Модульна контрольна робота 1

з генетичної (генної) інженерії

студентки ФЕБІТ-305 групи
Кравець Валерії Володимирівни
Білет 10
1. Упаковка ДНК в хромосомі.
2. Особливості організації геномів еукаріот.
3. Дати визначення термінам «Стерильність» і «Диференційовані
клітини».
4. Задача. У молекулі ДНК з відносною масою 200000 (а.о.м.) на частку
аденілових нуклеотидів припадає 9000 (а.о.м.). Співвідношення (А + Т) до (Г
+ Ц) в даній молекулі складає 5 до 7. Визначте кількість нуклеотидів кожного
виду і загальну молекулярну масу молекули ДНК, якщо молекулярна маса
одного нуклеотиду – 300 (а.о.м.). Яка довжина цієї ДНК?
Відповіді
1. ДНК у живих системах постійно взаємодіє з великою кількістю білків. На
поверхні ДНК розташовані фосфатні залишки та екзоциклічні групи
азотистих основ у жолобках. Саме ці групи й залучаються до контактів з
амінокислотними боковими залишками та пептидними групами на поверхні
білка. Усі білки, які взаємодіють в ДНК, можна розділити на дві категорі: так,
що зв'язуються з ДНК будь-якої послідовності, і ті, що здійснюють
специфічне впізнавання певної послідовності пар основ. Білки, котрі
здійснюють таке впізнавання, як правило, взаємодіють і з будь-якою іншою
послідовністю ДНК неспецифічно.
Кілька прикладів структури білково-нуклеїнових комплексів наведено на рис.
1.7. Димер гiстонiв НЗ-Н4 (рис. 1.7,а) здійснює неспецифічні
електростатичні (iонні) взасмодії з фосфатами ДНК, виконуючи роль в
упаковці ДНК у клітинному ядрі. Iншi білки, зображені на рис. 1.7,
виконують роль регулятора генної активності, специфічно впізнаючи певні
ділянки послідовності.
Головною умовою реалізації контактів між ДНК і білком с взаємна підгонка
структури взаємодіючих елементів унаслідок відповідних конформаційних
перетворень : шляхом певних структурних перебудов (іноді невеликих, іноді
досить значних) подвійної спіралі хімічні групи ДНК "підводяться" піл
контакти з білковими хімічними групами. Тобто для ефективного
впізнавання необхідна певна конформація подвійної спіралі та/або певні
зміни конформації. I те, й інше визначається послідовністю пар основ.

2. Еукаріотичні геноми набагато складніші, ніж бактеріальні геноми. Вони

покривають величезний діапазон розміpів (більш ніж на три порядки)i мають
різні рівні структурної складності. Спочатку важливо отримати уявлення про
відносні розміри різних еукаріотичних геномів і поставити їх у порівнянні з
бактеріальними та вірусними геномами.
У загальному, правило полягає в тому, що збільшення структурної
складності організму йде поряд з більш складним геномом (оскільки,
звичайно, більше ДНК має кодувати більше білків), Але існують деякі
винятки з цього правила, такі як надзвичайні великі розміри деяких геномів
амфібій і рослин.
Розрізняють два типи геномів в еукаріотичних організмах: ядерні геноми та
цитоплазматичні геноми. . Наприклад, для геному людини, термін, який
використовується для опису загальної генетичної інформації (вміст ДНК) у
клітинах людини, складається з двох геномів: ядерного генома, який складає
99,9995% від загальної генетичної інформації, і мітохондріального генома, на
який припадає залишок 0,0005%.
3. Стерильність- відсутність у середовищі, організмі, будь-якому матеріалі
або виробі життєздатних мікроорганізмів та їх спор.
Диференційовані клітини- різні типи спеціалізованих клітин в організмі
багатоклітинного організму, що виконують функції, унікальні для кожного
типу клітин і при цьому мають різні патерни експресії генів.
4 Дано:
Mr(ДНК)=200000 а.о.м
Mr(А)= 9000 а.о. м.
Mr(нукл)=300
(А+Т): (Г+Ц)=5:7
L(ДНК)-?
А,Т,Г,Ц-?

Розв’язання

N(нукл)-заг=Mr(ДНК)/Mr(нукл)=200000/300=666.6
А+Т+Г+Ц=12 частинок
N(нукл)=на 1 частинку=666.6/12=55.5
А+Т=55.5*5=277.5
А=Т=277.5/2=138.75
Г+Ц=55.5*7=388.5
Г=Ц=388.5/2=194.25
L(ДНК)=N(нукл)-заг/3*0.34=113.322 нм
Відповідь:А=Т=138.75, Г=Ц=194.25. L(ДНК)=113.25 нм