Віруси, віроїди, пріони

Чіркіна Валерія
10-А клас
ВІРУСИ
 ПОНЯТТЯ ПРО ВІРУСИ ТА ЇХ РОЗМІРИ
Вірус (від лат. virus — «отрута») —мікроскопічна частка, здатна
інфікувати клітини живих організмів. Віруси є облігатними паразитами -
вони не здатні розмножуватися поза клітиною. В даний час відомі віруси,
що розмножуються в клітинах рослин, тварин, грибів і бактерій (останніх
зазвичай називають бактеріофагами)

1). Віруси – це найдрібніші живі організми

2). Їх розміри варіюють від 20 до 300нм
3). Віруси у середньому в 50 разів менше бактерій
4), Їх не можна побачити за допомогою світлового мікроскопа
5). Вони проходять через фільтри, що не пропускають бактерій

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ВІРУСІВ

 У 1898 році голландець Бейеринком ввів термін «вірус» (від лат.
«отрута»), щоб позначити інфекційну природу певних профільтрованих
рослинних рідин Мартин Бейеринк
 В 1852 році російський ботанік Дмитро Йосипович Іванівський отримав
інфекційний екстракт з рослин тютюну, уражених мозаїчною хворобою
Дмитро Йосипович
 БУДОВА ВІРУСА

1 - серцевина (однониткова РНК)

2 -білкова оболонка (капсид)
3 - додаткова липопротеїдна оболонка
4 - капсомери (структурні частини
капсида)

ВЛАСТИВОСТІ ВІРУСІВ
- Найдрібніші живі організми
- Не мають клітинної будови
- Здатні жити і відтворюватися, паразитуючи всередині інших клітин
- Більшість викликає хвороби
- Влаштовані дуже просто
- Знаходяться на межі живого і неживого
- Кожен тип вірусу розпізнає і інфікує лише певні типи клітин
 КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
РНК – вмісні
Симетрія капсидів у них кубічна і спіральна.
До них належать:
вірус поліомієліту, кліщового енцефаліту,
жовтої лихорадки, грипу, сказу, кору,
тютюнової мозаїки та група вірусів, які
інфікують хребетних тварин, комах і вищих
рослин
БУДОВА ВІРУСНИХ ЧАСТИНОК
Прості віруси
Складаються лише з білкових
субодиниць, які утворюють упорядковані
спіральні або багатогранні структури.
Вони можуть мати паличковидну,
нитчасту або кулясту форми.
ДНК – вмісні
Симетрія капсидів у них кубічна, спіральна,
складна та подвійна.
До них належать:
вірус віспи, герпесу, аденовіруси,
пухлиноутворюючі та бактеріофаги.
Складні віруси
Можуть бути додатково вкритими
ліпопротеїдною мембраною, та включає
також глікопротеїди. До складу додаткових
оболонок можуть входити і ферменти
 МЕХАНІЗМ ПРОНИКНЕННЯ ВІРУСУ
 Проникнення вірусу в клітину хазяїна починається із взаємодії
вірусної частинки з поверхнею клітини, на якій є особливі
рецепторні ділянки. Оболонка вірусу має відповідні прикріплені
білки, що “впізнають” ці ділянки.
 Усередину клітини вірус проникає такими шляхами:

- вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною (наприклад,

вірус грипу);
- шляхом піноцитозу;
- через пошкоджені ділянки клітинної стінки.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВІРУСІВ ПІД МІКРОСКОПОМ

Вірус папіломи
Пташиний грип
Вірус гепатиту
ВІРОЇДИ
 ВІРОЇДИ – ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Віроїди (від "віруси" та грец. εἶδος — форма, вид) — інфекційні агенти, які являють
собою низькомолекулярну, висококомплементарну одноланцюгову молекулу РНК,
замкнену в кільце, та на відміну від вірусів не мають білкової оболонки.
Послідовності нуклеотидів віроїдів не кодують власних білків.
Віроїди викликають хвороби рослин.

Схема будови молекули віроїду: 1 - комплементарні ділянки одноланцюговоі РНК;

2 - некомплементарні ділянки одноланцюгової РНК

Найменші віроїди scRNA (малі цитоплазматичні

Більшість віроїдів
ЦІКАВО

РНК) вірусу жовтої плямистості рису мають

ЗНАТИ

містить від 250 до 375 довжину 220 нуклеотидів. Для порівняння: геном
нуклеотидів — набагато найменшего відомого вірусу, здатного викликати
менше, ніж віруси. інфекцію, має розмір ≈ 2000 основ.
 ВІРОЇДИ-ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ
 Віроїди відкрив 1971 році Теодор Дінер, який
вивчав інфекційне захворювання картоплі,
відоме під назвою «веретеноподібність бульб».
На превеликий подив дослідника під час
біохімічного аналізу очищеного збудника не
виявили жодних ознак білка.
 З’ясувалося, що інфекцію спричиняла
одноланцюгова молекула РНК. Подальші
детальні дослідження дали змогу встановити,
що вона має форму замкненого ланцюга і
складається всього з 375 нуклеотидів. Ця РНК
не кодує жодного білка, оскільки
самовідтворюється в клітині хазяїна.

Теодор Отто Дінер Симптоми інфекцїі,

американський дослідник спричинені віроїдом
веретеноподібності
бульб картоплі
ЯК ВІРОЇДИ ПОТРАПЛЯЮТЬ У КЛІТИНУ
РОСЛИНИ

під час механічного за допомогою

при вегетативному
ушкодження тканин комах
розмноженні

НАСЛІДКИ
Наразі відомо вже багато різних Віроїди можуть завдавати значних збитків рослинництву.
захворювань рослин (екзокортіс Так за останні 50 років на Філіпінах загинули мільйони
кокосових пальм від хвороби каданг-каданг, що
цитрусових, «каданг-каданг» кокосових викликається віроїдом.
пальм, сонячного опіку авокадо та ін.).
ПРІОНИ
 ПРІОНИ – ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Пріони — особливий клас інфекційних агентів, чисто білкових (тобто
таких, що не містять нуклеїнових кислот), що викликають важкі
захворювання центральної нервової системи у людей і ряду вищих.
Пріонний білок, що володіє аномальною тривимірною структурою,
здатний прямо каталізувати структурне перетворення гомологічного йому
нормального клітинного білка в собі подібний (пріонний), приєднуючись до
білка-мішені і змінюючи його конформацію. Як правило, пріонний стан
білка характеризується переходом α-спіралей білка в β-складчастість.

Зміна укладки поліпептидного ланцюга

під час перетворення нормального балка (а) на
пріон (b)
Життєвий цикл пріонів має свої особливості. За нормальних умов пріони –
це нешкідливі клітинні білки,проте вони мають здатність перетворюватися
на стійкі структури, які спричиняють деякі смертельні захворювання
головного мозку в людей та тварин. Уражена ділянка мозку має характерну
губчасту структуру, яка свідчить про ураження великої кількості нервових
клітин, що призводить до виражених неврологічних симптомів, таких як
зниження тонусу м’язів, недоумство, втрата пам’яті і безсоння.
Гістологічний препарат, ураженої пріонами
тканини із утворенням характерною
губчастої структури.

ПРІОННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЮДИНИ

Найбільш відомі пріонні інфекції, пов'язані з ураженням головного мозку:
хвороба Кройтцфельдта - Якоба
фатальна сімейна безсоння
хвороба Куру (Kuru), пов'язана з ритуальним канібалізмом у деяких
країнах Океанії;
синдром Герстманна - Штройслера - Шейнкера.
Ці хвороби є повільними інфекціями, що спричиняють ураження сірої
речовини головного мозку і призводять до рухових порушень, психічних
розладів, недоумства, смерті.