НАТО

Що таке НАТО?
Організа́ ція Північноатланти́ чного до́ говору, також Північноатланти́ чний
алья́ нс або НА́ ТО (— міжнародна міжурядова організація, військово-
політичний союз 29 держав Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти
мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949.
 Історія розвитку та трансформації
Альянсу
Історія Північноатлантичного альянсу поділяється на низку періодів,
чітке датування яких має умовний характер, оскільки процеси
налагодження та розвитку механізмів співпраці між країнами-членами в
політичній, військовій, економічній та гуманітарній сферах не завжди
чітко збігаються. Ускладнює визначення чітких часових періодів і певне
відставання цих процесів від корекції цілей та завдань НАТО. Однак
офіційна історіографія альянсу, беручи до уваги виразність суттєвих
змін щодо завдань, принципів і механізмів діяльності Альянсу, визначає
такі основні періоди:
Історія розвитку Альянсу
 Основні періоди Альянсу
■ 1949-1956
■ 1956-1967
■ 1967-1975
■ 1975-1985
■ 1985-1990
■ 1990-2002
■ 2002-2014
 Бюджетування

■ НАТО — міжурядова організація, члени якої виділяють кошти та ресурси, необхідні для
повсякденного функціонування її згідно з Договором: проведення зустрічей, підготовки та
прийняття рішень, реалізації інших завдань в рамках спільних інтересів всіх членів
Альянсу.
■ Фінансування навчання і складу національних контингентів здійснюється за рахунок
бюджету відповідних держав. Вони ж несуть всі витрати з утримання своїх представництв
при НАТО, виплачують платню офіцерам, прикомандированим до штаб-квартири Альянсу.
Платня цивільним службовцям виплачується з бюджету НАТО. Всі програми НАТО
фінансуються спільно тими державами, які в них беруть участь.
■ Згідно з неофіційною домовленістю, члени Альянсу повинні витрачати на оборону не
менше 2% ВВП. Однак у 2013 році тільки невелика частина країн-членів НАТО виконали
ці вимоги. Згідно з даними НАТО, у США показник витрат на оборону сягнув 4,1%,
Великої Британії — 2,4%, Греції — 2,3%. Військовий бюджет Естонії був на рівні 2%,
Франції — 1,9%, Туреччини і Польщі — 1,8% , Німеччини — 1,3%, Італії — 1,2%. Іспанія,
Угорщина, Латвія та Литва витрачали на оборону менше ніж 1% ВВП. Середній показник
військових витрат європейськими членами Альянсу склав 1,4%
 Головна роль НАТО
У відповідності до статутних документів Альянсу, головна роль НАТО полягає
у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і
військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей
демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв'язання
суперечок та підтримує ці цінності в усьому євроатлантичному регіоні.
 Україна і НАТО
■ Україна є єдиною країною-партнером НАТО, що бере участь у всіх
основних поточних миротворчих місіях під її проводом. Українські
миротворці були задіяні у виконанні завдань у складі Міжнародних сил
безпеки в Косово, Тренувальної місії НАТО в Іраку, Міжнародних сил
сприяння безпеці в Афганістані (МССБ). Україна є учасницею
антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля».
 Цікаві факти
Україна, а точніше УРСР, вперше подала заявку на вступ до НАТО ще у 1954 році. Відбулося
це за наступних обставин.
10 березня 1954 року 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР Андрій Громико
направив В'ячеславу Молотову проект доповідної записки до Президії ЦК КПРС, яка
стосувалася просування проекту Загальноєвропейського договору з колективної безпеки. Аби
довести мирні цілі проекту і вибити з рук опонентів аргумент про спрямованість майбутньої
системи безпеки проти Північноатлантичного альянсу, пропонувалося висловити готовність
СРСР вступити в НАТО: нота була виграшною в будь-якому випадку — якщо Захід
відмовлявся, СРСР міг оцінити це як ворожу позицію і розпочати створення власної
Організації колективної безпеки, в разі ж згоди, а така можливість не виключалася, після
вступу СРСР до Північноатлантичного союзу «останній докорінно змінив би свій характер, —
вважав Громико, — і був би підірваний як агресивна, спрямована проти СРСР група держав».
Ініціатива отримала найвищий пріоритет. Було навіть призупинено розгортання Комісії з
роззброєння, «оскільки спроба оживлення Комісії могла бути використана для відволікання
уваги від нашої ноти 31 березня».
 Перспективи розвитку співробітництва
України й НАТО на сучасному етапі
■ У цьому контексті передбачається залучення визначеного комплекту сил і засобів
Збройних сил України до багатонаціональних військових формувань високої
готовності (комплекту військ (сил) у межах Системи резервних угод ООН, Сил
реагування НАТО, бойових тактичних груп Євросоюзу тощо). Практичними
прикладами такої діяльності є:
■ участь у Силах реагування НАТО;
■ залучення сил і засобів Збройних сил України до бойових тактичних груп
Європейського Союзу;
■ створення спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг).
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!!!