You are on page 1of 13

ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РОЗМІЩЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

ОКРЕМИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЛІКАРНІ ЗА МАТЕРІАЛАМИ


ПРОЕКТА

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні основи розміщення лікувальних закладів та


планування їх окремих структурних підрозділів за матеріалами проектів, нормативних
документів та ситуаційних задач. Навчитись складати відповідні гігієнічні висновки та
обґрунтовані рекомендації.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:


1. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки лікувально-профілактичного закладу
(розміри, характеристика ґрунту, зонування, відсотки забудови та озеленення).
2. Гігієнічне значення систем забудов лікарень, їх порівняльна характеристика
щодо умов перебування хворих, експлуатації та праці медперсоналу.
3. Проекти забудови (реконструкції або капітального ремонту) лікувально-
профілактичного закладу:
а) порядок замовлення, експертизи, узгодження та варіанти погоджень;
б) перелік та характеристика основних складових частин (альбомів) проекту;
в) порядок забудови, контролю та прийняття об’єкту до експлуатації.

ЗАВДАННЯ:
1. Занести до протоколів умовні позначки основних конструктивних елементів
проектів будівництва.
2. На основі експертизи проекту забудови або вивчення змісту відповідної
ситуаційної задачі скласти обґрунтовані висновки та рекомендації.

ЛІТЕРАТУРА: основна:
1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова
Книга, 2006. ― С. 474-484.
2. Гончарук Є.Г. та ін. Комунальна гігієна. — Київ: Здоров’я, 2003. — С.615-617, 632-
657.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами
екології —2-ге вид.: К.: Здоров’я, 1999. — С. 466-608.
4. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа, 1983.
— С. 297-300.
або 1971 р. с. 389-412; або 1964 р. с. 412-432.
5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М.: Медицина, 1971. — С. 306-
319.
6. Матеріали лекції до теми.
додаткова:
1.Никберг И.И. Гигиена больниц. — К.: Здоров’я, 1993. — Розділ 2.
2.Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М. Охорона праці у медицині та фармації. —
Вінниця: Нова Книга, 2005. — С. 222-234.
3.Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я
(ДБН В.2.2.-10-2001). — К.: Держбуд України, 2001. — С. 5-12, 37-39, 77-90, 94-98, 122-136.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Становлення вітчизняної охорони здоров’я у значній мірі залежить від зміцнення її


матеріально-технічної бази. Правильна забудова нових або реконструкція існуючих споруд
лікувально-профілактичних закладів є основою для створення належних умов діагностики,
лікування, перебування хворих та праці медичного персоналу.
За діючими вимогами будь-яке будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт
мають здійснюватись у відповідності із розробленим проектом.
2
Проект — це сукупність документів (розрахунків, креслень, будівельних рішень) для створення
нової або ремонту чи реконструкції існуючої споруди. Як правило, проекти розробляють відповідні
проектні інститути.
Початком роботи є: а) стадія замовлення. Це коли замовник (управління охорони здоров’я,
головний лікар чи майбутній власник приватної медичної структури) викладає проектантам свої
побажання (бачення) щодо нової забудови чи реконструкції існуючої споруди.
Продовженням роботи над наданим проектом є: б) стадія експертизи проекту.
Слід знати, що наданий проект має набути офіційної чинності лише після його експертизи та
узгодження, а це має виняткове значення. Адже більш вигідно внести виправлення та зміни до проекту
та досить складно щось перебудувати після завершення будівництва.
Зрозуміло, що лікарю важко сповна в деталях вивчити проект, але у його основі слід розібратись.
Тут можуть допомогти знання щодо умовних позначок основних конструктивних елементів споруди та
інженерно-технічного оснащення.
Занесення до протоколів умовних позначок основних конструктивних елементів проектів
будівництва виконується студентами під час самопідготовки. Таких позначок в проектах безліч і вони
зрозумілими залишаються тільки для фахівців інженерно-проектувально-будівельного профілю. Тому
лікарю слід знати хоча б такі умовні позначки як: вікно, двері, опалювальний пристрій, туалет (унітаз,
умивальник), ванна, душ, світильник і т.п. Такі позначки є у рекомендованих підручниках, а їх
зменшену кількість слід дивитись у додатку І даної методичної розробки.
Проведення експертизи проекту будівництва слід здійснювати у послідовності, що базується на
наявності обов’язкових складових елементів (альбомів):
1. Паспортна частина, надає інформацію про повну назву лікувально-профілактичного
закладу, назву проектного інституту, перелік документів (альбомів), рік розробки проекту та ін. Стає
зрозумілим, що кращим буде проект, який розроблено спеціалізованими проектними інститутами
Міністерства охорони здоров’я (Гіпроздоровпроект і ін.). Має значення і рік розробки проекту (його
давність). Сучасне проектування базується на нових тепло- та енергозберігаючих технологіях
будівництва, впроваджені нові будівельні норми та правила, а тому до «старих» проектів слід
відноситись критично.
2. Пояснювальна записка, є саме тією текстовою складовою частиною проекту, що відтінює ті
особливості проекту, які не можна викласти графічно. Вона може бути або окремим (самостійним)
документом або мати окреме пояснення до кожного із документів. Лікарю слід уважно вивчити цей
документ, звернути увагу на пояснення щодо особливостей будівельних матеріалів, визначити, до якої
кліматичної зони адаптується даний проект (адже будівля у Криму відрізняється від будівель Поділля) та ін.
3. Генеральний план земельної ділянки являє собою своєрідний вид на лікарняну територію
зверху. В ході його експертизи слід звернути увагу на загальну площу та її відповідність потужності
лікарні (див. додаток ІІ), наявність обов’язкового зонування, правильність розподілу території під
забудову та озеленення, кількість в’їздів, функціональне розмежування та взаєморозташування зон та
ін. (див. додаток ІІІ).
4. Генеральний план благоустрою лікарняної території — своєрідне продовження
генерального плану, але з детальною викладкою особливостей озеленення, твердого покриття,
використання малих архітектурних форм (арки, фонтани, альтанки) та ін. Можливо такий документ
буде знаходитись не поруч з генеральним планом земельної ділянки, але він є обов’язковим і являє
собою відчутне доповнення до задумів архітектора щодо лікарняної території.
5. Ситуаційний план, це своєрідний опис оточення земельної ділянки (лікарняної території).
Під час його аналізу слід звернути увагу на відстань лікарні від об’єктів (магістралі, промислові та інші
структури), які можуть негативно впливати на повітря, воду або грунт лікарні. Враховується відповідна
відстань, роза вітрів місцевості та ін. Доцільно розташовувати лікарні у місцях з максимальним
оточенням лісопарками та іншими природними краєвидами.
6. Фасади являють собою вид споруди зовні, тобто слід вивчити 4 зображення споруди: вид
споруди з переду, з боків (причілків) та з тилу. Такі зображення дозволяють дізнатись, яка висота
споруди, кількість та висота поверхів, особливості даху та інші архітектурні оздоблення споруди.
7. Розтини (розтини вертикальні через сходові марші) та плани поверхів (горизонтальні зрізи
через вікна і двері). Такі документи надають змогу визначити висоту приміщень вікон, дверей, сходових
маршів та ін. Плани поверхів містять інформацію про всі приміщення, їх площу, характер
взаєморозташування, кількість вікон та дверей, їх розміри тощо. Кількість планів поверхів на проекті
може відповідати кількості поверхів споруди, однак якщо планування на всіх поверхах однакове то
3
можна обмежитись планами 1 та 2 поверхів. Саме на планах поверхів слід дізнатись, чи є передбаченим той
перелік приміщень, який потрібний відповідному лікарняному відділенню або службі (додатки ІV—VIII).
8. Плани санітарно-технічного оснащення (штучне освітлення, водопостачання,
водовідведення, опалення, санітарно-технічне обладнання вбиралень, душових, вентиляція та ін.).
9. Плани інженерно-технологічного та технічного оснащення споруди (ліфти,
телефонізація, комп’ютеризація, пожежна та охоронна сигналізація, централізована подача кисню тощо)
та окремих лікарняних структур (оснащення діагностичних центрів, рентгенкабінетів, стоматкабінетів,
автоклавних, операційних, стерилізаційних, прозекторських тощо).
10. Кошторис (вартість) будови, її благоустрою, оздоблення та оснащення і, на кінець,
узагальнена вартість.
Вивчаючи зміст кожного документу (альбому) проекта лікар має постійно звірятись із
відповідними Державними будівельними нормами України (ДБН В.2.2.-10-2001) та із дотриманням
проектантами санітарних норм і правил. Виявлені недоліки мають увійти до змісту варіантів узгоджень.
Навіть якщо наданий проект повністю задовольняє замовника, це ще не дає підстав вважати його
офіційним документом та розпочинати будівництво, тому що слід здійснити: в) стадію узгоджень
проекту із місцевою СЕС, інспекціями пожежного нагляду, охорони праці, охорони природи,
енергопостачальними організаціями тощо. Лише після цього замовник викладає варіант узгоджень у
слідуючій (можливій) редакції:
1. «Погоджено» — якщо проект відповідає всім побажанням замовника та гігієнічним
нормам.
2. «Погоджено за умови» — якщо є можливість виправити недолік. В цьому випадку
замовник викладає свої претензії (побажання) письмово, офіційно скріплює текст печаткою.
3. «Відмовлено у погоджені» — при цьому слід дати коротке викладення причин відмови.
Необхідно також знати, що проекти бувають:
а) типові — тобто такі, що використовуються багаторазово і це не є окрасою у нашому
містобудуванні, коли всі споруди одинакові (одинакові мікрорайони, вулиці, села, лікарні тощо). Такий
проект не завжди відповідає сучасним вимогам до лікарень і, особливо, сучасним медичним
технологіям.
б) за індивідуальним замовленням, тобто індивідуальні. Вони сповна відтінюють вимоги до
сучасних лікувально-профілактичних закладів, та й самі споруди мають своє обличчя та
індивідуальність.
Після узгодження проекту та отримання дозволу (рішення місцевої влади) наступає г) стадія
будівництва та контролю за його відповідністю до запроектованого та д) стадії контролю робочих
комісій (від СЕС, пожежної інспекції, інспекції з охорони праці та ін.) та є) стадія роботи державної
комісії з прийняття об’єкту до експлуатації. Якщо така послідовність буде дотримана, а замовник
проявить відповідну принциповість та контроль, то можна вірити, що у такій лікарняній споруді будуть
створені належні умови перебування хворих та праці лікарів і медперсоналу.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Проект будівництва багатопрофільної лікарні містить наступний перелік основних документів:
1. Пояснювальна записка.
2. План фасаду (парадна сторона).
3. План 1 поверху.
4. План санітарно-технічного обладнання.
5. Кошторис.
Проектом передбачено спільне приймальне відділення для пацієнтів дитячих, пологових та
інфекційних відділень.
Викладіть можливий варіант погодження проекту та обґрунтовані пропозиції.

Задача 2
Генеральним планом забудови майбутньої лікарні на 500 ліжок передбачено: площа земельної
території становить 3 га; єдиний спільний в’їзд до всіх зон; під забудову відводиться 41% території; під
озеленення — 38%, поліклініка розташована на четвертому поверсі лікувального корпусу, одноліжкові
палати розмірами 6м  3м мають вікна, розмір яких 1,8м  1,2м.
Викладіть можливі варіанти погоджень проекту та обґрунтуйте пропозиції.
4

Задача 3
Для будівництва лікарні обрано децентралізований тип забудови. Зокрема, передбачено, що під
забудову буде зайнято 35% території; під озеленення — 32%; в’їзд (вхід) до поліклініки буде проходити
через зону лікувальних корпусів. Окрім цього передбачено у кожному стаціонарному відділенні
санітарні блоки у складі таких приміщень: туалет — 1, умивальник — 1 та душова — 1.
Визначте чи відповідає таке проектування санітарним нормам? Якщо ні, то які варіанти
погоджень та пропозиції?

Задача 4
Заплановано будівництво лікарні (медико-санітарної частини) хімкомбінату з північної сторони
промислової зони. Домінуючий напрямок вітрів у даній місцевості: Півн. — 20; Півн.-Схід — 15; Півд.-
Схід — 25; Півд. — 190; Півд.-Зах. — 40; Зах. — 45; Півд.-Зах. — 20; Півн. — 5. Складіть розу вітрів.
За генеральним планом земельної ділянки передбачено: зона поліклініки та зона лікувальних
корпусів. Від загальної площі: під забудову відведено 40%, під озеленення — 40%, решта — дороги,
тротуари.
Чи відповідає такий ситуаційний та генеральний плани гігієнічним вимогам? Вкажіть
відповідний варіант погоджень та, при необхідності, обґрунтовані пропозиції.

Задача 5
Відповідно до результатів санітарної експертизи проекту поліклінічної споруди отримані такі
дані: споруда 5-типоверхова, ліфти не передбачено, санітарний блок розташований лише на 1 поверсі,
забудова коридорів 2-хстороння, кабінет лікаря-терапевта (площа 6м2, світловий коефіцієнт 1:9,
проекція небосхилу — 20 см, освітлення робочого місця люмінесцентне — 200 лк). Передбачена
природна вентиляція за рахунок кватирки, площа якої становить 0,2м2.
Викладіть варіант погоджень та, при потребі, пропозиції.

Задача 6
Під будівництво багатопрофільної лікарні на 700 ліжок виділено 1,9 га земельної площі, де 2
роки назад знаходились склади отрутохімікатів (пестицидів). Генеральним планом забудови та
благоустрою території передбачено такий розподіл площ:
— 45% площі — озеленення;
— 45% площі — забудова;
— 10% площі — тротуари та ін.
Окрім цього запроектовано:
— загальне приймальне відділення для усіх стаціонарів;
— пряме водовідведення із інфекційних відділень до міських мереж каналізації;
— розташування господарчих споруд між лікувальними корпусами.
Ваш варіант погоджень та, при потребі, пропозиції.

Задача 7
Заплановано будівництво терапевтичного корпусу. Зокрема проектом забудови передбачено:
кількість поверхів — 9, для всіх відділень буде використовуватися спільний приймальний покій, а
також спільний санітарний блок для 2-х відділень, забудова коридорів — 2-хстороння. Палати звичайні,
4-хліжкові, площа кожної складає 20м2, світловий коефіцієнт — 1:8, проекція небосхилу — 21см,
коефіцієнт природного освітлення — 0,9%.
Яким може бути варіант погодження та пропозиції?

Задача 8
Планом забудови терапевтичного відділення на 75 ліжок передбачено:
— 19 палат (кожна на 4 ліжка);
— процедурна, маніпуляційна (в одному кабінеті);
— санітарний блок, у складі якого: 2 туалети, 1 умивальник та 1 кабіна особистої гігієни;
— кабінет завідуючого відділенням — 24 м2;
— сестринський пост розташовується в ординаторській, площа якої становить — 19 м2.
Зробіть висновок та потрібні пропозиції.
5

Додаток ІІ
Орієнтовні площі земельних ділянок лікарень в залежності від кількості ліжкомісць
(відповідно до БН і П 2.07.01-89)

Кількість На 1 ліжко (м2)


ліжкомісць централізована забудова децентралізована забудова дитяча лікарня
до 50 300 400 500
до 100 200 300 450
до 200 150 200 400
до 300 125 150 250
до 400 110 140 200
до 500 100 125 150
до 600 100 124 125
до 800 80 100 100
до 1000 80 100 100
Примітка: Зворотна залежність площ ділянки до кількості ліжок зумовлена тим, що крупні лікарні, як
правило, будуються у великих містах в житловій зоні, де знайти великі та вільні території не реально. Для
інфекційних, онкологічних та туберкульозних лікарень площа земельної ділянки збільшується на 20%.
Додаток ІІІ
Деякі нормативи до планування земельної ділянкибагатопрофільної лікарні
№ п/п Показники Частка від загальної площі
1. Поліклінічна зона від 4% до 6%
2. Зона лікувальних корпусів від 10% до 16%
3. Зона спеціалізованих відділень від 5% до 10%
4. Господарська зона від 2% до 4%
5. Садово-паркова зона (дороги, тротуари) не менше, ніж 60% (не менше, ніж 25 м2 на 1 ліжко)
Примітка:
1. Між зонами лікарні повинні бути смуги зелених насаджень шириною 25-30 м.
2. Відстань між спорудами повинна становити 25-30 м.
3. Відстань від крайньої споруди до так званої «червоної лінії» повинна складати не менше, ніж 30 м.
4. Ширина захисних смуг по периметру повинна становити 15-30 м.
5. Слід мати окремі в’їзди:
— до лікувальних неінфекційних корпусів;
— до лікувальних інфекційних корпусів;
— до паталогоанатомічних корпусів;
— до господарчої зони;
— окремий вхід та під’їзд до поліклініки.
Додаток IV
Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
Приміщення Площі та інша інформація
Вхід, тамбур 4-6 м2
Вестибюль 20-60 м2
Гардеробна, реєстратура, довідкова служба, аптека кожне приміщення 8-30 м2
Кабінет завідуючого поліклінікою, сестри-господарки, каса 8-12 м2
Санітарні вузли, умивальники (окремо для чоловіків та жінок) на кожному поверсі
по 2-3 кабінети
Окрема кімната для технічного персоналу з відокремленим місцем для
8-12 м2
дезинфікуючих та мийних матеріалів, а також предметів прибирання
Коридори (ширина не менш, ніж 3 м) одно- або частково двостороння забудова
Кабінети за профілем:
— терапевтичні 40% від загальної площі
— хірургічні 20% від загальної площі
— дитячі, гінекологічні та ін. 30% від загальної площі
— адміністративні та допоміжні 10% від загальної площі
за вимогами:
— площа не менше, ніж 12 м 2
— світловий коефіцієнт 1:5 — 1:6
— коефіцієнт природного освітлення не менше, ніж 1,25%
— штучне освітлення 150 лк (лампи розжарювання), 300 лк (лампи
люмінесцентні)
— температура повітря 20°С
6
— місце для очікування 1,5 м2 на 1 відвідувача
Примітка: При змішаному та децентралізованому типах забудови поліклінічна споруда
розташовується на самостійній зоні, що наближена до міських транспортних сполучень і повинна мати
паркувальний майданчик та окремий в’їзд і підхід. Сучасна багатопрофільна поліклініка повинна мати 3
окремих входи (виходи) відповідно для дітей, для хворих дорослих та для здорових відвідувачів.
Додаток V
Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)

Назва приміщень Площі та інші відомості
п\п
1. Вестибюль та очікувальна 12 м2 (поруч довідкова служба на 2 туалети)
2. Реєстратура 12 м2
3. Кімната тимчасового зберігання одягу хворих не менше 4 м2
4. Палата-бокс 22 м2
5. Оглядова 12-18 м2
6. Санпропускник:
— роздягальня 6 м2
— ванна, душ 10 м2
— одягальня 6 м2
7. Процедурна-перев’язочна-гіпсувальна 22 м2
8. Рентгенкабінет згідно будівельних нормативів
9. Ургентна операційна:
— передопераційна 10 м2
— стерилізаційна 10 м2
— операційна зала 36 м2
10. Лабораторія для проведення термінових аналізів 8-10 м2
11. Приміщення для санітарної обробки суден, клейонок,
6-9 м2
зберігання предметів для прибирання приміщень
12. Палати: на 1 ліжко 9 м2
на 2 ліжка 12 м2
13. Кабінети:
— завідуючого 12 м2
— чергового лікаря 10 м2
— старшої медсестри 10 м2
— медичного персоналу 8 м2
14. Санітарний пропускник для персоналу 14-28 м (гардероби, душові, туалети)
2

15. Кімната чистої білизни 4 м2


16. Місце для зберігання каталок, носилок 4-6 м2
17. Приміщення для виписки хворих:
— кімната медсестри 8 м2
— кімната для переодягання 4-6 м2
Примітка: Такі відділення, як дитячі, інфекційні, психіатричні, пологові та дерматовенерологічні
повинні мати самостійні приймальні відділення (покої).
Додаток VI
Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок

Назва приміщень Площі та інші відомості
п\п
1. Палати:
— 1-ліжкові 5%
— 2-ліжкові 15%
— 3-ліжкові 14%
— 4-ліжкові 60%
— для інших цілей 6%
2. Кімната денного перебування хворих 15 м2
3. Лікувально-допоміжні кабінети та кімнати:
— кабінет завідуючого відділенням 12 м2
— кабінет лікарів 10-12 м2
— процедурна 13-18 м2
— маніпуляційна 8-10 м2
— кімната старшої медсестри 10 м2
— кімната для персоналу 10-12 м2
4. Господарчі приміщення:
— буфетна з мийною для персоналу 14-22 м2
— їдальня 18-25 м2
7
— кімната сестри-господарки 10 м2
— місце для каталок 5 м2
5. Санітарний блок:
— туалети (з умивальниками у шлюзах) 2 - для хворих,
1 - для персоналу
— ванна та умивальники 12 м2
— кабіна особистої гігієни жінки 5 м2
— приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни 3-5 м2
— приміщення для миття та стерилізації суден, клейонок та інших
предметів догляду за хворими 4-6 м2
— приміщення для приготування та зберігання дезинфікуючих розчинів
та предметів для прибирання приміщень 15-18 м2
6. Комора чистої білизни 8 м2
7. Пост чергової медсестри 4 м2

Примітка:
1. Оптимальний варіант забудови коридору лікарняного відділення одно- або частково двосторонній.
2. Кабінети зав. відділеннями, лікарів (ординаторську) доцільно розташувати біля входу, їдальню —
ближче до ліфтів, санітарний блок — у кінці коридору, пост медичної сестри — у максимальному наближенні
до палат.
Додаток VII
Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень

№ Площі та інші
Назва приміщень
п\п відомості
1. Операційна зала 36-48 м2
2. Передопераційна 15-25 м2
3. Стерилізаційна 10-15 м2
4. Наркозна 20-30 м2
5. Приміщення для зберігання та приготування крові 10 м2
6. Лабораторія для проведення термінових аналізів 10 м2
7. Інструментально-матеріальна 10 м2
8. Приміщення для сортування та миття інструментів 10 м2
9. Приміщення для систем штучного кровообігу та ін. 18 м2
10. Гіпсувальна 20 м2
11. Кімната для чистої білизни та для тимчасового зберігання брудної білизни по 10 м2
12. Післяопераційна палата 13 м2 на 1 ліжко
13. Кабінети (кімнати):
— кабінет зав. комплексом (блоком) 10 м2
— кабінет хірургів 10 м2
— кімната медичних сестер 10 м2
— кімната молодшого персоналу 10 м2
14. Санпропускник для персоналу (гардероб для домашнього одягу, душова,
до 20 м2
гардероб для робочого одягу)
Примітка: На 30-40 ліжок повинна бути передбачена 1 операційна. Операційний комплекс доцільно
розташувати у окремому крилі будівлі (бажано на верхньому поверсі або у спеціальній прибудові)

Додаток VIII
Інфекційне відділення

Назва приміщень (основний перелік) Площа та інші відомості
п\п
1. Приймально-оглядові бокси для відділень:
— до 60 ліжок 2 бокси
— до 100 ліжок 3 бокси
— понад 100 ліжок на кожні 50 ліжок —
1 бокс
2. Бокси:
— на 1 ліжко 22 м2
— на 2 ліжка 27 м2
3. Напівбокси:
— на 1 ліжко 22 м2
— на 2 ліжка 27 м2
4. Палати із шлюзом, туалетом та умивальником:
8
— на 1 ліжко 14 м2
— на 2 ліжка 21 м2
5. Лікувально-допоміжні та господарчі кабінети (кімнати):
— кабінет зав. відділенням
— кабінет лікарів 12 м2
— кімната старшої сестри 10-12 м2
— кімната для персоналу 10 м2
— кімната для сестри-господарки 10-12 м2
— приміщення прибирального інвентаря 10 м2
— сестринський пост 8 м2
— буфетна та приміщення для миття і стерилізації кухонного 4 м2
посуду
— кімната для чистої білизни 14-22 м2
— кімната для брудної білизни 8 м2
8 м2
6. Санітарний пропускник для персоналу:
— кімната для домашнього одягу 8 м2
— душова 12 м2
— кімната для робочого одягу 8 м2
7. Рентгенкабінет згідно з будівельними нормами

Примітка: Інфекційне відділення повинно мати 2 входи: один для хворих, другий — для персоналу,
доставки їжі та чистих речей. При недостатній кількості палат-напівбоксів або палат-боксів слід розташувати
хворих у 1-2 ліжкових палатах з шлюзами та умивальниками. Доцільно в кожній окремій палаті на 2 та більше
місць розміщувати хворих за однотипним діагнозом. Крім того, необхідно здійснювати і групування палат:
— палати для хворих з вірусними збудниками;
— палати для хворих з харчовими отруєннями;
— палати для хворих на вірусний гепатит та ін.
9

Вихідний контроль рівня знань студентів

1. Перерахуйте основні типи палат у лікувально-профілактичних закладах:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 569.
1). Перев'язочна 4). Цокольна палата *7). Напівбокс
*2). Звичайна палата *5). Палата інтенсивної терапії 8). Операційна
*3). Палата боксована 6). Маніпуляційна *9). Бокс

2. Що таке проект забудови?


Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 150-151, 476-
477.
1). Це протокол зборів колективу лікарні
*2). Це сукупність документів (розрахунків, креслень, будівельних рішень) для будівництва нової споруди
3). Це наказ головного лікаря
*4). Це сукупність документів для реконструкції існуючої споруди
5). Це макет зонування земельної ділянки лікарні
*6). Це сукупність документів (розрахунків, креслень, будівельних рішень) для створення нової або
реконструкції існуючої споруди
7). Це відтінення стану існуючої споруди на макеті
8). Це побажання проектної організації
9). Це побажання замовників

3. Проекти будівництв бувають:


Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 474-479.
*1). Індивідуальні *4). Індивідуальні та типові 7). Вдалі
2). Унікальні 5). Своєрідні 8). Невдалі
*3). Типові 6). Неповторні 9). Різні

4. Назвіть основні приміщення операційного блоку:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 579.
1). Оглядова *7). Наркозні приміщення
*2). Операційні приміщення 8). Реєстратура
*3). Санітарний пропускник *9). Господарські приміщення (приміщення для
*4). Передопераційні приміщення розбирання та миття інструментів, кімната для
*5). Лікувально-допоміжні приміщення чистої білизни і т.д.)
*6). Стерилізаційні приміщення

5. Структура напівбоксу:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 576-577.
*1). Палата 7). Хворі заходять і виходять через окремий
*2). Шлюз вхід з вулиці
*3). Санітарний вузол 8). Розрахований на одного пацієнта
4). Санітарний вузол суміжний з сусідніми палатами 9). Розрахований на 3-4 пацієнтів
*5). Відсутній окремий вихід на вулицю
*6). Хворі прибувають через палатний коридор

6. Назвіть основні приміщення інфекційних відділень:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 576.
*1). Рентгенодіагностичний кабінет 6). Реєстратура
*2). Бокси *7). Процедурна
*3). Санітарний пропускник (шлюз) *8). Господарські приміщення
*4). Кабінет лікаря 9). Операційна
*5). Напівбокси

7. Назвіть основні стадії проектування та забудови лікарні:


Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 475-479.
*1). Стадія замовлення та експертизи проекту *5). Стадія контролю за ходом будівництва
2). Стадія інвестувань 6). Стадія мінімізації кошторису
*3). Стадія узгоджень проекту *7). Стадія участі профільних комісій та державної
4). Стадія інноваційних технологій комісії з прийняття об’єкту до експлуатації
10
8). Стадія оптимізації кошторису 9). Таких стадій не буває

8. Дайте перелік основних документів (альбомів) проектів:


Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 476-477.
*1). Паспортна частина, генеральний план земельної ділянки, пояснювальна записка
2). Головний альбом — кошторис
*3). Ситуаційний план, плани фасадів, горизонтальні та вертикальні розтини споруд
4). Обов’язкових документів не існує
*5). Плани санітарно-технічного та інженерно-технологічного оснащення
6). Переліку не буває, головне — це згода СЕС
7). Переліку не буває, головне — це згода пожежної інспекції
8). Якщо є фінанси, то можна будувати і без переліку альбомів
9). Перелік альбомів проекту залежить від побажань інвесторів

9. Який відсоток палатної секції лікарні повинен бути на чотири, два та одне ліжко?
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 570.
1). 50%, 30%, 20% 4). 30%, 60%, 10% 7). 70%, 30%, 20 %
*2). 60%,20 %, 20% 5). 70%, 20%, 10% 8). 80 %, 10%, 10%
3). 40%, 40%, 20% 6). 90%, 5%, 5%. 9). 95%, 3%, 2%

10. Яка площа боксу повинна бути у інфекційному відділенні?


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 577.
*1). 22 м2 4). 18 м2 7). 12 м2
2). 20 м2 5). 26 м2 8). 18 м2
3). 24 м2
6). 9 м 2
9). 30 м2

Проміжний контроль рівня знань студентів

1. Назвіть основні приміщення палатної секції:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 568.
1). Реабілітаційні приміщення *6). Лікувально-допоміжні приміщення
*2). Палати *7). Господарські приміщення
3). Перев’язочна *8). Санітарний вузол
*4). Кімната для денного перебування хворих *9). Кімната старшої медичної сестри
5). Пост чергового лікаря

2. Згідно з чинними нормами на одного хворого відводиться:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 570.
1). В багатоліжковій палаті — 9м2 6). В палатах інтенсивної терапії — 17м2
2). В інфекційних і туберкульозних відділеннях — 10м2 *7). В багатоліжковій палаті — 7м2
*3). В палатах інтенсивної терапії — 13м2 *8). В інфекційних і туберкульозних відділеннях —
4). В багатоліжковій палаті — 10м2 7,5м2
5). В інфекційних і туберкульозних відділеннях — 12м 2
9). В палатах інтенсивної терапії — 15м2

3. За яких умов після санітарної експертизи проекту забудови замовник напише “Погоджено” (тобто
проект затверджено):
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 475-477.
*1). Якщо проект відповідає Державним Будівельним нормам
2). Якщо проект типовий
*3). Якщо проект відповідає змісту замовлень та будівельним нормативам
4). Якщо проект індивідуальний
*5). Якщо у проекті немає зауважень з боку СЕС, інших контролюючих органів та замовника і він відповідає
будівельним нормативам
6). Якщо проект розроблено у цьому році
7). Якщо проект дешевий
8). Якщо проект складено ліцензованим проектним інститутом
9). Якщо проект сподобається будівельникам

4. Назвіть гігієнічні вимоги до площ лікарняних палат терапевтичного профілю:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 570.
*1). Площа палати на 1 ліжко ― 9–12 м2 2). Площа палати на 1 ліжко ― 10–15 м2
11
3). Площа палати на 1 ліжко ― 15–20 м2
4). Площа палати на 2 ліжка ― 10 м2 (на 1 ліжко)
*5). Площа палати на 2 ліжка ― 15 м2 (на 1 ліжко)
6). Площа палати на 2 ліжка ― 20 м2 (на 1 ліжко)
7). Площа багатоліжкової палати ― 5 м2 (на 1
ліжко)
*8). Площа багатоліжкової палати ― 7 м2 (на 1
ліжко)
9). Площа багатоліжкової палати ― 10 м2 (на 1
ліжко)
12
5. У палатній секції соматичної лікарні на 40 ліжок кількість 4-ліжкових палат становить 60%, 2-
ліжкових - 20%, 1-ліжкових – 20%. Ширина коридору – 2,5 м. Який з наведених показників не відповідає
гігієнічним вимогам? Вкажіть норматив.
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 568, 570.
*1). Загальна кількість ліжок *6). Загальна кількість ліжок не більше 30
2). Ширина коридору 7). Загальна кількість ліжок не більше 40
3). Кількість 2-ліжкових палат 8). Загальна кількість ліжок не більше 50
4). Кількість 1-ліжкових палат 9). Загальна кількість ліжок не більше 60
5). Кількість 4-ліжкових палат
6. Загальна площа палати терапевтичного відділення становить 28 м2. На яку максимальну кількість
ліжок розрахована ця палата?
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 570.
1). 5 4). 3 7). 8
2). 1 *5). 4 8). 10
3). 2 6). 7 9). 14

7. Характеристика коридору лікарняного відділення з частково двобічною забудовою:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 568.
*1). Світлові розриви використовуються як холи 6). Ширина коридору не менше 4м
*2). Достатня вентиляція коридору 7). В світлових розривах мають бути розташовані
3). Вентиляція коридору гірша, ніж при повній аптечні кіоски
двобічній забудові *8). Одна сторона має бути забудована не більше,
4). Економічність ніж на 60-75%
*5). Ширина коридору не менше 2,4м 9). Обидві сторони мають бути забудовані на 90%

8. За яких умов після санітарної експертизи проекту забудови замовник напише “Погоджено за умови”
(тобто повернути для виправлення):
Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 475-477.
*1). Якщо виправлення недоліків можливе 5). Якщо проектанти дадуть обіцянку — більше не
2). Якщо проектант надасть спонсорську допомогу помилятись
замовнику проекта 6). Якщо проект сподобається пожежній інспекції
*3). Якщо проектний інститут погоджується із 7). Якщо вартість проекту велика
зауваженнями замовника та гарантує їх 8). Якщо проект новий
виправлення у визначений термін 9). Якщо проект модний
*4). Якщо є двостороння (замовник-виконавець)
згода на виправлення недоліків у наданому проекті

9. Необхідні умови для створення достатнього природного освітлення:


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 572.
1). Глибина палати не більше 8м 6). Ширина не менше, ніж 2,2м
*2). Глибина палати не більше 6м 7). Висота палати не менше 2,5м
3). Глибина палати не більше 4м 8). Висота палати не менше 2,7м
*4). Ширина не менше, ніж 2,9м *9). Висота палати не менше 3,0м
5). Ширина не менше, ніж 2,5м

10. Яка необхідність узгоджувати проект забудови із контролюючими органами (інспекціями):


Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2
видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 573.
*1). Щоб майбутня споруда відповідала санітарно-гігієнічним та протиепідемічним вимогам
*2). Щоб майбутня споруда відповідала вимогам протипожежної безпеки
3). Щоб не псувати відношень
*4). Щоб умови роботи лікарів та медперсоналу у майбутній споруді відповідали закону України “Про охорону
праці”
*5). Щоб майбутній лікувально-профілактичний заклад не погіршував стан ґрунтів, повітря та води
6). Щоб уникнути судових стягнень
7). Щоб не дратувати перевіряючих
8). Такої необхідності немає
9). Якщо немає спонсора

Кінцевий контроль рівня знань студентів


13

1. Проектом реконструкції центральної районної лікарні передбачається будівництво шкірно-


венерологічного та онкологічного відділень. Яка система видалення відходів буде відповідати гігієнічним
вимогам?
1). Роздільний вивіз спеціальним транспортом на полігон побутових відходів
2). Утилізація на сміттєспалювальному заводі
*3). Збирання у герметичні ємності з наступним спалюванням у спеціальній установці на території лікарні
4). Попереднє знезаражування 5% розчином хлорного вапна та поховання на полігоні побутових відходів
(звалищі)
5). Сумісне видалення з загальнолікарняними твердими відходами

2. При санітарній експертизі проекту інфекційної лікарні було установлено, що основними архітектурно-
планувальними приміщеннями є бокси і напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється
від боксу?
1). Палати 3). Шлюзу 5). Входу з відділення
2). Санітарного вузла *4). Входу з вулиці

3. При санітарному обстеженні опікового відділення для дорослих було встановлено, що палати на 4 ліжка
мають площу 28 м2. Яка мінімальна площа палат повинна бути у цьому відділенні?
*1). 40 м2 3). 28 м2 5). 52 м2
2). 24 м2 4). 30 м2

4. У палатній секції соматичної лікарні на 40 ліжок кількість 4-хліжкових палат становить 60%, 2-
ліжкових ― 20%, 1-ліжкових ― 20%. Ширина коридору ― 2,5 м. Який з наведених показників не
відповідає гігієнічним вимогам?
*1). Загальна кількість ліжок 4). Кількість 1-ліжкових палат
2). Ширина коридору 5). Кількість 4-ліжкових палат
3). Кількість 2-ліжкових палат

5. Проектом лікарні передбачено поділ лікарняних корпусів на три групи: лікарняні, лікувально-
діагностичні та господарські, які з’єднані між собою підземними переходами. Яка система забудови
застосована при проектуванні лікарні?
1). Периметральна 3). Централізована *5). Централізовано-блочна
2). Змішана 4). Децентралізована

6. Загальна площа палати терапевтичного відділення становить 28 м2. На яку максимальну кількість
ліжок розрахована ця кімната?
1). 5 3). 2 *5). 4
2). 1 4). 3

7. У населеному пункті планується будівництво лікарні. При обґрунтуванні площі земельної ділянки, яка
відводиться під будівництво, лікарю в першу чергу необхідно звернути увагу на:
1). Територіальні розміри населеного пункту 4). Рівень захворюваності населення
2). Систему лікарняного будівництва *5). Ліжковий фонд лікарні
3). Категорійність населеного пункту

8. При експертизі проекту лікарні було встановлено: операційний блок, до складу якого входить 4
операційних, знаходиться на другому поверсі, розміри операційної 56 м, вікна операційних орієнтовані на
північ, на відстані 10 м знаходиться головний корпус висотою 20 м. Що з приведених даних не відповідає
гігієнічним вимогам?
1). Невірна орієнтація вікон *4). Недостатня відстань до головного корпусу
2). Недостатня кількість операційних 5). Невірно вибраний поверх для операційної
3). Недостатня площа операційної

9. В інфекційному відділенні 3-й міської лікарні було проведено бактеріологічне дослідження повітря. Яким
апаратом користувалися дослідники?
1). Люксметр 3). Гігрограф 5). Барометр-анероїд
2). Електроаспіратор *4). Апарат Кротова

10. Бокс інфекційного відділення має площу 22 м2. На яку максимальну кількість ліжок він може бути
розрахований?
1). 4 3). 3 5). 5
2). 2 *4). 1

You might also like