Інформація

Відносини
Україна – НАТО
С
уверенна, незалежна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і
верховенству права, має першорядне значення для євроатлантичної безпеки.
Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років
XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014
року, внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і
НАТО у низці ключових галузей було активізовано.

Центральні події
• Діалог і співпраця розпочалися відразу після закінчення холодної війни, коли Україна, яка щойно
набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991
рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
• Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе
партнерство, на основі якої було започатковано Комісію Україна – НАТО (КУН), що мала
опікуватися розвитком співпраці.
• Декларація від 2009 року про доповнення до Хартії Україна – НАТО надала повноваження КУН
підкріпити зусилля країни щодо просування реформ, спрямованих на досягнення євроатлантичних
стандартів, шляхом запровадження у життя Річної національної програми України.
• Надалі співпраця продовжувала поглиблюватися на взаємовигідних засадах, причому Україна
бере активну участь в операціях і місіях під проводом НАТО.
• НАТО надає першорядного значення підтримці всеосяжних перетворень у галузі безпеки і
оборони в Україні. Ці реформи мають вирішальне значення для демократичного розвитку України
й зміцнення її здатності забезпечувати власну оборону.
• Внаслідок російсько-українського конфлікту НАТО розширила підтримку, що надається Україні,
у галузі розвитку потенціалу і розбудови можливостей.

(Зліва направо) Президент України Петро Порошенко, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і Голова Військового
комітету НАТО Петр Павел перед початком засідання Комісії Україна – НАТО у Варшаві 9 липня 2016 року.

Зміст стор. 2 Реакція на російсько-український конфлікт стор. 8 Рамки співробітництва

стор. 3 Основні напрями співпраці стор. 9 Основні події у розвитку відносин
Реакція на російсько-український конфлікт
держав – членів НАТО узгодили низку заходів, спрямованих на
вдосконалення здатності України гарантувати власну безпеку.
Вони також ухвалили рішення про подальше розширення
практичної допомоги Україні з боку НАТО завдяки істотному
зміцненню поточних програм співробітництва, а також
запровадження нових вагомих ініціатив.
Кілька місяців потому лідери держав Альянсу проаналізували
перебіг запровадження в життя цих рішень під час зустрічі з
новообраним Президентом України Петром Порошенком у рамках
саміту НАТО в Уельсі (вересень 2014 року). Вони вирішили
активізувати поточні програми у галузі військової освіти,
професійного розвитку, справедливого управління структурами
безпеки, а також наукового співробітництва з тематики безпеки і
розширити присутність радників НАТО при представництвах
НАТО у Києві. До того ж було ухвалено нові вагомі програми
співробітництва із використанням Цільових фондів – механізму,
Представник Державної служби з надзвичайних ситуацій України який дає змогу окремим державам – членам і партнерам Альянсу
здійснює утилізацію вибухових боєприпасів із застосуванням сучасного робити фінансові внески на добровільній основі з метою реалізації
спеціалізованого обладнання, наданого у рамках проекту Цільового фонду за
конкретних проектів.
сприяння НАТО.
Отже, було започатковано п’ять таких фондів для українських
структур безпеки і оборони, які охоплюють ключові галузі
Відколи вибухнула російсько-українська криза, НАТО послідовно
реформування і розбудови потенціалу, зокрема, командування,
дотримувалася чіткої позиції цілком на підтримку суверенітету і
управління, зв’язок і комп’ютеризація (C4); матеріально-технічне
територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних
забезпечення і стандартизація; кіберзахист; соціальна адаптація
кордонів. Держави – члени Альянсу негайно засудили і відтоді
колишніх військовослужбовців; і реабілітація поранених
неодноразово неухильно заявляли, що ніколи не визнають
(докладніше читайте у Розділі «Основні напрями співпраці»).
незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією у березні 2014
Згодом, у 2016 році розпочалася реалізація шостого проекту
року. Вони також засудили цілеспрямовані дії Росії з метою
Цільового фонду з утилізації вибухівки і боротьби із саморобними
дестабілізації ситуації на сході України із проведенням військового
вибуховими пристроями.
втручання і підтримкою бойовиків. Держави – члени Альянсу
ухвалили рішення про призупинення усілякого практичного Під час Варшавського саміту НАТО (липень 2016 року) глави держав і
цивільного і військового співробітництва з Росією, хоча політичні урядів Альянсу спільно з Президентом України ухвалили Комплексну
і військові канали спілкування залишалися відкритими. Відтоді, програму допомоги (КПД) Україні, яку попередньо затвердили
під час засідань Ради НАТО – Росія, які і надалі проходять з певною міністри оборони під час червневого засідання КУН. КПД спрямовано
періодичністю, посли держав – членів Альянсу неодноразово на те, щоб допомогти Україні стати здатною гарантувати власну
висловлювали неухильну позицію НАТО щодо територіальної безпеку і запроваджувати у життя широкомасштабні реформи,
цілісності і суверенітету України. зокрема, як викладено у Стратегічному оборонному бюлетені України.
З огляду на безпосередні загрози, яких зазнавали територіальна
цілісність, політична незалежність і безпека України, упродовж
кризи регулярно проводилися консультації у форматі Комісії
Україна – НАТО (КУН). Як чітко випливає із спільних заяв,
виданих міністрами закордонних справ за підсумками засідань
КУН у квітні 2014, грудні 2014 і травні 2015 року, а також главами
держав і урядів за підсумками самітів НАТО в Уельсі (вересень
2014 року) й Варшаві (липень 2016 року), підтримка України з боку
НАТО і солідарність з нею є непохитними.
НАТО активно підтримувала врегулювання конфлікту на сході
України дипломатичним шляхом і шляхом діалогу. Альянс
позитивно поставився до підписання Мінських угод у вересні 2014
року і привітав ухвалення Програми заходів на виконання цих
угод у лютому 2015 року. Країни – члени Альянсу підкреслили, що
усі сторони, які підписали Мінські угоди, несуть відповідальність
за їх дотримання, а також наголосили на тому, що обов’язки, які
перебрала на себе Росія, є істотними, і вона повинна припинити
дестабілізувати обстановку на сході України, надаючи політичну,
військову і фінансову підтримку бойовикам, вивести війська і
військову техніку з території України, а також усіляко сприяти
політичному врегулюванню конфлікту.
Країни – члени Альянсу також дали обіцянку сприяти зусиллям
Уряду України, спрямованим на реалізацію далекосяжних реформ,
які відбивають прагнення українського народу щодо входження
країни, раз і назавжди, до спільноти європейських демократій.
Окрім політичної підтримки України, НАТО також істотно
збільшила практичну допомогу країні. Негайно після незаконної і
нелегітимної анексії Криму Росією міністри закордонних справ

2
Основні напрями співпраці
Консультації і співробітництво між Україною і НАТО охоплюють
широке коло галузей, починаючи від операцій з підтримання миру,
реформування структур безпеки і оборони, безпосереднього
військового співробітництва й озброєнь до планування на випадок
надзвичайних станів цивільного характеру, науки і довкілля й
громадської дипломатії. Співробітництво у багатьох галузях нині
активізується, маючи на меті підвищити здатність України
гарантувати власну безпеку з огляду на конфлікт з Росією і
сприяти її зусиллям із запровадження у життя широкомасштабних
реформ.
Операції з підтримання миру
Україна здавна робить активний внесок у гарантування
євроатлантичної безпеки, надаючи війська до складу спільних
миротворчих місій з країнами НАТО й іншими державами-
партнерами. Попри конфлікт з Росією Україна продовжила брати
участь в операціях і місіях під проводом НАТО.
Україна долучилася до операцій з підтримання миру під проводом
НАТО на Балканах: як у Боснії і Герцеговині, так і в Косові. Нині
вона продовжує брати участь у діяльності Сил для Косова (КФОР),
виділяючи інженерно-саперний взвод із важким обладнанням,
здатний вести боротьбу із саморобними вибуховими пристроями.
На підтримку діяльності Міжнародних сил сприяння безпеці
(МССБ) під проводом НАТО в Афганістані країна дала дозвіл на
проліт над її територією і транзит предметів постачання для
військ, дислокованих на території Афганістану. Україна також
надсилала медичний персонал для роботи у складі Груп з відбудови
провінцій (ГВП) в Афганістані й інструкторів до складу
Навчальної місії НАТО в Афганістані. Після завершення
діяльності МССБ наприкінці 2014 року Україна долучилася і нині
Photo courtesy U.S. Army
Українські фахівці з утилізації вибухівки разом пересувають купу вибухових боєприпасів у рамках спільної операції із очищення території від мін у Косові
у квітні 2016 року.
бере участь у місії НАТО, що дістала назву «Рішуча підтримка» і
має на меті забезпечити навчання й надання консультативної і
практичної допомоги Афганським силам безпеки.
Починаючи з березня 2005 року Україна виділяла офіцерський
склад для роботи у складі Навчальної місії НАТО в Іраку, яка
завершилася у грудні 2011 року.
Починаючи із 2007 року Україна шість разів відряджала кораблі
ВМС для участі в операції Альянсу «Активні зусилля» –
військово-морській місії НАТО у Середземному морі,
покликаній стримувати, запобігати і забезпечувати захист від
тероризму. Останнє розгортання кораблів ВМС України
відбулося у листопаді 2010 року. Наприкінці 2013 року Україна
також відрядила фрегат ВМС для участі в операції «Океанський
щит», яку було спрямовано на боротьбу з піратством поблизу
узбережжя Сомалі. Відколи у 2016 році розпочалася військово-
морська операція «Морський охоронець», Україна постійно надає
інформацію з метою сприяння поліпшенню обізнаності НАТО із
ситуацією на морі у чорноморському регіоні і навколо.
До того ж Україна першою серед країн-партнерів долучилася до
Сил реагування НАТО (СРН), виділивши у 2011 році взвод
захисту від ядерної, біологічної і хімічної зброї, а також, того ж
року, засоби стратегічних авіаперевезень. Протягом 2015 і 2016 рр.
Україна сприяла стратегічним авіаперевезенням, надавала
військово-морські і медичні ресурси. Нині Україна продовжує
забезпечувати стратегічні авіаперевезення.
3
Реформування структур безпеки і оборони
Співпраця між Україною і НАТО у галузі реформування структур
безпеки і оборони є вирішальною для продовження трансформації
безпекової позиції України і залишається важливою складовою
поточних демократичних перетворень в країні.
НАТО сприяє реформуванню структур безпеки і оборони України
під егідою Спільної робочої групи з оборонної реформи, у рамках
механізму Процесу планування і огляду сил, Програм НАТО із
сприяння доброчесності і розвитку військової освіти, діяльності
Спільної робочої групи з оборонно-технічного співробітництва, а
також дорадчої місії при Представництві НАТО у Києві.
У рамках Комплексної програми допомоги Україні, яку було
затверджено на засіданні Комісії Україна – НАТО у рамках
Варшавського саміту НАТО у 2016 році, НАТО пообіцяла
підтримати Україну щодо запровадження її мети реформувати
структури безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО
шляхом надання консультацій на стратегічному рівні, а також
втілення у життя 40 спеціально розроблених заходів підтримки.
Основним завданням у цій галузі є зміцнення цивільного
демократичного контролю над збройними силами і установами
безпеки України. Держави – члени НАТО також сприяють
трансформації оборонних і безпекових установ України у сучасну
й ефективну організацію під належним цивільним і демократичним
контролем, яка була б в змозі забезпечити надійне стримування
агресії і захист від воєнних загроз. Завдяки підтримці з боку
НАТО Україна має змогу здійснювати модернізацію структури
національних збройних сил і механізмів командування й
управління, реформування системи матеріально-технічного
забезпечення, а також вдосконалювати оборонний потенціал,
планування і процедури. До того ж НАТО надає цілеспрямовану
підтримку з метою сприяння справедливому управлінню
структурами безпеки і боротьбі з корупцією.
Процес планування і огляду сил
На думку України, Процес планування і огляду сил (ППОС) є
важливим механізмом для визначення досяжних цілей
реформування і вдосконалення функціональних спроможностей
національних структур безпеки і оборони взаємодіяти із силами
Альянсу під час проведення операцій із врегулювання криз й інших
національних і міжнародних заходів із гарантування безпеки і
стабільності.
ППОС допомагає спрямовувати процеси трансформації і
реформування в оборонній і безпековій галузях. Перелік Цілей
партнерства на 2016 рік, у якому викладено цілі, узгоджені з
Міністерствами оборони і внутрішніх справ України, має чітку мету
сприяти стратегічним організаційним реформам в Україні, а також
процесу розбудови установ в оборонних і безпекових структурах
держави. Це сприятиме запровадженню Україною реформ,
окреслених у Стратегії національної безпеки і Воєнній доктрині від
2015 року, а також Стратегічному оборонному бюлетені від 2016
року. Щодо Цілей партнерства, 17 з них стосуються Міністерства
оборони і Збройних сил; 11 – Міністерства внутрішніх справ і
підпорядкованих йому підрозділів безпеки; а одна ціль – Служби
безпеки України.
Розвиток можливостей і цивільний контроль
Програми й ініціативи НАТО сприяють конкретним аспектам
зміцнення цивільного контролю над установами безпеки і
оборони, зокрема розвідувальними службами. Підвищення
ефективності роботи цих установ відіграє фундаментальну роль
у становленні України як демократичної держави. Саме такими є
першочергові завдання у рамках Комплексної програми допомоги
НАТО Україні і Цілей партнерства, узгоджених за програмою
ППОС. У рамках розширеної співпраці у цій галузі було ухвалено
низку практичних ініціатив.
У жовтні 2005 року було запроваджено Програму професійного
розвитку. У ній беруть участь цивільні співробітники безпекових
4
Президент України і Генеральний секретар НАТО виступають перед пресою
на Варшавському саміті Альянсу, за підсумками якого лідери НАТО пообіцяли
активізувати поточну практичну підтримку України.
і оборонних установ України, причому у 2014 році бюджет цієї
програми було збільшено вдвічі. Основний наголос під час
реалізації програми робиться на підтримці процесу трансформації
і реформування шляхом впровадження стандартів НАТО і
передової світової практики, забезпеченні здатності України
власними силами здійснювати професійний розвиток персоналу, а
також на поліпшенні міжвідомчої взаємодії і обміну інформацією.
Україна бере участь у Програмі НАТО із розвитку доброчесності
(ПД) в структурах безпеки з 2007 року. У 2013 році було завершено
новий процес самооцінки і експертного аналізу ПД. На його основі
було вироблено низку рекомендацій, які мають на меті
вдосконалити доброчесність, прозорість, підзвітність і сприяти
справедливому управлінню і боротьбі з корупцією у структурах
безпеки і оборони України. Відповідно було розроблено Річну
програму конкретних заходів, спрямованих на надання допомоги
за двома напрямами, а саме: обмін досвідом з інституціями України
з питань забезпечення справедливого управління і використання
оборонних ресурсів (фінансових, кадрових і матеріально-
технічних) і заходи у галузі освіти і підготовки з метою розбудови
потенціалу власне України у цій галузі. Перегляд програми
здійснюється на щорічній основі.
У 2015 році було запроваджено конкретні освітні заходи за
Програмою із розвитку доброчесності, покликані підвищити
усвідомлення того, наскільки шкідливою є корупція, і забезпечити
включення принципів ПД до поточних освітніх програм. Участь
у  них беруть військові і відповідні безпекові установи Львова,
Харкова, Хмельницького, Києва, Одеси і Житомира, а також
Національний університет оборони України у Києві. Роботі у цій
галузі сприяє реалізація спільного проекту із залученням
Програми розвитку військової освіти (читайте нижче). Також
надається додаткова підтримка у галузі розбудови установ як
структурам безпеки і оборони, так і цивільним організаціям.
Було також започатковано експертні зустрічі з представниками
безпекових установ з питань кіберзахисту. Такі заходи сприяють
розвитку міжвідомчої взаємодії й координації, а також надають
допомогу у розробленні національної стратегії кібербезпеки України.
Програма розвитку військової освіти (ПРВО)
У 2012 році, відгукнувшись на прохання міністра оборони України,
НАТО розробила ПРВО, що стала найбільш масштабною серед
подібних ініціатив для країн-партнерів Альянсу. Її мета полягає у
вдосконаленні і реструктуризації системи військової освіти і
професійної підготовки. Програму насамперед зосереджено на
восьми закладах військової освіти у Києві, Львові, Харкові, Одесі і
Житомирі і п’яти навчальних центрах для сержантського складу у
Десні, Яворові, Старичах, Миколаєві і Василькові (йдеться також
про відновлення спроможності частково здійснювати підготовку
курсантів ВМС при «Одеській морській академії»).
До того ж у рамках ПРВО НАТО надає поради з питань управління
закладами військової освіти, зокрема, допомогу викладацькому
складу стосовно методики викладання і розробки курсів із розвитку
навичок лідерства і процесів ухвалення рішень. Допомогу з боку
НАТО було також зосереджено на розбудові дистанційного
навчання і вдосконаленні володіння англійською мовою серед
викладацького складу закладів військової освіти. Було також
докладено зусиль з таких аспектів, як проведення навчань із
комп’ютерним моделюванням і курсів для інструкторів-саперів.
Починаючи з 2017 року увагу у рамках ПРВО було переміщено на
розробку навчальних курсів з таких питань, як цивільний і
демократичний контроль, управління кадрами, стратегічні
комунікації, лідерство, управління якістю і оперативне планування
НАТО. На прохання Міністерства оборони термін дії програми
було подовжено до 2020 року.
Підготовка і професіоналізація рядового і сержантського складу
має вирішальне значення для загального успіху реформування
Збройних сил України. У рамках ПРВО було визначено недоліки з
цих питань, насамперед у чотирьох галузях, з яких НАТО нині
намагається залучити двосторонню допомогу. Йдеться про такі
галузі: a) основні програми бойової підготовки; б) курси підготовки
майбутніх інструкторів зі складу тих, хто проходить навчання; в)
розроблення програми професійного кар’єрного росту для
сержантського складу; і г) розроблення програми професійної
підготовки для сержантського складу.
Перепідготовка і соціальна адаптація колишніх
військовослужбовців
Нині запроваджується низка ініціатив, спрямованих на надання
Україні допомоги щодо перекваліфікації і соціальної адаптації
колишніх військовослужбовців. Її було дещо переглянуто у світлі
нових викликів, що постали у зв’язку з російсько-українським
конфліктом. НАТО надає конкретну допомогу у вигляді проектів
професійної перепідготовки, а також сприяє психологічній
реабілітації демобілізованих військовослужбовців, що
потерпають від синдрому посттравматичного стресу. До того ж
НАТО надає дорадчу допомогу щодо створення інтегрованої
комплексної системи переходу до цивільного життя у рамках
одного із проектів Цільового фонду, запровадженого на
Уельському саміті НАТО у 2014 році, на підтримку реформування
структур безпеки і оборони України (див. стор. 6).
Утилізація надлишкових арсеналів зброї і боєприпасів
Окремі держави – члени НАТО надають Україні підтримку щодо
знищення наявних на її території арсеналів протипіхотних мін,
боєприпасів, стрілецької зброї і легкого озброєння у рамках
проектів Цільового фонду ПЗМ. У рамках першого етапу проекту
Цільового фонду під проводом США протягом 2006-2011 рр. було
здійснено безпечну утилізацію 400 000 одиниць стрілецької зброї
і легкого озброєння (СЗЛО), 15 000 тонн боєприпасів і 1000
переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Другий етап
проекту було розпочато у 2012 році. Станом на травень 2017 року
було успішно завершено утилізацію понад 130 000 одиниць СЗЛО,
25 600 тонн звичайних озброєнь і 1,3 млн. протипіхотних мін.
У рамках іншого проекту Цільового фонду під проводом
Німеччини Україна здобула допомогу щодо усунення
радіоактивних відходів на колишніх радянських військових
об’єктах на її території. Даний проект, який надав Україні змогу
вилучити і убезпечити радіоактивні матеріали із дотриманням
міжнародних стандартів, а також відновити початковий стан
об’єктів, запроваджувався протягом 2016-17 рр.
Обмін даними про повітряну обстановку (ОДПО)
Україна приєдналася до програми ОДПО у липні 2006 року. Обмін
відсортованою інформацією про повітряну обстановку дає змогу
скоротити ризик потенційних транскордонних інцидентів і
оптимізувати реагування на потенційні терористичні напади із
застосуванням цивільних літаків. Починаючи з кінця 2008 року
В Україні відбувається безпечна утилізація артилерійських снарядів у
рамках найбільшого в світі проекту з демілітаризації за сприяння НАТО.
Україна і НАТО підтримували зв’язок через Угорщину, а з
середини 2011 року – через Туреччину. З огляду на російсько-
українську кризу, НАТО нині надає дані про повітряну обстановку,
які охоплюють ширшу географічну територію.
Економічні аспекти безпеки
Спільна робоча група Україна – НАТО з питань економічної
безпеки (СРГЕК) здавна є вагомою складовою співпраці між
Україною і НАТО. Серед питань, які охоплює цей напрям
співпраці, – безпековий аспект економічного розвитку й економічні
справи, а також тематика, безпосередньо пов’язана з оборонною
економікою, а саме: формування оборонних бюджетів, управління
оборонними ресурсами й реструктуризація в оборонному секторі.
Проекти Цільових фондів на підтримку
реформування структур безпеки і оборони і
розбудови потенціалу
На Уельському саміті НАТО у 2014 році держави – члени Альянсу
ухвалили рішення про запровадження нових істотних ініціатив з
метою розширення допомоги з боку НАТО щодо розвитку
здатності і розбудови потенціалу структур безпеки і оборони
України. Було запроваджено шість проектів Цільових фондів –
механізму, який дає змогу окремим державам Альянсу і партнерам
робити фінансові внески на реалізацію конкретних проектів на
добровільній основі. Поступово до цих проектів так чи інакше
долучилися усі держави – члени НАТО. Йдеться про такі проекти:
Проект Цільового фонду у галузі командування,
управління, комунікацій і комп’ютеризації (C4)
Проект Цільового фонду має на меті допомогти Україні
реорганізувати і модернізувати її структури і потенціал у галузі
командування, управління, комунікацій і комп’ютеризації, сприяючи
підвищенню оперативної сумісності з силами НАТО з метою участі
у навчаннях і операціях під проводом Альянсу, а також вдосконаленню
здатності України гарантувати власну безпеку і оборону.
Провідними країнами у рамках проекту є Канада, Німеччина і
Велика Британія, а Агенція НАТО з питань зв’язку і інформації
виступає у ролі виконавчої структури. НАТО провела аналіз
технічних можливостей з метою оцінки потенціалу і потреб України
у галузі С4 за підсумками оціночних місій в Україну, які мали на
меті визначити нагальні вимоги країни у галузі командування,
управління, комунікацій і комп’ютеризації шляхом проведення
консультацій з відповідними українськими органами. Остаточний
Звіт із рекомендаціями щодо реформування, реорганізації і
модернізації Збройних сил України і їхнього потенціалу у галузі
командування, управління, комунікацій і комп’ютеризації було
видано у вересні 2016 року.
5

У 2015 році підрозділ Вадима Свириденка потрапив у засідку, внаслідок
чого він втратив кінцівки рук і ніг, а сьогодні, після тривалої реабілітації у
Сполучених Штатах Америки і в Україні, він успішно фінішує у забігах.
На основі попередніх рекомендацій було запроваджено два
початкових проекти, а саме:
• Регіональна програма безпеки повітряного простору, яка має
на меті сприяти просуванню регіональної співпраці з питань
повітряного простору і оперативної сумісності з НАТО,
вдосконаленню внутрішньої цивільно-військової координації
з питань повітряного простору в Україні, а також розвитку
потенціалу транскордонної координації з державами –
членами Альянсу з метою найефективнішого реагування на
порушення безпеки повітряного простору;
• Проект надійних тактичних комунікацій, у рамках якого
держави Альянсу забезпечать Україну обладнанням
безпечного зв’язку, маючи на меті сприяти розбудові
потенціалу України у галузі надійного командування і
управління, а також системи обізнаності із ситуацією у
національних збройних силах.
Відтоді було розпочато третій проект, а саме:
• Обмін інформацією з метою надання Україні доступу до
предметних знань держав НАТО, підготовки, стандартів,
передових методів і наставництва, а також дорадчої допомоги
з боку відповідних фахівців НАТО їхнім українським колегам.
Нині розробляється четвертий проект, а саме:
• Підвищення обізнаності із ситуацією з метою сприяння
Збройним силам щодо розроблення і запровадження сучасного
й надійного Центру обізнаності із ситуацією і створення
потенціалу мережі місій із використанням програмного
забезпечення, процедур і підготовки за стандартами НАТО.
Цільовий фонд у галузі матеріально-технічного
забезпечення і стандартизації
Цей проект Цільового фонду має на меті підтримати поточну реформу
системи матеріально-технічного забезпечення і стандартизації у
Збройних силах, а також інших військових формуваннях, таких як
Національна гвардія і Державна прикордонна служба за доцільністю.
Цей проект, що запроваджується під проводом Чеської Республіки,
Нідерландів та Польщі, ґрунтується на висновках Аналізу
стратегічних недоліків, який було проведено протягом 2015 року,
доповнює і узгоджується з іншими заходами НАТО у цій галузі,
зокрема у рамках Процесу планування та огляду сил, діяльності
Спільної робочої групи з питань оборонно-технічного співробітництва
і Спільної робочої групи з питань оборонної реформи.
Протягом трьох років цілі проекту досягатимуться завдяки
реалізації трьох ініціатив, що походять із потреб потенціалу на
підтримку довготривалих цілей, зокрема, щодо вдосконалення
національного потенціалу у галузі кодифікації, управління
ланками постачання і стандартизації.
6
Цільовий фонд у галузі кіберзахисту
Цей проект під проводом Румунії сприяє розвитку виключно
оборонного технічного потенціалу з метою протидії кіберзагрозам.
Він допоможе створити в Україні Центр реагування на комп’ютерні
інциденти для відстеження порушень кібербезпеки, а також створення
лабораторій для розслідування таких інцидентів. Водночас цей проект
має навчальний і дорадчий вимір, що відповідає потребам установ
безпеки і оборони України. Донині було забезпечено підготовку
українських фахівців, а також надано поради щодо вироблення
керівних документів, а інші положення проекту Цільового фонду нині
втілюються у життя. Перший етап проекту було завершено навесні
2017 року, після чого розпочнеться його другий етап.
Цільовий фонд у галузі медичної реабілітації поранених
Цей проект Цільового фонду покликаний гарантувати швидкий
доступ до належного медичного обслуговування пацієнтам з категорії
діючих і звільнених військовослужбовців і цивільних співробітників
структур безпеки і оборони. До того ж проект спрямований на те, аби
в Україні запрацювала стабільна система медичної реабілітації, яка
була б в змозі забезпечувати тривале лікування.
Даний проект під проводом Болгарії і Агенції НАТО з питань
забезпечення як виконавчої структури було розпочато у 2015 році і
розраховано на 24 місяці.
Станом на червень 2017 року медичну реабілітацію за проектом пройшли
48 військовослужбовців і було забезпечено протезування 11
військовослужбовців. У 2017 році ще 50 військовослужбовців
отримають допомогу. До того ж 13 військовослужбовців з лав
Міністерства оборони мали змогу скористатися послугами професійної
реабілітації. Ще 80 колишніх військовослужбовців і 80 цивільних /
внутрішньо переміщених осіб з Донбасу мали можливість пройти
спортивну реабілітацію. У співпраці з проектом за сприяння НАТО із
соціальної адаптації колишніх військовослужбовців понад 6 000
колишніх військовослужбовців змогли отримати психологічну допомогу.
До п’яти відділень медичної реабілітації в українських лікарнях
надійшло належне обладнання, що істотно поліпшить якість лікування.
Перша в Україні спеціально обладнана кухня для осіб з обмеженими
можливостями, перший сучасний реабілітаційний басейн і перший
семінар для учасників на візках в урядовій установі – усе це здобутки
2016 року. У заходах підвищення професійної кваліфікації взяли
участь понад 2 200 українських лікарів і психологів, які працюють як
у державних, так і недержавних структурах медичної реабілітації.
У рамках проекту Цільового фонду також надається сприяння
щодо розробки навчальних програм, які були б визнані на
міжнародному рівні, для підготовки таких фахівців, як протезист /
ортопед і технік-ортопед, офіційно визнаних в Україні як
професійні кваліфікації у 2016 році.
Цільовий фонд у галузі соціальної адаптації
військовослужбовців
Цей проект Цільового фонду під проводом Норвегії сприяє
Україні у виробленні і запровадженні у життя надійного й
ефективного підходу до соціальної адаптації колишніх
військовослужбовців, який був би невіддільною частиною
кадрової політики у Збройних силах України.
Проект має на меті сприяти підвищенню усвідомлення з боку
офіцерського корпусу України основних організаційних і
управлінських концепцій систем соціальної адаптації, а також
розвитку їхніх професійних навичок. Він також допоможе
визначити параметри щодо надання допомоги у працевлаштуванні
на рівні національних Збройних сил шляхом проведення низки
семінарів, робочих зустрічей, ознайомчих візитів і укладання
аналітичних звітів.
Безпосереднє військове співробітництво
Надання Україні допомоги щодо реалізації цілей оборонної реформи
також є ключовим напрямом безпосереднього військового
співробітництва і доповнює роботу, яка запроваджується під егідою
Спільної робочої групи з питань оборонної реформи і Процесу
планування та огляду сил, забезпечуючи військову складову.
Ще одним важливим напрямом є розбудова оперативного
потенціалу й оперативної сумісності зі збройними силами НАТО у
рамках широкого спектра заходів і військових навчань. Завдяки
цим навчанням військовослужбовці мають змогу набувати
практичного досвіду взаємодії зі збройними силами країн НАТО й
інших партнерів. Україна бере участь в Ініціативі оперативної
сумісності Партнерства, запровадженій на Уельському саміті
Альянсу у 2014 році, яка має на меті зберегти той рівень
оперативної сумісності, якого досягли підрозділи з різних країн,
що разом служили у складі Міжнародних сил сприяння безпеці
під проводом НАТО в Афганістані (2003 – 2014 рр.).
Робочий план Військового комітету з Україною становить інший
вагомий аспект практичного військового співробітництва. Він
ґрунтується на поєднанні освітніх і навчальних заходів, а також
навчань, допомоги і дорадчої підтримки, які НАТО пропонує
державам-партнерам. Усі ці заходи покликані сприяти підвищенню
рівня оперативної сумісності і вдосконаленню оперативного
потенціалу Збройних сил України, водночас істотно сприяючи
поточному процесу оборонної реформи.
Активна участь України у Програмі оцінювання і зворотного
зв’язку у рамках Концепції оперативних можливостей сприяє
подальшій розбудові Збройних сил України, водночас даючи змогу
Альянсу краще формувати контингенти для участі у майбутніх
операціях і місіях під проводом НАТО.
Військове співробітництво відіграло чільну роль також під час
розроблення правової бази, яка дає змогу Україні і НАТО
поглиблювати співробітництво на оперативному рівні, а саме:
• Угода «Партнерства заради миру» (ПЗМ) про статус збройних
сил на території іноземної країни, що набула чинності у травні
2000 року, полегшує участь у військових навчаннях у рамках
програми ПЗМ шляхом звільнення учасників навчань від
паспортних і візових формальностей, а також від
імміграційних перевірок під час в’їзду і виїзду з території
країни, де проводяться навчання;
• Угода про надання підтримки з боку країни дислокації військ,
ратифікована у березні 2004 року, спрямована на розв’язання
питань, пов’язаних з наданням допомоги з боку цивільних
органів і військового відомства військам країн – членів НАТО,
що перебувають на території України або пересуваються
транзитом через її територію у мирний час, під час кризової
ситуації або у разі воєнних дій;
• Угода про стратегічні авіаперевезення, ратифікована у жовтні
2006 року, дає Україні змогу робити значний внесок у
можливості НАТО щодо транспортування великогабаритних
вантажів шляхом передачі в лізинг державам – членам
Альянсу літаків виробництва заводу імені Антонова. Така
домовленість є економічно вигідною для України.
Старші українські офіцери також регулярно проходять навчання
на курсах в Оборонному коледжі НАТО в Римі (Італія) і в Школі
НАТО в Обераммергау (Німеччина). Контакти з цими освітніми
закладами Альянсу стали у нагоді під час запровадження нового
багатонаціонального факультету при Національній академії
оборони України.
Оборонно-технічне співробітництво
Оборонно-технічне співробітництво спрямоване на підвищення
оперативної сумісності українських підрозділів, визначених для
участі у міжнародних операціях, із збройними силами країн
НАТО.
Початок співпраці у цій галузі було дано, коли Україна приєдналася
до програми ПЗМ і, особливо, у рамках її участі у діяльності низки
груп під егідою Наради національних керівників у галузі озброєнь
(ННКО) – найвищого органу НАТО, який керує розвитком
співробітництва між державами-членами і партнерами у галузі
озброєнь. ННКО визначає можливості для співпраці між
державами у галузі розбудови потенціалу, у процесі закупівель
військової техніки і обладнання й узгодження технічних
стандартів.
Спільна робоча група з оборонно-технічного співробітництва,
перше засідання якої відбулося у березні 2004 року, має на меті
забезпечувати розширення співробітництва між Україною і НАТО
у цій галузі. Серед поточних пріоритетів у її роботі такі:
• Стандартизація і кодифікація як засіб підвищення оперативної
сумісності Збройних сил України і НАТО.
• Реалізація проектів Цільового фонду у галузі командування,
управління, зв’язку і комп’ютеризації (С4) й утилізації
застарілих боєприпасів, надлишкової стрілецької зброї і
легких озброєнь (див. стор. 5).
• Співпраця під егідою ННКО й Організації НАТО з питань
науки і технологій.
• Участь України у проектах ініціативи Розумної оборони
НАТО. У 2014 році Україна приєдналася до двох проектів –
проекту із захисту гаваней і проекту з підвищення ролі жінок
у галузі безпеки й оборони.
• Поточне застосування і подальше вдосконалення програми
обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО).
Планування на випадок надзвичайних станів
цивільного характеру
Планування на випадок надзвичайних станів цивільного
характеру і надалі є вагомою рушійною силою співробітництва
між НАТО і Україною. Україна і НАТО розвивають практичну
співпрацю у галузі планування на випадок надзвичайних
ситуацій цивільного характеру і готовності до катастроф з часу
підписання Меморандуму про взаєморозуміння у 1997 році. У
2017 році Спільна робоча група Україна – НАТО з питань
планування на випадок надзвичайних станів цивільного
характеру відзначає двадцятиріччя. До складу Групи входять
представники НАТО і Державної служби України з
надзвичайних ситуацій. Засідання Групи, яка наглядає за
розвитком співпраці у цій галузі, відбуваються щорічно.
Починаючи із 2014 року, коли сталася криза в Криму і на сході
України, планування на випадок надзвичайних станів цивільного
характеру було центральною складовою солідарності і підтримки
України з боку Альянсу. У квітні 2014 року група цивільних
фахівців НАТО відвідала Київ з метою надання порад керівництву
України щодо планування на випадок непередбачуваних ситуацій і
Рятувальники здійснюють операції із пошуку потерпілих під час
великомасштабних багатонаціональних навчань із ліквідації наслідків
катастроф на території України у вересні 2015 року.
7
вироблення заходів кризового реагування у галузі захисту
життєво важливої енергетичної інфраструктури і цивільного
населення.
Нині співпрацю Україна – НАТО у галузі планування на випадок
надзвичайних станів цивільного характеру зосереджено на
вдосконаленні національної цивільної готовності і стійкості у
подоланні гібридних загроз шляхом обміну набутим досвідом,
передовими методиками і надання експертних порад.
До того ж Україна регулярно бере участь у навчаннях з питань
готовності до катастроф і ліквідації їх наслідків, які проводить
Євроатлантичний центр координації реагування на катастрофи
(ЄАЦКРК). Україна тричі прийняла на своїй території такі
навчання, а саме: у 2000, 2005 і 2015 рр. Навчання ЄАЦКРК у 2015
році, які урочисто відкрили Генеральний секретар НАТО Єнс
Столтенберг і Президент Петро Порошенко, були одними з
найбільш великомасштабних, що колись проводилися ЄАЦКРК.
Під час польових навчань у Львові у вересні 2015 року успішно випробувано
У них взяли участь понад 1100 учасників із 26 країн Альянсу і в дії систему телемедицини в режимі реального часу.
держав-партнерів.

Програма «Наука заради миру і безпеки»

Україна почала брати активну участь у проектах програми НАТО
«Наука заради миру і безпеки» (НМБ) у 1991 році. Управління
співпрацею у цій галузі здійснює Спільна робоча група з питань
науки і довкілля. У квітні 2014 року у відповідь на російсько-
українську кризу практичне співробітництво з Україною з питань
пов’язаної з безпекою цивільної науки і технологій набуло нового
поштовху.
Проекти у рамках НМБ передбачають широке коло новітніх
викликів у галузі безпеки, таких як боротьба з тероризмом,
передові технології, кіберзахист, енергетична безпека, захист від
хімічних, біологічних, радіоактивних та ядерних (ХБРЯ) речовин,
а також виявлення і знешкодження мін і вибухових пристроїв.
Велика частка поточних проектів НМБ сприяють подоланню
негативних наслідків кризи, залучаючи науковців з України і
держав – членів НАТО до значущої практичної співпраці,
створюючи мережі партнерства і допомагаючи Україні розвивати
власний науковий потенціал.
У рамках програми НМБ здійснюються спеціальні заходи із
розвитку спроможностей і розбудови потенціалу. Це сприяє
реалізації Комплексної програми допомоги Україні, затвердженої
на Варшавському саміті НАТО у 2016 році. Флагманський проект
НМБ спрямовано на надання допомоги Україні у галузі
гуманітарного розмінування завдяки вдосконаленню здатності
Державної служби з надзвичайних ситуацій України проводити
операції із розмінування на сході країни. Багаторічний проект, у
рамках якого було розроблено прилад для виявлення мін у трьох
вимірах, сприятиме тому, щоб заходи у цьому напрямі мали
тривалий ефект.
НМБ також сприяє розвиткові потенціалу у галузі телемедицини
і долікарської медичної допомоги. У рамках проекту в Україні
було обладнано два центри долікарської допомоги, а 15 українських
фельдшерів пройшли навчання на тримісячних курсах підготовки
інструкторів з числа тих, хто проходить навчання, які проводилися
в Румунії. Під час польових навчань Євроатлантичного центру
координації реагування на катастрофи (ЄАЦКРК) “Црна гора –
2016” у Чорногорії було успішно випробувано в дії в режимі
реального часу потенціал у галузі телемедицини, завдяки чому
лікарі з усього світу мали змогу надати допомогу потерпілим у
разі катастроф або нещасних випадків, де б вони не сталися.
З 2014 року в Україні було загалом запроваджено 57 заходів НМБ.
Серед них – 45 багаторічних дослідницьких проектів, вісім
семінарів поглиблених вивчень і чотири проекти поглиблених
навчальних курсів. У 2016 році країни – члени Альянсу ухвалили
11 нових проектів НМБ за участі України. Таким чином Україна
стала найбільшим отримувачем грантів НАТО за програмою
НМБ. У рамках програми НМБ також надається сприяння
молодим науковцям, причому з 2014 року понад 280 молодих
українських науковців взяли участь у різних заходах НМБ.
Громадська дипломатія / стратегічні комунікації
Український уряд і НАТО надають особливого значення
інформуванню громадськості про відносини Україна – НАТО і
переваги, які забезпечує співпраця з Альянсом у контексті процесу
реформування в Україні. Країни – члени Альянсу співпрацюють з
керівництвом України, прагнучи підвищити обізнаність населення
із сучасною НАТО і роз’яснити, у чому полягають відносини
Україна – НАТО.
Розташований у Києві Центр інформації та документації НАТО є
провідною установою, яка здійснює інформування громадськості
щодо НАТО. Центр організовує семінари і зустрічі, а також
здійснює координацію візитів посадовців НАТО в Україну і
представників української громадськості до штаб-квартири НАТО.
НАТО також надає консультативну і фінансову допомогу з метою
сприяння розбудові потенціалу українського уряду у галузі
громадської дипломатії, відносин зі ЗМІ і стратегічних комунікацій.
НАТО, зокрема, підтримує Український кризовий медіацентр і
газету «Київ Пост» у їхніх зусиллях із надання достовірної і
правдивої інформації щодо подій на окупованому Кримському
півострові і на сході України.
22 вересня 2015 року було підписано Дорожню карту партнерства
у галузі стратегічних комунікацій. Її підписали секретар РНБО
України Олександр Турчинов і Генеральний секретар НАТО Єнс
Столтенберг. Документ передбачає надання українській владі
допомоги у галузі стратегічних комунікацій шляхом забезпечення
краще структурованої консультативної підтримки на тривалу
перспективу, а також підготовки і обміну досвідом у цій галузі.
Діалог з юридичних питань
Протягом 2015 і 2016 рр. у рамках Річної національної програми
(РНП)Україна і НАТО запроваджували діалог з юридичних
питань на рівні експертів, маючи на меті забезпечити належну
юридичну базу взаємно узгоджених заходів співробітництва.
Порушувалися, зокрема, такі питання, як статус Представництва
НАТО в Україні; поточне запровадження Угоди про статус сил,
які беруть участь у заходах ПЗМ; реалізація проектів програми
«Наука заради миру і безпеки» і Цільових фондів в Україні; а
також інші аспекти, які становлять спільну зацікавленість.

8
Рамки співробітництва
Хартія про особливе партнерство від 1997 року залишається
основоположним документом, який регламентує відносини Україна –
НАТО. Комісія Україна – НАТО (КУН) скеровує спільну діяльність і
є форумом для проведення консультацій між державами – членами
Альянсу і Україною з питань безпеки, що становлять взаємний
інтерес. Засідання КУН можуть проходити на різних рівнях, зокрема,
на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ або
оборони, послів, а також у різних робочих форматах.
Декларація про доповнення до Хартії, укладена у 2009 році,
визначила провідну роль КУН щодо поглиблення політичного
діалогу і просування співпраці з метою підтримки реформ в Україні.
Основним інструментом на підтримку цього процесу є Річна
національна програма (РНП), яка відображає цілі національної
реформи в Україні і забезпечує Річні плани її реалізації. РНП
складається з п’яти розділів, присвячених політичним та
економічним питанням, військово-оборонним аспектам, ресурсному
забезпеченню, безпековим проблемам і правовим питанням.
Держави – члени НАТО щорічно аналізують перебіг реалізації
РНП. Власне відповідальність за реалізацію РНП покладено на
Україну, причому координацію цього процесу здійснює секретаріат
Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської і
євроатлантичної інтеграції, що також очолює Державну комісію з
питань співробітництва з НАТО. У рамках РНП держави Альянсу
закликають Україну активно просувати процес реформування з
Основні події у розвитку відносин
1991: Відразу після набуття державної незалежності після
розпаду Радянського Союзу Україна вступає до Ради
північноатлантичного співробітництва (у 1997 році
перейменованої на Раду євроатлантичного партнерства – РЄАП).
1994: Україна першою серед держав СНД приєднується до
програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ).
1996: Українські військовослужбовці беруть участь у
розгортанні миротворчої місії під проводом НАТО у Боснії і
Герцеговині.
Травень 1997: У Києві відкривається Центр інформації та
документації НАТО.
Липень 1997: Під час саміту НАТО в Мадриді (Іспанія)
країнами – членами Альянсу та Україною офіційно підписано
Хартію про особливе партнерство, у якій визначено принципи і
механізми подальшого розвитку відносин, окреслено галузі
консультацій і співробітництва, а також започатковано Комісію
Україна – НАТО (КУН).
метою зміцнення демократії, верховенства права, поваги до прав
людини і ринкової економіки. Ще одним пріоритетним завданням є
надання допомоги Україні у втіленні далекосяжних перетворень у
галузі безпеки і оборони.
Під егідою КУН було створено Спільні робочі групи для просування
роботи в конкретних галузях. Серед них – Спільна робоча група з
оборонної реформи, Спільна робоча група з оборонно-технічного
співробітництва, Спільна робоча група з питань співробітництва у
галузі науки і довкілля, Спільна робоча група з питань планування
випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру і Спільна
робоча група з питань економічної безпеки.
Представництво НАТО в Україні забезпечує розвиток партнерства
безпосередньо в країні. До його складу входить Центр інформації та
документації НАТО, створений у 1997 році, який сприяє
інформуванню громадськості про діяльність НАТО та переваги, які
дає співробітництво між Україною і НАТО, і Офіс зв’язку НАТО,
створений у 1999 році, який сприяє участі України у програмі
НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ) й процесу реформування
структур безпеки і оборони України, підтримуючи постійні
контакти з Міністерством закордонних справ, Міністерством
оборони, Радою національної безпеки і оборони й іншими
державними відомствами України. Надання дорадчої допомоги
стратегічного рівня у рамках Комплексної програми допомоги
Україні здійснюється під егідою Представництва НАТО в Україні.
1997: Україна відкриває дипломатичну місію при НАТО.
1998: Засновано Спільну робочу групу Україна – НАТО з питань
оборонної реформи.
1999: У Києві розпочинає роботу Офіс зв’язку НАТО.
1999: У складі миротворчих сил під проводом НАТО у Косові
розгорнуто українсько-польський батальйон.
Травень 2000: Верховна Рада України ратифікує Угоду про
статус збройних сил ПЗМ.
Вересень 2000: Україна приймає багатонаціональні навчання з
ліквідації наслідків катастроф «Закарпаття – 2000».
Травень 2002: Президент України Леонід Кучма проголошує
мету щодо набуття Україною членства в НАТО. Під час засідання
КУН у Рейк’явіку (Ісландія) міністри закордонних справ
висловлюють прагнення піднести двосторонні відносини на
якісно новий рівень.
Липень 2002: У Донецьку відбувається офіційне відкриття
проекту Цільового фонду ПЗМ зі знищення 400 тисяч
протипіхотних мін.
Листопад 2002: Під час засідання КУН на рівні міністрів
закордонних справ у Празі (Чеська Республіка) ухвалено План
дій Україна – НАТО. План дій має на меті поглибити і розширити
взаємовідносини Україна – НАТО, а також підтримати зусилля
України у галузі реформування на шляху країни до її мети
інтегруватися до євроатлантичних структур.
Березень 2004: Верховна Рада України ратифікує Угоду з НАТО
щодо надання підтримки іноземним військам з боку країни
дислокації.
Червень 2004: Україна підписує Угоду з НАТО щодо
стратегічних авіаперевезень.
Осінь 2004: Країни – члени Альянсу уважно спостерігають за
розвитком політичних подій під час президентських виборів і
Помаранчевої революції в Україні, наголошуючи на вагомості
забезпечення вільних і чесних виборів.
9
Лютий 2005: Країни – члени Альянсу запрошують
новообраного Президента України Віктора Ющенка взяти участь
у роботі саміту в штаб-квартирі НАТО. Вони висловлюють
підтримку його амбітним планам у галузі реформування і
погоджуються зорієнтувати співробітництво Україна – НАТО
відповідно до пріоритетів нової влади.
Квітень 2005: Під час засідання КУН на рівні міністрів
закордонних справ у Вільнюсі (Литва) започатковано
Інтенсифікований діалог щодо прагнень України до набуття
членства в НАТО і ухвалено програму короткострокових заходів
з метою зміцнення підтримки основних реформ.
Жовтень 2005: Україна приймає багатонаціональні навчання з
питань реагування на катастрофи «Спільна допомога – 2005».
Жовтень 2005: Північноатлантична рада відвідує Київ з метою
обговорення Інтенсифікованого діалогу з міністрами закордонних
справ і оборони України.
Лютий 2006: У Хмельницькому урочисто відкрито Центр
адаптації й перепідготовки колишніх військовослужбовців.
Червень 2006: Підписано контракт, який відкриває шлях для
реалізації в Україні проекту Цільового фонду ПЗМ з утилізації
133 тисячі тонн звичайних боєприпасів, 1,5 млн одиниць легкої
зброї і 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів,
розрахований на 12 років.
Вересень 2006: Під час візиту до штаб-квартири НАТО прем’єр-
міністр України Віктор Янукович запевняє представників
країн – членів Альянсу у відданості України продовженню
співпраці з Альянсом, однак при цьому заявляє, що український
народ ще не готовий до вступу до НАТО.
Жовтень 2006: Верховна Рада України ратифікує Угоду про
стратегічні авіаперевезення.
Червень 2007: Україна вперше відряджає корабель ВМС для
участі в антитерористичній військово-морській операції НАТО
«Активні зусилля» на Середземномор’ї, після чого восени
надсилає другий корабель.
2007: Україна відряджає військових медиків на підтримку Групи
з відбудови провінції в Афганістані.
Квітень 2008: На Бухарестському саміті глави держав – членів
НАТО погоджуються, що у майбутньому Україна може стати
членом НАТО.
2008: Україна відряджає корабель ВМС на підтримку операції
«Активні зусилля». Восени відбувається друге розгортання.
Грудень 2008: Міністри закордонних справ країн – членів НАТО
домовляються про необхідність створення кращих умов для надання
допомоги Україні у досягненні відповідності критеріям членства в
НАТО і вирішують розробити Річну національну програму (РНП).
10
Грудень 2008: Встановлено перший зв’язок у рамках системи
обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО) між командним
пунктом Західного командування ВПС у Львові і Командуванням
і центром звітування НАТО у Веспремі, Угорщина.
Квітень 2009: Україна підписує Угоду про наземний транзит з
метою постачання МССБ в Афганістані.
21 серпня 2009: Підписано «Декларацію про доповнення до
Хартії про особливе партнерство між НАТО і Україною», у якій
відображено рішення, ухвалені на Бухарестському саміті й на
зустрічі міністрів закордонних справ у грудні 2008 року.
Лютий 2010: Новий уряд України під керівництвом Президента
Віктора Януковича ухвалює рішення про продовження
співробітництва з НАТО, однак питання про потенційне членство
України в Альянсі вилучено з порядку денного.
Травень 2010: Підписано Меморандум про взаєморозуміння у
галузі обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО),
спрямований на запобігання критичним ситуаціям у повітрі
шляхом мінімізації потенційних транскордонних інцидентів і
оптимізації реагування на небезпечні ситуації із залученням
цивільних літаків.
Листопад 2010: Україна відряджає корабель ВМС для участі в
операції «Активні зусилля».
Квітень 2011: Під час зустрічі у Берліні міністри закордонних
справ КУН знову підкреслюють важливість Особливого
партнерства і домовляються продовжувати заходи практичного
співробітництва.
Травень 2012: У рамках Чиказького саміту Президент
Янукович бере участь у засіданні країн, що виділяють війська до
складу МССБ під проводом НАТО в Афганістані.
Листопад 2012: На прохання Міністра оборони України НАТО
запроваджує в Україні Програму розвитку військової освіти (ПРВО).
Листопад 2012: Встановлено другий зв’язок у рамках системи
обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО) між командним
пунктом Південного командування ВПС в Одесі і Командуванням
і центром звітування НАТО в Ерзурумі, Туреччина.
Лютий 2013: Під час засідання КУН на рівні міністрів оборони
вирішено зміцнювати співробітництво між Україною і НАТО:
досягнуто домовленість щодо пріоритетів співпраці на наступні
п’ять років, зокрема щодо навчань і тренувань; подовжено дію
проекту з перепідготовки колишніх військовослужбовців в
Україні; досягнуто поступу на шляху до нового проекту із
знезараження колишніх радянських військових об’єктів, де
зберігалися радіоактивні відходи. Україна стає першою державою-
партнером, яка долучилася до операції під проводом НАТО із
протидії піратству поблизу берегів Сомалі «Океанський щит».
Грудень 2013: Міністри закордонних справ НАТО обговорюють
розвиток подій в Україні. У спільній заяві вони засуджують
надмірне застосування сили проти мирних демонстрантів в
Україні і закликають усі сторони утриматися від провокацій і
насильства.
Березень 2014: З огляду на те, що її незалежність і
територіальна цілісність опинилися під загрозою, Україна
посилається на положення Декларації про доповнення до Хартії
про особливе партнерство від 2009 року і просить скликати
засідання КУН. У своїй заяві Північноатлантична рада
стверджує, що вважає так званий референдум, який відбувся в
Автономній Республіці Крим 16 березня, незаконним і
нелегітимним, закликаючи Росію сприяти зменшенню
напруженості, зокрема, припинити будь-які військові заходи
проти України.
Квітень 2014: У Брюсселі проходить засідання міністрів
закордонних справ КУН. У спільній заяві вони одностайно
засуджують незаконне військове втручання Росії в Україну,
стверджуючи, що не визнають і ніколи не визнають незаконну і
нелегітимну анексію Криму Росією і закликаючи Росію
відмовитися від неї.
Квітень і червень 2014: Під час засідань на рівні
міністрів  весною і влітку НАТО ухвалює низку конкретних
заходів на підтримку спроможності України гарантувати власну
безпеку. Серед них – невідкладні й короткострокові заходи,
покликані розв’язати поточну кризу в Україні, а також
довгострокові заходи, спрямовані на розвиток спроможностей і
потенціалу країни, глибинне реформування збройних сил і
структур безпеки загалом.
4 – 5 вересня 2014: У рамках саміту НАТО в Уельсі глави
держав і урядів НАТО проводять зустріч з Президентом України
Петром Порошенком, під час якої знову підтверджують свою
підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і
виступають із засудженням дій Росії, обіцяючи при цьому
активізувати стратегічні консультації під егідою КУН і ще
більше посилити підтримку України, зокрема запровадити нові
вагомі ініціативи на основі проектів Цільових фондів.
2 грудня 2014: У рамках засідання КУН на рівні міністрів
закордонних справ відбувається обговорення останніх подій в
Україні. Здійснено аналіз спільної роботи з часу Уельського
саміту.
15 грудня 2014: Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк відвідує
штаб-квартиру НАТО, де обговорює з Генеральним секретарем
НАТО ініціативи Альянсу на підтримку уряду України. Єнс
Столтенберг підкреслює, що НАТО стоятиме на боці України, яка
просувається на шляху до побудови суверенної, стабільної і
неухильно відданої демократії й верховенству права країни.
29 грудня 2014: Президент України Петро Порошенко
затверджує законопроект, яким скасовується позаблоковий
статус України, і проголошує намір України розпочати процес
досягнення відповідності критеріям членства в НАТО й
прагнення інтегруватися до євроатлантичних структур безпеки,
зазначаючи при цьому, що рішення про подання заявки на вступ
до НАТО ухвалюватиметься на всеукраїнському референдумі.
Січень 2015: Після завершення діяльності МССБ в Афганістані
у грудні 2014 року Україна приєднується до подальшої місії
«Рішуча підтримка» під проводом Альянсу, яка має на меті
навчати і надавати консультативну і практичну допомогу
Афганським силам і установам у галузі безпеки.
29 січня 2015: Під час переговорів з міністром закордонних
справ України Павлом Клімкіним Генеральний секретар НАТО
Єнс Столтенберг висловлює занепокоєння з приводу ескалації
насильства в країні останнім часом і запевняє, що НАТО і надалі
надаватиме потужну політичну і практичну підтримку Україні.
13 травня 2015: В Анталії (Туреччина) міністри закордонних
справ КУН знову висловлюють непохитну підтримку
суверенітету і територіальної цілісності України, закликають
Росію скасувати незаконну і нелегітимну анексію Криму, вітають
ухвалення програми заходів на виконання Мінських угод, яку
було затверджено 12 лютого 2015 року, і закликають Україну
продовжити процес реформування.
21 - 25 вересня 2015: У Львові відбуваються широкомасштабні
польові навчання із ліквідації наслідків катастроф, які було
спільно організовано Євроатлантичним центром координації
реагування на катастрофи НАТО і Службою з питань
надзвичайних ситуацій України. У церемонії відкриття навчань
беруть участь Генеральний секретар НАТО і Президент України.
22 вересня 2015: Під час візиту до Києва Генеральний секретар
НАТО виступає перед Радою національної безпеки і оборони
(РНБО) України і проводить зустрічі з ключовими посадовцями
уряду і спікером Верховної Ради. Підписано угоду, яка закріпила
дипломатичний статус Представництва НАТО в Україні.
2 грудня 2015: Відбувається зустріч міністрів закордонних справ
НАТО з їхнім українським колегою Павлом Клімкіним з метою
аналізу допомоги Україні з боку НАТО, а також поточної ситуації
у галузі безпеки в Україні.
17 грудня 2015: Президент України Петро Порошенко здійснює
візит до штаб-квартири НАТО, де проводить двосторонню зустріч
з Генеральним секретарем НАТО з метою обговорення
перспектив співпраці між Україною і НАТО на 2016 рік.
8 березня 2016: Міністр оборони України Степан Полторак
інформує членів Комісії Україна – НАТО щодо перебігу
оборонної реформи в Україні.
11
11 березня 2016: Набуває чинності Угода між НАТО і Урядом
України про Статус представництва НАТО в Україні,
ратифікована Верховною Радою України.
15 червня 2016: Міністри оборони ухвалюють рішення про
розширення підтримки України, запровадивши Комплексну
програму допомоги, покликану сприяти Україні у розбудові її
оборонного потенціалу завдяки більш потужним структурам
безпеки. Вони також обмінюються думками з українським
колегою щодо поточної ситуації у галузі безпеки на сході України
і поступу у запровадженні урядових реформ.
9 липня 2016: У рамках Варшавського саміту НАТО
відбувається зустріч лідерів держав – членів Альянсу з
Президентом України Петром Порошенком. Ухвалено рішення
про збільшення підтримки України у рамках Комплексної
програми допомоги. Така програма  допомагає Україні 
підвищити ефективність, дієвість й підзвітність її установ
безпеки і оборони. До того ж  здійснено аналіз ситуації у галузі
безпеки і схвалено плани реформування українського уряду.
20 жовтня 2016: Відбувається зустріч Генерального секретаря
НАТО з Президентом України Петром Порошенком у штаб-
квартирі НАТО. Лідери обговорюють ситуацію у галузі безпеки в
Україні, а також  те, яким чином Альянс може продовжити
надавати підтримку Києву. Генеральний секретар Столтенберг
вітає нещодавні зусилля лідерів Нормандського формату у
Берліні щодо вироблення Дорожньої карти на підтримку
запровадження Мінських угод.
15 листопада 2016: На засіданні КУН у штаб-квартирі НАТО
міністр України з питань тимчасово окупованих територій і
внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш інформує
представників Альянсу щодо ситуації у галузі безпеки на сході
України, а також проблем біженців і внутрішньо переміщених
осіб в Україні.
7 грудня 2016: У штаб-квартирі НАТО відбувається засідання
КУН на рівні міністрів закордонних справ. Під час засідання
сторони обговорюють агресивні дії Росії, що не припиняються,
нагальність запровадження у життя Мінських угод, а також
неухильну підтримку України з боку НАТО.
9 лютого 2017: Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман
проводить зустріч із заступником Генерального секретаря НАТО
Роуз Геттемюллер у штаб-квартирі НАТО. Під час спільної
прес-конференції вона наголошує на серйозній стурбованості
НАТО з приводу нещодавнього спалаху насильства на сході
України й висловлює незмінну міцну підтримку суверенітету і
територіальної цілісності України, яку напередодні підтвердили
усі члени Альянсу під час спеціального засідання КУН. Пані
заступник Генерального секретаря також схвалює зусилля
України на шляху реформування і боротьби з корупцією попри
те, наскільки складною є ситуація.
31 березня 2017: Під час засідання КУН у штаб-квартирі НАТО
міністри закордонних справ держав – членів Альянсу знову
висловлюють неухильну відданість територіальній цілісності і
суверенітету України. Вони також аналізують поточну політичну
і практичну підтримку країни з боку НАТО. Міністри вітають
відкриття у Харкові реабілітаційного центру для українських
військовослужбовців, які були поранені під час виконання
службових обов’язків, за сприяння Цільового фонду НАТО із
медичної реабілітації. Окремі держави – члени Альянсу
оголошують про намір запропонувати допомогу Україні з огляду
на вибухи на складах боєприпасів у Балаклії.
9-10 липня 2017: Відбувається візит в Україну
Північноатлантичної ради на ознаменування двадцятиріччя
Особливого партнерства між Україною і НАТО. Посли держав
– членів Альянсу беруть участь у засіданні КУН в присутності
Президента Порошенка. У рамках дводенного візиту Генеральний
секретар проводить двосторонні зустрічі з Президентом, Прем’єр-
міністром та іншими чільними посадовцями і виступає у
Верховній Раді України. У своїй промові він підкреслює, що
Україна є незалежною державою і має право вільно обирати
механізми гарантування власної безпеки. Вітаючи поступ,
досягнутий Україною щодо наближення до стандартів НАТО, він
зауважує, що рішення про можливий вступ України до НАТО у
будь-якому разі ухвалюватиметься усіма 29 державами – членами
Альянсу. Генеральний секретар знову висловлює неухильну
підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і
закликає Росію вивести тисячі російських військовослужбовців,
які присутні на сході України, і припинити надавати підтримку
бойовикам шляхом забезпечення командування і управління й
поставок військової техніки. 1266-17 NATO Graphics & Printing – INFO-UKR-0717UKR

Липень 2017

За докладнішою інформацією та відеоматеріалами про відносини Україна – НАТО звертайтеся до

Переліку тематичних сторінок НАТО

NATO Public Diplomacy Division
1110 Brussels, Belgium
www.nato.int

12