Translation Conference. Kyiv, 2021 Conference Proceedings

NATIONAL AVIATION UNIVERSITY
Department of English Philology and Translation

(Ukraine)
SIBERIAN FEDERAL UNIVERSITY
School of Economics, Finance and Public Administration
(Russian Federation)
UNIVERSITY OF SILESIA IN KATOWICE
Institute of Linguistics
(Republic of Poland)
MINSK STATE LINGUISTIC UNIVERSITY
Translation and Interpreting Theory and Practice
Department No. 1
(Republic of Belarus)
General and Specialist

Translation / Interpreting
Theory
Methods
Practice
2021
Kyiv
Agrar Media Group
УДК: 81 25 (063)(081)
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: збірник

наукових праць / за заг. ред. С.І. Сидоренка. Ŕ К.: Аграр Медіа Груп, 2021. Ŕ
420 с.
Збірник містить статті учасників ХIV Міжнародної науково-практичної
конференції з питань теорії та практики перекладу, що відбулась 9-10 квітня
2021 року на кафедрі англійської філології і перекладу Національного авіаційного
університету (м. Київ, Україна).
Специальный и художественный перевод: теория, методология,
практика: сборник научных трудов / под общей ред. С.И. Сидоренко. Ŕ Киев:
Аграр Медиа Груп, 2021. Ŕ 420 с.
Сборник содержит статьи участников ХІV Международной научно-
практической конференции по актуальным вопросам теории и практики
перевода, которая состоялась 9-10 апреля 2021 года в Национальном
авиационном университете (г. Киев, Украина).
General and Specialist Translation / Interpreting: Theory, Methods, Practice:
International Conference Papers. Ŕ Kyiv: Agrar Media Group, 2021. Ŕ 420 p.
The book contains papers contributed by the participants of the 14th International
Conference on theory and practice of translation / interpreting held at the National
Aviation University (Kyiv, Ukraine) on 9-10 April 2021.
Editorial Board:
Zaal Kikvidze, Doctor of Philological Science, Professor
(Akaki Tsereteli State University, Georgia)
Lada Kolomiyets, Doctor of Philological Science, Professor
(Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine)
Yelena Karapetova, PhD (Philology), Associate Professor
(Minsk State Linguistic University, Belarus)
Jolanta Lubocha-Kruglik, Doctor of Philological Science, Professor
(University of Silesia in Katowice, Poland)
Oksana Malysa, Doctor of Philological Science
(University of Silesia in Katowice, Poland)
Veronika Razumovskaya, PhD (Philology), Associate Professor
(Siberian Federal University, Russian Federation)
Sergiy Sydorenko, PhD (Philology), Associate Professor
(National Aviation University, Ukraine)
Рекомендовано до друку Вченою радою факультету лінгвістики та соціальних
комунікацій Національного авіаційного університету (протокол № 3 від
18.03.2021 р.)
ISBN 978-617-646-495-2
© Колектив авторів, 2021
© Національний авіаційний університет, 2021
2
Translation Tradition and Translation Theory
Наталья Камовникова
г. Санкт-Петербург, Российская Федерация
Цензура художественных переводов в Российской Империи

XIX века
The article addresses the issue of continuity of censorial practices in

respect of literary translations in the Russian Empire and the Soviet Union.
Despite the ideological differences, the requirements to the selection of
works of foreign literature and approaches to their translation appear similar
due to the adoption of the imperial censorship structure and principles for
use in a seemingly new social order. The article dwells on the most flagrant
cases of censorial bans of translated literature in the 19 th century Russia and
draws parallels with approaches practiced less than a century later by Soviet
censors.
Keywords:literary translation, censorship, bans, Russian Empire, Soviet
Union.
Вопрос цензуры переводной литературы в Советском Союзе, столь

часто исследуемый в настоящее время, заставляет задуматься об
исторических источниках происхождения гигантского цензурного
аппарата советской эпохи. Действительно, спустя лишь десять лет
после возникновения Главлита в 1921 г. работа цензурных структур в
тридцатые годы поражала своими объемами. Именно трагические
события тридцатых годов прошлого столетия, важную роль в которых
сыграла советская цензура, заставили многих современников и
потомков воспринимать советский цензурный аппарат как нечто
новое, никогда не существовавшее доселе и созданное в целях
служения новому политическому строю. Однако сам факт
стремительного возникновения слаженной и разветвленной советской
литературной цензуры заставляет обратить внимание на
предшествующее столетие. Цензурный аппарат Российской Империи,
из которого выросла советская цензура, был прочной и тщательно
отрегулированной структурой. Более того: подходы царской цензуры
XIX века к отбору, переводу и публикации иностранной литературы
удивительным образом схожи с принципами, которыми руковод-
ствовались советские цензоры следующего столетия.
Литературная цензура Российской Империи представляла не менее
обширную структуру, чем ее советская наследница. В СССР система
цензурных ведомств сразу развивалась по принципу сети:
горизонтально Ŕ по союзным республикам и вертикально Ŕ по
3
инстанциям, с рассмотрением ключевых дел в отделе пропаганды,

отделе культуры ЦК КПСС или КГБ [1, с. 237]. Развитие имперской
литературной цензуры берет начало от петровского разделения
цензуры на церковную и светскую [2, с. 18], иными словами, от выхода
художественной литературы из-под контроля церкви. В дальнейшем
система светской имперской цензуры постепенно приобрела признаки,
которые спустя столетие внедрились и в новые социальные условия:
высшей цензурной инстанцией Российской Империи в 1828 году стало
Главное управление цензуры (изначально при Министерстве
народного просвещения, а с 1863 г. оно перешло под контроль
Министерства внутренних дел), местные цензурные комитеты
организовывались в Санкт-Петербурге, Москве, Киеве, Одессе, Вильно,
Риге и Тифлисе, а также отдельные цензоры назначались в Казани,
Дерпте и Ревеле. Для рассмотрения привозимой из-за границы
печатной продукции был учрежден отдельный Комитет цензуры
иностранной [2, с. 60].
В моих предыдущих публикациях детально говорилось об
причинах цензурного вмешательства в советские переводные издания.
Основными причины были названы следующие:
1. Нежелательные авторы произведений (политические против-
ники советской власти или те, чьи жизненные принципы представ-
лялись контролирующим органам несопоставимыми с советской
действительностью).
2. Нежелательные сюжеты по причинам
а) политического содержания (несоответствующие линии коммуни-
стической партии СССР, ставящие под сомнение правомерность
действия советского государства или его политических союзников);
б) нарушения моральных и нравственных норм (прежде всего,
упоминание сексуальности);
в) религиозного характера произведения или упоминания в нем
религиозных символов и ритуалов;
г) противоречивой расово-этнической проблематики;
д) уничижительного отношения к реалиям советского жизненного
уклада.
3. Резкое несоответствие пропагандируемым принципам стилисти-
ческой организации текста [3, с. 154-185].
Изучение причин вмешательства царской цензуры XIX века в
издательскую деятельность показывает, что советская цензура четко
следовала по стопам цензоров, служивших российской монархии.
Основные запретные темы XIX века были перечислены М.Т. Чолдин,
которая сгруппировала их в четыре категории:
4
1. Пренебрежение к русским или другим царствующим домам.

2. Сопротивление существующему социальному порядку.
3. Изображение русских как варваров.
4. Идеи, оскорбляющие религию и нравственность [4, с. 9].
Достаточно беглого взгляда на списки подцензурных тем XIX и ХХ
века для того, чтобы заметить их абсолютную симметричность.
Единственную разницу составляют пункты с противоположным
вектором: если в царской России под цензуру попадали произведения,
оскорбляющие религию, то в Советском Союзе, напротив, под
запретом оказывались произведения, ее пропагандирующие или даже
вскользь упоминающие. И если, по воспоминаниям И.П. Стребловой,
внучки А.В. Ганзен и П.Г. Ганзена, советские цензоры вычеркивали из
их переводов сказок Андерсена упоминания ангелов1, то царская
цензура с не меньшим рвением боролась со всем, что даже ненароком
ставило под сомнение церковные догматы. Интересно, что подобные
решения светская цензура принимала самостоятельно без обращения к
цензорам Священного Синода. Так, к примеру, в 1879 году был
наложен арест на опубликованный типографией Л.П. Снегирева в
переводе С.П. Якубовича роман Г. Флобера «Искушение пустынника»,
известный современным читателям по более соответствующему
оригиналу переводному заглавию «Искушение Святого Антония».
Примечательно, что комитет цензуры иностранной дозволил
французский оригинал «к обращению в целости», что никак не могло
предвещать смятения, в которое был повергнут его переводом
Московский цензурный комитет. В книге были усмотрены глумления
над верой и «оскорбляющие религиозные чувства нападения на
христианство». Особенно впечатляет формулировка запрета
переводного издания, вследствие которого были сожжены 1180 его
экземпляров, Ŕ в ней сквозит затаенное восхищение мастерством
Флобера: «[П]одобного рода книга как по своему содержанию, так и
по оригинальному своему изложению, не лишенному таланта, должна
найти у нас многочисленных читателей, особенно в среде
неустановившейся молодежи обоих полов, и что она, несомненно,
произведет на них самое вредное влияние» [5, с. 139].
В то время, как работа комитетов светской цензуры, как мы видели
из примера, не всегда отличалась слаженностью, официально
разделенные светская и духовная цензура работали в согласии; при
возникновении сомнений произведения передавались из одного
1
Автор благодарит переводчика Инну Павловну Стреблову за подробные
беседы о переводческой истории ее семьи.
5
цензурного ведомства в другое. Так произошло с «Левиафаном»

Томаса Гоббса, на перевод которого, выполненный С. Автократовым и
В. Зайцевым и выпущенный санкт-петербургской типографией
Н. Тиблена, в 1868 году был наложен арест. После долгого
рассмотрения, однако, в 1872 году было решено, что «сама книга
безвредна, и потому нет необходимости в ее уничтожении, но в ней
встречаются местами и некоторые заблуждения, противные духу
православной церкви; впрочем, не такого характера, который требовал
бы уничтожения этих мест, а лишь обстоятельного опровержения,
которое должно было быть написано в приложении к книге» [5, с. 65-
66]. В данной связи издание было передано на рассмотрение духовной
цензуре, которая усмотрела в «Левиафане» кощунственные идеи,
«противные Священному Писанию», и в феврале 1874 года книга была
уничтожена в количестве 575 экземпляров [5, с. 66].
Угрозу царствующим домам и социальному порядку Цензурный
комитет более всего усматривал в произведениях, тем или иным
образом упоминающих любую из французских революций. По этой
причине несколько раз попадал под запрет роман «Отверженные»
В. Гюго в разных переводах. В 1870 году под запрет попали вторая и
третья часть переведенного романа, имеющие, по мнению цензоров,
«самое вредное направление» [5, с. 70]. В 1880 г. перевод романа
вышел в журнале А.С. Суворина «Еженедельное новое время» «с
исключением из него всех неудобных в цензурном отношении мест», а
в 1882 г. журнальная версия вышла отдельным изданием под
заглавием «Отверженные» [5, с. 186]. Однако более полный перевод
романа Гюго, выполненный Э.К. Ватсоном и опубликованный в
1891 г. под названием «Несчастные», был признан вредным и
запрещен; в 1893 году было предложено внести в перевод ряд
исключений, при этом издатель предположительно отказался вносить
изменения, потому что, как отмечает Л.М. Добровольский, в марте
1898 г. издание все еще находилось под арестом [5, с. 186-187].
«Отверженные» Ŕ не единственное произведение Гюго, попавшее
под запрет в царской России. В семидесятых годах XIX в. под запрет
попал перевод его повести «Клод Ге», изданный отдельной брошюрой.
Примечательно, что как короткое переводное произведение (менее
двадцати печатных листов) «Клод Ге» был вынужден пройти перед
выходом в печать предварительную цензуру, которая в 1867 г.
публикацию одобрила. Тем не менее, спустя восемь лет брошюру
изъяли из печати, а оставшиеся экземпляры уничтожили. Однако
«Клод Ге» продолжал бередить умы читателей еще долгое время: его
6
распространяли народники-пропагандисты, а полиция изымала при

обысках [5, с. 61-62].
Проведение параллелей между работой имперской и советской
цензуры в отношении переводов художественной литературы
заставляет обратить внимание не только на схожесть подходов к
отбору нежелательных изданий, но и на конкретные произведения,
вызывавшие беспокойство цензоров на протяжении полутора
столетий. Под пристальное внимание цензоров, к примеру,
неоднократно попадал Дени Дидро. В царской России был запрещен
второй том собрания сочинений Дидро в двух томах, содержавший
роман «Жак фаталист и его барин» (в современном переводе Ŕ
«хозяин») и другие произведения. Книга была сожжена в 1873 г. в
количестве 2462 экземпляров, будучи признанной «безнравственною и
безбожною» [5, с. 99-100]. Казалось бы, данная характеристика
царской цензуры должна была послужить отличной рекомендацией
для цензуры советской, однако и в СССР Дидро не раз оказывался в
центре внимания цензоров и даже попадал в списки спецхрана.
Причиной помещения десятитомного издания Дидро в спецхранные
списки стала личность его редактора И.К. Луппола, арестованного по
обвинению в контрреволюционной деятельности в августе 1940 года.
Справочная картотека спецхрана Российской Национальной
Библиотеки содержит точный инструктаж по каждому тому на случай
получения библиотекой издательской копии: «Вычеркнуть на
т<итульном> л<исте> упоминание Луппола», «Удалить страницы». В
конце списка от руки приписано: «Политические дефекты отпали
(Луппол)» [6]. Следует отметить, что личностными причинами
руководствовались и дореволюционные цензоры. Так, в XIX в. под
запрет регулярно попадали переводы Вольтера и книг о нем, причем
характер запрещаемых произведений не имел подчас никакого
значения. «Философия истории» Вольтера в переводе В. Зайцева
попала под запрет духовной цензуры в 1872 г., в тот же год был
запрещен и перевод сборника лекций о Вольтере немецкого историка
Д.В. Штрауса [5, с. 66-67, 76]. Запреты на издания Вольтера и работ, в
которых он упоминался, имели место и ранее. Так, Николай I в 1850 г.
лично запретил переиздание писем к Вольтеру Екатерины II, а
относительно содержащейся в коллекции Зимнего дворца статуи
Вольтера работы Гудона, ныне одного из символов Государственного
Эрмитажа, он распорядился категорично: «истребить эту обезьяну» [2,
с. 70-71]. К счастью, монаршее требование осталось невыполненным.
К 1917 г. русская цензура выработала подробные стратегии работы
с художественными изданиями, в том числе, переводами зарубежной
7
художественной литературы. Пришедшая ей на смену советская

цензура с легкостью подхватила разработанные в период монархии
подходы и, поставив их на новые рельсы, начала активное
строительство нового цензурного аппарата. Основной разницей между
работами цензоров представляется то, что в то время как
дореволюционная цензура была официально признана, а ее комитеты,
подобно любым другим административным учреждениям, работали
вполне открыто, Советский Союз существование цензуры в стране
категорически отрицал. Это способствовало более активным и иногда
стихийным вмешательствам в цензурную работу представителей
самых разнообразных инстанций, что порождало неопределенность,
которая, в свою очередь, вселяла все большие опасения в умы авторов,
переводчиков и издателей и способствовала усилению самоцензуры в
плане отбора иноязычных произведений для перевода, а также в
выборе переводческих стратегий в передаче художественных текстов.
Литература
1. Эткинд Е.Г. Записки незаговорщика. Харьков: Права людини, 2013.
372 с. 2. Жирков Г.В. История цензуры в России XIXŔXX вв. М.:
Аспект-пресс, 2001. 368 с. 3. Kamovnikova, Natalia. Made under
Pressure. Literary Translation in the Soviet Union, 1960Ŕ1991. Amherst:
University of Massachusetts Press, 2019. 272 p. 4. Цензура в царской
России и Советском Союзе. Материалы конференции 24Ŕ27 мая 1993 г.,
Москва / Под ред. Т.В. Громовой. М.: Рудомино, 1995. 175 с.
5. Добровольский Л.М. Запрещенная книга в России 1825Ŕ1904:
Архивно-библиографические разыскания. М.: Издательство Всесо-
юзной книжной палаты, 1962. 254 с. 6. Каталог отдела специального
хранения и справочной картотеки Российской Национальной
Библиотеки. Ящик 14: Ден Ŕ Док.
Olga Kosovych
Ternopil, Ukraine
Principles of Literary Translation in France as a Reflection of

Linguistic Culture
The article examines the history of the development of translation in

France in terms of the linguistic culture of the reader and the translator. For
each of the 4 stages in the history of literary translation, the author analyzes
the goals and principles of working with a foreign text, as well as the
reaction of readers to translation. Trends and principles in translation at
each stage are considered. Today, the translation practice in France, as well
8
as around the world, is heavily influenced by theories and models of

machine translation and computer translation programs. Modern researchers
distinguish at least six theoretical approaches to translation that are
developing: sociological, communicative, hermeneutic, linguistic, literary,
semiotic.
Keywords: translation, linguistic culture, French literature, translation
studies, history of translation, theory, translation principle, translation
methodology.
The history of translation in France has four full stages: 14th-16th

centuries, 17th-18th centuries, 19th century, 20th-21st centuries. Each period is
characterized by its own approach to literary translation, however, unifying
them, we can distinguish two main rules, which, to some extent, were
followed by translators throughout the development of translation history in
France. The first rule of transmitting a foreign language text was completely
addressed to the literal reproduction of the original language, often to the
detriment of the language of translation, as well as the content of the text
itself. The second rule, on the contrary, insisted on reproducing the Ŗspirit
of the workŗ, preserving the individuality of the author by refusing the
word-for-word translation of the authentic text.
In 1370 N. Oresme, the closest adviser of Charles V, made a fairly
accurate translation of Aristotleřs treatises (ŖEthicsŗ, ŖPoliticsŗ,
ŖEconomicsŗ), which many historians consider the first translation into
French [3, p. 22]. Despite the lack of a theoretical basis, N. Oresme thinks a
lot about the quality of the work done, placing his translational self-
reflection in the preface to ŖEthicsŗ. He writes: Ŗ... I tried to translate
Aristotleřs text accurately, but I apologize if I speak about the subject not as
skillfully and clearly as it should beŗ [16, p. 100]. N. Oresme repeatedly
emphasizes this Ŗnew approachŗ to translation, and also notes some forced
inaccuracies, because at that time there was no vocabulary in French,
necessary for the philosophical translation of ŖEthicsŗ. This uncertainty of
N. Oresme in his translation and in the possibility of full adaptation of a
foreign text can be interpreted as a desire for development, for
perfectionism: as noted by the researcher of N. Oresmeřs translations
S. Serra, Ŗaccording to N. Oresme, the translated treatise should not be
considered a finished work, but a work that will need to be changed and
supplemented in the futureŗ[18]. However, to what extent was the literal
accuracy of the translation important in the fourteenth century? N. Oresme
had a specific goal Ŕ Ŗto acquaint the rulers with the ancient Greek wisdomŗ
[16, p.112] Ŕ by order of the king, Aristotleřs translations were to become
available so that advisers and rulers learned the basics of the art of
government.
9
Despite the translatorřs own admission of some inaccuracies,

N. Oresmeřs translations are distinguished by respect for the text of the
original, which inspired his followers not to deviate from the given
standard. Thus, in the 15th century, R. Hagen translates ŖNotes on the Gallic
Warŗ by J. Caesar, the translation of which remained exemplary for a
century.
However, the history of translation in France in its theoretical aspect
begins in the 16th century. and begins with a tragedy: in 1546 in the Place de
Paris in Mober the famous humanist E. Dole was burned Ŗfor free thoughtŗ
Ŕ the author of the first (and only in the Renaissance [17, p. 24]) formal
treatise on the French theory of translation Ŗon the art to translate well from
one language to anotherŗ (“La manière de bien traduire d‟une langue en
autre”, 1540). This document outlines the ideas that are still reflected in
translation practice, as well as outlines the main approaches to literary
translation. In particular, E. Dolet argued that translation should not be
carried out consistently, and a translator who is fluent in the original
language and the language of translation must avoid linguistic innovations,
contenting himself with commonly used words.
The first of the five rules of E. Dolet says that a translator must fully
understand the meaning of what is written by the author he is translating. To
do this, he must be fluent in the foreign language from which the translation
is made. Also, E. Dolet did not allow the word-for-word translation: “Et si
quelq‟un le fait, cela lui procède de pauvreté et défaut d‟esprit” [9, p. 192].
Only commonly used forms of language should be used in translation,
avoiding innovations and Latinisms. And lastly, the translator must not
forget about the phonetic side of the text, choosing and having words in the
original key.
Of course, the treatise of E. Dolet can be considered as the first
document of the French theory of translation, which absorbed the trends of
that period. It contains ideas that influenced the development of translation
art of subsequent generations.
However, there was also a critical opinion about this approach to
working with foreign texts. Nine years after the publication of E. Doletřs
treatise, J. du Bellayřs famous manifesto ŖDefense and glorification of the
French languageŗ (“Défense et illustration de la langue française”, 1549)
appeared, in which the author, among other things, lists the arguments
against translation. For example, in the fifth chapter he argues that in
practice translations do not contribute to the improvement and enrichment
of the French language, and in the sixth he completely accuses translators of
incompetence, lack of knowledge of the language from which they
10
translate: ŖIls sont vraiment mieux dignes d‟être appelés traditeurs que
traducteursŗ [7, p. 76].
However, for all his shortcomings, the translator played an important
role in the dissemination of knowledge: previously inaccessible scientific
works and works of art translated from classical and modern languages
appeared in French. Thus, thanks to C. Marot, translations of Ovidřs
ŖMetamorphosisŗ and Virgilřs ŖBucolicsŗ were published, Grandichan and
Pelletier du Mans made Horaceřs ŖPoeticsŗ available, V. Solomon and
P. Serton translated Homer, Jean de Guth translated ŖCrazy Orlandoŗ from
Italian, and so on.
One of the most prominent translators of the 16th century was J. Amyot,
Ŗprince des traducteursŗ [11, p. 51], who gained popularity, in particular,
thanks to the translation of ŖComparative Biographiesŗ by Plutarch, who had
a huge impact on both translation practice and the cultural environment of the
time. It was from the French translation of J. Amyot that the English
translation of T. North was made, which was used by W. Shakespeare in his
work on historical tragedies. M de Montaigne called J. Amyot Ŗour prayer
bookŗ: ŖThanks to his work, we now dare to speak and write French; even
ladies compete in this with mastersŗ [15, p. 442]. J. Amyot himself in his
work ŖProjet dřéloquence royaleŗ (1574) and in many prefaces to translations
spoke about the importance of Ŗbeing as clear as possibleŗ, and for this reason
to avoid barbarisms, to adhere to the logical connection between sentences
and paragraphs, write in simple and natural language, listen to the text to
withstand the phonetic beauty of what is writtenŗ [11, p. 52].
During the Renaissance, the translator remained a popularizer, who
introduced new ideas and, to some extent, really improved his language (as
many translators introduced modern realities into the text). He, a translator,
undertook the difficult task of refusing to translate Ŗword-for-wordŗ, to
present the meaning of the work at the same time, showing the beauty of the
two languages, enriching the French language with new expressions. On the
one hand, the attitudes given by E. Dolet and J. Amyot on the clarity of
language, simplicity and beauty of the French text were followed, but on the
other hand, the desire to get the approval of not very educated readers forces
many translators to gradually modernize antiquity, adapt the text to the
tastes of the epoch. This is especially noticeable in the 17th century, when
the perception of translation shifts from a theoretical point of view to a
more practical one: a translator is highly praised, especially if his style
corresponds to modern taste. This is how the notion of Ŗles belles infidèlesŗ
Ŕ Ŗunfaithful beautiesŗ, came about Ŕ translations that indulge the spirit of
the time. The reading audience was inclined to refined and elegant
translations Ŕ however, this style was increasingly achieved by refusing to
11
be close to the original. For example, Abbot Perrin, who in his translation of
Ŗthe Aeneidŗ turned the main character into a ŖFrench gentlemanŗ, enjoyed
great affection. Or P. DřAblancourt, who does not follow the exact
originals, but embellishes his translations with countless metaphors,
sometimes distorting the meaning of the source. Researcher of the history of
translation in France M. Ballard quotes P. DřAblancourt about the
principles of his work: ŖMy freedom [in translation] Ŕ is also my loyalty to
it, since it allows me to maintain a balance between the original and clarity
of meaningŗ [5, p. 116].
Under the influence of two tendencies (literal translations and
translations that Ŗadornŗ), theoretical works by B. Meziriac ŖOn
translationŗ, G. de Tende ŖOn the rules of translationŗ, A. le Mestra ŖRules
of translationŗ, treatises on refinements of translation by A. Arnaud and
ŖOn the best translationŗ by P.D. Huet were published.
The work of P.D. Huet is still considered one of the most valuable for
the translation thought of the classicist era. From his point of view, the
translator is obliged, on the one hand, to convey the authorřs thoughts, on
the other hand, to follow his words in the most scrupulous way. P.D. Huet
denied free translation, criticized any inaccuracies made by the translator,
which provoked a discussion of supporters and opponents of the method of
Ŗunfaithful beautiesŗ.
The 18th century introduced new ideas about the principles and purposes
of translation from a foreign language into French. During this period, the
controversy Ŗabout the ancient and the newŗ fuels the debate between
Ŗsupporters of tradition, which maximally reproduces the stylistic and
semantic features of the original, and defenders of tradition to remake Ŗthe
source according to modern taste, excluding anything that may seem ugly
and leave only beautifulŗ. [5, p. 130]. This problem found expression in the
conflict between Anne le Fèvre Dacier and Antoine Houdar de la Motte,
regarding their translations of Homeric poems. Anne le Fèvre Dacier
became famous in literary circles for her translations of ŖThe Iliadŗ (1711)
and ŖThe Odysseyŗ (1716): defining the basic principle of Ŗreproduction of
living antiquityŗ, she strongly opposed the Ŗornamentsŗ in translation.
Antoine Houdar de la Motte, in turn, proposed another version of the
translation of ŖThe Iliadŗ (1714), throwing out of the text everything he
considered Ŗbarbarismŗ. As a result of such modernization, ŖThe Iliadŗ was
reduced to the size of a Ŗsophisticated salon fableŗ [14, p. 43]. In the
preface, Antoine Houdar de la Motte explained the principles of his
translation and did not miss the opportunity to criticize the translation of
Anne le Fèvre Dacier, calling it rude and awkward. Supporters of Anne le
Fèvre Dacier were outraged: the intelligentsia, salon visitors, and ordinary
12
readers took part in the controversy. The translator herself criticized the
essay “Des causes of la corruption du goût”, and Antoine Houdar de la
Motte responded with a treatise ŖReflections on criticismŗ (“Réflexions sur
la critique”). The exchange of theoretical views on translation was
supported by Abbot Terrasson, who wrote ŖA Critical Reflection on the
Iliadŗ, then Pierre de Marivaux joined the debate with the text “L‟Homère
travesti”, etc.
The result of these linguistic and cultural disputes was, at least, that
Anne le Fèvre Dacier managed to draw public attention to the important
role of the translator, to raise his authority in the eyes of the readership, and
to determine the vector in translation practice: to correspond to the original.
Thus, interest in the literal translation, in the Ŗcalqueŗ (gradually it will
be noticeable in the second half of the 19th century) is gradually reviving.
Leconte de Lisle writes: ŖThe time of Ŗwrong Ŗtranslators has passed. It is
necessary to return to the accuracy of the meaningŗ [19, p. 216].
In general, the sharp controversy that took place during the 18th century
became a logical stage in the long theoretical search in the field of
interpretation of a foreign language text, which will take place in the future.
If we consider translation as an act of bilingual communication, it is
necessary to take into account the cultural differences of its participants: the
problem of translation is not only Ŗbilingualŗ but also Ŗbiculturalŗ [1, p. 99].
It is appropriate to quote the linguist G. Mounin: ŖTranslation is a contact of
languages, a phenomenon of bilingualism. But it is a statistically very rare
case where resistance to the usual consequences of bilingualism is more
conscious and more organized. This is the case when bilinguals consciously
fight against any deviation from the norm, against any interferenceŗ [2, p. 36].
According to G.D. Tomakhin, the translation in terms of intercultural
communication is Ŗnot only the collision of two semantic systems with their
national and cultural properties, but also the contact of representatives of
two linguistic and cultural communities, each with its own worldview and a
certain fund of cultural heritage: background knowledge, language etiquette,
moral normsŗ [4, p. 130] In addition, as can be seen from the examples in
the diachrony, translators are often prone to bias, depending on the
peculiarities of the linguistic culture of readers, on their Ŗhorizon of
expectationsŗ.
For example, at the end of the 18th century J.F. Marmontel in his article
ŖTranslationŗ (1777) noted that in French society there are still two
opposing views: Ŗhigh societyŗ demands that Ŗthe translator erase the traces
of the original, decorating itŗ, Ŗscholars want to find the spirit in translation,
atmosphere of the originalŗ, want to see in the work a monument to his time
and country [3, p. 24].
13
During the 19th century there is a growing interest in foreign works. In

addition, the controversy between romantic aesthetics and classicism takes
effect. J. de Nerval translates Goethe's Faust, A. de Vigny translates
W. Shakespeareřs Othello, and F.-R. de Chateaubriand translates J. Miltonřs
Paradise Lost. The latter spoke of his method as follows: ŖI translated
Miltonřs poem in his manner; I was not afraid to change the form of the
verb, because if I remained more French, I would lose something from the
accuracy of the original text, from its originality and energyŗ [12, p. 550].
The Romantics singled out two principles for their translation Ŕ the ability
to broadcast the Ŗlocal flavorŗ and the individuality of the author.
Translation was to become a work of art, which means that the translator
does not seek to limit his access. This gave rise to two views on the essence
of translation:
1) Translation was considered as a mental category (hence cognitive
linguistics): the translator was thought of as a creative genius, almost a co-
author.
2) Translation was considered a technical, mechanical work aimed at
acquainting readers with the original text or its author.
In addition, in the middle of the 19th century new Ŗrequirementsŗ
appeared Ŕ hypertrophied accuracy of translation: literal, meticulous
transfer of meaning. Thus, translators either concentrated on the direct
transmission of meaning, or resorted to Ŗartificialŗ language and lexical
innovations.
Realizing the complexity of the situation, as well as the presence of
texts that are particularly difficult to interpret, translators began to
distinguish between translation and adaptation, as well as translation and
imitation.
The 20th century was marked by the emergence of linguistic theories,
including structuralism, as well as various computer translation programs. A
theoretical basis is being developed Ŕ translation studies, the purpose of which
is a consistent description of the translation process. In part, translation
disputes are embodied in the translation schools of French linguists and
philosophers, who speak of “sourciers” and “ciblistes”. In the terminology of
the French translator J.-R. Ladmiral, “sourciers” are translators who focus on
the source, “ciblistes” Ŕ translators who focus on the language of the host
(Ŗtargetŗ) culture (langue cible), on the reader [13, p. 33].
Self-reflection of the translator, which manifested itself in the 15th
century in N. Oresme, doubts and disputes over translation methods
gradually merged into formal Ŗdirectionsŗ, the focus of which is the position
of the translator. Discussions continue about his Ŗpresenceŗ or Ŗabsenceŗ in
the text, his role is discussed: he is a scribe or co-author, and, as an echo of
14
the romantic approach of the 19th century, what is the translated text Ŕ
Ŗreplica of the originalŗ or an independent work.
The American theorist and translator L. Venuti, who experienced the
significant influence of ŖFrench theoryŗ in the person of M. Foucault,
J. Derrida and A. Berman, notes the Ŗsecondary position of the translator in
modern society: translation is defined as something secondary, only foreign
text can be considered the original; the translation is a forged, potentially
incorrect copy. Therefore, in order to hide its secondary nature, the translation
must be carried out in a transparent language, which hides the very fact that
the translation is in front of the reader, and not the originalŗ [20, p. 6].
For the founders of ŖFrench theoryŗ, translation as a structure has
always been a philosophical category, conceivable much deeper than any
theoretical scheme. Thus, J. Derrida saw in the basis of translation issues
the biblical myth of the Babylonian confusion: the philosopher tried to
consider how the translation of meaning first constructs itself, and,
embodied, constructs a new reality for the reader. At the same time,
J. Derrida insisted on the value equation of the original and the translation.
A. Berman divided the text into Ŗownŗ and Ŗforeignŗ, and the translation for
him is always a Ŗtest of anotherŗ. Moreover, he believed that the original
remains Ŗforever youngŗ, and the translation becomes obsolete over time,
thus requiring new translations [8, p. 16].
In the 20th century, the reader did not become more demanding, he only
received a number of privileges Ŕ simplified acquaintance with a foreign
text, its understanding through the promotion of foreign languages, the
availability of electronic translators. This process, on the one hand, reduces
the quality of countless translations, but, on the other hand, highlights really
good examples in general. Translation practice in France, as well as around
the world, is currently heavily influenced by theories and models of
machine translation and computer translation programs. Modern researchers
distinguish at least six theoretical approaches to developing development:
sociological, communicative, hermeneutic, linguistic, literary, semiotic.
However, the problems voiced several centuries ago seem relevant and have
not exhausted themselves. Back in 1854 M.N. Bouillet wrote: ŖTranslation
is hard and ungrateful work. When works are valued for style, the translator
is always lower than the original. Wittily, though not quite rightly, it was
noticed that translation is always a reversal of the carpet, that the translator
is always a traitor... ŗ [10, p. 216].
Translation in France developed along with French society, its needs,
tastes and demands. As J. Bellanger notes in his ŖHistory of Translation in
Franceŗ: ŖEvery subsequent change in the art of translation depends on
more or less profound changes in the minds, customs, literary tastes of the
15
nation. Translation, Ŗdecorated with plumageŗ in the days of Louis XIV,

philosophical in the days of the Encyclopedia, theatrical and standard in the
days of the Empire Ŕ today we have come to scientific realism in
translation, which dominates our eraŗ [6, p. 123].
References
1. Гудий К.А. От оригинала к переводу: проблема взаимодействия
автора и переводчика. Филология и лингвистика в современном
обществе: материалы Междунар. науч. конф. М.: Ваш полиграфи-
ческий партнер, 2012. 2. Мунэн Ж. Теоретические проблемы перевода.
Перевод как языковой контакт. Вопросы теории перевода в
зарубежной лингвистике. М., 1978. 3. Пахсарьян Н.Т. Этапы истории
перевода во Франции (опыт энциклопедической статьи). Вісник
Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія:
Філологічні науки. 2015. № 2. С. 22-26. 4. Томахин Г.Д. Перевод как
межкультурная коммуникация. Перевод и коммуникация. М.: ИЯз
РАН, 1997. 5. Ballard M. Histoire de la traduction. Repères historiques et
culturels. Bruxelles: De Boeck. 2013. 6. Bellanger J. Histoire de la
traduction en France. A. Lemerre, 1903. 7. Bellay Du J. La défense et
illustration de la langue française: avec une notice biographie et un
commentaire historique et critique. E. Sansot & Cie., 1549. 8. Berman A.
LřÉpreuve de lřétranger. Culture et traduction dans lřAllemagne
romantique. Paris: Gallimard, 1984. 9. Bocquet C. Etienne Dolet traducteur
réinterprété. Institut Etienne Dolet, collection Histoire, Lausanne et
Châteuneuf Loire, 2001. 10. Chevrel Y. Histoire de traductions en langue
française. XIX siècle. 1815Ŕ1914 / Sous la dir. de Y. Chevrel, L. DřHulst et
C. Lombez. P.: Verdier, 2012. 11. Delisle J., Woodsworth J. Les traducteurs
dans lřhistoire. University of Ottawa Press, 1995. 12. Dotoli G. Traduire en
français du moyen âge au XXI siècle. P.: Hermann, 2010. 13. Ladmiral J.-R.
ŖSourciers et ciblistesŗ La traduction. Revue d‟esthétique n.s. n 12,
Toulouse, Privat, 1986. Pp. 33-42. 14. Leung C. Etienne Fourmont (1683-
1745). Leuven University Press, 2002. 15. Montaigne. Essais, II, 12, Villey.
Vol. 2. 16. Oresme N. Livre de éthiques dřAristote. Menut (éd.), New York,
G.E. Stechert and Co, 1940. 17. Oseki-Dépré I. Théories et pratiques de la
traduction littéraire . Le français aujourd‟hui. N 142. 2011. 18. Serra S.
ŖDoute et méthode chez Nicole Oresmeŗ, Questes [En ligne], 23|2012, mis
en ligne le 01 janvier 2014, consulté le 22 août 2020. URL :
http://questes.revues.org/960. 19. Tran-Gervat Y.-M. Traduire en français à
lřâge classique. Génie national et génie des langues / Sous la dir. de Y.-M. Tran-
Gervat. P.: Presses de la Sorbonne nouvelle, 2013. 20. Venuti L. The
Translatorřs Invisiblity. A History of Translation, Routledge, 2005.
16
Ольга Николаева
Каталонская литература на русском языке: Салвадор Эсприу,

Ким Мунзо, Ансельм Турмеда (два перевода одного текста)
In the article, the Catalan literature in translations into Russian is

discussed. First of those translations began to emerge in Russian periodicals
in the end of the 19th century. Later, after a long-term break, translations
from Catalan have been published rather regularly since 1970-s, and
Russian-speaking translators often pay their attention to the works of a
Catalan poet Salvador Espriu. Two specialists, who used different approach
in translation, translated one of Espriuřs best-known poems into Russian.
Keywords: the Catalan literature, Salvador Espriu, literary translation.
История взаимодействия русского читателя с каталонской

культурой начинается со знакомства с мыслителем Рамоном Льюлем
или Раймундом Люллием (1232-1316), создававшем свои произведения
на латинском, на арабском, а также на своем родном каталанском
языке. Русский вариант его книги ŖArs Magnaŗ, появившийся в конце
XVII века [1, с. 335], является не переводом, а, скорее, оригинальным
переложением учения знаменитого схоласта, которое в дальнейшем
обрело популярность среди староверов [2, c. 252]. В качестве особен-
ности этого русскоязычного сочинения стоит отметить стремление его
автора приспособить данный текст к отечественной действительности,
что выражается в использовании русских пословиц и названий мер
веса и длины, русских традиций летоисчисления [1, с. 335].
Последующие обращения переводчиков к каталонской литературе
датируются концом XIX Ŕ началом XX века. Так, в 1886 г. «Петербург-
ские ведомости» напечатали роман Нарсиса Ольера «Бабочка» (ŖLa
papallonaŗ) в переводе Исаака Павловского, а в 1910 году был
опубликован отрывок из поэмы Жасинта Вердагера «Атлантида»
(ŖL‟Atlàntidaŗ) в предельно точном и одновременно высокохудожест-
венном переводе филолога, специалиста по романским языкам и
западноевропейской литературе Марии Ливеровской [3, с. 154-156]. Со
второй половины XIX века благодаря развитию железнодорожного
сообщения путешественников стало больше, и многие из них открыли
для себя Испанию, а также Каталонию, в результате чего в прессе
стали появляться сведения об этом регионе. Журналист Исаак
Павловский (И. Яковлев), сдружившись с барселонскими литера-
торами, регулярно публиковал очерки о разных аспектах жизни
17
каталонского общества [4, с. 312-313]. Таким образом, путешествия

способствовали не только налаживанию личного общения, но и более
широких взаимосвязей, в том числе на уровне художественного
перевода. Друг И. Павловского писатель Нарсис Ольер, в свою
очередь, перевел ряд новинок русской литературы тех лет.
Во время гражданской войны в Испании интерес к этой стране
снова возрос. В 1937 году в журнале «Красная новь» печатается
подборка каталонских народных романсов, которую открывает
«Завещание Амелии» (“El testament d‟Amèlia”). Переводчик В. Нейштадт
мастерски передает напевность стихотворения, а также его народный
характер, используя традиционные эпитеты и обращения, синтакси-
ческие и лексические повторы. Вместе с тем, сохраняя общую
сюжетную линию романса об измене и любви, он искажает
общественное положение героини, превращая ее из принцессы в
Золушку. В новой интерпретации умирающая девушка теряет статус
королевской дочери и становится обычной селянкой, а в ее завещании
замки заменяются на несколько платьев из холстины и батиста.
Указание на материал Ŕ трогательная деталь, придающая правдо-
подобность этой во многом переосмысленной истории. Можно
предположить, что подобные лексико-семантические замены вызваны
жесткими идеологическими ограничениями тех лет, сказавшимися и
на переводческой деятельности.
После установления режима Франко контакты СССР с Испанией
значительно сократились, и публикации переводов каталонской
литературы возобновились лишь в 70-е годы прошлого века. В течение
более 30 лет одним из самых переводимых каталонских авторов был
Салвадор Эсприу (1913-1985). Стихи каталонского поэта неоднократно
звучали со страниц журнала «Иностранная литература» (1978, 1987,
2002 г.), в 1987 году московское издательство «Радуга» выпустила
книгу «Избранное», включающую поэзию, прозу и драматургические
произведения Эсприу. В 2015 г. петербургский журнал «Окно» вышел
с подборкой его стихов в переводе Андрея Родосского.
Первый период творчества Салвадора Эсприу Ŕ начало тридцатых
годов XX века Ŕ совпал с благоприятным этапом в истории каталон-
ской литературы, когда книгопечатание на этом языке приветство-
валось читающей публикой, а использование национального языка
поощрялось региональным руководством. 27 января 1939 года, на
следующий день после оккупации Барселоны войсками генерала
Франко, был подписан указ о запрете каталонского языка,
ограничивавший его применение частной и семейной сферой.
Оказавшись во внутренней эмиграции, Салвадор Эсприу продолжал
18
писать на родном языке, считая творчество одним из способов защиты

каталанского языка от исчезновения. Сначала о публикациях не могло
быть и речи, но с пятидесятых годов ситуация начала постепенно
меняться. Гражданская лирика Эсприу имела огромный успех в
Каталонии шестидесятых-семидесятых годов. По мнению С. Моранты,
особое внимание к фигуре поэта со стороны российских исследо-
вателей и переводчиков обусловлено не только его популярностью в
Каталонии: стихи Эсприу были созвучны мыслям и чувствам
интеллигенции, угнетенной советской действительностью и идеоло-
гией и не имевшей возможности высказать свое несогласие вслух, в то
время как зарубежному поэту-лидеру антифашистского сопротивления
(именно так его представляли в предисловиях к публикациям)
беспрепятственно предоставлялось слово [5, с. 60].
В начале восьмидесятых годов были изданы два сборника
каталонской поэзии, в Москве и в Ленинграде. Обе антологии
содержали широко известное стихотворение Эсприу «Черновик
песнопения для исполнения в храме» (ŖAssaig del càntic en el templeŗ) о
стремлении к лучшей доли в чужих краях и о привязанности к отчизне,
переживающей сложные времена. В Собрании поэтических произве-
дений С. Эсприу 1963 года оно публиковалось отдельно, с переводом
на 13 иностранных языков, Ŕ свидетельство того, что автору удалось
глубоко личное сочетать с общечеловеческим и найти отклик у людей
разных национальностей в разговоре на достаточно распространенную
тему. Для московского сборника «Огонь и розы» это стихотворение
перевел С. Гончаренко, а для ленинградского Ŕ Вс. Багно, специалисты
высочайшего уровня.
Черновик песнопенья для Набросок песнопения в соборе
исполнения в храме
О как мне надоело О, как меня тяготит

мое трусливое, дряхлое, дикое мой жалкий, закосневший,
селение! обветшалый край
О как мне хочется уехать и как мне хочется уехать
куда-нибудь на север, куда-нибудь на север,
где, говорят, люди опрятны, где, по рассказам, все опрятны,
благородны и умны, сметливы, независимы, бодры,
свободны и богаты, зажиточны и тороваты.
деловиты и счастливы! (...)
(…)
и я проживу здесь до самой и проживу здесь до самой смерти.
смерти, Ведь я и сам такой же жалкий и
19
потому что я сам труслив и такой же косный,

старомоден, а вдобавок
как все мои земляки, я отчаянно, до боли привязан
и, кроме того, к моей неотесанной,
безнадежно влюблен нищей, унылой, злосчастной
в эту мою бедную, родине [7, с. 187].
грязную, грустную, горькую
родину [6, с. 183]. Вс. Багно
С. Гончаренко
Оба варианта с точностью воспроизводят текст оригинала. О
превосходном владении родным языком говорит набор эпитетов,
которыми оперируют переводчики. С. Гончаренко и Вс. Багно
используют разные прилагательные, пересечений среди существи-
тельных больше. Примечательно, что переводчики отказались от
контраста Ŗsalvatge/culteŗ («дикий/культурный»), который вводит
автор. Эсприу дважды употребляет прилагательное Ŗsalvatgeŗ: во
второй строке применительно к своему краю (Ŗtan salvatge terraŗ) и в
конце Ŕ по отношению к лирическому герою, там живущему (ŖCar sóc
també molt covard i salvatgeŗ [8, с. 337]). С.Ф. Гончаренко прибегает к
этому определению только один раз («дикое селение»), а при
характеристике действующего лица делает выбор в пользу более
нейтральной формы «старомоден», сохраняющей семантическую связь
с исходным эпитетом, но обладающей в сравнении с прилагательным
«дикий», скорее, положительной коннотацией. Вс. Багно при подборе
эквивалента к каталонскому Ŗsalvatgeŗ останавливается на опреде-
лении «косный», дополняя его прилагательным «неотесанный»,
которое компенсирует утраченный пласт значения исходного слова и
подчеркивает антитезу. Вслед за автором, ленинградский переводчик
использует повтор выбранного прилагательного («косный» /
«закосневший»), прибегнув к деривации. Слово Ŗllei,ŗ имеющее в
русском достаточно устойчивый эквивалент «закон», Всеволод Багно
передает существительным «обычай», а Сергей Гончаренко, применив
прием опущения, исключает из перечислительного ряда. В стихо-
творении гражданской тематики «А вы как думали? Тридцать
монет…» (ŖTrenta diners, a Sepharadŗ) из цикла «Страстная неделя»
(ŖSetmana Santaŗ), также вошедшем в антологию «Огонь и розы»,
Гончаренко сохраняет это, возможно, не слишком поэтичное
существительное: «бери мое прошлое и будущее /язык, обычай, закон»
[6, с. 195], а во фрагменте «Лес виселиц. Все руки Ŕ вверх»
20
(ŖGiravoltem penjats als braçosŗ) из того же цикла московский

переводчик снова опускает слово «закон» [9, с. 70-71].
Два переводчика, каждый из которых обладает своим уникальным
стилем, принимают схожее решение при работе с языковыми
единицами, имеющими, на первый взгляд, вполне устойчивые
эквиваленты, что может быть обусловлено соображениями сочета-
емости слов, а также наводит на мысль о расхождениях в менталитете
представителей двух культур, о разном отношении к одним и тем же
концептам.
При работе с формой Вс. Багно строго следует авторскому
замыслу, а Сергей Гончаренко вводит синтаксический повтор (первая
и третья строки), которого нет у Эсприу. Кроме того, в его переводе
присутствует аллитерация в последней строке «грязную, грустную,
горькую родину», которая просматривается в скоплении согласных Ŗrŗ
и Ŗtŗ в оригинале: Ŗbruta, trista, dissortada pàtriaŗ [8, с. 337].
В обширной статье, посвященной московскому и ленинградскому
сборникам каталонской поэзии, Элена Видаль, проведя их подробный
сравнительный анализ, отметила, что московская команда ориенти-
рована на «воссоздание стихов в соответствии с русской поэтической
традицией» и для этих целей иногда вводит рифму или же другие
элементы, отсутствующие в каталонском тексте, жертвует отдельными
деталями ради целостности. «Авторы ленинградской антологии, в
отличии от московских коллег, взяли на себя смелость сохранить, как
можно более точно, звучание оригинала, воспроизводя исходные
модели». Каталонский русист завершает статью утверждением о том,
что обе книги являются «примером серьезного, ответственного труда,
доказательством того, что с помощью разных подходов можно
добиться одинаково ценных, взаимодополняющих результатов» [10,
с. 130], что в полной мере относится к переводам процитированного
выше стихотворения С. Эсприу.
Рассказ современного писателя Кима Мунзо «Уф, сказал он» (ŖUf,
va dir ellŗ) также переводили дважды. В 2010 году он появился в
составе увесистой книги коротких рассказов этого автора под
названием «Самый обычный день. 86 рассказов», великолепно
переведенной Ниной Авровой-Раабен [11, с. 24-25]. Н. Аврова-Раабен
Ŕ мастер красочного русского слова и настоящий художник, задача
которого, по мнению К.И. Чуковского, «как можно чаще отыскивать
такие соответствия иностранного и русского слова, какие не могут
вместиться ни в одном словаре» [12, с. 109]. Первый перевод,
осуществленный В. Федоровым, вошел в сборник «Рассказов
писателей Каталонии» 1987 г. [13, с. 232-233].
21
Рассказ «Уф, сказал он» начинается описанием монотонного

знойного дня, отбивающего всякое желание двигаться, который
сменяется насыщенной приключениями ночью, полной фантастичных
разноцветных сновидений. Лаконичность лингвистических средств
первой части сменяется колоритной языковой палитрой концовки.
Следует отметить, что в 1999 году Мунзо внес небольшие поправки
грамматического и лексического характера в свой текст 1978 года,
сделав его начало еще более лаконичным. В. Федоров исключительно
точно сумел передать эту тенденцию к минимализму, настолько, что
даже предугадал одно из изменений, внесенных автором, так что его
перевод соответствует отредактированному варианту 1999 г., с
которым он никак не мог ознакомиться.
Для каталонского языка характерно опущение подлежащего, но
поскольку в русском такое явление не распространено, переводчики, как
правило, добавляют подходящие по смыслу существительные или
местоимения с тем, чтобы фраза соответствовала нормам родного языка.
Поэтому Н. Аврова вводит в текст перевода существительные
«женщина» и «игроки», которых нет в оригинале. В. Федоров старается
построить фразу так, чтобы избежать таких вставок, и ему это удается,
хотя иногда читатель не знает, кто из героев произнес ту или иную
реплику. В этом случае, как и во многих других, интерпретация
переводчика позволяет лучше понять авторский замысел.
В беседе с Жудит Фигеролой о русской литературе на каталанском
языке Элена Видаль отметила, что «переводы имеют свойство
устаревать. Было бы неплохо каждые тридцать лет создавать новый
перевод художественного произведения» [14, с. 479]. В сборнике «Из
каталонской поэзии» 1984 года есть стихотворение А. Турмеды
«Восхваление денег» (ŖElogi dels dinersŗ), переведенное Л. Цывьяном.
Через несколько десятилетий, уже в XXI веке, к нему обратилась
молодая талантливая переводчица, филолог-медиевист Алина
Звонарева. Она решила сложные переводческие задачи, бережно
воспроизведя как особенности формы, так и полноту содержания. В
качестве примера трудностей, с которыми столкнулись переводчики
Турмеды, можно назвать повтор существительного «деньги» (Ŗdinersŗ)
в именительном падеже в начале семи первых строф этого длинного
сатирического стихотворения. А. Звонаревой удалось сохранить
лексическую анафору, которую она воспроизводит, основываясь на
приеме конкретизации: она вводит в начало каждой строфы слово
«флорин» Ŕ так обозначалась золотая монета, вошедшая в обиход в
Европе в XIII веке [15]. Это существительное не только подходит по
22
смыслу, но и прекрасно вписывается в выбранный переводчиком

стихотворный размер.
В 2020 году в октябрьском специальном номере журнала
«Иностранная литература», полностью посвященном Каталонии,
Алина Звонарева поместила свои переводы стихов Аузиса Марка и
Жорди де Сант-Жорди. Таким образом традиция переводов с
каталанского языка на русский продолжается, и в журнале
«Иностранная литература» по-прежнему регулярно печатаются
произведения каталонской литературы, что говорит о растущем к ней
интересе специалистов и читателей.
1. Соколов Н.А. «Философия Раймунда Люллия» и ее автор. Журнал
Министерства народного просвещения. 1907. Август. С. 331-338.
2. Багно В.С. Русское люллианство как феномен культуры. / Р. Льюль.
Книга о любящем и возлюбленном. Санкт-Петербург : Наука. 1997. 286 с.
3. Ливеровская М.И. Отрывок из «Атлантиды» Вердагера. Записки
неофилологического общества при Императорском С.-Петербургском
Университете. 1910. Выпуск 4. С.154-156. 4. Фарре-и-Педрос Ж.М.
Образ Каталонии в России (1847Ŕ1915). Заметки русских путешест-
венников. Пограничные культуры между Востоком и Западом: Россия
и Испания. С.-Петербург: Общественное объединение Союз Писателей
Санкт-Петербурга. 2001. С. 298-328. 5. Moranta Mas S. Salvador Espriu a
lřEuropa eslava: compromís cívic i projecció intercultural. Zeitschrift für
Katalanistik. 2010. No 23. P. 53Ŕ88. 6. Огонь и розы. Из современной
каталонской поэзии. Сост. С. Гончаренко. М.: Прогресс. 1981. 266 с.
7. Из каталонской поэзии. Сост. З. Плавскин и Вс. Багно. Ленинград:
Худож. лит. 1984. 232 с. 8. Espriu, Salvador. Obres completes. Poesia, I.
Barcelona : edicions 62. 397 p. 9. Тетради переводчика. Научно-
теоретический сборник. 2007. Выпуск 26. 224 с. 10. Vidal E. A proposit
de dues antologies russes de poesia catalana. Els Marges. 1987. No 36.
P. 116-131. 11. Мунзо Ким. Самый обычный день. 86 рассказов. Пер. с
каталанск. Нины Авровой-Раабен. Москва: Иностранка. 2010. 624 с.
12. Чуковский К. Высокое искусство перевода: Принципы художест-
венного перевода. С.-Петербург: Азбука, Азбука-Аттикус. 2014. 448 с.
13. Рассказы писателей Каталонии: Сборник. Пер. с каталон. Составл.
Хуана Рамона Масоливера. Москва: Радуга. 1987. 270 с. 14. Figuerola
Peró, Judit. ŖEl català de lřURSSŗ. Andreu Nin, revolucionari i traductor:
tesi doctoral. Barcelona. 2016. 711 p. 15. Турмеда А. Флорин горазд
судью купить. URL: http://www.vekperevoda.com/1950/zvonareva.htm.
23
Валерий Пшигодский
г. Минск, Республика Беларусь
Особенности прозаического и поэтического художественного

перевода (на примере басни Р.Л. Стивенсона “The House of Eld”)
The article features the specificity of literary translation on the example

of the narrative by Robert Louis Stevenson. The text was translated twice
(2006, 2011), and these translations demonstrate us vivid examples of two
different qualities of translation work.
Keywords: translation, literary translation, Stevenson, ŖThe House of
Eldŗ, generalization, trochee, dactyl, iambius.
Среди творчества известнейшего шотландского и английского

писателя Роберта Луиса Стивенсона (1850-1894) существует ряд
рассказов, которые незаслуженно остаются в тени для переводческого
ремесла. Например, толмачи не обратили достаточно внимания на
цикл рассказов под названием «Басни», что принадлежат перу
классика, между тем здесь есть место для обильной дискуссии. Мы
обратимся к басне ŖThe House of Eldŗ Ŕ единственному произведению
из этого сборника, которое существует в двух переводах (остальные
переводились по разу). В русскоязычных переводах существует два
варианта: Александра Сорочана (2006) и Николая Кудрявцева (2011).
Отметим, что работы А. Сорочана существуют только в
электронном варианте [3, 4], тогда как Н. Кудрявцев работал над
рассказом специально для издания журнала «Мир фантастики» [1,
с. 148-149]. В данной работе мы рассмотрим отдельные моменты
перевода, делая сравнительный срез того, что, на наш взгляд,
переведено правильно, а в чѐм есть ошибки и недочѐты.
Различия начинаются уже c названия. Так, у А. Сорочана название
звучит как «Старый дом», а у Н. Кудрявцева Ŕ «Дом старости».
Отметим, что ни одно из названий не отражает суть точно: что
касается «Старого дома», то это название не отражает точно смысл
текста, потому что в подлиннике акцент ставится не на самом доме, а
на его принадлежности к чему-то старому, отжившему. Более того, в
рассказе даѐтся подробное описание этого дома, где сказано, что фасад
у него нельзя назвать ни новым, ни старым («дом, одновременно
изящный и невероятно странный: одни его стены казались древними,
как горы, другие словно начали строить только вчера, и ни одну не
завершили» (Н. Кудрявцев)). Лучше отражает суть название,
переведѐнное Николаем Кудрявцевым, Ŕ «Дом старости», но и оно не
24
лишено недостатка: словосочетание «дом старости» может

восприниматься как эвфемизм понятия дом престарелых [2].
В целом, перевод Н. Кудрявцева характеризуется обширным
использованием широкого спектра переводческих трансформаций. На
лексическом уровне особенно выделяется богатый синонимический
ряд, что придаѐт переводу вес аутентичности. Рассмотрим наиболее
отличительные случаи на конкретных примерах и сравним их с
текстом А. Сорочана.
Александр Сорочан полностью передаѐт синтаксические
особенности подлинника, сохраняя знаки препинания, принятые в
англоязычных текстах и, напротив, не принятые стилистикой русского
языка. Поэтому мы будем отталкиваться от перевода Николая
Кудрявцева, выполненного с учѐтом всех особенностей русско-
язычного синтаксиса.
Первая фраза подлинника: ŖSo soon as the child began to speak, the
gyve was rivetedŗ. Далее в оригинале следует точка с запятой, но первое
предложение у Н. Кудрявцева заканчивается на этой фразе, что
корректно с точки зрения перевода: передавать необходимо не только
лексику, но и соответствовать синтаксически языку, на который
перевод осуществляется. Перевод Николая Кудрявцева: «Как только
ребѐнок начинал говорить, на правую ногу ему надевали кандалы».
Перевод Александра Сорочана более расплывчат: «Как только
ребѐнок начинал говорить, на него надевали кандалы». В этом случае
видно, как Н. Кудрявцев прибегнул к приѐму добавления (правую
ногу), что очень важно для дальнейшего понимания развития
сюжетной линии. Во втором переводе очевидна чрезмерная
дословность, к тому же искажается смысл (кандалы надевали
конкретно на ногу, а не на ребѐнка).
Красноречивым сравнение переводов становится в переводе фразы
ŖJupiter is longsuffering to the benighted”. Перевод Н. Кудрявцева:
«Велико терпение Юпитера к невежественным и пребывающим во
тьме». А. Сорочан снова неточен: «Юпитер долготерпелив к
отсталым». На этом примере видно, как Н. Кудрявцев поменял роли
членов предложений, снова прибегая к приѐму конкретизации слова
benighted. А. Сорочан пошѐл по пути наименьшего сопротивления и
сделал калькированный перевод, при этом понятие the benighted им не
конкретизировано так точно, как в тексте Н. Кудрявцева.
Более существенное расхождение можно обнаружить в переводе
фразы ŖIt chanced one day, when he was fifteen, he went into the woods,
and the ulcer pained himŗ. Н. Кудрявцев преобразовал это предложение
так: «Так случилось, что однажды, когда ему исполнилось
25
пятнадцать, Джек отправился в лес и там разбередил язву на ноге».

А. Сорочан также близок к подлиннику, как и раньше: «Но однажды,
когда ему исполнилось пятнадцать, он вошѐл в лес, и язва причинила
ему боль».
Очевидно, что перевод Николая Кудрявцева выглядит более
естественным. Он снова из двух объектов действия (Ŗheŗ и Ŗthe ulcerŗ)
сделал один, от чего это предложение выглядит целостным. Того же
нельзя сказать о переводе А. Сорочана, который снова был дословно
точен в отношении подлинника. Более того, исходя из логики его
предложения получается, что язва на ноге Джека причинила боль
потому, что он вошѐл в лес. В этом же абзаце видим следующий
пример адекватного и неадекватного переводов, обращаясь к фразе
ŖBut Jack nursed his footŗ. Николай Кудрявцев ретранслирует фразу как
«Юноша пытался утихомирить боль», а А. Сорочан Ŕ как «А Джек
лечил свою ногу». Ясно видно, что текст перевода Николая Кудрявцева
воспринимается значительно лучше, чем дословный перевод
А. Сорочана.
Эта разница ощутима и в сочетании подлежащее-сказуемое: так, в
оригинальном тексте при описании леса говорится, что Ŗall the birds
were singing”. А. Сорочан дословно переводит «птицы вокруг пели». И
хотя такой перевод точен, он определѐнно лишѐн красочности, которая
имеется у подлинника. Разночтения вознікают при переводе фразы
ŖJack put aside the leavesŗ: у Н. Кудрявцева это «Джек раздвинул
ветки», а у А. Сорочана Ŕ «Джек отбросил целебные листья». Оба
переводчика оказались неточными в передачи данной фразы: Джек не
трогал ветки, как у Николая Кудрявцева, а Александр Сорочан выбрал
не самый верный глагол отбросил. К тому же в подлиннике не сказано
о целебном свойстве «раздвигаемых» листьев.
Рассмотрим следующий момент. Оригинальный текст содержит
следующее описание: ŖAnd on the grass beside him lay the dancerřs ironŗ.
Перевод Николая Кудрявцева: «Рядом на траве лежали его кандалы»;
у Александра Сорочана видим следующую фразу: «И на траве рядом с
ним валялись оковы танцора». На этом примере мы сталкиваемся с
ещѐ одной трудностью художественного перевода: если обратиться к
английскому тексту, то становится понятно, что Джек, опустив листья,
увидел, как танцует его знакомый, снявший кандалы. То есть, парень
танцевал, а рядом с ним лежали его же оковы. И если в переводе
А. Сорочана могут возникать разночтения («парень» и «танцор»
воспринимаются как разные лица), перевод Н. Кудрявцева ясен и
самодостаточен.
Порою неясность и неточность в переводе образуются при
26
передаче определѐнного фразового глагола. Следующим примером мы

докажем, что переводчик должен щепетильно относиться к выбору
эквивалентов. Рассмотрим такой пример: фразу “But the case of the
gyves weighed upon him” перевели так же по-разному: у Н. Кудрявцева
это «Но мысль о кандалах не покидала Джека», у А. Сорочана Ŕ «Но
случай с оковами повлиял на него». Снова выходит так, что перевод
А. Сорочана не отражает подлинник во всех его красках, снова
оставляя двусмысленность (что за случай с оковами?). Также приведѐм
ещѐ один пример, показывающий существенное различие между
бедностью дословности и тем, как грамотно применяются
переводческие трансформации при передаче оригинальной фразы
ŖThere was in that village a sword of heavenly forgery, beaten upon
Vulcan‟s anvil. It was never used but in the temple, and then the flat of it
only; and it hung on a nail by the cathechist‟s chimneyŗ: Н. Кудрявцев
даѐт следующий вариант: «В той деревне хранился меч, выкованный в
кузнице самого Вулкана. Им пользовались только в храме, да и там
разве что ударяли лезвием по плечам. Он висел на гвозде рядом с
трубой, в доме законоучителя»; перевод А. Сорочана: «Был в той
деревне небесный меч, сотворѐнный на наковальне Вулкана. Им
никогда не пользовались, только в храме, да и то лишь тупой
стороной. Меч висел на гвозде у дымохода вероучителя». В тексте
А. Сорочана присутствует непозволительная дословность, приводящая
к образованию спорных словосочетаний («тупой стороной меча»,
«дымохода вероучителя»).
Не менее существенные различия имеет сцена описания дома
волшебника: описанию посвящѐн отдельный абзац, и оно играет
существенную художественную роль. Роберт Луис Стивенсон
описывает дом так: ŖJack went in through the gable; and there was one
room after another, all bare, but all furnished in part, so that a man could
dwell there; and in each there was a fire burning, where a man could warm
himself, and a table spread where he might eat. But Jack saw nowhere any
living creature; only the bodies of some stuffedŗ. Вариант Николая
Кудрявцева: «Джек вошѐл через боковую дверь, и его взору открылась
анфилада скудно обставленных комнат. В каждой горел очаг и был
накрыт стол, полный яств. Но юноше не попалось на пути ни единого
живого существа, лишь чучела»; вариант А. Сорочана Ŕ «Джек вошѐл
через фронтон; и внутри оказались комнаты, все пустые, но
частично обставленные, чтобы человек мог там жить; и в каждой
был пылающий очаг, возле которого человек мог согреться, и стоял
накрытый стол, где он мог поесть. Но Джек нигде не видел ни
единого живого существа; только останки чьей-то трапезы».
27
В данном примере отчѐтливо видится разница переводческих

подходов. Действительно, основные значения слова gable Ŕ Řфронтонř,
Řщипецř, но словосочетание «вошѐл через фронтон» спорно, ведь эта
часть здания не служит для входа в здание или выхода из него.
Гораздо лучше и естественнее в данном случае генерализация
Н. Кудрявцева «вошѐл через боковую дверь». В следующем
предложении при описании внутреннего устройства дома Николай
Кудрявцев использовал конкретизацию, введя термин анфилада и
упростил предложение, заменив конструкцию Ŗall bare, but all
furnished in partŗ на словосочетание скудно обставленных. По-разному
отражена фраза Ŗa table spread where he might eatŗ. При этом оба
варианта имеют право на существование. В переводе А. Сорочана
снова можно видеть свойственную ему дословность. Более того, в его
тексте не упомянуто наличие в доме чучел Ŕ деталь незначительная, но
опущение ничем не обосновано.
Помимо спорных переводческих решений в переводе А. Сорочана
есть несколько откровенных ошибок. Приведѐм примеры: All night he
walked at a venture Ŕ «Всю ночь он шѐл без передышки»; This is a
hospitable house Ŕ «…В колдовском доме оказалось столько вкусной
еды» (ошибка заключается в неправильном акценте: в подлиннике
подчѐркивается сытность и польза еды, а не еѐ количество (Ŗwholesome
foodŗ); …And Jack was afraid because he had taken the sword – «И Джек
до того испугался, что выхватил меч» (ошибка в неоправданной замене
двух разных подлежащих в одно (ŖJackŗ и Ŗhe”).
Также, поскольку задача переводчика Ŕ полное и наиболее близкое
по возможности воссоздание теста на другом языке, одним из условий
достойного перевода должно стать пояснение неясных моментов при
наличии таковых в подлиннике. Данный рассказ Ŕ отличный пример: в
нѐм упоминаются такие персонажи и отсылки, которые могут остаться
неясными для неподготовленного читателя. Именно под такого
читателя переводчик должен подстраивать свой текст. Так, в
оригинале можно прочесть имя ŖGlaucusŗ (Главк) Ŕ имя морского
божества в греческой мифологии. Николай Кудрявцев не только
пояснил значение имени в примечании, но также предположил, что
Р.Л. Стивенсон, вероятно, ошибся, поскольку, употребляя данное имя,
писатель хотел сравнить волшебника, способного менять обличия, с
Протеем, действительно умевшим примерять любое обличие [1,
с. 149]. У Александра Сорочана, напротив, никаких примечаний нет;
более того, он просто транслитерировал имя («Главкус»), тогда как
общепринятый перевод на русский Ŕ именно Главк.
На примере ошибок перевода Александра Сорочана можно
28
выделить следующие основные универсальные ошибки, возникающие

в процессе художественного перевода:
 избыточная дословность, обедняющая текст перевода и вызыва-
ющая смысловые разнотолки (необоснованная парцелляция, перене-
сение пунктуации оригинального текста);
 лексическая бедность (избыточность употребления десеманти-
зированных глаголов: был меч (хранился меч), был день (стоял день);
 переводческие неточности и ошибки;
 отсутствие пояснений в сложных специфических словах,
названиях, именах.
Также в этом рассказе присутствует поэтическая часть Ŕ мораль
рассказа, оформленная секстетом. Еѐ можно рассматривать отдельно, и
в этом контексте мы вправе говорить о поэтическом переводе. Более
того, в последней строке данного стихотворения есть отсылка на
народное поверье. Рифма Ŕ парная, по схеме aabbcc. Здесь вместо
Николая Кудрявцева переводил Владимир Аренев (Пузий) Ŕ
украинский писатель-фантаст, переводчик.
Определѐнного стихотворного размера данный секстет не имеет: в
первой строчке Ŕ дактиль, далее встречаются хорей и ямб. Отметим,
что оба толмача существенно увеличили количество слогов в русском
переводе, что классическими правилами поэтического перевода не
приветствуется.
Александр Сорочан, предпочитая хорей, лишь в первой строчке
пытается доподлинно передать ритм оригинала, однако там же дактиль
переходит в хорей. Из шести строчек точно передана половина. Однако
сто́ит обратить внимание на перевод второй половины стихотворения :
туманно описание корней, а в последней строке в переводе не передано
смыслообразующее слово mandrake Ŕ Řмандрагораř. Подобная роль
этого слова становится понятной благодаря примечанию, данному
Вл. Пузием (примечание отсутствует у А. Сорочана).
Рассмотрим подробнее перевод украинского писателя. Отдавая
предпочтение дактильному размеру, в первой строке Владимир Пузий
смещает дактиль к хорею. Далее он использует неклассическую
«вольтеровскую» слуховую рифму третьей и четвѐртой строк лесоруб-
растут. Рифма знаменательна тем, что в ней рифмуются на основе
глухих согласных звуков «б» и «т» и такая рифмовка не режет слух.
Тем не менее, данная неполная рифма не отражает точно строгую
рифму stout-about.
Таким образом, нам ещѐ предстоит сделать много открытий в
сфере художественного перевода, ведь именно этот вид позволяет нам
узнать иноязычных авторов по-новому. Важнейшее значение при этом
остаѐтся за талантом самого переводчика.
29
1. Карачарова С.В. Мир фантастики : Дом старости. Москва:
Техномир, 2011. 1 (89). 160 с. 2. Карта слов и выражений русского
языка. URL: https://kartaslov.ru/карта-словосочетания/толкование (дата
обращения: 17.01.2021). 3. Сорочан А.Ю. Басни. Библиотека Максима
Мошкова. URL: http://www.lib.ru/STIVENSON/fables.txt (дата обращения:
06.01.2021). 4. Сорочан А.Ю. Басни. Электронная библиотека
Royallib.com. URL: https://royallib.com/read/stivenson_robert/basni.html#20480.
Ŕ (дата обращения: 06.01.2021).
Вероника Разумовская
г. Красноярск, Российская Федерация
Вторичный художественный текст: пастиш vs перевод
The present article deals with some new issues of literary text
secondaries in the perspective of the various semiotic types of literary
translation (defined according to Jakobsonřs classification). The concept of
translation is used in its broad and narrow senses, which implies the
generation of secondary texts of various semiotic nature. Particular attention
is paid to pastiche as a possible subtype of intralingual translation. The
original literary texts created by the famous British authors (J.K. Jerome,
A.C. Doyle, D. Lodge) and their secondary versions are used as analysis
material.
Keywords: Ŗstrongŗ literary text, secondary text, imitation, stylization,
pastiche, heroes and literary images, narration style.
В современном научном дискурсе представлены различные

трактовки понятия перевода: от узкого понимания (у Р. Якобсона
такой вид перевода определяется как межъязыковой перевод /
interlingual translation или собственно перевод / translation proper) до
самого широкого (в якобсонианской классификации Ŕ межсемиоти-
ческий перевод или трансмутация / intersemiotic translation or
transmutation [1]). Межсемиотический вид перевода предполагает
создание вторичного текста средствами семиотических систем,
которые отличны от системы оригинала. Если оригиналом является
вербальный художественный текст, то его вторичными версиями
могут стать «переводы» на «языки» кино и телевидения, музыки,
изобразительного искусства и т.д. Для межсемиотического вида
перевода к настоящему времени в определенной мере уже определены
некоторые направления исследований. Прежде всего, к возможным
направлениям относится изучение адаптации вербальных текстов
30
«языками» театра и кино [2; 3; 4]. Отметим, что как перевод в

широком смысле могут рассматриваться некоторые подвиды
внутриязыкового перевода, о котором можно говорить при условии,
когда художественный оригинал не покидает пределы систем своего
языка и культуры и интерпретируется средствами указанных систем.
Регулярной причиной появления вторичного текста в системах
«своего» языка и культуры является устаревание языковых форм
оригинала. Известными случаями осовременивания языка оригиналов
являются «новоязыковые» версии произведений древности и
Средневековья: «Песни о Нибелунгах», «Слова о полку Игореве»,
«Кентерберийских рассказов» Дж. Чосера, текстов литературы
Древнего Китая и Японии. Такой внутриязыковой перевод
традиционно уточняется как диахронный. Тем не менее, внутри-
языковой перевод осуществляется и в синхронии. По мнению
лингвистов такой перевод имеет два основных подтипа: межвариант-
ный и нормализующий. К межвариантному относятся переводы,
представленные на национальном или региональном вариантах языка,
а к нормализующему Ŕ переводы, в которых диалектные, жаргонные и
другие особенности оригинала преобразуются в соответствии с
требованиями литературного языка [5]. В отношении рассматри-
ваемого подвида межъязыкового перевода открытым остается вопрос
об авторе такого перевода, которым может быть ученый-филолог,
редактор или сам автор оригинала.
Известны и другие вторичные тексты, которые могут быть
рассмотрены как результаты перевода, понимаемого в широком
смысле. Причем перевода внутриязыкового. Интересно, что в таком
случае автором вторичного текста становится «другой» писатель, у
которого одной из главных целей создания нового произведения
является имитация и стилизация художественного текста своего
предшественника. При этом текст прецедентного оригинала-основы
чаще всего является «сильным» текстом культуры и литературы, то
есть он известен большинству носителей языка и культуры, популярен
среди «своих» читателей, включен в образовательные программы
различных уровней, а также обладает большой эстетической «силой»
(потенциалом и ценностью), основанной на интересном сюжете и
фабуле, ярких художественных образах, языковых особенностях
текста и т.п.
В данном случае обратимся к такому литературному явлению,
ставшему неообъектом гуманитарных исследований в эпоху пост-
модернизма [6; 7] Ŕ к пастишу, который определяется как вторичное
художественное произведение, являющее собой имитацию стиля работ
31
одного или нескольких авторов с целью чествования оригинала и

реализации стремления автора вторичного текста к языковой игре [8].
Феномен пастиша может рассматриваться с разных позиций в
филологии и служить различным целям его создателя. В первую
очередь пастиш является продолжением (сиквелом) известного
(«сильного») литературного текста, который пользуется большим
успехом. Примером могут служить романы «Унесенные ветром»
М. Митчелл (1936) и «Скарлет» А. Рипли (1991). Для ситуации сиквела
характерно намеренное продолжение сюжетных линий и системы
художественных образов прецедентного текста, стремление к
стилистическому сходству первичного и вторичного текстов. В
литературном пространстве также представлены пастиши, являющиеся
жанрообразующей доминантой произведения. Так, в «Послесловии» к
своему роману «Крушение Британского музея» (1965) Д. Лодж
подчеркивает, что его текст задуман и создан как роман-пастиш.
Являясь профессиональным литературоведом, который в своих
дальнейших работах обратился к пастишу и как исследователь, писатель
Лодж создает «роман в романе», в котором в соответствии с его
сюжетным замыслом пародийному пастишированию подвергнуты тексты
известных представителей англоязычной литературы: Дж. Конрада,
Э. Хемингуэя, Г. Грина, Ч.П. Сноу, У. Голдинга и других [9]. В данном
случае пастиш может быть отнесен к переводу в самом широком
смысле, но вторичные «переводные» фрагменты встроены в текст
авторского оригинала и выполняют конкретные художественные задачи.
Пастиш не является исключительно литературным понятием,
поскольку к нему могут быть отнесены театральные, музыкальные,
живописные и другие произведения искусства, имитирующие стиль
работы одного или нескольких авторов. В музыкальном пастише
(пастиччо) автор включает в музыкальную ткань как свои
произведения, так и музыкальные тексты других композиторов
(например, оркестровая сюита «Моцартиниана» 1887 г. П.И. Чайков-
ского, включающая четыре произведения Моцарта в инструментовке
русского композитора и ставшая первым симфоническим циклом,
полностью состоящим из заимствованных пьес). В отличии от
пародии, высмеивающей произведение, ставшее основой вторичного
текста, пастиш предполагает бережное и уважительное отношение к
оригиналу и его автору. Так, П.И. Чайковский, который высоко ценил
и всегда восхищался Моцартом, в предисловии к упомянутой выше
сюите писал, что целью создания сюиты стало стремление сделать
произведения австрийского музыканта более известными и часто
исполняемыми.
32
В постмодернизме пастиш рассматривается как проявление

намеренной языковой игры, которая хотя и может носить шутливый
характер, но всегда демонстрирует подчеркнуто уважительное
отношение к имитируемому тексту. Тем не менее, в некоторых
случаях пастиш трактуется как литературное хулиганство. Аксиомой
литературного пастиша является обязательное наличие в нем героев
популярных («сильных») произведений. И это также роднит пастиш с
художественным переводом, в котором единицей, относительно
которой принимается решение на перевод, является художественный
образ [10; 11]. Так, Шерлок Холмс А.К. Дойля, ставший знаковым
образом (визитной карточкой) Британии и не утративший своей
актуальности даже в XXI веке, регулярно появляется на страницах
произведений как англофонных авторов: Э. Горовица («Дом шѐлка»),
М. Каллина («Пчѐлы мистера Холмса»), Дж. Д. Карра («Подвиги
Шерлока Холмса»), Адриана К. Дойля («Неизвестные приключения
Шерлока Холмса»), Э. Куина («Этюд о страхе» и др.), С. Кинга
(«Расследование доктора Уотсона»), Р. Стаута («Уотсон был
женщиной»), М. Твена («Детектив с двойным прицелом»), так и
представителей других литературных традиций (например, француза
М. Леблана «Арсен Люпен против Шерлока Холмса»). Образ
викторианского детектива представлен и в текстах российских
авторов: А. Аверченко («Пропавшая калоша Доббльса»), П. Никитина
и П. Орловца («Шерлок Холмс в России»), Б. Акунина («Узница
башни, или краткий, но прекрасный путь трѐх мудрых»),
С. Лукьяненко («Царь, царевич, король, королевич»). Отметим, что
образ Шерлока Холмса подвергся значительной модификации не
только в «чужих» текстах, но и в кинодискурсе, став одним из
наиболее часто воплощаемых на экране героев. Интересно, что первый
пастиш, входящий в шерлокиану-холмсиниану появился через два года
после публикации первого рассказа серии Дойля «Приключения
Шерлока Холмса» и через месяц после выхода в свет «Последнего
дела Холмса» (в 1893 году). Им стала работа Дж.М. Барри (автора
цикла о Питере Пене и друга А.К. Дойля) «Покойный Шерлок Холмс»
(русский перевод, опубликованный в 2018 г., выполнен О. Образцовой).
В определенном смысле можно говорить о шерлоковском каноне,
созданном самим Дойлем и о его различных вариациях, авторство
которых принадлежит писателям из разных стран и эпох.
В «апокрифических» текстах о Шерлоке Холмсе, количество которых
намного превышает канонические тексты, герой Дойля встречается с
известными преступниками, успешно применяет свой знаменитый
дедуктивный метод, путешествует во времени и пространстве и даже
33
воскресает после смерти (британо-американский анимационный

телесериал ŖSherlock Holmes in the 22nd Centuryŗ).
Обратимся к еще одному «сильному» тексту британской культуры
и его пастишной версии. Вторичным текстом произведения
Дж.К. Джерома «Трое в лодке (не считая собаки)» 1889 года стал
исторический детектив современного британского писателя П. Ловси
ŖSwing, Swing Togetherŗ 1976 года, входящий в цикл о сержанте
Криббе и получивший французскую литературную премию ŖGrand
Prix de Littérature Policièreŗ. В детективе описываются события,
которые, как и у Джерома, происходят в викторианскую эпоху (время
действий романа Джерома и детектива Ловси практически совпадают).
Местом действия детектива также стала Темза. Сам автор говорил о
том, что он предпринял попытку создать текст похожий на текст
романа Джерома. В дальнейшем детектив был экранизирован (1980
год, Granada Television, Великобритания) и адаптирован для радио-
передачи (1987 год, BBC). В определенном смысле детектив Ловси
является производным произведением от текста Джерома и может быть
определен как перевод в самом широком смысле. Другими словами,
Ловси выполнил внутриязыковой перевод «сильного» текста Джерома.
Вопрос о сходстве и различии внутриязыкового перевода и
пастиша, бесспорно, еще далек от своего окончательного решения в
силу своей явной неоднозначности, отсутствия разработанной
методологии и может находить различные ответы у исследователей.
При этом отметим, что оба явления обнаруживают очевидные сходства
в категориальных планах вторичности и интертекстуальности. Как и
перевод, пастиш становится продолжением жизни «сильного»
художественного текста, который «вымаливает» перевод [12]. И в силу
данного обстоятельства пастиш может быть отнесен к переводу в его
самом широком понимании.
Еще одним важным фактором, объединяющим два рассматри-
ваемых явления, выступает операционная единица. Если в художест-
венном переводе одной из таких единиц (единиц перевода) является
художественный образ, относительно которого переводчик принимает
решение на перевод, то в ситуации создания пастиша художественный
образ становится единицей имитации и стилизации, что также
сближает пастиш и перевод. Особый интерес для изучения имеют
вопросы перевода пастиша (многие пастиши стали объектами
художественного перевода). Специального рассмотрения требует и
сложная проблематика сопоставительного анализа вербального
художественного оригинала, его межсемиотических версий и
пастишей. Ряд «сильных» текстов литературы имеют вторичные
34
версии в форме межсемиотических пастишей, что также является terra

incognita современной гуманитаристики, демонстрирующей
регулярное появление новых объектов для изучения.
1. Jakobson R. On Linguistic Aspects of Translation. On Translation.
Cambridge: Harvard University Press, 1959. P. 232-239. 2. Сattrysse P.
Descriptive Adaptation Studies: Epistemological and Methodological
Issues. Antwerp: Garant Publishers, 2014. 364 p. 3. Krebs K. Translation
and Adaptation in Theatre and Film. Routledge Advances in Theatre and
Performance Studies. Vol. 30. London, Abingdon & New York: Routledge,
2014. 236 p. 4. Razumovskaya V.A., Valkova Yu.E., Tarasenko T.V.
Intersemiotic Translation as a Special Type of a Cultural Dialogue.
European Proceedings of Social and Behavioural Sciences EpSBS, 2020.
Pp. 780-790. 5. Сидоренко С.И. К вопросу о статусе и типологии
внутриязыкового перевода. Язык и культура в эпоху глобализации:
сборник научных трудов по материалам первой международной
научной конференции «Язык и культура в эпоху глобализации». СПб.:
Изд-во СПбГЭУ, 2013. С. 194-203. 6. Genette G. Palimpsestes: La
littérature au second degré. Paris: Éditions du Seuil, 1982. 468 p. 7. Hassan I.
The Dismemberment of Orpheus: Toward a Postmodernist Literature.
Madison: University of Wisconsin Press, 1982. 338 p. 8. Куницына Е.Ю.
Лингвистические основы людической теории художественного перевода:
Дис. ... д-ра филол. наук. Иркутск, 2011. 474 с. 9. Наумова О.А.
«Крушение Британского музея» Дэвида Лоджа: как все начиналось.
Вестник Вятского государственного университета. №. 1-2. 2010.
С. 140-145. 10. Разумовская В.А. Художественные образы в романе
М.А. Булгакова «Мастер и Маргарита»: проблемы восприятия и
перевода. Вестник СВФУ им. М.К. Аммосова. № 4. 2013. C. 79-85.
11. Разумовская В.А. Художественный образ как единица перевода:
булгаковская Маргарита. Вестник Челябинского государственного
университета. Филология. Искусствоведение. Выпуск 88. № 6 (335).
Челябинск, 2014. С. 25-32. 12. Разумовская В.А. Что «вымаливает»
художественный оригинал: межъязыковое и межсемиотическое
выживание. Исследование языка и современное гуманитарное знание,
2020, т. 2, № 2. С. 93-103.
35
Yuliya Sviridova
Kyiv, Ukraine
Translating Poetry: the Issue of Phonetics
The article focuses on the problems of poetry translation and the

challenges that a translator may face while processing the poetic text,
especially on the phonological level. The distinctive feature of any
translation is its transformability. An interpreter and a translator define the
direction of modifications that the target text, as well as a source text, might
undergo. Cognitive, pragmatic, synergistic and discourse studies provide
scholars with new tools and methods for interpreting poetic texts and it
makes it possible for a translator to come with an adequate translation. The
article brings out the traditional strategies in combination with the method
of stereoscopic analysis and prototypical reading to study the phonological
aspect of a verse, which provides access to the content and message of the
target text. The imagery space of the poetic text is created not only verbally
but non-verbally. Images are activated via the articulated sound and spatial
arrangement of the poem; the latter interact with the verbal system and carry
the meaning.
Keywords: an image, phonetics, poetry, prototypical reading,
synergistic, a target text, a translator, a source text.
The shift of focus in the study of a text from language-centred to

knowledge-centred has undoubtedly stressed that Ŗtext formation, as well as
the function of textual elements, is regulated by some cognitive mechanisms
[1]. It has been generally admitted that translation of poetry is more
complicated and involves much greater cognitive efforts than any other
literary forms. Each literary work is semantically rich, referring to different
concepts, images and even social and cultural aspects that might not even
exist in the target text (TT). Moreover, poetry is characterized by the unity
of form and meaning where Ŗform expresses sense and phonemic similarity
is sensed as a semantic relationshipŗ [2] and thus it requires creative
transpositions. Sometimes great poetry even cannot survive translation,
because all its initial qualities have not been preserved [3, p. 9]. This is
owing to the fact that poetry is more about interpreting the world,
experiencing it. This is put by a poet in some formal patterns filled with
images, concepts that are evoked by figurative language, meter and rhythm.
These patterns obviously will never be the same after the process of
translation due to the prosody and syntax of a particular language. The
translatorřs task is to re-establish contact between the reader and the poet
36
and Ŗmake the source text available as a literary work of art in the target
language (TL)ŗ [4].
The linguists highlight a range of problems rising while translating
poetry. First of all, this is the loss of form while preserving the content or
another way around the system of images is lost but the form is preserved.
James Holmes states that Ŗno word in a language has exactly the same
semantic field as a word in any other language leading to inevitable
distortions in the translation processŗ [3, p. 9]. That is why a translator
should bear in mind: Ŗfirst, the verse form itself is a signal to readerřs mind
that the text contains elements of highly intricate communication requiring
openness to ambiguities at every text level; second, the writer uses language
to present certain statements, situations and emotions which are themselves
extra-linguisticŗ [3, p. 9; 5, p. 32-33].
To put it in a nutshell, the positions of James Holmes are supported by
many linguists [5], the author states the inherent nature of cross-linguistic
and cross-cultural non-correspondence of the source and the target texts. He
points out that the translator should be aware of the text as a linguistic
manifestation of artistic creation where all elements are intertwined and
finally the scientists stress on practical rather than a normative approach to
poetry translation underlining the necessity of the translator to possess skills
of a poet, critic and linguist.
Taking into account the intricacies and complexity of verse translation
some strategies and methods have been developed and introduced. The most
discussed and applicable among scholars are the seven strategies suggested
by André Lefevere [6]. We are not going to get into many details, a lot of
researchers wrote about the advantages and disadvantages of his methods.
So, we will just enumerate them: phonemic translation (recreation of the
sounds of the source language (SL) in the target language (TL)); literal
translation (word-for-word translation); metrical translation (the
reproduction of the SL metre); poetry into prose; rhymed translation; free
verse translation; interpretation [6, p. 87]. These strategies mostly aim to
investigate translations on an empirical basis and are based on the belief that
poetry is an item of beauty with specific poetic features, i.e. poetry is
viewed as a unified whole where form, content, and aesthetic issues
amalgamate but anyway have their own special value.
Due to the variable nature of translator's decisions, the Ukrainian school
of translation (O. Cherednychenko, P. Bekh, V. Kolomiyets, A. Perminova)
in the framework of discourse, pragmatic, cognitive and synergistic studies
applied new methods to multiple multilingual translations of a source text.
This method is called the method of stereoscopic analysis, which allows it
to get to the core of a translator's receptions of poetry. Scholars emphasize
37
on the balanced approach to the translation where all cultural aspects, form
and content of the ST are preserved notwithstanding the dissipative nature
of literary text [7]. The poetic text is viewed as a macro-image that
comprises and is constructed from microimages on semantic (words) and
synsemantic (composition, rhythm, meter, euphony) levels [8, p. 183].
The cornerstone for any translator is to decide whether to preserve the
musicality of the poem (sound) or the sense. In terms of phonological
translation, the process is restricted, i.e. the SL phonology of a text is replaced
by equivalent TL phonology and the grammar and the lexis remain unchanged.
[9, p. 56]. Russian scholars such as Yurii Tynianov, Mikhail Gasparov
investigating the Russian poets of the nineteenth and twentieth centuries raised
an issue of translatability of poems where verbal music is brought to the
foreground: ŖIf a translation normally preserves the meaning, leaving no trace
of the original sound, then why not allow translation that preserves the sound
but changes the original meaning?ŗ [qtd. in Pilshchikov p. 53].
It should be pointed out that there is no absolute correspondence
between the sounds of two different languages. Therefore it is impossible
Ŗto render the source text Řsound for soundřŗ and, in the case of phonetic
translation, the Ŗtarget text is merely an approximation to the sound of the
source text as filtered through the Řphonemic gridř of the target languageŗ
[4; 10, p. 56]. In his article Igor Pilshchikov observes the phenomenon of
phonetic translation relying on the fact that Ŗcoincidence and similarity
between phonemes are not at the phonological level but rather at the level of
distinctive featuresŗ because most often it is a certain distinctive feature or a
set of features that is being reproduced. The linguist specifies there might be
a difference between phonetic, phonological and phonemic translations, and
draws attention to the so-called Ŗhomophonic translationŗ, the term
introduced by Lawrence Venutti, or Ŗtranslatophoneŗ, term by Eugene
Eoyang. [10, p. 56]. Besides, one should mention the difference between
written (graphemes) and oral variants (phonemes) of words as well as
graphophonetical or grapho-phonological equivalence, namely alliteration,
which can also be based on graphic equivalence.
Cognitive and synergistic studies of poetry (G. Lakoff, M. Turner,
M. Johnson, G. Fauconnier, R. Tsur, G. Moskalchuk, O. Cherednychenko)
paved the way to new reading and interpretation of the verse. We think it
can shed light on how the poet coded information, what system of images
he referred to and give an interpreter and translator a deeper understanding
of the poetřs language and a conceptual picture of the world.
Synergistic studies (G.Moskalchuk) dwell on the metrical-rhythmic
structure of the poetic text defining the weak and strong positions in its
structure and bringing into focus its harmonic centre Ŕ the hub that attracts
38
and directs the deployment of images and various meanings. The sense is
generated on the interface of the actualized contextual meanings. The
reconstruction of the meaning and sense is done gradually following the
receptive spiral: meaning-sense sense-meaning [7, p. 106].
The results of these findings can be applied at the phonetic level.
Alliteration, assonance, rhythm, meter, rhyme, onomatopoeia, euphony,
paronymic attraction are ways of creating repetitive patterns of sounds.
They serve as phonetic, graphic expressive means and stylistic devices
creating different speech effects. Besides, the phoneme is assumed to be
meaning-bearing, the relationship between the sound and the meaning of a
word is not arbitrary and non-linear [12; 11]. For example, letter grouping
"gl," particularly at the beginning of a word Ŗglareŗ, Ŗgleamŗ, Ŗglistenŗ,
Ŗglossŗ, shows that a word has to do with an element of lighting [11]. In
poetry every single syllable works for the sake of emotion and imagery
bringing about the aesthetic pleasure.
To stimulate and activate images, there should exist some mechanism
that triggers the recipientřs imagination and evokes feelings and emotions.
Synesthesia (a perceptual phenomenon in which stimulation of one sensory
or cognitive pathway leads to involuntary experiences in a second sensory
or cognitive pathway [13]) becomes such a trigger, a link that bounds sound
with a meaning. An articulated sound is a reaction to some outer experience
or sensations from the object. In terms of cognitive and synergistic studies,
sound stimulates the mental image due to the first-signal system where
sensations and perceptions begin to form. These sensations generate links
with other words which are close in meaning, activating the second-signal
system. Both systems interact and reach the bifurcation point where two
separate images emerge: mental and verbal. The information is coded
through different modes/ modalities (auditory, visual, kinesthetic as well as
smell, shapes and graphic lines) and is turned into the units of knowledge
loaded with sensations and emotions. Such sensations access the memory
where the information is stored together with the processed emotions. So,
the task of the translator is to track these connections in order to operate
with the same images and sensations in ST and cognitive poetics provides
the translator with such tools. Besides, the translator, while deconstructing
the meaning of TT in order to transmit its sense, should observe and
monitor the actualized and non-actualized semantic projections, therefore
performing the prototypical reading (term by L. Belekhova) of a verse. The
two different functions of the TTřs instrumentation may be: either to create
an acoustic effect which is the same as (or similar to) the phonetic structure
of the ST (dynamic or functional equivalence) or to reproduce the phonetic
structure of the ST (formal equivalence) [14, p.166-167; 10, p. 63].
39
For example, when reading imagist poetry one cannot but notice the
simplicity and directness of their language, which works for visual images
creation. One of the poets to be mentioned is Ezra Pound who laid out some
ground rules and defined Ŗimage to be one that presents an intellectual and
emotional complex in an instant of timeŗ [15]. He introduced three terms:
melopeia (when words are Ŗchargedŗ beyond their normal meaning with
some musical property which further directs its meaning, inducing
emotional correlations by sound and rhythm of the speech words),
phanopoeia (a casting of images upon the visual imagination), logopoeia
(poetry that uses words for more than just their direct meaning, stimulating
the visual imagination with phanopoeia and inducing emotional correlations
with melopoeia). Melopoeia can be Ŗappreciated by a foreigner with a
sensitive earŗ but does not translate well, phanopoeia can be translated
without much difficulty according to Pound [16].
A short poem, written by an imagist poet Hilda Doolittle, ŖOreadŗ [17]
is full of repetitions, and the auditory image of stormy waters is created by
the alliteration of sounds /r/ /p/ /s/ great, rocks, green, over us, cover us
pointed, pines, splash, pools; assonance whirl, hurl, fir; and onomatopoeia
splash. If we compare two translations we can notice that both translators
preserved the imagery notwithstanding the language reduction (two images
are superimposed on each other, depriving the reader of the possibility to
determine which is the Ŗprimaryŗ one [18]) and the alliteration but only one
managed to keep onomatopoeia «плесни».
ŖWhirl up, sea – Волнуйся, море Море, взвихрись,
whirl your pointed Вихри свои заверти свои
pines, остроконечные остроконечные пинии,
splash your great pines сосны, плесни свои громадные
on our rocks, Брызни своими пинии
hurl your green over большими соснами на наши скалы,
us на наши скалы, швырни зеленью в нас,
cover us with your брось свою зелень на покрой нас потоком
pools of furŗ нас, хвои.
накрой нас своими
еловыми лужами.
Пер. невідомий [19] пер. Ян Пробштейн [20]
Another point is the graphical and Ŗspatial arrangement of the poem, a
vital intrinsic part of the total structure, which interacts with the verbal
system to provide the special grammar of the poemřs own systemŗ [6,
p. 106-107]. Y. Lotman claims that sometimes graphics builds a separate
structural level, which could be transmitted only by this structure itself, he
40
assumes that graphics is saturated with meanings and it can be seen through
the spatial arrangement of the poem [21, p.79-80]. And therefore the
translator should take such a special arrangement into account, which is
especially difficult when applied to free verse, for the arrangement itself is
meaningful [6, p. 107]. For example, the poems of an American avant-garde
poet E. Cummings represent the experiment with form (text alignments),
syntax, punctuation (spaced lines), spelling, Ŗabandoning traditional
techniques and structures to create a new, highly idiosyncratic means of
poetic expressionŗ [22].
l(a од(л
le ис
af ту
fa па
ll л)
s) ин
one
l о
iness чество
Cummings a(la [23] пер. А. Казаков

At first sight, the poem looks like a set of separate letters having no
meaning but when put into a line l (a leaf falls) oneliness – од(л ис ту па л)
ин о чество it is easier to understand that it is a chopped-up sentence and
the word loneliness is outside the parentheses (a leaf falls). The poem is
written in five stanzas and the image is split by fragmentation and
rearrangement. To decipher it the translator should take a deeper look into
the syntax and graphics and become co-creator, reorganizing fragments and
open spaces. The next step for the translator is to reconstruct the meaning
and to understand connections: the fall of the leaf and the poetřs growing
awareness of his inner self (loneliness) which is literally graphically
interspersed with the fall of the leaf, leaving empty spaces as if telling not to
interfere [24, p. 55]. The spaces in this poem are considered to create Ŗa
dozen supporting effectsŗ and numerous meanings of the word Ŗlonelinessŗ
which unfold as the poem goes [24, p. 55-56]. Besides, the letter Ŗlŗ also
looks estranged and visually reminds of the number Ŗ1ŗ evoking the feeling
of loneliness and isolation. A. Kazakov managed to preserve the form and
41
the meaning but the difference of graphic correspondence of languages

makes the visual effect in ST less noticeable.
To sum up, the translatability and untranslatability of poetry have
always been at the centre of scholarsř debates, which has given rise to
various theories that put into focus different aspects of the text. But all of
them come to a unified conclusion that it is essential to preserve the form
and content of the target text, focus on the message, and maintain the
balance.
References
1. Бєлєхова Л І. Прототипне й непрототипне прочитання поетичного
тексту (на матеріалі американської поезії). Когниция, Коммуникация,
Дискурс. 2013. № 6. С. 10-34. URL: https://sites.google.com/site/
cognitiondiscourse/ vypusk-no6-2013/belihova-l-i (дата звернення: 05.02.2021).
2. Amirshojai A. Applicability of Lefevereřs strategies in poetry translation
regarding socio-cultural variations. Review of Applied Linguistics Research.
2017. Vol. 3, no. 3. P. 93-115. URL: https://ralr.uk.ac.ir/article_2039_88
f2d6ab4764e94ecc57ca04bef380f1.pdf. 3. Holmes J. Translated! Papers on
literary translation and translation studies. Amsterdam: Rodopi, 1988. 117 p.
4. Lefevere A. Translating poetry: seven strategies and a blueprint
(approaches to translation studies). Assen, Amsterdam: Van Gorcum, 1975.
127 p. 5. Veckrācis J. Linguistic and translatological aspects of an
integrated model for poetry translation: Joseph Brodsky's texts in Russian,
English and Latvian: extended abstract of a doctoral thesis. 2017. 268 p.
6. Bassnett S. Translation studies. 3rd ed. London and New York:
Routledge, 2002. 176 p. 7. Пермінова А. Перекладацька рецепція
сучасної американської поезії. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2015.
352 с. 8. Чередниченко O. Про мову і переклад. Київ : Либідь, 2007.
248 с. 9. Catford J.C. A linguistic theory of translation: an essay in applied
linguistics. London: Oxford University Press, 1965. 103 p. 10. Pilshchikov I.
The semiotics of phonetic translation. Studia Metrica et Poetica. 2016. Vol.
3.1. P. 53-104. 11. Magnus M. Sound symbolism, phonosemantics, phonetic
symbolism, mimologics, iconism, cratylus, ideophones, synaesthesia, the
alphabet, the word. Margo's Magical Letter Page. URL: http://www.
trismegistos.com/ (date of access: 13.02.2021). 12. Воронин С. Основы
фоносемантики: монография. Москва : Ленанд, 2006. 248 с. 13. Synesthesia.
Wikipedia, the free encyclopedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/
Synesthesia (date of access: 25.02.2021). 14. Nida E. A. Toward a science
of translating: with special reference to principles and procedures involved
in Bible translating. Netherlands: Leiden: E.J. Brill, 1964. URL:
https://archive.org/details/towardscienceoft0000nida/page/n9/mode/1up
(date of access: 30.01.2021). 15. Pound E. Prose from poetry magazine. A
few don'ts by an imagiste. Poetry Foundation. URL: https://www.
poetryfoundation.org/poetrymagazine/articles/58900/a-few-donts-by-an-
imagiste (date of access: 13.02.2021). 16. Ezra Pound's Three Kinds of
Poetry. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Ezra_Pound's_Three_Kinds
42
_of_Poetry #cite_note-htr-1 (date of access: 10.02.2021). 17. Doolittle H. Oread.
Poem Hunter. URL: https://www.poemhunter.com/poem/oread/ (date of
access: 13.02.2021). 18. Oread (poem). Wikipedia. URL: https://en.
wikipedia.org/wiki/Oread_(poem) (date of access: 13.02.2021). 19. HD или
Хильда Дулиттл Ŕ поэт-имажин, переводчик, мемуарист. История и
культура. URL: https://www.greelane.com/ru/гуманитарные-науки/
история-и-культура/hilda-doolittle-biography-3530880/ (дата звернення:
13.02.2021). 20. Дулитл Х. Хильда Дулитл (Х. Д.): Стихотворения. Сетевая
Словесность. URL: https://www.netslova.ru/probstein/ doolittle.html.
21. Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии: Анализ поэтического текста. Статьи и
исследования. Заметки. Рецензии. Выступления. Санкт-Петербург:
Искусство, 1999. 848 с. 22. E.E. Cummings. Poetry Foundation. URL:
https://www.poetryfoundation.org/poets/e-e-cummings (date of access:
13.02.2021). 23. E.E. Cummings. poets.org. URL: https://poets.org/poet/e-
e-cummings (date of access: 13.02.2021). 24. Terblanche J. Cummings'
"l(a": Solitude, Solidarity, Wholeness. Spring. 2002. No. 11. P. 52-65.
URL: http://www.jstor.org/stable/43915130 (date of access: 02.02.2021).
Тарас Шмігер
м. Львів, Україна
Перекладацька проблематика часів нацистської окупації України:

за матеріялами щоденника «Львівські вісті»
Translations and translation studies in Ukraine during the Nazi

occupation have not been investigated thoroughly because it was rather a
taboo topic during the Soviet regime. However, cultural life under
occupation existed and contributed to general spiritual processes as testified
by the daily newspaper ŘLvivski vistyř (Lviv, 1941-1944). The strongest
and most vivid domain of culture was drama and, thus, theatre translation. It
was regularly covered in the form of theatre reviews, where specific
translation topics were mentioned without serious debate. More insightful
papers came from the domain of translation history, though they were rare
and discussed conditions of translating instead of translation quality
assessment. Surprisingly, one publication dealt with subtitling, and this is an
important fact in the history of Ukrainian AVT. The other topics discussed
covered religious translation, translatorřs professional life and translation
criticism.
Keywords: Nazi occupation, ŖLvivski vistyŗ, Soviet regime, theatre
translation, translation history.
Переклади й перекладознавство часу нацистської окупації України

не вивчалися у звřязку з політичною табуйованістю теми. Для
43
радянського режиму головне табу існувало не через змагання

ідеологічних диктатів, а через приховані сторінки власної неприємної
історії (насамперед злочини НКВС як спланованої державної політики)
та непотрібні національні історії республік СРСР. Саме тому періодика
часів німецько-радянської війни не потрапляла в поле зору дослідника.
А проте, враховуючи, що культурне життя тривало і в окупації, були
своєрідні здобутки, які знаходили відображення у пресі. Крім того,
дослідники в окупації потребували місця для публікації власних
досліджень, і газети надавали таку можливість. Хай газети мали
територіяльну обмеженість і вимагали науково-популярного викладу,
та все ж вони давали можливість публікуватися. Можливо, вони навіть
платили якісь гонорари, а тоді це дуже важливо для науковця, який
одержує ще один шанс вижити у час війни.
На відміну від літературних часописів, газети орієнтувалися на
дуже масового читача. Тому вони є люстром читацької авдиторії, її
розуміння мовних і літературних потреб, художніх і естетичних
смаків. Окремим аспектом дослідження перекладознавчої проблема-
тики того часу, на який потрібно зважати, є подання фактів. З одного
боку, ідеологічна цензура, а з иншого, не дуже освічена широка
публіка визначали такі риси публікацій, які можна увібгати в рубрику
«замовчуване та несказане». Отож, сутнісне дослідження перекла-
дацтва та перекладознавства періоду нацистської окупації України ще
лише має початися.
«Львівські вісті: Щоденник для Дистрикту Галичини» виходив із 1
серпня 1941 р. до 19 липня 1944 р. Крім повідомлень з театрів воєнних
днів (перша сторінка) і побутових оголошень (четверта сторінка),
чимало уваги приділялося поточному і духовному життю Львова й
України, друкувалися рецензії на книги та вистави, поезія, історичні
матеріяли та поради з садівництва й рільництва. Подекуди виходив
спеціяльний літературно-мистецький додаток. На другій сторінці внизу
стандартно друкували літературні матеріяли або оповідання. Треба
визнати, що тогочасні журналісти дбали про естетичний смак своїх
читачів. На жаль, чимала кількість криптонімів утруднює належне
пошанування авторів, але понадіємось, що криптоніми Ŕ не вічні.
Проблематика перекладу зазвичай не є центральною у загально-
літературних дискусіях, і в нашому випадку про переклад говорилося
більше як про засіб, аніж як про сам обřєкт. Утім, переклад проступає
періодично в рецензіях і в історично-літературних статтях.
Театральне життя було найрозвиненішою формою культурного
життя в окупації, якщо судити за обсягом та кількістю театральних
рецензій. у Львові, і у Києві репертуар театрів складався не тільки з
44
творів українських драматургів, але й планувалося включати західньо-

вропейських класиків та сучасних німецьких драматургів (напр.,
Гаєвський В. Драматичний театр ім. М.К. Садовського // 1941. 6 листоп.
С. 3.).1 Мова вистав Ŕ українська2, попри те, що сеанси були розділені:
були вистави тільки для українців, а були Ŕ тільки для німців (в
оголошеннях про це вказували). Перекладачів не завжди вказано.
Отож, на сцені галицьких театрів (подано головно львівських)
українською мовою дивилися такі перекладні драми:
1) «Скупар» Ж.-Б. Мольєра (перекладач Ŕ І. Стешенко; «Скупар»
Ж. Б. Мольєра / Е.О. // 1941. 30 верес. С. 3; Сливка Р. «Скупар» // 1841.
31 жовт. С. 3.);
2) «Циганський барон» Й. Штравса-сина з лібреттом І. Шніцера
(перекладачі Ŕ Е. Олесницький і й. Стадник; Циганський барон: Оперета
на 3 дії / Мет.//1941. 16 жовт. С. 3; Премієра оперети «Циганський барон»:
В тернопільському міському театрі ім. Ів. Франка // 1943. 5 січ. С. 3.);
3) «Мадам Батерфляй» (перекладача не вказано; оголошення:
«Мадам Батерфляй» / Без підп. // 1941. 3 груд. С. 3.);
4) «Жайворонок» Ф. Легара (перекладач Ŕ Й. Стадник; оголошення:
Український театр / Без підп. // 1942. 28 січ. С. 3.);
5) «Кармен» Ж. Бізе (перекладач Ŕ М. Вороний; Кудрик Б.
«Кармен» у Львівському оперному театрі // 1942. 21 берез. С. 3; Ще
про «Кармен» в Оперному Театрі у Львові: Рефлєксії з успіхів
премřєри «Кармен» / К.Л. // 1942. 27 берез. С. 3.);
6) «Схоплення Сабінянок» Ф. та П. Шентанів (перекладач Ŕ
Г. Лужницький; Премřєра у Львівському Театрі / от. // 1942. 28 берез. С. 3.);
7) «Самодури» К. Гольдоні (перекладачі Ŕ І. Стешенко й С. Дубров-
ський; Італійська комедія на львівській сцені/ м.р. // 1942. 3 лип. С. 3.);
8) «Тоска» Дж. Пучіні (перекладач Ŕ Ю. Шкрумеляк; оголошення:
Оперний Театр / Без підп. // 1942. 25 верес. С. 3.);
9) «Ріка» М. Гальбе (перекладач Ŕ І. Іваницький; «Ріка» на
українській сцені / Л. Н. // 1942. 29 верес. С. 2.);
10) «Аїда» Дж. Верді (перекладача не вказано; Барвінський В.
«Аїда» Ŕ Дж. Верда на сцені Львівського Оперного Театру // 1942.
1
Оскільки у цій статті всі посилання є на «Львівські вісті», то після двох косих
ліній у бібліографічному описі назву газети опускаємо.
2
За цю інформацію дякую проф. Б.М. Козакові. Хоча, ймовірно, деякі вистави
йшли двома мовами, як-от «Травіята» Дж. Верді, про яку рецензент пише:
«Треба врешті згадати, що «Травіята» іде рівночасно і в німецькій мові, а це
для виступаючих у обох виставах і зокрема для хору немала трудність.»
(Витвицький В. «Травіята» Дж. Вердія на сцені Оперного Театру // 1943. 14/15
січ. С. 5.).
45
28 жовт. С. 3; Мозер Г. Аїда 21-го жовтня 1942 р.: (Голос з німецьких

кол) // 1942. 30 жовт. С. 3; Кудрик Б. «Evviva Verdi!»: Зприводу
вистави «Аїди» Львівським Оперним Театром 29-го жовтня ц. р. //
1942. 31 жовт. С. 2);
11) «Циганське кохання» Ф. Легара (перекладача не вказано;
«Циганське кохання», Ф. Легара, в новій обсаді в Львівському
Оперному Театрі / от // 1942. 1/2 листоп. С. 4.);
12) «Паганіні» Ф. Легара (перекладач Ŕ Й. Стадник; «Паґаніні»:
Премřєра оперети Легара у Львівському Оперному Театрі / от // 1942.
6/7 груд. С. 5; Львівський Оперний Театр: Паганіні, оперета на 3 дії / П. //
1942. 11 груд. С. 3.);
13) «Скамполо» («Жевчик») Д. Нікодемі (перекладача не вказано;
«Скампольо»: Вистава комедії Д. Нікодемія у Літературно-
мистецькому Клюбі / от // 1942. 29 груд. С. 3.);
14)«Травіята» Дж. Верді (перекладача не вказано1; Витвицький В.
«Травіята» Дж. Вердія на сцені Оперного Театру // 1943. 14/15 січ. С. 5.);
15) «Молодість» М. Гальбе (перекладач Ŕ Лесь Курбас; Ставничий І.
Станиславівський театр на висоті свого завдання: «Молодість» Макса
Гальбе на сцені станиславівського театру // 1943. 7/8 лют. С. 4.);
16) «Корневільські дзвони» Л.-Ф. Клервіля й Ш. Ґабе (перекладача
не вказано; «Корневільські дзвони»: Премієра Українського
Окружного Театру в Коломиї // 1943. 15 верес. С. 3.);
17) «Гамлет» В. Шекспіра (перекладач Ŕ М. Рудницький; Перед
виставою «Гамлета» / Т. // 1943. 19/20 верес. С. 6; Блавацький в ролі
Гамлета:Прапремієра Шекспірового «Гамлета» в Львівському
Оперному Театрі / бм// 1943. 23 верес. С. 5; «Гамлета» у режисерській
майстерні: Розмова з режисером Йосипом Гірняком / бм // 1943. 26/27
верес. С. 4.);
18) «Ревізор» М. Гоголя2 (перекладач Ŕ М. Рудницький; Ревуцький В.
«Ревізор» на сцені Львівського Оперного Театру // 1944. 5/6 берез. С. 3.);
19) «Мірандоліна» К. Гольдоні (перекладача не вказано;
«Мірандоліна» Гольдоні / Г. І. // 1944. 11 трав. С. 3.).
1
Можливо, перекладачем «Травіяти» та «Корневільських дзвонів» є
М.Т. Рильський (пор.: Смольницька О.О. Доведене авторство українського
перекладу опери Берджиха Сметани «Продана наречена» як нове відкриття
// Молодий вчений. 2018. № 1(1). С. 172.)
2
У підтримку цієї вистави, мабуть, подано статтю В. Гаєвського про цю драму,
де теж заторкується проблема перекладу цієї драми для українського глядача
(Гаєвський В. «Ревізор» Гоголя) // 1944. 2 берез. С.2; 9 берез. С. 2; 10 берез. С.
2; 23 берез. С. 2; 24 берез. С. 2.).
46
Як бачимо репертуар досить багатий, а рецензії відображають його

розвиток. Цікаво, що на сцені використовували і давніші переклади
(напр., Є.Г. Олесницького), і переклади зі Східньої України (напр.,
І.І. Стешенко, яка тоді перебувала в евакуації у Казахстані). Також
треба розуміти, що до 1939 р. становище українців у Львові було дуже
складне, і тому не думаю, що в Опері були українськомовні вистави в
той час. Отож, українізація театру, яка, очевидно, розпочалася після
воззřєднання Західньої України з УРСР, тривала у театральній сфері
далі у час нацистської окупації.
Про повноцінне висвітлення проблем і якости театрального
перекладу у таких статтях не йдеться. Маємо лише побіжні зауваження
й факти. Рецензент «Схоплення Сабінянок» жалкує, що мова
перекладу Ŕ не бездоганна, і не використано поправок до перекладу,
які зробив «один із наших відомих мовознаців». Можливо, йдеться про
В.І. Сімовича.З історії української перекладної пřєси довідуємося, що,
як твердить Б.П. Кудрик, «Циганський барон» у перекладі
Е. Олесницького побутує на українській сцені з 1887 р. (Кудрик Б.
«Циганський барон» на галицькій сцені // 1941. 19/20 жовт. С. 4.).
Найбільш очікуваною премřєрою все-таки була постанова
Шекспірового «Гамлета» у перекладі М.І. Рудницького, про що
свідчить і кількість статей, і увага до різних аспектів постанови цього
шедевру. Нарешті маємо звернення до вагомости самих перекладів.
Історичний аспект найбільше заторкнув рецензент «Т.», не обминаючи
і якости тексту: «Теж і в українській мові «Гамлет» має кілька
перекладів. Відомий загально переклад цієї трагедії Панька Куліша,
дальше Михайла Старицького, який приготовив переклад для свого
театру, але не виставив його. Крім того в останніх роках переклав
«Гамлета» С. Гусак. Вийшов теж друком 1941 року в Харкові точний і
близький до оригіналу переклад В. Вера. Саме недавно здав до друку
«Українському Видавництву» новий переклад «Гамлета» відомий поет
і знаменитий перекладач Юрій Бургардт-Клен. Спеціально для
Львівського Оперного Театру зладив новий переклад «Гамлета» д-р
Михайло Рудницький, стараючись дати найбільш точний і вірний та
одночасно загально-зрозумілий і мистецький переклад.» (Перед
виставою «Гамлета» / Т. // 1943. 19/20 верес. С. 6). А рецензент «бм»
зазначає: «Хоч від появи першого у нас Кулішевого перекладу
«Гамлета» в році 1899 ми дістали вже кілька перекладів того, як каже
Франко, найгеніяльнішого твору Шекспіра, проте досі ні один
український театр не відважився був поставити перед світла своєї
рампи цієї хвилюючої Шекспірової трагедії. На нашу думку, одною з
причин такого факту було те, що з усіх існуючих досі у нас перекладів
47
«Гамлета» не було все-таки ні одного такого, що був би пристосований

до сценічних умов і вимог, що був би водночас і вірний, і ясно-
логічний, і легкий, і під мовним оглядом, коли не зразковий, то
принайменше бездоганний, такий, якого текст міг би актор легко і
всевладно опанувати і свобідно ним орудувати.» (Блавацький в ролі
Гамлета: Прапремієра Шекспірового «Гамлета» в Львівському
Оперному Театрі / бм // 1943. 23 верес. С. 5.). Можливо, ці два
рецензенти є однією особою, адже «бм» пише: «Про переклад
«Гамлета» Михайла Рудницького ми вже кілька днів тому писали в
нашому часописі, що це досі найкращий український переклад цієї
Шекспірівської перлини. Можемо тепер тільки підкреслити, що він у
великій мірі причинився до успіху прапремієри «Гамлета»». Утім,
дуже вишукані хваління більше схожі на «золотисті епітети», а не на
дійсну оцінку якости перекладу, бо нема жодних доведень
висловлених думок.
До речі, знаходимо на сторінках «Львівських вістей» ще одну
алюзію на Шекспірові твори, а саме «Отелло, венеційський мавр», в
поточному інформаційному повідомленні, яке називається «Мурин
зробив своє Ŕ мурин може відійти» (Без підп. // 1943. 16 верес. С. 2.).
До слова, у перекладі П.О. Куліша ця трагедія називається «Отелло,
венецький мурин».
Зацікавлення вічними темами у світовій літературі актуалізувала
постанова драми Лесі Українки («Камінний Господар»: Премřєра
драми Лесі Українки у Львівському Театрі / от // 1942. 24/28 груд.
С. 4.). Одразу для ширшого представлення подано статтю
Є.О. Ненадкевича із широким оглядом побутування сюжету в
европейській літературі (Ненадкевич Є. «Камінний Господар»:
Українська версія світової теми про дон Жуана в історично-
літературній перспективі // 1942. 29 груд. С. 2; 30 груд. С. 2. 31
груд./1943. 1/2 січ. С. 3-4; 3/4 січ. С. 3-4). Оскільки сам автор поневірявся
на той час у Росії після репресій, то він не міг надіслати статтю, а тому
газета передрукувала у дещо відредагованому та скороченому вигляді
його передмову до одного тому з Творів Лесі Українки 1920-х рр.
(Леся Українка. Твори. Т. 11: Драми. [Київ]: Книгоспілка, б.р. С. 7-42).
Церковне життя теж потребувало перекладів, про що побіжно
писали газети. Українізацію православної церкви на Холмщині
проводив І.І. Огієнко. При консисторії засновано «Українське
церковне видавництво», яке планувало видати український молитов-
ник для дітей та українські переклади вечірні, утрені та літургії
(Відродження церкви на Холмщині / Без підп. // 1941. 14/15 верес.
С. 3.). Подібна українізація богослужбових книг відбувалася і на Сході
48
України, зокрема у Дніпрі (Церковні книги українською мовою / Без

підп. // 1942. 26 лют. С. 3.). До висвітлення історії літургійного
перекладу варто долучити побіжну згадку Ŕ а також факсиміле Ŕ про
видання перекладених богослужбових книг, що зробив Святополк
Фіоль 1491-1492 р. (Колянківський М. 450-ліття першого українського
друку: Памřяті Швайпольта Фіоля // 1941. 11 груд. С. 3.). У ювілейній
статті на честь І.І. Огієнка автор виділяє його внесок до біблійного та
літургійного перекладу (Замітний ювілей: До 60-річчя народин
Преосвященного Іларіона, архієпископа Холмського і Підляського,
проф. д-ра Івана Огієнка / В. М. Л. // 1942. 22 січ. С. 2.).
Очікувано, що історія перекладу так чи инакше знаходила свій
шлях до читача «Львівських вістей». У рецензії (Нова спроба огляду
української літератури / В. М. Л. // 1942. 15/16 лют. С. 5.) на книгу
М.Л. Гнатишака «Історія української літератури» (Кн. 1. Прага: Вид-во
Ю. Тищенка, 1941. 132 с.) знаходимо огляд давнього українського
письменства, а оскільки книгу видано в Празі у воєнний час, то в
літературознавстві України її широко не використовували.
Німецька окупація, з одного боку, загострила увагу, а з иншого,
просто примушувала більше «цікавитися» німецько-українськими
контактами. Дуже ґрунтовний аналіз контактів І.Я. Франка з
німецькою літературою подав М.С. Возняк, де осмислив і Франкові
переклади, і особливо його критичні статті (Возняк М. До статей
Франка про німецьку літературу // 1942. 2 трав. С. 2; 3/4 трав. С. 2; 5
трав. С. 2; 6 трав. С. 2). А в статті про Франковий переспів «Пісні про
Нібелунгів» М.С. Возняк подає історію виникнення тексту та публікує
початок цього епосу, відзначаючи, що за жанром перекладу цей текст є
переспівом (Возняк М. Початок «Пісні про Нібелюнгів» у переспіві
Франка // 1942. 19 лист. С. 2; 20 лист. С. 2; 21 лист. С. 2.).
М.-Я.К. Соневицький публікує з власною передмовою ще один
переспів І.Я. Франка. Цього разу це Ŕ уривок з поеми Тита Лукреція
Кара «Про природу речей», а саме опис атенської епідемії 430-426 рр.
до н.е. (Соневицький М. «Зараза в Атенах» у Франковому переспіві //
1943. 13 січ. С. 2; 14/15 січ. С. 4.). В.В. Дорошенко докладно дослідив
історію впливу німецького письменства на українське культурне
життя, зокрема й через переклади (Дорошенко В. Звřязки української
літератури з німецькою // 1942. 5/6 лип. С. 2; 7 лип. С. 2; 8 лип. С. 2; 9
лип. С. 2; 10 лип. С. 2; 11 лип. С. 2; 12/13 лип. С. 2).
У статті про П.А. Грабовського автор згадує про його переклади:
«П. Грабовський помер, залишивши свої пісні і переспіви з чужих
поетів. Вони прості, щирі Ŕ пройняті безмежною любовřю до всіх
пригноблених і покривджених, хвилюють нас ще й сьогодні своєю
49
життєвою правдою» (Павло Арсенович Грабовський (В роковини

смерті) / М. Д. // 1941. 9/10 листоп. С. 5.). Дізнаємося також, що
історик і мистецтвознавець М. Голубець опублікував переклади з
Г. Гавптмана («Затоплений дзвін», 1917), Г. Ібсена («Пер Ґюнт», 1917),
О. Вайлда («Падуанська княжна», 1920) ([Лужницький Г.]
Непоправний романтик / Л. Нигрицький // 1941. 18 груд. С. 5.). Короткі
відомості з історії перекладу знаходимо і щодо таких словесників, як
Д.Ю. Загул (Янівський В. Символіст із Буковини: Дмитро Загул // 1942.
13 верес. С. 4.), М.О. Драй-Хмара (Михайло Драй-Хмара: Український
письменник Ŕ замучений у большевицькій каторзі / Без підп. // 1942.
25/26 жовт. С. 4), С.Ф. Паньківський (Северин Паньківський // 1943. 12
січ. С. 3.), М.К. Зеров (Про поетичну спадщину Миколи Зерова: (З
приводу видання: М. Зеров: «Камена», поезії, УВ, 1943 р.) / В. Ч-о //
1943. 18/19 квіт. С. 5.), В.І. Сімович (Свєнціцький І. Василь Сімович:
Доповідь // 1944. 25 берез. С. 2; 26/27 берез. С. 2), С.Я. Гординський
(Костюк Г. В шуканні стилю: Поезія Святослава Гординського // 1944.
11 трав. С. 2; 12 трав. С. 2; 13 трав. С. 2.), М.П. Старицький
(Лінчевський Г. Клясик української драматургії: До 40-ліття з дня
смерти Михайла Старицького // 1944. 4/5 черв. С. 4.)
Журналісти писали також про представлення української
літератури в Европі. Одне повідомлення інформувало про пřять
публікацій українських авторів італійською мовою, зокрема видання
творів Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Коцюбинського та збірку
«Українські новели» (Г. Косинки, Марка Черемшини, В. Стефаника,
Б. Тенети), а також одне журнальне видання (Італія цікавиться
Україною: Нові італійські видання про Україну / Без підп. // 1941.
14/15 верес. С. 3.). Коротко викладено про окремо виданий випуск
хорватського журналу, присвячений Україні, що також вміщує пере-
клади творів В. Стефаника (Хорвати Україні / т // 1942. 1/2 лют. С. 5.).
Ґрунтовна рецензія вийшла на німецьку збірку українських
новелістів (Украінські новелі німецькою мовою / Читач // 1942. 21
трав. С. 2.). Збірка містила 17 новел 12 авторів, зокрема І. Франка,
О. Кобилянської, Б. Лепкого, Г. Косинки, М. Хвильового тощо. Такий
підбір авторів дає стимул рецензентові розмислювати над вибором
творів для перекладу, над творенням представницького канону однієї
літератури в іншій літературі, а також звертає увагу на
відповідальність, коли через призму одного твору треба представити
головні риси авторової творчости. На жаль, нічого не сказано ні про
якість перекладів, ні про саму перекладачку Ŕ Марію Мірчук.
50
Заохочення до пізнання иноземних авторів та літератур теж

можемо вважати за «несказаний, але наявний» стимул до перекладів і
міжлітературної комунікації. Такими є оглядові статті:
1) про японську літературу (Оригінальність японської літератури /
М. // 1942. 13 берез. С. 2; Японська поезія / М. // 1942. 14 берез. С. 2;
Поетичні конкурси і школи в Японії / о. // 1942. 22 трав. С. 2.);
2) про французьку літературу (Процишин Ж. Французька
література перед переоцінкою вартостей // 1942. 8 квіт. С. 4.);
3) про німецьку літературу, зокрема про Г. Гавптмана, де навіть
згадано перекладачів його творів (Велигорський І. Гергардт Гавптман:
З нагоди 80-річчя з дня народження // 1942. 6 черв. С. 2.), Р. Франца
(Кудрик Б. Роберт Франц (1815-1892): У пřятдесяті роковини смерти //
1942. 1 груд. С. 2; 2 груд. С. 2.), а також огляд (Прутський Н. Новини
німецької літератури // 1942. 15 груд. С. 2.);
4) про давньогрецьку літературу (Думка М. Три творці грецької
трагедії // 1944. 3 трав. С. 4; 4 трав. С. 4; Думка М. Старогрецька
комедія і її корифей Арістофан // 1944. 2/3 лип. С. 4.).
До речі, «Львівські вісті» періодично друкували художні твори,
серед них є і переклади: вірш «Привіт для Львова» Р. Бота
(перекладач Ŕ от // 1942. 25 квіт. С. 3); оповідання Масао Куме «Історія
одного сватання» (перекладача не вказано // 1942. 16 жовт. С. 2; 17
жовт. С. 2; 18/19 жовт. С. 2; 20 жовт. С. 2; 21 жовт. С. 2; 22 жовт. С. 2.).
У статтях инколи опубліковано уривки або прозові переклади поезії:
«Нічна пісня подорожнього» Й.В. Ґете (Копач І. Нова слава
української пісні // 1942. 9/10 серп. С. 2), «Полтава» О. Пушкіна
(Олексієнко П. Мазепа у світовім мистецтві // 1944. 4/5 черв. С. 3.).
Про критику перекладу у газеті такого плану говорити складно.
Рецензій на перекладні видання не так багато, хоча у завдання
статті поки що не входило порівняти кількість виданих книг із
кількістю прорецензованих. Однак, маємо прорецензоване видання
українського перекладу повісти М.В. Гоголя «Тарас Бульба», що
вийшло у Празі (Гоголь М. Тарас Бульба: іст. повість. Прага: Вид-во
Б. Тищенка, 1941. 178 с.). У статті (Маємо нового «Тараса Бульбу»:
(До 100-ліття останньої редакції) / м. // 1942. 12 берез. С. 2.) рецензент
звертає увагу, що цей груповий переклад має занадто багато помилок з
погляду ортографії й мовного вжитку. Перелічені помилки
підтверджують це твердження, але вони нічого не дають для якісної
оцінки інформаційного змісту чи культурного контексту, збережених Ŕ
або ні Ŕ у перекладі.
У газеті піднімали питання про потребу університетських
підручників, яку можна заповнити перекладеними підручниками й
51
монографіями, і які може друкувати «Українське наукове

видавництво» (Діяльність українських видавництв: Оживлення на
культурній ділянці / Без підп. // 1941. 2/3 листоп. С. 4). Загалом на
сторінках газети журналісти творили культ книги, і прикладом цьому є
дуже глибока думка про роль перекладної книги для бездержавного
народу: «Коли подоланому народові іноді замикають уста, книжка
несе у світ його пориви та змагання. Вона переходить кордони, стає
пропагатором народніх змагань, будить в світі зацікавлення своєю
батьківщиною, ба навіть хвилевих ворогів повертає у прихильників»
(С. 1; Книжка Ŕ у народні маси / К. // 1941. 8 листоп. С. 1-2.).
Суто мовна проблематика теж наявна у «Львівських вістях». Не
обминули уваги редактори газети иноземних мов як культурної
дійсності. Заклик до вивчення иноземних мов ґрунтувався на
розумінні, що ці знання несуть користь і особистості, і національній
громаді, адже збільшення літературних і наукових перекладів дає
змогу народові порівняти свої здобутки із чужими зразками й
одержати стимул до духовних змагань із розвиненішими культурами
(Вивчаймо чужі мови! // 1942. 25 квіт. С. 1-2.). Цей заклик особливо
цінний, якщо врахувати, що один раз подано дуже «оригінальну»
транскрипцію англійського виразу, що не має нічого дотичного до
оригінальної вимови: «гоме, сціт гоме» (доме, солодкий доме)
(Мовчазна відданість: Думки, які варто тепер пригадати: [про Ю.
Липу] / М.С. // 1941. 3 верес. С. 2.). Водночас, є цікава стаття із
ґрунтовною історичною систематизацією про німецько-українські
мовні контакти І. Велигорського (Велигорський І. Німецько-українські
мовні взаємини // 1943. 17 лют. С. 2; 18 лют. С. 2; 19 лют. С. 2.). Зате
рецензія М. Бараболяка на переклад «Кодексу карного справування»,
який зробили М. Паше-Озерський, Є. Давидяк і О. Вороняк 1943 р., є
уважним мовознавчим розбором українських правничих термінів, де
рецензент вдається до таких категорій, як питомість, ужиток і
непорозуміння (Бараболяк М. За українську правничу термінологію //
1943. 30 верес. С. 2; 1 жовт. С. 2.).
Зовсім несподіваним є повідомлення про субтитрування
німецьких фільмів «Шлях до визволення», «Оперета» й «Троянди в
Тіролю» українською мовою: «Що важне в цих фільмах для
українського глядача, це написи, виконані в чистій літературній мові.
Перекладач текстів, видно, людина з літературно-мистецьким хистом,
бо навіть тексти пісеньок зладжені так, що не лишають під
літературним оглядом нічого до бажання» (Німецькі фільми з
українським текстом / н. //1941. 14/15 верес. С. 6.).
52
Хоча повага до української мови регулярно декларується зі сторони

окупаційної влади. Приміром, на кооперативній нараді «[представник
німецький влади] п. Шергольц перепросив присутніх», що не засвоїв
ще української мови», а тому його промову перекладали
(Кооперативна нарада / Без підп. // 1941. 3 груд. С. 3.).
У «Львівських вістях» можемо знайти навіть одне повідомлення-
рекламу на тему професійного життя перекладачів. Повідомлялося,
що у Львові функціонує бюро «заприсяженого перекладача», законно
затверджене ще на основі декрету з австрійських часів 1908 р. і
признане за польських часів, яке тепер надає послуги особливо з
німецько-українсько-польського перекладу (Бюро перекладів у Львові
/ тп // 1942. 31 січ. С. 3.).
Як бачимо, суто перекладознавчих статей дуже мало, але
враховуючи те, наскільки мало ми знаємо про цей період історії нашої
культури й науки, то ця пригорща публікацій є значним доповненням
до наших знань.
53
Specialist Translation. Terminology in Translation
Тетяна Введенська, Олена Арах

м. Дніпро, Україна
Особливості перекладу галузевої термінології
The paper deals with specialist terminology translation. This problem is

discussed in the context of spacecraft building terms extracted from foreign
trade contracts. Terminology in the field of rocketry may include structural
components of missile machinery, instruments for astronomical observations,
phenomena and processes in the field of rocketry, equipment and processes
involved in the production and maintenance of missiles. English-Ukrainian
translation of spacecraft terminology is done mostly by literal translation,
transposition and addition, less often Ŕ by generalization, concretization,
omission, antonymous translation and sentence disintegration.
Keywords: specialist terminology, spacecraft building terms, loan
translation, transposition, literal translation, addition.
Галузевий переклад Ŕ це переклад з / на іноземну мову будь-якого

спеціалізованого тексту. Оскільки технічний переклад насичений
вузькоспеціалізованими термінами, то, виконуючи такий переклад,
необхідно володіти спеціальними знаннями в тій галузі, до якої
належить оригінал. Труднощі виникають тоді, коли одне і те ж слово
має кілька значень навіть в рамках однієї галузі.
Незважаючи на те, що терміну притаманна співвіднесеність з точно
визначеним поняттям, не можна його розглядати як відокремлену
смислову одиницю, оскільки цілий ряд термінів, за якими закріплено
певне технічне значення, можуть змінювати своє значення в
залежності від тієї галузі, в якій їх вжито в даному контексті.
Розглянемо особливості перекладу галузевої термінології на прикладі
термінів, які використовуються у текстах ракетобудівної тематики.
Досягнення адекватності при такому перекладі залежить як від
структури терміноодиниць, так і від їх приналежності до конкретного
сегмента даної галузі.
Термінологія у галузі ракетобудування, яка міститься у
зовнішньоторговельних контрактах може стосуватися:
 структурних компонентів ракетної техніки;
 приладів для астрономічних спостережень;
 явищ та процесів у галузі ракетобудування;
 устаткування та процесів, задіяних у виробництві та обслуго-
вуванні ракетної техніки, а також у підготовці її до запуску.
54
Серед термінів, що позначають техніку для астрономічних

спостережень, можуть зустрічатися власні назви окремих телескопів та
їх комплексів, наприклад, James Webb Space Telescope [1]. Даний онім
перекладається як «телескоп James Webb», з певним опущенням та
передачею самої назви телескопа літерами латинського алфавіту.
Назва ж комплексу телескопів Cherenkov Telescope Array (CTA) [2]
перекладається із застосуванням трансформації перестановки як
«Масив черенковських телескопів» [3].
Назви космічних апаратів та ракет передаються за допомогою
транслітерації: Cyclone-4M Ŕ «Циклон-4M», Zenit-3SLBF Ŕ «Зеніт-
3SLБФ», Antares Ŕ «Антарес», Sich-2-M Ŕ «Січ-2-М», Mikrosat Ŕ
«Мікросат», Ionosat Ŕ «Іоносат».
Іноді при перекладі однокомпонентних термінів використовується
транслітерація (stringer Ŕ «стрингер», fitting Ŕ «фітинг») та калькування
(наприклад, pyrolocks Ŕ «пірозамки», oxidizer Ŕ «окиснювач»), але у
більшості випадків переклад здійснюється шляхом добору
еквівалентів: transducer Ŕ «датчик», pyrolatch Ŕ «пірофіксатор», pyropin
Ŕ «пірочека», bushes Ŕ «втулки», casing Ŕ «корпус», nozzle Ŕ «сопло».
У окремих випадках можна спостерігати застосування прийому
конкретизації: propellants Ŕ «компоненти палива». Якщо однокомпо-
нентний термін виступає узагальнюючим поняттям, а після нього
подається стисла класифікація видових понять, яка представлена
прикметниками або іменниками, тоді перекладач зберігає структуру
такої класифікації і суміщає еквівалентний переклад із калькуванням:
throttles (hydraulic, high-temperature, two-mode of cam type) Ŕ «дроселі
(гідравлічні, високотемпературні, дворежимні кулачкового типу)»;
valves (shut-off, safety, diaphragm, stop, check, electric, electrohydraulic,
pyro and electric pyro valves) Ŕ «клапани (перекривні, запобіжні,
мембранні, відсічні, зворотні, електро-, електрогідро-, піро- й
електропіроклапани)».
Двокомпонентні терміни, що позначають структурні компоненти та
прилади ракетної техніки, нерідко перекладаються із застосуванням
калькування: end switch Ŕ «кінцевий вимикач», starting fuel Ŕ «пускове
пальне», gravity stabilizer Ŕ «гравітаційний стабілізатор», propellant
tank Ŕ «паливний бак», riveted compartment Ŕ «клепаний відсік», framed
structure Ŕ «каркасна конструкція», welded compartment Ŕ «зварний
відсік». Поряд із ним широко використовується прийом перестановки:
rotation mechanism Ŕ «механізм повороту», engine chamber Ŕ «камера
двигуна», automatic units Ŕ «агрегати автоматики». При перекладі
деяких двокомпонентних термінів такого типу застосовуються
додавання та конкретизація: payload fairings Ŕ «головні аеродинамічні
55
обтічники», nonmetal honeycombs Ŕ «неметалеві стільникові заповнювачі»,

electromagnetic actuator Ŕ «електромагнітний виконавчий орган». Інші
двокомпонентні терміни навпаки зазнають скорочення: ring frame Ŕ
«шпангоут», pyrotechnical mechanism Ŕ «піромеханізм», gas bottle Ŕ
«кулебалон», gas distributor Ŕ «газорозподільник».
Окремі компоненти терміносполук можуть перекладатися по-
різному. Так, наприклад, українському терміну «датчик» відповідають
різні англійські терміноодиниці, адже терміносполучення flow sensor
перекладається як «датчик витрати», а separation switch Ŕ як «датчик
відокремлення». При цьому у деяких випадках термін switch може
перекладатися у тій самій галузі як «вимикач», тому перекладач має
добре орієнтуватися у контексті, щоб не припуститися помилок. Схожі
випадки спостерігаємо із термінами відсік (aft bay Ŕ «хвостовий
відсік», instrument module (IM) Ŕ «агрегатний відсік (АВ)») та канал
(stabilization axe Ŕ «канал стабілізації», roll channel Ŕ «канал крену»).
Термінам working medium та working fluid відповідає одна українська
терміносполука Ŕ «робоче тіло». Натомість двокомпонентний термін
basic specifications може перекладатися як за допомогою калькування
(«основні характеристики»), так і за допомогою додавання («основні
технічні характеристики»). У деяких випадках калькування доповню-
ється додаванням: Zenit second stage Ŕ «другий ступінь ракети ŖЗенітŗ»,
solid rocket motors Ŕ «твердопаливні (ракетні двигуни)». До частини
трикомпонентних термінів даного типу застосовується еквівалентний
переклад: space launch systems Ŕ «космічні ракетні комплекси», glued
embedded parts Ŕ «вклеєні закладні елементи», single-burn engine Ŕ
«двигун одноразового увімкнення».
Трикомпонентні терміни перекладаються переважно із
застосуванням перестановки: launch vehicle components Ŕ «компоненти
ракет носіїв», relative path sensor Ŕ «датчик відносного шляху»,
stabilizer seat plane Ŕ «посадкова площина стабілізатора», intrachamber
pressure regulator Ŕ «регулятор внутрішньокамерного тиску», pressure
drop stabilizer Ŕ «стабілізатор перепаду тисків».
Англійські абревіатури перекладаються відповідними українсь-
кими скороченнями. Іноді частина англійського словосполучення
замінюється відповідною абревіатурою саме у процесі перекладу:
turbopump assembly rotor Ŕ «ротор ТНА», turbopump assembly turbine Ŕ
«турбіна ТНА». Другим за частотою використання є прийом
калькування: rotating control nozzle (RCN) Ŕ «поворотне керувальне
сопло (ПКС)», pulsed control SRM Ŕ «імпульсний керувальний РДТП»,
stage slowdown SRM Ŕ «РДТП гальмування ступенів», launch-boost
SRM Ŕ «стартово-розгінний РДТП».
56
Чотирикомпонентні терміни, що позначають структурні

компоненти та прилади ракетної техніки, також перекладаються
більшою мірою із застосуванням прийому перестановки (наприклад,
Earth remote sensing spacecraft Ŕ «КС дистанційного зондування
Землі», yaw and pitch channels Ŕ «канали рискання і тангажа», SRM for
spacecraft deployment Ŕ «РДТП розведення космічних обʼєктів») або
калькування (наприклад, tubular and panel casings Ŕ «трубчасті і
панельні оправи», Earth-Moon propulsion system (E-M PS) Ŕ «рушійна
установка Земля-Місяць (РУ З-М)»). Проте більша кількість
компонентів усе частіше вимагає поєднання перекладацьких прийомів.
Так, калькування може доповнюватися опущенням, наприклад, liquid-
propellant rocket engines Ŕ «рідинні ракетні двигуни», cylindrical waffle-
grid shell Ŕ «циліндрична вафельна оболонка».
Велику частку термінів, що позначають структурні компоненти та
прилади ракетної техніки, становлять терміноодиниці, що містять
пʼять і більше компонентів. Домінуючою трансформацією при
перекладі цих терміносполук є перестановка: volume flow of rocket
engine propellants Ŕ «обřємна витрата компонентів палива ракетних
двигунів», launch vehicle attachment/separation devices Ŕ «пристрої
кріплення і відокремлення обřєктів від ракети-носія», spacecraft
magnetic attitude control systems Ŕ «магнітні системи керування
орієнтацією і стабілізацією космічного апарата», thermostable case for
high-resolution telescope Ŕ «терморозміростабільний корпус телескопа
високого розділення», spacecraft solar array honeycomb plastic panel Ŕ
«сотопластова основа сонячної батареї для космічних апаратів», main
SRM for short-range missile Ŕ «маршовий РДТП оперативно-тактичної
ракети», main SRM for reboost stage Ŕ «маршовий РДТП дорозгінного
ступеня», SRM for meteorological rocket soft landing Ŕ «РДТП мʼякої
посадки метеорологічної ракети», gas hydraulic unit turbine driving Ŕ
«привід турбіни газогідравлічного агрегату». Калькування застосо-
вується у різних варіаціях:
1. калькування + додавання з використанням прийменників: Hall-
engine-based electric jet propulsion system Ŕ «електрореактивна рушійна
установка на базі холловського двигуна»;
2. калькування + перестановка: thermal insulation for payload
fairings Ŕ «теплоізоляція для головного обтічника ракет-носіїв»;
3. калькування + перестановка + додавання з використанням
прийменників: OPS with turbopump system of working fluid supply to
hydraulic actuators Ŕ «БДП з турбонасосною системою подачі робочої
рідини до гідроприводів»;
57
4. калькування + описовий переклад + додавання: OPS providing

hydraulic actuators with energy using fuel taken from engine Ŕ «БДП, що
забезпечують гідравлічною енергією гідроприводи за рахунок
пального, що відбирається від двигуна»;
5. калькування + перестановка + зміна типу словосполучення:
industrial-and-research lunar base Ŕ «місячна промислово-дослідна база».
Однокомпонентні терміни, що позначають явища та процеси у
галузі ракетобудування, складають дуже малу частку від загальної
термінології даної сфери і перекладаються за допомогою добору
еквівалентів (deployment Ŕ «розкриття», docking Ŕ «стикування») або
адаптивного транскодування (thermostating Ŕ «термостатування»).
При перекладі двокомпонентних термінів даного типу достатньо
часто застосовується прийом перестановки: integration feasibility Ŕ
«можливість здійснення інтеграції», mission analysis Ŕ «аналіз місії»,
clearance analysis Ŕ «аналіз зазорів», venting analysis Ŕ «аналіз
дренування», contamination analysis Ŕ «аналіз забруднення», emergency
analysis Ŕ «аналіз позаштатних ситуацій», supply voltage Ŕ «напруга
живлення», mixture ratio Ŕ «співвідношення компонентів палива». При
перекладі кількість компонентів терміносполуки може змінюватися.
Іноді при перекладі двокомпонентних сполук, що позначають процеси
та явища у галузі ракетобудування, може застосовуватися калькування
(наприклад, thermal analysis Ŕ «тепловий аналіз», launch thrust Ŕ
«стартова тяга», ground check Ŕ «наземна перевірка», smooth rotation Ŕ
«плавний поворот») або додавання з використанням прийменників
(наприклад, integration operations Ŕ «роботи з інтеграції», spacecraft
loads Ŕ «навантаження на космічний апарат»). Хоча терміносполуки
даного типу містять небагато компонентів, при перекладі деяких з них
активно використовується описовий переклад: output torque Ŕ
«крутний момент на вихідному валу механізму», vacuum thrust Ŕ «тяга
двигуна у пустоті». Окрім того, у деяких випадках спостерігається
також еквівалентний переклад: payload capability Ŕ «енергетичні
характеристики», standard operation Ŕ «штатне функціонування». Іноді
еквівалентний переклад може доповнюватися перестановкою: PLF
jettisoning Ŕ «скидання ГО», emergency counteracting Ŕ «парирування
позаштатної ситуації».
Трикомпонентні терміни, що позначають явища та процеси у галузі
ракетобудування, перекладаються здебільшого із застосуванням
прийому перестановки (наприклад, space launch vehicles Ŕ «ракети
космічного призначення», coupled loads analysis Ŕ «аналіз повʼязаних
навантажень», electromagnetic compatibility analysis Ŕ «аналіз електро-
магнітної сумісності», flight reliability analysis Ŕ «аналіз польотної
58
надійності», reliable gas storing Ŕ «надійне зберігання газів», load

inertia moment Ŕ «момент інерції навантаження»). Незначна частка
трикомпонентних термінів даного типу перекладається шляхом
калькування: Preliminary Design Review Ŕ «попередній конструктор-
ський огляд», Critical Design Review Ŕ «критичний конструкторський
огляд», high specific momentum Ŕ «високий питомий імпульс».
Чотирикомпонентні терміносполуки складають відносно невелику
частку термінів, які позначають явища та процеси у галузі ракето-
будування. При їх перекладі широко використовується перестановка:
space launch systems marketing Ŕ «маркетинг ракетно-космічних
комплексів», Payload Fairing (PLF) Separation Analysis Ŕ «аналіз
відокремлення головного обтічника (ГО)», strength margin of structure Ŕ
«запас міцності конструкції», launch vehicle instrument bay Ŕ
«приладовий відсік ракети-носія». У деяких випадках перестановка
комбінується з додаванням (наприклад, payload interfacing with rocket
Ŕ «увʼязування корисного навантаження з ракетою»), або супровод-
жується описовим перекладом (наприклад, installation of solar cells Ŕ
«монтаж фотоелектричної частини сонячної батареї»).
Багатокомпонентні терміносполуки, що містять пʼять або більше
компонентів, дуже часто перекладаються із застосуванням пере-
становки: environmental interfaces and conditions for a payload Ŕ
«інтерфейси та умови навколишнього середовища для корисного
навантаження», Spacecraft and Payload Fairing Separation Analyses Ŕ
«аналізи відокремлення космічного апарата і головного обтічника»,
collision-free payload fairing jettisoning Ŕ «безударне скидання (голов-
ного обтічника)», pressure drop rate under the fairing Ŕ «швидкість
падіння тиску під обтічником». Даний прийом також застосовується у
різноманітних варіаціях:
1. перестановка + додавання з використанням прийменників:
analyses of spacecraft (SC) compatibility with integrated launch vehicle
(ILV) Ŕ «аналізи за сумісністю космічного апарата (КА) з ракетою
космічного призначення (РКП)», permissible level of effects in the course
of spacecraft sine vibration tests Ŕ «допустимий рівень впливів під час
проведення випробувань космічного апарата на синусоїдальні
вібрації», spacecraftʼs initial post-separation disturbances Ŕ «початкові
збурення космічних апаратів після відокремлення від ракети»;
2. перестановка + калькування: flight sequence till spacecraft separation
Ŕ «послідовність польоту до відокремлення космічного апарата»;
3. перестановка + використання абревіатури: analysis of air flux
effect on spacecraft Ŕ «аналіз впливу повітряного потоку на КА»;
59
4. перестановка + калькування + використання абревіатури: spacecraft

spin about any axis Ŕ «закручування навколо будь-якої осі КА»;
5. перестановка + еквівалентний переклад + додавання: cut-off upon
depletion of either of the propellants Ŕ «вимкнення двигуна у разі
виробітку будь-якого з компонентів палива».
Отже, у текстах зовнішньоторговельних контрактів характерними
прийомами перекладу технічних термінів, що позначають структурні
компоненти ракетної техніки та прилади для астрономічних
спостережень, виступають перестановка та калькування. Іноді також
використовується додавання з використанням прийменників. Чим
більше компонентів містить терміноодиниця, тим частіше трапляються
поєднання більш загальновживаних перекладацьких прийомів з менш
поширеними, зокрема з додаванням, опущенням або описовим
перекладом. Для однокомпонентних термінів, що позначають явища та
процеси у галузі ракетобудування, характерне застосування прийому
калькування. Натомість багатокомпонентні терміни дуже часто
перекладаються за допомогою перестановки. У деяких випадках
терміносполуки можуть перекладатися шляхом калькування або
додавання з використанням прийменників. Основні труднощі
перекладу термінів даного типу повʼязані з синонімією терміно-
одиниць, а також із використанням доречних українських еквівалентів
та прийменників.
Література
1. Independent board chair calls JWST a «step too far» Ŕ SpaceNews.com
[Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: https://spacenews.com/
independent-board-chair-calls-jwst-a-step-too-far/. 2. CTA Technology Ŕ
Cherenkov Telescope Array [Електронний ресурс] / Режим доступу:
URL: https://www.cta-observatory.org/project/technology/. 3. ESO to Host
Cherenkov Telescope Array-South at Paranal [Електронний ресурс] /
Режим доступу: URL: https://www.eso.org/public/ukraine/news/eso1841/?lang.
60
Михайло Гінзбург
м. Харків, Україна
Подавання процесових властивостей в українських перекладах

англійськомовних версій міжнародних і європейських стандартів
The article considers three main word-formation patterns for attributes

in English two-word terms (attribute + noun), in which the attribute
describes the properties associated with the processes. Тhe meaning of the
two-word term depending on the form of deverbal attribute and
transitivity/intransitivity of a base verb is studied. Ukrainian equivalents for
all three main word-formation patterns are determined.
Keywords: international standard, European standard, process, attribute,
process property, process ability, process characteristic, word-formation
pattern, Ukrainian equivalent.
Істотну проблему для українських перекладачів міжнародних і

європейських стандартів становлять двослівні терміни виду
<означення> + <іменник>, де означення вказує на відношення
предмета, названого іменником, до процесу або на властивість
предмета, повřязану з процесом. Ці відношення і властивість
передають віддієслівні утвори, що успадковують семантику, а в
окремих випадках і граматичні значення відповідних дієслів. В
українській мові це граматичне значення виду, яке успадковують
дієприкметники. Форми англійського participle1 класифікують за часом
(англ. tense [1, с. 414-415]) і станом (англ. voice [1, с. 437]). За часом
розрізняють participle теперішнього часу (англ. present participle [1,
с. 327-328]) і participle минулого часу (англ. past participle [1, с. 297-
298]). Хоча participle теперішнього часу мають форми як активного,
1
На нашу думку, у граматичних описах інших мов, поданих українською,
недоцільно позначати українськими граматичними термінами такі мовні
явища описуваних мов, які не мають в українській мові близьких аналогів, бо
це створює плутанину. Наприклад, англ. participle суттєво різниться від
українських дієприкметників, і тому називати їх дієприкметниками
некоректно [2, с. 99; 3, с. 193]. З огляду на це тут і далі для них залишено
оригінальну назву. Так само в описах української мови, написаних
англійською, доцільно транслітерувати латинкою українські терміни
дієприкметник (diieprykmetnyk) і дієприслівник (diiepryslivnyk), що вже
починають робити деякі автори, а не називати їх англійською participle і
adverbial participle.
61
так і пасивного стану, у функції препозиційного означення вживають

лише перших. Щодо лексико-граматичної категорії аспект (англ.
aspect [1, с. 437]), то аспектове значення форм participle підпоряд-
коване їх часовому значенню і тому не завжди виступає чітко й
послідовно. Наприклад, у функції препозиційного означення participle
теперішнього часу вказує на ознаки, повřязані з перебігом процесу,
тоді як participle минулого часу має аспектове значення закінченості
процесу [2, с. 99-100; 3, с. 193-194].
Кожна мова має власні правила подавання процесових властивостей.
Ці правила суттєво відрізняють українську мову як від романо-
германських мов, так і від сусідніх словřянських мов (наприклад,
російської та польської) [4]. Відмінності стосуються насамперед до
граматичних категорій дієслова та успадковування їх віддієслівними
утворами. Тому, використовуючи англійсько-російські словники,
українські перекладачі часто-густо роблять прикрі помилки, оскільки
там, де російська мова вживає дієприкметника (рос. причастие) у
прикметниковому значенні, в українському перекладі повинен стояти
власне віддієслівний прикметник. Наприклад: reproducible experiment Ŕ
це експеримент, що його можна відтворювати // відтворити. В
англійсько-російських словниках відповідником цього двослівного
терміна подають воспроизводимый эксперимент (https://translate.
academic.ru/reproducible%20experiment/xx/xx/), де воспроизводимый Ŕ це
російський дієприкметник у прикметниковому значенні, тоді як в
англійсько-українському Ŕ відтво́рний дослід [5, с. 404], де відтво́рний
Ŕ це український власне віддієслівний прикметник.
В англійськомовних текстах препозиційними означеннями
зазвичай є: віддієслівні іменники-модифікатори1 (наприклад:
measurement error Ŕ вимірювальна похибка [7, п. 3.1.5.1], похибка
виміру [8, с. 13]) або віддієслівні прикметники (наприклад: flexible pipe
Ŕ гнучка труба [5, с. 862]), або participle у прикметниковому значенні
(наприклад: filtering device Ŕ фільтрувальний пристрій [9, п. 3.47];
burned area Ŕ згоріла ділянка [10, п. 3.36]; compressed gas Ŕ стиснений
газ [11, п. 2.1.1.11]; inhaled air Ŕ вдихнуте повітря [9, п. 3.68]). Із
наведених прикладів випливає, що українськими відповідниками
зазвичай виступають віддієслівні прикметники (вимірювальний,
1
Модифікатор (англ. modifier) Ŕ в англійській мові Ŕ препозиційно
використовуване слово, зазвичай прикметник або іменник, що обмежує чи
доповнює значення головного іменника (наприклад, прикметник good та
іменник family в good family house) [6].
62
гнучкий, фільтрувальний тощо) або дієприкметники доконаного виду

на -лий, -ний, -тий (згорілий, стиснений, вдихнутий).
Щоб визначити правильні українські відповідники, треба
спиратися на семантичну класифікацію властивостей та семантичну
класифікацію процесів щодо перехідності/неперехідності, наочно
поданих на рисунках 1 і 2 статті [12], де також показано основні
моделі творення українських власне віддієслівних прикметників і
значення, які надають їм відповідні словотворчі суфікси.
Мета цієї статті Ŕ розглянути три основні моделі творення
означень в англійських двослівних термінах (означення + іменник), у
яких означення вказує на процесові властивості, і зřясувати значення
цих термінів залежно від форми означення та перехідності /
неперехідності твірного дієслова, а також визначити їхні українські
відповідники.
Виклад основного матеріалу
За словотвірним критерієм (похі́дності/непохі́д ності означення від
дієслова) усі властивості можна поділити [12, рис. 1] на процесові
(англ. process property) та непроцесові (англ. non-process property).
З погляду спрямованості процеси можуть бути перехідні́ та
неперехідні́ [12, рис. 2]. У перехідно́му процесі (англ. transitive process)
обовřязково має бути два учасники: суб’єкт (англ. logical subject [1,
с. 186, 237, 395]) і об’єкт (англ. logical object), з яких перший впливає
на другого. До неперехідни́х процесів (англ. intransitive process)
належать: 1) процеси, які не поширюються на інші предмети та мають
лише одного учасника (три їхні різновиди детально розглянуто в [12]);
2) обопільно спрямований процес взаємодіяння (притягуватися,
радитися, зустрічатися тощо), характерною ознакою якого є те, що
кожен із двох учасників є одночасно і субřєктом, і обřєктом. Учасників
усіх різновидів неперехідних процесів далі називатимемо учасниками
неперехідних процесів.
Отже, маємо трьох можливих учасників процесів: суб’єкта, об’єкт і
учасника неперехідного процесу, властивості яких розглядатимемо далі.
Своєю чергою процесові властивості можна поділити на
процесові здатності та процесові ознаки. Процесова здатність
(англ. process ability) Ŕ це здатність бути учасником процесу. Оскільки
розрізняємо трьох можливих учасників процесів, то відповідно
виділяємо: 1) призначеність і здатність бути субřєктом перехідного
процесу (активна здатність); 2) здатність бути обřєктом перехідного
процесу (пасивна здатність); 3) здатність бути учасником неперехід-
ного процесу (неперехідна здатність) [12, рис. 1].
63
Процесові ознаки (англ. process characteristic) Ŕ це ознаки, набувані

під час динамічного перебігу конкретного процесу або набуті
внаслідок завершення процесу. Англійські двослівні терміни можуть
передавати лише ознаки, повřязані із завершеністю процесу. Процесові
ознаки також поділяємо на 1) ознаку субřєкта; 2) ознаку обřєкта;
3) ознаку учасника неперехідного процесу [12, рис. 1].
Перехідність/неперехідність процесу Ŕ це семантична категорія,
яку мова відбиває за допомогою лексико-граматичної категорії
перехідності/неперехідності дієслова (англ. category of transitivity and
intransitivity). Поділ дієслів на перехідні (англ. transitive verb [1, с. 422])
і неперехідні (англ. intransitive verb [1, с. 222]) ґрунтується на суто
формально-морфологічному критерії, повřязаному з додатком, якого
вимагає чи не вимагає дієслово в певному значенні. Зауважимо, що
оскільки граматика відбиває позамовну дійсність з огляду на свої
норми, то граматична класифікація дієслів за перехідністю /
неперехідністю не завжди збігається із семантичною класифікацією
процесів за перехідністю/неперехідністю. Проте розгляд таких
винятків виходить за межі цієї статті.
В англійській мові деякі дієслова практично завжди є перехідними,
а деякі майже завжди є неперехідними [1, с. 422]. Проте значна
частина дієслів має як перехідні, так і неперехідні значення, що
зафіксовано в авторитетних англійських словниках. З огляду на це далі
будемо зважати на перехідність/неперехідність конкретного значення
певного дієслова.
1. Модель на -able та -ible. У [12] досліджено віддієслівні
прикметники із суфіксами -able та -ible і, ґрунтуючись на авторитетних
джерелах з англійського словотвору (наприклад [13; 14]) та
конкретних прикладах, показано, що такі прикметники:
Ŕ утворені від перехідних значень дієслів, описують властивості
когось або чогось, над ким/чим можна виконувати//виконати певну
дію, визначену твірним дієсловом, тобто вони передають пасивну
здатність;
Ŕ утворені від неперехідних значень дієслів, передають
неперехідну здатність, тобто здатність брати участь у певних
процесах, зумовлених внутрішніми чинниками;
Ŕ утворені від іменників, передають непроцесові властивості
предметів, названих твірними іменниками.
Головним практичним висновком з дослідження [12] є те, що за
будь-яких умов ці англійські прикметники не можуть передавати
процесових ознак, тобто ознак, набуваних/набутих у конкретних
процесах, і тому їхніми українськими відповідниками не можуть бути
64
дієприкметники на -н(ий), -т(ий), а мають бути українські власне

віддієслівні прикметники.
2. Модель на -ing. Розгляньмо тепер інґове означення, тобто
означення в інґовій формі. Інґова форма1 (англ. Ŕing form [1, с. 216]) Ŕ
це термін сучасної англійської граматики, який обřєднує всі дієслівні й
віддієслівні форми із суфіксом Ŕing, яких у традиційних граматиках
називали: 1) participle теперішнього часу; 2) герундій (англ. gerund [1,
с. 178]); 3) віддієслівний прикметник (англ. deverbal adjective [1,
с. 119]) на Ŕing; 4) віддієслівний іменник (англ. deverbal noun [1,
с. 119]) на Ŕing. Суфікс Ŕing дещо своєрідний, оскільки його
переважно використовують як дієслівний флексійний суфікс (англ.
inflectional suffix [1, с. 402]), що творить форми дієслова (participle і
герундій). Проте суфікс Ŕing також використовують як словотворчий
суфікс (англ. derivational suffix [1, с. 402]), щоб творити віддієслівні
прикметники та іменники [13, с. 83; 14, с. 90, 96].
У двослівних термінах виду
<інґове означення> + <іменник> (1)
інґове означення може бути віддієслівним іменником-
модифікатором або participle у прикметниковому значенні, або
віддієслівним прикметником. Граматичний статус інґової форми
часто-густо визначити важко. Так у терміні measuring jug (укр. мірча
посудина) одні авторитетні словники, наприклад Collins English
Dictionary, уважають, що measuring – це іменник-модифікатор, а другі,
наприклад COBUILD Advanced English Dictionary, Ŕ що це прикметник
(англ. adjective [1, с. 9-10]) [19]. Через це будемо далі вживати загальні
терміни Ŕ інґова форма та інґове означення.
Інґове означення передає процесові властивості, наприклад
measuring instrument [8, с. 14]. В українських відповідниках це
означення передають узгодженим означенням (наприклад: мірчий
прилад, вимірювальний прилад [5, с. 565]) або неузгодженим
означенням (наприклад засіб вимірювання [8, с. 14; 15, п. 6.11]. На
1
Для українських відповідників англійських граматичних термінів –ing form і
-en form можливі три словотвірні моделі: 1) терміни з прийменниками: форма на
–ing та форма на -en, але вони, по-перше, громіздкі, а по-друге, не повністю
відповідають суті, бо до -en form, як показано далі, належать слова, які не містять
-en узагалі; 2) терміни-символослова: ing-форма і en-форма, аналогом яких є
альфа-частинка, гамма-промені, СО2-лазер. Але така модель термінотворення
не зовсім природна для української мови; 3) природна українська модель
прикметник + іменник. Обрано останню модель, а оскільки звуки англійської
мови, використані в -ing і -en, не мають точних аналогів в українській мові, то
корінь прикметників-означень утворено транслітеруванням.
65
нашу думку, перевагу треба давати узгодженим означенням, а

неузгоджені вживати тоді, коли є ще похідні терміни виду:
<означення 2> + <інґове означення>+ <іменник>, (2)
наприклад temperature measuring instrument Ŕ засіб вимірювання
температури, pressure-measuring instrument1 [16, п. 3.2.577] Ŕ засіб
вимірювання тиску.
Інґове означення, утворене від перехідного значення дієслова,
передає здатність чинити вплив на щось [13, с. 83]. Наприклад:
measuring system [8, с. 15] Ŕ вимірювальна система [15, п. 6.24] або
мірча система [5, с. 1180]; metering pressure Ŕ вимірювальний тиск2
[7, п.3.1.2.4]; indicating device [20, п. T.1.4] Ŕ показувальний пристрій
[15, п. 6.28]; recording device [21, п. 5.69] Ŕ реєструвальний пристрій
[15, п. 6.29]; working standard [8, с. 53, 62] Ŕ робочий еталон [15,
п. 8.7]; convincing example Ŕ переконливий приклад [5, с. 397].
1
Проставлений у стандарті [16, п. 3.2.577] дефіс наочно показує звřязок між
словами в трислівному терміні pressure ← measuring ← instrument, тобто що
у (2) <означення 2> повřязане з інговим означенням, а не безпосередньо з
означуваним іменником. Такий звřязок передає також український відповідник
засіб → вимірювання → тиску. Тут не можна використовувати узгоджені
означення на кшталт тисковий вимірювальний засіб, бо за такої термінної
моделі прикметник тисковий буде повřязаний з означуваним іменником, а не з
прикметником вимірювальний, і це змінює значення. Єдина можливість
зберегти початкове значення Ŕ це створити як відповідника англ. pressure-
measuring складного українського прикметника тискомірчий [17, с. 1371] або
тисковимірювальний [18, с. 122]. Проте для засобу вимірювання температури
подібні прикметники (температуромірчий або температуровимірювальний)
будуть задовгими і, можливо, тому їх не застосовують.
2
Перехідне дієслово to meter походить від іменника meter (укр. лічильник), і
тому воно має значення «вимірювати лічильником» [19], вужче, ніж значення
дієслова to measure (укр. вимірювати). Через це прикметник вимірювальний
має різні значення в термінах вимірювальна система і вимірювальний тиск.
Перший термін позначає систему, призначену вимірювати [15, п. 6.24], і тому
тут прикметник передає призначеність бути субřєктом, а другий термін
позначає «абсолютний тиск газу в лічильнику за умов плинності, якому
відповідає відображене значення обřєму газу» [7, п. 3.1.2.4], тобто тут це суто
відносне значення прикметника («Стос. до вимірювання, виміру, вимірів»). До
речі, саме таке відносне значення прикметник вимірювальний має в терміні
вимірювальна інформація (англ. measurement information), що позначає
«інформацію про вимірювані величини та залежності між ними у вигляді
сукупності їх значень» [15, п. 4.6].
66
Як випливає з наведених прикладів, українськими відповідниками

є двослівні терміни виду <власне прикметник> + <іменник>, причому
переважно йдеться про прикметники із суфіксами Ŕльн-, -ч-, -лив-,
утворені від перехідних значень українських дієслів або від
віддієслівних іменників.
Отже, двослівні англійські терміни виду
<інґове означення від перехідного значення англійського дієслова>
+ <іменник> (3)
передають активну здатність (призначеність або здатність бути
субřєктом), а також відношення до процесу або його результату, але не
можуть передати ознаку бути субřєктом конкретного перехідного
процесу. Причина цього суто граматична Ŕ дієслову для розкриття
свого перехідного значення потрібен додаток (обřєкт, на який
спрямований перехідний процес). Якщо ж йдеться про активну
здатність (тобто потенційну можливість щось робити), то обřєкт може
бути формальним: засіб вимірювання Ŕ засіб, призначений вимірювати
щось, засіб вимірювання температури – засіб, призначений вимірю-
вати температуру чогось. Проте коли йдеться про процесову ознаку
субřєкта, тобто про ознаку субřєкта конкретного перехідного процесу,
то обовřязково треба зазначати конкретний обřєкт. А в таких
конструкціях як (1) і (3), тобто коли інґова форма стоїть у препозиції,
додати конкретного обřєкта просто неможливо.
Інґове означення, утворене від неперехідного значення дієслова,
передає неперехідну здатність, тобто постійну (позачасову) ознаку
перебігу процесу [13, с. 83]. Наприклад: changing weather (укр.
мінлива погода) Ŕ це погода, постійною ознакою якої є швидке або
часте змінювання; babbling brook (укр. дзюркотливий струмок) Ŕ це
струмок, постійною ознакою якого є те, що він дзюркотить. Із цих
прикладів випливає, що йдеться саме про неперехідну здатність, а не
про процесову ознаку учасника конкретного неперехідного процесу,
повřязану з певними обставинами (часовими, просторовими тощо).
Тому українськими відповідниками в поданих прикладах є власне
віддієслівні прикметники, а не дієприкметники.
3. Модель з енним означенням, тобто означенням в енній форми.
Енна форма (англ. -en form) Ŕ це термін сучасної англійської
граматики, який уживають як загальну познаку participle минулого
часу від будь-якого дієслова, зокрема від правильних дієслів
(англ. regular verb) [1, с. 140, 224, 357; 22, с. 195]. Тобто цим терміном
позначають як participle минулого часу на -en (наприклад chosen,
driven, written тощо), так і ті, які не мають у своєму складі -en узагалі
(наприклад begun, bent, examined, explored, read, thought).
67
Енні означення, утворені від перехідних значень дієслів, указують

на те, що щось певним чином зазнало впливу [13, с. 41], наприклад:
liquefied gas Ŕ зріджений газ [11, п. 2.1.1.12]; saturated gas Ŕ
насичений газ [11, п. 2.1.1.10]; exhaled air Ŕ видихнуте повітря [9,
п. 3.39]; frozen meat Ŕ морожене/заморожене м‟ясо. Із наведених
прикладів випливає, що українськими відповідниками зазвичай
виступають дієприкметники доконаного виду на -ний, -тий, утворені
від перехідних значень дієслів, що передають ознаку обřєкта як
набуту, або відповідні прикметники на -ний, -тий, що передають цю
ознаку як постійну.
Енні означення, утворені від неперехідних значень дієслова,
указують на те, що особа чи річ зробили щось [13, с. 41], не
спрямоване на інші предмети, або з ними відбувся природний
неперехідний процес, а по завершенню цього неперехідного процесу
вони перейшли в певний результатовий стан, наприклад: dressed man Ŕ
одягнений (одягнутий) чоловік, тобто чоловік, який одягнувся; retired
serviceman Ŕ відставний військовик, тобто військовик, що пішов у
відставку; qualified personnel [23, п. 3.1.103] Ŕ кваліфікований
персонал, тобто персонал, що має певну кваліфікацію або набув її;
parched earth Ŕ сохла/пересохла земля; frozen soil Ŕ мерзлий /
замерзлий ґрунт; non-frozen soil Ŕ немерзлий/незамерзлий ґрунт. Із
наведених прикладів випливає, що українськими відповідниками
зазвичай виступають дієприкметники доконаного виду на -лий,
утворені від неперехідних дієслів, що передають ознаку учасника
неперехідного процесу як набуту, або відповідні прикметники на
-ний, -тий, -лий, що передають цю ознаку як постійну.
Результати проведеного дослідження наочно подано в табл. 1.
Проілюструємо подані в таблиці значення на конкретному прикладі
спільнокореневих форм від дієслова to condense, яке має зокрема такі
два значення [19]: перехідне Ŕ змінювати//змінити газовий стан на
рідинний або твердий або спричинювати//спричинити цей процес (укр.
конденсувати//сконденсувати) та неперехідне Ŕ переходити//перейти з
газового стану в рідинний або твердий (укр. конденсуватися //
сконденсуватися).
Неперехідну здатність конденсуватися передає англійський
прикметник condensable (condensible) [5, с. 198-199], наприклад,
condensable gas Ŕ конденсо́вний газ, condensable vapor Ŕ конденсо́вний
ви́пар [5, с. 476, 1313]. А неперехідну здатність не конденсуватися Ŕ
англійський прикметник noncondensable [5, с. 752], наприклад:
noncondensable gas Ŕ неконденсо́вний газ, noncondensable vapor Ŕ
неконденсо́вний ви́пар [5, с. 477, 1313].
68
Інґове означення, утворене від перехідного значення цього дієслова,

передає активну здатність (переважно призначеність конденсувати),
наприклад, condensing drier Ŕ конденсувальна сушарка [24, с. 61],
condensing agent Ŕ конденсувальний реагент, condensing unit –
конденсувальна установка. А різновид парового двигуна, який випускає
відпрацьовану пару в атмосферу, а не конденсує її в гарячу живильну
воду, позначають англійським терміном noncondensing engine [19] Ŕ
вихлопний двигун, на відміну від конденсувального двигуна (англ.
condensing engine), у якому відпрацьовану пару конденсують.
Інґове означення, утворене від неперехідного значення цього
дієслова, передає неперехідну здатність: condensing gas Ŕ це
конденсо́вний газ, тобто газ, здатний конденсуватися. А неперехідну
здатність не конденсуватися передає англійський прикметник
noncondensing [5, с. 752], наприклад: noncondensing gas Ŕ
неконденсо́вний газ, Отже, утворені від неперехідних значень дієслова
терміни condensable gas і condensing gas, noncondensable gas і
noncondensing gas є синонімами.
Енні означення, утворені від неперехідного та перехідного
значення дієслова, передають набуту ознаку. Тому condensed vapor Ŕ
сконденсований випар [5, с. 1313], тобто випар, який вже перейшов у
рідинний стан або якого перевели в рідинний стан.
Таблиця 1 – Значення двослівного терміна (означення + іменник)
залежно від форми означення та перехідності/неперехідності
твірного дієслова.
Значення твірного дієслова
Форма означення
перехідне неперехідне
Інґова форма Активна
здатність
Неперехідна здатність
Прикметник на Пасивна
-able, -ible здатність
Набута ознака Набута ознака учасника
Енна форма обřєкта неперехідного процесу
Постійна ознака Постійна ознака
Висновки.
1. Розглянуто три основні моделі творення означень в англійських
двослівних термінах (означення + іменник), у яких означення передає
процесові властивості, та зřясовано значення, які набувають двослівні
терміни залежно від форми означення та перехідності/неперехідності
твірного дієслова.
2. Показано, що в таких двослівних термінах:
69
Ŕ інґові означення або прикметникові означення на -able, -ible

передають лише здатності, і тому їхніми українськими відповідниками
не можуть бути терміни з дієприкметниковими означеннями;
Ŕ енні означення передають ознаки, набуті внаслідок процесів, і
тому їхні українські відповідники Ŕ терміни з дієприкметниками
доконаного виду на -ний, -тий, Ŕлий, або ці самі ознаки як постійні, і
тоді їхні українські відповідники Ŕ терміни з відповідними
прикметниками.
1. The Oxford Dictionary of English Grammar / Bas Aarts, Sylvia Chalker,
Edmund Weiner. 2nd ed. Oxford: Oxford University Press, 2014. 454 p.
2. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської
мов : посібник для вчителів. К.: Радянська школа, 1960. 160 с.
3. Karamysheva I. Contrastive Grammar of English and Ukrainian
Languages: Textbook. 2-nd edition, revised. Vinnytsia: Nova Knyha
Publishers, 2012. 320 p. 4. Гінзбург М. Особливості української мови
щодо подавання процесових понять у фахових текстах. LANGUAGE:
Codification Competence Communication, 2019. № 1. С. 7-24. 5. Англійсько-
українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені
науки). Частина І Ŕ англійсько-українська. Уклад.: О. Кочерга,
Є. Мейнарович. Вінниця: Нова книга, 2010. 1384 с. 6. Dictionary
Lexico.com. Powed by Oxford. Режим доступу: https://www.lexico.com/?
search_filter=dictionary. 7. ДСТУ ISO 17089-2:2018 (ISO 17089-2:2012,
IDT) Вимірювання потоку плинного середовища в закритих каналах.
Лічильники газу ультразвукові. Частина 2. Лічильники для промисло-
вого обліку. 8. Термінологія аналітичного вимірювання. Вступ до VIM
3. За ред. В. Барвік та Е. Прічард: переклад першого видання
настанови Eurachem 2011 р. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2015. 82 с.
9. ДСТУ EN 132:2004 Засоби індивідуального захисту органів дихання.
Терміни та піктограми (EN 132:1998, IDT). 10. ISO 13943:2017 Fire
safety Ŕ Vocabulary. 11. ДСТУ ISO 14532:2018 (ISO 14532:2014, IDT)
Газ природний. Словник термінів. 12. Гінзбург М.Д. Подавання
процесових властивостей в українських перекладах європейських і
міжнародних стандартів. Стандартизація, сертифікація, якість. 2020.
№ 5. С. 8-22. 13. Collins Cobuild English Guides 2. Word Formation / John
Sinclair, Editor in Chief. London: HarperCollins Publishers, 1998. 224 p.
14. Word-formation in English / Ingo Plag. New York: Cambridge
University Press, 2003. XIV, 240 p. 15. ДСТУ 2681-94 Метрологія.
Терміни та визначення. 16. ISO 5598:2019 Fluid power systems and
components Ŕ Vocabulary. 17. Англійсько-українсько-англійський словник
наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ Ŕ українсько-
англійська. Уклад.: О. Кочерга, Є. Мейнарович. Вінниця: Нова книга,
2010. 1562 с. 18. Куляс П.П. Система Ŕ проти автоматизму суржику:
редакторський погляд: навчальний посібник. Вид. друге, розширене.
Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. 294 с. 19. Collins free
70
online English dictionary. Режим доступу: https://www.collinsdictionary.

com/ dictionary/english. 20. OIML R 140:2007 Measuring systems for
gaseous fuel. 21. ISO 772:2011 Hydrometry Ŕ Vocabulary and symbols.
22. Longman Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics /
Jack C. Richards and Richard Schmidt. Fourth edition. London: Pearson
Education Limited, 2010. VIII, 644 р. 23. ISO 13628-7:2005 Petroleum and
natural gas industries Ŕ Design and operation of subsea production systems
Ŕ Part 7: Completion/workover riser systems. 24. Балабан Т. Англійсько-
український словник-довідник інженерії довкілля: Близько 15 000
термінів. Львів: Вид-во ДУ «Львівська політехніка», 2000. Ŕ 400 с.
Татьяна Гребень, Марина Лавренкова

г. Барановичи, Республика Беларусь
Терминосистема специальных текстов экономического дискурса:

особенности перевода
This article deals with the issues related to translation of economic texts.
A particular attention is paid to specific lexical features inherent in the
terminology of economic texts.
Keywords: theory of translation, terms, definition, terminology,
economic discourse, idioms.
Коренное переустройство всех сторон экономической жизни в

значительной степени привело в движение соответствующие процессы
в языке: как в словарном составе, так и его терминологической
составляющей. Интерес для лингвистов представляет как изучение
развития финансовой, экономической, управленческой терминологии
того или иного языка, так и исследование проблем перевода
финансовых и экономических текстов. Изучению экономической
терминологии и входящих в неѐ терминосистем более узких научных
областей посвящѐн целый ряд исследований. В современном
терминоведении уделяется всѐ большее внимание вопросам функцио-
нирования терминов в речи, поэтому достаточно важным является
комплексный анализ терминосистемы, функционирующей в специаль-
ном тексте финансовых и экономических документов.
Вопрос о специфике терминов и способах их перевода всегда
занимал особое место в сопоставительном языкознании: его рассмат-
ривали в своих работах по теории перевода В.Н. Комиссаров,
Я.И. Рецкер, И.В. Арнольд; он является объектом всѐ более
пристального внимания современных учѐных.
71
В «Толковом переводческом словаре» Л.Л. Нелюбин отмечает, что

«термин, как правило, переводится соответствующим термином
другого языка, поэтому такие приѐмы, как аналоги, синонимические
замены, описательный перевод, используются только тогда, когда в
языке нет соответствующего термина для перевода» [1, с. 145]. Если
задача перевода ⸺ обеспечение эквивалентности, то при переводе
специальных (финансовых и экономических) текстов терминам
следует уделять особое внимание: именно они определяют информа-
ционное содержание специального текста, являясь своеобразными
ключами, организующими, структурирующими и кодирующими
специальную информацию. Следовательно, именно применительно к
терминам наиболее остро встаѐт вопрос о возможности достижения
эквивалентности при существовании различия кодовых единиц,
представляющих, по мнению Р. Якобсона «кардинальную проблему
языка и центральную проблему лингвистики» [2, с. 18].
Термин можно определить как «слово или словосочетание
специального языка, создаваемое для точного выражения специальных
понятий и обозначения специальных предметов» [1, с. 188].
А.А. Реформаторский определяет термины «как однозначные
слова, лишѐнные экспрессивности» [3, с. 49].
С другой стороны, В.Н. Комиссаров заметил, что «более верно
рассматривать термин не как слово, а как его особое качество,
приобретаемое и теряемое в речи, т.к. слово становится термином
всякий раз, когда начинает обозначать научное понятие» [4, с. 84].
Я.И. Рецкер называл главной функцией термина способность «точно,
кратко и однозначно определять понятие в данной отрасли науки,
техники, искусства» [5, с. 74].
В языке термины существуют не сами по себе, а всегда в составе
терминологии, «терминологического поля» [3, с. 51]. Терминологией
называется «совокупность терминов данной области знания,
производства, деятельности» [1, с. 189].
Любая терминосистема постоянно развивается и обновляется.
Одни термины замещаются более удачными аналогами, другие вообще
выходят из употребления, постоянно появляются и термины-
неологизмы. Современная терминология Ŕ «это искусственно форми-
руемый лексический пласт, каждая единица которого имеет
определѐнные ограничения для своего употребления и оптимальные
условия для своего существования и развития».
В рамках классической теории терминологии одним из ключевых
положений является моносемичность и унивокативность термина:
одному термину соответствует одно понятие, одному понятию Ŕ один
72
термин. В то же время, приемлемым оказывается положение о том, что

один и тот же термин может иметь несколько значений, принад-
лежащих различным сферам/терминологиям, то есть полисемия
рассматривается как омонимия [6].
Одним из обязательных признаков термина считается наличие у
него чѐткой дефиниции. Дефиниция Ŕ это «лингвистическое/ языковое
описание понятия, основанное на перечислении ряда характеристик,
передающих значение понятия» [6, p. 39]. Дефиниция необходима для
закрепления соотношения «термин Ŕ понятие», идентификации
термина или объяснения его значения профессионалам, пользующимся
терминологическими базами (переводчикам, специалистам в опреде-
лѐнных областях), а также непрофессионалам [6]. Большинство
лингвистов считают научную дефиницию одним из основных
признаков термина, М.В. Умерова рассматривает еѐ как «абсолютный
семантический показатель термина, выражение его специфики»,
определяющий отношения термина с другими терминами в термино-
логической системе [7, c 562]. В то же время, С.Д. Шелов считает
дефиницию достаточным, но не необходимым признаком термина,
связанным с самой его природой: «будучи специальным или
неспециальным обозначающим (знаком), термин вводит некоторое
неизвестное (или недостаточно известное) понятие и потому нуждается
в каком-то его определении (толковании, объяснении)» [8, с. 796].
Лексика экономического дискурса выступает не просто как список
терминов, а как специфическая лексико-семантическая и функцио-
нальная система, отражающая определенное отношение экономических
понятий, характеризующих структуру и семантику экономических
терминов разных экономических укладов и этапов общественного
развития современного общества.
Экономическая терминология, по мнению Н.Г. Михайловской,
является продуктом исторического развития. В ней отражены
последовательные этапы экономических изменений в человеческом
обществе, каждый из которых характеризуется своей особой лексикой,
отражающей характер соответствующих производственных
отношений. Социально-экономические перемены находят отражение в
возникновении новых ключевых слов, характеризующих данный
исторический этап общественного развития. Так, в нашей стране
периода перестройки для экономической ситуации были характерны
такие термины, как приватизация, деноминация. Для нынешнего этапа
это такие термины, как депозит, маркетинг, инвестиция, мерчан-
дайзер, сбыт, прибыль и т.д. Эти слова, как правило, составляют
базисную терминологию и входят в нее как необходимый и
73
обязательный элемент. «С одной стороны, они используются

носителями языка для обозначения соответствующих процессов и
явлений, с другой стороны, являются средствами познания этих
процессов и явлений, по мере углубления познания сущности которых
выявляются новые особенности этих процессов и явлений, с чем
связана выработка нового круга понятий. Для их обозначения и
раскрытия создаются новые термины или переосмысляются
существующие» [9, с. 127].
Все экономические термины подразделяются на однопереводные
(имеющие только один вариант перевода) и разнопереводные (имеющие
несколько вариантов перевода), а с учетом их семантической структуры
на однозначные и многозначные. Однопереводными однозначными
терминами являются в основном термины, принадлежащие к
интернациональной терминологической лексике. К ним относятся:
а) простые термины, которые образованы либо на материале
лексики латинского, французского, итальянского, немецкого и других
языков (deficit ⸺ дефицит, balance ⸺ баланс, entrepreneur ⸺
предприниматель) либо на материале лексики английского языка
(devaluation ⸺ девальвация, monopolization ⸺ монополизация);
б) сложные термины, которые, в свою очередь, подразделяются на
сложные слова (infrastructure Ŕ инфраструктура, taxpayer Ŕ налого-
плательщик, shareholder Ŕ акционер, cardholder Ŕ владелец карточки),
простые словосочетания (a letter of credit Ŕ аккредитив, treasury bill Ŕ
казначейский вексель) и сложные словосочетания (interest-bearing
deposit Ŕ процентный вклад, exchange equalization account Ŕ фонд
стабилизации валюты).
Экономические тексты имеют целый ряд специфических
особенностей:
1) наличие большого количества экономической лексики, представ-
ленной экономическими терминами;
2) наличие в текстах стилистических отклонений от обще-
литературного слоя языковых дефиниций (особенно в экономических
документах);
3) наличие сокращений и аббревиатур, большинство из которых
используются только в экономических текстах и документах
(например, аббревиатура ООО (общество с ограниченной ответст-
венностью) в разных странах представлена по-разному, а именно:
GmbH в Германии, Inc. в Соединенных Штатах Америки, Ltd. в
большинстве англоговорящих стран, SA во франкоговорящих и
испаноговорящих странах);
74
4) группа слов и терминов, получивших название «ложных друзей

переводчика» например, figure Ŕ цифра, speculator Ŕ биржевой делец, to
cut corners Ŕ экономить, халтурить;
5) широкое использование в текстах на экономические темы
особых идиоматических выражений и фразеологических сочетаний,
которые не употребляются в общелитературном слое языка. Принято
считать, что язык бизнеса сухой и невыразительный, но наличие
огромного наличия идиом и фразеологизмов в экономическом
дискурсе разрушает этот миф.
Приведем примеры употребления и перевода некоторых
идиоматических выражений:
His father was a blue-collar worker but Jim went to college and became
a white-collar worker. Ŕ Его отец был простым рабочим, но Джим
поступил в колледж и стал белым воротничком.
This project was unprofitable so we threw in the towel and close it
down. Ŕ Проект не был прибыльным, поэтому мы признали свое
поражение и закрыли его.
This company sells fake Chanel bags. It‟s a monkey business! Ŕ Эта
компания продает поддельные сумки «Шанель». Это мошенничество!
Sally is an eager beaver. She works six days a week and come home
late. Ŕ Салли Ŕ трудяга. Она работает шесть дней в неделю и приходит
домой поздно.
His boss fired him but he got a golden handshake. Ŕ Его босс уволил
его, но он получил хорошую компенсацию за это.
The software is company‟s cash cow because it earns almost 40 per cent
of gross revenue. Ŕ Это программное обеспечение Ŕ «дойная корова»
компании, потому что оно приносит почти 40 процентов валового
дохода.
He always goes by the book when it comes to his business. Ŕ Он всегда
действует по правилам, когда дело касается его бизнеса.
I have been breaking my back over this project for six months and now
they want to close it. Ŕ Я тяжело трудился над этим проектом в течение
шести месяцев, и сейчас они хотят его закрыть.
We bought that new car but it turned out to be a lemon. Ŕ Мы купили
эту новую машину, но она оказалась барахлом.
The world of investing can be a jungle. Bulls. Bears. Danger at every
turn. Ŕ Мир инвестиций Ŕ это дикие джунгли. Быки. Медведи.
Опасность на каждом шагу (быки и медведи Ŕ участники биржевой
торговли).
I‟m going to sell my shares to lock in a profit. Ŕ Я собираюсь продать
свои акции, чтобы зафиксировать прибыль.
75
I decided to reinvent the company. Ŕ Я решил сделать небольшой

ребрендинг.
An IPO is an Initial Public Offering. It‟s the first time a stock is offered
for sale to the general population. Ŕ IPO Ŕ это «первое публичное
размещение», когда акции впервые выставляются на продажу для всех
желающих.
Our company decided to go public in order to attract. Ŕ Наша
компания решила стать публичным акционерным обществом,
чтобы привлечь капитал.
I asked for an advance on next month‟s salary. Ŕ Я попросил аванс на
следующий месяц.
I had to mortgage my property to provide the company with the start-up
budget. Ŕ Мне пришлось заложить моѐ имущество, чтобы обеспечить
компанию стартовым капиталом.
Criminal organizations use banks to launder their dirty money. Ŕ
Криминальные организации используют банки, чтобы «отмыть» свои
грязные деньги [10].
Основная трудность при переводе фразеологических единиц заклю-
ается в том, что ни один словарь не может предоставить все возмож-
ности использования фразеологизмов в экономическом контексте.
Таким образом, при переводе терминологической лексики
экономических текстов возникают сложности в подборе точного
переводческого соответствия, что является необходимым условием
адекватного перевода, поскольку малейшая ошибка может привести к
искажению смысла исходного переводимого материала. Также следует
отметить главное правило экономического перевода: переведенный
текст по всем характеристикам и параметрам (точность перевода,
стиль, смысл) должен быть идентичен оригиналу и максимально точно
адаптирован для оптимального восприятия целевой аудиторией.
1. Нелюбин Л.Л. Толковый переводоведческий словарь 3-е изд.,
перераб. М.: Флинт: Наука, 2003. 320 с. 2. Якобсон Р.О. О лингвисти-
ческих аспектах перевода. Вопросы теории перевода в зарубежной
лингвистике: Сборник статей. М, 1978. С. 16-25. 3. Реформаторский А.А.
Что такое терминология? М., 1961. 84 с. 4. Комиссаров В.Н. Слово о
переводе. М.: Международные отношения, 1973. 216 с. 5. Рецкер Я.И.
Теория перевода и переводческая практика. М.: Международные отно-
шения, 2010. 240 с. 6. Sager, Juan C. Practical Course in Terminology
Processing. John Benjamins Publishing Company, Amsterdam, 1990. 254 p.
7. Умерова М.В. Формирование и развитие терминологий и термино-
систем. Университетское переводоведение. Вып. 10: Материалы X
межд. науч. конф. по переводоведению «Федоровские чтения», 23-25
76
октября 2008 г. СПб.: Факультет филологии и искусств СПбГУ, 2009.

С. 560-568. 8. Шелов С.Д. Ещѐ раз об определении понятия «термин».
Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского, 2010.
№ 4 (2). С. 795-799. 9. Михайловская Н.Г. К вопросу о «специальных»
словах в составе лексико-семантической группы. Терминология и
культура речи. М.: Просвещение, 1981. С. 123-134. 10. Учим экономи-
ческие понятия и популярные идиомы с фильмом «Волк с Уолл-
стрит». Режим доступа: https://englex.ru/economic-notions-and-popular-
idioms-from-the-wolf-of-wall-street-film.Дата доступа: 10.02.2021.
Дарья Дегись, Алексей Вдовичев

Проблема оценки качества перевода научно-технического

дискурса
The article describes the approaches to quality assessment of technical

translation. The techniques of translating specialized and sectoral
terminology, transformations and the requirements to technical translators
are provided.
Keywords: technical translation, specialized terminology, equivalence,
translation quality, interlinguistic translation.
Определение методологии перевода в связи с соотношением двух

языков позволяет строить работу конкретно, оперируя объективными
фактами языка. Всякого рода исследования должны опираться на
анализ языковых средств выражения, используемых при переводе, а
исследования в области перевода Ŕ на теорию перевода. Практическая
важность теории перевода определяется потребностью в таких
объективных научно обоснованных принципах, которые исключали бы
или сводили до минимума субъективный произвол переводчика и
субъективность суждений критика и ссылки на «интуицию» как на
оправдание этого произвола [5].
Прежде чем поставить задачи, необходимо четко обозначить
конкретную область исследования. В языкознании существует четкая
дифференциация различных стилей языка. Среди прочих существует
научно-технический стиль. Большого внимания в лингвистической
теории научно-технического перевода заслуживают, по мнению
Л.И. Борисовой, общестилистические вопросы, поскольку внутри-
стилистическая нормативность научно-технических текстов разных
языков является различной, в этой связи возникает проблема
77
стилистических модификаций (адаптации) при переводе научно-

технических текстов с одного языка на другой [2, с. 48].
Научный стиль отражает ментальную деятельность человека в
изучении различных аспектов окружающей действительности, и все его
жанры служат описанию объекта исследования. В соответствии с
основными требованиями (логичность, точность, объективность),
предъявляемыми стилю, научный стиль в сопоставляемых языках
проявляет универсальные стилевые черты, но выбор лексики,
фонетического оформления речи, морфологических форм, сочетаемости
слов, синтаксической структуры специфичен для каждого языка.
Из всей совокупности исследуемых учеными проблем,
возникающих в связи с изучением функционального языка научно-
технической литературы, наибольшее внимание по праву уделяется
исследованию лексики как наиболее специфическому уровню языка
науки и техники [2]. Этот интерес не случаен. Именно лексический
состав научно-технических текстов находится сейчас в стадии
наиболее интенсивной эволюции. Это относится как к терминоло-
гическому, так и общенаучному слоям лексики научно-технических
текстов. В этой связи особую важность получают исследования,
направленные на изучение реального функционирования лексических
единиц в научно-технических контекстах.
Специфика и трудность перевода терминологических систем
исходит из многозначности, поэтому обеспечение равенства обознача-
емых терминами понятий является важнейшей задачей перевода
специального дискурса.
Переводу и межъязыковому сопоставлению терминов, которые
рассматриваются как единицы перевода, в научной литературе
совершенно справедливо уделяется огромное внимание. Для
понимания проблем перевода термина необходимо обратиться к
специфике термина. Под термином традиционно понимается слово
(словосочетание), означающее понятие специальной области знания
или деятельности [1, с. 6]. Термины могут иметь различную структуру.
По числу компонентов выделяют термины-слова, или однословные
термины, реже именуемые монолексемными, к которым могут быть
отнесены и сложные термины, образованные сложением основ и
имеющие слитное или дефисное написание; термины-словосочетания,
или составные, многокомпонентные термины.
Вопрос о специфике терминов и проблемах их перевода всегда
занимал особое место в сопоставительном языкознании. Если задача
перевода Ŕ обеспечение эквивалентности как общности содержания
текстов оригинала и перевода, то при переводе специальных текстов
78
терминам следует уделять особое внимание: именно они определяют

информационное содержание специального текста, являясь своеобраз-
ными ключами, организующими, структурирующими и кодирующими
специальную информацию. Следовательно, именно применительно к
терминам наиболее остро встает вопрос о возможности достижения
эквивалентности при существовании различия кодовых единиц.
Л.В. Щерба характеризовал составные термины как сочетания слов,
обладающие структурным и семантическим единством и представля-
ющие собой расчлененную терминированную номинацию [7, с. 53].
С учетом рассмотренных выше положений, нам представляется исчер-
пывающим определение термина, данное С.В. Гриневым, в котором он
характеризует термин «как номинативную специальную лексическую
единицу (слово или словосочетание) специального языка, принимаемую
для точного наименования специальных понятий» [4, с. 22].
Сложность перевода термина заключается в его многозначности,
поэтому найти правильный перевод термина, соответствующий
данному конкретному тексту, можно лишь тогда, когда хорошо
разбираешься в сути переводимого материала. Один и тот же термин
можно применить в различных областях науки и техники, но перевод
его будет зависеть от той области, в которой он применяется, т.е. речь
идет о классификации терминов как специальных (общенаучных или
общетехнических) и отраслевых (узкоспециальных).
Специфика перевода терминов заключается в том, что важнейшим
условием достижения эквивалентности является сохранение в
переводе содержательной точности единиц ИЯ, обеспечение абсолют-
ной идентичности понятий, выражаемых терминами ИЯ и ПЯ. Иными
словами, если термины ИЯ и ПЯ кодируют понятие соответствующей
научной области, а тождественность кодов отправителя и получателя
является элементарным условием успешной коммуникации, то именно
обеспечение тождественности означаемых терминами понятий
представляет собой важнейшую задачу перевода специального текста.
Выявление расхождений в системе понятий, выражаемых терминами
ИЯ и ПЯ, представляется важным шагом на пути межъязыковой
гармонизации терминосистем, обеспечивающей решение проблем
перевода специальных и отраслевых терминов.
Принципиально новым подходом к данной проблеме является
обоснование отличия экспертного заключения от обычной оценки
качества перевода. В связи с этим затрагиваются современные
концепции эквивалентности, типы и способы определения перевод-
ческих ошибок в корреляции с целями экспертного заключения.
Предпринимается попытка систематизации языковых (межъязыковое
79
соответствие, направленная эквивалентность, языковые нормы и т.д.),

коммуникативно-психологических (коммуникативное намерение,
переводческое творчество, эмотивно-оценочная установка, реакция
получателя), информационных (глубина текста, статическая и
динамическая информация и т.д.) и логических (мнение, суждение,
утверждение) инструментов лингвистической экспертизы перевода.
Исследуя особенности технического перевода, необходимо
обратиться к одной из наиболее дискутируемых проблем Ŕ качеству
перевода технического текста. Отечественные исследователи предло-
жили несколько классификаций, оценивающих качество технического
перевода. Е.Ю. Николаева обращает внимание на тот факт, что с
позиции критиков письменного перевода (Н. Галь, Н.К. Гарбовского,
В.Н. Комиссарова, Л.К. Латышева, А.В. Федорова и др.), требования к
качеству перевода должны определяться, в первую очередь, с позиции
реципиента. «Полная и точная передача смысла при письменном
переводе технического текста с использованием адекватных форм его
представления реализуется не столько с учетом ситуации, сколько с
ориентацией на реципиента» [5, c. 58].
Б.Н. Климзо отмечает, что на практике «профессиональному
письменному техническому переводчику приходится иметь дело с
добротным, полноценным, словарным и интралингвистическими
видами перевода» [7, c. 431]. В добротном переводе отсутствуют
смысловые ошибки, искажения мысли автора, переводческие
добавления/опущения, он написан с соблюдением грамматических и
стилистических норм языка перевода. В полноценном переводе
«соблюдены все требования, предъявляемые к добротному переводу и,
кроме того, выполнена дополнительная работа по обоснованному
устранению ошибок и алогизмов автора исходного текста, уточнению
автора, построению эквивалентов отсутствующих в словарях
терминов, пересчету размерностей» [7, c. 431]. Словарный перевод
выполняется только с опорой на словарные источники, если
переводчик по каким-либо причинам не воспользовался справоч-
никами, монографиями, статьями, документами, а также не прокон-
сультировался со специалистами. Интерлингвистический перевод Ŕ это
перевод с одного языка на другой с передачей содержания в других
словах и выражениях того же языка (перефразировка, описательный
перевод термина). В данном виде перевода также присутствуют
операции нелингвистического характера, например, прагматические:
редактирование исходного текста с позиции автора, с целью устранить
неясные, нелогичные места.
80
И.С. Шалыт выделяет три уровня качества: высококачественный,

хороший и обычный. К высококачественному техническому переводу
автор относит инженерно-грамотный перевод с полным устранением
дефектов исходного текста (соответствует интерлингвистическому
переводу в терминологии Ю.Н. Климзо), технический перевод
хорошего качества Ŕ это инженерно-грамотный перевод с ограни-
ченным по времени устранением дефектов исходного текста, а
обычное качество технического перевода отражается в лингвистически
точном переводе [6, c. 4]. Указанные выше исследователи являются
практикующими техническими переводчиками, инженерами по
специальности. Они также подчеркивают, что высококачественный
перевод технического текста может быть выполнен только профес-
сиональным техническим переводчиком, специализирующимся в
определенной области технического знания. Мнения исследователей
по поводу того, кто может создать более качественный перевод,
расходятся. И.С. Шалыт настаивает на том, что инженерно-грамотный
перевод под силу создать только техническому специалисту,
владеющему иностранным языком и являющимся экспертом в своей
сфере. Б.Н. Климзо отмечает, что инженер имеет преимущество перед
лингвистом при переводе технического текста. Но выполнение
определенных переводческих действий и совершенствование навыков
переводчиком-лингвистом дает ему больше шансов выполнить
качественный перевод технического текста: «Кто серьезнее относится
к своей непростой профессии технического переводчика, тот и
становится в этой профессии лучше» [7, c. 361]. В заключение
отметим, что и отечественные, и зарубежные исследователи признают
наличие сложностей при переводе технических текстов и
необходимость всестороннего изучения данного процесса. Особое
внимание исследователи обращают на процесс создания перевода
технического текста, который сравнивают с процессом написания,
проектирования текста на родном языке с учетом особенностей
специального технического знания. В связи с этим исследование
категории техничности и средств ее выражения на языке оригинала и
перевода представляется перспективным направлением исследования.
1. Бархударов Л.С. Язык и перевод: вопросы общей и частной теории
перевода. М.: Международные отношения, 1975. 240 с. 2. Борисова Л.И.
Лексические особенности англо-русского научно-технического перевода:
учеб. пособие. М.: МПУ, 2001. 208 с. 3. Володина М.Н. Теория
терминологической номинации. М.: Изд-во Московского универ-
ситета, 1997. 180 с. 4. Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.:
81
Московский лицей, 1993. 309 с. 5. Комиссаров В.Н. Теоретические

основы методики обучения переводу. М.: Рема,1997. 110 с. 6. Лотте Д.С.
Основы построения научно-технической терминологии. М.: Академия
наук, 1961. 158 с. 7. Щерба, Л.В. Опыт общей теории лексикографии.
Языковая система и речевая деятельность. М.: Наука, 1974. С. 265-304.
Галина Єнчева, Тетяна Семигінівська, Анна Котенко

м. Київ, Україна
Переклад термінологічних абревіатур сфери медицини

та охорони здоров‟я
According to reports by the World Health Organization, every year

hundreds of new terms are coined in the medical community. This poses an
important challenge to language professionals; both translators and
interpreters need to keep up-to-date on the latest developments in the
medical field. The paper deals with a comprehensive study of the language
of the World Health Organization operational handbooks and guidelines. An
attempt has been made to spot a number of specific features which are
characteristic of abbreviations and acronyms of medicine and healthcare on
the morphological, semantic and syntactic levels. The authors offer a
thorough analysis of the translation strategies that are applied for the
translation of abbreviations and acronyms of medicine and healthcare.
Keywords: WHO documents, terminology of medicine and healthcare,
abbreviations and acronyms, mutual translation correspondence, translation.
Інтенсифікація контактів представників різних мовних спільнот у

різних галузях наукового знання тягне за собою збільшення потреби в
якісному перекладі текстів з однієї мови іншою. Особливо актуально
це в сфері медицини, тематика якої є однією із найскладніших.
Симптоми хвороби, діагностування, схеми лікування і реабілітаційні
заходи, супровідні документи на лікарські препарати та медичне
обладнання не допускають наближеність формулювань та неточності
термінів. Це мова жорстких форм і кліше, точності і аскетизму.
Перекладені тексти повинні містити ретельно вивірену медичну
термінологію, щоб не виявитися причиною неточної діагностики,
неправильної інтерпретації і, як наслідок, грубої помилки в
професійній діяльності.
Абревіаційний спосіб термінотворення забезпечує потребу спілку-
вання за рахунок конденсації інформації в комунікативних цілях та
підвищення інформаційної цінності. Це зумовлено мовними,
культурно-історичними та комунікативними факторами [3, с. 50].
82
Абревіатура Ŕ це одиниця письмового чи усного мовлення, яка створена

з окремих елементів графічної чи звукової оболонки вихідної
(початкової) повної форми (слова чи словосполучення), з якою ця
одиниця знаходиться в певному лексико-семантичному звřязку [4, с. 10].
З перекладом абревіатур у сфері медицини та охорони здоровřя
повřязані труднощі, спричинені специфічними рисами англійської та
української мов. Аспект перекладу медичних документів висвітлювали
В.Н. Комісаров, В.І. Карабан, Т.Р. Кияк, Л.М. Черноватий та багато інших.
На нашу думку, певну цікавість у дослідженні труднощів
перекладу викликають абревіатури медицини та охорони здоровřя,
репрезентовані у нормативних документах ВООЗ, які регламентують
боротьбу із туберкульозом, оскільки вони ще не ставали обřєктом
дослідження перекладознавства. Джерелом дослідження обрано
нормативні документи ВООЗ такого змісту: керівні документи у сфері
протидії епідемії туберкульозу; про лабораторну діагностику та
супровід хворих; про лікування хворих на туберкульоз; про
інфекційний контроль за туберкульозом тощо.
Головним призначенням нормативних документів ВООЗ щодо
боротьби із туберкульозом є надання чіткої, достовірної, юридично
закріпленої інформації, рекомендацій, правил, вимог, обřєктивний
опис ситуації в медичній галузі, постановка завдань та умов для їх
вирішення, а найголовніше Ŕ створення чіткої, зрозумілої структури
для успішного і безпечного функціонування усієї медичної системи.
Тенденція до скорочення термінів сфери медицини та охорони
здоровřя зумовлена позамовними та мовними факторами, повřязаними
з активізацією проблем медицини та охорони здоровřя.
Внутрішньомовний чинник абревіації зумовлений мовною економією.
Абревіатурам як повноправним одиницям вторинної номінації
властиві номінативна здатність, входження у формально-структурні,
парадигматичні та синтагматичні звřязки, семантичний розвиток,
можливість зміни лексичного значення у діахронічному аспекті тощо.
Особливістю термінів-абревіатур є те, що всі вони є варіантами
термінологічних словосполучень: GDF (Global Drug Facility) Ŕ
глобальний механізм забезпечення лікарськими засобами; HMIS (health
management information system) Ŕ Інформаційна система управління
охороною здоровřя.
На структуру скорочених чи абревіаційних термінів впливають
певні обмежувальні чинники:
1) фонетичний (оскільки для утворення абревіатур використо-
вуються здебільшого такі елементи початкового словосполучення, які
легко і зручно вимовляти); 2) морфологічний (структура абревіатури
83
визначається морфологічною структурою початкової одиниці);

3) семантичний (абревіатура повинна викликати асоціативні звřязки, і,
навпаки, уникати небажаних асоціацій) [5, с. 9].
Аналіз уможливив виявлення таких структурних типів абревіатур
сфери медицини та охорони здоровřя:
1) ініціальні абревіатури (ініціалізми) поділяємо на:
а) акроніми, тобто такі, що вимовляються за початковими звуками
компонентів термінологічного словосполучення, тобто як одне слово
[5, с. 57]. Наприклад: FIND (foundation for Innovative New Diagnostics)
Ŕ FIND (Фонд інноваційної діагностики); IGRA (interferon-gamma
release assay) Ŕ IGRA (аналіз на вивільнення гамма-інтерферону);
QUADAS (quality assessment of diagnostic accuracy studies) Ŕ QUADAS
(якісна оцінка точності діагностичних досліджень).
б) літерні, які утворюються з початкових літер слів терміно-
логічних сполучень. Для позначення ініціальних абревіатур літерного
типу використовуємо термін «алфавітизм». Наше дослідження
засвідчило, що аналізована терміносистема характеризується
переважно алфавітизмами.
Це підтверджує висновок, що літерний спосіб абревіації є
найпоширенішим способом утворення термінів-абревіатур як варіантів
термінологічного словосполучення: WR (Wasserman reaction) Ŕ RW
(реакція Вассермана); TST (tuberculin skin test) Ŕ ШТТ (шкірний
туберкуліновий тест); TPT (tuberculosis preventive treatment) Ŕ ПЛТ
(профілактичне лікування туберкульозу).
2) комбіновані абревіатури утворюються поєднанням слова чи
його частини з літерами, звуками чи цифрами. У досліджуваній
терміносистемі переважно зустрічаємо комбіновані абревіатури, які у
своїй структурі містять алфавітизм або акронім та слово: MPT64 (Rapid
test for identifying Mycobacterium tuberculosis) Ŕ MPT64 (швидкий тест
на виявлення Mycobacterium tuberculosis); RR-TB (rifampicin-resistant
tuberculosis) Ŕ Риф-ТБ (рифампіцин-резистентний туберкульоз); XDR-
TB (extensively drug-resistant tuberculosis) Ŕ ШЛС-ТБ (туберкульоз із
широкою лікарською стійкістю).
Виявлено випадки, коли абревіатури отримують граматичні ознаки
іменника. Це стосується утворення множини за допомогою закінчення
-s після абревіатури: VOCs (Volatile Organic Contaminants) Ŕ
забруднювальні леткі органічні речовини; POHCs (Principal Organic
Hazardous Constituents) Ŕ основні органічні небезпечні складові
компоненти; PBMCs (peripheral blood mononuclear cells) Ŕ одноядерні
клітини периферичної крові.
84
Дослідження термінів-абревіатур сфери медицини та охорони

здоровřя також дало можливість здійснити їх класифікацію за
семантичним критерієм. Ми виокремили пřять лексико-семантичних
груп. Найчисельнішими з виокремлених лексико-семантичних груп є
терміни на позначення «назв установ та організацій» та «назви методів
досліджень та лікування захворювань».
Абревіатури сфери медицини та охорони здоровřя найчастіше
позначають:
1) назви установ та організацій. У термінології сфери медицини
та охорони здоровřя вони представлені переважно три-, чотири- та
пřятилітерними абревіатурами: APHL (Association of Public Health
Laboratorie) Ŕ АЛГЗ (Асоціація лабораторій громадського здоровřя);
Global Fund (Global Fund to Fight AIDS, Tuberculosis and Malaria) Ŕ
ГФБСТМ (Глобальний фонд по боротьби зі СНІДом, туберкульозом та
малярією);
2) назви документів, актів та законів, стандартів, програм,
спрямованих на боротьбу із туберкульозом: PEPFAR (U.S. Presidentřs
Emergency Plan for AIDS Relief) Ŕ PEPFAR (Надзвичайний план
Президента США з боротьби зі СНІДом); STARD (Standards for
Reporting Diagnostic Accuracy Studies) Ŕ STARD (Стандарти звітності
про дослідження діагностичної точності);
3) назви хвороб, патологічні стани: TB (tuberculosis) Ŕ ТБ
(туберкульоз); HCV (hepatitis C virus) Ŕ ВГС (вірус гепатиту С); LTBI
(latent tuberculosis infection) Ŕ ЛТБІ (латентна туберкульозна інфекція);
MDR/RR-TB (multidrug- or rifampicin-resistant tuberculosis) Ŕ МЛС/Риф-
ТБ (мультирезистентний/рифампіцин-резистентний туберкульоз);
MDR-TB (multidrug-resistant tuberculosis) Ŕ МР-ТБ (мультирезистентний
туберкульоз);
4) назви речовин та препаратів: Mfx (moxifloxacin) Ŕ Mfx
(Моксіфлоксацин); E (ethambutol) Ŕ E (етамбутол); ARV (antiretroviral
drugs) Ŕ АРВ-препарат (антиретровірусні препарати);
5)назви методів досліджень та лікування захворювань: CAD
(computer aided detection) Ŕ КМД (компřютерна медична діагностика);
DST (drug-susceptibility testing) Ŕ ТМЧ (тест медикаментозної чутли-
вості); FL-LPA (line probe assay for first-line drugs) Ŕ FL-LPA (лінійний
зонд-аналіз для препаратів першого ряду); IGRA (interferon-gamma
release assay) Ŕ IGRA (аналіз на вивільнення гамма-інтерферону).
Абревіація як спосіб утворення термінів сфери медицини та
охорони здоровřя є досить продуктивним засобом поповнення
досліджуваної терміносистеми. Слід зазначити, що нині джерелом
формування терміносистеми сфери медицини та охорони здоровřя є
85
міжнародні контакти між державами та обмін досвідом у галузі

медицини та охорони здоровřя на рівні законодавства.
Переклад англійських термінів-абревіатур українською мовою
виконується за певними правилами, існує низка особливостей їх
перетворення. Будучи, на думку С. Флоріна і З. Влахова [1], «словом,
скорочення має на загальних підставах підлягати правилам перекладу
лексики, в основі яких лежать семантичні відповідники, співвідносні з
одиницями даної пари мов». Абревіатура, як правило, власного
значення не має, а є зменшеним віддзеркаленням значення початкової
одиниці, яке повинне зберігатися і в перекладі. Тому зовсім не слід
прагнути в кожному випадку передавати іншомовне скорочення
українською мовою теж скороченням.
Нами встановлено такі головні способи перекладу абревіатур
сфери медицини та охорони здоровřя:
1. Переклад відповідною повною формою слова або
словосполучення. Цей спосіб використано перекладачами нормативно-
правової документації ВООЗ за умови відсутності у мові перекладу
відповідного скорочення, наприклад, BSC – Biological Safety Cabinet Ŕ
бокс біологічної безпеки; DDI Ŕ drug-drug interaction Ŕ взаємодія
лікарських засобів; DST Ŕ drug-susceptibility testing Ŕ тест медикамен-
тозної чутливості.
Наприклад: “Therefore, people living with PLHIV, individuals in
contact with TB patients and those with immunodeficiency conditions are at
high risk of TB and hence are priority groups to receive TB preventive
treatment” [6]. – «Отже, особи, що живуть із вірусом імунодефіциту
людини, особи, що контактують із хворими на ТБ, та хворі на ВІЛ
мають високий ризик захворювання на ТБ, тому вони є пріоритетними
групами для профілактичного лікування туберкульозу» [2].
Якщо в оригіналі скорочення у дужках після подання повної форми
скорочення і далі у тексті скорочення вжито кілька разів, перекладач
уводить до тексту перекладу відповідне скорочення українською
мовою. Повна форма скорочення перекладається якомога точніше за
допомогою калькування так, щоб з перекладеної повної форми можна
було утворити скорочення: NTRL (National TB Reference Laboratory) –
НРЛДТ (Національна референс-лабораторія з діагностики тубер-
кульозу). PMDT (Programmatic Management of Drug Resistant TB) Ŕ
ПУХТ (Програмне управління хіміорезистентним туберкульозом).
2. Метод прямого запозичення. Під час перекладу термінології
сфери медицини та охорони здоровřя використовується перенесення
скорочення у його оригінальній формі у текст перекладу, наприклад:
DHIS2 (District Health Information Software 2) Ŕ DHIS2 (районна
86
інформаційна система охорони здоровřя-2); DSD (differentiated HIV

service delivery) Ŕ DSD (диференційне надання послуг з питань ВІЛ);
EDRWeb (Electronic Drug-Resistant Tuberculosis Register (South Africa) Ŕ
EDRWeb (Електронний реєстр випадків лікарсько-стійкого тубер-
кульозу (Південна Африка); FL-LPA (line probe assay for first-line drugs)
Ŕ FL-LPA (лінійний зонд-аналіз для препаратів першого ряду).
Досить часто абревіатури перекладаються методом прямого
запозичення у сполученні із пояснювальним загальним словом:
AlereLAM (Alere Determine™ TB LAM Ag) Ŕ тест для діагностики
туберкульозу AlereLAM.
3. Описовий метод. Описовий метод спостерігаємо в тих
випадках, коли у мові не існує еквівалента. В такому випадку фіксуємо
розгорнений опис слова. Наприклад, mITT Ŕ modified intention to treat
(population) Ŕ модифікована популяція пацієнтів, що почала отриму-
вати лікування; PWUD Ŕ people who use drugs Ŕ особи, що вживають
наркотичні засоби. До такого способу в нормативно-правових
документах ВООЗ вдаються рідко, оскільки медичні тексти мають
перш за все бути лаконічними та економними. Описовий метод
повністю має виявляти технічну сутність скорочення, наприклад: AGP
– Aerosol generating procedures – операції, що призводять до
утворення аерозолів.
4. Транскодування скорочення, наприклад, BCG (bacille Calmette-
Guérin (vaccine) – БЦЖ (бацила Кальметта-Герена (вакцина); GLI
(Global Laboratory Initiative) – ГЛІ (Глобальна лабораторна ініціатива).
Наприклад, спостерігаємо транскодування скорочення: “False-positive
TSTs can result from contact with nontuberculous mycobacteria or vaccination
with bacille Calmette-Guérin (BCG)” [6]. – «Хибнопозитивні результати
ШТТ можуть бути наслідком контакту з нетуберкульозними
мікобактеріями або вакцинації бацилами Кальметта-Герена (БЦЖ») [2].
5. Переклад відповідним скороченням. Такий спосіб передбачає
наявність еквіваленту в українській мові. В мові перекладу скорочення
побудоване за тією ж моделлю, що й у мові оригіналу, наприклад, DNA
(deoxyribonucleic acid) – ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота).
Використовується також перенесення скорочення у його оригінальній
формі у текст перекладу, нерідко у сполученні з пояснювальним
загальним словом: ARV (antiretroviral drugs) – ARV-препарат (анти-
ретровірусні препарати). Встановлено, що перенесення оригінальної
форми скорочення до тексту перекладу використовується тоді, коли у
мові відсутній адекватний відповідник. Наприклад: “DSD for PLHIV
who are stabilized are expected to reduce overcrowding at ART clinics,
enhance the quality of care, improve adherence and viral suppression rates,
and increase convenience for people” [6]. – «Очікується, що підходи DSD
87
для ЛЖВ, які є стабілізованими, зменшать надмірне скупчення людей у

клініках АРТ, підвищують якість обслуговування, покращують
прихильність до лікування та пригнічення вірусних захворювань та
підвищують зручність для людей» [2].
6. Створення нового українського скорочення. Цей спосіб полягає
в перекладі корелята англійського скорочення і створенні на базі
перекладу відповідно до закономірностей української абревіації
нового скорочення. Наприклад: CLHIV (children living with HIV) Ŕ
ДЖВІЛ (діти, що живуть із ВІЛ); CRS (composite reference standard) Ŕ
СЕС (складений еталонний стандарт); HCV (hepatitis C virus) Ŕ ВГС
(вірус гепатиту С).
Отже, найчастіше використовуються методи прямого запозичення,
транскодування та cтворення нового українського скорочення. Це
зумовлене тим, що в українській мові ще немає багатьох відповідників
англійських термінів, оскільки українська терміносистема сфери
медицини та охорони здоровřя нині перебуває на етапі свого
становлення. Уміння зробити правильний вибір серед головних
прийомів перекладу Ŕ одне з головних професійних умінь перекладача.
Велику роль при цьому відіграє робота зі словниками, оскільки часто
потрібно не стільки зіставити загальні словникові відповідники,
скільки встановити ступінь відмінності їх інформаційного потенціалу.
Переклад термінологічних абревіатур сфери медицини та охорони
здоровřя, представлених у нормативній документації ВООЗ, є
кропіткою працею. Перекладач має бути добре обізнаним у медичній
галузі та намагатися відтворити текст оригіналу не лише правильно,
але й зробити його доступним для читача перекладу, оскільки це
стосується такого важливого аспекту нашого життя, як здоровřя, тому
питання перекладу абревіатур відіграє чималу роль у цьому процесі.
1. Влахов С.И., Флорин С.П. Непереводимость в переводе. Изд. 3-е, испр.
и доп. М.: «Р. Валент», 2006. 448 с. 2. Консолідовані настанови ВООЗ з
туберкульозу. Модуль 1: Профілактика Ŕ профілактичне лікування
туберкульозу (2020, технічний переклад) / https://phc.org.ua/kontrol-
zakhvoryuvan/tuberkuloz/kerivni-dokumenti-z-tb. 3.Місник Н.В. Формування
української медичної клінічної термінології: дис. канд. філол. наук:
спец. 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. К., 2002. 173 с.
4. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство:
[підруч. для студ. гуманітар. спец. вищ. навч. закл.]. Л.: Світ, 1994. 214 с.
5. Скороходько Е.Ф. Термін у науковому тексті (до створення
терміноцентричної теорії наукового дискурсу). К.: Логос, 2006. 98 с.
6. WHO consolidated guidelines on tuberculosis. Module 1 Prevention Ŕ
Tuberculosis preventive treatment https://www.who.int/publications/i/
item/who-consolidated-guidelines-on-tuberculosis-module-1-prevention-
tuberculosis-preventive-treatment.
88
Аліна Єрмоленко, Оксана Шванова

Контекстуальні заміни при перекладі літератури у галузі

«Політологія»
Due to the growing importance of translating literature in the field of

ŖPolitical Scienceŗ from English into Ukrainian there is a need for a
comprehensive study of translation transformations, namely the contextual
substitutions used in the translations to achieve adequacy. The paper deals
with the translation of articles posted on BBC. The authors identify the
contextual substitutions, clarify their functional meaning and analyse the
contextual substitutions as a means to translate the original text accurately.
Keywords: contextual substitution, political science, lexical trans-
formations, translation, specification, generalization, antonymic translation.
У сучасному світі дуже важливо володіти інформацією на

суспільно-політичну тематику. Вітчизняні інформаційні ресурси та
видання наповнюють свій контент не тільки власними журналістсь-
кими дослідженнями, дуже часто це переклади статей закордонних
ЗМІ. Завдяки такій практиці у читача складається враження, що
джерело інформації не заангажоване, і його фактам і даним можна
довіряти. Окрім того, завдяки перекладам на суспільно-політичну
тематику розвивається політична журналістика, що є своєрідною
формою спілкування влади та громадян. Статті, аналітичні огляди
доносять інформацію читачам і допомагають їм формувати власну
думку щодо політичної ситуації в країні та за її межами, розуміти
відносини між державами та окремими політичними діячами;
висвітлюють події минулого, які вплинули на сучасність та надають
багато інших відомостей. Проте не варто забувати, що політична
література може стати потужним інструментом пропаганди, як в
оригінальній роботі, так і в її перекладі.
Політичному дискурсу властиві свої характерні граматичні,
лексичні, стилістичні та структурні особливості. Не рідко труднощі
перекладу політичних статей часто повřязані із їх відтворенням.
Основною метою вдалого перекладу є досягнення адекватності. Задля
цього перекладач повинен вправно використовувати різні пере-
кладацькі прийоми: лексичні, лексико-граматичні трансформації,
щоб перекладений текст передавав у повній мірі інформацію, що
міститься в оригінальному тексті.
89
Метою нашої роботи є виявити контекстуальні заміни у

перекладах статей політичного дискурсу, визначити конкретні
прийоми контекстульних замін, зřясувати їхнє функціональне
навантаження, та проаналізувати використання контекстуальних
замін як засобу для адекватного відтворення оригіналу.
Контекстуальна заміна Ŕ це лексична трансформація, що застосо-
вується при перекладі, коли для слова або словосполучення існує
словниковий еквівалент або аналог у мові перекладу, проте щоб
правильно передати певну фразу чи образ, перекладач поступається
ними, і заміняє відповідником, що випливає із контексту, дотримую-
чись мовних норм мови перекладу.
Вправне використання контекстуальних замін при перекладі
вважається найвищим рівнем перекладацької майстерності і
професіоналізму, адже не існує визначених правил їх утворення, що
значно ускладнює роботу перекладача. Аби застосувати прийом
контекстуальної заміни перекладач має чітко розуміти промову або
текст, над яким працює, і достовірно визначити контекст, в якому
вживається слово, або словосполучення, що потрібно перекласти за
допомогою цього прийому.
Матеріалом для нашого дослідження є статті на політичну
тематику, розміщені на електронних ресурсах міжнародної
телерадіомовної компанії ВВС та BBC news Україна. Як відомо,
британська компанія суспільного телерадіомовлення вважається
найбільшою міжнародною телерадіомовною компанією у світі. Статті
BBC news Україна, які перекладені з інших джерел, в кінці містять
повідомлення, де можна прочитати її оригінал, а також посилання на
текст англійською мовою. Дуже часто статті такого плану Ŕце
реферативний переклад оригіналу англійською мовою, зміст
подається стисло і виділяються лише основні моменти. Зазвичай
переклад здійснюють журналісти, який згодом виправляють
редактори. Внаслідок цього оригінальна стаття і її переклад відріз-
няються, хоча ключова інформація зберігається.
Статтю «Time назвав Байдена і Гарріс людиною 2020 року», що є
перекладом англійськомовної статті “Biden and Harris named Time‟s
Person of the Year” знаходимо серед публікацій BBC news Україна.
Оригінальна та україномовна версія є дещо відмінними, адже в
останній зупинились лише на ключовій інформації. Аналізуючи
оригінал та переклад, уже відразу на початку можемо побачити
приклади контекстуальних замін у вихідному тексті.
90
“US President-elect Joe Biden and his running mate Kamala Harris
have been chosen as Time magazine's Person of the Year in 2020. Time
has been choosing the year's most influential person since 1927”[1].
В українському варіанті це речення перекладено із застосуванням
генералізації, одним із прийомів створення контекстуальної заміни. У
першому реченні дієприкметник chosen, який має словникові
відповідники: обраний, вийнятий, було трансформовано у дієслово
опинитися, що має ширшу семантику. Видання “Time” перекладено
як впливовий часопис. Такий вибір можна пояснити кількома
причинами: по-перше, щоб уникнути тавтології, а по-друге, відповід-
ник впливовий часопис, утворений способом генералізації, підкрес-
лює, що це престижне видання, його аудиторія Ŕ це широке коло
читачів, які довіряють інформації, що публікується тут.
Словосполучення most influential person, за допомогою генералі-
зації відтворено як Людина року. А от choosing, навпаки конкрети-
зували у називає. Переклад української служби BBC такий:
«Новообраний президент США Джо Байден та його віцепрезидент
Камала Гарріс опинилися на обкладинці Time. Впливовий часопис
називає «Людину року» вже майже сторіччя – від 1927» [2].
Розглянемо наступний фрагмент“The Biden-Harris ticket
represents something historic, Time tweeted” [1]. Передаючи слово-
сполучення “The Biden-Harris ticket”, перекладач вирішив не вдава-
тися в подробиці, і у вихідному тексті знаходимо відповідник Байден
та Гарріс. Але це словосполучення можна перекласти за допомогою
прийому компенсації втрат. Оскільки в українській мові не існує ні
відповідника, ні еквівалента, то пояснити точне значення в цьому
конкретному випадку одним словом неможливо, Українська виборча
система суттєво відрізняється від американської і поняття being a
ticket відсутнє. В США при виборі президента громадяни одночасно
обирають і віцепрезидента, який так би мовити, балотується за одним
і тим же «квитком», і віддаючи голос за одного кандидата, автома-
тично вибирається призначений президентом віце-президент.
Вважаємо, що перекладацький відповідник союз Байден-Гарріс міг
би краще передати значення оригіналу.
Словосполучення represents something historic перекладене
увійшли в історію, за допомогою прийому смислового розвитку,
оскільки дослівний переклад представляють щось історичне звучав
би невдало. Time tweeted було трансформовано за допомогою конкре-
тизації як йдеться у повідомленні Time у Twitter. Для українського
читача дієслово твітнути лише зараз набуває популярності і
91
поступово входить до загального вжитку на відміну від закордонної

преси, де воно уже зараз надзвичайно поширене.
Переклад BBC наступний: «Байден та Гарріс увійшли в
історію», – йдеться у повідомленні Time у Twitter» [2].
“In 2019, the publication expanded Person of the Year to include such
categories as a Businessperson of the Year, Entertainer of the Year,
Athlete of the Year and the Guardians of the Year”[1]. При відтворенні
цього уривку у вихідному тексті тричі застосовано прийом конкре-
тизації. In 2019 замінили на минулого року, а дієслово include, що має
словникові відповідники включати, зміщати, містити в собі, було
перекладено як додати. Для словосполучення the “Guardians of the
Year” відповідником в українському варіанті статті є моральний
авторитет року, що має вужчу семантику, адже іменник guardian
має еквіваленти опікун, хранитель, куратор, охоронець.
Переклад українською: «Минулого року до «людини року»
вирішили додати ще кілька категорій – «бізнесмен року», «спортсмен
року», «шоумен року» та «моральний авторитет року»» [2].
Частина матеріалу оригінальної статті є відсутня у перекладеному
варіанті. В англійській версії додатково розповіли про переможців
попередніх років.
Інша публікація під назвою “US election results: Five reasons Biden
won” перекладена багатьма мовами, в тому числі українською:
«Результати виборів у США: п‟ять причин, чому Байден переміг». На
відміну від попередньої роботи, ця стаття не скорочена, матеріал
передається повністю, адже для українського читача ця тема є цікавою
і важливою. Хоча вибори відбувались в іншій країні, США Ŕ це одна з
найбільших і найвпливовіших держав, за голосуванням слідкували
мільйони людей в усьому світі, і результати виборів рано чи пізно
матимуть вплив для усіх. Проте не всі були раді перемозі Байдена,
особливо прихильники його опонента, саме тому процес передавання
влади у країні був таким болючим і неочікуваним. У матеріалах статті
цікаво і доступно пояснюються 5 вирішальних факторів, які
забезпечили перемогу кандидату від Демократичної партії.
“After nearly 50 years in public office, and a lifetime of presidential
ambitions, Joe Biden has captured the White House”[3]. У вихідному
тексті помітний прийом генералізації. Дієслово capture має словни-
кові відповідники захопити, завоювати, брати в полон, привабити»,
«спіймати, але в українському варіанті статті воно перекладене як
став господарем, що є влучнішим, адже підходить за контекстом і
має ширшу семантику: «Після майже 50 років на державній службі
92
та тривалих президентських амбіцій Джо Байден став господарем

Білого дому» [4].
“It was not the campaign anyone predicted”[3]. Переклад здійснено
за допомогою контекстуальної заміни із застосуванням прийому
формальної негативації, коли слово, що перекладається, змінює лише
форму на протилежну, але його зміст залишається таким самим.
«Такої кампанії ніхто не міг передбачити» [4].
В наступному прикладі застосовується прийом смислового
розвитку: “Perhaps the biggest reason Biden won the presidency was
something entirely out of his control”[3]. Дослівний переклад поза його
контролем, можливий, але перекладач надає перевагу варіанту: від
нього не залежала. Отже, переклад BBC news Україна звучить так:
«Мабуть, головна причина, чому Байден здобув президентську
посаду, насправді абсолютно від нього не залежала» [4].
“A poll last month by Pew Research, suggested Biden held a 17
percentage point lead over Trump when it came to confidence about their
handling of the Covid outbreak”[3]. Словосполучення when it came to
confidence about their handling дуже вдало трансформується за
допомогою смислового розвитку, цей прийом відбувається на основі
логічної близькості. Проте цей спосіб слід застосувати обережно,
адже значний смисловий розвиток значення слова може спотворити
зміст оригіналу і порушити адекватність перекладу: «Опитування,
проведене Pew Research минулого місяця, показало, що Байден мав
17-відсоткову перевагу над Трампом, коли йдеться про їхню
реакцію на спалах коронавірусу» [4].
Розглянемо наступний приклад: “Over the course of his political
career, Biden established a well-earned reputation for talking himself into
trouble”[3]. Прийом компенсації втрат використовується для відтво-
рення словосполучення talking himself into trouble. В українській мові
немає точного відповідника даної фрази, яка має значення вплутувати
себе в проблеми через свій довгий язик. Проте такий переклад звуча-
тиме грубо і некоректно, тому словосполучення було дещо змінено:
«Протягом своєї політичної кар'єри Байден заробив репутацію
людини, яка створює собі проблеми власними словами» [4].
“His propensity for gaffes derailed his first presidential campaign in
1987, and helped ensure that he never had much of a shot when he ran
again in 2007”[3]. Іменник gaffes означає необачність, хибний крок, і
зрештою кожен із цих відповідників підходить аби відтворити
оригінал. Але перекладач вирішив застосувати прийом конкретизації,
і передати його як невдала заява: «Його схильність до невдалих заяв
93
зірвала його першу президентську кампанію у 1987 році та не лишила

йому багато шансів, коли він знову балотувався у 2007 році» [4].
“In his third try for the Oval Office, Biden still had his share of verbal
stumbles, but they were sufficiently infrequent that they never became
more than a short-term issue”[3]. У цьому реченні у випадку відво-
рення виразу try for застосовується конкретизація, спроби заволодіти.
Крім того відбувається конкретизація дієслова had, оскільки воно має
дуже широке семантичне значення, у перекладі його дещо звузили,
застосувавши еквівалент припустився.
А от у випадку з never became more than a short-term issue
застосовується одночасно і формальна негативація і конкретизація
слова became. Слід зазначити, що infrequent, яке перекладається як
рідкісний, за допомогою смислового розвитку трансформували у
несуттєвий. Переклад всього речення такий: «Під час своєї третьої
спроби заволодіти Овальним кабінетом Байден також припустився
кількох словесних помилок, але вони були несуттєвими і у підсумку
принесли йому лише короткострокові проблеми» [4].
У реченні “Beneath that slogan, however, was a simple calculation”
[3] перекладач також вирішує застосувати прийом конкретизації для
was, звузивши його значення і відтворивши як ховався. «За цим
гаслом ховався простий розрахунок» [4].
У наступному прикладі теж можемо побачити контекстуальну
заміну у перекладі:““I‟m just exhausted by Trump’s attitude as a
person,” says Thierry Adams, a native of France who after 18 years living
in Florida cast his first vote in a presidential election in Miami last
week”[3]. Для передачі вислову Trump‟s attitude as a person
українською мовою застосовано прийом генералізації і відтворено як
Трампа як від людини. «Я просто втомився від Трампа як від
людини, – сказав Т'єрі Адамс, француз, який 18 років прожив у
Флориді і вперше віддав свій голос на президентських виборах у
Маямі минулого тижня» [4].
“Earlier this year, Biden‟s campaign coffers were running on empty.
He entered the general election campaign at a decided disadvantage to
Trump, who had spent virtually his entire presidency amassing a campaign
war chest that approached a billion dollars”[3]. Вираз running on empty
перекладено була майже порожньою, використовуючи генералізацію.
За допомогою прийому смислового розвитку campaign war chest
трансформовано у передвиборчий капітал. Словникові відповідники
war chest – військовий бюджет, ящик, груда, не можна застосувати у
цьому випадку, оскільки за контекстом вони не підходять.
94
Переклад BBС news Україна всього фрагменту такий: «На

початку цього року передвиборча скарбниця Байдена була майже
порожньою. Він розпочав свою виборчу кампанію у невигідному
положенні у порівнянні з Трампом, який витратив фактично все своє
президентство, нагромаджуючи передвиборчий капітал, який досяг
мільярда доларів» [4].
Отже, переклад політичного дискурсу значно відрізняється від
перекладу літератури інших галузей. Перекладачі, які працюють з
текстами такого роду, повинні мати глибокі знання в політиці, історії,
економіці, а також фонові знання у багатьох інших галузях, звертати
увагу на деталі, адже політичні терміни мають широку сферу вжитку,
тексти насичені емоційними елементами, які треба влучно
перекласти, щоб не перетворити матеріал у субřєктивне викладання
думок. Дві статті на політичну тематику перекладені різними
способами. В першому випадку було здійснено реферативний
переклад українською мовою, з певною редукцією оригінального
тексту, але виділенням ключових моментів. Іншу статтю було
перекладено повністю. Проте в обох публікаціях переклад був
обřєктивним і не пропагандистським. На прикладі двох статтей було
проаналізовано використання контекстуальних замін, та прийоми їх
створення для досягення адекватного перекладу. Найчастіше
застосовувались прийоми конкретизації та генералізації, однак також
були випадки, коли для того, щоб адекватно відтворити оригінал,
використано смисловий розвиток, формальну негативацію та
компенсацію втрат.
1. Biden and Harris named Timeřs Person of the Year. [Електронний
ресурс]. Режим доступу: https://www.bbc.com/news/world-us-canada-
55270322. 2. Time назвав Байдена і Гарріс людиною 2020 року
[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/
news-55270979. 3. US election results: Five reasons Biden won.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.bbc.com/news/
election-us-2020-54782631. 4. Результати виборів у США: пřять
причин, чому Байден переміг [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/features-54817019. 5. Карабан В.І. Переклад
англійської наукової і технічної літератури. Вінниця. Нова Книга.
2018. 652 с.
95
Софія Лихова, Наталя Семчук

Терміни, що означають різні види юридичних професій, при

перекладі з англійської на українську мову та зворотному
перекладі
The article analyzes the specifics of the translation of the system of legal
diplomas, as well as analyzes the different versions of the translation of the
terms Ŗprosecutorŗ and Ŗadvocateŗ when translating from Ukrainian into
English and in reverse translation.
Keywords: advocate, attorney-at-law, attorney general, barrister,
prosecutor.
При здійсненні перекладів текстів юридичного характеру

особливого значення набуває коректний переклад термінів, які
означають певні посади та/або ролі в тому чи іншому виді процесу
(кримінальному, цивільному, адміністративному і т.д.). Варто звернути
увагу на те, що юриспруденція належить до так званих «регульованих»
професій, тобто для отримання допуску до практики потрібно мати
відповідний диплом про вищу освіту в галузі права. При цьому сучасні
вимоги нормативних документів і потреби практики передбачають
видачу двомовного документа про вищу юридичну освіту (українсь-
кою та англійською) або додаткову видачу англомовного додатка до
диплома. При цьому першим та часто найголовнішим питанням є
правильний переклад отриманої в Україні кваліфікації на англійську
мову (так само як і вірне розуміння рівня кваліфікації закордонних
юристів та наявність приблизних еквівалентів отриманих ними
закордонних документів про освіту вітчизняним реаліям).
Розв'язання цього питання має значну специфіку в рамках саме
юриспруденції та медицини, оскільки саме ці галузі знань
передбачають значну специфіку теоретичної та практичної підготовки
спеціалістів на національному рівні, що тягне за собою існування в
багатьох країнах особливої системи наукових звань та дипломів про
вищу юридичну освіту. В Україні система юридичних документів про
освіту не має значної специфіки: особа, яка успішно закінчила
навчання за тим чи іншим кваліфікаційним рівнем вищої освіти,
отримує диплом бакалавра права, магістра права, кандидата
юридичних наук або доктора юридичних наук. В країнах, де
офіційною мовою є англійська (в першу чергу у Великобританії та
США) ця система значно складніша. Після отримання диплому
96
бакалавра особа отримує наступний рівень освіти, повну юридичну

освіту за програмою LL.M. (лат. Magister Legum, англ. Master of Laws)
або JD (The Juris Doctor degree, the Doctor of Jurisprudence) [1]. Тобто
диплом J.D. в юриспруденції, як і диплом MD в медицині в цілому є
відповідником магістерського ступеня в юриспруденції або медицині, і
не передбачає наявність академічного ступеня. При цьому Doctor of
Juridical Science (Scientiae Juridicae Doctor, S.J.D., J.S.D.), тобто з
використанням терміна «наука», є аналогом PhD в галузі права, проте
також не відповідає доктору наук за українською правовою системою,
а є аналогом кандидата юридичних наук.
При цьому варто вказати, що, відповідно до практики юридичних
та академічних перекладів у галузі права діє неписане правило, яке
передбачає переклад наукових ступенів та посад, які не мають прямого
відповідника в правовій системі зарубіжної держави та займають
«проміжне» положення між різними ступенями освіти «до більшого»
(наприклад, посаду доцента кафедри як Associate Professor, а не Senior
Lecturer). Адже применшення кваліфікаційних та академічних
досягнень співрозмовника може мати негативні наслідки для спілку-
вання та налагодження співпраці.
Враховуючи викладене, в загальному є підстави перекладати
диплом магістра права на офіційному рівні як Master of Laws (LL.M.),
оскільки даний переклад є більш універсальним. Поряд з цим особа,
яка здобула кваліфікацію магістра права. має всі підстави також
зазначати свою кваліфікація як JD в резюме, на офіційних сайтах,
анонсах, власних наукових статтях та ін. Разом з тим, при виконанні
зворотного перекладу варто бути дуже обережним, зважаючи на
необхідність дотримання академічного етикету. Тобто переклади
фрази «Майстро Діана є магістром права» як ŖMaistro Diana is the
Master of Law (LL.M.)ŗ, ŖMaistro Diana has a master's degree in law
(LL.M.)ŗ, ŖMaistro Diana is the Doctor of Jurisprudenceŗ, ŖMaistro Diana
is The Juris Doctorŗ, ŖMaistro Diana is JDŗ, ŖMaistro Diana has a master's
degree in law (JD)ŗ, ŖMaistro Diana has The Juris Doctor degreeŗ є
коректними. Разом з тим, перекладати ŖIan Berger, JDŗ [2] на українсь-
ку можна (але не бажано) і як «Ян Бергер, магістр права» так і як «Ян
Бергер, доктор в галузі права» (слово наук тут доцільно опустити,
оскільки ступінь не є науковою) Ŕ прямого зворотного відповідника
його кваліфікаційного рівня в Україні не існує. При цьому немає
жодних підстав перекладати ŖThe Juris Doctorŗ, Ŗthe Doctor of
Jurisprudenceŗ як «доктор юридичних наук» (тобто згадувати науковий
складник ступеню) при прямому перекладі на англійську мову,
наприклад при перекладі «Лихова Софія Яківна є доктором наук у
97
галузі права», оскільки такий переклад понижує наукові здобутки аж

на два порядки, оскільки доктор наук в галузі права попередньо здобув
кваліфікацію магістра права (JD), проте магістр права не має
кваліфікації, співставної з доктором юридичних наук.
Досить легким для перекладу є термін «кандидат юридичних
наук», оскільки практично всі країни, які використовують англійську
мову в діловому обороті, мають відповідник цього звання у вигляді
наукового ступеня PhD. Разом з тим, переклад наукового ступеня
«доктор юридичних наук» знову викликає ряд складнощів, адже в
більшості країн PhD є найвищим науковим ступенем. Тому отримання
на національному рівні будь-якого ступеню після захисту дисертації на
отримання звання PhD закордонним колегам часто важко пояснити.
Це призводить до того, що багато українських науковців, які мають
ступені докторів наук, продовжують перекладати власну кваліфікацію
як PhD. Проте це є не зовсім правильним, оскільки може викликати
думку, що, наприклад, автори даної статті Лихова Софія Яківна
(доктор наук) та Семчук Наталя Олександрівна (кандидат наук) мають
однаковий академічний статус, що є хибним уявленням. Проте, якщо
перекласти термін «доктор юридичних наук», не враховуючи контекст
як Ŗthe Doctor of Jurisprudenceŗ, то вийде взагалі парадоксальна
ситуація, з якої закордонні колеги зроблять висновок, що Семчук
Наталя Олександрівна (кандидат наук) (PhD) має вищий науковий
ступінь ніж її керівник. Така ситуація є характерною в першу чергу для
медицини та юриспруденції, де звичайний магістерський ступінь має у
своєму складі слово Ŗthe Doctorŗ. Зважаючи на зазначене, для
уникнення плутанини для перекладу наукового ступеня доктора
юридичних наук варто використовувати зрозумілий в науковій
спільноті термін ŖHabilitated Doctor of Science in Lawŗ (Dr. Habil).
Щодо перекладу назв певних видів юридичної діяльності, то тут
найбільше нюансів на практиці виникає щодо правильного перекладу
термінів «адвокат» та «прокурор». При цьому основну увагу варто
звертати не на філологічну літературу, яка передбачає мовознавче
тлумачення того чи іншого терміну, а безпосередньо на тексти
нормативних актів англійською мовою та офіційні сайти тих чи інших
посадових осіб. В даному разі саме юридичне тлумачення тієї чи іншої
посади або процесуальної ролі є визначальним для правильного
перекладу та подальшого правозастосування.
В цьому контексті варто відзначити, що англійська мова є
офіційною в понад 20 країнах, кожна з яких має своє унікальне
законодавство та своєрідну юридичну термінологію, яка є похідною
від правових норм. Це приводить до того, що посадові особи, які
98
виконують дуже близькі або ідентичні функції, в різних державах

мають різну назву. І навпаки, здавалося б однаковий термін, вжитий в
контексті законодавства різних країн, може мати протилежне
тлумачення.
Коректне розв'язання питання щодо перекладу тієї чи іншої посади
в юриспруденції дозволяє вирішити багато завдань Ŕ від правильного
використання термінології в наукових статтях, в яких проводиться
порівняльний аналіз законодавства різних країн, до офіційного
перекладу нормативних актів та правильної обробки запитів іноземних
держав. Враховуючи, що прокуратура має повноваження на обробку
екстрадиційних запитів від іноземних держав та ряд інших важливих
міждержавних повноважень, саме переклад терміну «прокурор» має
велике практичне значення. Також певною особливістю роботи
прокурора є те, що прокуратура являє собою цілісну систему, її
працівники є держслужбовцями і, відповідно, переклад інформації про
їх освіту та посаду за однаковим стандартом є одним з напрямків
роботи прокуратури як єдиної системи.
Першим кроком для розуміння офіційного перекладу термінів
«прокурор» та «прокуратура» в контексті посадових осіб української
прокуратури є відвідування англомовної версії офіційного сайту
Генерального прокурора України та ознайомлення з термінологією,
яка там вживається [3]. Закон України «Про прокуратуру» перекладено
як Ŗthe Law of Ukraine ŖOn the Public Prosecutor's Officeŗ, разом з тим
термін «прокурор місцевої прокуратури» перекладено як Ŗprosecutor of
local prosecutorsř officesŗ. Тобто, якщо в наукових та практичних
перекладах текстів юридичного характеру мова йде виключно про
прокурорів та прокуратуру України, то коректним перекладом буде:
для терміну «прокуратура» (як система) Ŗthe Public Prosecutor's Officeŗ,
а для терміну «прокурор» як посадової особи Ŗprosecutorŗ.
Разом з тим, при перекладі текстів, які стосуються діяльності
зарубіжних прокурорів, наявна значна різноманітність в назвах таких
посадових осіб, залежно від країни та системи прокуратури в ній.
Наприклад, Douglas H. Ubelaker зазначає, що в Італії для позначення
прокурора використовують термін ŖPublic Ministryŗ (P.M.) [4, c. 156],
хоча буквальний переклад цього терміну означає скоріше «міністр з
публічно-правових питань».
Bennett L. Gershman обґрунтовано вказує, що в деяких країнах
генеральний прокурор та міністр юстиції це одна і та ж особа [5, с.
152]. Тому іноді ŖMinister of Justiceŗ та похідні можуть перекидатися
на українську як «Генеральний прокурор», проте не навпаки, оскільки
в Україні Міністром юстиції є окрема посадова особа, і такий переклад
99
дезінформував би закордонних колег стосовно повноважень і статусу

посадової особи в Україні.
В США для позначення генерального прокурора використовують
термін ŖAttorney Generalŗ (Ŗdistrict attorneyŗ Ŕ для позначення окруж-
ного прокурора, як керівника прокуратури того чи іншого рівня) [6],
хоча в буквальному перекладі Ŗattorneyŗ означає адвоката, юриста або
повіреного, а термін Ŗgeneralŗ здебільшого перекладається як «загаль-
ний» або «головний», залежно від контексту.
Враховуючи викладене, можна зробити наступні висновки. При
перекладі текстів юридичного характеру найбільш загальним та
доречним буде використання термінів «прокурор» Ŕ Ŗprosecutorŗ.
Разом з тим, існують також терміни ŖPublic Ministryŗ, ŖAttorney
Generalŗ та ін., які можна перекласти на українську мову терміном
«прокурор», проте при зворотному перекладі ці терміни варто
використовувати з обережністю.
Випадком, коли при перекладі з української на англійську буде
доречно використовувати пару ŖAttorney (General)ŗŔ «(генеральний)
прокурор», може бути випадок перекладу для учасників переважно з
США, де саме термін ŖAttorney (General)ŗ є загальновживаним та
нормативним.
Враховуючи викладене, вважаємо що, наприклад, для сайту
Генеральної Прокуратури України коректним перекладом фрази
«Генеральний прокурор України Ŕ Ірина Венедіктова» буде ŖThe
Prosecutor General of Ukraine is Iryna Venediktovaŗ, а для делегації з
США ŖThe Attorney General of Ukraine is Iryna Venediktovaŗ.
При цьому адвокатура фактично є групою осіб, які здійснюють
діяльність на власний розсуд та мають значну автономію в перекладі
назви власної діяльності. Враховуючи, що свідоцтво про право на
зайняття адвокатською діяльністю не містить офіційного перекладу на
англійську мову, такий переклад здійснюється кожним адвокатом на
власний розсуд за персональними уподобаннями. Аналіз персональних
сторінок українських адвокатів в професійній мережі LinkedIn показав,
що найчастіше адвокати перекладають термін «адвокат» як advocate,
attorney, attorney-at-law, barrister. При цьому цікавим джерелом
отримання інформації для роздумів є спроба Національної асоціації
адвокатів України коштом членських внесків адвокатів здійснити
переклад Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
[https://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/pologennya/law-of-ukraine-
on-the-bar-and-practice-of-law-new.pdf]. В цьому перекладі (який, проте,
не можна вважати офіційним перекладом закону) він іменується ŖOn
the Bar and Practice of Lawŗ, а сама асоціація Ŕ Ukrainian National Bar
100
Association. Однак, в той самий час, термін «адвокат» вони переклали

як Ŗattorneyŗ. Буквальне розуміння терміну Ŗattorney-at-lawŗ означає
повіреного, який має право представляти клієнта, в тому числі й в суді.
При цьому особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, в англомовних
країнах не може називати себе Ŗattorney at lawŗ або Ŗlawyerŗ до
моменту отримання свідоцтва на право зайняття відповідною
діяльністю, яке надається після іспиту.
Однак в Україні є також категорії повірених, які не мають
адвокатського свідоцтва, але можуть представляти інтереси органі-
зацій, в тому числі й в судах, і ця категорія також має всі підстави
називати себе Ŗattorney-at-lawŗ (однак не мати при цьому відповідного
свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що також
може ввести в оману при роботі з зарубіжними колегами). Разом з тим,
вживаний переважно в Великобританії термін Ŗbarristerŗ означає
високопрофесійного адвоката з допуском до роботи в судах всіх
інстанцій, який при цьому склав відповідні іспити та має кваліфіка-
ційне свідоцтво.
Враховуючи викладене, ŖJohn M. Miller, lawyerŗ або ŖCole Mayer,
attorneyŗ варто перекладати як «Джон Міллер, адвокат» та «Коул
Майєр, адвокат». Вважаємо (зважаючи на вищенаведений приклад
визначення терміну «Генеральний прокурор» як ŖAttorney Generalŗ),
що термін Ŗattorneyŗ не є прямим відповідником. Навпаки, він може
означати й адвоката, і прокурора, і юрисконсульта підприємства.
Використання такого широкого терміну є неприпустимим в юрис-
пруденції, де існує практична необхідність розуміти статус та
повноваження співрозмовника з перших хвилин спілкування. Проте
при цьому український юрист без адвокатського свідоцтва теж має всі
підстави називати себе Ŗlawyerŗ або Ŗattorneyŗ. Тому поширеним і
відносно коректним (для розуміння хоча б того, працює співрозмовник
в адвокатурі чи прокуратурі) серед українських адвокатів є вживання
дещо розширеного терміну Ŗattorney-at-lawŗ. Однак і терміни
Ŗadvocateŗ та Ŗbarristerŗ також є коректними.
1. May Ilana Kowarski. Key Distinctions Between an LL.M. and a J.D. U.S.
News, Reporter. 30, 2018. 8and World Report. URL: https://www.usnews.com/
education/best-graduate-schools/top-law-schools/articles/2018-05-30/8-key-
distinctions-between-an-llm-and-a-jd (дата звернення 11.12.2020).
2. Іrahelp. URL: https://www.irahelp.com/about-us/ian-berger-jd (дата
звернення 11.12.2020). 3. Prosecutor Generalřs Office. URL: https://en.gp.gov.ua/
ua/about_public_prosecution.html (дата звернення 11.12.2020). 4. Douglas
H. Ubelaker. Forensic Science: Current Issues, Future Directions. Wiley-
101
Blackwell, 2013. 423 c. 5. Bennett L. Gershman. The Zealous Prosecutor as

Minister of Justice. San Diego law review. San Diego, 2011. Вип. 48. С.
151-156. 6. Department of Justice. URL: https: //www.justice.gov/ag (дата
звернення 11.12.2020). 7. Law of Ukraine ŖOn the Bar and Practice of
Lawŗ. URL: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/pologennya/law-
of-ukraine-on-the-bar-and-practice-of-law-new.pdf (дата звернення 11.12.2020).
Алла Ляшина
м. Ужгород, Україна
Когнітивні аспекти вивчення термінології англійської культури

(архітектура)
The article deals with some cognitive aspects of English cultural

terminology study on the example of architecture terminology. Special
lexical units connected with architecture are studied from the point of view
of cognitive linguistics. The anthropocentric trend in linguistics, which
considers language in relation to consciousness, necessitates the solution of
a number of issues of translation practice, taking into account the interaction
of language, thinking and orientation of the translator. In the process of
research we came to the conclusion that cognitive approach to the study of
the term allows us to consider the term as a result of cognitive activity of
specialists in the field of architecture. The study of terminological systems
with the help of cognitive analysis makes it possible to build specific
cognitive models and further explore the processes of their formation and
functioning.
Keywords: cognitive linguistics, term, concept, frame, terminology,
cognitive-discursive paradigm.
Антропоцентричний напрям у лінгвістиці, який розглядає мову у

взаємозвřязку зі свідомістю, обумовлює необхідність вирішення низки
питань перекладацької практики з урахуванням взаємодії мови,
мислення та орієнтації перекладача. Тому процеси перекладу все
більше вивчаються з когнітивної точки зору. Підхід до перекладу
термінів повинен ураховувати їх когнітивні особливості. Єдність слова
і поняття, мови, мислення, лінгвістичних та екстралінгвістичних
факторів. Цим досягається адекватний переклад термінів.
У сучасній лінгвістиці активно використовується когнітивно-
дискурсивна парадигма, у рамках якої проводиться концептуальний
аналіз термінів, а також фреймовий аналіз, який дає змогу вибудувати
концептуальну модель термінології. Сучасна когнітивна лінгвістика
розглядає мову як когнітивну діяльність. Когнітивно-дискурсивний
102
напрям вивчення мовних явищ розроблявся українськими вченими

проф. О.П. Воробйовою, проф. С.А. Жаботинською, проф. А.Е. Левиць-
ким, дослідження яких основані на концепціях зарубіжної когнітології
американських, європейських та радянських лінгвістів. Основою
розвитку досліджень когнітивного напряму в Україні є праці
вітчизняних та зарубіжних науковців різних напрямів і насамперед
лінгвістів, а саме: Н. Арутюнової (комунікативна лінгвістика),
І. Голубовської (етнолінгвістика), В. Жайворонка, С. Жаботинської
(когнітивна лінгвістика), О. Залевської (психолінгвістика), В. Іващенко,
С. Єрмоленко, В. Карасика (лінгвокультурологія), М. Кочергана,
В. Кононенка (дискурсологія), Л. Лисиченко, Л. Мацько, О. Мельничука,
Н. Мех, В. Німчука, Л. Полюги, В. Русанівського, Т. Радзієвської (лінгво-
концептологія), О. Селіванової, Л. Ставицької (соціолінгвістика) та ін.
Як зазначає Г.В. Садовнікова, когнітивний напрям у терміно-
знавстві є провідним, який активно розробляється термінологами у
трьох площинах: когнітивно-історичній (Л.В. Івіна, В.Я. Миркін,
І.М. Фатєєва, Ch. Kriele, K. Schmitz), де основну увагу зосереджено на
формуванні концепту терміна як результату професійного знання в
діахронії; когнітивно-номінативній (Є.А. Карпіловська, В.Ф. Новодра-
нова, B. Antia, H. Id-Youss, M. Willy), представники якої намагаються
проаналізувати відображення концептуальних ознак термінологічного
концепту в морфологічній структурі терміна, та когнітивно-інформа-
ційній (О.Й. Голованова, О.В. Суперанська, О.І. Чередниченко,
M.T. Cabre, P. Faber, D. Reineke, R. Temmerman, S.E. Wright),
спрямованої на одночасне розкриття когнітивної суті терміна Ŕ носія
концептуальних ознак термінологічного концепту та його інформа-
ційної природи, що містить результати професійного знання й досвіду,
сформованих за рахунок когнітивної діяльності носіїв мови
професійної комунікації [6, с.6].
Мова є невідřємною частиною пізнання (когніції), вона відображає
взаємодію психологічних, комунікативних, функціональних та
культурних факторів[7, с.340], можливість вийти за межі власне
мовного знання та здійснити аналіз співвідношення мовного значення
та концептуального змісту, що передається окремим словом [1, с. 13].
Когнітивним вважається будь-яке дослідження, у якому мовні явища
повřязані з діяльністю людського мозку[1, с. 13].
Метою нашого дослідження є вивчити когнітивні аспекти терміно-
логії англійської культури, зокрема архітектури.
Обřєктом дослідження стала вибірка англійських термінів культури
обřємом 400 термінологічних одиниць, складена шляхом перегляду
спеціальної літератури англійською мовою.
103
Предметом дослідження є лінгвокогнітивні особливості англійської

термінології архітектури.
Актуальність нашого дослідження обумовлена зверненням до
найновіших наукових парадигм сучасного мовознавства для дослід-
ження галузевої термінології.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосу-
вання отриманих даних у курсах лекцій з лексикології та когнітивної
лінгвістики, у практиці викладання англійської мови спеціальності, у
курсах перекладу.
Культура Англії визначається культурними нормами Англії та її
народу. Ураховуючи впливову позицію Англії в Обřєднаному
королівстві, може бути нелегким відрізнити англійську культуру від
британської вцілому. Однак з часів англо-саксонського завоювання
Англія має свою унікальну культуру. Лексика англійської культури
являє собою значний корпус мовних одиниць, які обслуговують певні
сфери англійського суспільства. Вона знаходиться у фокусі інтересів
широкого кола субřєктів: культурологів, істориків та мистецтво-
знавців, богословів та філософів, лінгвістів та студентів, які вивчають
англійську мову. Необхідність поліаспектного аналізу цієї терміно-
логії, яка дає змогу отримати інформацію про один з найбільш
значимих фрагментів картини світу носіїв англійської мови і дійти
кращого розуміння їхнього менталітету, є очевидною. Термінологія
культури є складною структурою, що акумулює в собі лінгвістичну та
екстралінгвістичну інформацію. Вона охоплює та обслуговує різно-
манітні реальні ситуації. Тому для її дослідження актуальний
когнітивний підхід.
З усієї дійсності, яку сприймає людина, в акті номінації отримують
назви лише ті обřєкти, на які спрямована діяльність людини. При
цьому самі обřєкти можуть належати і до зовнішнього, і до
внутрішнього світу, вони можуть складати світ дійсний і світ
видуманий, але назва дається встановленій думці про обřєкт [4, с. 37].
Такий складний і багатокомпонентний процес і формує терміно-
системи, повřязані з культурою. Це організовані сукупності термінів,
що обслуговують окремі сфери культурного життя, як от: назви сфер
культури, назви памřятників, памřяток, діячів та ін.
Термінознавці одностайно підтримують твердження про те, що
термінологічна одиниця характеризується двома основними ознаками,
а саме: специфікою значення та сферою функціонування. Терміни
вербалізують однорівневі концепти, тоді як метафорично утворені
терміни включають культурно обумовлені уявлення людини про світ.
Завдяки дослідженням Фердинанда де Сосюр, Шарля Сандерса Пірса,
104
М. Фуко, Ю. Лотмана та ін. відомо, що мови різних культур і народів

відрізняються за будовою, словниковим запасом, граматичними
правилами, хоча всі мови мають деякі загальні правила, системну
структуру. Розмовна або літературна мова мають якості, загальні для
всіх мов, але вона відрізняється від мови різних видів мистецтва, як от:
живопис, архітектура тощо. Мова архітектури має свої власні особ-
ливості. Термін «архітектура Англії» відноситься до архітектури
колишньої країни Англії та історичного королівства Англії.
Галузеві лексичні одиниці, як і інші одиниці мови, є знаками. Отже,
тому для дослідження термінології архітектури ми можемо використо-
вувати методи когнітивного аналізу, зокрема фреймового, щоб
розглянути реалізацію основних принципів формування терміно-
системи культури, а саме архітектури. Принципи когнітивної лінгвіс-
тики можуть широко використовуватися для аналізу процесів терміно-
творення та організації терміносистем, повřязаних з культурою, на
основі розробленої в сучасній лінгвістиці методики концептуального і
фреймового аналізу.
Як відомо, у процесі мовлення людина використовує значні
когнітивні ресурси, викликаючи у свідомості численні моделі і
фрейми. І хоча самі мовні форми несуть мало інформації, вони
спираються на ланцюг когнітивних подій у свідомості субřєкта [9].
Фрейми є ключовими когнітивними утвореннями для представлення
наукової картини світу.
У термінології культури основоположні концепти повřязані з
різними сферами культури. Так у терміносистемі архітектури ми
можемо виділити чотири базові концепти: Stately home, English country
house, English heritage, National trust. Загальні поняття архітектури є
базовими концептами, які можна розглядати як субфрейми фрейма
терміносистеми архітектури.
Щодо поняття «концепт» ми дотримуємося визначення, даного
О. Кубряковою: це термін, що слугує поясненню одиниць ментальних
та психічних ресурсів нашої свідомості і тієї інформаційної структури,
яка відображає знання і досвід людини; оперативна змістовна одиниця
памřяті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку,
усієї картини світу, відображеної в людській психіці [5, с. 54]
У спеціальні лексиці, яка обслуговує сферу архітектури, вибудо-
вана певна ієрархія змісту та відповідна йому ієрархія термінів: назви
стилів, назви форм, назви архітектурної діяльності, етнокультурні та
регіональні особливості, історико-культурні цінності, архітектурна
спадщина. Загальні поняття та особливості архітектури є базовими
концептами, які можна розглядати як субфрейми фрейма терміно-
системи архітектурної діяльності.
105
Проаналізувавши терміносистему «Назви архітектурної діяль-

ності», до якої ми нарахували близько чотирьохсот термінів, ми
виділили три базові концепти: субřєкти, стиль, обřєкти. Вони по суті і
є ядром терміносистеми. На їх основі ми вибудували фреймову схему,
яка показує елементи корпусу термінів архітектури та функціональні
звřязки між ними: субřєкти Ŕ architect, builder; стиль Ŕ Coptic-
influenced, basilica-influenced, classical, Gothic, Baroque, Victorian,
Renaissance, modern, brutalist, high-tech, post-modern, contemporary;
обřєкти Ŕ tomb, church, cathedral, monastery, stately home, country house,
landscape gardening, resort, monument, fortress, castle.
Аналіз екстралінгвістичних факторів та діахронне дослідження
дають змогу запропонувати періодизацію становлення і розвитку
англійської термінології архітектури. Сценарії, повřязані з архітек-
турною діяльністю, розгортаються в часі і складаються з низки сцен,
кожна з яких має своє термінологічне забезпечення. Ці сценарії
описують окремі частини діяльності. Кожна ситуація може бути по-
різному описана мовними засобами, оскільки існує можливість
використовувати неідентичні підходи до трактування ситуації та різної
структури одиниці номінації [3].
Англійська термінологія архітектури є результатом професійно-
пізнавальної діяльності фахівців, який отримав мовне вираження.
Отже, когнітивний підхід до дослідження англійських термінів
архітектури дає змогу розглядати термін як результат когнітивної
діяльності спеціалістів у галузі архітектури. Досліджена система
відображає процес засвоєння та осмислення професійного досвіду і є
моделлю професійної картини світу. Вивчення терміносистем за
допомогою когнітивного аналізу дає змогу побудувати конкретні
когнітивні моделі та глибше дослідити процеси їх формування та
функціонування.
1. Садовнікова Г.В. Когнітивно-інформаційна природа термінів авто-
мобілебудівництва в англійській, німецькій та українській мовах: дис.
… канд. філолог. наук: 10.02.17 / Національний педагогічний універ-
ситет ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2016. 261 с. 2. Ченки А. Семантика в
когнитивной лингвистике. Фундаментальные направления / под ред.
А.А. Кибрика, И.М. Кобозевой и И.А. Секериной. 2-е изд., испр. и доп.
М., 2002. С. 340-369. 3. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Курс
лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2000.
123 с. 4. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых
терминосистем. М., 2003. 301с. 5. Fauconnier G. Introduction to Methods
and Generation. URL:http//linguistics.stanford.edu/ Linguistics/ (дата звернення:
02.02.2021). 6. Краткий словарь когнитивных терминов / под общ. ред.
Е.С. Кубряковой. М: Изд-во МГУ, 1997. 245 с.
106
Галина Москалевич
Устойчивые сочетания юридической терминологии в теории

перевода: вариативность и трудности перевода
The article is devoted to the problems of translation of stable

combinations of legal terminology. The main feature of phraseological units
is the discrepancy between the plan of content and the plan of expression,
which determines their specificity and leads to the difficulty of translation
and its variability. The specific features of stable phrases of legal
terminology that create difficulties when translating into another language,
and the difficulties of translating legal terminology associated with its
variability are identified and analyzed. It is concluded that the meaning of
stable phrases cannot be deduced from the meaning of their individual
elements.
Keywords: stable combinations, legal terminology, specific phraseo-
logical units, translation difficulties, translation variability.
Предметом нашего исследования являются устойчивые сочетания

юридической терминологии, которые содержатся в любом языке.
Устойчивые сочетания изучает специальный раздел языкознания Ŕ
фразеология. Этим же понятием обозначается также совокупность
устойчивых сочетаний в языке в целом. Следует отметить, что фразео-
логизмы в теории еще недостаточно четко определены и исследованы,
не получили полного освещения. В научной литературе отсутствует
единство взглядов на состав этих единиц в языке.
Основной единицей фразеологии является устойчивое сочетание,
состоящее из двух или нескольких слов, целостное по своему
значению и устойчивое по структуре.
Основной особенностью фразеологизмов является несоответствие
плана содержания плану выражения, что определяет их специфику,
придает глубину и гибкость значению [4, с. 127]. Наличие у фразеоло-
гизмов «двойного дна» ведет не только к трудности перевода, но и его
вариативности.
По словам Н.П. Тимофеевой, более сложные словосочетания
недостаточно разработаны в типологии словосочетаний. К ним
относятся фразеологические и терминологические сочетания [6, с. 12].
И.Ю. Ессина и Э.В. Семенова рассматривают фразеологизмы как
определенные языковые образования, которые обладают сложной
смысловой нагрузкой и грамматической структурой. Знание
107
закономерностей фразеологических единиц позволяет переводчику,

умеющему адекватно передать фразеологизм на другой язык, показать
высокое речевое мастерство автора [3].
В результате анализа и сопоставления фразеологических единиц на
английском и русском языках Е.Ф. Арсентьева пришла к выводу, что
наиболее правомерным можно считать рассмотрение фразеоло-
гических единиц в трех аспектах: семантическом, структурно-
грамматическом и компонентном [3, с. 93-97].
Нередко использование фразеологических единиц относится к
определенному социально-культурному или узкопрофессиональному
сегменту.
К специфическим особенностям устойчивых словосочетаний
относятся следующие факторы.
В устойчивых сочетаниях составляющие элементы сохраняют свое
значение, но сочетаются только с определенными словами, поэтому их
нельзя произвольно менять. В английском языке существует большое
число таких устойчивых словосочетаний: to take measures Ŕ принимать
(а не брать) меры; to make a decisionŔ принимать (а не делать) решение.
В таких словосочетаниях иногда допускается синонимическая
замена, например, to take a decision. Это свидетельствует о том, что
устойчивые сочетания не являются застывшим комплексом: добиться
результатов Ŕ to achieve results Ŕ to accomplish results. Но чаще всего
они являются именно устойчивыми словосочетаниями.
Существуют также устойчивые словосочетания с предлогами.
Например: in accordance with Ŕ в соответствии с, in addition to Ŕ в
добавление к, for the purpose of Ŕ с целью и многие другие, которые
необходимо запомнить.
Некоторые схожие словосочетания часто смешивают из-за наличия
или отсутствия артикля, или замены предлога. Обращают на себя
внимание такие пары: in case of Ŕ в случае, in the case of Ŕ что касается,
in time Ŕ вовремя (ко времени), on time Ŕ вовремя (пунктуально), at the
sight of Ŕ при виде, in the sight of Ŕ с точки зрения.
Вариативность перевода юридической терминологии М.Г. Гамзатов
связывает со следующими трудностями: 1) языковая природа термина;
2) специфическая характеристика юридического термина; 3) расхож-
дение объемов понятий, передаваемых терминами-аналогами из-за
несовпадения правовых систем государств; 4) недостаточность подго-
товки лиц, «представляющих» перевод. Термины-словосочетания по
сравнению с однословными терминами позволяют более развернуто и
точно определить объект мысли, а также в ряде случаев догадаться о
значении термина, опираясь на его буквальное значение. Однако в
108
некоторых случаях терминологическое значение выводится неверно

[2, с. 11-16].
Тесная связь юридических терминов с общим языком проявляется
в наличии терминов, образованных путем метафорического переноса.
Наибольшая сложность в переводе таких моделей основана на
ассоциациях между предметом и одним из его признаков, например:
to nail on charge Ŕ 1) обвинять; 2) привлечь к ответственности
(пригвоздить, прижать к стене);
go to the people Ŕ 1) выйти в люди, обращаться за помощью, выйти
из тюрьмы; 2) баллотироваться (на выборах в Конгресс).
Устойчивость фразеологизмов основывается на сохранении образа,
лежащего в его основе. В то же время среди фразеологизмов как
русского, так и английского языков заметное место занимают
устойчивые сочетания терминологического происхождения, например:
to lay down the law Ŕ 1) преступить закон; 2) устанавливать правовые
нормы;
to be out of court Ŕ 1) выйти из суда, быть независимым; 2) потерять
право на иск;
criminal lunatic Ŕ 1) ночной вор, рецидивист, маньяк; 2) психически
больной преступник;
Philadelphia lawyer Ŕ 1) юрист в Филадельфии, узконаправленный
юрист, профессионал; 2) красноречивый адвокат, изворотливый юрист;
slush fund Ŕ 1) черная касса; 2) деньги, предназначенные для взяток.
В юридической терминологии можно найти огромное количество
устойчивых сочетаний-терминов, включающих несколько компонентов.
Р.Ф. Пронина подчеркивает, что термины-словосочетания могут
представлять собой:
а) словосочетания, компоненты которых связаны между собой
путем примыкания (например, justice system Ŕ система правосудия);
б) словосочетания, в которых смысловая связь между компо-
нентами оформлена грамматически с помощью предлога или наличия
окончаний (например, powers of arrest Ŕ право на арест) [5, с. 9].
В большинстве случаев юридические термины являются
устойчивыми словосочетаниями. Иногда при переводе все элементы
термина Ŕ устойчивого словосочетания получают эквивалентное
отражение: право собственности Ŕ right of ownership; право помилования
Ŕ the right of clemency; право справедливости Ŕ the right of justice и т.д.
Если в сложных словах, построенных на основе атрибутивного
применения существительных, отдельные компоненты не оформлены
грамматически, т. е. не имеют морфологических флексий и соединя-
ются между собой без помощи служебных слов, то термины Ŕ
109
устойчивые словосочетания состоят из элементов, взаимная связь

которых оформлена с помощью морфологических средств и служеб-
ных слов. Например:
right to health protection Ŕ право на охрану здоровья;
right to justice Ŕ право на правосудие;
right of political asylum Ŕ право политического убежища;
right of economic management Ŕ право хозяйственного ведения;
right to social security Ŕ право на социальное обеспечение, и т.д.
Благодаря грамматической оформленности элементов рассматри-
ваемых терминов, перевод их не представляет особых затруднений,
если не считать случаев, когда отдельные элементы терминов
приобретают специфические значения, которые не присущи им в
других словосочетаниях.
Образование устойчивых словосочетаний, отражающих близкие
понятия, происходит благодаря взаимозависимости терминов. Так,
путем сочетания термина «право» с терминами «отношение»,
«сознание», «нарушение», «порядок», «способность», «творчество»,
«субъектность» образуются такие словосочетания-термины, как
«правоотношение» (legal relationship), «правосознание» (legal aware-
ness), «правонарушение» (offence, legal wrong), «правопорядок» (law and
order), «правоспособность» (legal capacity), «правотворчество» (law-
making), «правосубъектность» (legal personality).
Устойчивые юридические сочетания-термины образуются также
посредством присоединения к термину двух и более слов. Например, с
понятием «право» связаны такие сочетания-термины, как: «право
авторства», «право вето», «право выбора пенсии», «право законо-
дательной инициативы», «право международной торговли», «право
международных договоров», «право на благоприятную окружающую
среду», «право на защиту репутации автора», «право на имя», «право на
иск», «право на неприкосновенность частной жизни» и т.д. От термина
«иск» происходят связанные с ним термины «истец», «исковое
производство», «исковая давность», «исковое заявление» и др.
В законодательстве нашли широкое применение термины, которые
обозначают общие понятия и более конкретные, берущие за основу
общий термин, но добавляющие к нему тот или иной квалифи-
цирующий признак (например, «купля-продажа» Ŕ «купля-продажа
строения»; «пенсия» Ŕ «пенсия по старости»). Присущи законода-
тельству термины, образованные из нескольких самостоятельных слов
(«судоустройство» Ŕ judicial system, «правопреемство» Ŕ succession,
«правосудие» – justice, и т.д.). Следует подчеркнуть, что в юриспру-
денции по сравнению с бытовой лексикой встречается больше
110
терминов, значение которых в определенной степени имеет условный

характер и требует дополнительных объяснений (например, термины
«исковая давность», «юридическое лицо», «недвижимое имущество»).
Наиболее распространены термины-словосочетания со структурой,
в которую входят существительное с прилагательным (например,
«правовая система», «правовая статистика», «правовое государство»,
«правовое регулирование», «правовой акт»); существительное с
существительным в косвенном падеже («право помилования, «право
собственности», «право справедливости», «право убежища» – the right
of pardon, ownership, equity, right of asylum); существительное с другим
существительным в качестве приложения («купля-продажа» Ŕ purchase
and sale, «обер-прокурор» Ŕ attorney-General, «премьер-министр» Ŕ
Prime Minister). Существуют и многословные термины-словосочетания
(например, «право собственности и другие права на водные объекты»
(property rights and other rights to water bodies), «право на свободу и
личную неприкосновенность» (the right to freedom and personal
integrity), «право на участие в управлении делами государства» (the
right to participate in the management of state Affairs), «право
собственности граждан и юридических лиц» (the right of ownership of
citizens and legal entities), «право пожизненного наследуемого владения
земельным участком» (the right of lifetime inherited ownership of land)).
В английском языке также имеются различные устойчивые
словосочетания идиоматического и неидиоматического характера.
Среди них следует отметить определенные различия между амери-
канским и британским вариантами английского юридического языка:
lawyer (AmE) / barrister (BrE) is admitted (AmE) / called (BrE) to the bar.
В американской и британской лексикографии такие единицы
называются идиомами. Под идиомой понимается слово или фраза,
которые нельзя понимать буквально. Например, английское устой-
чивое выражение to buy the farm может вызвать ассоциацию с юриди-
ческой ситуацией Ŕ покупкой недвижимости. Однако оно не имеет
ничего общего с покупкой и переводится по-иному: I'm too young to
buy the farm Ŕ я еще слишком молод, чтобы отправляться в мир иной.
В судебном процессе при характеристике человека, выступающего
в качестве обвиняемого, может прозвучать такое английское устой-
чивое сочетание, как: he could start a fight in an empty house Ŕ он может
начать ссору из ничего/на пустом месте. Этим устойчивым сочетанием
называют человека, которому сложно контролировать себя, и который
может начать ссору на пустом месте.
Существуют также французские, латинские заимствования,
которые сохранились в своей исконной форме, хотя и стали
111
фонетически ассимилированными в английском языке. Они

сохранились еще со времен, когда юридическими языками Англии
были латинский и французский. Некоторые из этих терминоло-
гических сочетаний составляют активный словарь юридического
английского языка. Они встречаются, например, в таких устойчивых
сочетаниях, как: terms and conditions (правила и условия), goods and
chattels (товары и движимое имущество), breaking and entering (взлом
и проникновение).
Многие устойчивые сочетания юридического английского языка
имеют чисто латинское происхождение и сохранили свою исходную
графическую форму, однако они были фонетически ассимилированы Ŕ
absente reo (в отсутствие обвиняемого), ab initio (с самого начала),
abjuratio (отречение), некоторые были также грамматически и графи-
чески ассимилированы: to end a Parliamentary session (окончание
парламентской сессии) Ŕ Parliamentary law (Парламентский закон). В
состав англоязычной юридической терминологии входят комбини-
рованные термины, одна часть которых представляет собой прямое
латинское заимствование, а другая Ŕ английский термин или ассими-
лированное заимствование, например: pro forma letter (проформа
письма); ad valorem duty (пошлина сообразно цене); action in rem
(действие в реальности) и т.п.
Наличие большого количества таких терминов в англоязычной
юридической терминологии можно объяснить, в первую очередь,
краткостью полученного термина-сочетания, поскольку перевод
латинской части на английский язык структурно усложнил бы данные
термины и сделал бы их менее точными.
Кроме того, в англоязычной юридической терминологии содержится
достаточно большое количество устойчивых терминов-словосочетаний
Ŕ терминов-интернационализмов. Многие из них имеют греко-латинское
происхождение, например, sodomy; prostitution; doctrine; precedent.
Тот факт, что такое число интернационализмов входит в состав
англоязычной юридической терминологии, свидетельствует о сущест-
вовании тенденции к интернационализации большинства правовых
терминов и понятий, в том числе и устойчивых сочетаний.
В составе англоязычной юридической терминологии можно
обнаружить (в отличие от русскоязычной юридической терминологии)
абсолютные синонимы, отличающиеся только синтаксической
структурой, например, «естественное право»: Natural Law Ŕ Law of
nature, «существенное право»: Substantial law Ŕ Law of substance.
Также ярким примером может послужить наличие в англоязычной
юридической терминологии нескольких терминов, обозначающих
112
понятие «иск»: action, complaint, claim, plea, lawsuit. Но не все из них

абсолютные синонимы. Термины suit, lawsuit, action и plea являются
абсолютными синонимами. Термин complaint является дублированием
термина claim. Однако говорить об абсолютной синонимии терминов
suit (lawsuit), plea, action, complaint, claim не представляется
возможным. Так, согласно определению в англо-русском словаре
онлайн, к примеру, термин action употребляется в следующем
значении: A proceeding in which a party pursues a legal right in a civil
court («Производство, в котором сторона преследует законное право в
гражданском суде»). Тогда как термин suit “… is commonly used for any
court proceedings although originally it denoted a suit in equity as opposed
to an action at lawŗ («… обычно используется для любого судебного
разбирательства, хотя первоначально он обозначал иск в
справедливости, а не иск по закону») [1]. То есть приведенные выше
определения указывают на тот факт, что денотативное значение
термина suit гораздо шире значений остальных терминов, обознача-
ющих слово «иск», поэтому эти термины являются идеографическими,
а не абсолютными синонимами.
Что же касается антонимии в юридической терминологии, то с
уверенностью можно сказать, что она довольно ограничена и чаще
всего связана с противопоставлением законного и незаконного, что
составляет правовую семантическую универсалию: legal (законное) Ŕ
illegal (незаконное), legality (законность) Ŕ lawlessness (беззаконие).
Итак, изучение позиций ученых относительно определения
устойчивых словосочетаний показало, что смысл устойчивых
словосочетаний невозможно вывести из значения их отдельных
элементов. Их значения, как правило, даются в отраслевых словарях,
по аналогии с общими словарями, в которых даются основные идиома-
тические выражения, фразеологические единства и сращения.
При переводе на русский язык термин может приобрести форму
единичного слова, или же представлять собой русское устойчивое
словосочетание, поскольку фразеологические фонды двух различных
языков не совпадают.
1. Англо-русские словари онлайн [Электронный ресурс]. URL: https://
slovar-vocab.com (дата обращения: 21.01.2021). 2. Гамзатов М.Г.
Техника и специфика юридического перевода. СПб.: Филологический
факультет Санкт-Петербургского государственного университета,
2004. 184 с. 3. Ессина И.Ю., Семенова Э.В. Вариативность перевода
фразеологизмов английской юридической терминологии вне
контекста. Филологические науки. Вопросы теории и практики.
113
Тамбов: Грамота, 2018. № 7(85). Ч. 1. C. 123-127. 4. Казакова Т.А.

Практические основы перевода. English ↔ Russian: учебное пособие.
СПб.: Лениздат; Союз, 2002. 320 с. 5. Пронина Р.Ф. Перевод
английской научно-технической литературы. Методические указания.
Москва: Высшая школа, 1986. 176 с. 6. Тимофеева Н.П. Основы
семантической трансформации устойчивых сочетаний при изменении
сферы их употребления (на материале юридической и компьютерной
терминологии русского и английского языков): автореф. дис. … канд.
филол. наук. Саратов, 1997. 18 с.
Глеб Соловьѐв, Алексей Вдовичев

Особенности письменного перевода международно-правовых

документов с английского на русский язык
(на материале Договора о нераспространении ядерного оружия)
This article describes special aspects of translating international legal

texts from English into Russian. It analyses translation techniques based on
the text of the Non-Proliferation Treaty (NPT) analysis. The research was
conducted by using the comparative analysis of the standard translations of
the above-mentioned treaty.
Keywords: translation, institutional discourse, international legal texts,
translation techniques, official (formal).
В лингвистике и переводоведении в последнее время специалисты

обращают особое внимание на разные виды дискурса, которые
подвергаются анализу и подлежат переводу с одного языка на другой.
Одним из обобщающих названий дискурса, применимого к
официально-деловым, юридическим (правовым, судебным, законода-
тельным и т.п.) текстам является понятие институционального
дискурса, который можно классифицировать в зависимости от жанров
и стилей, сфер употребления текстов в устном и письменном виде.
Институциональный дискурс допускает рассмотрение дипломати-
ческого и международно-правового дискурса как особого вида устных
и письменных текстов, обладающих своими лексическими, грамма-
тическими и стилистическими особенностями.
Международно-правовой дискурс включает в себя несколько
аспектов специального перевода. Если ранее в теории перевода такой
вид письменного или устного перевода не выделялся в калссификации
по жанрово-стилистическим особенностям текста оригинала и текста
перевода, то сейчас мы практически постоянно используем этот
114
термин, который удачно заменяет «научно-технический перевод» в тех

случаях, когда с определенной сферой науки и техники текст не
связан, но при этом содержит многочисленные специальные и
отраслевые термины, известные только специалистам и применяемые
только в определенной сфере деятельности. При анализе Договора о
нераспространении ядерного оружия (далее Ŕ ДНЯО) стоит уделить
особое внимание юридическому и военному переводу. Как
юридический, так и военный перевод также можно отнести к
специальному, а затем классифицировать эти виды перевода в качестве
отраслевых в зависимости от используемой терминологии. Перевод
юридических и военных текстов требует детального внимания и
аккуратности, особенно при работе с терминологией.
Юридический текст отличается определенными особенностями.
Среди отличительных признаков можно упомянуть отсутствие
сокращений, поскольку задачей правовых текстов является
максимально полная передача информации, передача числительных
словами, не свойственна компрессивность [1, с. 218].
При переводе международно-правовых текстов используются
трансформации разных видов: грамматические, лексические, комплек-
сные и стилистические. К примерам применения грамматических
трансформаций можно отнести перевод модальных глаголов и
конструкций с английского языка на русский. Одной из особенностей
международно-правовых текстов является наличие английского
модального глагола shall. Этот глагол постепенно утрачивает свое
использование в повседневном дискурсе, однако твердо укоренился в
официально-деловых текстах. Отметим, что нередко данный глагол
используется для категоричности обещания, что позволяет
государствам-членам, поставившим подписи под договорами,
акцентировать на этом особое внимание в случае нарушения
обязательств другими подписантами через определенный период
времени. Несмотря на ориентацию на будущее время глагола shall, в
переводе на русский язык он передается в настоящем времени.
Procedures required by this Article shall be followed – Процедуры,
требуемые настоящей статьей, осуществляются; Non-nuclear-
weapon States Party to the Treaty shall conclude agreements with the
International Atomic Energy Agency – Государства-участники Договора,
не обладающие ядерным оружием, заключают соглашения с
Международным агентством по атомной энергии; Negotiation of such
agreements shall commence within 180 days – Переговоры о таких
соглашениях начинаются в течение 180 дней.
115
Говоря о грамматических трансформациях, необходимо упомянуть,

что при переводе юридических текстов стоит обращать внимание на
то, что форма множественного числа существительных в английском
языке часто передается на русский язык формой единственного числа,
и наоборот, что продиктовано нормами языка перевода (ПЯ): nuclear
weapons – ядерное оружие (не оружия); negotiation (of such agreements)
– переговоры (о таких соглашениях). В вышеуказанных примерах мы
используем прием грамматической замены.
При переводе международно-правовых текстов нельзя обойтись без
использования грамматических и синтаксических трансформаций.
Переводчики часто прибегают к приемам грамматических преобразо-
ваний, ведущих к изменению синтаксических структур, добавлениям,
опущениям, перестановкам, заменам и частичным заменам: as set forth
in an agreement to be negotiated – как они изложены в соглашении, о
котором будут вестись переговоры; in order to facilitate the cessation of
the manufacture of nuclear weapons – с тем чтобы способствовать
достижению прекращения производства ядерного оружия [2, с. 307].
Отметим также, что при переводе с английского на русский язык
русскоязычный текст значительно удлиняется. Это происходит за счет
передачи посредством введения придаточных предложений: adequate
representation of States – в котором должным образом представлены
государства. В ДНЯО англоязычный термин to hamper в русско-
язычном тексте описывается двумя словами с употреблением
существительного во множественном числе: to avoid hampering the
economic development – избегать создания препятствий для
экономического развития.
Русский язык чаще требует более детального описания понятия в
правовом тексте. К примеру, английская фраза their support for research
в русскоязычном переводе получит дополнение: свою поддержку
усилиям по исследованию, поскольку требуется конкретизация, какая
именно поддержка. In facilitating the application (of IAEA safeguards) – в
целях содействия применению (гарантий МАГАТЭ).
При переводе международно-правовых документов необходимо
соблюдать обязательную строгость текстов, помнить о структуре
языка и употреблять установленные синтаксические и лексические
конструкции в этой связи. В юридических текстах постоянно фигури-
руют однотипные и обязательные штампы: Have agreed as follows –
Согласились о нижеследующем; hereinafter referred to as – ниже
именуемые; In conformity (with resolutions) – В соответствии (с
резолюциями).
116
Для обозначения целевой направленности в английском языке

синонимичный ряд богаче, что видно на примере передачи слова цель
в установленных фразах в ДНЯО: с этой целью – to this end; в
достижении этой цели – in the attainment of this objective; с целью
обеспечения – in order to assure; с этой целью – to this effect; с целью
проверки выполнения – for the purpose of verification [3; 7].
В ДНЯО повсеместно встречаются глаголы, имеющие побуди-
тельную функцию и значение: to call for, to urge, to undertake. Данная
особенность имеет место во всех международных юридических
текстах, особенно резолюциях, конвенциях и договорах, заключенных
в рамках Организации Объединенных Наций.
Основные трудности в переводе международно-правовых текстов
также состоят в работе с терминологией, что предполагает исполь-
зование особых лексических трансформаций. Функциями терминов
является обеспечение точного указания на реальные объекты и
установление однозначного понимания между специалистами,
общающимися на разных языках [4, 110 с.].
Чтобы избежать возможных лазеек и трактовок терминов в своих
корыстных интересах определенными участниками договора,
международное право требует четкой терминологической передачи. К
примеру, в ДНЯО и других международно-правовых документах,
слово гарантии будет передаваться, как safeguards, а не guarantees.
Словарь Merriam-Webster дает следующее определение слову
safeguard – a technical contrivance to prevent accident, а guarantee
определяется как an agreement by which one person undertakes to secure
another in the possession or enjoyment of something. Таким образом,
guarantee совершенно не подходит по значению, которое
предусматривается в ДНЯО. Англоязычным соответствием слову
безопасность в подобных тексах будет security (state of being secure:
such as freedom from danger), а не safety (the condition of being safe from
undergoing or causing hurt, injury, or loss), потому что именно термин
security сочетается с семантикой слова national (государственная). Для
гонки ядерных вооружений единственным возможным соответствием
будет служить английское nuclear arms race, в то время как для
ядерного разоружения Ŕ nuclear disarmament. Если мы говорим про
территориальную целостность, то с прилагательным territorial будет
всегда употребляться существительное integrity [6; 5].
Приведем несколько примеров терминологических соответствий,
которые упоминаются в ДНЯО:
испытательные взрывы (ядерного оружия) – test explosions (of
nuclear weapons);
117
(не)распространение (ядерного оружия) – (non-)proliferation (of

nuclear weapons);
мирная ядерная деятельность – peaceful nuclear activities;
специальные расщепляющиеся материалы – special fissionable materials;
ядерные взрывные устройства – nuclear explosive devices;
ядерная установка – nuclear facility [3; 7].
Согласно сайту Организации Договора о всеобъемлющем
запрещении ядерных испытаний и англоязычному тексту ДНЯО,
ратификационные грамоты в международно-правовых текстах на
английском языке употребляются как instruments of ratification [8].
Стоит также затронуть аспект написания заглавных (прописных) и
строчных букв и их передачу в переводе с английского на русский
язык, что автоматически переносит нас в сферу контроля качества
перевода на грамматическом уровне (неправильное написание
прописных букв рассматривается в английской грамматике как
пунктуационная ошибка). В международно-правовых текстах
английское Parties to the Treaty будет передаваться как участники
Договора. При этом договор в официально-деловых и юридических
текстах в случае упоминания данного слова в тексте именно этого
договора передается с заглавной буквы, как в английском, так и
русском вариантах. Строчная буква в этом слове используется в общей
коннотации без отсылки на текущий документ: conclusion of an
agreement – заключение договора (в общем смысле), но States Party to
the Treaty may also obtain benefits – Государства-участники настоящего
Договора, могут также получать блага (в этом случае пример взят
непосредственно из текста ДНЯО на английском языке и его
эталонного перевода на русский язык).
Таким образом, выполнив сравнительный анализ текста Договора о
нераспространении ядерного оружия на английском и русском языках,
мы пришли к заключению, что официально-деловые тексты
международной юридической направленности отличаются специфи-
ческой лексикой (терминологией), т.е. отмечается стандартизи-
рованный набор языковых средств, наличие сложных союзов и
предлогов, терминов, нейтральных элементов, отсутствие экспрес-
сивности. При составлении подобных текстов авторы прибегают к
использованию морфологических особенностей языка, например,
отказ от личных местоимений и оформление документа от 3-го лица
для соблюдения правил политкорректности. В международно-правовых
текстах часто используются безличные предложения, синтаксические
штампы, инфинитивные и вставные конструкции, причастные и
деепричастные обороты. Переводчик, работающий с такими текстами,
должен знать и уметь применять на практике специальную и отраслевую
терминологию в области международного права.
118
1. Алексеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика: учеб.
пособие. СПб.: СОЮЗ, 2001. 288 с. 2. Галеева Т.И., Казиахмедова С.Х.,
Янова Е.А. Актуальные требования к адекватному переводу официально-
делового текста. Вестник Удмуртского университета. Ижевск:
Удмуртский университет, 2017. Т. 27, вып. 2. С. 304-314. 3. Договор о
нераспространении ядерного оружия. ООН [Электронный ресурс].
Режим доступа: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/
npt.shtml. 4. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические
аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. М.: Высш. шк., 1990. 253 с.
5. Arms race. Britannica [Electronic resource]. Mode of access:
https://www.britannica.com/topic/arms-race. 6. Merriam-Webster Dictionary.
Mode of access: https://www.merriam-webster.com/dictionary/. 7. Treaty
on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons (NPT). The UN [Electronic
resource]. Mode of access: https://www.un.org/disarmament/wmd/nuclear/
npt/text. 8. What is the instrument of ratification? CTBTO [Electronic
resource]. Mode of access: https://clck.ru/Td3CF.
Ольга Тарновська
Міжнародні проекти – сфера формування національних фахових

мов
Ukraine is a leading player in space engineering development Ŕ

probably the most important field of future human expansion. Yet, the
Ukrainian language is not extensively used as professional-practical
language, still giving out this role to Russian Ŕ a more common instrument
in space engineering and production. Nevertheless, the country's
participation in large-scale international projects contributes to the world
space terminology organization and standardization as well as to the
formation of national languages for specific purposes.
Keywords: Ukrainian space industry, space terminology, terminology
standardization, space terminology dictionary and translation.
Галузь з безмежним потенціалом

Останній публічний звіт Космічного фонду підраховує, що у 2017
році більш ніж мільйон людей в світі працювали в цій галузі, оборот
якої у 2018 році склав 414,75 мільярдів доларів [1]. З огляду на якісний
минулорічний прорив та залучення великих інвестицій в технологічні
сучасні приватні компанії, на кшталт SpaceX та Tesla, ми маємо
підстави прогнозувати стрімкий та навіть запаморочливий прогрес в
освоєнні космосу, що матиме велике значення у вирішенні
119
різноманітних глобальних проблем людства та розробки

перспективних стратегій його сталого розвитку в XXI столітті.
Маємо надію, що Україна повною мірою долучиться до цих
стратегічних напрямків розвитку технологій, без яких неможливо собі
уявити майбутнє. Недаремно наразі національна космічна галузь
знаходиться в зоні підвищеної уваги з боку держави, є предметом
законодавчого врегулювання, реформ та стандартизації, у тому числі,
термінологічної [2, c. 12].
Коротка історія національної космонавтики
Космічна галузь дуже потужно розвивалася на території України
ще в радянські часи, формування її основних науково-технологічних
засад припало на 60-90-ті роки минулого сторіччя; на просторах нашої
держави працювало багато дотичних цій галузі підприємств, серцем
яких стало місто Дніпро, де й зараз працює найбільше космічне
інженерно-виробниче обřєднання «Південне». Другим Президентом
незалежної України став Леонід Кучма, який довгі роки працював у
космічній галузі саме на цьому підприємстві, тож не дивно, що за його
сприяння українська космонавтика продовжувала досить стабільно
розвиватися.
До 2014 року основним космічним партнером України була Росія, з
якою нас поєднувало спільне космічне минуле, традиції, спільна
розробка технологій та космічних проектів. ВО «Південне» і досі
вважається одним з лідерів світового бойового ракетобудування, хоча
основні наші доробки успадкували і продовжують використовувати
північні сусіди. До 2015 року значна частина російських наукових
космічних програм трималася саме на українських ракетах-носіях
«Зеніт-3SLBФ».
Серед видатних досягнень наших фахівців, які протягом історії
існування галузі створили близько 400 моделей штучних супутників
землі, варто відзначити «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон» та
створення ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро» та «Циклон-3», що став
прототипом для РН «Циклон-4» для бразильського проекту [3].
Ще у 1995 році, в перші роки нашої незалежної держави, вже був
запущений знаковий міжнародний проект за участю України, США,
Росії та Норвегії Ŕ ŖSea Launchŗ, а за ним почалося дуже багато різних
партнерських проектів з Європою, Америкою, Азією та Африкою.
Україна бере участь у міжнародних проектах створення ракетоносіїв
ŖAntaresŗ (крайній успішний пуск якого відбувся 20.02.21) та ŖVEGAŗ [3].
Початок україно-бразильської співпраці припадає на 2003 рік, коли
підписуються основні установчі документи і створюється головний
офіс бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс» в Бразилії.
120
Мета проекту Ŕ реалізація амбітного стратегічного партнерства,

результатом якого мало б стати створення й використання ПЦ
Алкантара в Бразилії для запуску в космос ракет українського
виробництва. У 2015 році Бразилія в односторонньому порядку
розірвала партнерські стосунки, тож адаптована РН «Циклон-4М»
наразі допрацьовується разом з Канадою.
На основі тривалого досвіду роботи перекладачем у останньому
згаданому міжнародному проекті створення українського космодрому
в Бразилії, спробуємо висвітити деякі нагальні проблеми цієї фахової
мови.
Державна мова vs фахова мова
Ми недаремно зупинилися на історії української космонавтики,
адже вона має прямий та безпосередній вплив на фахову мову, якою
користується вітчизняна космічна галузь.
Вважаю більш доречним використовувати не звужене поняття
термінології, а власне концепцію фахової мови, прихильником та
розповсюджувачем якої був доктор наук та професор Т.Р. Кияк. Він
ввів цей термін у лінгвістичний обіг як «сукупність всіх мовних
засобів, які застосовуються в професійно замкнутій сфері комунікації з
метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій
сфері», при цьому термінологію він називав інструментом, що
забезпечував функціонування цієї мови [4, с. 138]. Дійсно, фахова мова
української космонавтики Ŕ це мовне середовище, в якому, окрім
термінології, існують інші засоби спілкування, традиції, закони й
навіть жаргон.
Незважаючи на те, що українська мова була дотична до космічної
термінології і в радянські часи, коли документація космічної галузі
розроблялася централізовано за так званими загальними техноло-
гічними вимогами, що мали українську версію, як мають її різноманітні
технічні завдання (держзамовлення) на розробку обřєктів
ракетобудування, загалом конструкторська, технічна, технологічна та
виробнича документація створюється і, відповідно, вживається,
систематизується та впорядковується саме російською мовою.
Аби зарадити цій проблемі у 1997 році був виданий російсько-
українській словник космічної термінології, також фахівцями міста
ракетобудівництва [5], за цією тематикою було написано ряд наукових
статей [6], однак, на жаль, ці доробки суттєво не позначилися на
розвитку української фахової мови, яка часто створюються і
використовується «задля проформи», зокрема, шляхом автоматичного
перекладу термінів та означень, із засиллям російськомовних кальок та
без втручання в цей процес фахових лінгвістів, які вже мають певні
121
здобутки у формуванні питомо української термінології та її

стандартизації [7].
Безперечно, існує інституційний документообіг, звітність та
офіційне листування, маркетингові та іміджеві презентації, які
послуговуються переважно державною мовою, але використання
термінології там досить узагальнене. Як перекладач науково-технічної
літератури, що вже 10 років так чи інакше працює в галузі української
космонавтики, мушу відзначити, що в перекладі проектної та
виробничої документації використовується переважно російська
фахова мова. А у міжнародних проектах використовується англійська
мова, яка наразі є найбільш поширеною в світі та, відповідно,
найбільш врегульованою й стандартизованою.
Важко прогнозувати, коли наша державна мова вийде у
повноцінний вжиток в якості фахової мови космонавтики, яка в свою
чергу також потерпає від відсутності єдиних принципів упорядкування
термінології. Це складний і багатоетапний процес, до якого лінгвісти-
термінологи зможуть долучитися вже на етапах врегулювання,
систематизації та стандартизації [7, с. 220; 8, с. 86]. Проте для
перекладача, який планує працювати в галузі космонавтики в Україні,
поки що знання російської та англійської мов є де-факто обовřязковим,
адже вони слугують відправними мовами перекладу виробничої
документації на інші іноземні мови.
Словники для власних проектів
Незважаючи на те, що наша держава з 90-х років бере активну
участь у міжнародних космічних проектах, знайти сучасні, зручні,
тлумачні або кількамовні словники ракетно-космічної термінології не
так просто. Перші російсько-англійські словники датовані вже
початком 60-х років, проте галузь стрімко розвивається, терміни
оновлюються, вдосконалюються, стандартизуються, як в одній мові,
так і в іншій [9], тож при роботі в конкретних проектах перевага
надається не загальним, а узуальним спеціалізованим словникам.
Наприклад, в КБ «Південному» працює окремий відділ, що
займається стандартизацією та перекладом термінології, який укладає
та видає для внутрішнього вжитку та використання у власних
міжнародних проектах ґрунтовні фахові словники, на кшталт спеціалі-
зованого «Англо-російсько-українського термінологічного словника з
ракетно-космічної техніки», виданого у 2005 році [10]. Це грандіозна
праця на 725 сторінок, яка, окрім безпосередньо перекладу термінів,
також включала в себе їх гармонізацію до міжнародних (англомовних)
стандартів, адже саме англійська мова є найсучаснішим і найпотуж-
нішим продуцентом та користувачем стандартизованої термінології.
122
Словник видавався для доцільного використання у міжнародних

програмах ŖSea Launchŗ та «Циклон-4». [10, с. 3] На базі цього
словника Національне космічне агентство України (НКАУ) видало у
2014 році розширений тримовний словник, що нараховує 15 тисяч
термінів та їх відповідників, для застосування в інших міжнародних
проектах [11]. Але повторюся: тираж і розповсюдження таких
словників все одно залишаються поки що поза широким доступом.
Слід відзначити, що наявність фахової термінології в принципі, хай
навіть російськомовної Ŕ це велике щастя для перекладачів. Адже
більшість країн світу, як наприклад Бразилія, фактично не мають власної
космічної галузі і взагалі не отримали спеціалізованого терміноло-
гічного спадку. Як результат, кількість місцевих фахівців з космонав-
тики дуже обмежена, тож їм доводиться принагідно створювати та
адаптувати власну термінологію ad hoc, поєднуючи це з фаховим
підвищенням кваліфікації у відповідних міжнародних проектах. Тобто у
бразильському проекті виданий КБ «Південним» словник [10] широко
використовувався не лише для поточної роботи, а й для тлумачення,
адаптації та створення португаломовної термінології, разом з російсько-
португальським політехнічним словником [12]. Саме тут слід відзначити
вагомий внесок перекладачів компанії, які повсякденно сприяли
створенню португальської фахової мови та українських фахівців, які не
втомлювались так само повсякденно розřяснювати бразильській стороні
складні технічні та технологічні питання.
Слід додати, що фахова мова космонавтики загалом включає багато
інших фахових субмов [4, с. 138-139]: від суто наукових термінів фізики,
хімії, екології до термінології будівництва та інженерно-технічних робіт,
тому «космічний» перекладач зазвичай працює з широким науково-
технічним спектром термінології, яка відповідає тим чи іншим етапам
створення космічного ракетного комплексу.
Таким чином, протягом такого масштабного проекту, яким була
українсько-бразильська компанія протягом більше десяти років,
спільними зусиллями фахівців та перекладачів був фактично створений
узуальний робочий російсько-українсько-англо-португальський словник
не лише фахової космічної мови та зазначених вище суміжних
науково-технічних субмов, але й, відповідно, бухгалтерської,
фінансової та юридичної термінології.
Під грифом «Цілком таємно»
Одним з найнезвичніших чинників, який і досі позначається на
обмеженому функціонуванні фахової мови космонавтики, є її
успадкована засекреченість. Засилля скорочень у космічній галузі
набагато більше, ніж звичні 50% для науково-технічної термінології,
123
адже традиційно обігова інформація космонавтики вважалася

«закритою». Фахівці не просто використовують скорочення, вони
ними розмовляють.
Тож для перекладачів це, напевне, найстрашніше не тільки з точки
зору необхідності запамřятовування розшифрувань, деякі з яких вже
давно застарілі й мають більш оновлені еквіваленти, наприклад, БЦВК
Ŕ бортовой цифровой вычислительный комплекс, який англійською пере-
дається як onboard computer, а португальською як computador de bordo.
Природно, що найбільша незручність таких скорочень відчувається
при усному синхронному або послідовному перекладі, адже за
кількома буквами нерідко стоятиме семи, восьми і навіть десяти-
компонентний термін, який треба швидко перекласти зрозумілою
португальською мовою. А в одному реченні може вживатися кілька (!)
таких скорочень, тож перекладач фактично одночасно працює шифру-
вальником. Тож коли ви чуєте щось на кшталт ППЗУ СВ БИНС, треба
зробити глибокий вдих та видих і спочатку перекласти це на зрозумілу
фахову мову: программируемое пишущее запоминающее устройство
специального вычислителя безкарданной инерциальной навигационной
системы, а далі перекласти португальською, намагаючись адаптувати
термін до більш короткого та зрозумілого для сприйняття
відповідника, скорочуючи в процесі кількість компонентів терміну до
фахово зрозумілого.
Зважаючи на те, що в проекті брало участь близько 20 українських
підприємств-розробників, в залежності від контексту одна і та ж
система або прилад можуть мати кілька позначень (1-3) тільки в
документообігу однієї мови, а перекладач має знати всі еквіваленти та
відповідні скорочення робочих мов проекту:
1 2 3 4 5 6
2Г801 СОСГ Система Compressed Sistema de Система
обеспечения Gas Supply suprimento / постачання
сжатыми System fornecimento dе стиснутих
газами (CGSS) gases газів
comprimidos (СПСГ)
(SSGC//SFGC)
Цікаво, що відсутність стандартизованої португаломовної терміно-
логії під час роботи в проекті призводила спочатку до вживання
англомовних термінів та скорочень при перекладі, потім до їх
дублювання португальською, але з часом в фаховій мові компанії
закріплювалися питомі португаломовні дефініції. При цьому, за
відсутності стандартизованих джерел, в обігу співіснувати синонімічні
терміни: sistema de suprimento = sistema de fornecimento.
124
Висновки. Сьогодні Україна є провідним учасником розбудови

космічних технологій, без яких неможливо уявити собі майбутнє, це
перспективна галузь, яка автоматично розбудовує цілу низку суміжних
галузей. Навіть при тому, що державна мова наразі не є основною
фаховою мовою української космонавтики, участь нашої країни в
масштабних міжнародних проектах, безперечно, вносить відповідний
внесок у розвиток, упорядкування та стандартизацію загальносвітової
фахової мови та, зокрема, у становлення національних фахових мов, а
спеціалізовані перекладачі відіграють у цьому процесі не останню
роль. З точки зору формування та стандартизації термінів та,
відповідно, впорядкування фахових словників, доцільно організувати
співпрацю науковців, спеціалістів із стандартизації, лінгвістів-
термінологів та перекладачів з відповідними фахівцями державних
установ та провідних підприємств космічної галузі України.
1. Space Foundation 2019 Report. URL: https://www.spacefoundation.org/
wp-content/uploads/2020/02/SpaceFoundation_2019_Report.pdf (дата
звернення 28.02.2021) 2. Шемшученко Ю.С., Семеняка В.В. Сучасний
стан та необхідність реформування космічного законодавства України.
Часопис Київського університету права. 2019. № 2. С. 9-16.
3. Космонавтика України [Електронний ресурс]. Вікіпедія: вільна
енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Космонавтика_України
(дата звернення 28.02.2021) 4. Кияк Т.Р. Фахові мови як новий напрям
лінгвістичного дослідження. Іноземна філологія. Львів: ЛНУ ім.
І. Франка. 2009. Вип.121. С. 138-142. 5.Російсько-український словник
з авіаційної та ракетно-космічної техніки [Текст] / за ред. Д.Х. Баран-
ника, В.Ф. Пріснякова. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1997. 488 с.
6. Тягло Л.В. Іншомовні слова в українській ракетно-космічній термі-
нології. Науковий вісник Східноєвропейського університету ім. Лесі
Українки. Серія: Філологічні науки. 2016. № 6 (331). С. 280-284.
7. Місяць Н.К. Особливості формування української технічної терміно-
логії. Вісник ЖДУ ім. І. Франка. 2008. Вип. 37. С. 220-225. 8. Шуневич Б.
Про упорядкування нових терміносистем. Вісник ДУ «Львівська полі-
техніка». Серія Проблеми української термінології: зб. наук. праць за
матер. 6-ї Міжн. наук. конф. СловоСвіт. 2000. № 402. С. 85-87.
9. Рябова Е.А. Проблемы и принципы систематизации терминологии:
на материале сопоставительного анализа ракетно-космической лексики
английского и русского языков: автореф. дис. канд. филол. наук, 2010.
URL: https://www.dissercat.com/content/problemy-i-printsipy-sistematizatsii-
terminologii (дата звернення 28.02.2021) 10. Англо-російсько-українській
словник з ракетно-космічної техніки (спеціалізований), [Текст] / за ред.
акад. Конюхова С.М. Дніпропетровськ: НКАУ, КБ «Південне» ім.
М.К. Янгеля. 2005. 725 с. 11. Російсько-українсько-англійський термі-
нологічний словник з ракетно-космічної техніки. К.: ДКА України,
2014. 472 с. 12. Асриянц К.Г. Португальско-русский политехнический
словарь. M.: Русский язык, 1984. 591c.
125
Sociocultural and Pragmatic Aspects of Translation / Interpreting
Анастасия Бармина
г. Нижний Новгород, Российская Федерация
Прагматический аспект синхронного перевода,

Или как оставить получателя перевода довольным
The paper deals with the pragmatic knowledge in simultaneous

interpreting from English into Russian. Special attention is paid to the
interaction between the linguistic and extralinguistic information, and its
impact on the target text recipients. The article addresses interpreting skills
required to produce the desired impact on the TT audience.
Keywords: simultaneous interpreting, pragmatic aspect, extralinguistic
competence, English.
Требования и потребности говорящего, аудитории и переводчика

могут отличаться в зависимости от конкретной ситуации и цели
устного перевода. Различия в целях устного перевода означают разные
критерии проверки качества устного перевода. Например, ожидание
владельца компании, слушающего устный перевод на конференции по
торговым сделкам, может отличаться от критериев оценки препода-
вателя на экзамене.
Прагматический аспект перевода рассматривается в соответствии с
реципиентно-ориентированным подходом (например, скопос-теория
Г. Вермеера и К. Райс). По мнению С.Г. Бархударова, «понятие праг-
матики включает в себя все вопросы, связанные с различной степенью
понимания участниками коммуникативного процесса тех или иных
языковых единиц и речевых произведений и с различной их трактовкой
в зависимости от языкового и неязыкового (экстралингвистического)
опыта людей, участвующих в коммуникации» [1, с. 107].
В.В. Сдобников отмечает, что переводчик не может быть прагмати-
чески нейтрален. Он не свободно пропускает информацию, а реагирует
на нее и изменяет. Представление о том, что переводчик не включен в
коммуникацию, не соответствует действительности [2, с. 214].
Речь, преподносимая людям, относящимся к одному и тому же
обществу, вызывает разную реакцию в силу различий личностных
характеристик этих людей, не говоря уже о людях другой культуры,
другого мировоззрения. Об этом факте справедливо говорил
В.Н. Комиссаров в отношении письменного перевода, но идею можно
приложить и к устному переводу, одинаковая реакция читателей
оригинала и перевода не является обязательной целью любого
перевода, а в некоторых случаях она принципиально недостижима,
126
вследствие особенностей рецепторов перевода, невозможности

определить реакцию рецепторов оригинала и ряда других причин [3].
Очевидно, что если мы хотим узнать отношение получателя к
переводу, то необходимо спросить у самих получателей. Проводимые
эксперименты показывают, что чаще всего реципиенты сталкиваются с
синхронным переводом впервые. Поэтому они часто замечают,
например, что перевод отстает от оригинала, так как думают, что он
производится техникой, а не живым человеком. Также часто говорят о
том, что оборудование (например, наушники) неудобное, голос
оратора громче, чем переводчика, и одновременное прослушивание
отвлекает, либо мешает то, что оратор и переводчик разного пола [4].
Иногда получатели перевода отмечают, что слушают перевод
«левым ухом», в качестве онлайн-словаря или как если бы включили
субтитры к фильму. Но на каждом мероприятии найдутся те, которые
хотят получить полную информацию в быстром темпе и со всеми
нужными терминами. Следовательно, переводчик должен иметь в
виду, что будут самые требовательные слушатели, и стремиться всегда
соответствовать критериям качественного устного перевода. Здесь мы
не будем останавливаться на них подробно.
Тем не менее, существует много моментов, которые находятся вне
контроля переводчика. Некоторые из них связаны с недостаточной
осведомленностью реципиентов о процессе синхронного перевода, что
приводит к нереалистичным ожиданиям. Однако вместо того, чтобы
предпринимать шаги по обучению слушателей, как это было
предложено Х. Бюлером ещѐ в 1980 г., было бы практичнее обучать
организаторов мероприятий, поскольку они несут ответственность за
общий успех конференции [5]. Организаторы могли бы дать доклад-
чикам некоторые рекомендации по успешному выступлению на
международном мероприятии.
На формирование первого впечатления у получателя перевода
влияет ряд факторов: доступность преподносимой информации,
поведение говорящего, невербальная коммуникация, ожидания
реципиента, мотивация реципиента и стереотипы [4].
В синхронном переводе важную роль играет голос. Существует
много особенностей голоса говорящего, которые оцениваются слуша-
телями во время социального взаимодействия, например, громкость,
темп, артикуляция, произношение и качество, но, например, Рокуэлл
сосредоточил свое исследование на высоте тона и скорости, потому что
они являются характеристиками, которые делают голос запоминаю-
щимся, могут сознательно контролироваться говорящим и способствуют
лучшему пониманию информации слушателями [6, c. 439].
127
По мнению В.В. Сдобникова, процесс общения с переводом

начинается с появлением коммуникативной интенции у одного из
участников, которая возникает из-за какой-либо потребности, влияния
окружающей среды, в результате вовлеченности в события,
происходящие вокруг участника [2, с. 189]. Все эти факторы должны
быть учтены переводчиком для ориентации на аудиторию.
К числу экстралингвистических факторов, воздействующих на ход
и результат синхронного перевода, можно отнести фоновые знания
получателей перевода и самого переводчика. Они обеспечивают
возможность использования механизма вероятностного прогнози-
рования. Г.В. Чернов предположил, что экстралингвистические
источники являются мощным инструментом для умозаключений при
синхронном переводе. Их отсутствие приведет к полному непони-
манию между участниками общения [7, с. 72]. Переводчик может
предвидеть следующие идеи, которые будут произнесены говорящим,
основываясь на своих лингвистических и экстралингвистических
знаниях. В отличие от лингвистической антиципации, которая
основана на предсказании употребления, например, существительного,
глагола или прилагательного после определенной языковой единицы,
экстралингвистическая антиципация состоит из более сложных
элементов. В первом случае знание грамматических правил,
словосочетаний и клишированных фраз повышает вероятность
правильного предсказывания дальнейших реплик оратора. К экстра-
лингвистическому знанию также относятся понимание обстановки на
конференции, позиции говорящего и сферы, в рамках которой он
выступает с речью.
В.Н. Комиссаров отмечал, что понимание может быть достигнуто
только в том случае, если информация, содержащаяся в языковых
единицах, дополняется фоновым знанием фактов, упомянутых в
сообщении [3, с. 43]. Как предполагает Дж. Дансетт, понимание
осуществляется не только на семантическом уровне, но и на уровне, на
котором активизируется информация, получаемая из текста, мира и
прагматической ситуации [8, с. 78].
Другими словами, наличие обширных экстралингвистических
знаний может в некоторой степени компенсировать недостаток
лингвистических знаний и обеспечить относительно высокий уровень
понимания в зависимости от текста/речи. Эта взаимодополняемость
имеет большое значение для качества любого процесса перевода,
поскольку предполагается, что экстралингвистические знания
переводчика могут не совпадать, совпадать частично или полностью
со знанием других участников коммуникации [9].
128
Приведем типы экстралингвистических знаний по Е.В. Аликиной и

О. Ю. Швецовой:
- общие экстралингвистические знания, характерные для многих
ситуаций устного перевода (знания о социокультурном, историческом
фоне, прецедентных феноменах, реальной действительности);
- специальные экстралингвистические знания, характерные для
конкретной ситуации перевода (предметные тематические знания);
- знания об актуальных событиях (осведомленность о событиях и
фактах как текущих, так и за последние 15 лет);
- знания о контексте коммуникации (место, время, аудитория,
намерения участников и др.) [9].
Абсолютное различие лингвистического и экстралингвистического
знания размыто в когнитивном плане, поскольку ни один тип знания
не может быть приобретен изолированно друг от друга, и эти два типа
знания могут быть интегрированы подсознательно. С другой стороны,
в таком сложном когнитивном процессе, как синхронный перевод,
необходимо осознание интеграции лингвистического и экстралингви-
стического знания. Как утверждает Д. Джайл: спонтанного, подсозна-
тельного использования лингвистического знания и экстралингвисти-
ческого знания может быть недостаточно для обеспечения понимания,
поскольку либо совокупный уровень восприятия и того, и другого
недостаточно высок, либо сам текст или речь имеют сложное
содержание или отклоняются от общепринятых лингвистических или
культурных стандартов [10, с. 83].
Синхронный перевод, как сложная речевая и производственная
деятельность, осуществляемая с ограничением по времени, может
служить хорошим примером для исследования этой естественной
взаимодополняемости.
Для того, чтобы оценить восприятие перевода получателем, а также
с лингвистической стороны, мы решили проанализировать русский
перевод выступления на английском языке Матса Нордлунда, вице-
президента по исследовательским программам в Сколковском институте
науки и технологий, которое проходило в рамках Петербургского
международного экономического форума в 2012 г. Запись выступления
с переводом взята с официального сайта, так же как и стенограмма
оригинальной речи [https://forumspb.com/archive/2012/programme/52831/].
Транскрипт перевода для анализа мы выполнили сами.
Рассмотрим следующий отрывок:
129
To point out our position in the Для того чтобы показать нашу
Skolkovo ecosystem, it primarily позицию в Сколково, она
comprises three different parts. состоит из трех основных
There is the large Skolkovo платформ, и это платформа
Foundation, which I am sure you are Сколково, Сколково
familiar with Ŕ you can visit their Foundation, вы… уже
stand right next to us here Ŕ which ознакомились с ней, она
has the clusters, the key partners, представлена в различных
and the Technopark. We are a материалах. Мы являемся частью
separate, independent university незав… независимого
operating in very close connection университета, которая работает
with the Foundation, and with the как с венчурными
investors and venture capitalists that капиталистами, так с
are also in the Skolkovo area, and инвесторами. Мы стали
we are becoming a key partner of ключевым партнером данного
the Foundation. The university we образования. Университет,
are building is a graduate university, который мы хотим построить,
which means that we have no строим сейчас, это университет
undergraduate students. It is only для… докторов и магистров.
going to be Masters students and Мы будем проводить занятия на
PhD students. We will teach in английском, а… и… и будем
English. The university will be работать в областях науки,
focused on science, engineering, and стратегия научного и
technology, and will be addressing технологического развития в
problems and issues in the same биомедицина… в области
areas that have been outlined by the биомедицины, космоса. И у нас,
Russian Federation, which are IT, в ядерной нашей программы…
energy, biomedicine, space, and программы… основной
nuclear. At the university we also программой является
have a strong innovation инновационной прогрОммы.
programme, and in 2020 we aim to здесь будут участвовать около
have 200 faculty members, about 12…000 студентов. Мы… здесь
300 post-doctoral researchers, and будет 3 факультета. Мы сейчас
1,200 graduate students, growing строим университет и
that number to 300 faculty members планируем завершить
at steady state. We are building the строительство К 2014 году.
university on a new campus Ŕ we do
not have any buildings today. We
plan to open the first buildings in
2014.
130
У переводчика довольно громкий голос, и он поддерживает

хороший темп, его приятно было бы слушать, если бы не большое
количество пауз и сбивчивость (отмечены многоточием). А. Чужакин и
П. Палажченко отмечали, что «аудитории не очень приятно слышать
мычание, пыхтение, вздохи, звуки «э…э…» [11, с. 44]. Получатель
перевода также бы заметил много самоисправлений, несогласо-
ванность окончаний между частями речи. Также мы видим большое
количество повторов в разных частях речи, которые не привносят
новой информации, но из-за этого упущена часть оригинала. Несмотря
на то, что при синхронном переводе допустимы пропуски до 30%
информации [3, с. 107], но в неѐ не входит прецизионная лексика, к
которой относятся числительные.
Рассмотрим следующий отрывок:
We apply this framework here to А это так называемое «Квадрант»,
illustrate what we mean. This is который мы разработали в 1990
called Pasteurřs quadrant. It was году. Мы обсуждали различные
developed in the 1990s to discuss приоритеты в области
different types of research. The исследований. Если вы
Skolkovo Tech research will be посмотрите на ось по вертикали,
primarily located in the upper right это стремление к
corner, and if you look at the фундаментальному пониманию, а
vertical axis, you can see the quest по горизонтали это… это…
for fundamental understanding, so размышление о том, как будут
the further up this axis you go, the использоваться конкретные
more research is concentrating on проекты, то есть их применение
fundamental understanding. On the и использование.
horizontal axis you have
consideration of use, so the further
to the right you are, the more there
is consideration of use.
Здесь налицо грубая смысловая ошибка, так как переводчик
подумал, что именно в Сколково придумали модель анализа
исследований, но это произошло еще в 1990 году, задолго до
появления идеи о создании института. Также само объяснение модели
слишком дословное, оно не позволяет понять ее суть. Но как отмечают
опытные переводчики: «Искусство синхрониста не в том, чтобы
переводить дословно, а в том, чтобы «отпустить» оратора и на основе
удерживаемых в памяти слов или фраз сформулировать удачный
перевод. И при этом не отстать от говорящего слишком далеко» [12].
Проанализируем еще одну часть выступления:
131
A couple of examples: firstly, Вот, например, мы когда

Thomas Edison, who was working работали вот над проблемами…
on the light bulb and who was very над проблемами
much concerned with how to use it энергосберегающих ламп мы
rather than understanding exactly думали о том, как конкретно
how the filaments work and why будут они применяться, и какое
they would burn out. He went наилучшее решение для их
through a lot of experiments to будущего применения будет
determine the best solution: that was принято. Еще один пример ŕ это
very clearly focused on Нильс Бор, который разрабатывал
consideration of use. модель атома. Ну, возможно, он
Another example is Niels Bohr, who не столь был заинтересован, в
was developing the atom model. He том, как это будет
was not particularly interested in использоваться, но интересовался
how it was to be used, rather in a в том, как, собственно, работает
fundamental understanding of how атом. Ну, а Луис… Луи Пастер ŕ
an atom works was his quest. это как раз пример человека,
Louis Pasteur is held out as an который смог объединить оба
example of a person who did both: подхода, как вертикаль, так и
fundamental understanding as well горизонталь, как
as consideration of use. We are фундаментальные исследования,
looking to locate our research in the так и исследование…их
upper right quadrant here, with применение.
some elements, of course, going into
the more pure fundamental research.
В данном отрывке мы также можем отметить, что переводчик не

услышал очень важную часть про Томаса Эдисона, который создал
лампочку. Вместо это получилась комичная ситуация, будто
исследовательский институт на этапе создания, когда еще нет даже
лабораторий, вдруг стал «работать над проблемами» энерго-
сберегающих ламп. Такая информация вызовет у получателя непони-
мание и множество вопросов. Кроме того, переводчик, возможно, из-за
отсутствия фоновых знаний, перепутал сначала имя биолога Луи
Пастера, который известен даже школьникам. Все три примера про
знаменитых ученых и их подходы к исследовательской деятельности
должны были проиллюстрировать позицию Сколковского института, а
получателю перевода были даны разрозненные факты.
Таким образом, даже на основе анализа продемонстрированных
отрывков перевода можно сказать, что перевод вышел неудачным.
Получатель перевода отвлекался бы на помехи в речи, ее несвязность и
132
избыточность, и не смог бы сконцентрироваться на передаваемой

информации. Это подтверждает то положение, что деятельность
устных переводчиков должна опираться на накопленные лингвисти-
ческие, экстралингвистические знания и имеющийся опыт. Если в
учебном процессе возможно формирование отдельных механизмов, то
в реальной ситуации все механизмы должны работать во
взаимодействии, направленном на достижение цели: понять смысл и
передать его средствами другого языка. При этом необходимо создать
такие условия, чтобы получатель мог воспринимать перевод как речь
оратора на исходном языке.
1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории
перевода. М.: Международные отношения, 2008. 240 с. 2. Сдобников В.В.
Теория перевода. Коммуникативно-функциональный подход: учебник
для студентов лингвистических вузов и факультетов иностранных
языков / В. В. Сдобников, К. Е. Калинин, О. В. Петрова; ФГБОУ ВО
«Нижегородский государственный лингвистический университет им.
Н. А. Добролюбова». 2-е изд., Москва: Издательский дом ВКН, 2020.
513 с. 3. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты):
Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. Москва: Высш. шк., 1990. 253 с.
4. Becerra O.G. First Impressions in Interpreting Quality Assessment: The
Incidence of Nonverbal Communication. 2012. Pp. 1-17. URL: https://
www.researchgate.net/publication/285600011_First_Impressions_in_Interpr
eting_Quality_Assessment_The_Incidence_of_Nonverbal_Communication
(дата обращения: 15.01.2021). 5. Bühler H. Linguistic (semantic) and
extra-linguistic (pragmatic) criteria for the evaluation of conference
interpretation and interpreters. Multilingua 5:4, 1986. C. 231-235.
6. Rockwell P. The Effects of Vocal Variation on Listener Recall. Journal of
Psycholinguistic Research, Vol. 25, N 3, 1996. P. 431-441. 7. Chernov G.V.
Inference and anticipation in simultaneous interpreting. Amsterdam/
Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2004. 266 с.
8. Dancette J. Mapping meaning and comprehension in translation. In
Joseph H. Danks et al. (Eds.) Cognitive processes in translation and
interpreting. London: SAGE Publication, 1997. Pp. 77-103. 9. Аликина Е.В.,
Швецова Ю.О. Формирование экстралингвистической компетентности
будущих устных переводчиков. Современные проблемы науки и
образования, 2012. № 2. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/
view?id=6037 (дата обращения: 17.01.2021). 10. Gile D. Fidelity
Assessment in Consecutive Interpretation: An Experiment. Target 7:1,
1995. Pp. 151-164. 11. Чужакин А., Палажченко П. Мир перевода или
Вечный поиск взаимопонимания. Москва: Валент, 1999. 192 с. 12. Как
ведет себя мозг во время синхронного перевода [Электронный ресурс].
Национальный исследовательский университет «Высшая школа
экономики», 2019. URL: https://iq.hse.ru/news/233098423.html (дата
обращения: 20.01.2021).
133
Вікторія Беркун, Любов Гастинщикова

Відтворення фонологічних стилізацій на позначення акценту

українською мовою в художній літературі
The publication highlights the concept of language anomaly, as well as

analyzes the translation issue of phonological stylizations, through which
linguistic variability is realized. Having a complex and ambiguous nature,
the problem under consideration has no clear definition in linguistics. The
object of the study is phonological stylizations that denote a foreign accent.
The work contains an analysis of optimal strategies of translating
phonographic stylizations reflecting a foreign accent into Ukrainian.
Keywords: language anomaly, phonological stylizations, grapheme,
foreign accent, contaminated language, strategies and methods of translation.
Останнім часом лінгвісти та перекладачі стикаються з таким

унікальним явищем, як фонографічна стилізація або графон, яка
вважається мовною аномалією. Стилістично забарвлені одиниці, які
використовують автори в художній літературі, все частіше стають
прийнятними, та ставлення до них в мовознавстві постійно змінюється
і, як правило, в демократичний бік, тому звичайно такі елементи
мовленнєвої характеристики не залишаються непоміченими.
Актуальність дослідження визначається необхідністю подальшої
розбудови у сучасному перекладознавстві міждисциплінарного
підходу, який дозволяє здійснити розгляд англо-українського
перекладу фонографічних стилізацій з урахуванням лінгвістичного,
літературознавчого та власне перекладознавчого аспектів їхнього
формування та функціонування у вихідному та цільовому текстах.
Метою представленої роботи є аналіз реальних й оптимальних
стратегій і способів перекладу фонографічних стилізацій мовленнєвих
аномалій українською мовою шляхом виокремлення чинників їхньої
перекладності/неперекладності.
Способи відтворення фонологічних стилізацій досліджувались в
працях: Струк І.В., Гудманяна А.Г., Статівки А.О., Козлової Л.А.,
Куликової М.Н., Блажкуна М.В., Богуславської Л.А., Голованової Я.В.,
Некряч Т.Є., Ребрія О.В.
На сьогоднішній день поняття мовної аномалії і схожі до нього
явища все ще не мають однозначного розуміння в лінгвістиці.
Говорячи про мовні аномалії, лінгвісти мають на увазі різні відступи
від норми на рівні форми, які мають ненавмисний або, навпаки,
134
навмисний характер. І звісно ж, особлива увага приділяється

навмисним відступам від норми, адже саме вони підкреслюють
експресивність мовної форми та є стилістичними прийомами [8, c. 122-
129]. Більш широке розуміння мовних аномалій включає в це поняття
не тільки девіації в області форми, а й «різного роду семантичні,
стилістичні, наративні та прагматичні відхилення і девіації на тлі
стандартної мови, які мають функціональне навантаження, тобто є
засобами вираження особливої естетичної інтенції автора і засобом
фіксації особливої «картини світу художника» [14, с. 309; 8, c. 125].
У сучасному перекладознавстві поняття «аномалія» трактується як
1) різновид перекладацької субřєктивної транспозиції; 2) запорука
створення своєрідного «перекладацького шарму» і «творчої манери»;
3) операції з поверхневими структурами творів, що корелюють з дією
певних соціальних, лінгвістичних і екстралінгвальних чинників. Мовні
аномалії у вимірі художнього перекладу акцентують увагу на головних
процесах аналізу емотивно насиченої лексеми, сприяють виявленню
смислового навантаження мовного коду і його переосмисленню з
точки зору цільової культури [19, с. 15-16].
Ми помітили, що мовну аномалію вивчали не тільки мовознавці, а
й літературознавці. Загалом дослідження мовних аномалій повřязане з
поетичними творами, поетичною прозою, де аномалії виконують
експресивну функцію. Так, пошук автора, який творить аномалію,
зумовлений, власне, творчим задумом, ґрунтується на критеріях
художньої доцільності та прагматичної функції певної мовної
особливості. Художній твір Ŕ це природне середовище функціону-
вання мовних аномалій, де вони «втрачають свій потенційно деструк-
тивний характер і знаходять прагматичну виправданість, функціо-
нальну цілісність і естетичну значущість [19, с. 17].
Фонографічні стилізації вважаються одним з різновидів мовних
аномалій, їх розглядають як різновид перекладацьких труднощів,
підставою для ствердження такого факту є відсутність відповідників
перекладу у будь-якій цільовій мові [11, с. 88-90].
Фонографічна стилізація є одним із характерних засобів
увиразнення мовлення персонажів англомовного художнього
дискурсу. У дослідженні було виявлено, що, по суті, фонологічна
стилізація мовлення Ŕ це деформація графічної форми вираження
лексеми з метою наблизити її до способу вимови персонажа. За
функціональністю фонографічні стилізації можуть передавати
іноземне походження, вік героя, фізичні вади здоровřя тощо [2, с. 111;
13, с. 91].
135
Тож, коли ми говоримо про фонографічні стилізації, ми маємо на

увазі використання фонографічних стилістичних засобів, що
застосовуються при навмисному спотворенні графічної форми слова
для того щоб виразити особливості мовлення. Іншими словами,
фонографічна стилізація Ŕ це художня репрезентація не тільки
діалектів і соціолектів, але й і відхилення від фонетичної норми, коли
персонаж говорить не рідною для нього мовою (акцент), вираження
емоційного та фізичного стану персонажа (заїкання, хворобливий
стан). Зображення фонетичних особливостей мови за допомогою
фонографічних засобів не є точним відтворенням мови, навіть якщо
вони і створюють ефект автентичності мови, такий як фізичні вади,
дитяче мовлення та акцент. Ми лише бачимо художнє зображення
ознак і особливостей вимови [10, c.125-128].
В нашій роботі головна увага приділяється дослідженню
фонографічних стилізацій на позначення акценту, який демонструє
національну приналежність персонажа. Іноземний акцент також
прийнято називати «ламаною мовою» або «контамінованою мовою»,
терміном, який ввів Я.І. Рецкер в 1968 році і який до сьогодні
використовується іншими дослідниками [4, c. 324; 9, c. 218-219; 20,
c.65-66] для позначення порушення літературної норми, спотворення
розмовної мови. Мова іноземця спричинена дією психічних процесів
при вивченні іноземної, нової мови. Перекручування вимови є
навмисним, викликане інтерференцією рідної мови іноземця.
Відтворення акценту у перекладі здається простим завданням, так
як кожна культура має власні уявлення про акцент, який мають
представники тих чи інших народів. Перед перекладачем стоїть задача
створювати власні стратегії відтворення, а не керуватися існуючими
традиціями [17, c. 150]. Автори змальовують мову іноземця в
художньому творі для створення художнього образу. «Змальовування
мови іноземців в художній літературі розглядається як вторинне
використання регістра спілкування з іноземцем» [20, с.66-67]. Проте
деякі дослідники розглядають мову іноземця в художній літературі як
культурний стереотип [5, c. 38-44; 20, с. 66-67]. Багато мов та культур
мають загальноприйняті стандарти та способи зображення
неправильного мовлення людини іншої національності, яка вимовляє
деякі слова не зовсім правильно, адже говорить нерідною мовою. Ці
способи є різними для різних видів іноземного мовлення, таким чином
зображення англійського або українського мовлення німця чи француза
не схоже на передачу мовлення японця [9, с. 218; 20, с. 66-67].
Акцент відіграє важливу роль в культурі його носія. Автори
вважають, що акцент може допомогти читачу визначити його
136
соціальний клас, регіональну приналежність та освіченість [20, с. 68].

М.В. Блажкун розглядає акцент як спосіб вимови слів людиною, яка
проживає на певній території, в одній країні або соціальній групі [21;
5, с. 109]. Іншими словами: це використання певних голосних і
приголосних звуків, ритмічної, інтонаційної та інших характеристик,
що мають синтагматичні і парадигматичні зв'язки між собою, а також
більш абстрактне (фонологічне) уявлення, що лежить в основі
фонетичної артикуляції, що зв'язує всі слова і інші складові, з яких і
складається словниковий запас або лексикон мовця [6, c. 34-39; 20,
с. 68-69; 3, с. 109]. Відколи англійська мова поширилась по світу, ми
стали спостерігати все більше людей-носіїв акцентів. Акцент
допомагає нам зрозуміти, з якої країни приїхала людина. Саме тому
багато дослідників називають акцент «важливим фактором геогра-
фічної та етнічної приналежності людини» [6, c.34-39; 20, с. 68-69].
У процесі дослідження фонографічної стилізації контамінованої
мови іноземців ми простежили закономірності в зображенні
німецького акценту в письмовій формі: 1) заміна всіх w на v;
2) буквосполучення wh змінюється на одну букву v. What виглядає як
vat; 3) буквосполучення th замінюється на літери s або z; 4) замість v
використовується f: oven- ofen, very- fery, give- gif ; 5) буквосполучення
sp додає ще одну букву і стає shp: spin – sphin, spot – sphot;
6) поєднання sh відтворює звук [ʧ]; 7) герундій набуває особливого
значення. У дієсловах, що закінчуються на ing, закінчення транс-
формується в ink і останній звук [k] дуже чітко вимовляється: ending –
endink, spinning – spinnink; 8) додавання закінчення en до дієслів в
наказовому способі: speak – schpeaken, bring – bringen; 9) додавання
займенника sie, що означає «ви» німецькою, і вимовляється як zee.
Наприклад, “Bring the book” – “Bringen sie book”, “Pay attention” –
“Payen sie attention!”; 10) заміна c на k, d у фінальній позиції на t.
Наприклад, and – ant, found – fount, blind – blint [20, с. 80-82].
Іноземний акцент Ŕ досить поширене явище, і багато перекладачів
стикаються з ним при перекладі художньої літератури, тому уже
розроблені певні стратегії та способи їх відтворення.
Т. Некряч та О. Копильна стверджують, що стратегії відтворення
іноземного акценту в українському перекладі представлені через:
фонетичні засоби, такі як заміна дзвінких приголосних глухими,
заміна твердих приголосних мřякими, або навпаки [18, с. 175-176];
морфологічні та синтаксичні порушення, тобто неправильне вживання
числа, родових форм, відмінка іменників або прикметників, форм
особи часу, способу дії дієслова [68, с. 175-176]; неправильне вживання
лексичних одиниць, наприклад: вкраплення іноземного мовлення;
137
компенсацію, якщо переклад звучить природно та правдоподібно [12,

с. 159; 16, c. 160-166; 18, с. 175-176].
Розглянемо для прикладу цитату з роману “Pioneers” Ф. Купера,
де герой має іноземний акцент:
Velcome, velcome Tchooge,” said the elder of the party, with a strong
German accent. Miss Petsy vill owe me a kiss. Donner und blitzen,
Richart! exclaimed the veteran German, looking over the side of the sleigh
with unusual emotion, put you will preak ter sleigh and kilt ter horses! Ter
deyvel, Richart! – he exclaimed in a voice half-serious, half- comical, put
you unload your sleigh very hautily! [23].
Ми бачимо, що автор використовує такі прийоми для підкреслення
іноземного акценту: авторська репліка: with a strong German accent;
додавання іноземних фраз: Donner und blitzen Ŕ лайлива фраза
німецькою мовою; німецький означений артикль der, який змінений на
ter, замість англійського артиклю the; фонетичні деформації в англій-
ських лексемах: заміна губного приголосного [w], на губно-зубний [v],
vill=will; velcome=welcome; заміна дзвінких приголосних на глухі: [b]
Ŕ [p], preak=break, put=but, [d] на [t], Richart=Richard, ter=der,
kilt=killed; зміни фонетичної якості лексеми: deyvel [deɪvl]=devil['devl],
заміна приголосних і голосних, judge [ʤʌʤ] змінено на tchooge['ʧʊʤ],
тобто, [ʤ] замінили на [ʧ], [ʌ] на [ʊ] [18, с. 177].
При перекладі фонологічних стилізацій на позначення іноземного
акценту, перекладачі, зазвичай, послуговуються паралельними засобами
відтворення, тобто стратегією доместикації. Розглянемо переклад:
Фітаю, фітаю, судде, – з помітним німецьким акцентом мовив
найстарший. – Міс Петсі финен мені один поцілунок. Хай йому
дідько! – вигукнув старий німець, з незвичним для нього збудженням
позираючи через край саней, – Ріхарте, ти зламать сани і фпивать
коні! Тшорт забирай, Ріхарте, – напівсерйозно, напівжартома
вигукнув він, – ти фправно виванташувать свій сани! [22].
Переклад виглядає природньо, адже перекладач використав
написання звуків німецької мови, зрозумілі для україномовного
читача. В даному випадку, перекладач використовує стратегію
доместикації. Таким чином, перекладач, врахував особливості
фонетики німецької мови, коли німець вимовляє приголосну літеру v
як [f], то м у в тексті замінює [в] на [ф], финен = винен, фітаю =
вітаю, фправно = вправно. Вимова українського звуку [ч] нагадує
німецьке буквосполучення tsch, яке має вимовлятися як [ʧ], а
українське буквосполучення тш за звучанням нагадує tsch. Також
вимова буквосполучення ch у середині та в кінці слова за вимовою
нагадує український [х] у німецькій мові, проте при вимові в
138
англійській мові він нагадує український [ч], тому перекладач

відтворює як Ріхарт. Перекладач використовує заміну свистячих
приголосних, тшорт забирай = чорт забирай. Перекладач зберіг
авторську репліку та відтворив неправильне вживання граматики: не
узгодив родову форму (Міс Петсі финен = Міс Петсі винна.) [18,
c. 178]. Очевидно, що дієвідміни для іноземця є складними, тому
відсутнє узгодження граматичні форми. Отже, перекладач використав
безособові форми дієслова замість особових: Ріхарте, ти зламать
сани і фпивать коні!.
Наступний приклад ілюструє німецький акцент, але вже іншого
героя з цього ж роману, майора Гартмана. Перекладач відтворив
акцент за допомогою поодиноких фонетичних вкраплень німецької
вимови:
Upon my wort, toctor,” observed Major Hartmann, with a roguish roll
of his little black eyes, but with every other feature of his face in a state of
perfect rest, “put you have a very pretty pocket-book of tools, and your
toctor-stuff glitters as if it was petter for ter eyes as for ter pelly. Now listen;
I have livet seventy-five years on ter Mohawk, and in ter woots. You had
better mettle as mit ter deyvel, as mit ter hunters. [23].
Маркери іноземного акценту схожі на зазначені нами у
попередньому прикладі. Наприклад, дзвінкий [d] змінений глухим [t]
(toctor=doctor, livet=lived, ter=der, woots=woods), дзвінкого [b] глухим
[p] (pelly=belly, petter=better); інтерференція вимови слів мови
оригіналу акценту у вимову лексем англійської мови (лексема
wort=німецькій das Wört); німецький прийменник mit, який тотожний з
англійським with та з німецьким артиклем der, модифікований у ter
замість англійського the [18, c. 179].
Тепер проаналізуємо переклад:
Слово честі, токторе, – зауважив майор Гартман, лукаво
моргаючи на лікаря чорними маленькими очицями, але більше жодною
рисочкою не зраджуючи цілковитої серйозності, фаші інструменти
туше гарні, а ліки так плищать, що мабуть, вони корисніші для ока,
ніш для шлунка. Послухайте, я шиву в лісах і на Могоку вше сімдесят
п‟ять рокіф. Краще зайняти торта, ніш цих мисливців [22].
У перекладі мовлення німця відтворено фонетичними засобами
частково за аналогією з першотвором. Таким чином, перекладач
замінює дзвінкі приголосні глухими, зокрема, [д] замінюється [т], [б]
замінюється [п], [ж] замінюється [ш], наприклад, токторе =
докторе, плищать = блищать, шиву = живу, вше = вже, туше =
дуже. Приголосний [в] він замінює на [ф] для імітації вимови
німецького [v]: фаші = ваші, рокіф = років. А свистячі приголосні
139
замінюються глухими, внаслідок чого виникає лексема з абсолютно

іншим значенням, [т] замінили [ч], торт = чорт [18, c.179].
Переклад іноземного акценту Ŕ досить складне явище, нерідко
автори, вводячи в оповідання персонажа-іноземця, уникають
труднощів зображення спотвореної акцентом мови і просто вдаються
до коментарю, що описує фонетичні відхилення мови персонажа, що
додає глибини і яскравості художнього образу [20, c. 76-79].
Отже, ми можемо зробити висновок, що відтворення фонологічної
аномалії мовлення персонажа Ŕ це складне та комплексне явище.
Поняття аномалії зазнало змін і стало розглядатися не тільки як
відступ від правил, а й як фактор мовного розвитку та мовної
творчості. А особливу увагу стали приділяти навмисним відступам від
норми, що несе певну функціональність та має естетичне
навантаження. Автор може присвоювати своєму герою різний
мовленнєвий портрет, наділяючи персонажа акцентом, змальовуючи
його приналежність до іншої культури. Перекладач повинен вловити
авторський задум, виокремити певні фонологічні елементи та
відтворити їх у перекладі такими самими або еквівалентними
одиницями. Відтворення іноземного акценту Ŕ комплексне явище, яке
характеризується різнорівневими відхиленням від літературної норми.
Переклад акценту здається цілком простим завданням, оскільки кожна
культура має власні уявлення про акцент, який мають представники тих
чи інших народів. Враховуючи різні культурні стереотипи щодо
уявлення акцентів, перекладачі використовують стратегію доместикації,
аби україномовному читачу було легше відтворювати в уяві героя з
іноземним акцентом. Але перекладач не повинен керуватися лише
існуючими традиціями, а повинен створювати власні стратегії.
1. Богуславська Л.А. Відтворення мовної гри Л. Керролла в англо-
українському перекладі: когнітивний аспект: дис. … канд. філол. наук:
10.02.16. Херсон, 2017. 278 с. 2. Брандес М.П., Провоторов В.И.
Предпереводческий анализ текстов: учебное пособие [для институтов
и факультетов иностранных языков]. 3-е изд., стереотип. М.: НВИ-
ТЕЗАУРУС, 2001. 224 с. 3. Блажкун М.В. Проблема передачи акцентов
английского языка при дублировании фильмов на руский язык. Язык и
культура: 28 междунар. науч. конф. (Томськ 25Ŕ27 сентября 2017 г.).
Томск, 2018. С. 109-115. 4. Влахов С. Непереводимое в переводе.
Москва: Р. Валент, 2006. 448 с. 5. Гак В.Г. «Коверкание» или
«подделка»? Тетради переводчика. Москва: Междунар. отношения.
1966. С. 38-44. 6. Голованова Я.В. Средства изображения иностранных
акцентов в оригинале и переводе (на материале английского и
русского языков). Вестник Санкт-Петербургского университета.
Серия 9. Филология. Востоковедение. Журналистика. 2010. Вып 1.
С. 34-39. 7. Гудманян А.Г. Фонографема як результат запозичення
чужомовних власних назв. Проблеми сучасної світової літератури та
140
лінгвістики: Всеукр. наук. філол. конференція. (Черкаси, 2001р.)

Черкаси: ЧІТІ, 2001. С. 61-63. 8. Козлова Л.А. Языковые аномалии как
средство реализации креативного потенциала языка и их функции в
тексте. Вестник Иркутского государственного лингвистического
университета. 2012. Вып.2 (18). С. 122-129. 9. Комиссаров В.Н.
Теория перевода (лингвистические аспекты): учеб. Москва: Высшая
школа, 1990. 253 с. 10. Куликова М.Н. О соотношении понятий
«графические стилистические средства», «фонографические средства»
и «фонографическая стилизация». Вестник СПбГУ. Сер. 9. 2010. Вып.
2. С.125-128. 11. Медведєва А.О. Особливості перекладацького
відтворення фонографічних стилізацій змінених станів свідомості у
літературних персонажів. ІІ Таврійські філологічні читання: міжнар.
наук.-практ. конф., 20Ŕ21 травня 2016 р.: тези доп. Херсон:
Видавничий дім «Гельветика», 2016. С. 88-90. 12. Некряч Т.Є.,
Копильна О.М.. Відтворення контамінованої мови в українських
перекладах. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної
лінгвістики: зб. наукових праць. Київ: КНУ, 2002. Вип. 1. С. 155-159.
13. Пацель Л.Б., Кудряшова О.В. Стилистика английского языка:
практикум для студентов факультета лингвистики. Челябинск:
ЮУрГУ, 2008. 91 с. 14. Радбиль Т.Б. Концепт ИГРЫ в аномальном
художественном дискурсе. Логический анализ языка. Концептуальные
поля игры. Москва: Индрик, 2006. С. 308-316. 15. Ребрій О.В.
Фонографічно стилізована мовленнєва аномалія як засіб характеризації
персонажа та особливості її відтворення у перекладі. Фаховий та
художній переклад: теорія, методологія, практика: праці IV міжнар.
наук.-практ. конф. (Київ,1-2 квітня 2011 р.). Київ: НАУ, 2011. С. 257-
262. 16. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка:
учебник для ин- тов и фак. иностр. яз. Москва: Астрель, 2003. 221 с.
17. Статівка А.О. Функціональний аспект дослідження перекладу
фонографічних стилізацій. Вісник Харківського національного універ-
ситету імені В.Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія. Методика
викладання іноземних мов». Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017.
Вип. 86. С. 160-166. 18. Статівка А.О. Стратегії та способи відтворення
фонологічних стилізацій мовленнєвих аномалій в англо-українському
перекладі: дис. …канд. філол. наук:10.02.16. Харків, 2008. 246 с.
19. Струк І.В. Відтворення мовних аномалій у художньому перекладі
(на матеріалі мовлення персонажів романів Марка Твена та їх
перекладів): дис. … канд. філол. наук: 10.02.16. Київ, 2016. 246 с.
20. Твердохлеб В.Ю. Фонографическая стилизация контаминированой
речи иностранцев в художественном тексте: маг. дис. … випускниця
КубГУ: 032700.68. Кубань, 2016. 93 с. 21. Hughes A., Trudgill P., Watt D.
English accents and dialects: an introduction to social and regional varieties
of English in the British Isles. Routledge, 2013. 22. Фенімор-Купер Дж.
Піонери або біля витоків Саксуеханни. URL: https://docs.google.com/
viewer?url=http%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FCooper_James_Fen
imore%2FPionery_abo_Bilia_vytokiv_Saskuekhanny.pdf. 23. Cooper F.
Pioneers or The Sources of the Susquehanna. URL: http://www.gutenberg.
org/files/2275/2275-h/2275 h.htm#link2H_INTR.
141
Ірина Дольник, Людмила Галій

Проблеми локалізації українських веб-сайтів

(на матеріалі веб-сайтів українських бюро перекладів)
This article deals with the aspects to be considered in the process of web
site localization of Ukrainian translation agency web sites as landmarks in
translation sphere. The Internet is proved to be the main information source
today, and much attention should be paid to both linguistic and
extralinguistic aspects of site content. The comparative analysis of
Ukrainian translation agency web sites for Ukrainian to English language
combination focuses on the translation correspondences and information
distribution through the website and shows that English versions are often
characterized by violation of localization principles.
Keywords: translation, localization, translation agency, web site,
pragmatic adaptation.
Переклад і локалізація текстів для іншомовної аудиторії є однією зі

значущих проблем сучасного перекладознавства. Без інтернет-
контенту вже не можливо уявити різні сфери діяльності людини, адже
саме завдяки цьому відбувається діалог культур, ознайомлення одних
народів з досягненнями, менталітетом і традиціями інших.
Якість перекладу і локалізації веб-сайту компанії мають
принципове значення для її іміджу на міжнародному ринку: надаючи
необхідну інформацію про діяльність компанії, сайт, водночас, є
одним з важливих джерел залучення потенційних клієнтів та
інвесторів з-за кордону.
В аспекті прагматичного наповнення, тексти веб-сайтів можна
розглядати як окремий вид реклами, адже вони виконують функцію
саморепрезентації компанії. Відповідно, від вибору того чи іншого
прийому перекладу безпосередньо залежить, наскільки вдалим вийде
результат адаптації англомовної версії сайту. Фахівцю у галузі, а тим
більше і початківцю, перед виконанням перекладу необхідно
сформувати чітке уявлення, яке наповнення є найбільш доцільним з
огляду на завдання, які стоять перед компанією: смислове наповнення
тексту для сайту, лексико-стилістичне виділення у тексті переваг
продукції компанії у порівнянні з продукцією компаній-конкурентів,
створення перлокутивного ефекту у цільової аудиторії, врахування
перцептивних особливостей аудиторії як на внутрішньому ринку, так і
на зовнішньому. Виконання цих завдань передбачає залучення
142
одночасно декількох різних аспектів діяльності перекладача, а саме

власне перекладу, прагматичної адаптації тексту-презентації компанії
та тексту-звернення до читача, стилістичного оформлення тексту із
добором відповідних прийомів і методів, визначення потреб та
особливостей сприйняття цільової аудиторії на економічному і
культурно-семантичному рівнях.
Традиційно, алгоритм дій при роботі із сайтом складається із
декількох етапів:
 переклад сторінок сайту й адаптація інформації з урахуванням
специфіки ринку й національного менталітету;
 переклад програмних модулів сайту;
 адаптація графічного інтерфейсу й коду сайту Ŕ меню, кнопок,
елементів коду, призначених для пошукових машин;
 оптимізація сайту під національні пошукові системи;
 збірка, тестування й налагодження локалізованого сайту;
 реєстрація в іноземних пошукових системах і довідниках [1].
Перекладний текст має відповідати всім критеріям якісного
перекладу: відсутність мовних помилок, дотримання комунікативних
норм, передача прагматичних установок, для того, щоб створити
якомога яскравіший образ дестинації і залучити потенційних
відвідувачів.
Переклад контенту Ŕ це не механічне перекодування інформації з
однієї мови на іншу, а її адекватна локалізація, під якою лінгвісти
розуміють максимальну орієнтованість на потенційних реципієнтів і
прагматичну адаптацію тексту до їх мовних особливостей і
національно-культурної специфіки. Це, перш за все, виділення
інформації, релевантної для іноземного клієнта, та усунення
непотрібних деталей.
Термін «локалізація» став використовуватися в лінгвістиці порівняно
нещодавно, прийшовши зі сфери бізнесу і міжнародного технічного
співробітництва. Під локалізацією спочатку розумілася повна адаптація
продукту до умов використання в конкретному регіоні, який
розглядається в нерозривному звřязку з мовою цього регіону. У
лінгвоіндустрії переклад розглядається лише як окремий етап
локалізації. Між іншим, в традиційній теорії перекладу, яка враховує
фактор адресата, адаптація тексту до потреб і очікувань одержувача
розглядається як одна з власне перекладацьких процедур [2, с. 86].
Якщо перекладацькі трансформації зачіпають конкретні фрагменти
тексту, то локалізація є загальною перекладацькою процедурою, свого
роду стратегією, яка визначає вид тексту в цілому. Тобто вона не
обмежується перекладом окремих текстових складових та є формою
143
міжкультурної комунікації, успішність якої можлива за умови

врахування соціокультурних компонентів мови користувачів.
За Бертом Ессерлінком, автором одного з перших посібників із
локалізації, проект локалізації включає такі різновиди роботи, як
менеджмент проекту; переклад та розробка програмного забезпечення;
переклад, розробка й тестування он-лайн-підтримки або веб-контенту;
переклад та компřютерну верстку документації; переклад та
компонування мультимедійних елементів; перевірка функціональності
локалізованого програмного забезпечення або веб-додатків [3, с. 3].
У своїй роботі, присвяченій практичним аспектам застосування
локалізації, дослідник систематизовано й ґрунтовно описує кожен етап
веб-локалізації, а власне переклад розглядає виключно в контексті
автоматизованого процесу перекладу. Також у його працях зазначено,
що сам процес локалізації передбачає залучення багатьох спеціалістів
та вузькопрофільних фахівців у галузі, таких як менеджер проекту
(керує всім процесом локалізації, веде переговори з клієнтом,
координує роботу команди, відповідає за вчасне виконання проекту),
перекладач (виконує переклад), спеціаліст із локалізації/старший
перекладач (перевіряє роботу перекладачів, слідкує за дотриманням
стилю й узгодженням термінології), редактор/спеціаліст із
забезпечення якості (перевіряє перекладений матеріал на наявність
лінгвістичних помилок, відповідає за кінцеве мовне оформлення
матеріалів), інженер локалізації (відповідає за всі технічні аспекти
локалізації), тестувальник (випробовує функціональні можливості
локалізованого продукту), верстальник (дбає про відповідність інтер-
фейсу та візуальне оформлення) [3, с. 16-17; 4, с. 6]. Загалом, усі
дослідники доходять єдиної спільної думки про те, що основним
завданням спеціаліста із локалізації є перевірка якості перекладу, а
спеціаліста із забезпечення якості Ŕ забезпечення остаточного мовного
оформлення локалізованого матеріалу іноземною мовою [5, с. 363].
Як вже зазначалося вище, іншомовна версія сайту необовřязково
повинна повністю відображати оригінал, оскільки можливе зміщення
акцентів в повноті матеріалу, відборі релевантної інформації та виборі
мовних засобів. Перекладач, виконуючи попередній аналіз тексту
перекладу, часто може мати справу з невдалими вихідними текстами,
недолугість яких може проявлятися не лише у порушенні внутрішніх
законів мови та норм мовлення, а й навіть у недотриманні
загальноприйнятої системи цінностей. В такому випадку, перед будь-
яким залученим фахівцем постає питання про ступінь «свободи»
перекладача при локалізації, однак вимога до виконання перекладу в
режимі локалізації дозволяє максимально наблизити пропонований
144
переклад до системи цінностей мови-реципієнта. Аналіз літератури за

тематикою, дискусії на професійних форумах та робота безпосередньо
із сайтами вказують на те, що труднощі також можуть виникати при
вирішенні питання щодо збереження структури сайту і контенту його
розділів: наскільки перекладач може додавати, реструктурувати й
опускати будь-яку інформацію. За умови, коли бюро перекладів (тут і
надалі Ŕ БП) є одночасно і замовником, і виконавцем перекладу /
локалізації своїх сторінок, може виникати невідповідність функцій
контролю якості при обґрунтуванні підходу до локалізації, що лишає
питання актуальним для обговорення.
Оскільки стаття фокусується на проблемах якості англомовних
версій веб-сайтів українських БП, для адекватної оцінки необхідно
охарактеризувати особливості структури та змісту англомовних
інтернет-представництв, що дасть можливість виявити типологічні
характеристики англомовних сайтів з точки зору їх формату, навігації
та представленої інформації. Для цього було здійснено попередній
аналіз структури та контенту сайтів декількох найбільш популярних
американських та британських БП: Lingua-World, TranslationServices24,
Translated тощо (результати проведеного дослідження актуальні
станом на 10 лютого 2021 року).
Наразі, попри запевнення у наданні якісних послуг з перекладу та
локалізації, українські БП не звертають належну увагу на повноцінну
локалізацію своїх веб-сайтів, чому сприяють декілька факторів. По-
перше, коли автор створює маркетинговий текст, йому слід враховувати
специфіку цільової аудиторії, тобто стать, вік, життєвий досвід,
матеріальне та соціальне становище, рівень культури і освіти, що
визначають сприйняття. Але цільова аудиторія сайтів БП занадто
різнорідна, у тому числі етнічно, щоб можна було спрогнозувати ці дані.
По-друге, ця цільова аудиторія не є занадто широкою: більшість
замовлень все ж таки виконується для українців, без залучення
іноземного ринку споживачів, через що англомовним версіям не
надається достатньої уваги, навіть не зважаючи на фактори
конкурентоспроможності українських БП (співвідношення ціна-якість).
Так, на сайтах багатьох БП узагалі немає англійської версії
(«Мовапро», «Держпереклад», «Бюро перекладів «Макаренко», ŖOn
Timeŗ), присутня лише українська («Бюро «Дружби народів», «Брідж»)
або лише російська мова (ŖDaminir centr perevodovŗ, «Перевод
Посольство», «Центральное»). Останнє є не тільки порушенням закону
України «Про забезпечення функціонування української мови як
державної» (передбачає гарантії використання мови у публічному
просторі, зокрема, і у сфері інформаційних технологій), який набув
145
чинності 16 липня 2019 року, але й викликає підозру щодо гарантій

якості надаваних послуг. До того ж є БП, сайти яких перекладені,
наприклад, польською та німецькою, але відсутня англійська мова
(ŖGoldentimeŗ).
З огляду на поставлені завдання, до аналізу були залучені лише ті
веб-сторінки, які принаймні містять україно-англійську мовну пару,
зокрема такі БП як «Азбука», «Тріс», «Київ-Переклад», «Апрель»,
ŖMyvic Solutionsŗ (усі вищезазначені веб-сторінки БП можна знайти
онлайн за їх власними назвами). Серед незначних помилок при
локалізації можна виділити наступні: незручна навігація та прихо-
ваний функціонал при зміні мов, використання занадто великої
кількості різних шрифтів на одній сторінці (бюро «Київ-Переклад»),
надміру велика сатурація та диверсифікація у виборі кольорової гами
(бюро «Апрель»), дослівний переклад усього меню, наприклад,
«Контакти» Ŕ ŖContactsŗ замість ŖContactŗ/ŖContact usŗ/ŖContact infor-
mationŗ (більшість бюро).
Важливий момент, який обовřязково треба враховувати при
локалізації сайтів, полягає в тяжінні англомовного дискурсу до точних
фактів. На більшості сторінках ми бачимо лише повний переклад
української/російської версії англійською мовою. Так, «Азбука»
детально описує кожен вид перекладу. Опис довідки про народження
займає майже 3 тисячі знаків, що набагато більше за саму довідку та є
надлишковою інформацією.
Інколи БП навпаки скорочують інформацію до повного мінімуму,
що не дає взагалі або дає поверхневе уявлення про надавані послуги.
На противагу «Азбуці», на англомовній сторінці ŖMyvic Solutionsŗ є
розділ меню з видами перекладів, які вони виконують, але немає
тексту, лише форма для заявки. Водночас, україномовна та англомовна
версії сторінки БП «Тріс» виглядають неповними у порівнянні з
детально прописаною російськомовною версією.
Щодо недолугості вхідних текстів, БП «Апрель» варто було б
прибрати з меню розділ ŖOur partnersŗ або замінити його на
ŖCooperationŗ, адже на жодній зі сторінок немає переліку партнерів,
який очікує побачити замовник, лише заклик обмінятись посиланнями
з іншими сайтами, що стосуються перекладацьких послуг, вивчення
іноземних мов та подорожей.
Також у перекладах часто можна побачити відсутність збігу у
цифрах: «Бюро перекладів «Азбука» Ŕ це 14 років роботи на ринку
перекладів». Ŕ ŖTranslation Agency Azbuka has been working for 13 years
on the language translation market.ŗ, «За 10 років розвитку команда
Бюро перекладів «Азбука» сформувала розгорнуту мережу власних і
146
партнерських офісів…» Ŕ ŖFor 12 years of development, the team of

Azbuka Translation Agency has formed a deployed network of own and
partner offices…ŗ, а також неактуальну інформацію: «Заміна тексту на
зображеннях і у файлах формату Flash» Ŕ ŖReplacement of text on images
and in Flash filesŗ (компанія Adobe остаточно припинила підтримку
цього формату в минулому 2020 році) (бюро «Тріс»). Цікаво, що БП
«Апрель» замінив флеш-заставки в україномовній версії сайту на Ŗsplash
screensŗ (екран-заставка, заставка при завантаженні) в англомовній.
Неприйнятним для англомовної версії можна назвати той факт,
коли при перекладі БП лишають половину, а інколи й більшу частину
тексту російською або українською мовою, що може здивувати чи
навіть заплутати англомовного клієнта, особливо, коли це відбувається
в межах одного розділу меню. У «Київ-Переклад» не перекладені
заставки бокових частин, окрім цього частина з них подана
українською, а частина Ŕ російською мовами. БП «Азбука» в англо-
мовній версії зазначає вартість своїх послуг з уточненням російською
мовою, що це ціна за одну сторінку письмового перекладу. Крім того,
тут можна побачити типову помилку локалізації сторінок наших бюро:
в Європі та Америці розмір тексту вимірюється зазвичай в кількості
слів, а не сторінок, і відповідно ціна ставиться за слово.
У підсумку, на нашу думку, з пřяти обраних веб-сторінок
українських БП найкраще себе зарекомендувала сторінка бюро
«Апрель», хоча вона не позбавлена незначних недоліків.
Таким чином, переклад і локалізація текстів на сучасному етапі
розвитку суспільства відіграють дуже важливу роль, адже в цілому є
тими завданнями, які вимагають творчого підходу. У складному
процесі повної і якісної локалізації електронної версії веб-сайтів
беруть участь різні фахівці: перекладачі, розробники, дизайнери, а
сама вона не обмежується перекладом окремих текстових складових, а
є формою міжкультурної комунікації, успішність якої можлива за
умови врахування соціокультурних компонентів мови користувачів.
І хоча поки що інформаційна складова перекладених сторінок
українських БП залишає бажати кращого, ми сподіваємось, що з
невпинним технічним прогресом та переходом людей на дистанційну
форму роботи, навчання та спілкування у звřязку з поточними подіями у
світі наші компанії усвідомлять важливість якісного контенту сайтів та
змінять свій підхід до їх перекладу та локалізації, що сприятиме
збільшенню конкурентоспроможності та виходу на міжнародний ринок.
147
1. Переклад та локалізація веб-сайтів. Режим доступу: http://www.april.
com.ua/web.html. 2. Шокина В.И. Перевод и локализация текстов в
сфере индустрии красоты (на материале франко- и русскоязычных
сайтов). Вестник ВолГУ. Сер. 9. Вып. № 15. 2017. С. 86-89. 3. Esselink B.
A Practical Guide to Localization. Amsterdam / Philadelphia: John
Benjamins Publishing Company, 2000. 488 p. 4. Esselink B. A Practical
Guide to Software Localization. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins
Publishing Company, 1998. 309 p. 5. Дробіт І. Роль перекладу в процесі
локалізації веб-сторінок: міждисциплінарний аналіз. Науковий вісник
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
2017. Вип. 3. С. 362-365.
Ірина Кабаченко, Ірина Хуртак

Проблеми перекладу безеквівалентної лексики.

Лінгвокраїнознавчий аспект
The article considers the problem of defining the concept of non-

equivalent vocabulary on the example of modern English, German and
Ukrainian languages. The research papers on this topic are analyzed. The
list of methods of translation of non-equivalent vocabulary is given, which
includes: transliteration, transcription, tracing, explication, replacement,
approximate translation, descriptive translation. The connection between
language and culture, which influences the formation of non-equivalent
lexical units, is described. The functional features of non-equivalent
vocabulary as a linguistic sign and carrier of ethnocultural information are
studied. It is noted that the value of non-equivalent vocabulary lies in its
boundless linguistic and cultural potential.
Keywords: non-equivalent vocabulary, equivalence, ethnocultural
concept, reality.
Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі

умови розвитку, які є її характерними рисами, відрізняють різні
культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне.
Питання співвідношення культури в найширшому розумінні цього
слова і інформації, що зберігається і що повідомляється в словах як
елементах мови, здавна приваблювало не тільки лінгвістів, а й
представників інших наук.
Всі великі і малі особливості життя даного народу і його країни
(такі, як природні умови, географічне положення, хід історичного
148
розвитку, характер соціального устрою, тенденція суспільної думки,

науки, мистецтва) неодмінно знаходять відображення в мові цього
народу. Тому можна стверджувати, що мова являє собою певне
відображення культури будь-якої нації, вона несе в собі національно-
культурний код того чи іншого народу.
Проте при зіткненні з іншомовними текстами виникає проблема,
яку можна було б назвати проблемою неперекладності. Багато вчених
(Бархударов Л.С., Бурбак О.Ф., Влахов С. та Флорін С., Заботкіна В.И.,
Зорівчак Р.П., Комісаров В.Н., Латишев Л.К., Левицька Т.Р., Фітерман
А.М., Єрмолович Д.І та ін.) розглядали у своїх працях лексику, яка не
має постійних аналогів при перекладі та виділили її у лінгвістичну
групу, назвавши безеквівалентною лексикою.
У сучасній мовознавчій науці термін «безеквівалентна лексика»
(далі БЛ) порівняно новий, і в його витлумаченні немає одностайності,
а інколи й конкретності, що не сприяє визначенню БЛ як категорії
лінгвістики. Мовознавці намагаються відмежувати цей термін від
інших, або, порівнюючи з іншими «національно маркованими»
поняттями, дати визначення його (Кочерган М.П., Дяченко Л.М.,
Зайченко Н.Ф., Коваль-Костинська О.В., Паламарчук О.Л., Космеда
Т.А., Волошина А.В., Машуровська Л.І., Кремльова О.І. та ін.).
Розглядаючи проблему співвідношення слова і денотата, лінгвісти
намагаються також дати відповідь на питання про існування
своєрідного етнокультурного шару лексики, але особливості функціо-
нування національно маркованої лексики в тексті залишаються
сьогодні ще недостатньо вивченими.
Семантика БЛ багато в чому зумовлена історією, культурою
країни, діяльністю людини, її світобаченням тощо. БЛ відображає
національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, називає
такі поняття та явища у сфері певної культури, які не властиві іншим.
Безеквівалентна лексика наявна в кожній мові. Національно-
культурний компонент семантичної структури окремоїбезеквівалентної
лексеми є невідřємною складовою змісту цілого тексту, тому
визначальним фактором є також її частотність. М. Кочерган вважає,
що безеквівалентна лексика переважно становить не більше 6-7%
загальної кількості активно вживаних слів [1, с. 171-172].
Верещагін Є.М. та Костомаров В.Г. доводять той факт, що не можна
визначити ні повну еквівалентність, ні повну безеквівалентність
лексичних одиниць. «Як безеквівалентні слова, так і фонові Ŕ не
абсолютна категорія, а відносна. Говорити про те, чи можна певне
слово назвати безеквівалентним, припустимо лише стосовно якоїсь
мови» [2, с. 45].
149
Влахов С. та Флорин С. зазначають, що термін БЛ « трапляється в

багатьох авторів, які трактують його по-різному: як синонім «реалії»,
дещо ширше Ŕ як слова, відсутні в іншій культурі та в іншій мові, дещо
вужче Ŕ як слова, характерні для нашої дійсності, і, нарешті, просто як
неперекладні на іншу мову слова» [3, с. 41].
Як стверджує Казакова Т.А., «безеквівалентна лексика виявляється,
головним чином, серед неологізмів, серед слів, які називають
специфічні поняття і національні реалії, і серед маловідомих імен і
назв, для яких доводиться створювати оказіональні відповідності в
процесі перекладу. Такі англійські слова conservationist, baby-sitter,
backlog, etc.» [4, с. 180]. Суперанська А.В. також відносить до безекві-
валентної лексики імена людей, призвіська тварин, географічні назви,
назви рослин, історичних подій, документів, організацій, партій,
символів та ін. [5, с. 90]
Слововживання у різних контекстах може свідчити про тради-
ційність використання певної лексичної одиниці. Крім того, термін
«безеквівалентна лексика» у різних мовознавчих працях використо-
вувався неоднозначно. Відсутність одностайної думки щодо класифі-
кації національно маркованої лексики зумовлює виникнення широкого
кола наявних у лінгвістичній практиці робочих термінів, що
використовуються для номінації лексичних одиниць з культурним
компонентом у семантиці.
Як зазначає Латишев Л.К., існує 2 випадки створення безеквіва-
лентної лексики.
1. Дане явище, яке досить добре відоме носіям мови оригіналу
(далее МО) і відображене в їх лексичній системі, невідоме або
маловідоме носіям мови перекладу (далее МП) і тому не відображене в
їх лексичній системі [6, с. 103].
Зазвичай, це реалії, тобто такі лексеми в мові, які позначають реалії
побуту і суспільного життя, специфічні для будь-якого народу, країни
або місцевості. Також в певний період ними можуть бути нові терміни,
які, розповсюджуючись в інших країнах, отримують свої еквіваленти.
2. Друга причина лексичної безеквівалентності в дещо відмінному
світосприйнятті різними народами. Зокрема, це проявляється в тому,
що носії МП не завжди фіксують в поняттях і значеннях їх лексичних
одиниць те, що фіксують носії МО. Те, що для останніх є відокрем-
леним поняттям, виділеним із маси інших словом-назвою, для інших
таким не є і виділяється лише за необхідністю за допомогою спорадич-
них мовних засобів [6, с. 103-104]. Як приклад, Латишев Л.К. приво-
дить німецьке слово Vormittag, яке не має певного відповідника. Його
переклад можна передати описово, як час із ранку до півдня.
150
Слід підкреслити, що термін «безеквівалентна лексика» ми

вживаємо тільки в сенсі відсутності відповідника тієї чи іншої
лексичної одиниці в словниковому складі іншої мови. Але неправильно
було б розуміти цей термін в значенні «неможливості переведення»
цієї лексики. Будь-яка мова в принципі може висловити будь-яке
поняття, відсутність в словниковому складі мови спеціального
позначення для будь-якого поняття у вигляді слова або стійкого
словосполучення не означає неможливість виразити це поняття
засобами цієї мови. Хоча в системі мови даний знак відсутній, його
зміст завжди може бути передано в мові в конкретному тексті за
допомогою цілого ряду засобів.
Безумовно, переклад лексики, яка не має відповідників в МП,
складає певні труднощі, але труднощі ці цілком переборні. Такими
перекладознавцями як Бархударовим Л.С., Комісаровим В.Н.,
Латишевим Л.К., Левицькою Т.Р., Фітерман А.Н., Влаховим С. та
Флоріним С., Хоменко С.А. та ін. з практики перекладу виокремлені
такі способи передачі безеквівалентной лексики:
1. Транслітерація Ŕ передача графічно-фонетичної форми безеквіва-
лентної одиниці МО. Штрейкбрехер (Streikbrecher), рейсфедер
(Reißfeder), дісплей (от англ. display), грейпфрут (от англ. grapefruit),
ноу-хау (от англ. Know-how). Проте прийом транслітерації часто
застосовують із словами, які вже мають сталі еквіваленти в МП [7, с.
148]. Транслітерація допомагає перекладачу уникнути пояснення
нового слова та повřязаного з цим ризику хибної інтерпретації.
Транлітерацію завжди застосовують при перекладі назв газет та
журналів, географічних та інших власних назв.
2. Транскрипція. Цей метод заснован на передачі звукової, тобто фоне-
тичної форми іншомовної одиниці. Транскрипція передбачає перенесення
слова в текст перекладу у формі, фонетично максимально наближеній,
якщо не ідентичній тій, яку воно має в споконвічній для нього мові, але
не обов'язково МО Ŕ мові, звідки його бере перекладач [3, с. 19].
3.Калькування. При калькуванні складові частини іншомовного
слова (морфеми або лексеми) заміняються їх буквальними відповід-
никами на МП. Класичний приклад Ŕ скальковані з англ. (Ам.)
skyscraper укр. хмарочос (на відміну від «висотної будівлі»; завдяки
цьому протиставленню відчувається «західний колорит» кальки), нім.
Wolkenkratzer [3, с. 89].
4.Експлікація. Експлікація Ŕ це переклад за допомогою розгорнутих
словосполучень, які більш менш повно розкривають значення
лексичної одиниці МО. Дуже часто причиною експлікації змісту є
розходження переінформаційних записів носіїв МО та МП:
151
Die Schalterhalle im Inneren gleicht einem Ballsaal aus der Zeit der k. и
k. Monarchie. (Spiegel)
Касовий зал усередині будівлі походить на бальний зал часів
австровенгерской монархії.
Тут при перекладі довелося «розшифрувати» відомий як елемент
німецької та австрійської національної культури носіям МО вираз
kaiserlich-königliche (скорочено: к.-к.) Monarchie [7, с. 117].
5. Заміна. Заміна Ŕ найбільш розповсюджений вид перекладацької
трансформації. Найбільш часто він знаходить застосування при
перекладі ідіом, традиційних метафор і т.п.:
Dieser Breuer hatte mir zu Frau Zalewskis Unkenrufen noch gefehlt.
(E.M.Remarque. Drei Kameraden)
Після каркання фрау Залевські тільки цього Бройер мені і
бракувало. (Е.М.Ремарк. Три товариші)ŗ
Існують граматичні та лексичні заміни.
6. Описовий переклад використовують при передачі значення слова
за допомогою пояснення. tracker Ŕ програма для обробки аудіо-треків,
shareware Ŕ умовно безкоштовні програмні продукти, demo Ŕ демон-
страційна версія програми. Подібний описовий переклад може бути
використаний як для пояснення значення слова в словнику, так і при
перекладі слів, що не мають безпосередніх відповідників в
конкретному тексті [8, с. 10].
7. Приблизний переклад або переклад за допомогою «аналогу»
використовують при підборі найближчого значення відповідності в
мові перекладу для іншомовної лексичної одиниці, яка не має точних
відповідностей у мові перекладу. Аналог Ŕ це лише приблизне
позначення інокультурного елемента, аналог зручний в якості
приблизного пояснення. Near-field monitor Ŕ студійний монітор, broadcast
quality Ŕ найвища якість (звуку), доцент Ŕ assistant professor, associate
professorŗ [8, c. 10].
Отже, безеквівалентна лексика Ŕ це слова або словосполучення, які
не мають сталих аналогів при перекладі. Головне питання Ŕ як
перекладати безеквівалентну лексику. Правильний вибір слова для
повної передачі значення слова в перекладному тексті є однією з
основних і найбільш складних завдань перекладу. Труднощі цього
завдання обумовлюється складною природою слова, його
багатогранністю і семантичним багатством. Проте перекладач повинен
прагнути зберігати своєрідність оригіналу, не порушуючи, однак, норм
рідної мови. При цьому йому не слід забувати, що те, що є звичним для
однієї мови, може виглядати зовсім незвично в перекладі і привнесе в
нього афектацію і химерність, що буде чужим оригіналу.
152
Безеквівалентні слова зřявляються у мові разом із появою етнічно

значущого обřєкта в культурі певного соціуму. Для виділення таких
слів із загального лексичного складу, як правило, у ролі індикатора
потрібна інша мова. Бо хоч понятійний світ різних національних
спільнот майже однаковий, але мовна система кожного етнічного
обřєднання кодує одні і тіж самі поняття по-своєму, на основі власного
досвіду. А розбіжності між мовами найчастіше прявляються при їх
зіставному вивченні. У свою чергу, виявлені відмінні особливості
мовних систем, які містять інформацію про національну ментальність,
характеризуються категорією безеквівалентності.
Без знання слів безеквівалентної лексики у їхньому не лише власне
мовному, а й народознавчому змісті важко до кінця зрозуміти носіїв
будь-якої мови. Цінність безеквівалентної лексики полягає в її
безмежному лінгвокультурному потенціалі. Неможливо уявити процес
оволодіння мовою без паралельного засвоєння соціального і
культурного надбання народу Ŕ носія мови.
Значення перекладу в історії людської культури Ŕ величезне, але
незаперечним є той факт, що процес перекладу або міжмовна
трансформація є надзвичайно складним явищем, так як у процесі
перекладу відбувається не тільки зіставлення різних мовних систем, а
й зіткнення різних культур, і навіть цивілізацій.
1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: підручник. Київ: ВЦ
«Академія», 2010. 464 с. (Серія «Альма-матер»). 2. Верещагин Е.М.,
Костомаров В.Г. В поисках новых путей развития лингвострано-
ведения: концепция речеповеденческих тактик. Москва: Институт
русского языка им. А.С. Пушкина, 1999. 84 с. 3. Влахов С., Флорин С.
Непереводимое в переводе. Москва: Р.Валент, 2006. 448 с. 4. Казакова Т.А.
Теория перевода (лингвистические аспекты). Санкт-Петербург: Изда-
тельство Союз, 2001. 145 с. 5. Суперанская А.В. Общая теория имени
собственного. Москва: URSS, 2007. 366 с. 6. Латышев Л.К. Перевод:
проблемы теории, практики и методики преподавания. Москва:
Просвещение, 1988. 160 с. 7. Латышев Л.К. Технология перевода.
Москва: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2002. 280 с. 8. Шанский Н.М. Лексикология
современного русского языка: учебное пособие. Москва: Либроком,
2009. 312 с. (Лингвистическое наследие XX века).
153
Анна Копера, Марина Рудіна

Специфіка відтворення концепту ЩАСТЯ

(на прикладі перекладу роману Френсіса Скотта Фіцджеральда
«Великий Гетсбі» українською мовою)
The paper explores the reproduction of the concept of HAPPINESS in

the Ukrainian translation of the novel. The method of continuous sampling
has enabled us to find out verbalisers of the concept of HAPPINESS and
demonstrate the frequency of their usage in the novel. The author points out
that the concept of HAPPINESS is embodied in 4 mental models in the
discourse Ŗauthor-translatorŗ. The usage of concretization, modulation,
addition of language units, permutation, syntactic substitution of members
of a sentence and sentence types has been identified due to the difficulties
of domain translation, as the associative spectrum of lexical representatives
cannot always be rendered equivalently to reproduce the authorřs idea.
Keywords: concept; the concept HAPPINESS; verbalisers of the concept
HAPPINESS; difficulties of domain translation.
Сучасні мовознавчі розвідки, головним завданням яких є

дослідження мовної системи як стрижневого репрезентанта
національної культури й етносвідомості народу, нині порушують
проблему вивчення своєрідних мовних універсалій, зокрема концептів,
та засобів їх вербалізації. Упровадження терміну «концепт» у
лінгвістичному перекладознавстві виокремило нові засади в пізнанні
особливостей взаємодії мови і мислення, розширило межі змістового
аналізу мовних явищ, збагатило семантичні розвідки новими
напрямами, ідеями.
Розпочате в епоху Середньовіччя дослідження conceptus вилилося в
сучасне розуміння його науковцями як поняття, повřязаного з
ментальністю [1]. У науковому знанні закріпилася концептологія як
наука про концепти, у межах якої виокремилися дослідження мовно-
культурних концептів [11; 19; 7] тощо.
У сенсі перекладознавства важливо, що концепти, будучи фіксова-
ними ментальними феноменами (явищами), мають усталені асоціації з
мовами та особливостями конкретних культур, але при цьому
відтворюють динаміку ментальних представлень, «збирають» їх
наново в кожній конкретній ситуації [15; 17; 13; 18]. Мовознавець
С. Аскольдов-Алексєєв у статті «Концепт і слово» кваліфікував
154
концепт як ментальну сутність, що витісняє в розумовому процесі

деяку спільність однотипних об'єктів [3, с. 269].
Однак, незважаючи на те, що поняття концепту активно
вживається в поняттєвому апараті багатьох наук, наразі воно до цього
часу перебуває у стані нечітко визначених лінгвістичних категорій, а
сам термін «концепт» вважається відносно новим у сучасній
мовознавчій літературі.
Виділяємо три основні підходи до трактування поняття «концепт»
у площині сучасної мовознавчої науки:
1) лінгвістичний ‒ концепт існує для кожного словникового
значення, то його слід розглядати як його алгебраїчний вираз.
Прихильники цього напряму розуміють концепт як увесь потенціал
значення слова разом з його конотативним елементом (С.О. Аскольдов,
Д.С. Лихачов, В.В. Колесов, В.М. Телія);
2) когнітивний ‒ концепт постає як явище ментального характеру.
Представники когнітивного підходу відносять концепт до розумових
явищ та тлумачать його як оперативну змістовну одиницю пам'яті,
ментального лексикону (З.Д. Попов, Й.А. Стернін, О.С. Кубрякова);
3) культурологічний ‒ вся культура є сукупністю концептів та
відносин між ними, а сам концепт Ŕ головний осередок культури в
ментальному полі свідомості людини (Ю.С. Степанов, Г.Г. Слишкін).
Поділяємо думку О.Н.Лагута, що найважливіші концепти
«кодуються» в мовній реалізації [9, с. 104], та підхід А.М. Приходька:
«Концепти виникають у свідомості людини не тільки як натяки на
можливі значення…, тобто концепт випливає безпосередньо не із
значення слова, а є відгуком на попередній мовний досвід людини
загалом Ŕ поетичний, прозаїчний, науковий, соціальний, історичний і
т. ін.» [11, c. 282].
Отже, науковці виокремлюють три типи концептів: текстові,
культурні і художні. Найбільш дискусійними та різноманітними є саме
останні, оскільки відбивають специфіку індивідуально-авторського
відображення світу і водночас активізують особливе враження, створене
словом-концептом у площині художнього мовлення [12, с. 418].
За такого підходу, вважаємо концепт ЩАСТЯ умовним маркером
синтезу й концентрації смислів низки інших концептів як посередників
між словом і етнокультурною реальністю, комплексом асоціативних
уявлень [2].
ЩАСТЯ як базова емоція неодноразово ставало об'єктом наукових
розвідок (С. Воркачов, О. Малярчук. М. Нікітін, О. Морозова та ін.), та
попри здобутки у вивченні цього питання, актуальною залишається
проблема дослідження структури, засобів вербалізації та, насамперед,
155
відтворення концепту-почуття ЩАСТЯ в ідіостилі зарубіжних і

вітчизняних письменників, що важливо для перекладацьких практик.
Загальновідомо, що при моделюванні багатокомпонентних ментальних
явищ, позначених абстрактними іменами, і в яких закодовано певні
способи концептуалізації навколишнього світу, часто виникають
труднощі при відтворенні цих структур у перекладах іншими мовами.
Концепт ЩАСТЯ як своєрідна «цінність», яку не можна фізично
виявити, побачити чи відчути, не є винятком, адже має номінативну
щільність, яка визнається значущою ознакою лінгвокультурного
концепту, має значну кількість вторинних значень імені концепту [5; 6].
Лексема ЩАСТЯ у тлумачному словнику української мови
представлена кількома лексико-семантичними варіантами, зокрема:
1) стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдово-
лення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь; 2) фортуна, доля,
талан, щастя-доля; 3) те, що викликає стан найвищого задоволення
життям, дає радість [10, c. 840]. У сучасній англійській мові лексема
happiness визначається як Ŗthe state or the feeling of being happy and
pleased, often because something good has happened or when somebody is
doing something he enjoysŗ [14].
Оскільки концепт ЩАСТЯ є наскрізним і домінуючим у худож-
ньому мовленні Френсіса Скотта Фіцджеральда у творі «Великий
Гетсбі», вираженим вербальними й невербальними засобами, то саме
його та переклад М. Пінчевського обрано нами для дослідження
специфіки відтворення означеного концепту. До того ж він постає
одним зі значущих текстотвірних механізмів вираження емоцій,
реалізованих у семантичному полі, що охоплює безліч прагматичних і
асоціативних елементів цього поняття у сполучуваності з низкою
вербалізаторів щастя як фундаментальної категорії людського буття.
Лексема щастя як стрижнева мовна одиниця-репрезентант, що
активізує значення концепту ЩАСТЯ (HAPPINESS) має широке коло
семантичних інтерпретацій та асоціацій, до числа яких увіходять як
загальноприйняті трактування, так і авторське бачення, якими концепт
«нашаровується» в художньому світі Фіцджеральда.
Методом суцільної вибірки нами було визначено такі
вербалізатори концепту ЩАСТЯ в художньому тексті роману
Ф.-С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі»: щастя, світло, сяйво, радість,
кохання, мрія, добро, подія, посмішка, голос, погляд і відповідні їм
флективні форми. Частотність вживання представлена в таких
показниках: світло Ŕ 5 випадків (11 %), щастя Ŕ 3 випадки (7 %),
кохання Ŕ 6 випадків (13 %), мрія Ŕ 7 випадків (15 %), посмішка Ŕ 4
156
випадки (9 %), голос Ŕ 6 випадків (13 %), погляд ‒ 5 випадків (11 %),
подія ‒ 4 випадки (9 %), добро ‒ 1 випадок (2 %)).
Проаналізувавши словникові дефініції означених номінантів, ми
дійшли висновку, що домінантами концепту в перекладі М. Пінчевсь-
кого слугують чотири моделі, реалізовані шляхом застосування
невербальних засобів комунікації.
У художньому дискурсі «автор-перекладач» концепт ШАСТЯ має
таку когнітивно-семантичну структуру:
 щастя як прагнення/жага чогось (мрія, кохання);
 щастя як вияв задоволення (посмішка, радість, погляд);
 щастя як зовнішній прояв (світло, сяйво);
 щастя як випадок, подія (інцидент, можливість).
Відтворення концепту ЩАСТЯ реалізується різними лексичними,
граматичними та лексико-граматичними трансформаціями, зокрема
шляхом конкретизації, модуляції, додавання мовних одиниць у
переклад, пермутації і синтаксичної заміни членів і типу речення для
компенсації механізмів.
Яскравим прикладом, що ілюструє застосування вказаних засобів
відтворення концепту в реалізації когнітивно-сюжетної сітки твору, є:
ŖAs I went over to say goodbye I saw that expression of bewilderment had
come back into Gatsby‟s face, as though a faint doubt had occurred to him
as to the quality of his present happinessŗ [16, с. 148]. «Підійшовши
прощатись, я знову побачив на обличчі Гетсбі тінь розгубленості ‒
неначе в душу йому закрався сумнів щодо повноти віднайденого
щастя» [4, с. 149]. У наведеному уривку ми виявили єдиний ключовий
репрезентант емоції щастя, при відтворенні якого перекладач
використав прямий словниковий відповідник щастя та водночас
замінив лексему present у дослівному значенні присутній, теперішній
мовною одиницею з вужчим семантичним значенням віднайдений.
Наступний приклад, що яскраво ілюструє одиничний випадок
вербальної реалізації емоції щастя в призмі художнього тексту, такий:
ŖI‟m p-paralyzed with happiness. She laughed again, as if she said
something very witty, and held my hand for a moment, looking up into my
face, promising that there was one in the world she so much wanted to seeŗ
[16, с. 16]. «‒Я просто остовпіла від радості. ‒ Вона знову засміялася,
ніби сказала щось дуже дотепне, й затримала на мить мою руку,
заглядаючи мені просто в очі з таким виразом, наче найбільше в
житті мріяла побачити саме мене» [4, с. 17]. У цьому випадку ми
виявили, що задля підкреслення і збереження прагматичного значення
лексеми happiness перекладач не використовує прямого відповідника, а
вдається до лексичного перекладацького прийому модуляції.
157
Вживання перекладачем такого способу відтворення загалом

виправдане й забезпечує семантичну й статусну еквівалентність тексту
оригіналу. М. Пінчевський також застосовує й інші трансформації,
зокрема конкретизацію та пермутацію, звужуючи значення лексичних
одиниць face, one, wanted на одиниці з більш вужчим семантичним
полем ‒ очі, мене, мріяла.
Мовні структури з вужчою семантикою перекладач також
використовує і в наступному ситуативному фрагменті: ŖHe had waited
five years and bought a mansion where he dispensed starlight to casual
moths so that he could “come over” some afternoon to a stranger's
gardenŗ[16, с. 122]. «Він чекав п'ять років, купив справжній палац, на
казкове сяйво якого зліталися хмари всілякої мошви, ‒ і все заради
того, щоб мати можливість колись «завітати на часинку» до чужого
дому» [4, с. 123]. У цьому випадку ми виявили 2 імпліцитно виражені
номінанти концепту щастя, сутність яких для головного героя
полягала в настанні бажаної події. Перекладач асоціативно і адекватно
передає зміст лексичних одиниць come over, some afternoon, звужуючи
їх значення, водночас компенсуючи контекстуальні втрати. Вважаємо,
що М. Пінчевський читає текст оригіналу «між рядків» та уявляє
мовленнєву картину художнього дискурсу, адекватно відтворюючи
проксемічні структури в перекладі.
Наступний приклад демонструє вживання праксичного
репрезентанту концепту ЩАСТЯ і його відтворення шляхом модуляції
та конкретизації: ŖI think that voice held him most with its fluctuating,
feverish warmth because it couldn't be over-dreamed ‒ that voice was a
deathless songŗ [16, с. 148]. «Певно, її голос особливо вабив його своєю
мінливою, гарячковою теплотою, бо краси її голосу навіть уява
перебільшити не могла ‒ в ньому бриніла безсмертна пісня» [4, с. 149].
Для підсилення потенціалу вербалізатора перекладач навмисно повто-
рює цю мовну одиницю та послуговується модуляцією для логічного і
адекватного відтворення праксичного елемента та конкретизацією
значення лексеми held для створення більш чіткішого усвідомлення
читачами значущості цього елементу у творі. М. Пінчевський також
перебудовує синтаксичну структуру кінцівки речення, удаючись до
заміни функціональності додатка deathless song на підмет.
Отже, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що зміст
концепту ЩАСТЯ, як лінгвокультурний емоційний концепт, має
універсальний характер, багато значень, широкий синонімічний ряд і
різні варіації способів його вживання. У перекладі М. Пінчевського
роману «Великий Гетсбі» концепт ЩАСТЯ переважно виражено за
допомогою невербальних засобів і втілено в 4 ментальних моделях:
158
«щастя як прагнення/жага чогось», «щастя як зовнішній прояв»,

«щастя як задоволення» і «щастя як випадок, подія».
Серед вербалізаторів концепту ЩАСТЯ в художньому тексті
роману нами виокремлено: щастя, світло, сяйво, радість, кохання, мрія,
добро, подія, посмішка, голос, погляд і відповідні їм флективні форми.
Труднощі відтворення вербалізаторів домену зумовлені розбіж-
ностями в образних асоціаціях порівнюваних культур, а отже,
асоціативний спектр лексичних репрезентантів не завжди можна
передати еквівалентно, через що перекладач часто вдається до
конкретизації, модуляції, додавання мовних одиниць у переклад,
пермутації і синтаксичної заміни членів і типу речення для
компенсації механізмів, завдяки яким можна викликати в уяві читача
потрібний образ та передати стилістичні характеристики тієї чи іншої
концептуальної структури.
1. Антология концептов: [под ред. В.И. Карасика, И.А. Стернина].
Волгоград : Парадигма, 2005 (Т. 1 − 348 с., Т. 2 − 356 с.), 2006 (Т. 3 −
381 с.). 2. Арапова Г.У. Концепт, понятие и значение слова. Междуна-
родный журнал прикладных и фундаментальних исследований. 2016.
№ 1-4. С. 591-593. 3. Аскольдов C.А. Концепт и слово. Русская словес-
ность. От теории словесности к структуре текста [антология]. М.,
1997. С. 267-279. 4. Великий Гетсбі: Роман / Френсіс Скотт Фіцдже-
ральд ; пер. з англ. М. Пінчевського. К., 2015. 224 с. 5. Воркачев С.Г.
Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропо-
центрической парадигмы в языкознании. Филологические науки: науч.-
теор. журн. 2001. № 1. 6. Воркачев С.Г. Счастье как лингво-
культурныйконцепт. М.: Гнозис, 2004. 240 с. 7. Воробйова О.П.
Концептологія в Україні: здобутки, проблеми, прорахунки. Вісник
КНЛУ. Сер. Філологія. 2011. Т. 14. № 2. С. 53-63. 8. Красавский Н.А.
Образная лингвистическая объективация базисных эмоций. Житников-
ские чтения : межкультурные коммуникации в когнитивном аспекте:
[мат-лы Всерос. науч. конф.]. Челябинск: Челябинск. гос. ун-т, 2001.
С. 46-53. 9. Лагута О.Н. Метафорология: теоретические аспекты. Ч. 1.
Метафорология: проникновение в реальность. Новосибирск: Изд-во
НГУ, 2003. 114 с. 10. Новий тлумачний словник української мови: в
трьох томах / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. II вид. К.: Аконіт,
2005. Т. 3. 2005. П-Я. 928 с. 11. Приходько А.М. Концепти і концепто-
системи в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя :
Премřєр, 2008. 331 с. С. 64-72. 12. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика:
напрями і проблеми: [підручник]. Полтава: Довкілля-К, 2008. 712 с.
13. Barsalou L.W. Situated Conceptualization. Handbook of Categorization
in Cognitive Science: [Ed. by H. Cohen and C. Lefebvre]. Amsterdam:
Elsevier, 2005. Pp. 620-650. 14. Collins English Dictionary [Електронний
ресурс]. Pежим доступу: https://www.collinsdictionary.com/dictionary
159
/english/happy. 15. Croft W., Cruse D.A. Cognitive Linguistics. Cambridge:

Cambridge University Press, 2004. 356 p. 16. Fitzgerald F.S. The Great
Gatsby. Wordsworth Editions Limited, 2001. 234 р. 17. Handbook of
Categorization in Cognitive Science: [Ed. by H. Cohen and C. Lefebvre].
Amsterdam: Elsevier, 2005. 1136 p. 18. Medin D.L., Ross B.H., Markman A.B.
Cognitive Psychology. [3rd ed.]. Fort Worth, TX: Harcourt College
Publishers, 2000. 633 p. 19. Wierzbicka A. Lexicography and Conceptual
Analysis. Ann Arbor: Karoma Publishers, Inc., 1985. 368 p.
Тетяна Крилова, Анастасія Поставець

Вербалізація емоцій в перекладі тексту серіалу «Бріджертони»
This paper deals with the study of the concept of Ŗemotionsŗ and their
verbalization in modern linguistics. This paper provides a brief general
description of some available definitions and the most commonly used
classifications of emotions. The verbalization of emotions is researched on
the basis of the film translation. The film is discussed as a major kind of the
globally spreading texts of the mass culture that undergoes special
localisation (adaptation) in the process of translation. Such strategies as
cultural, pragmatic adaptations and synchronisation of the film discourse in
the process of translating emotions are analysed on the formal, content and
pragmatic linguistic levels.
Keywords: globalization, localization, mass culture, discourse,
translation, emotions, film transalation, verbalization of emotions,
emotional language.
В даний час в ході інтенсивного взаємообміну та інтеграції культур

відбувається формування глобальної культури. Однією з рушійних сил
глобалізації є масова культура, що зазвичай визначається як культурна
продукція (в найширшому сенсі слова Ŕ від твору мистецтва до
споживчих товарів і кулінарії), яка створюється і поширювється
професіоналами з розрахунком на споживання на комерційній основі
широкими масами людей незалежно від соціального стану, статі, віку,
національності, і т.д. [1]. Масова художня культура в силу своєї
специфіки володіє потужним зарядом впливу на масову свідомість, що
пояснює інтерес дослідників до глобальних тенденцій в цій сфері.
Дана робота націлена на аналіз способів локалізації, тобто
адаптації до локальної культури текстів глобальної масової культури, а
саме кінематографічного тексту в процесі перекладу в аспекті передачі
його емотивного компоненту.
160
Емоції є специфічною формою людського ставлення до світу.

Думки і емоції зливаються в процесі комунікативної діяльності,
причому емоції можуть превалювати. Останнім часом проблемі
емотивності в лінгвістиці приділяється все більше уваги: дослідники
відносять проблему емотивності до першорядних завдань антропо-
центричної лінгвістики (В.Ю. Апресян, Ю.Д. Апресян, Е.М. Вольф,
В.Н. Телія, В.И. Шаховський, А. Вежбицька та ін.). Під емотивністю в
роботі слідом за професором В.І. Шаховським розуміємо іманентно
притаманну мові семантичну властивість виражати системою своїх
засобів емоційність як факт психіки, відображені в семантиці мовних
одиниць соціальні та індивідуальні емоції [2, с. 24]. Емотивна складова
кожної мови несе в собі як універсальні для багатьох культур
компоненти, так і специфічно національні. Думка про те, що існують
деякі універсальні базові емоції, лежить в основі багатьох робіт по
психології емоцій. Ідея універсальності виразів обличчя (facial
expressions) для як мінімум шести базових емоцій Ŕ гніву, страху,
відрази, смутку, радості, подиву Ŕ при культурній варіативності правил
їх соціальної маніфестації (display rules) пронизує роботи відомого
американського фізіолога Пола Экмана [3]. Більш того, в основі
лінгвістичних робіт Анни Вежбіцкої, при всій їхній етноспеціфічній
спрямованості, знаходимо важливу ідею про універсальність семан-
тичних примітивів Ŕ нерозкладних мовних одиниць, а також думку про
наявність певних загальних тенденцій в концептуалізації емоцій
різними мовами Ŕ emotional universals [4]. В.Ю. Апресян відмічає, що
попри всі типологічні та культурні відмінності між мовами існують
певні загальні тенденції вираження емоцій, що носять почасти
біологічний, частково конконцептуальний і культурний, почасти чисто
мовний, семантичний характер [5]. До того ж, через зростаючу взаємо-
дію різних культур, взаємопроникнення ідей і понять може
відбуватися розмивання чітких етнокультурних і етнолінгвістичних
протиставлень. З іншого боку, опис етнолінгвістичних відмінностей
допомагає прояснити природу міжкультурних невідповідностей і
труднощів в міжкультурній комунікації. У зв'язку з цим при перекладі
виділяються як універсальні емотивні смисли слів, так і лакуни і
безеквівалентна лексика Ŕ в такому випадку можна говорити про
національно-культурну специфіку вираження емоцій.
Кінопереклад, в силу своєї специфіки, є одним з найбільш важких,
найбільш підвладних «втратам», типів перекладу, тобто, є таким, в
якому в першу чергу неминучі відхилення від смислової точності і
зміни кінотексту в цілому тому, що основним фактором при перекладі
кінотексту є його синхронізація із звуковою доріжкою в фільмі і з
161
рухом губ і тіла акторів, а також з проміжком часу, за який герої

вимовляють свої репліки. Крім того, зазвичай мова героїв
американського фільму в перекладі цільовою мовою стає більш
експресивною, ніж в оригіналі, з метою забезпечення підвищення
привабливості кінотексту для глядача, який не володіє таким же
обсягом і змістом соціокультурної інформації, як американський
глядач [6, с. 6-7]. Отже емоційний вплив є першочерговою метою
кіноперекладу, оскільки це обумовлює комерційний успіх фільму.
Зробити перекладний кінотекст експресивним для цільового глядача
допомагають різні перекладацькі трансформації, вибір яких залежить
від стратегій перекладу, націлених на досягнення адекватності
перекладу. Очевидно, що своєрідна проблематика кіноперекладу
становить окрему складність для перекладача, особливо вимоги
синхронізації, які сильно обмежують у виборі тактики перекладу.
Серіал «Бріджертони» вийшов в прокат в 2020 році. При розгляді
перекладу кінотексту були виділені три перекладацькі стратегії, що
забезпечують загальну адекватність перекладу кінотексту для
українськомовного глядача: культурна адаптація (доместикація або
одомашнення), прагматична адаптація і забезпечення синхронізації.
Нижче розглянемо докладніше ці стратегії під час перекладу засобів
вираження емоцій.
Засоби вираження емоцій традиційно поділяються на чотири
підтипи: 1) афективи; 2) вільні, контекстуально мотивовані способи
вираження; 3) спеціальні слова, закріплені за тим чи іншим кущем
емоцій, наближені до вигуків та 4) стійкі конструкції, у яких емоції
називаються прямо [7, с. 27]. У лексичному репертуарі емотивності
слова афективи, а саме, вигуки, вигукові слова і лайлива лексика
грають найбільш репрезентативну роль. У більшості випадків вони
зустрічаються не в прямих описах емоційного стану, а в дискурсі
персонажів, який, виконуючи в художній літературі комунікативно-
естетичну функцію, є особливим засобом вираження. Маємо яскраві
приклади даного підтипу у серіалі. Так як дія відбувається у
Великобританії зразка 1813 року, герої вживають багато лексики,
характерної для того часу. На перших хвилинах ми чуємо піднесену
мову вищого світу, а саме головної пліткарки та оповідачки Ŕ леді
Віслдаун, яка протягом всього екранного часу виражає свої емоції
дуже стримано, але при цьому з великою долею іронії, яка
прочитується в її словах за допомогою різних синтаксичних засобів.
Прийом культурної адаптації полягає в тому, що в цільовій мові
підбираються аналоги або розмовні фрази, кліше, які часто в ній
зустрічаються, наприклад: My word! – О, Боже! Stop it! – Припини!
162
Come on now. – Ну що ти! Most telling! – Це очевидно! Як правило,

при перекладі вигуків з англійської мови на українську використо-
вуються або традиційні вигуки-еквіваленти (well – ну; uhm – гм; er – е
...; ouch – ай (ой); oh – ах і т.д.), або вигуки, які вже увійшли в
українську мову як запозичення Ŕ транскрибування і транслітерація
wow – уау (вау); oh-oh – о-о (Охохо). Англійські авторські вигуки
(вигуки-неологізми) в більшості випадків замінюються перекладачами
на відповідні за змістом вигуки мовою перекладу (ooohhooo – ого-го, і
т.п.). У наступних прикладах представлена культурна адаптація на
рівні цілої пропозиції: Might I have a word? – Можна на два слова?;
Trust I was astonished Her Majesty offered me out of 200 young ladies
present, a most gracious remark. – Аж не віриться, що її світлість
виділила мене з-поміж 200 претенденток. В наступному прикладі
перекладач підбирає аналог фразеологізму: Well, if this is not a sight for
my sore eyes! – Просто бальзам на мою душу! Загально відомий
фразеологізм a sight for sore eyes передається у перекладі за допомогою
дуже влучного еквіваленту «бальзам на душу», що яскраво передає
радість героїні від зустрічі із племінником після довгої розлуки.
Трансформація заміщення негативного речення на стверджувальне та
додавання частки забезпечують більшу експресивність для українсь-
кого глядача. Негація, що дуже гарно та натурально вписується в
оригінал, не звучала би так гармонійно у перекладі через нехарактерне
використання таких конструкцій в українській мові.
Особливої уваги заслуговують вербальні засоби вираження
негативних емоцій, як-от гніву. На прикладі серіалу ми можемо
спостерігати, що злість більше проявляється із вуст чоловічої статі, у
той час як жінки є більш стриманими у своїх емоціях. Це можна
пояснити порядками того часу, адже саме чоловіки мали привілеї
вираження будь-яких емоцій, а жінки мали бути порядними
дружинами та мати вміння промовчати навіть у тих моментах, коли
вони мали, що сказати. Чоловіки вищого світу не мають права
виразити свої негативні емоції привселюдно, але у той момент, коли
емоції заволодівають їхнім запальним характером, вони навіть
використовують нецензурну лексику, що допомагає краще показати
експресію та випустити пар. Лайливі слова ми також можемо почути у
розмові жінок, яких не відносять до вищого світу, тобто служниці,
кравчині, модистки, співачки, актриси: Bloody hell, Si! You half scared
me out of my wits! – Чорт забирай, Сі! Я мало не померла від страху!
Найчастіше гнівні емоції проявляються, коли чоловіки знаходяться
наодинці, без компанії леді, як-от під час спортивної боротьби або
бійки на вулиці: He is never seen going in and out of brothels, at least. I
163
even know where he‟s been for the past few years, right here in London. As
opposed to some gambling hell, or backwater slum or whatever it was you
chose to fuck about for God knows whatever reason. – Його принаймні не
бачив в борделі. Я навіть знаю, де він був останні 5 років – тут, у
Лондоні, а не грав в азартні ігри чортзна де, чи Бог його знає, чим ти
там займався. Speak, you fucking monster! – Говори, клятий монстр!
Ненормативний вираз з оригіналу в перекладі замінюється нелітера-
турним, але нормативним виразом. Це обумовлюється узусом, прийня-
тим в українському суспільстві і в рамках українського телебачення.
Як правило, вживання нецензурної лексики в кіно заборонено, за
винятком випадків, коли це виправдано жанром або специфікою
кінофільму. Крім того, даний фільм розрахований також на неповно-
літніх громадян.
Найбільш однозначними з точки зору художнього перекладу
представляються слова, які називають емоції. Як правило, для
перекладу лексики емоцій використовується слово-еквівалент мовою
перекладу: Flawless, my dear! – Бездоганно, люба! This one is quite
ravishing! – Це просто неймовірно! Well, how lovely! – Як мило! She‟s
rather dowdy, is she not? – Зовсім ніяка, правда?
Прийом прагматичної адаптації полягає в тому, що за його
допомогою здійснюється прагматичний вплив на реципієнта, а також
досягається певна мета перекладу. Даний тип прагматичної адаптації
означає передачу емоційного впливу оригіналу з метою забезпечення
кращого сприйняття реципієнтом змісту. Прагматична адаптація
обумовлюється вказівками замовника кіноперекладу, наприклад,
підвищити експресивність і привабливість оригіналу при перекладі, не
зважаючи на значну модифікацію оригінального кінотексту, щоб
збільшити глядацьке коло. Наступні приклади ілюструють випадки,
коли для українського перекладу характерна більша експресія, на
відміну від англійського оригіналу. Для одного лайливого слова в
англійській мові перекладач може знайти десятки варіантів перекладу
українською.: Stop talking. – Стули свій писок! You are to be buried if
you so much as look at her direction. Be grateful you will not take a punch
from yet another Bridgerton. – Я тебе закопаю, якщо підійдеш до неї і
подякуй, що не отримав по пиці від ще одного Бріджертона.
Торкаючись області нераціонального сприйняття, емотивність тексту
націлена в першу чергу на те, щоб викликати у реципієнта певну
емоційну реакцію, психологічний резонанс, і, за допомогою чуттєвого
повідомлення надати йому більш яскраву, виразну картину
раціональної сторони твору, піднести концептуальний, ідеологічний,
естетичний задум автора в живій і органічній формі. Таким чином
164
здійснюється прагматичний вплив на глядача, що є однією з основних

функцій категорії емотивності.
Забезпечення синхронізації необхідно для того, щоб при перекладі
зберігався збіг по довжині реплік і за артикуляцією. У прикладах
нижче перекладачеві вдалося зберегти довжину реплік, але не збіг
артикуляції: – Might I have a word? – Можна на два слова? – Have as
many as you like, Bridgerton! – Та хоч на десять, Бріджертон! Збіг
довжини вихідних і перекладних реплік визначається за допомогою
підрахунку складів в обох варіантах. Для досягнення синхронізації в
першому прикладі перекладач вжив прийоми граматичної заміни і
модуляції. У наступному прикладі використовується прийом
опущення. У перекладі опускається частина речення. Опущення –
прийом, який передбачає відмову від передачі в перекладі семантично
надлишкових слів, що може забезпечити вилучення надлишкових
складів при синхронізації: Oh, I do love to dance! – Я люблю
танцювати!; I am afraid we are required to fan the flames of our charade.
– Боюсь, треба підігріти наші почуття. В наступному прикладі з
метою синхронізації перекладач цілісно перетворює речення
оригіналу, використовуючи прийом смислового розвитку Have the
banns been read, then? – Отже, усе серйозно?
Таким чином, були розглянуті перекладацькі стратегії, які є
необхідними для забезпечення адекватності перекладу кінотексту. На
основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що переклад
емотивно-забарвленої лексики вимагає підбору еквівалентів, здатних
досягнути певного прагматичного ефекту та передати повну палітру
емоцій, беручи до уваги особливості психічного феномену емоцій, а
також специфіку їхнього вираження в контексті конкретної культури.
1. Бергер П. Введение Культурная динамика глобализации. Многоли-
кая глобализация. М.: Аспект Пресс, 2004. С. 11-13. 2. Шаховский В.И.
Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. Воронеж,
1987. 190 с. 3. Ekman P. Facial expressions. The handbook of cognition
and emotion. New York: Guilford, 1999. Pp. 301-320. 4. Wierzbicka A.
Emotions across languages and cultures: Diversity and universals.
Cambridge: Cambridge University Press,1999. 349 p. 5. Апресян В.Ю.
Опыт кластерного анализа: русские и английские эмоциональные
концепты. Вопросы языкознания. 2011. № 1. С. 19-51. 6. Тульнова М.А.
О способах локализации текстов глобальной культуры. Известия
ВГПУ. 2013. № 1. С. 4-7. 7. Апресян В.Ю. Речевые стратегии выраже-
ния эмоций в русском языке. Русский язык в научном освещении.
2010. № 2. С. 26-57.
165
Ольга Линтвар, Олександра Янчук

Відтворення власних назв у романі Р. Кіплінга «Кім» українською

мовою
In this article we focus on the analysis of culture-specific vocabulary in

the novel ŖKimŗ by R. Kipling. Translation analysis is done on the basis of
the novelřs proper names used by the author and reproduced in two
Ukrainian translations by Yu. Dzhuhastrianska (2017) and Ye. Tarnavskyi
(2018). Literary and stylistic analysis reveals abundance of culture-specific
lexis, owing to the place setting of the novel. Detailed description of Indian
peopleřs portraits, culture, religions, bazaars led to the necessity to use such
lexis in the original texture of the literary work. Among culture-specific
lexis used in the novel one should single out proper names, realia, idiomatic
expressions, creating the corresponding Asian colouring and definite
literary and stylistic background of the novel under research.
Keywords: proper names, culture-specific vocabulary, Indian cultural
code, translation analysis, ŖKimŗ, R. Kipling, non-equivalent vocabulary.
Художній простір романів Р. Кіплінга поєднує британські та

індійські національні традиції. Взаємодія цих двох світоглядів є
наскрізною в творчості автора. Художній простір його романів володіє
специфічними характеристиками, і їх порівняння виявляє найбільш
типові характеристики кожного із змальовуваних етносів. Він не
тільки відображає національну ідею народу, але також і уявлення
народу про інші зображувані нації та взаємозв'язок між ними [1, с. 5].
Р. Кіплінг був не лише талановитим новелістом і поетом. Його
перу належить роман «Кім», який по праву можна вважати однією з
перлин світової історичної літератури. У романі розповідається про
життя сироти-підлітка Кімбали ОřХари, ірландця, що виріс в
середовищі індійців, органічно в нього увійшов, засвоїв як кращі, так і
не найкращі звички і традиції країни. Кім відчуває себе як риба у воді
в караван-сараях, на галасливих базарах і вулицях, на великій дорозі,
якою він йде разом зі своїм товаришем по подорожі тибетським
Ламою, зайнятим пошуками якоїсь священної Річки Стріли, що дарує
новий сенс життя.
Головною перевагою «Кіма» є те, що в цьому романі письмен-
никові вдалося в образі колоніальної і полікультурної Індії художньо
розкрити ідею нерозривно пов'язаних єдності і різноманіття життя як
такого. Одним з аспектів поетики «Кіма», в яких проявилося це
166
поєднання різноманіття і єдності, цілісності і строкатості, є складна

мовна і мовленнєва організація роману, яка виступає при його
перекладі на інші мови в якості самостійної проблеми. Можливо, це і
стало причиною того, що роман вперше перекладено українською
мовою лише у 2017 р. Саме за цей переклад Юлія Джугастрянська
отримала премію імені М. Рильського. Роком пізніше зřявився ще один
український переклад роману Є. Тарнавського.
Для початку пропонуємо зануритися у глибінь власних назв роману
з індійським колоритом та аналіз їх відтворення у перекладах
Ю. Джугастрянської та Є. Тарнавського.
Власні назви, що використовуються у романі, належать найчастіше
до індійської культури. Серед власних назв одними із найбільш
розповсюджених є власні імена, найчастіше Ŕ імена персонажів.
Зокрема, коли йдеться про персонажів-дітей, автор може
обмежитися іменем персонажа без прізвищ, як у наступному фрагменті:
As he drummed his heels against Zam-Zammah he turned now and
again from his king-of-the-castle game with little Chota Lal, and Abdullah,
the sweetmeat-seller‟s son, to make a rude remark to the native policeman
on guard over rows of shoes at the Museum door [2, с. 5].
Барабанячи п‟ятами по Зам-Замі, він раз-у-раз відволікався від гри
у «царя гори», в яку бавився з маленькими Чхота-Лалом і сином
продавця ласощів Абдуллою, щоби зронити образливе зауваження на
адресу тубільця-поліцейського, який сторожував взуття відвідувачів,
виставлене рядами біля дверей Музею [0, с. 11].
Гупаючи ногами по гарматі, він час від часу відволікався від гри з
малим Чгота-Лалом та Абдуллою, сином продавця солодощів, аби
зробити брутальне зауваження тубільцю-поліціянту, котрий стеріг
шеренги взуття біля дверей музею [0, с. 6].
При відтворенні першого імені, Chota Lal, обидва перекладачі
вдаються до транслітерації, однак, якщо Ю. Джугастрянська відтворює
його як Чхота-Лал, то Є. Тарнавський Ŕ як Чгота-Лал, таким чином,
перекладачі використовують різні правила транслітерації, що просте-
жуються при застосуванні транслітерації протягом усього твору.
Інше імřя, Abdullah, є більш знайомим українському читачеві з
багатьох літературних та кінотворів, тому, наслідуючи традиції відтво-
рення цього імені, обидва перекладачі застосовують комбінацію транс-
крипції та транслітерації, передаючи його як Абдулла, де ознакою
транслітерації є збереження подвоєної літери ll/лл, а ознакою практич-
ної транскрипції Ŕ вилучення літери h наприкінці слова.
Коли ж автор говорить про дорослих персонажів, то їх імена
використовуються разом із прізвищами, наприклад:
167
There was some justification for Kim – he had kicked Lala Dinanath’s
boy off the trunnions – since the English held the Punjab and Kim was
English [0, с. 3].
Але Кім мав таке-сяке виправдання: він зіпхнув із гарматних цапф
сина Лали Дінаната – на тій підставі, що Пенджабом володіють
англійці, а Кім і сам англієць [0, с. 9].
Кім мав певне виправдання – він зігнав із гармати синочка Лали
Дінатги, бо Пенджабом володіли англійці, а Кім власне й був
англійцем [0, с. 3].
Імřя персонажа Ŕ Lala – в обох випадках передається в українсь-
кому перекладі із застосуванням транслітерації як Лала.
Своєю чергою, прізвище персонажа Ŕ Dinanath – відтворюється у
перекладах досить по-різному. У перекладі Ю. Джугастрянської це Ŕ
Дінанат, тобто, перекладачка застосовує практичну транскрипцію та
передає диграф th як т. Є. Тарнавський застосовує більш вільний
переклад та відтворює прізвище як Дінатга, вдаючись до адаптивного
транскодування, оскільки до імені додається закінчення, яке виражає
граматичну категорію роду.
Розглянемо наступний приклад:
The half-caste woman who looked after him (she smoked opium, and
pretended to keep a second-hand furniture shop by the square where the
cheap cabs wait) told the missionaries that she was Kim‟s mother‟s sister; but
his mother had been nursemaid in a colonels family and had married Kimball
O’Hara, a young colour-sergeant the Mavericks, an Irish regiment [0, с. 3].
Метиска, яка його виховувала, курила опіум і тримала сяку-таку
крамничку вживаних меблів на площі, де стоять дешеві візники. Вона
казала місіонерам, нібито доводилася сестрою Кімовій матері. Але
насправді його мати була нянькою в родині полковника і вийшла заміж
за Кімбела О’Гару, молодого прапорщика ірландського полку
Маверікців [3, с. 9].
Метиска, котра наглядала за ним (курила опіум і вдавала, що
тримає крамницю з уживаними меблями біля площі, де стояли
тарантаси), розповідала місіонерам, що вона Кімова тітка, а його
мати була доглядальницею в сім‟ї одного полковника й вийшла заміж за
Кімбола О’Гару, молодого сержанта ірландського полку маверикців1.
1
Маверикці – такого британського військового підрозділу ніколи
не існувало [0, с. 4].
У цьому випадку власна назва також складається з імені та
прізвища. Прізвище перекладачів відтворюють однаково Ŕ O‟Hara –
О‟Гару, вдаючись до транслітерації.
168
При відтворенні ж імені різні перекладачі по-різному підходять до

цього питання. Імřя Kimball обидва перекладачі відтворюють із
застосуванням практичної транскрипції, однак обоє читають імřя по-
різному. Якщо Ю. Джугастрянська читає його як Кімбел, відтворюючи
а як е у закритому складі, то Є. Тарнавський акцентує увагу на
наявності сполучення літер all, де а зазвичай читається як о Ŕ Кімбол.
До того ж, спостерігаємо наявність додаткового тлумачення від пере-
кладача щодо британського військового підрозділу.
Серед імен у романі Р. Кіплінга є й імена святих, зокрема, імřя
головного індійського святого:
Oh ye who tread the Narrow Way By Tophet-flare to Judgement Day,
Be gentle when the heathen pray To Buddha at Kamakura! [0, c. 3]
Хто йде сумлінно в Божий світ // Своїм шляхом вузьких воріт, //
Не кпиньте з тих, чий заповіт // Дав Будда із Камакури! [0, с. 9]
Вузька стежина випала вам, // Тим, хто судний день не відчув на
шкурі. // Не зневажайте ж бо поган, // Що палять фіміам для Будди в
Камакурі [0, с. 3]
Імřя Buddha у цьому фрагменті в обох перекладах відтворено із
застосуванням практичної транскрипції як Будда, оскільки саме в
такому вигляді це імřя відоме українському читачеві.
У наведеному фрагменті використано і наступний аналізований тип
власної назви Ŕ топонім Kamakura. Як Ю. Джугастрянська, так і
Є. Тарнавський, відтворюють наведений топонім із використанням
транслітерації як Камакура.
У наступному фрагменті топонім позначає місто:
The wife died of cholera in Ferozepore, and O‟Hara fell to drink and
loafing up and down the line with the keen-eyed three-year-old baby [2, с. 3].
Дружина його померла від холери у Фірозепурі, а сам О‟Гара почав
пиячити і катався туди-сюди залізницею разом із гострооким
трирічним малюком [0, с. 9].
Дружина померла від холери у Фірозепурі, й О‟Гара став зазирати
у чарку, тинятись туди-сюди залізницею з трирічним малюком із
розумними очима [0, с. 3].
При перекладі топонім Ferozepore в обох випадках передано як
Фірозепур, у цьому випадку застосовується практична транскрипція, та
сполучення літер ore передається при перекладі милозвучнішим для
українського читача буквосполученням -ур.
Серед власних назв, що використовуються у романі Р. Кіплінга
«Кім» Ŕ також назви обřєктів, створених людиною Ŕ будівель, памřяток
архітектури тощо:
169
He sat, in defiance of municipal orders, astride the gun Zam-Zammah

on her brick platform opposite the old Ajaib-Gher – the Wonder House, as
the natives call the Lahore Museum [0, с. 3].
Усупереч муніципальному наказові, він сидів верхи на гарматі Зам-
Замі, цегляна платформа якої знаходилася якраз навпроти старого
Аджаб-Ґхер – тубільці називають так Музей Лагора [0, с. 9].
Незважаючи на заборону міської управи, він сидів верхи на гарматі
Зам-Замі2, що стояла на цегляному постаменті навпроти Аджаїб-
Ґгару – Будинку дивовиж, який ще називали Лагорським музеєм.
2
Зам-Зама – легендарна гармата великого калібру, яку вперше
використали афганці у битві 1761 року, згодом її використали сикхи
вже проти афганців, врешті-решт її захопили англійці разом із усім
Пенджабом [0, с. 3].
Наприклад, Zam-Zammah Ŕ це назва гармати. В обох випадках при
відтворенні наведеної власної назви перекладачі вдаються до
практичної транскрипції, однак у додаток до цього засобу перекладу
Є. Тарнавський застосовує також і перекладацький коментар Зам-Зама
– легендарна гармата великого калібру, яку вперше використали
афганці у битві 1761 року, згодом її використали сикхи вже проти
афганців, врешті-решт її захопили англійці разом із усім Пенджабом,
що, з одного боку, дозволяє читачеві краще зрозуміти сутність обřєкту,
позначуваного культурно-маркованою одиницею, а з іншого Ŕ вимагає
від читача відволіктися від читання основного тексту для сприйняття
пояснення від перекладача.
Інша власна назва у наведеному фрагменті Ŕ назва музею Ajaib-Gher,
що відтворюється у перекладі Ю. Джугастрянської як Аджаб-Ґхер, а в
перекладі Є. Тарнавського Ŕ як Аджаїб-Ґгар. Очевидно, що у першому
випадку застосовується практична транскрипція, у той час, як у другому
випадку перекладач тяжіє до транслітерації із елементами адаптації.
Ще одна назва цього музею Ŕ the Wonder House Ŕ написана
англійською мовою. Однак у перекладі Ю. Джугастрянської ця назва
вилучається. Є. Тарнавський, у свою чергу, передає наведену власну
назву із використанням граматичної заміни Ŕ Будинок дивовиж, де
іменник в однині Wonder перетворено на іменник у множині дивовижі.
При відтворенні третьої назви того самого музею Ŕ the Lahore
Museum, обидва перекладачі комбінують калькування із практичною
транскрипцією. Однак, якщо у перекладі Ю. Джугастрянської інші
трансформації не застосовуються (Музей Лагора), то Є. Тарнавський
також вдається до граматичної заміни Ŕ заміни іменника Lahore
прикметником Лагорський – Лагорський музей.
170
Назва масонського будинку у наступному прикладі Ŕ також

індійського походження:
On no account was Kim to part with them, for they belonged to a great
piece of magic – such magic as men practised over yonder behind the
Museum, in the big blue and white Jadoo-Gher – the Magic House, as we
name the Masonic Lodge [2, с. 3].
За жодних обставин Кім не мав із ними розлучатися, адже вони
були частиною великого чаклунства, такого, яке творять оті люди,
ген за музеєм, у великому синьо-білому Джаду-Ґхері, «чаклунському
будинку», який ми звемо масонською ложею [3, с. 10].
За жодних обставин Кім не повинен був розлучатися з ними, бо
вони були частинкою магії – тієї магії, яку люди практикували за
музеєм, у великому синьо-білому Джаду-Ґгарі, магічному будинку, який
ми називаємо масонською ложею [4, с. 4].
Як і Ajaib-Gher, власна назва Jadoo-Gher відтворена у перекладі у
різні способи. Ю. Джугастрянська передає власну назву як Джаду-
Ґхер, удаючись до комбінації транскрипції та транслітерації. Своєю
чергою, Є. Тарнавський передає власну назву як Джаду-Ґгар, транс-
крибуючи її.
Складну структуру має назва залізниці, що використовується в
наступному фрагменті:
He afterwards took a post on the Sind, Punjab, and Delhi railway, and
his regiment went home without him [0, с. 3].
Згодом він отримав місце на Сіндо-Пенджабо-Делійській
залізниці, тож полк повернувся додому без нього [0, с. 9].
Пізніше він отримав хлібну посаду на Сіндо-Пенджабо-Делійській
залізниці, і той полк повернувся додому без нього [0, с. 3].
Сполучення слів Sind, Punjab, and Delhi railway в обох перекладах
передається як Сіндо-Пенджабо-Делійська залізниця, таким чином,
три власні назви як компоненти назви залізниці зливаються при
перекладі в одне складне слово, тобто, відбувається граматична заміна.
Самі власні назви відтворюються при перекладі шляхом застосування
практичної транскрипції.
Таким чином, культурно-маркована лексика, представлена у
даному дослідженні власними назвами, у романі Р. Кіплінга «Кім»
презентується власними іменами, топонімами та назвами обřєктів,
створених людиною. При перекладі наведених одиниць використо-
вуються практична транскрипція, транслітерація, адаптивне транс-
кодування, калькування, граматичні заміни, вилучення та перекла-
дацький коментар. Крім того, якщо перші чотири способи перекладу
застосовують обидва перекладачі, то граматичні заміни та
перекладацький коментар більш типові для перекладів
Є. Тарнавського, а вилучення Ŕ для перекладів Ю. Джугастрянської.
171
1. Головня А.В. Лінгвокультурний простір художньої прози Редьярда
Кіплінга: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. філолог. наук:
10.02.04 «Германські мови»; Донецький національний університет.
Донецьк, 2008. 19 с. 2. Kipling R. Kim. URL: http://pinkmonkey.com/dl/
library1/kplng033.pdf (дата звернення: 03.02.2021). 3. Кіплінґ Р. Кім /
пер. Ю. Джугастрянської. Київ: Навчальна книга. Богдан, 2017. 256 с.
4. Кіплінг Р. Кім / пер. Є. Тарнавського. Київ: Знання, 2018. 335 с.
Елена Николаева
Переводческие стратегии при субтитрировании на португальский

язык фильма «Остров» (Россия, 2006)
The article deals with the issue of subtitling, an independent type of

translation activity, which has a set of specific features that distinguish it
from other types of translation. To achieve equivalence, the translator uses a
variety of translation strategies. The article examines the translation
strategies used in the translation into Portuguese of the subtitles for the film
ŖОстровŗ (ŖThe Islandŗ) (Russia, 2006) and the peculiarities of adapting
the text for the recipient of the information. Such analysis can be useful for
the further development of a methodological apparatus for studying the
specifics of this type of translation and teaching it.
Keywords: subtitle translation, film text, audiovisual translation,
translation strategies.
Сегодня всѐ больше людей предпочитает смотреть иностранные

фильмы с субтитрированным переводом. Под субтитрированием мы
будем понимать «сокращенный перевод диалогов фильма, который
отражает их основное содержание и выражается в виде печатного
текста, находясь, в большинстве случаев, в нижней части экрана» [1,
с. 33]. Переводческая стратегия Ŕ программа осуществления перевод-
ческой деятельности, «формирующаяся на основе общего подхода
переводчика к выполнению перевода в условиях определенной комму-
никативной ситуации двуязычной коммуникации, определяемая специ-
фическими особенностями данной ситуации и целью перевода и, в
свою очередь, определяющая характер профессионального поведения
переводчика в рамках данной коммуникативной ситуации» [6, с. 172].
Причин растущей популярности субтитров несколько. В первую
очередь, это стремление слышать голоса актѐров в оригинале Ŕ ведь
никакой дубляж не может передать подчас едва уловимые
172
интонационные нюансы, создающие образ героя и позволяющие

зрителю в полной мере насладиться актѐрской игрой. Однако текст
художественного фильма обладает рядом особенностей, таких как:
информативность, видеоряд, ограниченный временными рамками,
звучание, к тому же он рассчитан на мгновенное восприятие. Это
позволило исследователям выделить его в самостоятельную группу
аудио-медиальных текстов, а именно текстов, которые подразумевают
получение реципиентом информацию из двух каналов: визуального и
акустического.
Кинотекст относят также к «креолизованным текстам», которые
определяются, как «тексты, фактура которых состоит из двух
негомогенных частей (вербальной языковой (речевой) и невербальной
(принадлежащей к другим знаковым системам, нежели естественный
язык)» [4, с. 33]. В рамках семиотического подхода к кинотексту
признается, что кинофильм имеет свой язык, который может быть
описан с точки зрения синтаксиса, грамматики. Структурно значащей
единицей кинотекста исследователями признается кадр, как «основной
носитель значений киноязыка». Кинофильм распадается на кадры,
которые соединяются посредством монтажа. Монтаж кадров функцио-
нально идентичен соединению морфем в слова и соединению слов в
предложения [5, с. 343-344].
Но лишь относительно недавно исследователи теории перевода
согласились с тем, что так называемый «аудиовизуальный перевод
представляет собой не просто частную разновидность перевода, но
самостоятельную область исследований» [3, с. 374]. Учитывая все
особенности субтитрирования, переводчик должен сделать перевод
максимально «эквивалентным». А именно: сохранить основную мысль
текста (денотативная эквивалентность), передать коннотации текста с
помощью стилистических средств языка перевода (коннотативная
эквивалентность), сохранить жанровые признаки текста (текстуально-
нормативная эквивалентность), осуществить определенную установку
на получателя (прагматическая эквивалентность) и передать
художественно-эстетические признаки оригинала (формальная
эквивалентность) [7, с. 192]. Ограниченное пространство, разрешенное
для субтитров, накладывает на них строгое ограничение: в одном
субтитре максимально может находиться только две строки.
Количество символов в строке не должно превышать 40. Это значение
относится к европейским требованиям презентации субтитров. Так, в
России максимально допустимое количество знаков Ŕ 38 [2]. Время
появления и исчезновения на экране субтитров напрямую зависит от
звучания речи персонажей. При переводе учитывают не только
173
синхронизацию звучащей речи с субтитрами, но и скорость чтения

реципиента. Когда действие на экране приоритетнее, чем речь в
фильме, то субтитры должны предоставлять только основную денота-
тивную информацию, тем самым оставляя больше времени зрителю
для просмотра фильма.
«Остров» Ŕ российский художественный фильм 2006 года режиссѐра
П. Лунгина [9]. Картина стала явлением в кинематографе и завоевала
признание критики и зрителей, получив, однако, неоднозначные
отклики. Фильм демонстрировался на некоторых международных
кинофестивалях и с успехом прошел за рубежом, в том числе в
Бразилии. Субтитры, которыми сопровождается фильм, написаны на
бразильском варианте португальского языка. Фильм рассказывает о
духовном пути монаха, совершившего в годы Второй мировой войны
грех предательства и убийства, его взаимоотношениях с окружающими
людьми, покаянии, душевных страданиях. Подобный сюжет безусловно
требует точной передачи реплик персонажа, к тому же фильм немного-
словный, визуальный ряд достаточно монотонный, содержит много
крупных планов, отражающих сложные эмоциональные нюансы и
внутренние переживания героев. Такая композиция позволяет режис-
серу решать определенные творческие задачи. Зритель не перегружен
вербальной информацией и быстрым развитием сюжета, он имеет
возможность внимательно читать субтитры, что также накладывает
определенные требования к их точности и адекватности перевода.
Принято выделять две главные стратегии перевода: стандарти-
зацию (сведению к минимуму языковых особенностей оригинала) и
адаптацию (изменения, вносимые в текст перевода с целью добиться
необходимой реакции со стороны реципиента) [8, с. 3-4]. В рамках
указанных стратегий переводчик субтитров к данному фильму
прибегает к следующим микростратегиям:
1. Устранение речевой избыточности: Он спит? Ŕ Да, спит / Está
dormindo? Ŕ Está; Ну, давай, давай, поезжай / Vá!
2. Устранение ситуационной избыточности.
Помимо лингвистической избыточности в аудиовизуальных текстах
существует также ситуационная избыточность. Визуальная информация
часто помогает зрителям воспринимать субтитры и в определенной
степени компенсирует ограниченную словесную информацию: Пошли
вон с моего острова! / Fora daqui! (Вон отсюда!); Стреляй! – Нет.
Нет, я не буду, я не умею / Atire! – Não posso (Не могу); Я сейчас буду
Богу молиться, и ты тоже Боженьку проси / Agora vou orar a Deus e
você também junto (Я сейчас буду молиться Богу, и ты тоже).
3. Форенизация.
174
Эта стратегия состоит в передаче исходного текста с сохранением

особенностей оригинала. Так, на вопрос монаха, как зовут мальчика-
инвалида, которого мать привезла на остров для излечения, та отвечает
Ŕ Ванюша, что мы и видим в титрах Vanucha. Однако в молитве об
исцелении произносится полное имя João (Socorra João), что может
вызвать некоторое непонимание со стороны зрителей, о ком идет речь.
Некоторые этнографические реалии, встречающиеся в фильме в
субтитрах, переведены нейтральными синонимами или обобщенными
аналогами: валенки Ŕ botas de forro (сапоги на подкладке). Интересен
пример Зима, топить надо / É verão, preciso estocar, в котором зима
переведено на португальский как лето, поскольку для Бразилии,
находящейся в южном полушарии, зима является жарким временем
года, а лето более холодным.
4. Приближение.
Переводчик в большей степени, чем стратегию форенизации,
использовал стратегию приближения, заключающуюся в том, что при
переводе названий предметов или явлений другой страны возможно
опустить информацию об этом явлении в переводе, найти аналог или
применить трансформацию-генерализацию. В данном случае перевод-
чик также прибегал и к использованию нейтральных выражений
вместо стилистически окрашенных, передавая смысл, но жертвуя
некоторыми особенностями атмосферы происходящего и характера
персонажей: У тебя горе? – Да, большое горе. / Está com problema? –
Sim, grande problema (У тебя проблема? – Да, большая проблема); …
чтобы он оставил послушание в котельной / ...que deixe o trabalho na
caldeia (чтобы он оставил работу в котельной); Муж мой голову
сложил на поле брани / O marido perdeu vida na batalha (потерял
жизнь в битве); Вы – гадкий человек, и остров ваш гадкий / Você é
uma pessoa desagradável e este lugar é desagradável (неприятный); Что
я с вами тут в игры играю? / Acha que estou brincando? (шучу);
невинно убиенный / foi morto na guerra (был убит на войне); Уморил
меня в этой кочегарке / Vou perder vida nesse lugar (Потеряю жизнь в
этом месте); Ну, нечего тут, иди! / O que está fazendo aqui, vai
embora! (Что ты тут делаешь, иди!); лады – OK. Также переводчик
вполне оправданно использовал стратегию приближения при переводе
слов, характерных для просторечья или регионального употребления:
хряк / porco (свинья); чурбачок / bloco (блок); нема / não (нет),
дрыхнет / está dormindo (спит).
Стратегии форенизации и приближения служат цели прагма-
тической адаптации текста для лучшего понимания зрителями, в фонд
знаний и культуры которых не входят определенные реалии.
175
5. Стилистическая адаптация.
Под данной стратегией мы пониманием использование в тексте
перевода лексических и синтаксических конструкций, являющихся для
языка перевода более естественными, несмотря на имеющуюся
возможность дословного перевода. В некоторых случаях это выглядит
как коррекционный перевод, однако смысл при этом не нарушается: А
чего это ты там делаешь? –Тебя дожидаюсь. / O que está fazendo aì?
– De embuscada para você; (Жду тебя в засаде); Да ты рассуди сам. /
Use o seu cérebro. (Используй свой мозг); Ты грамоте учился? /
Aprendeu ler e escrever? (Учился читать и писать?)
6. Эквивалентность.
Несмотря на то, что переводчик должен учитывать основные
требования к презентации субтитров, его приоритетной задачей остается
достижение максимально эквивалентного перевода. Необходимость
соблюдения тонкого баланса между краткостью и ѐмкостью смыслового
наполнения ставит перед переводчиком непростую задачу сохранить
полноту смысла и тем более не исказить его.
В рассматриваемом фильме достаточно большая часть текста Ŕ
молитвы. Португальский текст этих молитв совпадает с соответ-
ствующими молитвами из Библии на португальском языке, таким
образом они полностью эквивалентны. Это представляется важным,
поскольку выбор текстов молитв, на наш взгляд, является концепту-
альным, отражающим душевные терзания героя. Лейтмотивом звучит
Иисусова молитва: Господи, Иисусе, помилуй меня, грешного / Sr. Jesus
Cristo, tende piedade de mim, um pecador, а также Первый Псалом
Ветхого Завета Блажен муж / Abençoado com felicidade é o homem, в
котором говорится о судьбе праведных и нечестивых.
В качестве неэквивалентного перевода отметим примеры некор-
ректного использования грамматических форм глагола, в результате
чего не передаются важные нюансы психологического состояния
персонажей: Помолись за мою душу / Rezo por mim (Я молюсь за себя);
Простите меня / Perdoa (Прости меня); Ведь ты меня любишь / Não
gosta de mim (Ты меня не любишь). В последнем примере реплика
практически дублирует слова, сказанные главным героем в начале
фильма и обращенные к отцу Иову: Ведь ты меня не любишь, но по
прошествии времени, чувствуя приближающуюся смерть, герой пере-
осмысливает отношения с людьми и миром и снова в разговоре с
отцом Иовом уже переформулирует свой вопрос, делая акцент на
слове любишь.
В заключение отметим, что субтитрирование Ŕ самостоятельный
вид переводческой деятельности, сочетающий в себе как черты
176
художественного перевода, так и свои специфические особенности,

что, с одной стороны, накладывает на переводчика ряд технических
ограничений, но с другой Ŕ побуждает его проявлять высокую
языковую компетентность. Субтитрирование Ŕ это тип перевода, в
котором перевод, то есть субтитры, не заменяет исходный текст, а
скорее поясняет его, сосуществуя с оригинальным текстом. Поэтому,
для достижения эквивалентности переводчик должен определить для
себя набор правил и принципов, необходимых для достижения
переводческой задачи. В нашем случае, это стратегии устранения
речевой избыточности, устранения ситуационной избыточности,
форенизации, приближения, стилистической адаптации и эквива-
лентности. С учѐтом растущей популярности субтитров, можно пред-
положить, что данный вид перевода прочно займѐт свою нишу, в связи
с этим важно выработать методологический аппарат для исследования
специфики этого вида перевода и обучения ему. На примере
проведенного анализа выявляются необходимые стратегии для
выполнения перевода субтитров, переводческие удачи и недочеты при
переводе и адаптации текста для получателя информации.
1. Горшкова В.Е. Особенности перевода фильмов с субтитрами.
Вестник Сибирского государственного аэрокосмического универси-
тета им. академика М. Ф. Решетнева, 2006. № 3. С. 141-144. 2. ГОСТ
Р 57763-2017 Скрытые субтитры для инвалидов по слуху. Общие
технические требования. Введ. 2018-01-01. М.: Стандартмиформ, 2017.
3. Козуляев А.В. Аудиовизуальный полисемантический перевод как
особая форма переводческой деятельности. XVII Царскосельские
чтения: Материалы междунар. науч. конф. Т. I. СПб, 2013. С. 374-381.
4. Малѐнова Е.Д. Теория и практика аудиовизуального перевода:
отечественный и зарубежный опыт. Коммуникативные исследования.
2017. №2 (12). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-i-praktika-
audiovizualnogo-perevoda-otechestvennyy-i-zarubezhnyy-opyt (дата обращения:
10.02.2021). 5. Лотман Ю.М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики.
Издательство «Ээсти Раамат» Таллин, 1973, 76 с. 6. Сдобников В.В.
Стратегия перевода: общее определение. Вестник ИГЛУ. 2011. № 1
(13). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/strategiyaperevoda-obschee-
opredelenie (дата обращения: 12.02.2021), 76 с. 7. Koller W. The Concept
of Equivalence and the Object of Translation Studies. 1995. № 7(2) P.191-
222. 8. Federici F.M. Introduction: Dialects, idiolects, sociolects:
Translation problems or creative stimuli? In F.M. Federici (ed). Translating
Dialects and Languages of Minorities: Challenges and Solutions. Oxford:
Peter Lang, 2011. P. 1-10. 9. «Остров», фильм, Россия, 2006, драма:
https://youtu.be/ousoe7JPHl8 (дата обращения: 17.02.2021).
177
Salome Omiadze
Tbilisi, Georgia
Gluttonyms as Components of the Georgian Invective Discourse
Research of Georgian invective discourse has enabled us to distinguish

the following groups: obscene vocabulary, insulting-offensive formulae
containing obscene lexemes; curse formulae; improvised scabrous verse and
menacing formulae. The given paper analyzes a separate group of invective
contexts embracing gluttonyms. The majority of such contexts express
disrespect rather than aggression.
Analysis of the empirical material has proved that translation of such
language units is quite difficult (taking into account the fact that the
majority of invective lexemes are not found in any Georgian dictionary).
Thus, adequate translation of such units requires not only linguistic, but also
linguo-cultural competence of the translator.
Keywords: gluttonyms, invective, Georgian invective discourse, linguo-
cultural competence.
Invective as verbal aggression is a universal linguistic phenomenon. It

plays a significant role in any culture and is characterized by longstanding
specifically national features. As invective is a means of materialization of
the emotional aspect of communication, it cannot be excluded from the field
of discourse research. The fact that verbal aggression is directly linked to
non-standard, obscene (vulgar) vocabulary, the investigation of which is
accompanied by certain embarrassment, has led to the neglect of this lexical
group and its functions in Georgian dictionaries as well as in the works of
Georgian linguists.
In Georgia, there are no dictionaries of vulgarisms like the dictionary of
R. Spears [1], which embraces English lexical units expressing cursing,
offense, swearing etc. In Georgia, no one has compiled a list of vulgar
lexemes like G. Hunold, who created a dictionary of obscene German words
[2]. T. Sakhokiařs ŖObscene Georgian Proverbs and Idiomsŗ, which was
intended for publication for purely scientific reasons in the 50s of the past
century, was prohibited by censorship at that time. The book was published
only in 2005, alongside with other examples of the scabrous Georgian
folklore, in the collection compiled by V. Kotetishvili [3]. L. Bregadzeřs
ŖDictionary of Georgian Jargonŗ [4] hardly contains any invective
vocabulary, to say nothing of the obscene words. The author avoids obscene
words, representing their parallel, euphemistic forms.
Scholarly works dedicated to invective appeared in the foreign scientific
space only several decades ago. Out of these works, mention should be
178
made of the book written by American neuro-psycholinguist T. Jey. This

book is a complete monograph, distinguished by rich experimental data and
modern methodology [5], largely dedicated to the analysis of obscene
vocabulary. Another interesting and valuable monograph has been written
by Prof. V. I. Jelvis. The book analyzes invective strategies of several
dozens of languages [6].
On the one hand, considering the moral aspect of the issue, we should
think about the way of expression of emotions, with or without obscene
vocabulary. On the other hand, we cannot exclude offensive vocabulary
(including obscene words) from the field of linguistic research. Even though
the portion of such vocabulary is small, Ŗsterileŗ representation of language
leads to the distortion of its image. Adequate, ideal description of a certain
language requires identification and analysis of all kinds of discourse
markers.
Research of the folk material, oral speech, contemporary media
discourse and prosaic texts has proved that invective, as a form of verbal
aggression, has preserved the function of expressing negative emotions in
the contemporary discourse (the earliest example of invective is found in
the most ancient text of Georgian literature ŖThe Martyrdom of St.
Shushanikŗ (5th century A.D.). However, the scope of use of the invective
has increased and it has become more obscene. We have identified the
following groups of the invective: obscene vocabulary; offensive formulae
containing obscene words; curse formulae (they do not contain vulgar
vocabulary, but the aggression towards the addressee causes fear and
unpleasant sensations); expromptu Ŕ improvised verse (especially acute and
scabrous ones have been created by Georgian highlanders. These verses
destroy all taboos, and the rivalling improvisers use extremely obscene
words); menace formulae and, lastly, the contexts that show disrespect
rather than aggression [7, p. 183-193].
The contexts embracing gluttonyms chiefly belong to the latter group.
When disrespect is revealed by means of contemptuous tone and mockery,
such communicative behavior should be considered as a form of aggression.
In dialogues, in which the addresser aims to tell the addressee that the
latter is talking nonsense, a widespread expression is „ეგ არა, იხფის ჩოლმა!“
Ŕ “ixvis tolma” (duck dolma). For instance, during a video-interview in
connection with the Parliamentary elections 2018, the former President was
asked what would happen if Salome Zurabishvili won the second tour of
elections. Mikheil Saakashvili answered: „ზურაბიშფილის მეორე ჩურში
გამარჯფება კი არა, იხფის ჩოლმა... ახლა მტაფარია ჩფენ ფიყოტ მობილიზებულები“ Ŕ
“zurabišvilis meore ṭurši gamarǯveba ḳi ara, ixvis tolma... axla mtavaria čven
179
viot mobilizebulebi” Ŕ ŖZurabishvili winning the second tour is like duck

dolma... The main thing for us now is to be mobilizedŗ. Dolma is minced
meat (mostly mutton or beef) with rice, rolled in cabbage or vine leaves,
boiled in hot water and enriched with certain spices. The case is that it is
never made of duck meat (although some of modern chefs have been
inspired by this idiom and prepared this exclusive meal). Therefore, the
expression იხფის ჩოლმა ixvis tolma Ŗduck dolmaŗ means something absurd,
inexistent. Recently a contemporary Georgian novel was published under
this title. Its authors Ŕ M. Mikeladze and B. Khvedelidze represent absurdity
as reality.
Another gluttonym found in similar contexts is პლაფი plavi pilau (a dish
made of boiled rice, added by meat or lard, raisins, other dried fruit, quince,
wall-nuts etc.). I will bring another example from a media-text of 2015,
related to the above-mentioned President: „ახლახან მშფელელად „აირაი“
გამოუჩნდა მარგფელაშფილს, რომლის კფლეფების მიხედფიტაგ, მარგფელაშფილის
რეიჩინგი 62 %-ია. არ მჯერა ამ ორგანიზაგიის კფლეფებისა და რეიჩინგისა.
გაფიაროტ ქუჩაში და ყოფელი 100 კაგიდან ტუ 62 მაინგ გაიხსენებს, ფინ არის
საქარტფელოს პრეზიდენჩი, ჩემს სიჩყფებს უკან წაფიღებ. 62 % არა, პლაფი!“ Ŕ
“axlaxan mšvelelad “airai” gamoučnda margvelašvils, romlis ḳvlevebis
mixedvitac, margvelašvilis reiṭingi 62 %-ia. ar mǯera am organizaciis
ḳvlevebisa da reiṭingisa. gaviarot kučaši da oveli 100 ḳacidan tu 62 mainc
gaixsenebs, vin aris sakartvelos prezidenṭi, čems siṭvebs uḳan aviγeb. 62 %
ara, plavi!” Ŕ ŖRecently Margvelashvili has been supported by IRI,
according to which, Margvelashviliřs rating is 62%. I do not believe in the
research and ratings of this organization. If we ask people in the street, and
62 out of 100 recall who is the President of the country, I will apologize for
these words. 62% is a pilau!ŗ. In this case, პლაფი plavi pilau is a reduced
form of the idioms: „რის პლაფი, რის ჩლაფი“ Ŕ “ris plavi, ris člavi” (what pilau
what chlavi) // „არგ პლაფი, არგ ჩლაფი“ Ŕ “arc plavi, arc člavi” (neither pilau
nor chlavi) (Chlavi is pilau cooked without fat) // „რის პლაფი, რის ბოზბაში“ Ŕ
“ris plavi, ris bozbaši” (What pilau, what Bozbashi) (Bozbashi is mutton
soup with onion and coriander).
Eggs are ingredients of diverse Georgian dishes. An interesting idiom
related to eggs is ბუს კფერგხები bus ḳvercxebi (Owl‟s eggs). This idiom
denotes Ŗnothingŗ in a mocking way. I will bring an example of a political
text found in the Georgian press: „პარლამენჩის ყოპილი ტაფმჯდომარე ხუჭუჭა
კობახიცე უნდა შეეშფას პრუჩუნს იმაზე, რომ „ქარტული ოგნება“ 60 %-ს აიღებს.
60 %-ს კი არა, ბუს კფერგხებს აიღებს ეგ პარჩია!“ Ŕ “parlamenṭis opili
180
tavmǯdomare xuua ḳobaxiӡe unda šeešvas pruṭuns imaze, rom “kartuli

ocneba” 60 %-s aiγebs. 60 %-s ki ara, bus ḳvercxebs aiγebs eg parṭia!” Ŕ
ŖThe former Speaker of the Parliament, curly-haired Kobakhidze, should stop
chattering that the party ŖGeorgian Dreamŗ will get 60% of votes. This party
will get owl‟s eggs instead of 60%!ŗ. This idiom is frequently used in
situations when a visitor comes to someoneřs place without bringing as gift. If
the host asks what the visitor has brought, the guest answers: ბუს კფერგხები
bus ḳvercxebi “owl‟s eggs”. Why is Ŗowlřs eggsŗ a synonym of Ŗnothingŗ?
Probably because it is hard to obtain owlřs eggs, and, what is more important,
these eggs are never used in meals, at least in Georgian reality.
There are certain disrespectful, mocking expressions related to the
approaching death of elderly people: „გხფარი ჰყაფს პეხზე გამობმული“ Ŕ
“cxvari havs pexze gamobmuli” (a sheep is tied to his/her leg), „პლაფისა და
ლობიოს სუნი მგემს“ Ŕ “plavisa da lobios suni mcems” (I can smell pilau and
beans), „შილაპლაფის სუნი ასდის“ Ŕ “šilaplavis suni asdis” (he/she smells of
mutton pilau) and so on. These idioms are related to the tradition of wake,
held on the burial day. Pilau, mutton pilau and beans are the main courses
during the wake, and a sheep is killed in order to make mutton pilau.
Similar idioms are used in curse formulae: „შენი ქელეხი მეჭამოს!“ Ŕ
“šeni kelexi meamos!” (May I eat at your wake), „შენი ლაფაში დაფხიე!“ Ŕ
“šeni lavaši davxie!” (May I tear your lavash) (Lavash is a kind of thin flat
bread), „შე საბრინჯეფ!“ Ŕ “še sabrinǯev!” (you are doomed for rice) (Rice is
the main ingredient of mutton pilau. Thus, the latter idiom is a wish for the
addresseeřs death). It should be noted that the communicative value of
cursing has significantly decreased in contemporary Georgian. It should
also be mentioned that curses have lost their initial magic function and are
nowadays used jokingly. Despite the change in their status, analysis of curse
formulae reveals numerous specific national peculiarities. For instance,
„მჭადი მოგანაჩრა ღმერტმა!“ Ŕ “madi moganaṭra γmerṭma” (May you be
devoid even of corn-bread) (eating corn-bread was considered a sign of
poverty), „ლობიო მოხარშულიყოს შენს სახლში აღდგომა დღეს!“Ŕ “lobio
moxaršulios šens saxlši aγdgoma dγes” (May you cook beans for Easter)
wishes extreme poverty to the addressee. Easter is preceded by Lent, which
lasts for seven weeks. During this period, Orthodox Christians chiefly eat
beans. Only an extremely poor person, who cannot afford to buy meat, will
cook beans on the Easter day. Another important curse is: „შენს ტონეში
ჭინჭარიმგ ამოსულაო!“ Ŕ “šens toneši inarimc amosulao!” (May nettle
grow in your oven). Cognitive meaning of this curse is to wish complete
annihilation of the family. The expression appeared in the old days when
181
each family baked its own bread in a special, cylindrical clay oven. People
burn firewood at the earthen bottom of the oven and, when the embers
appear, flat pastry is stuck to the walls of the oven. Nettle (stinging weed)
may grow in the oven only if the entire family is dead. Every human being
needs bread, and, if nettle grows in the oven, this means there is nobody in
the family to light the fire and bake bread.
In invective discourse, gluttonyms are sometimes used as euphemisms.
In contemporary jargon, such example is ქინცი kinӡi (coriander). It is a
euphemism for phallus, and represents an extreme swear-word, used both as
a form of address and in the absence of the person mentioned. Young
people often use verbs derived from this noun: ქინცაობა kinӡaoba (an
infinitive form of the verb denoting sexual intercourse), ქინცაობენ kinӡaoben
(third person plural form of the verb, denoting that a couple has sexual
relationships); verbs derived from nouns, preceded by diverse prefixes:
მიქინცა mikinӡa, წაქინცა akinӡa (vulgar expressions meaning Ŗhe had sex
with herŗ). The latter two units also have the meanings of Řterrible offenseř,
Řeliminationř. Another interesting collocation is „ქინცზე ჰკიდია“ “kinӡze
hḳidia” (hangs on his coriander), derived from less vulgar expression
„პეხებზე ჰკიდია“ “pexebze hḳidia” (hangs on his legs). Both these
expressions mean Ŗcouldnřt care lessŗ.
The above-given analysis proves that such lexical units are difficult to
translate. The translator should have both linguistic and linguo-cultural
competence in order to translate these lexical units adequately. The
translatorřs job is complicated by the fact that the majority of such lexemes
and language formulae are not found in any dictionary.
References
1. Spears R.A. Slang and Euphemism: A Dictionary of Oaths, Curses,
Insults, Sexual Slang and Metaphor, Racial Slurs, Drug Talk, Homosexual
Lingo, and Related Matters. Middle Vilage, New York: David Publishers,
1981, 448 p. 2. Hunold G. Sexualität in der Sprache: Lexikon des obszönen
Wortschatzes, München: Heyne, 1978, 224 s. 3. ŖMoukrepavniŗ: Examples
of Georgian Scabrous Folklore, compiled by V. Kotetishvili. Tbilisi.
Diogene, 2005, 109 p. 4. Bregadze L. The Dictionary of Georgian Slang.
Tbilisi: Bakur Sulakauri Publishing, 2005, 197 p. 5. Jey T. Why We Curse:
A Neuro-psycho-social Theory of Speech. Philadelphia / Amsterdam: John
Benjamins Publishing Company, 2000, 328 p. 6. Jilvis V.I. The Field of
Swearing. Obscenity as a Social Problem in the Worldřs Languages and
Cultures. Moscow. Ladomir, 2001, 352 p. [in Russian].7. Omiadze S.
Culturological Paradigm of the Georgian Discourse. Tbilisi, 2009, 206 p. [in
Georgian].
182
Юлія Плетенецька, Єлизавета Дегтярь

Дискурсивні стратегії у промовах TED Talks
The paper investigates popular TED Talks related to social issues based
upon the classification of discursive strategies by D. Kaisina. By
researching the strategic character of communicative interaction, it becomes
evident that the most adequate reflection of communicative interaction in
discourse occurs by means of discursive strategies. Analysis of TED Talks
shows that speakers use discursive strategies of suggestion, motivation,
argumentation and persuasion to increase their influence on the audience
and impose their opinion on a particular issue. Each discursive strategy is
represented by specific language units and rhetorical devices. The results
illustrate the highest frequency of use of argumentation and persuasion in
speeches, by contrast, speakers are the least likely to use discursive
strategies of suggestion and motivation.
Keywords: TED Talks, discursive strategy, argumentation, persuasion,
suggestion, motivation.
Останнім часом цифрове поширення інформації користується

величезним попитом, оскільки у людства є доступ до невичерпного
джерела інформації завдяки мережі інтернет. За ці роки аудіовізуальний
контент також перетворився в значну форму спілкування. Відео
виступають іншим, більш інноваційним способом представлення теми
аудиторії: натомість аби читати та робити свої власні висновки з певної
теми люди, що передивляються відео, автоматично залучаються до
більш інтерактивного способу спілкування.
Одним із найбільш впливових та популярних сайтів, що пропонує
нову інформацію у вигляді відео, є сайт TED Talks. TED Talks Ŕ це
платформа з відео, яка безкоштовно пропонує різноманітну інфор-
мацію в мережі інтернет. TED Talks, акронім ŖTechnology, Entertain-
ment and Designŗ («Технології, Розваги та Дизайн»), виступають
одними із найбільш визнаних нових форм спілкування та загалом
інноваційних ідей, які існують в світі.
Важлива роль українського академічного та медійного дискурсів
робить своєчасним вивчення функціонування дискурсивних стратегій
у промовах TED Talks із метою поліпшення передачі інформації та
полегшення її сприйняття адресатами.
Публічні промови TED Talks варто тлумачити як утілення та
сприйняття ідеї в процесі комунікації. Обřєктом виступає ідея оратора,
що втілена вербальними та невербальними засобами комунікації, а
183
субřєктом Ŕ власне мовець та аудиторія. Публічні промови TED Talks

передбачають взаємодію мовця та реципієнта. Наразі мова йде про
здійснення особливого типу когнітивно-комунікативної діяльності,
повřязаної із утіленням та сприйняттям ідеї, а не про одночасну
присутність обох субřєктів комунікації та безпосередню комунікацію.
Комунікативний намір мовця полягає у здійсненні комунікативного
впливу на аудиторію з метою розповсюдження певної ідеї. Однак,
перш ніж певна ідея буде розповсюджена, доповідачеві потрібно
переконати аудиторію в її раціональності. З цією метою доповідачем
активно використовуються дискурсивні стратегії. Дискурсивна
стратегія, як правило, реалізовується завдяки низці комунікативних
тактик, які виражені мовними засобами. Е. Шарндама переконаний, що
«дискурсивні стратегії вміщують в собі усі макроструктури, що
містять будь-які переконливі повідомлення, направлені на вплив на
аудиторію, на їхні думки, політичні переконання та бачення ситуації»
[1, c. 27]. У свою чергу В. Дейк описує дискурсивну стратегію як
«наповнення промов, які підіймають поточні та мотивуючі теми, що
були ретельно відібрані для переконання аудиторії прийняти нове
бачення ситуації та вселити надію на покращення» [2, c. 132].
Як і в будь-якій іншій публічній промові, у TED Talks можна
простежити використання доповідачем різних дискурсивних стратегій.
Їхнє основне завдання полягає в тому, аби всебічно вплинути на
аудиторію, правильним чином донести думку доповідача стосовно
конкретного проблемного питання та заохотити поширювати ідею. На
відміну від книги, доповідач має обмежену кількість часу для
виголошення своєї промови, тому необхідно відповідально підійти до
вибору дискурсивних стратегій, які будуть використані в публічній
промові, а також їхнього поєднання. Поєднання дискурсивних
стратегій у промові повинно бути гармонійним та органічним, звучати
не занадто навřязливо, оскільки у такому разі неможливе досягнення
мřякого переконування аудиторії. На думку Кріса Андресона, «не існує
єдиного правильного способу зробити свій виступ ефективним. Всі
оратори та слухачі дуже різні. Будь-яка спроба знайти єдину
правильну формулу буде приречена на поразку. Слухачі миттєво
зрозуміють це та відчують, що ними намагаються маніпулювати» [3,
с. 10]. Це говорить про те, що кожен доповідач має продемонструвати
свою особистість у публічній промові, підібрати правильні, на його/її
думку, слова, аби максимально ефективно вплинути на аудиторію. У
кожного доповідача є своя цільова аудиторія.
Серед найбільш поширених дискурсивних стратегій, що
використовуються у публічних промовах, виділяють стратегії аргумен-
184
тації, переконування, навіювання та спонукання. Кожна із дискур-

сивних стратегій представлена характерними вербальними та
невербальними способами. Їхнє поєднання та здатність доповідача
органічно подати інформацію є одним з факторів, що визначають
рівень ефективності впливу публічної промови на аудиторію.
Дискурсивна стратегія доведення становить основу аргументації.
Логічна структура аргументації включає тези та аргументи. Теза
розглядається як думка або положення, істинність якого треба довести.
Аргументи, що слідують за нею, які також називають доказами, станов-
лять положення, істинність яких є перевіреною; вони можуть залучати
фактичний матеріал, ілюстрації, статистичні дані [4, с. 132-137].
Дискурсивна стратегія аргументації реалізовується в структурній
одиниці мовлення лектора, намір якої полягає в доведенні думки
аудиторії. У такому фрагменті присутній обов'язково каузальний
зв'язок між частинами. Мається на увазі, що події фрагменту
взаємоповřязані, одна подія фрагменту призводить до появи іншої.
Наприклад:
And finally, if you want to learn a language fluently, you need also a bit
of patience. It's not possible to learn a language within two months, but it's
definitely possible to make a visible improvement in two months, if you
learn in small chunks every day in a way that you enjoy. And there is
nothing that motivates us more than our own success – І, нарешті, якщо
ви хочете вільно розмовляти мовою, вам потрібно набратися трохи
терпіння. Неможливо вивчити мову за два місяці, але, безумовно, за
цей час можна покращити рівень володіння, якщо ви навчаєтеся
маленькими порціями щодня у приємний для вас спосіб. Нічого не
мотивує більше, ніж власний успіх [5].
Вище поданий фрагмент дискурсивної стратегії аргументації, який
розповідає слухачу як ефективно опанувати іноземну мову. Усі
структурні частини фрагменту пов'язані каузальним зв'язком.
Лінгвістичними особливостями цього прикладу виступають вживання
умовних речень, використання модального слова need, а також
граматичної конструкції itřs (definitely) possible для підсилення впливу
та кращої аргументації думки лектора. Перекладачеві вдається зберегти
та передати намір лектора. В останньому реченні фрагменту перекладач
вдався до трансформації вилучення, зробивши фразу універсальною.
Your heart has receptors for this hormone, and oxytocin helps heart cells
regenerate and heal from any stress-induced damage. This stress hormone
strengthens your heart. And the cool thing is that all of these physical benefits
of oxytocin are enhanced by social contact and social support. So when you
reach out to others under stress, either to seek support or to help someone
185
else, you release more of this hormone, your stress response becomes
healthier, and you actually recover faster from stress. – Серце має
рецептори до цього гормону і окситоцин допомагає регенерувати
клітини серця і зцілити від будь-яких стрес-індукованих ушкоджень.
Цей гормон стресу зміцнює серце, і класно те, що всі ці фізичні переваги
окситоцину підвищуються за рахунок соціальних контактів і соціальної
підтримки, тому, коли ви тягнетесь до людей, щоб звернутися за
підтримкою або допомогти комусь іншому, ви більше виділяєте цього
гормону, стресова реакція стає здоровішою, і, насправді, ви швидше
набираєтесь сил після стресової ситуації [6].
Поданий вище фрагмент виступає яскравим прикладом викорис-
тання дискурсивної стратегії аргументації. Доповідач говорить про те,
як перетворити стрес із ворога на свого друга, при цьому вдаючись у
подробиці, як рівень окситоцину впливає на серцево-судинну систему,
яка може страждати від постійного стресу. Усі частини фрагменту
повřязані каузальним звřязком, описані доволі чітко, аби аудиторія
повністю зуміла зрозуміти сенс слів доповідача. Також цей фрагмент
яскраво ілюструє схильність доповідача до використання складних
обřємних речень. Перекладач зберігає їх у перекладі, хоча таке
збереження доволі сильно ускладнює сприйняття аудиторією.
Інколи дискурсивна стратегія аргументації реалізовується в
складнопідрядних реченнях. Наприклад:
The best gatherings learn to cultivate good controversy by creating the
conditions for it, because human connection is as threatened by unhealthy
peace as by unhealthy conflict. – Для проведення успішної зустрічі
необхідно забезпечити позитивну дискусію шляхом створення
необхідних умов, тому що людському зв'язку в однаковій мірі
загрожують поганий мир та нездоровий конфлікт [7].
Аналізуючи поданий вище приклад, бачимо, що дискурсивна
стратегія аргументації реалізується в складнопідрядному реченні з
підрядною частиною причини. Цікаво те, що оригінальне англійське
речення є доволі складним. Саме тому, перекладач вдається до пере-
будови речення для кращого сприйняття аудиторією. Варто зазначити,
що в прикладі присутній елемент дискурсивної стратегії навіювання,
оскільки вжито лексичний повтор слова unhealthy.
Дискурсивна стратегія переконування орієнтована безпосередньо на
емоційне зараження аудиторії. Інакше кажучи, «переконування Ŕ це
пафосна частина публічної промови. Емоційне зараження аудиторії
виникає на основі пробудження певних емоцій, неважливо негативних
чи позитивних, головне те, що емоції викликають певний емоційний
стан, а саме цього прагне досягти лектор. Дискурсивна стратегія
186
переконування реалізовується завдяки вживанню емоційно-забарвленої

лексики та семасіологічних стилістичних засобів (тропів)» [8, с. 37-47].
Для досягнення співпереживання аудиторії лектори вдаються до
використання таких риторичних прийомів, як протиставлення та
метафора. Наприклад:
Lucas tried to learn English at school for 10 years. His friends even
made fun of him and gave him a Russian textbook as a joke because they
thought he would never learn that language, or any language. And then
Lucas started to experiment with methods, and to look for his own way to
learn, and to have Skype chat conversations with strangers. And after just
10 years, Lucas is able to speak 11 languages fluently. – Лукас намагався
вивчити англійську мову в школі десять років. Друзі навіть сміялися з
нього і жартома подарували йому російський підручник, тому що вони
думали, що він ніколи не вивчить цю мову, або будь-яку іншу. Тоді
Лукас почав експериментувати з методами, шукати той, який йому
підійде, розмовляти по Skype з незнайомцями. І вже через 10 років
Лукас володіє 11 мовами [5].
Наведений вище приклад яскраво демонструє прагнення лектора
викликати співпереживання до Лукаса, який пережив знущання друзів,
але, зрештою, знайшовши свій метод вивчення іноземної мови,
опанував 11 мов. Лектор використовує риторичний прийом протистав-
лення, а також прийом синонімічного повтору на базі паралельних
конструкцій. Очевидно, що переклад цього фрагменту не викликав у
перекладача ніяких труднощів.
Lying is an attempt to bridge that gap, to connect our wishes and our
fantasies about who we wish we were, how we wish we could be, with what
we're really like. And boy are we willing to fill in those gaps in our lives with
lies. – Брехня – це спроба подолати цю розбіжність, звести наші
бажання і фантазії про те, ким би ми хотіли бути, якими б ми хотіли
бути, з тим, якими ми є насправді. Ми страшенно хочемо заповнити ці
прогалини брехнею [9].
Поданий вище приклад апелює до емоційної складової слухачів,
оскільки доповідач розповідає про дещо суперечливе явище брехні, що
полягає у бажанні порівняти нас, якими ми б хотіли бути завдяки
брехні, і тими, ким ми є насправді. Для цього доповідач використовує
риторичний прийом протиставлення. Також у фрагменті вжито прийом
синонімічного повтору на базі паралельних конструкцій для акценту-
вання уваги на проблемному питанні. Очевидно, що переклад цього
фрагменту не викликав труднощів у перекладача, окрім слово-
сполучення аnd boy are, яке перекладач вилучив у перекладі. Зазвичай
187
це словосполучення вживається для надмірного акцентування уваги, а

також використовується здебільшого у неформальному спілкуванні.
And then when we get together with someone for pizza, we're not
competing with them, we're looking for an experience that both of us will
share that's satisfying for both of us. – І потім, коли ми збираємося з
кимось поїсти піци, ми не конкуруємо. Це подія, яку ми хочемо
розділити разом, яка повинна принести задоволення для нас обох [10].
Наведений вище приклад демонструє вживання метафори з ціллю
аргументації думки лектора. Лектор пропонує використовувати
метафори, повřязані з піцою для того, аби думати про сексуальну освіту
у більш здоровий спосіб. Як бачимо, лінгвістичною особливістю
виступає вживання фразових дієслів, тон публічної промови Ŕ дуже
розмовний. Перекладач застосовує трансформацію членування та пере-
будови другої частини речення для кращого сприйняття аудиторією.
Дискурсивна стратегія навіювання Ŕ цілеспрямований процес
впливу на психіку людини, який орієнтований на її специфічне
програмування на підставі зниження свідомості та критичності. Ця
дискурсивна стратегія робить акцент саме на структурне оформлення
висловлювання, а не на його зміст. Висловлювання оформлюються
таким чином, що сприяють відключенню критичного раціонального
мислення людини. Досягається бажаний ефект завдяки вживанню
структурних патернів, що забезпечують ритмізацію мовлення.
У більшості випадків лектори використовують різні види повторів,
наприклад повний лексико-граматичний повтор, лексичний повтор
(слова або словосполучення) на основі паралельних синтаксичних
конструкцій, синонімічний повтор на основі синтаксичного паралелізму.
Дискурсивна стратегія спонукання реалізовується лектором
завдяки вживанню в публічній промові спонукальних синтаксичних
конструкцій, імперативів. Наприклад:
Don't be daunted. Just do your job. Continue to show up for your piece of
it, whatever that might be. If your job is to dance, do your dance. – Не бійся.
Не лякайся. Просто роби свою справу. Продовжуй проявляти себе у
своїй роботі, незалежно від того чим ти займаєшся. Якщо ти
танцюєш – танцюй [11].
Наведений вище приклад демонструє цілу низку лаконічних
імперативів від лектора. Зазвичай дискурсивна стратегія спонукання
вживається в кінці публічної промови. Лаконічність імперативів задає
ритм та ефективно спонукає до дії. Спостерігаємо використання
умовного речення у фрагменті вище та фразового дієслова, що
виступає лінгвістичними особливостями публічної промови TED
Talks. Перекладач вдало передає намір лектора в перекладі.
188
Отже, дискурсивні стратегії аргументації, навіювання, спонукання

та переконування Ŕ важлива складова публічних промов TED Talks.
Дискурсивна стратегія аргументації реалізується в структурній
частині, складові якої повřязані між собою каузальним звřязком, тобто
одна дія виходить з іншої. Також вживаються складнопідрядні
речення, зазвичай із підрядною частиною мети і причини. Дискурсивна
стратегія переконування реалізується завдяки риторичним прийомам
протиставлення та метафори. Дискурсивна стратегія навіювання
реалізується в різного типу повторах: повних лексико-граматичних,
лексичних та синонімічних. Дискурсивна стратегія спонукання перед-
бачає вживання імперативів та спонукальних конструкцій. Під час
перекладу фахівці найчастіше вдаються до використання транс-
формації вилучення, що зумовлено технічними обмеженнями
субтитрів на сайті TED Talks. Також спостерігаються трансформації
членування речення та, навпаки, їх обřєднання.
1. Sharndama E.C. Discursive strategies in political speech: A critical
discourse analysis of selected inaugural speeches of the 2015 Nigeriařs
gubernatorial inaugurals. European Journal of English Language,
Linguistics and Literature, 3 (2), 2015. Pp. 25-36. 2. Van Dijk T.A.
Discourse and power. Houndsmills: Palgrave. 2000, Pp 121-146. 3. Андерсон К.
TED Talks. Слова меняют мир: первое официальное руководство по
публичным выступлениям. Москва: Э, 2016. 288 с. 4. Гавриленко В.М.,
Тітарова Д.Ю. Лінгвостилістичні особливості політичних промов
Уінстона Черчілля. Молодий вчений. Київ: Національний технічний
університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря
Сікорського», 2017. № 4 (44). С. 132-137. 5. Machova L. The secrets of
learning a new language. TED Talks. URL: https://www.ted.com/talks/
lydia_machova_the_secrets_of_learning_a_new_language/transcript (дата
звернення: 14.05.2020). 6. Mcgonigal K. How to make stress your friend?
TED Talks. URL: https://www.ted.com/talks/kelly_mcgonigal_how_to
_make_stress_your_friend (дата звернення: 19.11.2020). 7. Parker P. 3
steps to turn everyday get-togethers into transformative gatherings. TED
Talks. URL: https://www.ted.com/talks/priya_parker_3_steps_to_turn
_everyday_get_togethers_into_transformative_gatherings/transcript (дата
звернення: 14.05.2020). 8. Баранов А.Н. Лингвистическая теория
аргументации (когнитивный подход): автореф. дис. … д-ра филол.
наук. Институт русского языка АН СССР. М., 1990. 48 с. 9. Meyer P.
How to spot a liar. TED Talks. URL: https://www.ted.com/talks/
pamela_meyer_how_to_spot_a_liar/transcript (дата звернення: 19.11.2020).
10. Vernacchio A. Sex needs a new metaphor. Hereřs one… TED Talks.
URL: https://www.ted.com/talks/al_vernacchio_sex_needs_a_new
_metaphor_here_s_one/discussion (дата звернення: 14.05.2020). 11. Urban T.
Inside the mind of a master procrastinator. TED Talks. URL:
https://www.ted.com/talks/tim_urban_inside_the_mind_of_a_master_procra
stinator/up-next (дата звернення: 14.05.2020).
189
Ольга Прасолова
Национально-специфичные компоненты кинотекста

как переводческая проблема
The article deals with culture-specific elements in the cinematic text

from the perspective of cross-cultural translation, which presupposes
elimination of lexical and cultural gaps. It outlines the specific
characteristics of a film as a form of text and provides a brief review of
approaches to studying lexical (cultural, etc.) gaps in translation theory. The
article also discusses the possible peculiarities of cinematic texts affecting
the process of gap elimination.
Keywords: cinematic text, culture-specific elements, lexical gaps, cross-
cultural translation.
Начиная со второй половины XX века традиционные средства

коммуникации постепенно вытесняются полимодальными текстами Ŕ
произведениями или продуктами, сочетающими в себе несколько
семиотических ресурсов. Это и некоторые печатные издания Ŕ такие,
как комиксы Ŕ и веб-сайты, и компьютерные игры. Одним из значимых
и распространенных явлений такого порядка является кинофильм.
Ныне кинематограф Ŕ это многомиллионная индустрия, продукты
которой вызывают живой интерес как у массового зрителя, так и у
исследователей. Кинофильм является объектом изучения многих наук;
разные его аспекты изучаются психологией, социологией, семиотикой
и лингвистикой. В силу наличия в кинофильме вербального компо-
нента, представленного тем или иным языковым кодом, фильм
представляет особый интерес и для теории перевода.
Одним из терминов, закрепившихся в языкознании для
обозначения кинофильма, является кинотекст. Согласно определению,
предложенному российскими исследователями Г.Г. Слышкиным и
М.А. Ефремовой, кинотекст Ŕ это «связное, цельное и завершенное
сообщение, выраженное при помощи вербальных (лингвистических) и
невербальных (иконических и /или индексальных) знаков, организо-
ванное в соответствии с замыслом коллективного функционально
дифференцированного автора при помощи кинематографических
кодов, зафиксированное на материальном носителе и предназначенное
для воспроизведения на экране и аудиовизуального восприятия
зрителями» [1, с. 37]. Термин кинотекст подчеркивает присущие
190
кинофильму качества, свойственные тексту вообще, такие как

связность, единство, и смысловая завершенность [2, с. 5].
Как и любое другое произведение, созданное автором Ŕ пусть и
коллективным Ŕ принадлежащим к определенной культурно-языковой
общности, кинофильм неизменно несет на себе отпечаток той
культуры, в которой он был создан. Национально-специфичные
компоненты кинотекста способны затруднять восприятие фильма
зрителями, принадлежащими к другой культуре: из-за незнания
культурных и исторических реалий, непонимания аллюзий и
несовпадения системы ценностей у отправителя и реципиента
сообщения у последнего может возникнуть интерпретация, отличная
от замысла создателей картины. Это подтверждается различными
исследованиями. Так, сопоставление восприятия советских кино-
произведений (к/ф «Ирония судьбы», «Белое солнце пустыни» и т. д.)
российскими и китайскими зрителями, проведенное Г.Г. Слышкиным
и М.А. Ефремовой, позволило выявить компоненты кинотекста,
трактуемые по-разному в силу различия культур. У китайских
зрителей вызывают непонимание отдельные сюжетные находки и
образы персонажей: например, представление китайцев о том, что
отношения между мужчиной и женщиной должны быть проверены
временем, приводят к тому, что влюбленность Жени Лукашина в
«Иронии судьбы» вызывает у них неприятие [1, с. 74]. В другом
исследовании, где сравнивается восприятие художественного фильма
«Москва слезам не верит» американскими и российскими студентами,
показывается, что из-за различных представлений о гендерных ролях у
американцев складывается совсем иное впечатление от фильма,
нежели у носителей русской культуры: они склонны рассматривать
Гошу как «воплощение мужского шовинизма» [3, с.140]. Таким
образом, совпадение интерпретации зрителя с изначальной задумкой
авторов фильма в значительной степени зависит от культурных
факторов: фоновых знаний реципиента, системы ценностей и пред-
ставлений об устройстве мира. Сделать кинофильм более понятным
для иноязычной и инокультурной аудитории Ŕ одна из важнейших и
самых сложных задач, стоящих перед переводчиком.
При переводе кинотекста переводчику необходимо свести к
минимуму непонимание кинофильма инокультурными зрителями. Для
достижения этой цели представляется необходимым вычленение
национально-специфичных компонентов в кинотексте и их передача
на язык ПЯ, исходя из особенностей восприятия реципиента,
принадлежащего к иной культуре. Для описания компонентов текста,
191
потенциально непонятных представителю другой культурно-языковой

общности, в теории перевода широко применяется термин лакуна.
История создания теории лакун связана с именами И.Ю Марко-
виной и, в первую очередь, Ю.А. Сорокина. В книге «Текст как
явление культуры» авторы отмечают, что лакуны Ŕ это «базовые
элементы национальной специфики лингвокультурной общности,
существующие в текстах (коммуникатах) и затрудняющие понимание
соответствующего фрагмента текста инокультурным реципиентом» [4,
с. 183]. Ю.А. Сорокин и И.Ю. Марковина также являются авторами
классификации, в которой все лакуны подразделяются на лингви-
стические и культурологические. Лингвистические лакуны, в свою
очередь, делятся на языковые, то есть те, что выделяются в результате
сопоставления языковых систем, и речевые, к которым относятся
лакуны, которые можно выделить, сопоставляя тексты оригинала и
перевода [4, с. 103]. Последние, в зависимости от стратегии, выбран-
ной переводчиком, могут быть полными, частичными и компенси-
рованными [4, с. 103-104]. В зависимости от языкового уровня, на
котором была выявлена та или иная лакуна, как языковые, так и
речевые лакуны могут быть лексическими, грамматическими или
стилистическими [4, с. 103].
Культурологические лакуны возникают в ситуации межкультур-
ного общения, когда между культурами происходит обмен текстами
[4, с. 112]. Среди них Ю.А. Сорокин и И.Ю Марковина предлагают
различать субъектные (национально-психологические) и деятельностно-
коммуникативные лакуны, а также лакуны культурного пространства
[4, с. 113-114]. Культурологические лакуны могут быть связаны с
представлением народа о самом себе и о других культурах, различиями
в чувстве юмора [4, с. 120], жестах и мимике [4, с. 122-127], способах
осуществления бытовых, рутинных действий, культурном «багаже» и
т.д. [4, с. 129-130]. Помимо этого, в рамках классификации Ю.А. Сорокина
и И.Ю. Марковиной лакуны могут быть абсолютными и относитель-
ными, конфронтативными и контрастивными (по глубине), а также
имплицитными и эксплицитными (по степени выраженности) [4, с. 97-98].
Теория лакун в дальнейшем получила развитие в работах других
исследователей. Так, А. Эртельт-Фиит представляет лакунарную модель,
рассматривающую различные виды «пробелов в понимании», которые
возникают в ситуации межкультурного общения [5, с. 41]. В рамках
этой модели выделяется три большие группы лакун, которые не имеют
четко очерченных границ. Это ментальные лакуны, деятельностные
лакуны и предметные лакуны. Помимо них в модели, описанной
А. Эртельт-Фиит, присутствуют аксиологические лакуны, «имеющие
192
надстроечный характер» [5, с. 41] и возникающие вследствие разницы

в оценках и интерпретациях [5, с.41]. Данная модель имеет
практическое значение для исследований межкультурного общения.
Свою классификацию аксиологических лакун, основанную на
модели Ю.А. Сорокина и И.Ю Марковиной и во многом пере-
секающуюся с ней, предлагает И. Панасюк [6]. Автор связывает
понятие лакуны с понятием эквивалентности; по его утверждению,
«семантическая степень эквивалентности и семантическая величина
лакуны находятся в обратно пропорциональном отношении друг к
другу» [6, с. 59]. Одно из новшеств, привнесенных в классификацию
И. Панасюком, состоит в том, что абсолютные лакуны предлагается
разделять на денотативные и сигнификативные, а среди
относительных лакун выделяются лакуны гетеронимии и включения,
последние из которых также делятся на лакуны конвергенции и
дивергенции [6, с. 65].
От вида лакуны, а также от многих других факторов зависит то, как
будет происходить делакунизация при переводе текста. Так, уже
упомянутые в нашей статье авторы Ю.А. Сорокин и И.Ю Марковина
выделяют всего два основных способа элиминации лакун: это
заполнение и компенсация [4, с. 163]. Заполнение в общих чертах
представляет собой разъяснение той или иной реалии инокультурному
реципиенту, нередко в форме сохранения оригинального названия в
тексте и снабжения его пояснением [4, с. 163-165], создания коммен-
тария различной глубины [4, с. 163] или помещения комментариев в
конце текста [4, с. 166]. Суть компенсации же состоит в замене
национально-специфичного компонента элементом знакомой для
реципиента культуры, что должно облегчать понимание текста [4,
с. 171]. Компенсация также может быть реализована путем сравнения
инокультурного элемента со знакомой реалией или заменой узкого
понятия более широким или наоборот [4, с. 171-172]. Так, в качестве
примера авторы приводят перевод названия пьесы «Тихий сотрудник»
как ŖQuiet Editorŗ с сопутствующим сужением значения [4, с. 172].
Хотя перечисленные авторы проводили свои научные изыскания, в
первую очередь, на материале письменного текста, многое из
сказанного выше справедливо и для кинотекста, в частности, в том,
что касается способов делакунизации. Так, в работе, посвященной
передаче культурно-специфичных понятий при субтитрировании,
Е.Д. Малѐнова приводит примеры из перевода отечественного
художественного фильма «Шпион» на английский язык, где советский
сорок третий размер обуви превращается в американский девятый [7,
с. 2896], а «комсомолка» («А чего это вы Ŕ комсомолка, и в церковь
193
ходите?») по причине неизвестности реалии для англоязычного

зрителя становится «коммунисткой» (ŖAnd why do you go to church?
Communists never do thatŗ), что, совершенно очевидно, является
примером применения компенсации [7, с. 2897].
В то же время неоспоримым является тот факт, что не все
переводческие решения, уместные в переводе письменного текста, в
равной степени применимы при переводе кинофильма. Совершенно
очевидно, что на переводчике лежит целый ряд ограничений,
продиктованных как природой кинотекста, так и требованиями каждой
конкретной задачи. Так, из-за физиологических особенностей воспри-
ятия, при переводе субтитров нельзя выходить за пределы заранее
оговоренного количества символов в строке, а при дубляже нередко
предъявляется требование совпадения произносимого текста с движе-
нием губ персонажей [8, с. 150]. В обоих случаях переводчик
сталкивается с ограничением во времени. В данном случае трудно
представить себе использование такого приема, как заполнение лакуны
при помощи комментария или тем более сносок. Кроме того,
существуют правовые ограничения, связанные с запретом на использо-
вание чужой интеллектуальной собственности, что в отдельных случаях
также сужает арсенал средств, используемых переводчиком [8, с. 151].
Подводя итог сказанному, отметим ключевые моменты.
Кинофильм следует рассматривать как кинотекст, обладающий
культурной спецификой, что зачастую затрудняет понимание
авторской идеи зрителями, принадлежащей к иной культуре.
Национально-специфичные компоненты в кинотексте возможно
описать в терминах теории лакун. Для элиминации лакун при переводе
кинофильма могут использоваться те же приемы, способы, стратегии,
что и при переводе художественного или публицистического текста,
однако перевод кинотекста обладает своей спецификой, обуслов-
ленной как природой самого явления кинотекста, так и особенностями
конкретной ситуации перевода. Это и временные, и правовые
ограничения. Таким образом, национально-специфичные компоненты
кинотекста могут рассматриваться как лакуны; их элиминация при
переводе может осуществляться способами, сходными с теми, что
применяются при переводе письменных текстов, при этом специфика
делакунизации национально-специфичных компонентов обуслов-
ливается особенностями перевода аудиовизуальных материалов.
1. Слышкин Г.Г., Ефремова М.А. Кинотекст (опыт лингвокультурологи-
ческого анализа). Москва: Водолей Publishers, 2004. 153 с. 2. Иванова Е.Б.
Интертекстуальные связи в художественных фильмах: дис. … канд.
194
филол. наук. Волгоград, 2001. 16 с. 3. Никольская Т.Е., Павлина С.Ю.

Национально обусловленные аспекты восприятия поликодового
текста. Вестник ВолГУ. Серия 2, Языкознание.2019. №. 1.С. 132-145.
4. Антипов Г.А., Донских О.А., Марковина И.Ю., Сорокин Ю.А. Текст
как явление культуры. Новосибирск: Новосибирское отделение изда-
тельства «Наука», 1989.197 с. 5. Эртельт-Фиит А., Денисова-Шмидт Е.
Лакуны и их классификационная сетка. Вопросы психолингвистики.
2006. № 7. С. 39-51. 6. Панасюк И. Теория лакун и проблема эквива-
лентности перевода. Вопросы психолингвистики. 2006. № 7. С. 51-72.
7. Malenova E.D. Translating Subtitles Ŕ Translating Cultures. Journal of
Siberian Federal University. Humanities & Social Sciences. 2015. № 12. P. 2891-
2900. 8. Малѐнова Е.Д. Инструменты интертекстуальности в транс-
медийном проекте и проблемы перевода (на материале британского сериала
«Шерлок»). Коммуникативные исследования. 2018. №. 1. С. 142-164.
Barbora Tomečková
Brno, Czech Republic
Czech Versions of Word Games in the Form of Mobile Applications
By official statistics in 2020 about 218 billion mobile applications were

downloaded worldwide [1]. A quarter of this huge amount is represented by
games [2]. Games have an indispensable role in human development,
regardless of the form in which they can exist. One type of games is word
games, which have a huge impact on our verbal intelligence. In the case of
word games in the form of mobile applications, emphasis should be placed
on both accuracy and proper translation. In my paper, I would like to point
out the errors that occur in selected Czech versions of word games caused
by poor translation and their impact on understanding.
Keywords: Czech, English, application, games, errors, translation.
1. Introduction
The word game has many definitions which try to capture and describe
this form of human activity from many angles. One of these definitions
describes game as a specific human activity, which with its deep meaning
helps us to get to know ourselves and the world around us [3, p. 9]. Games
play an important role in the development of personality and mental processes
or even in gaining new life experiences. They have accompanied us since the
beginning of our lives. Games take many forms, making it almost impossible
to find a uniform classification of games. Among such a huge number of
types of games [4], word games have also found their place.
195
In general, word games are mainly focused on verbal intelligence. These

games train mental condition and help to optimize brain capacity. A great
benefit also lies in the development of attention, which is related to the
improvement of concentration, thinking and creativity [5, p. 11]. This type
of games also represents a great technique to learn or improve vocabulary
[6, p. 144].
In the age of postmodern society, together with the coronavirus crisis,
technologies, including mobile applications, have an indispensable role in
society, especially in both education and leisure. Many word games can be
found in the form of mobile applications. They are thus available to
everyone and everywhere. The international element is represented by
various language versions of these games. This element, which seems a
huge advantage at first, brings with it many pitfalls.
I decided to download one word game in Czech language. While
playing the game I discovered that in the game there are many errors. It
made the game a bit harder and discouraged me from playing. I
immediately recognized that these were errors caused by a poor translation
from the original language, English. Because of this discovery, I decided to
download more applications like this one and find out if there is also such
error rate.
The aim of this research is to answer the question what the error rate in
Czech language versions of chosen word games is, based on the basic level
of games. According to error levels described and defined by me, I will find
out what errors and how many of them occurred in each round of the game.
Thanks to this, I will be able to determine which of the selected games
appears to be the best in terms of the use of Czech.
2. Sources and Methods
First, I decided to choose 4 applications with the same focus. All games
should be based on the principle of making words, which will correspond
with the theme of the round. Based on this criterion I chose these games:
Slovní bublina – Hledání skrytých slovních částí, Slovní Bublina Puzzle
– Slovní spojení připojit hru, Slovo Cestování and Slovo Zásobníku:
Skryté Slovo Hledání Hry. One half of the games are using the method of
a combination of bubbles in which there are groups of letters (usually
syllables) forming a word. The second half are using the method of logical
connection of letters that are given individually in blocks. I decided to use
different games, because the output of each round is the same Ŕ find words
that correspond to the theme of the round which is usually represented by
one key word.
196
key
word
Word you must

find and make
based on the
key word.
Figure 1. Example of Key Word

I also chose these games because the themes of rounds were the same or
very similar in all games (just in different order). It gives me a better
opportunity to provide relevant data for comparing these word games.
In the next step I decided to play 10 rounds of each game which
represent basic level. Based on the mistakes I noticed in the game, I created
an error scale, depending on how they affect understanding.
Then I filled in the table according to the error scale to provide
information about error rate in every round of each game. Thanks to this, I
was able to compare the applications and determine which has the lowest
error rate and appears to be the best game of the four.
3. Description of Applications
The games I chose are applications with quite a high rating on Google Play
Store. Each game is from a different application developer. I also decided to
work with the latest versions of every application to have current data.
Basic Data
All data I used for this part are from Google Play Store [7].
Table 1. Basic data
Slovní Slovní Bublina Slovo Slovo
Data/Applications
bublina Puzzle Cestování Zásobníku:
Cool Word
Application Connect Word
CQN LLC tap4joy Puzzle
developer Games
Games
Launched 2020 2020 2019 2019
Original language English English English English
Version 3.5 2.6 1.0.11 6.0
Last update 4. 1. 2021 4. 2. 2021 27. 2. 2020 4. 1. 2021
Rating in Google
4.7 4.5 4.6 4.6
Play
197
4. Error Scale
The levels are based and explained on the real mistakes of these games.
4.1. First Level
The first level of errors are grammatical errors, which despite their
occurrence have no or negligible effect on understanding. I also included
the issue of grammatical genders in this level. English as an analytic
language with a small number of synthetic features, does not have
grammatical genders for nouns or adjectives. On the other hand, the Czech
language, as a synthetic language with a considerable amount of inflection,
expresses grammatical gender by using suffixes. In the game this issue was
represented by using a key word modrý. The adjective used in this way
tends to search just for Czech masculine although it was necessary to find
words of other grammatical genders, too. It would be better to use
modrý/á/é or instead of one key word use a general question: Co je
modré? (What is blue?).
Figure 2. Example of Grammatical Genders Issue Found in the Game

4.2. Second level
Errors included in this level predominantly are a result of semantic
differences between the original language and Czech. Such mistakes have a
more significant effect on understanding because knowledge of the original
language is required to pass the round. Semantic differences here represent
polysemous nouns and verbs. In the game, it was assumed that the Czech
language also considers these words to be polysemous.
Figure 3. Polysemous Words Issue Found in the Game

198
4.3. Third level

This level can simply be called nonsense. This group presents such
errors that have a huge impact on understanding. It contains words that do
not exist in Czech, or those words that even after understanding semiotic
differences in the form of polysemes are nonsense. An example is finding
the word snail (in the game non-standardly as šnek) as a corresponding
answer to the key word insect (in Czech hmyz).
Figure 4. Example of Nonsense Found in the Game
5. Evaluation of Errors and Games

5.1. Filling in the Table
Based on the created error scale, I was able to fill in the table. The
individual columns represent the games I selected and the rows the rounds
of each game.
I divided each column into two parts. In the first part of each column,
which is marked as Words, it is written how many erroneous words out of
the total number of words (including the key word) appeared in the given
round. For example: 1/6 means that there was 1 wrong word of a total 6
possible (even with a key word). This is because a different number of
words had to be found in each round.
The second part of the columns, which is marked as Level, shows the
error level according to the error scale. If there is no error in the round, a
cross is given. If all errors are of the same level, they are uniformly marked
with a level number. If errors occur that fall into more than one error level,
the number of erroneous words is listed next to them in brackets. For
example: 1(1), 3(2) means that there is only one error in the first level, but 2
errors fall into the third level. This is based on determining the number of
errors from the first section Words.
199
Table 2. Errors and Levels

GAMES AND ERRORS
Slovní bublina Slovní Bublina Slovo Cestování Slovo
Puzzle Zásobníku
Words Level Words Level Words Level Words Level
R 1 0/5 X 0/3 X 3/4 1(1),3(2) 0/5 X
O 2 2/5 2 0/3 X 2/4 3 2/5 2
U 3 0/7 X 0/4 X 0/5 X 0/7 X
N 4 0/5 X 1/5 2 0/4 X 0/5 X
D
5 3/4 2 1/5 3 0/4 X 2/5 2
S
6 1/4 2 0/5 X 1/5 2 2/4 2
7 2/4 2 1/5 1 0/5 X 2/5 2
8 2/7 2 0/4 X 1/5 2 2/7 2
9 1/6 2 0/6 X 0/5 X 1/6 2
10 1/5 1 0/7 X 1/5 3 1/6 1
The first obvious information from the table above is that the most
common errors were those that are included in the second level. On the
other hand, the least errors are from the first level.
The first game, Slovní bublina, has 12 erroneous words from total 52
words. Just 1 erroneous word falls into the first level, on the other hand, 11
erroneous words fall into the second level.
The second game, Slovní Bublina Puzzle, has 3 erroneous words from
total 47 words. In terms of error levels, 1 erroneous word falls into the first
level, 1 erroneous word into the second level and 1 erroneous word into the
third level.
The third game, Slovo Cestování, has 8 erroneous words from total 46
words. Just 1 erroneous word falls into the first level, 2 erroneous words
into the second level and 5 words into the third level.
The fourth game, Slovo Zásobníku, has 12 erroneous words from total
55 words. Just 1 erroneous word falls into the first level, on the other hand,
11 erroneous words fall into the second level.
5.2. Error Rate Calculation
To calculate the error rate, it was first necessary to determine the
severity of the errors by assigning a weight to each level.
To explain: In this case, this means that the first level error has a weight
of 1, the second level error has a weight of 2, and the third level error has a
weight of 3. It means that one error in the third level has the weight of three
errors in the first level.
200
Table 3. Weights and Error Levels

Level 1 2 3
Weight 1 2 3
Based on the determined weights, I calculated the error rate. The

number of errors in the individual levels (in the columns First Level,
Second Level and Third Level) is multiplied by the respective weight.
Subsequently, these results are summed and divided by the total number of
words (in the column Total Words).
Table 4. Error Rate
Game Total First Second Third Error
Words Level Level Level Rate [%]
Slovní bublina 52 1 11 0 44,23
Slovní Bublina 47 1 1 1 12,77
Puzzle
Slovo 46 1 2 5 43,48
Cestování
Slovo 55 1 11 0 41,82
Zásobníku
The game with the lowest error rate is Slovní Bublina Puzzle with
12,77 %. The error rate of other games was very similar, close above 40 %.
6. Conclusion
In my paper I dealt with the issue of Czech versions of word games in the
form of applications. I noticed that there are errors in the Czech versions of
word games, which are the result of a poor translation from the original
language, English. I focused on four games that were selected based on the
described criteria. All these games, Slovní bublina – Hledání skrytých
slovních částí, Slovní Bublina Puzzle – Slovní spojení připojit hru, Slovo
Cestování and Slovo Zásobníku: Skryté Slovo Hledání Hry, are based on
the principle of finding the words which will correspond to the key word.
The errors that I managed to find while playing the basic level (which
represents 10 rounds) were classified into an error scale, according to the
impact they have on understanding. I have thus created three levels of error,
where the first level has the least impact on understanding, the second level
requires knowledge of the original language for understanding, and the third
group, which consists of nonsense that has a huge impact on understanding.
Based on this scale, I managed to fill in a table that outlined the error
rate in the rounds of each game. Based on the data in the table, I was able to
201
determine that in terms of translation the best game is Slovní Bublina

Puzzle – Slovní spojení připojit hru that contained the least error rate.
Thanks to this table, I also found that the most common errors in the basic
level are errors from the second level.
In conclusion, I would like to note that despite the relatively small error
rate in the winning game, all the games will not fulfil their educational
purpose, which is secondary, but still very important. Each error in these
games can have an adverse effect on the development of Czech of an
individual who does not know the original language. It would be worth
considering the human element in the form of a native speaker to help
eliminate errors in the games.
References
1. Number of mobile app downloads worldwide from 2016 to 2020. Statista
[online]. 2021 [cit. 2021-02-21]. Available from: https://www.statista.com/
statistics/271644/worldwide-free-and-paid-mobile-app-store-downloads/?fbclid
=IwAR2OGYuxHkwQq15MY9LNhv0UKrD_4U66xLi37xpcJgExLnT9Yw
TUhyZJfa0. 2. Number of apps downloaded worldwide from September
2019 to August 2020, by category. Statista [online]. 2020 [cit. 2021-02-21].
Available from: https://clck.ru/TiRrc. 3. Suchánková, Eliška. Hra a její využití
v předškolním vzdělávání. Praha: Portál, 2014. ISBN 978-80-262-0698-9.
4. Sochorová, Libuše. Didaktická hra a její význam ve vyučování.
Metodický portál: Články [online]. 26. 10. 2011, [cit. 2021-02-21].
Available from WWW: <https://clanky.rvp.cz/clanek/c/z/13271/
DIDAKTICKA-HRA-A-JEJI-VYZNAM-VE-VYUCOVANI.html>. ISSN
1802-4785. 5. Bílková, Jana. Trénink mentální kondice: cvičení a hry se
slovy pro každý věk. Praha: Portál, 2017. ISBN 978-80-262-1235-5. 6. Al
Masri, Amaal a Majeda Al Najar. The Effect of Using Word Games on
Primary Stage Students Achievement in English Language Vocabulary in
Jordan. American International Journal of Contemporary Research
[online]. 2014, Vol.4, No.9, pp.144-152 [cit. 2021-02-21]. ISSN 2162-
142X. D Available from doi:10.30845/aijcrю 7. Google Play Store [online].
Available from: https://play.google.com/store.
202
Екатерина Тондыбаева, Алексей Вдовичев

Стратегии аудиовизуального перевода документальных фильмов
The article describes the specific features of translating lexical and

semantic units of texts, based on the documentary ŖKolyma Ŕ Birthplace of
Our Fearŗ, filmed by the team of ŖvDudŗ YouTube channel in 2019. The
major types of audiovisual translation and transformations applied when
translating documentaries are examined.
Keywords: audiovisual translation, translation strategy, translation
transformations, documentary (film), style (of speech).
Изменение коммуникативной реальности способствует появлению

новых видов текстов. В настоящее время мы наблюдаем все больше
произведений, имеющих не только вербальную или письменную
составляющую, но и невербальные компоненты, которые могут быть
представлены видеорядом или графическим изображением. Такие
тексты имеют полисемантический характер, в них рецептор получает
информацию одновременно по нескольким каналам, являясь и
читателем, и зрителем, и слушателем. Перевод подобного рода
материалов называется аудиовизуальным переводом.
Качественный перевoд с инoстpанного языка (и наоборот) является
одной из основных сoставляющих коммеpческого и твopческого
успеха любого кинoфильма за pубежом.
По утверждению А.В. Козуляева, «реципиенты аудиовизуальных
произведений практически никак не могут повлиять на скорость
поступления к ним сенсорной информации по разным каналам и
вынуждены обрабатывать ее в навязанном им извне темпе, подстра-
ивая под это стратегию семантического синтеза» [1]. Именно поэтому
на современном этапе развития переводоведения аудиовизуальный
перевод все чаще выделяют в отдельный вид переводческой деятель-
ности, требующий особых навыков и умений. Он отличается от других
видов перевода своей разнообразной спецификой, продиктованной
заказчиком.
Аудиовизуальный перевод с иностранного языка на русский всегда
сопровождается дополнительными трудностями не только лингвисти-
ческого, но и технического характера, что напрямую влияет на степень
эквивалентности и адекватности перевода оригиналу, а также его
техническому воплощению на экране (например, синхронность арти-
куляции актеров и реплик дублеров). При переводе аудиовизуальных
203
произведений с русского языка на английский возникает еще одна

особенность: передача тех реалий, которые помогут иностранному
реципиенту понять содержание фильма и оценить то воздействие,
которое хотели оказать авторы на зрителя. Когда перевод выполняется
носителем языка, есть вероятность, что потеряется местный колорит,
особенности исторического развития, так как иностранный переводчик
не сможет понять отдельных элементов быта простого народа. В таких
случаях переводчик, который является носителем исходящего языка
(ИЯ), сможет справиться с поставленной задачей достижения
оптимальной адекватности, применяя разные стратегии перевода,
формирующиеся из лексико-грамматических и стилистических
способов и приемов.
Для выбора правильной стратегии перевода необходимо ответить
на вопрос о том, какой из перечисленных компонентов является
основным для зрителя и переводчика с точки зрения перцептивного
осмысления [2].
Реципиент аудиовизуальных текстов получает и анализирует
информацию одновременно на разных уровнях восприятия, так как
любое аудиовизуальное произведение Ŕ это сложное цельное информа-
ционное сообщение, включающее как вербальные (лингвистические),
так и невербальные составляющие. К вербальным компонентам
аудиовизуального текста относятся диалоги героев, закадровый голос,
текст песен, письменные составляющие (титры, надписи, субтитры).
Невербальные (нелингвистические) компоненты аудиовизуальных
текстов включают невербальный видеоряд (визуальный образный ряд),
невербальную звуковую часть (естественные шумы, технические
шумы, музыку).
Для того, чтобы определить подходящий стиль речи при
озвучивании фильма, переводчику необходимо ознакомиться с
исходным материалом или же, как в нашем случае, необходимо
посмотреть фильм.
При озвучивании фильма в большинстве случаев используются два
стиля речи: публицистический и разговорный.
Лексика публицистического стиля отличается тематическим
многообразием и стилистическим богатством. Здесь широко пред-
ставлена общеупотребительная, нейтральная лексика и фразеология.
Под разговорно-обиходным, или просто разговорным, стилем
обычно понимают особенности и колорит устно-разговорной речи
носителей литературного языка; вместе с тем разговорный стиль
проявляется и в письменной форме (записки, частные письма). Он
отличается эмоционально-экспрессивной окраской и использованием
204
обиходно-бытовой лексики, что зачастую вызывает трудности при

переводе фильма.
Анализируемый нами документальный фильм «Колыма Ŕ родина
нашего страха», который можно отнести к категории авторской журна-
листики и искусства, был снят командой YouTube-канала «вДудь» в
2019 году на русском языке и позднее к нему были добавлены
субтитры профессионального перевода на английский язык.
В фильме рассказывается история о жизни заключенных на
Колыме, о том, как выживали люди в сильнейшие морозы (-55
градусов), о том, что замерзнуть может не только тело, но и душа
впадает в спячку, и многие после спячки так и не возвращались в
прежний мир, оставаясь замерзшими где-нибудь на обочине
Магаданской трассы.
С точки зрения стилистики, оригинальная версия данного
документального фильма на русском языке представлена в виде
интервью, которое не подвергалось ни редактированию, ни
исправлению. По этой причине в речи говорящих содержится много
недочетов как грамматического, так и лексического характера:
междометия, слова-паразиты и т.д. Поскольку формат кино изначально
предполагает под собой обычную беседу бытового плана, то такой
уровень допустим, однако, переводчику необходимо в своем переводе
отойти от «плохого» языка и выбрать в качестве своего инструмента
стилистически нейтральный язык, который может включать в себя
элементы разговорной речи. Из записанного скрипта отчетливо видно,
что люди, работавшие над переводом с русского языка на английский,
именно таких правил и придерживались, и поэтому англоязычный
текст больше похож на комментаторский текст (недублированный),
где выражена лишь основная идея говорящего без использования
ненужных слов и пауз.
В результате анализа материала можно увидеть, что чаще всего
переводчиком используются такие переводческие трансформации, как
лексическое добавление, транскрипция или описательный перевод,
антонимический перевод и компенсация.
Примером лексического добавления может выступать перевод
следующего предложения:
Десятки тысяч из них не Tens of thousands people didnřt
вернулись отсюда домой. Сотни come back home. Hundreds of
тысяч вернулись, но с thousands did, but with broken
переломанными здоровьем и bodies and lives.
жизнью.
205
Применение добавления обусловлено тем, что отсутствует

соответствующее слово и сжатое предложение требует более развер-
нутого выражения мысли.
1. Он сам был начальником, а 1. He was the head and then became
потом стал зеком. a zek himself.
2. Оттуда они направлялись на так 2. People were then sent to the so-
называемую «транзитку» и уже called “tranzitka” [Short for Ŗtransit
оттуда их распределяли по concentration campŗ] and from
разным лагерям Колымы. there, they were assigned to
3. Меня в это время дома не было, Kolymařs many camps.
потому что был июнь месяц, я 3. I wasnřt at home at the time
была на даче у бабушки вместе с because it was June, and I was at
моей няней Лизой. my grandmařs dacha with my
nanny Liza.
В данных примерах для перевода реалий была использована

транскрипция. Одно из основных достоинств транскрипции как
приема является максимальная краткость, что в ряде случаев является
основной причиной транскрибирования. Говоря о транскрипции,
необходимо упомянуть, что следует давать описательный перевод
ниже, что было сделано лишь в нескольких примерах.
Он страстно болеет за то, чтобы в He is passionately concerned about
Магадане остались жители. people leaving Magadan.
Антонимический перевод представляет собой замену какого-либо

понятия, выраженного в подлиннике, противоположным понятием в
переводе с соответствующей перестройкой всего высказывания для
сохранения неизмененного плана содержания, как мы можем
наблюдать в данном примере.
1. Влюбиться в эту фотку было 1. You couldnřt fall in love with
нельзя при всем желании. Но она that photo if you wanted to. But
влюбилась. Потому что он очень she did. Because he had a way
«кучеряво» писал. with words.
2. Она конечно была очень 2. She was certainly very upset
расстроена этим обстоятельством, about that, because people started
потому что действительно от нее avoiding her.
все шарахались.
Компенсацией при переводе следует считать замену непереда-
ваемого элемента каким-либо другим средством, которые передает ту
206
же самую информацию, причем необязательно в том же самом месте

текста, что и в оригинале.
Как видно из примеров, компенсация используется особенно часто
там, где необходимо передать чисто внутрилингвистические значения,
характеризующие те или иные языковые особенности подлинника ŕ
диалектальную окраску, неправильности или индивидуальные особен-
ности речи, каламбуры, игру слов и пр.
Таким образом, можно сделать вывод о том, что во многом
разговорная речь пестрит лексическими, а также грамматическими
особенностями. Основные сложности возникли непосредственно при
переводе «бытовой» речи. Работа над переводами подобного рода
фильмов может способствовать приобретению новых знаний в области
истории и культуры страны, а также формированию компетенций,
позволяющих осуществлять грамотный перевод аудиовизуальных
произведений.
1. Козуляев А.В. Аудиовизуальный полисемантический перевод как
особая форма переводческой деятельности. Обучение данному виду
перевода[Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.russian-
translators.ru/about/editorial/audiovizualnyperevod/. Ŕ Дата доступа: 16.01.2021.
2. Козуляев А.В. Обучение динамически эквивалентному переводу
аудиовизуальных произведений: опыт разработки и освоения иннова-
ционных методик в рамках школы аудиовизуального перевода.
Вестник ПНИПУ. Проблемы языкознания и педагогики. 2015. № 13.
Пермь : ПНИПУ. С. 3-24.
207
Lexical, Grammatical and Stylistic Aspects of Translation / Interpreting
Эра Гукасова, Мира Гукасова

г. Краснодар, Российская Федерация
Переводческая адаптация образно-выразительных средств

в художественном тексте исторического романа Хариса
Циркинидиса «Красная река»/ «Тο κόκινο ποτάμι»
The article discusses legitimacy of using imaging and expressive means

in the Russian language text of the novel by C. Zirkinidis ŖThe red riverŗ in
terms of translational adaptation, with the focus on metaphors and
comparisons.
Keywords: Charis Zirkinidis, artistic text, imaging and expressive
means, trails, stylistic figures, metaphors, impersonations, comparisons.
Целью данного исследования является выявление и описание

образно-выразительных средств метафоры, олицетворения и сравнения
в художественном тексте исторического романа Хариса Циркинидиса
«Красная река» и анализ переводческих трансформаций в тексте
русскоязычного перевода. Для достижения поставленной цели были
использованы следующие методы: описательно-аналитический метод
(при сопоставительном изучении теоретических работ отечественных
и зарубежных исследователей), сопоставительно-переводческий
анализ (для выявления различий и сходств в текстах оригинала и
перевода), метод семантической интерпретации. Предметом исследо-
вания является переводческая адаптация метафоры, олицетворения и
сравнения в художественном тексте исторического романа
Х. Циркинидиса «Красная река».
Материалом настоящего исследования послужил художественный
текст исторического романа Хариса Циркинидиса «Красная река» и
его перевод на русский язык, выполненный филологом-журналистом
Эсмеральдой Яннаки.
Как известно, средства художественной выразительности Ŕ
неотъемлемая часть любого художественного произведения. При
передаче стилистических фигур речи, троп перед переводчиком стоит
следующая задача: либо сохранить лежащий в их основе образ, либо
заменить его другим, поскольку перевод стилистических приемов
часто затрудняет данный процесс по причине национального своео-
бразия стилистических систем языков. Однако, несмотря на
необходимость сохранения образа оригинала в переводе, замены порой
неизбежны, и их причиной могут стать особенности русского слово-
употребления, сочетаемость слов. Смысловое соответствие, лексико-
208
стилистическое соответствие, предполагающее подбор верных эквива-

лентов терминов оригинала, правильную транслитерацию и др. Ŕ
основные требования перевода стилистических средств. При анализе
исторического романа «Красная река» и его перевода нами было
выявлено большое количество образно-выразительных средств
(метафора, олицетворения, сравнения) в тексте оригинала, которые
определенным способом отражены в тексте перевода.
Метафора «рабы судьбы» предваряет начало романа,«Σε ζέλα θαη
ζηηο ρηιηάδεο ησλ ζπκάησλ ηεο γελνθηνλίαο πνπ 'δεζαλ ή δνπλ, ζθιάβνη ηνπ
πεπξσκέλνπ ηνπο: αθηεξώλσ απηό ην βηβιίν!» [1] Ŕ «Тебе и тысячам
жертв геноцида, живым и мертвым, рабам своей судьбы: посвящаю эту
книгу!» [2]. «Рабами судьбы» писатель называет всех своих соотечест-
венников Ŕ понтийских греков, испытавших все тяготы исторических
событий Ŕ от изгнания из родных мест до геноцида, учиненных
младотурками в Анатолии.
Метафора заключает в себе скрытое сравнение, основанное на
сходстве между далекими явлениями и предметами. В основе всякой
метафоры лежит неназванное сравнение одних предметов с другими,
имеющими общий признак. В художественной речи автор употребляет
метафоры для усиления выразительности речи, для создания и оценки
картины жизни, для передачи внутреннего мира героев и точки зрения
рассказчика и самого автора [3].
Например, «Απξόβιεπηα ηα παηρλίδηα ηεο κνίξαο» [1] Ŕ «Непред-
виденны игры судьбы [2]. Переводчик в данном предложении
использует эквивалентную метафору. Но в предложении
«<…>Απηόλνκεο θη αλεμάξηεηεο νη ζπκπεξηθνξέο θαη ηα πάζε ηεο ςπρήο».
[1]. Ŕ «<…> Свои законы души, свободной и независимой» [2] сущест-
вительные «поведение и страсти души» переведены метафорой
«законы души» с целью более точной передачи эмоционального
состояния, внутреннего мира человека, метафорически именуемого
«законами души».
Метафора Ŕ изобразительно-выразительное средство языка, троп;
слово или выражение, употребляемое в переносном значении на основе
сходства предметов, явлений или по их контрасту. Это наиболее
распространенный вид тропов, так как сходство между предметами и
явлениями может быть основано на самых разнообразных признаках.
Метафора, по сути, есть скрытое сравнение, при этом сравнительные
союзы отсутствуют, но они подразумеваются [3, с. 132].
«Γιπθό θξαζί ηεο ληόηεο θαη ηνπ έξσηα! Απνδηνξγαλώλεηο ην λνπ θαη
γεκίδεηο ηα λεύξα θαη ηηο θιέβεο κε ην δηθό ζνπ λέθηαξ. Γιπθό, δσνγόλν, κε
η' αόξαην ρξώκα ζνπ, ρξσκαηίδεηο ην κπαιό θαη ηελ όξαζε. <…> Μέζααπ'
209
ην πέπιν ζνπ, όια παίξλνπλ ζαγελεπηηθό κελεμειί ρξώκα θαη ζηα

πξνζηάγκαηά ζνπ, αιιόηξηεο ςπρέο θαη ζώκαηα ελώλνληαη, γηα λα
ζπλερίδνπλ λα εθπιεξώλνπλ <…> γη' αγάπε θαη δεκηνπξγία!» [1] Ŕ
«Сладкое вино юности и любви! Ты возбуждаешь разум, нарушаешь
покой и заполняешь душу своим нектаром. Сладкое и животворное, ты
будишь чувства, облагораживаешь и возносишь до небес тленное тело.
Под твоим действием все принимает пленительный образ, и по твоему
велению души и тела объединяются для любви и созидания» [2]. Перед
нами развѐрнутая метафора-сравнение, состоящая из нескольких
предложений, в которых любовь как высшее чувство всех живых на
земле сравнивается с сладким вином.
«Τν παηρλίδη ηνπ πεπξσκέλνπ έρεη απιώζεη ην κεηαμσηά ηνπ δίρηπ πάλσ
ζαο, πνιιά ρξόληα πξηλ» [1] Ŕ «Судьба заранее расставила вам свои
шелковые сети» [2]. В данном предложении метафора содержит
иносказание на перипетии сложного жизненного пути, которые героям
романа предстоит преодолеть.
С целью передачи большей экспрессии переводчиком метафора
опускается «<...>απ' ηα κάηηα ζνπ έηξεραλ πνηάκη ηα δάθξπα!» [1] Ŕ
«<…>из глаз твоих текли горькие слезы!» [2]. Метафора πνηάκη ηα
δάθξπα «реки слез» в тексте перевода принимает форму эпитета
«горькие» (слезы), достаточно распространенного в русском языке.
Автор описывает день, когда деревня, в которой он жил, оказалась
под обстрелом: «Ξαθληθά, εθθσθαληηθνί θξόηνη ππξνβόισλ, όικσλ θαη
θξνηαιίζκαηα πνιπβόισλ, έζπαζαλ ηε ζετθή γαιήλε» [1] Ŕ
«Божественную тишину движения звезд вдруг нарушил оглуши-
тельный грохот артиллерии, минометов и пулеметов» [2], где в тексте
перевода словосочетание с эпитетом приращивается метафорой
«тишину движения звезд».
Своѐ знакомство со стариком-архимандритом Григориосом
Сидирургопулосом автор описывает таким образом:: «Μηα αζπγθξάηεηε
δύλακε <…> θηέξσλε ηα πόδηα κνπ θαη ηξέρακε όξζηνη θάησ απ' ηα
βιέκκαηα ησλ αλζξώπσλ, πνπ θξύβνληαλ ζαλ πνληηθνί ζη' απιάθηα...» [1] Ŕ
«Какая-то неудержимая сила влекла меня за монахом, какое-то
предчувствие нового открытия давало крылья моим ногам, и мы бежали
под взглядом односельчан, прятавшихся, как мыши, в табачных
плантациях» [2]. Метафора «давало крылья моим ногам», и сравнение
людей с мышами в текстах оригинала и перевода идентичны.
Через всю свою сознательную жизнь писатель пронес обещание,
данное старику, Ŕ рассказать о трагедии греков, погибших при
геноциде: «Εδώ, ζηα θηβώηηα, ζα 'βξεηο πάζε θαη καξηπξίεο γηα ηε κεγάιε
εθείλε θαηαζηξνθή» [1] Ŕ «В этих ящиках находятся бесценные
210
материалы об исторических событиях, об истреблении людей, о войнах

и, главное, о трагических судьбах людей» [2]. Переводчик, трансфор-
мируя предложение, делает его более развернутым, при этом «ζηα
θηβώηηα, ζα 'βξεηο πάζε» (в ящиках найдешь страсти) (в значении
трагические судьбы людей) Ŕ метафора в тексте перевода заменена
семантическими словосочетаниями. Знакомство с библиотекой монаха:
«...εγώ γέκηδα ηηο άδεηεο θπςέιεο ηνπ κπαινύ κνπ κε γλώζε θαη ζνθία» [1] Ŕ
«...давая мне возможность <…> набираться знаний и мудрости» [2]. В
данном контексте метафора «я наполнял пустые ульи разума» преобра-
зована в простое предложение. Мальчик был любим архимандритом за
тягу к знаниям и правде: «...κόλν εζύ πξνζπαζείο λα ζπάζεηο ην θαβνύθη
ηεο ακάζεηαο θαη ηεο πξνθαηάιεςεο» [1] Ŕ «лишь ты пытаешься вырваться
из оков неграмотности и предубеждений» [2]. Перевод фразеологизма с
существительным «оковы», а в греческом это «ην θαβνύθη» (панцирь,
раковина), создаѐт идентичный соответствующий смысл. как для
греческого, так и для русского языкового сознания.
Писатель, будучи ребенком, с интересом и упоением слушал
историю жизни старика: «...δηέθξηλα απέξαληνπο ιεηκώλεο γλώζεο,
εκπεηξηώλ, νίθηνπ θαη ζνθίαο...» [1] Ŕ «...передо мной открывалась
страница за страницей жизнь человека неспокойного, ищущего,
мудрого и опытного...» [2]. В данном фрагменте переводчиком
подобрано соответствие Ŕ метафора человеческой жизни как бескрай-
них лугов, полей (ιεηκώλεο) преобразуется, и жизнь человека в тексте
перевода представлена в качестве книги. Один он видел перед собой не
сумасшедшего старика, а умного, несчастного человека, которого
избегают люди: «Τ' άζηξν κνπ ή δελ αθηηλνβνιεί ή δελ ην βιέπεη πηα ν
θόζκνο» [1] Ŕ «Моя звезда или погасла или люди уже не видят ее» [2]. И
в тексте оригинала, и в тексте перевода смысл метафорического пере-
носа и конструкции предложений идентичны. Существительное «άζηξν»
(звезда) употреблено монахом в переносном значении судьбы, удачи.
Рассказывая о событиях прошлого (многолетний гнет османов,
гражданская война и, наконец, геноцид), архимандрит убежден, что
это «καο θαηαδίθαζε λα δήζνπκε πιένλ ζηα πεξηζώξηα ηεο ζύγρξνλεο
ηζηνξίαο ηεο αλζξσπόηεηαο» [1] Ŕ «то, что произошло … в 1922 году,
приговорило нас впредь плестись в хвосте современной истории
человечества» [2]. Полагаем, что в данном примере возможен был
дословный перевод метафоры «жить на обочине истории
человечества», но вариант переводчика, обладая большей экспрес-
сивностью, точно отражает мысль персонажа и вполне понятен
русскоязычному читателю.
211
Одним из видов метафоры является олицетворение (изображение

неодушевленных предметов как одушевленных, наделенных свойст-
вами живых существ, способностью мыслить, говорить, чувствовать и
действовать) [3, с. 133]. Олицетворение Ŕ наделение предметов и
явлений неживой природы чертами живого существа (чаще всегоŕ
человека) [4].
В прологе романа автором описываются события 1948 года, когда
«Греция истекала кровью от гражданской, братоубийственной, войны»
[9]. Метафорическое олицетворение «Η Ειιάδα αηκνξξαγνύζε» Ŕ прием
очеловечивания [3, с. 162], который призван показать близость челове-
ческого организма и страны, любимой Эллады, погруженной в пучину
«братоубийственной, гражданской войны» [1] и эпитеты «εζλνθηόλν εκθύιην
πόιεκν» [2] воспроизводятся переводчиком в эквивалентных формах.
Особенно часто олицетворение выражается метафорическим
определением, т.е. с помощью слов, употребленных в переносном
значении, Ŕ прилагательных, существительных и др. [5, с. 199].
Олицетворение представлено и в предложении «Τν πξώην θσο
αγθάιηαζε ηε γε» [1] Ŕ «Первый утренний свет уже обнял землю» [2].
Или: «Ο Εύμεηλνο Πόληνο ησλ αξραίσλ άξρηζε λ' απνβάιιεη ην πξνζσπείν
ηνπ» [1]. Ŕ «Негостеприимное море древних сбросило свою маску» «Η
πόιε λύζηαμε. Η επινγεκέλε ζησπή άπισζε ηα κπιε θηεξά ηεο ζε γε θαη
ζάιαζζα» [1]. Ŕ «Город потянуло ко сну. Блаженная тишина опусти-
лась на землю и море» [2]. Описание пространства времени посред-
ством олицетворения созвучно настроению Мильтиадиса, героя произ-
ведения. Молодой человек, сидя у открытого окна с видом на площадь
Долма Баксе в Константинополе, размышляет об историческом пути и
будущей судьбе города и эллинизма Анатолии [2]. Таким образом, с
помощью олицетворения передаются состояния, сложные переживания
героя, ассоциативно перенесенные на природные явления и объекты.
Метафора по своей сути является одним из видов сравнения, но это
сравнение неявное, скрытое. Сравнение и метафора имеют отличие: в
сравнении всегда присутствуют два элемента: первый Ŕ то, что сравни-
вается и второй Ŕ то, с чем сравнивается. В метафоре первый элемент
отсутствует и присутствует лишь второй элемент [3, с. 133]. Текст
художественного произведения буквально пронизан сравнениями,
функциональная значимость которых заключается в создании худо-
жественной выразительности. Сравнение предметов и явлений (прямое
или ассоциативное) обогащает речь, и привычные слова словно
приобретают новые выразительные краски. Греки, в частности братья
Павлидис, сравниваются с богами Олимпа: «...δύν ιεβέληεο, ςεινί θη
όκνξθνη ζαλ ηνλ Απόιισλα θαη ηνλ Άδσλε, δύν αγαπεκέλα αδέιθηα» [1] Ŕ
212
«Два брата, высоких, сильных и стройных, подобно Аполлону и

Адонису...» [2]. «Ο Μίιηνο ήηαλ ςειόο, ιεβεληόθνξκνο ζαλ θππαξίζζη,
όκνξθνο θη αλδξνπξεπήο [1] Ŕ «Мильтос был высокий юноша, богатыр-
ского, как кипарис, телосложения, красив и мужественен» [2].
Мильтос, характеризуя греков, отмечает: «Χηιηάδεο ρξόληα δνύκε ζηελ
Αλαηνιή, αιιά δελ απνθηήζακε ιίγε αλαηνιίηηθε πνλεξηά. Είκαζηε
αλνηρηόθαξδνη, όπσο ηα πξαζηλνγάιαλα λεξά ηνπ Αηγαίνπ, πνπ γέλλεζαλ
ηνπο πξνγόλνπο καο» [1] Ŕ «Тысячелетия мы живем в Анатолии, но не
приобрели малой доли восточной хитрости. Подобно лазурным водам
Эгейского моря, родившим наших предков, мы искренни» [2], что
свидетельствует о том, что поступать подло не есть национальная
черта большинства греков. И в тексте оригинала, и в тексте перевода
использовано сравнение «…όπσο ηα πξαζηλνγάιαλα λεξά ηνπ Αηγαίνπ»
[1] Ŕ «подобно лазурным водам Эгейского моря», что свидетельствует
о чистоте души, помыслов и деяний потомков великого Гомера.
Сравнение, являясь изобразительно-выразительным средством, с
помощью которого более ярко, красочно и точно представляется
предмет, явление, образ, обнаруживает определенное сходство с
метафорой. Ещѐ Аристотель отмечал, что «сравнение есть также
метафора, так как между ним и метафорой существует лишь незначи-
тельная разница»…. но метафора «в высокой степени обладает
ясностью, приятностью и прелестью новизны» [3, с. 207].
В ходе проведенного исследования нами сделаны следующие
выводы.
Текст перевода художественного произведения не может и не
должен быть тождествен тексту оригинала, т.к. в художественном
тексте на первый план выходит наряду с собственно смыслом и то
воздействие, которое автор стремится оказать на читателя. Этого
можно достичь посредством образно-выразительных средств, которые
имеются в арсенале переводчика
Метафора обозначается как продуктивное образно-выразительное
средство, образование переносного значения в ней регулярное.
Метафора сохраняет в художественном дискурсе аксиологическую
направленность. В некоторых случаях метафора с целью большей
передачи экспрессии в процессе перевода преобразуется в эпитет,
достаточно распространенный в русском языке.
Развѐрнутая метафора-сравнение, состоящая из нескольких предло-
жений, представляет собой основу архитектоники конструкции, содер-
жащей точность и эмоциональную выразительность.
Несоответствие в переводе некоторых тропов (аллегории, мета-
форы, эпитетов, олицетворений) объясняется прежде всего разной
213
лексической сочетаемостью, системно-структурной организацией,

типологическими особенностями двух языков, различием языковой
картины мира в греческой и русской лингвокультурах.
Выбор того или иного образно-выразительного средства
продиктован тем, что перевод художественного текста Ŕ всегда
творческий процесс, где переводчику в своем вторичном художест-
венном произведении необходимо, осмысливая содержание произве-
дения, вложить в авторский образ нечто своѐ, личное, а также
стремлением автора более точно, ярко и образно охарактеризовать,
описать явление или событие. Умение найти сходство между
явлениями, воспринимаемыми на глубинном уровне, свидетельствует
не столько о художественном мастерстве, сколько об образно-
ассоциативном мышлении переводчика, его художественном видении.
Существенным в процессе перевода является не только эмоционально-
аксиологический аспект, но и индивидуальные предпочтения в выборе
тех или иных образно-выразительных средств.
Представляется, что креативность переводческого процесса способ-
ствует большей близости духу переводимого произведения. Таким
образом, исследование проблем перевода не исчерпано и является
перспективным в плане дальнейшего изучения функционально-
смыслового, аксиологического аспектов, специфики национально-
культурных различий, а также закономерностей использования образно-
выразительных средств.
1. Τζηξθηλίδεο Χ. Τν Κόθθηλν Πνηάκη: Η ηξαγσδία ηνπ Ειιεληζκνύ ηεο
Αλαηνιήο 1908-1923. Ιζηορικό διήγημα. 6ε έθδ. Θεζζαινλίθε : «Εξσδηόο»,
2004. 231 ζ. 2. Циркинидис Х. Красная река. Исторический роман. Пер.
с греч. Э. Яннаки. СПб.: Алетейя, 2007. 192 с. 3. Рыжкова-Гришина Л.В.,
Гришина Е.Н. Художественные средства. Изобразительно-вырази-
тельные средства языка и стилистические фигуры речи: словарь. М.:
ФЛИНТА, 2015. 337 с. 4. Изобразительно-выразительные средства
речи [Электронный ресурс] Студопедия. URL: http://studopedia.ru/1_
82024_dolina-i-ruslo-reki.html. 5. Энциклопедический словарь-справочник.
Выразительные средства русского языка и речевые ошибки и недочеты
/ под ред. А.П. Сковородникова. 3-е изд., стереотип. М.: ФЛИНТА,
2011. 480 с.
214
Rusudan Zekalashvili
Tbilisi, Georgia
Transsemantisation of the Present and Future Verb Forms in

Georgian Translating
The represented article concerns the issues of semantics of the verb

tense forms and the tools of transferring their peculiarities when translating
into the Georgian language. Special attention is paid to transsemantisation
of the present and future forms, when the verb form and its content are
separated. Such forms are called historical or narrative present (or future).
Historical present or future make narrative more expressive and show rapid
change of the events; sometimes this can be regarded as specific feature of
the authorřs individual writing style aiming to add more variety. The
Georgian translations of the literary works of Nobel prize laureate writer
Olga Tokarczuk are discussed here as the illustrative material. The tense
forms of the original works are preserved in the translations in order to
retain the proper stylistic peculiarities of the original texts. Though the
similar verb forms are rare in the Georgian language, nevertheless they exist
in some original literary works and this fact confirms their naturalness.
Keywords: Georgian language, language of translation, tense category,
historical present, transsemantisation of the future tense.
1. Introduction
Tense, which is one of the verb categories, is universal and absolutely
necessary in every language, though its specifics are revealed through the
fact whether it is expressed grammatically. Sometimes the tense forms of
the verb and the time itself are mixed, which causes misunderstandings. As
it is noted by A. Shanidze, it is impossible for the verb tenses in any
language to be more than three [1, p. 199-203]. The same is with the
Georgian language; it is impossible to interchange such verbal categories as
are mtskrivi (row) and tense. In Georgian linguistics there exist different
opinions about the tense category and many linguists consider it a semantic
category [2; 3; 4].
We share this opinion and think that talking about semantic peculiarities
of the verb tense is possible only considering the mtskrivis (tense-mood
forms) of the Georgian verbs. It is known that they are named so
conditionally and it should not be perceived in a straight way: as if each
mtskrivi carries only the semantics of its name, for example, the present
form does not mean that all verbs used in such form should be in the present
tense and so on.
215
2. Semantic Nuances of the Verb Tense Forms

When we speak about the semantics of the verb tense forms we should
separate two aspects of those forms: their absolute and relative meaning on
the one hand and their direct and figurative meaning on the other. The
absolute meaning of the mtsrivi form is the same as its direct meaning
according to which the given mtskrivi is named. As for the relative form, in
this case we meet different tense forms going one after another in the
sentence (for example, in the main sentence and in the subordinate clause).
At this moment we are interested in figurative meanings of the verb
tense forms in revealing of which only the context and the communication
situation are to our help.
2.1. Narrative Present and Future
The first and basic meaning of the Present tense form series (Ŗmtskriviŗ in
Georgian) is to denote the present action Ŕ when the moments of action and of
speech coincide; but it can also express some other nuances as well and this is
mentioned in the linguistic literature, for example: the meaning of future
tense, of the indefinite time (without semantics of tense, expressing the so
called iterative actions), also the imperative mood in the future tense, past
tense in narration, and besides, the future is able to express the past.
2.2.The Specifics of the Georgian Present Tense Forms
The specifics of the Georgian present tense forms should be underlined;
especially, the fact that the majority of the verbs do not have any
prepositions, which usually causes homonymy and makes barriers in
understanding the semantics. This fact has conditioned limited usage of the
present forms in narratives in the original Georgian texts. This makes no
difficulty in other original texts (Russian, English, German, Polish…), it
represents no difficulty and the action which took place in the past can be
rendered in certain stylistic conditions.
In Georgian, the present tense forms have preverbs only for the verbs
expressing several kinds of movement, others usually do not have preverbs; for
example, the present tense form agebs Řbuilds upř can imply not only action of
building, but also: caagebs
̣ Řlosingř, daagebs Řlaying downř and others. So, the
present form is not always suitable for expressing the precise content.
2.3. Transsemantisation of the Present and Future forms
Study of the literary Georgian texts shows that the past tense forms of
the verbs have preferences during narration and that is no surprise. The
present is rarely used as a form of narration (except the direct dialogues and
the instances where the action goes on really in the present). For this reason,
the writers use the future forms when it is stylistically necessary (it is
confirmed in the literary woks of Giorgi Leonidze, Otar Chkheidze, Rostom
216
Ckheidze, Ardashel Tatkiridze and others). Sometimes these instances show

the signs of the writerřs individual style.
Analysis of the literature pieces translated from European languages to
Georgian shows that the translators try to retain the style of the original
piece of literature and use the verbs tense forms in accordance with it. This
can be proved observing the works of the Nobel prise writer Olga
Tokarczuk translated into Georgian from Polish correspondingly [5] 1.
3.Substitution of the Tense forms as a style
We have chosen the works of the mentioned author because of the fact
that her style is characterized by frequent change of the tenses in the
narration in order to create a more expressive and colorful narration. The
novel by Olga Tokarczuk was translated into many languages all over the
world and, despite its large volume, it became one of the most popular
novels in many countries. The narration in the novel is led by several
personages and the style is very versatile and interesting. The author
transfers the story through the narration of several characters and
consequently, the style of the writing is very diverse; the author prefers
using the present tense forms and the translators retain the specifics of the
literary work.
Below are excerpts from the novel in Polish and in German, English and
Georgian translations. Most verbs are given in the forms of the narrative
present:
Polish (the original):

(1a) Jakub do powitalnej biesiady siada pośrodku stołu, pod oknem. Za
nim otwór okna, jak ramy obrazu. Jakub siedzi na ciemnym tle nocy. Podają
sobie ręce, patrzą na siebie po kolei, witają się wzrokiem wszyscy jeszcze raz,
jakby nie widzieli się wieki. Potem następuje uroczysta modlitwa, Moliwda
zna ją na pamięć i po chwili wahania modli się razem z nimi [5, p. 496].
German:
(1b) Beim Begrüßungsmahl nimmt Jakob an der Stirnseite des Tisches
Platz. Die Fensteröffnung hinter ihm bildet einen Rahmen. Jakob sitzt vor
dem dunklen Hintergrund der Nacht. Alle reichen einander Hände,
begrüßen sich erneut mit ihren Blicken, als hätten sie einander
jahrhundertelang nicht gesehen. Nun sprechen sie feierlich ein Gebet.
Moliwda kennt es auswendig, nach kurzem Zögern betet er mit [6, p. 641].
1
The novel by OlgaTokarczuk ŖThe Books of Jacobŗ is translated from Polish by
Katia Walters (it will be soon published).
217
English:
(1c) At the welcome banquet Jacob sits in the middle of the table,
beneath a window, which frames him from behind like he‟s a picture. Jacob
against the black backdrop of night. Everybody takes each other‟s hands.
Everybody takes a good look at everybody else, as though they haven‟t seen
one another in ages and ages. Then there is a solemn prayer, which by now
Moliwda knows by heart; after a moment‟s hesitation he joins in [7].
Georgian:
(1d) sṭumris ṗaṭivsacemad gašlil suprastan iaḳobi ǯdeba magidis šuaši,
panǯarastan zurgit, da misi gamosaxuleba panǯris ṭixrebis čarčoši ekceva.
uḳan γamis šavi ponia. tanameinaxeni xels uc ̣vdian ertmanets, tvalebit
esalmebian, ise ikcevian, titkos didi xania, ertmaneti ar unaxavt. mere
sazeimo locvis dro dgeba, romelic molivdam zeṗirad icis da c ̣amieri
q̇oq̇manis šemdeg mas sxvebtan ertad ambobs [8].

(2a) Kiedyś Moliwda się zastanawiał, czy Jakub może się bać, i
pomyślał, że Jakub nie zna tego uczucia, jakby był go naturalnie
pozbawiony. To dodaje mu siły, ludzie czują to przez skórę i ten brak lęku
staje się zaraźliwy. A ponieważ Żydzi ciągle się boją – myśli Moliwda – a to
pana, a to Kozaka, a to niesprawiedliwości, głodu i chłodu, przez co żyją w
wielkiej niepewności, to Jakub staje się dla nich wybawieniem. Brak lęku
jest niczym aureola – można się w niej grzać, można zapewnić trochę ciepła
małej, zziębniętej, wystraszonej duszy. Błogosławieni, którzy nie czują lęku.
I choć Jakub czę- sto powtarza, że są w Otchłani, to dobrze jest z nim być w
tej Otchłani [5, p. 494].
German:
(2b) Er kam zu dem Schluss, dass Jakob dieses Gefühl gleichsam von
Natur aus fremd sein müsse. Das verleiht ihm Kraft, andere Menschen
spüren es sofort. Jakobs Furchtlosigkeit wirkt ansteckend. Da die Juden
sich immerhin ängstigen, denkt Moliwda vor dem polnischen Herrn, vor
dem Kosak, vor ungerechter Behandlung, vor Hunger und Kälte – , wird
Jakob für sie zum Erlöser. Jakobs Unerschrockenheit ist wie eine Auroeole
– ein jeder kann seine kleine, ausgekühlte, verschreckte Seele ein wenig an
ihr wärmen. Gesegnet sind sie, die keine Furcht empfinden. Obgleich Jakob
stets wiederholt, sie befinden sich in der Tiefe des Abgrunds, ist es doch gut,
gemeinsam mit ihm dort zu sein [6, p. 641].
English:
(2c) This gives Jacob strength: people can sense that absence of fear,
and that absence of fear in turn becomes contagious. And since the Jews are
always afraid – whether of a Polish lord, or of a Cossack, or of injustice or
218
hunger or cold – they live in a state of extreme uncertainty, from which

Jacob is a kind of salvation. The absence of fear is like a halo that radiates
a warmth from which you can heat back up a chilled and frightened little
soul. Blessed are those who feel no fear. And although Jacob often repeats
that they are in limbo, they are comfortable enough in limbo [7].
Georgian:
(2d) adamianebic titkos ḳanit grӡnoben amas da iaḳobis simamace
matac gadaedebat xolme. arada, ebraelebs xom gamudmebit raγacis
ešiniat, − pikrobs molivda, − xan ṗanis, xan ḳazaḳebis, xanac usamartlobis,
šimšilisa da sicivis, da am mudmivad gaurḳvevlobaši cxovrebisa, iaḳobi
mattvis martlac rom xsnaa. šišis arkona šaravandedivitaa: ṗaṭara, gatošil
da damprtxal suls mcireoden sitbos ačukebs [8].

(3a) Podoba się słuchaczom kwiecisty styl. Moliwda, wielce z siebie
zado- wolony, wpółleży potem na dywanach, od przyjazdu Chany bowiem
ma Jakub większą izbę, którą Chana urządza na turecki sposób. Dziwne to,
bo za oknem śnieg i wichura. Małe okienka izby prawie całkowicie
obklejone są nawianym sypkim śniegiem. Gdy tylko otworzyć drzwi, świeży
pył wdziera się do środka, gdzie pachnie kaffą i lukrecją. A wydawało się
jeszcze kilka dni wcześniej, że przyszła wiosna [5, p. 492].
German:
(3b) Der blumige Stil scheint allen Anwesenden zuzusagen, und überaus
zufrieden mit sich selbst lehnt Moliwda später auf dem Teppich zwischen
Pölstern. Seit der Ankunft seiner Familie wohnt Jakob in einer größeren
Kammer, die Chana nach türkischer Art eingerichtet hat – seltsam wirks
das, toben doch vor dem Fenster Wind und Schneegestöber. An den kleinen
Scheiben haftet feuchter Schnee und verdeckt fast vollständig die Sicht.
Öffnet man die Tür ein Stück, weht gleich der Pulverschnee in die nach
kaffa und Lakritze duftende Stube. Dabei schien doch bereits der Frühling
gekommen zu sein [6, p. 639-638].
English:
(3c) His listeners like his ornate style. Moliwda, greatly pleased with
himself, now reclines atop the carpets – for since Hana‟s arrival Jacob has
inhabited a larger residence, which Hana has furnished according to the
Turkish custom. It‟s a bit incongruous in that outside there is snow, and
gusts of wind. The dwelling‟s little windows are almost entirely covered
over with powdery blown snow. As soon as the door is opened a fresh
dusting enters the interior, which smells of coffee and licorice. And it had
seemed only a few days earlier that spring had arrived [7].
219
Georgian:
(3d) msmenelebs ӡalian mosc ̣ont molivdas siṭq̇vaḳazmuloba. c ̣erilis
c ̣aḳitxvis šemdeg is ḳmaq̇ opili saxit c ̣amogordeba mxarteӡoze rbil xaličaze.
xanas čamosvlis šemdeg iaḳobs didi saxli uč ̣iravs, romelic xanam turkul
q̇aidaze moac ̣q̇o . garet ḳi am dros karbuki mӡvinvarebs da haerši
daṭrialebul mšral tovls panǯrebs aq̇ ris. rogorc ḳi ḳars gaaγeben, xorxošela
tovli kars mašinve otaxši šemoakvs, sadac q̇ avisa da ӡirṭḳbilas momtentavi
surneli ṭrialebs. arada, sul ramdenime dγis c ̣in egonat, rom sabolood dadga
gazapxuli [8].
In the given abstracts, in the original as well as in German and English

translations, the verbs are in the present form; in Georgian as well in the
most instances the present forms are used, but in the cases where the content
is not clear the future stands for the present in the same function: (1d) in this
abstract there are no such forms; (2d) there are two examples:
გადაედებათ gadaedebat Řthis will pass on themř and აჩუქებს ačukebs
Řhe will present this to themř; (3d) and here are 3 more examples:
წამოგორდება c ̣amogordeba Řwill lie downř; აყრის aq̇ ris Řis throwingř,
გააღებენ gaaγeben Řwill openř.
Comparing the English, German and Georgian translations of the given
novel, it can become clear that the so called narrative presence is used
throughout the book and this is not something strange. The Georgian
translator sometimes uses the so called narrative future. The forms of
futurum cannot be used in the German and English translations as this
languages are of the descriptive nature and the mentioned style will show
unnatural for these languages1.
4. Conclusion
We can conclude that the peculiarities of the translated work have
revealed once more the inner potential of the Georgian language. The
Georgian language is able to use the forms of present (or future) to denote
the actions taking place in the past. Like in many other languages, this kind
of language ability can be called historical or narrative present tense. To add
expressiveness and dynamics to the narrative is its function when it is used
interchangeably with the past forms, but if the present dominates in the
original text, in Georgian translators are able to use future forms as well in
order to avoid homonymy and ambiguity. Thus, the future forms are
gradually establishing in the language in another function too. It is not the
novelty for the Georgian literature, but the recent translations of the literary
works have displayed the necessity of the ability to express several
nuisances in translations more intensively.
1
As for Russian, this language can use the undescriptive future in this function as well.
220
References
1. Shanidze A.G. (1973). Kartuli enis gramat'ik'is sapuӡvlebi, I, morpologia
[Foundations of the Grammar of the Georgian Language, I, Morphology],
ӡveli kartuli enis k'atedris šromebi 15 [Works of the Chair of the Old
Georgian Language 15], Tbilisi: Publishing-House of TSU. 660 p. [in
Georgian]. 2. Chikobava A.S. (1979). Introduction to Iberian-Caucasian
Linguistic [iberiul-ḳavḳasiuri enatmecnierebis šesavali], Tbilisi State
university Publishing House. 322 p. (in Georgian). 3. Gogolashvili G.B.
(2010). The Georgian verb (the issues of the formation) [kartuli zmna
(pormac ̣armoebis sa ḳitxebi)] Tbilisi, Meridiani. 520 p. (in Georgian).
Available from: http://www.ice.ge/new/pages/samples/books/gogolashvili.pdf
(Last access: 28.02.2021). 4. Джорбенадзе В.А. (1986). Грузинский глагол.
Вопросы формального и семантического анализа. Тбилиси: Изд-во
Тбил. ун-та. 165 с. (in Russian). 5. Tokarczuk Olga (2014). Księgi
Jakubowe, 1st Edition, Kraków: Wydawnictwo Literackie. 912 s. 6. Tokarczuk
Olga (2019). Die Jakobsbücher (Originaltitel: Księgi Jakubowe), Aus dem
Polnischen von Lisa Palmes und Lothar Quinkenstein, Zürich: Kampa. 1184 S.
7. Tokarczuk Olga (2022). The Books of Jacob (translated by Jennifer
Croft), Publisher: Fitzgerald Editions (will be published in 2022): Available
from: https://pen.org/the-books-of-jacob (Last access: 28.02.2021). 8. Tokarczuk
Olga (2021). The Books of Jacob [iaḳobis c ̣ignebi] (in Georgian, transl. by
K. Wolters),Tbilisi: Intelekti (is just being printed).
Наталия Каменева
г. Москва, Российская Федерация
Перевод аббревиатур англоязычных периодических изданий

на русский язык
The article is devoted to the problems of translation of abbreviations

from English into Russian. The use of abbreviation is due to the desire to
reduce the application of language tools in a certain way. The author notes
that the abbreviation implies appearing quite a large number of new words
in the mass media texts. The article presents an analysis of the ways of
translating English abbreviations into Russian.
Keywords: abbreviation, abbreviated word, acronym, translation
technique, translation equivalent, lexical transformation, mass media.
В последнее время наблюдается заметная тенденция к

определенному сокращению языковых средств и совершенствованию
формы лексических высказываний как в письменной, так и в устной
речи. Как отмечает Н. В. Баско [1], суть экономии языковых средств
заключается в необходимости передачи максимального количества
221
информации за минимальное время. Это особенно актуально для

публицистических изданий.
Данный процесс достигается посредством использования извест-
ных аббревиатур. Согласно «Лингвистическому энциклопедическому
словарю» под редакцией В.Н. Ярцевой, под аббревиатурой понимается
«имя существительное, состоящее из усечѐнных слов, входящих в
исходное словосочетание, или из усечѐнных компонентов исходного
сложного слова. Последний компонент аббревиатуры может быть
также целым (не усеченным) словом» [2, с. 9].
Аббревиация в современном английском языке в наибольшей
степени отражает современное стремление к развитию всех сфер
деятельности, так как английский язык является языком международ-
ного общения. Соответственно, данное обстоятельство влечет за собой
изменение языковых средств и появление в текстах достаточно
большого количества новых слов. Изучение аббревиатур обусловлено
необходимостью:
 определения роли и места аббревиации в современном языке, в
том числе языке СМИ;
 широкого использования данного вида сокращений в перевод-
ческой деятельности;
 подбора и предоставления максимально адекватного перевода
разнообразных аббревиатур;
 повышения уровня подготовки профессиональных переводчиков;
 совершенствования умения будущих специалистов переводить
незнакомые или новые аббревиатуры, встречающиеся в процессе
устного и письменного перевода.
Проблему образования и перевода аббревиатур рассматривают в
своих трудах А.А. Алексеев и Н.А. Каширина [3], В.В. Борисов [4],
Е.Н. Галкина [5], А. Паршин [6] и другие.
При переводе аббревиатур с английского на русский язык у
переводчика достаточно часто возникают проблемы адекватной
передачи смысла сокращений. Это объясняется существованием в
любом языке собственной системы сокращений, которая, бесспорно,
является неотъемлемой составной частью всей лексико-семантической
системы. В связи с этим подобные системы разных языков сущест-
венно отличаются друг от друга. Значительно различается и частота
употребления определенных групп сокращений, поэтому не следует
стремиться передавать их на языке перевода таким же сокращением,
как в языке оригинала.
Рассмотрим, какие способы перевода аббревиатур встречаются в
текстах переводов английских СМИ. Для этого проанализируем
222
перевод статьи ŖChristopher Steele: super-spy or dodgy dossier writer?

The secret world of the man behind the leaked Trump document” [7] на
русский язык [8].
Одним из самых распространенных способов передачи аббреви-
атур является передача лексемы регулярным соответствием. В этом
случае переводчику нужно изучить контекст и найти словарное
соответствие данной лексической единицы. В рамках передачи
английского сокращения регулярным соответствием существуют
различные способы передачи иностранных сокращенных лексических
единиц. Например, аббревиатура CV (Curriculum Vitae) имеет
несколько эквивалентов: «краткая автобиография», «резюме»,
«биография». В рассматриваемом примере аббревиатура CV
переводится как биография:
Now, though, some sources have started to fill in the gaps in the
secretive Mr. Steele‟s CV.
Но теперь некоторые источники начали заполнять пробелы в
скрытой (неизвестной) биографии г-на Стила.
В анализируемой статье встречается аббревиатура UK (United
Kingdom). В русском языке не существует сокращения-эквивалента
для этой аббревиатуры, но есть закрепившееся регулярное соответ-
ствие Соединенное Королевство: the UK‟s Moscow embassy – посоль-
ство Соединенного Королевства в Москве.
В качестве регулярного соответствия выступают аббревиатуры,
эквиваленты которых прочно закрепились в русском языке. Многие
сокращения в языке перевода строятся по той же модели, что и в
исходном языке. Широко известное FBI (Federal Bureau of
Investigation) в русском языке будет заменено регулярным
соответствием ФБР (Федеральное бюро расследований), USA/US
(United States of America) при переводе будет звучать как США
(Соединенные Штаты Америки), SIS (Secret Intelligence Service) имеет
однозначный эквивалент СРС (Секретная разведывательная служба),
например: a former SIS [Secret Intelligence Service] person – бывший
сотрудник СРС [Секретной разведывательной службы].
The FBI squad whose members met Mr. Steele subsequently opened a
major investigation that led to dozens of US indictments, including those of
prominent international football officials.
Группа ФБР, члены которой встречались с г-ном Стилом, начала
крупное расследование, приведшее к обвинительным заключениям
против десятков человек в США, включая известных международных
футбольных чиновников.
223
Следующим способом перевода аббревиатур является транс-

литерация. При транслитерации мы передаем буквенный состав
иностранного сокращения русскими буквами. Например, в английском
языке для обозначения Международной федерации футбола (франц.
Federation international de football association), как правило,
используется сокращенное название FIFA. На русский язык сокра-
щенное название транслитерируется как ФИФА:
He is said to have provided the FBI with information on the activities of
FIFA, world football‟s governing body.
Как говорят, он предоставил ФБР информацию о деятельности
ФИФА, всемирного руководящего органа футбола.
Другим примером транслитерации, который встречается в исследу-
емой статье, является аббревиатура MI6, которая в английском языке
расшифровывается как Military Intelligence. На русский язык
сокращенное название транслитерируется как МИ6:
“I am told this is what MI6 reports look like,” the source told The
Independent.
«Мне сказали, что так выглядят отчеты МИ6», – сказал источ-
ник «Индепендент».
Теперь рассмотрим такой переводческий прием, как транскрипция.
В.Н. Комиссаров определяет транскрипцию как«воспроизведение
звуковой формы иноязычного слова» [9, с. 210]. Транскрипция сокра-
щения ИЯ используется в тех случаях, когда данное сокращение
представляет собой название компании, предприятия, общества, а
также передачу имен собственных и т.п., не имеющих соотноси-
тельной формы в языке перевода. Данный способ достаточно актуален
при переводе сокращений и набирает все большие обороты в
применении. В качестве примера можно привести перевод названий
телевизионных каналов. При переводе они заключаются в кавычки,
например, CNN (Cable News Network) – Си-Эн-Эн:
CNN has reported that a two-page synopsis of Mr Steele‟s dossier was
only presented to Barack Obama and Mr Trump after US intelligence
agencies checked the ex-MI6 man‟s credentials and found him and his
sources “credible enough to include some of the information”.
Телеканал «Си-Эн-Эн» сообщил, что двухстраничный краткий
обзор досье г-на Стила был представлен Бараку Обаме и г-ну Трампу
после того, как американские разведывательные службы проверили
профессиональную квалификацию бывшего агента МИ6 и посчитали
его и его источники «достаточно достоверными, чтобы включить
некоторую часть информации в обзор».
Следует подчеркнуть, что в приведенном примере переводчик
использовал добавление, указав вид организации, обозначенной
224
аббревиатурой. Переводчик часто сталкивается с такой ситуацией,

когда в языке перевода нет общепринятого эквивалента исходной
аббревиатуры. В этом случае переводится расшифровка. Например,
аббревиатура GCHQ используется для обозначения Центра
правительственной связи Ŕ Government Communications Headquarters:
director of intelligence production at GCHQ Ŕ директор по сбору
разведданных в Центре правительственной связи. Новую аббреви-
атуру ЦПС можно указать в скобках и использовать в дальнейшем,
если название будет встречаться в тексте неоднократно. Таким
способом создается новое русское сокращение. Данный способ
заключается в переводе несокращѐнной формы английской
сокращенной лексической единицы и создании на базе перевода в
соответствии с закономерностями русской аббревиации нового сокра-
щения в русском языке.
Еще одним способом передачи иностранных аббревиатур является
описательный перевод. А. Паршин отмечает, что «этот способ исполь-
зуется в тех случаях, когда применение описанных выше методов
оказывается затруднительным или невозможным, что часто имеет
место при передаче отсутствующих в словарях сокращений» [6]. В
рассматриваемом переводе данный способ не представлен.
Необходимо также отметить, что при переводе аббревиатур
переводчик может использовать различные виды трансформаций, если
этого требует контекст. Так, аббревиатура CIA (Central Intelligence
Agency) имеет регулярное соответствие ЦРУ (Центральное разведыва-
тельное агентство), например: after 28 years working for the CIA – после
28 лет работы на ЦРУ.
Однако, в следующем предложении переводчик использует прием
генерализации:
It would have meant that whoever was writing the report was far better
than any British or CIA agent since the Russian revolution.
Это означало бы, что кто бы ни составлял этот отчет, он
намного лучше любого британского или американского агента с
момента революции в России.
Итак, исходя из проанализированного нами материала, можно
сделать вывод, что при выборе одного из способов передачи иностран-
ных аббревиатур на русский язык следует учитывать такие факторы
как уже устоявшаяся традиция передачи определѐнных групп
сокращений, структуру самого сокращения, характер текста, контекст.
225
1. Баско Н. В. Активные словообразовательные процессы в русском языке
новейшего времени. Вопросы филологии. № 3-4 (48). 2014. С.79-87.
2. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В.Н. Ярцева.
М.: Большая рос. энцикл., 2002. 709 с. 3. Алексеев А.А., Каширина Н.А.
Перевод аббревиатур и акронимов в официальных текстах олимпий-
ской тематики. Современные наукоемкие технологии. 2013. № 7. 75 c.
4. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия: военные и научно-
технические сокращения в иностранных языках / под ред. А.Д. Швейцера.
М.: Военное издательство, 2004. 320 с. 5. Галкина Е.Н. Перевод
аббревиатур и акронимов на русский язык. Россия и Запад: диалог
культур. М., 2005. С. 17-28. 6. Паршин А. Теория и практика перевода.
[Электронный ресурс]. Учебник. 1999. URL: http://eduengl.ru/books/lingvist/
parshin_teoria-i-praktika-perevoda.pdf (Дата обращения 3.01.2021).7. Lusher A.
Christopher Steele: super-spy or dodgy dossier writer? The secret world of
the man behind the leaked Trump document [Электронный ресурс].
Independent. 2017, 12 January. URL: https://www.independent.co.uk/news/
world/americas/donald-trump-who-christopher-steele-man-behind-trump-
dossier-perverted-sexual-acts-mi6-agent-moscow-ritz-carlton-hotel-room-
prostitutes-sex-parties-blackmail-plot-cia-fsb-secret-intelligence-russia-
vladimir-a7524191.html (Дата обращения 3.01.2021). 8. Лашер А.
Кристофер Стил: супер-шпион или автор сомнительного досье?
Переводика [Электронный ресурс]. URL: http://perevodika.ru/articles/
1182236.html. (Дата обращения 3.01.2021). 9. Комиссаров В.Н. Теория
перевода. Лингвистические аспекты. М : АльянС, 2013. 254 с.
Zaal Kikvidze, Levan Pachulia

Kutaisi – Sukhumi, Georgia
George Ellis‟s 130 English Words

and Their Equivalents in Caucasian Languages
(Evidence from his 18th c. book)
In the present paper we describe the lexicographic segment of George

Ellisřs book Memoir of a Map of the Countries Comprehended Between the
Black Sea and the Caspian; with an Account of the Caucasian Nations, and
Vocabularies of Their Languages (1788). The final part of the book
provides specimina of Caucasian languages. This lexicographic segment is
divided into six tables. The English wordlist consists of 130 items; they are
translated into various Caucasian languages (more exactly, languages of the
Caucasus). This is the earliest English-Caucasian lexicographic resource.
Keywords: George Ellis, Caucasian languages, vocabularies, wordlists.
226
In 1788, George Ellis, a Jamaican-born English poet, diplomat and

Member of Parliament, published Memoir of a Map of the Countries
Comprehended Between the Black Sea and the Caspian; with an Account of
the Caucasian Nations, and Vocabularies of Their Languages [1]. The book
is not voluminous; it contains 84 (iv+80) pages and one map. Similarly to
Ellisřs another book that appeared a year later [2], it was published
anonymously; however, as we already showed it in our previous paper, Ŗit
definitely belonged to his penŗ [3, p. 451].
The bulk of the book consists of descriptions of various Caucasian
peoples. The author informs us about the source and conditions of his
choice: ŖThe classification of the inhabitants of Caucasus was
communicated to me by Professor Pallas, and is inserted in his own words.
Of the districts which he has enumerated, the greater number are to be
found on the map; but some have been omitted from want of room, and
many others because I was unable to ascertain their position with sufficient
accuracyŗ [1, p. iv]; hence, he goes on to say that Ŗthere are in this district
of the country at least seven distinct nations, each speaking a separate
language, viz. 1. The Tartars. 2 The Abchas. 3. The Circassians. 4. The
Ossi, or Osseti. 5. The Kisti. 6. The Lezgians. 7. The Georgiansŗ [1, p. 14].
The descriptions do contain diverse (historical, geographic, ethno-
graphic, etc.) and valuable information about the aforementioned peoples;
however, naturally enough, our attention was particularly attracted by the
final part of the book, specifically, its lexicographic segment: ŖSpecimen of
Caucasian Languagesŗ [1, p. 58]. There are six tables: ŖAbkhas Languageŗ
[1, pp. 58-60], ŖCircassian of the Cabardasŗ [1, pp. 61-64], ŖOsetian
Languageŗ [1, pp. 65-68], ŖLanguage of the Kistiŗ [1, pp. 69-72], ŖLesguis
Languageŗ [1, pp. 73-76], ŖGeorgian Languageŗ [1, pp. 77-80]. Each table
is arranged in the following way: there are 130 English headwords
accompanied with translations into Řdialectsř of respective languages (it
should be noted that Circassian is an exception in this respect as far as no
dialect division is presented in the resource).
For the sake of clarity, alongside with other aspects, we should discuss
Ellisřs glossonyms (language names) and taxonomies. The term ŖCaucasian
languagesŗ is over-extended; as we already stated in our paper on the
Megrelian data in Ellisřs book, ŖOssetian should not be referred to as a
Caucasian language because genetically it belongs to the Iranian branch of
the Indo-European language family (and not to Ibero-Caucasian); however,
since Ossetian is spoken in the Caucasus, it should be referred to as one of
the languages of the Caucasusŗ [3, p. 452]. When addressing individual sub-
segments, we observe further glossonymic and taxonymic inconsistencies.
The initial one is referred to as ŖAbkhas;ŗ here, G. Ellis draws two columns:
227
one for ŖAltikesek Dialectŗ and another for ŖCuban Dialect.ŗ What we
presently refer to the Abkhaz(ian) language per se has no such dialects;
however, when one finds out that by Altikesek and Cuban he refers to the
Třapřanta and Ashkherewa dialects respectively, it may be assumed that by
Abkhas he means the Abkhaz-Abaza linguistic continuum, no longer
recognized in our days. It is noteworthy that there are only 73 entries in the
respective table; all the headwords are translated into the Altikesek dialect,
while 71 are translated into Cuban. In the Preface, the author informs about
the underrepresentativeness of Abkhazian: ŖThe different languages,
however, are not equally complete: that of the Abkhas, in particular, is
extremely defectiveŗ [1, p. iv].
The next table is captioned as ŖCircassian of the Cabardas.ŗ As we have
already noted, there is no dialect division. There are 130 entries. All the
English headwords are accompanied with Circassian equivalents.
The ŖOsetianŗ language (present glossonyms: Ossetian or Ossetic) is
presented as having two dialects: ŖDialect of Osetiŗ and ŖDialect of Dugor;ŗ
he certainly means the Iron and Digor dialects, respectively. There are 130
entries in this sub-segment. All the 130 headwords are translated into the
Iron dialect (ŖDialect of Osetiŗ), while equivalents of another one (ŖDialect
of Dugorŗ) appear less frequently: only 73 words are translated.
Another branch of the Caucasian languages is presented as ŖLanguage
of the Kisti.ŗ Actually, Kisti is a sub-ethnonym (hence, a glossonym of a
dialect variety) to refer to ethnic Chechens living in Pankisi Gorge, Georgia.
There are two columns: ŖDialect of Chechensŗ and ŖDialect of the Ingushi;ŗ
actually, they are the Chechen and Ingush languages. Ingush translations are
provided for all the 130 English headwords, while there are Chechen
translations only for 127 ones.
The following sub-segment is referred to as ŖLesguis Language.ŗ
Judging from the shape of the glossonym, it can be easily associated with
Lezgian/Lezgic. However, in the respective table it is presented as ŖDialects
of Antshoug, Dshar, Chunsagh, Dido.ŗ Based on the glossonyms and the
provided lexical items, the former three Ŕ Antsukh, Char, Khunzakh Ŕ are
dialects of Avar, a Dagestanian language of the Avar-Andic sub-group, and
Dido is an individual Dagestanian language of the Tsezic (Didoic) sub-
group. Thus, the taxonomy is in no way consistent; hence, it is inadequate.
As for the occurrence of translation equivalents, the numbers are the
following: Antsukh Ŕ 74, Char Ŕ 116, Khunzakh Ŕ 86, and Dido Ŕ 67.
Finally, there is ŖGeorgian Languageŗ with columns for ŖCarduel
Dialect,ŗ ŖImeretianŗ and ŖSuaneti Dialect.ŗ Actually, by the term
ŖGeorgian,ŗ the author refers to the Kartvelian (resp. South Caucasian)
languages, by ŖCarduel Dialectŗ Ŕ to Georgian language, by ŖImeretianŗ Ŕ
228
to Megrelian language, and by ŖSuaneti Dialectŗ Ŕ to Svan language.1 In

this table the number of English headwords is 129 (Whirlwind is missing);
all of them are translated into Georgian (ŖCarduelŗ), while only 61 are
translated into Megrelian (ŖImeretianŗ) and only 60 into Svan (ŖSuanetiŗ).
Normally, such lexicographic data should be addressed from various
points of view. One of its most notable aspects is the wordlist. G. Ellis does
not hesitate to refer to the source: ŖThe specimen of Caucasian languages is
copied from the general vocabulary, compiled by order of the Empress of
Russia, the words of which are chosen by herself, and are 130 in numberŗ [1,
p. iv]; evidently, he means his immediate source: Volume 1 of Comparative
Dictionaries of All Languages and Dialects developed by Peter Simon Pallas
[4]. The wordlist, the languages and their varieties,2 their taxonomies, the
glossonyms, etc. in Ellisřs resource are copied from this dictionary.
It is also noteworthy that the book, including its lexicographic resource,
was soon translated into French. Its descriptive part was expanded
considerably; hence, it has multiple authors [5]. Thus, George Ellisřs book
became a source for another one. As for the vocabularies of the Caucasian
languages (ŖVOCABULAIRES DES DIALECTES DU MONT
CAUCASEŗ) [5, pp. 61-84], they too are organized into tables, the
headwords are French translations of their English counterparts; however,
strangely enough, their transliterations are the same as in the English
version.
We deliberately neglect another lexicon which was developed based on
Pallasřs one; this is a four-volume comparative dictionary compiled by
T. Yankovich de Mirievo [6]. The reason for neglect is that, with respect to
Caucasian languages, his work does not provide any differences from that
of Pallas in terms of quantitative and/or qualitative characteristics of
respective data; the only difference is how the dictionary is arranged.
Thus, we have three (Russian, English, French) identical wordlists. The
relationships between them will be saliently manifest if we render them into
a table:
1
Earlier we already commented on these glossonymic inadequacies: ŖHis further
terminological blunders (mildly speaking) include the designations ŖCarduel
Dialectŗ to refer to the Georgian language and, egregiously erroneous, ŖImeretian
Dialectŗ not to refer to an actual dialect of Georgian spoken in the province of
Imereti but rather to Megrelian, as one of the Kartvelian languagesŗ [3, p. 452].
2
Actually, more Caucasian languages appear in P.S. Pallařs collection than in that of
G. Ellis.
229
Table 1. Collated wordlists

Peter Simon George Ellis George Ellis
Pallas (English wordlist) (French
(Russian wordlist)
wordlist)
1. БОГЪ God Dieu
2. НЕБО Heaven Ciel
3. ОТЕЦЪ Father Père
4. МАТЬ Mother Mère
5. СЫНЪ Son Fils
6. ДОЧЬ Daughter Fille
7. БРАТЪ Brother Frère
8. СЕСТРА Sister Sœur
9. МУЖЪ Husband Mari
10. ЖЕНА Wife Femme
11. ДҌВА Girl Fille
12. МАЛЬЧИКЪ Boy Garçon
13. ДИТЯ Child Enfant
14. ЧЕЛОВҌКЪ Man Homme
15. ЛЮДИ People Peuple
16. ГОЛОВА Head Tête
17. ЛИЦО Face Visage
18. НОСЪ Nose Nez
19. НОЗДРИ Nostril Narine
20. ГЛАСЪ Eye Œil
21. БРОВИ Eyebrow Sourcil
22. РЕСНИЦЫ Eyelashes Coups-deřœil
23 УХО Ear Oreille
24. ЛОБЪ Forehead Front
25. ВОЛОСЪ Hair Cheveux
26. ЩОКИ Cheeks Joues
27. РОТЪ Mouth Bouche
28. ГОРЛО Throat Gorge
29. ЗУБЪ Teeth Dents
30. ЯЗЫКЪ Tongue Langue
31. БОРОДА Beard Barbe
32. ШЕЯ Neck Cou
33. ПЛЕЧО Shoulder Epaule
34. ЛОКОТЬ Elbow Coude
35. РУКА Hand Main
230
36. ПАЛЬЦЫ Fingers Doigts

37. НОГТИ Nails Ongles
38. БРЮХО Belly Ventre
39. СПИНА Back Dos
40. НОГА Foot Pied
41. КОЛѢНО Knee Genou
42. КОЖА Skin Peau
43. МЯСО Flesh Chair
44. КОСТЬ Bone Os
45. КРОВЬ Blood Sang
46. СЕРДЦЕ Heart Cœur
47. МОЛОКО Milk Lait
48. СЛУХЪ Hearing Lřouie
49. ЗРѢНIЕ Sight La vue
50.. ВКУСЪ Taste Le goût
51. ОБОНЯНIЕ Smelling Lřodorat
52. ОСЯЗАНIЕ Feeling Le toucher
53. ГОЛОСЪ Voice La voix
54. ИМЯ Name Nom
55. КРИКЪ Cry Cris
56. ШУМЪ Noise Bruit
57. ВОПЛЬ Clamour Clameur
58. СЛОВО Word Parole
59. СОНЪ Sleep Sommeil
60. ЛЮБОВЬ Love Amour
61. БОЛЬ Pain Douler
62. ТРУДЪ Toil Peine
63. РАБОТА Work Travail
64. СИЛА Force Force
65. МОЧЬ Power Pouvoir
66. ВЛАСТЬ Authority Authorité
67. БРАКЪ Marriage Mariage
68. ЖИЗНЬ Life Vie
69. РОСТЪ Stature Stature
70. ДУХЪ Spirit Esprit
71. СМЕРТЬ Death Mort
72. СТУЖА Cold Froid
73. КРУГЪ Circle Cercle
74. ШАРЪ Globe Globe
231
75. СОЛНЦЕ Sun Soleil

76. МѢСЯЦЪ Moon Lune
77. ЗВѢЗДА Star Etoile
78. ЛУЧЪ Ray Rayon
79. ВѢТРЬ Wind Vent
80. ВИХРЬ Whirlwind Tourbillon
81. БУРЯ Storm Tempête
82. ДОЖДЬ Rain Pluie
83. ГРАДЪ Hail Grêle
84. МОЛНIЯ Lightning Éclair
85. СНѢГЪ Snow Neige
86. ЛЕДЪ Ice Glace
87. ДЕНЬ Day Jour
88. НОЧЬ Night Nuit
89. УТРО Morning Matin
90. ВЕЧЕРЪ Evening Soir
91. ЛѢТО Summer Eté
92. ВЕСНА Spring Printemps
93. ОСЕНЬ Autumn Automne
94. ЗИМА Winter Hiver
95 ГОДЪ Year An
96. ВРЕМЯ Time Tems
97. ЗЕМПЛЯ Earth Terre
98 ВОДА Water Eau
99. МОРЕ Sea Mer
100. РѢКА River Rivière
101. ВОЛНЫ Waves Vagues
102. ПЕСОКЪ Sand Sable
103. ГЛИНА Clay Argille
104. ПЫЛЬ Dust Poussière
105. ГРЯЗЬ Dirt Ordure
106. ГОРА Mountain Montagne
107. БЕРЕГЪ Coast Côte
108. ХОЛМЪ Hill Colline
109. ДОЛИНА Valley Vallée
110. ВОЗДУХЪ Air Air
111. ПАРЪ Vapour Vapeur
112. ОГОНЬ Fire Feu
113. ЖАРЬ Heat Chaleur
232
114. ГЛУБИНА Depth Profounder

115. ВЫСОТА Height Hauteur
116. ШИРИНА Breadth Largeur
117. ДЛИНА Length Longueur
118. ДИРА [ДЫРА] Hole Trou
119. ЯМА Pit Fossr
120. РОВЪ Ditch Fossé
121. КАМЕНЬ Stone Pierre
122. ЗОЛОТО Gold Or
123. СЕРЕБРО Silver Argent
124. СОЛЬ Salt Sel
125. ЧУДО Miracle Miracle
126. ЛѢСЪ Forest Forêt
127. ТРАВА Grass Herbe
128. ДЕРЕВО Tree Arbre
129. КОЛЪ Pole Perche
130. ЗЕЛЕНЬ Verdure Verdure
Ellisřs transliteration conventions are not bizarre; the pertaining rules
can be readily identified as it was done in our paper about the Megrelian
data [3, pp. 455-456]. However, they are not always adequate. Here is how
he comments on related difficulties: ŖIn copying the vocabularies, it has not
always been in my power to express in English letters the sound conveyed
by the original, because the Russian alphabet has signs for some vowels
which we cannot pronounce, and because we have no uniform method of
expressing even those vowels which are to be found in our own languageŗ
[1, p. iv]. The statement is rather unexpected because, whenever Caucasian
languages are concerned, usually it is a diversity of consonants that
produces more problems for their student. For instance, in rendering Ellisřs
Megrelian data Ŗwe see no distinctions between aspirated and ejective stops,
and between aspirated and ejective affricatesŗ [3, p. 456], nothing to say
about other, more complicated distinctions in consonantal systems of
various Caucasian languages. Hence, some of the lexical items could hardly
be identified even by a native speaker.
Alongside with transliteration errors, there are a number of translation
inadequacies. Almost all of them should be associated with their immediate
source(s). Notwithstanding these and other obvious shortcomings, George
Ellisřs work should be valued for a number of reasons, first and foremost,
for its being the earliest English-Caucasian lexicographic resource.
233
References
1. Ellis G. Memoir of a Map of the Countries Comprehended Between the
Black Sea and the Caspian; with an Account of the Caucasian Nations, and
Vocabularies of Their Languages. London: John Edwards, 1788. 84 pp.
2. Ellis G. History of the Late Revolution in the Dutch Republic. London: J.
Edwards, 1789. 214 pp. 3. Kikvidze Z. & Pachulia L. Prior to D.R. Peacock:
Notes on the Earliest English-Megrelian Lexicographic Resource. 9th
International Research Conference on Education, Language and Literature.
Proceedings Book. Tbilisi: IBSU, 2019. Pp. 450-460. 4. Pallas P.S.
Linguarum totius orbis vocabularia comparativa: augustissimae cura
collecta. Sectionis primae, linguas Europae et Asiae complexae. Petropoli:
Schnoor, 1787. 418 pp. 5. Edwards B., Ellis G., Baert A.B.F., de Sainte
Croix G.E.J. Mémoires h istoriques et géographiques sur les pays situés
entre la mer noire et la mer caspienne : avec un vocabulaire des dialectes et
deux cartes, auxquels on a joint un voyage en Crimée . Paris: Jansen, 1797.
98 pp. 6. Янкович де Мириево Ф.И. Сравнительный словарь всех языков
и наречий, по азбучному порядку расположенный. Т. 1-4. Санкт
Петербург: Тип. Брейткопфа, 1790-1791. 458 сс., 454 сс., 518 сс., 628 сс.
Наталья Козлова
Неологизмы как особая лексическая категория языка и сложности

их перевода
The article deals with the study of neologisms at the present stage of the
development of the English and Russian languages. Their classification and
methods of translation are given. The concept of the term Ŗneologismŗ is
considered. Attention is paid to the translation of non-equivalent
neologisms. The influence of extralinguistic factors on the translation of
neologisms is mentioned.
Keywords: neologisms, classification, vocabulary expansion, methods
of translation, difficulties of translation.
Проблема перевода неологизмов всегда вызывет множество

трудностей в практике специалистов с незапамятных времен, ибо при
переводе требуется понимание того, что язык трансформируется, идет
в ногу со временем, а, следовательно, в речь входят новые слова и
выражения, словосочетания и термины, сокращения и аббревиатуры, о
которых следует знать, учитывать их лингвистические и экстралингви-
стические факторы.
Как известно, активный словарный языковой запас содержит, в
основном, повседневно используемые слова, которые лишены
234
признаков устарелости и понятны всем носителям конкретного языка.

Пассивный же словарный запас состоит либо из устаревших лекси-
ческих единиц, или, наоборот, не получивших широкой известности в
силу своей новизны и не входящих в ежедневный лексикон.
Слова пассивного запаса подразделяются на устаревшие и новые Ŕ
неологизмы, хотя само понятие «неологизм» весьма относительное.
Как утверждают языковеды, то, что считалось неологизмом сто лет
назад («самолет», «летчик») или пятьдесят лет назад («телевидение»,
«меченый атом»), сегодня не является таковым по причине развития
технических, научных разработок, самого общества как такового, а,
следовательно, и языка [1, с. 23]. Научно-технические открытия,
знаменательные события общественной жизни подтверждают это
лексическое явление. Например, в 60-е годы развитие космонавтики
породило много неологизмов: «космонавт», «космодром», «ракето-
дром», «луноход» Ŕ все эти понятия связаны с космосом. Они давно
вошли в язык и новыми словами не считаются. Более современные
лексические единицы, относящиеся к этой группе понятий Ŕ «спонсор»,
«сериал», «плейер», «кварки» (элементарные частицы), «хромодина-
мика» (раздел физики) и др. Это уже новые слова общенародного языка.
Что же такое неологизм? Неологизм Ŕ это новые слова, значение
слов, а также сочетания слов, появившиеся в языке в результате
возникновения новых понятий, явлений, качеств в определенный
период или использованные один раз («окказиональные» слова) в
каком-либо тексте или акте речи. Термин образован посредством двух
греческих слов: новый Ŕ neos и слово Ŕ logos [2, с. 331]. В активный
словарь языка неологизм, возникший вместе с новым предметом,
вещью, понятием, входит не сразу. Он перестает существовать как
только слово входит в активный состав словаря, становится обще-
употребительным. Такие слова, как «советский», «коллективизация»,
«колхоз», «звеньевая», «тракторист», «комсомолец», «ленинец»,
«пионер», «мичуринец», «метростроевец», «целинник», «лунник»,
«космонавт» и др. подверглись подобной трансформации. Многие
подобные слова становятся устаревшими и переходят в пассив языка.
Таким образом, принадлежность слов к неологизмам является
относительным и историчным, например, «черный ящик», «луноход»,
«искропись» и т.п. Существует и определение неологизмов как слов,
которые возникли «на памяти применяющего их поколения». Так, в
канве газетных статей, журналов развитых языков количество неоло-
гизмов составляет десятки тысяч в течение одного года. Это
объясняется потребностью общества в наименовании и осмыслении
всего нового, а также внутриязыковыми факторами: тенденциями к
235
экономии, унификации, системности языковых средств, варьированию

номинаций с разной внутренней формой, этимологией, задачами
экспрессивно-эмоциональной, стилистической выразительности.
В некоторых странах: США, Японии, Франции, России Ŕ есть
центры неологии, которые занимаются научным исследованием
неологизмов, вопросами культуры речи, стандартизации языка,
организующие информационно-справочную службу; разрабатываются
словари неологизмов, представляющие материалы для исследований
по словообразованию, семасиологии, истории и теории языка, для
упорядочения терминообразования, совершенствования ГОСТов и
стандартов для обеспечения исторической адекватности речевых
характеристик в художественном тексте [2, с. 331]. Изучению многих
исторических процессов помогает фиксация времени возникновения
неологизмов в языке. Неология решает задачи выявления и описания
данной группы слов, сравнения их массивов в разных языках мира,
установления тенденций языкового развития, обсуждения возмож-
ностей его планирования.
Следует подчеркнуть, что большое количество неологизмов создают
поэты, чьи новообразования отличаются новизной, свежестью,
необычностью, не стареют, например, «Глаза ее звездились»
(К. Федин); «Доктор посмотрел на младенца, а потом и говорит:
«Инфлюэнца, симуленца, притворенца, лодырит» (С. Маршак);
«Синеет небо, далеет Нарва» (И. Северянин). Их называют авторскими
неологизмами, и они надолго остаются в языке и людской памяти.
Нужно отметить, что неологизмы, согласно исследованиям
В.В. Лопатина, подразделяются на несколько видов: лексические,
фонологические, семантические, морфологические, аффиксальные,
суффиксальные, образованные словосложением, конверсией, сокра-
щением, а также заимствования, авторские неологизмы [4, c. 103].
Так, лексические неологизмы появляются благодаря всем
направлениям развития общества, науки и техники, будь то право,
политика, наука или религия, когда известные слова приобретают
новые значения. Например, слово Ŗbromanceŗ, которое образовалось от
Ŗbroŗ и Ŗromanceŗ, чаще всего переводится как «крепкая мужская
дружба» или «дружба между своими ребятами», и его не так часто
можно услышать в речи героев комедий известных американских
сериалов и фильмов [3]. Слово Ŗeggŗ (яйцо) во время войны стало
означать «авиабомба», которая по форме напоминала яйцо, а слово
Ŗsummitŗ (вершина, высшая точка) в семидесятые годы 20-го века
приобрело значение «встреча на высшем уровне», «встреча
руководителей государств».
236
Интересным примером возникновения неологизма посредством

переосмысления является слово Ŗcolour-blindŗ (adj.). Первоначальное
значение этой лексической единицы Ŕ дальтоник, человек, не различа-
ющий цветовые оттенки. В последней четверти 20-го века данное
слово приобрело значение «человек, который не разделяет людей по
расовой и национальной (этнической) принадлежности».
Нужно отметить, что огромное количество неологизмов, которые
образовались за счет переосмысления, возникли в компьютерной
терминологии. Например, web Ŕ всемирная паутина (Интернет), mouse
Ŕ мышь, site Ŕ сайт (страница в Интернете, от первоначального
значения «вид»), browser Ŕ браузер (от глагола browse «блуждать»),
сервер (от глагола serve «обслуживать») [1, c. 25].
Мы знаем, что лексический запас языка обогащается разными
способами. Так, в разные периоды развития государства словарь
пополняется заимствованной лексикой. Возникновению в языке новой
лексики способствуют разные способы словообразования. Именно
образование новых лексических единиц на базе родного языка
является главным источником пополнения словарного запаса.
Например, в русском языке возникли такие слова, как «дедлайн»,
«тренд», «айфон» вместо привычного, часто употребляемого слова
«телефон» и др. Фонологические неологизмы возникают с помощью
сочетания звуков или звукоподражательных междометий. Они
встречаются в типичном американском сленге. Так, слово Ŗgeekŗ
подчеркивает замкнутость персонажа, встречается в повседневной
речи людей. Семантические неологизмы характеризуются тем, что
приобретают новое значение ранее известных слов. У словосочетания
Ŗblack hatsŗ есть новое значение «гитлеровская пропаганда» и перево-
дится еще как «большая ложь».
Морфологические неологизмы создаются с помощью морфем,
имеющихся в языке. Им свойственна наименьшая степень новизны.
Подразделяются они на суффиксальные и аффиксальные.
Аффиксальные Ŕ слова или сочетания слов, воспроизводящиеся
целиком в русле словообразовательных традиций того или иного
языка. Например, beat+nik-beatnik Ŕ поклонник битовой музыки.
Суффиксальные неологизмы образуются с помощью присоединения
суффиксов. Часто они употребляются в повседневной речи и
используются для создания простонародных выражений. Так, Ŗweepŗ
переводится как глагол «плакать», если добавить суффикс -y, то
получается существительное Ŗweepyŗ, означающее «плакса» [3]. Среди
продуктивных суффиксов известны -ian, -ation, -shipŗ, -domŗ, -izeŗ.
Например, ballistician Ŕ cпециалист по баллистике (по образцу
237
musician, physician); commodification Ŕ использование денег в качестве

товара, который можно обменивать на другой и продавать;
brinkmanship Ŕ балансирование на грани войны; craftsmanship Ŕ
искусство воздействия на массы; showmanship Ŕ умение показать товар
лицом; пустить пыль в глаза; bangdom Ŕ организованный бандитизм;
bogdom Ŕ жизненный тупик; suckerdom Ŕ тунеядец; itemize Ŕ рассмат-
ривать по пунктам; institutionalize Ŕ узаконивать; unionize Ŕ быть
членом профсоюза [1, c. 23, 24].
Сокращения (аббревиатуры и акронимы) представляют также
интерес в рамках данной темы. Как известно, аббревиатура Ŕ
сокращение, произносимое по буквам: PC Ŕ personal computer (персо-
нальный компьютер); aka Ŕ also known as (известный также). Акроним Ŕ
тоже сокращение, когда фонетическая структура совпадает с фонети-
ческой структурой общеупотребительных слов. В качестве примера
можно вспомнить названия алгоритмических языков: ALGOL (Algorith-
mic Language) Ŕ Алгол; LISP (List Processing) Ŕ Лисп; FORTRAN
(Formula Translation) Ŕ Фортран. С развитием языка аббревиатура может
трансформироваться в акроним: PR (public relations) Ŕ пиар.
Приведем еще несколько примеров сокращений: Scuba (скуба,
дыхательный аппарат для плавания под водой, акваланг) Ŕ это
сокращение от self-contained underwater breathing apparatus. SARS Ŕ
severe acute respiratory syndrome (САРС, атипичная пневмония).
Название радиолокационной установки радар (radar) Ŕ это сокращение
от radio detecting and ranging. Широко применяемый в банковской
сфере термин СВИФТ (S.W.I.F.T.) Ŕ это сокращение от The Society for
Worldwide Inter-bank Financial Telecommunications. Cокращения
применяются и в идиомах, например: to TCB (U.S.) Ŕ преуспевать в
бизнесе (сокращение от take care of business).
Перевод неологизмов вызывает серьезные трудности. Сложно,
например, передать иронию слова-понятия «прихватизация», или
термин Ŕ неологизм «рокировочка». Оттенки значений переводчику,
даже зная их, перевести на английский язык проблематично. Многое
зависит и от распространенности неологизмов. Слова «пиар»,
«пиарить» (раскручивать с помощью СМИ свою популярность)
казались раньше совершенно непонятными. Как только слово стало
распространенным, оно тут же прояснилось и в смысловом плане.
Анализ проблем перевода неологизмов позволяет отметить
основные моменты.
Самым распространенным переводом данной лексической
категории является подбор соответствующего аналога на другом
языке. К сожалению, словари неологизмов на русском языке издаются
238
крайне редко. Переводчик многое мог бы узнать и использовать знания

из таких словарей. Другой способ Ŕ транскрипция или транслитерация.
Например, steel lobby переводим как «лобби сталелитейных компаний».
Это наиболее краткий вариант. Перевод-«толкование» удачным не
назовешь. Вышеупомянутую английскую фразу переводим следующим
образом: «группа лиц (из числа бывших конгрессменов), которые в
кулуарах Конгресса пытаются оказать давление на членов Конгресса в
интересах владельцев сталелитейных компаний».
Какая же стратегия должна быть у переводчика при работе с
неологизмом? Во-первых, контекст, в который уже погружен перево-
дящий, подсказывает смысл неологизма. Например, в английском
языке появился неологизм Ŗblue collarsŗ. Данное слово буквально
передается как «синие воротнички». Другими словами, это работники
физического труда. Но долгое время неологизм переводился как
Ŗmanual workersŗ Ŕ «работники физического труда». Между этими
словами возникла своего рода борьба. На каком же переводе
остановиться? Наверное, уместен такой совет: если понятие «синий
воротничок» вводится или используется специально, то в переводе это
должно быть отражено. Быть может, таким образом, некоторые даже
ассоциируют это слово с выполнением новых функций. Таким
образом, это предпочтение автора статьи или книги, и перевод должен
ему соответствовать.
Слово Ŗsceneŗ в разговорной американской речи не употребляется в
общепринятом смысле «сцена», но чаще это «место действия»,
«опыт». Слово Ŗtruckingŗ (букв. «перевозка на грузовиках») в разговор-
ной речи употребляется теперь в значении «идти на своих двоих», т.е.
вместо общелитературного варианта take a walk (to truck = to walk
jauntily Ŕ идти развязной походкой). У слова Ŗtogetherŗ появилось новое
значение Ŕ «в хорошем расположении духа». Например, Youřre looking
really together these days. Данные примеры позволяют сделать вывод, что
в значительной мере неологизмы возникают на основе сленга. Многие
из них, несмотря на всю их оригинальность, быстро исчезают из речи.
Такие слова можно назвать «слова-метеоры». Через несколько десятков
лет они уже могут представлять трудность для понимания читателем, в
то же время другие прочно утверждаются в языке.
Самые известные способы перевода неологизмов Ŕ это кальки-
рование, транслитерация, транскрипция, описательный перевод [3].
Калькирование заключается в том, что выражения, словосочетания
одного языка передаются на другой путем полной замены их
составных частей лексическими соответствиями в переводимом языке.
Приведем пример: sky-scraper Ŕ небоскреб (обозначает высотное
239
здание); non-stop Ŕ безостановочно (непрерывность чего-либо); mini-

skirt Ŕ мини-юбка (предмет женского гардероба); minication (mini+
vacation) Ŕ миниотпуск; staycation (stay + vacation) Ŕ оставаться дома в
отпуске; wasband (was + husband) Ŕ бывший муж; instafamous
(instagram + famous) Ŕ известный в инстаграмме; fanzine (fan +
magazine) Ŕ журнал футбольных фанатов и др.
Транслитерация предполагает переводческую трансформацию, при
которой происходит побуквенная передача отдельных слов одной
графической системы средствами другой системы [5]. Например, trend
Ŕ тренд (новое веяние в моде); club Ŕ клуб (ночное заведение или же
объединение по интересам); skateboarding Ŕ скейтбординг (обозначает
процесс, при котором человек может кататься на роликовой доске);
blog Ŕ блог; hashtag Ŕ хэштег; gadget Ŕ гаджет.
Транскрипция Ŕ способ перевода слова-оригинала посредством вос-
создания ее звуковой формы с помощью букв языка перевода [6, с. 172].
Например, rating Ŕ рейтинг (оценка чего-либо); file Ŕ файл (какой-либо
документ); Skype Ŕ скайп; viber Ŕ вайбер; Facebook Ŕ фейсбук.
Описательный перевод заключается в передаче смысла слова с
помощью достаточно подробного объяснения, например, logic bombs Ŕ
тайная установка в программу, определенный набор команд; car sharing
Ŕ совместное пользование автомобилями; helicopter parents Ŕ родители,
которые неустанно следят за своим чадом. Кстати, в языке, на который
осуществляется перевод, может не оказаться эквивалента неологизма.
К самым многочисленным безэквивалентным неологизмам, требую-
щим описательного перевода, относятся такие, как: Skype sleep Ŕ
связаться по Skype cо своим партнером (с парой) и уснуть вместе; hyper-
documentation Ŕ постоянная и детальная запись всех событий своей
жизни, в частности, когда она ведется в соцсетях; overconnectedness Ŕ
состояние переизбытка уже существующих и потенциальных контактов
с другими людьми и онлайн-ресурсами, поддерживаемыми с помощью
технологий; text-walk Ŕ вести переписку во время ходьбы; word of post Ŕ
cплетни и новости, распространяемые с помощью онлайн публикаций, в
частности через социальные сети и блоги.
Все вышеупомянутое говорит о том, что наибольшая часть
новообразований относится к сферам сетевизации, мобильной комму-
никации, возникшим в течение последних пяти-семи лет. Перевод
неологизмов в сфере мобильной коммуникации в некоторой степени
подчиняется общепринятым правилам перевода (калькирование,
транскрипция, транслитерация), но перевод некоторых сложных слов
может осуществляться и гибридным способом, например, Tweeterbot Ŕ
Tweeterбот; Apple picking Ŕ Apple пикинг. Существуют без перевода в
240
русском языке не ассимилированные неологизмы: War texting, Wi-Fi,

FOMO, JOMO [6].
Завершая разговор о неологизмах и о сложностях их перевода,
можно отметить, что в последние годы образование слов данной
лексической категории объясняется изменением общественно-
политических условий, государственного и экономического устройства
стран, культурным сближением разных стран и научно-техническим
прогрессом. Все эти процессы продолжаются в современном обществе,
значит, будут появляться неологизмы как важная особенность языка,
способствующая его развитию, уникальности, неповторимости.
Исследование этих лексических новообразований не может не
привлекать внимание ученых, переводчиков, лингвистов, занимаю-
щимися проблемами языка.
1. Слепович В.С. Курс перевода (английский Ŕ русский язык).
Translation course (English Ŕ Russian). 4-е изд., перераб. и доп. Мн.:
«ТетраСистемс». 2004. 320 с. 2. Лингвистический энциклопедический
словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Сов. Энциклопедия, 1990. 685 с.
3. Способы перевода английских неологизмов на русский язык
[Электронный ресурс]. Режим доступа https://www.alba-translating.ru/
ru/ru/articles/2018/zainullina-parfenova-savitskaya-2018.html. (дата обращения
6.02.21). 4. Лопатин В.В. Рождение слова. Неологизмы и окказио-
нальные образования. М.: Наука, 1973. 152 с. 5. Виноградов В.С.
Введение в переводоведение. М.: Издательство института общего
среднего образования РАО, 2001. 224 с. 6. Комиссаров В.Н. Теория
перевода. М.: Высшая школа, 1990. 253 с. 7. Кириллова Е.Б.
Неологизмы в современном английском языке и некоторые способы их
перевода [Электронный ресурс]. Режим доступа https://scipress.ru/philology/
articles/neologizmy-v-sovremennom-anglijskom-yazyke-i-nekotorye-sposoby-
perevoda-ikh-s-russkogo-yazyka-na-anglijskij.html (дата обращения 6.02.21).
241
Оксана Кондратьєва, Ірина Шахновська

м. Щецин, Польща, м. Київ,Україна
Переклад широкозначних дієслів у текстах науково-технічних

статей
The article deals with the translation of English verbs with broad
semantics into Ukrainian. The research has been done on the basis of the
English and Ukrainian scientific and technical texts. The authors analyze
the major methods of choosing the most appropriate Ukrainian equivalents
for a number of common English verbs with broad semantics. Taking into
consideration specificities of the given discourse, these verbs tend to be
translated by their equivalents with the most abstract or most specific
meaning.
Keywords: broad semantics, equivalent, scientific and technical texts,
translation.
Дослідження лінгвістичних аспектів перекладу Ŕ мовленнєвої

діяльності, яка забезпечує спілкування, а значить, і соціальну
взаємодію носіїв різних мов, Ŕ є на сьогодні важливим завданням
сучасного мовознавства. Переклад розглядається як націєтворчий
чинник, як чинник утвердження українства. Затвердження державного
статусу української мови на території України сприяло становленню її
як мови науки й техніки, а це стимулювало дослідження в галузі
перекладу термінів. Переклад термінології входить до кола найсклад-
ніших проблем у галузі лінгвістики та перекладознавства, тому що
терміни відносяться до лексики, яка розвивається швидкими темпами,
користується попитом у фахівців різних сфер та потребує особливої
уваги. Але виникають певні труднощі при їх перекладі, адже
адекватний переклад є неможливим без додаткових знань, повřязаних з
походженням, класифікацією, функціонуванням та особливостями
перекладу саме термінів.
Багато книг та посібників присвячено вивченню проблеми
перекладу наукових текстів (Н. Александрова, Л. Білозерська, Н. Вознюк,
В. Борщовецька, О. Брагіна, Д. Ганич, Л. Герман, В. Головін,
І. Гумовська, А. Дřяков, С. Демřяненко, О. Дуда, О. Константінова,
І. Кочан, Т. Кияк, О. Константинова, Г. Мацюк, Т. Панько,
Т. Перепелиця, Н. Пілецька, Н. Стефанова, Г. Чорновол, Л. Борисова,
В. Гак, А. Герд, О. Іванова, Д. Лотте, інші), але мало хто зосереджував
свої дослідження на тому, як трактувати дієслова широкої семантики,
притаманні оригінальному текстові, і як знайти найдосконалішу
242
техніку, щоб успішно їх передати мовою перекладу (Л. Борисова,

В. Гак). Істотну частину слів, які розглянула Л. Борисова в англо-
російському словнику-довіднику «Лексические трудности перевода»,
складають саме дієслова широкої семантики. Розглянуте дослідницею
дієслово configure викликає певні труднощі під час перекладу. Це
дієслово відсутнє в словниках, однак його частотність в науково-
технічних текстах постійно зростає. Л. Борисова відзначає, що
еквіваленти, виявлені в результаті зіставного аналізу перекладів
науково-технічної літератури свідчать про широту контекстної
семантики дієслова configure в загальнонауковому використанні, а
також про безперервний семантичний розвиток цього загально-
наукового слова [1, c. 12].
Необхідність дослідження перекладу дієслівної широкозначності
обумовлена тим, що ця категорія становить певні труднощі для
перекладачів наукової літератури: по-перше, через відсутність в
двомовних словниках перекладацьких еквівалентів, що є результатом
термінологізації, по-друге, через те, що перекладацькі еквіваленти слів
широкої семантики є результатом спеціалізації.
Оскільки при відборі дієслів для зіставного перекладацького аналізу
розглядатися будуть значення слів, можна стверджувати, що роль
семантики в перекладі є істотною, і це віддзеркалено в дефініції
перекладу, що була запропонована Л. Бархударовим, у якій переклад
визначається як «процес перетворення мовленнєвого твору на одній
мові мовленнєвим твором іншою за умови збереження незмінного
значення, точніше системи значень, що виражені у вихідному тексті» [2,
c. 32]. Для покращення надійності дослідження перекладів дієслів
широкої семантики та вживання того або іншого стійкого перекладного
еквівалента кількість реалізацій значення повинна бути вагомою.
У звřязку з тим, що перекладних еквівалентів у словах широкої
семантики досить багато, окреслити принципи перекладу цієї категорії
слів дуже важко. Під час нашого дослідження ми проаналізували
виявлені в результаті зіставного аналізу перекладні еквіваленти, які не
знайшли свого віддзеркалення у двомовних словниках та є харак-
терними для науково-технічного перекладу.
Дієслово build часто зустрічається в текстах науки й техніки та
викликає певні труднощі під час перекладу з англійської мови
українською. АУС надає такі еквіваленти: «будувати», «споруджувати»,
«створювати», «вити», «засновувати», «покладатися», «зводити»,
«створювати», «робити», «шити» [3, c. 126]. Під час перекладу науково-
технічних текстів використовуються деякі еквіваленти, що запропо-
новані у словнику, як-от: «будувати», «споруджувати», «будуватися»,
243
«створювати», «укладати», «зводити», «вити (гніздо)», «робити»,

«шити», «ґрунтуватися», «засновувати», «покладатися», «розпалювати»,
«складати», «монтувати», «вбудовувати», «вмуровувати», «вмонтову-
вати», «розраховувати», «нарощувати», «зміцнювати», «рекламувати»,
«популяризувати». Наприклад:
Understanding the relation between cause and effect is a key part of
attempts to build a unified theory of physics [8, p. 78]. – Розуміння зв'язку
між причиною та наслідком є ключовою частиною спроб побудувати
єдину теорію фізики [7, c. 33].
Що ж стосується таких слів, як «шити», «вити», то їх ми не
знайшли у наукових та технічних текстах. Ці слова зафіксовано у
деяких термінологічних словниках. В англо-російсько-українському
словнику науково-технічної термінології [4, c. 105] ми знаходимо ці
слова у значенні «накопичуватися», «збільшуватися», «нарощувати».
Під час семантичного аналізу смислової структури дієслова build ми
використовували тлумачний словник англійської мови Websterřs New
Twentieth Century Dictionary of the English Language, в якому
запропоновано такі варіанти значення дієслова build: (v.t.) 1. to
construct or erect, as a house, ship, or wall; to unite into a structure; 2. to
raise on a support or foundation; to make a basis for; to establish; 3. to
increase and strengthen; to establish and preserve; 4. to create. (v.i.) 1. (a) to
put up a building; have a house; (b) to be in the business of building; 2. to
construct, rest, or depend; 3. in card games, to form a sequence according to
suit, number, etc. [6, p. 194]. Усі із запропонованих вище значень, крім
останнього, можуть бути реалізовані в науково-технічних текстах.
В результаті зіставного аналізу англо-українських перекладів
науково-технічного змісту було виявлено близько 16 стійких
перекладних еквівалентів для широкозначного дієслова build, які не
зафіксовано у словниках: «виготовляти», «реалізувати», «виконувати»,
«розміщувати», «мати справу», «забезпечувати», «отримувати»,
«розробити», «використовувати», «проектувати», «складати(ся)»,
«зростати», «пропонувати», «брати участь», «організовувати»,
«включати». Наприклад:
That usually means that plaque has built in the coronary arteries, which
supply blood to the heart muscle, narrowing them and making it more
difficult to pump blood [14, p. 74]. – Це означає, що в коронарних
артеріях, які кровопостачають серцевий м‟яз, зростає наявність
атеросклеротичних бляшок, які звужують їх та унеможливлюють
перекачування серцем крові [13, c. 69].
Спираючись на перекладні еквіваленти дієслова build, ми можемо
зробити висновок про те, що у більшості випадків широкозначне
244
дієслово build під час перекладу з англійської мови українською

вимагає конкретизації, про що свідчать, наприклад, такі перекладні
еквіваленти даного слова, як «розробляти», «конструювати»,
«проектувати», «налагоджувати (підприємства)». При відборі таких
перекладних еквівалентів реалізується спеціалізація. У деяких
випадках дієслово build виконує функцію дієслова-звřязки, тому під
час перекладу перекладач обирає такі еквіваленти: «реалізовуватися»,
«виконувати», «бути». Однак вибір перекладного еквівалента залежить
від контексту. Наприклад:
In this activity you will learn about one of the tools scientists use to
measure the strength of an earthquake – and build your own machine using
simple materials [10, p. 44]. – Ви дізнаєтесь про один із приладів, який
використовують науковці для вимірювання сили землетрусу, і
зможете, навіть, спроектувати свій власний варіант приладу з
урахуванням простих матеріалів [9, с. 36].
For most application extentions the usage of React will enable to build
a fast interface [16, p. 80]. – Для більшості додатків, використання
React дозволить створити швидкий інтерфейс [15, c. 101].
The Italian Space Agency has launched a new initiative to strengthen
Italy‟s space expertise by leveraging domestic companies to build
spacecraft that complement pan-European programs [10, p. 39]. –
Італійське космічне агентство ініціювало нову програму щодо
посилення космічної діяльності Італії шляхом залучення вітчизняних
компаній до виготовлення космічних апаратів у рамках загально-
європейських програм, [9, с. 33].
Розглянемо ще одне дієсловo широкої семантики perform, яке
також має високу частотність вживання в науково-технічній літературі
та викликає певні труднощі під час перекладу. Тлумачний словник
англійської мови Websterřs New Twentieth Century Dictionary of the
English Language містить такі дефініції, що визначають його значення:
(v.t.) 1. to act on so as to accomplish or bring to completion; to execute; to
do, as a task, process, etc,; 2. to carry out; to meet the requirements of; to
fulfill, as a promise or command; 3. to give a performance of; to render or
enact, as a piece of music, dramatic role, etc., (v.i.) to carry out or execute
an action or process; especially, to give a public exhibition of skill, as in
music, drama, magic, etc. [6, c. 1070].
АУС віддзеркалює такі перекладні еквіваленти дієслова perform:
«виконувати», «робити», «зробити», «здійснювати», «ставити (прово-
дити) дослідження (експеримент), «робити операцію», «виконувати
роль», «ставити пřєсу», «показувати фокуси», «робити трюки»,
«представляти», «грати», «показувати», «виступати», «робити вправи»,
245
«зарекомендувати» [3, c. 597]. В результаті зіставного аналізу було

виявлено, що під час перекладу науково-технічної літератури з усіх
запропонованих у словниках значень перекладачами використовується
лише перекладний еквівалент «виконувати». Стійкими перекладними
еквівалентами дієслова perform, які відсутні в словниках, є:
«реалізувати», «здійснювати», «виробляти», «працювати», «забезпе-
чувати», «проводити», «вирішувати», «передбачати», «піддавати»,
«функціонувати», «мати», «застосовуватися», «відповідати», «характе-
ризуватися продуктивністю», «формувати», «звертатися». Наприклад:
Now researchers at the Massachusetts Institute of Technology have built
a prototype robot that can perform simple procedures inside the stomach
without any incisions or external tethers at all – the patient just swallows it
[10, p. 40]. – Дослідники з Массачусетського технологічного інституту
створили прототип робота, який може виконувати прості дії в
епігастральній області без єдиного розрізу та апаратів зовнішньої
фіксації – пацієнт тільки ковтає робота[9, c. 38].
A study was performed to investigate the shear strength of soil as it
related to depth in feet and percent of moisture content [10, p. 32]. –
Провели дослідження на встановлення міцності ґрунту на зсув, беручи
до уваги глибину провальних зон та відсоток вмісту вологи [9, c. 18].
Широкозначне дієслово perform входить до складу низки сталих
виразів: perform tasks Ŕ «виконувати завдання», perform testing Ŕ
«виконувати експеримент», perform well Ŕ «добре функціонувати»,
perform to standard specification Ŕ «відповідати стандартним режимам» [4].
Дієслово perform часто функціонує у реченні як дієслово-звřязка, у
цьому випадку перекладачі пропонують перекладати це дієслово на
кшталт «здійснювати», «реалізовувати», «забезпечувати», «мати».
Результатом спеціалізації є такі перекладні еквіваленти: «працювати»,
«перетворювати», «опрацьовувати». На основі вищезазначеного можна
дійти висновку, що найчастотнішим способом перекладу дієслова
perform є словниковий перекладний еквівалент «виконувати». Серед
перекладних еквівалентів, виявлених в результаті зіставного аналізу,
часто вживається еквіваленти «реалізовувати» та «здійснювати».
Розгляньмо специфіку перекладу дієслова provide в науково-
технічних текстах. В АУС знаходимо перекладні еквіваленти:
«доставляти», «постачати», «забезпечувати», «утримувати», «заготов-
ляти», «запасати», «давати», «подавати», «передбачати», «обумов-
лювати», «надавати», «вживати заходів» [3, c. 417]. В англо-
українському словнику з математики та обчислювальної техніки
зафіксовано такі перекладні еквіваленти: «запасатися», «заготовляти»
[5, c. 147]. Під час перекладу науково-технічних текстів в перекладних
246
словниках використовуються такі еквіваленти дієслова provide:

«забезпечувати», «надавати», «давати», «передбачати». Тлумачний
словник англійської мови Websterřs New Twentieth Century Dictionary
of the English Language містить такі дефініції, що визначають його
значення: (v.t.) 1. to produce beforehand; to get; to collect; or make ready
for future use; to prepare; 2. to furnish; 3. to make available; to supply; to
afford; 4. to foresee; 5. to appoint to an ecclesiastical benefice before it is
vacant; (v.i) 1. to furnish the means of support; 2. to prepare some probable
or possible situation; occurance, condition, etc., 3. to stipulate; to make a
condition [6, c. 1157]. Наприклад:
Wind, water and solar technologies can provide 100 percent of the
world's energy, eliminating all fossil fuels [12, p. 84]. – Сто відсотків
світової енергії забезпечують вітер, вода і сонячна енергія,
виключаючи органічне паливо [11, c. 69].
The purpose of teaching the discipline is to provide fundamental
theoretical knowledge and practical skills in the development and use of
corporate information systems in large enterprises, firms and corporations
[16, р. 90]. – Мета викладання дисципліни полягає в тому, щоб надати
фундаментальних теоретичних знань і набути практичних навичок з
питань побудови й використання корпоративних інформаційних
систем на великих підприємствах, фірмах і корпораціях [15, с. 100].
Стійкими перекладними еквівалентами цього дієслова, які відсутні
в перекладниках словниках, є такі: «реалізовувати», «формувати»,
«містити», «представляти», «виконувати», «отримувати», «мати»,
«здійснювати», «створювати», «опрацьовувати», «слугувати»,
«використовувати», «видавати», «відтворювати», «пропонувати»,
«досягати», «приводити», «регламентувати», «постачати», «будувати»,
«визначати», «зберігати», «схарактеризувати», «організовувати»,
«нести», «задавати», «виготовляти», «віддзеркалювати», «працювати»,
«відрізнятися». Ці перекладні еквіваленти не віддзеркалено ні в АУС,
ні у тлумачному словнику Вебстера.
Широкозначне дієслово provide часто трапляється у сполученні з
іменниками, що і впливає на вибір перекладного еквівалента під час
перекладу науково-технічного тексту. Наприклад, часто зустрічаються
такі сполучення: provide picture (voltage) Ŕ «формувати зображення
(напругу)», provide functions (control, local processing) Ŕ «виконувати
функції (контроль, функцію локальної обробки), provide details Ŕ
«здійснювати деталізацію», provide operating systems (resistance paths)
Ŕ «створювати операційні системи (резистентні ланцюги)» [4].
Дієслово provide у більшості випадків функціонує у текстах
науково-технічної літератури як дієслово-звřязка, а основне змістове
247
значення міститься в іменниках. Прикладом перекладних еквівалентів

подібних випадків є такі: «реалізувати», «виконувати», «мати»,
«здійснювати». Результатом спеціалізації є перекладні еквіваленти
«видавати», «будувати», «опрацьовувати». Наприклад:
Reliable and efficient monitoring and evaluation mechanisms should be
established in order to provide information on the implementation of this
Regulation [16, р. 80]. – Необхідно впровадити ефективний моніторинг і
механізм скутечного оцінювання, щоб ретельно опрацювати
інформацію щодо втілення проекту розпорядження [15, с. 97].
Виокремлені в результаті зіставного аналізу перекладів науково-
технічних текстів перекладні еквіваленти можна розділити на дві
основні групи. До першої групи відносяться еквіваленти, які
вживаються у якості дієслів-зв'язок як в наукових текстах, так і в
художніх, як-от: «бути», «мати», «робити». До другої групи відносяться
перекладні еквіваленти, що мають абстрактний характер та вживаються
лише в наукових та технічних текстах, як-от: «реалізовувати»,
«виконувати», «здійснювати», «забезпечувати» тощо. Трансформація, в
результаті якої під час перекладу широкозначного дієслова вживається
перекладний еквівалент, що має абстрактний характер та вживається як
в художньому, так і науковому мовленні, умовно назвемо
генералізацією з максимальною абстракцією. Прийом, в результаті якого
широкозначне дієслово перекладається еквівалентом, що має
узагальнений характер, але вживається передусім у мові науки та
техніки, умовно назвемо генералізацією із спеціалізацією.
1. Борисова Л.И. Лексические особенности англо-русского научно-
технического перевода. М.: МПУ, 2001. 208 с. 2. Бархударов Л.С. Язык и
перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. М.: Советский
писатель, 1975. 238 с. 3. Анло-український словник / уклад. М.Л. Подвезько,
М.І. Балла. Київ: Радянська школа, 1974. 663 с. 4. Англо-російсько-
український словник науково-технічної термінології / уклад. С.М. Андрєєв,
К.К. Васицький, Б.Ф. Уліщенко. Харків: Факт, 1999. 704 с. 5. Англо-
український словник з математики та обчислювальної техніки / уклад.
О.М. Коссак. Київ: Дидактика, 1993. 224 с. 6. Websterřs New Twentieth
Century Dictionary of the English Language. Collins World, 1976. 2129 p.
7. Квін Г.Р. Асиметрія матерії та антиматерії: пер. з англ. Світ науки.
2001. № 1. С. 32-76. 8. Quinn H.R. The Asymetry between Matter and
Antimatter. Scientific American. October, 1998. P. 76-120. 9. Стікс Г. Мала
велика наука: пер. з англ. Світ науки. 2001. № 5 (11). С. 16-42. 10. Stix G.
Little Big Science. Scientific American. September, 2001. P. 26-51.
11. Дафф М.Д. Трансформація теорії струн: пер. з англ. Світ науки.
Червень, 1998. С. 48-93. 12. Duff M.J. The theory formerly known as strings.
Scientific American. February, 1998. P. 64-109. 13. Алівізатос П. Від
248
меншого до більшого у медицині: пер. з англ. Світ науки. 2001. № 5

(11). С. 49-77. 14. Alivisatos A.P. Less is More in Medicine. Scientific
American. September, 1998. P. 58-86. 15. Волдроп М. Походження персо-
нальних компřютерів:пер. з англ. Світ науки. 2002. № 2-3 (13-14). С. 82-
109. 16. Waldrop M.M. Origins of Personal Computing. Scientific American.
December, 2001. P. 72-99.
Ramaz Kurdadze, Maia Lomia, Ketevan Margiani

Tbilisi, Georgia
On One Type of Negative Sentence in the Original Text of “The Knight

in the Panther‟s Skin” and its English Translation 1
The paper analyzes occasional words with negative meaning, formed by

means of particle-morphemoid არ ar “not”. These words are analyzed
based on the examples from ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ, an epic
poem written by the famous 12th century Georgian poet Shota Rustaveli. As
a result of the analysis, two groups have been distinguished:
a. The words in question are used separately, without connection to the
verb, negation is expressed lexically, absence is logically expressed
positively, and, according to the proposition, the sentence is affirmative.
b. The words under analysis are used as parts of the compound nominal
predicate, the particle არ ar “not” is connected to the predicate centre of
the sentence, and, according to the proposition, the sentence is negative.
The above-mentioned distinction between the groups is also proved on
the basis of the literal English translation of Rustaveliřs poem.
Keywords: negative sentence, compound nominal predicate, translation.
It is well known that there are two types of sentences: an affirmative

sentence, which expresses the idea in a positive way i.e. the verb is
affirmative: the action was performed, is performed or will be performed,
and negative, which expresses the idea in a negative way, i.e. the action
denoted by the verb was not performed, is not performed or will not be
performed [1, p. 30].
When describing an affirmative sentence, linguists note that it expresses
a story, objective truth, certain objects and phenomena. In this case it does
not matter whether the speaker directly perceives things, imagines them or
takes into account someone elseřs information. The main thing is that the
1
The paper has been written within the framework of the project: ŖThe Category of
Negation in the Kartvelian Languagesŗ (#FR17_388) financed by the Georgian
Shota Rustaveli National Scientific Foundation.
249
speaker considers that the idea expressed by him/her is more or less true.
The story told by a negative sentence cannot be viewed as truth. It either
negates the idea which is told by the speaker to someone else or prohibits
this or that action [2, p. 97].
In Georgian, the negative meaning is expressed by the following parts of
speech:
a) Negative particles: არ ar “not”, ვერ ver “can‟t”, ნუ nu “don‟t” etc.;
b) Negative pronouns: არავინ aravin “nobodyŗ, ვერავინ veravin “no
one, denoting lack of ability ŗ, ნურავინ nuravin “nobody, denoting
prohibition or requestŗ and so on;
c) Negative adverbs: არსად arsad “nowhere, denoting placeŗ, ვერსად versad
“nowhere, not in any place, denoting lack abilityŗ, ნურსად nursad “nowhere, not
anywhere, denoting prohibition or requestŗ etc. [1, p. 30; 2, p. 97-98].
In general, negation refers to a certain action. Since actions are
expressed by verbs, negative particles are connected to the verb [3, p. 41];
other means expressing negation, namely, negative pronouns and adverbs,
are also connected to the verb.
Thus, the essential feature of a negative sentence is a certain structural
unit of a negative form. Besides, a negative sentence is necessarily
predicative in its nature. Taking this into account, A. Davitiani makes a
distinction between negative sentences and their synonymous parallels, in
which the absence of a certain feature is logically represented positively.
A. Davitiani brings the following examples to prove this opinion:
კედელი აუშენებელი დარჩა kedeli aušenebeli darča “the wall
remained unbuilt ŗ.
ღობე ულამაზო იყო γobe ulamao io“the fence was unattractive ŗ.
საკინძე შეუკრავი ჰქონდა saḳinʒe šeuḳravi hkonda “the shirt was
unbuttoned” etc.
In these sentences, negation is expressed lexically, but the sentences are
affirmative. Although these sentences have the same meaning as their
Ŗsynonymousŗ negative ones, they are not considered as negative sentences
because, from the viewpoint of logical structure of proposition, they
coincide with affirmative sentences [2, p. 99].
A. Davitiani also discusses the given issue in the textbook aimed at
teachers; in particular, he notes that such sentences (containing words with
the lexical meaning of absence) are often considered by pupils as negative,
which is, naturally, incorrect [4, p. 189-190].
Alongside with other types of negation, B. Jorbenadze has analysed the
Georgian words with the lexical meaning of absence [5, p. 136-166]. In
250
addition to the words given by B. Jorbenadze we would like to add some

examples from the Explanatory Dictionary of the Georgian Language [6]:
1. Words with prefix უ- u-:
a) Participles denoting absence:
და-უ-წერელი da-u-ereli Ŗunwrittenŗ:
მე გავხდი მისი ჯერ დაუწერელი, მოთხრობილი პიესის
მსმენელი.
me gavxdi misi ǯer dauereli, motxrobili iesis msmeneli.
ŖI became the listener of his yet unwritten playŗ.
გა-უ-კეთებელი ga-u-ḳetebeli Ŗundone, something never done
beforeŗ:
სიბრალულისა თუ ახლობლობის შეგრძნება ავსებდა და მზად
იყო გაუკეთებელი გაეკეთებინა მისთვის.
sibralulisa tu axloblobis šegrʒneba avsebda da mad io gauḳetebeli
gaeḳetebina mistvis.
“He was filled with the sense of compassion and closeness, and he was
ready to do for her something never done before”.
b) Nouns denoting absence:
Nouns denoting the lack of some object with უ- u- . . . -ო -o circumfix:
უ-წიგნ-ო u-ign-o Ŗwithout a bookŗ:
უწიგნოდ თვალთახედვის ისარი მოკლეა.
uignod tvaltaxedvis isari moḳlea.
“The perspective is shortsighted without a book”.
Nouns denoting the lack of some feature with უ- u- . . . -ურ -ur
circumfix:
უ-გნ-ურ-ი u-gn-ur-i “senselessŗ:
ვაჰ, ხიდო, ხიდო, რა გითხრა, უგნური ხელით ნაგებო!
vah, xido, xido, ra gitxra, ugnuri xelit nagebo!
ŖWhat can I say to you, oh bridge, constructed with a senseless hand! ŗ.
2. Words formed by means of particles არ ar not”, ვერ ver “can‟t” 1:
არგაგონილი argagonili Ŗnot heardŗ:
შვილი... დიდი ხნის არგაგონილ დედის ჩივილს უგდებდა
ყურს.
1
The elements of non-morphemic origin, which performs the function of
morphemes, are defined as morphemoids; hence, there is also a widespread term
particle-morphemoid [7]
251
švili... didi xnis argagonil dedis č ivils ugdebda urs.

ŖThe child listened to his mother‟s complaints which he had not heard
for a long timeŗ.
ვერმიხვედრილი vermixvedrili – Ŗunaware of ŗ:
გლახა ჭრიაშვილი (დაცინებას ვერ-მიხვედრილი): „რა ვქნა, შენი
ჭირიმე, ზოგჯერ თქმა სჯობს არა-თქმასაო!“
glaxa riašvili (dacinebas ver-mixvedrili): „ra vkna, šeni irime, ogǯer
tkma sǯobs ara-tkmasao!“ ŖGlakha Chriashvili (unaware of the fact that he
was being mocked at) said: “sometimes it is better to tell than not to tell”.
The examples above contain derived words with negative meaning.
They are not connected to the verb predicate, and, according to the
proposition, the sentences are affirmative.
Thus, we can conclude the following:
I. A sentence may contain a word with a negative meaning (a negative
particle, a negative pronoun or a negative adverb connected to the verb).
Therefore according to the proposition, the sentence is negative;
II. A sentence may contain a word with a negative meaning (derived
lexical units with negative semantics not connected to the verb), but,
according to the proposition, the sentence is affirmative (and not negative).
Hence, the question is: can a sentence with derived lexical units with
negative semantics be negative in its proposition and, if this is possible, in
which case?
Out of the derived lexical units with negative meaning, we will focus on
the words formed by means of არ ar “not” particle-morphemoid, for
instance არგაგონილი argagonili “not heard”. Such words are frequently
found in ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ.
ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ is a Georgian epic poem of the
twelfth century, written by Shota Rustaveli. The poem has been translated
into numerous languages.
Researchers of ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ have identified
nominal groups of words formed by means of არ ar “not”, არა ara “no”
particle-morphemoids. It has been mentioned that forms with the particle
არა ara “no” are rare, whereas words formed by means of the particle არ
ar “not” are quite frequent [8, p. 167-174]. Scholars have also studied the
use of such words from the poetic-stylistic viewpoint [9, p. 37; 10, p. 60-61;
11, p. 66-73; 12].
We intend to analyze sentences containing derived lexical units with
negative meaning formed by means of the particle არ ar “not” from the
viewpoint of proposition. To be more precise, we attempt to find out in
252
which cases a sentence containing such lexical unit is affirmative and in

which cases it is negative. As for the words formed by means of the particle
არა ara “no”, as it was mentioned above, they are scarce in ŖThe Knight in
Pantherřs Skinŗ. Hence, they do not provide the necessary material for the
issue under analysis. Therefore we will suffice ourselves to analyzing the
words formed by means of particle-morphemoid არ ar “not” which are
abundantly found in the poem.
The forms and sentences under analysis are discussed based on the
original text of the poem as well as its English translation. 1
In ŖThe Knight in the Pantherřs SkinŖ, negative words formed by means
of the particle-morphemoid არ ar “not” are occasional [12]. They are
abundantly found in the poem. In some cases, they are hyphenated, while in
other cases they are written without a hyphen. Analysis of the material has
proved the following: if these words stand separately from the verb, the
sentence is affirmative, whereas, if these words are somehow connected to
the verb, for instance, if they are used as predicatives (parts of the
compound nominal predicate), the sentence is negative. The reason is that in
such words the particle არ ar “not” is not completely linked to the stem of
the derived word.
Both these cases can be illustrated by the word, არდამზრალი
ardamrali “not frozen”, based on the original Georgian text and its literal
English translation. The translation serves as a kind of test which enables
exact qualification of the affirmative and negative sentences.
არ-დამზრალი ar-damrali “not frozen” standing separately in an
affirmative sentence:
(1) მზემან შუქნი შემომადგნა, ვარდი მით ვჩან არ-დამზრალი
[13, p. 454, # 1444, 4].
meman šukni šemomadgna, vardi mit včan ar-damrali.
“The sun hath shed his beams upon me, therefore I appear a rose
unfrozen” [14, p. 218, # 1412, 4].
cf.:
არ-დამზრალი + ა ar-damrali + a predicative in a negative
sentence:
1
There are five English translations of ŖThe Knight in the Pantherřs SkinŖ: the first,
literal translation has been made by Marjory Wardrop; two are poetic (by Venera
Urushadze and Lyn Coffin), and the remaining two are prosaic (by Katherine Vivian
and Robert Stevenson). As Marjory Wardropřs translation is literal, we have selected
it for the purpose of our analysis.
253
(2) მაგრა მას ვჰნატრი, უნახავს მზე, ამად არ-დამზრალია [13,

p. 408, # 1297, 3].
magra mas vhnaṭri, unaxavs me, amad ar-damralia.
“But I envy him, he hath seen the sun, thus is he not frozen” [14, p.
195, # 1265, 3].
In the Georgian version, არ-დამზრალია ar-damralia “is not frozen”
is a compound nominal predicate formed as follows:
არ დამზრალი-ა (←არის)
ar.NEG damrali.PTCP-a (←aris.V)
Ŗis not frozenŗ.
Out of the above-mentioned two cases, the most frequent in the poem is
first one, in which the occasional word with the particle-morphemoid არ ar
“not”, expressing negative meaning, stands separately from the verb, and,
according to the proposition, the sentence is affirmative. We will bring
several examples:
(3) მიდით და ფრიდონს უამბეთ ამბავი არ-ნაცქაფავი [13,
p. 413, # 1324, 1].
midit da pridons uambet ambavi ar-nackapavi .
“Go and tell P‟hridon this unvarnished story” [14, p. 200, # 1291, 1].
(4) მიდი, უთხარ ჩემ მაგიერ სიტყვა ჩემგან არ-ნათნები [13,
p. 465, # 1489, 1].
midi, utxar čem magier siṭva čemgan ar-natnebi.
“Go, speak on my behalf words not of adulation” [14, p.224, #1457, 1],etc.
However, it should be mentioned that there are sufficient examples of
the second type, in which occasional words formed by means of the
particle-morphemoid არ ar “not”, having negative meaning, are used as
predicatives, but the sentence is negative in its proposition:
(5) ვიცი, უცილოდ ამავსებს, შოება არ-საწყენია [13, p. 239, # 748, 4].
vici, ucilod amavsebs, šoeba ar-saenia.
“I know of a truth he will fill me (with favours), and gain is not
disagreeable!” [14, p. 116, # 724, 2].
In Georgian, არ-საწყენია ar-saenia “not offensive” is a compound
nominal predicate, which has been formed as follows:
არ საწყენი-ა (←არის)
ar.NEG saeni.PTCP-a (←aris.V)
Ŗis not offensiveŗ.
(6) მე რომე ცეცხლი მედების, არ ნაგზებია კვესითა [13, p. 301, #936, 2].
me rome cecxli medebis, ar nagebia ḳvesita.
254
“The flame which consumes me is not kindled by a steel” [14, p.142, # 907, 2]
In Georgian, არ-ნაგზებია ar-nagebia “not kindled” is a compound
nominal predicate, which has been formed as follows:
არ ნაგზები-ა (←არის)
ar.NEG nagebi.PTCP-a (←aris.V)
Ŗis not kindledŗ.
Thus, occasional words with negative meaning, formed by means of
particle-morphemoid არ ar “not”, express negation lexically. In this case,
absence is logically expressed positively and, according to the proposition,
the sentence is affirmative. However, if these words are used as
predicatives, the particle არ ar “not” is connected to the predicate centre of
the sentence i.e. the verb, and the sentence (or the segment of the sentence
containing such compound nominal predicate) is negative, based on its
proposition. Both these cases are found in Shota Rustaveliřs ŖThe Knight in
the Pantherřs SkinŖ. Qualification of these sentences as to their proposition
is also proved by Marjory Wardropřs literal English translation of the poem.
References
1. Kvachadze L. Syntax of the Contemporary Georgian Language. Tbilisi:
Publishing House ŖGANATLEBAŗ, 1988. 491 p. 2. Davitiani A. Syntax of
the Georgian Language. Tbilisi: Publishing House ŖGANATLEBAŗ, 1973.
424 p. 3. Chumburidze Z. Negative Particles and their Stylistic Peculiarities.
The Georgian Language and Literature in School, # 2 (17). Tbilisi:
Publishing House of the Central Committee of the Communist Party of
Georgia, 1970. Pp. 41-46. 4. Davitiani A. Practical Exercises in the
Georgian Language, (teachersř book). Tbilisi: Publishing House
ŖGANATLEBAŗ, 1977. 319 p. 5. Jorbenadze B. On the Diversity of Forms
Expressing Negation in Georgian. Issues on the Culture of the Georgian
Word, volume VI. Tbilisi: Publishing House ŖMECNIEREBAŗ, 1984.
Pp. 136-166. 6. The Explanatory Dictionary of the Georgian Language,
chief editor prof. Arnold Chikobava, volumes I-VIII. Tbilisi: Publishing
House of the Academy of Sciences of the Georgian Soviet Socialist
Republic, 1950-1964. 7. Jorbenadze B., Kobaidze M., Beridze M.
Dictionary of Georgian Morphemes and Modal Elements. Tbilisi:
Publishing House ŖMECNIEREBAŗ, 1988. 521 p. 8. Gelenidze L. Nominal
Parts of Speech with Particle არ ar Ŗnotŗ / არა ara Ŗnoŗ- in Georgian. Issues
on the Culture of the Georgian Word, volume VI. Tbilisi: Publishing House
ŖMECNIEREBAŗ, 1984. Pp. 167-174. 9. Danelia K. The use of
Synonymous Pairs in ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ. First published in
the collections of papers: ŖShota Rustaveliŗ. Tbilisi: Tbilisi State University
Publishing House, 1966. Then it was reprinted in his book: ŖStudies from
the History of the Literary Languageŗ. Tbilisi: Tbilisi State University
Publishing House, 1998. Pp. 472-480. 10. Gabeskiria Sh. From the Lexicon
of ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ. The Etymological Searches, volume
255
VI. Tbilisi: Publishing House ŖMECNIEREBAŗ, 1997. Pp. 58-71.

11. Bolkvadze T. Poetic Parallelism in ŖThe Knight in the Panther's Skinŗ.
Tbilisi: Tbilisi State University Publishing Hose, 1997. 147 p. 12. Kurdadze R.,
Lomia M. Georgian Negative Particles ara/ar "no/not" of the Poetic Text
and Translation Problems. 56th Linguistics Colloquium, Translation,
Multilinguality And Cognition. 26.-28.11.2020. https://sites.google.com/
view/lingcoll. 13. Shota Rustaveli. ŖThe Knight in the Pantherřs Skinŗ.
School Edition, the text was prepared for publication, the introduction and
comments were added by Nodar Natadze. Edited By Aleksi Chincharauli.
Tbilisi: Publishing House ŖGANATLEBAŗ, 1974. 547 p. 14. ŖThe Man in
the Pantherřs Skinŗ, A Romantic Epic by Shotřha Rustřhaveli, a close
Rendering from the Georgian by Marjory Scott Wardrop with a Preface by
Sir Oliver Wardrop (Reprinted from the Original English Edition London
1912). Tbilisi: Publishing House ŖLITERATURA DA KHELOVNEBAŗ,
1966. 375 p.
Виктория Минина
Особенности перевода готических мотивов в романе К. Исигуро

«Там, где в дымке холмы»
The article deals with some gothic motives traced in K. Ishigurořs novel A
Pale View of Hills. The motives include a half empty house, empty rooms,
nightmares, noises, sounds, imaginary ghosts. The key translation techniques
include transposition, equivalence, modulation, and compensation.
Keywords: novel, gothic motives, K. Ishiguro, character, image,
translation techniques.
Готический роман Ŕ роман «ужасов и тайн». Традиционно первым

настоящим готическим романом считается «Замок Отранто» (1765)
Х. Уолпола, назвавшего его «готическим» в значении «средне-
вековый». В дальнейшем понятие готического переосмысляется как
синоним ужасного, страшного, сверхъестественного. Готический
роман обычно построен на фантастических сюжетах, сочетающих, как
правило, развитие действия в необычной обстановке (в покинутых
замках, башнях, аббатствах, комнатах, населенных призраками, на
кладбищах, на фоне зловещих пейзажей) с реалистичностью как
деталей быта, так и описаний, что еще более усиливает остроту и
напряжение повествования, оттеняет его кошмарность.
В готическом романе на поверхность выводятся глубинные,
темные страхи и желания человека, неожиданные, нетривиальные
256
повороты сюжета, подчас эротический подтекст, изображение

кошмаров и чудес. Готический роман отличается зыбкостью границ
между жизнью и смертью, сном и явью, видимостью и действитель-
ностью, реальным и фантастическим, обнажением «вечных проблем» Ŕ
добра и зла, видимости и сущности, а в конце концов, обнажением
прикрытой повседневной суетой первоосновы бытия Ŕ столкновения
двух начал: Бога и дьявола. В романе создается атмосфера Ŗsuspenseŗ.
Страх перед потусторонним, призраками, посланцами прошлого,
мертвецами характерен для классической готики, в современной
литературе он уступил место страху перед темными безднами души
человека: теперь на первый план выдвигается страх перед обществом,
институтами подавления личности, перед будущим. Объектом страха
становится наука, несущая угрозу тотальной гибели, разрушающая
привычный мир человека.
Готический роман привлекал к себе писателей на протяжении всего
XX в. и продолжает интересовать и по сей день. Готика затронула
творчество Р. Киплинга, А.К. Дойла, Э. Блэквуда, А. Мейчена,
У. Деламара, М. Спарк, научных фантастов (Дж. Балларда),
Г. Джеймса, Дж.К. Оутс. В современной «неоготике» выделяются
произведения А. Картер, Э. Теннант, П. МакКейба, К. Синклера,
П. Акройда, М. Эмиса, И. Макьюэна и др., в которых воплотился
характерный для постмодернистской литературы симбиоз готики,
гротеска, фантастики, пародии. Наиболее яркими характерными
чертами постмодернистской готики являются описание деградации,
распада мира, всевозможных оргий, сексуальных и наркотических из-
вращений, разрушение и саморазрушение личности. Все пародируется,
лишается трагизма. «Готический» становится синонимом литературы
гротеска, нереального, бесчеловечного. В постмодернистской готике
повторилась ситуация конца XIX в.: разгул страстей, всеобщая тре-
вога, неоапокалиптические настроения. Готика оказалась художест-
венно-философской формой, наиболее адекватной мироощущению
«конца века» [1, с. 184-186].
Роман Казуо Ишигуро (р. 1954) «Там, где в дымке холмы» (A Pale
View of Hills, 1982) не является готическим романом в его класси-
ческом понимании Ŕ в нем скорее наблюдаются некоторые готические
мотивы: как то изображение полупустынного дома, комнат, кошмары,
шорохи, звуки, мнимые привидения.
В теории знаков дом расшифровывается как уменьшенная модель
вселенной, освоенное, покоренное, «одомашненное» пространство, где
человек находится в безопасности. Дом выступает символом рода,
родовой мудрости; что происходит в доме, то и внутри человека. От
257
большого пустующего дома главной героини Ецуко, наоборот, исходят

холод, тоска и одиночество. Это дом, где больше нет жизни и радости:
муж умер, младшая дочь уехала, старшая, живя одна в чужом городе,
покончила с собой. Героиня словно и не живет в этом доме, а скорее
убегает в воспоминания о прошлом; из настоящего ей достались лишь
бесконечные терзания о том, какой, наверное, неприглядной и
неприбранной была комната, в которой дочь ушла из жизни. Образ
этой комнаты преследует мать и днем, и ночью. Ночные кошмары
усугубляются шорохами из другой комнаты Ŕ комнаты, которая
раньше принадлежала старшей дочери, когда та еще жила дома.
Вот пример из текста, когда героиня, как ей кажется, слышит
шорохи из комнаты дочери:
Английский вариант Русский вариант
Beyond the staircase, at the far За лестницей, в дальнем конце
end of the hallway, I could see the прихожей, виднелась дверь
door of Keiko's room. The door, as комнаты Кэйко. Дверь, как
usual, was shut. I went on staring обычно, была заперта. Я всмотре-
at it, then moved a few steps лась в нее, потом сделала шаг-
forward. Eventually, I found другой вперед Ŕ и оказалась
myself standing before it. Once, as перед ней. За дверью мне вдруг
I stood there, I thought I heard a почудился какой-то слабый
small sound, some movement from шорох, чье-то легкое движение.
within. I listened for a while but Я вслушалась, но все было тихо.
the sound did not come again. I Я протянула руку и распахнула
reached forward and opened the дверь.
door.
В русском варианте переводчик Сергей Сухарев заменил
предложение с модальным глаголом I could see the door of Keiko's room
на предложение с возвратным глаголом виднелась дверь комнаты
Кэйко, изменив при этом и агент действия Ŕ I could see на виднелась
дверь. По этой причине в русском варианте текст стал звучать
нейтральнее и более отстраненно, чем в английском. Фраза I went on
staring at it передана на русский язык как Я всмотрелась в нее, что
несколько искажает тот заложенный автором оригинала момент
длительного и незавершенного оцепенения, переданного через герун-
дий staring. Далее переводчик объединяет два предложения в одно,
правда, синтаксически разделяет их при помощи тире, что в какой-то
степени сохраняет созданный К. Исигуро эффект испуга и нерешитель-
ности, который усиливается краткими односложными предложениями.
Фраза Once, as I stood there передана контекстуальной заменой За
258
дверью, что нам кажется вполне оправданным. Также удачно передан

глагол opened при помощи вариантного соответствия распахнула.
В канву романа вплетены и мнимые привидения, поначалу
преследующие героев, а впоследствии обретающие вполне разумные
объяснения. К привидениям можно отнести образ умершей дочери
главной героини романа, мысли о которой преследуют рассказчицу и
ее младшую дочь. Даже бывшая комната девушки навевает на них
ужас, и их больное восприятие улавливает долетающие из нее
странные звуки.
"By the way, Mother," said Niki. Ŕ Кстати, мама, Ŕ произнесла
"That was you this morning, wasn't Ники. Ŕ Это ведь ты была сегодня
it?" утром, да?
"This morning?" Ŕ Сегодня утром?
"I heard these sounds this morning. Ŕ Утром я слышала шорох. Совсем
Really early, about four o'clock." рано, часа в четыре.
"I'm sorry I disturbed you. Yes, that Ŕ Извини, что побеспокоила тебя.
was me." I began to laugh. "Why, Да, это была я. Ŕ Я рассмеялась. Ŕ
who else did you imagine it was?" I А кто же еще, по-твоему, это мог
continued to laugh, and for a быть? Ŕ Я продолжала смеяться и
moment could not stop. Niki stared никак не могла остановиться.
at me, her newspaper still held open Ники смотрела на меня удив-
before her. "Well, I'm sorry I woke ленно, держа газету перед собой. Ŕ
you, Niki," I said, finally Ох, Ники, извини, что разбудила
controlling my laughter. тебя. Ŕ Я все-таки сумела овладеть
собой.
Переводчик не сохранил графическое выделение курсивом (глагол
was), существующее в оригинальном тексте; существительное во
множественном числе (sounds) передано существительным в един-
ственном числе (шорох); фраза I began to laugh в русском варианте
звучит как Я рассмеялась, что более естественно для русского языка,
нежели был бы буквальный перевод. Также переводчик вполне
оправданно использует добавление (удивленно) при переводе фразы
Niki stared at me – Ники смотрела на меня удивленно; опускает слова I
said, что никоим образом не отразилось на смысле, наоборот, смог
избежать ненужного утяжеления предложения; прибегает к генера-
лизации, переведя finally controlling my laughter как Я все-таки сумела
овладеть собой.
Младшая дочь, приехавшая навестить мать, даже не может спать в
комнате по соседству и просит перейти в другую спальню.
259

"Do you mind if I change rooms Ŕ Ты не против, если сегодня я
tonight?" Niki said. "I could use перейду в другую комнату? Ŕ
the spare bedroom." We were in спросила Ники. Ŕ Например, в
the kitchen, washing the dishes свободную спальню.
after breakfast. Мы с ней на кухне мыли посуду
"The spare bedroom?" I laughed a после завтрака.
little. "They're all spare bedrooms Ŕ В свободную спальню? Ŕ
now. No, there's no reason why усмехнулась я. Ŕ Все спальни
you shouldn't sleep in the spare теперь свободные. В самом деле,
room. Have you taken a dislike to почему бы тебе и не перейти в
your old room?" пустую комнату. А что, твоя
"I feel a bit odd sleeping there." старая комната тебе разонра-
"How unkind, Niki. I hoped you'd вилась?
still feel it was your room." Ŕ Мне там ночью как-то не по
"Yes, I do," she said, hurriedly. себе.
"It's not that I don't like it." She Ŕ Нехорошо, Ники. Я-то
fell silent, wiping some knives надеялась, что ты по-прежнему
with a tea-towel. Finally she said: считаешь эту комнату своей.
"It's that other room. Her room. It Ŕ Да, конечно, Ŕ поспешно
gives me an odd feeling, that room добавила Ники. Ŕ Дело не в том,
being right opposite." <…> что мне там не нравится. Ŕ Она
"Well, I can't help it, Mother. I just умолкла, вытирая ножи о чайное
feel strange thinking about that полотенце. Ŕ Это из-за другой
room being right opposite." комнаты. Из-за ее комнаты. Ее
комната напротив Ŕ и мне из-за
нее как-то не по себе. <…>
Ŕ Мама, я ничего не могу с собой
поделать. Мне становится как-то
не по себе, когда я начинаю
думать об этой комнате Ŕ она как
раз напротив моей.
В переводе выражение change rooms адекватно заменено на
перейду в другую комнату; при переводе tonight использована
генерализация сегодня, такой же прием использован и в следующем
случае you shouldn't sleep in the spare room Ŕ почему бы тебе и не
перейти в пустую комнату; английское предложение с причастным
оборотом washing the dishes after breakfast передано в русском языке
простым предложением; в другом случае подобное предложение с
причастным оборотом thinking about that room в русском языке стало
сложноподчиненным предложением. Фразе I laughed a little
260
переводчик подобрал контекстуальную замену усмехнулась я, изменив

также и порядок слов; он также использовал антонимический перевод
в случае с No, there's no reason why, предложив в русском языке
утвердительную фразу В самом деле, почему бы. Причастие в англий-
ском предложении I feel a bit odd sleeping there в русском
компенсировано наречием ночью. Что касается предложения How
unkind, Niki, то оно передано более нейтральным Нехорошо, Ники Ŕ в
этой связи в нем несколько утрачивается морально-этический аспект.
В следующем предложении I hoped you'd still feel it was your room
глагол чувственного восприятия feel переведен глаголом мысли-
тельной деятельности считаешь, что смещает акцент иррационального
страха перед комнатой в плоскость логического и разумного. Далее
переводчик опускает фразу Finally she said, что не вполне оправданно,
так как в оригинале она показывает замешательство героини, ее
попытку разобраться со своими ощущениями и подобрать правильные
слова, чтобы их выразить. Две реплики, несколько схожие, но, скорее,
синонимичные в английском языке Ŕ It gives me an odd feeling, I just
feel strange Ŕ переводчик передал практически одинаково в русском
языке Ŕ мне из-за нее как-то не по себе.
Мать героини испытывает схожие чувства по отношению к
комнате ушедшей из жизни старшей дочери, хоть и не желает
признаваться в них дочери. В частности она говорит:
Although I had made a show of Хотя я и сделала вид, что
being upset by Niki's request to огорчена просьбой Ники о
change rooms, I had no wish to перемене комнаты, мне ничуть не
make it difficult for her to do so. хотелось ей в этом препят-
For I too had experienced a ствовать. У меня самой эта
disturbing feeling about that room комната напротив тоже вызывала
opposite. In many ways, that room беспокойство. Во многом она
is the most pleasant in the house, лучше других в доме: из окон
with a splendid view across the открывается великолепный вид на
orchard. But it had been Keiko's сад. Но это были владения Кэйко,
fanatically guarded domain for долгое время ревниво ею оберега-
so long, a strange spell seemed емые и сохранявшие странную
to linger there even now, six зачарованность и по сей день,
years after she had left it Ŕ a spell хотя минуло шесть лет после ее
that had grown all the stronger ухода, и зачарованность эта
now that Keiko was dead. только возросла теперь, когда ее
нет в живых.
261
Анализируя данный пример, стоит сказать, что переводчик

использовал конверсию и стяжение в случаях с make it difficult и
disturbing feeling, передав словосочетания соответственно глаголом
препятствовать и существительным беспокойство, подобрал эквива-
лент идиоме had made a show of – сделала вид, герундиальную фразу
being upset by передал полноценным предложением, обособленное
дополнение с предлогом with a splendid view across the orchard также
стало двусоставным предложением в русском языке Ŕ из окон
открывается великолепный вид на сад. Наречию fanatically
переводчик подобрал окказиональное соответствие ревниво; он также
изменил и синтаксическую структуру предложения, сделав подле-
жащее spell дополнением. Мы не вполне согласны с переводом фразы
six years after she had left it как минуло шесть лет после ее ухода, так
как в русском языке слово «уход» ассоциируется именно со смертью, а
это является искажением смысла, ибо шесть лет назад девушка просто
уехала из дому, а не умерла.
В другой раз героине почудилось, что она не одна в комнате, что
там есть кто-то еще, словно тень умершей дочери пришла к ней из
своей комнаты.
At first, I was sure someone had Поначалу у меня не было никаких
walked past my bed and out of my сомнений, что кто-то прошел мимо
room, closing the door quietly. Then моей постели и вышел из комнаты,
I became more awake, and I realized тихо притворив за собой дверь.
how fanciful an idea this was. Только окончательно придя в себя,
I lay in bed listening for further я поняла, насколько фантастичным
noises. <…> было это предположение.
The sound of birds came from Я лежала в постели, прислуши-
outside, but my room was still in ваясь к шорохам. <…>
darkness. After several minutes I За окном слышался щебет птиц,
rose and found my dressing gown. но в комнате было еще темно.
When I opened my door, the light Через несколько минут я встала и
outside was very pale. I stepped нашла свой халат. За дверью тоже
further on to the landing and almost едва светлело. Ступив на лестнич-
by instinct cast a glance down to the ную площадку, я почти инстин-
far end of the corridor, towards ктивно бросила взгляд в дальний
Keiko's door. конец коридора, на дверь Кэйко.
Then, for a moment, I was sure I had На миг мне совершенно отчет-
heard a sound come from within ливо почудился тихий шорох,
Keiko's room, a small clear sound донесшийся из ее комнаты, ясно
amidst the singing of the birds различимый на фоне птичьего
outside. I stood still, listening, then пения. Я постояла, прислуши-
began to walk towards the door. ваясь, потом шагнула к двери.
262
В русском варианте мы видим антонимический перевод Ŕ I was

sure/у меня не было никаких сомнений, замену наречия out глаголом
вышел, опущение прилагательного further и наречия then, конверсию в
случае с darkness и темно и by instinct и инстинктивно, компенсацию
прилагательных small clear в другой части предложения, но уже при
помощи наречия и прилагательного отчетливо и тихий. Средствами
русского языка переводчику удалось передать инверсию, введенную
автором для усиления эмоционального состояния героини, Ŕ how fanciful
an idea this was / насколько фантастичным было это предположение.
Есть также стяжение сложноподчиненных предложений до простых:
When I opened my door, the light outside was very pale/За дверью тоже
едва светлело и I was sure I had heard a sound/мне совершенно
отчетливо почудился тихий шорох.
В образе готического привидения выступает и женщина из
далекого прошлого рассказчицы, которая якобы являлась маленькой
дочери ее приятельницы. Девочка с ужасом рассказывала матери, что
то в окне, то в дверном проеме она видела женщину Ŕ в темных
одеждах и с пристальным взглядом, который она не сводила с девочки.
Всем исигуровским «привидениям», казалось бы, можно найти
логичное объяснение, однако в них есть некий мистический и
готический мотив, который своими корнями уходит в японскую
традицию, под влиянием которой находится творчество писателя.
Проанализированный текст перевода нам кажется адекватным,
эквивалентным и вполне удачным. Основными переводческими
решениями для передачи готических мотивов стали конкретизация,
генерализация, конверсия, опущение, изменение синтаксической
структуры, в некоторых случаях антонимический перевод.
1. Красавченко Т.Н. Готический роман. Литературная энциклопедия
терминов и понятий. Гл. ред. и составитель Николюкин А.Н. М.: НПК
«Интелвак», 2001. С. 184-186. 2. Исигуро К. Там, где в дымке холмы;
пер. с англ. С. Сухарева. СПб; М.: Домино; Эксмо, 2007. 224 с. 3. Ishiguro K.
A Pale View of Hills. N.-Y.: Vintage International, 1990. 184 p.
263
Наталья Науменко
Метафоризация дискурса экономических санкций в аспекте

перевода
When presenting economic sanctions in British media journalists use

metaphors for deep and figurative image-making of the situation, action or
event to influence recipients of the information. The basic models of
metaphorical transfer highlighted in the course of the sanctions discourse
analyses compare sanctions with punishment, revenge, obstacles, losses,
political tools. ŖEconomic sanctions are warŗ is the dominant model of
economic sanctions metaphorical representation in British media.
Translation of metaphorical lexical units requires their total reconsidering in
compliance with the specific feature of the context taking into account their
figurative coloring, expressiveness and dual actualization. Thus, when
translating metaphors, transfer of the metaphor function and not of the
metaphor itself is primarily important.
Keywords: metaphor, model of metaphorical transfer, economic
sanctions discourse, figurative coloring.
Предпринятый в рамках данного исследования анализ публикаций

британских изданий The Guardian и The Telegraph, посвященных
вопросу экономических санкций, свидетельствует о том, что воздей-
ствие на адресата текста оказывается в них при помощи метафори-
зации используемой лексики.
Речевое воздействие реализуется через убеждение. Убеждение Ŕ
это сознательное воздействие на свойственные реципиенту оценки
фактов окружающей действительности и последующие действия,
вытекающие из знакомства реципиента с этими фактами через
апелляцию к его способности критического осмысления соответ-
ствующих фактов [1, с. 37].
Актуализация речевого поведения участников коммуникации
прагматически соотносится с реализацией воздействия на потенци-
ального адресата. Для достижения прагматических целей субъект речи в
условиях прямого или опосредованного общения прибегает к исполь-
зованию различных коммуникативных стратегий и тактик, которые, в
свою очередь, определяют выбор языковых средств оформления сооб-
щения. Одной из этих стратегий признается метафоризация [2, с. 27].
В исследовании выделены основные прагматические задачи,
решаемые авторами проанализированных публикаций при
264
метафорическом представлении ситуации, связанной с экономическим

давлением на страну, компанию или конкретных лиц.
Прежде всего, в задачи автора публикации входит стремление
«запугать» адресата текста и побудить его к ответному действию в
виде поддержки одной стороны (кто вводит санкции) и осуждения
второй стороны (на кого направлены санкции). С этой целью сектора
экономики, компании и люди, которые подпадают под экономические
санкции, представляются в рассмотренных статьях в качестве целей,
мишеней, по которым должны ударить вводимые меры:
He announced new measures, targeting major sectors of the Russian
economy, including weapons, energy and finance (The Guardian, EU and
US impose sweeping economic sanctions on Russia).
В ходе анализа были выделены основные сферы-источники исполь-
зуемых метафор и модели метафорического переноса на основе системы
моделей метафоры, разработанной А.П. Чудиновым [3, с. 28; 4, c. 74]:
Экономические санкции Ŕ это война
Экономические санкции Ŕ это действие
Экономические санкции Ŕ это наказание
Экономические санкции Ŕ это давление
Экономические санкции Ŕ это преграда
Экономические санкции Ŕ это инструмент
Экономические санкции Ŕ это предупреждение
Экономические санкции Ŕ это месть
Экономические санкции Ŕ это замена политики
Через выделенные сферы-источники авторы англоязычных
публикаций репрезентируют экономические санкции, реализуя при этом
одну из ведущих функций публицистического текста Ŕ убеждение.
Экономические санкции – это война
При характеристике экономических санкций в проанализи-
рованных в рамках данного исследования публикациях авторы текстов
используют метафоры, источником которых выступает военная сфера.
Так, в приведенном ниже фрагменте журналист представляет государ-
ственные банки России в качестве основной мишени, цели, на которую
направлены вводимые правительствами ЕС экономические санкции. В
результате подобного метафорического представления вся ситуация с
введением санкций воспринимается как военная операция, в которой
есть противник (в данном случае Россия) и цель, которую следует
поразить (государственные банки):
EU governments have agreed to impose sweeping sanctions on Russia,
targeting state-owned banks, imposing an arms embargo and restricting
sales of sensitive technology and the export of equipment for the country's
265
oil industry, in response to Moscow's continued backing for separatists in

eastern Ukraine (The Guardian, EU and US impose sweeping economic
sanctions on Russia).
В приведенном ниже примере расширение санкций против России
описывается через военное понятие эскалации. Тем самым, автор
статьи представляет сложившуюся ситуацию как военную операцию:
US president Barack Obama joined the EU in sharply escalating
economic pressure on Moscow (The Guardian, EU and US impose
sweeping economic sanctions on Russia).
В следующем примере экономические санкции уподобляются
автором снарядам, которые администрация президента США Д. Трампа
запускает против стран и лиц, которые ему не нравятся:
Since taking office last year, he has repeatedly resorted to draconian
economic sanctions and trade tariffs, launching them like missiles at
countries and people he does not approve of (The Guardian, Money wars:
how sanctions and tariffs became Trumpřs big guns).
Санкции представляются в проанализированных публикациях в
качестве оружия, которое применяется в борьбе против несогласных
или неугодных:
Then, like the lifelong capitalist he is, he hits his targets where he thinks
it hurts most: in the pocket. After all, foreign wars are expensive and
usually end badly. Better to follow the money. Using this as a weapon
makes ultimate sense to Trump (The Guardian, Money wars: how sanctions
and tariffs became Trumpřs big guns).
Экономические санкции определяются авторами статей как
военные действия, войны, направленные на защиту собственных
интересов тех, кто эти санкции вводит:
Given this context, the declared purpose of Trump‟s sanctions and tariff
war – protecting America‟s bottom line from “unfair” trade competition –
is easy to understand (The Guardian, Money wars: how sanctions and tariffs
became Trumpřs big guns).
Экономические санкции – это наказание
Как свидетельствует предпринятый в рамках данного исследования
анализ публикаций британских изданий, накладываемые экономи-
ческие санкции рассматриваются как мера наказания. Следовательно,
ситуация представляется таким образом, что в ней имеются как
минимум две стороны: сторона того, кто наказывает (в статье это страны
ЕС и США, представляемые в положительном свете), и сторона того,
кого наказывают (Россия, выставляемая в отрицательном свете).
Происходит имплицитное деление на своих Ŕ чужих, хороших Ŕ плохих:
266
The punitive measures, the most extensive EU sanctions imposed on

Russia since the cold war, were agreed by ambassadors from the 28
member states after a seven-hour debate (The Guardian, EU and US impose
sweeping economic sanctions on Russia).
Данная метафорическая модель реализуется в англоязычной прессе
через употребление лексических единиц Řpunishment, to punish,
punitive, to penalise, penalty‟:
Penalising steps could be triggered by Israeli “game changing”
decisions such as building in a sensitive spot known as E1 between
Jerusalem and the settlement of Maale Adumim, which Palestinians say
would impair the contiguity of any future state (The Guardian. EU
considering 'sanctions' against Israel over settlements).
В примере ниже торговые санкции репрезентируются автором
публикации как наказание:
In what amounts to Europe's toughest-ever line with the Israelis,
punishments such as trade restrictions could result if continued settlement
building on occupied land is deemed to be at odds with reaching a two-state
solution to the decades-old conflict – defined as an independent Palestine
alongside Israel (EU considering 'sanctions' against Israel over settlements).
Экономические санкции – это предупреждение
Экономические санкции могут также представляться как преду-
преждение той или иной стране. Они служат своеобразным сигналом к
тому, что последующие действия могут носить еще более реши-
тельный характер:
The president of the European Council, Herman van Rompuy, and the
head of the European Commission, José Manuel Barroso, issued a joint
statement describing the EU measures as a strong warning that illegal
annexation of territory and deliberate destabilisation of a neighbouring
sovereign country could not be accepted in 21st-century Europe (The
Guardian, EU and US impose sweeping economic sanctions on Russia).
Экономические санкции – это месть
Экономические санкции могут рассматриваться как месть за ранее
предпринятые действия второй стороной. Так, в статье, посвященной
вводимым США санкциям против Северной Кореи по причине
хакерской атаки на американский кинохолдинг Sony Pictures
Entertainment, автор определяет решение властей США как выпол-
нение ранее высказанной угрозы отомстить:
Despite some continued claims from outside the US government that the
hack may have been the work of disgruntled employees instead, the White
House on Friday followed through on its threat to seek revenge, blaming
the Democratic People‟s Republic of Korea for “provocative, destabilizing,
267
and repressive actions and policies, particularly its destructive and coercive
cyber attack on Sony Pictures Entertainment” (The Guardian, Obama
imposes new sanctions against North Korea in response to Sony hack).
Экономические санкции – это инструмент
Вводимые экономические санкции представляются также как
инструменты политики:
Does the use of sanctions and tariffs as a foreign policy tool actually
work? (The Guardian, Money wars: how sanctions and tariffs became
Trumpřs big guns).
Экономические санкции – это замена политики
Экономические санкции являются заменой продуманной политики
и, следовательно, могут рассматриваться как неумение властей разра-
батывать адекватные меры:
In this case and others, critics say, sanctions are a substitute for
thought-through policy (The Guardian, Money wars: how sanctions and
tariffs became Trumpřs big guns).
Экономические санкции – это действия, меры
Анализ корпуса фактического материала свидетельствует о том,
что вводимые экономические санкции в отношении людей, компаний
и стран представляют собой действия/меры различного характера.
Данная метафорическая модель вербализируется при помощи
лексических единиц Řmeasure, option, action‟:
The United States “is taking and will continue to take prudent defensive
measures to protect ourselves and our allies” from the threat posed by
North Korea, US Ambassador to the United Nations Nikki Haley said
yesterday evening (The Telegraph, United Nations Security Council
unanimously approves sanctions on North Korea to ban $1bn of exports).
Экономические санкции – это давление
В проанализированных в рамках данного исследования публикациях
англоязычных изданий экономические санкции представляются
авторами как давление, оказываемое на объект вводимых санкций. В
этом случае метафоризации подлежит лексическая единица Řpressure:
The decision could put further pressure on the UK to block the use of
Huawei equipment in 5G networks across the country (The Telegraph,
Pressure mounts on Huawei with threat of increased US sanctions).
Экономические санкции – это преграда / блокировка / запрет
Для представления экономических санкций авторы рассмотренных
англоязычных публикаций прибегают к их представлению как запрета,
блокировки для тех, против кого эти санкции вводятся. С этой целью в
англоязычных публикациях используются метафорически переосмыс-
ленные единицы „to block, ban, freeze‟:
268
The resolution also adds nine individuals and four entities to the UN
blacklist, including North Korea's primary foreign exchange bank,
subjecting them to a global asset freeze and travel ban (The Telegraph,
United Nations Security Council unanimously approves sanctions on North
Korea to ban $1bn of exports).
Таким образом, предпринятый в рамках данного исследования
анализ публикаций в англоязычных изданиях по проблеме экономи-
ческих санкций свидетельствует о том, что для их репрезентации
авторы прибегают к использованию метафоризированной лексики,
которая отражает базовые метафорические модели, представляющие
экономические санкции как войну, наказание, предупреждение,
действие, месть, замену политики, инструмент, давление и преграду.
Рассматривая метафоризацию в контексте перевода, следует
отметить необходимость сохранения образа оригинала в переводе, то
есть первостепенным является воспроизведение функции метафоры, а
не самой метафоры, т.к. перевод стилистических средств часто
вызывает затруднения ввиду национальных особенностей стилисти-
ческих систем различных языков. В переводе при передаче экспрес-
сивной функции ставится задача достижения экспрессивного
эквивалента, т.е. создания в процессе межъязыкового общения такой
ситуации, при которой эмоциональная реакция получателя текста
перевода могла бы соответствовать эмоциональной реакции получа-
теля текста оригинала.
В ходе подобных преобразований наблюдаются две основные
закономерности. Во-первых, в связи с тем, что применение
аналогичных стилистических средств может привести к снижению
коммуникативного эффекта, приходится использовать другие
средства, позволяющие оставить экспрессию на прежнем уровне. В
этой ситуации можно говорить о сохранении экспрессивного эффекта
оригинала. Другим важным моментом является понимание того, какой
объем семантической составляющей метафоры стоит передать в
переводе. Смысловая составляющая любой метафоры находится на
пересечении полей образности и семантики описываемого объекта.
При переводе метафор переводчику важно: а) верно оценить, обладает
ли эта смысловая область позитивной или негативной окраской, т.е.
выявить причину сравнения, и б) понять, является ли заданная область
коннотативной или денотативной [5, с. 79.].
Таким образом, по способу перевода на русский язык метафоры
можно условно разделить на четыре группы:
1. Метафоры, имеющие полное соответствие в русском языке и
калькируемые целиком при переводе:
269
Money wars / денежные войны; big guns /крупнокалиберные орудия

Money wars: how sanctions and tariffs became Trump‟s big guns. /
Денежные войны: как санкции и тарифы стали крупнокалиберными
орудиями Трампа.
2. Метафоры, частично не совпадающие в образности с русскими:
To go toe-to-toe / Идти нога в ногу
You need to be able to go toe-to-toe with this guy and take him down, or
we‟re going to lose our sanctions war. / Вы должны быть готовы идти
нога в ногу с этим парнем и уничтожить его, или мы проиграем нашу
войну санкций.
3. Метафоры, при переводе которых образ полностью меняется:
To hang fire / приостановить действие, выжидая более удобного момента
They have hung fire for the sanctions. / Они приостановили санкции,
выжидая более удобного момента.
4. Метафоры, которые переводятся нейтральной лексикой:
To cut no ice / ничего не добиться
The USA cut no ice imposing sweeping sanctions on Russia. /
Радикальными санкциями против России США ничего не добились.
5. Метафоры, которые требуют при переводе раскрытия их смысла:
The Senate lame-duck session / заседание Сената до передачи
полномочий новоизбранному составу
The Senate may vote on imposing the sanctions on Russia during the
lame-duck session, but the House will probably postpone its vote until next
year. / Сенат, возможно, поставит на голосование вопрос о введении
экономических санкций против России на своем заседании до передачи
полномочий новоизбранному составу. Что касается палаты предста-
вителей, то она, возможно, отложит голосование до следующего года.
Следовательно, переводимость конкретной метафоры зависит от
культурного опыта переводчика и семантических ассоциаций, выража-
емых данной метафорой, а также от возможности их передачи без
искажения смысла.
К названным выше условиям успешной работы переводчика
необходимо добавить еще одно, пожалуй, не менее важное, чем все
остальные, вместе взятые. Это идентификация метафоры в контексте,
на что и направлено данное исследование. Понимание переводчиком
исходного контекста, как его общего, так и имплицитного смысла, и
факторов образности должно охватывать все уровни: от уровня
отдельных слов, через уровни предложений и сверхфразовых единств,
до уровня всего текста. Без адекватного понимания не может быть
адекватного перевода.
270
1. Пищерская Е.Н. Стратегический потенциал текста баннерной
рекламы: дис… канд. филолог. наук. Иркутск, 2011. 198 с. 2. Телия В.Н.
Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингво-
культурологический аспекты. М.: Школа «Языки русской культуры»,
1996. 288 с. 3. Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркале: когни-
тивное исследование политической метафоры (1991-2000). Екатерин-
бург: УрГПУ, 2001. 238 с. 4.Чудинов А.П. Метафорическая мозаика в
современной политической коммуникации: монография. Екатеринбург:
УрГПУ, 2003. 178 с. 5. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. М.:
Международные отношения, 1980. 167с.
Людмила Павлова
Анализ трудностей перевода на английский язык авторских

неологизмов в произведениях Д. Емеца
The article analyzes the difficulties of translating the author's

neologisms, which are widely represented in the series of Russian science
fiction novels by D. Yemets. The material for the study was his novel
ŖTanya Grotter and the Magic Double Bassŗ, and the translation of this
novel into English. The author's neologisms are revealed, which when
translated by J. Buckingham are not quite accessible to the English-
speaking reader. We offer our own translation options.
Keywords: author's neologisms, fantasy, translation difficulties,
translation methods, translation from Russian into English.
Таня Гроттер Ŕ главная героиня одноименной серии русских

фантастических романов автора Дмитрия Емеца, которая началась в
2002 г. с «Тани Гроттер и магического контрабаса». Серия книг
повествует о девочке с магическими способностями. Осиротевшая еще
в младенчестве, она получила отметину Ŕ пятно на носу во время
нападения злодейки, погубившей ее родителей. В приемной семье с
ней плохо обращались до тех пор, пока она не покинула дом и не
нашла свое место в волшебном мире Ŕ в школе волшебства
«Тибидохс». Дж. Роулинг и продюсеры фильмов о Гарри Поттере
считают, что «Таня Гроттер» была скопирована с «Гарри Поттера».
Однако Д. Емец и его издатели утверждают, что Таня Гроттер не
является откровенным пиратством. По их словам, это пародия на
творчество Роулинг, характерный русский «культурный отклик»,
включающий в себя огромное количество материала из русского
271
фольклора и сказок. Ведь существует много произведений,

содержащих заимствования, например, из греческой мифологии.
В первой части саги о Тане Гроттер мы сталкиваемся с такими
интересными артефактами, как «Тибидохс», «Древнир», «Исчезающий
этаж» и «Статуи-душители». Переводчица Дж. Бакингем предоставила
свои версии перевода. Рассмотрим их подробнее.
«Тибидохс» – “Tibidox”:
Тибидохс Ŕ школа магии, расположенная на острове Буяне посреди
океана. Название школы очень примечательно и легко узнаваемо
каждому русскоговорящему человеку, знающему сказочное закли-
нание старика Хоттабыча «Трах-тибидох». Вероятнее всего, автор
решил адаптировать заклинание под название школы, что привело к
такому интересному результату. Однако для англоязычных читателей
смысл вряд ли будет понятен, поэтому при переводе на английский
язык целесообразно взять заклинание, знакомое англоязычной
культуре. На наш взгляд, заклинание Abracadabra является самым
подходящим. Из него можно образовать новое, более узнаваемое
название школы Ŕ Abracadabrox (при этом частично сохраняется
русская часть -охс.
«Древнир» – “The Ancient One”:
Древнир Ŕ величайший волшебник мира Тани Гроттер, чье имя
указывает на его принадлежность к древнему миру. Здесь четко видно,
что Д. Емец использовал настоящие имена (Владимир, Казимир и т.д.)
для создания авторского неологизма. Перевод Дж. Бакингем
отображает изначальный смысл, вложенный автором, однако звучит
как кличка. Мы полагаем, что в данном случае необходимо после-
довать методу Д. Емеца и создать собственный неологизм путем
слияния слова ancient и окончания -us, широко используемого в
именах древнего мира: The Ancient One Ŕ Ancientus.
«Исчезающий этаж» – “The Vanishing Floor”:
На наш взгляд, Дж. Бакингем предоставила не самый лучший
вариант перевода данного артефакта, переведя лишь лексическую
часть неологизма. Согласно Оксфордскому словарю, глагол to vanish
имеет значение to disappear or stop being present or existing, especially in
a sudden, surprising way, тогда как «исчезающий этаж» не пропадал
полностью; он изредка появлялся, при этом наблюдатель, попавший на
этаж, мог все еще оставаться в школе. В данном контексте подошло бы
слово disappearing (if people or things disappear, they go somewhere
where they cannot be seen or found): The Vanishing Floor Ŕ The
Disappearing Floor.
272
«Статуи-душители» – “Statue-Crushers”:
Данный неологизм был использован единожды в серии книг о Тане
Гроттер, поэтому информации о нем крайне мало. Мы только можем
догадываться, что эти статуи душили людей, подходящих к ним, или,
например, проходящих мимо. Однако данного контекста нам вполне
хватает для осуществления перевода неологизма.
Для начала рассмотрим его вторую часть, которая представляется
нам весьма сомнительной. Глагол to crush имеет значение to press
something very hard so that it is broken or its shape is destroyed, что не
отвечает авторскому значению, вложенному в неологизм. Более того,
читатели могут неправильно воспринять значение слова и представить
людей или других созданий, которые разрушают статуи.
Перевод некоторых глаголов может вызвать двусмысленность. Так,
глагол to choke со значением to make someone stop breathing by pressing
their throat with the hands мог бы быть хорошим вариантом перевода,
однако с недавнего времени стало широко использоваться слово choker,
которое обозначает короткое ожерелье, плотно прилегающее к шее. Мы
полагаем, что в данном случае наилучшим вариантом было бы исполь-
зование глагола to stifle (to be unable to breathe because you have no air).
Во избежание ложного восприятия неологизма следует также
изменить его первую часть: поставить существительное statue в
множественное число: Statue-Crushers – Statues-Stiflers.
Издательское изложение романа Д. Емеца «Таня Гроттер и
магический контрабас» звучит следующим образом:
«Черная колдунья Чума-дуль-Торт, чье имя они боятся даже
произнести вслух, поднимаясь к власти, уничтожает блестящих магов
одного за другим. Среди ее жертв Ŕ замечательный белый маг
Леопольд Гроттер. Его дочь Таня каким-то неведомым образом
умудряется избежать смерти, но на кончике ее носа остается на всю
жизнь загадочное родимое пятно... Чума-дель-Торт таинственно
исчезает, и Таня Гроттер оказывается брошенной в семью бизнесмена
Дурнева, своего дальнего родственника... она живет с этой крайне
неприятной семьей до десяти лет, а затем оказывается в уникальном
мире Тибидохсской школы магии…».
Уже из перевода пролога к книге видна позиция переводчика по
отношению к передаче имен собственных. Использование приема
транскрипции позволило ей перевести имя черной колдуньи Чума-
дель-Торт как Plague-del-Cake. Фамилию Дурнев она перевела с
помощью транслитерации Ŕ Durnev.
Известно, что авторы произведений такого жанра, как фэнтези,
вкладывают особый смысл в имена своих персонажей, поскольку
273
именно имя героя позволяет создать ассоциации с его характером, и

читатель, впервые встретившись с героем на страницах романа и
прочитав его имя, уже ждет от него в дальнейшем соответствующих
поступков. В первом случае транскрипция уместна, а вот транс-
литерация во втором случае вызывает у нас сомнение в том, удачен ли
этот прием.
Сравним впечатление от имени Дурнев русскоязычного читателя с
впечатлением англоязычного читателя. Фамилия Дурнев вызывает
улыбку и отношение к персонажу как к человеку низких умственных
способностей, который будет попадать в курьезные ситуации и вести
себя в них в соответствии со своей фамилией. Однако для англо-
язычного читателя эта фамилия прозвучит так же, как Иванов, Петров,
Сидоров; он не поймет, что фамилия является говорящей. На наш
взгляд, переводчица могла бы более творчески подойти к переводу
этой многозначительной фамилии.
У англоязычной переводчицы Дж. Бакингем, несомненно, возни-
кало множество трудностей при переводе серии произведений
Д. Емеца «Таня Гроттер». Это связано со спецификой русской
культуры, нередко не понятной англоязычному человеку. Кроме того,
русский язык изобилует идиомами, фразеологизмами, неологизмами, в
том числе и авторскими, которые далеко не каждый англичанин, даже
знающий русский язык, может понять правильно.
Возьмем, к примеру, фрагмент романа «Таня Гроттер и магический
контрабас» Д. Емеца и сравним его с переводом на английский язык
переводчицы Дж. Бакингем:
Д. Емец: «Ярким осенним утром, когда все в мире выглядело
пронзительным и до безобразия счастливым, а листва на деревьях
сияла, словно была облита сусальным золотом, из подъезда
многоэтажного дома на Рублевском шоссе вышел высокий сутулый
человек в сером пальто» [1, с. 6].
Дж. Бакингем: On a bright autumnal morning when everything in the
world appeared harshly vivid and disgracefully happy and the foliage on the
trees shone as if it was doused with golden tinsel, a stooping tall person in a
grey coat came out of the entrance of a multi-storey building on Rublev
Road [2].
Русское выражение «до безобразия счастливым» не вызовет
сомнений у русскоязычных читателей, поскольку в России оно доста-
точно распространено. Как же воспримет его англоязычный переводчик
или читатель, владеющий русским языком, но не живущий в России?
Два слова из этого сочетания вступают в явное противоречие:
слово «счастливый» и слово «безобразие» никак не сочетаются.
274
Счастье не может быть безобразным. Переводчица решила возникшую

проблему, переведя это выражение как disgracefully happy (безобразно
счастливый), т.е. она использовала при переводе словосочетания кальку.
Полагаем, что англоязычные читатели не поймут смысл данного
выражения. Более того, оно может вызвать у них недоумение. На наш
взгляд, более удачным был бы перевод этого выражения как
outrageously happy (безумно счастливый). Это было бы понятно
англичанину. Полагаем, что такой перевод будет более выразительным.
Д. Емец: «В клюве птица держала вырезанную из журнала
фотографию, с которой смотрел…да, это был он самый Ŕ Герман
Дурнев, снятый вместе с женой Нинелью и дочерью Пипой на
выставке «Международные подтяжки» на ВВЦ» [1, c. 9].
Дж. Бакингем: The bird held in its beak a photograph cut out from a
magazine and was looking at it… yes, it was the same Ŕ Herman Durnev,
taken together with his wife Ninel and daughter Pipa at the International
Suspenders Exhibition in the All-Russia Exhibition Centre [2].
Правильным было решение переводчицы расшифровать
сокращение ВВЦ Ŕ the All-Russia Exhibition Centre.
Приведем еще один фрагмент из романа и сравним его с
переводом, который представляется нам не вполне удачным:
Д. Емец: «Клянусь волосом Древнира, это ни в какие ворота не
лезет! Представить только, сам академик белой магии, глава школы
волшебства Тибидохс, Сарданапал Черноморов вынужден снимать
простейшие заклятия нежити! Где, позвольте спросить, наши младшие
волшебники, где ассистенты? Ŕ строго поджав губы, спросила она» [1, c.10].
Дж. Бакингем: I swear by the Hair of The Ancient One, itřs really too
much! Only imagine, the very academician of White magic, the head of the
Tibidox School of Magic, Sardanapalus Chernomorov is forced to remove
the simplest spells of the evil spirits! Where, please permit me to ask, are
our junior magicians, where are the assistants?ŗ she asked, pressing her lips
tightly [2].
Устойчивое выражение «это ни в какие ворота не лезет»
переводчица перевела слишком нейтрально и, на наш взгляд, не
совсем точно, поскольку далее Медузия, спутница академика
Черноморова, более подробно объясняет свое недовольство.
В этом контексте перевод рассматриваемого выражения как it‟s
really too much не вписывается в контекст и не объясняет, чего здесь
«слишком много». На наш взгляд, более удачным был бы перевод
фразы, как it doesn't fit in any way (это ни в коем случае не подходит),
он лучше отражает смысл переводимого фрагмента.
275
Д. Емец: «Более чем. Он его родственник. И даже довольно

близкий Ŕ всего-навсего троюродный племянник сестры его бабушки.
Разумеется, для лопухоидов такое родство Ŕ седьмая вода на киселе,
но мы-то с тобой знаем формулу магородства Астрокактуса
Параноидального!»
Дж. Бакингем: More than that. Heřs his relative. And even rather a
close one Ŕ at least a nephew of his grandmotherřs second cousin. Of
course, for moronoids this type are related only through Adam, but you and
I know the formula of magic-kinship of Astrocactus the Paranoid!
В этом фрагменте русский фразеологизм «седьмая вода на киселе»
переведен как related only through Adam (связанные родством только
через Адама). Здесь переводчица использовала аллюзию на
библейскую историю о первых людях на Земле Ŕ Адаме и Еве. В
определенной степени Дж. Бакингем удалось объяснить отдаленность
родства старшего Гроттера, но следует признать, что не о такой
неизмеримой удаленности идет речь. Такое родство, как в ее переводе,
Ŕ вовсе не родство. Но автор Емец выделяет в этом плане пусть и
очень дальнего, но все же родственника, и степень родства он четко
обозначает в тексте. Так что этот перевод фрагмента не может
произвести должного впечатления на англоязычного читателя.
Следующий отрывок может служить одним из ярких примеров
трудности перевода авторских неологизмов. Так, русскоязычному
читателю понятен смысл искаженных слов следующего появля-
ющегося персонажа Ŕ Кикиморы, вынужденной вылезти из люка и
ругающейся на тех, кто ее потревожил. Во гневе она для усиления
своего яростного отношения добавляет к словам частички «га» и «ги»:
«убью» Ŕ «убьюга», «на месте» Ŕ «на местюга» и т.д.
Перед переводчицей встает выбор: либо использовать литера-
турный перевод этих выкриков Кикиморы (но тогда потеряется
колоритная выдумка автора, рожденный им сленг), или так же, как и
автор романа, употребить сленг, но его уже нужно придумать самой,
так как слова уже не русские, а английские. Дж. Бакингем пошла
вторым путем и сымитировала транслитерацию ga/gi:
Д. Емец: «Убьюга на местюга! А ну отпущуги, кому говорюги!
Напустюги заклюнюги! Тьфуги на тыги! И на тыги тьфуги! Ŕ яростно
выкрикивала она.»
Дж. Бакингем: Killga for revenga! And tellgi someone to let gogi!
Setgi upon bitingi! Fiegi on yougi! And fiegi on yougi!ŗ she screamed
furiously.
Д. Емец: «А-а-а! Сама страшилюга! Отпущуги, сволочуги! Моя
свои делуги проходуги! Нужнуги вы мнуги, рвануги штануги! Тьфуги
276
на тыги! Ŕ визжала кикиморка, не оставляя попыток пнуть Медузию

ластой».
Дж. Бакингем: ŖA-a-a! She scarega! Scumgi let gogi! Gogi my own
businessgi! You needgi ripgi megi pantgi! Fiegi on yougi!ŗ the kikimora
squealed, not giving up the attempts to kick Medusa with her flippers.
В последнем отрывке допущена неточность. Дж. Бакингем пере-
вела слова Кикиморы «Сама страшилюга» как She scarega (она
страшелюга), т.е. речь идет как бы о третьем лице, в то время как
Кикимора ругается с Медузией. Но в целом у переводчицы правиль-
ный подход к переводу выше приведенных выдуманных автором
диалектных неологизмов.
Неологизмы мы обнаруживаем и тогда, когда автор выдумывает
говорящие сами за себя имена, например:
Д. Емец: «Опять эта нежить! Ŕ брезгливо поморщилась Медузия. Ŕ
Порой я начинаю сомневаться, что Та-Кого-Нет действительно
исчезла. То кто-то подослал Мертвого Грифа, а теперь вот это
страшилище…»
Дж. Бакингем: ŖAgain an evil spirit!ŗ Medusa winced with disgust.
ŖNow and then I begin to doubt that She-Who-Is-No-More actually
disappeared. That someone sent Lifeless Griffin, and now here is this fright…
При переводе такого рода имени (имени злодейки) Дж. Бакингем
удачно воспользовалась приемом транскрипции.
Перевод имени «Медузия» посредством транслитерации получил
аналог «Медуза», что совпадает со словом «медуза» и искажает
звучание ее имени в авторском варианте, в результате чего теряется
полуироничное и более приятное, уважительное произношение имени
Медузии и заменяется на более грубое «Медуза», что производит
отталкивающее, негативное впечатление.
Имя Бессмертник Кощеев переводчица перевела Koshchei the
Deathless, что в переводе на русский язык означает Кощей
Бессмертный Ŕ всем известный сказочный персонаж. Однако Д. Емец
не использует напрямую имя сказочного героя, а переделывает на
современный лад, что существенно меняет ситуацию и несколько по-
иному характеризует персонажа. Это означает, что читатель не будет
ожидать от героя тех поступков, которые совершает в своих сказках
Кощей; он скорее будет подозревать Бессмертника Кощеева в
скупости и жадности. Что же касается англоязычного читателя, то,
читая в переводе имя Кощей Бессмертный, он, напротив, будет готов
ожидать от этого героя аналогичных подвигов.
Дж. Бакингем допускает неоправданные вольности и в переводе
других имен. Так, имя «Пако Гробанн» получило более красивое
277
звучание Ŕ Paco Grabanne, т.е. сохранена ассоциация с Paco Rabanne Ŕ

маркой haute couture, но исчез намек на слово «гроб», лежащее в основе
этого имени Ŕ «Гробанн», Ŕ к чему привела замена гласной [о] на [а].
Анализ приведенных примеров показывает один из способов
образования авторских неологизмов Ŕ заимствование слов из диалектов,
просторечий, жаргонов.
Кроме того, в романах Д. Емеца также имеют место заимствования
из латинского языка. Примечательно, что латинские слова или слова,
созданные автором на латинский манер (псевдолатинские слова), автор
вложил в уста академика, образованного человека, поэтому эти
латинизмы и выглядят вполне уместно, как бы искаженно они ни
звучали, потому что латынь всегда считалась языком ученых.
Использование этого языка академиком волшебных наук создает
определенную таинственность для ребенка, который не задумывается
о значении этих слов, а воспринимает их как некую тайну, кусочек
жизни из некоего волшебства. Прочитаем и произнесем эти слова,
представив себе, как они звучат для ребенка, особенно в заклинаниях:
«Первачус барабанус!» Ŕ Firstus drumus!
«Искрис фронтис!» Ŕ Sparkis frontis!
Итак, неологизмы образуются самыми различными путями, а при
создании произведений в жанре фэнтези их появление просто
неизбежно. Понимая это и стремясь сохранить замысел автора, в том
числе и при возникновении у них неологизмов, переводчики создают
свои собственные, переводческие неологизмы. Поиск адекватного
аналога авторскому неологизму оригинального текста относится к
наиболее сложным задачам для переводчика.
1. Емец Д.А. Таня Гроттер и магический контрабас: [повесть]. Москва:
Эксмо, 2018. 384 с. 2. Yemets D. Tanya Grotter and the Magic Double
Bass by Dmitrii Emets. Перевод на англ. язык Дж. Бакингем. Publisher:
ЛитРесPublication. Date: 2017. 426 с. URL: https://ru.scribd.com/book/
490120270/ Tanya-Grotter-And-The-Magic-Double-Bass.
278
Марина Пащенко
г. Чита, Российская Федерация
Фразеологические обороты с компонентом “Saint” во французском

языке и их перевод на русский
The article deals with the phraseological phrases of the French language
with the component ŖSaintŗ. The article analyzes the examples, considers
the processes that occur in the structure and semantics of phraseological
units, and provides ways to translate them into Russian.
Keywords: phraseology, religion, phraseological units, semantics,
translation.
Фразеологические обороты (фразеологизмы, идиомы) являются

неотъемлемой частью лексического фонда любого языка.
Фразеологизмы Ŕ это раздельнооформленные устойчивые воспроизво-
димые единицы языка, обладающие смысловой целостностью (по
определению Д.Н. Шмелева) [1]. Фразеологическая единица пред-
ставляет собой устойчивое сочетание, состоящее из двух или более
полнозначных слов, обладающее семантической слитностью, сверх-
словностью, раздельнооформленностью, воспроизводимостью, эмоцио-
нальной окрашенностью, полным или частичным переосмыслением
компонентов [2].
В основе языковой картины мира французского языка лежит
христианское миропонимание. Именно поэтому во французской
фразеологии представлено большое количество фразеологических
единиц библейского происхождения, а также, связанных с ритуалами
богослужения, событиями, именами собственными и артефактами
христианства.
Во французском языке существует целый ряд фразеологизмов с
компонентом ŖSaintŗ (ŖSainteŗ). Изначально, данные идиомы возникли
в связи с именами и событиями в христианской религиозной сфере,
т.е., образовались на основе прецедентных феноменов. Со временем
имена и события подверглись процессам десакрализации и изменяли
семантику, все больше отдаляясь от источника и ослабляя
религиозный смысл, подтверждая тем самым тезис о диалектическом
развитии фразеологизмов (утрата мотивировки, переосмысление
фразеологизма Ŕ как полное, так и отдельных его компонентов, в том
числе, вследствие искажения первоначального варианта, и,
фактически, возникновения нового фразеологизма) [3, с. 53, 54; 5].
279
Перевод иноязычных фразеологизмов сложно осуществить, сохраняя

все компоненты структуры и смысла фразеологического оборота. При
переводе на русский язык религиозный смысл многих подобных
французских идиом утрачивается по причинам: а) существования в
русском языке эквивалента, не имеющего религиозной основы;
б) полного отсутствия русскоязычного эквивалентного фразеологизма
и необходимости его описательного толкования.
Рассмотрим некоторые примеры с компонентом Saint(e) Ŕ святой
(-ая) из французской фразеологии.
1. Saint-Glinglin, à la Saint-Glinglin Ŕ 1)никогда; 2) неизвестно, когда.
В основе фразеологизма лежит звукоподражание (возможно,
церковному колоколу). В этом выражении Saint рассматривается как
искажение существительного seing в его древнем значении сигнал
(signal). Первоначальная форма идиомы была le signal qui glingue, где
последнее слово в старофранцузском языке означало звучать.
Следовательно, выражение буквально означало сигнал, который звучит,
причем речь шла о сигнале трубы, который, по религиозному преданию,
должен известить о наступлении дня Страшного Суда [4; 10, с.1752].
На русский язык оборот переводится близкими по смыслу
выражениями после дождичка в четверг, когда рак на горе свистнет
или эквивалентом с религиозной основой Ŕ до второго пришествия.
(1) Ou après demain...ou à la saint Glinglin... Glinglin : ça le vaut bien! [8].
В данном случае искажение одного из компонентов исходного
словосочетания породило новый фразеологизм.
Следующий пример показывает изменения смысла в зависимости
от контекста. При этом, компонент Saint является ключевым в
формировании новых смыслов.
2. Sainte nitouche (или Nitouche): недотрога, ханжа. Faire la
sainte nitouche – изображать недотрогу [6].
(2) Paule avait retrouvé, pour la circonstance, ses timidités de petite
fille, son air de sainte Nitouche comme aurait dit Hortense. (G. Ganne, Les
Hauts Cris.) Ŕ По этому поводу Поль напустила на себя, как сказала
бы Гортензия, вид недотроги и держала себя застенчиво, как
маленькая девочка [6].
Кроме указанных значений, приводятся и контекстуальные варианты:
(3)J'ai eu peur que vous soyez un peu... sainte-nitouche. Ŕ Я боялась,
что ты будешь слишком... правильным.
(4) Arrête d'être la sainte-nitouche pour laquelle on te prend, et sois
normale pour une fois. Ŕ Перестань быть сектанткой (возм. святошей),
за которую тебя люди принимают, и побудь нормальной хоть раз.
280
(5) Oh, pour les derniers 6 mois de ma vie, pour le harceleur, pour le
retour de la petite sainte-nitouche. Ŕ О, за 6 последних месяцев моей жизни,
за нытье за самодовольные банальности [7]. Таким образом, фразео-
логизм обладает свойством контекстуальной многозначности, а компо-
нент sainte выполняет оценочную функцию с отрицательным смыслом.
3. Saint - frusquin ( разг.) Ŕ скарб, пожитки.
Происходит фразеологизм от арготизма 17 в. habit Ŕ frisque pimpant
Ŕ нарядная одежда, или от латинского frustulum Ŕ morceau, pièce Ŕ
кусок, часть.
В данном обороте первоначальный смысл компонента Saint
ослаблен в процессе десакрализации в бытовой сфере употребления
фразеологизма. Связанный фразеологизм: boire (или manger) son saint-
frusquin (прост.) Ŕ растратить все свое добро.
(6) Ah! Si ma garce de femme, avant d'en crever, n'avait pas bu tout
mon saint-frusquin à mesure que je le gagnais! (É. Zola, La Terre.) Ŕ Ах!
Если бы моя негодяйка-жена не растратила прежде, чем помереть,
все, что я зарабатывал!
Еще одно значение фразеологизма Ŕ и всѐ (такое) прочее Ŕ... et tout
le saint-frusquin [6; 10, с. 1752].
Данный фразеологизм отличает утрата первоначального значения
Saint и многозначность.
4. Saint- Lâche; réciter la prière de Saint-Lâche (прост. уст.) – спать.
Происходит от Saint и lâche Ŕ 1) Qui n' est pas tendu. ⇒ détendu,
flasque, mou. 2) Qui n 'est pas serré. Ŕ 1) расслабленный, вялый, мягкий.
2) Не сжатый, не стесненный [4; 6].
Эквивалент данного оборота в русском языке отсутствует.
Примерный перевод фразеологизма réciter la prière de Saint-Lâche
может быть читать молитвы святому лежебоке (ср. русский
фразеологизм праздновать день святого лентяя Ŕ бездельничать).
Хотя фразеологизм дается с пометкой «устаревший», отметим, что
смысл обоих компонентов мотивирован и является образным наимено-
ванием явления. Первоначальный смысл Saint в данном случае также
ослабевает из-за десакрализации, в связи с бытовым и, возможно,
ироничным употреблением.
5. La sainte journée, toute la sainte journée Ŕ (божий) день;
весь(божий) день [10, с. 1752]. Фразеологизм подчеркивает продолжи-
тельность действия, события. Компонент sainte претерпел десакрали-
зацию и десемантизацию (ср. русск. каждый божий день; ясно, как
божий день).
6. Arche Sainte (arche sainte, или arche d'alliance, du Seigneur)
1) рел. ковчег завета, кивот ветхозаветный 2) c'est l'arche sainte Ŕ это
281
святая святых; этого опасно касаться. Еще один синонимичный

фразеологизм также имеет религиозную основу: le Saint des Saints Ŕ
святая святых [6; 10, с. 1752]. Именно этот эквивалент существует в
русском языке и служит переводом французского фразеологизма. В
данном случае Saint сохраняет смысл.
7. C'est la Sainte barbe (la barbe!) Ŕ Ну и скучища! Мухи от скуки
дохнут! [6; 10, с. 160] Фразеологизм состоит из компонентов Sainte и
barbe Ŕ борода. В современном употреблении он утратил часть Sainte,
сохранив для обозначения скуки только часть la barbe. Это пример
структурного преобразования фразеологизма с сохранением смысла. В
русском языке существует эквивалентный фразеологизм, поэтому
трудности при переводе не возникает, но связь с религиозным
компонентом отсутствует.
8. Cela n 'est pas fait par l'opération du Saint Esprit Ŕ Это не
Святой Дух сотворил = это неспроста; это не случайно [6].
Фразеологизм имеет явно выраженное религиозное, Евангельское
происхождение и переводится на русский язык описательными
средствами, не связанными с религиозным смыслом данного оборота
во французском языке [6].
9. Coiffer sainte Catherine (или Sainte-Catherine) Ŕ остаться
старой девой; засидеться в девках.
Происхождение фразеологизма относится к имени христианской
святой мученицы Екатерины Александрийской, которая является
покровительницей невест. День святой Екатерины отмечают 25 ноября,
и, в связи с этим, девушки, которые выходят замуж в возрасте старше 25
лет, называются les catherinettes (катеринками). Фразеологизм, основан-
ный на прецедентном имени христианского культа святых, на русский
язык переводится выражением, не связанным с религией.
(7) Tu as vingt-six ans, me disait mon père. À ton âge les jeunes filles
ont déjà coiffé sainte Catherine. (P. Guth, Le Mariage du naïf.) Ŕ Тебе
двадцать шесть лет, говорил мне отец. В твои годы девушки слывут
уже за старых дев [6].
Во французском языке есть и фразеологизм-антоним Ŕ décoiffer
sainte Catherine (или Sainte-Catherine): 1) выдать девушку замуж;
2) выйти замуж
(8) Mademoiselle, je suis tout à fait de votre parti, je veux que les filles
se marient, c'est fait pour ça. Il y a une certaine sainte Catherine que je
voudrais toujours décoiffer. (V. Hugo, Les Misérables.) Ŕ Я всецело на
вашей стороне, мадемуазель, я хочу, чтобы девушки выходили замуж,
для этого они и созданы. Одна такая засиделась в девках, и я хочу ее
все-таки сосватать[6].
282
10. Les saints de glace Ŕ фразеологизм обозначает период

похолодания 11, 12, 13 мая во время дней св. Мамерта, св. Панкрасия и
св. Серве (saint Mamert, saint Pancrace, saint Servais). В основе лежат
прецедентные имена французской христианской культуры, на русский
язык переводится либо описательно, либо близким по смыслу нерели-
гиозным оборотом черемуховые холода [10, с. 1752].
11. Odeur de sainteté Ŕ благоухание святости (аромат, исходящий,
согласно религиозным представлениям, от тела или могилы умершего
святого). Фразеологизм, также связанный с культом христианских
святых, не имеет эквивалентов в русском языке, но во французском
есть его смысловые вариации:
 vivre en odeur de sainteté – жить в святости;
 mourir (или trépasser) en odeur de sainteté – умереть святой
смертью, умереть в святости;
 n'être pas en odeur de sainteté – быть на дурном счету, не
пользоваться чьим-либо расположением, доверием [6].
(9)Mais bien des saints n'avaient-ils pas l'haleine un peu forte?
Pourtant, après leur mort, leur corps exhalait cette odeur de sainteté qui
surpasse en suavité tous les parfums de la terre. (P. Guth, Le Mariage du
naïf.) – А разве у многих святых не пахло изо рта? И тем не менее
после смерти от их мощей исходило то благоухание, которое
превосходит по нежной ароматичности все другие земные запахи [6].
(10) Un "petit rappel" pour ceux qui les aiment tant: d'évidence cet
établissement scolaire privé est sous la coupe de la secte catholique "Opus
Deï"... Alors rappelons, à tous les "en odeur de sainteté" qui billettent sur
ces fora que l'Opus Deï a été créé par l'humaniste, et ami des belles lettres
et du rire, Josémaria Escriba de Balaguer , grand admirateur de Franco et
son soutien dans les heures les plus noires de l'histoire espagnole... Que le
saint homme fût canonisé par Jean-Paul II (qui se ressemblent
s'assemblent)...(Je passe sur les errements du patron de l'inquisition
pendant la guerre de 39/45... le futur Benoît ...)[9].
(11) Cette abbesse était morte en odeur de sainteté et les religieuses qui
avaient [6].
(12) Aussi, je vous prie de croire que les révolutionnaires n'étaient pas
en odeur de sainteté dans la maison Eyssette. (A. Daudet, Le Petit Chose.)
– Послушать моего отца, так вы готовы были поклясться, что
революция 1848 г. была направлена лично против нашей семьи. И
потому можете быть уверены, что революционеры не пользовались
симпатией в доме Эйсет [6].
Таким образом, французские фразеологизмы с компонентом Saint(e)
широко представлены во французском языке, а ключевой компонент
283
Saint(e), испытывает различные смысловые изменения, в том числе,

десакрализацию и изменения семантики, а иногда полную десеман-
тизацию. Также, он является подвижной частью в структуре фразеоло-
гизма, которая может опускаться с сохранением смысла идиомы.
1. Евсеева И.В., Лузгина Т.А., Славкина И.А., Степанова Ф.В.; Под
ред. И.А.Славкиной. Современный русский язык: Курс лекций.
[Электронный ресурс]: https://scicenter.online/russkiy-yazyik-scicenter/
ponyatie-frazeologizma-priznaki-71255.html. 2. Луговая Н.В. Национально-
культурные особенности французских фразеологических единиц. [Элект-
ронный ресурс]: http://rostov-language.ru/help-50.html. 3. Радченко Е.В.
Процесс образования многозначных фразеологических единиц.
Вестник ЮУргу, серия «Линнвистика». № 1, 2007. С. 53-61. 4. Словари
и энциклопедии на Академике. [Электронный ресурс]: https://translate.
academic. ru/ %C3%A0%20la%20 /fr/ru/. 5. Телия В.Н. Русская фразеология.
[Электронный ресурс]: https://perviydoc.ru/v29954/%D1%82%D1%8F?page=2.
6. Французско-русский фразеологический словарь. [Электронный ресурс]:
https://885.slovaronline.com/35747. 7. Context.reverso. [Электронный
ресурс]: https://context.reverso.net/%D0B9/Sainte-Nitouche. 8. Le Nouvel
Observateur. Le FN rassemble ses troupes à lřapproche des europeennes.
Commentaire. [Электронный ресурс]: http://tempsreel.nouvelobs.com/
politique/20140501.OBS5875/le-fn-rassemble-ses-troupes-a-l-approche-des-
europeennes.html 01. 05.14. 9. Le Nouvel Observateur. Opus Dei,
harcèlement, favoritisme: les dérives d'un lycée privé parisien.
Commentaire. [Электронный ресурс]: http://tempsreel.nouvelobs.com/
education/20140418.OBS4486/opus-dei-harcelement-favoritisme-les-
derives-d-un-lycee-prive-parisien.htm 21.04.2014. 10. Petit Robert.
Dictionnaire de la langue française. Paris, 1987. 2171 p.
Вячеслав Плютов
Грамматические трансформации в переводе с близкородственных

языков
The article focuses on the grammatical transformations in the Belarusian

translation of the novel ŖThe Orphanageŗ by Serhiy Zhadan. Despite a close
relationship of vocabulary and grammatical features of the Ukrainian and
Belarusian languages the translator had to tackle various problems in
achieving translation adequacy. Illustrative examples have been provided
with reference to the grammatical transformations used by the translator of
the novel.
Keywords: translation from closely related languages, grammatical
transformations, permutations, replacements, vocative case.
284
Важными средствами достижения адекватности перевода являются

разнообразные трансформации: лексические, грамматические, стилис-
тические. В ходе переводческого процесса с близкородственных
языков переводчику приходится преодолевать целый ряд трудностей,
обусловленных взаимовлиянием контактирующих языков, иллюзией
их параллелизма, лингвистической интерференцией. Действительно,
близость характеристик частей речи и грамматических категорий,
определенная общность построения предложений и словосочетаний
способны дать переводчику большую уверенность в том, что решение
переводческих задач во многих случаях вполне осуществимо с
помощью дословного перевода. Однако формальное сходство
морфологических и синтаксических параметров близкородственных
языков вовсе не лишает их национальной специфики, проявляющейся
в значениях тех или иных средств, в степени их употребительности, в
функциях, в стилистической окраске.
В этой связи не потеряли своей актуальности высказывания
известного украинского поэта, переводчика и лингвиста Максима
Рыльского, который переводил со многих славянских языков. Максим
Рыльский отмечает «ошибочность мнения, будто бы переводить с
близких языков легче, чем с языков далеких. Перевод на украинский
язык, скажем, с русского или белорусского представляет специфи-
ческие, не всегда преодолимые трудности, он таит в себе много
опасностей» [1, с. 114].
Наличие межъязыковых параллелей также не исключает наличия
уникальных конструкций, не имеющих соответствия в родственном
языке. Так, в русском языке нет формально сходного соответствия
белорусскому сочетанию толькі гэта...аж: Толькі гэта я мінаю
масток, аж там, у кустах на балоце як зашуміць... [2, с. 106]. Точно
также в русском языке нет точных соответствий белорусским союзам
покі, покуль, ледзве, патуль...пакуль, датуль... пакуль, чуць што, сама
што...як и др.: Пакуль на гумне цэп, патуль на стале хлеб [2, с. 107].
Важной составляющей процесса перевода являются граммати-
ческие трансформации, которые находят свое отражение в морфологи-
ческих и синтаксических заменах, а также в изменениях структуры
предложений. Для анализа грамматических трансформацией нами был
выбран перевод романа «Інтернат» Сергея Жадана [3] на белорусский
язык. Перевод романа с украинского языка был выполнен Наталкой
Бабиной [4]. События романа развертываются в 2015 году, во время
военных действий в Донбассе.
Чаще всего считают, что перевод отвечает нормативным
требованиям, если обеспечивается его максимальная близость к
285
оригиналу, его способность полноценно заменять оригинал как в

целом, так и в деталях. В.В. Сдобников полагает, что качество
перевода складывается из двух составляющих: адекватности, которая
означает воспроизведение в переводе функции исходного сообщения,
и эквивалентности, предполагающей максимальную лингвистическую
близость текстов оригинала и перевода [5, c. 209].
Белорусский перевод романа «Iнтернат» Н. Бабиной в большинстве
случаев строго соответствует оригиналу в плане построения
предложений и различается только лексической наполняемостью,
сохраняя семантическую соотносительность оригинала и перевода:
Виходять під місяць. Перетинають поле, знаходять діру в
бетонному мурі. Далі рівчак, стежка, спалена вантажівка, што
потрапила сюди невідомо як. Довго йдуть високим очеретом, стежка
виводить до залізничної стрілки. [3, с. 198]. Ŕ Выходзяць пад месяц.
Перасякаюць поле, знаходзяць дзірку ў бетонным муры. Далей роў,
сцежка, спалены грузавік, які трапіў сюды невядома як. Доўга ідуць у
высокім чароце, сцежка выводзіць да чыгуначнай стрэлкі [4, с. 175].
Несмотря на кажущуюся похожесть характеристик и особенностей
текстов в сопоставляемых языках, переводчику пришлось
преодолевать большие трудности, связанные с лексическими
проблемами: учитывать различия в сочетаемости слов, конкрети-
зировать их значения и многое другое.
Что касается грамматических особенностей при переводе романа,
нам представляется интересным отметить как морфологические, так и
синтаксические трансформации. Так, не следует забывать, что, несмотря
на близость рассматриваемых языков, у них могут наблюдаться
расхождения в грамматическом роде имен существительных:
1. Раптово з туману виринаɛ автобусна зупинка [3, с. 138]. Ŕ
Раптам з туману выплывае аўтобусны прыпынак [4, с. 123]. …через
спортзал усе адно не вийдемо [3, с. 131]. Ŕ …праз спортзалу ўсѐ роўна
не выйдзем [4, с. 117].
Несоответствия в языке оригинала и языке перевода могут быть
выявлены при употреблении категории числа:
2. ...іржу, що осідаɛ в коридорному присмерку [3, с.145]. Ŕ ...іржу,
якая асядае ў калідорных прыцемках [4, с. 129]. Такою мовою тут
говорять бригадири на шахтах, або парторги на зборах... [3, с. 151]. Ŕ
Такой мовай тут гавораць брыгадзіры на шахтах, або парторг на
сходзе... [4, с. 134].
В последнем примере на белорусском языке парторг употреблен в
единственном числе, так как соотносится с единственным числом
слова сход (собрание). Употребление слова сход во множественном
286
числе могло бы привести к двусмысленному истолкованию фразы: на

сходах в переводе с белорусского может означать на лестнице.
В рассматриваемых нами языках многие словосочетания
сохраняют тождественность по форме и по значению: чекають своɛї
черги – чакаюць сваѐй чаргі; здираючи шкіру на руках – здзіраючы
скуру на руках; під ногами скрипить гравій – пад нагамі рыпіць гравій.
Вместе с тем при передаче объектных, пространственных,
временных, целевых и других отношений формы зависимых слов в
обоих языках могут не совпадать, что потребует замены предлогов,
замены падежей, иногда замен частей речи.
3. Йдуть асфальтовою доріжкою за корпус інтернату... [3, с. 31]. Ŕ
Ідуць па асфальтавай дарожцы за корпус інтерната... [4, с. 117].
Незабаром з‟являються будинки [3, с. 139]. Ŕ У хуткім часе з‟яўляюцца
дамы [4, с. 123]. Схожий на оперного співака з провінції [3, с. 201]. Ŕ
Падобны да опернага спевака з правінцыі [4, с. 178]. Дні о цій порі такі
короткі... [3, с.211]. Ŕ Дні ў гэтую пару такія кароткія... [4, с. 187].
Под влиянием русского языка звательный падеж в белорусском
языке, в отличие от украинского языка, не выделяется в парадигме
склонения имен существительных, хотя формы такого падежа
сохранились в диалектах и в литературном языке. В современном
белорусском языке звательные формы встречаются в основном у
одушевленных существительных мужского рода (дружа, браце,
сынку), редко в словах, обозначающих живых существ (коце), и у
неодушевленных существительных в поэтическом контексте (гаю). В
тексте рассматриваемого перевода звательный падеж в обращениях
заменяется на именительный падеж:
4. Павле Ивановичу, ви обіцяли допомогти з водою, Ŕ говорить
Ніна [3, с. 136]. Ŕ Павел Іванавіч, вы абяцалі дапамагчы з вадой, Ŕ
гаворыць Ніна [4, с. 121]. Я, Ніно, туди не ходжу… [3, с.158]. Ŕ Я,
Ніна, туды не хаджу... [4, с. 141]
Для выражения будущего времени глаголов в оригинальном тексте
романа довольно часто используется сложная или синтетическая
форма, которая образуется путем прибавления к инфинитиву
спрягаемого глагола несовершенного вида личных окончаний - му,
-меш, - ме, -мемо, - мете, - муть [6, с. 118]. Остатки древней формы
сложного будущего времени (рабіцьму, хадзіцьмеш, прасіцьмуць и
др.) сохранились также в белорусских говорах. Они проникли и в
художественную литературу: Яе нага не ступіць на мой парог, покуль
жыціму; А куды вы, паненачка, ехацімеце? [2, с. 45]. Однако в целом в
современном белорусском языке такая форма воспринимается как
архаичная и употребляется редко. В рассматриваемом нами переводе
287
романа она повсеместно заменяется простой или составной

(аналитической) формой будущего времени.
5. …давай, давай за мною, ти ж мусиш подивитися, що там,
боятимешся, німітимеш, а подивишся, давай, давай [3, с. 92]. Ŕ
…давай, давай за мной, ты павінен паглядзець, што там, будзеш
баяцца, знямееш, а паглядзіш, давай, давай [4, с. 81]. Він згатуватиме
відлигу, запевняɛ себе Паша, обов‟язково згадуватиме [3, с. 307]. Ŕ Ён
будзе ўспамінаць адлігу, запэўнівае сябе Паша, абавязкова будзе
ўспамінаць [4, с. 274]
В тексте перевода нами отмечены случаи, когда члены
предложения, части речи, типы синтаксической связи подвергались
замене. Причиной подобных замен является стремление переводчика
внести большую ясность в описываемую ситуацию. Кроме того, они
могут обусловливаться разной частотностью употребления словоформ
и конструкций:
6. Дорогою знову починаɛться дощ [3, с.333]. Ŕ Пакуль мы ідзѐм,
зноў пачынаецца дождж [4, с.297]. Наречие дорóгую передаѐтся здесь
придаточным предложением.
Таксист бовтаɛться в ямах, стрибаɛ, злоститься… [3, с. 50]. Ŕ
Машына правальваецца ў ямы, скача па ямах, таксіст злуецца...[4, с. 44].
Еще один вид грамматических трансформаций Ŕ перестановки. В
этом случае изменяется порядок следования элементов предложения в
тексте перевода по сравнению с оригинальным текстом. Часто пере-
становки объясняются стремлением переводчика придать бóльшую
естественность описанию или диалогу.
7. Паша дивиться…як болісно дмухаɛ на скрижанілі пальці водій
[3, с. 50]. Ŕ Паша глядзіць...як кіроўца дзьме на пальцы, што
абледзянелі [4, с. 44].
Количество опущений, использованных в переводе, довольно
незначительно. Опущениям подверглись слова, которые, с точки
зрения переводчика, являлись семантически избыточными:
8. Паші здаɛться, що він повернувся у власне дитинство… [3,
с. 190]. Ŕ Пашу здаецца, што ѐн вярнуўся ў дзяцінства... [4, с. 169].
Такая грамматическая трансформация как объединение предло-
жений использовалась переводчиком редко и с большой осторож-
ностью. Объединение имело место только тогда, когда оно пред-
ставлялось логичным и не вызывало искажения мысли оригинала:
9. Нараховуɛ перші п‟ятдесят сходинок, зупиняɛться, віддихуɛться.
Рушаɛ далі [3, с. 114]. Ŕ Налічвае першыя пяцьдзясят прыступак,
спыняецца, аддыхваецца, рушыць далей [4, с. 101]. А, Ŕ погоджуɛться з
288
ним Саша. – Давно пора. Розвертаɛться, іде в кімнату [3, с. 120]. Ŕ А,

згаджаецца з ім Саша.– Даўно пара, Ŕ паварочваецца, ідзе ў пакой [4, c.107].
В заключение следует отметить, что перевод Н. Бабиной романа
«Інтернат» Сергея Жадана, на наш взгляд, полностью соответствует
семантическим, структурным и стилистическим критериям языка
перевода. Рассматриваемый перевод весьма близок к оригиналу в
плане образности, выразительности и метафоричности. Он оставляет у
читателя сильное эмоциональное впечатление, вполне тождественное с
тем, которое оказывает текст оригинала.
1. Рильський М.Т. Ще раз про переклади. Письменники про свою
роботу. К.: Молодь, 1956. 156 c. 2. Конюшкевич М.И., Корчиц М.А.,
Лещенко В.А. Синтаксис русского и белорусского языков: сходство и
различия. Минск, Народная асвета, 1994. 160 с. 3.Сергій Жадан. Інтернат.
Чернівці: Меридіан Черновіц, 2017. 336 с. 4.Сяргій Жадан. Інтэрнат;
пер. з укр. Н. Бабінай. Мінск: А.М. Янушкевіч, 2019. 300 с.
5. Сдобников В.В. Теория перевода. М: ACT: Восток-Запад; Владимир:
ВКТ, 2008. 448 с. 6. Мущинская В.В. Украинская грамматика в
таблицах и схемах. СПб.: КАРО, 2014. 192 с.
Анастасия Погорельская, Елена Карапетова

Особенности использования и перевода средств отсылки

к информации в современном англоязычном медийном дискурсе
The article discusses the main means of referring to information used in

modern media discourse, their pragmatic functions and ways of translating
from English into Russian. Essential information is often communicated in
the text by means of phraseological units, allusions and quotations, each of
them performing its own pragmatic function. The authors also focus on
different ways of translating these linguistic means of referring to
information.
Keywords: media discourse, intertextuality, phraseological unit,
allusion, quotation.
Деятельность переводчика, работающего с любым видом дискурса,

связана с получением и обработкой (пониманием) и передачей
информации. Фактически, дискурс выступает мощной информа-
ционной системой, содержащей достаточное количество маркеров
скрытой в нем информации, с которой работает переводчик.
289
Одной из особенностей современного медийного дискурса является

наличие в нем средств отсылки к информации разного типа. Сама
категория информации, по мнению ученых, например, И.Р. Гальпе-
рина, выходит за пределы лингвистического и связана с изучением
социальных, психологических, культурологических и других аспектов
проблемы. Одной из проблем выступает ценность получаемой
информации. Речь идет о том, что по мере повторения любая инфор-
мация утрачивает свою ценность, если речь не идет о текстах,
имеющих непреходящую ценность. Такие прецедентные тексты
информативны всегда [1].
Речь идет о характерной черте медиадискурса, его интер-
текстуальности, или присутствии в тексте более или менее
маркированных следов других текстов в виде аллюзий, цитат и т.п.
Фактически, реализация многих функций медийного дискурса
(экспрессивная, апеллятивная, поэтическая, метатекствовая и др.)
возможна благодаря прецедентным текстам, осуществляющим
отсылку к информации, представляющей ценность для ее получателей.
Такие текстовые компоненты служат установлению связи между
известной («чужой») информацией и новой информацией, актуализи-
руемой в конкретном медийном дискурсе.
Целью проводимого исследования было изучение особенностей
использования фразеологических единиц, аллюзий и цитат как
основных средств отсылки к информации в современном медийном
дискурсе, определение их прагматических функций и основных
способов перевода на русский язык.
В качестве рабочего определения фразеологической единицы
использовалось определение, данное В.М. Мокиенко: «относительно
устойчивое, воспроизводимое, экспрессивное сочетание лексем,
обладающее (как правило) целостным значением» [2, c. 80].
Выявление типов фразеологических оборотов, употребляющихся в
медийном дискурсе, основывалось на классификации фразеологи-
ческих единиц В.В. Виноградовым, который подразделяет фразеоло-
гические единицы на фразеологические сочетания, фразеологические
единства и фразеологические сращения [3, с. 243].
Функции фразеологических единиц в публицистике связаны, в
первую очередь, с функциями самой публицистики: они воздействуют
на читателя, оказывают влияние на эмоциональную сферу и поведение
получателя информации, стимулируют прочтение материала, вклю-
чают прогнозирующие механизмы, выполняют различные прагмати-
ческие функции:
290
- юмористическую / ироническую: It‟s a miracle. I am over the hill ...

I mean the moon; From broomsticks to bling: Emma Watson sparkles in
Cannes [4];
- характеризующую / оценочную: They love this guy because he‟s a
straight arrow, he‟s level-headed, and he‟s going to do the right thing for
our country [5].
Среди основных способов перевода, которые используются при
переводе фразеологических единиц с английского языка на русский,
выделяют фразеологические и нефразеологические. К фразеоло-
гическим относят: поиск фразеологического эквивалента, поиск
фразеологического аналога, комбинированный перевод, антоними-
ческий перевод, поиск индивидуального эквивалента. К нефразеоло-
гическим способам относят: лексические методы, фразеологическое
калькирование, описательный перевод.
Между полными фразеологическими эквивалентами не должно
быть различий в стилистической отнесенности, смысловом содер-
жании, степени метафоричности и эмоционально-экспрессивной
окраске: „Santorum has done a good job in pointing out that Achilles heel
in Romneycare,‟ Ms. Palin said. Перевод: Госпожа Пэйлин заявила, что
Санторум проделал хорошую работу, указав на Ахиллесову пяту
Ромникера [6].
В случае отсутствия фразеологического эквивалента, переводчик
может использовать фразеологический аналог, подбирая в ПЯ фразео-
логизм с таким же переносным значением, основанный на ином
образе: He could have avoided much costly admin by copying the Welsh
scheme in the first place – but then he wouldn‟t have had two bites of the
cherry [7]. Перевод: Он мог бы избежать дорогостоящего админи-
стрирования, скопировав сперва Уэльскую систему Ŕ но тогда бы он не
смог убить двух зайцев одним выстрелом.
Прибегая к нефразеологическим способам, переводчик передает
фразеологизм путем калькирования, передает смысл оригинального
английского выражения с помощью свободного словосочетания. В тех
случаях, когда переводчик хочет выделить образную основу фразео-
логизма, или, когда оборот не может быть переведен при помощи
других видов перевода, переводчик прибегает к фразеологическому
калькированию: Don't bite the hand that feeds you. Перевод: Не кусай
руку, которая тебя кормит.
Описательный перевод позволяет переводчику передать смысл
английского оборота свободным словосочетанием. Описательный
перевод сводится не к переводу самого фразеологизма, а к его
толкованию, как это часто бывает с единицами, не имеющими
291
эквивалентов в ПЯ: UK economy at sixes and sevens [5]. Перевод:

Экономика Великобритании находится в полнейшем беспорядке.
Еще одним выразительным средством отсылки к информации в
медийном дискурсе является аллюзия. По мнению И.Р. Гальперина,
аллюзия Ŕ это литературный акт ссылки на любой предыдущий
текстуальный референт, который предусматривает наличие фоновых
знаний (совокупность свидетельств культурно- и материально-истори-
ческого, географического и прагмалингвистического характера,
которые имеются у носителя определенного языка [8, с. 19]), что
вызывает у читателя соответствующие ассоциации [1].
Согласно англоязычным словарям литературных терминов, самая
полная классификация видов аллюзии состоит из: 1) аллюзии-ссылки на
недавние события (topical allusion); 2) личностной аллюзии Ŕ ссылки на
факты биографии писателя (personal allusion); 3)метафорической
аллюзии, целью которой является передача сопутствующей инфор-
мации; 4) имплицитной аллюзии, которая имитирует стиль других
писателей (imitative allusion); 5) структурной аллюзии, которая отобра-
жает структуру другого произведения (structural allusion) [9, с. 9, 42-43].
Считается, что в публицистических текстах аллюзия выполняет три
основные функции: функцию создания юмора, функцию характе-
ризации, способствует более глубокому раскрытию темы. Так,
функция создания юмора заключается в том, что аллюзия может нести
оттенок пародийности и/или ироничности, чтобы приуменьшить
значение ситуации или личности, создавая комический эффект: «А
Васька слушает, да ест»: эксперт оценил заявление Японии об
агрессии Китая. Также, очень часто аллюзивный юмор может
строиться на игре слов.
Что касается характеризующей функции аллюзии, она также часто
может выступать в роли средства описания чьего-либо характера или
внешности через сравнение: Ребѐнок-то совершенно непредсказуемый,
что Маугли, найденный в непроходимых околороссийских лесах, а
потом пригретый. Или необузданный Бинго-Бонго.
Аллюзия может указывать на место действия или передавать
местный колорит: Схожие кадры обильно вылезали в годы развала
Союза. Такой демонический персонаж, как Аваков, необходим новому
президенту. По свежей легенде его и оседлает Зеленский-Вакула,
чтобы достать для своей родной Украины заветные черевички…;
Welcome to the City by the Lake.
Кроме того, аллюзия нередко помогает более лаконично и
эффективно передать тему, поднимаемую автором, например, при
помощи отсылки к какому-либо произведению со сходной тематикой.
292
Еще одним ярким средством отсылки к информации в англо- и

русскоязычном медиадискурсе являются цитаты. В рамках теории
интертекстуальности существует несколько взглядов на определение
цитаты, от широкого до узкого. К одному из широких взглядов
относится определение Р. Барта, который определяет цитату как
«любое заимствование претекста текстом-реципиентом» [10].
В медийном дискурсе цитирование слова и словосочетания может
быть вызвано поиском наиболее точных формулировок мысли или
служить средством экономии журналистского комментария, поскольку
цитата уже выражает определенное мнение. В одной из работ,
посвященной цитате, приводится несколько показательных примеров
[11]: The state railways company said that trains bound for Crimea's regional
capital of Simferopol and the port of Sevastopol will run only to stations on
the mainland near Crimea starting Saturday. The company said the move was
taken to ensure “traffic safety”. (New York Times 26.12.2014).
В других случаях, наоборот, оторванный от контекста фрагмент в
несколько слов в его соединении с авторской речью и авторскими
акцентами может служить не только способом ярче выразить мысль, но
и стать основой многочисленных интерпретаций и манипулятивных
речевых действий: The Tatars largely boycotted the hastily organised
“referendum” which led to Russian annexation (The Guardian 17.03.2015).
Слово Ŗreferendumŗ взято в кавычки, поскольку большинство
англоязычных изданий выражали мнение о незаконности референдума в
Крыму, считая вхождение Крыма в состав России оккупацией, а не
свободным волеизъявлением граждан. Можно предположить поэтому,
что цитирование слова показывает, как бы, российскую точку зрения на
это событие. Кроме того, употребление слова в кавычках часто
подразумевает его противоположное значение, следовательно, здесь
также можно расшифровать прием не как цитирование в чистом виде, а
как выражение мнения о непризнании крымского референдума путем
придания слову отрицательной коннотации.
Рассмотрим способы перевода аллюзий и цитат на русский язык.
Переводчик может обратиться к переводческим трансформациям в
случаях, если реалия, употребленная в языке оригинала, не будет
понята русскоязычными читателями, но может и не использовать
такие трансформации, надеясь на осведомленность читателя. Ср. ниже
перевод примеров, приводимый в [11]: … the Donbas barrier in any
form would be worse than Donald Trump‟s wall. Примером
интертекстуальности является фраза Donald Trump‟s wall. Автор
статьи подразумевает осведомленность читателей о последних
политических событиях, в частности о резонансном законе президента
293
США, по которому нужно защитить Америку от мигрантов из

Мексики, построив стену, разделяющую не только эти страны, но и
семьи, которые живут в этих странах. Перевод: … любой барьер на
Донбассе будет хуже, чем стена Дональда Трампа не содержит
переводческих трансформаций, т.к. по мнению автора, ситуация в
Украине, как и ситуация с законом Трампа, знакома очень широкому
кругу людей, и среднестатистический читатель способен провести
аналогию между событиями, упоминаемыми в статье.
При переводе цитат и пословиц переводчик ищет русское
соответствие, в случае его отсутствия, прибегает к переводческим
трансформациям или перифразе: Beauty and the Beast is simply a cover
version of a chart-topping song, played with such anonymous competence
that Condon‟s motto must have been, “It ain’t broke, don’t fix it.” Another
motto might have been better: “If it ain’t broke, don’t remake it”.
Прецедентным текстом в примере является пословица. В переводе автор
ссылается на пословицу и преобразует ее, чтобы лучше объяснить
смысл данного высказывания: переснимать «Красавицу и чудовище» 
все равно что перепевать песню, возглавляющую хит-парад. И сделано
это было с такой безликой тщательностью, словно Кондон
руководствовался принципом «От добра добра не ищут». Хотя здесь,
пожалуй, было бы уместнее сказать: «От римейка добра не жди».
Таким образом, можно утверждать, что функциями средств
отсылки к информации являются юмористическая / ироническая,
характеризующая / оценочная и ряд других. В дополнение к этому,
цитаты и аллюзии используются как средства для лучшей передачи
темы высказывания, то есть расширяют набор прагматических
функций рассматриваемых средств в зависимости от коммуни-
кативного задания. Среди основных способов перевода фразеоло-
гических единиц выделяют фразеологические и нефразеологические.
Выбор того или иного метода зависит от наличия полных или
частичных эквивалентов в языке перевода. При их отсутствии
переводчик прибегает к передаче смысла фразеологизма путем
калькирования или использования описательного перевода. При
переводе цитат и аллюзий на русский язык переводчик пытается найти
русское соответствие. При их отсутствии переводчик может прибегать
к различного рода трансформациям или обойтись без них, надеясь на
осведомленность читателя.
1. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М.: Высшая школа,
1974. 174 с. 2. Мокиенко В.М. Загадки русской фразеологии. СПб.,
2005. 256 с. 3. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических
294
единиц в русском языке. Лексикология и лексикография: избр. тр. М.:

Наука, 1986. 321 c. 4. Kass J. For NATO visitors: Some lessons in
Chicago-style diplomacy. Chicago tribune [Electronic resource]. 2012.
Mode of access: https://www.chicagotribune.com/news/ctŔxpmŔ2012Ŕ05Ŕ
17ŔctŔmetŔkassŔ0517Ŕ20120517Ŕstory.html. Date of access : 21.01.2019.
5. Baxter M. UK economy at sixes and sevens. Fresh business thinking
[Electronic resource]. 2017. Mode of access: https://www.freshbusinessthinking.
com/uk-economy-at-sixes-and-sevens/ Date of access: 21.01.2019. 6.Hinsliff G.
Katie Price is right. Disabled people shouldnřt be forced off the internet by
abuse. The Guardian [Electronic resource]. 2019. Mode of access:
https://www.theguardian.com/commentisfree/2019/jan/22/katieŔpriceŔ
governmentŔonlineŔabuseŔdisabledŔpeople. Date of access: 23.01.2019.
7. Vrbinc, A. Creative use of idioms in satirical magazines. Jesikoslovlje.
University of Ljubljana [Electronic resource]. 2011. Mode of access:
https://hrcak.srce.hr/file/107984. Date of access: 20.01.2019. 8. Гальперин И.Р.
Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.
9. Ben-Porat Z. The Poetics of Literary Allusion. PTL: A Journal for
Descriptive Poetics and Theory of Literature. 1976. Р. 105-128. 10. Барт, Р.
Избранные работы: Семиотика, Поэтика. М.: Прогресс, 1994. 616 с.
11. Кузина О.А. Цитирование как средство воздействия в медиа-
дискурсе [Электронный ресурс]. 2019. Режим доступа: https://cyberleninka.
ru/article/n/tsitirovanie-kak-sredstvo-vozdeystviya-v-mediadiskurse. Дата
доступа: 20.02.2021.
Olga Romanova, Deniss Gamezo

Riga, Latvia
Stylistics of Scientific Discourse in Charles Darwin‟s “The Origin of

Species” and Its Russian Translations
The present research is devoted to the study of diachronic development

of the Russian academic style based on three translations of Charles
Darwinřs ŖThe Origin of the Speciesŗ into Russian conducted in different
time periods. The original text and the translations are analysed with the
goal to identify the characteristic features of the style at different points in
time and to determine its developmental tendencies.
Key words: evolutionary biology, academic discourse, scientific
translation, academic prose style.
Translation is an integral part of the propagation of scientific knowledge

that ensures successful intercultural communication of novel concepts in
order to stimulate scientific progress. One of the youngest branches of
natural science that has had a significant influence on the society is the field
of evolutionary biology and the related field of genetics. It is commonly
295
believed that the evolutionary theory has had a significant influence on

cultures and ideologies, and that this influence has been reciprocal, as
ideologies have also shaped the evolutionary theory in certain ways [1,
p. 39]. The numerous translations of the fundamental work in the field,
namely Charles Darwinřs ŖThe Origin of Speciesŗ, into Russian will reveal
upon examination how the advancements in the field of biology and
changes in social and political ideology have influenced the perceived
adequateness of the translations through time. Three translations of ŖThe
Origin of Speciesŗ conducted in different periods of time are examined in
the present study with the aim of exposing the stylistic variation of the
Russian academic prose style in the diachronic perspective. There are
numerous Russian translations and editions of ŖThe Origin of Speciesŗ, and
the fact that new translations regularly appear and that older translations are
being revised indicates that the discourse of evolutionary biology is still
developing and changing and that this work is still of interest to the scientific
community. The corpus of excerpts analysed is limited to the section
ŖClassificationŗ from Chapter 14 extracted from the following publications:
1. the 6th edition of ŖThe Origin of Species by Means of Natural
Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Lifeŗ
by Charles Darwin (1872) [2];
2. the 3rd edition of the first translation of the work into Russian by
S. Rachinskiy (1873) [3];
3. the translation by K. Timiryazev edited by N. Vavilov (1935) [4];
4. the 2nd edition of the translation by K. Timiryazev edited by
A. Takhtajan (2001) [5].
The initial hypothesis states that the first translation (1873) treats the
book primarily as a literary text, therefore, the translation is conducted
freely in regard to the original preserving the publicist style, subjectivity
and expressiveness of the style of the time and the source. As the 1935
edition was created at the dawn of modern systematic study and translation
of academic discourse, it is source-text oriented and exhibits both features
of Darwinian style and those of modern Russian academic style, which had
developed but had not yet been described by that time. The most recent
edition (2001) is target-text oriented and employs modern Russian scientific
style in its mature form, as at the time of creation of this edition, the theory
of scientific translation was fully developed and the Russian academic style
was described extensively.
The comparative stylistic analysis of the three translations has been
conducted with the aim of describing the Russian academic style at the
moment of publication of the translations. The stylistic differences
determined reveal the tendencies of the development of the style. Twenty
296
excerpts illustrating the diachronic evolution of the style have been selected
from the texts using the method of continuous sampling.
All the conclusions stem strictly from the observations of the instances
of stylistic discrepancy among the three translations. No attempts to give an
exhaustive description of the style of any one translation were undertaken in
the present study. For the reasons of brevity, general phrases like Ŗthe most
common means of … in T1873 is…ŗ are used. They refer to the aspects of
the style in the cases where it differs from the other texts, and they do not
contain any claims about the frequency of a certain occurrence in the whole
text of the translation, but rather only in the excerpts analysed. The
sentences that claim that something is absent from one of the translations
mean that in every case analysed a different construction was chosen for
translation, although such constructions may be found in the text fragments
that were not analysed or that did not contain any stylistic discrepancies
among the translations.
The table below contains an illustration of the process of the comparative
stylistic and diachronic discourse analysis applied in the research. The
material is presented as microcontexts organised in tables each containing an
excerpt of the source text and its three translations. Stylistic differences
pertinent for the analysis are marked in bold; the detailed description of the
differences determined in the fragment follows the table.
Table 1. Microcontext 1
Source T 1873 T 1935 T 2001
I attempted also Я постарался Я старался Я пытался
to show that также показать, также показать, также показать,
there is a steady что формы, что у форм, что у форм,
tendency in the увеличивающія постепенно возрастающих
forms which are свою возрастающих в числе и
increasing in численность и в числе и дивергиро-
number and расходящіяся расходящихся вавших в
diverging in въ признакахъ, в признаках, признаках, есть
character, to постоянно есть постоянная
supplant and стремятся постоянное склонность
exterminate the вытѣснять н стремление заместить и
preceding, less истреблять подавить и истребить
divergent and формы менѣе привести к предшеству-
less improved расходящіяся, вымиранию ющие им
forms. менѣе более ранние формы, менее
усовершенст- формы, менее дивергиро-
вованныя, расходящиеся вавшие в
формы болѣе в признаках и признаках и
древнія. менее менее
совершенные. улучшенные.
297
In Microcontext 1, two instances of using Latinate lexis instead of

Slavic lexis can be observed in T2001 (дивергировавших as opposed to
расходящихся). Another lexical difference is the conveyance of the
adjective preceding. In T1873 and T1935, it is translated by using
adjectives (древнія; ранние), whereas T2001 uses an attributive participle
(предшествующие). In T1873, формы is the subject of the clause and an
action verb (стремятся) is the predicate. The predicate is further
complemented by two additional infinitives вытѣснять and истреблять.
A contrasting situation is displayed by the other two translations. The
subject of the clause is the abstract and inanimate склонность/стремление.
The meaning of to supplant and exterminate is not expressed in
complements of the predicate but rather as modifiers of the subject,
resulting in long extended nominal phrases. Furthermore, in T1935, the
meaning of истребить is transferred to the noun complement of the verb
привести (к вымиранию), which is consistent with the nominal nature of
the style. The subject of the clause is thus the extended noun phrase
постоянное стремление подавить и привести к вымиранию более
ранние формы, менее расходящиеся в признаках и менее совершенные,
which shows a stark contrast with the subject of the same clause in T1873
(формы), in which all of this information is conveyed in the predicate.
The conducted comparative analysis has shown that one of the general
trends of the development of the academic style is the increasing striving for
brevity. The trend is the most pronounced in T2001, less so in T1935, and
T1873 contains instances of addition of explanatory elements, which results
in the translated passages being longer than the original ones. The means of
achieving conciseness in T2001 are ellipses of repeated units, omission of
units, abbreviations, sentence restructuring, avoidance of parentheses and
relative clauses.
At the lexical level, the analysis suggests that the style of T1935
occupies an intermediate stage in the development of the Russian academic
style. A total of 24 instances of preference for lexical units of foreign origin
in T2001 over Slavic lexis used in T1873 has been identified (e.g. grouping
– сочетаніе – группировка; authors – писатели – авторы; scheme –
рамкa – схема; living objects – живыe существa – организмы, method –
пріемъ – метод; a single sentence – опредѣленіе – термин, morphological
characters – чертахы строенія – морфологические особенности –
морфологические признаки, etc.). T1935 employs foreign lexis in 34% of
these cases and Slavic lexis in 66% of the cases, suggesting that the
tendency for using foreign lexis was not as pronounced at the time of its
publication. The two translations employ lexis borrowed from Latin, Greek
and French, which are mainly cognate to the words used in the original,
298
while T1873 employs Slavic equivalents in these cases. This trend can be
observed in relation to the lexis belonging to the classes of noun, verb and
adjective.
In T1873, the use of figurative language has also been determined. For
example, the neutral prepositional phrase From the most remote period in
the history of the world is translated using an expressive metaphor Отъ
самой зари жизни, which differs both stylistically and semantically from
the original, in T1873, by a neutral trite metaphor отдаленнейших
периодов в истории земного шара in T1935, and by a phrase equivalent
in style and meaning in T2001 (с отдаленнейшего периода истории
мира) avoiding the metaphor.
T1873 is in many instances based directly on the source text in its word
choice, whereas T1935 and even more so T2001 conveys the meaning by an
equivalent set phrase that is now perceived as characteristic of the style.
Due to the style being more developed by 2001, more such set phrases are
found in that text. T1935 uses similar or identical set phrases in 75% of the
cases. They are usually noun pairs, preposition-noun pairs or verbs-
complement pairs that are employed for evoking a specific meaning
regardless of the phrasing in the original passage. These set phrases exhibit
no variation in structure, always retain the same grammatical form and
syntactic role and are composed of the same lexical units. The emergence of
fixed expressions that permit no variation and limit certain lexical units in
their declensional paradigm prove to be one of the defining features of the
Russian academic style. The findings of the present research suggest that
this feature of the style had already been strongly pronounced in 1935 and
solidified by 2001.
Pronouns, especially the 1st person plural pronoun, are the most
common in T1873. Eight instances of personal pronouns being present in
T1873 while being absent from the other two translations have been
determined (e.g. the one known cause – единственная извѣстная намъ
причина – единственная известная причина). They are the least common
in T1935, in which either pronouns are omitted while the construction
remains similar to that of T1873, or the constructions are entirely different
and do not require a pronoun. T2001 also avoids pronouns but to a lesser
extent than T1935.
The emergence of complex prepositions resulting from fusion of simple
prepositions with nouns can be observed in T1935. In T2001, such complex
prepositions are employed more widely, but in the text of 1873, they are
completely absent. T1935 exhibits prepositions of these types in 75% of
cases of their occurrence in T2001. This process in the realm of prepositions
299
is parallel to the phenomenon that is observed in the realm of nouns, namely

the emergence of fixed preposition-noun and noun-noun pairs.
A tendency characterising the syntactic structure of the style that can be
observed in T1935 and T2001 is the avoidance of relative clauses,
parentheses and participle clauses when compared to T1873 (e.g. the rules
followed in classification – на правила, которыми руководствуется
классификація – правилами классификации). Parenthetical phrases are
common in T1873, but are not found in either of the other two translations.
The parentheses are either omitted completely in them or the meaning is
transferred to a modifier of some part of the sentence. The possible reason
for avoiding parentheses is that they modify the whole sentence, which
leads to a degree of ambiguity. Instead of relative clauses, attributive nouns,
adjectives and participles are employed for expressing the same ideas.
T1935 and T2001 modify a concrete word in the sentence to express the
meaning of the parenthesis or a relative clause without the ambiguity. The
developmental trend of the style is to have clauses that are longer but in
lesser quantity.
One of most conspicuous features of the style of T1935 is its nominal
structure. Extended nominal constructions with attributive nouns have been
determined in 7 microcontexts, in which other means of noun modification
are used in other translations. The research suggests that T1935 is about
three times more likely to employ an attributive noun for modification of
other nouns than T2001. The text makes use of long strings of modifying
nouns connected by means of the genitive and dative cases or by means of
prepositions with the use of the prepositional case. T2001 also contains
numerous nominal constructions of this type, but generally they are briefer. In
some instances, adjectives and participles are preferred to strings of nouns.
T1935 exhibits the most active morphology. A frequent case is the use
of nouns derived from verbs or adjectives in cases where these parts of
speech are used in the original. Nouns or infinite verb forms modified by
means of affixation to express meaning that is carried by other parts of
speech in the original and the other translations is a characteristic feature of
the style of T1935. T2001 is more likely to employ a modifier instead of
using nouns or infinite verbs, but meaning-carrying finite verbs are likewise
avoided. The verb is not likely to carry the meaning of the predicate in
T1935 and T2001. The meaning is usually carried by the direct or indirect
object or its modifiers and the verb performs a connective function.
A difference in the means of noun modification can be observed among
the styles of the three periods. Adjectives, participle clauses and relative
clauses are the preferred means of noun modification in T1873. Attributive
nouns in the genitive, dative and prepositional cases are the most common
300
way of noun modification in the excerpts of T1935. Attributive participles

are found to be just as common as attributive nouns in T2001. Participle
clauses occur in T2001 with a higher frequency than in T1935 but with a
lower frequency than in T1873.
The parts of speech found in T1873 but avoided in T1935 and T2001
are the verb, the adjective, and the adverb. In T1935 and T2001, active
verbs are often transformed into infinitives, participles, or other sort of
noun-modifying parts of speech. There are seven instances of intransitive
action verbs carrying the semantic meaning of the predicate in a clause in
cases where a generic transitive verb with a connective function
complemented by a meaning-carrying noun is used in the other two
translations. T1935 is two times more likely to employ a construction of this
type than the translation of 2001.
Verbs are the richest in meaning and carry the major semantic
information in T1873, whereas in the other two translations, the semantic
information of a sentence is usually expressed through other parts of speech,
with verbs having mostly a connective function. T1935 exhibits a
preference for passive constructions, whereas T2001 favours reflexive
verbs. Modal passive constructions and impersonal constructions are more
common in T1935 and T2001 translations than in that of 1873 (e.g. is
partially revealed – обнаруживаютъ передъ нами наши классификаціи
– классификаций, подмечающих разные степени изменений – причина
… раскрывается перед нами). Information about nouns that is present in
the verb of which the noun is the agent, its object and complements in
T1873, is conveyed by other means in the T1935 and T2001. This is mostly
done through the direct modification of the noun itself by nominal
attributives in the text of 1935 and the use of participial constructions in
T2001. Modification of verbs by means of adverbs is common in T1873,
but the same ideas are mostly expressed as verb complements in the other
two translations.
The miscellaneous features that differentiate the translations are the use of
Roman numerals in T2001 and the lack of capitalisation of words that pertain
to or suggest the supernatural in T1935. Certain lexical units have acquired
common abbreviations by the time of publication of T1935 and T2001, but
were not abbreviated in T1873. T1873 contains a number of words with
expressive and evaluative connotations, which are absent in the other two
translations. The text of the original is most fully and faithfully transmitted in
T1935. T1873 contains additions in certain instances and omissions in others.
T2001 contains no additions, but an ample amount of omissions.
301
The hypothesis of the research has been partially confirmed. Each of the
three translations analysed in the present research exhibits a number of
characteristic features that differentiate each of them from the others. The
diachronic analysis suggests that no distinct academic style existed in the
Russian language at the time when the first translation of ŖThe Origin of
Speciesŗ was published. The style had been formed and acquired its
characteristic traits by the time of publication of T1935 translation. The
developmental tendencies of the style become more evident in T2001,
meaning that the style reached its mature form and solidified by the turn of
the century. The hypothesis predicted that the style of 1935 contains
elements found at both the earlier and the later stages of the development of
the academic style. The style of T1935 is in fact more similar to and shares
more common traits with the style of T2001, which implies that the style
evolved slower in the second half of the 20th century than before.
The topic of the research is viable for further study. Due to the limited
size of the text corpus used for the purposes of the present research, only the
most general characteristics and developmental tendencies of the academic
style could be established. Further comparison of the many translations of
Darwinřs work is needed in order to understand the course of the
development of the academic style in more minute details. The varieties of
academic style employed in other branches of science and in other time
periods also require further inquiry. The field of evolutionary biology and as
a consequence the discourse of this field is still developing, and the interest
in Darwinřs work as the foundation of this branch of biology is still present
in the community.
References
1. Фесенкова Л.В. Теория эволюции и ее отражение в культуре. М.:
ИФРАН, 2003. 2. Darwin C. The Origin of Species: By Means of Natural
Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life.
Cambridge: Cambridge University Press, 2009. 3. Дарвин Ч. О происхож-
дении видов в царствах животном и растительном путем естественного
подбора родичей или о сохранении усовершенствованных пород в
борьбе за существование. Перевод С.А. Рачинского. СПб.: А.И. Глазунов,
1873. 4. Дарвин Ч. Происхождение видов. Перевод К.А. Тимирязева.
Под. ред. Н.И. Вавилова. М.; Л.: Сельхозгиз, 1935. 5. Дарвин Ч.
Происхождение видов путем естественного отбора или сохранение благо-
приятных рас в борьбе за жизнь. Изд. второе. Под. ред. А.Л Тахтаджяна.
СПб.: Наука, 2001.
302
Георгий Самаркин
Переводческие трансформации при переводе японской

патриотической лирики времен Второй Мировой войны
на английский язык
(на материале стихотворения Ногути Ёнодзиро
«屠れ米英われ等の敵だ»)
This paper is dedicated to the review of the transformations used in

translating Japanese patriotic lyrics of WW2 into English. The applied
material is represented with the lyrical piece written in 1944 by Noguchi
Yonojiro. The content of the paper is relevant due to the growing interest of
modern applied linguistics in a retrospective analysis of both verbal
construction and ways of interpreting culturally intrinsic constants.
Keywords: the Japanese language, patriotic lyrics, literary discourse,
translation transformations.
Теоретическая база. Социум в рамках исторического развития

склонен к оценке событий своего прошлого. Ретроспективный анализ
тех или иных явлений зачастую предусматривает привлечение
артефактов, среди которых художественная литература, несомненно,
играет важную роль. Так, в данной работе мы прибегаем к описанию
особенностей японской патриотической лирики и анализу перевод-
ческих трансформаций, использованных при переводе с японского
языка на английский язык.
Литературный текст во всѐм своѐм разнообразии представляет
собой культурно детерминированную общность идей, зафикси-
рованных языковыми единицами. Перевод такого текста складывается
не просто в установлении адекватных языковых соответствий, но также
в наведении культурных мостов, на фоне чего действителен анализ
культурологического пласта исходного текста. Кроме того,
немаловажную роль играет внешний и внутренний контекст произве-
дения, поэтому следует полагать, что при переводе литературного текста
осуществляется акт межкультурной коммуникации [1, с. 72].
Лирика Ŕ один из родов литературы, который в сравнении с эпосом
и драмой предусматривает наибольшую пропозициональную
модальность и эмблемичность выстраиваемых образов. Лирическое
произведение воспроизводится благодаря образам, выражаемыми
лирическими субъектами данного хронотопа. К тому же основную
303
эмоциональную нагрузку так же приписывают лирическому герою,

образ которого посредством поэтической вербализации проецируется с
самого автора [2, с. 6-7].
Вышеизложенные характеристики мы рассматриваем в том числе в
преломлении к материалу настоящего исследования Ŕ японской
лирике, используемой в период Второй мировой войны в качестве
лидирующего способа пропаганды милитаристских и империа-
листских идей. Так, в подобного рода произведениях наблюдается
идеологизация текстового продукта и героическая объективация
(героизация и центрирование) образов. Более того, эти образы
описываются в рамках манифестации «Я (自分 /дзибун/) Ŕ Мы (内
/ути/)» [3, с. 144].
Несомненно, национальная литературная традиция играет важную
роль в построении самого произведения. Тем не менее, мы не видим
необходимости в предоставлении детального обзора художественного
разнообразия японской лирики в настоящей работе, поскольку в поле
нашего исследования находится языковые трансформации и
сопутствующие переводческие особенности. Ограничимся фактом того,
что в указанный исторический период наиболее значимым лирическим
ориентиром становится вака («和歌») [4, с. 214]. Кроме того, важно
учитывать сложившуюся языковую ситуацию: до окончания Второй
Мировой войны широко использовался литературный язык бунго
(«文語»), вытесняемый разговорным кого («口語») [5, с. 379-381], что в
том числе прослеживается в литературных текстах.
Усиление военной мощи Японии первой половины XX века
свидетельствовало в том числе и о растущей реакционности, в связи с
чем художественная литература неизбежно подвергалась цензуре. Так,
репрезентация Японии, императора и армии сводилась к следующим
постулатам [6, с. 34]:
1. Японская армия Ŕ победительница.
2. Запрещено описание военных преступлений.
3. Описание врага должно вызывать отвращение.
4. Ход военных действий не подвергается описанию.
5. Военные единицы и их состав запрещены к упоминанию.
6. Солдат описывается как человек, лишенный чувств и эмоций.
Таким образом, военная лирика играла следующие роли:
1) репрезентация синхронного культурологического плана, сложив-
шегося на момент Второй мировой войны, и 2) способ агитации и
пропаганды военной доктрины, идеи священной войны и праведности
избранной политической стратегии. Такой анализ, несомненно,
представляет фундаментальную значимость для настоящего
304
исследования ввиду необходимости учета внешнего контекста,

привлекаемого как в процессе создания художественного продукта,
так и при осуществлении анализа готового перевода.
Материал и методология. В рамках настоящего исследования мы
прибегаем к обзору стихотворения Ногути Ϗнодзиро «Смерть
американцам и англичанам Ŕ врагам нашим» («屠れ米英われ等の敵だ»)
в единственном англоязычном переводе, выполненном американским
японоведом Дональдом Кин. Выбор материала обусловлен следую-
щими факторами: 1) биографией поэта, проведшего свою молодость в
США и Великобритании, а также 2) его вкладом в популяризацию
японской литературы и, в частности, лирики во всем мире.
При анализе учитывается тот же набор потенциальных
трансформаций, что и при обзоре нехудожественного перевода:
лексические (калькирование, транскрипция, генерализация и др.),
грамматические (членение, объединение, синтаксическое уподобление
и др.) и лексико-грамматические (метафоризация, компенсация,
конверсия и др.) [8, с. 101-103].
Приведя детальный анализ переводческих трансформаций, мы
дадим характеристику перевода в целом. Для этого мы обращаемся к
следующей классификации перевода лирического текста,
предложенной Н.И. Балашовым [9, с. 125]:
1. Филологический Ŕ перевод поэтического подлинника, при
котором получаемый текст оформляется в прозаическом виде с
высокой степенью фактичности.
2. Стихотворный Ŕ перевод, при котором фактуальность исходного
текста транслируется только стихотворной речью, искажающей
концептуальную информацию.
3. Собственно поэтический перевод Ŕ перевод, за счет которого
осуществляется ретрансляция как концептуальной, так и эстетической
информации.
Анализ и результаты. В процессе анализа были выделены следую-
щие лексические и лексико-грамматические особенности перевода:
1) 忘恩行爲だって、國家の運命に替えられない <…> Ŕ Even an act
of ingratitude cannot be reckoned against a nation's fate <…>
(Калькирование словосцепления 忘恩行爲 // («бо:он кой») Ŕ an act of
ingratitude; метафоризация運命に替えられない (букв. «унмэ:-ни
каваэрарэнай») Ŕ cannot be reckoned against a nation's fate, что позволяет
обозначить мотив национального единства).
305
屠れ米英われ等の敵だ Slaughter Them! The Americans

and English Are Our Enemies
「屠れ米英われ等の敵だ」で町は溢れ The town overflows with the cry,
る、 "Slaughter them! The Americans and
私もこれを叫ぶ、聲を嗄らして叫ぶ、泣 English are our enemies."
きの涙で叫ぶ。 I too shout it. I shout till my voice is
私の若い時代の十二年間を養って呉れ hoarse. I shout in tears.
た國だもの。 These were the countries which
忘恩行爲だって、國家の運命に替えら nurtured me for twelve years when I
れない、 was young.
過去の繋がりは一場の夢だ。 Even an act of ingratitude cannot be
過去の米英は私に正義の國だった、 reckoned against a nation's fate;
ホヰットマンの國だった、 The ties of the past are a dream.
ブ
ラウニングの國だった、 America and England in the old days
然るに今は富の陥穽に落ちた放蕩者の were for me countries of justice:
國、 America was the country of
見てはならない夢を漁る不倫の國...... Whitman,
この不埓を天誅する、眞實の米英を屠 England the country of Browning;
るのでないとするものもある。 But now they are dissolute countries
私が英米時代に作った友人は多い、 fallen into the pit of wealth,
最早や故人になって、私の屠れを聞か Immoral countries, craving after
ず
にすんだものもある。 unpardonable dreams...
この幸福は、どんなに私の幸福である Some say that Heaven is punishing
か知れない。 lawlessness, that this is no slaughter
今なほ存命中の友人は私にいふであら of the real America and England.
う、 I made many friends when I lived in
國と國との戦争だ、僕等の友情は破れ America and England:
るには神聖すぎる...... Some are already dead and never had
馬鹿な、そんな念佛は一億一心が承知 to hear my cries of "Slaughter them!"
しない、徹底的だ、 How much their happiness is my
徹底的だ、 happiness I cannot tell.
友情もろ共、君達もずばりと屠って見 Those friends who are still alive will
せる! [7, с. 119-121] probably say to me,
"This is a war between country and
country. Our friendship is too sacred
to be destroyed."
What foolishness! The united
Japanese millions will not accept such
pious palaver.
This is all-out, all-out:
We'll show you how decisively we
slaughter you, friendship and all!
[4, с. 224-225]
306
2) 過去の米英は私に正義の國だった <…> Ŕ America and England in

the old days were for me countries of justice <…> (Гиперболизация и
модуляция, которые подчеркивают хронологическую давность и
эмоциональность лирического героя).
3) 見てはならない夢を漁る不倫の國 <…> Ŕ Immoral countries,
craving after unpardonable dreams... <…> Ŕ (Деметафоризация 夢を漁る
(букв. «ловящие мечту») Ŕ craving after <...> dreams, благодаря чему
упрощается восприятие имплицитной информации).
4) この不埓を天誅する、眞實の米英を屠るのでないとするものも
ある。<…> Ŕ Some say that Heaven is punishing lawlessness, that this is no
slaughter of the real America and England. (Компенсация семантического
компонента «Heaven»: この不埓を天誅する (букв. «Наказывать за
такую мятежность») Ŕ Some say that Heaven is punishing lawlessness, из-за
чего мотив божественности становится эксплицитным)
5) 最早や故人になって、私の屠れを聞かずにすんだものもある。Ŕ
Some are already dead and never had to hear my cries of ŖSlaughter them!ŗ
(Адекватная замена конструкции 〜ずにすんだ /дзу-ни сунда/ («обой-
дясь без чего-либо») формой прошедшего времени модального глагола
had to, благодаря чему переводчик подчеркивает эмоциональную связь
лирического героя с усопшими соотечественниками).
6) この幸福は、どんなに私の幸福であるか知れない。 Ŕ How much
their happiness is my happiness I cannot tell. (Модуляция при переводе
компонента 知れない /сирэнай/ («не могу знать») Ŕ отрицательной
формы потенциалиса первого лица настояще-будущего времени, в связи
с чем наблюдается попытка передачи модальности и усиление
характеристики ментальной ограниченности лирического персонажа).
7) 馬鹿な、そんな念佛は一億一心が承知しない <…> Ŕ What
foolishness! The united Japanese millions will not accept such pious
palaver. (Модуляция при переводе четырехкомпонентной лексемы
一億一心 /итиокуиссин/ («мы в единстве»), в чем мы, как в первом
пункте, наблюдаем введение идеи национальной общности).
Далее приведем примеры грамматических трансформаций в тексте:
1) 「屠れ米英われ等の敵だ」で町は溢れる、私もこれを叫ぶ、聲
を嗄らして叫ぶ、泣きの涙で叫ぶ。Ŕ The town overflows with the cry,
ŖSlaughter them! The Americans and English are our enemies.ŗ
(Синтаксическая трансформация с введением прямой речи и утрата
сложного косвенного дополнения, как в оригинале, что свидетель-
ствует о стремлении автора привлечь читателя)
307
2) 私の若い時代の十二年間を養って呉れた國だもの。Ŕ These

were the countries which nurtured me for twelve years when I was young.
(Нулевой перевод без подбора грамматического эквивалента и
контекстуальная замена, без которых мотив благодарности и заботы не
может быть идентифицирован).
3) 然るに今は富の陥穽に落ちた放蕩者の國 <…> Ŕ But now they
are dissolute countries fallen into the pit of wealth <…> (Синтаксическое
уподобление при переводе определения, осложненного причастным
оборотом, и грамматическая трансформация. Таким образом, наблю-
дается попытка детализации исходных грамматических элементов).
4) 今なほ存命中の友人は私にいふであらう、國と國との戦争だ、
僕等の友情は破れるには神聖すぎる...... Ŕ Those friends who are still
alive will probably say to me, ŖThis is a war between country and country.
Our friendship is too sacred to be destroyed.ŗ (Синтаксическая
трансформация с введением прямой речи, что, как и в раннем примере,
применяется для передачи желания автора привлечь внимание).
5) 友情もろ共、君達もずばりと屠って見せる! Ŕ We'll show you
how decisively we slaughter you, friendship and all! (Синтаксическое
уподобление и компенсация, благодаря которым достигается
исходный пафос и выстраивание мотива «Мы Ŕ Вы»).
Описание трансформаций помогает определить не только логику
подбора языковых единиц, но и описать процесс «наведения
культурных мостов», что, конечно, осложняется спецификой языковой
пары «японский Ŕ английский». Так, анализ данного лирического
произведения подтверждает имплицитность японского языка и в целом
данной культуры, а также роль переводческих трансформаций,
примененных при переводе на значительно эксплицитный английский
язык. Мы выяснили, что трансформации могут служить способом
считывания и передачи потаенных смыслов и неявных образов
японоязычного текста, что в первую очередь достигается благодаря
лексико-грамматическим преобразованиям, которые помогают
передать эмоциональный настрой лирического героя и объекти-
вировать идеи национального единения и божественного начала.
Грамматические трансформации же усиливают внимание читателя, а
также позволяют детализировать смысл и достичь исходного
драматического фона произведения.
Принимая во внимание указанные факты, в нашем случае мы
можем сказать, что перевод не смягчает, а наоборот, ‒ позволяет
донести негативное отношение милитаристской Японии, в лице
лирического героя, к образам США и Великобритании: когда-то
дружественные державы, на момент написания произведения уже
308
стали врагами, и эта враждебность уже чувствуется между строк. В

связи с этим мы определяем переводческие трансформации,
отмеченные в данном исследовании, как инструментарий, благодаря
которому достигается высокая степень фактуальности и экспли-
цитности в том числе идеологического содержания. В связи с этим, в
соответствии с классификацией Н.И. Балашова, перевод в целом мы
определяем как филологический.
Выводы. Перевод в рамках языковой пары «японский Ŕ
английский» предусматривает ряд особенностей, призванных для
достижения четкости обозначаемых лирических образов и идей. В
рамках милитаристской лирики переводческие трансформации
указывают не только на чувства и эмоции лирического героя, но также
и на лидирующую идеологию, свойственную данному историческому
промежутку. Конструирование текста при переводе такого рода
произведений позволяет идентифицировать связь не только личного,
но и общего, что преломляется манифестациями тождества «Я Ŕ Мы»
и дихотомии «Мы Ŕ Они», объективированными посредством инстру-
ментария языка перевода. Таким образом, наведение культурных
мостов при рассмотрении перевода японоязычного текста на
английский язык осуществляется за счет увеличения уровня общей
эксплицитности в ущерб оригинальной имплицитности.
1. Грунина О.Н. Размышления о полноценности поэтического пере-
вода (ранние переводы классической японской поэзии на русский
язык). Восточная Азия: факты и аналитика. № 1. М.: ИДВ РАН, 2019.
С. 71-77. 2. Флоря А.В. Лирический дискурс как объект лингво-
эстетической интерпретации: автореф. дис. ... док. филол. наук:
10.02.01. СПб., 1995. 46 с. 3. Wren J.A. The language of self, power,
meaning: Japanese literature and the cultural boundaries of ideology. Vol. 6.
№ 2. Fortaleza: Entrepalavras, 2016. P.141-181. 4. Keene D. Japanese
Writers and the Greater East Asia War. The Journal of Asian Studies.
Vol. 23. №2. Philadelphia: Association for Asian Studies, 1962. P. 209-225.
5. Frellesvig B. The History of the Japanese Language. NY.: Cambridge
University Press, 2010. 436 p. 6. 田中艸太郎. 火野葦平論.
東京：五月書房、1971. 339ページ. [Сотаро Танака. Теория Асихэя
Хино. Токио: Гогацусѐбо, 1971. 339 с.]. 7. 野口米次郎. 八紘頌一百篇 :
野口米次郎詩集. 東京：富山房、1944. 294ページ. [Ϗнодзиро Ногути.
Сборник ста песен восьми углов мира. Токио: Фудзанбо, 1944. 294 с.].
8. Магомедзагиров Р.Г. Методы и принципы поэтического перевода.
Переводческие преобразования при переводе поэзии. М.: Русистика.
2016. №4. С. 100-108. 9. Ŕ Балашов Н.И. Структурно-реляционная
дифференциация знака языкового и знака поэтического. Известия АН
СССР. № 2. М.: Изд-во АН СССР1982. C. 125-135.
309
Сергій Сидоренко, Артур Гудманян

People of Determination: еволюція номінації осіб з інвалідністю
The paper features the major nominations for persons with disabilities
used in the history of the English language, providing their adequate
Ukrainian translations. It is shown that the earliest nominations with a
specific reference to particular disabilities belonged to the native, Germanic,
layer of the English vocabulary. The inventory of these nominations was
expanded in Middle English, with the advent of borrowings from French
and Latin. Among various categories of disabilities, people with mental
disorders appear to have been referents for a particular lexical creativity in
the history of English. The euphemistic parade of the late 20 th-early 21st
centuries recently became the object of criticism on the part of experts and
law-makers.
Keywords: persons with disabilities, nomination, euphemism, history of
English, Ukrainian translation.
У 2016 році премřєр-міністр Об'єднаних Арабських Еміратів шейх

Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум ввів в офіційне використання термін
people of determination для людей з інвалідністю. Його країна стала
повсюдно вживати цей термін, публічно підкреслюючи визнання
особливих досягнень осіб з інвалідністю в різних сферах життя.
Десятьма роками раніше, у 2006 році, Генеральна Асамблея
Організації Обřєднаних Націй прийняла Конвенцію про права осіб з
інвалідністю, яка була ратифікована Україною та набрала чинності для
нашої країни у 2010 році. Проте, правозахисники та люди з
інвалідністю звернули увагу на те, що ратифікований український
переклад Конвенції як відповідник англійському терміну persons with
disabilities, який є єдиною номінацією для осіб з інвалідністю в
англійському тексті Конвенції, вживає стару радянську номінацію
інваліди, ігноруючи концептуально і юридично важливе слово persons.
В українському перекладі Конвенція отримала назву «Конвенція про
права інвалідів», що не відповідало ані оригінальному заголовку, ані
духу цього важливого міжнародного договору. Помилка у перекладі
була виправлена лише у 2016 році Законом України «Про внесення
зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про права
інвалідів і Факультативного протоколу до неї», який зобовřязав у назві
і тексті офіційного українського перекладу Конвенції замінити слово
інвалід словосполученням особа з інвалідністю. Відповідно були
310
відкореговані усі інші офіційні українські нормативні акти, де

вживалось слово інвалід.
Координаторка української правозахисної мережі ŖFight For Rightŗ
Юлія Сачук зазначає, що слова, які ми вживаємо, насправді мають
дуже велике значення. Особливого значення коректна номінація
набуває у сенситивній сфері забезпечення рівності прав людини.
«Якщо вони [ці слова] не коректні», Ŕ каже Юлія Сачук, «то можуть
ображати, сприяти формуванню і поглибленню негативних стерео-
типів, збільшувати ймовірність випадків дискримінації та інших
порушень прав людини» [1].
Таким чином, на початку 21 століття людство нарешті домовилось
щодо коректної, не дискриминуючої офіційної назви людей з фізичними
та розумовими вадами. Прийнята ООН та ратифікована 181 державою та
Європейським Союзом Конвенція про права осіб з інвалідністю була
задумана як важливий активно діючий інструмент, який має поступово
змінювати статус осіб з інвалідністю в сучасному суспільстві та
ставлення до них. Консенсус щодо ключового терміну Конвенції Ŕ
persons with disabilities Ŕ закріплює домовленість міжнародної спільноти
бачити в цих людях в першу чергу людину, а не її інвалідність.
Проте, попередні століття, як відомо, були довгою та сумною
історією дискримінації, знущання, приниження людей з фізичними та
розумовими проблемами, історією, що закарбувала відповідне
суспільне ставлення до них у мові.
Мета цієї статті Ŕ здійснити огляд номінацій, що існують в
англійській мові для позначення людей з інвалідністю, а також їхніх
українських відповідників. Паралельно з офіційною назвою таких
людей, закріпленою Конвенцією, в повсякденному мовленні, художній
літературі, медіа зустрічаємо цілу палітру номінацій, тому для людей,
що вивчають англійську мову та працюють у сфері перекладу, важливо
розуміти функціональний статус цих слів, а також знати їхні адекватні
перекладні відповідники.
Основним джерелом лексичних номінацій, описаних в цій статті,
був Disability History Glossary [2], джерелом етимологічної інформації
слугували Online Etymology Dictionary [3] та паперові словники A New
English Dictionary on Historical Principles [4] та Oxford Dictionary of
English Etymology [5].
Лексеми, що максимально конкретно називають базові види
фізичних та розумових вад людини, належать до давнього шару англо-
саксонської лексики. Слова cripple «каліка», dumb «німий», deaf
«глухий», blind «сліпий», lame «кульгавий», mad «божевільний»
311
походять від давньогерманських коренів і мають споріднені слова в

інших германських мовах.
Слово cripple в англосаксонській мові мало значення «той, хто
повзе, ходить, зупиняючись, або кульгає, частково або повністю
позбавлений можливості використання однієї або декількох кінцівок».
Cripple вживалось для позначення людей з фізичними вадами до
другої половини 20 століття. Сьогодні вважається жорстоким, образ-
ливим словом і має статус пейоративного.
Слово dumb, окрім значення «німий, не здатний говорити», в історії
англійської мови розвинуло значення «дурний, тупий, безголовий».
Семантичне розгалуження, як вважають етимологи, могло бути
спричинено імплікацією «не відповідає, мовчить через нерозуміння».
В сучасній англійській розмовній мові саме значення «дурний, тупий,
безголовий» вийшло на перший план.
Blind в англосаксонській мові мало два значення Ŕ як «сліпий,
позбавлений зору», так і «огорнутий темрявою, розумово нерозви-
нутий, позбавлений розумового, морального, духовного світла».
Словом lame називались каліки, паралізовані та розслаблені. В
середньоанглійський період воно особливо вживалось стосовно людей,
що мали скалічені ноги, але також таких, що мали скалічені руки,
взагалі знівечених людей.
Що стосується слова mad, значення «божевільний, позбавлений
розуму, такий, що страждає від душевної хвороби» фіксується з
давньоанглійського періоду. Слід зазначити, що це слово в усі
історичні періоди мало присмак презирства, зневаги, огиди.
В середньоанглійський період мова поповнюється номінаціями для
людей з фізичними та розумовими вадами, запозиченими з французької.
Прикладами таких слів є fool, idiot, impotent, incurable, innocent, lunatic,
paralytic, raving, furious. Як бачимо, більшість з них семантично повřязані
з вадами розумового розвитку та психічними хворобами. Привертає
увагу також те, що для частини запозичених з французької прикметни-
ків, якими називались психічно хворі люди, така номінація є вторинною.
З 13 ст. словниками реєструється вживання прикметника crooked
стосовно людей із деформованим тілом або кінцівками, який
вважається запозиченням з давньоскандинавської. Його українськими
відповідниками можуть бути кривий та кульгавий. Номінація фізично
спотворених людей в семантичній структурі цього слова також є
вторинною, від первинного загального значення «зігнутий, кривий,
покручений, такий, що відхиляється від правильної форми».
Словом fool в середньовічній Англії називали людей із затримкою
розумового розвитку. Перекладними відповідниками цього слова в
312
українській є дурень, бовдур, телепень. Слово fool вживалось також і

до людей з психічними хворобами, божевільних Ŕ саме таке значення
воно мало у старофранцузькій мові. Як відомо, другим значенням
слова fool було «блазень», тому розрізняли так званих artificial fools,
тобто людей, яки удавали з себе дурнів, та natural fools, таких, що
«народилися несповна розуму».
Idiot вживається в писемних памřятках англійської мови з 14 ст. з
паралельними значеннями «неосвічена людина, простак, профан» та
«людина настільки розумово відстала, що не здатна нормально мислити
та раціонально поводитися». Українськими відповідниками в другому
значенні є слова дурень, дурак, ідіот, бовдур, телепень, кретин, йолоп. В
класифікації психічних хвороб 19 ст. слово idiot позначало найнижчий
ступінь розумової здатності, який сьогодні визначається англійською як
profound learning disability. В сучасній англійській слово idiot вживається
як пейоративне та лайливе слово, а його вживання у медичному значенні
«розумово відстала людина» є архаїчним.
Прикметник lunatic, який також реєструється в англійських писем-
них памřятках з 14 ст. як номінація психічно хворої людини, розширив
своє значення від первинного «людина, що страждає від періодичних
нападів божевілля, повřязаних з фазами Місяця». В сучасній
англійській, так само як idiot, є розмовним пейоративним та лайливим
словом, часто вживається в гумористичному контексті. Значення
«психічно хвора людина» в сучасній англійській є архаїчним та
образливим. Українське лунатик є невдалим перекладом, оскільки є
номінацією людей, що страждають на сомнамбулізм, тому перекладати
lunatic (залежно від історичного та комунікативного контексту) слід як
божевільний, псих, несповна розуму, хворий на голову тощо.
Слово innocent як номінація людей із затримками інтелектуального
розвитку завжди мало в англійській евфемістичне забарвлення,
оскільки значення «недоумкуватий, дурнуватий», яке реєструється з 16
ст., базується на домінантному значенні «невинний, безвинний,
морально чистий, незнайомий зі злом», яке часто асоціюється з
маленькими дітьми. Мабуть, найбільш адекватними українськими
відповідниками для нього є слова дурненький, дурник, блаженний.
Людей з психічними хворобами в Англії пізнього середньовіччя
називали також furious та raving. Українською ці прикметники можна
перекладати відповідно як скажений, несамовитий та божевільний,
той, що марить. Furious ще у 18 та 19 ст. вживалось стосовно
психічно хворих людей, що знаходились у стані нервового збудження і
вважались потенційно небезпечними. Raving стосувалось психічно
313
хворих, які періодично втрачали контроль над своїми емоціями та

марили, безладно та безтямно базікали.
У середньовічній Англії розумово відсталих людей називали Tom-
fool, а у 16-17 ст. психічно хворих пацієнтів лондонського Бедламу, а
також будь-яких божевільних, що на думку пересічного обивателя
мали бути запроторені до цієї лікарні, називали Bedlam. У більш
специфічному значенні ця назва вживалась до людей, які були
випущені з Бедламу і мали дозвіл на жебрацтво, засвідчений бляхою,
яка носилась на лівій руці. Таких людей називали також загальним
прізвиськом Tom o'Bedlam.
Прикметник incurable з 14 ст. вживається в англійській мові із
загальним значенням «невиліковний, безнадійний». По відношенню до
розумово відсталих та психічно хворих людей вживання цього слова
підкреслювало те, що їхній стан був перманентним і не міг вже
змінитися. Українським відповідником такого вживання може служити
словосполучення безнадійний дурень.
Прикметник impotent був запозичений у 14 ст. з французької зі
значенням «фізично слабкий, позбавлений тілесної сили, нездатний
користуватися своїми кінцівками, старезний, слабосилий». В такому
значенні вживався стосовно людей, як були нездатні подбати про себе
через вік, хворобу або інвалідність. В англійському середньовічному
законодавстві про бідних розрізнялися терміни impotent poor та able
bodied poor. Вживання зі значенням «статево безсилий» реєструється в
писемній англійській мові з початку 17 ст.
У 14 ст. в англійську мову увійшло також запозичення із
французької paralytic Ŕ воно вживалось до людей, що страждали на
параліч. Українськими відповідниками слугують слова паралітик,
паралічний. В кінці 19 ст. хворих на спастичний параліч називали
латинським запозиченням spastic, яке вже в другій половині 20 ст.
вийшло за межі медичної референції та набуло пейоративного та
образливого статусу. Його українськими відповідниками можуть бути
слова паралітик, децепешник, дебіл, кретин, даун.
У 16 ст. в англійській зřявляється запозичений з латинської мови
прикметник insane зі значенням «божевільний, ненормальний». Insane
і сьогодні вживається для позначення психічно хворих людей,
поведінка яких є злочинною або абсолютно ірраціональною і тому
небезпечною для суспільства. На грунті цього значення відбувся
перехід слова insane до розмовного регістру, де воно більш широко
вживається для характеристики абсолютно дурної, безглуздої
поведінки, яка часто є небезпечною.
314
Французьке запозичення imbecile зřявилось в англійській також у

16 ст., але з широким значенням «фізично слабкий, немічний». Надалі
цей прикметник звузив своє значення до «слабоумний, недоумку-
ватий». В класифікації людей з розладами навчання у 19 ст. слово
imbecile посіло місце між idiot та moron і позначало людей, розумовий
розвиток яких знаходився на рівні 3-7-річного віку. В сучасній
англійській цей прикметник вживається поза рамками медичного
дискурсу, і його звичайними українськими відповідниками є придурок,
кретин, дебіл.
Слово disabled, яке й сьогодні широко вживається на позначення
людей з вадами фізичного та розумового розвитку, як окремо, так і в
словосполученнях (physically/mentally/learning disabled), вперше реєст-
рується словниками зі значенням «фізично знівечений, скалічений» у 17
ст. У 66 сонеті Шекспіра знаходимо рядок ŖAnd strength by limping sway
disabledŗ. Звичайним відповідником цього слова в українській є інвалід.
Французьке запозичення invalid у 17 ст. вживається як прикметник
на позначення хворих, скалічених людей, з початку 18 ст. реєструється
його вживання як іменника Ŕ як із загальним значенням «хвора,
хвороблива людина», так і більш вузьким «солдат або моряк, який не
може нести активну військову службу через хворобу або каліцтво».
Invalides Ŕ коротка назва пансіону Hôtel des Invalides для старих солдат
та солдат-інвалідів у Парижі 18 століття.
У другій половині 19 ст. людей, обмежених у своїх фізичних та
розумових можливостях, почали називати також defective. Ще на
початку 20 ст. це слово вживалось у значенні, яке сьогодні
виражається словосполученням a person with a learning disability.
Українськими відповідниками для defective є слова дефективний,
неповноцінний, розумово відсталий, ненормальний.
У 18-19 ст. глухонімі люди вважались в Британії такими, що могли
передбачати майбутнє. Складене слово deaf-mute вперше реєструється
словниками у 1837 році (калька з франц. sourd-muet).
У другій половині 19 Ŕ на початку 20 ст. прикметником feeble-
minded називали людей з розумовою відсталістю (укр. недоумку-
ватий). Online Etymology Dictionary цитує американського психолога
Генрі Годдарда, який запропонував таку класифікацію людей з вадами
інтелектуального розвитку (заради англійських термінів цитата
наводиться мовою оригіналу): The feeble-minded may be divided into:
(1) Those who are totally arrested before the age of three so that they show
the attainment of a two-year-old child or less; these are the idiots. (2) Those
so retarded that they become permanently arrested between the ages of three
and seven; these are imbeciles. (3) Those so retarded that they become
315
arrested between the ages of seven and twelve; these were formerly called
feeble-minded, the same term that is applied to the whole group. We are
now proposing to call them morons, this word being the Greek for Ŗfoolŗ.
[Henry H. Goddard, in ŖJournal of Proceedings and Addressesŗ of the
National Education Association of the United States, July 1910]. Слово
moron вже у 20-х роках 20 ст. стало вживатись як образливе і
поступово вийшло з медичного ужитку. В сучасній англійській moron
належить до розмовного регістру і використовується як груба назва
людини, яку мовець вважає дурною, тупою. Відповідно для перекладу
українською можна використовувати слова із синонімічного ряду
дурень, дурак, ідіот, бовдур, телепень, дебіл тощо.
Цікавим фактом є те, що англійський лікар 19 століття Джон
Ленгдон Даун, який вперше описав синдром Дауна, називав людей з
цим синдромом словом Mongol, вважаючи, що особливості їхньої
зовнішності були зумовлені давнім генетичним звřязком з монголо-
їдною расою.
З кінця 19 ст. діти із затримками розумового розвитку стали
називатись retarded. Українським відповідником є розумово відсталий.
Сьогодні багато людей вважають слово retarded образливим, а сучасні
словники дають його з приміткою «застаріле» та навіть «образливе».
У другій половині 19 Ŕ на початку 20 ст. людей з рідкісними
виродливостями, деформаціями тіла, яких демонстрували в цирках,
називали freaks. Ці цирки, які англійською називались Freak Shows або
Circuses, а також Human Zoos, були у 19 ст. успішними комерційними
підприємствами як в Англії, так і Сполучених Штатах. Українськими
відповідниками слова freak в цьому культурно-історичному контексті є
слова потвора, виродок, монстр. В сучасній англійській freak асоцію-
ється не з фізичними вадами та виродливостями, а з незвичною,
оригінальною, яскравою зовнішністю, поведінкою, інтересами, захоп-
леннями, способом мислення тощо.
Світові війни першої половини 20 століття змінили ставлення
суспільства до людського життя. Боротьба за права людини,
утвердження гуманістичних цінностей як основи демократичного
суспільства, відповідні зміни у соціальній політиці, ставленні до
людей з інвалідністю віддзеркалились в лексичних номінаціях таких
людей. Особливо друга половина 20 ст. характеризується зростаючою
евфемічністю номінацій в англійській мові. Особи з інвалідністю
називаються handicapped, physically challenged, learning-disabled,
people with special needs. Продовжує вживатись в офіційному дискурсі
і слово disabled. Співіснуючи на синхронному зрізі кінця 20 Ŕ початку
21 ст., ці номінації, проте, мають різну динаміку. Словом handicapped
почали називати людей з інвалідністю, особливо спочатку дітей, з
316
початку 20 ст. Але в другій половині 20 ст. воно стало втрачати

популярність, і сучасні словники маркують його як застаріле та навіть
образливе. Challenged стало вживатись як евфемізм для disabled з 80-х
років 20 ст. і увійшло до низки складних найменувань (physically
challenged, visually challenged, mentally challenged). Специфіка слова
challenged в тому, що завдяки своїй широкій семантиці воно стало
вживатись для створення гумористичного ефекту в комбінаціях зі
словами, які не мають жодного відношення до людей з інвалідністю,
наприклад, vertically challenged або horizontally challenged.
Евфемічна творчість в англійській мові мала й зворотний ефект. Як
зазначають автори [6], евфемізми для інвалідності стали настільки
популярними, що експерти почали радити авторам уникати їх, обгрунто-
вуючи свою рекомендацію тим, що слова на кшталт special, physically
challenged, handi-capable, differently abled звучать занадто прихильно-
зверхньо, підкреслюють, що такі люди виділяються в суспільстві, не
здатні самостійно впоратись зі своїми проблемами. Термін special needs,
що набув поширення на межі 20-21 ст., як вважають, було утворено за
аналогією до назв Special Olympics та special education, які виникли у 60-
х роках 20 ст. [7]. Цей термін також виявився суперечливим Ŕ з одного
боку, чимало людей з інвалідністю вважають його образливим, з іншого
боку, багато батьків дітей з інвалідністю надають перевагу special needs
над disability. Дослідження [6] доводить, що термін special needs є
неефективним евфемізмом, оскільки він спричиняє переважно негативні
асоціації та через свою розмиту семантику ставить більше питань, ніж
словосполучення persons with disabilities або person with a disability, які є
більш конкретними, до того ж (на відміну від persons with disabilities) у
свідомості людей special needs частіше повřязується з проблемами
інтелектуального та психічного розвитку.
В українському законодавстві як радянських часів, так і після
набуття Україною незалежності звичайним терміном для людей з
інвалідністю є інвалід. Заміна його на особа з інвалідністю відбулась
зовсім нещодавно, лише після ратифікації Україною Конвенції ООН
про права осіб з інвалідністю, і поза межами законодавчих текстів цей
новий термін продовжує виборювати статус загальноприйнятого.
Підсумовуючи, зазначимо, що історія номінацій людей з інвалід-
ністю обřєктивно є відбиттям еволюції суспільного ставлення до цих
людей. Якщо для будь-кого той чи інший вибір номінації для особи з
інвалідністю є проявом особистої культури та етичних принципів, то
для перекладача коректне вживання слів з існуючого інвентаря таких
номінацій є питанням професіоналізму. В кожному випадку вибір
лексичної одиниці має враховувати історичний, соціокультурний
контекст, жанр тексту та регістр мовлення.
317
1. Як називати людей з інвалідністю. https://imi.org.ua/advices/yak-
nazyvaty-lyudej-z-invalidnistyu-i2384. 2. Disability History Glossary.
https://historicengland.org.uk/research/inclusive-heritage/disability-
history/about-the-project/glossary/. 3. Online Etymology Dictionary. https://
www.etymonline.com/. 4. A New English Dictionary on Historical Principles.
Edited by James A.H. Murray et al. Volumes I-X. Oxford: At the Clarendon
Press, 1888-1928. 5. The Oxford Dictionary of English Etymology [ed. by
C.T. Onions]. Oxford: At the Clarendon Press, 1966. 1025 p. 6. Gerns-
bacher M.A., Raimond A.R., Balinghasay M.T. et al. ŖSpecial needsŗ is an
ineffective euphemism. Cogn. Research 1, 29 (2016). https://doi.org/
10.1186/s41235-016-0025-4. 7. Shapiro-Lacks S. ŖDisabilityŗ vs ŖSpecial
Needs.ŗ The New York Jewish Week. April 11, 2013. https://jewishweek.
timesofisrael.com/disability-vs-special-needs/.
Тамара Cкрипник
Поетика морфолого-синтаксичних і лексико-семантичних

особливостей сонета № 66 В. Шекспіра в оригіналі і перекладі
The article deals with the composition of William Shakespeareřs sonnet

66 and analyses its grammar, vocabulary and stylistics both in English and
in Ukrainian and Russian translations. The author shows how the sonnetřs
grammatical structures and lexical-stylistic means help to deliver the poetřs
message to the reader.
Keywords: William Shakespeare, sonnet 66, lyrical character,
background skills, syntax, lexis, conjunction.
На відміну від творів інших поетів єлизаветинської епохи, у

сонетах В. Шекспіра поєднується лексика дружніх послань і гнівних
інвектив, слова низького стилю і громадянська лексика, Все це не
відповідало в ті часи канону створення жанру сонета. Отже, сонет
№ 66 Ŕ це гнівна інвектива (лайлива промова) несправедливому
суспільству, що руйнує мрії, таланти, життя людей. Ліричний герой
звертається з промовою до адресата, чиє імřя 400 років було
таємницею В. Шекспіра.
Фонові знання, як тематична пресуппозиція, розкривають
прихований сенс твору, його загадку. Завдяки розкриттю фонових
знань читачем усвідомлюється і збагачується розуміння закладеного
автором повідомлення, але не висловленого ним або прихованого ним
сенсу. У нашому дослідженні тематичною пресуппозицією є відомості
318
про адресата сонетів В. Шекспіра, представленого ініціалами W. H.

Називали кілька претендентів на роль адресата сонетів, що мали такі
само ініціали. Після відкриття архівів графа Саутгемптона стало
відомо, кому поет присвятив більшість сонетів. Генрі Різлі, 3-й граф
Саутгемптон (1573-1624) Ŕ один з адресатів сонетів Шекспіра. Його
ініціали W.H. Автор розмірковує над станом сучасного суспільства і у
відчаї звертається до свого друга, W.H.
Зміст сонету відтворює думки ліричного героя про жорстоку
реальність життя і ганебні пороки сучасного суспільства, яке оточує
його. Це породжує в ньому почуття розчарування і болю, бажання
покинути цей світ.
В. Шекспір: Tired with all these, for restful death I cry… [1, c. 76]
Д. Паламарчук: Стомившися, вже смерті я благаю… [2, с. 107]
С. Маршак: Зову я смерть.Мне видеть невтерпеж…
Ліричний герой двічі повторює ŖTired with all these…ŗŔ це крик
його змученої душі,він не бачить нічого світлого навколо себе. Але він
виявляє здатність піднятися на нову моральну висоту заради свого
друга: ŗSave that, to die, I leave my love aloneŗ. Згадка про друга, думка
про те, що йому буде ще гірше самотньому, примушують ліричного
героя залишитися у світі. Тільки памřять про друга допомагає йому
вижити. Слова «пам'ять» немає в сонеті, Воно є імплікатором, тому що
слово «памřять» усвідомлюється ситуативно у підтексті.
Композиція сонета № 66 обумовлена ідейно-змістовими особли-
востями твору. Сонет написано у формі одного складносурядного
речення і складається з 12 рядків і двовірша. Ускладнена архітектоніка
речення слугує додатковим засобом відтворення основної ідеї.
Редуплікація (повторення синтаксичної синтагми ŖTired with all theseŗ
у першому рядку сонета і у двовірші) використовується для підси-
лення ідейного змісту сонета. Також ця повторювана синтагма зřєднує
два абзаци, дві амбівалентні ідеї Ŕ думки про смерть і життя,
висловлені ліричним героєм. Все речення є складносурядним і
складається з двох основних речень. Перше з них є складнопідрядним,
в ньому до головного речення Ŗfor restful death I cryŗ є 11 додатків, з
яких 10 приєднуються сполучником andŔ у такий складній формі
змальовується незліченна кількість пороків суспільства і стан відчаю
героя. У складносурядному перше речення дає багатий матеріал для
дослідження бінарної опозиції лексико-семантичних синтагм, як
компонентів речення. Однак не всі компоненти мають якості само-
стійного повідомлення. Ім притаманна смислова організація простого
речення, але вони не мають його основної якості як комунікативної
одиниці Ŕ смислової закінченості окремого повідомлення. Їх не можна
319
виокремити з ускладненого речення й надати їм статусу самостійного,

наприклад: ŖAs to behold desert a beggar bornŗ, ŖAnd purest faith
unhappily forswornŗ та інші. Причому один компонент, одна ознака
змальованої картини суспільства не може обумовити висловлене
бажання у першому реченні Ŗfor restful death I cryŗ (у перекладі Д.
Паламарчука: «смерті я благаю»), бо окремий компонент не передає
значення цілого й не виступає як самостійне повідомлення. Окремо
взяті компоненти не створять такого вражаючого ефекту душевної
трагедії, яка змальована у першому реченні: Ŗfor restful death I cryŗ.
Якістю завершеної комунікативної одиниці наділено тільки речення в
цілому. У творі все речення з його складною будовою являє загальну
картину суспільства з погляду ліричного героя.
Будова речення є важливим фактором. В англійській мові прийнята
така форма: підмет + присудок + другорядні члени речення (означення,
додаток, обставина). У ролі додатків речення у сонеті вжито
узагальнені поняття: needy, Faith, Honour, Virtue, Perfection, Strength,
Art, Truth, що належать до категорії абстрактних іменників. Вони
передають інформацію в цілому, не виокремлюючі аспекту дійової
особи, тобто є неозначено-особовими. Автор застосовує прийом
апелятивної лексики з метою показати важливість їх значення. Ще
однією особливістю ускладненого речення є комплекс декількох
модальностей та форм часу кожного дієслова: tired, cry, born,
misplaced, controlling, (tiredŔ утомлений Ŕ пасивний дієприкметник
минулого часу; cryŔ гукаю Ŕ дієслово теперішнього часу, born Ŕ
народжений Ŕ пасивний дієприкметник минулого часу; misplacedŔ
зневажена Ŕ пасивний дієприкметник минулого часу; controllingŔ
контролюючий Ŕ активний дієприкметник теперішнього часу). Вони
передають дію героя у різних модальностях часу. У першій предикації
дії конкретної особи Ŕ ŖI cryŗ Ŕ у теперішньому часі, його попередній
стан Ŕ у минулому, завдяки діям інших Ŕ Ŗtired with all theseŗ Ŕ цих
інших названо займенниками all these.
У двовірші граматична звřязка Ŗwould I be goneŗ у категорії часу
дієслова Future in the Past представляє складну часову організацію дії
ліричного героя Ŕ майбутнє у минулому. Застосований прийом темпо-
ральності розкриває широку площину часу, в якому відбуваються дії
ліричного героя і суспільства. Також у двовірші присутня інверсія у
вигляді іншої часової площини, де відбувається уявна дія (to die Ŕ
умерти Ŕ дієслово у формі невизначеного часу). Кожен присудок
інверсії (save, die, leave) у цьому реченні є не випадковим, він
обумовлений попереднім контекстом. Вони дозволяють зробити
висновок про схильність ліричного героя до дії, а не до споглядання.
320
У двовірші розкривається емоційний стан ліричного героя,

втомленість і зневіра у всьому, але згадка про друга рятує героя від
загибелі. Імплікантно висловлюється думка про те, що пам'ять про
друга повертає героя до життя.
Аналізуючи останній рядок сонета, доходимо висновку про те, що
ліричний герой ще не прийняв остаточного рішення, він тільки
розмірковує над своїми діями та їх наслідками. Дослівно: «рятуючи це,
померти, я залишаю мою любов самотньою». Тобто, компоненти
речення знаходяться у причинно-наслідковому звřязку. Причина Ŕ
«утомлений всім цим», наслідки Ŕ «я залишаю мою любов самотньою»,
між ними Ŕ міркування, думка героя ширяє в різних часових просторах.
В. Шекспір: Save that, to die, I leave my love alone.
Д. Паламарчук: Та вмерти не дає любов твоя.
С. Маршак: Все мерзостно, что вижу я вокруг…
Но как тебя покинуть, милый друг
У сонеті В. Шекспір упевнено уживає позитивне ствердження ŖI
leave my love aloneŗ, тоді як Д. Паламарчук використовує запере-
чувальну частку «не», і речення має характер заперечення. У перекладі
С. Маршака висловлено міркування про побачене суспільство і
висловлен намір не покидати Друга. Отже, кожен з них створив
особливий образ ліричного героя.
Ще однією з особливостей композиції сонета є приклад уживання
сполучника Ŗandŗ як анафори (повторювана рима на початку
поетичного рядка). Повторити одне слово 10 разів і розташувати його
на єдине можливому і, найголовніше, на постійному в конструкції
речення місці Ŕ це неабияка художня сміливість і поетична
майстерність. Майстерність у тому, що обумовлена ідеєю та змістом
лексична тавтологія (повтор) створює у свідомості читача враження
нескінченного переліку різноманітних пороків суспільства, що й
обумовило попередньо заявлену героєм позицію: Ŗfor restful death I
cryŗ. Повтор сполучника ŖandŖ слугує організаційним моментом
композиції, створює суцільний мовленнєвий потік, що запобігає його
членуванню на катрени. Створюється монолог, який характеризує і
суспільство, як негативний образ із негативнимим діями, і одночасно
образ ліричного героя з позитивними ідеалами.
Сполучник ŖandŖ призначений не тільки для створення внутрішньої
організації твору, він ще й унаочнює і композицію сонета, і образ
суспільства, що протиставлений герою. Обумовлена ідеєю твору
тавтологія сполучника Ŗandŗ і константне місце його розташування на
початку рядка сприяють тому, що у сильній позиції опиняються
синтагми, які змальовують позитивні якості людської моралі. Вони
321
вимовляються з логічним наголосом, тому що є ідеалами ліричного

героя (рядки 4-9 та 11 у тексті оригіналу). Просодично (співвідно-
шення ритміко-інтонаційних особливостей у віршуванні) позитивні
ідеали Ŗpurest Faith, gilded Honour, maiden Virtue, right Perfection,
Strength, Art, simple Truth, captive Goodŗ знаходяться у сильній позиції.
Також сполучник Ŗandŗ приєднує два ускладнених додатки, що
змальовують негативні образи суспільства: ŖAnd needyŗ, ŖAnd Follyŗ
Складність застосування сполучника Ŗandŗ представлена у багатьох
перекладах сонета. Д. Паламарчук блискучо виконав зазначену
автором умову, розташувавші сполучник І як анафору на 10 рядках.
Він дотримався заданої архітектоніки речення. Російські перекладачі
Б. Пастернак, В. Ніколаєв, В. Кушнер, О. Шаракшане також дотрима-
лися заявленої автором умови. С. Маршак приєднав російським
сполучником «и» тільки 8 додатків. У перекладі М. Чайковського
сполучник замінено словом «раз» у значенні «якщо». О. Румер
використав сполучник «как», у перекладах І.Астерман і В. Орла ужито
прийменник «от».
Тавтологічним повтором є початки сонета та двовірша, вони
утворюють композиційне коло. Замкнулося коло Ŕ починаються дії:
Ŗwould I be gone, save that, to die, I leave…ŗ. Іншою модифікацією
повтору є синтаксичні паралелі у рядках з 3 по 9, наприклад:
And purest Faith unhappily forsworn,
And gilded Honour shamefully misplaced
Дійова особа, підмет у реченні, не вказується, називається лише
предмет ії дійства (додаток) та ознака предмета: Ŗpurest Faithŗ,
Ŗgilded Honourŗ. Лексичні повтори також становлять вагому частину
тексту. Серед них є синонімічні повтори однакового емоційного
забарвлення: Ŗbeggar Ŕ needyŗ (у 2 та 3 рядках). Значення цих синоімів
не є тотожним, українською вони перекладаються як «жебрак»,
«бідний», «нужденний». У перекладі Д. Паламарчука вжито лише одне
слово «в злиднях», інше слово усвідомлюється імпліцинтно, у
контексті. С. Маршак ужив слова «подаянье» та «простота» як дуже
далекі синоніми, але такі, що передають «дух» тексту, відповідають
ідейному замислу створення образу суспільства.
В.Шекспір: As to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimmed in jollity
Д. Паламарчук: Бо скрізь нікчемність в розкоші сама,
І в злиднях честь доходить до відчаю
С. Маршак: Достоинство, что просит подаянье ,
Над простотой глумящуюся ложь
322
У порядку наростання ознаки якості цих синонімів їх можна

розташувати таким чином: Ŗneedy, beggar.ŗ Синоніми ŖHonour (gilded)ŗ
і ŖVirtue (maiden)ŗ належать до різних смислових спільнот і,
відповідно, означають «честь», «пошана», «повага», «доброчинність»,
«гідність», «цнотливість». Синонімічні поняття Ŗperfectionŗ і Ŗstrengthŗ
також належать до різних лексичних гнізд, але у контексті твору
набувають обидва позитивного значення.
Після першого головного речення Ŗfor restful death I cryŗ подано 8
ускладнених додатків, які трактовані як позитивіні тези, що імпліцитно
характеризують ліричного героя. Кожній тезі протиставлено антитезу,
як втілення пороку суспільства.
Позитивна теза: Антитеза:
purest Faith (чиста віра) forsworn (зречена, від слова
«зректися»)
gilded Honour (позолочена честь) shamefully misplased (ганебно
зневажена)
maiden Virtue (дівоча честь) strumpeted (зганьблена)
right Perfection (справедлива disgraced (збезчещена)
гідність)
Strength (сила) disabled (скалічена)
Art (мистецтво) made tongue- tied (зроблене
безмовним)
simple Truth (проста правда) simplicity (простацтво)
captive Good (полонене добро) captain ill (командир поганий,
лихий).
І тільки в одному додатку на першому місці вжито слово, що має
негативне значення: Ŗfollyŗ(безумство, глупство). У бінарній опозиції до
нього знаходиться слово позитивного значення: Ŗskillŗ (майстерність).
Текст сонета набуває значної емоційної сили впливу на читача
завдяки морфемам, що надають предмету ознаки ще вищого ступеня:
Ŗpure faith Ŕ purest faithŗ, Ŗgold and honour Ŕ gilded honourŖ. Слово
Ŗhappyŗ (щасливий) із словоутворюючою морфемою Ŗunŗ набуває
протилежного значення, а його сполучення зі словом Ŗforswornŗ
створює трагічний образ у свідомості ліричного героя: Ŗand purest faith
unhappily forswornŗ. Спільнокореневі слова Ŗsimpleŗ та Ŗsimplicityŗ у
контексті твору набувають протилежного емоційного забарвлення й
утворюють протиставлення, бінарну опозицію: «проста правда,
щирість» і «простацтво». Так само й суголосні слова Ŗcaptiveŗ і
Ŗcaptainŗ (звукова атракція Ŗcaptŗ i ŖcaptŖ) завдяки словосполученням,
в яких вони знаходяться, набувають цілком протилежного значення й
323
теж стають елементами опозиційної системи сонета: добро Ŕ зло. Вони

виконують у реченні різні синтаксичні функції:
captive good Ŕ ознака предмету, означення,
captain ill Ŕ предмет із ознакою, додаток.
Слова Ŗartŗ(мистецтво) і Ŗauthorityŗ(авторитет) мають фонічну
суголосність, але у вірші вони антитетичні.
Виникає враження, що ліричний герой спочатку міркує про
позитивні речі (віра, честь, сила. мистецтво, правда), а потім вже
помічає негативні (зречена, зневажена, зганьблена, збезчещена,
скалічена). Отже, така людина й сама чесна, добра, порядна, до того ж
має гострий критичний розум. Таким є ліричний герой, до певної міри
він відтворює естетичні ідеали й погляди самого В. Шекспіра. Отже,
препозиція у сонеті позитивних ідеалів ліричного героя виступає як
додатковий засіб його власної характеристики. У творі це представ-
лено на прикладі позитивних тверджень з рядків 4-9 та 11.
Д. Паламарчук у плані лексичної достовірності дещо відхилився
від тексту оригіналу. Наприклад, замість пасивного дієприкметника
Řtiredŗ («утомлений»), використав активну форму дієприслівника
«стомившись». Граматична форма дієприслівника сприяє створенню у
свідомості читача враження, що герой займає у житті активну позицію,
бо морфема -сь вказує на субřєкт дії, тобто він сам утомився.
В. Шекспір обрав граматичну форму дієслова Passive Voice, яка
передає в залоговій формі ідею пасивного стану героя, бо він
утомлений пороками суспільства.
Якщо порівняти підрядник тексту і переклад Д. Паламарчука за
рядками, виявиться кілька невідповідностей. Але слід урахувати, що
закони створення поетичного тексту вимагають не лише досконалого
володіння технікою віршування, а передовсім розуміння «духу»
тексту. І задля відтворення «духу» тексту доводиться вдаватися до
змін у лексичному складі та навіть до змін у розташуванні словесно-
поетичних образів. У сонеті розглядається 11 образів пороків
суспільства (2-12 рядки). Д. Паламарчук розташовував їх у довільному
порядку:
- 2-й рядок не відповідає тексту оригіналу;
- 5-й рядок відповідає за змістом 8 рядку оригіналу;
- 7-й рядок відповідає 5;
- у 8-у рядку знов повторюється значення 5-го, але з більшою
емоційною напругою;
- у 9-у вміщено образ із 12 рядка;
- у 10-у Ŕ образ із 9 рядка;
- у 12-у Ŕ образ із 10 рядка оригіналу.
324
Збігаються за змістом лише рядки 3, 4, 6. В 11-у рядку створено

образ втомлюваності ліричного героя, але образ його дії повністю
протилежний відповідному образу із тексту оригіналу [3, с. 35].
Висновки. У процесі аналізу було повідомлено про фонові знання
до сонету, доведено значення морфолого-синтаксичних конструкцій у
розкритті основної ідеї твору, виявлено деякі невідповідності між
оригіналом і перекладом у лексиці, граматиці, і відтворенні образу
ліричного героя. Однак вважаємо, що перекладачі зуміли передати
трагічно-піднесений настрій душі поета. Та й остання фраза у
перекладах дорівнюється за значенням міркуванню ліричного героя
тексту оригіналу. В. Шекспір висловив думку про те, що він не може
залишити друга самотнім у цьому жорстокому світі. У своїх
перекладах Д. Паламарчук і С.Маршак «ухопили» цю думку і через
400 років яскраво і талановито висловили ії.
1. Английская поэзия в русских переводах (ХІV-ХIХ века : Сб. / [сост.
М.П. Алексеев, В.В. Захаров, Б.Б. Томашевски / На англ. и русск. яз].
М.: Прогресс, 1981. 684 с. 2. Паламарчук Д. Подзвіння. К.: Українсь-
кий письменник, 1995. 166 с. 3. Скрипник Т.М. Аналіз англомовної
поезії у процесі вивчення дисципліни «Світова література». К.: Вид-во
Європейського ун-ту. 2011. 125 с.
Татьяна Тарасенко
Поздравление и соболезнование как этикетные жанры в русском

и китайском языках
The article examines congratulations and condolences as etiquette

speech genres; their functioning in the Russian and Chinese languages is
considered in a comparative aspect.
Keywords: congratulations, condolences, contrastive genre studies,
etiquette, the Russian and Chinese languages.
В настоящее время жанроведение ставит целью описание речевых

жанров, в том числе и в сопоставительном аспекте. Мы исходим с
позиции сопоставительного анализа одного жанра в разных культурах;
другой подход представлен в сборнике саратовской школы «Жанры
речи 5. Жанр и культура», где акцент сделан на исследовании
325
жанрового своеобразия культуры, культурных особенностей отдель-

ных речевых жанров [4].
Сравнительное изучение речевых жанров должно, на наш взгляд,
идти по пути сравнительного анализа конститутивных признаков
речевого жанра. При этом специфика контрастивных исследований в
области жанроведения заключается в том, что они должны быть
направлены не столько на поиск сходства, сколько на описание
имеющихся различий [9].
На первом этапе сравнительное изучение речевых жанров
предполагает выделение общей модели речевого жанра Ŕ паннацио-
нальной модели, которая не будет меняться при переходе от одного
языка к другому. Если эту операцию не осуществить, то обоснованность
выбора тех или иных речевых жанров в качестве национального
варианта одного и того же речевого жанра будет сомнительной [7, с. 130].
В качестве такой модели мы выбрали модель речевого жанра,
предложенную Т.В. Шмелевой, где описание идет по следующим
жанрообразующим признакам: коммуникативная цель; образ автора;
образ адресата; образ прошлого и образ будущего; диктумное
содержание и языковое воплощение [12].
Различия, существующие между языками в области жанроведения,
определяются, в первую очередь: а) языковыми различиями и
б) различиями культур (неязыковые). Обращение к культурному
компоненту речевого жанра связано с тем, что контрастивное
описание речевых жанров предполагает изучение не только
соответствующих языков, но и соответствующих культур, а именно,
языковых и релевантных элементов культур [6]. Так, например, жанр
приветствия существует во всех культурах, но у адыгов образ адресата
приветствия гораздо шире, чем, например, у русских: в адыгейской
культуре существуют особые формулы приветствия охотников, пахарей,
сеятелей, косарей, пасечников, кузнецов, путников, сидящих у костра,
вставших на ноги после болезни [3, с. 26]. В японской культуре
социальный статус собеседника влияет на языковое воплощение
речевого жанра прощания: форма прощания вышестоящего с ниже-
стоящим одна, а нижестоящего с вышестоящим Ŕ другая [8].
Для примера контрастивного описания мы выбрали два этикетных
речевых жанра как обязательных, сопровождающих ситуацию общения
Ŕ поздравление и соболезнование Ŕ в русском и китайском языках.
Эти этикетные жанры: 1) представляют собой реакцию на событие,
в отличие от этикетных жанров-событий (приветствие, объявление);
2) являются реакцией на событие с перфектной перспективой, в
отличие от этикетных жанров-реакций с футуральной перспективой
326
(просьба, приглашение, угроза); 3) репрезентированы глаголами-

перформативами [10].
С точки зрения фактора коммуникативного прошлого рассматри-
ваемые этикетные речевые жанры (далее Ŕ ЭРЖ) Ŕ реакция на какое-
либо прошедшее событие в сфере автора или адресата. Учитывая
реактивный характер ЭРЖ, можно представить некоторую типологию:
1) говорящий Ŕ его сфера и роль «участник / неучастник события», так
как реакции на свои и чужие действия различаются в достаточно
сильной степени; 2) оценка ситуации с точки зрения говорящего:
личная и оценка ситуации адресатом. Отметим, что событие ЭРЖ
соболезнования всегда негативно для адресата.
Итак, классификация двух ЭРЖ с учетом следующих компонентов:
коммуникативная цель; образ автора; образ адресата; образ прошлого;
диктумное содержание Ŕ такова:
Событие Оценка Реакция на Реакция на речь
события событие
Сфера адресата отрицательная Соболезную Благодарю
(автор не
участвует в
событии)
Сфера адресата положительная Поздравляю Благодарю
(автор
участвует в
событии)
Ситуация поздравления предполагает, что говорящий правильно
оценивает некоторые события из жизни адресата как положительные и
согласно этикету поздравляет. В данном случае событие из жизни
адресата Ŕ свадьба Ŕ оценивается всеми участниками ситуации (в том
числе и автором поздравлений) только как важное и положительное [11].
Остановимся на культурных различиях. О взаимодействии культур,
в частности, диалога культур, писал М. Бахтин. По мнению
исследователя, диалог Ŕ «это взаимопонимание участвующих в этом
процессе, и в то же время сохранение своего мнения, своей позиции,
проникновение в другого (слияние с ним) и сохранение дистанции
(своего места)» [1, с. 430]. Диалог Ŕ это всегда развитие, взаимо-
действие. Это всегда объединение, а не разложение. Диалог Ŕ это
показатель общей культуры общества. «Диалог не средство, а самоцель.
Быть Ŕ значит общаться диалогически. Когда диалог кончается, всѐ
кончается. Поэтому, диалог, в сущности, не может и не должен
кончаться» [2, с. 433]. По М. Бахтину, каждая культура живѐт только в
вопрошании другой культуры, великие явления в культуре рождаются
327
только в диалоге различных культур, только в точке их пересечения.

Способность одной культуры осваивать достижения другой Ŕ один из
источников еѐ жизнедеятельности. «Чужая культура только в глазах
другой культуры раскрывает себя полнее и глубже... Один смысл
раскрывает свои глубины, встретившись и соприкоснувшись с другим,
чужим смыслом..., между ними начинается как бы диалог, который
преодолевает замкнутость и односторонность этих смыслов, этих
культур... При такой диалогической встрече двух культур они не
сливаются и не смешиваются, но они взаимно обогащаются» [1, с. 354].
По мнению А.С. Петровой, познание родной культуры, как и
иноязычной культуры, происходит частями. «Функциональными
частями культуры можно считать различные обряды и праздники,
которые отличаются не только национально специфическим культуро-
логическим содержанием, но и своеобразной языковой репрезен-
тацией, требующей особого внимания со стороны преподавателя в
процессе обучения. Сильными ценностными признаками и устойчивой
традиционностью обладают в большинстве культур свадебные и
похоронные обряды. Свадебные и похоронные обряды являются
наиболее устойчивыми во всех культурах: в своей структуре они
сохраняют древние ритуалы, вековые религиозные воззрения народа,
иногда соединяя их с современными традициями и модными тенден-
циями. Все традиции и обычаи в культуре условно состоят из двух
частей: культурологическая составляющая (действия, символы, участ-
ники) и лингвистическая составляющая (специальная лексика, речевые
формулы, которые произносятся в определенных ситуациях)» [6, с. 29].
Китайская культура очень символична, поэтому часто в качестве
подарка молодожены получают конверт с деньгами: сумма должна
состоять из 9 (9, 99, 999 и т.д.), так как иероглиф со значением «9» 九
звучит как 久 «долгий» (пожелание долгой совместной жизни), или из
8 (8, 88, 888 и т.д.), так как иероглиф со значением «8» 八 звучит почти
как 发 «богатство» (пожелание богатства в браке). Еда свадебного
банкета тоже имеет особый смысл: пожелание счастья, долгой жизни,
детей. Важно и количество блюд: на китайском свадебном банкете их
восемь, не считая десерт (пожелание богатства новобрачным). Рыба
является пожеланием благополучия, а длинная лапша Ŕ пожеланием
длинной совместной жизни [6, с. 32].
Остановимся на поздравлениях, звучащих на китайской свадьбе [5].
328
Свадебные поздравления на Перевод на русский язык

китайском языке
1) группа торжественных, официальных, нейтральных поздравлений
Gōnghè xīnhūn. Поздравляем новобрачных
Gōngxǐ nǐmen xǐjié liángyuán. Поздравляем идеальную
супружескую пару
Zhù nǐmen xīnhūn kuàilè. Желаем новобрачным счастья.
Zhùhè nǐmen de měimǎn jiéhé. Желаем Вам счастливой
супружеской жизни.
Yǒu qíngrén zhōng chéng juànshǔ. Пусть все возлюбленные
соединятся в браке.
Shuāngxǐ lín mén. Двойное счастье озарило этот
дом
2) пожелания новобрачным счастливой супружеской жизни
Zhù nǐmen fūqī ēnřài báitóuxiélǎo. Желаю мужу и жене большой
любви, дожить вместе до седин.
Xīwàng nǐmen zǎo shēng guìzi! Желаем Вам как можно раньше
родить мальчика!
Zhù nǐmen de jiātíng xìngfú měimǎn! Желаю Вашей семье радости и
счастья!
Zhù xīnláng xīnniáng shēnghuó Желаю жениху и невесте
tiántián mìmì，héhé měiměi! сладкой жизни и гармонии.
Yuàn nǐmen hùjìng hùřài，zuò yī duì Желаем Вам взаимного
mófàn fūqī. уважения и взаимной любви,
создать идеальную
супружескую пару.
Xīwàng nǐmen bǐyìqífēi，àiqíng shìyè Желаем Вам поддерживать друг
shuāng fēngshōu! друга, а любовь обогатит Вас
обоих!
3) пожелания, в которых подчеркиваются достоинства жениха и
невесты
Kàn tāmen lángcáinǚmào，duō Посмотрите на идеальную пару,
bānpèi ya! они действительно подходят
друг другу!
Xīnláng zhēn yǒu hǎo fúqì，zhǎo le Жениху действительно повезло
gè zhème piāoliàng de gūniáng. найти такую красивую девушку.
Rújīn xiàng xīnláng zhèyàng de hǎo Сейчас очень трудно найти
xiǎohuǒzi hái zhēn tǐng nán zhǎo de. такого хорошего парня.
Zhēn shì tiānzuò zhīhé. Эта пара создана на небесах.
Duō lìng rén xiànmù a! Вы заставляете людей
завидовать Вашему счастью!
329
Yàoshì wǒ érzi néng zhǎo zhème yī Было бы очень хорошо, если бы

wèi gūniáng gāi duō hǎo wa! мой сын смог найти такую
девушку!
4) фразы, которые произносятся во время застолья между
поздравлениями
Dà xǐ ya！Gōngxǐ nǐmen la! Большого счастья!
Поздравляем!
Zhùfú nǐmen，yuàn nǐmen xiāngřài Благословляем Вас, желаем Вам
dào lǎo. взаимной любви до самой
старости.
Kuài gěi wǒmen fā xǐtáng a! Быстрее Быстрее раздавайте конфеты
раздавайте конфеты счастья! счастья!
Xīnlángguān，nǐ kěbù xǔ qīfù wǒmen Жених, не смей никогда
de xīnniángzi. обижать нашу невесту.
Shénme shíhòu bào érzi a? Когда у Вас родится первый
сын?
Из представленных примеров можно сделать вывод о лаконич-
ности китайских поздравлений, которые почти все начинаются с
глагола, входящего в лексико-семантическую группу «поздравления»
(Gōngxǐ, yuàn, xīwàng, zhù, zhùhè), которые на русский язык пере-
водятся не только как «поздравляю», но и «желаю». Контекст
ситуации (свадебного застолья) подразумевает, что «поздравление»
находится в пресуппозиции любого свадебного тоста.
В русской культуре на свадьбе звучат развернутые поздравления,
имеющие определенную композицию: обращение к молодоженам;
поздравление; пожелание. Текст поздравления может содержать
цитаты известных людей, пословицы и поговорки, стихи; и по
сравнению с китайским поздравлением является большим по объему.
В русском языке в свадебных поздравлениях использован весь набор
средств выразительности, в том числе и стихотворная форма, чего нет
в китайском языке, поздравления и пожелания в русском языке всегда
объемные (5-6 строк), потому что умение произносить речи всегда
вызывало уважение. Исследователи лаконизм китайских поздрави-
тельных текстов объясняют следующей традицией: во время банкета
молодые должны выпить со всеми родственниками по отдельности,
что также влияет на длину произносимых пожеланий [6, с. 61].
Итак, анализ свадебных поздравлений в русском и китайском
языках показал различия, которые есть как в диктумном содержании,
что объясняется разницей культур (см. выше о символичности
свадебных подарков и блюд) и традиций, так и в языковом
330
воплощении (в китайском языке свадебные поздравления по

сравнению с русскими достаточно лаконичны).
Отличие ЭРЖ соболезнования от других Ŕ наиболее высокая
стандартность и типизированность, что обусловлено, с одной стороны,
диктумной ситуацией, с другой Ŕ ритуалом похорон, где существует
табу на разговоры и расспросы, смех на похоронах, поэтому соболез-
нования редко произносится в подобных ситуациях, а переносятся из
сферы устного общения в письменную, например, на страницы газет:
Друзья и близкие с прискорбием сообщают о смерти после болезни
Пряникова Юрия Борисовича и выражают соболезнование его родным.
Память о нем будет жить вместе с нами (газ.). Как мы видим, здесь
реализуются сразу два жанра Ŕ объявление и соболезнование.
Типичные фразы в русской культуре для выражения соболез-
нования: Сочувствую вашей утрате/вашему горю. Соболезную. Мы
все знали его как доброго / хорошего человека. И хотя его больше нет
с нами, мы всегда будем помнить... Мы благодарны ему за… … был
замечательным человеком. Он навсегда останется в нашем сердце (в
нашей памяти). Пусть земля ему будет пухом. Это человек, которого
все знали и любили, и который прожил свою жизнь достойно. Мы
будем всегда помнить его. Примите мои соболезнования, это
огромная утрата, мы скорбим вместе с вами. Пусть спит спокойно.
Мы будем помнить Пусть земля будет пухом, примите мои
соболезнования, да упокоится душа с миром.
В китайской культуре соболезнование выражается следующими
фразами:
Qǐng jié āi shùnbiàn Соболезную, все будет хорошо

Jié āi shùnbiàn！ Bié tài nánguò Соболезную! Не надо так сильно
le！ горевать!
Shēng lǎo bìng sǐ， shàngtiān yǒu Человек рождается, стареет,
ānpái， bú yào tài nánguò le！ болеет и умирает, таков небесный
порядок, не надо так сильно
горевать.
Wǒ zhīdào nǐ hěn nánguò， Я знаю, тебе очень тяжело, но не
dàn yě bié tài shāngxīn le, yàoshì надо так сильно горевать, так как
mǒumǒu rén zài tiāntáng yě bù yuàn человек в раю не хочет, чтобы ты
kàndào nǐ zhèmе shāngxīn de. так сильно горевал.
331
Cāng tiān wū yàn， qīn péng luò Небо плачет, родные и друзья
lèi， zi sūn shāng huái， jīn tiān плачут, сыновья и внуки
wǒ men huái a wú bǐ bēi tòng de xīn чувствуют утрату в сердце,
qíng dào niàn mǒu mǒu rén， zài сегодня мы все чувствуем
zhè lǐ yǔ zhì qīn zhì ài de mǒu mǒu огромную боль в сердце, так как
rén sǎ lèi gào bié。 Gǎn xiè dà jiā ушел наш близкий человек, здесь
yǔ wǒ men gòng tóng fēn dān bēi самые близкие и любимые люди
shāng， sòng mǒu mǒu rén zuì hòu проливают слезы по умершему.
yī chéng。 Спасибо всем, что разделили с
нами эту боль и пришли
проводить этого человека в
последний путь.
Shì zhě yǐ yǐ， jié āi shùn biàn ba！ Все проходит, соболезную!
Zhù yì shēn tǐ. Берегите свое здоровье.
Как и при реализации ЭРЖ поздравления, так и ЭРЖ
соболезнования в русском и китайском языках содержит различия,
которые есть в диктумном содержании, что объясняется разницей
культур: в русской культуре на похоронах следуют традиции Ŕ о
покойном либо хорошо говорят, либо ничего не говорят; стараются
словами утешить и поддержать родных усопшего. В китайской
культуре внимание акцентируется на здоровье живых, потому что
смерть Ŕ это естественный процесс, установленный небесами, а
умерший, оказавшись в раю, не хотел бы, чтобы его родные сильно по
нему горевали. Эти различия отражаются в языковых формулах.
Проблема описания речевых жанров в сопоставительном аспекте
существует, ее решение Ŕ один из шагов в реализации масштабного
проекта «жанр и культура». Эта проблема актуальная, сравнение
речевых жанров, их адекватное осмысление невозможно без учета
культурных особенностей их функционирования.
1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986.
423 с. 2. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. М.: «Худо-
жественная литература», 1972. 318 с. 3. Бгажноков Б.Х. Очерки этно-
графии общения у адыгов. Нальчик: Эльбрус, 1983. 229 с. 4. Жанры
речи: Сборник научных статей. Саратов: Издательский центр «Наука»,
2007. Вып.5. Жанр и культура. 440 с. 5. Кожевников И.Р. Словарь
привычных выражений современного китайского языка. М.: АСТ:
Восток-Запад, 2005. 333 с. 6. Петрова А.С. Диалог культур в обучении
русскому языку китайских студентов на материале темы «Семейные
обряды»: дис. …канд. филол. наук: 13.00.02. Санкт-Петербург, 2016.
233 с. 7. Почепцов О.Г. Речевые акты: универсальное и национально-
специфичное. Сопоставительное изучение структурно-семантических и
332
коммуникативных единиц иностранных и родного языков. Киев, 1985.

С.130-134. 8. Тарасенко В.Е. Жанр поздравления в японском и русском
языках (переводческие аспекты). Русский язык и культура в зеркале
перевода: материалы международной научно-практической конфе-
ренции. Салоники, 2008. С. 221-222. 9. Тарасенко Т.В., Тарасенко В.Е.
Жанроведение в контрастивном аспекте. Русский язык в современном
мире: традиции и инновации в преподавании русского языка как
иностранного и в переводе: материалы международной научно-
практической конференции. М.: МГУ, 2009. С. 566-571. 10. Тарасенко Т.В.
Этикетные жанры русской речи: благодарность, извинение, поздрав-
ление, соболезнование: автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.00.02
Красноярск, 1999. 21 с. 11. Тарасенко Т.В. Поздравление. Антология
речевых жанров: повседневная коммуникация. М.: Лабиринт, 2007.
С. 195-201. 12. Шмелева Т.В. Модель речевого жанра. Жанры речи.
Саратов: Изд-во Государственного учебно-научного центра «Колледж»,
1997. Вып 1. С. 88-98.
Таня Триберио
г. Верона, Италия
Вхождение русизмов в итальянский язык:

выборы их интерпретации и передачи
In this short essay, after a brief overview of historical Russisms and

Sovietisms that entered the Italian language, the analysis will focus on the
various ways their meaning (such as troika, samovar) is conveyed from a
source language (L1 Russian) to a target one (L2 Italian), highlighting
choices that range from transliteration to translation criteria, depending on
sociocultural and pragmatic aspects.
Keywords: realia, Russism, Sovietism, transliteration, translation,
equivalent, borrowing, troika, samovar.
Лингвистические отношения между итальянским и русским

языками восходят к XVŔXVI векам, и становятся сильнее в 90-х годах
XX века, когда экономическая политика России приобретает междуна-
родное значение [1]. Помимо переводов русских писателей, многочис-
ленные отчѐты о поездках в Россию как журналистов, так и туристов,
безусловно, способствовали процессу проникновения русизмов в
итальянский язык: они стремились оставлять на бумаге воспоминания
и впечатления от своих поездок [2, с. 11]. Первоначально и на
протяжении большей части XIX века через Италию просачивалось все
больше слов, касающихся (i) истории, обычаев, географической
территории и организации царской России до Октябрьской революции
[3, с. 5], так называемые «исторические русизмы»: troica, vodka, boršč,
333
telega, isba, bliny и. т.д. [2, с. 8], a после Октябрьской революции (ii)
слова о политическом, социальном и экономическом устройстве
Советского государства, распространѐнные с 1917 года до распада
Советского Союза в 1991 г. [3, с. 5], так называемые «советизмы»:
glasnost‟, perestrojka, stacanovista и. т.д. [2, с. 8]. Социокультурные и
прагматические аспекты в процессе перевода с исходного языка (Я1)
на язык перевода (Я2) особенно очевидны в случаях этих «реалий», то
есть «[…] слова (и словосочетания), называющие объекты, харак-
терные для жизни (быта, культуры, социального и исторического
развития) одного народа и чуждые другому; будучи носителями
национального и/или исторического колорита, они, как правило, не
имеют точных соответствий (эквивалентов) в других языках, а,
следовательно, не поддаются переводу «на общих основаниях», требуя
особого подхода» [4, с. 47].
Лингвисты Влахов и Флорин утверждают, что некоторые «реалии»
передаются в тексте перевода в неизменном виде (через транс-
литерацию), другие могут лишь частично сохранять свою морфоло-
гическую или фонетическую структуру при переводе, третьи все же
необходимо заменять лексическими единицами совершенно разными
по внешнему виду [5]. Итальянский глоттолог Gusmani [6] утверждает,
что существуют разные методы, с помощью которых реалии могут
быть переведены и/или адаптированы на разные языки. В принципе,
все способы, которые используются в переводческой практике для
передачи реалий, можно свести к четырем: «транскрипция и
транслитерация; калькирование; аналог или приблизительное соответ-
ствие;толкование или описательный перевод» [7, с. 137].
Следует помнить, что когда реалии передаются с одного языка на
другой, необходимо переносить не только форму, но и содержание
значений с исходного языка (Я1) на язык перевода (Я2), который их, в
большинстве случаев, не рассматривает. Поэтому, эти новые слова,
будучи непереводимыми, часто заимствуются в их целостной форме,
как например русская реалия «тройка», которая чаще входит в италь-
янский язык через механизм заимствования (trojka), иногда с некото-
рыми небольшими фонетико-орфографическими адаптациями (tròika,
tròica), сохраняя, этим способом, свою оригинальную форму [2, с. 432-
434]. Ниже указаны прмеры из двух итальянских онлайн словарей:
tròika (meno com. tròica) s. f. [dal russo trojka, propr. «terzina», der. di
tri «tre»]. Ŕ 1. Tiro a tre, tipo di attacco per tre cavalli usato in Russia sia
per carrozze sia per slitte: i tre quadrupedi sono affiancati, quello di mezzo è
attaccato alle stanghe, quelli laterali con semplici tirelli; in genere il
cavallo centrale va al trotto e quelli lateralial galoppo. Per estens., carrozza,
334
slitta tirata da tre cavalli. 2. fig. Nella pubblicistica, direzione a tre, organo
collegiale, soprattutto politico, o economico, costituito da tre membri: la t.
sovietica del periodo successivo a Kruscëv; la t. che presiede all‟industria
di stato [8] (перевод: менее расп. tròica, ед.ч. ж.р. [от русского
тройка, точ. «трое», от три]. Ŕ 1. Упряжка из трех лошадей, тип
крепления из трех лошадей, используемое в России как для колясок,
так и для саней: три лошади стоят рядом, средняя крепится к оглоблям,
боковые Ŕ простыми верѐквами; обычно центральная лошадь идет
рысью, а боковая Ŕ галопом. Расш., коляска, сани, запряженные тремя
лошадьми. 2. перен. В журналистике это трехстороннее направление,
коллегиальный орган, прежде всего политический или экономический,
состоящий из трех членов: советская т. в пост-хрущевский период; т.
которая руководит государственной промышленностью).
troica o troika s.f. (pl. -che) 1 In Russia, carrozza o slitta tirata da tre
cavalli; 2 fig. Organo direttivo collegiale, costituito da tre membri [9]
(перевод: или troika ед.ч. ж.р. (мн.ч. -che) 1 В России, коляска или
сани, запряженные тремя лошадьми; 2 перен. Коллегиальный орган
управления, состоящий из трех человек).
Таким образом, реалия входит в итальянский язык в форме более
или менее адаптированного заимствования (troika, troica), в двух
своих значениях использования (оба словаря регистрируют использо-
вание слова «тройка» в его переносном смысле) и, будучи толковыми
словарями, приведенные объяснения и/или примеры в контекстах
поясняют значение и использование этого слова.
Если теперь сравнивать примеры регистрации этой реалии в двух
итальянско-русских двуязычных словарях, в их русско-итальянских
секциях можно обнаружить, что [10], среди разных значений, даѐт не
только заимствование, но и перевод-объяснение (значение 6), в пользу
итальянского читателя, а [11] предлагает только перевод-объяснение
(значение 3):
[10]:
тройка [trójka] f. gen. pl. 1 tre (m.) 2 tram (autobus) numero tre 3 voto
sufficiente; […] 4 il tre (delle carte) 5 completo tre pezzi (giacca, gilet e
pantaloni) 6 trojka, tiro a tre cavalli 7 trojka, terna (stor.) tre graduati del
KGB che ai tempi di Stalin emettevano le condanne in assenza
dell‟imputato [10, с. 835] (перевод: ж.р. род.п. мн.ч. 1 трое (м.)
2 трамвай (автобус) № 3 3 удовлетворительно (оценка); [...] 4 тройка
(игральная карта) 5 костюм-тройка (пиджак, жилет и брюки) 6 trojka,
упряжка из трех лошадей 7 тройка, трое (истор.) трое членов (КГБ),
которые в сталинские времена приговорили в отсутствие обвиняемых)
335
[11]:
тройка f. (-и ; pl. G троек, D тройкам) 1 (цифра) tre […] 2 (отметка)
tre […] 3 (упряжка) tiro м. a tre cavalli 4 (игральная карта) tre […]
5 (костюм) completo […] 6 (маршрут общественного транспорта) tre
[…] [11, с. 1010] (перевод: ж.р. (-и; мн.ч. Род.п. троек, Дат.п. тройкам) 1
(цифра) трое […] 2 (отметка) тройка […] 3 (упряжка) упряжка м. из
трех лошадей 4 (игральная карта) тройка […] 5 (костюм) костюм-
тройка […] 6 (маршрут общественного транспорта) тройка).
Если цель словаря состоит в том, чтобы предлагать готовые
эквиваленты, то, когда их нет, лексикографы могут фактически
выбирать либо транслитерацию реалий, либо какие-то переводы-
объяснения. Эти выборы, конечно, зависят от целей словаря и обычно
указываются в предисловиях к словарям. И выборы переводчиков прозы
и литературы могут быть различными в зависимости от цели текста.
Стоит рассматривать, например, разные варианты передачи той же
самой реалии («тройка») в литературе (примеры взятые из НКРЯ) [12]:
(a)
РУ И, как призрак, исчезнула с громом и пылью тройка. [Николай
Гоголь. Мертвые души (1835-1852)]
ИТ E come un fantasma una trojka scomparve fra il fracasso e la
polvere. [Nikolaj Gogol‟. Anime morte (Paolo Nori)]
(б)
РУ Я здесь с коляской, но и для твоего тарантаса есть тройка, Ŕ
хлопотливо говорил Николай Петрович […] [И.С. Тургенев. Отцы и
дети (1860-1861)]
ИТ Ho qui una carrozza, ma pel tarantass c‟è tre cavalli, Ŕ disse tutto
affaccendato Nicola Petrovic […] [Ivan Turgenev. Padri e figli (Federigo
Verdinois)]
(в)
РУ Тройка дружно мчалась; ямщик гикал и свистал [И.С. Тургенев.
Отцы и дети (1860-1861)]
ИТ La carrozza volava rumoreggiando; il cocchiere gridava e
fischiava [Ivan Turgenev. Padri e figli (FederigoVerdinois)]
В примере (а) предлагается неадаптированное заимствование
«тройка»; в примере (б) даѐтся перевод-объяснение, чтобы передать
читателю представление о том, что такое «тройка»; наконец, в примере
(в) вводится «псевдо-эквивалент», через использование слова «каретка»
(carrozza), без дальнейших пояснений или дополнительных выражений.
При анализе вышеуказанных трѐх примеров последовательно
кажется, что осуществляется постепенный процесс «удаления» от
оригинала; в случае транслитерации (а) на самом деле отмечается
336
попытка сохранить элемент «иностранным» собственными средствами;

в случае перевода есть попытка «присвоить» чужеродный элемент,
принадлежащий другой культуре, она менее очевидна в (б), более
очевидна в (в).
Иногда для передачи незнакомых и малознакомых реалий исполь-
зуются описательные (поясняющие) переводы. По словам Рыбина [7]:
«Если переводчику не удается найти функциональный аналог подоб-
ной реалии, то он может дать его определение, дополнив его по
необходимости поясняющей информацией. Простейший способ пояс-
няющего описательного перевода состоит в том, что название реалии
сохраняется, но при этом дается ее краткое определение [7, с. 144]».
Предлагается пример из НКРЯ [12]:
РУ Дверь была не закрыта. Саша пробежала через сени, потом
коридор и наконец очутилась в светлой, теплой комнате, где за
самоваром сидел отец и с ним дама и две девочки. Но уж она не могла
выговорить ни одного слова и только рыдала. [А.П. Чехов. Рассказы
(1885-1903)]
ИТ La porta era aperta; Sàša traversò il vestibolo, il corridoio, e si trovò
in un andito illuminato e caldo, dove prendevano il tè, intorno a un
samovàr, suo padre, una signora e due bambine; ma non poté pronunciare
una parola, e non fece che singhiozzare. [Anton Cechov. Racconti (Fausto
Malcovati)]
Переводчик, стараясь передать как можно ясное значение слова
«самовар» (не имеющего эквивалента на итальянском языке), и в то же
время желая сохранить его экзотическую внешность, дополняет полез-
ную информацию (dove prendevano il tè Ŕ эта информация не нужна в
оригинале), которая лучше ограничивает контекст использования
рассматриваемой реалии.
В этом кратком обзоре о некоторых возможных способах передачи
реалий с Я1 на Я2 (в частности, с русского на итальянский), были
выделены различные используемые критерии, которые зависят, в
частности, от целей, которые переводчик ставит перед собой, и
которые в основном основываются на социокультурных и прагмати-
ческих вопросах. Нет лучшего выбора; есть простo «выборы», которые
продиктованы либо контекстом, либо типологией реалии и еѐ ролью в
обоих культурах, либо читатель-получателем, которому адресован
текст, либо интерпретативными и лингвистико-литературными способ-
ностями переводчика этих так называемых «культурных элементов».
337
1. Federova L., Bolognani M. Russo e italiano nei contatti linguistici:
immagini riflesse. Lingue, Culture, Mediazioni. 2015. Vol. 2(1), Agosto.
2. Nicolai G.M. Dizionario delle parole russe che si incontrano in
italiano. Roma: Bulzoni Editore, 2003. 3. Orioles V. Su alcune tipologie di
russismi presenti in italiano. Università degli studi di Udine, 1984.
4. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. Москва: Междуна-
родные отношения, 1980. 5. Vlahov S., Florin S. Neperovodimoe v perevode.
Realii. Masterstvo perevoda. N. 6. 1969. Moskva: Sovetskij pisatel´, 1970.
6. Gusmani R. Saggi sullřinterferenza linguistica. Firenze: Casa Editrice Le
Lettere, 1986. 7. Рыбин П.В. Теория перевода. Курс лекций. Под ред.
Ермоленко Г.Н. Москва, 2007. 8. http://www.treccani.it/vocabolario/troika1/.
9. https://www.grandidizionari.it/Dizionario_Italiano/parola/t/troica/.
10. Dobrovol‟skaja J. Grande dizionario russo-italiano/italiano-russo,
Milano: Ulrico Hoepli Editore, 2001. 11. Kovalev V. Russo Русский.
Dizionario russo-italiano/italiano-russo, Bologna: Zanichelli, 1995. 12. http://
ww.ruscorpora.ru/en/index.html.
Lela Tsikhelashvili
Tbilisi, Georgia
The Influence of Septuagint Greek on the Means of Expression

of the Objective Version in Georgian Biblical Translations
The formation of the literary Georgian language was largely influenced

by Greek. Translation from Greek, which had a different grammatical
system, was always problematic for Georgian translators-editors. The aim
of the given paper is to find out which of the synthetic and analytical means
of expression of possessive/benefactive relations was given priority by
Georgian translators: the synthetic formation, which was natural for
Georgian but alien to Greek, or the analytical one. Comparison of the
translations/editions of the old and Hellenophile periods of the books of
three prophets Ŕ Micah, Zechariah and Baruch Ŕ has proved that old
translations (X-XI cc.) attach priority to synthetic formation, while the
edition of the Hellenophile period (XII-XIII cc.) prefers analytical
formation, similar to Greek.
Keywords: Septuagint LXX, translation, Georgian Bible, objective
version, benefactive.
Introduction
Georgian is an agglutinative language and belongs to the group of
morphologically rich languages (MRL). Georgian has a number of
polyfunctional vocalic prefixes that stand immediately before verb roots.
338
One of their functions is to outline for whom the action expressed by the
verb is destined and to whom it belongs. The action either belongs to the
subject (subjective version)1, or the indirect object (objective version) or the
meaning is not vivid altogether (neutral version). The neutral version
markers are a- and Ø, the marker of the subjective version is i-, and the
markers of the objective version are - i- (if Oind.is 1st or 2nd person) and u- (if
Oind. is 3rd person) morphemes. The category of version (in Georgian Ŕ
kceva) was introduced by A. Shanidze [1, pp. 323-357].
The Georgian language can express version both synthetically and
analytically. However, the former is more natural. For instance, the
semantics of the objective version (1) can be expressed by the verb in the
neutral version2 and the object with the postposition -tvis (`forř) (2), or by
adding the possessor in the genetive case (Adnominal Genitive) or
possessive adjective/pronoun to the direct object (3):
(1) davit-s saxl-i a-v-u-šen-e
David-DAT house-NOM PREV-S1-OV-build-AOR
ŖI built David a houseŗ (benefactive/possessor)
(2) davit-is-tvis saxl-i a-v-a-šen-e
David-GEN-POST house-NOM PREV-S1-NV-build-AOR
ŖI built a house for David” (benefactive)
(3) davit-is saxl-i a-v-a-šen-e
David-GEN house-NOM PREV-S1-NV-build-AOR
ŖI built David`s houseŗ (possessor)
In Georgian, there is no specific case expressing benefactive. This
meaning is incorporated in the dative case, whereas, in the verb, it is
expressed by means of prefixes i- and u-.
In Georgian, some verbs only coincide with the objective version in
their form; therefore, prefixes i-/u- do not express the possessive /
benefactive relation, but point to the existence of the indirect object in the
dative case (e.g. man mi-u-go mas `he answered himř). Apart from the
widespread opinion, in Georgian and foreign linguistic literature, there are
different opinions regarding the category of version and the functions of the
vocalic prefixes of the verb [2, 3, 4 a.o.]. I will abstain from discussing
these opinions, as the aim of the paper is not to discuss the category of
version in general, but to find out which of the synthetic and analytical
means of expression of this category is more frequent in the Georgian
translations of the Bible (based on the example of the objective version).
1
When the agent and the benefactor are one and the same.
2
In this case the benefactive indirect object, which always stands in the dative case,
turns into the simple object with the postposition -tvis (`forř).
339
The Influence of the Biblical Greek on the formation of the

Georgian Literary Language
Since the conversion of Georgia into Christianity in the first half of the
4th century, intense translation of the Christian literature into Georgian
started. The translations were mostly made from the Greek language.
Therefore, despite the fact that over the centuries Georgian has been
affected by various languages (Persian, Syrian, Armenian...), the ancient
literary Georgian language was mostly influenced by Greek. It has been
formed in the process of translation of the Bible from Greek. What is most
important, the Greek influence is traced not only in translations, but in the
original texts as well.
Although the process of translation/edition of the Biblical books from
Greek lasted for centuries, the attitude of Georgian translators/editors to the
translated texts differed through epochs. The translators of the Pre-Athonite
and, partly, Athonite period (V-XI cc.) took into consideration the nature of
the Georgian language and did not always preserve the formal equivalence
to the original text, whereas the translators of the ŘHellenophileř trend (XI-
XIII cc.) tried their best to make an adequate, precise translation from
Greek. Therefore, in the translations of this period, unnatural constructions,
grammatical and lexical calques are frequently found [5, p. 4; 6].
Expression of the Objective Version in the Old (X-XI cc.) and
„Hellenophile‟ period (XII-XIII cc.) Georgian Translations of the Bible
In order to find out which of the means of expression of the objective
version was preferred by the Georgian translators/editors at various stages, I
compared the Old and ŘHellenophileř period translations of the Biblical Books
of three prophets (Micah, Zechariah, Baruch). The old translation is preserved
in the texts of so-called Oshki (978-979, Mount Athos, Ath-1 MS) and
Jerusalem (XI c., Jer-11/7) Codexes. The new edition/translation, obtained as
a result of comparison with the Septuagint text, is preserved in the so-called
Gelati (XII-XIII cc., A-1108), Mtskheta (XVII-XVIII cc., A-51) and Bakar
(The Georgian Bible issued in Moscow in 1743, A-455)1 Bibles2.
1 These two versions of the Bible almost exactly repeat the text of the Gelati version.
Therefore, I will not focus on these versions.
2
I have used the electronic edition of the critical text of the old Georgian versions of
Georgian Bible [7]. All the three prophesies are also found in Paris Lectionary (X-XI
cc., MS #3 of Paris National Library). This version is not based on some old Georgian
edition. It is an independent translation, based on the Greek text of a completely
different tradition [8]. Micah and Zechariah prophesies are also found in the so-called
Kali and Latali Lectionaries (X c.). Only Micah prophesy is found in the Sinai
Lectionary (Sin-37, 982). I will not focus on Lectionaries in the given paper.
340
As the Old and Gelati versions of the Bible are derived from the
originals of one and the same tradition, the changes made in Gelati Bible
can be explained only by a different style and technique of the translator,
and the different attitude of the latter to the Greek original text1.
Georgian translators have always found it difficult to translate from
Greek, which was a language with a completely different grammatical
system. The category of version is not found in Greek, and, unlike
Georgian, Greek is unable to express the possessive/benefactive relations
between the arguments by means of vocalic verbal prefixes. Instead, these
meanings are incorporated in the dative case (Dativus commodi and
incommodi, Dativus possessivus). The Greek medial voice is also
characterized by the semantics of reflexivity. 2 Such medial verbs are usually
translated into Georgian based on the forms of the subjective version [9] 3
and autoactives. Apart from it, the semantics of possessive/benefactive
relation in Greek is expressed analytically (by means of prepositions or
adnominal genitives). Under the Greek influence, analytical expression of
the semantics of the objective version was also found in the Georgian
translations (as well as in the original literature, which was also influenced
by the translations), albeit with different frequency: comparatively rarely in
the manuscripts of the old translations of the Bible, and far more frequently
in the translations of the ŘHellenophileř period.
Research Outcomes
Based on the research material, I have identified the type of
morphosyntactic changes made by the translator/editor of Gelati Bible in
the old translation represented in Oshki and Jerusalem Codexes with the
aim of adequate representation of the Greek original text:
i) In the old translation, the indirect object taken by the verb
corresponds to the Greek prepositional object in the dative or accusative
case. In order to make a precise, adequate translation of the Greek syntactic
construction, the translator/editor of Gelati version substituted the indirect
object of the Old translation with a postpositional object (which, unlike the
indirect object, does not reveal the object agreement affixes in the verb). In
the Georgian edition/translation, the change in the verbal syntactic
construction leads to the change in the verb structure itself (and not
vice versa!): the form of the objective version is replaced by the neutral
1
A-1108 represents an autographic manuscript. Therefore, the changes made in this
edition cannot be considered as scribal errors.
2
The reflexive forms are also used in the passive, because, with the exception of the
aorist and the future forms, they borrow the forms from the medial voice.
3
I will not focus on this issue in the given paper.
341
version form, lacking one argument capable of adding a person marker (a

trivalent verb becomes bivalent, whereas a bivalent verb becomes
monovalent).
Baruch 1:3-4 და აღმოუკითხნა ბარუქ სიტყუანი ესე ამის
წიგნისანი ყურთა იექონიაჲსთა, ძისა იოაკიმისთა, მეფისა
იუდაჲსთა, და ყურთა ყოვლისა ერისათა, რომელნი მოვიდეს მის
წიგნისა, და ყურთა ძლიერთასა და ძეთა მეფისათა, და ყურთა
მოხუცებულთასა და ყოვლისა ერისათა კნინითგან მიდიდადმდე...
OJ. და წარიკი[თხ]ნა ბარუხმან სიტყუანი წიგნისანი ყურთა მიმართ
იექონიაჲ[სთა], ძისა იოაკიმისთა, მეფისა იუდაჲსთა, და ყურთა
[მიმართ ყოვლისა ერისათა, რომელნი მოვიდოდეს მის წიგნისა, და
ყურთა] ძლიერთა და ძეთა მეფეთაჲსა, და ყურთა მიმართ
მ[ოხუცე]ბულთაჲსა და ყურთა მიმართ ყოვლისა ერი[სათა
კნინითგან] [v] ვიდრე დიდამდე... GaSB καὶ ἀνέγνω Βαροστ ηοὺς
λόγοσς ηοῦ βιβλίοσ ηούηοσ ἐν ὠζὶν Ιετονίοσ σἱοῦ Ιωακιμ βαζιλέως
Ιοσδα καὶ ἐν ὠζὶ πανηὸς ηοῦ λαοῦ ηῶν ἐρτομένων πρὸς ηὴν βίβλον
4 καὶ ἐν ὠζὶ ηῶν δσναηῶν καὶ σἱῶν ηῶν βαζιλέων καὶ ἐν ὠζὶ ηῶν
πρεζβσηέρων καὶ ἐν ὠζὶ πανηὸς ηοῦ λαοῦ ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλοσ...
LXX1. And Baruch read the words of this book in the hearing of Jeconi′ah
the son of Jehoi′akim, king of Judah, and in the hearing of all the people
who came to hear the book, 4 and in the hearing of the mighty men and the
princes, and in the hearing of the elders, and in the hearing of all the
people, small and great, all who dwelt in Babylon by the river Sud.
(4) aγmo-u-ķitx-n-a … qùr-t-a cf. çar-i- ķitx-n-a2 … qùr-t-a mimart
PREV-OV- read-PL-S3 ear- PL/DAT- EMPH PREV-SV3-read-PL-S3
ear- PL/GEN- EMPH to-POST
`(He) read (the words) to the ears…ř
ii) An opposite phenomenon is extremely rare: in Gelati Codex, the verb
of the neutral version with a simple postpositional object, found in the old
translation, is substituted by objective version form of the verb and the
indirect object, if in Septuagint there is an object in the dative case without
a preposition. This fact proves that the aim of the translator/editor of the
1
For Greek I have used the critical text of LXX [10, 11] and the computer program
`Bible Worksř [12].
2
aγmouķitxna is a trivalent verb, whereas çariķitxna is a bivalent one.
3
If the verb does not have the neutral version form, the subjective version form is
used with the function of the neutral one.
342
Gelati Codex was not a frequent use of constructions with postpositions, but
precise, adequate translation of the original Greek text.
Zechariah 8:11 და აწ მე ვყო პირველთა მათებრვე დღეთა ნეშტთა
ამათთჳს ერისა ჩემისათა… OJ. და აწ არა დღეთაებრ წინაპართა
უყოფ მე ნეშტთა ამის ერისათა… SB. καὶ νῦν οὐ καηὰ ηὰς ἡμέρας ηὰς
ἔμπροζθεν ἐγὼ ποιῶ ηοῖς καηαλοίποις ηοῦ λαοῦ ηούηοσ… LXX. But now I
will not be unto the residue of this people as in the former days… KJV.
(5) v-q`-o … nešţ-t-a ama-t-tvis cf. ara… u-q`-op nešţ-t-a
S1- do- SUBJ rest- PL/GEN- EMPH DEM- PL/GEN-POST PART OV-do-
THEM rest- PL/DAT- EMPH
Ì will not do (this) for the rest (of the people)ř
iii) As I have mentioned above, during the analytical formation in
Georgian, the verb in the objective version is substituted by the form in the
neutral version, expressing the possessive/benefactive relation by means of
the object with the postposition -tvis (`forř) (2) or by means of Adnominal
Genitive (3). If, in Georgian, the structure of the verb remains unchanged
(and valency is not decreased) and the verb is not adjusted to the Greek
syntactic construction with a preposition or the genitive case for the purpose
of adequate translation, we have the case of the so-called syntactic
contamination [5, pp. 7-18], which can be briefly characterized as follows:
the structure of the Georgian verb + a foreign syntactic construction.
Micah 2:8 და წინაშე ერი ჩემი აღუდგა მტერად წინაშე
მშჳდობისა მისისა OJ. და წინაშე ერი ჩემი მტერად აღუდგა წინაშე
მშჳდობისა მისისა GS. θαὶ ἔκπξνζζελ ὁ ιαόο κνπ εἰο ἔρζξαλ ἀντέστη
κατέναντι τῆς εἰρήνης αὐηνπ… LXX. Even of late my people is risen up as
an enemy… KJV.
(6) aγ-u-dg-a … çinaše mšvidob-is-a
PREV-OV- arise-S3 PREP peace-GEN-EMPH
`(My people) have risen up against peaceř
Both in the old translation and Gelati Codex, instead of the indirect
object, like Greek, there is a prepositional object in the genitive case, but the
verb retains the form of the objective version.
iv) If the Greek equivalent of the indirect object is the object in the
dative case, which, as a rule, is translated into Georgian as an indirect object
in the dative case, in Gelati Codex the change does not affect either the
syntactic construction or the verb.
Zechariah 1:6 … ეგრეთ მიყო ჩუენ OJ. … ეგრეთ გიყო თქუჱნ SB.
… νὕησο ἐποίηζεν ὑμῖν LXX. … so hath he dealt with us KJV.
(7) g-i-q`-o tquen
O2- OV-do-S3 you/ DAT
343
`(He) did … to youř

v) If already in Oshki and Jerusalem MSS of the Bible there are
adequate, precise translations from Greek and, instead of the objective
version, which is more natural for Georgian, there is a neutral version of the
verb with a postpositional object or direct object, followed by Adnominal
Genitive, the construction remains unchanged, i.e. both versions of the
Bible represent an analytical formation of the objective version.
Zechariah 7:9 …და მოწყალებასა ჰყოფდით კაცად-კაცადი
მოყუსისა მიმართ თჳსისა OJ. … და მშჯავრსა იქმოდეთ კაცნი
მოყუსისა მიმართ თჳსისა GSB. καὶ οἰκηιρμὸν ποιεῖηε ἕκαζηος πρὸς ηὸν
ἀδελθὸν αὐηοῦ LXX. and shew mercy and compassions every man to his
brother KJV.
(8) i- qm-od-e-t …. moqùs-is-a mimart
SV-do-SUF-IMP-PL brother -GEN-EMPH to/POST
`Do (it) for (his) brotherř
Zechariah 9:13 ... და აღვადგინნე შვილნი შენნი, სიონ ... OJ.
...აღვადგენ შჳლთა შენთა, სიონ... SB. ... καὶ ἐπεγερῶ ηὰ ηέκνα ζοσ
Σιων LXX. and raised up thy sons, O Zion... KJV.
(9) aγ- v-a-dg-en švil-t-a šen-t-a
PREV-S1-NV-arouse- CAUS child-PL/DAT- EMPH your-PL/DAT- EMPH
Ì will stir up your childrenř
Conclusion
Thus, the analysis of the Books of the three prophets has proved that the
old translators tried to make precise translation of ŖGodřs Wordsŗ and
treated this work with special humbleness. However, unlike the translations
of Gelati type, the older versions took into account the nature of the
Georgian language and style; hence, they did not always stick to the
principle of formal equivalence to the original text. These versions are a
kind of synthetic translations, occupying an intermediate position between
the formal and dynamic translations [5, p. 471]. Meanwhile, Gelati
translation chiefly focuses on the stylistics of the original language, and the
translator tries hard to preserve formal-structural or semantic equivalence
with the Greek language (albeit using the style and grammatical
constructions that are unnatural for Georgian).
The difference between the old and Gelati versions of the Books of the
Prophets is caused not by the original texts belonging to different traditions, but
the difference in the styles and techniques of the translators and the different
principles of selection of the Georgian equivalents of the original texts.
344
References
1. Šaniჳe, Aķaķi. Kartuli enis gramaţiķis sapuჳvlebi [Foundations of the
Grammar of the Georgian language]. Vol III. Tbilisi: Tbilisi University
Press. 1980. 656 pp. 2. Boeder, Winfried. Über die Versionen des
georgischen Verbs. Folia Linguistica, Acta Societatis Linguisticae
Europaeae. Tomus II, 1/ 2. Berlin: De Gruyter Mouton. 1968. Pp. 82-152.
3. Jorbenaჳe, Besarion. Zmnis xmovanp`repiksuli çarmoeba kartulši
[Formation of the Verbs with Vocalic Prefixes in Georgian]. Tbilisi: Tbilisi
University Press. 1983. 247 pp. 4. Melikišvili, Damana. Kartuli zmnis
uγlebis sisţema [Conjugation System of Georgian Verb]. Tbilisi: Logos.
2001. 362 pp. 5. Danelia, ķorneli. Narķvevebi Kartuli samçerlobo enis
isţoriidan [Essays on the History of the Literary Georgian Language]. I.
Tbilisi: Tbilisi State University Press. 1998. 537 pp. 6. Melikišvili, Damana.
Gelatis aķademia. Gelatis saγvtismeţq`velo-pilologiuri sķola Ŕ šua
sauķuneebis saganmanatleblo ķera [Gelati Theological-philosophical
School Ŕ a Mediaval Educational Center]. Tbilisi: Logos. 2019. 244 pp.
7. The electronic edition of the critical text of Old Georgian versions of the
Georgian Bible: http://www.bible.ge/Manuscript/2win.htm. 8. Danelia,
ķorneli. Kartuli lekcionaris pàrizuli xelnaçeri (ჳveli da axali aγtkmis
saķitxavebi). [The Paris Manuscript of the Georgian Lectionary (The Old
and New Testament)].Vol I. Part II. Tbilisi: Tbilisi University Press. 1997.
541 pp. 9. Giorgobiani, Tina. Gvaris ķaţegoriisatvis ჳvel berჳnulši [On the
Category of Voice in Old Greek]. Matsne. 3. Tbilisi: Metsniereba. 1972.
Pp. 157-165. 10. Ziegler, Joseph (ed). Jeremias Ŕ Baruch Ŕ Threni Ŕ
Epistula Jeremiae. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. 1976. 504 pp.
11. Ziegler, Joseph (ed). Duodecim Prophetae. Vol XIII. Göttingen:
Vandenhoeck & Ruprecht. 1984. 12. The Computer program Bible Works .
Version 10.0.4.216. https://www.bibleworks.com/
Abbreviations
O – Ath-1, Oshki Codex (978-979); J – Jer-11/7, Jerusalem Codex (XI c.);
G – A-1108, Gelati Codex (XII-XIII cc.); S – A-51, Mtskheta Codex
(XVII-XVIII cc.); B – A-455, Bakar Codex , the published version (1743);
LXX – Septuagint. KJM Ŕ King James Version English Bible.
AOR Ŕ aorist; CAUS Ŕ causative; DAT Ŕ dative case; DEM-demonstrative
pronoun; EMPH Ŕ emphatic vowel; GEN Ŕ genitive case; IMP Ŕ imperative;
MS Ŕ manuscript; NV Ŕ neutral version; O2 Ŕ marker of the 2nd objective
person; OV – objective version; PART Ŕ particle; PL Ŕ plural; POST Ŕ
postposition; PREP Ŕ preposition; PREV Ŕ preverb; S1 Ŕ marker of the 1st
subjective person; SUBJ Ŕ subjunctive; SV – subjective version; THEM Ŕ
thematic suffix.
345
Professional Training of Translators / Interpreters
Ольга Войку
Испаноязычные лингвисты и переводчики в университетском

курсе переводоведения
The disputes around the concept of translation have been going on for a
long time. Spanish-speaking specialists have made a significant contribution
to the practical and theoretical science of translation. It is fascinating to know
both the creative path of each specialist and their biography. Translation
theory should be based, like any other theory, in practice. That is why it is
necessary to study the creative heritage of Hispanic theorists and translators.
Keywords: translation theory, Spanish-speaking specialists,
comprehension, translation studies.
Споры вокруг такого лингвистического явления как перевод

ведутся уже давно. Несмотря на различные взгляды и подходы все
теоретики, критики и практики сходятся в одном: творческий характер
переводческой деятельности несомненен.
На протяжении веков неоднозначным было отношение к перевод-
чикам, многие из них подвергались беспощадной критике, унижениям,
а иные были отправлены в тюрьмы (как, например, Фрай Луис де
Леон, проведший почти пять лет в тюрьме за перевод на кастильский
«Песни Песней» Ŕ ŖEl Cantar de los Cantaresŗ) и даже казнены: в 1535 г.
Генрих VIII велел заключить в тюрьму Уильяма Тиндейля, протестант-
ского реформатора и переводчика Библии, позднее приговоренного к
смертной казни как еретика за перевод на английский язык и издание
6000 экземпляров Нового Завета. В 1546 г. Этьен Доле, гуманист и
теоретик перевода, был сожжен в Париже за предвзятый перевод
одной фразы из Платона, отвергавшей бессмертие души [3, p. 15].
Немалый вклад в практику и науку о переводе внесли и
испаноязычные специалисты. К сожалению, лишь немногие из них
широко известны за пределами Испании и Латинской Америки.
Хотелось бы восполнить этот пробел. Как справедливо отмечает
Р.А. Будагов, «интересно знать не только творчество каждого выдаю-
щегося ученого, но и его биографию, путь (нередко сложный и
поучительный) его исканий в науке» [2, с. 289]. Действительно, когда
знакомишься с трудами ученых, всегда хочется узнать их отношение к
современной им действительности и истории, понять, как они
защищают свои взгляды и убеждения.
346
Безусловно, всем известно имя Хосе Ортеги и Гассета (1883-1955),

выдающегося испанского философа и литератора-эссеиста. Наиболее
ярко философия перевода отражена им в работе «Нищета и блеск
перевода» Ŕ ŖMiseria y esplendor de la traducciónŗ, в которой он
развивает идеи В. фон Гумбольдта о непереводимости. По мнению
Х. Ортеги и Гассета, именно трудности придают работе переводчика
особое благородство и смысл.
Одним из выдающихся испаноязычных переводчиков был Хорхе
Луис Борхес (1899, Аргентина Ŕ 1986). Он вспоминал, как, будучи
ребенком, не обращал внимание на то, что, приходя домой к бабушке
по материнской линии, говорил на одном языке, а у другой бабушки
говорил уже на другом. Наверное, именно поэтому Х.Л. Борхес был
так восприимчив к метафорам, поэтическим оборотам, которые так
характерны для испанского и английского языков. Ведь по-испански
говорят “prestar atención” (обратить внимание), когда по-английски
это звучит совсем по-другому Ŕ “to pay attention”.
Х.Л. Борхес был не только знаменитым писателем, но и талант-
ливым переводчиком. Он перевел на испанский язык сказку
«Счастливый принц» О. Уайльда, будучи восьмилетним ребенком. В
дальнейшем он много переводил таких авторов, как Э. По, У. Фолкнер,
Р. Киплинг, В. Вульф, А. Жид, Г. Гессе и Ф. Кафка. Однако его
переводы были основаны на принципе «добрая и креативная
неточность», который означает, что излишне верное и точное следо-
вание оригинальному тексту не было для него приоритетом [6].
Особого внимания заслуживает знаменитый испанский практик и
теоретик перевода Валентин Гарсиа Йебра (1917-2010). Он переводил
с греческого, латинского, немецкого, французского, итальянского и
португальского языков. В.Г. Йебра имел многочисленные премии,
звания и награды, был избран также членом Испанской Королевской
Академии в 1984 г. Он издал много книг по теории и практике
перевода: «Теория и практика перевода», «Все про перевод», «Опыт
переводчика», «Перевод: история и теория». В сборник статей
«Правильное употребление слов» включено сто шестьдесят пять
статей, затрагивающих многочисленные проблемы перевода различ-
ных текстов на испанский язык.
Интересны некоторые наблюдения В. Йебры. Например то, что
процесс перевода имеет две фазы: первая Ŕ фаза понимания, которая не
является собственно переводческой, вторая Ŕ фаза выражения, в чем,
собственно, перевод и заключается. Прибегая к метафоре, автор говорит
о том, «понимание и выражение Ŕ вот два крыла переводчика».
347
Что же касается испанского языка, В. Йебра утверждал, что никто

не знает абсолютно всего набора слов, указанных в словаре Испанской
Королевской Академии. Ни один академик, по его мнению, не в
состоянии использовать все ресурсы испанского языка. Рассуждая о
неологизмах, В. Йебра советует переводчику, вводя в свою культур-
ную среду новое понятие, либо придумать новое слово, чтобы
выразить это понятие, либо внести это слово вместе с понятием.
Рассматривал он также и проблему перевода «ложных друзей перевод-
чика», указывая на особые трудности при переводе с близко-
родственных языков Ŕ «Ложные португальские друзья».
Теория перевода должна основываться, как и любая теория, на
практике. Когда В. Йебра перевел в 1970 г. «Метафизику» Аристотеля,
он вывел единую форму перевода и выразил ее в прологе к этой книге.
Данная мысль достаточно известна ныне среди переводчиков:
«Золотое правило для любого перевода, по моему мнению, это сказать
все, что говорится в оригинале, не говорить того, чего нет в оригинале,
выразить все верно и правильно, насколько это возможно на том
языке, на который осуществляется перевод» [4, с. 289].
Ампаро Уртадо Албир в настоящее время преподает переводо-
ведение в Автономном Барселонском университете. В 2001 г. в
Мадриде вышел в свет ее учебник «Перевод и переводоведение» Ŕ
ŖTraducción y Traductologíaŗ, неоднократно переиздававшийся в
Испании. Последнее издание его было в 2017 г. Именно по этому
учебнику осваивают нелегкую науку современные испанские
студенты-филологи.
Изменилось ли отношение к деятельности переводчика в наши дни?
Как пишет в своей книге «Враги переводчика» (2019 г.) Ŕ ŖLos enemigos
del traductorŗ испанская писательница и переводчик с английского и
итальянского языков Амелия Перес де Вильар, по-прежнему работа
переводчика остается незаметной и незаслуженно недооцененной.
Говоря о многочисленных трудностях перевода, автор подчеркивает, что
наиболее легким ей представляется перевод современных авторов. Для
переводчика обыденным делом является долгий поиск того самого
слова, которое сможет передать характер персонажа. Но именно это
слово редактор вычеркивает из текста, находя его неуместным. А ведь
это слово, так точно характеризующее персонаж, было выстрадано
переводчиком! Ведь у каждого слова свой особенный цвет!
Если переводить толстые, объемные книги, станешь известным, но
не значительным переводчиком. Успех завоевывается долгим много-
летним трудом. Год за годом, книга за книгой.
348
Но кто же эти враги, которые дали название книге Амелии Перес

де Вильар? Их много: спешка, отсутствие уважения к работе
переводчика, т.к. обычным делом является отсутствие имени перевод-
чика в цитатах и библиографии. Также большинство считает, что
переводить может любой, кто знает иностранный язык и имеет
ноутбук. А ведь есть издатели, публикующие такие переводы. Правда,
потом они же сами и говорят: «Это перевел Х, в следующий раз я уже
не попаду в эту ловушку, приглашу профессионала» [5].
Следует отметить, что многие отрицательные моменты проникли и
в литературные произведения через прессу, вернее через наспех
сделанные, корявые, неисправленные переводы СМИ: убогое
употребление синонимов, неправильное использование глагольных
конструкций и времен, например, употребление простого будущего
Ŗhablaréŗ- «скажу» вместо Ŗvoy a hablarŗŔ «я собираюсь сказать».
«Переводчиками не становятся, переводчиками рождаются», Ŕ
утверждают многие исследователи переводческого искусства. Однако
нельзя забывать и слова А. Блока, касающиеся перевода: «…искусство
гораздо ближе к мастерской ремесленника, чем к кабинету ученого»
[1, с. 128]. Именно поэтому в наше нелегкое время и необходимо
изучать такую науку как переводоведение, а также знакомиться с
творческой биографией переводчиков.
1. Блок А.А. Гейне в России. Собрание сочинений. Том 6. Госуд. изд-во
Художественной литературы. М.-Л. 1962. 556 с. 2. Будагов Р.А.
Портреты ученых в университетских курсах. Филология и культура.
М., Изд-во Моск. ун-та, 1980. 304 с. 3. Ñíguez Bernal A. Soluciones
aportadas por la traductología y la lingüística aplicada ante el reto actual de
la traducción de textos científico-técnicos, profesionales y académicos
https: cvc.cervantes.es. Hieronymus. Núm 12. Centro Virtual Cervantes.
P. 15-23. (дата обращения: 05.01.2021). 4. Yebra García V. Experiencias
de un traductor. Madrid: Gredos 2006. 318 p. 5. La escritora y traductora
Amelia Pérez de Villar. https://elasombrario.com/nombres-traductores-
recordar-lee-esto (дата обращения: 18.10.2020). 6. Ofer Tirosh. Blog de
traductores. ¿Quiénes fueron los mejores traductores de la historia?
https://es.tomedes.com/blog-de-traduccion/mejores-traductores-historia
(дата обращения:15.11.2020).
349
Юлия Жукова
г. Ульяновск, Российская Федерация
Ошибки учебного перевода: синтаксические проблемы
The article deals with the analysis of typical syntax mistakes that
students make while translating texts.
Keywords: translation, syntax, translation mistakes, educational
translation.
Перевод, как особый вид человеческой деятельности, призван

удовлетворять потребности общества в двуязычной коммуникации. В
современном языкознании термин «перевод» многозначен. В широком
смысле он трактуется как средство межъязыковой коммуникации,
языковое посредничество, при котором содержание текста на одном
языке воспроизводится лексико-семантическими, синтаксическими и
звуковыми средствами другого языка, в результате чего появляется
информационно и коммуникативно равноценный текст [1]. По предпо-
ложению Л.С. Бархударова, перевод можно определить как «трансфор-
мацию текста на одном языке в текст на другом языке» [2]. Джон К.
Катфорд рассматривает перевод как замену информации в текстовой
форме на одном языке эквивалентной текстовой информацией на
другом языке [3]. Р. Якобсон определяет перевод как «интерпретацию
вербальных знаков и сообщений» [4].
Данная статья посвящена анализу синтаксических проблем
перевода письменных текстов студентов, которые являются хорошим
источником примеров переводческих ошибок.
Известно, что синтаксис Ŕ это раздел лингвистики, который изучает
правила соединения слов и строение словосочетаний и предложений.
Именно знание синтаксических особенностей изучаемого языка
позволяет сократить количество допускаемых ошибок, справляться с
синтаксическими трудностями и интерференцией при переводе.
Для начала необходимо разобраться в самом понятии «перевод-
ческая ошибка». Большинство исследователей понимают ошибку как
необоснованное отступление от нормативного требования эквивалент-
ности. Так, например, Р.К. Миньяр-Белоручев считает, что ошибка Ŕ
это мера несоответствия перевода оригиналу [5]. По мнению
А.Д. Швейцера, ошибка рассматривается как отступление от содержа-
тельного соответствия перевода оригиналу [6]. В.Н. Комиссаров
понимает ошибку как меру дезинформирующего воздействия на
350
читателя [7]. По сути, ошибка Ŕ относительное понятие, и возможность

выделить ошибку представляется в том случае, когда существует
некий свод правил и норм. Соответственно, отклонение от норм
неизбежно проявляется в ошибках.
Выделяют несколько основных причин появления ошибок при
переводе:
1. Плохое владение языком оригинала, что затрудняет выбор
правильного переводческого соответствия.
2. Слабое владение техникой перевода из-за неполного понимания
методологических принципов перевода, которые являются основными
в обучении, требуют корректирующих методов, таких как повторение
и объяснение.
3. Межъязыковая интерференция, т.е. воздействие системы одного
языка на другой в условиях двуязычия.
4. Межкультурная интерференция, т.е. недостаточные познания в
области культуры переводящего языка, незнание реалий.
5. Окказиональные ошибки, не имеющие закономерного характера,
которые возникают под воздействием внешних факторов.
В процессе многолетней практики преподавания на кафедре
иностранных языков Ульяновского государственного технического
университета мы сталкиваемся с многочисленными ошибками, совер-
шаемыми студентами при переводе текстов разной направленности.
Рассмотрим самые распространенные, типичные синтаксические
ошибки на примере письменного перевода текстов, выполненного
студентами разных технических специальностей.
1. Неправильный перевод словосочетаний, а именно, цепочки
существительных, которые представляют собой словосочетания,
состоящие из двух, трех или более существительных и определяющие
одно понятие. В таких словосочетаниях главное существительное
всегда стоит в конце цепочки, а все предшествующие слова, связанные
с ним, являются его определениями, в то время как в русском языке
главное слово часто стоит на первом месте. Поэтому при переводе
многочленных конструкций студенты часто неправильно анализируют
смысловые связи между словами, что приводит к переводческим
ошибкам. Например:
technical training necessity Ŕ необходимость технической
подготовки (а не 'техническая необходимость подготовки');
microscopic component quality Ŕ качество микроскопических
компонентов (а не 'микроскопические компоненты качества');
increasing computer operation speed Ŕ увеличение скорости работы
компьютера (а не 'увеличенная компьютерная операционная скорость');
351
computer development prospects Ŕ перспективы развития компьютеров

(а не 'компьютерного развития перспективы') и т.д.
2. Ошибки, связанные с порядком слов в предложении.
Грамматическая система английского языка сильно отличается от
русской. Это одна из главных причин трудностей усвоения правил
английской грамматики при изучении английского языка. Самая
распространенная ошибка связана с английским синтаксисом Ŕ
порядком слов при структурировании предложения. Подлежащее,
сказуемое, дополнение, обстоятельство Ŕ вот типичная схема порядка
слов английского предложения. Позиция обстоятельства в английском
предложении имеет вариативный характер: обстоятельство может
стоять как в начале предложения, так и в конце. Некоторые
обстоятельства могут занимать положение перед сказуемым или после
него. По правилам же русского языка допускается постановка
обстоятельства места и времени перед сказуемым и после него. Если
обстоятельства места и времени стоят в начале предложения, то
сказуемое обычно помещается непосредственно за ними, а
подлежащее следует за сказуемым. Обстоятельства времени и места,
помещенные после сказуемого, логически выделяются, т. е. пост-
позиция обстоятельств времени и места по отношению к сказуемому
ведет к большему смысловому выделению обстоятельств. Поэтому в
русском предложении обстоятельства часто выносятся на первое
место, если на них не делается смысловое ударение, затем следует
сказуемое, а за ним Ŕ подлежащее и дополнение. При переводе необхо-
димо учитывать эти особенности и стараться перестраивать предло-
жение в соответствии с синтаксическими нормами русского языка.
Например: He was recently appointed chief economist at the Bank of
Scotland. Ŕ Недавно он был назначен главным экономистом Банка
Шотландии;
A press conference on nuclear non-proliferation was recently held in
Russia. Ŕ Недавно в России состоялась пресс конференция по вопросам
нераспространения ядерного оружия.
The Scientific-Practical Conference devoted to the fifth anniversary of
the establishment of the Presidential Library was held on January 24, 2008.
Ŕ 24 января 2008 года состоялась научно-практическая конференция,
посвященная пятилетию создания Президентской Библиотека.
При переводе на русский язык вышеуказанные английские
предложения подверглись полной перестройке: обстоятельства
времени и места стоят в начале предложения, а сказуемое
предшествует подлежащему.
Рассмотрим следующие примеры:
352
An important stage in the creation of international cooperation project

with public authorities, companies and public or private training
institutions in different countries has been reached. Ŕ Был достигнут
важный этап в создании международного проекта сотрудничества с
государственными учреждениями, предприятиями, государственными
и частными органами подготовки в разных странах.
Approaches to prioritization of chemicals for hazard generation are
being developed. Ŕ Разрабатываются подходы к расстановке приори-
тетов в отношении химических веществ с точки зрения исходящей от
них опасности.
При переводе в данных предложениях также необходимо произвести
изменение структуры, так как подлежащее выражено большой группой с
несколькими определениями, которые отрывают его от сказуемого.
Кроме того, короткое сказуемое ритмически не выдерживает
громоздкой группы подлежащего, что также является причиной
перестройки предложения. Типичная ошибка студентов при переводе
подобных предложений заключается в том, что они переводят их
дословно, не меняя структуру предложения. В результате сказуемое в
русском предложении занимает последнюю позицию и расположено
изолировано от подлежащего, что нарушает общий смысл.
Следует отметить, что в английском придаточном предложении,
предшествующем главному, подлежащее часто бывает выражено
местоимением, а в главном оно является существительным. В русском
языке такое явление отсутствует. Например:
When he published his book in 1895, Tsiolkovsky became known all
over the world. Ŕ Когда Циолковский опубликовал свою книгу в 1895
году, он стал известен во всем мире.
While he was working at a new transmitter, Bell invented a telephone. Ŕ
Пока Белл работал над новым передатчиком, он изобрел телефон.
Зачастую при переводе таких предложений студенты оставляют
местоимение для выражения подлежащего в первом предложении, а
существительное во втором, в результате получается, что речь идет о
двух лицах: «Когда он опубликовал книгу, Циолковский стал...» или
«Пока он работал над..., Белл изобрел...». Такой порядок объясняется
тем, что в английском языке преобладает синтаксический принцип:
местоимение является подлежащим придаточного предложения, а
существительное Ŕ подлежащим в главном предложении. В русском
языке существительное является подлежащим того предложения,
которое стоит первым, независимо от того, главное это предложение
или придаточное.
353
Перестройка предложения часто требуется при переводе сложно-

подчиненных предложений. Например:
What is more important is the principle of the problem decision. Ŕ
Важнее сам принцип решения проблемы.
What was needed was a more focused discussion within the Committee
on each issue. Ŕ Предметное обсуждение Комитетом каждого вопроса Ŕ
вот что было нужно.
Эмфаза, создаваемая в английских предложениях их построением,
компенсирована при переводе на русский язык синтаксическим или
лексическим путем. В первом случае Ŕ инверсией и местоимением
«сам», а во втором Ŕ введением частицы «вот».
3. Перевод глагола-связки to be и оборота there is / there are.
Глагол «быть» в настоящем времени в русском языке, как правило,
опускается. Однако, не нужно забывать, что он часто переводится
глаголами «есть» «являться», «существовать», «составлять»,
«входить», «оказываться», «находиться» и т.п. Студенты об этом
забывают и, следовательно, допускают ошибки. Например:
The feature of higher education is that it is available to all. Ŕ
Особенностью высшего образования является то, что оно доступно всем.
The aim of today‟s foreign policy is that peace in the world should be
permanent. Ŕ Цель внешней политики сегодня заключается в
постоянном поддержании мира во всем мире.
Составное сказуемое с глаголом-связкой to be в переводе иногда
заменяется простым сказуемым, при этом именная часть обычно
переводится наречием. Например:
He was quick to realize that there was only one thing he could do. Ŕ Он
быстро понял, что выход у него был только один.
He was reluctant to talk about it. Ŕ Он неохотно говорил об этом.
Оборот there is / there are тоже представляет известные трудности
при переводе, и предложения с этим оборотом требуют перестройки.
По правилам, при переводе предложений, начинающихся с этого
оборота, на первое место ставится обстоятельство места или времени,
а сказуемое либо опускается, либо заменяется простым сказуемым.
Например: There are many interesting articles in this journal. Ŕ В этом
журнале много интересных статей. Здесь сказуемое не было переведено.
Конструкция с вводящим there всегда сообщает что-то новое о
предмете или явлении, о его наличии или отсутствии, поэтому не
исключена возможность ее перевода простым сказуемым в
зависимости от контекста. Например: There was no mention of it. Ŕ Об
этом речи не шло.
354
Таким образом, при переводе необходимо прибегать к

грамматическим трансформациям, важнейшие из которых состоят в
полной или частичной реконструкции предложения, в замене частей
речи или членов предложения в переводе. Нередко трансформация
необходима даже при наличии в русском языке аналогичной
структуры. Учитывая эти факторы, студенты смогут избежать ошибок
при переводе текстов.
1. Брандес М.П., Провоторов В.И. Предпереводческий анализ текста
(для институтов и факультетов иностранных языков): Учеб. пособие.
3-е изд., стереотип. М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. 224 с. 2. Бархударов Л.С.
Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). М.,
«Междунар. отношения», 1975. 240 с. 3. Катфорд Дж. К. Лингвисти-
ческая теория перевода: Об одном аспекте прикладной лингвистики.
Пер. с англ. В.Д. Мазо. М.: УРСС, 2004. 207 с. 4. Якобсон Р.
Избранные работы. М., 1985. 460 с. 5. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и
методы перевода. Москва: Московский лицей, 1996. 208 с. 6. Швейцер А.Д.
Перевод и лингвистика. Москва: Наука, 1988. 415 с. 7. Комиссаров В.Н.
Современное переводоведение. Москва, 2001. 424 с.
Марина Капитонова, Дарья Белослудцева

Статус специализированной подготовки коммунальных

переводчиков в России
The article aims to take a brief look at the real status of public service
interpreting in Russia and analyse a possible training for the interpreters
working in this field. The work reviews the current practice of linguistic
assistance on court proceedings and, by relying on the survey, brings to the
light a real need to establish an institute of public service interpreting.
Keywords: translation training, public service interpreting, court
proceeding.
Не секрет, что одним из наиболее сложных и «закрытых» видов

перевода является перевод в социальной сфере или для обеспечения
социальных нужд граждан как родного, так и иностранного
государства. Дискуссия по определению статуса коммунального
перевода до сих пор не теряет своей актуальности. При этом не
получает должной огласки подготовка специалистов по данному
направлению, хотя известно, что работа переводчика в этой области
355
требует колоссальных усилий и оказывает нагрузку как на психо-

эмоциональное, так и на физическое состояние.
Для начала стоит определить,что подразумевается под термином
«коммунальный перевод». В общем-то этот вопрос не является особо
новым Ŕ в самом обобщенном виде термином «коммунальный
перевод» обозначается устный перевод (или, реже, письменный),
целью которого является упрощение процесса коммуникации между
государственными служащими и рядовыми гражданами в общест-
венной сфере, т.е. в отделениях полиции, центрах социального
обеспечения, учреждениях среднего и высшего профессионального
образования и медицинских учреждениях. Интересным также пред-
ставляется количество используемых англоязычных терминов для
обозначения этого вида перевода: Ŗadhoc interpreting, delegate
interpreting, community interpreting, community-based interpreting,
cultural interpreting, dialogue interpreting, public service interpretingŗ и
др.» [1]. Наиболее популярный вид коммунального перевода по форме
исполнения Ŕ последовательный, однако в ряде случаев может
осуществлятьсяи синхронный перевод (шушутаж). Одной из главных
особенностей коммунального перевода является то, что он
представляет собой процесс передачи (девербализации и вербали-
зации) конфиденциальной информации с одного языка на другой,
целью осуществления которого выступает точная и безошибочная
передача единицы ИЯ на ПЯ, а также гарантия взаимопонимания и
успешного сотрудничества сторон.
Участие переводчика в уголовном процессе регламентируется УПК
РФ ст. 18 и связано с необходимостью соблюдения и реализации
законных прав его участников. Однако зачастую роль переводчика
достается тем, кто не имеет соответствующую профессиональную
подготовку (лингвистическое и/или юридическое образование) Ŕ
представителям различных этносов, билингвам, т.е. «естественным
переводчикам» [4]. Носитель языка одного из участников судо-
производства способен на базовом уровне понимать и интер-
претировать речь, произносимую в ходе судебного процесса. Данная
практика не гарантирует этического соблюдения и реализации
законных прав участников судопроизводства, поскольку возникает
риск того, что переводчик может принять сторону одного из
участников судебного процесса, что нарушает регламент: «одной из
основных функций переводчика в суде является установление связи в
коммуникациях типа «народ Ŕ власть», обеспечивание выполнения
перевода независимо и непредвзято, являясь третьей, незаинтере-
сованной стороной» (УПК РФ ст. 59).
356
18 мая 2017 года в рамках Петербургского международного

юридического форума была проведена дискуссионная сессия на тему:
«Институт судебного (присяжного) перевода: использование междуна-
родного опыта», в ходе которой были выделены основные проблемы, с
которыми сталкиваются специалисты в области коммунального
перевода. Среди многих пунктов эксперты отметили:
1) отсутствие единой общепринятой процедуры выбора переводчика;
2) тот факт, что правоприменители не обладают возможностью
объективной оценки уровня квалификации специалистов, привле-
каемых к участию в процессе в качестве переводчиков;
3) действующий закон не предусматривает наличие у судебного
переводчика прав, которые бы обеспечивали эффективное выполнение
им своих обязанностей.
Таким образом, важную роль при рассмотрении вопроса о
специализированной подготовке судебных переводчиков может играть
формирование государственного реестра профессиональных перевод-
чиков этой сферы, а также создание отдельного института судебного
(коммунального) перевода, который бы осуществлял сертификацию и
помогал в обеспечении соблюдения законных прав, предоставлял
возможности для повышения квалификации.
Опираясь на анализ международного опыта, стоит отметить
различие в отношение к коммунальным переводчикам. Во многих
странах уже учрежден институт судебных переводчиков, а
деятельность бюро переводов подлежит обязательному государст-
венному лицензированию. Институт сертификации устных судебных
переводчиков учрежден в США, Канаде, Австралии, Австрии и других
государствах, то есть в тех странах, где установилась англо-саксонская
правовая семья. По словам судебной переводчицы О.А. Якименко,
система на Западе устроена серьезнее: во Франции, например,
судебный переводчик Ŕ это государственная должность. Практически
во всех развитых странах Европы для получения допуска к
осуществлению переводческой деятельности в судах требуется сдать
серьезный экзамен (например, в Англии разыгрывают судебный
процесс). В качестве примера зарубежной организации можно
рассмотреть австралийскую Службу юридического перевода (LIS),
основанную в 1984 году. Переводчики, осуществляющие свою
деятельность в рамках данной организации, имеют профессиональную
аккредитацию как минимум уровня NAATI Professional Level. Они
также прошли ознакомительный курс юридического перевода.
Система курса устроена таким образом, чтобы обеспечить перевод-
чиков основными знаниями о структуре и функционировании
государственной судебной системы, юридической лексике и техниках
357
перевода в условиях отправления судопроизводства. Кроме того,

переводчики, успешно завершившие обучение по этой программе,
получают целостное представление о правовом статусе в качестве
специалистов в сфере юридического перевода. Еще один пример Ŕ
Chartered Institute of Linguists (CIOL) Ŕ сертифицированный институт
лингвистов, который оказывает поддержку переводчиков на протяже-
нии всей их карьеры. Будучи сертифицированным органом, CIOL
ведет реестр дипломированных лингвистов, обеспечивая их трудо-
устройство и соблюдение их прав при осуществлении профес-
сиональной деятельности.
Основываясь на результатах проведенного социологического
опроса (количество респондентов Ŕ 40 человек, профессиональные
переводчики, работающие преимущественно в области коммунального
перевода), можно утверждать, что переводчики соглашаются с
необходимостью наличия института сертификации. В ходе
анкетирования выяснилось, что большинство респондентов
поддерживают мысль о том, что для успешной работы в сфере
коммунального перевода необходимо не только наличие высшего
образования по специальности «Лингвистика» или «Перевод и
переводоведение» (Рис. 1), но и получение специализированной
подготовки в виде курсов повышения квалификации, однако
получение дополнительного высшего профессионального образования
по направлению «юриспруденция» и/или «медицина» в дополнение к
уже имеющемуся образованию по специальности лингвиста-
переводчика так же значительно упростило бы процесс ведения
переводческой деятельности (Рис. 2).
По опыту участников опроса, из-за нехватки навыков, получаемых в
ходе специализированной подготовки, возникают ситуации, в которых
«незнание предмета перевода вынуждает обращаться к специалистам в
данной сфере. Если бы переводчик сам являлся специалистом, то такой
необходимости бы не было. Это есть узкая направленность в переводе.
Просто знание языка ŕ это мало» [ответ респондента].
Психологические тренинги также имеют место быть в системе
образовательных курсов. Во время судебного слушания переводчику
оказывается пристальное внимание, что лишает его права ошибаться
даже в мелочах (согласно УПК РФ ст. 59 п. 4, переводчик не вправе
осуществлять заведомо неправильный перевод). Такой режим работы
максимально повышает психоэмоциональное напряжение, с которым
необходимо уметь справляться: «Фактически, мы можем говорить о
том, что для реализации назначения уголовного судопроизводства (ст.
6 УПК РФ) в судебном заседании переводчик занимает после суда
второе место, исполняя максимально возможный объем деятельности,
переводя все сказанное в зале суда от первого и до последнего слова.
358
Рис. 1
Рис.2
359
Иными словами, он является своеобразным «центром притяжения»

интеллектуальных и эмоциональных усилий всех участников судеб-
ного заседания, что требует от переводчика повышенной ответствен-
ности за аутентичность (т.е. полноту, точность и адекватность) и
качество перевода, которое невозможно достичь без мобилизации им
всех своих знаний и навыков профессиональной деятельности» [2].
Участниками нашего социологического опроса была подтверждена
необходимость включения социально-психологических тренингов в
систему подготовки коммунальных переводчиков, что уже успешно
применяется в рамках англо-саксонской правовой семьи, установ-
ленной за рубежом. Респонденты подтвердили, что практикующему
переводчику намного проще удается осуществлять свою деятельность
при наличии психологической подготовки, обеспечивающей эффек-
тивную работу специалиста (повышается стрессоустойчивость, увели-
чивается эффективность работы в экстремальных условиях).
Проблема коммунального перевода в России поднимается небез-
основательно, и многими теоретиками предпринимаются попытки
учреждения подобного рода институтов. Так, огласку получил проект
Союза переводчиков России о создании в России института судебных
переводчиков. В состав инициативной группы вошли ученые-юристы
(к.ю.н., доцент кафедры уголовного права и процесса юридического
факультета Нижегородского государственного университета им.
Н.И. Лобачевского Л.Б. Обидина), представители переводческого
сообщества (председатель Правления Союза переводчиков России
В.В. Сдобников) и представители переводческих компаний (к.ю.н.,
директор бюро переводов «Альба» А.А. Ларин). Разработанный проект
предусматривает внесение изменений в отдельные законодательные
акты действующего законодательства Российской Федерации в связи с
учреждением Единого государственного реестра судебных перевод-
чиков. Основной идеей проекта является создание единой информа-
ционной базы лиц, подтвердивших уровень профессионализма, сдав
квалификационный экзамен. Проект неоднократно дорабатывался в
ходе встреч с представителями переводческого сообщества, и работа
над ним продолжается до сих пор [3].
В целом, тема коммунального перевода на территории Российской
Федерации остается актуальной, и проблема учреждения специализи-
рованного института коммунальных переводчиков, создание реестра и
необходимость решения вопроса на законодательном уровнеявляется
проблемой, требующей внимания со стороны переводческого сообщества.
360
1. Никонова М.А. К вопросу определения понятий «коммунальный
перевод» и «коммунальный переводчик». Вопросы перевода. 2016.
С. 176-181. 2. Кузнецов О.Ю. Переводчик в российском уголовном
судопроизводстве: монография. Москва: Изд-во МПИ ФСБ России,
2006. 256 с. 3. Сдобников В.В., Обидина Л.Б., Ларин А.А. О необхо-
димости введения в России института судебных переводчиков
(некоторые комментарии по итогам заседания Научно-консультативного
совета при Законодательном собрании Нижегородской области).
Вестник Нижегородской академии МВД России. 2016. №1. С. 131-135.
4. Harris B. The Importance of Natural Translation. Working Papers in
Bilingualism. 1976. P. 16.
Оксана Лищенко
Інкорпорування соціальних мереж у вивчення іноземної мови та

перекладу
The article examines different ways of using social media in studying

and teaching a foreign language and translation. It's impossible to imagine
any sphere of our lives without the Internet and social media. Millennials
know from childhood how to use such devices as laptops, tablets, and
smartphones. That is why educators should use them as an advantage to
engage students in study. The most commonly used social networks in
teaching/studying a foreign language and translation are blogs, Instagram,
Facebook, Interpals. Using social media during classes is deemed to be
conducive for a better perception of information. It also provides an
opportunity for students to instill their knowledge into practice. However,
before using any post or blog, the educator should check the reliability of
the information to attenuate all possible kinks.
Keywords: social media, digitalization, millennials, blogs.
У сучасному світі високих технологій соціальні мережі

використовуються у всіх сферах життя, особливо в умовах пандемії та
дистанційного навчання/роботи. Вплив діджиталізації на сферу освіти
привернув увагу багатьох науковців. Питанням соціальних мереж, їх
сутнісної ролі в житті людини займається широке коло науковців,
зокрема М. Кастельс, В. Буряк, М. Згуровський, М. Соколова,
О. Прогнімак, С. Паринов, С. Данилюк, Ю. Вернік, В. Попик та інші.
Сутнісну роль віртуального простору у роботі освітян досліджували
також: М. Шварцман, Є. Бондаренко, О. Власенко, В. Черненко,
361
Є. Ісаєв. Освітні можливості соціальних мереж представлено в працях

Р. Гуревича, С. Золотухіна, С. Івашньової, А. Клименко, О. Коневщин-
ської і С. Литвинової, Ф. Майнаєва, О. Павліченко та ін.
Сучасні студенти належать до так званого покоління міленіалів.
Вони із самого дитинства знають, як користуватися різноманітними
гаджетами Ŕ компřютерами, планшетами, смартфонами, а соціальні
мережі стали невідřємною частиною їхнього життя. Саме тому
викладачі мають скористатися цими навичками для більш ефективного
закріплення вивченого матеріалу.
Основними перевагами використання соціальних мереж на
заняттях з англійської мови та перекладу є такі:
- соціальні мережі приваблюють студентів та дають змогу виразити
себе через засоби, які вони вважають комфортними, особливо для тих
студентів, котрі побоюються публічних виступів;
- соцмережі покращують студентську співпрацю та допомагають
навчити роботі у команді;
- соцмережі дозволяють викладачеві ефективно та без зайвих
зусиль ділитися такими ресурсами, як зображення, аркуші з
завданнями та веб сайти, оскільки інформацію отримують всі учасники
обговорення одночасно;
Однак використання соціальних мереж також має недоліки, а саме:
- викладачам регулярно необхідно керувати студентською
активністю, а також контролювати коментарі та публікації на предмет
неприйнятного контенту, образ чи навіть віртуальних знущань;
- соцмережі залучають передусім до письмового спілкування.
Таким чином, усна комунікація може зазнавати негативного впливу,
тому викладачі мають організувати освітній процес із поєднанням
декількох ресурсів для розвитку усного мовлення.
Саме тому Г. Дудней та Н. Хоклі виділяють певні критерії для
оцінювання веб-сторінки перед її використанням:
1. Точність, правильність. Слід перевірити, хто укладав веб-
сторінку, чи є людина фахівцем у даній галузі, яка кваліфікація та
досвід. Також варто врахувати, чи є контент сторінки релевантним та
фактично коректним для використання в освітньому процесі.
2. Тривалість, уживаність. Необхідно пересвідчитись, чи є інфор-
мація сучасною та коли востаннє оновлювалася. Для цього варто
звірити контент на інших надійних джерелах.
3. Зміст. Інформація на веб-сторінці має бути корисною та мати
пізнавальний потенціал та залучати до якомога більшої кількості видів
діяльності: групові проекти, тренування усного та писемного
мовлення, розвиток аудіювання, тощо.
362
4. Функціональність. Слід перевірити, чи надійно працює сайт, чи

є залучені відео та аудіо файли чи анімація [1, c. 25].
Використання соціальних мереж на заняттях з іноземної мови
можна віднести до CALL (Computer Assisted Language Learning) Ŕ
вивчення мови за допомогою компřютерних технологій.
CALL має три чіткі фази: біхевіористську, комунікативну та
інтерактивну. Спершу використовувалися звичайні дошки. Згодом
зřявилися медіа-проектори та додані компřютерні програми. Згодом у
навчальних закладах створили мовні лабораторії, однак через низьку
популярність біхевіористського методу, вони зникли. Остання фаза
CALL Ŕ комунікативна. Вона базується на використані мульти-
медійних засобів та мережі Інтернет.
Окрім CALL слід зазначити також і інші види навчання та
викладання, де використовуються соціальні мережі: IOL Ŕ Intra
Organisational Learning (внутрішньо організаційне навчання); FSL Ŕ
Formal Structured Learning (формалізація структурованого навчання) Ŕ
можливість для педагогів (вчителів, тренерів); GDL Ŕ Group Directed
Learning (групове навчання); PDL Ŕ Personal Directed Learning
(персональне навчання); ASL Ŕ Accidental & Serendipitous Learning
(випадкове навчання) (Social).
Особливу прихильність серед користувачів мережі Інтернет
отримали саме блоги. Блоґ (англ. blog, від web log Ŕ «мережевий
журнал чи щоденник подій») Ŕ це веб-сайт, головний зміст якого Ŕ
записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються.
Використання блогів в освітньому процесі може стати платформою
для студентів для самовираження мовою, яку вони вивчають.
Блоги можна використовувати також наступним чином:
1. Створення, приміром, спільного блогу групи чи підгрупи, де
студенти по черзі писатимуть на цікаві теми. Інші студенти матимуть
змогу коментувати. Це допоможе закріпити лесику з тієї чи іншої
теми, а також розвинути навички письма.
2. Розробляти заняття з тієї чи іншої дисципліни на основі блогів.
Приміром, обрати кілька блогів різної спрямованості, дати студентам
завдання прочитати по декілька дописів і дати відповіді на заздалегідь
підготовлені запитання. Потім студенти обмінюються думками і визна-
чають найцікавіший блог. Після цього студенти самі мають написати
пост, наприклад, про їх останню подорож (в рамках теми ŖTravelingŗ.
3. Заохотити студентів до створення і ведення власних блогів.
Оскільки блогінг має певні правила та стандарти, викладач має
розробити заняття для визначення характерних рис дискурсу блогів,
яких студенти дотримуватимуться у власних дописах.
363
4. Використання блогів для перекладу. Обрати декілька блогів та

запропонувати студентам здійснити переклад з мови оригіналу на
рідну мову та навпаки [1, c. 45].
Окрім блогів, широкого використання набула соціальна мережа
Facebook.
Прикладом використання соціальних мереж, чи макету сторінок
соціальних мереж для закріплення вивченого матеріалу з теми
ŖPerforming Artsŗ може слугувати створення презентації з так званими
сторінками у Facebook з основною інформацією про видатних
драматургів чи акторів. На цих «сторінках» розміщені факти про діячів
культури, їхні основні праці, драматургів та театри, з якими вони
співпрацювали, а також відомі вислови. Оскільки студенти часто
користуються соціальними мережами та проводять там більшість
вільного часу, їм буде зручніше запамřятати факти про діячів культури
та їхні праці.
Окрім створення презентацій у форматі сторінки Facebook, соціальну
мережу можна використовувати для подолання мовного барřєру,
спілкуючись із носіями мови з Америки, Канади, Австралії, тощо.
Широкого використання набула також соціальна мережа Interpals.

Вона надає можливість культурного обміну між представниками
різних країн. Сайт допомагає знаходити друзів по листуванню і
спілкуватися з ними, не тільки підвищуючи рівень володіння англійсь-
кою мовою, а й долаючи мовний і культурний бар'єри. Це чудова
можливість дізнатися про іншу країну та традиції. Використання он-
лайн листування та спілкування набуло ще більшої актуальності в
умовах пандемії.
Використання соціальних мереж має низку переваг і для
викладачів: участь в онлайн конференціях та обмін досвідом із
колегами з інших університетів з усіх куточків світу; відвідування
364
семінарів, майстеркласів та курсів підвищення кваліфікації, які

відбуваються із використанням платформи Zoom\Google Meet;
спілкування із представниками університетів з усього світу на онлайн
виставках та отримання інформації про особливості організації
дистанційної освіти у різних країнах.
Отже, в епоху діджиталізації використання соціальних мереж для
викладання іноземної мови та перекладу може стати корисним
інструментом як для студентів, так і для викладачів. Вони надають
можливість оперативно отримувати та надсилати навчальну
інформацію; слугують джерелом самореалізації та самоствердження
через спільну практичну діяльність; є платформою для участі у
різноманітних проектах та набуття знань в різних предметних галузях;
допомагають розширювати коло спілкування, виховувати толерант-
ність, розвивати критичне мислення; розвивати самостійність та
відповідальність, а також працювати в одній команді. Потрібно
вважати соціальну мережу не лише розважально-комунікативним
засобом взаємодії між людьми, але й також потужним освітнім
ресурсом, інтерактивним майданчиком Ŕ фундаментом для іннова-
ційного навчального процесу із застосуванням сучасних інформа-
ційних технологій. Використання позитивних сторін соціальних мереж
(зручність, велика інформативність, вседоступність, неформальність,
психологічний комфорт) надають можливість сформувати ефективне
середовище для здійснення успішної комунікації між викладачем та
студентом у позааудиторний час, долають будь-які барřєри в обмеже-
ності доступу до навчання, роблять його нестандартним і цікавим,
створюють сприятливий психологічний клімат для оволодіння
знаннями. Однак варто зазначити, що соціальні мережі слугують лише
додатковим інструментом для розвитку навичок студентів, оскільки
варто брати до уваги і доступність до мережі Інтернет, а саме те, що не у
всіх слухачів дисципліни може бути стабільний доступ.
1. Dudeney G., Hockly N. How to Teach English with Technology.
Longman: Harlow, 2007.
365
Борис Манаенков
г. Липецк, Российская Федерация
Вопросы реализации компетентностного подхода в подготовке

переводчиков
The article deals with some issues of the competence approach in future
translators/interpretersř professional training. Several theses and articles of
Russian and Ukrainian scholars are analyzed.
Keywords: competence approach, translators/interpreters, text,
professional readiness.
В настоящее время ощущается необходимость в модернизации

методики обучения переводу или дидактики перевода [1]. В данной
статье рассмотрению подлежат вопросы компонентного состава
подготовки переводчиков в русле идей компетентностного подхода. В
рамках переводческой компетентности выделяются составляющие,
относящиеся как к общим умениям в области межкультурного
общения, так и профессиональным переводческим знаниям и умениям,
предметным знаниям, умениям редактировать переведенный текст, а
также к личностным характеристика переводчика [2].
Н.Н. Гавриленко определяет компетентность переводчика профес-
сионально ориентированных текстов как готовность и способность
передавать устно и письменно научную и техническую информацию с
одного языка на другой, учитывая разницу между двумя текстами,
коммуникативными ситуациями и культурами. Данная компетентность
включает профессиональные знания (теоретические, процедурные,
когнитивные, интегративные), соответствующие профессиональные
умения, навыки и профессионально важные качества личности
будущего переводчика. Профессиональная компетентность переводчика
Ŕ это не однородное явление, интегрирующее ряд ключевых компетент-
ностей, которые соотносятся с 4 основными сторонами деятельности
переводчика профессионально ориентированных текстов: межкуль-
турным общением в определѐнной профессиональной сфере, собственно
профессиональными действиями переводчика, профессиональной
переводческой средой и личностью профессионала [2].
Специальная компетентность переводчика имеет ярко выраженную
специфику, обусловленную особенностями переводимых текстов. При
подготовке таких переводчиков на первый план выступают
предметная и дискурсивная компетенции, которые напрямую связаны
366
с основной специальностью студента. Понятие компетенции

определяется исследователями через понятие готовности использовать
знания, умения и навыки, а также профессионально важные качества
личности в процессе выполнения определѐнных действий. Такая
готовность переводчика к осуществлению профессиональной
деятельности предполагает осознание стоящих перед ним профес-
сиональных задач, способность проводить анализ и оценку условий, в
которых осуществляется перевод, вырабатывать стратегию своих
действий, разнообразных волевых и интеллектуальных усилий,
которые будущему переводчику предстоит приложить и т.д. [2, с. 338].
Под профессиональной готовностью понимают интегративное
личностное образование, включающее профессиональную направлен-
ность, знания и умения, и выделяют слудующие комоненты: мотиваци-
онный, ориентационный, эмоционально-волевой, личностно-операцио-
нальный и оценочно-рефлективный.
Понятие «профессиональная компетенция переводчиков»
понимается как интегральная характеристика деловых и личностных
качеств специалиста, отражающих уровень знаний и умений,
достаточный для достижения цели рода деятельности; как
«интегративное качество личности человека, включающее систему
необходимых знаний, умений и навыков, достаточных для выполнения
определѐнного рода деятельности», как система, структурными
компонентами которой являются профессиональные знания умения;
психологические позиции, установки, требуемые профессией;
личностные особенности, обеспечивающие овладение профессио-
нальными знаниями и умениями [3]; как единство его теоретической и
практической готовности к осуществлению социальной деятельности
[4; 5; 6; 7]; как «уровень собственно профессионального образования,
опыта и индивидуальных способностей человека, его мотивированным
стремлением к непрерывному самообразованию, самосовершенст-
вованию, творческим и ответственным отношением к профессио-
нальной деятельности [8]; как «круг вопросов, в которых субъект
обладает познаниями, опытом, совокупность которых отражает
социально-профессиональный статус и профессиональную квалифи-
кацию», а также некоторые личностные, индивидуальные особен-
ности, обеспечивающие возможность реализации определѐнной
профессиональной деятельности.
И.А. Зимняя, В.В. Соколова выделяют в структуре профес-
сионально-коммуникативной компетентности переводчика лингвисти-
ческую компетентность. Данная компетентность представляется в
единстве языкового, речевого, текстообразующего компонентов и
367
рассматривается как совокупность знаний, умений и навыков в

области вербальных и невербальных средств, необходимых для
понимания чужих и порождения собственных программ речевого
поведения, адекватных целям, сферам, ситуациям профессионального
общения [9; 10].
При подготовке переводчика лингвистическая компетентность
включает в себя следующие требования:
отражая способность использовать иностранный и родной язык как
средство профессиональной коммуникации, лингвистическая компе-
тентность переводчика должна отличаться особой гибкостью,
способностью быстро перестраиваться, переходить от речевосприятия
к речепроизводству, от одного языка к другому, от одного стиля и
регистра к другому, менять тип используемой лексики и синтакси-
ческий рисунок своей речи;
переводчик должен обладать достаточной языковой компетент-
ностью в области не одного, а двух языков;
переводчик должен обладать всесторонней языковой компетент-
ностью как в рецептивном, так и в продуктивном плане в обоих
языках, участвующих в процессе перевода;
переводчик должен обладать достаточной языковой компетент-
ностью для адекватного восприятия и порождения текстов разного
типа в соответствии с принятыми в данном языковом коллективе
правилами и стереотипами [11, c. 21].
В процессе профессиональной деятельности, помимо лингвисти-
ческих и социокультурных барьеров, переводчик должен преодолевать
и социально-психологические, наличие которых сковывает его
творческую активность, быстроту реакции, «парализует мышление»,
влечѐт за собой нервный срыв. Способность преодолевать эти барьеры
составляет социально-психологическую компетентность, которая
рассматривается как:
система внутренних ресурсов, необходимая для построения
эффективных коммуникативных действий в ситуациях межличност-
ного общения;
способность человека устанавливать и поддерживать необходимые
контакты с другими людьми;
нравственно-психологическая категория, представляющая совокуп-
ность знаний, умений, навыков в области вербальных и невербальных
средств общения для адекватного восприятия и отражения действи-
тельности в различных ситуациях межличностного общения;
совокупность личностных, когнитивных, эмоциональных и
поведенческих особенностей;
368
конгломерат знаний, языковых, неязыковых умений и навыков

общения, приобретаемый человеком в ходе естественной социали-
зации, обучения и воспитания;
совокупность коммуникативных способностей, адекватных комму-
никативным задачам и достаточных для их решения;
система внутренних ресурсов, необходимых для ориентировки и
регуляции эффективного коммуникативного процесса в определѐнном
круге ситуаций профессионального взаимодействия.
Помимо техники общения, под которой понимается совокупность
коммуникативных навыков по использованию вербальных и
невербальных средств общения, социально-психологическая компе-
тентность подразумевает знание переводчиками правил эффективного
общения и владение его тактикой [11, с. 23].
Данные правила регулируют коммуникативное поведение и
делятся на 3 группы:
1. Правила коммуникативного этикета, гарантирующие статус
полноправного участника коммуникации;
2. Правила согласования коммуникативного взаимодействия,
задающие тип общения, так как разные типы коммуникации имеют свои
коммуникативные кодексы, по которым организуется взаимодействие;
3. Правила самоподачи, обеспечивающие индивидуальный успех
участников общения и помогающие организовать поведение в крити-
ческих ситуациях.
Имея представление о данных правилах, владея техникой общения,
приѐмами саморегуляции и самоконтроля, переводчик будет способен
адекватно воспринимать и интерпретировать информацию, а также
партнѐра по общению (перцептивная компетенция) и проводить
перестройку коммуникативного поведения при изменении ситуации на
основе еѐ понимания Ŕ интерактивная компетенция.
В целом, компетентностная модель студента (будущего перевод-
чика) оказывается достаточно сложным многоуровневым образова-
нием, где, например, отдельным знаниям сопоставлены объекты,
критериям практической подготовки ŕ конкретные материализо-
ванные свидетельства, а личностным и профессиональным аспектам Ŕ
данные психологических тестов, собеседований и др.
Ситуация оказывается ещѐ более сложной и многогранной, если
компетенции дифференцированы по уровням общности (например,
общепрофессиональные, профессиональные, специальные) или типу
(общеобразовательные, профессиональные, личностные). Здесь дости-
жение любого согласованного решения потребует привлечения не
только психолого-педагогических концепций XX века, но также
369
методов гуманитарных наук, в том числе социологии, социальной

психологии, культурологии и др. [12, с. 50].
Таким образом, актуальность проблемы реализации компетент-
ностного подхода в подготовке переводчиков определяется потреб-
ностью в дальнейшем совершенствовании и теоретическом обосно-
вании системы подготовки будущих бакалавров, магистров в области
перевода.
1. Злобин А.Н. Актуальные вопросы методики обучения переводу.
Интеграция образования. 2014. №2 (75). С. 124-129. 2. Гавриленко Н.Н.
Особенности компетентностной модели обучения переводу в сфере
профессиональной коммуникации. Профессиональное лингвообразование:
материалы десятой международной научно-практической конферен-
ции. Июль 2016г. Нижний Новгород: НИУ РАН-ХиГС, 2016. С. 334-342.
3. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компе-
тентности учителя. Сов. Педагогика. 1990. № 8. С. 82-88. 4. Брацун Л.А.
К вопросу об инообразовании взрослых в послевузовский период.
Реформирование школьного и вузовского образования и новые
тенденции в преподавании иностранных языков: Сборник материалов
международной научно-практической конференции, посвящѐнной 50-
летию научной педагогической деятельности Г.В. Роговой. Москва:
МПГУ, 2002. С. 100-105. 5. Комарова Э.П. Социокультурная компе-
тенция в процессе формирования профессионального тезауруса.
Формирование социокультурной компетенции средствами иностран-
ного языка: сборник научных статей. Воронеж: Воронежский государ-
ственный университет, 2003. 6. Сафонова В.В. Изучение языков
международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций.
Воронеж: Истоки, 1996. 305 с. 7. Сластѐнин В.А. Введение в педаго-
гическую аксиологию. Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб.
заведений. М.: Академия, 2003. 208 с. 8. Гершунский Б.С. Философия
образования XXI века. Учеб. пособие. М.: Пед. о-во России, 2002. 512 с.
9. Зимняя И.А. Психологический анализ перевода как вида речевой
деятельности. Вопросы теории перевода: сб. науч. тр. под ред.
А.Д. Швейцера. М., 1978. Вып. 127. 10. Соколова В.В. Культура речи и
культура общения. М.: Просвещение, 1995. 191 с. 11. Ярцева И.К.
Педагогические условия формирования социокультурной компетенции
студентов отделения переводчиков: дисс.... канд. пед. наук. Воронеж,
2009. 184 с. 12. Манаенков Б.С. Педагогические условия формиро-
вания коммуникативной компетентности будущего учителя в иноязыч-
ном образовании: дисс... канд. пед. наук. Воронеж, 2011. 181с.
370
Марина Пилипчук
Структура професійної готовності майбутніх перекладачів

до інноваційної діяльності
The paper draws attention to translation studentsř readiness for the

innovative professional activity. It briefly reviews the scientific works of
leading Ukrainian and foreign scientists. Translation studentsř readiness for
the innovative professional activity assumes 1) positive motivation;
2) psychophysiological tendency to perform the innovative activity;
3) adaptability in doing professional tasks; 4) theoretical knowledge and
practical skills; 5) computer literacy and application of computer-assisted
translation software (TM, MT, CAT); 6) intercultural communication and
7) reflexive thinking. Therefore, we distinguish the following components
within the structure of translation studentsř readiness for the innovative
professional activity: personal, technological, qualification, and reflexive.
Keywords: components, innovative activity, professional readiness,
translation students.
Готовність є істотною передумовою цілеспрямованості й ефективної

діяльності. Високий рівень сформованості готовності Ŕ це запорука
професійності, обізнаності, досвідченості, та адаптивності в умовах
інноваційної діяльності. Проте, феномен готовності до інноваційної
професійної діяльності майбутніх перекладачів значно ускладнено через
недостатню кількість досліджень, присвячених цьому науковому
питанню. Це, в свою чергу, потребувало аналізу психолого-педагогічної
літератури щодо визначення ключового поняття «готовність до
інноваційної професійної діяльності майбутніх перекладачів» та
виокремлення його компонентів.
Безпосередньо питання формування педагогічної готовності до
інноваційної діяльності за останні роки досліджувалось у роботах
К. Ангеловські, Ю. Максимова, О. Козлової, Т. Демиденко, І. Гавриш;
філософський аспект інноваційної діяльності став предметом наукових
розвідок Ю. Будас, Л. Даниленко, О. Навроцького, В. Лутая,
В. Кременя; різні аспекти підготовки до інноваційної діяльності у
процесі отримання професійної освіти дослідили Л. Даниленко,
М. Кларин, Л. Лісіна та інші.
Здійснивши ґрунтовний аналіз психолого-педагогічної літератури
та беручи до уваги особливості перекладацької діяльності, професійна
готовність майбутнього перекладача визначається нами як
371
інтегроване особистісне утворення, що відображає результативність

процесу фахової підготовки у ЗВО та є установкою на успішну
майбутню діяльність фахівця з перекладу в інноваційних умовах.
Готовність майбутніх перекладачів до інноваційної діяльності,
в свою чергу, трактуємо як придатність до інноваційної діяльності, що
виражається в активному позитивному ставленні особистості до неї,
психофізіологічній схильності займатися нею, адаптивності у
виконанні професійних завдань на основі комплексу теоретичних
знань та практичних навичок, використання інноваційних програм
компřютерного перекладу, індивідуально-психологічних особливостей
для здійснення міжкультурної комунікації та здатності до рефлек-
сивного мислення.
На основі визначених понять доходимо висновку, що у структурі
готовності майбутніх фахівців з перекладу до інноваційної діяльності
необхідно виокремити такі компоненти: особистісний, технологічний,
кваліфікаційний та рефлексивний.
Особистісний компонент визначає спрямованість особистості
майбутнього фахівця з перекладу на формування готовності до
інноваційної професійної діяльності. Цей компонент поєднує
мотиваційний та психофізіологічний аспекти. Готовність до будь-якої
діяльності виникає на основі досвіду, що ґрунтується на формуванні
позитивного ставлення до обраної професії, усвідомленні мотивів і
потреб, обřєктивації її предмета і способів взаємодії з ним. Від того, чи
буде це ставлення позитивним або негативним, короткочасним,
випадковим або стабільним, значною мірою залежить ефективність
професійної діяльності, ступінь активності особистості, з якою та буде
прагнути одержати позитивні результати у своїй праці. Усвідомлюючи
значущість власного професійного розвитку, потребу в професійній
діяльності, студент виробляє модель майбутніх дій [2, с. 69-70].
У структурі досліджуваної нами готовності важливе місце
займають психічні та фізіологічні процеси, повřязані з особливостями
професійної діяльності перекладачів в інноваційних умовах:
отримання та обробка великого обсягу інформації вимагає швидкої
реакції, оперативної памřяті, абстрактно-логічного мислення, а також
швидкості і точності сенсомоторних реакцій, наявності у студентів-
перекладачів комунікативних здібностей, які допомагають їм
правильно орієнтуватися та швидко адаптуватися в непередбачуваних
професійних ситуаціях [6, с. 55].
Розглядаючи проблему здібностей, більшість науковців, серед них
Ю. Гільбух, М. Вертгеймер, В. Шадриков, В. Дружинина, В. Крутецкий,
В. Молярко, дотримуються думки про вирішальну роль у розвитку
372
здібностей соціального та професійного досвіду людини, умов її життя

і діяльності, не відкидаючи при цьому значення індивідуально-
природних передумов психічного розвитку, найбільш вивченими з
яких є властивості типу вищої нервової діяльності. Б. Теплов [5],
вивчаючи це питання, довів, що задатки є вродженими, а здібності є
наслідком їх розвитку.
Для майбутніх перекладачів необхідним задатком є схильність до
гуманітарних наук, зокрема філологічного профілю, що визначається
належністю особи до певного психологічного типу, а це, за словами
автора теорії психологічних типів К. Юнга, «залежить від вроджених
властивостей людини» [Цит. за: 7, с. 113] та розкривається у зацікав-
леності до вивчення іноземних мов та літературної творчості, а також
загальній комунікабельності особистості. Водночас, важливою умовою
готовності до майбутньої інноваційної діяльності є творчість і
креативність, а також адаптивність до змін умов професійної
діяльності. Останній компонент полягає у володінні усіма видами
мовленнєвої діяльності та можливості швидко переходити від
рецептивних до продуктивних видів, а деколи навіть долучатися до
декількох видів одночасно, наприклад під час виконання синхронного
перекладу. Формування зазначеного компоненту невідřємно повřязане
з розвитком творчих здібностей, що є передумовою перекладацької
діяльності загалом.
Особливість інноваційної діяльності перекладача спонукає до
розробки методики тренувань памřяті, реакції, логічного мислення,
швидкості прийняття рішення в навчальному середовищі, що є
максимально наближеним до професійного.
Технологічний компонент передбачає активну позицію
майбутнього фахівця з перекладу у сучасній професійній діяльності у
відповідь на компřютеризацію професійних завдань, зокрема
використання компřютерної техніки та програм машинного /
автоматизованого перекладу, що, власне, є засобом реалізації
інноваційної професійної діяльності.
Термін «технологія» диференціюється сучасними науковцями.
Деякі з них асоціюють його з технологіями навчання (прийоми
наукової організації праці викладача, які дозволяють якнайкраще
досягти визначеної мети навчання). Інші вчені виокремлюють
технології у навчанні (прийоми використання у навчальному процесі
технічних засобів та власне самі засоби) [1]. В межах технологічного
компоненту ми розрізняємо технології як такі, що тісно повřязані з
використанням компřютерної техніки загалом та відповідного
373
лінгвістичного програмного забезпечення для здійснення навчально-

професійної діяльності у галузі перекладу.
Така інтеграція технологій до інноваційної професійної діяльності
передбачає врахування в межах технологічного компоненту готовності
до інноваційної професійної діяльності таких вмінь та навичок:
засвоєння принципів архітектури персонального компřютера та
функціонування операційної системи Windows; оволодіння основними
навичками роботи з прикладним програмним забезпеченням
(архіватори, браузери, антивіруси, графічні та текстові редактори);
засвоєння функціональних особливостей використання пакету офісних
програм MS Office (MS Word, MS Excel, MS Power Point, MS
Publisher); оволодіння методами роботи з хмарними технологіями
Cloud Computing, термінологічними онлайн базами, електронними
словниками (ABBY Lingvo, Multitran, Prompt) та системами
розпізнавання символів; оволодіння базовими навичками створення
перекладацьких проектів засобами CAT технологій (Omega T, SDL
Trados тощо) та подальшої роботи з ними.
Компетентнісно-діяльнісний підхід дозволяє замінити систему
обовřязкового формування знань, умінь і навичок комплексом
компетентностей, які формуються в процесі діяльності. Виходячи з
вищезазначеного, технологічний компонент готовності майбутніх
фахівців з перекладу до інноваційної професійної діяльності перед-
бачає такі компетентності:
Технічна компетентність, яка відображає наявний рівень
володіння компřютерною технікою та відповідним прикладним
програмним забезпеченням з метою пошуку, опрацювання, аналізу,
передачі та професійної обробки інформації з різних інформаційних
джерел та застосування низки технічних засобів для виконання
науково-дослідної чи проектної діяльності.
Технологічна компетентність, яка є системою професійних умінь і
навичок використання лінгвістичного програмного забезпечення у
галузі перекладу та редагування для здійснення інноваційної перекла-
дацької діяльності.
Кваліфікаційний компонент передбачає здатність перекладати на
професійному рівні завдяки наявності у студентів теоретичних знань з
тих наук, що забезпечують зміст інноваційної перекладацької
діяльності, а також практичних умінь і навичок, необхідних для
виконання перекладу галузевих текстів. Доречною для нас є думка
Л. Кацової, що «…студентів слід озброїти понятійним апаратом і
системою знань, які є необхідними для виконання завдань майбутньої
діяльності, при цьому забезпечити розвиток розумових якостей,
374
операцій і процесів, видів і форм мислення відповідно до специфіки

завдань і умов професійної діяльності, оскільки чим більш багате і
розвинене професійне мислення, тим сильніший його вплив на
професійний інтерес» [3, с. 8].
Як вже було зазначено, теоретичні знання самі по собі, без
практичних навичок і умінь їх використання, не можуть вирішити
проблему підготовки до реальної діяльності, оскільки вони не переда-
ються, а продукуються у процесі особистісно-значущої діяльності.
Погоджуючись з думкою Т. Гармаш [2, с. 72], вважаємо, що метою
сучасної освіти стають не просто знання й уміння, а певні якості
особистості, формування ключових компетентностей, які повинні підго-
тувати студентів до подальшої інноваційної професійної діяльності.
В межах кваліфікаційного компоненту готовності майбутніх
фахівців з перекладу до інноваційної професійної діяльності виділяємо
такі компетентності: перекладацька та предметна.
Перекладацька компетентність включає наявність теоретичних
знань та практичних навичок, необхідних для перекладу текстів на
фаховому рівні, із урахуванням усіх вимог, що висуваються
замовником, та обґрунтовуванням свого перекладацького рішення.
Вона передбачає наявність лінгвістичних факторів, тобто розуміння
мови оригіналу та бездоганне володіння мовою перекладу, а також
врахування екстралінгвістичної, або культурної специфіки, прита-
манної носіям мови оригіналу та перекладу.
До предметної компетентності належать знання про особливості
перекладу спеціалізованих текстів технічної літератури, знання
основних термінів та термінологічних сполучень, а також предметних
знань в межах конкретної галузі (галузей) науки.
Важливим компонентом готовності до інноваційної діяльності,
котрий відображає аналіз власної діяльності майбутніх перекладачів, є
рефлексивний. Як зауважує Н. Сенчина [4, с. 50], рефлексія Ŕ це
психічний механізм людини, що забезпечує існування людської
діяльності, її внутрішня психологічна частина, тобто передумови
закладені природою в кожній людині у вигляді фізіологічного механізму
зворотного звřязку Ŕ рефлексів. Реалізується цей компонент через такі
рефлексивні процеси, як здатність до самооцінки, самоконтролю та
самокорекції результатів особистої професійної діяльності.
Рефлексивний компонент майбутнього фахівця з перекладу
характеризується сукупністю якостей, повřязаних з усвідомленням
свого професійного становлення на сучасному ринку праці, досвіду
впровадження інновацій у майбутній професії, порівнянням
результатів з передбачуваними чи запланованими, виявленням
375
недоліків та шляхів удосконалення своєї діяльності. Професійно

важливими якостями студентів-перекладачів є вміння приймати
рішення і нести відповідальність, впевненість, активність, самостій-
ність, ініціативність, сформовані комунікативні навички та вміння,
комунікабельність, самовдосконалення, здатність до самоконтролю,
самокритичність, самонавчання, самокорекція та самоаналіз.
Рефлексивна підготовка забезпечує формування у студентів-
перекладачів професійної зрілості, тобто цілісного уявлення про
вагомість сучасної перекладацької діяльності, осмислення відповід-
ності своїх професійних знань і умінь вимогам професії перекладача, є
запорукою професійного самовдосконалення та самооцінки
результатів власної інноваційно-професійної діяльності.
Погоджуємося з думкою О. Шупти [6, с. 56] з приводу того, що
самооцінка студента впливає на правильне або неправильне ставлення
до себе і може стимулювати чи гальмувати розвиток особистості.
Студент повинен завжди критично ставитися до самого себе, своєї
роботи, своїх можливостей аби стати конкурентоздатним спеціалістом.
У нього зřявляється бажання виявити свої індивідуальні здібності та
нахили, визначити цінності для себе як професіонала.
У результаті рефлексії на успішно виконану діяльність майбутній
перекладач переживає задоволення, впевненість, самостверджується як
особистість, несе відповідальність за впровадження інновацій перед
собою, студентами, колегами. Цей компонент відображає сформо-
ваність рефлексивної позиції перекладача (характер оцінки себе як
субřєкта інноваційної професійної діяльності).
Отже, наше бачення структури готовності майбутніх фахівців з
перекладу до інноваційної професійної діяльності ми узагальнюємо
таким чином (рис. 1):
З рисунку 1 видно, що сукупність особистісного, технологічного,
кваліфікаційного і рефлексивного компонентів складають сутність
готовності майбутніх фахівців із перекладу до інноваційної
професійної діяльності. До кожного компонента означеної готовності
подано узагальнюючі характеристики.
Розглянувши та схарактеризувавши компоненти готовності
майбутнього фахівця з перекладу до інноваційної професійної
діяльності, доходимо думки, що всі вони неподільно існують у єдиній
структурі готовності фахівця до професійної діяльності, рівень їх
розвиненості і вираженості вказує, відповідно, на рівень готовності
майбутнього фахівця з перекладу до інноваційної професійної
діяльності, яка забезпечується його активністю щодо досягнення мети,
особливостями протікання різних психічних процесів, цілісним
376
проявом вроджених і набутих механізмів й культури поведінки,

засвоєнням професійних знань та умінь, навичок комунікації,
самоконтролю, а також впровадженням технологічних інновацій
протягом усього періоду його професійної підготовки у вищій школі.
Рис. 1. Структура готовності майбутніх фахівців із перекладу до

інноваційної професійної діяльності
Подальші наукові пошуки слід спрямувати на діагностику стану
готовності майбутніх фахівців з перекладу до інноваційної профе-
сійної діяльності за кожним із компонентів і розробку методики їх
удосконалення у процесі професійної підготовки у ЗВО.
1. Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Новый словарь методических терминов и
понятий (теория и практика обучения языкам). Москва: ИКАР, 2009.
448 с. 2. Гармаш Т.А. Професійна підготовка майбутніх фахівців із
логістики до управлінської діяльності: дис. … канд. пед. наук:
13.00.04. Київ, 2018. 328 с. 3. Кацова Л.І. Формування професійного
інтересу у майбутніх учителів у процесі педагогічної практики:
автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04. Харків, 2005. 19 с.
4. Сенчина Н.Г. Формування педагогічної рефлексії учителів
377
гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті: дис. ... канд.

пед. наук : 13.00.04. Одеса, 2019. 320 с. 5. Теплов Б.М. Избранные
труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1985. Т. 1. 329 с. 6. Шупта О.В.
Формування готовності до професійної творчої діяльності майбутніх
перекладачів: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Тернопіль, 2005. 242 с.
7. Юнг К.Г. Психологические типы. К.: Академ. проект, 2016. 113 с.
Елена Стефанова
Учет параметров научно-популярного дискурса

при осуществлении аудиовизуального перевода
(на примере TED-серий малой формы “Small Thing Big Idea”)
The article highlights the parameters of popular science discourse to be

taken into consideration while delivering audiovisual translation. The
practical material encompasses 16 short-from TED series (2 Seasons of
Small Thing Big Idea). Their regulatory means, modes of submitting the
information, as well as compositional schemes have been analyzed, with the
results of the research summarized in 1 diagram and 4 tables.
Keywords: popular science discourse, regulatory means, anticipation,
frame, probabilistic forecasting, types of semantic combinations Řbeginning-
endř, audiovisual translation, subtitles.
Дискурс Ŕ речь, рассматриваемая как целенаправленное

социальное действие, как компонент, участвующий во взаимодействии
людей и в механизмах сознания. Это речь, «погружѐнная в жизнь».
Дискурс включает сопровождение речи мимикой, жестами, которое
выполняет следующие основные функции: ритмическую, референтную
(т. е. связывающую слова с предметной областью приложения языка),
семантическую (мимика и жесты, сопутствующие некоторым значе-
ниям), эмоционально-оценочную, функцию воздействия на собесед-
ника (жесты побуждения, убеждения) [1].
Публичное выступление Ŕ жанр устного дискурса, представ-
ляющий собой речь, произносимую перед определенной аудиторией
для достижения конкретной коммуникативной цели. В ходе ее
имплементации реализуются различные цели, а именно: информа-
ционная, побудительная, оценочная, императивная и др.
Рассмотрим основные характеристики стилей. Так, разговорный
стиль служит непосредственно для передачи и обмена информацией.
Ему присуща простая лексика, которая содержит в себе
378
эмоциональность, экспрессивность и логическое насыщение.

Немаловажное значение в разговорном стиле имеют невербальные
факторы: жесты и мимика. В этом стиле допустимо использование
повторов, неполных предложений и вводных слов [2, c. 205].
С помощью художественного стиля автор воздействует на
читателя, управляет его чувствами (богатство лексики, образность и
эмоциональность). Художественный стиль выполняет эстетическую
функцию, в этом состоит его главное отличие от разговорного и
публицистического стилей [2, c. 212].
Публицистический стиль речи выступает в роли инструмента для
воздействия, чаще всего идеологического, на широкую публику с
помощью средств массовой информации и ораторских выступлений.
От других речевых стилистик публицистический стиль отличается
присущей только ему повышенной эмоциональностью и употреб-
лением общественно-политической лексики [2, c. 210].
Основной функцией научного стиля является передача и
распространение научной информации, а также доказательства ее
достоверности (употребление общенаучных терминов, абстрактной
лексики, описание каких-либо открытий) [2, c. 208]. А.Ю. Багиян
говорит о том, что научно-популярный дискурс является непосред-
ственной составляющей научного дискурса (его субдискурсом) [3, c. 81].
Название стиля (научно-популярный) сигнализирует о том, что
цель данного типа дискурса Ŕ популяризация и представление
результатов исследований, полученных данных, открытий и т.д.
широкому кругу слушателей. По мнению А.Ю. Багияна, одна из
ключевых целей научно-популярного дискурса Ŕ «репрезентация
научной картины мира, а сама эта цель есть своеобразный
«фундамент» интенциональности этого дискурса» [3, c. 85].
Необходимо подчеркнуть неоднозначность коммуникативно-
прагматических характеристик данного типа дискурса. С одной
стороны, научно-популярным жанрам свойственно стремление к
информативности, что роднит их с новостными жанрами; а с другой
стороны, в них имеется ярко выраженная аргументативная
составляющая, придающая им доказательный характер, как в жанрах
собственно научного дискурса. Вместе с тем нельзя не отметить
воздействующий потенциал научно-популярных жанров, наделяющий
их оттенком публицистичности.
Н.С. Болотнова выделяет различные типы регулятивных средств:
лингвистические (ритмико-звуковые, лексические, морфологические,
словообразовательные, синтаксические) и экстралингвистические
(композиционные, логические, графические) [4, c. 48]. Наряду с
379
эмотивной, апеллятивной, волюнтативной, социальной, фатической

функциями текста выделяют и регулятивную функцию, которая
определяет его прагматику. По словам Н.С. Болотновой, «она
заключается в способности текста управлять восприятием и
интерпретационной деятельностью благодаря особому отбору средств
и организации текста в соответствии с авторской интенцией» [5, c. 25].
По мнению Е.В. Сидорова, восприятие зависит от прошлого опыта
индивида, что дает ему основание для построения некоторых
прогнозов в процессе восприятия (предвосхищение коммуникативного
будущего). «Это влияние прошлого опыта, выражающегося в
предугадывании коммуникативного будущего, носит название
антиципации, или предвосхищения, и является одним из важных
механизмов речевой деятельности» [6, c. 71]. Так, названия научно-
популярных TED-серий, действительно, предвосхищают упомянутое
коммуникативное будущее. Например, название ŖThe 3,000-year history
of the hoodie” дает следующий когнитивный сигнал переводчику:
фреймы «мода», «одежда», «толстовка» («худи»), «история»,
«возникновение» и т.д.; “The power of the Afro pick” Ŕ фреймы
«прическа», «гребень», «аксессуары», «волосы», «Африка» и т.д.; ŖWhy
pasta comes in all shapes and sizes” Ŕ фреймы «паста», «виды»,
«формы», «разнообразие», «причины» и т.д. Таким образом,
срабатывает вероятностное прогнозирование: выявив фреймы,
переводчик может спроецировать их на текст перевода. В ходе
осмысления поступающих языковых средств гипотеза о содержании
научно-популярного дискурса может подтвердиться, может быть
скорректирована, а также может быть выдвинута и новая.
Т.В. Вшивкова пишет о том, что «на основе языковых средств текста
отбирается некоторая схема, являющаяся отражением прошлого
опыта, которая как бы накладывается на текст» [7, c. 45].
Многочисленные эксперименты, проводимые психологами по
исследованию восприятия и удержания в памяти последовательности
слов или целого текста, представляющего последовательность
излагаемых фактов, показали, что лучше запоминаются начало и конец
предъявления. Говорящий в данном случае действует в рамках
интерактивной процедуры: основываясь, чаще всего подсознательно,
на представлении о действенности «эффекта края» в коммуникативной
деятельности реципиента, он располагает смысловые компоненты
текста сообразно данному представлению [6, c. 72].
Материалом для исследования послужили 16 научно-популярных
TED-серий малой формы (на примере 2-х сезонов TED-серий ŖSmall
Thing Big Ideaŗ). Данные выступления будем называть выступлениями
380
малой формы (средний показатель продолжительности составляет 2

минуты 8 секунд). Общая длительность звучания составляет 44 минуты
8 секунд. Серии посвящены различным повседневным объектам,
изменившим мир.
В ходе анализа были выявлены 6 семантических видов комбинаций
«начало-конец»: «утверждение-вопрос» (1 серия); «утверждение-
утверждение» (9 серий); «контраст-контраст» (2 серии); «вопрос-
вопрос» (2 серии); «вопрос-утверждение» (1 серия); «контраст-
утверждение» (1 серия). Результаты представлены в Диаграмме 1, а в
Таблице 1 Ŕ примеры таких комбинаций.
Диаграмма 1
Соотношение комбинаций "начало-конец"
"утверждение-вопрос"
6% 6%
6%
"утверждение-
утверждение"
13%
"контраст-контраст"
13%
56% "вопрос-вопрос"
"вопрос-утверждение"
Таблица 1
Комбинация Начало Конец
«утверждение- I think that at the time, Wouldn't it be wonderful if
вопрос» Catwoman had a really cool anything that we use, any
pair of glasses in the device that we've invented
Batman series that was on to help our humanity could
television. And I wanted to also be elevated in the same
be cool like her. way?
«контраст- You don't really look at a When I was young, it was
контраст» toothbrush and say, "I'm just, like, another object. It
great!" But when you look at was a comb. But as I became
an Afro pick, which is a more enlightened to really
grooming tool, it can remind understand the roots and the
you in your subconscious to, origin and the intentionality
like, really be proud and, of the design and why the fist
like, "All right." and all of these things ... I
woke up.
381
«вопрос- The history of civilization, in Who would've thought that

утверждение» some ways, is a history of an electrical engineer would
maps: How have we come to be the person to hold the key
understand the world around to unlock what was then one
us? of the most complicated
systems in the world Ŕ all
started by one guy with a
pencil and an idea.
«вопрос- How many people are bored So the progress bar at least
вопрос» at their desk for how many gives you the vision of a
hours every day and how beginning and an end, and
many days a week and how you're working towards a
many weeks a year for how goal. I think in some ways, it
many years in their life? mitigates the fear of death.
Too much?
«контраст- If you do it right, it should So, a jump rope, you can use
утверждение» sound like: TICK-tat, TICK- it for all different kinds of
tat, TICK-tat, TICK-tat, things. It crosses cultures.
TICK-tat, TICK-tat. If you And I think it lasted because
do it wrong, it sounds like: people need to move. And I
Tick-TAT, tick-TAT, tick- think sometimes the simplest
TAT. objects can make the most
creative uses.
«утверждение I think stairs may be one of I think they fill a deeply
- the most emotionally human need we have to
утверждение» malleable physical elements inhabit a space more than just
that an architect has to work on the ground plane. And so
with. if you're able to sit halfway
up there, you're in a kind of
magical place.
Далее в исследовании были выявлены прагматически марки-
рованные языковые средства воздействия на адресата (регулятивные
средства). Результаты представлены в Таблице 2 и Таблице 3.
Принятые обозначения: РС Ŕ регулятивное средство, С Ŕ серия,
продолжительность указана в скобках: С1 Ŕ ŖThe function and fashion of
eyeglasses” (03:16); С2 Ŕ ŖThe 3,000-year history of the hoodie” (03:11);
С3 Ŕ ŖThe power of the Afro pick” (03:18); С4 Ŕ ŖHow the button changed
fashion” (02:06); С5 Ŕ ŖWhy pasta comes in all shapes and sizes” (03:12);
С6 Ŕ ŖThe evolution of the coffee cup lid” (02:28); С7 Ŕ ŖHow the compass
unlocked the world” (02:42); С8 Ŕ “Why 1.5 billion people eat with
chopsticks” (02:58); С9 Ŕ ŖWhy books are here to stay” (03:14); С10 Ŕ
382
ŖHow surfboards connect us to nature” (03:04); С11 Ŕ ŖThe genius of the

London Tube Map” (02:33); С12 Ŕ ŖWhy the pencil is perfectŗ (03:23);
С13 Ŕ ŖHow the progress bar keeps you sane” (03:22); С14 Ŕ ŖHow the
jump rope got its rhythm” (03:10); С15 Ŕ ŖThe hidden ways stairs shape
your life” (02:30); С16 Ŕ ŖHow the hyperlink changed everything” (02:53).
Цифровые обозначения (выделены курсивом): 1 – повторная номина-
ция; 2 Ŕ эпитет; 3 Ŕ метафора; 4 Ŕ сравнение; 5 Ŕ дейктические местои-
мения vs Řpeople‟, „some person‟; 6 Ŕ анафора/эпифора; 7 Ŕ ретардация;
8 Ŕ антитеза; 9 Ŕ полисиндетон; 10 Ŕ вопросы (в т.ч. риторические).
Таблица 2
РС С1 С2 С3 С4 С5 С6 С7 С8
1 3 5 - 1 7 6 3 -
2 3 8 3 6 4 4 1 1
3 3 3 5 1 2 2 - 1
4 - 2 3 3 1 1 5 4
5 I I I I I I I I
(2) (1) (15) (5) (1) (2) (2) (3)
you you you you you you you you
(4) (8) (11) (5) (14) (15) (14) (15)
we we they we we we we we
(2) (5) (2) (1) (1) (2) (5) (0)
they they they they they they they
(1) (0) (0) (4) (0) (9) (2)
people people some people people people
(2) (1) one (1) (3) (3)
(1) others every
people (1) one
(1) (2)
6 - 1 2 - 3 2 - -
7 - 2 2 1 - 1 - -
8 1 1 2 3 6 - - 2
9 and - - - - and and -
(1) (1) (1)
10 1 - 1 2 4 - 2 -
Итого РС:
23 37 46 30 49 39 42 33
383
Таблица 3
РС С9 С10 С11 С12 С13 С14 С15 С16
1 2 - 1 1 1 2 2 2
2 1 3 - 1 2 2 4 1
3 1 1 1 1 2 3 1 1
4 4 2 2 - 5 2 3 2
5 I I I I I I I I
(8) (5) (2) (2) (3) (6) (4) (6)
you you you you you you you you
(12) (8) (2) (0) (13) (4) (7) (5)
we we we we we we we we
(3) (0) (1) (0) (1) (0) (1) (4)
they they they they they they they they
(3) (0) (1) (3) (5) (0) (0) (1)
people people people people people people people people
(4) (1) (4) (5) (8) (2) (5) (5)
some
person
(1)
6 - - - 1 2 1 - -
7 - - 2 1 1 1 - -
8 1 2 1 1 - 3 3 -
9 - - - - - - - -
10 - 2 4 - 3 - - 2
Итого РС:
39 25 21 16 46 26 30 29
Полученные данные свидетельствуют о разной плотности РС, что
объясняется различной степенью интенции выступающего оказать
влияние на слушающих. Средний показатель РС во всех сериях Ŕ 33
единицы (суммарное количество РС во всех сериях Ŕ 531 единица).
Большее количество регулятивных средств зафиксировано в сериях С5
(49 единиц), С3, С13 (по 46 единиц) и в С7 (42 единицы). При этом
самыми продолжительными являются серии С12 (03:23), С13 (03:22),
С3 (03:18) и С1 (03:16). Действительно, длительные по звучанию серии
С3 и С13 имеют высокую концентрацию РС, в то время как еще две
серии С1 и С12 имеют показатели ниже выведенного среднего
значения РС (33): 23 и 16 соответственно.
В Таблице 4 представлена обобщенная композиционная схема
проанализированных выступлений.
384
Таблица 4
Блок 1 Блок 2 Блок 3
Вступление Основная Решение
 Переход 1 часть 
Переход 2
Обзор  Перспектива
проблемы Факты 
 Личный  Личный Заключение
Комментарий опыт / Комментарий опыт /
случай случай
одиз из
жизни жизни
Все выступления имеют 3 блока. Опциональными являются
переходы, представленные личным опытом выступающего, случаем из
жизни и т.д.
Немаловажным при осуществлении аудиовизуального перевода
является учет структур и стратегий дискурса, предложенных Т. ван
Дейком: 1. грамматический (фонологический, синтаксический, лекси-
ческий и семантический) анализ; 2. прагматический анализ речевых и
коммуникативных актов; 3. риторический анализ; 4. стилистический
анализ; 5. анализ специфики структур; 6. конверсационный анализ
разговора; 7. семиотический анализ звукового, визуального материала и
других мультимодальных параметров дискурса и взаимодействия [8, c. 8].
Приходим к следующим выводам:
1. Несмотря на то, что научно-популярные TED-серии являются
сериями малой формы, отмечаем в них свойственные разным стилям
проявления: характеристики научного, разговорного, публицис-
тичного, художественного стилей.
2. Название серий сигнализирует переводчику о фреймах
(срабатывает вероятностное прогнозирование). Выявив фреймы, пере-
водчик осуществляет их проецирование на текст перевода.
3. Частотными видами семантических комбинаций «начало-конец»
являются: «утверждение-вопрос»; «утверждение-утверждение»;
«контраст-контраст»; «вопрос-вопрос»; «вопрос-утверждение»;
«контраст-утверждение» (при этом наиболее частотной является
комбинация «утверждение-утверждение»: 56%). Выявление комбинаций
активизирует вероятностное прогнозирование.
4. Обобщенная композиционная схема серий имеет 3 блока, при
этом компоненты блоков могут присутствовать не в полном объеме.
Опциональными являются переходы, представленные личным опытом,
случаем из жизни и т.д. Выявление схемы активизирует вероятностное
прогнозирование.
385
5. Средний показатель регулятивных средств во всех сериях

составляет 33 единицы. Большее количество регулятивных средств
фиксируется в сериях большей продолжительности. В то же время 2
большие по продолжительности серии имеют показатели
регулятивных средств ниже среднего значения. Обращаясь к
составленным таблицам РС (Таблица 2, Таблица 3), замечаем, что
только в семи сериях присутствуют, например, повторы элементов в
начале и конце фраз. При переводе и написании субтитров на русском
языке данные повторы в случае необходимости можно убрать (то же
самое работает и в отношении многочисленных дейктических
местоимений), поскольку переводчик находится в рамках опреде-
ленных технических правил. Например, «правило 6 секунд» требует
нахождения субтитров на экране не более 6 секунд, максимальное
количество строк в субтитрах Ŕ 2, хотя предпочтительно использо-
вание 1-й строки и т.д.
6. Переводчик проводит всесторонний анализ материала, с которым
предстоит работать, а также обращается к различным руководствам по
набору и разбивке текста субтитров (в зависимости от языка).
1. Арутюнова Н.Д. Дискурс. Лингвистический энциклопедический
словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С.136-137. 2. Плещенко Т.П.,
Федотова Н.В., Чечет Р.Г. Стилистика и культура речи. Минск:
НТООО «ТетраСистемс», 2001. 544 с. 3. Багиян А.Ю. Сущностные
свойства и основные характеристики научно-популярного дискурса.
Вестник ПГЛУ (Общетеоретические аспекты исследования языка и
дискурса). Пятигорский государственный лингвистический универ-
ситет, 2014. №3. С.81-86. 4. Болотнова Н.С. Методики смыслового и
лингвопрагматического анализа медиатекста. Томск: Изд-во Томского
ЦНТИ, 2015. 156 с. 5. Болотнова Н.С. О связи теории регулятивности
текста с прагматикой. Вестник Томского государственного универ-
ситета. Филология. Томск, 2008. №2 (3). С. 24-30. 6. Сидоров Е.В.
Общая теория речевой коммуникации. М.: Изд-во РГСУ, 2010. 244 с.
7. Вшивкова Т.В. Экспериментальное моделирование антиципации
при понимании иноязычного текста. Филологические науки. Вопросы
теории и практики: в 2 ч. Тамбов: Грамота, 2015. № 4 (46). Ч.1. Ŕ С.44-47.
8. Ван Дейк Т.А. Дискурс и власть: Репрезентация доминирования в
языке и коммуникации. М.: Книжный дом «Либроком», 2013. 344 с.
386
Наталья Юзефович
Как мое имя по-английски написать?

Орфографический разнобой и задачи преподавания перевода
The author speculates on the variety of transliteration systems used to

write a Russian name in Cyrillic. The issue in most cases is not discussed
while teaching English-major students who are specializing in translation.
Document translation is very often ignored and the variety of choices of
personal names transliteration from Cyrillic into Latin leads to serious
misunderstanding if not troubles. The attempts of some scholars and
translators to introduce their own codification systems are not always
helpful. The author claims that the best solution is sticking to one officially
approved standard.
Keywords: practical transcription, standard, transliteration, Ŗforeign
passportŗ.
Интерес к вопросу перекодировки имени на другой язык возник

практически одновременно с первым общегражданским заграничным
паспортом в советское время: имя и фамилия писались в соответствии
с нормой французского языка, в моем случае Ŕ это IOUzefovich. Буква
«ю» передавалась тремя графическими знаками Ŗiouŗ, по форме
совпадающими с акронимом IOU = I owe u (you) = debt note. Трудности
с прочтением фамилии, например, при пересечении границы, не
испытывали только французские таможенники.
С 1997 г. в соответствии с Приказом МВД России от 26.05.1997
№ 310 «Об утверждении Инструкции о порядке оформления и выдачи
паспортов гражданам Российской Федерации для выезда из
Российской Федерации и въезда в Российскую Федерацию» имена и
фамилии в загранпаспортах стали транслитерировать на основе
английского языка, так появилась YUzefovich («ю» = yu). В марте
2010 г. этот приказ утратил силу, цифровизация потребовала новой
системы перекодировки, машиносчитываемой (без диакритики). В
2012 г. (Приказ ФМС России № 320) был закреплен международный
стандарт ИКАО, и теперь моя фамилия пишется IUzefovich.
В настоящее время в связи с латинизацией городской топонимики Ŕ
переводов на английский язык, в частности, в Москве, группа
энтузиастов-преподавателей в содружестве с переводчиками предпри-
нимает попытку разработать усовершенствованную систему перекоди-
ровки с русского языка на английский названий улиц, площадей и пр.
387
Об этом неоднократно говорилось на переводческих конференциях, в

частности, отмечалось, что необходимо принять такую систему
передачи названий с русского языка на английский, что любой
иностранец сможет легко данное слово прочитать. Именно данное
утверждение «легко прочитать» вызывает некоторое возражение: как
показывает личный переводческий опыт, чтение незнакомого слова
часто вызывает сложности, не столько из-за системы перекодировки,
сколько из-за странного, в восприятии зарубежного гостя, сочетания
букв или отдельной буквы. Например, произнести слова «плоЩадь»,
«доЖдь», буквы «Х», «Щ», «Ц» удается далеко не всем.
Транскрипция (передача звучания) кириллицы в латиницу не
совпадает с транслитерацией (побуквенная передача письменного
варианта слова), соответственно, возникает вопрос, что важнее Ŕ
возможность правильно прочитать фамилию в ее латинизированной
форме или единообразие написания фамилии в основных документах.
На занятиях по практическому переводу преподаватели редко обращают
внимание студентов на то, что существуют варианты написания того
или иного имени. В случае, если каждый вариант соответствует
определенной системе перекодировки, множественность написаний
может создать проблемы, которые легче предусмотреть и, по
возможности, предотвратить, чем доказывать, что «так тоже можно».
Различные сайты позволяют автоматически транслитерировать
имена, что создает впечатление простоты и доступности, однако не
следует полностью полагаться на неофициальные сайты Интернета,
которые далеко не всегда своевременно принимают во внимание
новые Приказы ФМС России, существенные дополнения или
изменения, определяемые в инструкциях и приложениях.
Большинство пособий и программ по обучению переводу, как
правило, проблемы перекодировки в латиницу или кириллицу не
выделяют; краткие описания, задания на транслитерацию и, пожалуй,
все. Реальные проблемные ситуации, или, как сейчас любят говорить,
кейсы (< case studies), например, задания на транслитерацию и
обратный перевод фамилий, имен, включающих сложные для
перекодировки сочетания букв (Женя, Дженидзе, Юлия и т.п.) обычно
не рассматриваются. Одной из возможных причин игнорирования
данной темы является наличие таблиц транслитерации, онлайн сайтов и,
как представляется Ŕ самое главное, непонимание важности корректного
написания имени и фамилии во всех документах, их единообразия.
В Интернете довольно много советов, как доказывать свою правоту
в подобных случаях, однако нет уверенности, что эти советы
сработают в зарубежной поездке. В западных странах рекомендуется
388
следовать букве закона, не полагаясь на авось, что и заставило меня

обратиться при обучении переводчиков к теме «Транслитерация
документов» более подробно.
Во-первых, необходимо знать основные правила перекодировки в
соответствии с разными ГОСТами, ISO и пр. Во-вторых, следовало
принять как данность приказы об изменении системы транслитерации:
этот вывод обоснован тем, что и в переводческих структурах, например
отделе в ТПП одного из российских городов, на сайтах машино-
считываемая система (без диакритики) неоднократно подвергалась
критике, возмущений было много: «верните прежнее написание».
При обсуждении проблем транслитерации мы обращаемся к
официальному сайту Д.И. Ермоловича, где можно получить ответы на
многие вопросы. В качестве справочников мы используем его книгу
«Правила практической транскрипции имѐн и названий с 29 западных
и восточных языков на русский и с русского языка на английский» [1]
и к коллективному труду, основанному на корпусных данных под
редакцией Р.С. Гиляревского «Практическая транскрипция фамильно-
именных групп» [3]. На основе данных научных изданий легко
составить практические задания для обучения студентов. Кейсы из
реальной практики можно найти на официальных сайтах пере-
водчиков, выбрать из медиа.
В очень интересной статье Д.И. Ермоловича «Шишкин против
Siskinřа» рассказывается о судебных исках людей, которые пострадали
от некорректной транслитерации их имен и последующей пере-
кодировки [2].
Например, особые трудности выявились при оформлении / пере-
оформлении банковских карт, компьютеры не были перенастроены на
актуальную систему транслитерации, и поскольку не все операторы, к
сожалению, просят клиента банка проверить правильность всех
данных, карта может быть выдана на имя и фамилию, которые не
соответствуют актуальному написанию в паспорте.
Обратимся к конкретному примеру: при переоформлении карты
оператор не сочла необходимым обратить внимание на то, как написана
фамилия в заявлении на выпуск. Получив карту с неактуальным более
написанием, клиент предъявила претензии банку Ŕ вместо извинений
руководитель отдела заявила: «Я проверила на сайте, так тоже можно!»
На саркастический вопрос клиента: «Если в зарубежной поездке при
оплате покупок картой у меня потребуют паспорт, и, увидев, что он
оформлен на другое лицо, мне сослаться на Вас?». Начальник отдела
призадумалась, «Возможно же как-то объяснить?».
389
Легитимность банковской карты, выданной на фамилию в

транслитерации 2012 года YUzefovich, может быть подвергнута
сомнению, т.к. в паспорте сегодня другая фамилия. В зарубежных
поездках при расчете картой могут попросить предъявить документ,
удостоверяющий личность, если данные не совпадают, то сотрудники
пригласят администрацию, полицию, знакомство с которой в планы
вряд ли у кого-то входит.
О чем говорит этот реальный случай? Далеко не всегда сотрудники
структур, даже банковских, компетентны в достаточной мере, поэтому
полагаться на их мнение далеко не всегда возможно.
Соответственно, такие кейсы следует анализировать на занятиях по
переводу: студенты, которые собираются в будущем стать хорошими
переводчиками, должны усвоить, что знание определенной норматив-
ной базы нередко может понадобиться в практической деятельности.
Обращаясь к переводчику за переводом, допустим, анкеты на визу и
т.п., заказчик надеется и на практические рекомендации по оформ-
лению документов и пр.
Очень важна унификация написания фамилии в паспорте и в
научном издании: те, кто занимаются научной работой, публикуются в
журналах с высоким импакт-фактором, регистрируются на офици-
альных сайтах, например, Google Scholar, получают идентификацию
ORCID, и множественность написания фамилии означает, что система
не зафиксирует все цитирования наших научных работ.
К сожалению, редакторы (отдельных отечественных научных
изданий) считают себя вправе писать фамилию автора не так, как она
указана самим автором, не уведомляя о внесенных изменениях. Такие
факты следует учитывать и объяснять своим заказчикам, надо особо
предупреждать редакторов о корректном написании, если автор
статьи заинтересован в своей цитируемости.
Следует особо подчеркнуть, что сегодня система транслитерации
при перекодировании документов с русского языка на английский
приведена в абсолютное соответствие с международным стандартом.
Норма международного стандарта обязательна при оформлении
документов, но есть сферы, где применяются другие нормы. Речь идет
о переводе на английский язык художественных, научных и пр. книг, а
также об англоязычной историографии о России. Авторы путевых
заметок, публицистических исследований, в большинстве своем
билингвы, как правило, в предисловии, реже в примечаниях в конце
книги объясняют, какую систему перекодировки они используют в
данном случае. Они называют ее House Style, т.е. транслитерация,
390
принятая в данном издании. Приоритет может быть отдан передаче

звучания (реже), или графической форме.
Переводчики литературы на английский язык, как правило, на
первых страницах книги, непосредственно перед основным текстом,
составляют Translator's Notes, в которых объясняют особенности
русского языка Ŕ орфографии и произношения, поясняют смысл
говорящих имен. Например, фамилия VOLOVOY передается транс-
литерацией, и переводчик считает необходимым, чтобы она
соотносилась со словом wolf, что отражает его злобные личностные
характеристики.
Во многих случаях выбирается какая-то конкретная система
транслитерации, например, Library of Congress, пожалуй, является
наиболее популярной среди авторов историографии, переводчиков.
Данная система перекодировки, в целом, соответствует междуна-
родному стандарту, используемому для транслитерации документов.
Важно подчеркнуть, что приоритет сегодня отдается письменной
речи, поэтому транслитерация представляется более практико-
ориентированной системой.
Следует отметить и то, что ряд имен собственных зафиксирован в
авторитетных академических словарных и справочных изданиях, как
правило, это исторические имена, политические деятели, в таком
случае говорят о традиционных соответствиях. Естественно, что они
не должны подвергаться обновленному перекодированию.
В заключении следует подчеркнуть, что мгновенность распрост-
ранения информации в ситуации глобализации в большей степени
осуществляется в письменном формате, что говорит в пользу транс-
литерации, изучению которой следует уделять особое внимание, как
практикующим переводчикам, так и тем, кто обучает будущих
переводчиков.
1. Ермолович Д.И. Правила практической транскрипции имѐн и
названий с 29 западных и восточных языков на русский и с русского
языка на английский. Москва: Аудитория, 2016. 125 с. 2. Ермолович Д.И.
Шишкин против Siskinřа. URL: http://yermolovich.ru/index/0-39.
3. Практическая транскрипция фамильно-именных групп /под ред. Р.С.
Гиляревского. М. : ФИЗМАТЛИТ, 2004. 224 с.
391
ICT in Translators‟ Work
Елла Андрієвська
Віддалений переклад міжнародних заходів на спеціалізованій

хмарній платформі
The article is devoted to the peculiarities of the work of translators in

modern conditions. The author considers the possibility of translation on the
technological service platform Interprefy. Possibilities of simultaneous
interpretation of international events and multilingual translation of
conferences, webinars, and meetings are analyzed. Emphasis is placed on
the implementation of many language translations, for different pairs of
languages.
Keywords: remote translation, conducting of international events,
Interprefy platform, translation technology and extensive specializations,
simultaneous interpretation, translation of conferences, multilingual
translation.
З наступом пандемії вимоги закладів охорони здоровřя у

суспільстві змушують поступово скасовувати або відкладати один за
одним численні наукові, культурні чи спортивні заходи, щоб
допомогти зупинити поширення COVID-19. Водночас незважаючи на
заборони публічних зборів, міжнародні організації адаптуються до
нових видів роботи в Інтернеті і продовжують працювати. Компанії
мобілізуються у світовій мережі для співпраці та просування своїх
проектів, звертаючись до онлайн-платформ для проведення міжна-
родних зустрічей, конференцій, вебінарів тощо. Ситуація, що склалася,
звичайно ж унеможливлює пересування перекладачів.
У звřязку з цим останнім часом різко зріс попит та використання
програм, що полегшують віддалену співпрацю, і зокрема переклад.
Так, за даними компанії Microsoft додаток Microsoft Team, який сприяє
спільній дистанційній роботі, останнім часом використовується
набагато більше, аніж раніше, налічуючи понад 44 мільйони активних
користувачів щодня.
Наразі кількість заходів, організованих в Інтернеті, значно зростає.
Учасники міжнародних акцій чи програм, що реалізуються, розмов-
ляють різними мовами світу і при цьому часто не використовують такі
широковживані мови як англійська, французька чи іспанська. З огляду
на це популярною стає організація масових дистанційних заходів із
здійсненням перекладу в режимі реального часу кількома мовами,
часто відмінними від популярних мов. Це сприяє зацікавленості
392
великої кількості аудиторії та надає можливість учасникам зареєстру-

ватися в програмі.
У звřязку з цим згадується слушна думка Олени Максименко:
«Позиція міжнародних організацій є принциповою: задля забезпечення
рівності народів, збереження національної самобутності міжнародне
спілкування має вестися не однією, нехай і поширеною в світі мовою,
а всіма робочими мовами тієї чи іншої організації» [1, c. 8]. Наразі ми
спостерігаємо ствердження даного принципу саме шляхом викорис-
тання технологій дистанційного перекладу.
В наш час існує кілька технологічних програм, що спеціалізуються
на послідовному та синхронному дистанційному перекладі.
Серед найпопулярніших сьогодні Ŕ технологічно-сервісна компанія
Interprefy, яка не будучи безпосередньо ні агентством перекладів, ні
аудіо-відео провайдером, надає водночас різні необхідні засоби для
багатомовних преміум послуг перекладу конференцій під час
проведення онлайн подій. Це передусім віддалений синхронний
переклад, зашифроване потокове передавання в реальному часі, а
також субтитри у реальному часі та записи на багатьох мовах.
Експерти компанії працюють на пřяти континентах та володіють 27
різними мовами. На платформі представлені висококваліфіковані
позаштатні перекладачі (фрілансери) зі спеціальним досвідом, з усього
світу, незалежно від того, де вони можуть знаходитися. Фахівці з
перекладу мають глибокі знання у певній галузі і не виїжджають на
місце. За бажанням організації можуть використовувати також просто
власних перекладачів. Переклад на рівні конференції є можливим для
будь-якої мовної пари.
Заснований у 2014 зі штаб-квартирою у Цюріху, event-майданчик
Interprefy сьогодні відзначається масштабністю та гнучкістю, має
запатентовану технологію та розгалужену спеціалізацію. Це, зокрема:
- ІТ-послуги для організаторів заходів та конференцій;
- програмне забезпечення для синхронного перекладу,
- event-технологія, додаток для проведення заходів, програмне
забезпечення для подій;
- послуги перекладачів; усний переклад під час нарад, заходів,
конференцій, вебінарів он-лайн;
- багатомовність;
- усний послідовний переклад, синхронний переклад;
- мовні послуги та прес-конференції.
Сьогодні Interprefy використовується провідними міжурядовими
організаціями, неурядовими організаціями, асоціаціями та підприєм-
ствами у всьому світі.
393
Компанія Interprefy працює як хмарна платформа, спрямовуючи

свої зусилля на революційні зміни у синхронному перекладі, шляхом
застосування нового обладнання, що дозволяє проводити події, наради
та конференції будь-якого розміру в будь-який час і в будь-якому
місці. Перекладачі працюють у віддаленому режимі через мережу
партнерів, не потребуючи перебування на місці. Учасники зустрічей
просто слухають мову за своїм вибором через свої смартфони чи
ноутбуки [2].
Безумовно, завдяки можливостям віддалених послуг змінюється
техніка здійснення синхронного перекладу.
Синхронний переклад був завжди дорогою та ексклюзивною
послугою, яку могли собі дозволити лише великі міжнародні та
державні організації. На платформі Interprefy синхронний переклад
демократизується, послуга стає доступною для всіх малих та середніх
підприємств, асоціацій і навіть громадських організацій.
Що в сучасних умовах являє собою віддалений синхронний
переклад або RSI Ŕ remote simultaneous interpretation?
Міжнародна організація зі стандартів (ISO) визначає синхронний
переклад як процес переказу усного чи письмового повідомлення на
іншу усну чи письмову мову, зберігаючи реєстр та значення тексту
оригіналу. Додане поняття віддалений передбачає можливість пере-
кладачів, спікерів та учасників взаємодіяти з будь-якої точки планети в
режимі реального часу.
Здійснюється тут і послідовний переклад. Відповідно до стандартів
професії, опублікованих Всеукраїнською громадською організацією
«Асоціація перекладачів України»: «Послідовний переклад застосо-
вується під час переговорів, супроводу делегацій тощо і означає
послідовність фрагментарного виступу спочатку доповідача, а потім
перекладача» [3, с. 2].
Як же працює платформа, яка оголосила за мету обřєднати людей
усіх мов та культур за допомогою дистанційного синхронного
перекладу?
За допомогою Interprefy Select перекладачеві надається можливість
інтегруватися у зовнішні програми Zoom, Skype, Microsoft Teams, Webex
та інші. Платформа пропонує проводити віддалені багатомовні
міжнародні заходи без логістики, із залученням кількох служб
підтримки, таких як управління проектами, навчання, а також підтримка
на місці та віддалена підтримка, налаштування обладнання та
конфігурацій, моніторинг аудіо та відео через експертних техніків тощо.
Технологія дозволяє перекладачам працювати з будь-якого місця Ŕ
усуваючи необхідність наявності кабін та обладнання на місці.
394
Інтерфейс для перекладача надає миттєвий доступ на платформу через

код доступу, встановлений event-менеджером. Замість дорогого облад-
нання для перекладу усі необхідні атрибути для роботи доступні через
браузер. Звичайно для роботи потрібна якісна гарнітура Ŕ хороші
навушники і мікрофон, а також високошвидкісний кабельний інтернет.
Бажаним є також наявність джерела безперебійного живлення на
випадок перебоїв з електроенергією.
Технічні характеристики платформи показують високу цифрову
якість синхронізованого потокового передавання звуку та відео, аби
перекладачі не пропустили жодного слова. У разі перерви підклю-
чення до Інтернету потокові послуги мають автоматичний моніторинг
лінії та автоматичне повторне підключення. Платформа заявляє про
наявність у своєму класі стандартів безпеки та протоколів для
шифрування та передачі даних Ŕ таких як TLS 1.2 (найбезпечніший
метод, доступний сьогодні), AES-256-GCM, WebRTC (провідна
технологія для безпечного потокового передавання аудіо та відео в
режимі реального часу) та двофакторної автентифікації.
Увійшовши у програму, перекладач може переглядати та слухати
зміст тексту-оригіналу, вибравши аудіопотік вихідної мови безпосе-
редньо від спікера або одного з доступних перекладених мовних
каналів. Аудіо та відео першоджерела синхронізовані, щоб пере-
кладачу було простіше стежити за розмовою.
Для виконання синхронного перекладу на кожну пару мов потрібно
не менше двох перекладачів, які повинні змінювати один одного через
певні проміжки часу. Інтерфейс перекладача має вікно текстового
чату, що дозволяє йому спілкуватися в чаті з іншими перекладачами,
спікерами та менеджерами заходів. Тут можна включити функцію
одночасного прослуховування оригінального каналу і перекладу
партнера, можна регулювати гучність: слухати спікера на тлі тихого
перекладу партнера чи навпаки зробити голоснішим канал перекладу.
Інтерфейс спікера схожий на інтерфейс усного перекладача за
своєю простотою. Це також надає користувачеві саме ті інструменти,
які йому потрібні. Звідси спікери можуть керувати своїм мікрофоном
та вибирати мову виведення. Канали відео та аудіо в реальному часі
також доступні для спікерів. Це дозволяє віддаленим спікерам стежити
за подією та переконатися, що вони готові говорити в потрібний
момент. Панель взаємодії спікера має також доступ до функції чату
подій, що дозволяє спілкуватися в реальному часі з іншими
учасниками події.
Interprefy здійснює навіть навчання власних внутрішніх пере-
кладачів клієнтів. Процес навчання перекладачів та додавання їх у базу
395
даних передбачає запрошення на співбесіду по Skype. Після відбору

перекладача останньому надсилаються технічні вимоги щодо робочого
місця перекладача. Це Ŕ передусім, необхідність мати ноутбук певних
параметрів з Windows 10 і вище, другий компřютер чи планшет,
професійний мікрофон та поглинаючі шум навушники і т. ін.
Наступним етапом після виконання усіх технічних вимог є проведення
годинного навчання на платформі зі спеціалістом, який демонструє
функціональні можливості платформи та відповідає на питання. Після
навчання здійснюється тестування: до завдання входить переклад
пřятихвилинного відеоролика. Переклад, що здійснює претендент,
записується і у подальшому надсилається експертам на перевірку.
Якщо переклад виконано добре, перекладача заносять до бази і
починають співпрацю.
Користування запатентованою платформою RSI є платним. За
останніми даними вартість однієї години становить 200 USD.
Водночас у перспективі очікується зростання кількості подібних
платформ RSI в геометричній прогресії.
Привертає увагу звіт про тенденції в індустрії проведення
міжнародних заходів, який нещодавно був опублікований компанією
Interprefy. Згідно зі звітом було опитано 106 найбільших організаторів
заходів по всьому світу. Майже дві третини респондентів (64%)
погоджуються з тим, що нині заходи є набагато різноманітнішими,
аніж пřять років тому. Все більше і більше людей різних кіл
збираються разом, щоб вчитися, ділитися та співпрацювати. У цілому
рівень залучених фахівців, їх різноманітність та можливість
налаштування персональних контактів є головними чинниками, які
впливають на розвиток програм віддаленого синхронного перекладу.
Понад три чверті респондентів (78%) зазначили, що вони очікують
нових способів взаємодії з зацікавленими сторонами.
Раніше більшість послуг з усного перекладу здійснювались у живу, і
організатори іноді мали непомірні витрати. Так, у згаданому звіті майже
половина респондентів (46%) зазначила, що їхньою найбільшою
проблемою під час організації заходів є вартість послуг перекладачів.
Таким чином, використання дистанційного перекладу різко
мінімізує витрати на обладнання та проїзд і є сприятливим для будь-
якого бізнесу, який розглядає можливість проведення міжнародних
заходів в Інтернеті. Спеціалізовані RSI платформи все більше
набувають загального визнання, оскільки надають можливість
учасникам міжнародних заходів слухати зміст рідною мовою.
396
1. Максименко О.В. Усний переклад французької мови: теорія, вправи,
тексти. Вінниця: Нова книга, 2008. 168 с. 2. Іnterprefy: Remote
Simultaneous Interpreting for Events of All Sizes. URL: www.interprefy.com.
3. Стандарти професії. Письмовий та усний переклад. К.: ВГО
Асоціація перекладачів України. 2008.
Сергій Фокін
Напівавтоматична вибірка синтаксичних паралелізмів з текстових

корпусів за допомогою мови запитів CQL
The article focuses on general principles of building queries aimed at

extracting syntactic parallelisms from textual corpora based on
SketchEngine or NoSketchEngine interfaces. The indicated stylistic device
is based on diverse kind of repetitions of either lexical stems or grammatical
functions. These formal properties can be formulated by means of a
machine understandable query language, such as CQL or similar. However,
some queries do not yield an exhaustive selection of a stylistic device in
question due to homonymy, part of speech ambiguity, tagging errors,
considerable number of separators between stylistic device components.
Keywords: syntactic parallelism, query language, corpus, morphological
annotation, stylistic device.
Паралелізм Ŕ колоритне, насичене різними шарами сенсу явище,

сповнене глибокої експресії. Саме тому для корпусної лінгвістики стає
справжнім викликом розгляд паралелізму під кутом зору його
формальних властивостей, зрозумілих для опрацювання компřютером.
Дослідники цього стилістичного явища у цілому сходяться щодо його
формальних та змістових характеристик. Зокрема, Л.І. Мацько
зазначає, що «паралелізм (від гp. рarallelіssmos Ŕ зіставлення, порів-
няння) Ŕ фігура мови з одного складного або кількох речень,
побудована на паралельному використанні (повторі) однієї і тієї ж
синтаксичної структури з тотожною модальністю (спонукальною,
питальною чи оповідною), однаковим порядком слів та ідентичним
інтонаційним малюнком. (…). Граматичні ознаки паралелізму виявля-
ються в однаковій будові складних речень, а всередині складного Ŕ
простих, в однаковій кількості членів речення і однотипності їх
звřязків та граматичних форм вираження (видо-часових форм дієслів,
397
відмінкових форм іменників тощо)» [1, с. 459]. І справді, такі збіги не є

рідкісним явищем у поезії, напр.:
From the bonny bells of heather
They brewed a drink long-syne,
Was sweeter far than honey,
Was stronger far than wine
(Robert Louis Stevenson)
Л.І. Мацько додатково вказує, що «в основі паралелізму лежить
семантико-синтаксичне зіставлення образних ситуацій зі сфер природи
й людського життя, їхня взаємнозумовленість як загального й частко-
вого, вічножиттєвого і швидкоплинного» [1, с. 459]. У наведеному
нижче прикладі з вірша П. Верлена завдяки використанню стиліс-
тичної фігури справді проводиться паралель між явищем природи і
сентиментальним переживанням людини:
- Ah ! les premières fleurs, qu'elles sont parfumées!
Et qu'il bruit avec un murmure charmant
Le premier oui qui sort de lèvres bien-aimées !
(Paul Verlain)
Автор відомого «Поетичного словника» А. Квятковський спосте-
рігає, що «синтаксичний паралелізм є найбільш поширеним і полягає у
тому, що у суміжних віршах спостерігається однакова структура
речень, на відміну від строфічного паралелізму (який також
характеризується інколи й лексичною будовою віршів), і ритмічного
паралелізму [2, с. 193-194].
Звичайно, для автоматизованої вибірки синтаксичних паралелізмів
доцільно скористатися корпусами, які є синтаксично анотованими
(тобто, в яких за кожним слововживанням закріплено тег з його
синтаксичною функцією). Іншими словами, синтаксичний текстовий
корпус Ŕ це такий корпус, програмне забезпечення якого може
виявляти тип синтаксичного звřязку між словами, а також синтаксичну
роль того чи іншого компонента речення. Однак на сьогодні
синтаксично розмічених корпусів відносно небагато, у той час як
значна кількість корпусів є морфологічно анотованими. Спеціальні
мови запиту, такі як CQL, CQP та подібні, дають широкі можливості
добування синтаксичних даних навіть без явної синтаксичної розмітки,
за умов наявності морфологічної розмітки. Морфологічно розмічений
корпус Ŕ це корпус, програмне забезпечення якого може співвідносити
різні граматичні форми лексеми з її початковою формою, містити
відомості щодо граматичних ознак та частиномовної характеристики
398
словоформи. Отже, мета дослідження Ŕ створити запити для напів-

автоматичної вибірки синтаксичних паралелізмів з анотованих
корпусів за допомогою морфологічної розмітки засобами CQL (Corpus
Query Language). Поза тим, дослідники помічають, що синтаксичний
паралелізм завжди супроводжується морфологічним [3, с. 8]. Оскільки
збіг синтаксичних функцій слів у двох реченнях може бути випад-
ковим і не становити стилістичну фігуру, для оцінки експресивної
функції потрібен аналіз експерта. Отже, вибірка не може бути цілком
автоматизованою.
Сучасні корпуси з морфологічною і частиномовною розміткою
дають змогу оцінити синтаксичну подібність речень. Зокрема, будемо
виходити з того, що у слів синтаксично подібних речень будуть
збігатися не лише синтаксичні функції, а й морфологічні та частино-
мовні характеристики слів.
Оскільки слова (та будь-які інші сполучення символів), з яких
складається корпус, називаються токенами, надалі у статті
використовуємо саме цей термін і «слово» як синоніми (докладніше зі
значенням термінів, повřязаних з використанням корпусів, можна
ознайомитися тут [4]).
В інтерфейсі NoSketchEngine, SketchEngine, яким послуговується
Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК)
[5], морфологічні характеристики найчастіше містяться у тегах, і
наступний запит дозволяє вибрати однослівні синтаксичні паралелізми:
(<s>1: [] 2: [] </s>)(<s> 3:[] 4:[] </s>) & 1.tag=3.tag & 2.tag=4.tag
Так, якщо обмежити цей запит пошуком у поетичних текстів,
можна отримати конкорданс, частину якого показано на скріншоті:
(вибрано з корпусу ГРАК-10 [5])
399
З конкордансу видно, що паралелізм часто є буквальним повтором.

При цьому ми не демонструємо приклади, в яких повторено суто знаки
пунктуації або інші, не власне морфологічні характеристики слів.
Пояснимо крок за кроком функції усіх компонентів запиту.
1. Відкриваючий і закриваючий тег з літерою s (позначки в трикут-
них дужках) означає початок і кінець речення:
<s> </s>
Відповідно частина запиту
<s>1: [] 2: [] </s>
означає, що необхідно знайти речення з двох токенів (токен номер
один і токен номер два). Для пошуку речення мінімальної довжини
(однослівного речення) потрібні два токена, оскільки знак пунктуації у
кінці речення теж є окремим токеном. Нумерація токенів довільна;
номери токенів потрібні, щоб у запиті до них можна було повторно
звернутися.
2. Аналогічно частина запиту
<s> 3:[] 4:[] </s>
означає, що необхідно знайти також речення, що складається з
токена номер три і токена номер чотири.
<s>1: [] 2: [] </s><s> 3:[] 4:[] </s>
Таким чином, речення з двох токенів (зокрема, речення з токенів
номер 1 і номер 2 та речення з токенів номер 3 і номер 4) стоять поспіль
у тексті, одне за одним, як відбувається у більшості паралелізмів.
3. Далі необхідно проаналізувати характеристики раніше згаданих
токенів. Для цього необхідно написати номер токена, а після крапки Ŕ
атрибут tag. Частина запиту, що вводиться символом & означає «за
умови, що»:
& 1.tag=3.tag & 2.tag=4.tag
А саме, за умови, що тег токена номер 1 є таким самим, як і тег
токена номер 3 (морфологічні характеристики слова першого речення
збігаються з морфологічними характеристиками слова другого речення),
і тег токена номер 2 є таким самим, як і тег номер 4. Оскільки останнім
токеном у речення буде знак пунктуації, це означає, що обидва речення
мають закінчуватися однаковими знаками пунктуації.
4. Наступний запит дозволяє знайти мінімальні (однослівні)
паралелізми (речення з подібною синтаксичною структурою), якщо
400
припустити, що речення з рівнотегованими токенами мають подібну

синтаксичну структуру:
Наступний запит схожий на перший, однак у ньому додано по ще
одному токену до кожної речення, отже, він спрямований на вибірку
двослівних паралелізмів:
<s>1: [tag!="punct"] 2: [] 3:[]</s><s> 4:[] 5:[] 6:[] </s> & 1.tag=4.tag &
2.tag=5.tag & 3.tag=6.tag
Окремі його результати можна побачити на скріншоті:

Оскільки насправді паралелізми можуть складатися з більше, ніж
одного та двох слів, немає сенсу для речень різних обсягів створювати
окремий запит. Врахуємо також, що в паралелізмах синтаксичний
малюнок повторюється не завжди ідеально: морфологічна характе-
ристика двох-трьох слів може збігатися, в той час як в одне з речень
можуть додаватися інші вкраплення.
Наприклад, у цій дитячій поезії, що її використав Льюїс Керрол в
«Алісі», збігаються морфологічні характеристики перших девřяти
токенів; восьмий токен збігається частково, оскільки в першому
реченні він є неозначеним займенником, а в другому Ŕ означеним
артиклем (але в багатьох корпусах ці різні частини мови будуть
анотовані однаково як детермінативи):
The Queen of Hearts,
she made some tarts,
All on a summer's day;
The knave of Hearts,
he stole the tarts,
And took them clean away
(Lewis Carroll)
401

У цьому запиті
<s>1: [tag!=".*punct.*"] []{0,1}2: [] []{0,1} 3:[] []{0,4}</s><s> 4:[][]{0,1}
5:[][]{0,1} 6:[][]{0,4} </s> & 1.tag=4.tag & 2.tag=5.tag & 3.tag=6.tag
також враховано, що паралелізми не обовřязково передбачають
ідентичні структури речень, а лише подібні, тому й однаковими тегами
мають характеризуватися не всі токени, а переважна частина з них.
Зокрема, обовřязковою умовою у цьому запиті є збіг тегів,
щонайменше, трьох токенів (номер 1 і номер 4, номер 2 і номер 5,
номер 3 і номер 6). Між токенами, що явно збігаються в обох
реченнях, можуть розташовуватися й інші токени, що відрізняються.
Так, у мові CQL [6] пара порожніх квадратних дужок [] означає будь-
який токен, а числа у фігурних дужках означають діапазон кількості
повторів попередньо вказаного токена. Зокрема, ця частина запиту
[]{0,4}
означає послідовність від 0 до 4 будь-яких токенів. Врахування
діапазону, починаючи від нуля, дозволяє врахувати й ті випадки, коли
слова, що переривають паралелізм, відсутні. Але якщо вони є, то
номери токенів у запиті відповідатимуть їхнім позиціям у реченнях. На
скріншоті видно початок конкордансу з такими паралелізмами, серед
яких трапляються структури, в яких не однакова кількість слів, при
цьому однаковий або схожий синтаксичний малюнок.
402

Отже, збіг морфологічних тегів трьох токенів видається цілком
достатньою умовою для напівавтоматичної вибірки паралелізмів. Як
видно зі згенерованих конкордансів, окрім збігу синтаксичних і
морфологічних характеристик слів сусідніх речень, впадає в око дуже
частий лексичний повтор, Ŕ риса, що заслуговує на окреме детальне
дослідження.
Оскільки паралелізми можуть спостерігатися не обовřязково в
сусідніх реченнях, а й бути дистактними (перериватися іншим
реченням), здійснимо запит, що враховує наявність додаткового
речення, яке перериває паралелізм. Зокрема, речення (від початку до
кінця) у мові CQL позначатиметься так: <s></s>, а весь запит з
поправкою на нього матиме таку форму:
<s>1: [tag!="punct"] []{0,1}2: [] []{0,1} 3:[] []{0,4}</s><s/><s>
4:[][]{0,1} 5:[][]{0,1} 6:[][]{0,4} </s>) & 1.tag=4.tag & 2.tag=5.tag &
3.tag=6.tag
Згенерований конкорданс показує, що справді дистактно розташо-
вані речення мають паралельні синтаксичні структури:

403
Використані запити не є буквальною інструкцією щодо вибірки

паралелізмі, а радше є ілюстрацією загальних принципів такої вибірки.
Це повřязано з тим, що в різних корпусах, усе ж, запити необхідно
адаптувати до атрибутів, наявних у корпусі. Оскільки мова CQL
передбачає можливість змінної кількості атрибутів та свободи їхніх
найменувань, заздалегідь не відомо, які саме атрибути використали
розробники, і які можливі значення цих атрибутів. Приміром, в одному
корпусі іменник може позначатися як ŖNOMŗ, в іншому Ŕ як Ŗnounŗ, а
деяких корпусах Ŕ двома різними тегами: ŖPNŗ (для власних імен) і
ŖCNŗ (для загальних назв), та й власне назва самого атрибута
варіюється: у корпусі ГРАК морфологічні й частиномовні ознаки
містяться в атрибуті Ŗtagŗ, а в деяких інших корпусах Ŕ в атрибуті
Ŗposŗ тощо. Приміром, багато корпусів різних мов світу є на сайті
Лейпцизького університету [7].
Оскільки існує доволі багато корпусів, побудованих на інтерфейсах
SketchEngine/NoSketchEngine з можливістю використання мови CQL,
проілюструємо, як видозміниться запит, спрямований на вибірку
паралелізму, у корпусі English web-au_eng_2013 . Оскільки у цьому
корпусі немає атрибута tag, натомість є атрибут pos, запит
виглядатиме так:
(<s>1: [] []{0,1}2: [] []{0,1} 3:[] []{0,4}</s>)(<s> 4:[][]{0,1} 5:[][]{0,1}
6:[][]{0,4} </s>) & 1.pos=4.pos & 2.pos=5.pos & 3.pos=6.pos
Маємо відзначити, що в корпусі English web-au_eng_2013 відсутня

морфологічна розмітка, і для співвіднесення структур двох речень ми
маємо обмежитесь порівнянням лише частиномовних характеристик.
Але навіть на тлі таких обмежених даних вибірка достатньо
задовільна. Це дозволяє зробити важливий висновок про те, що не
стільки точна граматична копія речення, скільки аналогічний
404
граматичний потенціал його слів дає змогу для вибірки синтаксичного

паралелізму. Проаналізуємо докладніше четвертий приклад з
конкордансу: ŖWhy canřt I wear normal clothes? Ŕ Why donřt we try this
then?ŗ Дієслова вжито в різних особах і числах, і, якби в запиті були
враховані морфологічні характеристики, ці дієслівні форми були б
різними за тегами, хоча й за частиномовною характеристикою вони
збігаються. Отже, менш строгі фільтри пошуку не погіршують
результати, а навпаки, поповнюють їх вартісними прикладами. І
справді, що менше умов пошуку, то більше шансів віднайти такі менш
явні з синтаксичного погляду паралелізми, як цей:
Утомилась завірюха,
Де-де позіхає;
Ще б плакала Катерина,
Та сліз більш немає.
(Т. Шевченко)
Таким чином, приклади синтаксичного паралелізму як стилістичної
фігури, що піддається формалізації, можна вибирати з текстових
корпусів напівавтоматичної вибірки. Синтаксичний паралелізм
ґрунтується на подібності синтаксичної структури суміжних або
майже суміжних речень. Однак за відсутності в корпусі відповідної
синтаксичної розмітки, морфологічні характеристики (а часом і
лексичні) теж можуть цілком прислужитися як маркери подібності
синтаксичного малюнку речень: у синтаксичних паралелізмах слова
сусідніх речень мають однаковий або схожий набір тегів. У тегах як
правило міститься морфологічна та частиномовна характеристика
слова. Схожість або однаковість тегів може спостерігатися не в
абсолютно всіх словах сусідніх речень: між морфологічно схожими
словами можуть бути й інші слова-роздільники (наприклад, вставлені
слова), що не мають граматичного корелята в іншому реченні.
Первинні спостереження показують, що умова збігу тегів у трьох слів у
сусідніх реченнях є загалом достатньою умовою для того, щоб приклад
був паралелізмом. Оскільки синтаксичних паралелізм Ŕ явище,
притаманне переважно поезії, перед початком вибірки необхідно
застосувати фільтр пошуку саме в поетичних текстах. Слід робити
поправки на типи атрибутів у том й їхні можливі значення, що в
кожному корпусі влаштовані по-своєму. Тому в різних корпусах запити
виглядатимуть по-різному, а спільними є лише принципи використання.
На практиці не всі вибрані приклади є стилістичними фігурами: у
деяких з них просто наявний випадковий збіг маркерів фігури, часом
виявлені псевдопаралелізми є наслідком друкарських помилок у
405
тексті, омонімії (зокрема, міжчастиномовної). Для оцінки наявності

художньої функції прикладів необхідна участь людського експерта.
Спостереження над невдало вибраними прикладами, опис їхніх
формальних і функціональних параметрів дозволить удосконалювати
раніше сформульовані запити, підвищувати точність результатів.
Перспективно поширити отриманий досвід і на вибірку інших
стилістичних фігур, заснованих на формальних повторах, а саме:
анадиплоз, епаналепсис, анафоричний повтор, хіазм.
1. Мацько Л.І. Паралелізм. Енциклопедія. Українська мова. К.: Україн-
ська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2000. С. 424. 2. Квятковский А.П.
Поэтический словарь. М.: Советская Энциклопедия, 1966. 376 с.
3. Новикова Т.В. Синтаксический параллелизм как фигура экспрес-
сивного синтаксиса (на материале современной французской литера-
туры): автореф. дис. канд. филол.наук Текст. Смоленск, 1992. 21 с.
4. Корпус ГРАК: Інструкція до пошуку. Глосарій термінів http://
uacorpus.org/ 5. Пошук у корпусі ГРАК. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://www.parasolcorpus.org/bonito/run.cgi/ 6. Мова корпусних
запитів CQL. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://drive.
google.com/file/d/1Ti3VGpFYbzXRYO0tPVZoyGT343e9jiWl/view. 7. Leipzig
Corpora Collection: http://cql.corpora.uni-leipzig.de/bonito/run.cgi/first_form.
406
Our Authors
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ
Андрієвська Елла Миколаївна, кандидат філологічних наук,

доцент, доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов
імені Миколи Зерова Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Арах Олена Олегівна, магістрантка Національного технічного
університету «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна
Бармина Анастасия Алексеевна, студентка кафедры теории и
практики английского языка и перевода Нижегородского государст-
венного лингвистического университета им. Н.А. Добролюбова,
Белослудцева Дарья Андреевна, студентка кафедры теории и
практики английского языка и перевода Санкт-Петербургского
государственного экономического университета, г. Санкт-Петербург,
Российская Федерация
Беркун Вікторія Олександрівна, викладач кафедри англійської
філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних комунікацій
Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
Введенська Тетяна Юріївна, кандидат філологічних наук, доцент,
завідувач кафедри перекладу Національного технічного університету
«Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна
Вдовичев Алексей Владимирович, доцент кафедры теории и
практики перевода № 1 Минского государственного лингвистического
университета, устный и письменный переводчик, г. Минск, Республика
Беларусь
Войку Ольга Константиновна, кандидат педагогических наук,
доцент, доцент кафедры романской филологии Филологического
факультета Санкт-Петербургского государственного университета,
Галій Людмила Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент
кафедри англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та
соціальних комунікацій Національного авіаційного університету,
Gamezo Deniss, graduate student in Professional Bachelor Higher
Education Programme ŖTranslation and Interpretingŗ, Baltic International
Academy, Riga, Latvia
Гастинщикова Любов Олександрівна, старший викладач кафедри
англійської філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних
комунікацій Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
407
Our Authors
Гінзбург Михайло Давидович, доктор технічних наук, професор,

академік Української нафтогазової академії, начальник відділу
Інституту транспорту газу, м. Харків, Україна
Гребень Татьяна Мечеславовна, старший преподаватель
кафедры профессиональной иноязычной подготовки Барановичского
государственного университета, г. Барановичи, Республика Беларусь
Гудманян Артур Грантович, доктор філологічних наук, професор,
Гукасова Мира Михайловна, кандидат филологических наук,
доцент Института среднего профессионального образования Кубанского
государственного университета, г. Краснодар, Российская Федерация
Гукасова Эра Михайловна, кандидат филологических наук,
доцент, доцент кафедры новогреческой филологии факультета романо-
германской филологии Кубанского государственного университета,
г. Краснодар, Российская Федерация
Дегись Дарья Геннадьевна, магистрантка Минского государст-
венного лингвистического университета, г. Минск, Республика Беларусь
Дегтяр Єлизавета Радіонівна, магістр філології, м. Київ, Україна
Дольник Ірина Миколаївна, старший викладач кафедри
Єнчева Галина Григорівна, кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської філології і перекладу факультету
лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного
університету, м. Київ, Україна
Єрмоленко Аліна Вікторівна, студентка кафедри англійської
філології і перекладу факультету лінгвістики та соціальних комуні-
кацій Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
Жукова Юлия Владимировна, старший преподаватель кафедры
«Иностранные языки» Ульяновского государственного технического
университета, г. Ульяновск, Российская Федерация
Zekalashvili Rusudan, Doctor of Philological Sciences, Professor,
Department of Georgian Linguistics, Institute of the Georgian Language,
Faculty of the Humanities, Ivane Javakhishvili Tbilisi State University,
Tbilisi, Georgia
Кабаченко Ірина Леонідівна, доцент кафедри перекладу
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»,
Каменева Наталия Александровна, кандидат экономических
наук, магистр лингвистики, доцент кафедры иностранных языков
Московского финасово-юридического университета МФЮА, г. Москва,
408
Our Authors
Камовникова Наталья Евгеньевна, кандидат филологических

наук, доцент кафедри лингвистики и переводоведения Санкт-
Петербургского университета технологий управления и экономики,
Капитонова Марина Андреевна, старший преподаватель кафедры
теории и практики английского языка и перевода Санкт-
Петербургского государственного экономического университета,
Карапетова Елена Геннадьевна, кандидат филологических наук,
доцент, заведующая кафедрой теории и практики перевода № 1
Минского государственного лингвистического университета, г. Минск,
Республика Беларусь
Kikvidze Zaal, Doctor of Philological Science, Professor, Department
of General Linguistics, Akaki Tsereteli State University, Kutaisi, Georgia
Козлова Наталья Николаевна, кандидат филологических наук,
старший преподаватель кафедры иностранных языков Гуманитарного
института Санкт-Петербургского политехнического университета
Петра Великого, г. Санкт-Петербург, Российская Федерация
Кондратьєва Оксана Валеріївна, кандидат філологічних наук,
доцент, викладач приватного загальноосвітнього ліцею Леонарда
Півоні, м. Щецін, Республіка Польща
Копера Анна Миколаївна, магістрантка кафедри англійської
Косович Ольга Василівна, доктор філологічних наук, професор,
завідувачка кафедри романо-германської філології Тернопільського
національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка,
м. Тернопіль, Україна
Котенко Анна Олексіївна, магістр філології, м. Київ, Україна
Крилова Тетяна Василівна, кандидат філологічних наук, доцент,
Kurdadze Ramaz, Doctor of Philological Science, Professor, Scientific
and Research Institute of the Georgian Language, Faculty of Humanities,
Tbilisi State University, Tbilisi, Georgia
Лавренкова Марина Дмитриевна, старший преподаватель
кафедры профессиональной иноязычной подготовки Барановичского
государственного университета, г. Барановичи, Республика Беларусь
Линтвар Ольга Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент
409
Our Authors
Лихова Софія Яківна, доктор юридичних наук, професор,

завідувачка кафедри кримінального права і процесу юридичного
факультету Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
Лищенко Оксана Тарасівна, викладач кафедри англійської
Lomia Maia, Academic Doctor, Associate Professor, Scientific and
Research Institute of the Georgian Language, Faculty of Humanities, Tbilisi
State University, Tbilisi, Georgia
Ляшина Алла Георгіївна, старший викладач кафедри полікуль-
турної освіти та перекладу факультету історії та міжнародних відносин
Ужгородського національного університету, м. Ужгород, Україна
Манаенков Борис Сергеевич, кандидат педагогических наук,
преподаватель Липецкого медицинского колледжа, г. Липецк,
Margiani Ketevan, Academic Doctor, Associate Professor, Scientific
Tbilisi State University, Tbilisi, Georgia
Минина Виктория Генриховна, кандидат филологических наук,
доцент, доцент кафедры теории и практики перевода № 1 Минского
государственного лингвистического университета, г. Минск, Республика
Беларусь
Москалевич Галина Николаевна, кандидат юридических наук,
доцент, доцент кафедры правовых дисциплин Минского инноваци-
онного института, г. Минск, Республика Беларусь
Науменко Наталья Петровна, кандидат филологических наук,
доцент, доцент кафедры теории и практики перевода № 1 Минского
Беларусь
Николаева Елена Станиславовна, кандидат филологических
наук, доцент, доцент кафедры романской филологии филологического
факультета Санкт-Петербургского государственного университета,
Николаева Ольга Станиславовна, старший преподаватель
кафедры романской филологии Филологического факультета Санкт-
Петербургского государственного университета, г. Санкт-Петербург,
Omiadze Salome, Doctor of Philological Science, Professor, Scientific
Ivane Javakhishvili Tbilisi State University, Tbilisi, Georgia
410
Our Authors
Павлова Людмила Петровна, кандидат педагогических наук,

доцент, доцент кафедры иностранных языков Белорусского института
правоведения, г. Минск, Республика Беларусь
Pachulia Levan, PhD, Associate Professor, Department of Georgian
Philology, Sukhumi State University, Georgia
Пащенко Марина Анатольевна, кандидат филологических наук,
преподаватель Читинского медицинского колледжа, г. Чита, Российская
Федерация
Пилипчук Марина Леонідівна, старший викладач кафедри
Плетенецька Юлія Миколаївна, кандидат філологічних наук,
доцент, доцент кафедри англійської філології і перекладу факультету
Плютов Вячеслав Сергеевич, доцент кафедры теории и практики
перевода № 1 Минского государственного лингвистического универ-
ситета, г. Минск, Республика Беларусь
Погорельская Анастасия Юрьевна, магистрантка Минского
Беларусь
Поставець Анастасія Сергіївна, магістрантка кафедри англійської
Прасолова Ольга Дмитриевна, магистрантка Нижегородского
государственного лингвистического университета им. Н.А. Добро-
любова, г. Нижний Новгород, Российская Федерация
Пшигодский Валерий Александрович, магистрант Минского
государственного лингвистического университета, г. Минск,
Республика Беларусь
Разумовская Вероника Адольфовна, кандидат филологических
наук, доцент, профессор кафедры культурологии и искусствоведения
Института экономики, государственного управления и финансов
Сибирского федерального университета, г. Красноярск, Российская
Федерация
Romanova Olga, MA (Philology), Lecturer in Professional Bachelor
Higher Education Programme ŖTranslation and Interpretingŗ, Baltic
International Academy, Riga, Latvia
Рудіна Марина Володимирівна, кандидат педагогічних наук,
411
Our Authors
Самаркин Георгий Олегович, магистрант Института филологии и

языковой коммуникации Сибирского федерального университета,
Свірідова Юлія Олександрівна, кандидат філологічних наук,
Семигінівська Тетяна Григорівна, кандидат педагогічних наук,
Семчук Наталя Олександрівна, кандидат юридичних наук,
доцент кафедри кримінального права і процесу юридичного
факультету Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна
Сидоренко Сергій Іванович, кандидат філологічних наук, доцент,
завідувач кафедри англійської філології і перекладу факультету
Скрипник Тамара Миколаївна, кандидат педагогічних наук,
Соловьѐв Глеб Евгеньевич, магистрант Минского государст-
венного лингвистического университета, г. Минск, Республика Беларусь
Стефанова Елена Валентиновна, старший преподаватель
кафедры теории и практики перевода № 1 Минского государственного
лингвистического университета, г. Минск, Республика Беларусь
Тарасенко Татьяна Васильевна, кандидат филологических наук,
доцент, доцент кафедры общественных связей Сибирского государст-
венного университета науки и технологий имени акад. М.Ф. Решетнева,
Тарновська Ольга Володимирівна, доктор філософії за
спеціальністю «Іспанська філологія», доцент кафедри романських мов
та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології
Київського університету імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна
Tomečková Barbora, Master student of the Faculty of Arts and Faculty
of Law, Masaryk University, Brno, Czech Republic
Triberio Tania, PhD, Temporary Professor, University of Verona, Italy
Тондыбаева Екатерина, магистрантка Минского государственного
лингвистического университета, г. Минск, Республика Беларусь
412
Our Authors
Фокін Сергій Борисович, кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені
Миколи Зерова Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, м. Київ, Україна
Tsikhelashvili Lela, Academic Doctor, Associate Professor,
Department of the Old Georgian Language and Textological Studies,
Scientific and Research Institute of the Georgian Language, Faculty of
Humanities, Ivane Javakhishvili Tbilisi State University, Tbilisi, Georgia
Хуртак Ірина Викторівна, старший викладач кафедры перекладу
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»,
Шахновська Ірина Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент
Шванова Оксана Володимирівна, старший викладач кафедри
Шмігер Тарас Володимирович, доктор філологічних наук,
доцент, доцент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики
імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені
Івана Франка, м. Львів, Україна
Юзефович Наталья Григорьевна, доктор филологических наук,
доцент, профессор кафедры английского языка Санкт-Петербургского
гуманитарного университета профсоюзов, г. Санкт-Петербург,
413
Contents

Наталья Камовникова. Цензура художественных переводов в
Российской Империи XIX века ................................................................. 3
Olga Kosovych. Principles of Literary Translation in France as a Reflection
of Linguistic Culture ..................................................................................... 8
Ольга Николаева. Каталонская литература на русском языке: Салвадор
Эсприу, Ким Мунзо, Ансельм Турмеда (два перевода одного текста) 17
Валерий Пшигодский. Особенности прозаического и поэтического
художественного перевода (на примере басни Р.Л. Стивенсона ŖThe
House of Eldŗ) ............................................................................................ 24
Вероника Разумовская. Вторичный художественный текст: пастиш vs
перевод....................................................................................................... 30
Yuliya Sviridova. Translating Poetry: the Issue of Phonetics ..................... 36
Тарас Шмігер. Перекладацька проблематика часів нацистської
окупації України: за матеріялами щоденника «Львівські вісті» .......... 43

Тетяна Введенська, Олена Арах. Особливості перекладу галузевої
термінології ............................................................................................... 54
Михайло Гінзбург. Подавання процесових властивостей в українських
перекладах англійськомовних версій міжнародних і європейських
стандартів .................................................................................................. 61
Татьяна Гребень, Марина Лавренкова. Терминосистема специальных
текстов экономического дискурса: особенности перевода ................... 71
Дарья Дегись, Алексей Вдовичев. Проблема оценки качества перевода
научно-технического дискурса ................................................................ 77
Галина Єнчева, Тетяна Семигінівська, Анна Котенко. Переклад
термінологічних абревіатур сфери медицини та охорони здоровřя ..... 82
Аліна Єрмоленко, Оксана Шванова. Контекстуальні заміни при
перекладі літератури у галузі «Політологія» ........................................ 89
414
Contents
Софія Лихова, Наталя Семчук. Терміни, що означають різні види

юридичних професій, при перекладі з англійської на українську мову
та зворотному перекладі .......................................................................... 96
Алла Ляшина. Когнітивні аспекти вивчення термінології англійської
культури (архітектура) ........................................................................... 102
Галина Москалевич. Устойчивые сочетания юридической термино-
логии в теории перевода: вариативность и трудности перевода ........ 107
Глеб Соловьѐв, Алексей Вдовичев. Особенности письменного
перевода международно-правовых документов с английского на
русский язык (на материале Договора о нераспространении ядерного
оружия) .................................................................................................... 114
Ольга Тарновська. Міжнародні проекти Ŕ сфера формування
національних фахових мов .................................................................... 119

Анастасия Бармина. Прагматический аспект синхронного перевода,
Или как оставить получателя перевода довольным ............................ 126
Вікторія Беркун, Любов Гастинщикова. Відтворення фонологічних
стилізацій на позначення акценту українською мовою в художній
літературі ................................................................................................. 134
Ірина Дольник, Людмила Галій. Проблеми локалізації українських веб-
сайтів (на матеріалі веб-сайтів українських бюро перекладів) .......... 142
Ірина Кабаченко, Ірина Хуртак. Проблеми перекладу безеквівалентної
лексики. Лінгвокраїнознавчий аспект................................................... 148
Анна Копера, Марина Рудіна. Специфіка відтворення концепту
ЩАСТЯ (на прикладі перекладу роману Френсіса Скотта
Фіцджеральда «Великий Гетсбі» українською мовою) ....................... 154
Тетяна Крилова, Анастасія Поставець. Вербалізація емоцій в
перекладі тексту серіалу «Бріджертони» .............................................. 160
Ольга Линтвар, Олександра Янчук. Відтворення власних назв у романі
Р. Кіплінга «Кім» українською мовою.................................................. 166
Елена Николаева. Переводческие стратегии при субтитрировании на
португальский язык фильма «Остров» (Россия, 2006) ........................ 172
Salome Omiadze. Gluttonyms as Components of the Georgian Invective
Discourse .................................................................................................. 178
415
Contents
Юлія Плетенецька, Єлизавета Дегтярь. Дискурсивні стратегії у

промовах TED Talks ............................................................................... 183
Ольга Прасолова. Национально-специфичные компоненты кинотекста
как переводческая проблема .................................................................. 190
Barbora Tomečková. Czech Versions of Word Games in the Form of
Mobile Applications ................................................................................. 195
Екатерина Тондыбаева, Алексей Вдовичев. Стратегии аудио-
визуального перевода документальных фильмов ................................ 203
Lexical, Grammatical and Stylistic Aspects

of Translation / Interpreting
Эра Гукасова, Мира Гукасова. Переводческая адаптация образно-
выразительных средств в художественном тексте исторического
романа Хариса Циркинидиса «Красная река»/ «Тν θόθηλν πνηάκη» ... 208
Rusudan Zekalashvili. Transsemantisation of the Present and Future Verb
Forms in Georgian Translating ................................................................. 215
Наталия Каменева. Перевод аббревиатур англоязычных периодических
изданий на русский язык ........................................................................ 221
Zaal Kikvidze, Levan Pachulia. George Ellisřs 130 English Words
and Their Equivalents in Caucasian Languages (Evidence from his 18th c.
book) ......................................................................................................... 226
Наталья Козлова. Неологизмы как особая лексическая категория языка
и сложности их перевода ....................................................................... 234
Оксана Кондратьєва, Ірина Шахновська. Переклад широкозначних
дієслів у текстах науково-технічних статей ......................................... 242
Ramaz Kurdadze, Maia Lomia, Ketevan Margiani. On One Type of
Negative Sentence in the Original Text of ŖThe Knight in the Pantherřs
Skinŗ and its English Translation ............................................................. 249
Виктория Минина. Особенности перевода готических мотивов в
романе К. Исигуро «Там, где в дымке холмы» .................................... 256
Наталья Науменко. Метафоризация дискурса экономических санкций в
аспекте перевода ..................................................................................... 264
Людмила Павлова. Анализ трудностей перевода на английский язык
авторских неологизмов в произведениях Д. Емеца ............................. 271
416
Contents
Марина Пащенко. Фразеологические обороты с компонентом ŖSaintŗ

во французском языке и их перевод на русский .................................. 279
Вячеслав Плютов. Грамматические трансформации в переводе с
близкородственных языков .................................................................... 284
Анастасия Погорельская, Елена Карапетова. Особенности
использования и перевода средств отсылки к информации в
современном англоязычном медийном дискурсе ................................ 289
Olga Romanova, Deniss Gamezo.Stylistics of Scientific Discourse in
Charles Darwinřs ŖThe Origin of Speciesŗ and Its Russian Translations . 295
Георгий Самаркин. Переводческие трансформации при переводе
японской патриотической лирики времен Второй Мировой войны
на английский язык (на материале стихотворения Ногути Ϗнодзиро
«屠れ米英われ等の敵だ») ..................................................................... 303
Сергій Сидоренко, Артур Гудманян. People of Determination: еволюція
номінації осіб з інвалідністю ................................................................. 310
Тамара Cкрипник. Поетика морфолого-синтаксичних і лексико-
семантичних особливостей сонета № 66 В. Шекспіра в оригіналі і
перекладі .................................................................................................. 318
Татьяна Тарасенко. Поздравление и соболезнование как этикетные
жанры в русском и китайском языках ................................................. 325
Таня Триберио. Вхождение русизмов в итальянский язык:
выборы их интерпретации и передачи .................................................. 333
Lela Tsikhelashvili. The Influence of Septuagint Greek on the Means of
Expression of the Objective Version in Georgian Biblical Translations .. 338

Ольга Войку. Испаноязычные лингвисты и переводчики в
университетском курсе переводоведения............................................. 346
Юлия Жукова. Ошибки учебного перевода: синтаксические проблемы 350
Марина Капитонова, Дарья Белослудцева. Статус специализированной
подготовки коммунальных переводчиков в России ............................ 355
Оксана Лищенко. Інкорпорування соціальних мереж у вивчення
іноземної мови та перекладу.................................................................. 361
417
Contents
Борис Манаенков. Вопросы реализации компетентностного подхода в

подготовке переводчиков ....................................................................... 366
Марина Пилипчук. Структура професійної готовності майбутніх
перекладачів до інноваційної діяльності .............................................. 371
Елена Стефанова. Учет параметров научно-популярного дискурса
при осуществлении аудиовизуального перевода (на примере TED-
серий малой формы ŖSmall Thing Big Ideaŗ) ........................................ 378
Наталья Юзефович. Как мое имя по-английски написать?
Орфографический разнобой и задачи преподавания перевода .......... 387
ICT in Translators' Work

Елла Андрієвська. Віддалений переклад міжнародних заходів на
спеціалізованій хмарній платформі ...................................................... 392
Сергій Фокін. Напівавтоматична вибірка синтаксичних паралелізмів з
текстових корпусів за допомогою мови запитів CQL ......................... 397
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ ................................................................. 407
418
Notes
419
Наукове видання
З бір н и к на ук о в и х пр а ц ь
ФАХОВИЙ ТА ХУДОЖНІЙ ПЕРЕКЛАД:

ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА
2021
В авторській редакції
робимо якісний друк доступним

Підписано до друку 30.03.2021. Формат 60х84 1/16.
Папір офсетний. Друк цифровий. Ум. друк. арк. 26,25
Тираж 100 прим.
Віддруковано в Видавництві ТОВ «Аграр Медіа Груп»

04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4А
e-mail: info@agrarmedia.com
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи
до Державного реєстру видавців ДК №3651 від 22.12.2009
www.agrarmedia.com

Translation Conference. Kyiv, 2021 Conference Proceedings

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Translation Conference. Kyiv, 2021 Conference Proceedings

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

NATIONAL AVIATION UNIVERSITY

Department of English Philology and Translation

General and Specialist

Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: збірник

Цензура художественных переводов в Российской Империи

The article addresses the issue of continuity of censorial practices in

Вопрос цензуры переводной литературы в Советском Союзе, столь

инстанциям, с рассмотрением ключевых дел в отделе пропаганды,

1. Пренебрежение к русским или другим царствующим домам.

цензурного ведомства в другое. Так произошло с «Левиафаном»

распространяли народники-пропагандисты, а полиция изымала при

художественной литературы. Пришедшая ей на смену советская

Principles of Literary Translation in France as a Reflection of

The article examines the history of the development of translation in

as around the world, is heavily influenced by theories and models of

The history of translation in France has four full stages: 14th-16th

Despite the translatorřs own admission of some inaccuracies,

During the 19th century there is a growing interest in foreign works. In

nation. Translation, Ŗdecorated with plumageŗ in the days of Louis XIV,

Каталонская литература на русском языке: Салвадор Эсприу,

In the article, the Catalan literature in translations into Russian is

История взаимодействия русского читателя с каталонской

каталонского общества [4, с. 312-313]. Таким образом, путешествия

писать на родном языке, считая творчество одним из способов защиты

О как мне надоело О, как меня тяготит

потому что я сам труслив и такой же косный,

(ŖGiravoltem penjats als braçosŗ) из того же цикла московский

Рассказ «Уф, сказал он» начинается описанием монотонного

смыслу, но и прекрасно вписывается в выбранный переводчиком

Особенности прозаического и поэтического художественного

The article features the specificity of literary translation on the example

Среди творчества известнейшего шотландского и английского

лишено недостатка: словосочетание «дом старости» может

пятнадцать, Джек отправился в лес и там разбередил язву на ноге».

передаче определѐнного фразового глагола. Следующим примером мы

В данном примере отчѐтливо видится разница переводческих

выделить следующие основные универсальные ошибки, возникающие

Вторичный художественный текст: пастиш vs перевод

В современном научном дискурсе представлены различные

«языками» театра и кино [2; 3; 4]. Отметим, что как перевод в

одного или нескольких авторов с целью чествования оригинала и

В постмодернизме пастиш рассматривается как проявление

воскресает после смерти (британо-американский анимационный

версии в форме межсемиотических пастишей, что также является terra

Translating Poetry: the Issue of Phonetics

The article focuses on the problems of poetry translation and the

The shift of focus in the study of a text from language-centred to

Cummings a(la [23] пер. А. Казаков

the meaning but the difference of graphic correspondence of languages

Перекладацька проблематика часів нацистської окупації України:

Translations and translation studies in Ukraine during the Nazi

Переклади й перекладознавство часу нацистської окупації України

радянського режиму головне табу існувало не через змагання

творів українських драматургів, але й планувалося включати західньо-

28 жовт. С. 3; Мозер Г. Аїда 21-го жовтня 1942 р.: (Голос з німецьких

Як бачимо репертуар досить багатий, а рецензії відображають його

«Гамлета» не було все-таки ні одного такого, що був би пристосований

України, зокрема у Дніпрі (Церковні книги українською мовою / Без

життєвою правдою» (Павло Арсенович Грабовський (В роковини

Заохочення до пізнання иноземних авторів та літератур теж

монографіями, і які може друкувати «Українське наукове

Хоча повага до української мови регулярно декларується зі сторони

Тетяна Введенська, Олена Арах