1

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Факультет біомедичної інженерії
Кафедра біобезпеки і здоров’я людини

«До захисту допущено»

«На правах рукопису» Завідувач кафедри
__________ Ігор ХУДЕЦЬКИЙ
УДК ______________
«___»_____________2020 р.

Магістерська дисертація
зі спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія
на тему: «Фізична терапія осіб середнього віку при остеохондрозі
Попереково-Крижового відділу хребта методами фітнесу»

Виконав: студент 2 курсу, групи БР-92 мп

ГАЙДЕНКО Вадим Олександрович ___________

Керівник: Професор кафедри ББЗЛ, д.п.н., проф. Вихляєв_Ю.М. _________

Рецензент: доцент кафедри ФВ, к.п.н., доц. Хіміч І. Ю. ____________

Засвідчую, що у цій магістерській

дисертації немає запозичень з праць
інших авторів без відповідних
посилань.
Студент _____________

Київ 2020
 2

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського»
Факультет біомедичної інженерії
Кафедра біобезпеки і здоров’я людини

Рівень вищої освіти – другий (магістерський) за освітньо-професійною

програмою

Спеціальність 227 фізична терапія, ерготерапія

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

___________Ігор ХУДЕЦЬКИЙ

«___»_____________20__ р.

ЗАВДАННЯ
на магістерську дисертацію студенту

Гайденко Вадиму Олександровичу

1. Тема дисертації: «Фізична реабілітація людей середнього віку при

остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта методами
фітнесу»

керівник дисертації Вихляєв Ю.М., докт.пед.наук, професор

 3

затверджені наказом по університету від «11»11. 2020 р. №3282-с

2. Строк подання студентом дисертації 10. 12. 2020 року

3. Об’єкт дослідження: Методи та засоби фізичної реабілітації людей
середнього віку при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта
4. Предмет дослідження; Фізична реабілітація пацієнтів при стеохондрозі
попереково-крижового відділу хребта методами фітнесу»
Вихідні дані характеристика анатомічних особливостей попереково-
крижового відділу хребта; особливості сучасних методів і засобів фізичної
реабілітації людей середнього віку з остеохондрозом попереково-крижового
відділу хребта; особливості методів і засобів фітнесу, спеціальних фізичних
вправ, в тому числі з використанням різного типу технічних засобів для
заходів фізичної реабілітації.

5. Перелік питань, які повинні бути розроблені:

1. Провести аналіз літературних джерел, що присвячені розробці програм фізичної терапії

людей середнього віку при остеохондрозі попереково-крижового відділу
хребта методами фітнесу»
2. Розробити нову інноваційну програму з фізичної терапії людей середнього віку при
остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта методами фітнесу
3. Провести дослідження зі практичного застосування відомих традиційних програм та
розробленої нової інноваційної програми фізичної терапії людей середнього віку при
остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта методами фітнесу
4. Провести порівняльний аналіз ефективності відомих традиційних програм та розробленої
нової інноваційної програми фізичної терапії
людей середнього віку при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта методами
фітнесу

6. Перелік графічного (ілюстративного) матеріал: таблиці, план-схема

програми реабілітації, рисунки, тощо

7. Дата видачі індивідуального завдання “26” 10. 2020 р.

8. Консультанти розділів дисертації


 4

Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
консультанта
видав прийняв

Календарний план
№ Назва етапів виконання Строк виконання етапів
Примітка
з/п магістерської дисертації магістерської дисертації

1 Обробка одержаних результатів 9.11.2020р.

дослідження і підготовка висновків

2 Написання чорнового варіанту 16.11.2020р.

дисертації і подання керівнику

3 Підготовка заключного варіанту 20.11.2020р.

дисертації і подання керівнику та
Ю.В.Рафі на перевірку на плагіат

4 Виправлення помилок і подача на 10.12.2020 р.

офіційний розгляд керівнику,
завідувачу кафедри на затвердження,
рецензенту (з іншої кафедри) для
надання рецензії, та членам комісії зі
захисту магістерських дисертацій

Студент ____________ Вадим ГАЙДЕНКО

(підпис)

Науковий керівник дисертації ____________ Юрій ВІХЛЯЄВ

 5

РЕФЕРАТ

Магістерська дисертація викладена на 64 сторінках, літературних

джерел 30 рис.10 , табл..1.
Остеохондроз хребта відносять до числа надзвичайно поширених та швидко
розвинених захворювань. Відзначається тенденція до збільшення числа
хворих цим захворюванням, що свідчить про соціально значних зміни в
способі життя сучасного людства. В даний час більшість людей ведуть
малорухливий та сидячий спосіб життя. Все викладене вище визначає
актуальність та необхідність подальшого вивчення данного питання, що і
стало підставою для виконання Науково дослідної роботи.

Магістерська дисертація виконана відповідно до плану НДР «Розробка

технологій фізичної терапії та технічних засобів їх здійснення» №0117 U
002938 кафедри біобезпеки і здоров’я людини «КПІ ім. Сікорського».

Обєкт дослідження: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта

Предмет дослідження: засоби та методи фізичної реабілітації пацієнтів

після остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта.

Мета дослідження: розробити та обґрунтувати програму фізичної

реабілітації людей середнього віку після остеохондрозу попереково-
крижового відділу хребта

Завдання роботи: Для досягнення мети вирішувалися наступні завдання:

 За даними спеціальної літератури дослідити сучасний стан і напрямки

вдосконалення програм фізичної реабілітації людей середнього віку
після остеохондрозу поперекового відділу хребта;
 Дослідити методи оцінки функціонального стану хворого
 Розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації людей після
остеохондрозу попереково-кридового відділу хребта, з використанням
віброплатформи для відновлення тематичного хворого.
 6

 Механізми розвитку остеохондрозу попереково-крижового відділу

хребта
Методи дослідження: клініко-функціональні, біофізичні, біохімічні,
клініко-лабораторні, психофізіологічні, клініко-статистичні (параметрична і
непараметрична статистика) та клініко-інформаційні (інформаційний,
дисперсійний аналіз), системного аналізу та прогнозу.
Розроблена програма фізичної терапії при остеохондрозі Попереково-
Крижового відділу хребта людей середнього віку методами Фітнесу,
дозволила підвищити ефективність Реабілітаційного процесу. Дані
магістерської дисертації можуть бути використанні в роботі медичних
закладів, реабілітаційних центрах, санаторіях та під час навчального процесу
у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту, кафедрах
фізичної терапії та ерготерапії.
Публікації: Прийняв участь у V Міжнародній науково-практичній
конференції «THE WORLD OF SCIENCE AND INNOVATION» 9-11 декабря
2020 року і одержав відповідний сертифікат. Стаття «РЕАБІЛІТАЦІЯ
ПАЦІЄНТІВ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ
ХРЕБТА»
Ключові слова: сухе тракційне витягнення, фізична реабілітація,
остеохондроз, опорно-руховий апарат, хребетний стовп, Eurospine, фітнес,
заняття на Фітболах.
 7

ABSTRACT

The master's dissertation is presented on 64 pages, literature sources 30

fig.10, tab.1.

Osteochondrosis of the spine is one of the most common and rapidly

developing diseases. There is a tendency to increase the number of patients with
this disease, which indicates a socially significant change in the lifestyle of modern
humanity. Today, most people lead a sedentary and sedentary lifestyle. All of the
above determines the relevance and need for further study of this issue, which
became the basis for research work.

The master's dissertation was performed in accordance with the research plan
"Development of physical therapy technologies and technical means of their
implementation" №0117 U 002938 Department of Biosafety and Human Health
"KPI. Sikorsky ».

Object of research: osteochondrosis of the lumbosacral spine

Subject of research: means and methods of physical rehabilitation of patients after

osteochondrosis of the lumbosacral spine.

The purpose of the study: to develop and justify the program of physical
rehabilitation of middle-aged people after osteochondrosis of the lumbosacral
spine.
 8

Tasks of work: To achieve the goal the following tasks were solved:

• According to the special literature to investigate the current state and areas of
improvement of physical rehabilitation programs for middle-aged people after
osteochondrosis of the lumbar spine;

• Investigate methods for assessing the functional status of the patient

• Develop and justify a program of physical rehabilitation of people after

osteochondrosis of the lumbosacral spine, using a vibroplatform to restore the
thematic patient.

• Mechanisms of development of osteochondrosis of the lumbosacral spine

Research methods: clinical-functional, biophysical, biochemical, clinical-

laboratory, psychophysiological, clinical-statistical (parametric and non-parametric
statistics) and clinical-information (information, analysis of variance), system
analysis and prognosis.

Developed a program of physical therapy for osteochondrosis of the lumbosacral

spine of middle-aged people by Fitness, has increased the effectiveness of the
Rehabilitation process. The data of the master's dissertation can be used in the
work of medical institutions, rehabilitation centers, sanatoriums and during the
educational process in higher educational institutions of physical education and
sports, departments of physical therapy and occupational therapy.

Publications: Participated in the V International Scientific and Practical

Conference "THE WORLD OF SCIENCE AND INNOVATION" on December 9-
11, 2020 and received a certificate. Article "REHABILITATION OF PATIENTS
WITH OSTEOCHONDROSIS OF THE LUMBAR SPINE"

Keywords: dry traction traction, physical rehabilitation, osteochondrosis,

musculoskeletal system, spine, Eurospine, fitness, classes on Fitballs.
 9

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І

ТЕРМІНІВ……………………………………………………………………….10
ВСТУП …………………………………………………………………………..11
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ТЕМИ
ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………….14
1.1. Етіологія, патогенез та симптоми остеохондрозу Попереково-
Крижового відділу хребта………………………………………………..14
1.2 . Аналіз науково медичної літератури……………………………………..18
1.3. Особливості фізичної реабілітації осіб середнього віку з остеохондрозом
Попереково-Крижового відділу хребта………………………………………...19
1.4. Сучасні засоби фізичної реабілітації осіб з остеохондрозом
Попереково-Крижового відділу хребта………. ……………………………….24
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ……………...37
2.1. Організація дослідження……………………………………………………37
2.2.Методидослідження…………………………………………………………37
2.3.Клінікоінструментальні методи…………………………………………….39
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕНИХ
РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ……………………………………………...42
3.1. Методичні підходи до побудови реабілітаційної програми для осіб
середнього віку при остеохондрозі Попереково-Крижовому відділі хребта
засобами
фітнесу…………………………............................................................42
3.2.Поєднання сучасних засобів фізичної терапії в програм реабілітації осіб
середнього віку при остеохондрозі Попереково-Крижового відділу
хребта……………………………………………………………………………..47
3.3. Оцінка ефективності розробленої програми засобів фізичної
реабілітації при остеохондрозі Попереково-Крижового відділу
 10

хребта………………………………………………………..……………………
56ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..
61
СРИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….62
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І
ТЕРМІНІВ

ОХ- ОСТЕОХОНДРОЗ;

ЧСС- ЧАСТОТА СЕРДЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ;

ЛГ- ЛІКУВАЛЬНА ГІМНАСТИКА;

ОРА- ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ;

МХД- МІЖХРЯБЦЕВИЙ ДИСК;

БЗЗ- БІОЛОГІЧНО ЗВОРОТНІЙ ЗВ'ЯЗОК;

ОП- ОХОРОННА ПРАЦІ;

ВП- ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ;

ЛФК- ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА;

С.С.С- СЕРДЦЕВО СУДИННА СИСТЕМА;

 11

ВСТУП

Актуальність і стан проблеми. Остеохондроз хребта відносять до числа

надзвичайно поширених та швидко розвинених захворювань. Відзначається
тенденція до збільшення числа хворих цим захворюванням, що свідчить про
соціально значних зміни в способі життя сучасного людства. В даний час
більшість людей ведуть малорухливий та сидячий спосіб життя.

З усіх м'язових груп постійне навантаження отримують лише м'язи

тулуба і шиї, які своїм невеликим, але постійним статичними
навантаженнями зберігають і підтримують не вірні положення тіла при
роботі та побутові пози. При збільшенні стомлення м'язів тулуба і шиї їх
амортизаційну функцію беруть структури хребта. При незмінності способу
життя (тобто якщо навантаження на хребет триває), в ньому розвиваються
дегенеративні зміни, в першу чергу в міжхребцевих дисках. Це і обумовлює
виникнення остеохондрозу, та загалом погіршення власного психо-
емоційного та фізичного стану людини [5].

Найчастіше від цього страждають найбільш рухливі відділи хребетного

стовпа а саме шийний і поперековий, рідше грудної. Після 30 років кожна
четверта людина в світі страждає дискогенним радикулітом, який являється
одним із проявів остеохондрозу. У цілому ж, неврологічні симптоми
остеохондрозу хребетного стовпа виявляються, за підсумками різних авторів,
у 40-80% дорослого населення землі. З кожним роком стає більш очевидним
та помітним, що кількість хворих даним захворюванням збільшується, а це
означає, на превеликий жаль, що остеохондроз "молодшає". p align="justify">
Ознаки цього захворювання зараз спостерігаються навіть у дітей 12 - 15
років. У зв'язку з часто рецидивуючими нападами болю, тимчасова втрата
 12

працездатності досягає 27%, а повна втрата працездатності - інвалідність -

3% (серед ортопедичних захворювань інвалідність становить 28,7%).

У зв'язку з поставленою проблемою, актуальною є розробка методики

активного відновлення компенсаторних функцій хребта у осіб середнього і
літнього віку при остеохондрозі поперекового відділу хребта засобами та
методами фітнесу. p align="justify"> Розробка занять лікувальної фізичної
культури з використанням різних фізичних вправ при остеохондрозі у осіб
середнього і літнього віку дозволить підвищити функціональні можливості і
фізичну підготовленість у процесі відновлення компенсаторних функцій
хребта, що сприятиме збереженню загального фізчного та психо-емоційного
стану хворих

Звязок роботи з науковими програмами , планами, темами.

Практична робота виконана відповідно до плану НДР кафедри біобезпеки і

здоровя людини НТУУ КПІ «ім. Сікорського»: «Розробка технологій
фізичної терапії та засобів їх здійснення»

Обєкт дослідження: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта

Предмет дослідження: засоби та методи фізичної реабілітації пацієнтів після

остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта.

Мета дослідження: розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації

людей середнього віку після остеохондрозу попереково-крижового відділу
хребта

Завдання роботи: Для досягнення мети вирішувалися наступні

завдання:

 За даними спеціальної літератури дослідити сучасний стан і напрямки

вдосконалення програм фізичної реабілітації людей середнього віку
після остеохондрозу поперекового відділу хребта;
 13

 Дослідити методи оцінки функціонального стану хворого

 Розробити та обґрунтувати програму фізичної реабілітації людей після
остеохондрозу попереково-кридового відділу хребта, з використанням
віброплатформи для відновлення тематичного хворого.
 Механізми розвитку остеохондрозу попереково-крижового відділу
хребта
Методи дослідження: клініко-функціональні, біофізичні, біохімічні,
клініко-лабораторні, психофізіологічні, клініко-статистичні (параметрична і
непараметрична статистика) та клініко-інформаційні (інформаційний,
дисперсійний аналіз), системного аналізу та прогнозу.
 14

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ТЕМИ

ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Етіологія, патогенез та симптоми остеохондрозу Попереково-
Крижового відділу хребта
Остеохондроз це хвороба, в результаті якої руйнується структура
хрящових тканини міжхрябцевих дисків. Для даного захворювання
характерне зменшення відстані між хребцями хребетного стовпа , також
сутєво зменшується еластичність тканин, помітна деформація дисків,
можливе защімлення нервових закінчень що в свою чергу призводить до
больових відчуттів.
Термін "дегенеративний" (метаболічно -дистрофічний) вказує в цьому
випадку на те, що ці захворювання базуються на порушеннях обміну
речовин, активності та живлення різних систем хребта за відсутності
інфекційно-запального компонента[5].
При остеохондрозі руйнування тканини починається з пульпозного
ядра міжхребцевого диска. Він втрачає вологу і центральне розташування,
може стискатися і розпадатися на окремі сегменти. Фіброзне кільце диска
стає менш еластичним, розм'якшується, стоншується; в ньому з’являються
тріщини, зазори, тріщини [6].
У випадках, коли відбувається розрив фіброзного кільця з виходом
цілого ядра або його частини за межі фіброзного кільця, і це призводить до
виникнення грижі міжхребцевих дисків. Зростання дегенеративних змін у
диску призводить до зміни його висоти. У зв'язку з цим порушуються
нормальні відстані в міжхребцевих суглобах. Під час рухової активності
можуть з’являтися невеликі зміщення тіл хребців по відношеню один одного.
 15

Розвивається так звана нестабільність в міжхребцевих дисках, або «рихлість»

спинномозкових сегментів [4].
У деяких випадках бувають помічені підвивихи в суглобах хребців
або сповзання хребців (спондилолістез); травмується спинний мозок та його
корінці.Відбувається зниження амортизаційної функції м’язів збільшуються
вимоги до опорної функції хребта. Із-за цього по краях тіла хребців в різних
напрямках можуть зявлятися кісткові нарости - остеофіти.

Наслідком дегенеративно дистрофічих змін міжхребцевих дисків

(остеохондроз) є зниження еластичності диска, що негативно позначається на
функціональному стані хребта: зменшує його витривалість до статичних
навантажень, зменшується обсяг рухів і призводить до винекнення болю.
У зв'язку з частим винекненням больових відчутів зявлялася тимчасова
втрата працездатності яка досягала 27%, а інвалідність становить 3% серед
захворювань Опорно Рухового апарату інвалідність становить 28,7%) [2].

Больові відчуття можуть локалізуватися в хребетному стовпі, дифузно

випромінюватися вздовж вегетативних зв’язок та безпосередньо в суглоби,
внутрішні органи або поширюватися уздовж корінців спинномозкової
нервових закінчень з іррадіацією на верхні та нижні кінцівки, а також може
мати оперізуючий лишай.
Існує кілька теорій (м’язових, ендокринних, метаболічних розладів
тощо), що обгрунтовують походження даного захворювання. Це свідчить про
те, що головні причини винекнення остеохондрозу Поперекового Крижового
відділу хребта досі не докінця зрозумілі. Але, однак, у 85% пацієнтів можна
знайти зв’язок між захворюванням та перенапруженням м’язів.
Причини захворювання можуть бути наступними:

- спадковість;
 16

- статико-динамічне перевантаження хребта;

- різкі рухи руками;

- тривалі рівномірні навантаження на хребет;

- вроджена аномалія хребта;

- поганий фізичний розвиток;

- порушення балансу вітаміну В-12;

- біохімічні зміни.

Захворювання на остеохондроз часто також пов’язане з професією.

Постійне перенапруження м’язів спостерігається у людей багатьох професій,

що пов’язано з тривалою фіксацією робочих поз, однотипними дрібними
рухами рук, важкою фізичною працею, а також у людей, схильних до вібрації
та тремтіння тілом.
Так, наприклад, шийний, грудний остеохондроз спостерігається у людей
наступних професій: касирів, машиністок, піаністів, музикантів,
телефоністів, штамперів, монтажників, швачок, в'язальниць, вчених,
стоматологів, архітекторів, дизайнерів та ін. професії в основному проводять
весь свій робочий час у сидячому положенні, де навантаження припадає на
шийний, грудний відділи хребта.
Більшість сучасних професій пов’язані з роботою в сидячому
положенні. Тому сидяче положення триває майже весь день. Це обумовлено
потребою в виконані робіт без рухової активності, а також дизайном
робочого місця. Тривале або затяжне збереження сидячої позиції само по
 17

собі, навіть без виконання додаткових робочих рухів руками, має ряд
негативних аспектів. Через зменшення кута нахилу малого тазу
розслабляються м’язи (насамперед попереково-клубові), що слугують
фіксатором поперекового лордоза. Він згладжується, що призводить до
збільшення осьового навантаження на хребці та міжхребцеві диски (особливо
Поперекового крижовий відділ хребта) [4].

Постійне напруження м’язів призводить до погіршення кровообігу в м’язах,

що оточують хребетних стовп, верхній плечовий пояс та суглоби верхніх
кінцівок. Одним із результатів є , погіршення їх живлення і відбувається
мікротравматизація, особливо в місцях прикріплення м’язів до кісток.
Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без
систематизації та узагальнення, без логічного осмислювання фактів не може
існувати ніяка наука. Хоча факти потрібні вченому, як повітря, але окремо
взяті вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань,
якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді.
Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до закінченої наукової
праці, здійснюється індивідуально. Спираючись на загальні та часткові
методи дослідження, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно
розпочинати дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до
висновків. При цьому закономірним є дотримання таких рекомендацій:
- нічого не сприймати за істину, що не є достовірним і
аксіоматичним;
- складні питання розділяти на стільки частин, скільки потрібно для
вирішення поставленої проблеми;
- починати дослідження з найпростіших і найзручніших для пізнання
речей до складних і важких;
- зупинятись на всіх подробицях, на все звертати увагу, щоб бути
впевненим, що нічого не випущено;
 18

У науці недостатньо встановити новий науковий факт, досить важливо

дати йому обгрунтоване пояснення з позицій науки, показати його загально-
пізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно
передбачити та підготувати невідомі раніше нові процеси та явища. Наукова
робота - це перш за все чітко спланована діяльність. При цьому всьому
кожний вчений має право на свою точку зору, повинен мати свою власну
думку, з якою в будь-якому випадку потрібно рухатися далі[9].
Метою науково-дослідної праці є всебічне, об´єктивне і повністю
обґрунтоване вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв´язків на підставі
розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання як
умога корисніших для діяльності людини результатів, упровадження їх у
виробництво за для підвищення їх ефективності. При науковому дослідженні
важливо враховувати всі чиники, концентруючи увагу на основних,
ключових питаннях встановленої теми теми. Не можна не враховувати
побічні факти, які на перший погляд здається не такими значними.
1.2 Аналіз науково медичної літератури

Доведенно , що результатом відновного лікування хворих на

остеохондроз залежить від адекватності реабілітаційного процесу і
правильного ведення хворих, особливо на гострій та підгострій стадії
хвороби. Велика кількість авторів (І.В. Рой, 2001; О.І. Баяндіна, І.А.
Кульченко, 2005; Ю.С. Слизюк, 2007; А.А. Петров, 2008; О.С. Михайліна,
2010; Е.В. Макарова, 2012) зазначає необхідність створення програми
фізичної реабілітації із застосуванням методів і засобів, що поєднують
стандартні і нестандартні підходи (серед яких технічні), до побудови
індивідуальних програм фізичної реабілітації для хворих на ОХ.
Велика увага у фізичній реабілітації ОХ приділяється лікувальній
гімнастиці (И.В. Милюкова, Т. А. Евдокимова, 2007; Б.В. Дривотинов, Т.Д.
Полякова, 2010; О.Я. Андрійчук, 2012), гідрокінезитерапії (О.К. Марченко,
2005; А.А. Петров, 2008; М.С. Чаруйская, 2009), лікувальному,класичному
 19

масажу (В.І. Котелевський, 2007; А.А. Бирюков, 2008; В.А. Епифанов, 2008),
фізіотерапії (В.М. Боголюбов, 2002; Л.Д. Катюкова, Е.И. Баяндина та ін.,
2007), пост ізометричній релаксації (ПІР) (Н.А. Генш та ін., 2008; М.А.
Еремушкин та ін., 2010) та постреципрокній релаксації (ПРР) (Г.А. Иваничев,
Н.Г. Старосельцева, 2002).
Доволі часто у процесі фізичної реабілітації використовуються засоби
оздоровчого фітнесу, зокрема силові тренування спеціальної спрямованості
(Н.С. Егорова, Л.С. Захарова, 2003), засоби з нестійкою опорою: фітболи
(В.А. Кашуба, 2003; Е.Б. Лазарева, 2012), BOSU, спеціальні балансувальні
диски, платформи і доріжки (М.М. Филиппов, Ю.А. Попадюха, 2013),
віброплатформи (Н.В. Степанюк, С.В. Шалда, 2011)[19].
Широка доступність засобів і відсутність значних витрат для занять
зумовлюють застосування засобів оздоровчого фітнесу як складових
реабілітаційних програм для хворих на остеохондроз.
Для повноцінного або часткового відновлення активної
життєдіяльності хворого необхідна ефективна, та правельно підібрана
реабілітаційна програма із сучасними технічними засобами, яка б сприяла
відновленню функцій попереково-крижового відділу хребта і поліпшенню
загального стану хворого (А.А. Айсаков, 2000; І.Л. Довгий, Н.С. Егорова,
2003; К.Д. Бабов, 2007; Е.В. Макарова, 2010; С.М. Бубновский, О.Я.
Андрійчук, 2011).
У вітчизняній і закордонній літературі висвітлені проблеми фізичної
реабілітації тематичних хворих (І.Л. Довгий, 2003; Г.М. Бурмакова, И.Н.
Бердникова, 2004; G.A. Holzapfel, 2005; Л.Д. Катюкова, 2007; О.Б. Василенко,
2008; О.О. Балкарова, 2009; Ю.М. Фурман, О.Я. Андрійчук, 2012), проте не
визначені терміни їх активізації, особливості застосування сучасних методів і
засобів, тривалість курсу відновлення, розрізнені відомості щодо форм
проведення та змісту заходів з фізичної реабілітації, відсутні дані щодо
включення до процесу відновлення спеціальних фізичних вправ на ТЗНО[16].
 20

1.3 Особливості фізичної реабілітації осіб середнього віку з

остеохондрозом Попереково-Крижового відділу хребта
За останній час в комплексній терапії та профілактиці загострень
остеохондрозу Попереков-Крижового відділу хребта набувають все більшого
значення немедикаментозні методи лікування традиційної та нетрадиційної
медицини.

Відновлювальне лікування остеохондрозу –це є комплекс засобів

фізичної реабілітації: лікувальна фізична культура, фізіотерапія,
кінетотерапія, лікувальний масаж, мануальна терапія, та ін. Розрізняють такі
неврологічні синдроми шийного остеохондрозу: синдром плече-лопаткового
періартриту, корінцевий синдром, задній шийний симпатичний або синдром
хребетної артерії. Синдром плече лопаткового періартриту проявляється
болями в області шиї, плеча та плечового суглоба.

Часто у хворих розвивається нейрогенна контрактура плечового суглоба,

яка оберігає підпаховий нерв від напруги. Найбільш часто зустрічається
корінцевий синдром, коли здавлювання корінців спинномозкових нервів
відбувається в результаті зменшення величини міжхребцевих отворів під
дією зниження висоти міжхребцевих дисків. Крім того, нервові корінці
можуть здавлюватись кістковими розростаннями або грижовим випинанням
диска у задньобоковому напрямку.

Явища компресії корінців можуть посилитись патологічною

рухливістю хребців у міжхребцевих суглобах, тому масаж шиї при
остеохондрозі шийного відділу хребта є досить ефективним способом
боротьби з подібною недугою й іноді допомагає обійтися без медикаментів.
Основними принципами реалізації методики фізичної реабілітації [14] осіб з
остеохондрозом Попереково-Крижового відділу хребта є адекватність
впливу обраних складових методики, дидактичні принципи, специфічність
впливу, оптимальне дозування, взаємодія засобів масажу та кінетотерапії.
 21

Збірник наукових праць, Харків, 2018 48 Перша складова методика -

це кінезіотерапія, як метод неспецифічної, функціональної, профілактичної,
патогенетичної рефлекторної терапії, який не використовується як
«ізольований» метод, а доповнює, допомагає, посилює, нерідко передує
іншим методам лікування, тобто її слід розглядати тільки в комплексі з
іншими лікувальними заходами, коригуючи завдання лікувальної
фізкультури із загально-лікувальними завданнями. Кінезіотерапія – складова
частина загального відновного лікування[18].
Лікувальний ефект при виконанні фізичних вправ пояснюється їх
стимулюючим впливом на крово і лімфообіг, що зменшує або ліквідує
застійні явища в органах і тканинах та сприяє поліпшеню тканинного обміну.
Завдяки спеціально підібраному комплексу вправ створюється більш стійкий
м’язовий корсет, збільшується просвіт між хребцями і таким чином
знижується компресія спинномозкового корінця, поліпшується його трофіка,
регресують явища набряку та ішемії, що сприяє зменшенню болю і
відновленню функції м’язів [13].
Механізми лікувальної дії фізичних вправ на організм хворого: формування
компенсацій і нормалізація функцій , трофічна дія та тонізуюча дія.

Здебільшого, при всіх захворюваннях загальний тонус організму

знижується. З хворого органу до центральної нервової системи надходить
потік больових імпульсів, внаслідок чого в корі головного мозку виникає так
звана патологічна домінанта – вогнище застійного збудження в корі
головного мозку, який надає переважний вплив на інші центри, що
регулюють діяльність всіх систем і органів. Крім того, на біль організм
реагує місцевою захисною м’язовою напругою, що підсилює цей домінуючий
осередок збудження.

Наявність вогнища застійного збудження в корі великих півкуль

головного мозку чинить негативний вплив на хворих. У них відзначаються
нестійкість настрою, згасання інтересу до навколишнього середовища,
 22

погане самопочуття, зниження рухової активності, пригнічення психіки та

зниження апетиту. Останнє, в свою чергу, посилює негативний вплив
хвороби. Несприятливі зрушення в Актуальні проблеми фізичного виховання
різних верств населення 49 організмі у відповідь на зниження рухової
активності пояснюють зниженням потоку імпульсів у центральну нервову
систему від пропріорецепторів [18,].
Над усіма імпульсами, що йдуть у центральну нервову систему, в
умовах нормальної життєдіяльності організму переважають імпульси від
пропріорецепторів. При зниженні рухової активності, зазвичай, зменшується
кількість імпульсів від пропріорецепторів, що веде до зниження тонусу
центральної нервової системи і послаблює її регулюючий вплив на функції
організму. В результаті цього відзначаються психоемоційні порушення, що
веде до погіршення процесів відновлення, затягує терміни одужання,
викликає розвиток ускладнень [5].

Описані зміни можуть бути зменшені тонізуючим впливом фізичних

вправ. Використання фізичних вправ із лікувальною метою, перш за все,
підвищує емоційний тонус хворих. Свідоме виконання вправ дає можливість
хворим активно брати участь у процесі лікування та вселяє впевненість в
одужання. Використання руху –це найпотужніший біологічний стимулятор
життєдіяльності організму який покращує само почуття хворих, а також їх
настрій в цілому. [1].

Провідне значення має механізм трофічної дії фізичних вправ, оскільки

мова йде про запальні і дегенеративно -дистрофічні зміни в нервовій системі.
Розсмоктування запалення і виведення продуктів розпаду при дегенеративно-
дистрофічних процесах неможливе без посилення кровопостачання нервової
системи, а також тканин, розташованих поблизу зазначених органів нервової
системи [1, 6].
 23

При виконанні фізичних вправ поліпшується кровопостачання в м’язах

та посилюються обмінні процеси в них. Відповідним чином підібрані фізичні
вправи є основним засобом уповільнення і ліквідації атрофії м’язів [3].

Завдання кінезіотерапії у методиці реабілітації осіб з остеохондрозом

Попереково-Крижового відділу хребта спрямована на: зняття спастичного
напруження м’язів спини; зняття статичної електрики м’язів спини. [2, 4].

Ці всі завдання були вирішені за допомогою масажу комірцевої зони та

загально-розвивальних і спеціальних вправ. Другою складовою методики є
масаж. Як уже наголошувалось, попереково-крижовий тип остеохондрозу є
особливо небезпечним, так як в цьому випадку можливе сильне защемлення
нервового корінця спинного мозку, що стає причиною порушеного
кровообігу у спинному мозку з усіма витікаючими наслідками.

Однозначно, найефективнішим при боротьбі з симптомами

захворювання шийного відділу хребта при остеохондрозі вважається і
користується найбільшою популярністю класичний варіант масажу. Масаж
комірцевої зони призначають хворим на остеохондроз попереково-крижового
відділу хребта, а за наявності корінцевої симптоматики – масаж м’язів руки.
Також при вираженому больовому синдромі масаж повинен мати
розслаблюючий характер.

При лікувальному масажі виконується механічне подразнення

пропріорецепторів глибоких тканин і шкірних екстрорецепторів. Прийоми
масажу рефлекторно викликають відновлюють порушений тонус судин,
розширення капілярної мережі, збільшують приплив кисню до тканин,
особливо до м’язів, стимулюють обмінні процеси в м’язах і в усьому
організмі. зменшують венозний і лімфатичний застій. Масаж надає
тонізуючу дію, сприяє розсмоктуванню набряків тканин, регулюваню лімфо-
і кровообігу, рекомендується при наявності трофічних м’язових порушень.
 24

Також масаж ефективний у поєднанні з сегментарним, точковим, масажем і є

доповненням до мануальної терапії [2].

Основою профілактики загострень і прогресування дегенеративного

процессу попереково-крижового остеохондрозу є масаж. Масаж попереково-
крижового остеохондрозу повинен проходити з обов’язковим урахуванням
індивідуальних особливостей організму, локалізації процесу та стадії
захворювання [2].

Головне завдання лікування масажем попереково-крижового

остеохондрозу – зміцнення організму, зниження Актуальні проблеми
фізичного виховання різних верств населення 51 патологічної імпульсації з
поперково-крижового відділу хребта на плечовий пояс і з плечового пояса на
попереково-крижовий відділ, поліпшення кровообігу в ураженому сегменті,
зменшення набряку в тканинах, розташованих у міжхребцевому просторі [2,
6]

Також поліпшення крово- і лімфообігу, зняття болю, відновлення

нормальної амплітуди рухів у верхніх кінцівках, боротьба з вестибулярними
порушеннями ,профілактика неврогенних контрактур. Мета масажу шийного
остеохондрозу: при плече-лопатковому періартриті – зменшення болю в
плечовому суглобі і верхній кінцівці ,відновлення нормальної амплітуди
рухів профілактика неврогенної контрактури верхньої кінцівки (плечового
суглоба), при задньому шийному симпатичному синдромі – профілактика
вестибулярних порушень; при дискогенній ішемічній мієлопатії – боротьба
зі спастичними проявами і зміцнення ослаблених м’язів [2].

Безумовно, масаж є одним з основних засобів реабілітації осіб, які

страждають попереково-крижовим остеохондрозом хребта, адже прийоми
масажу рефлекторно викликають розширення капілярної мережі,
відновлюють порушений тонус судин, збільшують приплив кисню до тканин,
особливо до м’язів, зменшують венозний і лімфатичний застій, стимулюють
 25

обмінні процеси в м’язах і в усьому організмі. Для оцінки методики фізичної

реабілітації осіб з остеохондрозом шийного відділу хребта були проведені
дослідження функціонального стану означеної нозології (вимірювався обсяг
рухів шийного відділу хребта до початку і після проведення експерименту).

1.4. Сучасні засоби фізичної реабілітації осіб з остеохондрозом

Попереково-Крижового відділу хребта

Основні цілі реабілітації хворих при ОХ:

 Усунення сильного больового синдрому і позбавлення від

неврологічних проявів;

 Стабілізація, та покращення стану пацієнта;

 Усунення обмежень у самообслуговуванні;

 Відновлення біомеханіки і рухової активності хребта, а також функцій

опорно рухового апарату ;

 Поліпшення м'язового тонусу та сили м’язів;

Реабілітаційний процес базується на таких принципах:

 на комплексному спостереженні за пацієнтом. У відновний період всі

призначення і процедури повинні проводитися під контролем невролога та
реабілітолога;

 на індивідуальному підборі методів і засобів Реабілітації залежно від

періоду на якому перебуває хворий;

 на профілактиці та запобіганню утворень ранніх рецидивів гриж;

 на поступовому, правильно спланованому збільшенні навантаження;

Правильно організована і успішно проведена реабілітація часто є основним
гарантом успіху у відновленні.
 26

Реабілітація включає:

 лікувальну фізичну культуру з технічними засобами та ортопедичними

засобами ;

 кінезіотерапію;

 лікувальний масаж;

 кінезіотейпування .

Ефективність кінезіотейпування допомагають збільшити рухливість

травмованого хребтового сегменту, це в свою чергу покращує кровообіг,
лімфообіг, зменшує набряк та сильний больовий синдром за рахунок того, що
«Тейп» відтягує шкіру, яка в свою чергу за собою підтягує фасцію та м’язові
волокна, тейп сам бере на себе навантаження, не перешкоджаючи
нормальному руху тіла, на відміну від інших подібних засобів.

Насамперед даний метод застосовувався виключно для профілактики

травм, лікування і реабілітації професійних спортсменів. В даний час
кінезіологічне тейпування широко використовується в клінічній практиці
лікарями-неврологами, травматологами, хірургами, реабілітологами.
Основними протипоказання до кінезіотейпування є: алергія на сам матеріал
тейпа, свербіж на місці проклейки, онкологічні захворювання, рани та
виразки в місці кінезіотейпування, схильність до висипання, тромбоз
глибоких вен, індивідуальна непереносимість тейпа. Головними перевагами
кінезіотейпування є: лікувально-профілактичний ефект протягом всього дня ,
на протязі 5 днів, відсутність фармакологічних речовин та домішок у складі
тейпа, простота та доступність у використанні.

Масаж. Легкий масаж нижньої кінцівки на стороні ураження э дуже

ефективним при болі у попереково-крижовому відділі хребта. Він
необхідний при защемлення нерва , слабкості в нижній кінцівці, зниження
рефлексів, при клініці корінцевого синдрому, та оніміння в нижніх кінцівках.
 27

Завданням масажу є:
 Зняття м'язової напруги.
 Покращення кровообігу і живлення тканин.
 Відновлення гнучкості м'язів і попередження їх атрофії.
 Оздоровити та укріпити весь організм.
Масаж хворого проводиться в положенні лежачи на животі. Під
гомілки підкладається циліндричної форми валик, для того щоб їх підняти,
що сприяє розслабленню литкових м’язів та м’язів поперекового відділу
хребта. Руки лежать уздовж тіла. Голова має лежати опущеною вниз
опираючись чолом на масажний стіл [14]. Масаж можна проводити у
відновному, підгострому та хронічному стані, що до гострого стану – то
проводять масаж тільки легкий з прийомами погладжування (8- 11 разів) та
вижимання (4-6 разів) по м’язах розгиначах спини, за для покращення
кровообігу у попереково-крижовому відділі хребта. Спочатку робиться
масаж для зняття спазму і болю. Також виконується масаж сідничних м’язів,
доповнюючи прийомами легкої вібрації (5-7 разів) .
Закінчивши цей етап комбінованим погладжуванням (6-7 разів). Після
виконується масаж м’язів стегна, використовуючи прийми погладжування,
розминання двоглавого м’яза стегна та комбінацією з вижиманням. Після
закінчення масажу на нижніх кінцівках можна повернутися до м’язів спини,
доповнивши прийомами розминанням ребром лодоні та подушечками
чотирьох пальців (5-7 разів). Тільки після проведення всіх вище
перерахованих відділів можна переходити до масажу поперекового відділу.
Він включає погладжування комбіноване від сідничних горбів до середини
спини (6-8 разів), вижимання ребром долоні та гребінем кулака (2- 3 рази) і
знову погладжування (6-7 разів).
Провівши на сідничних м'язах декілька варіантів вижимання (по 5-6
разів), а потім погладжування і вібрацію, знову повертаються на попереково-
крижовий відділ. Виконавши тут погладжування (6-8 разів) і вижимання (3-4
 28

рази). З кожним сеансом масажу число повторень та прийомів і сила впливу

додаються.
Кінезотерапія – методика, яка є однією частиною кінезіотерапії
(напрям лікувальної фізкультури). Найменування походить від Kinez –
скорочене від Kinezio (рух) терапія – «лікування», або лікування через
рухову активність. Це –методика, яка спирається на досвід і ґрунтується на
принципах кінезіотерапії (лікування через рух).
Кінезотерапія являється однією з форм лікувальної фізичної культури
людини, коли, виконуючи активно-пасивні рухи, певні вправи лікувальної
гімнастики, досягається конкретний позитивний ефект. Кінезотерапія являє
собою науково-прикладну діяльність в якій поєднуються знання медицини,
педагогіки, анатомії, фізіології, біомеханіки, тощо, з метою лікування,
поліпшення і підтримки в здоровому стані, профілактики і сприяє психо-
фізичного комфорту особистості.
За допомогою короткочасної і тривалої тяги долається м'язовий тонус,
відбувається поступовий розтягувальний вплив для усунення контрактури
або декомпресії.
Розрізняють «сухе» та підводне витяжіння. «Сухе» витяжіння являє
собою зняття декомпресії на звичайному функціональному ліжку (головний
кінець піднімають на висоту 40-50 см, лямку проводять через грудну клітину
хворого, пахвові впадини і далі фіксують до спинки функціонального ліжка
на рівні тулуба). Фіксація здійснюється за допомогою 2-х м'яких кілець, що
підтримують хворого в області пахв (застосовується при травматичному
пошкодженні хребта).
Для витягнення використовуються також столи спеціальної будови зі
щитом, що ковзає на роликах, що забезпечує набагато більшу ефективність
процедури в результаті зменшення втрати тяги на тертя об підлогу.
 29

(рис. 1.3) Підводне витяжіння «Акватракцион»

Поєднує фізичний вплив води (прісної, мінеральної, морської) з
прийомами витягнення хребта. Дія води (Т = 36-37°С) на пропріоцептори
покращує зниженню тонусу поперечної мускулатури, через що це сприяє
усуненню деформації або контрактур. Підводне витягнення може бути
здійснено вертикально та горизонтально. Вертикальне підводне витягнення
проводиться за допомогою різних звичайних пристосувань (дерев'яні
паралельні поручні, та інш.) та більш складних конструкцій в спеціальному
лікувальному басейні (Т = 36-37°С). Горизонтальне підводне витягнення
здійснюється поздовжньою витяжкою хребта або провисанням тулуба у
звичайній (великій) ванні на спеціальному тракційному щиті. [14] Рис. 1.3.
Процедура підводного витягнення «Акватракціон» комплектація
Класик. Тракційна терапія здійснює зняття декомпресії хребта шляхом
збільшення відстані між тілами хребців; зменшує виникнувше напруження
м'язів [27]. Система комп’ютерного витягнення TRAComputer з динамічним
приладом для глибокого прогрівання і релаксації під час витяжіння Mili.
(Виробник Medizin Elektronik Luneburg, Німеччина) (рис. 1.4).
 30

Рис. 1.4. Процедура комп’ютерного витяжіння TRAComputer

У системі використовується переривчаста і пульсуюча тракції.
Переривчаста означає, що сила додається на короткий час, потім настає пауза
і сила натягу знову збільшується.
Таким чином, виникає реакція м’язових волокон з контракцією. При
стабільно пульсуючому на тяжінні вся активна сила передається прийнятою
пульсуючою вібрацією. Тракція встановлюється комп'ютерною програмою з
візуальним її проходженням на моніторі, при цьому комп'ютер постійно
перевіряє задані параметри (наприклад, витягнення поперекового відділу
починається тільки тоді, коли не одягнуто ременів для шийного
витягування).
Еластична вплив на вертебральні тканини є причиною застосування
високочастотних електромагнітних хвиль за принципом Milі [25]. Система
«TritonDTS»(США) (рис. 1.5) є комплексною системою, до складу якої
входить інноваційно розроблений стіл для витягування і ретельно
продуманого тракційного блоку.
Передбачена проста і доволі зручна установка. В системі передбачений
пристрій для витягнення шиї, комплект валиків, клинів, і система тиску для.
 31

(БЗЗ).

Рис.1.5. Тракційний стіл TritonDTS (США)

Характеристики системи витягування TritonDTS:

 5 унікальних DTS – схем розтягування, розроблених, як точне
копіювання мануальної терапії;
 незалежна налаштування таймера для попереднього натискання,
посилення, витягування;
 автоматична зміна швидкості на етапі підсилення;
 періодичне витягування, коливання і збільшення діапазону руху,
перемикання швидкості (35%, 55%, 110%) збільшує гнучкість
лікування;
 32

 сеанс активації поверхні EMG починається під час відпочинку пацієнта

і доходить до встановленого EMG «Клінічного протоколу» для
попереку, слоти для 80 протоколів, визначених користувачем;
 можливість статичного, періодичного і циклічного витяжіння;
 Багатокольорова графічна бібліотека, що складається з анатомічних
малюнків, ключових патологій, описи схем кріплення, на моніторі з
високою роздільною здатністю; встановлено багатомовне програмне
забезпечення, збереження сеансів лікування пацієнта на мапі даних
пацієнта, із записом на карту схеми болю пацієнта, шкали болю і типу
болю, з усіх приладів.
Комп'ютеризовані тренажери Tergumed зі зворотним зв'язком для
хребетного стовпа. Тренажери нового покоління Tergumed (Proxomed
Medizintechnik GmbH, Німеччина) – це інтелектуальна система для зміцнення
та відновлення м'язів спини і тулуба, відновлення рухової активності після
важких травм і операцій, створена за принципом БЗЗ (рис. 1.6).
БЗЗ – це «фізіологічне дзеркало», яке дозволяє хворому бачити на
екрані ноутбука правильність виконання вправ. Якщо пацієнт виконує якісь
вправи не правильно , тоді програма відразу показує це на моніторі. Коли
людина самостійно контролює силу і власну амплітуду рухів – відбувається
БЗЗ. Принцип роботи БЗЗ зображений схематично: Вправа →
Вимірювальний датчик → Комп'ютерний аналіз → Монітор → Пацієнт біля
монітору → Коригування пацієнтом руху → Вплив на процеси в організмі
пацієнта. Після тестування на тренажері програма покаже людині такі
параметри як: бажану кількість підходів , максимальне та мінімальне
навантаження на м'яз, час відпочинку між підходами. Це все дозволятиме в
майбутньому правильно виконувати силові навантаження вже на будь-яких
інших приладах. Людина буде точно знати, що потрібно їй організму, щоб
займатись без шкоди для власного здоров'я.
 33

Рис. 1.6. Заняття на тренажерах Tergumed з БЗЗ

П'ять тренажерних блоків здійснюють навантаження і коректують

кожен власну групу м'язів. П'ять робочих блоків використовуються як для
тестування, так і для тренувань. Кожна із станцій складається з тренажера
Тergumed із сенсором і вимірювальним модулем, і інтегрованого ПК (типу
ноутбук), який включає в себе програмне забезпечення для проведення
тестування і тренувань. Ця лінія показує найвищі очікування щодо
біомеханіки.
Основні особливості:
 Оптимальна стабілізація тулуба і торсу;
 Функціональні тренувальні позиції в закритому кінетичному
ланцюжку;
 Індивідуальні регулювання положення пацієнтів – залежно від
патології;
 Самостійне позиціонування і фіксація пацієнта на тренажері без участі
інструктора;
 Групові тренування [24].
Під час Відновного періоду хворих на остеохондроз попереково-
крижового відділу хребта процес може проходити з дискомфортом або із
 34

сильними болісними відчуттями. Тому краще всього підбирати сучасні

технічні засоби, які максимально спрямовані на покращення реабілітаційного
процесу та зацікавленості самого хворого..
Одним з таких новітніх комп’ютеризованих засобів реабілітації є
система HUBER Motion Lab (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Система HUBER Motion Lab.

Програми якими володіє система, спрямовані на вирішення різних
пошкоджень ,травм опорно-рухового апарату, в тому числі і для стабілізації
попереково-крижового відділу хребта. Система направлена на покращення
балансу, відновлення рухової активності хворого, зміцнення м’язів , зв’язок
та сухожилків.
Система дозволяє раціонально збільшувати навантаження, починаючи
від звичайних рухів для розігріву до більш інтенсивних , складніших
 35

загальних або спеціальних силових вправ. Основною перевагою даної

системи HUBER Motion Lab, на відміну від інших методик відновлення, це
наявність трьох основних частин: моторизована платформа, що створює
ефект не нестабільної опори для хворого, динамічна колона та сенсорний
дисплей з поручнями.
За допомогою моторизованої платформи можна проводити безпечне
заняття за допомогою заручних пристосувань, без ніякої шкоди пацієнту.
Робота виконується лише за вказаними параметрами, що зводить до мінімум
ризик перенапруження та травмування пацієнта. Завдяки цій програмі,
визначається амплітуда рухів в суглобах, швидкість та можливість завчасно
зупинити рух.
Сенсорні поручні відіграють роль динамометра, за рахунок чого можна
визначити рівень зусилля, який докладає хворий протягом заняття на
тренажері, а поручні фіксують напрямок зусиль. Динамічна колона слугує
підвищенню нестабільності, що призводить до залучення в роботу більшої
кількості м’язів. Вона має спеціальний вмонтований дисплей, що забезпечує
БЗЗ, котра калібрує робоче зусилля до максимального критерію, задля
досягнення певної мети.
Ефективність реабілітаційної програми визначається за рахунок вимірів
координації рухів, котрі свідчать про покращення роботи м’язів та їх
зміцнення, а саме тих груп м’язів що відповідають за стабілізацію
вертикального положення тіла хворого. Також на пристрої проводиться
вимірювання ЧСС та вимірювання сили зусилля верхніх та нижніх кінцівок
при виконання вправ на тренажері. Завдяки БЗЗ підвищується мотивація
хворого та контроль підчас заняття. Всі перераховані компоненти дають
змогу ефективно та безпечно проводити заняття з реабілітації при
остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта.
Особливою перевагою системи є те, що її можна використовувати в
роботі при будь-якому фізичному стані людини. Технологія забезпечує вплив
 36

не тільки на анатомічну рівні ай психологічному, відновлення і розвиток

глибоких м'язів спини.
Система дозволяє ефективно та за не великий проміжок часу відновити
втрачені функції організму при сильному больовому синдромі у
поперековому відділу хребта [23]. Система тракційної терапії TRACTIZER.
Для усунення та уникнення рецидиву виникнення міжхребцевих гриж
поперекового відділу хребта потрібно проводити якісну та своєчасну
реабілітацію, в цьому допоможе автоматизоване тракційне крісло
TRACTIZER 2 (рис.1.8), що дозволяє використовувати для відновлення
людей з ускладненнями не тільки поперекового відділу, а й шийного та
грудного відділу хребта.

Рис.1.8. Система тракційної терапії TRACTIZER

Автоматизоване тракційне крісло є одним з лікувально-
реабілітаційних приспособлень, які забезпечують ефективність проведення
програми фізичної реабілітації при сильних больових відчуттях в
попереково-крижовому відділі хребта. Ця система належить до новітніх
систем тракційної терапії для лікувально-реабілітаційних підприємств, що
створено з головною метою загального витягнення хребта від грудного і до
поперекового відділу хребта.
За рахунок цієї цієї новітньої технології забезпечується швидка і
максимальна ефективна тракція хребта, комфортна фіксація пацієнта в
ідеальному положенні. За встановленою програмою крісло переміщується з
вертикального в горизонтальне положення, фіксуючи тіло плечовими
фіксаторами. Щоб сприяти проведенню найбільш комфортної та безпечної
для здоров’я пацієнта тракційної реабілітації в TRACTIZER 2 є можливість
 37

увімкнути програму, яка забезпечує підігрівом необхідну ділянку хребетного

стовпа.
Для покращення загального психоемоційного самопочуття пацієнта під
час проведення заняття допускається прослуховування музиних матеріалів з
метою загальної або часткової релаксації. Крісло використовується
відповідно до методики витягування хребта попереково-крижового відділу
для усунення напруги міжхребцевих дисків і розслабленню м’язів та
сухожилків, зниження набряків і локалізованого запалення, відновлення
мікроциркуляції і зняття м'язового спазму хребетного стовпа. Забезпечується
максимальний комфорт для хворого, який дозволяє уникнути небажаних та
не потрібних больових відчуттів під час проведення процедури. Технічні
характеристики та особливості механізму витягнення автоматизованого
тракційного крісла TRACTIZER 2 дають можливість проводити заняття
фізичної реабілітації з двома пацієнтами одночасно та регулювання
тривалості процедури.
Застосування у процесі заняття вище згаданого підігріву хребетного
стовпа та його регулювання дає змогу не лише усунути больові відчуття, а і
розслабити м’язовий тонус, що створює мінімальний супротив хребетного
стовпа при проведенні тракційної реабілітації. Завдяки тому що проведення
фізичної реабілітації відбувається під музичний супровід це призводить до
релаксація та значно покращується психологічний стан.
Тракційна терапія сприяє покращенню нормального тонусу м’язів та
повному їх розслабленню. Витягнення позитивно впливає на міжхребцеві
диски повністю усуваючи з них компресію тим самим зберігаючи цілісність
фіброзного кільця, яке являється бар’єром для виникнення грижі у
поперековому відділі хребта [22]. Реабілітаційна технологія TRACTIZER 2
дозволяє ефективно та за не великий проміжок часу відновити втрачені
функції організму людини.
Висновки до розділу 1. В розділі було розглянуто мету та основні
принципи фізичної реабілітації при остеохондрозі попереково-крижового
 38

відділу хребта у. Також розглянуто особливості застосування різних

сучасних методів, включаючи в себе спеціальні фізичні вправи в тому числі
на тренажерах, з метою відновлення рухової активності хворого.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Організація дослідження
Наші дослідження були проведені на базі Центру спини «Eurospinе» з
12 пацієнтами віком 35-40 років, що мали захворювання остеохондроз
попереково-крижового відділу хребта (за діагнозом лікарів), і ускладнення зі
станом хребта та його рухомістю. Така ж група пацієнтів за чисельністю,
віком і діагнозом склала контрольну групу, що займалась у Київському
реабілітаційному центрі.
Курс реабілітації хворих обох груп склав 4 місяця. Заняття з пацієнтами
контрольної групи проводили за традиційною методикою: вправи ЛФК,
вправи на розтягування (вправи на гімнастичній стінці, вправи на фітболі та
на дошці Євмінова), вправи на гнучкість і координацію з гімнастичною
палицею, класичний масаж).
Заняття з пацієнтами основної групи проводили за методикою
відновлення хребта за системою «Eurospine», що розроблена фахівцями
центру спини «Eurospine» (Тягунов Ю.В. і Тихонов В.Г), і яка включала
фізіотерапію (теплові процедури, масаж), заняття з лікувальної гімнастики,
спеціалізовані вправи для хребта на тренажері «Eurospinе», на фітболах, на
спеціалізованому тренажері ТРЦ. До програми фізичної реабілітації
пацієнтів основної групи, крім вище перерахованих, включалися: 1. Вправи,
спрямовані на збільшення екскурсії грудної клітки (спеціальні дихальні
вправи)[28,21].
Вони виконуються в нерухомому положенні тіла і в рухах. З
динамічних дихальних вправ застосовували рівномірне носове дихання в
 39

поєднанні з повільною ходьбою або бігом. Воно проводилося в поєднанні з

імітацією ходьби з початкового положення, лежачи або сидячи. Загальна
тривалість виконання комплексів фізичної реабілітації в обох групах
складала 80 хвилин.
2.2. Методи дослідження
Для контролю ефективності застосованих методик в своїй роботі ми
використовували:
1) фото-фіксацію викривлення площин хребта у фронтальній площині з
наступним аналізом кривизни лінії остистих відростків;
2) тест на гнучкість в поперековому відділу хребта – максимальний нахил
вперед стоячі на лаві з фіксацією різниці у см положення кінчиків пальців до
рівня підошовної частини ступні.
Якщо пацієнт при проходжені тесту опускає кінчики пальців нижче
поверхні лави, це позитивна еластичність, якщо кінчики пальців не дістають
навіть до рівня лави, це негативна еластичність;
3) зріст пацієнта;
4) визначення статичної силової витривалості м'язів спини хворого -
виконується з вихідного положення лежачи вниз головою (на кушетці),
верхня частина тулуба до гребінців поздовжніх кісток перебуває у
положенні вису, руки - на поясі.
Час утримання тулуба визначається за секундоміром;
5) визначення статичної силової витривалості м'язів тулуба правої й лівої
сторін – висхідне положення на боку, лежачі на кушетці, руки вздовж
тулуба, верхня частина тулуба до гребінців поздовжніх кісток перебуває у
висячому положенні - фіксується час утримання тулуба як у попередньому
тесті;
6) визначення силової витривалості м'язів черевної стінки - виконується у
вихідному положенні лежачи на спині з фіксованими ногами.
Визначається число підйомів з положення лежачи в положення
сидячи в повільному темпі (у темпі не частіше 16 разів за хвилину);
 40

7) Визначення статичної силової витривалості м'язів передньої й задньої

групи стегна - виконується у вихідному положенні лежачи на спині або на
животі; ноги до середньої третини гомілки перебувають за краєм кушетки.
На рівні гомілковостопного суглоба на одну ногу підвішували мішечок з
обтяженням масою 2 кг. Підліток піднімає пряму ногу під кутом 30° і
утримує його в цьому положенні, час утримання фіксується за
секундоміром.

2.3 Клініко-інструментальні методи Мануально-м`язове тестування

На сьогоднішній день мануальне-м`язове тестування досить поширене і
має помітне місце в діагностиці функції м’язів. Отримані результати
відтворювати можливість пацієнта виробити вольове скорочення м’язів і
здійснити чіткий рух. При м’язовому дослідженню для певного м’яза або
м’язової групи використовують особливий рух, називаючи його тестовим
рухом. Процесом мануально-м`язового спостереження є розробленні і
упорядковані рухи для окремих мускулів чи мускульних груп, при чому
кожен рух з’являється з певного вихідного становища [7].
За темпераментом здійснення аналізу руху, по опору, яке при цьому
долається, ми робимо висновки про силу і функціональні майстерності
досліджуваних м’язів. Основні міркування, що застосовуються при
мануально-м`язовому вивченню: а) вихідне положення недужого при
тестуванні; 158 Вісник Кам’янець-Подільського національного університету
імені Івана Огієнка б) тестовий рух; в) важкість переміщення
досліджуваними мускульними частини тіла; г) мануальний опір; д)
становища м’язової сили. Вихідне положення. Зачином положення є
абсолютно визначеним і постійним для даного плану. Його вибирають таким
чином, щоб вбезпечити угоди для здійснення потрібного руху. Обмеження і
рівень цього порушення прислуговують для оцінки діяльності м’язів-
стабілізаторів[14] .
 41

Рентгенографія попереково-крижового області хребта здійснювали

(лікарі-рентгенологи, що входили в сукупну команду) у двох проекціях –
рівній і бічній. Поруч успіху рентгенограм зважати на наявність
безпосередньо рентгенологічних показниках ОХ: зменшення висоти диску,
склероз зачинених пластинок тіл хребців, краєві кісткові прорости, грижі
Шморля, звапнення диска та задньої подовжньої зв’язки, “вакуум-феномен”,
розрівнювання або примітки фізіологічних згинів, поява патологічних
закруглень , а також вказувалась присутність аномалій розвитку.
Характеристика ступеня рентгенологічних поліпшень проводили за
категорією G. Saker (1957) [9]: І фаза (легкі зміни) – відсутність лордозу в 1-2
хребцево-рухових частинах або місцевий кіфоз; ІІ фаза (видозміна середньої
важкості) – виправлення лордозу, невелике сплощення диску, помірне
укріплення замикальних пластин; ІІІ фаза (помітні зміни) – особливо
звуження міжхребцевих інтервалів і потовщення зустрічних замикальних
пластин; ІV фаза (різко виражені Бабінець Л. С., Надкевич А. Л. Науково-
методичний посібник. «Вертеброгенні попереково-крижові больові синдроми
і остеодефіцит: клініко-патогенетичні аспекти, рефлексотерапевтичні методи
лікування» 52 зміни) – комплекс ознак, характерних для ІІІ фаза, а також
існування передніх і задніх остеофітів [21].
Зважаючи, що рутинне рентгенологічне вивчення не використовується
для заранньої діагностики ОХ, через те очевидно на рентгенограмі
послаблення кісткової щільності можна розпізнати тільки при її схильності
не менш як на 25 – 30%, було виконано двофотонну рентгенівську
денситометрію, яка схвалена «золотим стандартом» діагностики ОХ,
оскільки пов’язує в собі ряд корисних якостей: ймовірність дослідження
осьового скелету, хорошу свідомість і специфічність, рослу точність і малу
похибку відтворення, доречно для визначення змін кісткової тканини та
моніторингу, має малу дозу опромінення (менше 0,03 мЗв), релятивну
дешевизну, поспіх дослідження.
 42

Виконували обчислення двох анатомічних ділянок: поперекових

хребців (L1-L4) в передньо-задній проекції та проксимальної площина стегна
(шийка, трикутник Варда, великого вертела). Проміряні величини зіставляли
з пацієнтами референтної бази даних денситометрів «LUNAR», яка обєднує і
порівнювати з популяцією дужих чоловіків і жінок України за показниками
розслідувань, проведених в лабораторії «Проблеми остеохондрозу»
ТДМУ[30].
Висновки до розділу 2. У даному розділі було розглянуте місце проведення
досліджень ,розглянуті методи дослідження хворих на остеоходроз
Попереково-Крижового відділу хребта, та розібрані клініко-інструментальні
методи Мануально-м`язового тестування, та клінічні прояви захворювання
та можливі ускладнення у вигляді рухових порушень.
 43

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСОВАНИХ

РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ.
3.1.Методичні підходи до побудови реабілітаційної програми
засобами фітнесу для осіб середнього віку при остеохондрозі попереково-
крижового відділу хребта
Ми проводили заняття з пацієнтами середнього віку при остеохондрозі
попереково-крижового відділу хребта на тренажерах які сприяють
зменшенню декомпресії в Попереково-Крижовому відділі хребта, та
спрямовані на корекцію хребетного стовпа шляхом зменшення спастики
м'язів із застосуванням вправ на розтягнення, зняття декомпресії
міжхребцевих дисках і корекцію постави на тренажері «Eurospіnе» , у
поєднанні з Фітболами, TRX, та еспандерами.
Застосування реабілітаційних методів та засобів дозволяє активізувати
процеси обміну речовин та створити умови для відновлення тканин,
загальмувати та зупинити розвиток дегенеративних та дистрофічних змін
хрящових та кісткових тканин і хребців, зменшити порушення постави та
викревлення хребта або навіть відновити на ранніх стадіях анатомічну
первину форму хребетного стовпа, правильно роз приділити виникаючі
навантаження за рахунок створення і подальшого зміцнення м’язового
корсету і тим самим захистити хребет від травмо утворення впливів, надати
гнучкість зв’язкова-м’язовому апарату [1, 2, 3, 8].
 44

Основними засобами фізичної реабілітації є фізичні вправи, лікувальна

гімнастика, стретчінг , витягнення, ефективність проведення яких неможлива
без використання сучасних технічних засобів і, зокрема, спеціалізованих
тренажерів та відповідних методів їх використання, наприклад, «Кипарис»,
«Eurespine», методика з використанням тренажера для сухого тракційного
витяжіння хребетного стовпа Юмашева і Попелянського [6, 7, 4, 5].
Застосування тренажерів «Eurоspine» та «Кипарис», [6, 7], дозволило
шляхом сумісного використання масажних впливів, дозованих фізичних
навантажень, проведенням лікувальної гімнастики, поступовим виробленням
певного стереотипу рухів зменшити декомпресію в міжхрябцевих дисках,
покращити трофіку в тканинах, що призводить до нормалізації та
покращенню обміну речовин в міжхрябцевих дисках і суглобах хребців,
усуненню спазму м’язів і сильного больового синдрому. Методика
застосування даних пристроїв використовуються індивідуально по
відношенню до кожного пацієнта з урахуванням характеру протікання
захворювання, загального фізичного стану хворого, місця локалізації болю
його проблемних зон та головної мети використання тренажера, що
призводить до достатньо високої ефективності профілактики та лікування
захворювань опорно-рухового апарату людини.
Згідно з інструкцією використання наголошується, що особливістю
застосування вищевказаних пристроїв є можливість їх використання для
відновлення втрачених функцій людей похилого віку, вагітних жінок і
матерів-годувальниць, для яких вони є найбільш прийнятними. Результат та
особливості корисної дії пристроїв «Кипарис», «Eurоspine», методики з
використанням тренажерів для сухого тракційного витягнення хребетного
стовпа Юмашева і Попелянського можна оцінювати неоднозначно,
об’єктивні критерії ефективного навантаження на хребет або його окремі
ділянки під час проведення занять на тренажері не визначені , що спонукало
нас на проведення спеціального дослідження порівняльних особливостей
 45

використання цих методик і тренажерів у реабілітації осіб з остеохондрозом

попереково-крижового відділу хребта[30,26].
Вправи виконуються лежачи на пристрій для лікування і профілактики
захворювань опорно-рухового апарату Eurospine на опуклому (або
увігнутому) боці під наглядом реабілітолога. Пристрої для лікування і
профілактики захворювань опорно-рухового апарату Eurospine створені для
активно-пасивної механотерапії і розтяжки хребта. Тренажер виготовлений
по унікальній розробці і дозволяє дозовано давати навантаження на суглоби
хребта.
Пристрій відноситься до кінезітерапії і фізіотерапії, а саме до
кінезетерапевтічніх і фізіотерапевтичних пристроїв для профілактики і
лікування захворювань опорно-рухового апарату людини шляхом
забезпечення дозованих рухів у всіх відділах спини, а також здійснює
дозоване витягування хребта (тракції) і роликовий масаж.

Рис 3.1. Виконання вправ на пристрої Eurospine

Його ефективність дозволяє прискорити процес реабілітації і

поліпшити профілактику захворювань остеохондрозу (поперекового,
шийного, грудного, суглобового).
 46

Пристрій Eurospine може застосовуватися також в поєднанні з

лікувальною гімнастикою при контрактурах, тугорухливості суглобів хребта
і т.п. Пристрій Eurospine забезпечує лікувальний і тренувальний вплив на
зв'язку хребців і міжхребцевих дисків, сприяє профілактиці викривлення
хребта, поліпшення рухливості його ланок, попередження таких захворювань
як лордоз, кіфоз, сколіоз і різних видів порушення постави.
Пристрій Eurospine відноситься до лікувальної фізкультури і може
знайти застосування в фізіотерапевтичних відділеннях лікарень, поліклінік,
реабілітаційних центрів. Вона може використовуватися також в житлових
приміщеннях, навчальних і спортивних організаціях, офісах, оздоровчих
центрах, в косметологічних кабінетах, санаторіях та інших профілактичних і
оздоровчих установах широкого профілю.
Ложемент Пристрої Eurospine забезпечує жорсткість і стійкість під час
проведення процедур. Декомпресія аферентних ноцицептивних провідників в
зоні впливу Пристрої Eurospine сприяє відновленню провідності системи
спинального гальмування, викликаної блокадою рухових сегментів. За
рахунок плавного рівномірного розподілу пропорційних масі тіла статичних
навантажень на паравертебральну область спини виникають короткочасні
механічні напруги в суглобах хребта, які проводять до відновлення
рухливості рухових сегментів в повному обсязі (Рис 1.2).
 47

Рис.3.2. Схема навантаження при виконанні вправи «ВИС»

Вправа, спрямоване на розслаблення, розтягування і проведення

делікатної регульованої тракції хребта без сторонньої допомоги м'язово-
зв'язкового апарату хребта під дією власної ваги стимуляції компенсаторних
реакцій хребта, так як несвоєчасно зняті м'язові спазми, що розвиваються
через перевантаження, травми, переохолодження тіла або як відповідна
реакція на біль при обмеженні нервових корінців спинного мозку, призводять
до патологічного підвищення м'язового тонусу довгих м'язів спини,
порушення кровообігу, здавлювання нервів і посилення болю, що веде до ще
більшого рефлекторного підвищенню м'язового тонусу. Вис виконується для
зняття рефлекторної навколосуглобової міофіксації, що призводить до
відновлення рухливості хребта як єдиної структурно-функціональної
системи. Під час вису важливо домогтися максимальної м'язової релаксації

Рис.3.3. Вправа вис на двох

руках

Після закінчення занять

інструктор- реабілітолог розпитує
пацієнта про зміни в загальному
стані, нагадує про необхідність
дотримання рекомендацій. При необхідності проводить корекцію плану
реабілітації - змінює частоту проведення занять.
Повторні консультації ми проводили через 10-15 сеансів з метою
виявлення динаміки в стані пацієнта і корекції плану лікування. У разі
відсутності позитивної динаміки або погіршення стану, повторні
консультації проводяться в міру необхідності.
 48

По закінченню періоду, спрямованого на усунення основної

проблеми, для пацієнта розробляються вправи для підтримуючої
кінезотерапії, вертебро-суглобової гімнастики і VITA-пластики, мета яких
закріпити отримані результати відновлення хребта на пристрої для
профілактики і лікування захворювань опорно-рухового апарату Eurospine.
Програма виконується, згідно з Принципами Методики Europine на
спеціально підібраних додаткових пристроях або обладнанні.
Після закінчення курсу реабілітаціі пацієнтові даються рекомендації,
які включають в себе комплекс фізичних вправи для хребта і заходи,
спрямованих на зменшення навантаження на хребет на робочому місці і в
побуті.

3.2 Поєднання сучасних засобів фізичної терапії в програмі

реабілітації осіб середнього віку при остеохондрозі Попереково-
Крижового відділу хребта

Зрівняємо конструктивні особливості тренажерів «Кипарис» і

«Eurоspine». Обидва пристрої, як зазначає Ю.М.Віхляєв, містять
дугоподібний каркас з розмірами, наприклад 2200 х 600 мм і закріплюються
у нахиленому положенні верхньою частиною на вертикальній рамі-опорі з
можливістю зміни кута нахилу як у поперековому напрямку, так і у
повздовжньому, а ще мають засоби додаткового регулювання радіуса свого
вигину, оснащені обидва ложементом, що виконаний модульними,
складеним зі знімних взаємозамінних панельних та валикових модулів,
споряджені в верхній частині підголівним валиком або підборідником, що
виконаний з цупкої тканини й прикріплений до верхньої частини
вертикальної рами-опори гумовими розтяжками з гаками, а в нижній –
опорним валиком для ніг та розтяжками-еспандерами в верхній та нижній
частинах, що кріпляться за вертикальну раму-опору, або металевий каркас,
причому, усі валики мають можливість обертання навколо своєї вісі2].
 49

Навідміну від «Кипарису», «Eurоspine» має дещо більші функціональні

можливості, а саме - робочу поверхню ложемента з обох сторін панелі-дуги,
тобто можливість закріплювати ложемент вигином як до низу, так і до гори,
тоді як «Кипарис» має тільки опуклий вигін до гори, виконані з металу або
дерева змінні модулі, та гірші можливості для зміни вигину ложемента. У
«Eurоspine» є можливість переставити підголівний валик з нижніми
гумовими валиками для більш акцентованого впливу на поперековий та
грудний відділ, на відміну від можливостей конструкції «Кипарису».
За рахунок конструкції «Eurоspine» при розміщенні пацієнта на
ложементі забезпечується злиття ложемента з тілом пацієнта, що дозволяє
хребту зайняти природне вірне положення. Завдяки цьому у пацієнта зникає
больовий синдром, характерний для таких захворювань як між хребцеві
грижі, остеохондроз, сколіоз тощо, а за допомогою еластичних валиків,
розташованих в верхній частині ложемента, виконувати глибокий масаж усіх
м'язів спинно-грудного відділу [28].
Розміщення валикового модуля в ділянці ложемента, відповідній
сідничній зоні пацієнта при переміщенні його вниз-вверх по ложементу, дає
можливість додаткового масажного впливу на сідничний нерв та сідничну
зону, що сприяє усуненню в даній області синдрому грушоподібного м'яза,
запалення, набряклості, зменшує біль, сприяє виведенню надлишків рідини,
активізує розщеплення підшкірних жирових відкладень, усуває прояви
целюлітних відкладень на сідничній та стегновій зонах, зниженню ваги.
Розміщення валикового модуля в зонах литкових та стегнових м'язів сприяє
нормалізації кровотоку в периферичних судинах нижніх кінцівок при
атеросклерозі судин ніг,варикозному розширенні вен, хворобі Рейно та
непрохідності артерій нижніх кінцівок та хворобі Рейно [30].
Методика застосування «Eurоspine» має можливість переналагодити пристрій
на інший напрямок прогину ложемента, що використовують, а саме для
попереднього розслаблення м'язів пацієнта та поверхневого масажу
проблемних зон для виконання фізичних вправ за допомогою розтяжок-
 50

еспандерів при хворобі Бехтерева, захворюванні Шеєрмана-Мау та

відновленні постави в початкових стадіях при гіперкіфозі.
Можливість швидкої адаптації хребта дає увігнутий ложемент, що
втратив гнучкість, а якнайшвидшому усуненню спайок, що утворилися в
місцях зв'язок, сприяє масаж в зручному положені, а також профілактиці
утворення контрактур. При цьому підголівним валиком без дискомфорту для
людини масажуються м'язи шиї і деформовані суглоби, що дозволить
швидше усунути гіперспазми і поліпшити кровопостачання в область
головного мозку. Зміна поперекового нахилу ложемента сприяє кращому
кровопостачанню певних зон хребта, більш швидкому руху в них
синовіальної рідини і збільшенню еластичності в суглобах хребта і, як
результат, якнайшвидшому формуванню правильної постави [20].
Основним завданням відновлювальних занять, що нами проводились на
цих тренажерах на першому етапі було сприяння розслабленню і зняття
гіпертонусу за допомогою м’якої масажної дії на спину та зняття напруги з
біля хребцевих м’язів. Цьому сприяє можливість виконувати вправи
повільно і безперервно та плавно без зайвої напруги. На другому етапі
ставилося завдання поступового відновлення викривлень хребта та втрачених
функцій рухомості суглобів хребта з використанням дозованих фізичних
вправ, масажу, проведенням суглобної гімнастики. Можливості тренажеру
«Eurоspine» та його конструктивні особливості сприяли виконанню
пацієнтами таких вправ: імітаційні суглобні «кроки» у вісі, «батерфляй»,
виси, стретчінг на плечових еспандерах (перекати, вимахи, оберти вперед,
оберти назад), стретчінг на верхніх еспандерах (перекати, пів підйоми),
стретчінг на стегнових еспандерах, стретчінг на нижніх еспандерах,
витягнення (сходинки, оберти, долоньки, напівножиці, горизонтальні ножиці,
вертикальні, масаж підошви, оберти), підтягування, масаж стоп, мостик,
масаж сідниць, «лотос». [21].
Існують протипоказання до використання методики викривлень хребта
на обох тренажерах це онкологічні захворювання, переломи хребта,
 51

перенесені операції на хребті, грижі міжхребцевих дисків в стадії секвестру з

наявністю розриву задньої повздовжньої зв’язки, дискогенні поперекова-
крижові радикуліти з наявністю симптомів порушення спінального
кровообігу, прогресуючі сколіози (понад 20-25° за Кобом), бджоло-лопаткові
періартрити (періартрози) в стадії загострення, інфекційні захворювання в
гострій стадії, психічні розлади, епілепсія, гемофілія.
Досвід виконання вправ на тренажерах «Eurоspine» та «Кипарис»,
дозволяє рекомендувати пацієнтам, що мають викривлення хребта,
наступний алгоритм проведення занять: 1) фахівцями виявляються і
фіксуються ті чи інші порушення і розлади, або викривлення хребта; 2)
визначаються протипоказання до виконання процедур або тих чи інших
вправ; 3) складається індивідуальна програма реабілітаційних вправ,
навантажень, процедур, їх черговість, темп і об’єм їх виконання в одному
занятті, план занять на наступні місяці або півріччя з урахуванням його
корекції в залежності від перебігу негативної чи позитивної динаміки
функціонального стану пацієнта; 4) перед кожним новим заняттям методист
уточнює стан пацієнта – скарги, зміни у самовідчуттях при виконанні тих чи
інших вправ або процедур і за необхідності коригує план проведення вправ
(висхідне положення, траєкторію руху, черговість вправ, темп виконання,
величину обтяження, амплітуду та інтенсивність виконання рухів, або
процедур); 5) проводиться інструктаж з техніки безпеки; 6) після закінчення
курсу реабілітаційних занять пацієнт одержує комплекс рекомендованих
вправ і консультацію з методики їх проведення та поведінки у побуті і
рекомендації з дотримання рухового режиму [29].
Та вище зазначені тренажери мають і певні недоліки: по перше, масаж
є дуже поверхневим і загальним, також тренажери не мають специфічних
засобів масажної дії на уражені ділянки спинного хребта, а по друге є й інші
засоби фізіотерапевтичної дії, що не знайшли відображення у методиці
використання та конструкції тренажерів.
 52

Для терапії остеохондрозу шиї використовують метод витяжіння

Попелянського і Юмашева на спеціальному кріслі, до спинки якого
прикріплена у вертикальному положенні стійка довжиною 190 см з
привареною зверху горизонтальною поперечиною в сагітальній площині, що
має форму коромисла довжиною біля 50 см, передня частина якого складає
35 см.
На обох кінцях поперечини закріплені блоки, через які пропущений
трос, що натягує спеціальний фіксатор для потилиці з допомогою блоку з
набірним вантажем. Витягнення відбувається з обов’язковим легким
згинанням хребта в області шиї. Фіксатор, який виконує функції петлі
Глісона, маючи петлю для щелеп і виготовлений з міцної щільної тканини.
Його використовують для попередження розгинання шиї, яке категорично
протипоказано. Сухе тракційне витяжіння хребта в області шиї виконують
поступово, збільшуючи вагу обтяжнювача на кожному занятті з пацієнтом.
Окрім вертикального тракційного витягнення також існують методики
витягнення хребта у положенні лежачи при нахилі від 0 до 25 градусів.
Пацієнта фіксують м’якими кільцями, що просунуті у пахвові западини.
Маємо ще один варіант горизонтального тракційного витяжіння – лежачи на
животі, також при нахилі від 0 до 25 градусів, але фіксують пацієнта за
гомілку м’якими ременями і нахил здійснюють вниз головою.
Цей метод використовують у випадку остеохондрозу поперекова-
крижового відділу хребта та при доброму стані серцево-судинної системи, а
це переважно у молодому віці. Для витягнення використовують відносно
невелику вагу обтяження у випадку остеохондрозу і відносно середню вагу
при порушеннях хребта в області крижів та попереку. Для такого витягнення
використовують сеанси від 20 хвилин до години, поступово збільшуючи
тривалість сеансу [17].
Курс відновлення складає 10-20 сеансів. Автори методу заявляють, що
сухе витягнення є найбільш ефективним способом терапії хребта, особливо у
випадку компресійних синдромів. Метод показаний при спостереженні:
 53

відхилень у тиску всередині дисків хребта; спазмів м’язів; протрузії дисків і

наявності гриж; надходження больових імпульсів з боку ділянки хребта, що
відповідає за рухові процеси. Процедура надає можливість розтягнути
рівномірно усі відділи хребта та є повністю безпечна.
Але дуже спірним є твердження, що метод витягнення Юмашева і
Попелянського є повністю безпечним та що його можна використовувати
самостійно. Так як він надає можливість збільшувати простір і в той же час
послабляти напруженість між хребцями, безумовно, у комплексній терапії
він може бути корисним, але без традиційних методів остаточного
вирішення питання з лікуванням пацієнта він не наддасть, хоча в початковій
стадії відновлення він більш дієвий. В той же час, заперечувати позитивні
наслідки застосування методу (зменшення больових відчуттів, стимуляція
кровообігу у травмованій ділянці хребта, пришвидшення регенерації тканин,
відновлення рухливості, зникнення гіпертонусу м’язів, та одночасне
посилення дії інших способів терапії, тощо), ми не можемо [21].
Та викликає насторогу перелік протипоказань, що категорично
заборонені для проведення сухого тракційного витяжіння хребта при таких
ускладненнях: порушення спино-мозкового кров’яного току; гостра стадія
захворювання; остеопороз; наявність запальних процесів; нестабільність
хребців; сечокам’яна хвороба; онкологічні захворювання; епілепсія,
захворювання шкіряного покрову.
Як стверджує Ю.М. Вихляєв, рекомендувати та застосовувати цей
метод можуть лиш добре кваліфіковані спеціалісти в умовах стаціонару після
дослідження стану усіх показників пацієнта. Сухе тракційне витягнення
хребта у комплексі з іншими способами відновлення може стати ефективним
навіть у випадках значного обмеження рухливості хребців, але безумовно під
контролем кваліфікованого лікарського рентгенологічного обстеження.
Досвід застосування вищевказаного методу дозволив Ю.М. Вихляєву
зробити висновок, що заявлені властивості і переваги пристрою для сухого
тракційного витягнення хребта не завжди відповідають наявним. Змінюючи
 54

обтяження, що застосовується при витягненні хребта пацієнта, терапевт

регулює його в кг, але якою повинна бути належна індивідуальна сила дії яка
сила напруження в самих хребцях і які зміни відбуваються в цей час в
хребцях, не відомо.
Адже сила відповідних структур хребців і опору хребців різна у
кожного пацієнта, в залежності від його ваги, функціонального стану
ушкодженої ділянки і фізичного розвитку . Для одного сила дії 10 кг це
замало, а для іншого забагато. Тобто, потрібна ще одна одиниця градації
ступеню одержання витягнення – в одиницях, що відображують зміни в
самих хребцях або напруження біля хребцевих м’язів . Якими повинні бути
ці одиниці – це складне питання і потребує спеціальних досліджень, а сам
пристрій потребує вдосконалення не тільки за існуючою системою контролю
і регулювання величини витягнення, а і за своїми конструктивними
особливостями, що вимагають, на наш погляд, доопрацювання, що і буде
складати мету наших подальших досліджень [30].
Використання Фітбола в програмі Фізичній Реабілітації.
Вправи з м’ячем великого,та середнього діаметру для хребта
рекомендуються для покращення та корекції постави, при остеохондрозі,
остеопорозі, а також для зміцнення м’язів спини.
Заняття на м’ячові можуть виконувати люди різного віку, комплекції,
так як м’яч може витримати вагу до 200-300 кг. Це універсальний снаряд, але
перш ніж підбираючи діаметр м’яча, варто враховувати свої антропометричні
дані (Ріст ,вагу). Співвідношення власного зросту і розміру м’яча є
важливим аспектом в підборі снаряду.
 55

Рис.3.4. Виконання вправи на фітболі

Виконуючи вправи для зміцнення м'язів спини, на фітболі необхідно

пам’ятати декілька головних правил:

1. При сильних больових відчуттях на початковому етапі Відновлення

слід починати з невеликих навантажень, маленького кількості підходів,
збільшуючи поступово. Це потрібно, щоб уникнути можливих травм,
розтягувань, дискомфорту.
2. До занять підходити відповідально, особливо з больовими відчуттями в
області Поперекового крижового відділу хребта. Як що не дотримуватися
порад і правил, тренування на фітболі можуть завдати шкоди, після чого
повторно відновлювати спину доволі складно.
3. Непотрібно вірити міфам, що м’яч може розірватися, тим більше
оглушити, це впливати е на загальний фон при занятті та впевненості
виконанні вправ.
4. Коли буде складатися враження, що встановлене навантаження не
приносять особливого результату, варто збільшити об’єм м’яч за рахунок
його накачування, зробивши його не таким стійким. В такому випадку м’язи
спини будуть більш активуватися.
Наступна вправа виконується для розтягнення хребетного стовпа, допомагає
в знятті декомпресії при остеохондрозом: витягненням.
Сісти на верх м’яча, ноги зігнути в колінних суглобах, опору тримаємо
руками об стіну.
 56

1. На вдихові – м’яч максимально відкочуємо назад, руки залишаються

нерухомими , опора на стіну. Хребетний стовп поступово буде витягуватися.
2. Далі залишаємось в такому положенні около 3 — 4 хвилини,
зберігаючи рівномірне дихання.
3. На видих – прийняти вихідне положення.
Скручування на фітболі розвивають еластичність хребетного стовпа,
допомагають в покращенні кровообігу та лімфообігу в спині.

1. Вихідне положення лежачи на спині, ноги знаходяться зверху на

м’ячові , упор на руки, розкинутими по боках мяча.
2. Далі виконуємо перекати на м’ячем з ліва на право, так, щоб коліна
майже торкалися підлоги. Намагатися рухати тільки кульшовими суглобами,
при цьому не допомагати собі руками.
Далі вправа яка виконується для зняття напруження в спині , що б розтягнути
м’язи:

1. Лягти спиною на м’яч, ноги витягнути, стопи притиснути до підлоги,

закинути руки за голову, торкнутися долонями підлоги. Має бути спокійною,
рівномірне дихання. При вдиху тіло повинно розслаблятися, видиху – легко,
плавно напружуватися.
Вправа, спрямована на розробку кульшових суглобів:

З максимально-прямою спиною сісти зверху м’яча.

1. Далі виконуємо кругові оберти стегнами, тримаючи однаковий темп

виконання обертів. Обов’язково стежити за ритмом дихання, який має бути
спокійним, розміреним, та незмінним.
Для зміцнення м’язів спини та преса виконується наступний комплекс
виконання вправ:
 57

 Вихідне положення поверх фітбола, спираючись об підлогу руками і

ногами. Витягнути руку і протилежну ногу (наприклад ліва рука — права
нога). Таке положення затримати на 4-5 секунд. Під час видиху повернутися
до вихідного положення. Поміняти руку і ногу, повторно виконати.
 Лежачи животом на м’ячі, опустити ноги і руки вниз. Вдих —
витягнути одночасно руки і ноги, тіло повинно бути паралельно підлозі.
Видих — повільно прийняти вихідне положення.
 Лягти животом зверху м’ячі, руки впираються в підлогу. Намагатися
підняти прямі ноги вище рівня тіла. Вправа вже для більш досвідчених
любителів занять на фітболі. Зміцнює не тільки м’язи спини, але і прес.
 Ускладнене попередню вправу. Лежачи животом поверх м’яча, руками
обхопити м’яч. Піднімати ноги трохи вище рівня тулуба. Для утримання
рівноваги, м’язи будуть напружуватися.
 Підійде для підготовлених спортсменів. Прийняти положення упор
лежачи, поставивши ноги на снаряд. Вдих — підтягнути коліна до грудей,
видих — прийняти вихідне положення. Зміцнює м’язи попереку, преса,
плечі.
 Попереднє вправу в ускладненому вигляді: прийняти таке вихідне
положення. Вдих — піднімаємо таз, ніби намагаємося зробити перекид,
коліна тримати максимально прямими. Затриматися близько 2-3 секунд.
Видих — прийняти вихідне положення.
 Для бажаючих зробити сильніше не тільки м’язи спини, але і сідниць.
Прийняти положення лежачи на підлозі, поставити стопи поверх м’ячі, руки
повинні перебувати уздовж тулуба. Піднімати таз максимально вгору,
тримаючи рівновагу, затримуватися близько 4-6 секунди, повернутися до
початкового положення. При виконанні будьте обережні, якщо сили м’язів не
вистачає, щоб утримати рівновагу, краще почати виконання вправи з підлоги.
 Лягти животом на м’яч, прибрати руки за голову, шкарпетками
упираючись в підлогу (якщо важко втриматися, п’ятами зафіксуйте
 58

положення за допомогою стіни). Підняти корпус уздовж підлоги. Направлено

на зміцнення попереку і сідничного м’яза.

3.3. Оцінка ефективності розробленої програми засобів фізичної

реабілітації при остеохондрозі Попереково-Крижового відділу хребта

Під час проведення експерименту були виявлені значні відмінності у

результатах виконання вправ Контрольної та Основної групи (Табл.1)
До відновлення у пацієнтів Основної групи число спусків з положення
лежачи в положення сидячи, і з фіксацією в ньому складало - 6, 11 повторень
з фіксацією в ньому ±0,31с. А пацієнти Контрольної групи виконували 5,96
повторень з фіксацією ±0,42 с.

Після закінчення Реабілітаційного періоду ці показники в пацієнтів

Контрольної групи зросли до 10,94 повторень ±0,58 с. в сидячому положенні.
А в пацієнтів Основної групи зростали до 14,87 повторень, спусків в сидяче
положення на ±0,45 с.

При виконанні вправ з розведенням ніг в Кульшових суглобах , та

додатковою фіксацією в сидячому положенні, як У пацієнтів Основної групи
тривалість фіксації складала біля 40,1; ±9,64 с. та кут розведення 72,6;
±5,23о градусів. А пацієнти Контрольної групи тривалість фіксації складала
38,9;

±12,22 с. та кут розведення 72,7 ;±6,18о .

Після закінчення Реабілітаційного періоду ці показники в пацієнтів

Основної групи зростали до 89,9 ±7,42 о градусів з фіксацією до 62,4 ±11,23
с., тоді як у пацієнтів Контрольної групи вони зросли лише до 82,3 ; ±8,12 о
градусів з фіксацією біля46,4;±13,85 с.
 59

При виконанні вправ «Суглобові у Вісі» на зміцнення м’язів нижнього

поясу кінцівок та укріплення зв’язкового апарата здійснюється спуск з
положення лежачи в положення сидячи, та додатково виконується
вертикальний підйом ніг. Пацієнти Основної групи здійснювали підйом ніг в
середньому по 4, 1; ±0,88 рази, повторення кожною ногою з обтяжувачами
по 0,3 кг. В свою чергу пацієнти Контрольної групи здійснювали підйом ніг в
середньому 3,9 ;±0,81 рази, повторення кожною ногою з обтяжувачами по 0,3
кг. Після закінчення Реабілітаційного періоду ці показники в пацієнтів
Основної групи зростали до 6,6 ;±0,93 підйомів з обтяжувачами 1 кг, тоді як
у пацієнтів Контрольної групи кількість підйомів зросла до 5, 7;±0,96
підйомів, але величина обтяження склала лише 0,5 кг.

Виконання вправ на еспандерах - здійснювалися вправи на скручування

хребта, при цьому був додатковий опір у вигляді гумових джгутів. Кількість
повторень у пацієнтів Основної групи на початку дослідження складало по
4,6 ;±0,93 рази кожною кінцівкою, при цьому кількість використаних
джгутів для збільшення опору склала у середньому 2 джгута та їх
розтягнення здійснювалось у середньому на 12,6 ;±3,34 см . Пацієнти
Контрольної групи на початку дослідження склало по 4,7 ;±1,03 рази, при
цьому кількість використаних джгутів для збільшення опору склала у
середньому 2 джгута та їх розтягнення здійснювалось у середньому на12,7 ;
±4,44 см Після закінчення Реабілітаційного періоду ці показники в
пацієнтів Основної групи зростали до 11,7, ;±1,20 разів, кількість джгутів
склала - 3 довжина розтягнення - 18,2 ;±3,11 см, тоді як у пацієнтів
Контрольної групи кількість повторень зросла до7,6;±1,65 разів, кількість
джгутів - 3, довжина розтягнення - 14,6 ±3,18 см, що значно поступалось
результатам основної групи.

У пацієнтів Основної групи частота, з якою виникає місцевий і

відображений біль складала у середньому біля 83,3 %. А в пацієнтів
Контрольної групи складало у середньому біля 75,0 % Після закінчення
 60

Реабілітаційного періоду ці показники в пацієнтів Основної групи знизилися

до 8,03 %, тоді як у пацієнтів Контрольної групи відсоток виникнення болі
залишився на значному рівні 41,7 %. Іншими словами, суттєва зміна
характеру болю у хворих на поперековий остеохондроз Основної групи

Таблиця 1.
Вплив програм фізичної терапії на функціональні можливості опорно-рухового апарату хворих на
поперековий остеохондроз.

Основна група Контрольна група

Тестові вправи До Після До Після

відновлення відновлення відновлення відновлення

Спуск з положення 6, 11 14,87 5,96 10,94

лежачи в положення повторень повторень, повторень повторень
сидячи, фіксація ±0,31с ±0,45 с ±0,42 с ±0,58 с

положення

Кут розведення ніг в 72,6 89,9 72,7 82,3

кульшових суглобах,
±5,23о ±7,42 о ±6,18о ±8,12 о
фіксація положення
40,1 62,4 38,9 46,4
±9,64 с. ±11,23 с. ±12,22 с. ±13,85 с

Спуск з положення 4, 1 6,6 3,9 5, 7

лежачи в положення
±0,88 рази, ±0,93 рази, ±0,81 рази, ±0,96 рази,
сидячи, вертикальний
обтяження обтяження обтяження обтяження
підйом ніг по черзі з 0,3 кг 1 кг 0,3 кг 0,5 кг
обтяженням

вправа на скручування 4,6 11,7, 4,7 7,6

хребта з додатковим
±0,93 рази, ±1,20 рази, ±1,03 рази, ±1,65 рази,
опором гумових джгутів
кількість кількість кількість кількість
джгутів - 2 джгутів – 3 джгутів - 2 джгутів – 3
довжина довжина довжина довжина
розтягнення розтягнення розтягнення розтягнення
 61

12,6 18,2 12,7 14,6

±3,34 см ±3,11 см ±4,44 см ±3,18 см

постійні вертеброгенні 83,3 % 8,03 %. 75,0 % 41,7 %.

болі – відсоток хворих
Нахил вперед з - 5,7 см + 4,9 см - 5,8 см + 0,6 см
положення стоячи
±1,04 ±0,87 ±0,98 ±0,31

дозволила їм розширити можливості для рухової активності і

самообслуговування, відпочинку, так як чинників зменшення болю
збільшилося, а чинників, що підсилюють біль значне скоротилося.
Аналіз впливу розробленої програми фізичної реабілітації на
функціональні можливості опорно-рухового апарату хворих на поперековий
остеохондроз. Дані кінцевого контрольного огляду після завершення
лікування. Видно, що після застосування розробленої програми фізичної
реабілітації в Основній групі суттєво змінився характер болю. До початку
лікування в обох групах хворих на остеохондроз переважав постійний біль
(72,5 % спостережень в Основній і 73,3 % – у Контрольній групах). Після
завершення фізичної реабілітації частота виникнення постійного
вертеброгенного болю в Основній групі становила лише 5 %. У Контрольній
групі цей показник досягав 36,7 %.
Один з найбільш розповсюджених тестів оцінки стану поперекового
відділку хребта є тест Нахил вперед з положення стоячи. До виконання
програми фізичної реабілітації цей нахил у пацієнтів Основної групи складав
в середньому -5,7 см, а в пацієнтів Контрольної групи досягав -5,8 см тобто
пацієнти навіть не могли досягти рівня лави, на якій вони стояли. Після
реабілітаційних заходів у пацієнтів Основної групи цей показник досяг
майже + 4,9 см±0,87 нижче рівня лави, тоді як у пацієнтів Контрольної групи
 62

цей показник хоча і значно покращився, але це покращення значно

відставало від результат основної групи і склало усього + 0,6 см ±0,31.

Також, в Основній групі після лікування поліпшилася витривалість

м'язів-розгиначів поперекового відділу хребта (за результатами тесту
Sorensen-Biering's) і м'язів-згиначів таза і стегон (за даними тесту Killy),
проте ці відмінності не були значними.
Висновки до розділу 3 Розроблено програму з фізичної реабілітації з
Таблицею та її описом, при остеохондрозі попереково-крижового відділу
хребта пацієнтів середнього віку, використовуючи методи Фітнесу, занятя на
тренажерах сухого тракційного витягнення Eurospine, масажу, занять на
Фітболі.

ВИСНОВКИ
Одже проведено аналітичний огляд літературних джерел, пов’язаних з
темою Магістерської дисертації. Проведено огляд інформаційних джерел,
проаналізовано програми фізичної реабілітації пацієнтів середнього віку
хворих на остеохондроз Поперекового Крижового від відділу хребта
засобами і методами Фітнесу , а також розглянуто анатомічну
міжхребцевих дисків, причини виникнення та розташування протрузій,
показано стадії розвитку протрузій міжхрябцевих дисків, клінічні прояви
захворювання та можливі ускладнення у вигляді погіршення писихо
емоційного, та загально фізичного стану хворого, .
Розглянуто мету та основні принципи фізичної реабілітації при
остеохондрозі поперекового відділу хребта методами фітнесу. Наведено
особливості спеціальних фізичних вправ, в тому числі на тренажерах
центра спини " Eurospine" і технічних засобах під час покращення рухової
 63

активності хворих з даною патологією. Особливу увагу приділено різним

методикам використовуючи кінезіотерапію, заняття на тренажёр Eurospine,
масаж, сучасні технічні засоби, тракційної терапії та інших допоміжних
засобів.Дані дослідження свідчать про те що відновлення після даного
захворювання не потребує оперативного втручання та необхідності в
медикаминтозному лікуванні, що дає змогу по іншому розглянути методи
вирішення, лікування даної патології.
Розроблено програму з фізичної реабілітації з програмою Фізичної
РЕАБІЛІТАЦІЇ та з описом виконання всіх комплексів вправ, при
остеохондрозі Поперекового Крижового відділу хребта .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеев В. В. Диагностика и лечение болей в пояснице//Consilium

medicum. 2002. Т. 2. No

2. Алок Бансал., Пономаренко Г.Н. Загальна фізіотерапія: - М., 2009. – С.

16.
3. Бедрій Я.І. Охорона праці: Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. –
322 с. 6. Бедрій Я.І., Джигерей В.С., Кидасюк А.І. та ін. Охорона праці:
Навч. посібник. – Львів: Афіша, 2014 – 258 с.

4. Бирюков А.А. Лечебный массаж. М.: Советский спорт. 2000.С. 293.

5. Бубновский С.М. Грижа позвоночника - не приговор М.: Ексмо – 2015.

С 42.

6. Бубновский С.М. Руководство по кинезитерапии дорзопатий и грыжи

позвоночника. М.:МАКС-ПРЕСС — 2002. С.100.
 64

7. Валеев Н.М. Некоторые особенности реабилитации спортсменов после

травм опорно-двигательного аппарата.//Журнал «Теория и практика
физической культуры», 2004. – No 1. – С. 23-27.

8. Васичкин В. Все о массаже. – М.: «АСТ – пресс книги», 2005. – 368 с.

9. Геруса. Мн.: ИПП Госэкономплана РБ, 1993. 148 с. Остеохондроз.

Лечение, реабилитация, профилактика средствами и методами
физической культуры: учебно-метод. пособие. Под общ. ред. А. И.

10. Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Федонюк Я. І.

Анатомія людини. — Вінниця: Нова Книга, 2006-2009. — 376 с.

11. Гортфельд С.А., Рогачева Е.И. Лечебная физическая культура и

массаж. Л.: Медицина, 2013. С. 176.

12.Дерновий І.В. Критерії оцінки результатів ФР після травм ОРА

«Державного реєстру ФР при травмах хребта» / І.В. Дерновий та інші //
Вісник ортопедії, травматології – 2008. - № 4. С. 259- 263.
13.Дубровский В. И. Лечебная физическая культура (кинезотерапия):
Учеб. для студ. высш. учеб. Заведений. 2-е изд. М.: Медицина, 1996.
202 с.

14.Епифанов В. А. Лечебная физическая культура и массаж. М.:

ГЭОТААМЕД, 2004. 560 с.

15.Жарков П. Л. Лечение движением (кинезитерапия) в домашних

условиях и в лечебном учреждении при болях в опорно-двигательной
системе. М.: Элит-2000. 2016. 147 с.

16.Касванде З. В. Лечебная гимнастика на стационарном этапе

реабилитации больных остеохондрозом: Методические рекомендации.
Рига, 2006. 21 с.

17.Муха Л. Г., Качанова Г. Г. Остеохондроз. Лечение и профилактика.

Ростов-на-Дону, 2014. 140 с.

18.Олейник А.Е. Результаты физической реабилитации при травмах

позвоночника / А.Е. Олейник // Ортопедия, травматология и
протезирование: Сборник научно-практических статей –
Днепропетровск, 2008 – С. 107- 112.
 65

19.Парфенов В. А., Батышева Т. Т. Боли в спине: особенности патогенеза,

диагностики и лечения. 2003. No 4. 67
20.Патент України на винахід 82976. МПК А61Н 1/02, А63В 17/00.
Пристрій «Кипарис» для профілактики та лікування захворювань
хребта та пов’язаних з цим розладів та спосіб «самозахист організму»
профілактики та лікування захворювань хребта та пов’язаних з цим
розділів / Пекур В.М. - Бюл. № 10 від 26.05.2008 р.
21.Патент України на корисну модель 99079. МПК А63В 17/00, А61Н
1/02, Пристрій для профілактики та лікування захворювань опорно-
рухового апарату людини / Тягунов Ю.В., Тихонов В.Г. – Бюл. № 9 від
12.05.2015 р.
22. Попадюха Ю. А. Сучасні комплекси, системи та пристрої у
реабілітаційних технологіях: Навч. посіб. / Ю.А.Попадюха. – К.: Центр
учбової літератури, 2018. – 656 с.
23.Попадюха Ю.А. Сучасні комп’ютеризовані комплекси та системи у
технологіях фізичної реабілітації: Навч. посіб. / Ю.А. Попадюха. – К.:
Центр учбової літератури, 2017. – 300 с.
24.Попадюха Ю.А., Современные технические средства программы
превентивной физической реабилитации повреждений поясничного
отдела позвоночника спортсменок художественной гимнастики //
Современные здоровьесберегающие технологии. Орехово-Зуево,
Редакционно-издательский отдел. Научно-практич. Журнал №3, 2017
С. 111 – 114.
25.Попадюха Ю.А., Тренажеры Tergumed с обратной связью в
технологиях физической реабилитации, профилактики заболеваний и
повреждений позвоночника // Современные здоровьесберегающие
технологии. Орехово-Зуево, Редакционно-издательский отдел.
Научнопрактич. Журнал №4, 2016 С. 251 – 266.
 66

26.Попелянский Я.Ю. Ортопедическая неврология (вертебрология):

Руководство для врачей / Я.Ю. Попелянский. // - М.: «МЕДпрес-
информ», 2003. – С. 197- 201.
27.Тихонов Р.М., В.М. Шаповалов – СПб: (клиника, диагностика,
хирургическое лечение) «Правда», 2008 – С. 87-106.
28.Тихонов Р.М., Шаповалов В.М. Деформирующий артроз
тазобедренного сустава
29. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации: под ред.
А.Н. Беловой, О.Н. Щепотовой. – М.: «Антидор», 2005. С. 217-263.
30.Юмашев Г.С. Остеохондрозы позвоночника. – 2-е издание / Г.С.
Юмашев, М.Ю. Фурман. – М.: Медицина, 1984 – С. 296-328.

Прийняв участь у V Міжнародній науково-практичній конференції «THE WORLD

OF SCIENCE AND INNOVATION» 9-11 декабря 2020 року і одержав відповідний
сертифікат. Стаття «РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ
ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА» опублікована у Матеріалах конференції –

Автори: Вихляєв Юрій Миколайович, Гайденко Вадим Олександрович.

67