини використовують у конструкції термометра?
— Чому людина при вимірюванні температури власного тіла має тримати термометр кілька хвилин?

VII. Лабораторна робота

VIII.Підведення підсумків
IX. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал підручника.
2. Повторити матеріал про механічну енергію та її види.
3. Виконати домашню лабораторну роботу № 11 і домашній есперимент № 11 [10]

Тема. Внутрішня енергія та способи її зміни.

Мета: увести поняття внутрішньої енергії тіла як суми кінетичної енергії руху молекул і
потенціальної енергії їх взаємодії; ознайомити учнів із двома способами зміни внутрішньої
енергії; формувати розуміння учнями матеріальної єдності світу.
Тип уроку: комбінований.
Наочність і обладнання: демонстрації падіння пластилінової кульки, коливань вантажу на
пружині й нитці, нагрівання тіл при здійсненні роботи (тертя, удар) і шляхом теплопередачі.
 Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Бесіда

— Що ми знаємо про рух однієї молекули тіла?

— Чому загальний рух молекул тіла є дуже складним?
— Чому безладний рух молекул називають тепловим рухом?
— Наведіть приклади теплових явищ.
— Що характеризує температура тіла?
— Яку властивість речовини використовують у конструкції термометра?
— Одна молекула кисню рухається в повітрі зі швидкістю 900 м/с, а інша — зі швидкістю 1200 м/с.
Чи є правильним твердження, що температура другої молекули вища?
— Відомо, що чим більша швидкість руху молекул тіла, тим вища його температура. Чому ж не
нагрівається куля, що вилетіла з дула пневматичної рушниці, у той час як всі її молекули рухаються до
мішені з великою швидкістю?
— Чому людина при вимірюванні температури власного тіла має тримати термометр кілька хвилин?
— Які види механічної енергії ви знаєте? Чи мають молекули енергію? Чому?
V. Вивчення нового матеріалу
Формування поняття внутрішньої енергії можна розпочати з ідеї про нібито "порушення» закону
збереження енергії при падінні з деякої висоти пластилінової кульки на стіл (або свинцевої кульки на
свинцеву плиту).
Після демонстрації досліду за допомогою послідовних запитань необхідно створити проблемну
ситуацію.
— Яку енергію мала кульку на початку руху?
— Чи відбувався перехід енергії під час падіння? Який саме?
— Яку енергію має кулька безпосередньо перед ударом? Куди поділася ця енергія?
— Що відбулося з кулькою і столом?
Обговорюючи відповіді, варто підвести учнів до висновку, що кулька нагрілася (або
деформувалася), а її механічна енергія не зникла, а перейшла у так звану внутрішню енергію. Очевидно,
ця внутрішня енергія пов'язана з рухом і взаємодією часток, з яких складається тіло. Далі робиться
висновок: сумарну енергію руху та взаємодії всіх часток, з яких складається тіло, називають
внутрішньою енергією.
Отже, розподіл енергії на механічну й внутрішню пов'язаний із розходженням розмірів
макроскопічних тіл і молекул і, як з'ясовується далі, є зручним для опису широкого кола явищ.
1-й канал зміни внутрішньої енергії — здійснення роботи, однак можна змінити її й без здійснення
роботи.
, 2-й канал зміни внутрішньої енергії — теплопередача, якою енергія передається від одних тіл
(частин тіл) до інших (інших частин).
Теплопередача виникає за наявності теплового контакту, а також розходження температур тіл, що
контактують.
 На закінчення необхідно узагальнити, що зміна внутрішньої енергії тіла завжди відбувається
завдяки енергії інших тіл:
1) при здійсненні роботи — завдяки механічній енергії;
2) при теплопередачі — унаслідок зміни внутрішньої енергії.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу
1. Бесіда
— Які перетворення енергії відбуваються при підйомі кульки та її падінні?
— Як змінюється стан пластилінової кульки та стола внаслідок їх зіткнення?
— У яку енергію перетворюється механічна енергія кульки при її ударі об стіл?
— Яку енергію називають внутрішньою енергією тіла?
— Чи залежить внутрішня енергія тіла від його руху й положення щодо інших тіл? .
— Назвіть способи зміни внутрішньої енергії тіла.
— Як змінюється внутрішня енергія тіла, коли щодо нього виконують роботу?
— Наведіть приклади збільшення внутрішньої енергії тіла способом теплопередачі.
— Поясніть на підставі молекулярної будови речовини нагрівання ложки, зануреної в гарячу воду.
— Що таке теплопередача?
— Якими двома способами можна змінити внутрішню енергію тіла?
— Яке перетворення енергії відбувалося, коли наші далекі пращури добували вогонь тертям? Чи
добувають вогонь тертям у наш час?
— Чи можна запалити сірник, не виконавши щодо нього механічної роботи?
— Чому при забиванні цвяха його голівка нагрівається слабко, а коли цвях уже забитий, декількох
ударів досить, щоб сильно розігріти її.
2. Розв'язання задач.
1. При терті голівки сірника об коробку сірник запалюється. Поясніть це явище.
2. Які перетворення енергії відбуваються в досліді на рисунку (рис. 49)?
3. Чому, якщо швидко сковзнути з каната, можна обпалити руки?

VII. Підведення підсумків

VIII.Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал підручника.

2. Розв'язати задачі.

1. Закриту пробірку занурили в гарячу воду. Чи змінилася кінетична й потенціальна енергія молекул
повітря в пробірці? Якщо змінилася, то як?
2. У посудиш нагріли воду. Чи можна сказати, що внутрішня енергія води збільшилася? Чи можна
сказати, що воді передана деяка кількість теплоти? Відповідь поясніть.
3. Після обробки на точильному крузі зубило стає гарячим. Зубило, вийняте з горна, теж гаряче. Чи
однаковою є причина підвищення температури зубила в цих випадках?
 Урок № 47
Тема. Теплообмін. Види теплопередачі.
Мета: ознайомити учнів з видами теплопередачі; навчити пояснювати теплові явища на
підставі молекулярно-кінетичної теорії й характеризувати напрямок протікання теплових
процесів у природному середовищі.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: демонстрації теплопровідності металів, конвекції в газах і
рідинах, нагрівання тіл випромінюванням.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
V. Вивчення нового матеріалу
Викладання можна розпочати з постановки проблемного досліду. Один кінець мідного дроту
закріплюють у штативі, до самого дроту воском прикріплюють кілька кнопок. При нагріванні вільного
кінця дроту над полум'ям віск плавиться й кнопки поступово відпадають від дроту.
Узагальнюючи відповіді учнів, з'ясовується, що при нагріванні відбувається збільшення швидкості
руху молекул, з яких складається тіло. Цей рух передається сусіднім молекулам, унаслідок чого
швидкість цих молекул і, отже, температура даної частини тіла збільшуються.
Важливою рисою теплопровідності є атомно-молекулярний характер переносу енергії, не
пов'язаний з макроскопічними переміщеннями в тілі.
Потім уводиться поняття про гарні (метали) і погані (деревина, скло) провідники теплоти.
Сутність конвекції можна розкрити, нагріваючи колбу з водою, на дні якої поміщений кристалик
перманганату калію, що забарвлює виниклі конвекційні потоки. Потім за допомогою паперових
вертушок і диму можна продемонструвати утворення висхідних потоків повітря над нагрівачем.
Слід зазначити, що розрізняють природну (вільну) й вимушену конвекцію. Природна конвекція
виникає в полі сили тяжіння при нерівномірному нагріванні текучих речовин. При ній перемішування
речовини відбувається внаслідок різниці температур окремих місць середовища й спричиненого цим
розходження густин.
Вимушена конвекція виникає, головним чином, від зовнішнього впливу (при використанні насоса,
мішалки тощо).
Великий інтерес учнів зазвичай викликають досліди зі спостереження «конвекції в повітрі» у
тіньовій проекції.
Характерною рисою випромінювання як виду теплопередачі є те, що воно здійснюється не частками
речовини, а електромагнітними хвилями (тому його механізм не може бути розглянутий у 8 класі).
Сутність явища з'ясовується за допомогою низки дослідів і спостере-
Після цього варто з'ясувати на дослідах, які тіла поглинають випромінювання краще, а які гірше.
 VI. Первинне закріплення нового матеріалу
1. Бесіда
— На якому досліді можна спостерігати передачу внутрішньої енергії твердими тілами?
— Як відбувається передача енергії металевим дротом?
— Поясніть дослід, який показує, що теплопровідність міді більша, ніж теплопровідність сталі?
— Які речовини мають найбільшу й найменшу теплопровідність? Де їх застосовують?
— Чому хутро, пух і пір'я на тілі тварин і птахів, а також одяг на тілі людини захищають від холоду?
Як захищають від нагрівання продукти харчування?
— Опишіть дослід, який показує, що повітря над нагрітою лампою переміщується?
— Поясніть, як і чому відбувається переміщення повітря над нагрітою лампою.
— Чому шкіра при короткочасному контакті з рідким азотом не дістає опік?
— Чому деякі предмети здаються холодними?
— Поясніть, як відбувається нагрівання води в колбі, що стоїть на вогні.
— Як переноситься енергія при конвекції?
— Чим відрізняється природна конвекція від вимушеної?
— Чому рідини й гази нагрівають знизу?
— Чому конвекція неможлива у твердих тілах?
— Як на досліді показати передачу енергії випромінюванням?
— Які тіла поглинають енергію випромінювання краще? які гірше?
— Як на практиці враховується різна здатність тіл поглинати енергію випромінювання?
2. Розв'язання задач.
1. Як зміниться внутрішня енергія нагрітого тіла при зануренні його в холодну воду? Чому?
2. Чому нагріті деталі у воді охолоджуються швидше, ніж на повітрі?
3. Навіщо каналізаційні й водопровідні труби заривають у землю на значну глибину?

VII. Підведення підсумків

VIII.Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал підручника.

2. Розв'язати задачі.

1. Навіщо рукоятку пістолета покривають шаром дерева або пластмаси?

2. Якою є температура в цеху, якщо металеві й дерев'яні деталі здаються на дотик однаково
нагрітими?
3. Навіщо жителі Середньої Азії під час сильної спеки носять ватяні халати й папахи?
4. У якому баці (світлому або темному) скоріше нагріється вода під дією сонячних променів?
 Урок № 48
Тема. Застосування теплопередачі в природі й техніці. Розв'язання задач. Мета:
закріпити знання про види теплопередачі; навести приклади теплової рівноваги й теплообміну
в природі й техніці; виробити вміння розрізняти й класифікувати види теплопередачі
(теплопровідність, конвекція, теплове випромінювання); розкрити значення зменшення
теплових втрат у народному господарстві. Тип уроку: закріплення знань.
Наочність і обладнання: демонстрації прикладів теплопередачі в природі й техніці,
утворення тяги, демонстрація термоса; дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і
навичок учнів.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
— Чому кватирки для провітрювання кімнати поміщають у верхній частині вікна?
— Чому брудний сніг тане швидше, ніж чистий?
2. Самостійна робота № 21 «Тепловий рух. Внутрішня енергія» [9].
Відповіді
Варіант 1 1. а. 2. в. 3. а. 4. в. 5. г. Варіант 2 1. г. 2.б. 3. в. 4.б. 5.6.
V. Вивчення нового матеріалу
Спочатку можна провести порівняння різних видів теплопередачі.
У випадку теплопровідності — це перенос енергії частками тіла, не пов'язаний з переміщенням
самої речовини; у випадку конвекції -— перенос енергії струменями, що переміщаються, самої
речовини; у випадку випромінювання — перенос енергії електромагнітним полем.
Приклади наслідків теплопередачі в природі й застосування її в житті й техніці численні. На уроці
можна зупинитися на таких: вітер (денний і нічний бриз), тяга, опалення й охолодження житлових
приміщень, теплопередача й рослинний світ; термос.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Розв'язання задач.
1. Навіщо дуло гвинтівки покривають дерев'яною накладкою?
2. Якщо температура повітря 16 °С, то нам не холодно, але якщо ввійти у воду, температура якої 20
°С, то ми відчуємо холод. Чому?
3. У якому взутті більше мерзнуть ноги взимку: у просторому або тісному? Чому?
4. Чому снігозатримання, проведене на полях у посушливих районах, гарний засіб не лише для
нагромадження вологи в ґрунті, але й для боротьби з вимерзанням озимих посівів?
5. Який будинок (за однакової товщини стін) тепліший: дерев'яний або кам'яний?
6. Навіщо у верхніх і нижніх частинах корпусів проекційних апаратів та, великих електричних
ліхтарів і кіноапаратів роблять отвори?
І
 7. Чому брудний сніг у сонячну погоду тане швидше, ніж чистий?
8. Навіщо оболонку стратостата фарбують срібною фарбою?
VII, Підведення підсумків
VІІІ. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. За однакової температури граніту й цегли цегла на дотик здається теп
лішою. Який із цих будівельних матеріалів має кращу теплопровід
ність?
2. Чому вовняний одяг зберігає тепло краще, ніж бавовняний?
3. Чому в безвітряну погоду полум'я свічі встановлюється вертикально?
4. У якій сукні влітку прохолодніше: у білій чи темній? Чому?
Урок N5 49
Тема. Кількість теплоти. Питома теплоємність.
Мета: сформувати поняття кількості теплоти як фізичної величини, що характеризує зміну
внутрішньої енергії при теплопередачі; ознайомити з одиницями вимірювання кількості теплоти;
навчити записувати формулу кількості теплоти, що йде на нагрівання тіла.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів;
демонстрації виділення різними речовинами рівної маси неоднакової кількості теплоти при
їхньому охолодженні, нагрівання рівних мас води й масла.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Іll. Формулювання мети і завдань уроку
IV.Актуалізація опорних знань
Самостійна робота № 23 «Застосування теплопередачі в природі й техніці» [9].
Відповіді
Варіант1 1.б. 2.б. 3. г.
Варіант 2 1. г. 2. б. 3. б.
V. Вивчення нового матеріалу
Треба повідомити учням, що для розв'язання багатьох задач необхідно обчислювати зміну
внутрішньої енергії.
Та її частина (&U), що тіло одержує або втрачає при теплопередачі (без виконання роботи),
називається кількістю теплоти (Q): AU =Q .
Після обговорення відповідей на запитання «Чим визначається кількість теплоти?» необхідно
вивести формулу: ДU = Q= c-m-At.
Для переходу до поняття питомої теплоємності варто провести низку дослідів. Після цього можна
дати визначення теплоємності як кількості теплоти, необхідної для зміни температури тіла на 1 °С, і
питомої теплоємності як кількості теплоти, необхідної для зміни температури 1 кг речовини на 1 °С.
 Отже, введення коефіцієнта питомої теплоємності — с — перетворює пропорцію в рівність і
визначає залежність Q від властивостей речовини.
Варто підкреслити, що таблицю в підручнику необхідно розглядати як співвідношення
теплоємностей різних речовин в умовних одиницях.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу
1. Бесіда
— Що таке кількість теплоти? До якого способу зміни внутрішньої енергії належить ця назва?
— Як залежить кількість теплоти від зміни температури тіла?
— Чому не можна тільки за зміною температури тіла робити висновок про отриману ним кількість
теплоти?
— Як залежить кількість теплоти від маси тіла?
— Від чого залежить кількість теплоти, необхідної для нагрівання тіла?
— Якими одиницями вимірюють внутрішню енергію й кількість теплоти?
— Що називають питомою теплоємністю речовини?
— Що є одиницею питомої теплоємності?
■— Питома теплоємність свинцю дорівнює 140 Дж/(кг- °С). Що це означає?
— Чому вода найчастіше використовується в системі опалення й для охолодження двигунів?
— Що потрібно знати, щоб обчислити кількість теплоти, отриманої тілом при нагріванні?
— Поясніть на прикладі, як розраховують кількість теплоти, надану тілу при його нагріванні або
отриману при його охолодженні.
— Напишіть формулу для розрахунку кількості теплоти.
2. Розв'язання задач.
1. Кубики, виготовлені з міді, сталі й алюмінію, масою 1 кг кожний охо-
лодили на 1 °С. На скільки джоулів і як змінюється внутрішня енергія
кожного кубика?
2. Алюмінієву й срібну ложки однакової маси опустили в окріп. Чи рівну кількість теплоти одержать
вони від води?
3. У якому випадку гаряча вода в склянці охолоне більше: якщо в склянку опустити срібну ложку або
якщо опустити алюмінієву тієї ж маси? Відповідь обґрунтуйте.
4. Визначте (усно), яка кількість теплоти потрібна для нагрівання 1 кг алюмінію на 1 °С; 1 кг свинцю
на 2 °С; 1 кг олова на 2 °С; 1 кг платини на З °С; 1 кг срібла на З °С.
5. На що буде потрібно більше енергії: на нагрівання води масою 100 г на 1 °С або на нагрівання
льоду масою 100 г від -1 до 0 °С?

VII. Підведення підсумків

VIII.Домашнє завдання Розв'язати задачі.

1. Для нагрівання на 1 °С 1 кг нафталіну, нікелю й порцеляни відповідно потрібно 130, 460 і 760 Дж.
Чому дорівнює питома теплоємність цих речовин?
2. Мідному і сталевому тягарцям однакової маси передали рівну кількість теплоти. У якого тягарця
температура зміниться більше?
3. Яка кількість теплоти потрібна для нагрівання повітря в кімнаті, об'єм якої становить 60 м 3, від 10
до 20 °С?
4. Якою кількістю теплоти можна нагріти 0,3 кг води від 12 до 20 °С?
 Урок № 50
Тема. Розв'язання задач.
Мета: закріпити вміння розв'язувати задачі, використовуючи формулу кількості
теплоти. Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.
Хід уроку
і. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
V. Закріплення вивченого матеріалу
Розв'язання задач.
1. На однакових нагрівниках нагрівалися вода, мідь і залізо рівної маси. Укажіть, який із графіків
(рис. 50) характеризує нагрівання води, який — міді, а який —• заліза.

2. Гарячим штампуванням можна обробити сталеві деталі масою до 300 кг. На скільки зменшиться
внутрішня енергія такої деталі при її охолодженні від 1200 до 600 °С?
3. Розрахуйте, яку кількість теплоти віддасть цегляна піч, складена з 300 цеглин, при остиганні від 70
до 20 °С.
4. При охолодженні шматка олова масою 100 г до 32 °С виділилося 5 кДж. Визначте температуру
шматка олова до охолодження.
VI. Підведення підсумків
VII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. Якою є маса залізної деталі, якщо на її нагрівання від 20 до 200 °С пішло 20,7 кДж теплоти?
2. На скільки градусів підвищилася температура 4 л води, якщо вона одержала кількість теплоти 168
кДж?
3. В алюмінієвому чайнику нагрілася вода. Який із графіків залежності отриманої теплоти від часу
(рис. 51) побудований для води, а який — для чайника?
 Урок№ 51
Тема. Тепловий баланс. Розв'язання задач.
Мета: дати учням початкові уявлення про закон збереження енергії в теплових процесах;
навчити розв'язувати задачі на складання рівняння теплового балансу; сформулювати ознаки
теплового балансу, записати формулу теплового балансу у випадку змішування гарячої й
холодної води; пояснити тепловий баланс як наслідок закону збереження енергії в теплових
процесах.
Тип уроку: комбінований.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
V. Вивчення нового матеріалу
При з'ясуванні фізичної сутності поняття теплового балансу варто виходити з того, що в замкненій
системі всі тіла із часом здобувають однакову температуру, тобто встановлюється теплова рівновага. Цей
результат можливий лише тоді, коли між тілами відбуватиметься теплообмін, при якому енергія буде
передаватися від більш гарячих тіл до менш гарячих. При цьому сума внутрішніх енергій усіх тіл
системи залишається, незмінною. Внутрішня енергія системи не змінюється, якщо система не
обмінюється нею з навколишніми тілами й не виконує роботи. Таку систему називають замкненою.
Зміна енергії кожного тіла, що бере участь у теплообміні, дорівнює кількості теплоти, отриманої або
відданої тілом: AV, =Q,. Відповідно до закону збереження енергії сумарна кількість теплоти, що
одержали тіла, дорівнює кількості теплоти, що інші тіла віддали в результаті цього обміну, тобто:
Q; +Q; +Q; +,••.?,$" *щ +QS +■•••
Це — рівняння теплового балансу.
Далі варто ознайомити учнів з алгоритмом розв'язання задач на застосування рівняння теплового
балансу.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Розв'язання задач.
1. В алюмінієвій каструлі масою 1,5 кг міститься 800 г води при температурі 20 °С. Скільки окропу
потрібно долити в каструлю, щоб одержати воду з температурою 45 °С?
2. Сталевий виріб загартовувався нагріванням до температури 800 °С з наступним опусканням у
машинне масло масою 2 кг, узяте при температурі 10 °С. При цьому масло нагрілося до температури 40
°С. Знайдіть масу сталевого виробу, якщо при переносі в машинне масло він охолов на 20 °С, а питома
теплоємність масла становить 2100 Дж/(кг • °С).
VII. Підведення підсумків
 VIII. Домашнє завдання
1. Розв'язати задачу.
В алюмінієвий калориметр масою 140 г налили 250 г води при температурі 15 °С. Після того як
брусок зі свинцю масою 100 г, нагрітий до 100 °С, помістили в калориметр із водою, там установилася
температура 16 °С. Складіть рівняння теплового балансу й визначте питому теплоємність свинцю.
2. Виконати домашню лабораторну роботу № 12 [10].
|
Урок № 52
Тема. Лабораторна робота № 12 «Вивчення теплового балансу при змішуванні води
різної температури».
Мета: навчити учнів визначати експериментально кількість теплоти, віддану гарячою водою
й отриману холодною при теплообміні, і пояснювати отриманий результат; закріпити вміння
користуватися термометром, калориметром.
Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів;
зошит із друкованою основою для виконання лабораторних робіт; калориметр, вимірювальний
циліндр (мензурка), термометр, склянка, посудини з водою.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Бесіда

— Що таке кількість теплоти?

— За якою формулою можна розрахувати кількість теплоти, отриману тілами при нагріванні?
— Що відбувається в посудині при змішуванні води різної температури?
— Яким (теоретично) має бути співвідношення між кількістю теплоти, що віддає гаряча вода, і
кількістю теплоти, що одержує холодна при теплообміні?
V. Вивчення нового матеріалу
Ознайомлення учнів із будовою і призначенням калориметра. VI. Лабораторна робота
VII. Підведення підсумків Бесіда
— Що являє собою калориметр? У чому полягає його основне призначення?
— Яке співвідношення ви одержали експереминтально (при виконанні лабораторної роботи)? Чому
воно не збігається (або збігається) з теоретичним?
— Який висновок можна зробити з досліду із змішування холодної й гарячої води? Чому на практиці
віддана й отримана енергія не є рівними?
 VIII. Домашнє завдання 1. Розв'язати задачі.
1. Хлопчик наповнив склянку, ємність якої становить 200 см 3, окропом на три чверті й долив туди ж
холодну воду. Визначте, яка температура води встановилася, якщо температура холодної води
дорівнювала 20 °С.
2. У ванні місткістю 200 л змішали холодну воду при температурі 10 °С з гарячою при температурі 60
°С. Які об'єми тієї й іншої води треба взяти, щоб установилася температура 40 °С?

2. Виконати домашню лабораторну роботу № 13 [10].

3. Виконати самостійну роботу № 25 [9]
Урок № 53
Тема. Лабораторна робота № 13 «Визначення питомої теплоємності речовини».
Мета: ознайомити учнів з експериментальним способом вимірювання питомої теплоємності
твердого тіла; закріпити вміння вимірювати температуру й масу тіла, користуватися
калориметром.
Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь | і навичок
учнів; зошит із друкованою основою для виконання лабораторних робіт; склянка з водою,
калориметр, термометр, ваги, набір важків, металевий циліндр на нитці, посудина з гарячою
водою.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Бесіда

— Що таке питома теплоємність речовини?

— Щоозначаєвираз«Питоматеплоємністьводидорівнює4200Дж/(кг °С)»?
— Чому в лабораторній роботі для вимірювання теплоємності використо- І вують калориметр, а не
іншу посудину? Що зміниться, якщо замість калориметра використати звичайну склянку?
V. Лабораторна робота
VI. Підведення підсумків Бесіда
— Як ви визначали в лабораторній роботі температуру води? температуру тіла?
— Виконання якого закону природи дозволяє визначати питому теплоємність твердого тіла?
— Чому для вимірювання теплоємності використовують калориметр?
VII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. Щоб остудити виточену з міді деталь, що має температуру 100 °С, її занурили в 420 г води з
температурою 15 °С. Визначте масу деталі, якщо відомо, що в процесі теплообміну вода нагрілася до 18
°С.
2. Сталеву деталь масою 300 мг нагріли до високої температури, а потім занурили для загартування в
3 кг машинного масла, що мало температуру 10 °С. Визначте початкову температуру деталі, якщо
температура при сталій тепловій рівновазі становила 30 °С.
3. Виконати самостійну роботу № 26 [9]
Урок №54
Тема. Теплота згоряння палива.
Мета: сформувати поняття про енергію палива; забезпечити розуміння учнями
фізичної суті питомої теплоти згоряння палива; вивчити формулу кількості
теплоти, що виділяється при згорянні палива. Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: демонстрації зразків різних видів палива, таблиця
«Питома теплота згоряння палива».
Хід уроку
І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
При горінні відбувається сполучення різних елементів з киснем й утворен
ня нових речовин, нових молекул. Горіння, пов'язане з руйнуванням одних
молекул й утворенням інших, супроводжується виділенням певної кількості
теплоти. При цьому внутрішня енергія змінюється внаслідок термохімічних
явищ, що відбуваються з паливом. Наприклад, при горінні метану утворю
ються вуглекислий газ і вода й виділяється певна кількість теплоти:
СН4 +202 =С02 +2H20 + Q.
При горінні вугілля утворюється молекула вуглекислого газу й звільняється певна кількість теплоти:
С+02 = C02+Q.
Усі види палива мають внутрішню енергію, що накопичується під впливом сонячного
випромінювання. Необхідно точно знати, яку кількість теплоти може виділити паливо при згорянні.
Тому для енергетичної характеристики того або іншого палива вводиться фізична величина — питома
теплота згоряння палива. її чисельне значення показує, яка кількість теплоти утвориться при повному
згорянні 1 кг палива: [q] = Дж/кг.
Для того щоб обчислити кількість теплоти, що виділяється при згорянні довільної кількості палива,
можна скористатися формулою Q ~ qm .
Далі доцільно розглянути з учнями таблицю питомої теплоти згоряння , палива й пояснити, як
трактувати її дані. Наприклад, з таблиці видно, що питома теплота згоряння торфу — 1,5-Ю7 Дж/кг. Це
значить, що при повному згорянні торфу масою 1 кг виділяється 1,5-Ю7 Дж енергії. V. Первинне
закріплення нового матеріалу
1. Бесіда
— Що таке питома теплота згоряння палива? ,
— У яких одиницях вимірюють питому теплоту згоряння палива?
— Що означає вираз «Питома теплота згоряння палива дорівнює 1,4-107 Дж/кг»?
— Як обчислюють кількість теплоти, що виділяється при згорянні палива?
 2. Розв'язання задач.
1. Які дрова — березові, соснові або осикові — виділяють більше теплоти при повному згорянні,
якщо всі вони однаково висушені й мають однакову масу? (Теплота згоряння осики близько 1,310
Дж/кг.)
2. Скільки теплоти виділяється при повному згорянні сухих березових дров об'ємом 5 м3?
3. У скільки разів більше виділиться теплоти при повному згорянні водню масою 1 кг, чим при
повному згорянні сухих березових дров тієї ж маси?
4. Визначте, яку масу кам'яного вугілля треба спалити, щоб нагріти воду масою 5 г на 100 °С.
VI. Підведення підсумків
VII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. До зими заготовлені сухі березові дрова об'ємом 2 м3 і кам'яне вугілля масою 1,5 т. Скільки теплоти
виділиться в печі при повному згорянні в ній заготовленого палива?
2. На скільки градусів можна нагріти воду об'ємом 100 л при спалюванні деревного вугілля масою 0,5
кг, якщо вважати, що вся теплота піде на нагрівання води?
3. Яку масу спирту треба спалити, щоб нагріти 2 кг води від 14 до 50 °С, І якщо вся теплота,
виділена спиртом, піде на нагрівання води?
Урок №55
Тема. ККД нагрівника. Лабораторна робота № 14 «Визначення ККД нагрівника».
Мета: вивчити формулу ККД нагрівника; повторити правила техніки безпеки під час роботи
з нагрівником; навчити розв'язувати задачі на використання формули ККД нагрівника.
Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.
Наочність і обладнання: зошит із друкованою основою для виконання лабораторних
робіт.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Бесіда

— Що таке питома теплота згоряння палива?

— У яких одиницях вимірюють питому теплоту згоряння палива?
— Що означає вираз «Питома теплота згоряння палива дорівнює 1,4-107 Дж/кг»?
— Як обчислюють кількість теплоти, що виділяється при згорянні палива?
 V. Вивчення нового матеріалу
Варто пояснити учням, що не всю енергію, яка виділилася при згорянні палива, ми можемо
використати корисно: частина енергії передасться навколишньому середовищу. Тому доцільно ввести
поняття ККД нагрівальної установки.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Розв'язання задачі.
На спиртівці нагріли 200 г води від 15 до 75 °С. При цьому згоріло 6 г спирту. Яку частину
становить кількість теплоти, використана на нагрівання води, від кількості теплоти, що виділилася при
згорянні спирту?
VII. Лабораторна робота
VIII. Підведення підсумків
IX. Домашнє завдання 1. Розв'язати задачі.
1. На спиртівці нагріли 175 г води від 15 до 75 °С. Початкова маса спиртівки зі спиртом дорівнювала
163 г, а по закінченні нагрівання — 157 г. Знайдіть ККД нагрівальної установки.
2. На нагрівнику з ККД 40 % в алюмінієвій каструлі масою 2 кг необхідно скип'ятити 4 л води, що
має температуру 20 °С. Визначте витрату гасу на нагрівання води й каструлі.
2. Провести досліди й записати зміни агрегатного стану й температури шматочка льоду, який взяли з
морозильної камери й внесли до кімнати або нагріли в каструлі на обігрівачі.
Урок № 56
Тема. Плавлення і кристалізація твердих тіл. Температура плавлення.
Мета: навчити учнів розуміти суть теплових процесів плавлення й кристалізації, переконати
їх у сталості температури при плавленні й кристалізації речовини; охарактеризувати умови
переходу речовини з одного агрегатного стану в інший, навчити аналізувати графіки теплових
процесів; закріпити обґрунтування зміни агрегатного стану на основі атомарного навчання про
будову речовини.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів;
демонстрації моделей кристалічних ґраток, набір кристалічних й аморфних тіл, спостереження
за процесами плавлення й кристалізації твердих тіл; таблиця «Температура плавлення різних
речовин».
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Самостійна робота № 27 «Згоряння палива» 19]. Відповіді
Варіант 1 1. а. 2. б. 3. а. Варіант 2 1. а. 2. в. 3. а.
V. Вивчення нового матеріалу
Після демонстрації дослідів з плавлення кристалічних тіл учні повинні твердо засвоїти три
положення.
1. Існує температура, вище якої речовина у твердому стані не може перебувати.
2. Температура плавлення для кожної речовини — своя, і вона завжди залишається постійною.
3. Процес плавлення вимагає припливу енергії до речовини, що плавиться.
Далі необхідно проаналізувати таблицю «Температура плавлення різних речовин» . Наприклад,
тугоплавкі метали (вольфрам) застосовують для створення космічних кораблів і виготовлення спіралей
теплових електричних приладів.
Далі варто підкреслити, що залежно від умов та сама речовина може перебувати в різних агрегатних
станах, а її молекули в будь-якому агрегатному стані не змінюються, але мають різний характер руху,
взаємодії й розташування.
Перехід із твердого стану в рідкий називають плавленням; перехід із рідкого у твердий —
кристалізацією. Температуру, за якої речовина плавиться (твердне), називають температурою плавлення
(кристалізації).
Потім варто проаналізувати графік плавлення й кристалізації кристалічного тіла, пояснивши при
цьому процеси, що відбуваються на молекулярному рівні.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Бесіда
— У яких агрегатних станах може перебувати та сама речовина?
— Яке практичне значення має явище переходу речовини з одного агрегатного стану в інший?
— Чим визначається той або інший агрегатний стан речовини?
— Якими є особливості молекулярної будови газів, рідин і твердих тіл?
— Який процес називають плавленням?
— Який процес називають кристалізацією?
— Як називають температуру, за якої речовина плавиться (твердне)?
— Користуючись графіком плавління й кристалізації, поясніть, що відбувається з водою у відрізки
часу, які відповідають кожній із ділянок графіка?

— Як за графіком можна судити про зміну температури речовини при нагріванні й охолодженні?
— Які ділянки графіка належать до плавлення й кристалізації льоду? Чому ці ділянки паралельні осі
часу?
— На графіку (рис. 52) зображений процес зміни температури нафталіну. Якою є температура
плавлення нафталіну?
— За якої температури твердне спирт?
— Чи можна в алюмінієвій посудині розплавити мідь?
— Які метали можна розплавити в мідній посудині?
— У якому стані (твердому або рідкому) перебувають срібло й вольфрам при температурі 1000 °С?
— Чи може внутрішня енергія тіла змінитися без зміни температури?
— Порівняйте внутрішню енергію нафталіну в точках В і С графіка (рис. 52).
— На графіку (рис. 53, с. 97) показано, як змінюється температура при нагріванні й охолодженні
зразка. Твердому або рідкому стану відпові-
 дають ділянки графіка АВ, ВС, CD, GH1 Що може бути причиною того, що ділянка GH круто йде
вниз? Чому дорівнюють точки плавлення й кристалізації зразка?

VII. Підведення підсумків

VIII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.

1. Мідну, залізну й свинцеву кульки однакової маси опустили в окріп, потім їх вийняли й поклали на
шматки воску. Під якою кулькою розплавиться більше воску?
2. Чому неможливо користуватися дуже маленьким паяльником при споюванні масивних шматків
міді або заліза?
3. При споюванні сталевих деталей іноді користуються мідним припоєм. Чому не можна споювати
мідні деталі сталевим припоєм?
4. Чому лід не відразу починає танути, якщо його внести з вулиці до натопленої кімнати?
5. Два тиглі розплавленого свинцю однакової маси остигають в приміщеннях з різною
температурою. Який графік (рис 54.) побудований для теплого приміщення, а який — для
прохолодного? Знайдіть розходження в графіках і поясніть причину цих розходжень.
 Урок №57
Тема. Питома теплота плавлення.
Мета: поглибити розуміння учнями процесів плавлення й кристалізації речовин на основі
вчення про молекулярну будову речовини, зміни внутрішньої енергії речовини при агрегатних
змінах; увести поняття питомої теплоти плавлення речовини, формулу для теплоти плавлення;
навчити розв'язувати задачі, використовуючи формулу для теплоти плавлення; розвивати
аналітичне мислення.
Тип уроку: комбінований урок.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Самостійна робота № 28 «Графіки плавлення й тужавіння
кристалічних
тіл» [9].
Відповіді
Варіант 1 1. а. 2. а. 3. б. 5. в.
Варіант 2 1.б. 2. а. 3. а. 5. в.
V. Вивчення нового матеріалу
Величина, що показує, яку кількість теплоти необхідно передати кристалічному тілу масою 1 кг,
щоб при температурі плавлення повністю перевести його в рідкий стан, називається питомою теплотою
плавлення. Її позначають X і вимірюють у Дж/кг.
Кількість теплоти, необхідна для плавлення кристалічного тіла, визначається за формулою Q = Хт .
VI. Первинне закріплення нового матеріалу
1. Бесіда
— Як пояснити процес плавлення тіла на основі вчення про будову речовини?
— На що витрачається енергія палива при плавленні кристалічного тіла, нагрітого до температури
плавлення?
— Що називається питомою теплотою плавлення?
— Як пояснити процес кристалізації на основі вчення про будову речовини?
— Як обчислюють кількість теплоти, необхідну для плавлення кристалічного тіла, узятого при
температурі плавлення?
— Як обчислити кількість теплоти, яка виділяється при кристалізації тіла, що має температуру
плавлення?
2. Розв'язання задач.
1. Визначте за графіком кристалізації двох речовин однакової маси, охолоджуваних в однакових
умовах (рис. 55, с. 99), у якої речовини більша температура плавлення, питома теплоємність у рідкому
стані, питома теплота плавлення.
2. Шматки алюмінію й міді масою по 1 кг нагріті до температури їх плавлення. Для плавлення якого з
них потрібна більша кількість теплоти? На скільки більша?
3. У чому виявляється закон збереження й перетворення енергії при плавленні й кристалізації
речовини?
4. На скільки зменшиться внутрішня енергія при кристалізації брусків з білого чавуну масою 2 кг,
олова масою 1 кг, заліза масою 5 кг, льоду масою 10 кг?

VII. Підведення підсумків

VIII.Домашнє завдання Розв'язати задачі.

1. Яку кількість теплоти необхідно витратити, щоб розплавити лід масою 5 кг, якщо початкова
температура льоду 0; —1; —10 °С?
2. Яка кількість теплоти потрібна для плавлення тіл масою по 10 г з нафталіну, свинцю, золота,
платини, узятих при температурі плавлення?
Урок № 58
Тема. Розв'язання задач.
Мета: закріпити вміння розв'язувати задачі на використання формули кількості теплоти
плавлення й кристалізації; виховувати старанність і самостійність у роботі; розвивати практичні
навички в розв'язанні графічних задач, інтерес до фізики.
Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
Самостійна робота № 29 «Питома теплота плавлення» [9].
Відповіді
Варіант1 1.б. 2. г. 3. а. 4. 5 кДж.
Варіант 2 1. в. 2. а. 3. а. 4. 780 кДж.
 V. Вивчення нового матеріалу
Варто проаналізувати алгоритм розв'язання задач, ураховуючи зміни агрегатного стану речовини.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Розв'язання задач.
1. Яку кількість теплоти треба витратити, щоб розплавити 10 кг алюмінію, узятого при 20 °С?
2. Сталевий колінчастий вал масою 50 кг після виливки охолонув до 0 °С. Скільки енергії від початку
кристалізації віддала сталь навколишнім тілам? (Питому теплоту плавлення сталі прийняти рівною
питомій теплоті плавлення заліза.)
3. Скільки теплоти потрібно для перетворення у воду льоду масою 2 кг, узятого при 0 °С, і нагрівання
води, що утворилася, до 30 °С?
4. Визначте, яку кількість свинцю, узятого при 0 °С, можна розплавити завдяки теплоті, отриманій
при згорянні 1 кг нафти, якщо ККД нагрівника 80 %.

VII.Підведення підсумків
VIII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.

1. У залізній коробці масою 300 г хлопчик розплавив 100 г олова. Яка кількість теплоти пішла на
нагрівання коробки й плавлення олова, якщо їхня початкова температура була 32 °С?
2. Скільки енергії виділиться при охолодженні свинцевої пластинки розміром 2 х 5 х 10 см від
температури плавлення до 27 °С?
Урок № 59
Тема. Випаровування і конденсація. Вода в різних агрегатних станах. Температура
кипіння.
Мета: сформувати в учнів знання про особливості фізичних процесів переходу речовини з
рідкого стану в газоподібний і навпаки; навчити характеризувати умови переходу речовини з
одного агрегатного стану в інший; ознайомити з явищем кипіння; навчити пояснювати процес
кипіння, ґрунтуючись на молекулярно-кінетичній теорії, аналізувати задачі про теплові процеси,
обґрунтовувати зміну агрегатного стану на основі атомно-молекулярного вчення про будову
речовини, спостерігати за протіканням теплових процесів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: демонстрації сталості температури кипіння, кипіння води при
підвищеному й зниженому тиску, випаровування різних рідин, охолодження рідини під час
пароутворення, утворення туману внаслідок охолодження повітря.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Вивчення нового матеріалу
Перехід із рідкого стану в газоподібний називається пароутворенням. Перехід із газоподібного стану
в рідкий називається конденсацією.
 Пароутворення, що відбувається з поверхні рідини, називається випаровуванням.
Швидкість (інтенсивність) випаровування рідини залежить від таких факторів:
— властивостей рідини (швидше випаровується та рідина, молекули якої слабше притягаються одна
до одної);
— температури рідини (чим вища температура рідини, тим більшоє є кількість молекул, здатних
перебороти сили міжмолекулярної взаємодії);
— площі поверхні;
— закритою або відкритою посудина;
— наявності вітру (швидкості повітряного потоку).
У рідині завжди є розчинене повітря. При її нагріванні бульбашки повітря стають крупнішими й
численнішими, зростає діюча на них архімедова сила, і вони спливають. Вирватися на поверхню й
викинути пару, що перебуває всередині, бульбашки зможуть тільки тоді, коли тиск усередині них і над
поверхнею зрівняється. Це відбувається при температурі кипіння.
Далі варто розглянути графік залежності температури води від часу її нагрівання й охолодження
(рис. 56).

V. Первинне закріплення нового матеріалу 1. Бесіда

— Яке явище називають випаровуванням?
— Чому випаровування рідини відбувається за будь-якої температури?
— Від яких причин залежить швидкість випаровування рідини?
— Чому випаровування відбувається тим швидше, чим вища температура рідини?
— Як і чому залежить швидкість випаровування рідини від площі її поверхні?
— Чому випаровування рідини відбувається швидше, якщо над її Поверхнею дме вітер?
— Які молекули залишають рідину при її випаровуванні?
— Як пояснити зниження температури рідини при її випаровуванні?
— Як можна на досліді показати охолодження рідини при її випаровуванні?
— Як можна пояснити, що за тих самих умов одні рідини випаровуються швидше, а інші —
повільніше?
— За яких умов відбувається конденсація пари?
— Які явища природи пояснюються конденсацією пари? Наведіть приклади й поясніть їх.
— Які явища спостерігаються в рідині перед тим, як вона починає кипіти?
— Які сили діють на бульбашки повітря, наповнені парою, коли вона перебуває усередині рідини?
— Що називають температурою кипіння рідини?
 2. Розв'язання задач.
1. Чому температура води у відкритій склянці завжди буває трохи нижчою за температуру повітря в
кімнаті?
2. Чому скошена трава швидше висихає у вітряну погоду, чим у тиху?
3. Чому при виході з води після купання ми відчуваємо холод?
4. До однієї склянки налили ефір, що має температуру 20 °С, а до іншої — воду тієї ж температури, У
склянки опустили термометри. Який із них буде показувати нижчу температуру?
5. Чому сирі дрова горять гірше, ніж сухі?
6. Чому білизна швидше висихає на вітрі?
7. Якщо закрити банку кришкою, то рівень води в ній не буде знижуватися. Чи означає це, що кришка
«зупиняє» випаровування води?
VI. Підведення підсумків VII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. Як на підставі молекулярно-кінетичної теорії будови речовини пояснити охолодження рідини при
випаровуванні?
2. Чому самовар з розпеченим вугіллям не розпаюється, коли в нього налита вода, і розпаюється, коли
води в ньому немає?
3. Для чого чабани, що пасуть худобу високо в горах, при варінні м'яса накривають казани кришкою й
кладуть на неї камені?
4. У Москві точка кипіння води у відкритій посудині коливається від 98,5 до 101 °С. Чим це можна
пояснити?
5. Кружка з водою плаває в каструлі, що стоїть на вогні. Чи закипить вода в кружці?
6. Як двести до кипіння воду, не нагріваючи її?
Урок № 60 Тема. Питома теплота пароутворення.
Мета: поглибити розуміння учнями процесів пароутворення й конденсації речовин на основі
вчення про молекулярну будову речовини; увести поняття питомої теплоти пароутворення
речовини, формулу кількості теплоти пароутворення й конденсації для теплоти пароутворення;
навчити розв'язувати задачі, використовуючи відповідну формулу; розвивати аналітичне
мислення. Тип уроку: комбінований.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань 1. Самостійна робота № 30 «Випаровування. Конденсація.
Кипіння» [9].
Відповіді
Варіант1 1. а. 2. а. 3. б. 4. АВ— газоподібний, охолодження пари, ВР — газоподібний і рідкий,
конденсація, CD — рідкий, охолодження рідини.
Варіант 2 1. г. 2. б. 3. б. 4. АВ — рідкий, нагрівання рідини, ВР — газоподібний і рідкий, кипіння,
CD — газоподібний, нагрівання пари.
 2. Бесіда
— Від чого залежить швидкість випаровування?
— Чому при пароутворенні температура рідини знижується?
— Чому при конденсації температура рідини підвищується?
— Чому при тій самій температурі у пари внутрішня енергія більша, ніж у рідини?
— Як відбувається кипіння? Від чого залежить температура кипіння рідини?
— Чому при підвищенні тиску над рідиною підвищується температура кипіння рідини, і навпаки?
V. Вивчення нового матеріалу
Для перетворення на пару різних рідин рівної маси потрібна різна кількість теплоти. Величина, що
показує, яка кількість теплоти необхідна для перетворення рідини масою 1 кг у пару без зміни
температури, називається питомою теплотою пароутворення. Її позначають L і вимірюють у Дж/кг.
Кількість теплоти, необхідна для перетворення в пару рідини будь-якої маси при температурі
кипіння (або яка виділяє пару масою т, конденсуючись при температурі кипіння), визначається за
формулою Q =Lm .
VI. Первинне закріплення нового матеріалу 1. Бесіда
— На що витрачається енергія, отримана рідиною при кипінні?
— Що називається питомою теплотою пароутворення?
— Як розуміти вираз «Питома теплота пароутворення води дорівнює 2,3106 Дж/кг»?
— Як можна показати на досліді, що при конденсації пари виділяється енергія?
— Чому дорівнює енергія, що виділяється водяною парою масою 1кг при конденсації?
— Де в техніці використовують енергію, що виділяється при конденсації водяної пари?
— На рисунку (рис. 57) наведено графіки нагрівання й кипіння рівних мас води, спирту й ефіру.
Визначте, який із графіків характеризує воду, який — спирт, а який — ефір.

VII. Підведення підсумків

VIII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. Ртуть масою 1 кг при температурі кипіння перетворюють у пару тієї ж
температури. Як змінюється внутрішня енергія ртуті?
2. Яка кількість теплоти витрачена на нагрівання води масою 10 кг від
5 до 100 °С і наступного утворення пари масою 400 г?
 Урок № 61
Тема. Розв'язання задач.
Мета: закріпити вміння розв'язувати задачі на використання формули кількості теплоти
пароутворення й конденсації; виховувати старанність і самостійність у роботі; розвивати
практичні навички в розв'язанні графічних задач, інтерес до фізики.
Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.
Наочність і обладнання: дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Самостійна робота № 31 «Питома теплота пароутворення» [9].
Відповіді
Варіант 1 1.б. 2.б. 3. Конденсація пари супроводжується виділенням енергії, повітря нагрівається.
4. 460 кДж.
Варіант 2 1. 6. 2. 6. 3. Пароутворення супроводжується поглинанням енергії, повітря охолоджується.
4. 92 мДж.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Розв'язати задачі.
1. Яку кількість теплоти треба витратити, щоб перетворити лід масою 2 кг, що має температуру -20
°С, у пару з температурою 100 °С?
2. До якої температури нагріється 0,8 л води, що перебуває в мідному калориметрі масою 0,7 кг при
температурі 12 °С, якщо ввести в калориметр 0,05 кг пари з температурою 100 °С?
3. В алюмінієву каструлю масою 600 г налили 1,5 л води, що має температуру 20 °С, і поставили на
електроплитку, ККД якої 75 % . За 35 хв вода закипіла й 20 % її перетворилося на пару. Якою є
потужність електроплитки?
4. Розплавлений алюміній масою 1,2 кг, узятий при температурі плавлення, влили у воду, що має масу
2,1 кг і температуру 16 °С. Знайдіть, скільки води википить при цьому.
VI. Підведення підсумків
VII. Домашнє завдання Розв'язати задачі.
1. На газовому пальнику нагрівається алюмінієвий чайник масою 1,2кг із 2 л води при температурі 15
°С. Вода в чайнику нагрілася до 100 °С, і 200 г її випарувалося. Яким є ККД пальника, якщо при цьому
згоріло 0,1 м3 природного газу?
2. У бак, що містить 10 кг води при температурі 20 °С, кинули шматок заліза масою 2 кг, нагрітий до
температури 500 °С. При цьому деяка кількість води перетворилася на пару. Кінцева температура, що
встановилася в баці, — 24 °С. Визначте масу води, що перетворилася на пару.
 Урок № 62
Тема. Перетворення енергії в механічних і теплових процесах. Принцип дії теплових
машин.
Мета: домогтися розуміння учнями універсальності закону збереження енергії на прикладі
механічних і теплових процесів; розглянути застосування закону збереження й перетворення
енергії в теплових двигунах; пояснити учням будову і принцип роботи парової турбіни.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: демонстрації переходу механічної енергії у внутрішню,
здійснення механічної роботи завдяки внутрішній енергії, роботи газу й пари при розширенні,
будови й дії парової турбіни.
Хід уроку
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
V. Вивчення нового матеріалу
Почати пояснення доцільно з досліду, що ілюструє взаємні перетворення механічної енергії
(падіння тенісної кульки на стіл). У деякий момент часу кулька має і потенціальну, і кінетичну енергію,
а повна механічна енергія не змінюється й дорівнює: E = EV +EK.
Цей висновок справедливий не тільки для механічних, але й для теплових процесів, тобто при
теплообміні енергія не виникає з нічого й нікуди не зникає, а передається від більш нагрітих тіл до менш
нагрітих.
Варто провести ряд дослідів (нагрівання монети при її терті об стіл, нагрівання дроту при його
згинанні тощо). На підставі аналізу дослідів необхідно зробити висновок: перехід внутрішньої енергії в
механічну і навпаки є одним із найпоширеніших перетворень енергії.
Далі можна розповісти про досліди Джоуля, Майєра, Деві, Гельмгольца, Румфорда, про роботи
Ломоносова. Варто підкреслити, що багато вчених із різних країн довели еквівалентність роботи й
кількості теплоти.
У загальному вигляді закон збереження й перетворення енергії формулюється в такий спосіб: при
будь-яких явищах, що відбуваються в природі, енергія не виникає й не зникає, вона тільки передається
від одного тіла до іншого або перетворюється з одного виду в інший, кількісно залишаючись незмінною.
Далі необхідно розглянути застосування закону збереження й перетворення енергії в теплових
двигунах; пояснити учням будову і принцип роботи парової турбіни.
VI- Первинне закріплення нового матеріалу Бесіда
— Наведіть приклади перетворення механічної енергії у внутрішню й внутрішньої в механічну.
— Наведіть приклади переходу енергії від одного тіла до іншого.
— Який дослід показує, що при переході внутрішньої енергії від одного тіла до іншого її значення
зберігається?
— У чому полягає закон збереження енергії?
— Яке значення має закон збереження енергії в науці й техніці?
VII. Підведення підсумків
VIII. Домашнє завдання Вивчити теоретичний матеріал підручника.
Урок № 63
Тема. Теплові двигуни. Двигун внутрішнього згоряння.
Мета: ознайомити учнів з фізичними принципами дії теплових двигунів на прикладі двигуна
внутрішнього згоряння (Д83); навести приклади застосування теплових двигунів і теплотехніки
в житті людини.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Наочність і обладнання: демонстрації будови й дії теплових двигунів внутрішнього
згоряння (на моделі), будови й дії парової турбіни (на моделі); плакати або відеофільм про
роботу двигуна внутрішнього згоряння.
Хід уроку
I. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання

III. Формулювання мети і завдань уроку

IV. Актуалізація опорних знань
V. Вивчення нового матеріалу
Теплові двигуни — машини, що перетворюють внутрішню енергію палива на механічну.
Двигун внутрішнього згоряння є тепловим двигуном, тому що він самостійно безупинно
перетворює внутрішню енергію палива на механічну за допомогою теплових процесів.
Після демонстрацій необхідно розповісти про будову і дію чотиритактного двигуна внутрішнього
згоряння, використовуючи кінематичну модель. При цьому доцільно звернути увагу учнів на наявність у
ДВЗ нагрівника (циліндр), робочого тіла (газоподібні продукти згоряння), тіла, механічна енергія якого
збільшується (поршень).
При поясненні будови й дії ДВЗ варто використати плакати або відеофільм, натурні й
мультиплікаційні кадри якого ознайомлять із принципом дії ДВЗ, продемонструють чотири такти роботи
ДВЗ: усмоктування, стискання, робочий хід і випускання відпрацьованих газів.
VI. Первинне закріплення нового матеріалу Бесіда
— Наведіть приклади перетворення внутрішньої енергії пари на механічну енергію.
— Які двигуни називають тепловими?
— Які види теплових двигунів вам відомі?
— Які переходи й перетворення енергії відбуваються в них?
— Який двигун називають двигуном внутрішнього згоряння?
— Розкажіть, з яких основних частин складається найпростіший двигун внутрішнього згоряння.
— Які фізичні явища відбуваються при згорянні горючої суміші у двигуні внутрішнього згоряння?
— За скільки ходів, або тактів, відбувається один робочий цикл двигуна? Скільки обертів робить при
цьому вал двигуна?
— Які процеси відбуваються у двигуні протягом кожного із чотирьох тактів? Як називають ці такти?
— Яку роль відіграє маховик у двигуні внутрішнього згоряння?
— Які двигуни внутрішнього згоряння найчастіше застосовують в автомобілях?
— Для чого паливо в циліндри двигуна внутрішнього згоряння подається у розпиленому стані?
— Де ще, крім автомобілів, застосовують двигунивнутрішнього згоряння?
— Які теплові двигуни називають паровими турбінами?
— У чому відмінність у будові турбін і поршневих машин?
— Розкажіть, з яких частин складається парова турбіна і як вона працює.

VII. Підведення підсумків

VIII. Домашнє завдання Вивчити теоретичний матеріал підручника.
Урок № 64
Тема. Екологічні проблеми використання теплових машин. Мета: ознайомити учнів із
впливом теплової техніки на навколишнє середовище; навчити характеризувати вплив теплової
техніки на навколишнє середовище. Тип уроку: комбінований.
Наочність і обладнання: схеми, моделі й таблиці, що ілюструють вплив теплової техніки
на навколишнє середовище; дидактичні матеріали для перевірки знань, умінь і навичок учнів.
Хід уроку І. Організаційний етап II. Перевірка домашнього завдання
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань Самостійна робота № 32 «Теплові двигуни» [9].
Відповіді
Варіант1 1.б. 2.4—2—3—1. 3.25%. 4.25,%.
Варіант 2 1.а, б. 2.2—3—1—4. 3.50%. 4.22,5%.
V. Вивчення нового матеріалу
З поняттям ККД школярі вже зустрічалися при вивченні простих механізмів, де ККД визначався як
відношення корисної роботи до витраченої. Варто роз'яснити, що будь-який тепловий двигун
перетворює на механічну порівняно невелику частину тієї енергії, що отримується при спалюванні па-
лива. Більша частина енергії віддається навколишньому середовищу. Тому, природно, виникає питання
про коефіцієнт корисної дії двигуна, під яким розуміють відношення енергії, необхідної для здійснення
роботи, до всієї

енергії, що виділилася при згорянні палива: .

Q Корисно навести дані, що характеризують збільшення ККД парових машин у процесі НТП.
Наприклад, ККД перших конструкцій парової машини Уатта досягав усього 2,8 % , а ККД сучасних
парових турбін — близько 35 %.
 Далі необхідно розповісти про використання теплових двигунів (парові турбіни на ТЕС й АЕС; усі
види транспорту; річкові й морські судна; сільське господарство, будівельна й оборонна промисловість).
Варто приділити увагу проблемі охорони природи й необхідним для цього заходам (будівництво
споруд, що перешкоджають викиду в атмосферу шкідливих речовин; збільшення ефективності
використання енергії; заміна ДВЗ електродвигунами тощо). VI. Первинне закріплення нового
матеріалу
1. Бесіда
— Наведіть приклади перетворення внутрішньої енергії пари в механічну енергію.
— Які перетворення енергії відбуваються в паровій турбіні?
— Чому в теплових двигунах тільки частина енергії палива перетворюється на механічну енергію?
— Чому не можна створити «вічний двигун»?
— Що називають ККД теплового двигуна?
— Чому ККД двигуна не може бути не тільки більшим за 100 %, але й дорівнювати 100 % ?
— Чому ККД теплової машини завжди менший за 100 % ?
2. Розв'язання задач.
1. Яким є ККД теплового двигуна, що здійснив корисну роботу в 70 кДж, якщо при повному згорянні
палива виділилася енергія 200 кДж?
2. Двигун потужністю 10 кВт споживає за одну годину 3 л бензину. Визначте ККД двигуна.
3. Автомобіль проїхав 100 км із середньою швидкістю 40 км/год. При цьому він витратив 8 л бензину.
Яку середню потужність розвивав двигун автомобіля, якщо його ККД становить ЗО % ?

VII. Підведення підсумків

VIII. Домашнє завдання 1. Розв'язати задачі.

1. Витративши 100 г бензину, тепловий двигун здійснив корисну роботу 1,1 мДж. Яким є ККД цього
двигуна?
2. Яким є ККД теплового двигуна, що здійснив корисну роботу в 50 кДж, якщо при згорянні палива
виділилася енергія 200 кДж?
3. Яку потужність розвиває двигун внутрішнього згоряння з ККД 20 % , якщо він витрачає за 8 год
роботи 2 л бензину?

2. Виконати тренувальний варіант контрольної роботи № 4 [11].

3. Повторити теорію за запитаннями для самоконтролю.
Урок № 65
Тема. Тематичне оцінювання № 4.
Мета: перевірити й оцінити якість засвоєних знань, умінь й навичок розв'язувати якісні й
кількісні задачі з даної теми; формувати вміння грамотно з погляду граматики, математики й
фізики оформляти записи в зошитах, працювати старанно й самостійно; розвивати практичні
навички в розв'язанні задач й уміння застосовувати їх в різних ситуаціях; виховувати
самокритичність в оцінці власних знань.
Тип уроку: контролю й корекції знань й умінь.
Наочність і обладнання: зошит із друкованою основою для виконання контрольних робіт.
 Хід уроку І. Організаційний етап II. Мотивація навчальної діяльності
III. Формулювання мети і завдань уроку
IV. Виконання контрольної роботи
V. Домашнє завдання Підготувати повідомлення: «Сучасний стан природного середовища»,
«Атмосфера — зовнішня оболонка біосфери. Забруднення атмосфери», «Охорона природи й
перспективи раціонального природокористування», «Вплив теплових двигунів на стан природного
середовища», «Охорона природи й перспективи раціонального природокористування»,
«Енергозберігаючі технології» , «Використання енергії людиною й охорона природи».
Уроки № 66-67
Тема. Енергія в житті людини. Теплоенергетика. Способи збереження енергетичних
ресурсів. Енергозберігаючі технології. Використання енергії людиною та охорона
природи.
Мета: ознайомити учнів із сучасними проблемами раціонального використання
енергоресурсів; розвивати вміння самостійно знаходити й аналізувати інформацію.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний етап II. Формулювання мети і завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань
IV. Вивчення нового матеріалу
Етап проводиться у формі семінару з виступами учнів із наступним обговоренням і тезовим
записуванням актуальних проблем.
V. Підведення підсумків
VI. Домашнє завдання
Підготуватися до екскурсії.