Віруси в системі органічного світу

Віруси є внутрішньоклітинними паразитами — вони розмножуються тільки в живих клітинах,

використовуючи їхній ферментативний апарат.

У таксономії живої природи вірусів виділяють в окремий таксон неклітинних форм життя Vira.
Основною відмінністю вірусів від клітин є відсутність обміну речовин і нездатність до самостійного
розмноження. Поза клітиною віруси не виявляютьознак живого і поводяться як агрегати біомолекул.
Позаклітинна форма вірусу називається віріон.Утім віруси використовують цілкомуспішний спосіб
відтворення. Подібно до всіх живих організмів, вони мають генетичний матеріал, який передають
своїм численним копіям. Віруси можуть видозмінюватися й еволюціонувати. Крім того, вони активно
впливають на еволюцію живих організмів.Існування вірусів було відкрито 1892 року видатним ученим
Д. Й. Івановським під час вивчення мозаїчної хвороби тютюну.

Будова вірусів

Розміри вірусів варіюють від 20–30 (вірус некрозу тютюну) до 300–400 нм. Головними компонентами
вірусу є молекула нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і захисна оболонка — капсид

Нуклеїнова кислота вірусу може бути представлена молекулою ДНК або РНК, яка може бути
одноланцюговою або дволанцюговою, кільцевою або лінійною. За типом нуклеїнової кислоти віруси
класифікують на ДНК-вмісні і РНК-вмісні. Тому за кількістю варіантів організації геному віруси набагато

різноманітніші, ніж бактерії й еукаріоти. Капсид складається з однакових білкових частинок —

капсомерів. Деякі віруси поверх капсиду мають ліпідну оболонку — суперкапсид. Білки капсиду
кодуються вірусним геномом, а суперкапсид утворюється з мембрани клітини-хазяїна.

Віруси рослин завдають величезної шкоди сільськогосподарським культурам. На приклад, вірус

тютюнової мозаїки є причиною втрат не тільки тютюну, а й томатів, перців і баштанних культур,у яких
він викликає некроз плодів. Урожаю рису завдає шкоди вірус карликовості рису. Картопля найчастіше
страждає від вірусу карликовості картоплі. Вірусні захворювання спричиняють у рослин нерівномірне
забарвлення, пожовтіння й хлороз листків, порушення росту (карликовість), зморшкуватість і
скручування листків, надмірну кущистість.

Віруси легко передаються від однієї рослини до іншої через контакт із соком хворих рослин (у разі
травмування рослин, під час пікіровки розсади, пасинкування тощо), через насіння, а також комахами-
переносниками.

Віруси бактерій — бактеріофаги — вибірково уражають бактеріальні клітини. Типова фагова частка
складається з голівки та хвоста. У голівці міститься ДНК або РНК. На кінці хвоста розташована базальна
пластинка, за допомогою якої вірус закріплюється на поверхні бактерії. Хвіст має вигляд порожнистої
трубки, по якій генетичний матеріал потрапляє з головки фага в цитоплазму бактерії.