Віруси

Підготувала
Учениця 10-Б класу
Сулима Юлія
 Віруси
• Ві́руси ( Вимова. Від лат. virus — отрута) —
неклітинні форми живих організмів, які
складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК)
і білкової оболонки, зрідка включаючи інші
компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо).
• Поширені всюди.
Викликають хвороби рослин, тварин і
людини. Існує декілька механізмів
антивірусного захисту організму
людини. Один із них —
синтез інтерферону, протеїну, що бере
участь в блокуванні розповсюдження
вірусної інфекції між сусідніми
клітинами. Розділ біології, що вивчає
віруси називається вірусологією.
• 2002 року в університеті Нью-Йорку був
створений перший синтетичний вірус —
аналог природного вірусу поліомієліту.
 Еволюція
• У процесі вивчення природи вірусів, після відкриття
їх Дмитром Івановським (1892) формувалися уявлення про
віруси як про дрібні організми. Найправдоподібнішою є
гіпотеза про те, що віруси походять з «утікача» нуклеїнової
кислоти, тобто нуклеїнової кислоти, що набула
спроможність реплікуватись незалежно від тієї клітини, із
якої виникла, хоча при цьому передбачається, що така ДНК
реплікується з використанням структур цієї або іншої клітин.
• На підставі дослідів фільтрації через градуйовані лінійні
фільтри були визначені розміри вірусів. Виявилося, що
розмір найдрібніших із них становив 20—30 нанометрів, а
найбільших — 300—400 нанометрів.
• У процесі подальшої еволюції у вірусів змінювалася більше
форма, аніж хімічна будова.
Віруси складаються з різноманітних компонентів:

1. серцевина — генетичний
матеріал (ДНК або РНК).
Генетичний апарат вірусу
кодує від декількох (Вірус
Тютюнової Мозаїки) до
сотень генів (Вірус Віспи,
понад 100 генів).
Необхідний мінімум —
гени, що кодують вірус-
специфічну полімеразу та
структурні білки.
2. білкова оболонка, що
називають капсидом.
Оболонка часто побудована з
ідентичних повторюваних
субодиниць — капсомерів.
Капсомери утворюють
структури з високою
симетрією.
3. додаткова ліпопротеїдна
оболонка. Ліпідна
оболонка походить з
плазматичної мембрани
клітини-хазяїна та
трапляється в порівняно
складних вірусів (вірус
грипу, вірус герпесу).
Цілком сформована
інфекційна вірусна частка
називається віріоном.
• Приклади структур
ікосаедричних
віріонів.
А. Вірус, що не має
ліпідної оболонки
(наприклад, пікорнаві
рус).
B. Оболонковий
вірус
(наприклад герпесвіру
с).
Цифрами позначені:
(1) капсид, (2) геномна
нуклеїнова кислота,
(3) капсомер,
(4) нуклеокапсид,
(5) віріон,
(6) ліпіднаоболонка,
(7) мембранні білки
оболонки.
Механізм інфікування
1. Приєднання до
клітинної мембрани.
2. Проникнення в клітину.
3. Роздягання.
4. Перепрограмування
клітини.
5. Персистенція.
6. Створення нових
вірусних компонентів.
7. Дозрівання віріонів і
вихід з клітини.
• Те, чи можна віруси вважати живими, залежить від прийнятого
визначення життя. Зазвичай віруси вважаються живими за
«функціональним» визначенням життя, проте не за «структурним».
• Функціональне означення життя полягає у формуванні списку аксіом, які
не відштовхуються від його структури, які мусить виконувати
кожен організм, щоб його можна було визнати живим. Він повинен (одна
з можливих аксіоматизацій, хоча усі вони означають приблизно те саме):
• бути здатним до розмноження;
• виказувати спадкову мінливість, яка впливає на можливості
розмноження, тобто бути здатним до еволюції.
• Отже кристали, пріони чи комп'ютерні віруси, хоча й здатні
розмножуватися, не володіють жодними істотними спадковими рисами,
отже не є живими. Біологічні віруси згідно з цим визначенням, є живими.
• Структурне визначення життя полягає у встановленні списку
критеріїв, які відштовхуються від структури організму. Це, між
іншим:
• розмноження
• ріст
• обмін речовин
• клітинна будова, з рибосомами та іншими органелами
• генетичний матеріал, який зберігається у вигляді нуклеїнових
кислот
• наявність білка і нуклеїнових кислот
• рух
• На відміну від функціонального визначення, тут не має
визначеного набору умов, у більшості таких наборів віруси не
задовольняють принаймні одну з таких умов.
 Дякую за увагу!

• Ряд (-virales)
• Родина (-viridae)
• Підродина (-virinae)
• Рід (-virus)
• Вид