Настанова з повітряно-десантної служби 2006

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Настанова з повітрянодесантної служби

(НПДС-2006)
Введено в дію наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України
від 17 травня 2006 року № 205
м. Київ
Настанова з повітрянодесантної служби (НПДС-2006) (далі – Настанова),
визначає обов’язки посадових осіб з’єднань і військових частин аеромобільних
військ, військових частин спеціального призначення та берегової оборони з
повітрянодесантної підготовки; основні положення з організації підготовки
особового складу, озброєння, бойової техніки і вантажів до десантування; правила
здійснення стрибків з парашутом із різних типів повітряних суден.
Із уведенням у дію Настанови з повітрянодесантної служби (НПДС-2006)
загальну частину та частину першу Керівництва з повітрянодесантної служби
(КПДС-2003), введеного в дію наказом Головнокомандувача Сухопутних військ
Збройних Сил України від 7 квітня 2004 року № 90, та додатки до частини першої
цього Керівництва вважати такими, що не застосовуються в Сухопутних військах
Збройних Сил України.
Під загальною редакцією

командувача Сухопутних військ
Збройних Сил України
Розроблено в управлінні аеромобільних військ Командування

Сухопутних військ Збройних Сил України
За участю:
повітрянодесантних служб з’єднань і військових частин аеромобільних
військ, військових частин спеціального призначення та берегової оборони;
кафедри аеромобільних військ Національної академії оборони України;
кафедри повітрянодесантної підготовки факультету аеромобільних військ
Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ
2
Глава перша
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Повітрянодесантна підготовка (ПДП) - це комплекс заходів щодо
підготовки особового складу до здійснення стрибків з парашутом та підготовки до
десантування техніки¹ та вантажів² .
2. Повітрянодесантна підготовка включає наступні складові частини:
- наземну підготовку особового складу до здійснення стрибків з парашутом;
- підготовку та проведення стрибків з парашутом;
- підготовка до десантування техніки та вантажів парашутним способом.
3. Повітрянодесантна підготовка є основним предметом бойової підготовки
підрозділів, військових частин та з’єднань, служба особового складу яких пов’язана
зі стрибками з парашутом. Вона повинна забезпечувати постійну готовність
особового складу, техніки та вантажів до десантування із повітряних суден.
4. Основне завдання повітрянодесантної підготовки - навчити особовий
склад здійсненню стрибків з парашутом із повітряних суден з повним бойовим
спорядженням, вдень і вночі, в простих і складних метеорологічних умовах у будь-
яку пору року і на різноманітній місцевості, а також у визначені строки готувати
техніку і вантажі до десантування парашутним способом.
5. Успішне виконання завдань повітрянодесантної підготовки досягається:
- високим рівнем фахової підготовки командирів, штабів, фахівців
повітрянодесантної служби та постійним удосконаленням рівня підготовки;
- ретельним контролем всіх етапів підготовки особового складу, вантажів і
бойової техніки до десантування;
- своєчасним забезпеченням військових частин і підрозділів повітряно-
десантною технікою і утриманням її у постійній бойовій готовності до застосування;
- повним і своєчасним відпрацюванням та веденням: плануючих, організа-
ційних, облікових та інших документів з повітрянодесантної служби (додаток 1);
- проведенням у встановлені строки залікових сесій з військовослужбовцями
військових частин, з’єднань, ВВНЗ;
- систематичним підвищенням знань, удосконаленням вміння та навичок
особового складу у підготовці техніки і вантажів до десантування та здійснення
стрибків із парашутом;
- постійним удосконаленням навчально-матеріальної бази з повітряно-
десантної підготовки;
¹ Під терміном “техніка” маються на увазі всі зразки озброєння і військової техніки, що підлягають
десантуванню на парашутних платформах, безплатформенних парашутних системах та парашутно-реактивних
системах.
² Під терміном “вантажі” маються на увазі всі зразки зброї, боєприпасів, матеріальних засобів, що підлягають
десантуванню на парашутних платформах та у парашутно-десантній тарі.
3
- постійним удосконаленням методики повітрянодесантної підготовки, якісним
проведенням занять із врахуванням індивідуальних особливостей та морально
психологічних якостей кожного десантника;
- розвитком військово-наукової, винахідницької і раціоналізаторської роботи,
направленої на розвиток нових засобів і способів десантування, які забезпечують
підготовку особового складу і техніки до десантування в короткі строки, а також
негайне приведення їх у бойову готовність після приземлення;
- ретельним аналізом парашутних подій і передумов до них, здійсненням
своєчасних заходів з їх попередження.
6. Відповідальність за організацію і проведення заходів з повітрянодесантної
підготовки покладається на командирів з’єднань, військових частин, підрозділів
(начальників ВВНЗ).
7. На штаби з’єднань і військових частин покладаються завдання:
- планування повітрянодесантної підготовки і контроль за вивченням
навчальних тем з повітрянодесантної підготовки;
- узгодження зі штабами транспортної авіації (через штаб Повітряних Сил
Збройних Сил України) і армійської авіації питань авіаційного забезпечення
десантування особового складу і бойової техніки;
- планування і розрахунки на десантування.
8. Безпосередня організація заходів з повітрянодесантної підготовки
покладається на заступників командирів з’єднань і військових частин - начальників
повітрянодесантної служби (заступників командирів з’єднань і військових частин з
повітрянодесантної підготовки).
9. На відділення (службу, цикл) повітрянодесантної підготовки з’єднань і
військових частин покладаються завдання:
- планування, організація і проведення навчання особового складу військових
частин та підрозділів з повітрянодесантної підготовки;
- підтримання у постійній бойовій готовності повітрянодесантної техніки і
контроль за її експлуатацією;
- організація і проведення залікових сесій з повітрянодесантної підготовки;
- організація і забезпечення ретельного контролю всіх етапів підготовки
особового складу техніки і вантажів до десантування;
- спеціальна підготовка посадових осіб повітрянодесантної служби з’єднання
(військової частини);
- організація і проведення ретельної перевірки парашутів на аеродромах
(стартах), контроль та інструктаж особового складу на лініях старту і перед
посадкою у повітряні судна;
- вивчення передумов до парашутних подій, своєчасний аналіз випадків
порушення роботи повітрянодесантної техніки і проведення заходів щодо їх
запобігання;
- підготовка особового складу до виконання обов’язків випускаючого;
- забезпечення приймання десантників на площадках приземлення;
4
- узагальнення передового досвіду з повітрянодесантної підготовки з метою
розповсюдження і практичного використання його у військових частинах та
з’єднаннях;
- постійне удосконалення навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної
підготовки і методики навчання особового складу;
- керівництво винахідницькою і раціоналізаторською роботою, яка спрямована
на удосконалення повітрянодесантної техніки та методики навчання особового
складу;
- участь у проведенні військових випробувань нових зразків
повітрянодесантної техніки, повітряних суден;
- організація і проведення заходів з розвитку у з’єднаннях, військових
частинах, ВВНЗ та підрозділах парашутного спорту;
- участь в складанні рекламацій і технічних актів;
- ведення обліку і звітності по службі;
- видача та облік довідок форми № 1, 2, 3 (додаток 2);
- оформлення та представлення до управління аеромобільних військ
Командування Сухопутних військ Збройних Сил України подання (додаток 3) про
присвоєння спеціальних звань: “Інструктор парашутно-десантної підготовки”,
“Майстер повітрянодесантної служби”, “Фахівець повітрянодесантної служби” і
нагородження нагрудним знаком “Десант”.
10. На відділення (службу) повітрянодесантної техніки з’єднань та військових
частин покладаються завдання:
- своєчасне забезпечення військових частин та підрозділів повітряно-
десантною технікою, запасними частинами, експлуатаційними матеріалами та
ведення їх обліку;
- розроблення та проведення заходів щодо утримання повітрянодесантної
техніки в справному стані;
- планування та організація технічного обслуговування і ремонту
повітрянодесантної техніки;
- проведення систематичного контролю за технічним станом, утриманням,
збереженням повітрянодесантної техніки, правильністю ведення експлуатаційної
документації і за своєчасним внесенням до неї змін;
- керівництво і контроль за роботою майстерень по ремонту та
обслуговуванню повітрянодесантної техніки;
- подання встановленим порядком рекламацій на повітрянодесантну техніку,
яка вийшла з ладу до кінця гарантійного строку, а також дороблень згідно
бюлетеням;
- організація періодичних перевірок пультів та вимірювальних приладів, а
також вантажопідйомних засобів;
- аналіз якісного стану повітрянодесантної техніки, виявлення та вивчення її
недоліків і розробка пропозиції щодо їх усунення;
5
- керівництво раціоналізаторською, винахідницькою роботою по службі
- організація та проведення спеціальної підготовки особового складу
відділення (служби) повітрянодесантної техніки;
- узагальнення передового досвіду експлуатації повітрянодесантної техніки з
метою розповсюдження і практичного використання у військових частинах та
з’єднаннях;
- ведення обліку і звітності повітрянодесантної техніки.
11. На підрозділи десантного забезпечення покладається:
- підтримання у постійній бойовій готовності повітрянодесантної техніки її
транспортування, розвантажування і підготовка до десантування;
- надання підрозділам кваліфікованої технічної допомоги щодо підготовки
техніки і вантажів до десантування;
- надання допомоги у збиранні і обслуговуванні повітрянодесантної техніки
після десантування;
- проведення технічних оглядів і регламентів повітрянодесантної техніки,
парашутних приладів і автоматичних пристроїв;
- проведення військового ремонту повітрянодесантної техніки;
- розробка пропозицій щодо скорочення строків підготовки підрозділів і
військових частин до десантування і удосконалення повітрянодесантної техніки.
12. На авіаційні військові частини покладаються завдання:
- десантування особового складу, техніки та вантажів на тактичних навчаннях,
забезпечення навчально-тренувальних та бойових стрибків з парашутом;
- забезпечення спортивних стрибків з парашутом, спортивних змагань і
показових виступів спортсменів-парашутистів.
13. Всі заходи щодо повітрянодесантної підготовки повинні проводитись у
суворій відповідності до цієї Настанови, організаційних вказівок, програм бойової
підготовки і відповідних інструкцій.
14. Стрибки з парашутом є найбільш складним і відповідальним етапом
повітрянодесантної підготовки.
Успішне проведення стрибків з парашутом досягається чіткою їх організацією,
ретельним контролем готовності особового складу і парашутів до стрибків з
парашутом, суворим виконанням вимог цієї Настанови, високим рівнем підготовки
керівництва та особового складу.
15. Стрибки з парашутом рядовим і сержантським складом строкової служби
виконуються не більше одного на добу, а офіцерським складом, прапорщиками,
курсантами військових навчальних закладів і військовослужбовцями військової
служби за контрактом – не більше двох на добу. Офіцери, прапорщики, курсанти
вищіх військових навчальних закладів, військовослужбовці військової служби за
контрактом, які мають спеціальне звання “Інструктор парашутно-десантної
підготовки”, можуть виконувати до трьох стрибків з парашутом на добу.
6
16. Військовослужбовцям, які здійснили перший стрибок з парашутом у
Збройних Силах України, наказом командира з’єднання (військової частини,
начальника ВВНЗ) вручається відповідний знак парашутиста перед строєм
підрозділу (додаток 4).
17. Військовослужбовцям, які відмінно засвоїли програму повітрянодесантної
підготовки, здійснили не менше 7 стрибків з парашутом, мають відмінні оцінки з
вогневої, тактичної і спеціальної підготовки, а з інших предметів не нижче “добре”
та не мають порушень військової дисципліни, наказом командира військової частини
(з’єднання, начальника ВВНЗ) може бути присвоєне спеціальне звання
“Парашутист-відмінник”, з врученням відповідного знаку (додаток 5).
18. Офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям військової служби за
контрактом, які мають достатній досвід з повітрянодесантної підготовки, досконало
володіють технікою стрибків з парашутом, відмінно знають повітрянодесантну
техніку і правила підготовки її до десантування, а підрозділи, якими вони
командують, з повітрянодесантної підготовки отримали оцінку не нижче “добре”
після складання встановлених іспитів може бути присвоєне спеціальне звання
“Інструктор парашутно-десантної підготовки” (додаток 6).
Спеціальне звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки”
присвоюється наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України за
поданням начальника аеромобільних військ – начальника управління аеромобільних
військ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Вимоги до
кандидатів на присвоєння спеціального звання “Інструктор парашутно-десантної
підготовки” визначені у Положенні про присвоєння спеціального звання “Інструктор
парашутно-десантної підготовки” (додаток 6).
19. Офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям військової служби за
контрактом повітрянодесантних служб військових частин, з’єднань і ВВНЗ,
обов’язки яких пов’язані з підготовкою особового складу, техніки та вантажів до
десантування, наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України за
поданням начальника аеромобільних військ – начальника управління аеромобільних
військ Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, можуть бути
присвоєні спеціальні звання “Фахівець повітрянодесантної служби”, “Майстер
повітрянодесантної служби” (додаток 7).
20. Військовослужбовці, які приймали участь у тактичних навчаннях,
міжнародних навчаннях на території України та поза її межами з десантуванням
парашутним способом з повітряних суден на незнайому місцевість і при цьому
особисто здійснили стрибок з парашутом, виявили відмінний польовий вишкіл та
високі морально - психологічні якості, нагороджуються нагрудним знаком “Десант”
(додаток 8).
21. З метою удосконалення знань і практичних навиків з повітрянодесантної
підготовки в з’єднаннях (військових частинах, ВВНЗ) щорічно проводяться залікові
сесії з повітрянодесантної підготовки (категорію військовослужбовців, які
7
залучаються на сесії, визначають командири з’єднань (військових частин, начальник
ВВНЗ) (додаток 9).
За результатами залікових сесій видається наказ командира з’єднання
(військової частини) згідно якого офіцери повітрянодесантної служби та командири
підрозділів допускаються до контролю підготовки особового складу, техніки та
вантажів до десантування, виконання обов’язків осіб із забезпечення стрибків з
парашутом і визначаються кандидати на присвоєння звання “Інструктор парашутно-
десантної підготовки”.
22. Підготовка техніки і вантажів до десантування здійснюється особовим
складом підрозділів під ретельним контролем їх командирів і офіцерів
повітрянодесантної служби.
23. У разі переозброєння з’єднань та військових частин на нові зразки
повітрянодесантної техніки, командуваннями з’єднань (військових частин)
проводяться спеціальні збори по їх вивченню та освоєнню з офіцерами
повітрянодесантної служби та командирами підрозділів.
Класифікація стрибків з парашутом
24. За призначенням стрибки з парашутом поділяються на навчально-

тренувальнi, бойові, спортивні і випробувальні.
Навчально-тренувальними називаються стрибки з парашутом, які виконуються
особовим складом з метою набуття навиків, необхідних для виконання бойових
стрибків. Здійснення першого навчально-тренувального стрибка з парашутом
називається ознайомлюючим (здійснюється без зброї та спорядження). Перелік
завдань навчально-тренувальних стрибків та їх кількість уточнюються організаційно
- методичними вказівками.
Бойовими називаються стрибки з парашутом, метою яких є виконання бойових
завдань або ліквідації техногенних катастроф та природних катаклізмів.
Спортивними називаються стрибки з парашутом, які виконуються
спортсменами-парашутистами під час виконання навчально-тренувальних стрибків,
на спеціальних тренувальних зборах, змаганнях, під час встановлення рекордів, а
також під час проведення показових виступів.
Випробувальними називаються стрибки з парашутом, які виконуються із
повітряних суден на підставі затверджених програм під час випробування парашутів,
парашутних приладів, нових зразків озброєння і спорядження, при відпрацюванні
нових правил і способів десантування тощо.
25. За часом виконання стрибки з парашутом поділяються на денні і нічні
(після заходу сонця), вони можуть проводитись у будь-яку пору року.
26. За способом розкриття парашута стрибки з парашутом поділяються на
стрибки з ручним і з примусовим розкриттям парашута.
Стрибками з ручним розкриттям парашута називаються стрибки з парашутом,
під час яких парашутисти особисто вводять парашут в дію.
8
Стрибками з примусовим розкриттям парашута називаються стрибки з
парашутом, які виконуються парашутистами без їх особистого втручання в процес
вводу парашута в дію.
27. За часом вводу парашута в дію стрибки з парашутом поділяються на
негайний ввід парашута в дію та ввід парашута в дію з затримкою.
Стрибками з негайним вводом парашута в дію називаються стрибки з
парашутом, під час яких парашутисти вводять в дію парашути після відділення від
повітряного судна не пізніше ніж через 5 сек.
Стрибками з затримкою вводу парашуту в дію називаються стрибки з
парашутом під час яких парашутисти вводять в дію парашути після відділення від
повітряного судна більш ніж через 5 сек.
28. Стрибки з парашутом поділяються на стрибки з парашутом зі стабілізацією
падіння і стрибки з парашутом у вільному падінні.
Стрибками зі стабілізацією падіння називаються стрибки з парашутом, коли
парашутисти після відділення від повітряного судна продовжують падіння під
відкритим куполом стабілізуючої парашутної системи.
Стрибками у вільному падінні називаються стрибки з парашутом, коли
парашутисти після відділення від повітряного судна продовжують падіння без
купола стабілізуючої парашутної системи (витяжної системи).
29. За складністю стрибки з парашутом поділяються на прості і ускладнені.
Простими називаються стрибки з парашутом вдень, в метеорологічних умовах,
визначених пунктом 203 даної Настанови;
Ускладнені стрибки з парашутом:
- виконання обов’язків випускаючого (при здійсненні стрибка з парашутом);
- із затримкою вводу в дію основного парашута не менше ніж на 20 сек, у тому
числі із стабілізацією падіння;
- на обмежену площадку;
- у складних метеорологічних умовах (при висоті нижнього краю хмар нижче
заданої висоти десантування);
- при швидкості вітру біля землі більше 5 м/с.;
- на площадки приземлення (які перевищують рівень моря на 500 м);
- вночі, на ліс, на воду (крім стрибків у водолазному спорядженні);
- зі зброєю (крім пістолета);
- з вантажним контейнером вагою більше 4 кг., не враховуючи табельного
спорядження;
- слідом за технікою, що десантується;
- з висот менше 500 м і більше 4000 м;
- стрибки з парашутом із повітряного судна на швидкості польоту більше 200
км/год.
9
Глава друга
ОБОВ’ЯЗКИ ПОСАДОВИХ ОСІБ
30. Командири армійських корпусів, з’єднань, військових частин та

підрозділів несуть відповідальність за стан повітрянодесантної підготовки у
підпорядкованих з’єднаннях (військових частинах).
31. Кожний командир (начальник) зобов’язаний постійно удосконалювати свої
знання з повітрянодесантної підготовки і вміло здійснювати стрибки з парашутом,
які передбачені програмою бойової підготовки.
32. Усі посадові особи з’єднань, військових частин та підрозділів повинні
постійно працювати над підвищенням якості підготовки особового складу, техніки,
вантажів до десантування і скороченням термінів приведення їх у бойову готовність.
33. Командир з’єднання (військової частини) відповідає: за організацію та
стан повітрянодесантної підготовки; правильну експлуатацію, організацію
зберігання, технічне обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки,
обладнання повітрянодесантних комплексів, утримання повітрянодесантної техніки
у готовності до бойового застосування.
Він зобов’язаний:
- знати повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини), правила її
експлуатації, технічного обслуговування та зберігання;
- знати положення Настанови з повітрянодесантної служби, інші керівні
документи з повітрянодесантної служби, організовувати та контролювати їх
виконання;
- організовувати повітрянодесантну підготовку особового складу у комплексі
із тактичною підготовкою;
- не менше одного разу на шість місяців перевіряти зберігання, експлуатацію,
технічне обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки у підрозділах,
майстернях та на складах, здійснювати необхідні заходи для усунення виявлених
недоліків;
- керувати удосконаленням навчально-матеріальної бази з повітряно-десантної
підготовки;
- організовувати раціоналізаторську та винахідницьку роботу у з’єднанні
(військовій частині) для удосконалення навчально-матеріальної бази з
повітрянодесантної підготовки та повітрянодесантної техніки;
- організовувати та контролювати підготовку пошуково-рятувальних взводів,
штатних та позаштатних спортивних парашутних команд;
- своєчасно призначати розслідування за виявленими втратами
повітрянодесантної техніки та майна і приймати щодо них рішення;
- один раз на шість місяців видавати наказ щодо проведення технічних оглядів
повітрянодесантної техніки, затверджувати акти технічного стану
повітрянодесантної техніки та допускати її до експлуатації;
10
- визначати заходи безпеки при роботі з повітрянодесантною технікою і
здійснювати контроль за їх виконанням;
- у випадках виникнення передумов до парашутних подій, ненормальної
роботи повітрянодесантної техніки, скоєння парашутних подій негайно доповідати
начальнику аеромобільних військ - начальнику управління аеромобільних військ
(через відділ повітрянодесантної служби управління аеромобільних військ).
34. Заступник командира з’єднання (військової частини) – начальник
повітрянодесантної служби (заступник командира з’єднання (військової
частини) з повітрянодесантної підготовки) відповідає: за організацію та стан
повітрянодесантної підготовки; підтримання повітрянодесантної техніки в постійній
бойовій готовності; забезпечення з’єднання, військової частини повітрянодесантною
технікою, її правильну експлуатацію, організацію технічного обслуговування,
ремонту; за повітрянодесантну підготовку особового складу, удосконалення
навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки та утримання її у
робочому стані; за бойову готовність, бойову підготовку безпосередньо
підпорядкованих йому відділень (служб) підрозділів десантного забезпечення; за
розвиток парашутного спорту.
- знати повітрянодесантну техніку з’єднання, правила її експлуатації та
підготовки до десантування, основні можливості повітряних суден по десантуванню
особового складу, техніки та вантажів різними способами;
- знати положення Настанови, інші керівні документи з повітрянодесантної
служби, організовувати та контролювати їх виконання;
- знати забезпеченість з’єднання, військової частини повітрянодесантною
технікою та її технічний стан;
- організовувати своєчасне отримання повітрянодесантної техніки, її
зберігання, облік, експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт;
- брати участь в розробці плану бойової підготовки з’єднання, військової
частини і організовувати виконання програми повітрянодесантної підготовки;
- організовувати взаємодію з авіацією щодо здійснення стрибків з парашутом,
а також десантування на тактичних навчаннях;
- планувати та організовувати заняття особового складу з ПДП;
- планувати і своєчасно проводити технічне обслуговування та ремонт
- особисто не менше ніж один раз на три місяці перевіряти стан зберігання,
експлуатації, обліку, технічного обслуговування та ремонту повітрянодесантної
техніки;
- володіти методикою повітрянодесантної підготовки, особисто проводити
заняття з фахівцями повітрянодесантної служби, постійно підвищувати свої
спеціальні знання, впроваджувати у підрозділах передовий досвід
повітрянодесантної підготовки, зберігання, експлуатації та технічного
обслуговування повітрянодесантної техніки;
11
- перевіряти організацію та стан повітрянодесантної підготовки у підрозділах,
надавати допомогу командирам підрозділів в організації та проведенні занять;
- контролювати та проводити заходи по забезпеченню безпеки здійснення
стрибків з парашутом, виявляти та вивчати причини парашутних подій і передумов
до них та відмови у роботі повітрянодесантної техніки;
- здійснювати підбір та підготовку фахівців повітрянодесантної служби;
- планувати та керувати роботами із створення та удосконалення навчально-
матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки;
- вивчати причини та організовувати своєчасне подання рекламацій на
несправну, некомплектну повітрянодесантну техніку;
- організовувати контрольно-ревізійну роботу щодо служби (відділення)
повітрянодесантної техніки та здійснювати контроль за її своєчасним та повним
проведенням;
- керувати раціоналізаторською роботою, узагальнювати передовий досвід з
експлуатації та технічного обслуговування повітрянодесантної техніки, вивчати та
оцінювати її конструкторсько-експлуатацiйнi можливості;
- організовувати збирання повітрянодесантної техніки після десантування,
доставку її у частину та приведення у бойову готовність для застосування;
- організовувати та проводити підготовку спортсменів-парашутистів;
- контролювати ведення обліку та звітності по службі;
- розглядати матеріали за втратами та пошкодженням повітрянодесантної
техніки і надавати свої пропозиції командирові з’єднання (військової частини) для
прийняття рішень;
- планувати та здійснювати контроль за раціональним використанням коштів
на утримання повітрянодесантної техніки та розвиток навчально-матеріальної бази з
повітрянодесантної підготовки;
- планувати та особисто проводити заняття із спеціальної підготовки з
підрозділами десантного забезпечення;
- організовувати перевірку готовності особового складу до стрибків з
парашутом;
- організовувати контроль укладки людських та вантажних парашутів,
багатокупольних та парашутно-реактивних систем, підготовку особового складу
техніки та вантажів до десантування парашутним способом;
командиру з’єднання (військової частини, начальнику ВВНЗ) та начальнику відділу
повітрянодесантної служби управління аеромобільних військ).
35. Начальник вiддiлення (служби, циклу) повітрянодесантної підготовки
з’єднання (військової частини) підпорядковується заступнику командира –
начальнику повітрянодесантної служби (заступнику командира з повітрянодесантної
підготовки) i відповідає: за методику повітрянодесантної підготовки, підготовку
особового складу, техніки та вантажів до десантування парашутним i посадочним
12
способом, а також за спеціальну i методичну підготовку фахівців повітрянодесантної
служби; за ведення формулярів та паспортів на повітрянодесантну техніку, яка
знаходиться в режимі бойової готовності; за організацію i підготовку спортсменiв-
парашутистiв.
- досконало знати всю повітрянодесантну техніку з’єднання (військової
частини), правила її експлуатації та підготовки до десантування, тактико-технічні
характеристики та десантне обладнання повітряних суден;
- знати Настанову та інші керівні документи з повітрянодесантної служби і
забезпечувати суворе виконання їх вимог;
- володіти методикою повітрянодесантної підготовки та постійно
удосконалювати спеціальну підготовку;
- організовувати підготовку фахівців повітрянодесантної служби, заступників
командирів рот-інструкторів повітрянодесантної підготовки, постійно надавати їм
допомогу в організації та проведенні занять з особовим складом та інших заходів з
- планувати та організовувати повітрянодесантну підготовку підрозділів;
- брати участь в роботі кваліфікаційних комісій на залікових сесіях;
- особисто контролювати укладку людських та вантажних парашутів,
багатокупольних та парашутно-реактивних систем, підготовку особового складу,
техніки та вантажів до десантування парашутним способом;
- перевіряти готовність до експлуатації відремонтованої повітрянодесантної
техніки;
- перевіряти готовність особового складу до стрибків із парашутом перед
посадкою його в повітряні судна;
- знати наявність та технічний стан повітрянодесантної техніки;
- організовувати зберігання паспортів i формулярів повітрянодесантної
техніки, яка закладена на зберігання в підрозділах;
- проводити з командирами підрозділів iнструкторсько-методичнi заняття з
- здійснювати контроль за зберіганням повітрянодесантної техніки, вживати
заходів щодо підтримання її в постійній бойовій готовності;
- виявляти недоліки та аналізувати в процесі експлуатації роботу
повітрянодесантної техніки та подавати свої пропозиції щодо її удосконалення;
- узагальнювати передовий досвід повітрянодесантної підготовки i
здійснювати заходи щодо покращення організації та методики проведення занять з
особовим складом;
- організовувати роботу раціоналізаторів та винахідників з удосконалення
повітрянодесантної техніки та навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної
підготовки, вживати заходів для впровадження їх в практику;
- здійснювати контроль за підтриманням тренажерів повітрянодесантних
комплексів у справному стані та керувати розвитком навчально-матеріальної бази;
13
- організовувати та вести облік і звітність виконання плану стрибків з
парашутом, десантування техніки та вантажів, випадків ненормальної роботи
повітрянодесантної техніки, парашутних пригод та парашутного травматизму.
36. Старший інженер відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання
підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання і
відповідає: за спеціальну підготовку особового складу; за постійну бойову
готовність повітрянодесантної техніки, за технічне обслуговування, доробки та
перевірки повітрянодесантної техніки за бюлетенями; за своєчасне переукладання
вантажних парашутів, багатокупольних парашутних та парашутно-реактивних
систем; за підготовку техніки та вантажів до десантування парашутним способом; за
ведення паспортів (формулярів) на повітрянодесантну техніку, яка знаходиться у
режимі бойової готовності та оформлення документації.
- знати Настанову та інші документи з повітрянодесантної служби;
- контролювати проведення технічного обслуговування повітрянодесантної
техніки;
- надавати дозвіл на експлуатацію відремонтованої повітрянодесантної
техніки;
- надавати допомогу командирам підрозділів в освоєнні повітрянодесантної
техніки і здійснювати контроль за її експлуатацією та зберіганням у постійній
бойовій готовності;
- своєчасно вивчати бюлетені на доробку та перевірку повітрянодесантної
техніки та організовувати їх виконання;
- проводити заняття з офіцерами та особовим складом з вивчення
повітрянодесантної техніки та правил підготовки її до десантування;
- здійснювати контроль за проведенням тренувань екіпажів з підготовки
техніки і вантажів до десантування та знати рівень її підготовки;
- перевіряти готовність особового складу до стрибків з парашутом перед
- узагальнювати та впроваджувати передовий досвід експлуатації
- організовувати винахідницьку та раціоналізаторську роботу з
повітрянодесантної служби;
- керувати укладкою вантажних парашутів, парашутних систем, а також
підготовкою техніки та вантажів до десантування.
- вести облік та звітність по службі.
37. Інженер вiддiлення повітрянодесантної підготовки з’єднання
підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання
i відповідає: за організацію та методику навчання особового складу; підготовку його
14
до стрибків з парашутом; за спеціальну підготовку особового складу
повітрянодесантної служби та підрозділів десантного забезпечення; за підготовку
спортсменiв-парашутистiв та проведення спортивно-парашутних заходів; за
створення та розвиток навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки.
- досконало знати повітрянодесантну техніку з’єднання (військової частини),
правила її експлуатації та підготовки до десантування парашутним способом,
тактико-технічні характеристики і десантне обладнання повітряних суден;
- проводити технічне обслуговування повітрянодесантної техніки;
- особисто контролювати укладку людських та вантажних парашутів,
багатокупольних парашутних систем, підготовку особового складу, техніки та
вантажів до десантування парашутним способом;
техніки;
- проводити iнструкторсько-методичнi заняття з повітрянодесантної
- удосконалювати навчально-матеріальну базу з повітрянодесантної
- здійснювати контроль та надавати допомогу в роботі тренерів i начальників
штатних та позаштатних парашутних команд, командирів пошуково-рятувальних
взводів з підготовки спортсменiв-парашутистiв та спортсменiв-розрядникiв з
парашутного спорту;
- оформляти документи на присвоєння спеціальних звань “Інструктор
парашутно-десантної підготовки”, “Майстер спорту” та інших спортивних звань;
- керувати розвитком парашутного спорту у з’єднанні та підготовкою
парашутних команд;
- вести облік та звітність виконання планів стрибків з парашутом з’єднання
(військової частини), техніки та вантажів, випадків ненормальної роботи
повітрянодесантної техніки, а також парашутних подій, травм та інший облік з
38. Старший викладач циклу повітрянодесантної підготовки навчальної
військової частини підпорядковується начальнику циклу повітрянодесантної
підготовки, керується обов’язками відповідно до пункту 37 та додатково повинен:
- організовувати повне виконання навчальних програм з повітрянодесантної
- особисто проводити заняття з повітрянодесантної підготовки на високому
методичному рівні;
15
- організовувати та проводити самостійну підготовку з особовим складом
напередодні проведення занять;
- організовувати та проводити розробку операційно - методичних та
операційних карт з повітрянодесантної підготовки.
39. Старший помічник (помічник) начальника вiддiлення (служби)
повітрянодесантної підготовки з’єднання (військової частини)
підпорядковується начальнику відділення (служби) повітрянодесантної підготовки
з’єднання (військової частини) і відповідає: за організацію та методику навчання
особового складу та підготовку його до стрибків з парашутом; за спеціальну
підготовку особового складу повітрянодесантної служби та підрозділів десантного
забезпечення; за технічне обслуговування, доробки та перевірки повітрянодесантної
техніки за бюлетенями; за своєчасне переукладання вантажних парашутних систем,
підготовку вантажів до десантування парашутним способом; за ведення паспортів
(формулярів) на повітрянодесантну техніку, яка знаходиться у режимі бойової
готовності та оформлення документації; за підготовку спортсменiв-парашутистiв та
проведення спортивно-парашутних заходів; за створення та розвиток навчально-
матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки.
- контролювати проведення технічного обслуговування повітрянодесантної
техніки;
техніки;
- надавати допомогу підрозділам в освоєнні повітрянодесантної техніки і
здійснювати контроль за її експлуатацією та зберіганням у постійній бойовій
готовності;
- своєчасно вивчати бюлетені на доробку та перевірки повітрянодесантної
техніки та організовувати їх виконання;
- проводити iнструкторсько-методичнi заняття з повітрянодесантної
- проводити заняття з офіцерами та особовим складом з вивчення
повітрянодесантної техніки та правил підготовки її до десантування;
- здійснювати контроль за проведенням тренувань особового складу з
підготовки вантажів до десантування та знати рівень його підготовки;
- узагальнювати та впроваджувати передовий досвід експлуатації
16
- керувати укладкою людських, запасних та вантажних парашутів, а також
підготовкою особового складу і вантажів до десантування парашутним способом.
- удосконалювати навчально-матеріальну базу з повітрянодесантної
- здійснювати контроль та надавати допомогу в роботі тренерів i начальників
штатних та позаштатних парашутних команд, командирів пошуково-рятувальних
взводів з підготовки спортсменiв-парашутистiв та спортсменiв-розрядникiв з
парашутного спорту;
- оформляти документи на присвоєння спеціальних звань “Інструктор
парашутно-десантної підготовки”, “Майстер спорту” та інших спортивних звань;
- вести облік та звітність виконання планів стрибків з парашутом з’єднання
(військової частини), десантування техніки та вантажів, випадків ненормальної
роботи повітрянодесантної техніки, а також парашутних подій, травм та інший облік
з повітрянодесантної підготовки.
40. Викладач циклу повітрянодесантної підготовки навчальної військової
частини підпорядковується начальнику циклу повітрянодесантної підготовки,
керується обов’язками відповідно до пункту 39 та додатково повинен:
- особисто проводити заняття з повітрянодесантної підготовки з особовим
складом військової частини, вести облік успішності та відвідування занять,
організовувати самостійну та додаткову підготовку;
- постійно вдосконалювати свої знання, методичні навики і вміло
застосовувати їх у навчанні та вихованні особового складу;
- знати індивідуальні якості та здібності особового складу, вимагати засвоєння
учбового матеріалу, домагатися набуття особовим складом навиків за фахом;
- пред’являти високу вимогливість до якості підготовки особового складу з
41. Начальник вiддiлення повітрянодесантної техніки з’єднання
(військової частини) підпорядковується заступнику командира-начальнику
повітрянодесантної служби (заступнику командира з повітрянодесантної підготовки)
і відповідає: за своєчасне та повне забезпечення з’єднання (військової частини)
повітрянодесантною технікою; за організацію зберігання, технічного обслуговування
та ремонту повітрянодесантної техніки; за стан обліку та звітності по службі.
- досконало знати повітрянодесантну техніку, строки і порядок її технічного
обслуговування, технологію ремонту, правила переводу повітрянодесантної техніки
у інші категорії, списання, зберігання та обліку;
- знати забезпеченість з’єднання (військової частини) повітрянодесантною
технікою та її якісний стан;
- особисто вести номерний облік людських десантних, запасних парашутів,
парашутної десантної тари, рятувальних засобів за номерами, типами, роками
виготовлення та технічним станом;
17
- організовувати приймання, зберігання та своєчасну видачу підрозділам
- керувати роботою складу з приймання, зберігання, технічного
обслуговування, обліку та видачі повітрянодесантної техніки;
- знати правила оформлення рекламацій та своєчасно подавати їх через відділ
повітрянодесантної служби штабу управління аеромобільних військ Командування
Сухопутних військ Збройних Сил України підприємствам–виробникам;
- особисто перевіряти не менше одного разу на місяць наявність,
комплектність, умови зберігання повітрянодесантної техніки та майна на складі, у
майстернях та підрозділах;
- організовувати та контролювати експлуатацію, зберігання, технічне
обслуговування та ремонт повітрянодесантної техніки;
- організовувати та проводити збирання повітрянодесантної техніки на
площадках приземлення, доставку її у військову частину та приведення у готовність
до використання;
- контролювати зберігання повітрянодесантної техніки у режимі бойової
готовності;
- щомісяця у заступника командира–начальника повітрянодесантної служби
(заступника командира військової частини з повітрянодесантної підготовки)
затверджувати плани роботи майстерень по ремонту та обслуговуванню
повітрянодесантної техніки та керувати їх роботою, забезпечувати майстерні
ремонтними матеріалами, обладнанням та інструментом, перевіряти якість ремонту,
використання матеріалів, зберігання повітрянодесантної техніки у майстернях, їх
облік та списання;
- здійснювати постійний контроль за своєчасним поверненням на склад
повітрянодесантної техніки та майна, отриманого у тимчасове користування;
- контролювати правильність оформлення та ведення паспортів і формулярів
на повітрянодесантну техніку, організовувати їх правильне зберігання;
- планувати та у встановлені строки проводити просушування, провітрювання
та технічне обслуговування повітрянодесантної техніки;
давати дозвіл на експлуатацію відремонтованої повітрянодесантної техніки;
- організовувати та особисто проводити навчання особового складу відділення
з’єднання (військової частини) зі спеціальної підготовки;
- оформляти інспекторські свідоцтва на втрачену повітрянодесантну техніку;
- організовувати вибракування повітрянодесантної техніки, яка вислужила
встановлені строки експлуатації та списання її встановленим порядком;
- вивчати, узагальнювати та розповсюджувати передовий досвід роботи
відділення (служби);
- особисто складати річні звіти про наявність, стан повітрянодесантної техніки
та своєчасно подавати їх у постачальні органи;
18
- не менше одного разу на місяць організовувати та проводити звірення
облікових даних підрозділів із даними відділення (служби) повітрянодесантної
техніки з’єднання (військової частини).
- не менше одного разу на три місяці проводити звірення облікових даних
відділення повітрянодесантної техніки із складом, майстернями та підрозділами;
- розраховувати необхідні кошти для потреб ремонту та утримання
повітрянодесантної техніки, використовувати їх за прямим призначенням та
своєчасно надавати звіти про їх використання у постачальний орган;
- щотижня перевіряти протипожежний стан складів та майстерень, дотримання
у них правил безпеки при роботі з повітрянодесантною технікою;
- своєчасно планувати та організовувати поточний ремонт приміщень складів
та майстерень.
42. Старший інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання
підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної техніки з’єднання і
відповідає за експлуатацію, технічний стан та ремонт повітрянодесантної техніки,
обладнання та утримання майстерень по її ремонту та обслуговуванню.
- досконало знати повітрянодесантну техніку, її комплектність, правила
експлуатації, зберігання та підготовки до десантування;
- особисто вести облік парашутних платформ, засобів безплатформенного
десантування та багатокупольних систем за номерами, типами, роками виготовлення
та технічним станом, а також вести облік повітрянодесантної техніки недоторканого
запасу;
- оформляти дублікати паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку
замість втрачених;
- планувати ремонт повітрянодесантної техніки та майна, контролювати
правила та технологію ремонту, норми використання запасних частин та ремонтних
матеріалів;
- організовувати та своєчасно проводити доробки та перевірки
повітрянодесантної техніки за бюлетенями;
на повітрянодесантну техніку;
- брати участь в комісіях з вибракування та переведення в інші категорії
- вести облік рекламацій, поданих підприємствам - виробникам через відділ
Сухопутних військ Збройних Сил України;
- надавати допомогу підрозділам в організації зберігання, технічного
обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки;
- брати участь в проведенні ревізій та перевірок по службі;
- узагальнювати передовий досвід організації зберігання, технічного
обслуговування та ремонту повітрянодесантної техніки.
19
43. Інженер вiддiлення повітрянодесантної техніки з’єднання
підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної техніки з’єднання і
відповідає: за утримання в постійній готовності до застосування парашутних
приладів та автоматичних пристроїв; за своєчасне та якісне проведення
регламентних робіт та оформлення паспортів; за обладнання та утримання
майстерень з технічного обслуговування парашутних приладів та автоматичних
пристроїв.
- знати повітрянодесантну техніку, правила її експлуатації, зберігання та
підготовки до десантування;
- вести облік парашутних приладів і автоматичних пристроїв за номерами,
типами, роками виготовлення та технічним станом;
- знати наявність та технічний стан приладів та автоматичних пристроїв у
підрозділах;
- організовувати зберігання та експлуатацію приладів та автоматичних
пристроїв;
- контролювати проведення технічного обслуговування і ремонту приладів та
автоматичних пристроїв у підрозділах;
- організовувати навчання штатних та позаштатних фахівців з парашутних
приладів;
- давати висновок на продовження строків служби, вибракування та списання
парашутних приладів і автоматичних пристроїв та брати участь у роботі комісій;
- знати обладнання майстерень, порядок його експлуатації та обслуговування;
- надавати допомогу у технічному обслуговуванні парашутних приладів;
- узагальнювати і впроваджувати передовий досвід роботи майстерень,
постійно вдосконалювати їх обладнання, технології обслуговування та ремонту;
- контролювати монтаж парашутних приладів на людські парашути, проводити
перевірку монтажу приладів та автоматичних пристроїв на об’єкти, які
десантуються;
- виконувати обов’язки чергового приладиста на старті;
- перевіряти правильність оформлення, зберігання та своєчасне заповнення
паспортів на парашутні прилади та автоматичні пристрої;
- брати участь у складанні звітів по службі.
44. Інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової
частини) підпорядковується начальнику відділення повітрянодесантної техніки
з’єднання (військової частини) і відповідає за експлуатацію, технічний стан, ремонт
та утримання в постійній готовності до застосування повітрянодесантної техніки,
обладнання та утримання майстерень по її ремонту та обслуговуванню.
- особисто вести облік повітрянодесантної техніки за номерами, типами,
роками виготовлення та технічним станом, а також вести облік повітрянодесантної
техніки недоторканого запасу;
20
- досконало знати повітрянодесантну техніку, її комплектність, правила
експлуатації, зберігання та підготовки до десантування;
- оформляти дублікати паспортів і формулярів на повітрянодесантну техніку
замість втрачених;
- планувати ремонт повітрянодесантної техніки та майна, контролювати
правила та технологію ремонту, норми використання запасних частин та ремонтних
матеріалів;
- організовувати навчання штатних та нештатних фахівців з парашутних
приладів;
- знати обладнання майстерень, його експлуатацію та обслуговування;
- узагальнювати і впроваджувати передовий досвід роботи майстерень,
постійно вдосконалювати їх обладнання, технологію обслуговування та ремонту;
- організовувати та своєчасно проводити доробки та перевірки
повітрянодесантної техніки за бюлетенями;
на повітрянодесантну техніку;
- брати участь в комісіях з вибракування, переведення в інші категорії,
списання повітрянодесантної техніки та давати висновок на продовження строків її
експлуатації;
- вести облік рекламацій, поданих підприємствам - виробникам через відділ
Сухопутних військ Збройних Сил України;
- надавати допомогу підрозділам в організації зберігання, технічного
- брати участь в проведенні ревізій та перевірок по службі;
- узагальнювати передовий досвід організації зберігання, технічного
- контролювати монтаж приладів на людські парашути, проводити перевірку
монтажу приладів на вантажі, які десантуються;
- виконувати обов’язки чергового приладиста на старті;
- брати участь у складанні звітів по службі.
45. Командир батальйону (дивiзiону) відповідає: за планування, організацію
та стан повітрянодесантної підготовки у батальйоні (дивізіоні); за правильне
зберігання, утримання в постійній бойовій готовності повітрянодесантної техніки
батальйону (дивізіону), її технічне обслуговування.
- знати повітрянодесантну техніку батальйону (дивізіону), правила
експлуатації, зберігання та технічного обслуговування;
- організовувати повітрянодесантну підготовку, тренування особового складу
та інструкторсько-методичні заняття з офіцерами батальйону з повітрянодесантної
підготовки з метою удосконалення їх знань та навиків;
21
- знати тактико-технічні характеристики та десантне обладнання повітряних
суден, організовувати та регулярно проводити тренування з завантаження в них
техніки та вантажів;
- організовувати правильну експлуатацію, зберігання та обслуговування
повітрянодесантної техніки, не менше одного разу на три місяці особисто перевіряти
вирішення цих питань у підпорядкованих підрозділах;
- постійно знати рівень повітрянодесантної підготовки особового складу
батальйону (дивізіону), вміння його готувати техніку до десантування парашутним
способом;
- підводити підсумки проведених стрибків із парашутом, здійснювати заходи
по усуненню недоліків;
- організовувати збирання повітрянодесантної техніки після десантування, її
обробку та закладення на зберігання у підрозділах.
46. Заступник командира батальйону (дивiзiону) з повітрянодесантної
підготовки підпорядковується командиру батальйону (дивізіону), а у питаннях
повітрянодесантної служби - заступнику командира з’єднання (військової частини) -
начальнику повітрянодесантної служби (заступнику командира військової частини з
повітрянодесантної підготовки) і відповідає: за стан повітрянодесантної підготовки
особового складу батальйону (дивізіону); за постійну бойову готовність
повітрянодесантної техніки, її зберігання і експлуатацію; за підготовку особового
складу, техніки та вантажів батальйону (дивізіону) до десантування.
- знати повітрянодесантну техніку, правила її експлуатації та підготовки до
десантування, десантне обладнання повітряних суден;
- знати Настанову та інші керівні документи з повітрянодесантної служби;
- брати безпосередню участь у плануванні та організації проведення усіх
заходів з повітрянодесантної підготовки;
- регулярно проводити інструкторсько-методичні та показні заняття з
офіцерами з повітрянодесантної підготовки з метою удосконалення їх спеціальних
знань та методичних навичок;
- керувати укладкою людських десантних, запасних, вантажних парашутів,
багатокупольних парашутних систем і ретельно контролювати всі етапи підготовки
особового складу, техніки та вантажів до десантування;
- перевіряти готовність особового складу до стрибка з парашутом перед
- постійно працювати над скороченням строків підготовки особового складу,
техніки і вантажів до десантування та приведення їх у бойову готовність після
приземлення;
- організовувати і проводити в установлені строки технічні огляди і ремонт
повітрянодесантної техніки та майна, слідкувати за правильним оформленням
формулярів (паспортів);
22
- знати наявність і технічний стан повітрянодесантної техніки батальйону
(дивізіону), організовувати її зберігання в постійній бойовій готовності;
- брати участь у створенні та удосконаленні навчально-матеріальної бази з
- вести облік та звітність з повітрянодесантної підготовки.
47. Командир роти (батареї) відповідає: за планування та організацію
повітрянодесантної підготовки в роті (батареї); за підготовку особового складу з
повітрянодесантної підготовки; за технічний стан, правильну експлуатацію та
зберігання повітрянодесантної техніки, яка закріплена за ротою (батареєю).
- знати повітрянодесантну техніку роти (батареї), правила її експлуатації, вміти
самостійно готувати техніку до десантування, а також мати допуск на право
проведення контрольного та передпольотного огляду підготовленої до десантування
техніки;
- знати Настанову з повітрянодесантної служби;
- керувати навчанням особового складу роти (батареї) з повітрянодесантної
підготовки, всебічно знати рівень підготовки та індивідуальні особливості кожного
десантника та особисто визначати його готовність до стрибка з парашутом;
- утримувати в постійній готовності до використання повітрянодесантну
техніку, своєчасно проводити її закріплення за особовим складом підрозділу;
- представляти комісії, яка призначена для проведення технічного огляду,
закріплену за ротою (батареєю) повітрянодесантну техніку для визначення її
якісного стану;
- вести облік повітрянодесантної підготовки особового складу роти (батареї);
- знати наявність, технічний стан і укомплектованість повітрянодесантною
технікою, закріпленою за ротою, вести її номерний облік за типами, роками
- слідкувати за своєчасними записами в паспортах про укладку, спуски,
технічне обслуговування і доробки повітрянодесантної техніки;
- регулярно проводити тренування особового складу з підготовки техніки і
вантажів до десантування, забезпечуючи їх взаємозв’язок з іншими предметами
навчання;
- керувати і особисто контролювати всі етапи підготовки особового складу,
техніки і вантажів до десантування;
- перевіряти готовність кожного десантника роти (батареї) до виконання
стрибка з парашутом перед посадкою в повітряні судна;
- вміти виконувати обов’язки випускаючого;
- після виконання стрибків з парашутом проводити їх розбір з аналізом
помилок, допущених особовим складом, та вживати заходів щодо їх усунення та
попередження;
- особисто керувати збиранням повітрянодесантної техніки після
десантування, її обслуговуванням і закладення на зберігання;
23
- опечатувати номерною печаткою повітрянодесантну техніку, підготовлену до
десантування і здану для зберігання на склад (у автопарк) з’єднання (військової
частини);
- своєчасно здавати на склад військової частини повітрянодесантну техніку та
майно, одержане в тимчасове користування;
- не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і стан
повітрянодесантної техніки, закріпленою за ротою (батареєю);
- вживати заходів щодо недопущення втрат і псування повітрянодесантної
техніки, а вразі встановлення несправності, псування або втрати повітрянодесантної
техніки своєчасно доповідати по команді.
48. Командир роти десантного забезпечення підпорядковується заступнику
командира з’єднання (військової частини) - начальнику повітрянодесантної служби
(заступнику командира військової частини з повітрянодесантної підготовки) і
відповідає: за бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку особового складу; за
організацію зберігання, експлуатації та ремонту повітрянодесантної техніки.
- керувати навчанням особового складу роти з повітрянодесантної підготовки,
особисто контролювати укладку парашутів для стрибків з парашутом і проводити
передстрибкове тренування з ротою;
- проводити перевірку особового складу і парашутів на стартових лініях перед
виконанням стрибків з парашутом;
- вміти виконувати обов’язки випускаючого;
- проводити розбір стрибків з парашутом з аналізом помилок, допущених
особовим складом і вживати заходів щодо їх усунення та попередження;
- вести облік повітрянодесантної підготовки особового складу роти;
- знати наявність, технічний стан і укомплектованість повітрянодесантної
техніки, закріпленою за ротою, вести її номерний облік за типами, роками
- твердо знати варіанти підготовки до десантування техніки і вантажів,
закріплених за ротою;
- організовувати правильне зберігання і експлуатацію повітрянодесантної
техніки, утримувати її в постійній готовності до практичного застосування;
- проводити заняття і тренування з екіпажами й обслугами з підготовки техніки
до десантування;
- узагальнювати і впроваджувати досвід, направлений на скорочення строків
підготовки особового складу та техніки до десантування і приведення їх в бойову
готовність після приземлення;
- організовувати і безпосередньо керувати укладкою вантажних парашутів та
багатокупольних парашутних систем, особисто контролювати кожний етап укладки;
- брати участь в проведенні рекогносцировок місцевості, під’їзних шляхів і
місць підготовки техніки і вантажів до десантування;
24
- керувати доставкою повітрянодесантної техніки і вантажів до повітряних
суден, керувати розвантаженням її з автопоїздів, особисто контролювати всі етапи
підготовки техніки і вантажів до десантування;
- надавати допомогу при збиранні повітрянодесантної техніки після
десантування, а також в її укомплектуванні та обслуговуванні;
- проводити евакуацію повітрянодесантної техніки з площадки приземлення;
- вести облік експлуатації повітрянодесантної техніки, проводити технічні
огляди і регламентні роботи щодо її обслуговування у встановлені терміни;
- надавати допомогу командирам підрозділів у проведенні тренувань з
екіпажами й обслугами з підготовки техніки і вантажів до десантування;
- постійно вимагати від особового складу суворого виконання правил
експлуатації і зберігання повітрянодесантної техніки, а також виконання правил
безпеки на всіх етапах роботи з нею.
49. Заступник командира роти (батареї) - інструктор повітрянодесантної
підготовки зобов’язаний:
- знати повітрянодесантну техніку роти (батареї), правила її експлуатації і
підготовки до десантування та мати допуск на право проведення контрольного і
передпольотного огляду підготовленої до десантування техніки і вантажів;
- проводити інструкторські - методичні заняття з офіцерами роти (батареї) з
повітрянодесантної підготовки, надавати їм допомогу у навчанні особового складу,
здійснювати постійний контроль за якістю занять і особисто проводити їх із
солдатами та сержантами;
- постійно слідкувати за технічним станом, комплектацією закріпленої за
ротою повітрянодесантної техніки, а також за її збереженням і правильною
експлуатацією;
- готувати особовий склад роти до стрибка з парашутом, перед посадкою в
повітряні судна, перевіряти знання ними завдання стрибка з парашутом і правил
його виконання;
- вміти виконувати обов’язки випускаючого.
50. Командир взводу зобов’язаний:
- знати повітрянодесантну техніку роти, правила її експлуатації та підготовки
до десантування і мати допуск на право проведення контрольного та передполiтного
огляду підготовленої до десантування техніки;
- проводити заняття з повітрянодесантної підготовки з особовим складом
взводу, знати рівень підготовки та індивідуальні особливості солдат і сержантів;
- утримувати в постійній готовності до застосування повітрянодесантну
техніку взводу;
- керувати підготовкою особового складу, техніки і вантажів до десантування,
ретельно контролювати всі етапи укладки парашутів та багатокупольних
парашутних систем;
25
- особисто перевіряти готовність особового складу взводу і парашути до
виконання стрибка з парашутом перед посадкою у повітряні судна;
- вміти виконувати обов’язки випускаючого.
51. Командир взводу десантного забезпечення відповідає: за бойову,
гуманітарну та спеціальну підготовку особового складу взводу; за утримання
повітрянодесантної техніки у постійній бойовій готовності.
- знати повітрянодесантну техніку, правила її експлуатації і підготовки до
десантування;
- проводити заняття з повітрянодесантної підготовки;
- перевіряти парашути і особовий склад на контрольній лінії перед виконанням
стрибка з парашутом і виконувати обов’язки випускаючого;
- знати рівень повітрянодесантної підготовки та стан морально психологічної
підготовки особового складу взводу, його готовність до виконання стрибків з
парашутом;
- виявляти помилки, які допускає особовий склад під час підготовки до
виконання стрибків з парашутом, та вживати заходів щодо їх усунення;
- знати наявність, технічний стан і укомплектованість повітрянодесантної
техніки, закріпленою за взводом, вести її номерний облік за видами та роками
виготовлення;
- вести облік повітрянодесантної підготовки особового складу взводу;
- знати варіанти підготовки до десантування техніки та вантажів, закріплених
за взводом;
- утримувати повітрянодесантну техніку в постійній бойовій готовності;
- доставляти повітрянодесантну техніку і вантажі до повітряних суден,
керувати розвантаженням їх із автопоїздів, особисто контролювати всі етапи
підготовки техніки до десантування;
- проводити збирання повітрянодесантної техніки після десантування;
- проводити евакуацію повітрянодесантної техніки з площадки приземлення;
- вести облік експлуатації повітрянодесантної техніки взводу, проводити
технічні огляди і регламентні роботи щодо її обслуговування в установлені строки;
- суворо виконувати правила безпеки на всіх етапах роботи з
повітрянодесантною технікою.
52. Командир ремонтного взводу (начальник майстерні по ремонту
повітрянодесантної техніки) підпорядковується командирові роти десантного
забезпечення, а за спеціальними питаннями, які пов’язані з технічним
обслуговуванням і ремонтом повітрянодесантної техніки, виконує вказівки
начальника відділення (служби) повітрянодесантної техніки з’єднання (військової
частини). Командир ремонтного взводу (начальник майстерні по ремонту
повітрянодесантної техніки) відповідає: за правильну організацію, технологію та
якість ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної техніки, виконання
26
плану ремонту; за збереження, прийнятої повітрянодесантної техніки, витратних
матеріалів на її ремонт, а також обладнання та інвентарю майстерні.
- знати технологію ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної
техніки і суворо керуватись інструкцією по ремонту;
- проводити ремонт та технічне обслуговування повітрянодесантної техніки
відповідно до річного плану ремонту та технічного обслуговування
повітрянодесантної техніки, а також під час періодичних та систематичних
технічних оглядів, які проводяться у підрозділах;
- планувати і розподіляти роботу серед майстрів, своєчасно забезпечувати їх
необхідними для ремонту обладнанням, інструментом, запасними частинами і
ремонтними матеріалами;
- узагальнювати і впроваджувати передовий досвід роботи майстерні щодо
ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної техніки ;
- перевіряти якість виконання робіт майстрами;
- приймати в ремонт і видавати із ремонту повітрянодесантну техніку;
- вести облік повітрянодесантної техніки, запасних частин, матеріалів на
поточні витрати, інструменту та обладнання майстерні;
- правильно експлуатувати обладнання, інвентар та економно витрачати
ремонтні матеріали;
- проводити заняття з особовим складом взводу (ремонтної майстерні) з
бойової та спеціальної підготовки;
- виконувати правила пожежної безпеки в майстерні і слідкувати за справністю
пожежного інвентарю.
- своєчасно подавати донесення про використані запасні частини, деталі та
паливно-мастильні матеріали, а також проводити звіряння по службі
53. Старший технік приладист (технік приладист), технік приладист-
начальник приладної майстерні підпорядковується начальнику відділення
(служби) повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини), є начальником
приладної майстерні і відповідає: за утримання в постійній готовності парашутних
приладів та автоматичних пристроїв до використання; за своєчасне проведення
регламентних робіт; за обладнання та утримання в робочому стані майстерень з
обслуговування та ремонту приладів; за готовність штатних та нештатних
приладистів до проведення регламентних робіт.
- знати повітрянодесантну техніку частини, правила її зберігання, експлуатації
та технічного обслуговування;
- вести номерний облік парашутних приладів та автоматичних пристроїв за
типами, роками виготовлення та технічного стану;
- проводити в установлені строки регламентні роботи з приладами та
автоматичними пристроями і здійснювати відповідні записи в паспорти;
27
- контролювати монтаж приладів на людські парашути та установку
автоматичних пристроїв на об’єкти, підготовлені до десантування парашутним
способом;
- виконувати обов’язки чергового приладиста під час перевірки парашутів на
старті;
- давати дозвіл на експлуатацію парашутних приладів та автоматичних
пристроїв в залежності від їх технічного стану;
- оформляти та особисто вести паспорти на парашутні прилади та автоматичні
пристрої, контролювати їх заповнення та зберігання у підрозділах;
- на придатні до експлуатації парашутні прилади та автоматичні пристрої
ставити особисте клеймо;
- знати будову та правила експлуатації обладнання майстерень, своєчасно
проводити його обслуговування, вести облік роботи;
- вести облік матеріальних цінностей, запасних частин та ремонтних матеріалів
у майстерні;
- перед початком роботи у майстерні інструктувати особовий склад з правил
безпеки та розподіляти технологічні операції серед приладистів;
- вести облік обслужених парашутних приладів та автоматичних пристроїв та
використаних при цьому запасних частин і деталей, своєчасно їх списувати
встановленим порядком;
- керувати роботою нештатних приладистів підрозділів під час укладки
парашутів та підготовки техніки і вантажів до десантування парашутним способом;
- вивчати та впроваджувати передовий досвід з утримання, експлуатації,
технічного обслуговування та ремонту парашутних приладів та автоматичних
пристроїв, удосконалювати обладнання майстерень;
- своєчасно подавати донесення про використані запасні частини, деталі та
паливно-мастильні матеріали, а також проводити звірення по службі
повітрянодесантної техніки.
54. Начальник повітрянодесантного комплексу з’єднання (військової
частини) підпорядковується командиру роти десантного забезпечення, а у питаннях
повітрянодесантної служби підпорядковується начальнику відділення (служби)
повітрянодесантної підготовки і відповідає за постійне утримання тренажерів
(снарядів) і обладнання повітрянодесантного комплексу в справному стані і їх
обслуговування та ремонт, а також за забезпечення занять і тренувань з особовим
складом.
- знати призначення та обладнання тренажерів (снарядів) повітрянодесантного
комплексу, вміти готувати їх до проведення занять та тренувань;
- попереджати аварії та поломки тренажерів (снарядів) повітрянодесантного
комплексу, перед кожним заняттям перевіряти справність снарядів, вимагати
дотримання правил безпеки під час проведення занять і тренувань;
- постійно працювати над удосконаленням повітрянодесантного комплексу;
28
- проводити планові огляди, технічне обслуговування та ремонт тренажерів
(снарядів) повітрянодесантного комплексу;
- правильно та у повному обсязі вести документацію повітрянодесантного
комплексу;
- своєчасно подавати донесення про використані матеріали та паливно-
мастильні матеріали, а також проводити звірення по службі повітрянодесантної
техніки;
- вміти готувати техніку частини до десантування.
55. Старший інструктор (інструктор) роти десантного забезпечення
відповідає за утримання закріпленої за підрозділом повітрянодесантної техніки в
постійній бойовій готовності.
- знати повітрянодесантну техніку, яка знаходиться на озброєнні підрозділу,
правила її експлуатації та підготовки до десантування;
- проводити заняття з екіпажами та обслугами зі складання вантажних
парашутів, багатокупольних систем і підготовці техніки та вантажів до
- знати варіанти підготовки до десантування техніки, вантажів, закріплених за
підрозділом;
- утримувати закріплену за підрозділом повітрянодесантну техніку у постійній
бойовій готовності;
- особисто контролювати укладку багатокупольних парашутних систем і
підготовлену до десантування техніку, вантажі;
- виконувати обов’язки випускаючого.
56. Начальник складу повітрянодесантної техніки з’єднання (військової
частини) підпорядковується командиру роти десантного забезпечення, а у питаннях
повітрянодесантної служби підпорядковується начальнику відділення (служби)
повітрянодесантної техніки, є матеріально відповідальною особою і відповідає: за
збереження, правильне зберігання, технічний стан, наявність, комплектність і
правильний та своєчасний облік повітрянодесантної техніки; за підтримання
внутрішнього порядку, санітарний і протипожежний стан складу.
- знати номенклатуру повітрянодесантної техніки, яка зберігається на складі,
слідкувати за її комплектністю, наявністю і якісним станом;
- суворо виконувати правила прийому, зберігання і видачі повітрянодесантної
техніки, не допускати випадків її псування та недостачі;
- проводити в установлені строки обробку (просушування, провітрювання,
переконсервацію) повітрянодесантної техніки і робити відповідні записи в
паспортах;
- слідкувати за своєчасним освіженням повітрянодесантної техніки, яка
зберігається на складі;
29
- вести кількісний та якісний облік повітрянодесантної техніки, яка
знаходиться на складі;
- слідкувати за своєчасним поверненням на склад техніки і майна, які були
видані в тимчасове користування та перевіряти під час прийому її комплектність,
якісний стан, а також опечатування парашутів та контейнерів;
- особисто робити записи в паспортах про надходження повітрянодесантної
техніки у військову частину, вибуття її із військової частини;
- знати норми і правила завантаження і укладення повітрянодесантної техніки
в автомобілі, контейнери, вагони, на піддони та стелажі;
- керувати вантажно-розвантажувальними роботами на складі, суворо
дотримуватись техніки безпеки під час завантаження (розвантаження) вантажів,
знати табельні вантажно-розвантажувальні засоби і вміти працювати на них;
- своєчасно здавати склад під охорону, а під час прийому складу із-під охорони
ретельно перевіряти справність стін, дахів, дверей і вікон, наявність, цілість замків і
пломб (відбитків печаток);
- підтримувати склад в постійній готовності до швидкого виходу для роботи у
польових умовах;
- точно виконувати встановлені правила пожежної безпеки, утримувати в
постійній готовності засоби пожежогасіння;
- вести облік температури і вологості повітря в сховищах і підтримувати їх в
межах встановлених норм.
57. Начальник сховища (комірник) підпорядковується начальникові складу і
свою роботу планує відповідно з його вказівками. Він несе відповідальність за
збереження повітрянодесантної техніки і майна. Начальник сховища (комірник)
зобов’язаний знати правила прийому, зберігання, видачі та обліку
повітрянодесантної техніки своєї номенклатури, а також правила завантаження і
укладки техніки в автомобілі, вагони, контейнери, на піддони і стелажі. В військових
частинах, де начальники сховищ (комірники) завідують окремими сховищами або
коморами, вони виконують обов’язки і несуть відповідальність за збереження
техніки відповідно з обов’язками начальника складу.
58. Командир вiддiлення (обслуги, екіпажу) зобов’язаний:
- відмінно знати матеріальну частину людських десантних парашутів,
парашутних приладів, парашутної десантної тари і правила їх експлуатації, вміти
готувати бойову техніку відділення (обслуги, екіпажу) до десантування;
- знати бойову екіпіровку військовослужбовців свого відділення, вміти
проводити підгонку зброї та спорядження до стрибка з парашутом, та особисто
виконувати стрибки із парашутом зі зброєю та спорядженням;
- надавати допомогу солдатам відділення (обслуги, екіпажу) в підгонці
парашутів, зброї та спорядження перед посадкою в літаки (вертольоти) та вміти
виконувати обов'язки випускаючого;
- вміти проводити заняття з відділенням на снарядах повітрянодесантного
комплексу згідно завдання стрибка.
30
59. Старший майстер (майстер, кравець, швачка) по ремонту
повітрянодесантної техніки відповідає за своєчасне та якісне виконання ремонту
повітрянодесантної техніки та майна.
- знати технологію ремонту і технічного обслуговування повітрянодесантної
техніки за своїм профілем та дотримуватись техніки безпеки при виконанні робіт;
- своєчасно і якісно виконувати виробничі завдання;
- робити записи в паспортах про виконані роботи;
- знати будову і порядок експлуатації обладнання і інструменту майстерні,
своєчасно проводити їх технічне обслуговування;
- постійно утримувати своє робоче місце в чистоті і порядку.
60. Солдат-десантник зобов’язаний:
- знати матеріальну частину закріпленої за ним повітрянодесантної техніки,
правила її укладки, збереження, експлуатації, зберігання, транспортування та
заповнення паспортів;
- постійно берегти від псування повітрянодесантну техніку, спеціальне
обмундирування і спорядження, яке знаходиться в його користуванні, при виявленні
будь-яких дефектів негайно доповідати своєму командирові;
- заповнювати паспорти парашутів під час укладки, після виконання стрибка з
парашутом, після просушування та технічного огляду;
- виконувати стрибки з парашутом зі зброєю та спорядженням відповідно до
своєї спеціальності, вміти упаковувати вантажі у парашутно-десантну тару і
готувати техніку та озброєння до десантування;
- доповідати своєму командирові про готовність до виконання стрибка з
парашутом і про результати його виконання;
- знати бойове завдання і бути готовим до негайних дій після приземлення.
61. Старший писар (діловод) вiддiлення повітрянодесантної техніки
з’єднання (військової частини) підпорядковується начальнику відділення (служби)
повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) і відповідає: за своєчасне
та повне ведення обліку повітрянодесантної техніки та майна в службі; за ведення
діловодства по службі повітрянодесантної техніки; за правильне і своєчасне
оформлення облікових документів; за наявність та зберігання облікових документів і
листування по службі повітрянодесантної техніки.
- своєчасно реєструвати облікові документи по службі у книзі реєстрації;
- своєчасно вносити зміни в книгах обліку на підставі первинних облікових
документів;
- оформляти встановленим порядком і підшивати у справи документи по
службі та складати необхідні довідки та відомості по службі;
- брати участь у складанні та оформляти звіти по службі;
- зберігати облікові документи у замкнутих шафах та сейфах.
31
Глава третя
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗДІЙСНЕННЯ
НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ СТРИБКІВ З ПАРАШУТОМ
62. Навчально-тренувальнi стрибки з парашутом виконуються із повітряних

суден відповідно до інструкцій з експлуатації окремо для кожного виду повітряного
судна, які мають спеціальне десантне обладнання, забезпечують зручне
розташування парашутистів під час польоту, подачу сигналів управління
десантуванням і безперешкодне відділення парашутистів.
Одночасно виконувати стрибки з парашутом із одного повітряного судна з
різними способами розкриття основного парашуту ЗАБОРОНЕНО!
63. Кожен парашутист під час виконання навчально-тренувального стрибка з
парашутом обов’язково повинен мати:
- закріплені за ним основний, запасний парашути, парашутний прилад;
- одяг, підігнаний за розміром і який не заважає рухам у повітрі, захисний
шолом (взимку шапку-вушанку);
- взуття з нестоптаними каблуками, справне і підігнане по нозі;
- ніж-строповий (штик-багнет), прив’язаний до ранця запасного парашуту
міцним шнуром, який повинен мати довжину, що дозволяє парашутисту зручно
користуватися ножем-строповим (штик-багнетом) і не заважати роботі парашутів;
- рятувальні засоби (під час здійснення стрибків з парашутом на воду);
- кисневе автономне обладнання (під час виконання стрибків з парашутом з
висот більше 4000 м).
64. Перед надіванням парашуту для виконання стрибка, парашутист повинен
уважно оглянути свій парашут. Спочатку перевіряються печатки на переносній
парашутній сумці в якій знаходяться основний і запасний парашути. У разі
порушення печатки парашутист повинен доповісти своєму безпосередньому
командирові та діяти за його вказівками. Витягнувши парашути з переносної
парашутної сумки, парашутист повинен поставити їх в “козли” (фото 1, 2) і особисто
ретельно провести їх зовнішній огляд.
Фото 1 Фото 2
32
Під час огляду основного і запасного парашутів особливу увагу звертати на
положення розкривальних пристроїв і парашутних приладів, а також підвісні
системи парашутів. При виявленні будь-яких порушень на основному або запасному
парашутах парашутист до стрибка з парашутом не допускається, а парашут підлягає
переукладенню. Одягання парашутів парашутистом без перевірки їх в “козлах”
ЗАБОРОНЕНО!
Одягання парашутів виконується за командою командира підрозділу
(випускаючого). За командою “До парашутів” парашутисти шикуються по
підрозділах (корабельним групам) і займають місця біля своїх парашутів.
Після цього вони виконують розрахунок на “перший” і “другий”. За
командою “Одягнути парашути” перші номери одягають свої парашути, другі їм
допомагають. Другі номери без додаткової команди одягають парашути за
допомогою перших номерів.
65. Парашути та спорядження, після одягання, ретельно перевіряються
командирами підрозділів, випускаючими, фахівцями повітрянодесантної служби на
лініях старту. Без контрольної перевірки парашутів на лініях старту посадка
парашутистів у повітряні судна ЗАБОРОНЕНО!
66. Посадка у повітряні судна здійснюється у складі корабельних груп за
командою випускаючого і з дозволу командира екіпажу повітряного судна.
Парашутисти розташовуються у вантажній кабіні повітряного судна у
порядку черги здійснення стрибка з парашутом на спеціальних сидіннях уздовж
вантажної кабіни. Знаходження на борту повітряного судна під час здійснення
стрибків з парашутом сторонніх осіб ЗАБОРОНЕНО!
Під час посадки у повітряні судна і зайняття своїх місць парашутисти повинні
слідкувати за недопущення передчасного розкриття парашутів або їх пошкодження
внаслідок зачеплення парашутами виступаючих деталей вантажної кабіни
повітряного судна.
67. Під час польоту парашутист зобов’язаний:
- переконатись у зачепленні свого карабіна і
карабіна парашутиста який знаходиться попереду
за трос примусового розкриття парашуту або
кільце подовжувача (фото 3);
- уважно стежити за сигналами і командами,
які подає випускаючий і суворо їх виконувати;
- не залишати свого місця без дозволу
випускаючого;
- при виявленні будь-яких неполадок у
своєму парашуті або у іншого парашутиста
Фото 3 негайно доповісти про це випускаючому;
4 під терміном “корабельна група” мається на увазі визначена кількість парашутистів, які будуть здійснювати стрибок з
парашутом із повітряного судна у складі однієї групи. “Корабельна група” формується в залежності від загальної ваги
парашутистів, при цьому парашутисти з більшою вагою повинні залишати повітряне судно першими.
33
- у випадку поганого особистого самопочуття свого або сусіда негайно
доповісти випускаючому.
68. Для виконання стрибків з парашутом штурман (пілот) повітряного судна
за допомогою спеціальних пристроїв подає у вантажну кабіну світлові і звукові
сигнали, які можуть дублюватись прапорцями (ліхтариками):
- попередній – “Приготуватися” (світловий сигнал – жовтий, звуковий –
короткий гудок сирени) або показом білого прапорця (вночі ліхтарем зі склом білого
кольору);
- виконавчий – “Пішов” (світловий сигнал – зелений, звуковий – безперервний
гудок сирени впродовж всієї серії десантування) або показом білого та червоного
прапорця одночасно (вночі ліхтарем зі склом зеленого кольору);
- заборонний – “Відставити” (світловий сигнал – червоний, звуковий – не
подається) або показом червоного прапорця (вночі ліхтарем зі склом червоного
кольору).
При надходженні сигналів випускаючий подає відповідні сигнали (команди)
парашутистам.
69. За командою “Приготуватися” парашутисти встають, складають сидіння,
перевіряють правильність зачеплення
карабінів камер стабілізуючих парашутів
свого і сусіда (парашутиста, який буде
здійснювати стрибок з парашутом попереду
нього і заправляють слабину стабілізації
його парашута (фото 4) та займають вихідне
положення для стрибка, беруться правою
рукою за витяжне кільце парашуту, лівою за
правий вільний кінець проміжної підвісної
системи запасного парашуту та нахиляється
вперед (фото 5, 5а, 5б, 5в).
Фото 4
Фото 5 Фото 5а Фото 5б Фото 5в
34
Під час виконання стрибка із тривалою затримкою розкриття парашуту
парашутисти при підготовці до стрибка за витяжне кільце не беруться.
70. За командою “Пішов” парашутисти, не затримуючись, енергійно
відділяються від повітряного судна відповідно до правил відділення, які встановлені
для даного типу повітряного судна.
Щоб забезпечити рівномірний темп відділення від повітряного судна всієї
корабельної групи необхідно за командою “Пішов” почати рух до люка (дверей) усім
парашутистам одночасно, витримуючи встановлений інтервал.
Під час руху по вантажній кабіні до люка (дверей) повітряного судна
забороняється змінювати вихідне положення, випереджувати передніх парашутистів,
а у випадках їх падіння необхідно допомогти їм встати, при виявленні будь яких
неполадок в парашуті доповісти випускаючому.
Парашутисти повинні бути уважними, щоб не зачепитися за сидіння та інші
предмети у повітряному судні. При підході до люку (дверей) треба розрахувати свої
рухи так, щоб правильно прийняти положення для відділення від повітряного судна.
За сигналом “Відставити” випуск парашутистів із повітряного судна
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
71. Відділившись від повітряного судна і відрахувавши заданий час
стабілізації (“п’ятсот один”, “п’ятсот два”, “п’ятсот три”) або вільного падіння,
парашутист енергійно висмикує витяжне кільце (фото 6).
72. Після розкриття основного парашута, парашутист повинен негайно
оглянути купол зі стропами і переконатися в його повному розкритті і справності,
озирнутись довкола, впевнитись, що на небезпечній відстані немає інших
парашутистів (для запобігання сходження), а потім вставити витяжне кільце
основного парашута у кишеню для витяжного кільця основного парашута, яка
пришита на ранці запасного парашута, поправити головну лямку підвісної системи
так, щоб було зручно спускатися і приземлятися (фото 7).
35
73. Під час зниження кожен парашутист повинен уважно стежити за
парашутистами, які знижуються поблизу і бути готовим вжити необхідних заходів
щодо попередження сходження з ними у повітрі.
Особлива увага і виваженість дій у повітрі вимагається від парашутистів, які
знижуються з керованими парашутами.
Для зміни напрямку руху або збільшення швидкості зниження застосовується
сковзання (рис. 1).
Сковзання може бути мілким і
глибоким:
- для мілкого – необхідно взяти 3-4
суміжні стропи і підтягнути їх на
довжину не більше 2 м.;
- для глибокого – дозволяється
вибрати стропи не більше половини їх
довжини.
У всіх випадках сковзання
необхідно припинити на висоті 150 м від
землі, для чого стропи треба відпускати
поступово і слідкувати за тим, щоб вони
не зачепилися за тіло парашутиста або
деталі парашуту чи спорядження.
74. Під час зниження парашутист
повинен визначити напрямок знесення за
вітром для того, щоб своєчасно і
правильно приготуватися до
приземлення.
Рисунок 1 Приземлення здійснюється за
Використання методу сковзання під вітром або проти вітру в залежності від
час зниження з парашутом конструкції парашуту, з яким
здійснюється стрибок.
Напрямок вітру визначається за знаками, якими обладнується площадка
приземлення (стріла, конус, прапори) або за місцевими ознаками (напрямком диму,
положенням куполів парашутистів, які приземлилися раніше та інше).
У випадку коли конструкцією парашуту передбачено приземлення по вітру,
положення парашутиста буде вірне, якщо місцеві предмети здаються йому такими,
що рухаються під ноги на зустріч. У випадках, коли положення парашутиста не
відповідає цим вимогам, необхідно зробити розворот. Парашутист може
розвернутися у повітрі через ліве або праве плече шляхом підтягування строп
управління, перехрещування вільних кінців підвісної системи.
Для здійснення розвороту вправо необхідно натягнути праву стропу
управління або взяти правою рукою за задній вільний кінець підвісної системи (ліву
групу вільних кінців підвісної системи) над головою так, щоб рука проходила з
36
внутрішньої сторони (між правою
групою вільних кінців і обличчям), а
лівою рукою взятися за праву групу
вільних кінців ззовні і розводити руки до
тих пір, доки не буде закінчено розворот
у потрібному напрямку. Для розвороту
вліво кінці беруться у протилежному
напрямку. У такому положенні вільні
кінці підвісної системи необхідно
тримати до завершення приземлення (в
яку сторону поворот та - рука повинна
знаходитися позаду на вільних кінцях)
(фото 8, 8а).
Прийняття правильного
положення для приземлення на більшості
сучасних парашутах досягається
розворотом куполу за допомогою строп
Фото 8 Фото 8а управління відповідно до інструкції з
експлуатації парашута.
5. Підготовку до приземлення необхідно розпочинати на висоті 150 – 100 м.
від землі, для чого парашутист зобов’язаний прийняти відповідне положення:
- розвернутися з урахуванням напрямку вітру і конструкції парашуту;
- з’єднати ноги в колінах і ступнях разом і залежно від швидкості вітру
винести ноги вперед, а в штильову погоду утримати їх вертикально у напівзігнутому
стані, ступні ніг тримати паралельно землі.
Таке положення слід утримувати до контакту із землею.
Приземлятися необхідно на повні ступні
обох ніг. Щоб зменшити силу удару при
приземленні, необхідно ноги напівзігнути в
колінах і тримати їх напруженими до зустрічі з
землею. У момент приземлення парашутист не
повинен старатися втриматися на ногах,
необхідно впасти на правий або лівий бік.
Для зменшення горизонтальної швидкості
під час зниження, в момент приземлення, в
сильний вітер необхідно перед землею якомога
більше натягнути задні вільні кінці підвісної
системи і утримувати їх у такому положенні до
зустрічі із землею При приземленні у штиль
необхідно легко натягнути передні вільні кінці
парашута. (фото 9).
Фото 9
37
76. Якщо після приземлення парашутиста, купол вітром тягне по землі,
необхідно погасити купол парашута, наступними способами:
- після приземлення швидко встати на ноги і забігти за вершину купола
парашута (рис. 2);
- не піднімаючись із землі, взяти декілька нижніх строп і, перехоплюючи
руками, енергійно тягти їх до себе, доки не згасне купол парашута (рис. 3);
Рисунок 2 Рисунок 3
Гасіння куполу парашута Гасіння куполу парашута
способом забігання у підвітряну сторону способом підтягування строп
- в сильний вітер після приземлення швидко відкрити розчековочний пристрій

для від’єднання вільних кінців підвісної системи парашута.
77. Приземлившись і погасивши купол парашута, парашутист повинен
негайно звільнитися від підвісної системи, привести у готовність до бою зброю,
акуратно зібрати і укласти парашут у переносну парашутну сумку.
Після збирання парашута парашутист прибуває на збірний пункт і доповідає
своєму командиру про здійснення стрибка з парашутом, наприклад: “Товаришу
капітан, рядовий Ковальчук здійснив шостий стрибок з парашутом. Матеріальна
частина працювала нормально”.
Здійснивши стрибок з парашутом на тактичних заняттях або навчаннях,
парашутист збирає парашут і здає його на один із пунктів збору повітрянодесантної
техніки, після чого негайно приступає до виконання поставлених завдань.
Здійснення стрибків з парашутом зі зброєю та спорядженням

78. Стрибки з парашутом зі зброєю та спорядженням (вантажний контейнер
різних модифікацій, рюкзак (спорядження) десантника) (додаток 10) виконуються
тільки після здійснення парашутистом ознайомлювального стрибка з парашутом.
Парашутист може здійснювати стрибки з парашутом зі стрілецькою зброєю,
спорядженням та предметами (боєприпаси, переносні засоби зв’язку, індивідуальні
засоби захисту, продовольство та інші), якими вони екіпіруються відповідно до
38
Норм бойової екіпіровки, встановлених наказом Міністра оборони України залежно
від спеціальності парашутиста і характеру бойових завдань. Предмети екіпіровки
розміщуються у рюкзаку (спорядженні) десантника або кишенях обмундирування.
Під час здійснення навчально-тренувальних стрибків з парашутом зі зброєю
та спорядженням дозволяється використовувати муляжі предметів екіпіровки
парашутиста у межах Норм, які відповідають їх об’єму і вазі.
79. Під час підготовки до стрибка з парашутом зброя і спорядження на
парашутисті повинні бути ретельно підігнані і закріплені так, щоб вони не
перешкоджали руху парашутиста у повітряному судні, відділенню від нього,
розкриттю парашута і приземленню (приводненню).
Предмети екіпіровки, які не вміщуються у спорядження десантника або не
можуть бути розміщені у кишенях обмундирування, парашутист укладає у
переносну парашутну сумку і вішає її собі на шию за одну ручку, яка попередньо
протягнута через іншу, або дві ручки (в залежності від об’єму майна). Переносна
парашутна сумка має бути притиснута до парашутиста грудною перемичкою
підвісної системи та запасним парашутом.
80. Автомат, гранатомет, кулемет пакуються в чохол для зброї, розміщується
на парашутисті на лівому плечі, прикладом (рукояткою) доверху та закріплюється
ременем кріплення зброї так, щоб зброя була на рівні плеча, не заважала виходу
вільних кінців парашутної системи, роботі двоконусного замка та не могла вдарити
парашутиста в момент розкриття парашута. Дульною частиною зброя розміщується
в лівій кишені ранця рюкзака (спорядження) десантника (фото 10а – 10г).
Фото 10а Фото 10б Фото10в Фото 10г

Парашутист-десантник зі зброєю: а-автомат, б-гранатомет, в,г-кулемет
39
Автомат також може кріпиться на
грудях парашутиста під ранцем запасного
парашута так, щоб ствол розміщувався у
лівому відсіку сумки для магазинів, або
спеціальному чохлі (фото 11).
Під час підготовки до приземлення,
на висоті 200-150 м, автомат, який
закріплений на грудях парашутиста,
необхідно перевести у горизонтальне
положення (фото 12).
Реактивні протитанкові гранати
(типу РПГ-18), або постріли до ручних
протитанкових гранатометів (типу РПГ-
7Д) упаковуються у спеціальні чохли і
розміщуються на парашутисті на правому
плечі та закріплюється ременем кріплення
Фото 11 Фото 12 зброї.
81. Парашутист під час здійснення стрибків з парашутом із вантажним

контейнером після розкриття основного парашуту повинен переконатись, що під
ним немає парашутистів, які знижуються, і на висоті 200-150 м від землі (поверхні
води) відокремити контейнер шляхом висмикування витяжного кільця контейнера
(рис. 4, 4а).
Рисунок 4 Рисунок 4а
Загальний вигляд парашутиста під час зниження з парашутом з
вантажним контейнером (типу ГК-30, ГК-30-Ум)
40
Здійснення стрибків з парашутом вночі
82. Стрибки з парашутом вночі є більш складними, ніж стрибки, які
виконуються у світлий час доби, у зв’язку із ускладненням орієнтування у повітрі
під час зниження з парашутом, підготовки до приземлення і самого приземлення.
Тому від парашутистів під час здійснення стрибків з парашутом вночі вимагається
особлива уважність, чіткість у діях та вміння добре орієнтуватися у повітрі під час
зниження. До стрибків з парашутом вночі допускаються парашутисти, які оволоділи
технікою здійснення стрибків з парашутом вдень.
Для зручності роботи керівника стрибків з парашутом та наряду по площадці
приземлення під час навчально-тренувальних стрибків з парашутом вночі
парашутистам дозволяється мати світовий пристрій, закріплений таким чином, щоб
виключити можливість ненормальної роботи парашута під час здійснення стрибка.
Рішення на використання парашутистами світлових пристроїв під час
здійснення стрибків з парашутом в ночі приймається керівником стрибків.
Парашутист під час здійснення стрибка з парашутом вночі, після вводу в дію
основного парашуту, повинен оглянути купол парашуту та переконатися в його
нормальній роботі після чого оглянутися навколо себе і пересвідчитись, що під ним
та поблизу нього немає парашутистів.
Під час здійснення стрибків з парашутом вночі на тактичних навчаннях
світлові знаки на площадці приземлення можуть не встановлюватися. В цьому
випадку парашутисти для визначення напрямку зносу використовують місцеві
орієнтири (світло від будинків, відблиск водоймищ, контури лісу, поля і т.п.).
Після вибору добре видимого орієнтиру парашутист повинен визначити по
ньому напрямок вітру, розвернутися в залежності від напрямку вітру та конструкції
парашутної системи, з якою виконується стрибок з парашутом.
Ноги постійно тримати разом в напівзігнутому стані та бути готовим до
приземлення. ЗАБОРОНЕНО намагатися дотягнутися до землі (ловити) землю
ногами.
Після приземлення парашутист зобов’язаний негайно подати встановлений
сигнал наряду по площадці приземлення “Нормальне приземлення”, “Отримана
травма”. У подальшому діяти відповідно до пункту 77 цієї Настанови.
83. Під час проведення навчально-тренувальних стрибків вночі додатково
виконуються наступні заходи:
- на аеродромі (старті) зльоту повітряного судна організовуються
електрифіковані нічні старти, які дозволяють якісно перевірити готовність
парашутистів до стрибків з парашутами;
- на площадці приземлення парашутистів встановлюються світлові знаки, які
вказують напрямок вітру, межі площадки приземлення, пункти збору парашутистів,
повітрянодесантної техніки, медичного пункту (відповідно до пункту 235 цієї
Настанови)які допомагають парашутистам правильно підготуватися до приземлення;
41
- для подання відповідних сигналів черговому по площадці приземлення наряд
по площадці приземлення забезпечується наземними сигнальними патронами (далі –
НСП) різного кольору, іншими пристроями для подачі сигналу або засобами
радіозв’язку. Наприклад: зелене світло – “все добре на площадці приземлення”,
червоне світло – “під час приземлення парашутист отримав травму”;
При проведені стрибків з парашутом вночі освітлення прожектором з землі
повітряного судна та парашутистів, які знижуються ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
Здійснення стрибків з парашутом на воду парашутистами
(парашутистами-водолазами)
84. Стрибки з парашутом на воду є більш складними, так як парашутист крім
виконання правил стрибка з парашутом на сушу повинен заздалегідь підготуватися у
повітрі до негайного звільнення від підвісної системи в момент приводнення. Це
ускладнює стрибок з парашутом і зобов’язує парашутистів бути особливо уважними
у повітрі і зберігати спокій та витримку під час підготовки до приводнення.
85. До навчально-тренувальних стрибків з парашутом на воду допускаються
парашутисти (парашутисти-водолази), які досконало оволоділи технікою виконання
стрибка з парашутом на сушу і виконали не менше п’яти стрибків з парашутом,
вивчили спеціальні рятувальні засоби, пройшли спеціальні заняття на
повітрянодесантному комплексі з тренування у звільненні від підвісної системи
парашута (купола парашута та запасного парашута) після приводнення і здали залік
на вміння плавати в обмундируванні (водолазному спорядженні).
Особовий склад, який не вміє плавати, до стрибків з парашутом на воду
не допускається.
86. Стрибки з парашутом на воду парашутистом здійснюються тільки зі
спеціальними рятувальними засобами (додаток 11), а парашутистом-водолазом у
водолазному спорядженні (гідрокостюм, ласти, дихальний апарат) (фото 13 – 13в).
Фото 13 Фото 13а Фото 13б Фото 13в
42
Перший навчально-тренувальний стрибок з парашутом парашутистом на
воду у спеціальних рятувальних жилетах здійснюється у літній польовій формі одягу
(шолом десантний, легке спортивне взуття), парашутистом-водолазом у водолазному
спорядженні (гідрокостюм, ласти).
87. Під час здійснення стрибків з парашутом на воду до моменту розкриття
парашута парашутист (парашутист-водолаз) діє так само, як і при стрибках на сушу.
Парашутист на висоті не менше 250 м. від поверхні води готується до
звільнення від підвісної системи в момент приводнення.
Для цього парашутисту необхідно:
- заправити глибше під стегна головну лямку підвісної системи парашута і
зручніше сісти на неї;
- відстібнути з правого боку карабін ранцевий стрічки кріплення запасного
парашута;
- відкрити скобу кріплення запасного парашута з правого боку і перевести
запасний парашут на лівий бік (фото 14);
- відстебнути карабіни лівого та правого обхватів ніг (фото 15);
- відстебнути карабін грудної перемички підвісної системи парашута (фото
16);
- взятися лівою рукою за праву частину грудної перемички підвісної системи
парашута і вивести праву руку з-під наспинно-плечового обхвату
- взятися правою рукою за правий вільний кінець підвісної системи парашута,
а лівою рукою – за лівий вільний кінець підвісної системи парашута (фото 17);
- на висоті приблизно 20 м від води однією рукою парашутист повинен
звільнитися від запобіжного пояса;
- підтягнутися на двох руках, випрямити тіло і в момент дотику ногами до
води, повернутись на півоберта вліво та звільнитись від підвісної системи.
Фото 14 Фото 15 Фото 16 Фото 17
43
Парашутист-водолаз на висоті 200-150 м від поверхні води готується до
приводнення.
Для цього парашутисту-водолазу необхідно:
- відокремити вантажний контейнер (при здійсненні стрибка з парашутом із
вантажним контейнером типу ГК-30Ум, ГК-30сп або інші);
- розвернутися за вітром;
- заправити глибше під стегна головну лямку підвісної системи парашута і
зручніше сісти на неї;
- на висоті не менше 50 м:
при здійсненні стрибка з парашутом, конструктивно обладнаним замками
ОСК, для вивільнення вільних кінців підвісної системи необхідно натиснути на
фіксатори-запобіжники та опустити кнопки запобіжники у крайнє нижнє положення
(переконатись у наявності на обох замках червоних міток), після чого натиснути на
обидві гашетки і у момент зіткнення ніг з водною поверхнею одночасно перевести їх
у крайнє нижнє положення (при цьому голова повинна буту нахилена вперед та
притулена підборіддям до грудей), купол основного парашута повинен від’єднатись
від підвісної системи;
при здійсненні стрибка з парашутом конструктивно обладнаним замками
ОСК-Д, для вивільнення вільних кінців підвісної системи необхідно зняти з повзуна
блокуючи пластини, опустити кнопки-запобіжники у крайнє нижнє положення
(переконатись у наявності на обох замках червоних міток), після чого натиснути на
обидві кнопки повзуна і у момент зіткнення ніг з водною поверхнею одночасно
перевести їх у крайнє нижнє положення (при цьому голова повинна буту нахилена
вперед та притулена підборіддям до грудей), купол основного парашута повинен
від’єднатись від підвісної системи;
при здійсненні стрибка з парашутом конструктивно обладнаним замками
КЗУ, для вивільнення вільних кінців підвісної системи необхідно від’єднати від
текстильної застіжки нашитої на підвісної системі подушку ланки від’єднання і у
момент зіткнення ніг з водною поверхнею одночасно перевести їх у крайнє нижнє
положення (при цьому голова повинна буту нахилена вперед та притулена
підборіддям до грудей), купол основного парашута повинен від’єднатись від
підвісної системи.
Відстібати купол основного парашута від підвісної системи до зіткнення з
поверхнею води ЗАБОРОНЕНО!
88. Стрибки з парашутом на воду можуть здійснюватись зі зброєю і
спорядженням, у водолазному спорядженні (з дихальним апаратом або без нього).
До стрибків з парашутом на воду зі зброєю та спорядженням допускаються
парашутисти, які оволоділи технікою виконання стрибків з парашутом на сушу та
здійснили не менше двох стрибків з парашутом на воду без екіпіровки.
При здійсненні стрибків з парашутом зі зброєю у чохлі (додатково до вимог
пункту 87 цієї Настанови – потрібно відстибнути ремень кріплення зброї та зав’язати
44
його прямим вузлом за головний обхват підвісної системи вище скоби кріплення
запасного парашута з правого боку).
При здійсненні стрибків з парашутом зі зброєю закріпленою на грудях
(додатково до вимог пункту 87 цієї Настанови – необхідно витягнути зброю з сумки
для магазинів автомата, зняти ремень з шиї та закріпити його на скобі кріплення
запасного парашута, розтибнути грудну перемичку (РД-54, СД-1) і тільки після
розстибання грудної перемички підвісної системи перевести зброю на правий бік).
При здійсненні стрибків з парашутом на воду парашутистом з вантажним
контейнером (типу ГК-30 або інші) парашутист додатково до рятувального жилету
та запобіжного пояса забезпечується рятувальним човном (типу МЛАС – 1об або
інші) або рятувальним плотом (типу ПСН – 1 або інші) та водонепроникними
чохлами для захисту від води зброї та предметів спорядження. Парашутист вводить
у дію вантажний контейнер відповідно до пункту 81 цієї Настанови (рисунок 4а).
Після приводнення парашутист повинен підплисти до (рятувального човна -
влізти в нього зі сторони носової частини, або рятувального плота - влізти на нього з
тильної сторони (сторони труб з клапанами)), після чого втягнути на човен (плот)
зброю та спорядження.
До здійснення стрибків з парашутом у водолазному спорядженні з
дихальними апаратами допускаються парашутисти, які виконали не менше двох
стрибків з парашутом на воду без дихальних апаратів та допущені до спуску під
воду.
Здійснення стрибків з парашутом у водолазному спорядженні (дихальними
апаратами) дозволяється у відповідності до швидкості та з відповідної висоти, яка
визначена інструкцією по використанню парашута та водолазного спорядження
(дихального апарату).
Під час здійснення стрибків з парашутом парашутистом-водолазом у
дихальному апараті кожен парашутист-водолаз повинен мати закріплений до грудної
перемички підвісної системи буйок зі змотаним контрольним кінцем, який
викидається на водну поверхню парашутистом-водолазом після від’єднання куполу
основного парашуту.
Під час здійснення стрибків з парашутом парашутистом-водолазом у
дихальному апараті на борту повітряного судна окрім випускаючого та помічника
випускаючого повинен знаходитись спеціаліст-водолаз військової частини.
89. Після приводнення парашутист зобов’язаний:
- швидко відплисти у протилежний бік від куполу і строп парашута;
- переконавшись, що рятувальний жилет працює нормально, підпливти до
вершини куполу, взятись за неї однією рукою і плисти проти вітру (при
ненормальній роботі жилету або іншій позаштатній ситуації парашутист подає
сигнал наряду по площадці приводнення);
- при підході рятувального човна подати купол на човен.
Парашутист-водолаз зобов’язаний:
- швидко відплисти у протилежний бік від куполу і строп парашута;
45
- переконавшись, що водолазне спорядження (дихальний апарат) працює
нормально, підпливти до вершини куполу, взятись за неї однією рукою і плисти
проти вітру (після приводнення при ненормальній роботі водолазного спорядження,
поганому самопочутті, іншій позаштатній ситуації парашутист-водолаз подає
встановлений сигнал наряду по площадці приводнення, якщо від парашутиста-
водолаза встановленого сигналу не було отримано до нього негайно підходить човен
для надання допомоги);
- при підході рятувального човна подати купол, запасний парашут на човен.
Стрибки із затримкою вводу в дію парашута
90. Стрибками з затримкою вводу в дію парашута називаються стрибки з

парашутами, під час яких парашутисти вводять в дію парашути після відділення від
повітряного судна більш ніж через 5 секунд.
Вони виконуються із застосуванням ручного способу розкриття після
вільного падіння або стабілізованого зниження парашутиста.
91. Затримка вводу основного парашута в дію використовується:
- для зменшення динамічного навантаження в момент розкриття куполу
основного парашута при виконанні стрибків з парашутом із повітряних суден на
великих швидкостях польоту;
- при виконанні навчально-тренувальних стрибків з парашутом;
- під час десантування з великих висот – з метою маскування десанту під час
зниження, уникнення можливого обстрілу противником у повітрі і збільшення
купчастості приземлення;
- у випадках вимушеного залишення повітряного судна на великих висотах;
- під час здійснення стрибків з парашутом спортсменами-парашутистами для
виконання вправ у повітрі під час вільного падіння;
- при виконанні норм спортивних розрядів, встановленні рекордів або
випробуванні спортивних парашутів.
92. До виконання навчально-тренувальних стрибків з парашутом із
затримкою вводу парашута в дію допускаються особи, які добре засвоїли порядок
здійснення стрибків з парашутом зі стабілізацією або вільним падінням.
93. Перед здійсненням стрибків з парашутом із тривалою затримкою вводу в
дію основного парашута фахівцями повітрянодесантної служби проводиться точний
розрахунок висоти відділення від повітряного судна, враховуючи час затримки,
швидкість падіння парашутиста та висоти вводу в дію основного парашута.
У всіх випадках виконання стрибків з затримкою основний парашут
вводиться в дію на висоті не менше 600 м над рівнем площадки приземлення.
Відповідно до цього встановлюється механізм парашутного приладу з врахуванням
перевищення місцевості над рівнем моря і барометричним тиском дня.
94. Тривалість затримки вводу в дію основного парашута вимірюється
наступними способами:
46
- відліком часу особисто парашутистом;
- відліком часу за допомогою секундоміра;
- спостереженням за зміною висоти зниження за допомогою висотоміра.
За першим способом парашутист, відділившись від повітряного судна, веде
відлік: “п’ятсот один”, “п’ятсот два”, “п’ятсот три” і т.д. до заданого часу затримки
вводу в дію парашута. Цей спосіб застосовується для затримки вводу в дію парашута
не більше 10 секунд.
При затримці вводу в дію парашута більше 10 секунд парашутисту для
контролю за часом вводу в дію основного парашута додатково видається секундомір
або висотомір. Відділившись від повітряного судна, парашутист включає секундомір
уважно спостерігає за часом та висотою зниження, але відлік часу веде також:
“п’ятсот один”, “п’ятсот два”, “п’ятсот три” і т.д.
95. Під час тривалого зниження під куполом стабілізуючої системи
парашутист має змогу розвертатись навколо своєї осі і переміщуватись у
горизонтальному напрямку. Це досягається завдяки зміні положення рук і ніг в
період стабілізації. Вміння керувати своїм тілом під час стабілізації дозволяє
парашутистові вільно орієнтуватися в повітрі, уникати сходження з іншими
парашутистами і вибирати найбільш придатне місце для приземлення.
Розвороти вліво або вправо під час
зниження під куполом стабілізуючої
системи здійснюється наступним чином:
- для виконання розвороту вліво
необхідно витягнути вперед обидві руки
долонями до низу і розвернути кисті рук
долонями вправо, при цьому ліву руку
тримати трохи ближче до тулуба (рис. 5);
- для виконання розвороту вправо –
кисті рук розвернути долонями вліво і
трохи далі витягнути ліву руку.
Для виконання горизонтального
переміщення під час зниження під куполом
стабілізуючої системи необхідно
розвернутися в бік бажаного напрямку,
витягнути вперед руки під кутом 45%,
з’єднати ноги разом, не згинаючи їх в
колінах, винести вперед паралельно рукам Рисунок 5 Рисунок 6
(рис. 6).
Під час зниження під куполом стабілізуючої системи парашутист може
обертатись навколо своєї вертикальної осі. Для запобігання обертального руху,
необхідно витягнути руки вперед та обертом кистей вліво або вправо утримати тіло
від обертання до моменту вводу в дію основного парашуту (рис. 5).
47
Дії парашутиста в особливих випадках
96. Кожен парашутист повинен бути готовим до приводнення у разі
випадкового попадання на воду. Таку підготовку вони проходять на тренажерах
повітрянодесантного комплексу. При здійсненні стрибків з парашутом, поясний
ремінь в польовому обмундируванні до шльовок не пропускається.
Переконавшись, що уникнути водної поверхні не вдається, парашутист
повинен на висоті 300 – 250 м від води почати готуватись до приводнення.
Під час здійснення стрибка з парашутом зі зброєю в чохлі, необхідно:
- заправити глибше під стегна і зручно сісти у головну лямку підвісної системи
в неї;
- відокремити з правої сторони запасний парашут і перевести його на лівий бік;
- відстебнути ремінь кріплення зброї, вивести його з-під ременя зброї і
зав’язати його прямим вузлом за головний обхват вище скоби кріплення запасного
парашута з правого боку. Далі діяти відповідно до вимог парашутиста викладених у
пункті 87 цієї Настанови.
Якщо зброя закріплена на грудях парашутиста, необхідно:
- заправити глибше під стегна головну лямку підвісної системи і зручно сісти в
неї;
- відокремити з правої сторони запасний парашут і перевести його на лівий бік;
- розв’язати шнур кріплення рукоятки автомата, вивести рукоятку з-під
головного обхвату;
- витягти зброю з лівого відсіку сумки для магазинів, або спеціального чохла,
зняти ремінь з шиї і закріпити його на скобі кріплення запасного парашута;
- розстебнути грудну перемичку рюкзака десантника;
- розстебнути ніжні обхвати підвісної системи парашута;
- розстебнути грудну перемичку підвісної системи парашута і перевести зброю
на правий бік;
Далі діяти відповідно до вимог парашутиста, викладених у пункті 87 цієї
Настанови.
97. Під час здійснення стрибка з парашутом у парашутиста інколи можуть
раптово виникнути особливі випадки, які перешкоджають нормальному зниженню і
приземленню. Парашутист зобов’язаний бути готовим до дій у особливих випадках,
вміти їх попередити і не втратити самовладання і витримки у разі їх виникнення.
Найбільш характерні особливі випадки:
- попадання стабілізуючої системи під руку парашутиста;
- попадання стабілізуючої системи в ноги парашутиста, після відділення від
повітряного судна;
- зависання парашутиста за повітряним судном;
- сходження парашутистів у повітрі;
- розкачування парашутиста під час зниження;
- приземлення парашутиста на перешкоди, та інші.
48
98. Порушення згрупування парашутиста під час його руху по вантажній
кабіні, а також під час відділення від повітряного судна може призвести до
попадання стабілізуючої системи парашута під руку.
У випадку попадання стабілізуючої системи під руку парашутиста під час
його руху по вантажній кабіні, покидати повітряне судно доки не буде вивільнено
стабілізуючу систему парашута з-під його руки, ЗАБОРОНЕНО.
Якщо попадання стабілізуючої системи парашута під руку парашутиста
відбулося після покидання ним повітряного судна, для звільнення від стабілізуючої
системи парашута йому потрібно підняти якомога вище вгору ту руку, під яку
потрапила стабілізуюча система парашута. Якщо це не призвело до звільнення від
стабілізуючої системи парашута, парашутист зобов’язаний негайно ввести в дію
запасний парашут.
99. Порушення згрупування парашутиста під час його відділення від
повітряного судна може призвести до попадання стабілізуючої системи парашута
між ноги парашутиста.
У цьому випадку потрібно широко розвести ноги і зробити спробу
перекинутись через голову. Якщо це не дало позитивних результатів, парашутист
зобов’язаний негайно ввести в дію запасний парашут.
100. Під час проведення стрибків з парашутом можуть виникнути випадки
сходження парашутистів у повітрі під час зниження, із-за:
- порушення інтервалу відділення парашутистів від повітряного судна
випускаючим;
- попадання парашутистів у сильні восходячі або низходячі потоки повітря;
- неуважної обачності парашутистів навколо себе під час зниження під
куполом.
Сходження – це зустріч парашутистів у повітрі, що знаходяться приблизно
на одній висоті або один над одним по вертикалі. В обох випадках може виникнути
небезпечність попадання парашутистів один одному в стропи.
Уникнути сходження парашутистів
під час зниження можливе завдяки обережної
поведінки у повітрі та вміння керувати
парашутом.
Парашутист, який першим побачив
можливість сходження у повітрі,
зобов’язаний визначити найбільш зручний
напрямок руху, попередити про це іншого
парашутиста голосом і вказати йому
напрямок руху у повітрі: “Тягни праві”,
“Тягни ліві”, “Тягни передні”, “Тягни задні”.
У разі, якщо відстань між Рисунок 7
парашутистами у повітрі не дозволяє Дії парашутиста щодо запобігання
здійснити розходження шляхом натягування сходження у повітрі
49
відповідних груп вільних кінців підвісної системи парашута застосовується глибоке
або мілке сковзання (дивись пункт 73 цієї Настанови).У будь-якому випадку
розходитись у повітрі необхідно так, щоб парашутисти відходили в праву сторону
від осі зустрічного руху (рис. 7).
Під час розвертання за
допомогою строп управління
парашутисту слід пам’ятати, що купол
парашута під час розвороту зміщується
в сторону натягнутої стропи управління
за один оберт (360°) на 15-20 м.
101. Якщо сходження
попередити не вдалося і один з
парашутистів зачепився за стропи або
основний купол іншого парашутиста,
потрібно вжити всіх заходів для
безпечного зниження обох
парашутистів:
- якщо парашутисти зійшлись,
доторкнувшись куполами, розвертатися
за допомогою строп управління
ЗАБОРОНЕНО! У цьому випадку
необхідно натягнути протилежну
зіткненню групи вільних кінців
парашута і утримувати їх до
розходження парашутистів;
- у випадках, коли один із
парашутистів під час сходження
проскочив між стропами парашута
іншого парашутиста і його купол
Рисунок 8 склався, парашутист, який знаходиться
Дії парашутиста у разі попадання у зверху, зобов’язаний схопити руками
стропи його парашута іншого купол парашутиста, у якого склався
парашутиста купол і утримувати його до
приземлення (рис. 8).
- у випадках коли парашутисти після сходження знаходяться на одному рівні, а
куполи обох парашутистів розкриті, їм потрібно обхопити руками один одного і так
триматися до приземлення, при цьому уважно стежити за куполами і наближенням
до землі (рис. 9).
- у випадках, коли один із парашутистів проскочив через декілька строп
куполу іншого парашутиста, і купол його почав гаснути, парашутист, у чиї стропи
потрапив інший парашутист, зобов’язаний негайно відрізати зачеплені стропи
(дозволяється відрізати до восьми строп від загальної кількості строп на куполі, але
50
не більше трьох строп на одному вільному кінці підвісної системи). У випадку, коли
кількість строп, через які проскочив парашутист, не дозволяє їх відрізати,
парашутисти повинні, не застосовуючи ножа-стропового (багнета) для відрізання
строп, натягнути протилежні групи строп парашута і в такому положенню
приземлятися (рис. 10).
Дії парашутистів під час сходження Застосування стропового ножа
у повітрі (випадок коли обидва для обрізання строп у разі
купола знаходяться на одному рівні) сходження парашутистів у повітрі
- у випадках, коли у парашутистів при сходженні двох основних куполів

почали гаснути парашути, парашутист, який знаходиться вище, зобов’язаний
негайно схопити руками купол парашутиста, який знаходиться нижче нього, ввести
в дію запасний парашут і утримувати купол нижнього парашутиста до їх
приземлення. Запасний парашут іншого парашутиста слід вводити в дію тільки у
випадку, коли зниження на одному запасному парашуті не забезпечує безпечного
приземлення парашутистів (рис. 11);
- у випадках, коли один з парашутистів при зниженні опинився над куполом
іншого парашутиста і парашут верхнього парашутиста потрапив в зону
аеродинамічного затінення, внаслідок чого купол парашуту починає гаснути, верхній
парашутист негайно попереджує голосом нижнього парашутиста щоб він глибоким
сковзанням прискорив своє зниження і відійшов у сторону. При цьому верхній
парашутист повинен здійснити розходження шляхом натягування відповідних груп
вільних кінців підвісної системи парашута щоб рухатись у протилежному від нього
напрямку (рис. 12);
51
Застосування запасного парашута Дії парашутистів у повітрі
у разі сходження парашутистів у повітрі (коли купол одного з них опинився
(коли обидва куполи почали гаснути) над іншим)
- у випадку попадання парашутиста на купол нижнього парашутиста він

зобов’язаний коротшим шляхом збігти з купола нижнього парашутиста, якщо ж
верхній парашутист заплутався у куполі нижнього парашутиста, він повинен
звільнитися від заплутування не застосовуючи ножа, про що він зобов’язаний
повідомити голосом нижнього парашутиста; якщо звільнитися не вдалося, верхній
парашутист віддає команду нижньому парашутисту на введення в дію запасного
парашута а сам тримається за купол, у якому він заплутався, до приземлення. Після
цього застосувати метод сковзання у протилежний бік від парашутиста з яким
трапилось зіткнення.
- у випадках, коли неможливо уникнути попадання у стропи іншого
парашутиста внаслідок сходження, парашутист зобов’язаний розкинути руки і ноги в
сторони для виключення можливості попадання в стропи парашута іншого
парашутиста.
52
102. Під час зниження під парашутом може виникнути розкачування
парашутиста, яке на значній висоті не викликає небезпеки, але перед землею може
зашкодити нормальному приземленню парашутиста. Розкачування можна зупинити
методом підтягування строп. Для цього необхідно у крайній верхній точці коливання
різко підтягнути декілька строп з боку напрямку руху і тримати їх у такому
положенні доки парашутист не опуститься до нижньої точки, після чого стропи
треба відпустити і в крайньому протилежному положенні підтягнути протилежні
стропи. Так необхідно зробити декілька разів, доки коливання не зупиняться.
При цьому необхідно уважно стежити за
наближенням землі для того щоб своєчасно
приготуватися до приземлення (дії по
запобіганню коливання парашутист повинен
зупинити на висоті не нижче 150 м від землі
(води), після чого приготуватися до
приземлення (приводнення).
103. Під час здійснення стрибків з
парашутом парашутист може випадково
потрапити на будови, ліс, лінії електромереж
тощо, а у бойових умовах для виконання
поставлених завдань десантування може
здійснюватися на міста і села, ліс та інші
об’єкти. Кожен парашутист зобов’язаний знати
основні правила дій під час приземлення на
перешкоди.
104. При неможливості уникнути
зіткнення парашутиста з перешкодою, Рисунок 13
необхідно згрупуватися, звести ноги разом і Дії парашутиста у разі
зустріти перешкоду всією площиною ступні ніг приземлення на перешкоди
(рис. 13).
105. У випадку коли парашутист здійснює приземлення на ліс, він повинен на
висоті до 150 м від землі розвернутися обличчям у бік перешкоди, з урахуванням
напрямку вітру, щоб зустріти перешкоду ступнями ніг зведених разом, для
запобігання отримання травм закрити обличчя руками (долонями до себе) від удару
об стовбур і гілки дерев (рис. 14). Якщо парашутист зачепився на дереві і він не
може самостійно спуститися з нього, то дозволяється використати запасний
парашут, розпустивши його (рис. 15).
106. Якщо парашутист приземлився на дах будови, він повинен будь-що
утриматись на ньому і негайно звільнитись від підвісної системи парашута, або
розкрити замок відокремлення вільних кінців підвісної системи парашута (рис. 16).
У випадку приземлення на край даху потрібно, не допустивши гасіння куполу,
швидко відштовхнутися від перешкоди і продовжити спуск (рис. 17).
53
Дії парашутиста у разі Дії парашутиста у разі
приземлення на ліс використання запасного парашута
при зависанні на дерева
Звільнення від підвісної системи Дії парашутиста у разі
у разі приземлення на дах приземлення на край даху
54
107. Якщо парашутист під час зниження може попасти на лінії електромереж,
він повинен, застосувавши сковзання, відійти від перешкоди, намагатися ступнями
ніг відштовхнутися від дроту. Якщо парашутиста зносить вздовж лінії
електромережі, необхідно розвернутися за вітром боком для того, щоб проскочити
поміж дротів, не допускаючи їх попадання між ноги, та не допустити одночасного
дотику тулуба парашутиста до обох дротів.
108. Коли довжини розпущеного запасного парашута не вистачає для
безпечного спуску з дерева, будівлі, опори лінії електромереж, необхідно розрізати
перемичку проміжної підвісної системи запасного парашута і відкрити скобу
кріплення запасного парашута (виконана операція дає можливість подвоїти довжину
строп для спуску по запасному парашуту).
109. У випадку зачеплення парашутиста за бортом повітряного судна
десантування негайно припиняється, заходи щодо звільнення парашутиста
здійснюють члени екіпажу. Парашутиста попереджають сигналом білого прапорця
щодо проведення заходів по його спасінню. Парашутисту надається фал з карабіном
і ножем (входить в комплект повітряного судна), карабін фалу парашутист чіпляє за
грудну перемичку підвісної системи парашута, після чого члени екіпажу і
випускаючий з парашутистами втягують зачепленого парашутиста у вантажну
кабіну повітряного судна.
Якщо таку операцію здійснити не вдалося, член екіпажу червоним прапорцем
подає сигнал зачепленому парашутисту про неможливість його втягнути у вантажну
кабіну повітряного судна і за його командою парашутист повинен від’єднатися від
повітряного судна шляхом відрізання ножем строп основного парашута і негайно
ввести в дію запасний парашут.
Далі випускаючий діє за командами командира екіпажу повітряного судна.
110. У випадку потрапляння парашутиста у вверхсходящі або низсходящі
потоки повітря він зобов’язаний:
- у разі попадання парашутиста у вверхсходящі потоки повітря він повинен
оцінити обстановку та застосувати мілке або глибоке сковзання для виходу з потоку
(виконати дії відповідно до пункту 73 цієї Настанови);
- у разі попадання парашутиста у низсходящі потоки повітря він повинен
оцінити обстановку та застосувати мілке або глибоке сковзання для виходу з потоку
(виконати дії відповідно до пункту 73 цієї Настанови); якщо з потоку вийти не
вдалося і вертикальна швидкість зниження не забезпечує безпечного приземлення,
ввести в дію запасний парашут.
Застосування запасного парашута
111. У всіх випадках, коли виникає загроза нормальному зниженню

парашутиста з основним парашутом, застосовується запасний парашут. Запасний
парашут вводиться в роботу при частковій або повній відмові основного парашута.
Часткова відмова основного парашута:
55
- порив (відривання) окремих строп куполу основного парашута;
- перехльостування куполу основного парашута стропами;
- пориви куполу основного парашута;
- складання куполу основного парашута внаслідок сходження парашутистів у
повітрі.
Повна відмова основного парашута – випадки коли із-за будь-яких обставин
основний парашут не вступає в роботу.
112. Для введення в дію запасного парашута в роботу у разі часткової відмови
основного парашута необхідно:
- викинути витяжне кільце основного парашута;
- звести ноги разом і підігнути їх під себе (згрупуватися);
- очами знайти витяжне кільце запасного парашута;
- взяти правою рукою витяжне кільце запасного парашута;
- притримати лівою рукою клапани ранця, а правою рукою різко висмикнути

витяжне кільце запасного парашута і викинути його (фото 18);
- взяти купол запасного парашута двома руками і енергійно відкинути його від
себе в бік і вгору (у разі обертання парашутиста відносно осі зниження, запасний
парашут відкидається у бік обертання);
- для прискорення наповнення купола парашутист зобов’язаний допомогти
вийти стропам із сот ранця запасного парашута, після чого, взявши одну або дві
верхні стропи, ривками натягувати їх на себе, доки купол не наповниться повітрям
(фото 19).
56
113. У випадку повної відмови основного парашута – запасний парашут
вводиться в дію, негайно:
- викинути витяжне кільце основного парашута;
- звести ноги разом і підігнути їх під себе (згрупуватися);
- очами знайти витяжне кільце запасного парашута;
- взяти правою рукою витяжне кільце запасного парашута, різко висмикнути і
викинути його.
Робити спроби розкриття основного парашута після введення в дію запасного
парашута ЗАБОРОНЕНО!
Стрибки з парашутом із літака Ан-2
114. З літака Ан-2 дозволяється здійснювати стрибки з парашутом з

примусовим та ручним способом введення в дію основного парашута.
У вантажній кабіні літака по бортах виставлені десять сидінь і закріплюються
два троси примусового розкриття парашута. Для подачі сигналів у вантажній кабіні
встановлені електричні плафони та звукова сигналізація: жовтого кольору (короткий
гудок сирени) – сигнал “Приготуватися”, зеленого кольору (безперервний гудок
сирени впродовж всієї серії десантування) – сигнал “Пішов” і червоного кольору
(гудок сирени не подається) – сигнал “Відставити”. Світлові та звукові сигнали
можуть дублюватися жестами члену екіпажу літака: “Приготуватися” – показом
білого прапорця (вночі ліхтарем зі склом білого кольору), “Пішов” – показом білого
та червоного прапорця одночасно (вночі ліхтарем зі склом зеленого кольору),
“Відставити” – показом червоного прапорця (вночі ліхтарем зі склом червоного
кольору).
115. Посадка парашутистів у літак здійснюється у порядку, зворотному
черговості здійснення стрибка з парашутом. Під час розташування парашутистів у
вантажній кабіні літака в першу чергу займають місця по правому борту фюзеляжу,
починаючи від кабіни екіпажу літака (додаток 12).
116. Зачеплення карабінів камер стабілізуючих систем за продовжувачі
здійснюється випускаючим після розміщення парашутистів у літаку до його зльоту.
Після цього бортмеханік (бортінженер) зачіплює карабін камери стабілізуючої
системи парашута випускаючого. Перед початком десантування парашутистів
бортмеханік (бортінженер) зобов’язаний переконатися в тому, що карабіни камер
стабілізуючих систем парашутів у всіх зачеплені правильно. Особливу увагу має
звернути на карабін випускаючого після чого доповісти командиру екіпажу літака
про зачеплення карабінів камер стабілізуючих парашутів до подовжувачів та
готовність парашутистів до початку десантування, та з надітим парашутом зайняти
місце біля дверей вантажної кабіни літака.
117. За командою “Приготуватися” парашутисти, які сидять по лівому борту
літака, встають, складають свої сидіння, підходять ближче до дверей вантажної
кабіни літака і займають положення готовності до здійснення стрибка з парашутом.
57
При цьому слідкують, щоб пера стабілізатора не зачепилися за тіло або
спорядження. Парашутисти правого борту готуються до стрибка з парашутом не
підіймаючись зі своїх місць. Бортмеханік (бортінженер) при відчиняє двері, а
випускаючий стає поруч з ним і уважно стежить за підготовкою парашутистів до
стрибка з парашутом.
118. За командою “Пішов” бортмеханік (бортінженер) повністю відчиняє
двері і парашутисти з інтервалом 2 - 3 сек. покидають літак. Першими здійснюють
стрибки з парашутом парашутисти лівого борту літака, а за ними встають і
покидають літак парашутисти правого борту літака.
Для того, щоб правильно відділитися від літака необхідно ліву ногу
поставити серединою ступні в лівий нижній куток дверей літака і, пригнувшись,
енергійно відштовхнутись від порогу дверей, зберігаючи положення ногами вниз
(рис. 18, 19).
Положення парашутиста перед Відділення парашутиста від літака Ан-2
відділенням від літака Ан-2
119. Під час виникнення будь-яких несправностей в парашуті у парашутистів

із складу корабельної групи (передчасне розкриття стабілізуючого куполу,
зачеплення у вантажній кабіні літака та ін.), а також виникнення інших передумов
що впливають на безпеку здійснення стрибка з парашутом – випускаючий негайно
припиняє десантування.
120. При недостатніх розмірах площадки приземлення або в навчальних
цілях дозволяється виконувати стрибки з парашутом в два та більше заходів літака
(кількість парашутистів у серії може змінюватись у залежності від поставленого
завдання на стрибок з парашутом).
58
Стрибки з парашутом із літака Ан-26 (Ан-32)
121. У вантажній кабіні літака АН-26 (Ан-32) для парашутистів встановлені

два ряди сидінь. Над кожним рядом закріплено по одному тросу примусового
розкриття парашута. В кінці вантажної кабіни біля вантажного люку (рампи) літака
встановлено переривник потоків.
Для подачі сигналів у вантажній кабіні літака встановлені електричні
плафони та звукова сигналізація: жовтого кольору (короткий гудок сирени) – сигнал
“Приготуватися”, зеленого кольору (безперервний гудок сирени впродовж всієї серії
десантування) – сигнал “Пішов” і червоного кольору (гудок сирени не подається) –
сигнал “Відставити”. Світлові та звукові сигнали можуть дублюватися жестами
члену екіпажу літака: “Приготуватися” – показом білого прапорця (вночі ліхтарем зі
склом білого кольору), “Пішов” – показом білого та червоного прапорця одночасно
(вночі ліхтарем зі склом зеленого кольору), “Відставити” – показом червоного
прапорця (вночі ліхтарем зі склом червоного кольору).
122. Корабельна група складається з 30 парашутистів, розташованих по 15
чоловік з кожного борту літака. Посадка корабельної групи в літак здійснюється у
порядку, зворотному відділенню, через трап в один потік. Спочатку парашутисти
розміщуються на сидіннях правого борту, а потім лівого. Випускаючий керує
посадкою парашутистів, знаходячись біля вантажного люку, а його помічник – біля
кабіни екіпажу літака (додаток 13).
Зачеплення карабінів за троси примусового розкриття парашутів
здійснюється після посадки парашутистів в літак до його зльоту. Випускаючий і
його помічник зачіпляють карабіни камер стабілізуючих систем кожного
парашутиста за троси примусового розкриття парашута так, щоб защіпки карабінів
були направлені до осі літака. Випускаючий зачіпляє карабіни парашутистів правого
борту, а помічник – лівого. Після зачеплення всіх карабінів парашутів помічник
випускаючого займає перше сидіння по правому борту, а випускаючий – по лівому
борту, біля кабіни екіпажу літака. Свій карабін випускаючий зачіпляє за кільце
продовжувача, розташованого над сидінням випускаючого. Випускаючий і його
помічник зобов’язані особисто перевірити один у одного надійність зачеплення своїх
карабінів парашутів.
123. За сигналом “Приготуватися” (подається за 3 хвилини до початку
десантування) парашутисти встають, складають сидіння, заправляють пір’я
стабілізатора системи стабілізуючої під клапани ранців парашутів. При цьому
парашутисти слідкують, щоб пера стабілізатора не зачепилися за тулуб або
спорядження. Парашутисти лівого борту, які стрибають першими, стають посередині
вантажної кабіни літака.
За сигналом “Пішов” помічник випускаючого відчиняє переривник потоків і
парашутисти лівого борту літака з інтервалом 0,6 – 0,8 сек. покидають літак.
Випускаючий, який іде крайнім у цій групі, при підході до вантажного люку
(рампи) він робить крок вправо, стає біля переривника потоків і починає випускати
59
парашутистів правого борту. При цьому
помічник випускаючого покидає літак в
цій групі першим. Випускаючий
здійснює стрибок з парашутом останнім.
При відділенні від літака Ан-26
(Ан-32) парашутист зобов’язаний
нахилити тулуб вперед, згрупуватися,
відштовхнутися від краю вантажного
люку (рампи), підтягнути ноги і
зберігати положення обличчям вниз
(рис. 20).
124. Під час виникнення будь-
яких несправностей в парашуті діяти
відповідно до пункту 119 цієї Настанови.
125. При недостатніх розмірах
площадки приземлення або в навчальних
Рисунок 20 цілях діяти відповідно до пункту 120 цієї
Положення парашутиста при Настанови.
відділенням від повітряного судна
типу Мі-8, Іл.-76, Ан-26, Ан-32, Ан-72
Стрибки з парашутом із літака Ан-72
126. У вантажній кабіні літака Ан-72 для парашутистів встановлені чотири

ряди сидінь. Парашутисти розміщуються на бокових та центральних сидіннях, які
розташовані таким чином, щоб при здійсненні стрибків з парашутом парашутисти
розподілялися на два потоки. Над кожним рядом закріплено по одному тросу
примусового розкриття парашуту. В кінці вантажної кабіни літака встановлено
розподільник потоків з двома створами, над ним кріпиться продовжувач для
зачеплення карабіна камери стабілізуючого парашута випускаючого. Десантування
парашутистів здійснюється через вантажний люк (рампу) спочатку лівого борту
літака, а потім – правого. В кінці вантажної кабіни біля вантажного люку (рампи)
літака встановлено переривники потоків.
Для подачі сигналів у вантажній кабіні літака встановлені електричні
60
127. Для підготовки до стрибка з парашутом і випуску парашутистів
призначається випускаючий і помічник випускаючого. Посадка парашутистів у літак
проводиться в два потоки одночасно. Випускаючий керує розміщенням
парашутистів, знаходячись біля вантажного люка (рампи) літака, а його помічник –
біля кабіни екіпажу літака.
128. Зачеплення карабінів за троси примусового розкриття парашуту
здійснюється після посадки парашутистів у літак до його зльоту. Випускаючий і
його помічник зачіпляють карабіни камер стабілізуючих систем кожного
парашутиста за троси примусового розкриття парашута так, щоб защіпки карабінів
були направлені до осі літака. Після цього випускаючий і його помічник старанно
перевіряють правильність зачеплення карабінів, заправляють слабину перів
стабілізатора системи стабілізуючої під клапани ранців парашутів і займають свої
місця: випускаючий – на першому сидінні лівого центрального ряду, а його
помічник – на першому сидінні у правому борту літака.
Випускаючий зачіпляє свій карабін парашута за спеціальний продовжувач
над розподільником потоків, а його помічник – за трос примусового розкриття
парашутів. Випускаючий і його помічник зобов’язані особисто перевірити один у
одного надійність зачеплення своїх карабінів парашутів.
129. За сигналом “Приготуватися” (подається за 3 хвилини до початку
десантування) випускаючий голосом і жестом подає команду “Приготуватися”. По
його команді парашутисти встають з бортових і центральних сидінь, складають їх в
похідне положення і розвертаються обличчям до вантажного люку (рампи) літака,
при цьому парашутисти двох центральних рядів не виходять у проходи між
бортовими та центральними сидіннями, заправляють слабину пір’я стабілізатора
системи стабілізуючої під клапани ранців парашутів, опускають сидіння і готуються
до здійснення стрибка з парашутом. При цьому слідкують, щоб пера стабілізатора не
зачепилися за тулуб або спорядження.
За сигналом “Пішов” випускаючий повністю відкриває лівий переривник
потоку і голосом подає команду на випуск парашутистів. Першими покидають літак
парашутисти лівого борту з інтервалом відділення 0,6 – 0,8 сек, потім парашутисти
лівого центрального ряду, які попередньо змістились в прохід між сидіннями які
розміщуються по борту та центру літака. Після цього випускаючий відчиняє правий
переривник потоку парашутистів. Першим з правого борту за командою
випускаючого покидає літак помічник випускаючого, за ним парашутисти правого
борту з інтервалом відділення 0,6 – 0,8 с., потім парашутисти правого центрального
ряду, які попередньо змістились в прохід між сидіннями, які розміщуються по борту
та центру літака. Випускаючий покидає літак останнім.
Стрибки з парашутом в два потоки здійснюються тільки з дозволу
командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, а також в аварійній ситуації,
коли виникла загроза життю парашутистів.
130. Під час виникнення будь-яких несправностей в парашуті діяти
61
Стрибки з парашутом із літака Iл-76МД
131. У вантажній кабіні літака Iл-76МД для парашутистів встановлені чотири

ряди сидінь. Парашутисти розміщуються на сидіннях, які встановлені вздовж бортів
і по центру вантажної кабіни літака.
За допомогою середніх розподільників (косинок) вантажна кабіна умовно
ділиться на дві частини. У передній частині розташовуються парашутисти, які
здійснюють стрибок з парашутом у бокові двері, а в задній частині – які здійснюють
стрибок з парашутом у вантажний люк. Над кожним рядом сидінь проходять троси
примусового розкриття парашутів для зачеплення за них карабінів камер
стабілізуючих парашутів.
Для безпечного десантування парашутистів у вантажній кабіні літака
встановлені захисні щитки, розподільники та переривники потоків. Біля бокових
дверей і на рампі закріплені продовжувачі для зачеплення карабінів стабілізуючих
парашутів випускаючих.
Для подачі сигналів на десантування біля кожних дверей і на бортах
вантажної кабіни літака біля вантажного люка (рампи) встановлені електричні
132. Літак Iл-76МД забезпечує десантування парашутистів в один, два, три і
чотири потоки одночасно. В один потік стрибки з парашутом здійснюються в одну із
бокових дверей або один із проходів рампи послідовно. В два потоки стрибки з
парашутом здійснюються одночасно в двоє дверей або в ліві двері і правий прохід
рампи і, навпаки, в праві двері і лівий прохід рампи (додаток 14). В три потоки
стрибки з парашутом здійснюються одночасно в бокові двері і один із проходів
рампи. В чотири потоки стрибки з парашутом здійснюються одночасно в бокові
двері і обидва проходи рампи (додаток 15). Стрибки з парашутом в три і чотири
потоки здійснюються тільки з дозволу командувача Сухопутних військ Збройних
Сил України, а також в аварійній ситуації, коли виникла загроза життю
парашутистів.
133. Для посадки в літак корабельна група парашутистів поділяється на дві
підгрупи. Перша підгрупа розташовується в передній частині вантажної кабіни
літака (до косинки) і здійснює стрибки з парашутом у бокові двері. Друга підгрупа
розташовується у задній частині вантажної кабіни літака (після косинки) і виконує
стрибки з парашутом у проходи рампи. Кожна підгрупа ділиться на два потоки –
лівий і правий.
62
Навчально-тренувальнi стрибки з парашутом здійснюються тільки в бокові
двері літака. У цих випадках, після покидання літака парашутистами першої
підгрупи, парашутисти другої підгрупи під контролем випускаючих та їх помічників
переходять у передню частину вантажної кабіни літака і розташовуються на
сидіннях. Для здійснення контролю за підготовкою парашутистів до стрибка з
парашутом і випуску їх із літака призначається старший корабельної групи,
випускаючі та їх помічники за кількістю потоків.
134. Посадка парашутистів у літак Ил-76МД здійснюється через вантажний
люк (рампу) як при працюючих, так і непрацюючих двигунах літака в один або два
потоки. Першими в літак заходять парашутисти, які мають більшу польотну вагу і
здійснюють стрибок з парашутом в бокові двері (перша підгрупа). Парашутисти
сідають на сидіння, починаючи від кабіни екіпажу літака, спочатку по борту літака
(бокові), а потім центральні сидіння вантажної кабіни літака. Особовий склад, який
здійснює стрибок з парашутом в рампу (друга підгрупа), заходить у літак у порядку,
зворотному черговості покидання літака (парашутисти з меншою польотною вагою
заходять першими). У задній частині вантажної кабіни літака парашутисти спочатку
займають центральні сидіння, а потім – бокові. Випускаючі заходять у літак
першими, а їх помічники – в кінці потоку.
Після посадки і розташування парашутистів до зльоту літака здійснюється
зачеплення карабінів парашутів. Випускаючі та їх помічники зачіплюють карабіни
парашутистів таким чином, щоб защіпки карабінів були повернуті до середини
вантажної кабіни літака. Помічники випускаючих займають свої місця, а випускаючі
зачіплюють їх карабіни за троси примусового розкриття парашуту. Після цього
випускаючі ретельно перевіряють правильність зачеплення карабінів парашутів,
заправку пір’їв стабілізатора під правий клапан ранця парашутистів.
Зайнявши свої місця у літаку, парашутисти корабельної групи до команди
“Приготуватися” не мають права покидати їх без дозволу випускаючого.
135. Сигнал “Приготуватися” подається, за 3 хвилини до підходу літака до
точки початку десантування. За цим сигналом випускаючі займають свої місця за
переривниками потоків біля бокових дверей і на рампі. Випускаючі потоків в бокові
двері зачіплюють свої карабіни стабілізуючих парашутів за продовжувачі з
допомогою своїх помічників, після цього перекривають вихід переривниками
потоків. Випускаючі потоків у вантажний люк виходять на рампу, стають на свої
місця, перекривають переривниками потоків проходи на рампі і зачіплюють один
одному карабіни за продовжувачі.
Випускаючі і їх помічники зобов’язані особисто перевіряти один у одного
надійність зачеплення своїх карабінів парашутів за троси примусового розкриття
парашутів.
За сигналом “Приготуватися” парашутисти встають, піднімають сидіння,
повертаються обличчям до проходів (дверей). Парашутисти, які здійснюють стрибок
з парашутом першими, стають біля лінії з надписом “Стоп” і знаходяться напоготові
до здійснення стрибка з парашутом.
63
За 2 хвилини до підходу літака до точки початку десантування відкривається
вантажний люк літака, а за 1 хвилину – бокові двері. Випускаючі привідчиняють
переривники потоків на рампі і бокових дверах.
136. За сигналом “Пішов”
випускаючий повністю відчиняє
переривник. В першу чергу стрибок з
парашутом здійснюють парашутисти які
сиділи вздовж бортів літака, а вслід за
ними – парашутисти центральних сидінь
літака з інтервалом між парашутистами
при покиданні літака Іл-76МД: у двері –
0,8 сек.; у люк (рампу) – 0,7 сек. (для
парашутистів, які виконують перший
стрибок з літака Іл-76МД –1 сек.). Під
час відділення від літака парашутист
зобов’язаний згрупуватися, зігнути
корпус тулубу, щоб не зачепитись за
верхній край дверей літака. Відділення у
вантажний люк (рампу) проводиться
Рисунок 21 аналогічно відділенню з літака Ан-26
Положення парашутиста під час (Ан-32). Відділення парашутиста від
відділення літака Іл.-76 в бокові двері літака в ліві двері виконується з правої
ноги, а в праві – з лівої ноги (рис. 21).
Під час руху у вантажній кабіні літака за командою “Пішов” парашутисти
зобов’язані: суворо дотримуватись черговості здійснення стрибка з парашутом; не
допускати випередження парашутиста, який знаходиться попереду та з якихось
причин затримався в літаку.
Під час виникнення яких не будь несправностей в парашуті (передчасне
розкриття стабілізуючого куполу, зачеплення в вантажній кабіні та ін.) у будь-кого зі
складу корабельної групи, а також виникнення інших передумов що впливають на
безпеку стрибка з парашутом випускаючий негайно припиняє десантування.
137. Стрибки з парашутом за технікою парашутисти здійснюють в два
потоки. На кожний потік призначається випускаючий і його помічник (додаток 16,
17). Старшим над парашутистами у літаку призначається випускаючий у праві двері.
Посадка парашутистів у літак здійснюється через бокові двері. Під час
посадки у літак парашутисти займають спочатку бокові, а потім центральні сидіння
вантажної кабіни літака.
Першими від бокових дверей розташовуються найбільш підготовлені
парашутисти, а помічники випускаючих на перших центральних сидіннях вантажної
кабіни літака. Випускаючий в ліві двері займає крайнє бокове сидіння по лівому
борту літака, а випускаючий в праві двері – командирське сидіння (сидіння біля
робочого місця борттехніка (бортінженера) з авіаційно-десантного обладнання).
64
138. За сигналом “Приготуватися”, який подається за 3 хвилини до підходу до
площадки приземлення парашутисти встають, складають сидіння, повертаються
обличчям до бокових дверей і готуються до здійснення стрибка з парашутом.
У момент відділення бойової техніки десантники повинні зайняти стійке
положення.
Після відділення останньої одиниці техніки через 2 – 3 сек. подається сигнал
“Пішов”. За сигналом “Пішов” випускаючі одночасно випускають парашутистів в
обидві двері літака, спочатку – з бортових сидінь, а потім – з центральних із
інтервалом відділення від літака 0,8 сек. Випускаючі здійснюють стрибки з
парашутом останнім.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ покидати парашутистам свої місця у випадку невиходу
техніки із вантажної кабіни літака. У подальшому випускаючі діють за командою
командира екіпажу літака.
139. Десантування з літака Іл-76МД у двері у два заходи.
У першому заході парашутисти десантуються в обидві бокові двері літака
(відповідно до пункту 136 цієї Настанови). Після закривання рампи та дверей, по
команді випускаючого парашутисти другого заходу відчіпляють карабіни парашутів
і переходять на місця для десантування у бокові двері при цьому парашутисти що
сиділи на центральних сидіннях переходять на бокові, а ті що сиділи на бокових
сидіннях переходять на центральні і самостійно зачіпляються до тросів примусового
розкриття парашутів. Випускаючий ретельно перевіряє зачеплення карабінів камер
стабілізуючих парашутних систем.
цілях діяти відповідно до пункту 120 цієї Настанови.
Стрибки з вертольоту Мі-8
141. Стрибки з вертольоту Мі-8 з стабілізацією падіння парашутиста

здійснюється тільки у вантажний люк при знятих створках.
У вантажній кабіні вертольоту встановлено два ряди сидінь по лівому і
правому бортах. Над сидіннями закріплено троси примусового розкриття парашута.
Біля вантажного люку вертольоту встановлено переривник потоків.
Для подачі сигналів на десантування парашутистів у вантажній кабіні
вертольоту встановлена світлова та звукова сигналізація: жовтого кольору (короткий
гудок сирени) – сигнал “Приготуватися”, зеленого кольору (безперервний гудок
сирени впродовж всієї серії десантування) – сигнал “Пішов” і червоного кольору
(гудок сирени не подається) – сигнал “Відставити”. Світлові та звукові сигнали
можуть дублюватися жестами члену екіпажу вертольоту: “Приготуватися” – показом
білого прапорця (вночі ліхтарем зі склом білого кольору), “Пішов” – показом білого
та червоного прапорця одночасно (вночі ліхтарем зі склом зеленого кольору),
“Відставити” – показом червоного прапорця (вночі ліхтарем зі склом червоного
кольору).
65
Вертольоти Мі-8 забезпечують десантування парашутистів тільки в один
потік. Для десантування парашутистів застосовується вертоліт як без додаткового
паливного баку, так і з додатковим паливним баком (кількість парашутистів від
наявності додаткового паливного баку не змінюється) (додаток 18, 19).
142. Корабельна група складається з 16 парашутистів, розподіляється на дві
підгрупи: ліву і праву. Посадка корабельної групи у вертоліт здійснюється через
бокові двері вертольоту у послідовності здійснення стрибка з парашутом в один
потік. Першими у вантажну кабіну заходять парашутисти лівої підгрупи з більшою
польотною вагою, які займають сидіння по лівому борту вертольоту, починаючи від
вантажного люка (у разі наявності додаткового паливного баку – парашутисти
стоять). Права підгрупа, на чолі з помічником випускаючого, займає сидіння по
правому борту вертольоту, починаючи від вантажного люку. Крайнє сидіння по
правому борту, біля вантажного люку вертольоту, займає помічник випускаючого, а
випускаючий займає сидіння біля кабіни екіпажу. Посадкою парашутистів у вертоліт
керує випускаючий, знаходячись біля дверей вертольоту.
143. До зльоту вертольоту, випускаючий зобов’язаний зачепити карабіни
парашутистів за троси примусового розкриття парашутів і зайняти своє місце,
зачепивши свій карабін за лівий трос примусового розкриття парашуту. Контроль за
зачепленням карабіна випускаючого здійснює помічник випускаючого (при
відсутності помічника випускаючого – крайній від дверей парашутист лівого борту) і
бортовий технік вертольоту. Карабіни парашутів зачіплюються защіпками до
середини вантажної кабіни вертольоту.
144. Сигнал “Приготуватися” подається за 1 хв. до початку десантування. За
цим сигналом помічник випускаючого встає зі свого місця, знімає переривник
потоку і фіксує його у нижньому положенні. Парашутисти лівої підгрупи встають,
виходять на середину вантажної кабіни вертольоту, повертаються обличчям до
люку, заправляють пір’я стабілізатора під клапан ранця парашутистам, які стоять
попереду і готуються до здійснення стрибка з парашутом. Помічник випускаючого
правою рукою стримує першого парашутиста.
145. За сигналом “Пішов” помічник випускаючого випускає парашутистів з
інтервалом між парашутистами вертольоту Мі-8 при швидкості польоту на
десантування 130 км/год. – 3 сек., 180 км/год. – 2 сек. Парашутисти енергійно
відділяються від рампи вертольоту. Випускаючий за останнім парашутистом лівої
підгрупи підходить до переривника потоку з лівої сторони і здійснює випуск правої
підгрупи. Парашутисти правої підгрупи знаходяться на своїх місцях до покидання
вертольоту всіма парашутистами лівої підгрупи, а потім встають, виходять на
середину вантажної кабіни вертольоту, виконують всі дії аналогічно лівій підгрупі і
слідом за помічником випускаючого покидають вертольот.
146. Під час виникнення будь-яких несправностей в парашуті діяти
цілях діяти відповідно до пункту 120 цієї Настанови.
66
Порядок користування кисневим обладнанням
військово-транспортних літаків
148. Переліт парашутистів при висоті польоту

більше 4000 м здійснюється з використанням
додаткового кисневого живлення від бортового
обладнання літака.
Кожний парашутист повинен вміти
користуватися кисневим приладдям. Крім того, перед
виходом на аеродром необхідно уважно протерти
зовнішні частини зброї від змазки і вимити руки чистою
водою з милом. Забороняється мати при собі відкриті
Рисунок 22 органічні і мінеральних мастила, взаємодія яких з
чистим киснем небезпечна.
149. Після посадки і розміщення особового складу у повітряному судні
виконується підгонка кисневих масок. Киснева маска прикладеться до обличчя, при
цьому верхня її частина повинна розміститись на переносці, нижче рівня очей, а
нижня – щільно прилягати до підборіддя. Носова пружина, вклеєна всередину
кисневої маски, підганяється таким чином щоб вона щільно прилягала до носу. Після
цього розпускаються бокові ремені, маска надягнеться на обличчя та затягується
ременями так щоб вона щільно прилягала до обличчя (рис 22).
Після підгонки киснева маска знімається (бокові ремені не розпускаються), її
шланги приєднуються до штуцера, розташованого на борту або сидінні, після чого
маска обережно складається у сумку.
150. У польоті, коли повітряне судно піднімається на висоту 2500 м, командир
повітряного судна подає команду по переговорному пристрою “Надіти кисневі
маски”. Отримавши команду, парашутист, повинен переконатися за допомогою
індикатора, що кисень надходить у кисневу маску, після цього надіти її. Якщо
кисень не поступає, необхідно доповісти про це борттехніку або випускаючому.
У польоті необхідно систематично спостерігати за своїм індикатором подачі
кисню та індикатором сусіда, котрий находиться у полі зору. У випадку поганого
самопочуття парашутист зобов’язаний підняти руку та доповісти про це
випускаючому. При використанні кисневого обладнання у польоті категорично
забороняється спати або дрімати.
151. Борттехнік (бортінженер) зобов’язаний уважно стежити за правильністю
використання кисневого обладнання, самопочуттям парашутистів та періодично
доповідати командиру повітряного судна.
152. При зниженні повітряного судна до висоти польоту 4000 м борттехнік
(бортінженер), одержав дозвіл командира повітряного судна, дає команду “Зняти
кисневі маски” та особисто знімає кисневу маску, щоб це бачили парашутисти.
Парашутисти після зняття кисневих масок, складають їх у сумки, розміщені на борту
повітряного судна та готуються до десантування.
67
Глава четверта
НАЗЕМНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ
ДО ЗДІЙСНЕННЯ СТРИБКІВ З ПАРАШУТОМ
153. Наземна підготовка особового складу до здійснення стрибків з

парашутом є складовою частиною повітрянодесантної підготовки. Наземна
підготовка здійснюється шляхом проведення занять за наступними розділами:
- теорія стрибка з парашутом (для курсантів вищих військових навчальних
закладів – далі ВВНЗ)
- вивчення будови основного і запасного парашутів та парашутного приладу
того типу, з якими буде здійснюватись стрибок з парашутом;
- навчання укладці основного та запасного парашутів;
- навчання з підготовки та кріплення зброї і спорядження для здійснення
стрибка з парашутом;
- відпрацювання елементів стрибка з парашутом на тренажерах
повітрянодесантного комплексу.
154. Наземна підготовка особового складу до здійснення стрибків з
парашутом здійснюється під час проведення планових (в обсязі, який передбачено
програмою підготовки для даного підрозділу) та додаткових занять з
повітрянодесантної підготовки, зборів та тренувань. Заняття проводять командири
підрозділів під контролем і керівництвом офіцерів повітрянодесантної служби.
155. Повний комплекс занять з повітрянодесантної підготовки кожного із
розділів наземної підготовки особового складу до здійснення стрибків з парашутом
називається курсом наземної підготовки.
156. Перед вивченням нової теми занять кожного розділу наземної підготовки
офіцери повітрянодесантної служби проводять інструкторсько-методичні та показові
заняття з командирами підрозділів на яких вивчаються питання організації і
методики проведення занять з даної теми.
157. Особовий склад молодого поповнення курс наземної підготовки вивчає
під час проведення занять з повітрянодесантної підготовки, спланованих програмою
бойової підготовки.
Військовослужбовці, які прибули у з’єднання, військову частину з інших
родів військ і не мають відповідної підготовки, а також у яких з моменту останнього
стрибка з парашутом була перерва більше ніж 24 місяці, вивчають курс наземної
підготовки під час проведення спеціальних зборів, які організовуються і проводяться
у масштабі з’єднання (військової частини).
158. Наземна підготовка до здійснення стрибків з парашутом категорій
військовослужбовців, визначених пунктом 154 цієї Настанови, проводиться
відповідно до наказу командира з’єднання (військової частини), у якому
визначається склад комісії, що визначає готовність військовослужбовців до
здійснення стрибків з парашутом.
159. Головою комісії, яка перевіряє готовність військовослужбовців до
68
здійснення стрибків з парашутом, призначається заступник командира з’єднання
(військової частини) - начальник повітрянодесантної служби або начальник
відділення повітрянодесантної підготовки, а одним із членів комісії призначається
офіцер повітрянодесантної служби.
160. Під час проведення контрольних занять з кожного розділу курсу наземної
підготовки комісія приймає у військовослужбовців заліки з виставленням
індивідуальних оцінок в журнали бойової підготовки та складанням окремих
оціночних відомостей. За результатами контрольних занять на основі оціночних
відомостей комісія складає акт “Про допуск особового складу до здійснення
стрибків з парашутом”, який підписується головою та членами комісії і
затверджується командиром з’єднання (військової частини). Оціночні відомості є
додатком до кожного екземпляру акту.
161. Командири батальйонів (окремих підрозділів), посадові особи, які були
визначені керівниками зборів з вивчення курсу наземної підготовки, письмовим
рапортом доповідають командиру військової частини про готовність
військовослужбовців до здійснення стрибків з парашутом. На підставі рапортів,
актів і оціночних відомостей видається наказ командира з’єднання (військової
частини) “Про допуск військовослужбовців до здійснення стрибків з парашутом”.
162. До здійснення стрибка з парашутом допускаються військовослужбовці, у
яких стан здоров’я відповідає вимогам, виконання обов’язків пов’язаних зі
стрибками з парашутом, вивчили повний курс наземної підготовки, на контрольних
заняттях здали заліки з оцінкою не нижче “добре” і особисто уклали закріплені за
ними парашути.
163. Військовослужбовці, які за результатами контрольних занять одержали
оцінки нижче “добре”, або за будь-яких причин не пройшли повний курс наземної
підготовки, до здійснення стрибків з парашутом не допускаються.
164. З військовослужбовцями, які за будь-яких причин недопущені до
здійснення стрибків з парашутом (крім військовослужбовців, які за станом здоров’я
не відповідають вимогам військової служби, пов’язаної зі стрибками з парашутом)
проводяться додаткові заняття, після яких здаються всі заліки.
165. Розділ вивчення будови основного і запасного парашутів та парашутного
приладу, з яким буде здійснюватись стрибок, включає в себе комплекс занять з
вивчення призначення, тактико-технічних характеристик, будови та схеми роботи
парашутів і парашутних приладів.
Усі заняття даного розділу проводяться у складі взводу в парашутних класах
або на відкритих рівних і чистих площадках, які забезпечують зразковий показ
керівником складової частини повітрянодесантної техніки, що вивчається, схеми
роботи основного, запасного парашутів та парашутних приладів у повітрі з
використанням навчальних парашутів, приладів, плакатів, схем, навчальних
посібників та інше.
166. Розділ з навчання укладці основного та запасного парашутів для стрибка
з парашутом включає в себе комплекс занять, під час яких військовослужбовці
69
вивчають порядок виконання та контролю етапів укладки основного і запасного
парашутів, монтажу парашутного приладу, підгонки підвісної системи та
оформлення паспортів парашутів. На прикінці кожного заняття доводити порядок
роботи парашутної системи шляхом її розпуску, після цього відпрацьовувати
порядок збирання парашутів після стрибка і укладки їх у переносні парашутні сумки.
167. Після доведення керівником занять порядка виконання та показу кожного
етапу укладки, військовослужбовці виконують практично кожний етап укладки
основного та запасного парашутів.
168. На контрольних заняттях курсу наземної підготовки військовослужбовці,
які навчаються виконують норматив №1 “Укладка парашута Д-6 (Д-5 серії 2, ДПС,
Д-6 серії 4,) та запасного парашута З-5 (ЗПС)”.
Військовослужбовець вважається таким, що здав залік, якщо комісія при
перевірці правильності укладки парашутів шляхом розпуску парашутів не
зафіксувала помилок, які можуть призвести до відмови у роботі парашутних систем.
Під час перевірки запасних парашутів відпрацьовується елемент введення його в
дію, при цьому другий номер розрахунку на укладці повинен тримати запасний
парашут за проміжну систему, а перший номер за командою командира підрозділу
висмикує витяжне кільце запасного парашуту.
169. В ході занять з повітрянодесантної підготовки військовослужбовці
навчаються підгонці та кріпленню зброї і спорядження для здійснення стрибка з
парашутом, порядок зачеплення карабінів камер стабілізуючих парашутів основних
парашутів, відпрацьовують елементи стрибка з парашутом на тренажерах
В ході кожного заняття відпрацьовуються питання:
- підготовка парашутистів на аеродромі (старті) (огляд, одягання і підгонка
парашутів, кріплення зброї та спорядження);
- посадка, розташування та дії парашутистів у повітряному судні;
- відділення парашутистів від повітряного судна, введення в дію основного
парашуту;
- дії парашутистів у повітрі під час зниження;
- дії парашутиста в особливих випадках;
- застосування запасного парашута;
- приземлення (приводнення) і гасіння куполів парашутів.
170. Для проведення занять на тренажерах повітрянодесантного комплексу
кожен парашутист повинен мати макет основного парашута обладнаного витяжним
кільцем, стабілізуючою системою з камерою стабілізуючого парашута та карабіном,
макет запасного парашута, обладнаного витяжним кільцем. Заняття по
відпрацюванню елементів стрибка з парашутом на тренажерах (снарядах)
повітрянодесантного комплексу проходять за принципом – від простого до
складного. Спочатку парашутисти набувають навичок у виконанні окремих
елементів стрибка з парашутом, потім ці закріплюються на комплексних тренажерах.
70
171. Заняття з наземного відпрацювання елементів стрибка з парашутом на
тренажерах повітрянодесантного комплексу проводяться у складі підрозділів під
керівництвом їх командирів. Під час відпрацювання кожного питання занять з
наземного відпрацювання елементів стрибка з парашутом військовослужбовці
повинні бути оцінені. В кінці занять керівник занять робить записи у журналі обліку
занять на повітрянодесантному комплексі.
172. На повітрянодесантному комплексі, для контролю якості проведення
занять та надання допомоги їх керівникові, заступник командира з’єднання
(військової частини) - начальник повітрянодесантної служби організовує щоденне
чергування офіцерів повітрянодесантної служби
173. Черговий офіцер повітрянодесантної служби на повітрянодесантному
комплексі зобов’язаний:
- до початку занять прийняти доповідь від начальника повітрянодесантного
комплексу про справність і перевірити готовність всіх тренажерів (снарядів)
комплексу. В кінці занять зробити запис у журналі обліку занять на
повітрянодесантному комплексі;
- контролювати дотримання правил безпеки під час занять;
- надавати допомогу і консультувати керівників занять з організації і методики
їх проведення;
- вести облік підрозділів, які провели заняття на повітрянодесантному
комплексі;
- після закінчення чергування доповісти заступникові командира частини -
начальнику повітрянодесантної служби про всі зауваження з проведення занять і
роботі тренажерів.
Обладнання повітрянодесантного комплексу
174. Повітрянодесантний комплекс (рис. 23) призначений для якісного

відпрацювання у складі підрозділу дій парашутистів під час здійснення стрибків з
парашутом, передбачених програмами бойової підготовки (організаційними
вказівками), а також тренування військовослужбовців у швартовці бойової техніки,
завантаженні її в повітряне судно, тренуванні вестибулярного апарату і укріплення
суглобів.
175. Основними тренажерами на повітрянодесантному комплексі є: макети
літаків, вертольотів (висотний та низький), стапелі підвісних систем, тренажери для
укріплення гомілковоступневих суглобів, трампліни, комплексний тренажер
повітряного судна. В склад повітрянодесантного комплексу входять: парашутний
клас, приміщення для зберігання засобів забезпечення занять (макети парашутів,
наочні посібники і т.п.), площадка для навчальної швартовки техніки та вантажів.
176. Тренажери повітрянодесантного комплексу розміщуються з урахуванням
послідовності відпрацювання елементів стрибка з парашутом та мінімальної затрати
часу на рух навчальних груп від тренажеру (снаряду) до тренажеру (снаряду). Так,
71
наприклад, макет літака (вертольоту) потрібно встановлювати поблизу стапелів для
підвісних систем; стапель в свою чергу, не повинен знаходитися на великій відстані
від трамплінів. Територія повітрянодесантного комплексу повинна бути спланована,
обладнана огорожею та мати освітлення всіх навчальних місць. Всі тренажери
повинні бути травмо небезпечними.
177. Повітрянодесантний комплекс повинен забезпечувати одночасне
проведення занять:
- в бригаді, полку – у складі батальйону (дивізіону, загону);
- в окремому батальйоні (дивізіоні, загоні) – у складі роти.
Рисунок 23
Повітрянодесантний комплекс
1-парашутний клас; 2-стелажи; 3-стапелі керованих парашутних систем; 4-трампліни;
5-тренажер аеродинамічний; 6-парашутна вежа; 7-стапелі підвісних систем; 8-макет Ан-2; 9-
тренажер Ил-76; 10-тренажер АН-2; 11-площадка швартови техніки; 12-комплексний
тренажер літака; 13-тренажер Ан-12; 14-тренажер Ан-12; 15-мекет Ил-76; 16-гімнастичні
колеса; 17-центріфуга; 18-лопінги; 19-стартова площадка; 20-тренажер для розвитку та
укріплення гомілкових суглобів
72
178. Кожне навчальне місце обладнується плакатами та стендами з заходами
безпеки при проведенні занять, навчальними та наочними посібниками,
методичними матеріалами, переліком команд що подаються, методикою
виставлення оцінок, нормативами.
На кожному тренажері (снаряді) повинна бути табличка - паспорт, де
вказується:
- назва тренажера;
- дата виготовлення;
- дата установки (вводу в експлуатацію);
- строк служби;
- дата проведення останнього технічного огляду;
- дата проведення чергового технічного огляду;
- відповідальний за експлуатацію.
179. Для розвитку фізичних та вольових якостей військовослужбовців на
повітрянодесантних комплексах можуть обладнуватись спеціальні спортивні
тренажери (снаряди) (лопінги, центрифуги, тощо).
180. Документація повітрянодесантного комплексу:
- формуляр повітрянодесантного комплексу;
- паспорт на кожен тренажер (снаряд);
- перелік робіт по технічному обслуговуванню;
- обов’язки начальника повітрянодесантного комплексу;
- плани технічного обслуговування снарядів повітрянодесантного комплексу;
- інструкція по заходам безпеки при проведенні технічного огляду;
- журнал обліку занять на повітрянодесантному комплексі;
- журнал обліку інструктажу випускаючих;
- журнал обліку передстрибкової підготовки на ПДК.
181. На повітрянодесантному комплексі обладнуються макети тих повітряних
суден, з яких здійснюються стрибки з парашутом.
Макети повітряних суден виготовлюються з обов`язковим дотриманням
габаритних розмірів та конструкційних особливостей вантажної кабіни. Ці макети
повинні мати все обладнання, необхідне при здійсненні стрибків з парашутом:
сидіння, троси примусового розкриття парашутів, подовжувачі, розподільники
потоків, сигналізацію, двері, вантажні люки (рампи) повітряних суден, з яких
здійснюються стрибки з парашутом.
Макети повітряних суден встановлюються в горизонтальному положенні
таким чином, щоб їх висота від рівня землі до полу вантажної кабіни відповідала
реальній (0,5-1,5 м). На землі під дверима, вантажним люком (рампою), низьких та
висотного макетів повітряних суден, трамплінів повинна бути яма заповнена тирсою,
яка забезпечує безпечне відпрацювання елементів стрибка з парашутом.
182. На низьких макетах повітряних суден (Ан-2, Мі-8, Іл-76 та інш.)
відпрацьовуються: порядок завантаження парашутистів у повітряне судно,
розміщення парашутистів у вантажній кабіні повітряного судна, зачеплення
73
карабінів камер стабілізуючих парашутів випускаючим та порядок контролю їх
зачеплення парашутистами, дії парашутистів за командами та сигналами які
подаються у повітряному судні, порядок відділення парашутистів від повітряного
судна та введення в дію основного парашута, дії випускаючого з моменту
завантаження парашутистів у повітряне судно до моменту покидання ним
Для цього макет повітряного судна встановлюється таким чином, щоб двері
знаходились на висоті 0,5-1,5 м від землі.
183. Тренажер для відпрацювання відділення від повітряного судна, дій в
повітрі при стабілізованому зниженні, введення в дію основного парашуту та
приземлення при стрибках з парашутом із літака Ан-2 (Мі-8). Даний макет
встановлюється на висоті 5-6 м від рівня землі. Сидіннями, макет в цілях збільшення
пропускної можливості снаряду можна не обладнувати, направляючі, по яким
рухаються каретки, в кінці повинні мати перепад не більше 1 м на відстані 1 м для
забезпечення імітації приземлення парашутиста. Макети парашутів для цього
тренажера повинні мати двоконусні замки та приєднуватись до кареток через
спеціальні подовжувачі, на які нашиті силові шворки з пряжками-люверсами.
184. Макет літака Іл-76 для відпрацювання відділення парашутиста.
Макет встановлюється на висоті що забезпечує правильне відділення серії
парашутистів, але не більше 0,5 м. Макет обладнується направляючими,
розподільниками потоків, сигналізацією. Каретки, до яких приєднуються вільні кінці
підвісних систем макетів парашутів, повинні мати подовжувачі які дозволяють
парашутистам точно імітувати всі елементи відділення.
185. Макет літака Іл-76 для тренування парашутистів у завантаженні
зашвартованої техніки (вантажів) у літак та монтажу витяжних парашутних систем
(далі – ВПС). Макет літака встановлюється в горизонтальному положенні. Висота
пола вантажної кабіни літака повинна відповідати дійсній висоті літака. Обладнання
макету літака повинно забезпечувати відпрацювання всіх елементів завантаження
техніки (вантажів) у літак (за допомогою тельферів і лебідки) та монтажу ВПС.
Довжину макету вантажної кабіни літака повинна відповідати дійсній довжині літака
з розрахунку повного його завантаження.
186. Стапель підвісних систем призначений для відпрацювання усіх дій
парашутиста в повітрі від моменту заправки підвісної системи, покидання
повітряного судна, відліку часу стабілізованого падіння, порядка введення в дію
основного парашута (запасного парашута) методом практичного висмикування
витяжного кільця, огляду куполу у повітрі та підготовки до приземлення
(приводнення). Відпрацювання дій парашутиста у повітрі в особливих випадках
(повної або часткової відмови основного парашута, попадання стабілізуючої системи
під руку та в ноги парашутиста після відділення від повітряного судна, сходження
парашутистів у повітрі, приземлення парашутиста на перешкоди та інші).
Крім того, на стапелях підвісних систем відпрацьовуються дії парашутиста
при здійсненні стрибків з парашутом зі зброєю на воду, перешкоди та ін.
74
Стапель підвісних систем має вид перекладини яка закріплена на стовпах
висотою 5-6 м від землі. До перекладини закріплюються металеві кільця (корзини),
що імітують купол парашуту зі стропами, до яких прикріплені карабіни для
приєднання до них вільних кінців підвісної системи макетів парашутів. Парашутисти
під час заняття, одягають на себе макети парашутів, приєднують вільні кінці
підвісної системи парашутів до карабінів кілець (корзин) стапелів підвісних систем і
зависають на вільних кінцях, імітуючи положення під час зниження з парашутом.
Під стапелем підвісних систем обладнують спеціальні лавки, які піднімаються
для зачеплення парашутистами підвісних систем до карабінів кілець (корзин) і
опускаються після їх зачеплення. Крім того, стапелі підвісних систем обладнуються
засобами для навчання парашутистів орієнтуванню у повітрі і прийняття
правильного положення для приземлення за напрямком вітру. Такими засобами
можуть бути стріла, що обертається, рухомий екран з позначеними на ньому
місцевими предметами тощо.
Для зручності перед стапелем обладнується спеціальне місце (пульт
управління), з якого керівник занять за допомогою механічного пристрою може
підіймати та опускати лавки, приводити в дію сигнали і подавати парашутистам
необхідні команди.
187. Тренажер для розвитку та укріплення гомілкових суглобів.
Для тренування парашутистів в цілях укріплення гомілкових суглобів на
повітрянодесантному комплексі обладнують спеціальні снаряди, що являють собою
призми розташовані в певній послідовності.
При перебіганні по цьому тренажеру почергово навантажуються внутрішні і
зовнішні м’язи стопи. Для досягнення позитивного ефекту такі тренування
проводити на кожному занятті по наземному відпрацюванню елементів стрибка.
188. Парашутний трамплін призначений для відпрацювання навичок в
правильному приземленні. Він складається із трьох площадок, розташованих на
висоті 1, 1.5, 2 м від землі. Стрибки з верхньої площадки дають враження сили
удару, приблизно рівного удару при реальному приземленні з парашутом.
Для більш повноцінного відпрацювання навичок у приземленні
рекомендується додатковий пристрій до парашутного трампліну. Перед площадками
трампліна встановлюється стапель висотою 4-5 м. Над кожною площадкою
трампліну на стапелі прикріплюються по дві лямки, які призначені для вільних
кінців підвісної системи парашута. Лямки прикріпляються до тросів з невеликими
противагами, призначеними для утримування лямок в верхньому положенні. При
стрибках з трампліна десантник береться руками за лямки і відділяється від
площадки, імітуючи положення рук при приземленні з парашутом.
189. Парашутна вежа є снарядом, що дозволяє відпрацьовувати всі елементи
стрибка з парашутом, починаючи з відокремлення десантника від літального апарату
і завершуючи приземленням. Стрибки з вежі являються кінцевим етапом наземної
підготовки, тренування і засобом перевірки сміливості і навичок десантника.
75
Десантник під час стрибка з вежі відчуває себе як і при практичному стрибку
з повітряного судна. Це сприяє розвитку у десантника сміливості, рішучості та
впевненості в діях.
Парашутна вежа складається з башти висотою 25 м, робочого майданчика,
купола парашута з металевим кільцем, підвісної системи, несучого троса. На
робочому майданчику є кілька дверей для відокремлення при вітрі різного
напрямку. Консоль парашутної вежі має здатність обертатись на 360 градусів. Через
блоки консолі пропускається несучий трос, закріплений одним кінцем за вершину
купола парашута, а іншим – за противагу.
Перед виконанням стрибка з вежі військовослужбовець одягає підвісну
систему купола парашуту. Відокремившись по команді керівника від робочого
майданчика, десантник спускається на землю зі швидкістю 4-5 м/с.
190. Комплексний тренажер літака призначений для відпрацювання
підготовки десантника до стрибка, відокремлення від літака, дії десантника під час
падіння при стабілізації і відпрацювання навичок вводу в дію парашута за
допомогою витяжного кільця, дії десантника в повітрі після розкриття основного
парашута, підготовку до приземлення і приземлення. Відокремлення від літака може
бути в один, два, три і чотири потоки.
Комплексний тренажер являє собою споруду із металевих конструкцій. У
верхній частині тренажера обладнана вантажна кабіна для відпрацювання
розташування, відділення десантників від літака Іл-76 та має відповідні десантне
обладнання й сигналізацію. Тренажер обладнаний направляючими і каретками, що
дозволяють десантникам стрибати один за одним як із вантажного люка, так і в двері
одночасно. До кареток приєднуються вільні кінці підвісної системи макетів
парашутів.
Десантники з надітими макетами парашутів підіймаються у вантажну кабіну і
по команді керівника занять зачіпляють вільні кінці підвісної системи за каретки.
По команді керівника заняття “Приготуватися” парашутисти готуються до
стрибка, узявшись правою рукою за витяжне кільце макета основного парашуту.
По команді “Пішов” парашутисти один за одним відділяються від макета
літака і починають рух на каретках по направляючим. Відрахувавши заданий час
стабілізації чи по окремій команді керівників заняття парашутисти висмикують
витяжне кільце, відчувають провал і продовжують рух. Після ввідних на дії в повітрі
парашутисти, прийнявши правильне положення, приземляються. Після приземлення
вільні кінці підвісної системи макета парашута відстібуються від кареток, які, в свою
чергу за допомогою спеціального пристрою повертаються в тренажер.
У нижньої частині розташовується вантажна кабіна для навчання
завантаження в літак техніки, підготовленої до десантування та має все обладнання
для завантаження, розташування парашутних платформ з бойовою технікою і
монтажу витяжних парашутних систем. Комплексний тренажер літака повністю
електрифікований, управління електропроводом виведене як у вантажну кабіну для
особового складу, так і в кабіну для вантажів.
76
Г л а в а п’ я т а
ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ СТРИБКIВ З ПАРАШУТОМ
191. Підготовка та проведення стрибків з парашутом включає:

- організацію стрибків з парашутом (взаємодія з авіацією та інше);
- вибір та підготовку площадки приземлення, узгодження документації
площадки приземлення з авіаційною військовою частиною, яка забезпечує викид
десанту з повітряного судна;
- укладку парашутів;
- передстрибкове тренування;
- підготовка посадових осіб наряду;
- зосередження особового складу та техніки на аеродромі (старті);
- підготовка і перевірка готовності особового складу на аеродромі (старті) до
здійснення стрибків з парашутом.
192. Організація стрибків з парашутом здійснюється командиром військової
частини, особовий склад якої призначається для виконання стрибків. У разі
одночасного проведення стрибків з парашутом або заходів щодо їх підготовки двох і
більше військових частин організація стрибків з парашутом здійснюється старшим
начальником.
193. Перед проведенням стрибків з парашутом у з’єднанні (військовій
частині) видається письмовий наказ у якому вказуються:
- дата і час проведення стрибків з парашутом кожної військової частини
(підрозділу);
- завдання стрибків з парашутом;
- тип повітряного судна, швидкість і висота його польоту під час десантування;
- аеродром зльоту (старт), кількість стартів на ньому і площадка приземлення
(приводнення);
- посадові особи та наряд щодо керівництва та забезпечення стрибків з
парашутом;
- організація зв’язку;
- медичне забезпечення стрибків з парашутом на аеродромі (старті) та
площадці приземлення (приводнення);
- порядок доставки особового складу та парашутів на аеродром (старт) і з
площадки приземлення (приводнення);
- забезпечення збору парашутів на площадці приземлення (приводнення);
- забезпечення рятувальних постів на водоймищах;
- матеріальне і технічне забезпечення стрибків з парашутом;
- час інструктажу посадових осіб визначених для проведення стрибків з
парашутом.
194. На військовослужбовців, які призначені до здійснення стрибків з
парашутом, у підрозділах складаються списки-відомості.
77
Увесь особовий склад, який допущений до здійснення стрибків з парашутом,
розподіляється по повітряних суднах на окремі корабельні групи, кількість яких
залежить від типу повітряного судна, після чого проводиться передстрибкове
тренування.
Черговість виконання стрибків з парашутом у кожній корабельній групі
встановлюється з урахуванням польотної ваги парашутиста.
Звільнення від стрибків з парашутом за станом здоров’я здійснюється
командиром підрозділу на підставі висновку лікаря.
Перед здійсненням стрибка з парашутом особовому складу повинен бути
наданий відпочинок (сон) не менше 7 годин.
195. Перед здійсненням кожного чергового стрибка з парашутом, але не
пізніше, ніж за три доби до здійснення стрибків з усіма військовослужбовцями
(незалежно від займаної посади, звання і рівня підготовки) проводяться двогодинні
передстрибкові тренування на тренажерах повітрянодесантного комплексу. З
випускаючими з повітряних суден заняття та інструктаж щодо виконання обов’язків
випускаючих проводяться на тренажерах повітрянодесантного комплексу у дні
проведення передстрибкового тренування. Особовий склад тренується в тім одязі і з
тією зброєю і спорядженням, в якому буде здійснюватись стрибок з парашутом. В
тренування включаються всі елементи майбутнього стрибка з парашутом,
починаючи з одягання парашутів, підгонкою спорядження, кріплення зброї і
закінчуючи приземленням (приводненням) і збиранням парашутів. Під час
підготовки до нічних стрибків з парашутом передстрибкове тренування особового
складу проводиться в темну пору доби в умовах виконання майбутнього стрибка з
парашутом.
196. Перед тренуванням військовослужбовців на тренажерах
повітрянодесантного комплексу командир підрозділу оголошує завдання
майбутнього стрибка з парашутом і порядок десантування, вказує місце кожного
парашутиста у повітряному судні і послідовність відділення від нього, сигнали
забезпечення десантування, висоту і курс польоту, характерні орієнтири на площадці
приземлення (приводнення), порядок збирання підрозділу після десантування, та
інше. У дні передстрибкового тренування офіцери повітрянодесантної служби
проводять інструктаж усіх випускаючих, призначених для випуску парашутистів на
майбутніх стрибках з парашутом, на спеціально обладнаних площадках
Під час проведення передстрибкового тренування випускаючий тренується зі
своєю корабельною групою.
197. Передстрибкове тренування проводиться у складі підрозділів під
керівництвом їх командирів. Особовий склад ділиться на корабельні групи. У кожній
групі для встановлення черговості стрибка з парашутом враховується індивідуальна
вага парашутиста і його бойового спорядження; першими покидають повітряне
судно парашутисти з більшою польотною вагою. Під час проведення
передстрибкового тренування особлива увага приділяється зачепленню карабіну
78
камери стабілізуючого парашуту за трос примусового розкриття парашута
(подовжувача), діям парашутистів після відділення від повітряного судна, розкриттю
основного парашута, правилам застосування запасного парашуту, приземленню на
перешкоди та воду.
198. Для проведення стрибків з парашутом та забезпечення заходів безпеки
наказом командира з’єднання (військової частини) призначаються посадові особи і
наряд обслуговування:
- керівник стрибків з парашутом;
- помічник керівника стрибків з парашутом;
- чергові офіцери повітрянодесантної служби та приладисти на старті (за
кількістю стартів). При здійсненні стрибків з парашутом на воду у водолазному
спорядженні (дихальних апаратах) призначається черговий офіцер водолаз;
- черговий офіцер повітрянодесантної служби на площадці приземлення;
- черговий по площадці приземлення (району приводнення) з черговою
командою для надання допомоги парашутистам під час приземлення (приводнення)
та збору повітрянодесантної техніки і майна;
- чергові лікарі на аеродромі (старті) та площадці приземлення (у районі
приводнення) з санітарними автомобілями та необхідними засобами медичного
забезпечення;
- команди на аеродромі для збору частин парашутів, що залишаються у
повітряних суднах;
- черговий пункту збору повітрянодесантної техніки;
- відповідальний за облік особового складу, який здійснює стрибки з
парашутом.
199. Для забезпечення керівництва викидом десанту на задану площадку
приземлення від авіаційної військової частини призначається група забезпечення
десантування на чолі з керівником викиду. У складі групи забезпечення
десантування повинні бути засоби зв’язку та засоби метеорологічного
спостереження.
200. Для проведення навчально-тренувальних стрибків з парашутом
встановлюється зв’язок:
- керівника стрибків з парашутом з аеродромом зльоту, стартом (помічником
керівника стрибків), з пунктом розташування з’єднання (військової частини), з
керівником викиду та черговим по площадці приземлення;
- пункту розташування з’єднання (військової частини) з аеродромом зльоту,
стартом (помічником керівника стрибків з парашутом);
Крім того, під час проведення стрибків з військово-транспортних літаків
забезпечується зв’язок чергового по площадці приземлення зі старшими секторів
площадки. Під час проведення стрибків з парашутом на тактичних навчаннях зв’язок
організовується згідно з особливою вказівкою керівника навчань.
201. Під час проведення стрибків з парашутом ведеться облік кількості
особового складу, який здійснює стрибок з парашутом:
79
- на аеродромі (старті) – відповідальним за облік парашутистів у стартовому
журналі;
- на площадці приземлення (приводнення) - черговим по площадці
приземлення (приводнення) у журналі обліку десантування особового складу,
техніки, вантажів і роботи матеріальної частини повітрянодесантної техніки на
площадці приземлення (приводнення).
Журнали обліку зберігаються у повітрянодесантної службі військової
частини.
202. Після закінчення стрибків з парашутом командир військової частини
проводить розбір проведених стрибків з парашутом з посадовими особами, на якому
- дає оцінку підготовці і проведенню стрибків з парашутом;
- розглядає випадки ненормальної роботи матеріальної частини парашутів та
парашутних приладів, у разі необхідності дає вказівку на проведення службового
розслідування;
- вказує та аналізує всі помилки парашутистів, що були допущені під час
стрибків з парашутом, та дає вказівки щодо їх усунення;
- відмічає кращих парашутистів і гідні наслідування приклади під час
виконання стрибків з парашутом.
Командири підрозділів проводять розбір з усім особовим складом своїх
підрозділів і заносять відомості про проведені стрибки з парашутом в журнал обліку
стрибків з парашутом.
Облік стрибків з парашутом офіцерів і прапорщиків веде начальник
відділення повітрянодесантної підготовки військової частини.
Розбір проведених стрибків з парашутом проводиться у день стрибків з
парашутом або не пізніше наступного дня.
Умови десантування особового складу
203. Навчально-тренувальнi стрибки з парашутом дозволяється проводити за

таких метеорологічних умов:
Метеорологічні умови Вдень Вночі

Швидкість вітру біля землі Не більше 6 м/с Не більше 4м/с
Швидкість вітру у приземному шарі (50 - Не більше 8 м/с Не більше 6 м/с
100 м)
Середня швидкість вітру по висотах Не більше 10 м/с Не більше 8 м/с
Висота нижнього краю хмар під час Не менше 50 м вище заданої висоти
десантування у простих метеоумовах викиду
Висота нижнього краю хмар під час Не менше 300 м Не менше 400 м
десантування у складних метеоумовах від землі від землі
80
204. В окремих випадках під час проведення тактичних навчань у залежності
від підготовки особового складу і стану площадки приземлення з дозволу керівника
стрибків з парашутом (командира з’єднання, військової частини) десантування
військовослужбовців можливе при швидкості вітру біля землі 7 м/с вдень і до 6 м/с
вночі.
205. Тренувальні стрибки з парашутом типу “Крило” у ході проведення
навчань, змагань для офіцерів повітрянодесантної служби, спортсменів-
парашутистів дозволяється проводити за наступних метеорологічних умов:
Метеорологічні умови Вдень Вночі

Швидкість вітру біля землі Не більше 10 м/с Не більше 6 м/с
Середня швидкість вітру по висотах Не більше 16 м/с
Висота нижнього краю хмар Не менше 200 м від землі
206. Висота десантування військовослужбовців залежить від рівня підготовки

парашутистів, поставленого завдання, рельєфу місцевості та технічних даних
повітрянодесантної техніки.
207. Стрибки з парашутом в залежності від висоти десантування над
рельєфом місцевості можуть проводитися:
- з гранично малих висот (до 200 м)
- з малих висот (від 200 до 1000 м);
- з середніх висот (від 1000 до 4000 м);
- з великих висот (від 4000 до 12000 м).
Стрибки з парашутом з висоти менше 500 м, більше 4000 м, а також
експериментальні стрибки з парашутом виконуються тільки з наказу командувача
Сухопутних військ Збройних Сил України. Визначаючи висоту десантування
парашутистів необхідно враховувати конструктивні особливості парашутів,
наявність спеціальних засобів життєвого забезпечення і тип повітряного судна.
Ознайомлюючий стрибок з парашутом виконується з висоти 800 м з повітряних
суден типу Мі-8, Ан-2.
208. Мінімально допустима висота десантування парашутистів повинна бути
згідно з технічним описом та інструкції з експлуатації парашута, який
застосовується.
209. Швидкість польоту повітряних суден під час десантування парашутистів
допускається в межах норм, встановлених наказами, директивами та інструкціями в
залежності від технічних можливостей повітряних суден і парашутів з якими
здійснюється стрибок з парашутом, а також із врахуванням забезпечення повної
безпеки стрибків з парашутом.
81
Укладка парашутів для здійснення стрибків
210. Укладка парашутів для здійснення стрибків з парашутом проводиться
особисто кожним парашутистом у складі підрозділів під керівництвом і в умовах
ретельного контролю з боку їхніх командирів і офіцерів повітрянодесантної служби.
Укладка одного парашуту (як основного, так і запасного) проводиться двома
парашутистами, при цьому парашутист, за яким закріплений парашут, (перший
номер) є укладаючим, а парашутист, який допомагає укладати парашут, (другий
номер) – допомагаючим.
211. З метою забезпечення якісного контролю укладки парашутів контроль за
етапами укладки проводять укладаючий, допомагаючий, командир взводу, командир
роти, офіцер повітрянодесантної служби. Для скорочення часу на укладку парашутів
офіцеру повітрянодесантної служби дозволяється здійснювати поетапну перевірку
укладку парашутів одночасно не більше, як у 4-х ротах (батареях) при цьому
загальна кількість підрозділів не повинна бути більш 150 чоловік. До повного
закінчення укладки парашутів у підрозділах забороняється відвертати особовий
склад і офіцерів на заходи, що не пов’язані з укладкою парашутів.
У випадку відвертання особового складу і офіцерів від проведення укладки
парашутів, укладка парашутів припиняється і вважається навчально-тренувальною.
Укладка парашутів на стрибок проводиться у наступний робочий день.
212. Укладка парашутів проводиться у приміщеннях або на вулиці у разі
відсутності опадів та сирого ґрунту. Для укладки парашутів командир підрозділу
повинен забезпечити підготовку робочого місця з таким розрахунком, щоб
розпочати укладку одночасно всім підрозділом (додаток 20). Похідні полотнища для
укладки парашутів розкладаються в один ряд з інтервалом між ними не менше 0,5 м.
На кінцях полотнищ для укладки куполів парашутів розкладаються підстилкові
полотнища. Посередині похідних полотнищ, в одному метрі від підстилкового
полотнища однаково розміщується укладочне приладдя. З обох кінців похідних
полотнищ для укладки парашутів на відстані 1 м розкладаються похідні полотнища
для розпущених і укладених парашутів. Укладені парашути у переносних сумках
ставляться рівними рядами на похідних полотнищах.
213. Під час укладки парашутів повинна бути наступна документація:
- журнал бойової підготовки взводу;
- інструкції з укладки парашутів (технічні описи та інструкції з експлуатації
парашутних систем);
- інструкція з експлуатації парашутних приладів;
- Настанова з повітрянодесантної служби;
- плани-конспекти (командирів взводів, командира роти);
- список-відомість;
- відомість закріплення парашутів та парашутних приладів;
- паспорти на кожен прилад;
- паспорти на кожен парашут;
82
- картки – замінювачі на кожен парашут;
- журнал обліку стрибків з парашутом.
214. Командир підрозділу (відділення, взводу, роти) повинен здійснювати
безперервний контроль за укладкою парашутів. Кожний етап укладки парашутів
командир підрозділу перевіряє особисто, а потім представляє підрозділ для
перевірки офіцерові повітрянодесантної служби. На останньому етапі укладки
парашутів підвісні системи парашутів підганяються за зростом парашутистів.
Підгонка підвісної системи парашута проводиться на обмундирування та
спорядження, у якому буде виконуватись стрибок з парашутом, після чого
посадовими особами парашути перевіряються в “козлах”. Укладка кожного
парашута записується в паспорті, у якому розписується власник парашута і
командир підрозділу, що контролює укладку. У паспортах парашутів офіцерів і
прапорщиків розписується офіцер повітрянодесантної служби, який перевіряв
укладку парашутів.
215. Список-відомість особового складу підрозділу, який готується до
здійснення стрибків з парашутом, заповнюється до початку укладки парашутів. У
процесі укладки парашутів він уточнюється і в кінці укладки парашутів підписується
командиром підрозділу і офіцером повітрянодесантної служби, які проводили
контроль укладки парашутів.
216. Парашути, які укладені для здійснення стрибків з парашутом,
розміщуються у переносних парашутних сумках, які опечатуються власниками
парашутів печаткою безпосереднього командира (начальника) і під його наглядом.
Парашути, які укладені для здійснення стрибків з парашутом, можуть зберігатись
без переукладки протягом терміну, який зазначений у директивах та інструкціях,
якщо умови зберігання на складі зберігання повітрянодесантного майна
відповідають встановленим вимогам. Якщо погодні умови чи умови зберігання
укладених парашутів не забезпечують їхнього збереження, терміни їх переукладки
можуть бути скорочені за рішенням командира військової частини (з’єднання).
217. Якщо укладка парашутів проводиться одночасно у складі військової
частини чи декількох підрозділів, то поетапна укладка парашутів здійснюється у
масштабі кожного підрозділу (роти) на відведеній ділянці. Всі команди на укладку та
перевірку парашутів подає командир підрозділу.
Підготовка парашутистів на аеродромі (старті)

218. Особовий склад та парашути доставляються на аеродром (старт)
завчасно з урахуванням часу, який необхідний для перевірки парашутів та
підготовки парашутистів до здійснення стрибків з парашутом. Прибувши на
аеродром (старт), помічник керівника стрибків з парашутом за узгодженням з
керівником польотів визначає:
- місця розвантаження парашутів та зосередження особового складу;
- місця стоянки автотранспорту та пунктів матеріального забезпечення;
83
- робоча площадка для підготовки парашутистів перед посадкою в повітряне
судно.
219. У ході проведення навчально-тренувальних стрибків з парашутом для
підготовки парашутистів використовуються стаціонарні старти, які мають
пiдстелажники для парашутів і контрольні лінії для перевірки готовності
парашутистів до стрибка з парашутом, а також електричне освітлення для роботи
вночі.
За відсутністю стаціонарного старту на відкритій ділянці місцевості
вибирається робоча площадка, яка повинна мати місце для перевірки та одягання
парашутів та контрольні лінії для перевірки готовності парашутистів до здійснення
стрибка з парашутом. Ці місця позначаються спеціальними покажчиками або
прапорцями. Віддалення робочої площадки від стоянки повітряних суден, яка
призначена для посадки парашутистів, повинно бути не менше 100 м. Під час
проведення тактичних навчань з десантуванням місця для підготовки та одягання
парашутів вибираються з урахуванням дотримання заходів маскування та захисту від
зброї масового ураження противника.
220. Після прибуття підрозділів на аеродром (старт) парашути
розвантажуються з автомобілів і розташовуються на пiдстелажниках або похідних
полотнищах так, щоб номери на переносних парашутних сумках були розміщені в
одну сторону. За командою командира підрозділу парашутисти вишиковуються на
вказаних лініях за своїми парашутами.
Після перевірки опечатування парашутів командир підрозділу подає команду:
“Розчохлити парашути”. За цією командою парашутисти виймають парашути з
переносних парашутних сумок, ставлять у “козли” і ретельно перевіряють їх. Після
здійснення перевірки парашутів акуратно складають переносні парашутні сумки,
заправляють їх під резинки запасних парашутів (на дно ранця) і вирівнюють
парашути.
221. Встановлені в “козли” парашути ретельно перевіряються командирами
підрозділів та офіцерами повітрянодесантної служби, при цьому вони перевіряють
усі зовнішні деталі як основного, так і запасного парашутів. Особлива увага
звертається на стан і справність пристроїв, які розкривають парашут і парашутні
прилади.
222. До одягання парашутів помічник керівника стрибків з парашутом
зобов’язаний узгодити з командиром (старшим) авіаційної військової частини всі
питання, які пов’язані з десантуванням: з’ясувати кількість виділених для
десантування повітряних суден, їх номери та місця стоянки, кількість корабельних
груп, час зльоту та кількість заходів під час десантування особового складу. У
відповідності до цих даних помічник керівника стрибків з парашутом визначає час
та черговість одягання парашутів та вказує випускаючим місця стоянки та бортові
номери повітряних суден.
223. Одягання парашутів починається з розрахунку, щоб до посадки у
повітряне судно парашутисти змогли встигнути правильно одягнути парашути,
84
підігнати зброю, спорядження та пройти контрольну перевірку. У цей час помічник
керівника стрибків з парашутом не повинен допускати зайвого перебування
особового складу з одягнутими парашутами до формування ними корабельних груп.
Отримавши вказівки від помічника керівника стрибків, командири
підрозділів (випускаючі) подають команди: “До парашутів”, “Одягнути парашути”.
Парашутисти, допомагаючи один одному, одягають парашути, підганяють зброю та
спорядження. Після закінчення одягання парашутів і підгонки зброї, спорядження
парашутисти шикуються по корабельним групам.
При здійсненні стрибків з парашутом на воду парашутистами-водолазами
водолазне спорядження (дихальні апаратами) та парашути одягають на старті, після
чого вони перевіряються черговим офіцером повітрянодесантної служби,
приладистом на старті та черговим офіцером-водолазом на старті.
Командири підрозділів та випускаючі зобов’язані ретельно перевірити у
парашутистів парашути, підгонку підвісних систем, кріплення зброї і спорядження.
З готовністю корабельних груп випускаючі виводять їх на контрольні лінії
для перевірки черговими офіцерами повітрянодесантної служби.
224. На контрольній лінії черговий офіцер повітрянодесантної служби разом з
приладистом востаннє перевіряють готовність парашутистів до виконання стрибка з
парашутом, звертаючи особливу увагу на стан пристосувань, які розкривають
парашут, парашутні прилади, підгонку підвісної системи та предметів екіпіровки.
Якщо виявлено будь-які несправності, офіцер повітрянодесантної служби дає
вказівки випускаючому про усунення виявлених недоліків, а в разі необхідності
усуває парашутистів від здійснення стрибка з парашутом, доповівши про це
старшому начальнику.
В разі виявлення недоліків в укладці парашута до стрибка парашутист не
допускається, усувати помилки на парашуті ЗАБОРОНЕНО! Після закінчення
перевірки парашутиста офіцер повітрянодесантної служби підписує посадочний
лист.
225. Перевірені корабельні групи у колоні по одному (по два) ідуть для
посадки у повітряне судно чи на раніше визначену площадку очікування,
підготовлену до вильоту груп. Перед посадкою у повітряне судно випускаючий
доповідає командирові екіпажу про готовність парашутистів до здійснення стрибка з
парашутом і вручає йому посадочний лист. Командир екіпажу, прийнявши доповідь
випускаючого, інструктує парашутистів з основних правил посадки та поведінки у
повітряному судні і дає дозвіл на посадку.
У випадку, коли посадка парашутистів проводиться у повітряне судно з
працюючими двигунами, доповідь командирові екіпажу про готовність парашутистів
до стрибка з парашутом та їх інструктаж може проводитись у вантажній кабіні
повітряного судна після посадки особового складу.
226. Під час проведення навально-тренувальних стрибків з парашутом вночі
для доставки парашутів та зосередження особового складу на аеродромі кожна
військова частина (підрозділ) повинна мати супроводжуючих осіб, які добре знають
85
аеродром, розгортання нічного старту для польотів та безпечні шляхи підходу до
робочої площадки.
На робочій площадці під час проведення стрибків з парашутом вночі повинно
бути освітлення, яке дозволяє проводити перевірку парашутистів та одягання
парашутів і забезпечувати необхідний контроль парашутистів на лініях старту.
Під час проведення стрибків з парашутом на тактичних навчаннях перевірка
та одягання парашутів, підготовка, перевірка парашутистів повинна проводитись із
дотриманням необхідних правил світломаскування.
227. Кожна корабельна група парашутистів у нічний час повинна
супроводжуватись від робочої площадки до повітряного судна представником
екіпажу повітряного судна або особою парашутно-десантної служби авіаційної
військової частини.
Забезпечення прийому парашутистів на площадці приземлення
228. Навчально-тренувальні стрибки з парашутом з повітряного судна

здійснюються на раніше підготовлені площадки, які забезпечують безпеку
приземлення парашутистів. Площадки приземлення вибираються і готуються
командиром повітрянодесантного з’єднання (військової частини) і узгоджуються з
командуванням авіаційних з’єднань (військових частин), визначених для
десантування (додаток, 21, 22).
Схема площадки приземлення наноситься на великомасштабну карту
(М 1:25000 або М 1:50000).
Площадка приземлення повинна відповідати таким вимогам:
- не мати перешкод для приземлення парашутистів (стовпи, пеньки, валуни,
ями, глибокі канави, великі купини, сільськогосподарські машини тощо);
- мати за межами її кордону (не менше 500 м) безпечну зону, вільну від будов,
залізничних доріг, ліній електропередач, великих водоймищ (не менше 1000 м) та
інших небезпечних для приземлення перешкод;
- мати під’їзні шляхи для автотранспорту.
В окремих випадках під час підготовки спеціальних розвідувальних
підрозділів дозволяється проводити десантування на площадки, які мають
перешкоди (крім ліній електропередач). До здійснення стрибків з парашутом на такі
площадки допускаються підготовлені для цієї мети парашутисти з керованими
парашутами.
229. Розміри площадок приземлення визначаються з урахуванням зони
безпеки та еліпса розсіювання парашутистів, який залежить від швидкості польоту і
строю повітряних суден, тривалості серії та висоти десантування. Якщо площадка
приземлення має обмежені розміри десантування проводиться у декілька заходів
Розміри площадки приземлення визначаються за формулою:
L = 6 ІВх + l;
86
В = 6 ІВх + 0,3l, де:
L - довжина площадки, м:
B - ширина площадки, м;
l - серія викидання, м;
ІВх - нормативне імовірне відхилення точки приземлення парашутистів для
фактичних умов десантування (викидання).
Значення ІВх визначається в залежності від методу прицілювання:
а) візуально за знаками, які викладені на площадці:
ІВх = 250Н + 0,1V;
б) за картами крупного масштабу:
ІВх = 120Н + 0,3V;
в) за допомогою приводної радіостанції:
ІВх = 250Н + 0,1V + 20Д, де:
H – висота розкриття основного купола парашута, км;
V – швидкість польоту у ході десантування (викидання), км/год.;
Д – відстань приводної радіостанції від центру площадки приземлення, км.
230. Розрахунки для проведення десантування на задану площадку
приземлення проводяться керівником викиду, на якого покладена повна
відповідальність за точність розрахунків і правильність позначення точок
прицілювання сигнальними знаками або радіотехнічними засобами.
231. Для уточнення даних розрахунку перед початком десантування за
рішенням керівника викиду може проводитись попереднє викидання одного або
декількох парашутистів. Такі стрибки з парашутом називаються “пристрiлочними”.
До “пристрiлочних” стрибків з парашутом допускаються найбільш досвідчені
парашутисти, які можуть вміло приземлятися навіть у випадку попадання їх за межі
площадки приземлення.
232. Для забезпечення прийому парашутистів у розпорядження чергового по
площадці приземлення виділяється чергова команда, черговий лікар, необхідні
засоби зв’язку, транспорт, контрольні прилади з вимірювання швидкості та
напрямку вітру, черговий пост (пости) з рятувальними засобами, якщо поблизу
площадки є водоймища або інші небезпечні перешкоди.
Чисельність чергової команди визначає командир з’єднання (військової
частини) в залежності від розмірів площадки приземлення, бойового порядку
повітряних суден під час десантування і кількості парашутистів, які десантуються.
233. Черговий по площадці приземлення з командою і всіма засобами
забезпечення прийому парашутистів, а також черговий офіцер повітрянодесантної
служби зобов’язані прибути на площадку приземлення не пізніше як за дві години до
початку десантування, щоб завчасно підготувати площадку приземлення.
Підготовка площадки приземлення включає:
- огляд площадки, уточнення її меж та придатності до безпечного приземлення
парашутистів, техніки та вантажів;
- розташування та позначення командного та медичного пунктів;
87
- визначення пункту збору парашутистів після приземлення і місць розміщення
автотранспорту;
- викладення знаку, що показує напрямок вітру;
- розставлення особового складу чергової команди, виставлення рятувальних
та спостережних постів на водойми і небезпечні перешкоди.
234. Огляд площадки приземлення проводиться особовим складом команди
під керівництвом чергового по площадці приземлення. Виявлені на площадці
приземлення сторонні предмети повинні бути прибрані до початку здійснення
стрибків. Про результати огляду площадки та її придатності до приземлення
парашутистів черговий по площадці приземлення доповідає керівникові стрибків з
парашутом.
У ході підготовки до проведення нічних стрибків з парашутом огляд
площадки приземлення проводиться вдень.
235. Командний пункт чергового по площадці приземлення розташовується,
як правило, у центрі площадки приземлення.
Пункт медичної допомоги розташовується у центрі або в місці, звідки видно
всю площадку приземлення. Вдень він позначається білим прапором з червоним
хрестом, вночі – трьома червоними ліхтарями.
Пункт збору парашутистів призначається біля межі площадки приземлення і
позначається червоним прапором вдень і зеленими ліхтарями вночі.
Під час десантування на тактичних навчаннях пункти збору визначаються
особливими вказівками керівника навчань. У нічний час збір парашутистів після
приземлення може здійснюватись за допомогою радіотехнічних та інших засобів.
Автотранспорт, який призначений для перевезення особового складу та
парашутів, санітарні та інші автомобілі розташовуються за межами площадки
приземлення. Рух автомобілів по площадці приземлення у ході десантування та
зниження парашутистів, техніки та вантажів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
У центрі площадки приземлення викладається знак у вигляді стріли, який
вказує напрямок вітру біля землі і служить для орієнтування парашутистів у повітрі
під час зниження. Влітку стріла викладається з полотнищ білого кольору, взимку (на
снігу) оранжевого кольору. Під час проведення стрибків з парашутом вночі
напрямок вітру позначається світловою стрілою.
Межі площадки приземлення вночі позначаються світловими сигналами
білого кольору.
Під час десантування на тактичних навчаннях напрямок вітру на площадці
приземлення не позначається.
236. Під час проведення навчально-тренувальних стрибків з парашутом із
повітряних суден площадка приземлення ділиться на окремі сектори. На кожен
сектор призначається помічник чергового по площадці приземлення із числа
сержантського складу з необхідними засобами зв’язку, сигнальними засобами
наземними сигнальними патронами (далі – НСП) різного кольору для подання
88
відповідних сигналів черговому по площадці приземлення та ліхтариками зі
світофільтрами зеленого та червоного кольору.
Особовий склад чергової команди розставляється по всій площадці
приземлення з таким розрахунком, щоб у разі потреби надавати негайну допомогу
парашутистам, які приземлились у будь-якому секторі площадки.
У ході десантування та приземлення парашутистів особовий склад чергової
команди зобов’язаний:
- уважно спостерігати за парашутистами, які знижуються, та реєструвати
випадки ненормальної роботи повітрянодесантної техніки, а також випадки
порушення парашутистами правил здійснення стрибків з парашутом;
- подавати голосом необхідні команди парашутистам для того, щоб вони
прийняли правильне положення для приземлення;
- у випадку посилення вітру надавати допомогу парашутистам у гасінні купола
парашуту;
- доповідати черговому лікарю про випадки травм, отриманих парашутистами
у повітрі і під час приземлення;
- за вказівкою чергового по площадці приземлення проводити збір
повітрянодесантної техніки та майна.
237. При наявності поблизу площадки приземлення водоймищ або
небезпечних перешкод, черговий по площадці приземлення за вказівкою керівника
стрибків з парашутом виставляє рятувальні або спостережні пости. Рятувальні пости
з плавальними засобами (катери, човни) виставляють на водоймах до 1,5 км від межі
площадки приземлення. Спостережні пости виставляються біля найбільш
небезпечних для приземлення перешкод (ліній електропередач, промислові будови
та ін.), які знаходяться до 1,5 км від межі площадки приземлення.
238. Черговий по площадці приземлення, його помічники по секторах, а
також черговий офіцер повітрянодесантної служби повинні мати електромегафони
для подання необхідних команд парашутистам, які знижуються. Крім того, черговий
офіцер повітрянодесантної служби забезпечується оптичним приладом (типу ТЗК чи
біноклем) для ведення спостереження за розкриттям парашутів і діями парашутистів
у повітрі.
Особливості організації і проведення стрибків з парашутом на воду
239. Навчально-тренувальні стрибки з парашутом на воду дозволяється
проводити тільки вдень при температурі води не нижче +18°С і глибині водоймища
не менше 1,5 м. При здійсненні стрибків на воду парашутистами-водолазами у
водолазному спорядженні температура води повинна відповідати технічним
характеристикам водолазного спорядження яке забезпечує безпечне виконання
поставленого завдання та безпеку здоров’я парашутиста-водолаза і глибині
водоймища не менше 3 м.
89
Береги району приводнення парашутистів повинні мати хороші під’їзні
шляхи, що забезпечують доставку до водоймища рятувальних плавальних засобів і
підхід автотранспорту. Як і площадка приземлення, водойма повинні мати з усіх
сторін 500-метрову зону безпеки, вільну від будов, ліній електропередач, пеньків,
стовпів, та інших перешкод.
Розміри площадки приводнення та серія здійснення стрибків з парашутом
розраховуються відповідно до пункту 229 цієї Настанови.
240. Стрибки з парашутом на водоймища, як правило, проводяться тільки з
одиночних повітряних суден з інтервалами, котрі забезпечують прийом
парашутистів, які приводнилися.
241. Для забезпечення стрибків з парашутом на водоймища у розпорядження
керівника стрибків з парашутом, крім посадових осіб, які забезпечують підготовку
парашутистів на аеродромі (старті), виділяється спеціальний наряд до складу якого
входять:
- черговий офіцер повітрянодесантної служби;
- черговий по району приводнення;
- рятувальна команда з необхідними плавальними засобами (катери, човни,
рятувальні круги, шнур довжиною 25 м з грузилом і поплавком, засоби зв’язку);
- черговий лікар з медичними засобами.
Рятувальна команда та плавальні засоби розподіляються окремо для надання
допомоги на воді, підбирання парашутів та доставки парашутистів на берег. Засоби
для надання допомоги на воді повинні бути, як правило, з двигунами. На всіх
катерах, які призначені для прийому з води парашутистів при заході повітряного
судна на бойовий курс повинні бути запущені двигуни з метою негайного надання
допомоги парашутистам (парашутистам-водолазам), які приводнюються, та
своєчасного ухилення від попадання парашутиста (парашутиста-водолаза) на катер.
Особи, які призначені у склад рятувальної команди, повинні бути одягнуті у
рятувальні жилети, вміти добре плавати та знати основні правила надання допомоги
парашутистам у разі нещасного випадку на воді. При здійсненні стрибків з
парашутом парашутистами-водолазами до складу рятувальних команд повинні бути
включені водолази одягнуті у водолазне спорядження (дихальні апарати). Якщо
парашутист-водолаз після приводнення повинен виконувати тактичне завдання під
водою, йому повинно бути призначено окремий супроводжуючий плавзасіб.
Чисельність рятувальної команди та кількість рятувальних плавальних засобів у
районі приводнення визначаються командиром з’єднання (військової частини) у
кожному окремому випадку з урахуванням кількості особового складу, який
десантується та інтенсивності десантування.
242. Командний пункт чергового по району приводнення, пункт медичної
допомоги і збірний пункт організовуються на березі з урахуванням напрямку вітру,
таким чином, щоб напрямок вітру був з води на берег, на якому визначено збір
парашутистів після приводнення. У випадку, коли стрибки з парашутом проводяться
на великі водоймища (море, водосховище, велике озеро тощо), десантування може
90
проводитись незалежно від напрямку вітру, збірний пункт організовується в
найближчій точці (окремому катері, плавзасобі, тощо) від району приводнення
парашутистів.
Центр приводнення позначається однією або кількома надувними
рятувальними човнами (плотами). До початку стрибків з парашутом командир
з’єднання (військової частини) зобов’язаний забезпечити доставку на збірний пункт
сухого обмундирування та взуття для парашутистів.
Дозволяється здійснювати стрибки з парашутом на водну поверхню при
температурах води та повітря, які нижчі від допустимої норми, тільки при
застосуванні водолазного спорядження, яке за своїми технічними характеристиками
забезпечує безпечне виконання поставленого завдання та безпеку здоров’я
парашутиста.
Особливості організації і проведення стрибків з парашутом взимку
243. Навчально-тренувальні стрибки з парашутом взимку дозволяється

проводити при температурі не нижче -25°С. Швидкість повітря по висотах при
температурі нижче -20°С не повинна перевищувати 7 м/с.
Площадка приземлення повинна мати достатній сніговий покрив, який
забезпечить безпечне приземлення парашутистів. Вибираючи площадку
приземлення, потрібно особливу увагу звернути на те, щоб під снігом не було
пеньків, великих камінців та інших перешкод, які можуть загрожувати безпеці
приземлення парашутиста.
В окремих випадках дозволяється здійснювати стрибки з парашутом на
мерзлий, рівний грунт без снігового покриву за умови, якщо швидкість вітру не
перевищує 4 м/с і парашутисти забезпечені валяним взуттям.
Стрибки з парашутом взимку на замерзлі водойми дозволяється проводити
коли товщина льоду не менше 20 см з необхідним сніговим покривом, який оберігає
парашутистів від проковзування у момент приземлення. Стрибки з парашутом на лід
та нерівний мерзлий грунт, який не має достатнього снігового покриву,
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
244. Під час проведення навчально-тренувальних стрибків з парашутом
взимку на аеродромах (стартах) зльоту та на площадках приземлення необхідно
обладнувати пункти для обігрівання особового складу.
Наряд, який виділений для забезпечення прийому парашутистів на площадці
приземлення, забезпечується лижами. Медичний пункт повинен мати спеціально
обладнані лижноносильнi (сані) установки або волокуші.
245. Військовослужбовці, які виконують стрибки з парашутом,
забезпечується теплим десантним обмундируванням, п’ятипалими шерстяними
рукавичками та валяним взуттям. Зважаючи на те, що виконання стрибка з
парашутом у зимовому обмундируванні деякою мірою ускладнює дії парашутиста у
повітрі, необхідно звертати увагу на підгонку обмундирування за зростом, а також
91
на підгонку підвісної системи парашуту. Підвісну систему парашуту необхідно
робити вільнішою у порівнянні з підгонкою її для стрибка з парашутом влітку.
246. Під час посадки у повітряне судно парашутисти повинні збити
заледенілий сніг зі взуття, щоб не підсковзнутись під час руху по вантажній кабіні в
момент відділення від повітряного судна.
247. Збираючи парашут після приземлення, парашутист зобов’язаний
очистити купол парашута від бруду та снігу і прослідкувати за тим, щоб всі частини
парашута при укладці в переносну парашутну сумку були очищені від снігу.
Збирання куполу і строп потрібно проводити у рукавицях, щоб запобігти таїнню
снігу, який може потрапити на тканину парашуту.
Стрибки з парашутом на тактичних (тактико-спеціальних) навчаннях
248. Під час проведення тактичних (тактико-спеціальних) навчань з

десантуванням у масштабі з’єднання (військової частини) організацію десантування
особового складу, техніки та вантажів здійснює керівник навчань. На нього
покладається повна відповідальність за підготовку десанту, організацію взаємодії з
військовою авіацією та забезпечення прийому десанту на площадці (площадках)
приземлення. Йому підпорядковуються всі посадові особи та наряд, які виділені для
організації та забезпечення десантування на аеродромі (стартах) і площадці
приземлення. На значних загальновійськових навчаннях органiзацiя десантування
покладається на помічника керівника навчань аеромобільних військ.
249. Десантування на навчаннях у залежності від виконання завдань може
проводитись на одній чи на декількох площадках приземлення. Для вибору
площадок приземлення призначається рекогносцировочна група, у склад якої
входять представники від аеромобільного з’єднання (управління аеромобільних
військ), військової авіації і штабу керівника навчань. Площадки приземлення
вибираються із врахуванням намічених районів тактичних навчань, чисельності
десанту та бойового курсу повітряних суден під час десантування. Площадки
приземлення з їх описами наносяться на великомасштабні карти (М 1:25000 або М
1:50000) і затверджуються керівником навчань.
250. Під час підготовки до десантування на навчаннях командир з’єднання
(військової частини), яке десантується організовує взаємодію з військовою авіацією,
яка призначена для десантування. В результаті роботи по взаємодії, штабом
з’єднання (військової частини) складаються планова таблиця десантування, план
виходу військових частин і підрозділів десанту у райони очікування та план
завантаження техніки, вантажів і посадки особового складу у повітряні судна.
251. Підготовка особового складу, техніки та вантажів до десантування на
тактичних навчаннях включає:
- екіпіровку особового складу у відповідності до поставлених завдань;
- переукладку людських парашутів і за необхідністю багатокупольних
парашутних систем (БКС);
92
- підготовку техніки та вантажів до десантування;
- пакування озброєння і матеріальних засобів у парашутну десантну тару та її
маркування;
- швартовку техніки та вантажів на парашутні платформи, монтаж
багатокупольних (парашутно-реактивних) систем на об’єкти;
- підготовку випускаючих;
- проведення передстрибкового тренування з особовим складом.
Послідовність та строки підготовки до десантування визначає командир
з’єднання (військової частини) згідно з обстановкою та часом, який відведений для
цього.
252. До виходу на аеродром особовий склад розподіляється на корабельні
групи та повітряні судна. У корабельних групах проводиться розподіл парашутистів
за потоками; у залежності від типу виділених для десантування повітряних суден
визначається черговість десантування парашутистів у кожному потоці, причому
парашутисти з вантажними контейнерами призначаються у потоках першими.
Командири підрозділів оформляють посадочні листи, призначають випускаючих та
їхніх помічників за потоками відділення від повітряних суден і організовують
ретельну перевірку парашутів. Перевірені парашути знову складаються в переносні
парашутні сумки і завантажуються на автомобілі для перевезення їх у вихідне
положення на аеродроми (старти).
253. У районі очікування (зосередження) командир з’єднання (військової
частини) зобов’язаний довести до кожного випускаючого бортовий номер i місце
стоянки повітряного судна, провести з випускаючими інструктаж та вказати місця
одягання парашутів у вихідному положенні для посадки особового складу у
повітряні судна.
Місце для одягання парашутів вибирається на відстані не більше 1 км від
стоянки повітряних суден з використанням необхідних заходів маскування.
Одягання парашутів проводиться, як правило, на батальйонних (ротних)
ділянках. Якщо це не дозволяє місцевість, то підготовка парашутистів до посадки у
повітряні судна може здійснюватись у складі окремих корабельних груп. У всіх
випадках командир з’єднання (військової частини) зобов’язаний забезпечити
ретельну перевірку парашутистів після одягання парашутів призначеними
посадовими особами.
Випускаючий несе повну відповідальність за стан парашутів, підгонку зброї
та спорядження своєї корабельної групи.
254. Висування корабельних груп на посадку у повітряні судна проводиться
за встановленим сигналом, який подається з командного пункту аеродрому (старту).
Прямуючим на посадку парашутистам забороняється відстібати карабіни підвісної
системи парашуту незалежно від відстані до стоянки повітряних суден.
Вантажні контейнери дозволяється нести до повітряного судна
відстебнутими, при цьому пряжки кріплення контейнера мають бути змонтовані на
93
підвісній системі. Кріплення вантажних контейнерів на парашутистах може
здійснюватись біля повітряного судна під безпосереднім контролем випускаючого.
В умовах довгочасних польотів у район викиду десанту кріплення контейнера
дозволяється проводити у повітряному судні, але не пізніше, ніж за 30 хв. до початку
десантування.
Під час посадки парашутистів у повітряне судно кожна корабельна група від
місця одягання парашутів до повітряного судна повинна супроводжуватись
представником екіпажу повітряного судна. Проводити посадку парашутистів у
повітряне судно з неодягненими парашутами, а також без контрольної перевірки
випускаючими ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
255. Обслуга та екіпажі техніки, яка десантується, можуть десантуватись за
технікою з цього ж повітряного судна, але дистанцію між повітряними суднами
необхідно встановлювати з таким розрахунком, щоб виключити можливість падіння
техніки на парашутистів, які десантувалися із попередніх повітряних суден.
256. Збір особового складу здійснюється після приземлення командирами
підрозділів за встановленим звуковим i світловим сигналами або за допомогою
радіотехнічних засобів. Напрямок на пункти збору парашутистів визначається в
залежності від завдання, яке ними виконується.
Порядок і сигнали збору особового складу, який десантується, доводяться до
початку зльоту повітряного судна.
Обов’язки посадових осіб під час

проведення стрибків з парашутом
257. Керівник стрибків з парашутом призначається зі складу командирів

з’єднань (військових частин), їх заступників, командирів батальйонів (дивізіонів) та
рівних їм за посадою, які мають спеціальне звання “Інструктор парашутно-десантної
підготовки” і достатній досвід у підготовці особового складу i техніки до
десантування, один раз на рік – у підготовчий період. Командири з’єднань
(військових частин) призначаються наказом командувача Сухопутних військ
Збройних Сил України (командира армійського корпусу), решта
військовослужбовців - наказом командира з’єднання (військової частини).
Під час здійснення стрибків з парашутом молодим поповненням керівником
стрибків з парашутом призначається командир з’єднання (військової частини) або
його заступники, які мають спеціальне звання „Інструктор парашутно-десантної
підготовки” і достатній досвід у підготовці особового складу i техніки до
Керівник стрибків з парашутом відповідає за правильну організацію та
проведення стрибків з парашутом у відповідності до положень дійсної Настанови, а
також за організацію заходів безпеки на площадці приземлення i збір
повітрянодесантної техніки. Під час десантування на тактичних навчаннях керівник
стрибків з парашутом підпорядковується керівнику навчань.
94
Керівнику стрибків з парашутом підпорядковуються всі посадові особи
наряду, які призначені від з’єднання (військової частини) для забезпечення стрибків
з парашутом. Керівник стрибків з парашутом знаходиться, як правило, на площадці
приземлення разом з керівником викиду.
До виїзду на площадку приземлення керівник стрибків з парашутом
зобов’язаний:
- отримати інструктаж від командира з’єднання або його заступника-
начальника повітрянодесантної служби з питань організації стрибків з парашутом i
забезпечення заходів безпеки під час десантування;
- з’ясувати завдання та мету майбутніх стрибків з парашутом;
- знати, які військові частини (підрозділи) призначені для здійснення стрибків
з парашутом, мати дані про підготовку і кількість особового складу, який допущений
до здійснення стрибків з парашутом;
- встановити зв’язок з командиром авіаційного з’єднання (військової частини),
який організовує польоти на десантування, вивчити прогноз погоди у районі
десантування і у відповідності до метеорологічних умов і готовності авіації
прийняти рішення про вихід військових частин (підрозділів) на аеродром (старт).
На площадці приземлення до початку десантування керівник стрибків з
парашутом зобов’язаний:
- до початку стрибків з парашутом за допомогою осіб визначеного наряду
оглянути площадку приземлення i спільно з керівником викиду уточнити її межі з
урахуванням наявності перешкод та водоймищ, які знаходяться за межами
площадки;
- через керівника викиду уточнити метеорологічні умови у районі площадки
приземлення, напрямок польоту повітряних суден i порядок десантування;
- провести інструктаж наряду, призначеного для обслуговування стрибків з
парашутом, розгорнути пункти управління, медичної допомоги, збору
повітрянодесантної техніки та особового складу після приземлення;
- забезпечити виставлення рятувальних постів на водоймах та спостережних
постів біля найбільш небезпечних для приземлення перешкод (лінії електропередач,
промислових будов та iн.), які знаходяться до 1,5 км від меж площадки приземлення;
- перевірити розподіл площадки приземлення на сектори, призначити на них
помічників чергового по площадці приземлення з необхідними засобами зв’язку,
розташування наряду на площадці приземлення та позначення пункту чергового по
площадці приземлення, медичного пункту, пунктів збору особового складу і
- разом з керівником викиду прийняти рішення на десантування особового
складу, техніки та вантажів у залежності від стану метеоумов і готовності площадки
приземлення.
На тактичних навчаннях з десантуванням рішення на десантування особового
складу, техніки та вантажів приймає керівник навчання.
У період десантування керівник стрибків з парашутом зобов’язаний:
95
- забезпечити спостереження за десантуванням i зниженням особового складу,
техніки та вантажів і вести їх облік;
- знати результати приземлення i негайно вжити заходи для забезпечення
безпеки приземлення наступних груп;
- своєчасно виявляти випадки приземлення особового складу, техніки та
вантажів за межами площадки i негайно повідомляти про це керівника викиду;
- постійно підтримувати зв’язок з рятувальними постами i постами
спостереження. У випадку попадання парашутистів на водойми або на перешкоди
вживати необхідних заходів щодо надання їм допомоги;
- під час проведення десантування на тактичних навчаннях мати схему
десантування i по ній вести облік особового складу, техніки та вантажів. У схемі
повинні бути передбачені: бойовий порядок повітряних суден i черговість
десантування особового складу, техніки та вантажів; бортові номери повітряних
суден; прізвища командирів кораблів i старших корабельних груп (випускаючих);
кількість особового складу, техніки та вантажів у кожному повітряному судні. Про
всі випадки ненормальної роботи повітрянодесантної техніки під час десантування і
приземлення негайно доповідати керівникові навчань;
- у разі змінення метеорологічних умов (посилення вітру, зниження висоти
хмарності, опади та інше) i у разі отримання штормового попередження разом з
керівником викиду прийняти рішення про припинення десантування, про що
негайно доповісти командиру з’єднання (військової частини). На тактичних
навчаннях рішення про припинення десантування приймає керівник навчань;
- у разі раптового посилення вітру вищого від допустимих норм вимагати від
керівника викиду заборони десантування, вжити заходів із надання допомоги
особовому складу в гасінні куполів після приземлення;
- організувати збір повітрянодесантної техніки i майна після десантування;
- після закінчення десантування у журналі обліку результатів роботи екіпажів
записати зауваження про порядок десантування, дати оцінку з урахуванням точності
виходу повітряних суден на площадку приземлення за часом та заданим курсом,
дотримання бойового порядку i точності десантування;
- у випадку десантування поза межі площадки приземлення скласти
двосторонній акт із зазначенням кількості особового складу, техніки та вантажів, які
приземлились поза її межі. Акт підписується керівником стрибків з парашутом та
керівником викиду;
- отримати від підлеглих посадових осіб наряду на площадці приземлення i на
аеродромі, а також від рятувальних i спостережних постів дані про результати
десантування, узагальнити їх i доповісти командиру з’єднання (військової частини)
або керівнику навчань;
командиру з’єднання (військової частини).
96
258*. Обов’язки керівника десантування на площадці приземлення
Керівник десантування на площадці приземлення зобов’язаний:
а) у період попередньої підготовки:
- отримати завдання у командира та старшого штурмана полку щодо
організації десантування, забезпеченню безпеки польотів у районі десантування і
організації об’єктивного контролю;
- вивчити планову таблицю польотів на площадці приземлення, умови
десантування, заходи безпеки та порядок дій в особливих випадках;
- підготувати великомасштабну карту;
- перевірити склад та знання особами групи забезпечення безпеки
десантування своїх обов’язків, наявність та справність необхідних засобів, визначити
завдання особовому складу наряду і дати вказівки про порядок виконання його під
час десантування;
- вивчити прогноз погоди в районі десантування;
б) перед початком десантування:
- пройти медичний контроль;
- провести розстановку засобів забезпечення десантування, об’єктивного
контролю та зв’язку;
- оцінити метеобстановку та визначити умови десантування;
- за 30 хвилин до початку польотів доповісти командиру полку (старшому
льотної зміни) про готовність до керівництва десантуванням та прийому десанту;
в) у період десантування:
- знаходитись біля виносного пульта радіостанції;
- барометричний тиск на рівні площадки, напрям та швидкість середнього
вітру (при необхідності), азимут і дальність до точки прицілювання, а при
десантуванні людей – швидкість вітру біля землі;
- спостерігати за метеообстановкою, при зміні швидкості та напрямку вітру
змінювати місця розстановки засобів позначення точки прицілювання*;
- контролювати точність виходу літаків у точку початку десантування,
дистанції та інтервали між літаками, у випадку необхідності давати вказівки
екіпажам на дії, які забезпечують точність виходу в точку початку десантування та
безпеку польоту;
- за запитом командира групи (екіпажу) надавати умови десантування:
- вести облік точності виходу екіпажів в точку початку десантування,
фактичних параметрів бойових порядків та погоди в період десантування із записом
в журналі обліку роботи екіпажів;
* витяг з Настанови по виконанню польотів в авіації Збройних Сил України НВП-99

введеного в дію з 1.07.1999 року наказом заступника Міністра оборони України –
Командувачем Військово-Повітряних Сил України від 25.12.1998 року № 249, глава VII)
97
г) після закінчення десантування:
- отримати від командира групи (екіпажу) інформацію про кількість не
скинутих парашутистів (вантажів) і з дозволу керівника навчань (польотів)
припинити роботу засобів зв’язку та радіотехнічне забезпечення;
- спільно з керівником стрибків при необхідності оглянути площадку
приземлення, впевнитись у відсутності парашутистів та бойової техніки
(парашутних систем) за межами заданої площадки;
- подати керівнику стрибків журнал обліку роти екіпажів на площадці
приземлення для запису зауважень за результатами роботи;
- дати оцінку роботи кожного спеціаліста групи забезпечення безпеки
десантування, записати в журнали зауваження щодо роботи засобів зв’язку,
забезпечення та метеозабезпечення десантування;
- результати десантування та зауваження по роботі групи забезпечення безпеки
десантування і засобів забезпечення доповісти командиру та старшому штурману
полку, підготовити дані до повного розбору польотів.
259. Помічник керівника стрибків з парашутом призначається з офіцерів
за посадою не нижчою від заступника командира батальйону та йому рівних за
посадою, які мають досвід з повітрянодесантної підготовки. Він підпорядковується
керівникові стрибків з парашутом i за його вказівкою організує роботу на аеродромі
(старті) по підготовці особового складу до стрибків з парашутом.
- до початку стрибків з парашутом за узгодженням з керівником викиду
визначити i позначити на аеродромі (старті) місця розвантаження парашутів i
зосередження особового складу, місця стоянок автотранспорту та робочу площадку
для підготовки парашутистів до здійснення стрибків з парашутом;
- знати кількість, типи та бортові номери повітряних суден, які виділені для
забезпечення стрибків з парашутом, а також мати дані про норми завантаження
повітряних суден в умовах десантування (висоту польоту повітряних суден під час
десантування, кількість заходів над площадкою приземлення, стрій повітряних суден
та почасовий інтервал між ними);
- дати вказівки командирам підрозділів та випускаючим про порядок
шикування особового складу з парашутами на робочій площадці, про час та
черговість одягання парашутів i про порядок прямування на посадку в повітряні
судна;
- перевірити призначення випускаючих на кожну корабельну групу, а також
поіменні списки та посадочні листи на осіб, призначених до здійснення стрибків з
парашутом. У разі відсутності або неправильного оформлення документації не
допускати підрозділи до виконання стрибків з парашутом, про що доповісти
керівникові стрибків з парашутом;
- забезпечити належний порядок та дисципліну на робочій площадці під час
підготовки парашутистів до здійснення стрибків з парашутом та безпеку
98
пересування особового складу i автотранспорту, а також своєчасну підготовку
наступних корабельних груп, їх облік та організовану посадку в повітряні судна;
- підтримувати постійний зв’язок з визначеними посадовими особами наряду
на площадці приземлення та періодично доповідати керівникові стрибків з
парашутом про готовність корабельних груп до стрибків з парашутом, робити запити
щодо результатів десантування та доповідати дані про парашутистів, які не
здійснили стрибок з парашутом і повернулись у повітряних суднах на аеродром
(старт) за будь-яких причин;
- забезпечити збір частин парашутів, які залишились в повітряних суднах після
- доповісти після закінчення роботи керівникові стрибків з парашутом про
загальну кількість особового складу, який вилетів з аеродрому (старту) для
здійснення стрибків з парашутом, виявлені недоліки на аеродромі (старті) під час
підготовки та посадки парашутистів у повітряні судна.
260. Черговий офіцер повітрянодесантної служби на старті призначається
зі складу офіцерів повітрянодесантної служби військової частини та
підпорядковується керівникові стрибків з парашутом. Він організовує та особисто
проводить перевірку парашутів, правильність підгонки та кріплення на
парашутистах парашутів, зброї та спорядження.
В разі необхідності можуть призначатись декілька офіцерів
повітрянодесантної служби.
Під час здійснення стрибків з парашутом особовим складом декількох
військових частин черговий офіцер повітрянодесантної служби на старті
призначається від кожної військової частини.
Черговий офіцер повітрянодесантної служби на старті зобов’язаний:
- після прибуття на аеродром (старт) разом з помічником керівника стрибків з
парашутом організувати розвантаження парашутів та підготовку їх до перевірки на
робочій площадці;
- забезпечити перевірку парашутів у “козлах” командирами підрозділів i
особисто взяти участь у їх перевірці;
- на контрольній лінії старту провести остаточну перевірку парашутів,
підгонку та кріплення підвісних систем, зброї та спорядження у парашутистів всіх
корабельних груп, підготовлених до посадки в повітряні судна;
- осіб, у яких під час перевірки виявлені порушення правил підгонки i
кріплення зброї та спорядження, до стрибків з парашутом допускати після усунення
командирами підрозділів (випускаючими) виявлених недоліків i тільки після
повторної перевірки, а у разі виявлення несправності у матеріальній частині або
укладці парашутів - до здійснення стрибків з парашутом не допускати;
- перевіряти у випускаючих правильність оформлення посадочних листів i
після перевірки корабельних груп підписати їх; проконтролювати запис корабельних
груп у стартовому журналі;
99
- після закінчення стрибків з парашутом узагальнити недоліки, які були
виявлені під час організації i підготовки особового складу до стрибків з парашутом
про що доповісти командиру з’єднання (військової частини).
261. Черговий приладист на старті призначається зі складу офіцерів
(прапорщиків) повітрянодесантної служби частини та підпорядковується черговому
офіцеру ПДС на старті.
Черговий приладист на старті зобов’язаний:
- перевірити стан пристосувань, які розкривають парашут (карабін камери
стабілізуючого парашута, двоконусний замок);
- ретельно перевіряти справність та монтаж парашутних приладів на
парашутах;
- виставлення часу (висоти) та контровки гнучкої шпильки на парашутному
приладі.
262. Черговий по площадці приземлення призначається зі складу офіцерів,
які мають добрий рівень у повітрянодесантній підготовці. Він підпорядковується
керівникові стрибків з парашутом i забезпечує розстановку та роботу наряду на
площадці приземлення по прийому десанту.
Черговий по площадці приземлення зобов’язаний:
- до початку стрибків з парашутом особисто самому та за допомогою осіб
чергової команди оглянути площадку приземлення та видалити виявлені перешкоди;
- за наявністю поблизу площадки приземлення водоймищ або небезпечних
перешкод виставити за вказівкою керівника стрибків з парашутом рятувальні пости;
- викласти у центрі площадки приземлення знак у вигляді стріли, який вказує
напрямок вітру біля землі;
- визначити та позначити командний i медичний пункти, вибрати місце збору
особового складу i стоянки автотранспорту;
- проінструктувати осіб чергової команди з питань правильної подачі сигналів
з землі парашутистам, які знижуються, про усунення ними помилок у приготуванні
до приземлення, надання допомоги у гасінні куполів під час протягування, про облік
випадків неправильного приземлення та збору повітрянодесантної техніки та майна;
- визначити межі секторів площадки приземлення, розставити осіб наряду на
площадці приземлення i доповісти керівнику стрибків з парашутом про готовність
наряду на площадці приземлення до прийому парашутистів;
- проводити контрольне замирювання швидкості вітру біля землі;
- підтримувати постійний зв’язок зі своїми помічниками, отримувати від них
інформацію про результати приземлення i вживати необхідних заходів з надання
допомоги парашутистам;
- вести записи у журналі обліку десантування особового складу, техніки,
вантажів i роботи повітрянодесантної техніки у повітрі;
- по закінченні десантування доповісти керівнику стрибків з парашутом про
результати приземлення особового складу, техніки, вантажів i випадки ненормальної
роботи повітрянодесантної техніки у повітрі;
100
- в разі ненормальної роботи повітрянодесантної техніки у повітрі
організувати його охорону на площадці приземлення.
263. Черговий по району приводнення десанту призначається зі складу
офіцерів, які мають досвід у організації та проведенні стрибків з парашутом на воду.
Він підпорядковується керівнику стрибків з парашутом.
- до початку десантування на воду ознайомитись з наміченою водоймою,
оглянути її береги та навколо них;
- заміряти температуру води, визначати напрямок та швидкість вітру,
встановити збірний пункт особового складу;
- проінструктувати осіб наряду з питань розміщення плавальних та
рятувальних засобів на водоймі, правил підходу катера (шлюпок, човнів) до тих хто
приводнився і підбору парашутистів i парашутів;
- провести розстановку i перевірити готовність плавальних та рятувальних
засобів до прийому парашутистів на водоймі;
- доповісти керівнику стрибків з парашутом про готовність наряду на
водоймищі до прийому парашутистів;
- уважно стежити за зниженням та приводненням парашутистів i вживати
необхідних заходів щодо надання їм допомоги;
- вести облік усіх випадків неправильних дій парашутистів під час спуску на
воду;
- забезпечити своєчасну доставку на збірний пункт парашутистів та їхніх
парашутів.
264. Черговий офіцер повітрянодесантної служби на площадці
приземлення призначається зі складу офіцерів повітрянодесантної служби
військової частини (підрозділу). Він підпорядковується керівнику стрибків з
парашутом.
- до початку десантування разом з керівником стрибків з парашутом взяти
участь в огляді площадки приземлення, розстановці наряду на площадці
приземлення та оцінці метеорологічних умов відповідно завданням майбутніх
стрибків з парашутом;
- давати необхідні консультації черговому по площадці приземлення з питань,
які пов’язані з організацією робіт щодо прийому парашутистів;
- уважно стежити за розкриттям парашутів та зниженням парашутистів,
реєструвати всі випадки порушень у роботі повітрянодесантної техніки,
неправильних дій парашутистів у повітрі та під час їх приземлення;
- у разі виявлення порушень у роботі основного парашуту подавати з землі за
допомогою електромегафона команди парашутисту на розкриття запасного
парашута;
- організувати встановлення причини події або випадків порушень у роботі
повітрянодесантної техніки комісією на місці;
101
- по закінченні десантування узагальнити всі випадки порушень у роботі
повітрянодесантної техніки та порушень парашутистами правил здійснення стрибків
з парашутом та доповісти про це керівнику стрибків з парашутом i старшому
начальнику повітрянодесантної служби.
265. Черговий лікар на площадці приземлення підпорядковується
черговому по площадці приземлення. Він несе відповідальність за надання першої
медичної допомоги парашутистам, які отримали травми, а у випадках тяжких травм
– за організацію негайної евакуації потерпілих у найближчий медичний заклад.
- до початку десантування розгорнути медичний пункт та позначити місця
його знаходження встановленими знаками;
- надавати необхідну медичну допомогу парашутистам, які отримали травми, а
у разі виявлення тяжких травм, які вимагають госпітального лікування після надання
першої медичної допомоги, негайно евакуювати потерпілих у найближчий
лікувальний заклад;
- за наявністю водоймища поблизу площадки приземлення проінструктувати
санінструкторів, які виділені у склад чергового посту з питань надання необхідної
медичної допомоги парашутистам у випадку попадання їх на воду;
- під час десантування на воду забезпечити надання медичної допомоги
безпосередньо на водоймі i на березі у районі пункту збору особового складу.
266. Випускаючий призначається зі складу офіцерів, прапорщиків,
військовослужбовців військової служби за контрактом та курсантів старших курсів
ВВНЗ, які мають достатній досвід у здійсненні стрибків з парашутом. Випускаючі до
виконання обов’язків призначаються наказом командира військової частини. Під час
проведення стрибків з парашутом з повітряних суден випускаючий може
призначатись для випуску декількох корабельних груп.
- встановити парашутистам черговість здійснення стрибка з парашутом у
кожній корабельній групі в залежності від їхньої загальної ваги, уточнити кількісний
склад корабельної групи і заповнити посадочний лист;
- ретельно перевірити у парашутистів своєї корабельної групи (потоку)
парашути, підгонку підвісної системи i кріплення зброї та спорядження;
- перед посадкою в повітряне судно нагадати парашутистам сигнали, які
подаються у повітряному судні під час здійснення стрибків з парашутом та правила
їх виконання, а також про правила поведінки під час польоту;
- стежити щоб парашутисти не розстібали підвісну систему;
- керувати посадкою парашутистів у повітряне судно, їх розміщенням;
- до зльоту повітряного судна зачіплювати карабіни камер стабілізуючих
парашутів парашутистів за троси примусового розкриття парашутів і перевіряти
надійність їх зачеплення;
102
- під час польоту у повітряному судні слідкувати за правильністю роботи
бортового кисневого обладнання, за поведінкою та станом парашутистів, дублювати
голосом команди, які подають члени екіпажу повітряного судна;
- контролювати парашутистів під час їх підготовки до здійснення стрибка з
парашутом, у разі необхідності надавати їм допомогу;
- не допускати випуску парашутистів якщо випадково розкриється парашут у
повітряному судні, у разі виявлення будь-яких недоліків у парашуті, кріпленні зброї
та предметів спорядження або у випадку погіршення їхнього самопочуття;
- покинути повітряне судно останнім (після випуску всіх корабельних груп);
- за сигналом “Відставити” негайно припинити випуск парашутистів із
повітряного судна, якщо немає умов для повторного заходу, повернутись з
парашутистами які залишились у повітряному судні на аеродром (старт), доповісти
про це помічнику керівника стрибків з парашутом;
- при вимушеному покиданні повітряного судна діяти за вказівками командира
екіпажу та вжити заходів щодо швидкого його покидання.
267. Старший корабельної групи призначається зі складу офіцерів,
прапорщиків і військовослужбовців військової служби за контрактом, які мають
досвід у здійсненні стрибків з парашутом з повітряних суден.
- вишикувати і перевірити наявність особового складу корабельної групи;
- організувати підгонку підвісних систем парашутів, зброї та спорядження
корабельної групи;
- розподілити особовий склад корабельної групи в залежності від їх загальної
ваги, уточнити кількісний склад корабельної групи і заповнити посадочний лист;
- встановити парашутистам черговість здійснення стрибка з парашутом у
кожній корабельній групі;
- слідкувати за дотриманням правил безпеки особовим складом під час руху до
повітряного судна і посадки в нього, особливу увагу щодо посадки парашутистів у
повітряне судно приділяти у випадку працюючих двигунів;
- доповісти випускаючому (командиру екіпажу) про готовність корабельної
групи до посадки у повітряне судно та вручити йому посадочний лист.
103
Глава шоста
ПIДГОТОВКА ТЕХНIКИ ТА ВАНТАЖІВ ДО ДЕСАНТУВАННЯ
ПАРАШУТНИМ (ПАРАШУТНО-РЕАКТИВНИМ) СПОСОБОМ
Загальні положення
268. Своєчасна та високоякісна підготовка техніки та вантажів до

десантування парашутним (парашутно-реактивним) способом є одним із основних
завдань постійної бойової готовності аеромобільних військ.
Успішна підготовка до десантування техніки та вантажів досягається:
- своєчасним забезпеченням військових частин (підрозділів) необхідною
повітрянодесантною технікою та утриманням її у постійній бойовій готовності;
- знанням особовим складом обслуги (екіпажів) підготовки техніки та вантажів
до завантаження у повітряне судно та її десантування, яке досягається регулярними
тренуваннями; результати тренувань заносяться у журнал обліку занять зі швартовки
техніки та вантажів.
- постійним удосконаленням знань та навиків офіцерського складу у
самостійному контролі готовності повітрянодесантної техніки до десантування;
- чітким плануванням та організацією робіт з підготовки техніки та вантажів до
десантування, здійсненням ретельного i швидкого контролю якості підготовки
техніки та вантажів на всіх етапах;
- достатньою кількістю засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт,
які проводяться з повітрянодесантною технікою при підготовці до десантування;
- правильним вибором району та робочих місць, які забезпечують проведення
вантажно-розвантажувальних та швартовочних робіт з дотриманням заходів
маскування;
- своєчасним i чітким узгодженням зі штабом Повітряних Сил Збройних Сил
України питань десантування;
- постійним удосконаленням організації i всього процесу підготовки техніки та
вантажів до десантування.
269. Відповідальність за постійну готовність бойової техніки, яка
десантується та повітрянодесантної техніки до практичного застосування, навченість
обслуги (екіпажів) та організацію підготовки техніки i вантажів до десантування
покладається на командирів з’єднань (військових частин) та підрозділів.
270. Техніка та вантажі десантуються з повітряних суден на парашутних або
парашутно-реактивних системах. Кількість основних куполів (реактивних двигунів),
які застосовуються для десантування одного об’єкта, визначається у залежності від
ваги десантуємої техніки або вантажу.
Десантування техніки та вантажів проводиться за допомогою транспортерів
або рольгангових доріжок, які встановлюються у вантажних кабінах повітряних
суден.
104
Підготовка техніки та вантажів до десантування
на парашутних платформах
271. Підготовка техніки та вантажів до десантування на парашутних

платформах включає:
- укладку багатокупольних парашутних систем;
- підготовку парашутних платформ, техніки та вантажів до завантаження i
швартування;
- завантаження i швартовку техніки i вантажів на парашутні платформи;
- монтаж багатокупольних парашутних систем, установку автоматичних
пристроїв i піротехнічних засобів;
- контрольну перевірку бойової техніки i вантажів, підготовлених до
- завантаження парашутних платформ з технікою та вантажами у повітряне
судно;
- передполiтний огляд техніки i вантажів на парашутних платформах,
завантажених у повітряне судно.
Для надання технічної допомоги обслузі (екіпажам) у підготовці техніки та
вантажів до десантування можуть виділятись інструктори – фахівці із складу
підрозділів десантного забезпечення.
272. З метою упорядкування робіт та здійснення належного контролю всі
роботи з підготовки техніки та вантажів до десантування розподіляються на окремі
етапи i операції, виконання яких проводиться за командою та під контролем
командирів підрозділів i офіцерів повітрянодесантної служби.
Укладка багатокупольних парашутних систем
273. Чітко організована та технічно грамотна укладка багатокупольних

парашутних систем є обов’язковою умовою успішного десантування техніки та
вантажів з повітряних суден.
Організація укладки парашутних систем складається з:
- підготовки робочого місця для укладки парашутних систем;
- розподілу обов’язків серед осіб, які призначені для укладки парашутних
систем; розподіл здійснюється відповідно до інструкції з укладки даної
багатокупольної парашутної системи;
- інструктажу особового складу з питань укладання багатокупольних
парашутних систем, а офіцерського складу - з питань контролю виконання етапів
укладки парашутних систем i оформлення відповідних документів на неї.
274. Багатокупольні парашутні системи укладаються підрозділами або
спеціально призначеними військовослужбовцями.
Укладка багатокупольних парашутних систем проводиться у приміщеннях,
які забезпечують за своїми розмірами укладку основних куполів і витягування їх
105
строп на всю довжину. У сприятливих умовах укладка може проводитись на сухій
відкритій площадці.
275. Підготовка місця до укладки багатокупольних парашутних систем
включає доставку матеріальної частини та приладдя для укладки багатокупольних
парашутних систем до місця їх укладки, розкладання похідних полотнищ,
укладочного приладдя i матеріальної частини багатокупольних парашутних систем
на робочих місцях та перевірку комплектності i справності всіх частин
багатокупольних парашутних систем.
276. Укладка багатокупольних парашутних систем проводиться суворо за
етапами i операціями, які встановлені інструкціями з їх укладки. Всі етапи і операції
ретельно контролюються командирами підрозділів i офіцерами повітрянодесантної
служби.
277. Відомості про укладку багатокупольних парашутних систем заносяться в
журнал закріплення повітрянодесантної техніки та обліку укладки парашутних
систем, підписуються командиром підрозділу, який проводив укладку i офіцером
повітрянодесантної служби. Після закінчення укладки оформляються паспорти
багатокупольних парашутних систем.
Швартовка техніки та вантажів на парашутні платформи

i підготовка їх до завантаження у повітряні судна
278. Швартовка техніки та вантажів на парашутні платформи (фото 20) в

залежності від обставин може проводитись в районах зосередження військових
частин (підрозділів), у вихідних районах для десантування, в районі очікування або
на аеродромах, а також безпосередньо у розташуванні військової частин із
наступною доставкою їх до повітряних суден у зашвартованому (підготовленому до
десантування) вигляді.
У всіх випадках площадки для швартовка визначаються поблизу шляхів, які
забезпечують доставку завантажених платформ до повітряних суден. З метою
покращення контролю зі швартовці техніки та вантажів розміри площадок для
швартовки повинні бути компактними i в той же час відповідати вимогам
маскування та захисту від зброї масового ураження.
279. На площадці швартовки техніки та вантажів обладнуються місця для
розвантаження платформ з автотранспорту; лінії розстановки платформ, техніки,
вантажів; пункти спорядження автоматичних пристроїв i піротехнічних засобів;
місця розташування особового складу та автотранспорту.
280. Парашутні платформи з багатокупольними парашутними системами i
засобами швартовки транспортуються в райони підготовки їх до десантування, як
правило, на автопоїздах з максимальною готовністю до застосування. В залежності
від обстановки платформи можуть доставлятись на аеродром із зашвартованою на
них технікою та вантажами в повній готовності до завантаження у повітряне судно.
106
Фото 20
Газ-66 на парашутної платформі П-7
Розвантаження платформ із автопоїздів проводиться силами обслуги або

спеціально призначеними військовослужбовцями із використанням автомобільних
кранів та інших засобів механізації, які забезпечують швидке i безпечне
розвантаження платформ на ґрунт.
281. На кожну аеродромну групу наказом командира з’єднання (військової
частини) призначається старший зі складу заступників командира з’єднання
(військової частини), начальників артилерії або командирів батальйонів (дивізіонів),
який очолює загальне керівництво з підготовки аеродромної групи до десантування i
організовує взаємодію з командуванням військової авіаційної частини, яка здійснює
Для вирішення спеціальних питань щодо підготовки повітрянодесантної
техніки до десантування призначається старший офіцер повітрянодесантної служби,
який відповідає за організацію перевірки готовності до десантування особового
складу, техніки та вантажів аеродромної групи.
282. Перед початком підготовки техніки та вантажів до десантування
старший аеродромної групи разом зі старшим офіцером повітрянодесантної служби
проводить інструктаж всього офіцерського складу групи, який десантується з
організації та правил виконання робіт, які пов’язані з підготовкою до десантування, а
також із дотримання заходів безпеки та правил аеродромної служби. Командири
підрозділів відповідний інструктаж проводять із особовим складом своїх підрозділів.
283. З метою упорядкування робіт та здійснення належного контролю вся
підготовка техніки та вантажів до десантування на парашутних платформах
107
проводиться за командами командирів підрозділів (старших груп) та розподіляється
на такі етапи:
- перший - розвантаження платформ та підготовка робочих місць до
швартовки;
- другий - перевірка та підготовка платформ, бойової техніки та вантажів до
завантаження на платформи;
- третій - завантаження i швартовка техніки та вантажів на платформи;
- четвертий - монтаж багатокупольних парашутних систем та установка
автоматичних пристроїв i піротехнічних засобів на об’єкти;
- п’ятий - перевірка готовності платформ з технікою та вантажами до
завантаження у повітряні судна, оформлення документації i підготовка обслуги
(екіпажів) до десантування.
Всі етапи підготовки техніки i вантажів до десантування на парашутних
платформах, розподіляються на ряд окремих операцій. Виконання кожної операції
перевіряється командиром обслуги (екіпажу), а перевірка кожного виконаного етапу
проводиться особисто командиром підрозділу.
284. Основні команди, які подаються під час підготовки техніки та вантажів
до десантування на парашутних платформах: “Рота (батарея, взвод, обслуга, екіпаж),
розвантажити парашутні платформи i підготовити робочі місця для швартовки”;
“Рота (батарея, взвод, обслуга, екіпаж), перевірити i підготувати для швартування на
платформи, техніку та вантажі”; “Рота (батарея, взвод, обслуга, екіпаж), завантажити
i зашвартувати техніку та вантажі на парашутні платформи”; “Рота (батарея, взвод,
обслуга, екіпаж), змонтувати на об’єкти багатокупольні системи, встановити
автоматичні пристрої i піротехнічні засоби”; “Рота (батарея, взвод, обслуга, екіпаж),
підготувати об’єкти до транспортування”.
285. Контрольну перевірку готовності парашутних платформ з технікою та
вантажами до завантаження у повітряні судна проводять офіцери, які призначені
командиром військової частини зі складу допущених до цієї роботи наказом по
з’єднанню (військовій частині).
Перевірка проводиться безпосередньо на місцях підготовки парашутних
платформ до десантування.
Особлива увага під час контрольної перевірки звертається:
- на правильність центрування і надійність швартовки техніки та вантажу на
парашутній платформі;
- на справність та правильність монтажу усіх вузлів парашутних платформ;
- на правильність монтажу багатокупольної системи на об’єкті (техніки та
вантажів) та приєднання ланок до несучих вузлів парашутних платформ i
автоматичних пристроїв;
- на правильність укладки витяжної парашутної системи (далі -ВПС) та
відповідність довжини ланки ВПС положенню парашутної платформи у повітряному
судні;
108
- на правильність спорядження автоматичних пристроїв та їх кріплення на
об’єкті;
- на правильність спорядження механізмів розкривання замка кріплення
платформи (далі - ЗКП) (надійність кріплення витяжного шнура).
Контрольна перевірка проводиться за спеціально розробленою методикою.
Недоліки у підготовці платформ з технікою та вантажами до завантаження у
повітряне судно, виявлені під час контрольної перевірки, усуваються обслугою під
контролем командирів підрозділів.
Усунення недоліків перевіряється особами, які проводили контрольну
перевірку платформ, після чого вони підписують контрольний i завантажувальний
листи на кожну платформу та повітряне судно.
Завантаження техніки та вантажів

на парашутних платформах (парашутно-реактивних системах,
парашутних безплатформених системах) у повітряні судна
286. Завантаження техніки та вантажів на парашутних платформах (ПРС,

БПС) у повітряні судна проводяться згідно з планом завантаження техніки та
вантажів i посадки особового складу в повітряні судна, складеним штабом з’єднання
(військової частини), яка десантується та узгодженим зі штабом авіаційної
військової частини, яка здійснює десантування.
287. Доставка парашутних платформ з технікою та вантажами до повітряних
суден проводиться спеціально виділеним автотранспортом під керівництвом
старшого аеродромної групи. Кожен командир підрозділу особисто керує i
відповідає за своєчасну доставку парашутних платформ свого підрозділу до
повітряних суден та завантаження їх у повітряні судна.
Парашутні платформи подаються до повітряних суден i завантажуються у
порядку встановлення їх у повітряні судна, починаючи від носової частини.
Завантаження парашутних платформ у повітряне судно, їх кріплення до
монорельсу (до штанги i магістралей транспортера) виконується силами i засобами
екіпажу повітряного судна під керівництвом командира екіпажу. Монтаж витяжних
парашутних систем, кріплення карабінів витяжних шнурів виконується силами
обслуги під контролем борттехніка (бортінженера).
288. Завантаження техніки та вантажів, які десантуються у повітряне судно,
може здійснюватись із землі (бетону) або з кузова автомобіля (платформи,
причепа)електротельферами або завантажувальними електролебідками.
289. Після завантаження техніки та вантажів, які десантуються у повітряне
судно i остаточної підготовки їх до десантування, техніки з авіаційного десантного
обладнання (далі – АДО) та командири супроводжувальних обслуг, спеціально
призначені офіцери повітрянодесантної служби сумісно з бортовими техніками з
АДО проводять передполiтний огляд десантного обладнання повітряних суден,
техніки та вантажів, що десантуються, за спеціально розробленою методикою для
109
кожного типу засобів десантування, оглядають пристрої i вузли десантного
обладнання, перевіряють замикання замків ЗКП та установочні щілини, що
забезпечують безпечний вихід техніки та вантажів із повітряних суден. Офіцери
повітрянодесантної служби, командири супроводжуючої обслуги оглядають та
перевіряють пристрої i вузли засобів десантування завантаженої техніки та вантажів,
які забезпечують нормальну роботу після виходу техніки із повітряного судна.
Після закінчення перевірки та визначення готовності парашутних платформ
до десантування особи, які проводили перевірку, проставляють у завантажувальних
листах під графою: “Готовність парашутної платформи до десантування перевірив”
свої прізвища i підпис. Один екземпляр завантажувального листа залишається у
командира екіпажу повітряного судна, інший здається у штаб військової частини,
яка десантується.
Обов’язки посадових осіб під час завантаження техніки та вантажів,

які підготовлені до десантування у повітряні судна
290. Старший аеродромної групи організовує доставку засобів десантування з

технікою та вантажами до повітряних суден та завантаження їх у повітряні судна.
- узгоджувати зі штабом авіаційної військової частини всі питання, які
пов’язані із завантаженням парашутних платформ у повітряні судна;
- у встановлений час подати засоби десантування для їх завантаження;
- призначити підрозділи i команди для завантаження засобів десантування у
повітряні судна;
- забезпечити перевірку готовності завантажених у повітряні судна засобів
- забезпечити підтримку десантними підрозділами порядку на аеродромі,
визначити i перевірити шляхи руху автотранспорту у межах аеродрому;
- забезпечити дотримання правил безпеки під час транспортування платформ,
висування техніки та вантажів і завантаження їх у повітряні судна;
- постійно мати точні дані про хід завантаження техніки та вантажів у
повітряні судна, про кількість особового складу, техніки, вантажів, які десантуються
з даного аеродрому.
291. Командир підрозділу, який десантує техніку та вантажі, зобов’язаний:
- до початку завантаження засобів десантування у повітряні судна отримати у
штабі своєї військової частини (у старшого аеродромної групи) необхідні дані із
плану завантаження i знати кількість повітряних суден, які виділені для
десантування техніки та вантажів підрозділів, місця їх стоянки i бортові номери;
- провести інструктаж обслуги (екіпажів) про порядок доставки парашутних
платформ до повітряних суден, підготовку їх до завантаження i дотримання заходів
безпеки під час завантаження парашутних платформ у повітряні судна;
110
- визначити шляхи підвезення парашутних платформ (висування техніки) до
повітряних суден з урахуванням правил аеродромної служби;
- перевірити стан швартування техніки та вантажів на парашутних
платформах, парашутно-реактивних системах, безплатформених парашутних
системах монтажу багатокупольних систем та усунути силами розрахунків недоліки,
які можуть виникнути у процесі транспортування парашутних платформ до
повітряних суден;
- керувати доставкою парашутних платформ, техніки та вантажів до
повітряних суден, підготовкою та завантаженням їх;
- у присутності борт-техніка (бортінженера) зняти запобіжні чеки i передати їх
штурману;
- спільно з борттехніком (бортінженером) перевірити у повітряному судні
готовність платформи до десантування i доповісти командиру військової частини
(старшому аеродромної групи) про кількість підготовленого до десантування
особового складу, техніки та вантажів.
292. Командир обслуги (старший команди) відповідає за остаточну
підготовку засобів десантування у повітряному судні до десантування.
- доповісти командиру екіпажу повітряного судна про прибуття парашутних
платформ, техніки та вантажів, їх готовність до завантаження, кількість особового
складу в обслузі і подати завантажувальний лист;
- виконувати вказівки керівника завантаження;
- керувати роботою обслуги під час завантаження i підготовки парашутних
платформ, техніки та вантажів до десантування;
- під час завантаження парашутних платформ, техніки та вантажів у повітряне
судно виконувати вказівки командира екіпажу повітряного судна;
- після готовності парашутних платформ, техніки та вантажів до десантування
доповісти командиру підрозділу.
293. Обслуга (екіпаж) зобов’язаний:
- мати необхідний комплект засобів для остаточної підготовки парашутних
платформ, парашутно-реактивних систем, безплатформених парашутних систем до
- усунути недоліки у підготовці парашутних платформ i парашутних систем,
які виявлені під час огляду;
- допомагати екіпажу повітряного судна під час завантаження парашутних
платформ у повітряне судно та виконанні остаточних робіт у повітряному судні;
- спільно з екіпажем повітряного судна провести монтаж витяжних
парашутних систем, приєднати карабіни до шнурів розкриття і зачепити їх за трос
повітряного судна;
- завантажити на автотранспорт колеса від платформ, завантажених у
повітряне судно, буксировочний поводок i відправити їх на збірний пункт.
111
Підготовка техніки до десантування
на парашутно-реактивних системах
294. Підготовка техніки до десантування на парашутно-реактивних системах

(далі - ПРС) включає:
- підготовку техніки до монтажу на неї парашутно-реактивних систем;
- укладку парашутних систем;
- підготовку блоків порохових реактивних двигунів (далі - ПРД);
- монтаж парашутних систем i блоків ПРД на парашутні площадки;
- монтаж складових частин ПРС для зберігання i транспортування її на техніці
“по похідному”;
- переведення складових частин ПРС з похідного стану у стан для
завантаження у повітряне судно.
Фото 21
БМД-2 на парашутно-реактивної системі ПРСМ-916
Парашутно-реактивнi системи зберігаються i перевозяться у похідному стані

на техніці, яка десантується.
У місцях підготовки аеродромних груп до десантування парашутно-реактивнi
системи переводяться із похідного положення у положення для завантаження у
повітряне судно, визначається i встановлюється довжина щупів.
Рух техніки до повітряних суден проводиться у максимальній готовності i у
порядку черги її завантаження у повітряні судна. Біля вантажних люків повітряних
суден проводиться кінцева підготовка техніки до завантаження її у повітряні судна.
Завантаження техніки, що підготовлена до десантування на ПРС, аналогічно
завантаженню парашутних платформ. Після завантаження та остаточної підготовки
у повітряному судні командир підрозділу разом із борттехніком (бортінженером)
112
проводить передполiтний огляд готовності техніки до десантування. Закінчивши
огляд, командир підрозділу знімає запобіжні ковпачки із щупів, віддає їх
борттехніку (бортінженеру) та оформляє завантажувальний лист.
Підготовка техніки до десантування на

парашутних безплатформених системах
295. Підготовка техніки до десантування на парашутних безплатформених

системах (далі – ПБС) включає:
- підготовку техніки до монтажу на неї ПБС;
- укладку парашутних систем та монтаж їх на парашутні площадки;
- підготовку амортизуючої системи;
- монтаж ПБС для зберігання i транспортування її на техніці “по-похідному”;
- переведення ПБС з похідного стану у бойовий (положення для завантаження
у повітряне судно).
Фото 21
БМД-1 підготовленая до десантування на ПБС-915 (комплексі «Шельф»)
Парашутні безплатформені системи зберігаються i перевозяться у похідному

стані на техніці, яка десантується.
У місцях підготовки аеродромних груп до десантування безплатформені
парашутні системи переводяться із похідного положення у положення для
завантаження у повітряне судно. Рух техніки до повітряних суден проводиться у
максимальній готовності i у порядку черги її завантаження у повітряні судна.
Завантаження техніки, яка підготовлена до десантування на БПС, аналогiчно
завантаженню парашутних платформ. За умов несправності електротельферів та
електролебідок завантаження бойової техніки може проходити своїм ходом. Після
113
завантаження та остаточної підготовки у повітряному судні командир підрозділу
разом із борттехніком (бортінженером) проводить передполiтний огляд готовності
техніки до десантування.
Особливості підготовки вантажів

до десантування у парашутній десантній тарі
296. У легкій парашутній десантній тарі (фото 22-25), десантуються

боєприпаси, стрілецька та протитанкова зброя, легкі міномети, продовольство,
інженерне майно, пальне та інші вантажі загальною вагою до 127 кг., а на
спеціальних вантажних платформах із амортизаторами високої енергомiсткостi
десантуються вантажі вагою до 500 кг.
Параутно-вантажна Парашутно-десантна система
система ПГС-500 бочка ПДСБ-1
Парашутно-десантний Парашутно-десантні
м’який мішок ПДММ-47 універсальні ремені ПДУР-47
114
297. Підготовка вантажів до десантування у парашутній десантній тари
включає:
- укладку вантажних парашутів;
- упакування вантажів у парашутно-десантну тару;
- монтаж вантажних парашутів на парашутно-десантну тару;
- завантаження вантажів, що упаковані у парашутно-десантну тару, у літак.
Кожен вантажний парашут укладають два чоловіка, один з них призначається
укладуючим, він же відповідає за укладку даного парашуту. Укладка проводиться
поетапно, кількість та зміст етапів визначаються спеціальними інструкціями у
залежності від типу парашуту. Кожен етап ретельно контролюється командиром
підрозділу (старшим команди) та офіцером повітрянодесантної служби.
Відомості про укладку парашуту заносяться у паспорти, в журнал обліку
закріплення повітрянодесантної техніки та обліку укладки парашутів.
298. Упакування вантажів у парашутно-десантну тару проводиться у
приміщенні чи на відкритій площадці. Під час упакування боєприпасів та вибухових
речовин площадки вибираються на відстані не ближче 100 м від місць розташування
особового складу.
На кожен пункт упакування вантажів призначається офіцер, що відповідає за
організацію i контроль упакування вантажів і офіцер повітрянодесантної служби для
контролю за правильністю підготовки вантажів до десантування.
Особовий склад, виділений для упакування вантажів у парашутно-десантну
тару, розподіляється на групи, чисельність яких визначається у залежності від
характеру вантажу i трудомісткості роботи.
299. Монтаж вантажного парашуту до парашутно-десантної тари включає
кріплення парашуту до парашутно-десантної тари, кріплення світломаяку, установку
дистанційного приладу.
300. Завантаження вантажів у літаки проводиться командирами, що призначені
від частини, яка десантується у відповідності з планом завантаження. Чисельність i
кількість команд визначається у кожному окремому випадку у залежності від
характеру вантажу, кількості виділених для десантування літаків i часу, відведеного
на завантаження.
115
Додаток 1 до п. 5 Настанови
Документи, які розробляються, ведуться

у армійських корпусах, з’єднаннях (військових частинах) і ВВНЗ, підрозділах з
питань організації повітрянодесантної підготовки
Армійський корпус
(військова частина)
№ Найменування документів
п/п
Підрозділ
З’єднання
ВВНЗ
Накази
1 Про організацію повітрянодесантної підготовки та підготовки особового
складу військової частини до здійснення стрибків з парашутом у військовій + +
частині
2 Про допуск особового складу до виконання стрибків з парашутом + +
3 Про допуск офіцерів повітрянодесантної служби до самостійної роботи з
підготовки особового складу до здійснення стрибків з парашутом, контролю + +
у підготовці техніки та вантажів до десантування
4 Про призначення випускаючих з повітряних суден + +
5 Про призначення керівників стрибків з парашутом з повітряних суден
(додаток: Оціночна відомість прийняття заліків від офіцерів призначених + +
керівниками стрибків з парашутом)
6 Про закріплення офіцерів повітрянодесантної служби за підрозділами, які не
+ +
мають офіцерів повітрянодесантної служби згідно з штатом
7 Про призначення комісії по проведенню технічного огляду тренажерів
+ +
(снарядів) повітрянодесантного комплексу
8 Про проведення технічного огляду та обслуговування тренажерів (снарядів)
+ +
повітрянодесантного комплексу
9 Про допуск тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу
+ +
військової частини до проведення занять з повітрянодесантної підготовки
10 Про закріплення тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу за
+ +
підрозділами військової частини
11 Про створення нештатної спортивної парашутної команди військової
+ +
частини
12 Про організацію виконання стрибків з парашутом особовим складом
+ +
військової частини з повітряного судна
13 Про організацію десантування особового складу комбінованим способом
+ +
під час тактичних навчань
14 Про проведення залікової сесії з повітрянодесантної підготовки з
військовослужбовцями військової частини (додаток: Графік проведення
+ +
консультацій та здачі залікової сесії з повітрянодеаентної підготовки з
військовослужбовцями)
15 Про результати здачі залікової сесії з повітрянодесантної підготовки
військовослужбовцями військової частини (додаток: Оціночна відомість
+ +
військовослужбовців, які зачаються до залікової сесії з повітрянодесантної
підготовки; Акт результатів здачі залікової сесії з повітрянодесантної
116
підготовки військовослужбовцями військової частини; Таблиця здачі
залікової сесії з повітрянодесантної підготовки військовослужбовцями
військової частини)
16 Про визначення кандидатів на присвоєння спеціального звання “Інструктор
+ +
парашутно-десантної підготовки”
17 Про призначення комісії по проведенню іспитів на присвоєння
+ +
(підтвердження) класної кваліфікації
18 Про допуск особового складу до виконання стрибків з парашутом + +
19 Про присвоєння спеціального звання “Парашутист-відмінник” + +
20 Про виплату надбавки за особливі умови служби та зарахування вислуги
+ +
років у пільговому обчисленні особовому складу військової частини
21 Про виплату грошової винагороди за здійснені стрибки з парашутом + +
22 Про організацію виконання стрибків з парашутом особовим складом
нештатної спортивно-парашутної команди військової частини з повітряного + +
судна
23 Про призначення комісії для закладки на зберігання повітрянодесантної
+ +
техніки в режимі бойової готовності
Журнали
24 Журнал кількісного та якісного обліку стрибків з парашутом особового
+ +
складу військової частини (ВНЗ)
24.1 Журнал кількісного та якісного обліку стрибків з парашутом особового +
складу батальйону (дивізіону) військової частини
24.2 Журнал закріплення людських парашутів і парашутних приладів, +
кількісного, якісного обліку стрибків з парашутом особового складу
25 Журнал обліку травм отриманих військовослужбовцями на заняттях з
+ + +
повітрянодесантної підготовки і під час здійснення стрибків з парашутом
26 Журнал обліку класних фахівців повітрянодесантної служби + +
27 Журнал обліку військовослужбовців, які мають спеціальне звання
+ +
“Інструкторів парашутно-десантної підготовки”
28 Журнал обліку видачі і надходження довідок про здійснення стрибків з
+ + +
парашутом військовослужбовцями військової частини
29 Журнал обліку стрибків з парашутом офіцерів, прапорщиків і
+ +
військовослужбовців військової служби за контрактом
30 Журнал обліку занять на тренажерах (снарядах) повітрянодесантного
+
комплексу (наземне відпрацювання елементів стрибка з парашутом)
31 Журнал обліку передстрибкової підготовки на тренажерах (снарядах)
+
32 Журнал обліку інструктажу випускаючих з повітряних суден на
+
повітрянодесантному комплексі
33 Журнал обліку інструктажу випускаючих з повітряних суден на аеродромі +
(старті)
34 Журнал реєстрації десантників на аеродромі (старті) +
35 Журнал обліку десантування особового складу, бойової техніки, вантажів та +
робота повітрянодесантної техніки на площадці приземлення
36 Журнал інструктажу керівників стрибків з парашутом і наряду по +
забезпеченню стрибків з парашутом
37 Журнал обліку занять із швартовки бойової техніки, вантажів та + +
завантаження її у повітряне судно
38 Журнал закріплення повітрянодесантної техніки та обліку укладки + +
парашутних систем
39 Журнал обліку роботи повітряного судна під час забезпечення стрибків з + +
парашутом
117
40 Журнал обліку виконання наказів та розпоряджень щодо +
повітрянодесантної підготовки
41 Журнал подачі рапортів чергових офіцерів повітрянодесантної служби +
42 Журнал обліку метеорологічного спостереження військової частини +
Плани, відомості, акти
43 Список-відомість особового складу підрозділу, призначеного до виконання
стрибків з парашутом із повітряного судна і видачі грошового +
винагородження за виконані стрибки з парашутом
44 Відомість якісного стану виконання стрибків з парашутом + +
45 Формуляр на повітрянодесантний комплекс (Пояснення до заповнення та
+
ведення формуляра повітрянодесантного комплексу)
46 Акт проведення технічного огляду та випробування снарядів (тренажерів)
+
47 Посадочний лист для десантування особового складу із повітряного судна +
48 Список особового складу який перевозиться повітряним судном +
49 Контрольний лист швартування бойової техніки (вантажів) на парашутну
+ +
платформу і монтажу БКС (ПРС)
50 Лист завантаження на десантування особового складу і бойової техніки
+
(вантажів) із повітряного судна
51 Донесення про результати аналізу відмов і несправностей
+
повітрянодесантної техніки, виявлених у військовій частині
52 План технічного обслуговування тренажерів (снарядів) повітрянодесантного
+
комплексу
53 Технологічна карта робіт та обслуговування тренажерів (снарядів)
+
повітрянодесантного комплексу виготовлених у військовій частині (ВНЗ)
54 Відомість закріплення парашутних систем та парашутних приладів за
+ +
особовим складом військової частини (ВНЗ)
55 Контрольна відомість укладки людських десантних парашутів особовим
+
складом
56 Особистий план бойової підготовки: розрахунок на десантування +
57 Місячний план відділення (служби) повітрянодесантної підготовки і +
офіцерів повітрянодесантної служби
58 Паспорти та акти на тренажери (снаряди) повітрянодесантного комплексу +
59 План створення та удосконалення навчально-матеріальної бази з +
118
Варіант
до додатка 1 п. 1 Настанови
Наказ
командира військової частини А1111
Про організацію повітрянодесантної

підготовки та підготовки особового складу
військової частини до здійснення стрибків з
парашутом у 2006 навчальному році
Повітрянодесантна підготовка є основним предметом бойової підготовки

підрозділів, військових частин (з’єднань), служба особового складу яких пов’язана зі
стрибками з парашутом. Вона повинна забезпечувати постійну готовність особового
складу, техніки та вантажів до десантування з повітряних суден.
Основне завдання повітрянодесантної підготовки – навчити особовий склад
здійсненню стрибків з парашутом з повітряних суден з повним бойовим
спорядженням, вдень і вночі, в простих і складних метеорологічних умовах у будь-
яку пору року і на різноманітній місцевості, а також у визначені строки готувати
техніку і вантажі до десантування парашутним способом.
Для виконання вимог “Настанови з повітрянодесантної служби”, наказу
заступника Міністра оборони України – командувача Сухопутними військами
Збройних Сил України № 5 від 20.09.1994 року і організаційно-методичних вказівок
щодо підготовки військ на 2006 рік та з метою якісної підготовки особового складу
військової частини і підрозділів до здійснення стрибків з парашутом
НАКАЗУЮ:
1. Командиру військової частини А1110, командирам батальйонів та

підрозділів військової частини А1111, офіцерам повітрянодесантної служби
забезпечити якісне виконання програми повітрянодесантної підготовки з усіма
категоріями військовослужбовців, підвищити вимоги до рівня підготовки керівників
занять, наявності і стану навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної
підготовки.
Заборонити використання під час проведення занять неполагодженого
обладнання та тренажерів.
2. Заняття з повітрянодесантної підготовки проводити у складі підрозділів
під керівництвом командирів взводів, рот (батарей) та офіцерів повітрянодесантної
служби. За підрозділами, у яких вони відсутні, закріпити найбільш підготовлених
офіцерів з управління і штабів батальйонів (дивізіонів). Відрив усіх категорій
військовослужбовців від занять з повітрянодесантної підготовки розцінювати як
грубе порушення навчального процесу; винних у цьому притягати до
відповідальності.
119
Відповідно до вимог наказу Головнокомандувача Сухопутними військами
Збройних Сил України від 20.09.1994 року № 5, заборонити призначення офіцерів і
прапорщиків повітрянодесантної служби у відрядження, наряди та виконання інших
завдань, які не пов’язані з підготовкою особового складу до здійснення стрибків з
парашутом.
Особливу увагу на заняттях звертати на недостатньо підготовлених
військовослужбовців і тих, які мають велику перерву у здійсненні стрибків з
парашутом. Під час самостійної підготовки проводити з ними додаткові заняття.
Планувати і проводити не більше восьми годин занять з повітрянодесантної
підготовки на добу. Заборонити проведення укладок парашутів та організацію
навчально-тренувальних стрибків у вихідні та святкові дні.
3. Укладки парашутів проводити у суворій відповідальності з вимогами
інструкцій; при цьому кожний парашутист укладає свій парашут під тройним
контролем: командира взводу, командира роти, офіцера повітрянодесантної служби.
На укладки парашутів виділяти не менше шести годин навчального часу. Шостий
етап укладки закінчувати кріпленням зброї та спорядження на парашутистів у
обмундируванні, у якому плануються здійснюватися стрибки з парашутом з
підгонкою підвісної системи.
4. Визначити у кожному батальйоні (дивізіоні) перші роти (в підрозділах
управління), взводи для укладки парашутних систем та швартовки військових
вантажів, а також використання на показових та інструкторсько-методичних
заняттях. Заступникам командирів частин (батальйонів) з повітрянодесантної
підготовки забезпечити відповідний рівень таких підрозділів, для чого своєчасно
планувати спільно зі штабами військових частин необхідний обсяг та тематику
занять.
5. Заняття з наземного відпрацювання елементів стрибка з парашутом
проводити не рідше одного разу на тиждень по дві години з повним охопленням
особового складу, у тому числі поміж періодами навчання; при цьому не менше
одного разу на місяць – вночі. На другий тиждень кожного місяця планувати
обов’язкові тренування з незапланованого та ненавмисного приводнення, а на
четвертий – по застосуванню запасного парашута з використанням зменшених
макетів та складанню основного парашута після приземлення. У кінці кожного
заняття з наземної підготовки відпрацювати дії особового складу під час
приземлення на перешкоди. Навчати особовий склад свідомим діям у повітрі,
доведеним до автоматизму.
Домагатися усвідомлення кожним парашутистом, що невмілі дії приводять
до випадків з тяжкими наслідками.
6. Усьому особовому складу, який не має стрибків з парашутом, здійснити не
меньш п’яти стрибків з висотного тренажера.
З офіцерським складом, командирами підрозділів, офіцерами управління
заняття з наземного відпрацювання елементів стрибка планувати та проводити
щомісяця у середу кожного четвертого тижня.
120
Передстрибкові тренування з усіма категоріями військовослужбовців,
призначених на стрибок з парашутом, проводити напередодні стрибків з парашутом
по корабельних групах. Парашутистів у потоках розподіляти суворо за вагою. Перед
здійсненням стрибків з парашутом особовому складу надати не менше 7 годин сну, а
у дні здійснення стрибків з парашутом організувати трьохразове харчування
переважно гарячою їжею.
7. Перед проведенням тактичних навчань з десантуванням парашутним
способом з особовим складом, який призначений для здійснення стрибків з
парашутом, додатково проводити не менше, ніж два заняття з наземної підготовки
майбутнього стрибка з парашутом та по одному тренуванню зі швартовки техніки та
вантажів.
8. У підрозділах, які мають на озброенні техніку та вантажі, призначені для
десантування, кожний місяць проводити заняття з вивчення повітрянодесантної
техніки та тренування у швартовці.
Не менше одного разу на три місяці проводити тренування у завантаженні
техніки та вантажів, підготовлених до десантування, у повітряні судна,
пристосовуючи терміни до здійснення стрибків з парашутом та тактичних навчань з
їх участю.
9. Для проведення контрольно-перевірочних занять з повітрянодесантної
підготовки призначити в наказах комісію з числа офіцерів, які можуть вірно та
методично грамотно оцінити знання і навики молодого поповнення, визначити його
готовність до стрибка з парашутом. Військовослужбовці, які здали заліки з
повітрянодесантної підготовки на оцінку “задовільно” і нижче, до стрибків з
парашутом не допускати. Організувати з ними додаткові заняття до повного
засвоєння програми повітрянодесантної підготовки, після чого знову прийняти
заліки та визначити їх готовність до стрибків з парашутом.
10. Звертати особливу увагу на підготовку випускаючих та їх помічників.
На початку навчального року провести їх підбір та організувати з ними
чотирьохгодинні заняття по вивченню обов’язків випускаючих та їх помічників і
тренування у практичних діях на тренажерах повітряних суден. Прийняти від
випускаючих заліки і наказом командира військової частини допустити до
виконання обов’язків випускаючих. Під час здійснення стрибків з парашутом
молодим поповненням випускаючі не здійснюють стрибок з парашутом.
Заступникам командирів батальйонів (дивізіонів) з повітрянодесантної
підготовки в день проведення передстрибкового тренування з випускаючими та їх
помічниками проводити практичне тренування та інструктаж на тренажерах
Заступнику командира – начальнику повітрянодесантної служби (заступнику
командира з повітрянодесантної підготовки) – проводити інструктаж з
випускаючими перед здійсненням стрибків з парашутом у реальному повітряному
судні з одягнутими парашутами.
121
11. Командирам підрозділів виключити випадки допуску до стрибків з
парашутом недостатньо підготовлених парашутистів.
Командирам взводів, рот (батарей) стрибки з парашутом здійснювати зі
своїми підлеглими підрозділами, вести спостереження за їх діями, робити
конкретний аналіз і вживати заходів щодо усунення недоліків.
Черговим офіцерам повітрянодесантної служби на старті ретельно
перевіряти картки-замінювачі паспортів парашутних систем. Перевірку парашутів у
“козлах” проводити тільки зі зняттям з верхньої частини ранця парашута
стабілізуючого парашута і подальшим його монтажем.
12. Командирам підрозділів вжити усіх заходів щодо усунення травматизму
на заняттях з повітрянодесантної підготовки та під час здійснення стрибків з
парашутом.
13. Збереження повітрянодесантної техніки у режимі бойової готовності
організувати таким чином, щоб було можливо скоротити час на доставку до
аеродромів (стартів) зльоту та підготовку до десантування.
Перед здійсненням стрибків з парашутом із літака Іл-76 проводити
перевірку тканини основних куполів на приладі ПР-200 та їх переукладку.
Заборонити десантування військовослужбовців на швидкості польоту літака більш
ніж 300 км/год із загальною вагою парашутистів до 120 кг.
Командирам військових частин та підрозділів, які входять до складу
об’єднаних сил швидкого реагування, повітрянодесантну техніку зберігати у
автопотягах, підготовлену до десантування.
14. Закладку повітрянодесантної техніки на збереження провести
спеціальною комісією, призначеною наказом командирів військових частин
відповідно до інструкції щодо утримання повітрянодесантної техніки у режимі
бойової готовності.
15. Розвантажувати автомобілі та причепи для використання на роботах, які
не пов’язані зі зберіганням повітрянодесантної техніки у режимі бойової готовності,
дозволяти тільки за письмовим наказом командира військової частини.
16. Відповідальність за постійну готовність повітрянодесантної техніки до
застосування її за прямим призначенням, її справність та укомплектованість несуть
командири підрозділів, за якими ця техніка закріплена, незалежно від місця її
зберігання.
17. На повітрянодесантну техніку та майно, яка підлягає вивозу за
сигналами, завчасно оформляються накладні у двох примірниках.
18. Списки осіб, які мають право на отримання повітрянодесантної техніки
та майна, затверджуються начальником штабу військової частини та зберігаються на
складі разом з накладними на видачу повітрянодесантної техніки та майна за
сигналами.
19. Людські парашутні системи та приладдя для укладки закріпити за
підрозділами і зберігати завантаженими у контейнерах на автомобілях (причепах) по
122
аеродромних групах. Парашути та контейнери повинні бути опечатані печатками
командирів підрозділів.
20. Переукладку парашутів проводити:
людські парашутні системи – не менше одного разу на три місяці;
парашутно-вантажні системи (малогабаритної тари) – один раз на рік;
парашутні-вантажні системи (важкої повітрянодесантної техніки) – один раз
на два роки.
21. По закінченню навчань з десантуванням техніки, вантажів або здійснення
планових стрибків з парашутом повітрянодесантну техніку приводити у бойовий
стан в терміни:
людські парашутні системи – до 3-х діб;
парашутно-вантажні системи (малогабаритної тари) – до 10-ти діб;
парашутні-вантажні системи (важкої повітрянодесантної техніки) – до 30 діб.
22. Заступнику командира військової частини – начальнику
повітрянодесантної служби провести збори:
зі штатними та позаштатними інструкторами з підготовки вантажів та
озброєння до десантування (березень, серпень) по п’ять днів;
штатними та позаштатними приладистами військової частини (квітень,
жовтень) – п’ять днів;
командиром ремонтного взводу, начальниками майстерень ПДТ,
начальниками складів ПДТ (лютий) – п’ять днів.
23. Технічний огляд повітрянодесантної техніки та проведення
регламентних робіт з парашутними приладами планувати та проводити згідно з
вимогами керівних документів. Якість проведення технічного огляду та ремонт
повітрянодесантної техніки перевіряти у складі комісії, призначеної наказом
командира військової частини.
24. У кожному підрозділі мати переносну навчально-матеріальну базу з
Заступникам командирів підрозділів – інструкторам повітрянодесантної
підготовки – постійно слідкувати за її станом та удосконалювати перед кожним
навчальним періодом.
25. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника командира–
начальника повітрянодесантної служби військової частини А1111.
26. Наказ довести до усього особового складу військової частини.
Командир військової частини А1111

підполковник О.М.ШВЕЦЬ
123
Варіант
Наказ
Про допуск особового складу військової

частини до виконання стрибків з
парашутом у 2006 навчальному році
На підставі акту №193/149 від 3 грудня 2005 року, затвердженого

командиром військової частини А1111
НАКАЗУЮ:
1. Допустити до здійснення стрибків з парашутом у 2006 навчальному році

особовий склад військової частини, який здав заліки з повітрянодесантної підготовки
з оцінкою не нижче “добре”, у кількості 827 (вісімсот двадцять сім) чоловік.
2. Наказ довести до всього особового складу військової частини.

підполковник К.Є. МАСЛЄНІКОВ
124
Варіант
Наказ
Про допуск офіцерів повітрянодесантної

служби до самостійної роботи з підготовки
особового складу до здійснення стрибків з
парашутом, контролю у підготовці техніки
та вантажів до десантування у 2006
навчальному році
Згідно з вимогами Настанови з повітрянодесантної служби, затвердженої

командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України від 17 травня 2006 року
№ 205, інструкції щодо здійснення стрибків з парашутом, з метою забезпечення
безпеки стрибків з парашутом у 2006 навчальному році
НАКАЗУЮ:
1. Допустити до самостійної підготовки особового складу до здійснення

стрибків з парашутом типу: ДПС, Д-6, Д-6 серії 4, Д-5 серії 2, ЗПС, З-5, З-5 серії 4 з
повітряних суден і перевірки на контрольних лініях старту, а також до самостійного
контролю у підготовці техніки та вантажів до десантування парашутним способом з
усіх типів повітрених суден нижче поіменованих офіцерів:
підполковника Котляра С.П.;
майора Топсахалова Ю.К.;
майора Янішевського В.А.;
майора Загребельного О.М.;
майора Грохольського А.С.;
2. Допустити до самостійної підготовки особового складу пошуково-
рятувального взводу:
підполковника Котляра С.П.;
старшого прапорщика Ковальчука Є.В.;
прапорщика Дзюбу І.Л.
3. Черговими приладистами призначити:
майора Рожка В.П.;
старшого прапорщика Костюченка О.М.;
старшого прапорщика Лебедєва Г.В.;
старшого прапорщика Сагая С.П.;
125
прапорщика Щипанського А.А.
4. Черговими приладистами для перевірки пошуково-рятувального взводу
призначити:
старшого прапорщика Ковальчука Є.В.
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника командира
– начальника повітрянодесантної служби військової частини А1111.
6. Наказ командира військової частини А1111 від 17.11.2004 року № 1138
вважати таким, що втратив чинність.
7. Наказ довести до всього особового складу військової частини.

126
Варіант
Наказ
Про призначення випускаючих з повітряних

суден у 2006 навчальному році

№ 205 та з метою безпечного здійснення стрибків з парашутом у 2006 навчальному
році
НАКАЗУЮ:
1.Випускаючими з вертольота Мі-8, літака Ан-2 призначити:
Інструктора ПДП підполковника Масленнікова К.Є.;
Інструктора ПДП підполковника Ольшанського С.І.;
Інструктора ПДП підполковника Шевчука П.П.;
Інструктора ПДП підполковника Сірого В.В.;
Інструктора ПДП майора Грищенка В.Л.;
Інструктора ПДП прапорщика Погановського О.В.;
Інструктора ПДП майора Коваленка О.В.;
Інструктора ПДП капітана Чулкова В.В.
2. Випускаючими з літаків Іл-76МД, Ан-26, Ан-72 призначити:
Інструктора ПДП підполковника Ольшанського С.І.
Інструктора ПДП підполковника Шевчука П.П.
Інструктора ПДП підполковника Сірого В.В.
Інструктора ПДП майора Гонту С.О.
Інструктора ПДП майора Грищенка В.Л.
3. Заступнику командира – начальнику повітрянодесантної служби військової
частини спланувати та до 18.11.2005 року провести заняття з випускаючими з
повітряних суден по знанню Настанови з повітрянодесантної служби, прийняти від
них заліки, оформити документально та подати мені на затвердження до 20.11.2005
року.
4. Наказ довести до офіцерів та прапорщиків військової частини.

підполковник С.І.ОЛЬШАНСЬКИЙ
127
Варіант
Наказ
Про призначення керівників стрибків з

парашутом з повітряних суден у 2006

№ 205 та інструкцією щодо організації стрибків з парашутом у 2006 навчальному
році
НАКАЗУЮ:
1. Керівниками стрибків з парашутом у 2006 навчальному році призначити:

підполковника Швеця О.М. – інструктора ПДП, посвідчення № 22807, наказ
командира військової частини А1120 від 17.6.1992 року № 75;
підполковника Котляра С.П – інструктора ПДП, посвідчення № 18096, наказ
командира військової частини А1120 від 24.7.1982 року № 78;
2. Під час виконання стрибків з парашутом спортивно-парашутною командою
військової частини керівниками стрибків у 2006 навчальному році призначити:
майора Харькова П.В. – інструктора ПДП, посвідчення № 289, наказ
командира військової частини А1120 від 12.01.1999 року № 10.
3. Заступнику командира – начальнику повітрянодесантної служби військової
частини А1111 – організувати та до 14.11.2005 року провести заняття з
призначеними військовослужбовцями щодо знання Настанови з повітрянодесантної
служби, обов’язків керівника стрибків, інших керівних документів з
повітрянодесантної підготовки після чого прийняти заліки від них, оформити
документально та подати мені на затвердження до 15.11.2005 року.
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника штабу
військової частини А1111.
6. Наказ довести до особового складу військової частини в частині, що його
стосується.

полковник К.Є.МАСЛЕННІКОВ
128
Додаток
до варіанта 1 п. 5 Настанови
ЗАТВЕРДЖУЮ
полковник К.Є.Масленніков
“___” ________ 20__ р
ОЦІНОЧНА ВІДОМІСТЬ
прийняття заліків від офіцерів
призначених керівниками стрибків з парашутом
№ Спеціальне Військове Прізвище та

Оцінка Примітки
з/п звання звання ініціали
1. полковник Масленніков К.Є. відмінно
Інструктор ПДП
2. підполковник Швець О.М. відмінно
3. підполковник Котляр С.П. відмінно
4. підполковник Потєхін П.Г. відмінно
5. майор Харьков П.В. відмінно
Заступник командира –
начальник повітрянодесантної служби
військової частини А1111
полковник К.Є.МАСЛЕННІКОВ
129
Варіант
Наказ
Про закріплення офіцерів

повітрянодесантної служби за
підрозділами, які не мають офіцерів
повітрянодесантної служби згідно з
штатом у 2006 навчальному році
З метою якісного проведення занять з повітрянодесантної підготовки,

підготовки особового складу, техніки та вантажів до десантування у підрозділах, в
яких штатом не передбачені посади офіцерів повітряно-десантної підготовки
НАКАЗУЮ:
1. Призначити офіцерів повітрянодесантної служби для здійснення контролю

за проведенням занять з повітрянодесантної підготовки, укладки людських
десантних парашутів, підготовки техніки та вантажів до десантування:
За управлінням військової частини А1111;
пошуково-рятувальним взводом;
майора Харькова П.В.
За зенітно ракетно-артилерійською батарею;
розвідувальною ротою;
взводом управління начальника протиповітряної оборони;
майора Мієрзона І.В.
За роту снайперів;
роту десантного забезпечення;
.майора Загребельного О.М.
2. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника командира

– начальника повітрянодесантної служби військової частини А1111.
4. Наказ довести до військовослужбовців у частині, що їх стосується.

130
Варіант
Наказ
Про призначення комісії по проведенню

технічного огляду тренажерів (снарядів)

№ 205 з метою забезпечення техніки безпеки при проведенні занять на тренажерах
(снарядах) повітрянодесантного комплексу у 2006 навчальному році
НАКАЗУЮ:
1. Для перевірки технічного стану тренажерів (снарядів) повітрянодесантного

комплексу призначити комісію у складі: голова комісії – заступник командира
частини – начальник повітрянодесантної служби підполковник Сірий В.В. Члени
комісії: начальник відділення повітрянодесантної підготовки майор Коваленко О.В.,
начальник інженерної служби майор Бойштян В.Г., начальник медичного пункту
старший лейтенант Орленко О.О., начальник повітрянодесантного комплексу
прапорщик Антоненко О.А.
2. Технічний огляд повітрянодесантного комплексу провести у період з 1 по
11 листопада 2005 року.
3. В робочу команду в допомогу комісії на проведення технічного огляду
повітрянодесантного комплексу призначити 10 чоловік від роти десантного
забезпечення.
4. Комісії провести перевірку кожного тренажеру (снаряду)
повітрянодесантного комплексу на предмет подальшої їх придатності до
експлуатації за прямим призначенням, після перевірки тренажерів (снарядів)
повітрянодесантного комплексу скласти акт та проект наказу командира військової
частини про допуск кожного тренажеру (снаряду) окремо та повітрянодесантного
комплексу в цілому до експлуатації.
5. Комісію та особовий склад, який залучається для проведення технічного
огляду повітрянодесантного комплексу на період з 1 по 11 листопада 2005 року,
звільнити від нарядів та виконання інших робіт.

підполковник В.В.КОЛЬЧИК
131
Варіант
Наказ
Про допуск споруд повітрянодесантного

комплексу військової частини до проведення
занять з повітрянодесантної підготовки у 2006

№ 205, з метою забезпечення техніки безпеки при проведенні занять на
повітрянодесантному комплексі та наказом командира частини № 657 від 28.10.2005
року була призначена комісія для перевірки технічного стану тренажерів (снарядів)
Комісія у період з 1 по 11 листопада 2005 року провела перевірку технічного
стану тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу. За результатами
проведення технічного огляду
НАКАЗУЮ:
1. Згідно з актами технічного стану тренажерів (снарядів)

повітрянодесантного комплексу по кожному тренажеру (снаряду) за №№ 186/138,
187/138, 188/138, 189/138, 190/138, 191/138, 192/138 дозволити користуватися
тренажерами (снарядами) повітрянодесантного комплексу при проведенні занять з
повітрянодесантної підготовки під час проведення наземної підготовки.
2. Начальнику відділення повітрянодесантної підготовки зробити запис у
формулярах по кожному тренажеру (снаряду) про проведення технічного огляду та
про їх готовність до занять з наземного відпрацювання елементів стрибка з
парашутом.
3. Командирам підрозділів перед початком занять з наземної підготовки
проводити контрольний огляд необхідних тренажерів (снарядів)

132
Варіант
Наказ
Про закріплення тренажерів

(снарядів) повітрянодесантного
комплексу за підрозділами
військової частини
Згідно з вимогами Настанови з повітрянодесантної служби та з метою якісного та

бережливого використання тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу
проведення технічного огляду та ремонту, а також вдосконалення навчально-
матеріальної бази,-
НАКАЗУЮ:
1. Закріпити тренажери (снаряди) повітрянодесантного комплексу за

підрозділами частини:
- висотний тренажер - за 1 аемб;
- доріжка для укріплення голеностопів, трампліни, стелажі - за 3 аемб;
- макети літаків (вертолетів), місце для тренування гасіння
купола - за 2 аемб;
- стапеля підвісних систем, комплексний тренажер - за зрадн.
2. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника командира –

полковник Л.В.КІНДЕРКНЕХТ
133
Варіант
Наказ
Про створення нештатної спортивної

парашутної команди військової частини
А1111
З метою пропаганди парашутного спорту в аеромобільних військах,

підвищення рівня підготовки, обміну досвіду здійснення спортивних стрибків з
парашутом, здійснення показових стрибків з парашутом та розвитку парашутного
спорту в військовій частині,
НАКАЗУЮ:
1. Створити нештатну спортивну парашутну команду військової частини у

складі:
майор Грищенко В.Л.
майор Перець С.С.
майор Шадрін Р.В.
прапорщик Дяченко О.В.
прапорщик Вражнова О.С.
2. Посадових осіб нештатної спортивної парашутної команди призначити:
начальником нештатної спортивної парашутної команди та старшим
тренером – майора Коваленка О.В.
приладистом нештатної спортивної парашутної команди – прапорщика
Погановського О.В., прапорщика Дяченка О.В.
3. Заняття з спортсменами парашутистами проводити у години спортивно –
масової роботи та перед здійсненням стрибків з парашутом.
4. Нижче зазначених офіцерів повітрянодесантної служби допустити до
самостійного контролю у підготовці особового складу спортивної парашутної
команди до здійснення стрибків з парашутом типу: ПО-16, ПО-17, З-5, ПЗ-81:
майора Коваленка О.В.;
майора Шадріна Р.В.
5. У день здійснення стрибків з парашутом особовий склад нештатної
спортивної парашутної команди звільнити від нарядів та занять.

полковник В.В.КОЛЬЧИК
134
Варіант
Наказ
Про організацію виконання стрибків з

парашутом особовим складом військової
частини з повітряного судна
Згідно з планом бойової підготовки та з метою якісної організації проведення

стрибків з парашутом
НАКАЗУЮ:
1. 19 січня 2006 року з 8.00 до 16.00 годин особовому складу військової
частини А1111 здійснити стрибки з парашутом із вертольота Мі-8 за завданнями № 1
(з вертольота Мі-8 без зброї), № 2 (з вертольота Мі-8 зі зброєю та спорядженням):
швидкість польоту вертольота 120 – 140 км/год
висота десантування 600 – 800 м
площадка зльоту Терновка
кількість стартів один
площадка приземлення Єврейська могила
форма одягу зимова польова
2. Відповідальними посадовими особами і наряд по керівництву та
забезпеченню стрибків з парашутом призначити:
керівником стрибків з парашутом – підполковника Котляра С.П.;
помічником керівника стрибків з парашутом – майора Данюка В.В.;
черговими офіцерами повітрянодесантної служби на старті – подполковника
Люлька О.В., подполковника Бондаря В.Є;
черговими приладистами на старті – прапорщика Погановського О.В.,
прапорщика Сагая С.І.;
черговим офіцером повітрянодесантної служби на площадці приземлення –
майора Куза Ю.М.;
черговим на площадці приземлення – старшого лейтенанта Ушенка І.І. з
черговою командою для надання допомоги при приземленні та зборі
повітрянодесантної техніки та майна у кількості 16 чоловік від 2 аемдб;
черговим лікарем на аеродромі – прапорщика Черноусову О.Л.;
черговим лікарем на площадці приземлення – капітана Чернокала О.Г.;
команду по збору камер стабілізуючих парашутів які залишилися у
вертольоті після здійснення стрибків з парашутом, на площадці зльоту вертольота
135
два військовослужбовці від роти десантного забезпечення, відповідальним за їх
облік – прапорщика Дмитренка В.І.;
відповідальним за облік військовослужбовців на старті, які здійснюють
стрибки з парашутом – лейтенанта Старощука В.Ф.
3. Керівнику стрибків з парашутом інструктаж посадових осіб наряду та
командирів підрозділів, особовий склад яких залучається до стрибків з парашутом,
провести 18 січня 2006 року о 18.00 годині на повітряно-десантному комплексі.
4. Заступнику командира військової частини з логистики для доставки
особового складу та повітрянодесантної техніки на площадку зльоту та з площадки
приземлення виділити необхідну кількість автотранспорту відповідно до заявок
командирів підрозділів.
5. Начальнику зв’язку військової частини А1111 організувати провідний та
радіозв’язок: пункт постійної дислокації – площадка зльоту вертольота, площадка
зльоту вертольота – площадка приземлення.
6. Начальнику служби РАО видати командиру роти десантного забезпечення
імітаційні засоби згідно з заявкою, на позначення посадочної площадки для
вертольота та визначення напрямку вітру на площадці приземлення.
7. Начальнику продовольчої служби відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 забезпечити особовий склад
повітрянодесантної служби згідно з рапортом, пайком за нормою № 2, а особовий
склад підрозділів, який здійснює стрибки з парашутом, згідно з визначеними
нормами.
8. Передстрибкову підготовку з особовим складом який планує здійснювати
стрибки з парашутом провести на тренажерах повітрянодесантного комплексу у
період з 09.00 до 18.00 годин 17 січня, з 9.00 до 18.00 годин 18 січня 2006 року.
9. Командирам підрозділів забезпечити збір парашутів підпорядкованих
підрозділів на площадці приземлення.
10. У випадку несприятливих метеорологічних умов для проведення стрибків
з парашутом наказ залишається легітимним на 20 січня 2006 року.
11. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника
командира полку – начальника повітрянодесантної служби.

підполковник В.М.ШВЕЦЬ
136
Варіант
Наказ
Про десантування особового

складу 1 аеромобільного
батальйону комбінованим
способом під час проведення
тактичних навчань
Відповідно до плану бойової підготовки військової частини А1111 на 2006

навчальний рік
НАКАЗУЮ:
1. 09.09.2006 року провести десантування особового складу 1

аеромобільного батальйону комбінованим способом згідно з розрахунком на
Завдання стрибка з парашутом: стрибок з парашутом з вертольота Мі-8 зі
зброєю та спорядженням, із стрільбою у повітрі
Аеродром (площадка) зльоту: Озерне, Сінгури
Кількість стартів: 2 (два)
Площадка приземлення: Сінгури
Швидкість вертольота під
час десантування: 140-150 км/год
Висота десантування: 600 м
Початок десантування: 10.00 год
На стрибки з парашутом вивезти особовий склад із розрахунку:

Парашутним способом:
1 аеромобільна рота - 32 військовослужбовця
Посадочним способом:
2 аеромобільна рота - 64 військовослужбовця
2. Для забезпечення десантування особового складу та забезпечення заходів
безпеки призначити:
керівником стрибків з парашутом – підполковника Швеця О.М.
помічником керівника стрибків з парашутом – майора Гая С.П.
черговим офіцером на площадці приземлення – капітана Чабаненка О.В.
черговими офіцерами повітрянодесантної служби та приладистами на
стартах:
майора Загребельного О.М., прапорщика Щипанського А.А.;
майора Харькова П.В., старшого прапорщика Костюченка О.М.
черговим офіцером повітрянодесантної служби на площадці приземлення –
майора Рожка В.П.
черговими лікарями: на площадці приземлення – капітана Шрамка В.І., на
аеродромі (старті) – прапорщика Мельника В.В.
У розпорядження чергового лікаря виділити санітарний автомобіль від
3. Командиру 2 аеромобільного батальйону для забезпечення стрибків з
парашутом виділити наряд у повному складі.
4. Передстрибкову підготовку з особовим складом, який планує
здійснювати стрибки з парашутом, провести на тренажерах повітрянодесантного
комплексу у період з 16.00 до 18.00 годин 08.09.2006 року.
Випускаючими з вертольотів Мі-8, призначити:
старшого лейтенанта Сенюка Т.М.
лейтенанта Ровінського І.О.
6. Начальнику зв’язку військової частини А1111 організувати зв’язок
“Площадка приземлення – аеродром (старт) – пункт постійної дислокації
“Промінь” та забезпечити радіозв’язок на площадці приземлення з керівником
стрибків з парашутом та з керівником тактичних навчань.
7. Готовність площадки приземлення до прийому десанту – 09.09.2006
року о 08.00 год.
Форма одягу на десантування – літня десантна.
9. Начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння військової
частини А1111 виділити піротехнічні засоби та холості набої відповідно до заявки.
10. Начальнику автомобільної служби військової частини А1111
забезпечити виділення технічно справного автомобільного транспорту для
перевезення особового складу і повітрянодесантної техніки на аеродром зльоту і з
площадки приземлення.
11. Начальнику відділення повітрянодесантної техніки військової частини
А1111 організувати збір парашутів на площадці приземлення.
12. Десантування особового складу провести:
парашутним способом: двома вертольотами;
посадочним способом: шістьма вертольотами.
13. У випадку несприятливих метеорологічних умов для здійснення
стрибків з парашутом, десантування провести тільки посадочним способом.
командира – начальника повітрянодесантної служби військової частини А1111.

138
Варіант
Наказ
Про проведення залікової сесії з

повітрянодесантної підготовки з
військовослужбовцями військової
частини А1111
Згідно з планом бойової підготовки військової частини, відповідно до

організаційно-методичних вказівок на 2006 навчальний рік, керуючись
Настановою з повітрянодесантної служби додаток № 9 “Положення про залікові
сесії з повітрянодесантної підготовки” з метою вдосконалення знань з
НАКАЗУЮ:
1. У термін з 07.02.2006 року по 18.03.2005 року провести залікову сесію з

повітрянодесантної підготовки з військовослужбовцями військової частини
А1111.
2. Для підготовки особового складу до здачі залікової сесії з
повітрянодесантної підготовки організувати пункти консультацій, керівниками
яких призначити заступників командирів батальйонів (дивізіонів) з
3. Начальнику відділення повітрянодесантної підготовки силами роти
десантного забезпечення підготувати необхідну навчально-матеріальну базу для
якісної здачі залікової сесії.
4. Консультації та заліки проводити відповідно з затвердженим графіком у
години самопідготовки у класі повітрянодесантної підготовки.
5. Для прийому заліків призначити кваліфікаційну комісію у складі:
голова комісії: заступник командира – начальник повітрянодесантної служби –
підполковник Котляр С.П.; члени комісії: начальник відділення
повітрянодесантної підготовки – майор Харьков П.В., начальник відділення
повітрянодесантної техніки – майор Рожко В.П., заступник командира
аеромобільного батальйону з повітрянодесантної підготовки – майор Захаров А.В.,
заступник командира артилерійського дивізіону з повітрянодесантної підготовки –
майор Мієрзон І.В., командир роти десантного забезпечення – капітан Адруг К.І.,
технік-начальник майстерні відділення повітрянодесантної техніки – старший
прапорщик Костюченко О.В.
6. Командиру військової частини А1111 кваліфікаційну комісію, порядок та
час проведення консультацій і заліків призначити своїм наказом.
7. З офіцерами повітрянодесантної служби та заступниками командирів рот
– інструкторів повітрянодесантної підготовки у період з 01.02 по 03.02.2006 року
провести інструкторсько-методичні заняття з повітрянодесантної підготовки.
8. На час проведення інструкторсько-методичних занять та залікової сесії з
повітрянодесантної підготовки офіцерів повітрянодесантної служби звільнити від
нарядів.
9. З офіцерами, які здали заліки нижче оцінки “добре”, були відсутні з
поважних причин організувати додаткові заняття і прийняти заліки з 16.05.2006
року по 10.06.2006 року.
10. Підсумки здачі залікової сесії подати у відділення повітрянодесантної
підготовки військової частини А1111 до 24.03.2006 року та враховувати їх під час
атестування військовослужбовців.
12. Наказ довести до всього особового складу військової частини А1111.
Додаток: 1. Графік проведення залікової сесії – на 1 аркуші тільки до

примірника № 2.

140
Додаток
підполковник О.М. ШВЕЦЬ
“___”________________ 2006 року
ГРАФІК
проведення консультації та здачі залікової сесії з повітрянодесантної підготовки
з військовослужбовцями військової частини А1111
Дата
10.02
11.02
16.02
17.02
18.02
19.02
21.02
22.02
23.02
24.02
25.02
26.02
28.02
10.03
11.03
12.03
15.03
8.02
9.02
1.03
2.03
3.03
4.03
9.03
підрозділи
Управління к к к к к з з р
1 аемб к к к к к з з р
Батальйон забезпечення к к к к к з з р
Артилерійський дивізіон к к к к к з з р
Рота снайперів к к к к к з з р
ЗРАБ к к к к к з з р
БПТКР к к к к к з з р
Розвідувальна рота к к к к к з з р
Польовий вузол зв’язку к к к к к з з р
ІСР к к к к к з з р
Рота РХБЗ к к к к к з з р
РДЗ к к к к к з з р
Медична рота к к к к к з з р
ВУНА к к к к к з з р
Оркестр к к к к к з з р
К – консультації З – залік Р – резерв
Заступник командира – начальник повітрянодесантної служби
підполковник С.П. КОТЛЯР
Варіант
Наказ
Про результати здачі залікової сесії з

повітрянодесантної підготовки з
військовослужбовцями військової
частини А1111
Згідно з планом бойової підготовки військової частини, організаційно-

методичних вказівок на 2006 навчальний рік, Положенням про залікову сесію з
повітрянодесантної підготовки (додаток № 9 Настанови) та наказом командира
військової частини А1111 від 02.02.2006 року № 121, в термін з 07.02.2006 року по
18.03.2006 року з військовослужбовцями військової частини була проведена
залікова сесія з повітрянодесантної підготовки. На залікову сесію з
повітрянодесантної підготовки залучалися усі офіцери військової частини А1111.
Під час проведення залікової сесії з повітрянодесантної підготовки
встановлено, що ряд офіцерів слабо вивчили посадові обов’язки з
повітрянодесантної підготовки, відповідно до Настанови з повітрянодесантної
служби та інших керівних документів, матеріальну частину повітрянодесантної
техніки, правила експлуатації та зберігання повітрянодесантної техніки, питання
підготовки особового складу, техніки та вантажів до десантування, методику
організації і проведення занять, не вміють грамотно вести облікові документи з
Наявність таких недоліків свідчить про недостатній рівень командирської і
самостійної підготовки офіцерів, персональної відповідальності щодо виконання
обов’язків з повітрянодесантної підготовки командирами усіх ступенів.
Недостатня укомплектованість повітрянодесантною технікою, відсутність
постачання пального та, як наслідок, неможливість проведення стрибків з
парашутом із літака Іл-76МД, не дозволяє повністю виконати програму з
повітрянодесантної підготовки та проводити заняття зі 100% охопленням
особового складу. Командири не отримують практичних навиків у підготовці
особового складу до десантування посадочним способом, не набувають досвіду у
завантаженні техніки та вантажів у повітряні судна.
В кращий бік щодо підготовки та здачі заліків відмічаються офіцери:
підполковник Кубрак О.В.
майор Поліщук І.І.
капітан Мамчуровський Ю.І.
лейтенант Шнир І.В.
В гірший бік відмічаються:
майор Володько О.М.
старший лейтенант Кліменко О.Ю.
лейтенант Невдах В.О.
На підставі акту комісії № _____ від “___” __________ 2006 року
НАКАЗУЮ:
1. Висновок комісії затвердити.
2. Нижченазваних військовослужбовців допустити до самостійної
підготовки техніки та вантажів до десантування:
підполковника Котляра С.П.
підполковника Чумаченка Є.Г.
майора Харькова П.В.
майора Захарова А.В.
капітана Чабаненка О.В.
старшого лейтенанта Сініцина В.І.
3. Офіцерів, які здали залікову сесію з повітрянодесантної підготовки з
оцінками нижче, ніж “добре”, а також відсутніх без поважних причин, до стрибків
з парашутом не допускати.
З вищеназваною категорією військовослужбовців провести додаткові
заняття та прийняти залікову сесію з повітрянодесантної підготовки повторно, у
термін з 17.05.2006 року по 13.06.2006 року.
5. Наказ довести до всіх військовослужбовців військової частини А1111.
Додатки:
Акт результатів здачі залікової сесії з повітрянодесантної підготовки
офіцерами військової частини А1111 від “__” ___ 2006 року №__ на 1 аркуші.
Оціночна відомість військовослужбовців, які залучалися до залікової сесії з
Таблиця здачі залікової сесії з повітрянодесантної підготовки
військовослужбовцями, які залучалися до залікової сесії з повітрянодесантної

143
Додаток
до варіанта 1 п. 15.1 Настанови
полковник О.В.СВІСТАК
“____”____________ 2006 р.
ОЦІНОЧНА ВІДОМІСТЬ
військовослужбовців батальйону (дивізіону) військової частини А1111,
які залучаються до залікової сесії з повітрянодесантної підготовки
№ Кількість стрибків
Військове Прізвище та Спеціальне № Питання Норматив Загальна
з/п з парашутом Прим
звання ініціали звання білета №4 оцінка
Всього В 2005 р. 1 2 3 4 5
1 Майор Шендрик І.В. Інстр. ПДП 156 6 12 4 5 5 5 5 5 5
2 Майор Катунін Д.В. Парашутист 39 5 17 4 4 4 4 4 4 4
3 Майор Зайцев І.В. Інстр. ПДП 67 7 5 5 5 4 4 4 4 4
4 Капітан Михайлов О.Г Парашутист 32 5 32 3 4 5 4 5 4 4
підполковник С.П.КОТЛЯР
144
Додаток
підполковник О.М. ШВЕЦЬ
“____”_________________2006 року
А К Т №______
результатів здачі залікової сесії з повітрянодесантної підготовки військовослужбовцями
Комісією, призначеною наказом командира військової частини А1111 від

02.02.2006 року № 121 у складі: голови комісії – заступника командира – начальника
повітрянодесантної служби – підполковника Котляра С.П.; членів комісії: начальника
відділення повітрянодесантної підготовки – майора Харькова П.В., начальника
відділення повітрянодесантної техніки – майора Рожка В.П., заступника командира
аеромобільного батальйону з повітрянодесантної підготовки – майора Захарова А.В.,
заступника командира артилерійського дивізіону з повітрянодесантної підготовки –
майора Мієрзона І.В., командира роти десантного забезпечення – капітана Адруга К.І.,
техніка-начальника майстерні відділення повітрянодесантної техніки – старшого
прапорщика Костюченка О.В. – в термін з 07.03.2006 року по 18.03.2006 року була
проведена залікова сесія з повітрянодесантної підготовки військовослужбовців
На сесію з повітрянодесантної підготовки залучалися 206 (двісті шість) офіцерів,
які отримали оцінки:
“відмінно” - 17 чол.;
“добре” - 154 чол.;
“задовільно” - 33 чол.;
“незадовільно” - 2 чол..
Комісія пропонує допустити офіцерів, які здали залікову сесію з
повітрянодесантної підготовки з оцінками “добре” та “відмінно” і мають достатній
досвід, до самостійної підготовки особового складу, техніки та вантажів до
З офіцерами, які показали слабкі знання з повітрянодесантної підготовки та тими,
які були відсутні без поважної причини на здачі сесії з повітрянодесантної підготовки,
до стрибків з парашутом не допускати, провести з вищевказаною категорією
військовослужбовців додаткові заняття та прийняти залікову сесію повторно.
Додаток: оціночна відомість на 6 (шести) аркушах тільки до примірника № 2.
Голова комісії: підполковник С.П. КОТЛЯР

Члени комісії: майор П.В. ХАРЬКОВ
майор А.С.ГРОХОЛЬСЬКИЙ
майор А.В. ЗАХАРОВ
майор І.В. МІЄРЗОН
Додаток
Заступник командира – начальник
повітрянодесантної служби
підполковник С.П. КОТЛЯР
___ _________ 20__ року
Таблиця
здачі залікової сесії з повітрянодесантної підготовки військовослужбовцями
№ Оцінки
Категорія по посаді За списком Здавало
з/п 2 3 4 5
1 Управління військової частини 63 54 - 2 39 13

2 Командири батальйонів 6 6 - 1 4 1
Заступники командирів
3 18 16 - 1 9 6
батальйонів
4 Командири рот 28 27 - 1 23 3
5 Заступники командирів рот 36 28 - 4 24 -
6 Командири взводів 87 75 2 9 55 9
Всього за військову частину 238 206 2 18 154 32
Начальник відділення повітрянодесантної підготовки

майор В.В. ЧЕРНЕНКО
146
Варіант
Наказ
Про визначення кандидатів на

присвоєння спеціального звання
“Інструктор парашутно-десантної
підготовки” на 2006 рік
Згідно з Положенням про присвоєння спеціального звання “Інструктор

парашутно-десантної підготовки” додаток 6 та з вимогами пункту 18 Настанови з
повітрянодесантної служби
НАКАЗУЮ:
1. Кандидатами на присвоєння спеціального звання “Інструктор
парашутно-десантної підготовки” на 2006 навчальний рік визначити:
майора Матушевича І.В.
майора Бойка С.В.
капітана Жовноватюка І.М.
капітана Колеснікова О.П.
прапорщика Вражнову О.С.
2. Начальнику відділення повітрянодесантної підготовки розробити
програму, на протязі року організувати проведення занять згідно з програмою
підготовки з кандидатами на присвоєння спеціального звання “Інструктор
парашутно-десантної підготовки”, прийняти заліки.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника командира –
4. Наказ довести до всіх військовослужбовців військової частини А1111.

147
Варіант
Наказ
Про призначення комісії по проведенню
іспитів на присвоєння (підтвердження)
класної кваліфікації у 2006 навчальному році
Згідно з планом бойової підготовки військової частини, організаційно-
методичних вказівок на 2006 навчальний рік, Положенням про залікову сесію з
повітрянодесантної підготовки (додаток № 9 Настанови), інструкції про порядок
присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації з повітрянодесантної підготовки
і з метою підвищення професійної майстерності військовослужбовців,
НАКАЗУЮ:
1. В термін з 22.11.2005 року по 24.11.2005 року провести іспити на
присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації військовослужбовцям військової
частини А1111.
2. На залікову сесію з повітрянодесантної підготовки залучалися усіх
офіцерів військової частини А1111.
3. Кваліфікаційну комісію для прийняття іспитів призначити у складі:
голови комісії: заступника командира – начальника повітрянодесантної
служби військової частини – підполковника Котляра С.П.
членів комісії: начальника відділення повітрянодесантної підготовки –
майора Харькова П.В.; начальника відділення повітрянодесантної техніки –
майора Рожка В.П.
4. Начальникам відділень повітрянодесантної підготовки та
повітрянодесантної техніки списки військовослужбовців, які допускаються до
іспитів, у встановленій формі подати до 20.11.2005 року.
5. Начальникам відділень повітрянодесантної підготовки та
повітрянодесантної техніки для успішного проведення іспитів на присвоєння
класної кваліфікації підготувати навчально-матеріальне забезпечення,
зосередивши його до 21.11.2005 року у класі повітрянодесантної підготовки.
6. За результатами іспитів скласти акт, у якому зробити висновок про
можливість присвоєння (підтвердження) фахівцям повітрянодесантної служби
класної кваліфікації.
8. Наказ довести всім військовослужбовцям військової частини А1111.
Варіант
Наказ
Про допуск особового складу призову осінь

– 2006 та військовослужбовців, які не
проходили програму повітрянодесантної
підготовки до здійснення стрибків з
парашутом
Комісія у складі: голова комісії – заступник командира – начальник

повітрянодесантної служби військової частини підполковник Сірий В.В., члени
комісії – начальник відділення повітрянодесантної підготовки – капітан Коваленко
О.В., заступник командира аеромобільного батальйону з повітрянодесантної
підготовки – майор Сидоренко Ю.М., заступник командира парашутно-десантного
батальйону з повітрянодесантної підготовки – майор Куз В.М., заступник командира
гаубичного артилерійського дивізіону з повітрянодесантної підготовки – майор
Поляков О.В., технік – начальник майстерні – прапорщик Погановський О.В.
прийняла заліки від особового складу призову осінь – 2005, військовослужбовців, які
не проходили підготовку з повітрянодесантної підготовки по знанню матеріальної
частини, укладки парашутів, наземному відпрацюванню елементів стрибка з
парашутом на снарядах повітрянодесантного комплексу, на основі акту, оціночних
відомостей та рапортів командирів рот і керівника зборів знову прибулого
поповнення про готовність до здійснення стрибків з парашутом
НАКАЗУЮ:
1. Допустити до здійснення стрибків з парашутом особовий склад призову

осінь – 2005 та військовослужбовців, які не проходили підготовку з
повітрянодесантної підготовки, які здали заліки з повітрянодесантної підготовки з
оцінкою не нижче “добре” у кількості 192 (сто дев’яносто два) військовослужбовці.
2. Командирам підрозділів провести додаткові заняття з особовим складом,
який не засвоїв програму з повітрянодесантної підготовки після чого прийняти заліки
і доповісти рапортом.
3. Наказ довести до всіх військовослужбовців військової частини.
Додаток:
1. Акт комісії
2. Оціночні відомості.
3. Рапорта командирів рот та керівника зборів.

Варіант
Наказ
Про присвоєння спеціального звання

“Парашутист-відмінник”
На підставі вимог додатку 5 до п. 17 Настанови з повітрянодесантної

служби (НПДС-2006)
НАКАЗУЮ:
1. Присвоїти спеціальне звання “Парашутист-відмінник”:

- старшині військової служби за контрактом Попову М.Г.
- старшині військової служби за контрактом Ткачуку М.М.
- сержанту військової служби за контрактом Огризкову М.М.
сержанту військової служби за контрактом Льошину І.В.
сержанту військової служби за контрактом Тарасову С.І.
- молодшому сержанту військової служби за контрактом Майборода О.А.
- молодшому сержанту військової служби за контрактом Крамарову В.В.
- рядовому військової служби за контрактом Францеву О.О.
- рядовому військової служби за контрактом Кравченку О.А.
- рядовому військової служби за контрактом Кузьменку В.Ю.
- рядовому військової служби за контрактом Кухляку А.О.
2. Начальнику штабу військової частини А1111 підготувати посвідчення
“Парашутист-відмінник” встановленого зразка.
3. Нагрудний знак “Парашутист-відмінник” вручити військовослужбовцям
разом з посвідченням встановленого зразка.
4. Наказ довести до особового складу військової частини.

150
Варіант
Наказ
Про виплату у 2006 році надбавки за

особливі умови служби та зарахування
вислуги років у пільговому обчисленні
офіцерам, прапорщикам та військово-
службовцям військової служби за
контрактом військової частини А1111
Відповідно до підпункту 14.2.4 пункту 14.2 розділу 14 Положення про

порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил
України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001
року № 75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 року
за № 251/5442, та підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок зарахування до
вислуги років на пенсію періодів служби військовослужбовців, виконання
обов’язків яких пов’язане із систематичними стрибками з парашутом,
затвердженої наказом Міністра оборони України від 3 вересня 2001 року № 309,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 вересня 2001 року за №
824/6015
НАКАЗУЮ:
1. Нижчезазначеним офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям

військової служби за контрактом військової частини А1111, які у 2005 році
виконали встановлені норми стрибків з парашутом, зарахувати вислугу років з 1
січня 2005 року по 31 грудня 2005 року в пільговому розрахунку, один
календарний місяць за півтора місяця, а також виплачувати у 2006 році щомісячну
надбавку до грошового утримання в розмірі 25 відсотків від посадового окладу:
№ Посада Військове Прізвище, ім'я Стрибки
з/п звання по батькові всього в 2005р
1 Командир військової Підполковник Кольчик 211 9
частини Володимир
Васильович
2 Начальник штабу Підполковник Данюк 143 6
військової частини Сергій
Петрович
2. Нижчезазначеним офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям
військової служби за контрактом військової частини А1111, які у 2005 році
виконали норму стрибків з парашутом, виплачувати у 2006 році щомісячну
надбавку до грошового утримання в розмірі 25 відсотків від посадового окладу та
зарахувати вислугу років у пільговому обчисленні /один місяць за півтора місяця/
з такого розрахунку:
№ Посада Військове Прізвище, Період Стрибки

з/п звання ім'я по пільгового всього в 2005р
батькові розрахунку
1 Командир роти Капітан Кальчєв З 1 червня по 53 5
десантного Руслан 31 грудня
забезпечення Іванович 2005 року
2 Старший технік роти Прапорщик Саєнко З 1 липня по 35 5
десантного Дмитро 31 грудня
забезпечення Вікторович 2005 року
3 Командир Лейтенант Усачєв З 1 жовтня 31 3
аеромобільного Сергій по 31 грудня
взводу Васильович 2005 року
аеромобільного
батальйону
3. Начальнику відділення кадрів військової частини А1111 внести необхідні
зміни в особові справи вищевказаних офіцерів, прапорщиків та
військовослужбовців військової служби за контрактом.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника штабу

152
Варіант
Наказ
Про виплату грошової винагороди за

здійснені стрибки з парашутом із
вертольота Мі-8Т
Згідно з наказами командира військової частини А1111 від 29.09.2006 р.

№ 957, від 04.10.2006 р. № 978, від 5.10.2005 р. № 982 особовим складом
військової частини А1111 здійснені стрибки з парашутом із вертольота Мі-8Т.
Керуючись наказом Міністра оборони України від 5.03.2001 р. № 75
НАКАЗУЮ:
1. Начальнику відділення повітрянодесантної підготовки зарахувати

стрибки з парашутом, виконані особовим складом військової частини А1111:
офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям військової служби за
контрактом до лицьового рахунку згідно з списками-відомостями, які додаються;
військовослужбовцям строкової служби – до журналу обліку стрибків з
парашутом згідно списками-відомостями, які додаються.
2. Помічнику командира - начальнику фінансової служби військової
частини А1111 виплатити грошову винагороду за здійснені стрибки з парашутом.
Військовослужбовцям, які виконали стрибки з парашутом, у тому числі:
04.10.2006 року
управління бригади - 6 чол. - 11 стрибків
1 аеромобільний батальйон - 6 чол - 11 стрибків
Збори - 3 чол. - 5 стрибків
артилерійський дивізіон - 3 чол - 6 стрибків
батальйон забезпечення - 9 чол - 16 стрибків
зенітна ракетно-артилерійська батарея - 9 чол - 9 стрибків
батарея протитанкових керованих ракет - 8 чол - 8 стрибків
розвідувальна рота - 1 чол - 1 стрибок
польовий вузол зв’язку - 16 чол. - 24 стрибки
рота десантного забезпечення - 4 чол. - 4 стрибки
оркестр - 9 чол - 16 стрибків
медична рота - 5 чол - 7 стрибків
інженерно-саперна рота - 4 чол - 4 стрибки
рота хімічного бактеріологічного захисту- 3 чол - 3 стрибки
Всього : - 86 чол. – 125 стрибків
за здійснені стрибки з парашутом та один фактор ускладнення, крім
управління військової частини, оркестру.
05.10.2006 року
управління бригади - 6 чол. - 11 стрибків
1 аеромобільний батальйон - 6 чол - 11 стрибків
Збори - 3 чол. - 5 стрибків
артилерійський дивізіон - 3 чол - 6 стрибків
батальйон забезпечення - 9 чол - 16 стрибків
зенітна ракетно-артилерійська батарея - 9 чол - 9 стрибків
батарея протитанкових керованих ракет - 8 чол - 8 стрибків
розвідувальна рота - 1 чол - 1 стрибок
польовий вузол зв’язку - 16 чол. - 24 стрибки
рота десантного забезпечення - 4 чол. - 4 стрибки
оркестр - 9 чол - 16 стрибків
медична рота - 5 чол - 7 стрибків
інженерно-саперна рота - 4 чол - 4 стрибки
рота хімічного бактеріологічного захисту- 3 чол - 3 стрибки
Всього : - 86 чол. – 125 стрибків
за здійснені стрибки з парашутом та один фактор ускладнення, крім
управління військової частини, оркестру.
Військовослужбовцям, які виконували обов’язки випускового та
здійснили стрибки з парашутом:
04.10.2006 року
майору Якіміву М.І. – двічі;
майору Харькову П.В. – один раз;
старшині Топольницькому С.В. – двічі.
за виконані стрибки з парашутом та два фактори ускладнення;
05.10.2006 року
майору Якіміву М.І. – один раз;
капітану Мамчуровському Ю.І. - двічі;
за виконані стрибки з парашутом та два фактори ускладнення;
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника командира–
ДОДАТОК: списки-відомості на ___ аркушах тільки до примірника № 2.

підполковник О.В.СВІСТАК
154
3
2
1
№
з/п
Військове звання
С-т
Л-т
Ряд.
Прізвище, ім’я,
по батькові
Гак Ігор
Лев Іван
Сак Іван
Ігоревич
Іванович
Місяць, рік призову (з якого часу у
11.
04.
07.
2005
2005
Петрович 2001
Збройних СилахУкраїни)
Кількість стрибків з парашутом
0
3
28
станом на 01.01.20___
Дата стрибка з парашутом
2005
2006
2006
21.11.
22.01.
22.01.
Тип повітряного судна та завдання
№1
№2
№2
Мі-8
Мі-8
Мі-8
стрибка з парашутом
Всього кількість стрибків з
1/1
4/1
29/1
парашутом/ у поточному році
2005
2005
.2005
2
2
2
28.03. Мі-8 №
28.03 Мі-8 №
28.03. Мі-8 №
Кількість стрибків з парашутом/
порядковий номер стрибка з
2/2
5/2
30/2
парашутом

РОЗДІЛ І
ЖУРНАЛ
2006 № 3
14.06. Мі-8
2005 № 3
14.06. Мі-8
3/3
31/3
парашутом

особового складу військової частини А1111
2005 № 4
2005 № 4
03.07. Іл-76
03.07 Іл-76

кількісного та якісного обліку стрибків з парашутом

4/4
32/4
парашутом
Облік стрибків з парашутом особового складу управління військової частини

2005 № 5
10.09. Іл-76
33/5
парашутом
Спеціальне звання
“Парашутист-відмінник” (дата і
№23
2004
11.11
номер наказу)
Примітка
Варіант
Розділ ІІ
Облік якісного виконання програми стрибків з парашутом особового складу військової частини А1111(Офіцери)
Аналіз виконання плану стрибків з парашутом* Аналіз змін до плану стрибків та підготовки **
Допущено до
План виконання Виконано Зміни до плану
За списком Вик. плану Прибули до Вибули з вик. стрибків
стрибків з стрибків з стрибків з
станом стрибків з військової військової з парашутом
парашутом парашутом парашутом
на 01.12.20__ парашутом частини частини у поточному
на 2006 н.р. станом (+)
році
Здійснено
З них З них З них
стрибків
Не мають допуску
Наказ ком. в/ч на

Підрозділи до вик. стрибків
до вик. стрибків
Всього стрибків
плану стр. (-)

вик. стрибків
“5
Допущено
допуск о/с
“3” “4” ” “3” “4” “5” “3” “4” “5”
Кількість
Зміни від
стрибків
стр стр ст стр стр стр стр стр стр
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
р
Примітка
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% % Дата/№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
Упр. в/ч 30 30 0 128 1 20 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдб 35 33 2
Всього за в/ч
12.12.2005р.***
Упр. в/ч 30
1 пдб 35
14.02.2006р. ***
Упр. в/ч 30
1 пдб 35
За перший квартал 2006 навчального року
12 8 4 57 0 3 9 10 35 35 6 22.02.06
№12
* - заповнюється після чергового здійснення стрибків з парашутом

** - заповнюється на початок кожного кварталу
*** - дата чергового здійснення стрибків з парашутом військовою частиною
156
(Прапорщики і військовослужбовці військової служби за контрактом)
План Зміни до
Виконано Допущено до
За списком виконання Вик. плану Прибули до плану Вибули з
стрибків з вик. стриб. з
станом стрибків з стрибків з військової стрибків з військової
парашутом парашутом у
на 01.12.20__ парашутом парашутом частини парашутом частини
станом поточному році
на 2006 н.р. (+)
Здійснено
стрибків

Підрозділи

Допущено
допуск о/с
“6” “6” “6”
Кількість
Зміни від
стрибків
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
стр стр стр
Якість
Примітка
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% % Дата/№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Упр. в/ч 30 30 0 128 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдб 35 33 2
12.12.2005р.***
Упр. в/ч 30
1 пдб 35
14.02.2006р. ***
Упр. в/ч 30
1 пдб 35
12 8 4 57 9 10 35 35 6 22.02.06
№12

157
(Військовослужбовці строкової служби)
Допущено
до вик.
За списком План виконання Прибули до Вибули з
Виконано стрибків з Всього Зміни до плану стрибків з стриб. з
станом на стрибків з парашутом військової військової
парашутом станом стрибків парашутом (+) парашутом
01.12.20__ на 2006 н.р. частини частини
у поточному
році
З них Здійснено
З них З них
Підрозд стрибків

іли
плану стр . (-)

вик. стрибка
Допущено
допуск о/с
“2” “3” “4” “5” “6” “7” “2” “3” “4” “5” “6” “7” “2” “3” “4” “5” “6” “7”
Примітка
Кількість
Зміни від
стрибків
стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
Дата/
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% %
№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Упр. 30 30 0 128 1 20 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
в/ч
1 пдб 35 33 2
Всього
за в/ч
12.12.2005р.***
Упр. 30
в/ч
1 пдб 35
Всього
за в/ч
12 8 4 57 0 3 9 10 35 35 6 22.02.0
6 №12

158
1
№
з/п
1 К-н
М-р
Петрович
Тур Юрій
Іванович
Лев Іван
Місяць, рік призову (з якого часу у
07.
07.
1996
1990
Збройних СилахУкраїни)
67
98
станом на 01.01.20___
006
006
№2
№2
22.01.2 Мі-8
22.01.2 Мі-8
Всього кількість стрибків з парашутом/
67/1
99/1
у поточному році
2006 № 2
2006 № 2
28.03. Мі-8
28.03. Мі-8
68/2
100/2
парашутом
159
Розділ І

ЖУРНАЛ
2006 № 3
2006 № 3
14.06. Мі-8
14.06. Мі-8
1 парашутно-десантна рота
69/3
101/3
парашутом
станом ___ _______20___ року
Управління 1 парашутно-десантного батальйону

2006 № 4
2006 № 4
03.07 Іл-76
03.07 Іл-76
70/4

102/4
кількісного та якісного обліку стрибків з парашутом
парашутом
Облік стрибків з парашутом особового складу батальйону (дивізіону)

особового складу батальйону (дивізіону) військової частини А1111

006 № 5
10.09.2 Іл-76
71/5
порядковий № стрибка з парашутом
Спеціальне звання “Парашутист-

відмінник” (дата і номер наказу)
Спеціальне звання “Інструктор

Варіант
до додатка 1 п.24.1 Настанови
парашутно-десантної підготовки”
№ 356
(дата, номер наказу і ким присвоєно,

№22 КСВ
ЗСУ № 614
номер посвідчення)
10.01.1999 р.
18.01.2004 р.
№11 КСВ ЗСУ
РОЗДІЛ ІІ
Облік якісного виконання програми стрибків з парашутом особового складу батальйону (дивізіону)
(Офіцери)
План виконання Виконано Зміни до плану Допущено до
За списком Вик. плану Прибули до Вибули з
стрибків з стрибків з стрибків з вик. стрибків з
станом стрибків з військової військової
парашутом парашутом парашутом парашутом у
на 01.12.20__ парашутом частини частини
на 2006 н.р. станом (+) поточному році
Здійснено
стрибків


Допущено
допуск о/с
“4” “5” “4” “5” “4” “5”
Кількість
Зміни від
стрибків
стр стр стр стр стр стр
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
Примітка
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% % Дата/№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Упр. пдб 30 30 0 128 20 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдр 35 33 2
Всього за пдб
12.12.2005р.***
Упр. пдб 30
1 пдр 35
14.02.2006р. ***
Упр. пдб 30
1 пдр 35
12 8 4 57 3 9 10 35 35 6 22.02.06
№12

160
на 2006 н.р. (+)
Здійснено
стрибків


Допущено
допуск о/с
“6” “6” “6”
Кількість
Зміни від
стрибків
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
Примітка
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% % Дата/№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Упр. пдб 30 30 0 128 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдр 35 33 2
12.12.2005р.***
Упр. пдб 30
1 пдр 35
14.02.2006р. ***
Упр. пдб 30
1 пдр 35
12 8 4 57 9 10 35 35 6 22.02.06
№12

161
Допущено
до вик.
За списком План виконання Прибули до Вибули з стриб. з
Виконано стрибків з Всього Зміни до плану стрибків з
станом на стрибків з парашутом військової військової парашутом
парашутом станом стрибків парашутом (+)
01.12.20__ на 2006 н.р. частини частини у
поточному
році
Примітка
З них З них
стрибків
Не мають допуску до

Допущено
допуск о/с
Зміни від плану
Кількість
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
“2
“2” “3” “4” “5” “6” “7” “2” “3” “4” “5” “6” “7” “3” “4” “5” “6” “7”
стр . (-)
”
стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр
стр
Дата/
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
№
%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Упр. пдб 30 30 0 128 1 20 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдр 35 33 2
Всього за
пдб
12.12.2005р.***
Упр. пдб 30
1 пдр 35
Всього за
пдб
12 8 4 57 0 3 9 10 35 35 6 22.02.
06
№12
162
№
з/п
1 Л-т
1
2
№
з/п
Лев Іван
С-т
звання
Військове
Місяць, рік призову (з якого
07.
Петрович 2001
часу у Збройних СилахУкраїни)
28
станом на 01.01..20__
Прізвище
та ініціали
Лалін О.В.
Тип повітряного судна та

№
531
2006 № 2
завдання стрибка з парашутом
22.01. Мі-8
Стелажний
Всього кількість стрибків з
29/1
парашутом/ у поточному році

Д-6
тип, серія
2006 № 2
28.03. Мі-8

№
основний парашут
30/2
парашутом
91346754
163
Розділ І
Розділ ІІ
ЖУРНАЛ
З-5

тип, серія
2006 № 3
14.06. Мі-8
31/3
№
парашутом
запасний парашут
90876543
Тип, серія, заводський №

Командир 8 парашутно-десантної роти: капітан ________________ С.М.МОШНЯГУЛ

2006 № 4
03.07 Іл-76
АД-3У-Д
тип, серія

закріплення людських парашутів і парашутних приладів,

32/4
парашутом
№
Закріплення людських парашутів і парашутних приладів за особовим складом 8 пдр
парашутний прилад
Облік стрибків з парашутом особового складу 8 пдр станом на ___ ________ 20__ року

А01234

2006 № 5

10.09. Іл-76
Дата
лення
Закріп-
19.08.06

33/5
парашутом
підпис,
власника
прізвище
В/звання,
парашута
кількісного, якісного обліку стрибків з парашутом особового складу 8 пдр 3 пдб військової частини А1111
Варіант
до додатка 1 п. 24.2 Настанови
“Парашутист-відмінник” (дата і
№23
2004
11.11.
номер наказу)
Примітка
РОЗДІЛ ІІІ
Облік якісного виконання програми стрибків з парашутом особового складу 8 пдр
(Офіцери)
План виконання Виконано Зміни до плану Допущено до
За списком Вик. плану Прибули до Вибули з
стрибків з стрибків з стрибків з вик. стрибків з
станом стрибків з військової військової
парашутом парашутом парашутом парашутом у
на 01.12.20__ парашутом частини частини
на 2006 н.р. станом (+) поточному році
Здійснено
стрибків


Допущено
допуск о/с
“4” “5” “4” “5” “4” “5”
Кількість
Зміни від
стрибків
стр стр стр стр стр стр
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
Примітка
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% % Дата/№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Упр. пдр 30 30 0 128 20 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдв 35 33 2
Всього за пдр
12.12.2005р.***
Упр. пдр 30
1 пдв 35
14.02.2006р. ***
Упр. пдр 30
1 пдв 35
12 8 4 57 3 9 10 35 35 6 22.02.06
№12

164
на 2006 н.р. (+)
Здійснено
Не мають допуску З них З них З них
стрибків


Допущено
допуск о/с
“6” “6” “6”
Кількість
Зміни від
стрибків
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
Примітка
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% % Дата/№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Упр. пдр 30 30 0 128 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдв 35 33 2
12.12.2005р.***
Упр. пдр 30
1 пдв 35
14.02.2006р. ***
Упр. пдр 30
1 пдв 35
12 8 4 57 9 10 35 35 6 22.02.06
№12

165
Допущено
до вик.
За списком План виконання Прибули до Вибули з
Виконано стрибків з Всього Зміни до плану стрибків з стриб. з
станом на стрибків з парашутом військової військової
парашутом станом стрибків парашутом (+) парашутом
01.12.20__ на 2006 н.р. частини частини
у поточному
році
З них З них
стрибків

плану стр . (-)

Допущено
допуск о/с
“2” “3” “4” “5” “6” “7” “2” “3” “4” “5” “6” “7” “2” “3” “4” “5” “6” “7”
Примітка
Кількість
Зміни від
стрибків
стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр стр
Всього
Всього
Всього
Всього
Всього
Якість
Дата/
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
к-ть
% %
№
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36
Упр. пдр 30 30 0 128 1 20 9 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 пдв 35 33 2
Всього за
пдр
12.12.2005р.***
Упр. пдр 30
1 пдв 35
Всього за
пдр
12 8 4 57 0 3 9 10 35 35 6 22.02.0
6 №12

166
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку травм отриманих військовослужбовцями на заняттях з повітрянодесантної підготовки і під час
здійснення стрибків з парашутом (військової частини А1111)
Обставини отримання травми Час доповіді у Прове-

Дата
Порядковий відділ ПДС дені
Військове отриманн
номер управління заходи
звання, я травми Тип Причина
№ Підрозділ стрибка з Вітер Дані про аеромобільних
прізвище (час, повітря- Основний отримання
з/п (військова парашутом у біля місце Діагноз військ про
ім’я та по- число, ного парашут травми
частина) цьому році та землі приземлення отриману
батькові місяць, судна
скільки має травму
рік)
всього
2005 рік
1 ряд. Гай С.І. 1 аемдб 11год. Мі-8МТ Д-6 с. 4 2/2 3-4 Грунт Не правильні Закритий 11 год. 50 хв. Відправл
35хв. м/с мерзлий, дії під час перелом 11.03.2005 р. ений до
11.03.2005 ораний приземлення правої шпиталю
р. (тримав ноги ноги в/ч
розведеними) А0001
2 л-т Зуб І.І. польовий 09год. Іл- ДПС 3/31 5-6 Грунт з Не правильні дії Закритий 09 год. 30 хв. Відправл
вузол 05хв. 76МД м/с трав’яним під час перелом 11.03.2005 р. ений до
зв’язку 19.06.2005 покровом приземлення лівої шпиталю
р. (приземлився на ключиці в/ч
перешкоду) А0001
Всього за 2005 рік при здійсненні стрибків з парашутом отримано: 2 травми
2006 рік
1
167
Варіант
до додата 1 п. 26 Настанови
ЖУРНАЛ
обліку класних фахівців повітрянодесантної служби
Розділ І
Перелік посад, які можуть мати класну кваліфікацію
фахівців повітрянодесантної служби
№ В підрозділах
Посада ВОС Всього
з/п упр. в/ч 1 пдб 2 пдб 3 пдб рдз
Розділ ІІ
Список фахівців повітрянодесантної служби, які мають класну кваліфікацію
№ Посада В/звання, прізвище, ім’я та Кваліфікація, яка присвоєна
з/п по батькові (підтверджена)
3 кл. 2 кл. 1 кл. майстер
Розділ ІІІ
Загальний облік класних фахівців повітрянодесантної служби
Офіцери Прапорщики Сержанти/солдати Всього
Мають клас Мають клас Мають клас Мають клас
3 2 1 3 2 1 3 2 1 3 2 1
За списком
За списком
За списком
За списком
Всього
Всього
Всього
Майстер
Майстер
Майстер
Майстер
Всього
Розділ IV
Облік допуску офіцерів повітрянодесантної служби до самостійної роботи
№ Посада Військове Прізвище, ім’я та по № наказу щодо допуску до
з/п звання батькові самостійної роботи
Варіант
до додатка 1 п. 27. Настанови
ЖУРНАЛ
обліку військовослужбовців, які мають спеціальне звання
“Інструктор парашутно-десантної підготовки”
№ Військове Прізвище, ім’я, по Спеціальне Дата, номер Примітка

з/п звання батькові звання наказу і ким
посвідчення
Номер
присвоєно
звання
1 2 3 4 5 6 7
1 Під- Іщук Інструктор 27.12.1987 р. 18545
полковник Петро ПДП № 234, ком.
Іванович в/ч 22973
2 Майор Грохольський Інструктор 27.01.1995 р. 77
Анатолій ПДП № 38, ГКСВ
Станіславович ЗСУ
3 Майор Кобець Інструктор 27.01.2001 р. 468
Дмитро ПДП № 18, ГКСВ
Вікторович ЗСУ
169
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку видачі і надходження довідок про здійснення стрибків з парашутом військовослужбовців
Видача довідок при вибутті військовослужбовців до Повернення довідок з інших військових частин
інших військових частин
Здійснено
Прізвище,
Загальна кількість стрибків з

стрибків в Здійснено стрибків з парашутом
Підпис в отриманні довідки

ім’я, по поточному році
Номер довідки, від якого

батькові
Дата прийому довідки
№
Дата видачі довідки
Загальна кількість
числа, місяця, року
Підпис у прийомі
У поточному році
з/п
При військовій
Номер довідки
В тому числі
оплачуваних
В тому числі
оплачуваних
Куди вибув
парашутом
довідки
частині
Всього
1 Підполковник Карпенко Інстр. 14.05.06 №3/11 76 2 2 А0111 28.05.06 №12 А0111 78 2 2
Владислав ПДП від
Іванович 26.05.06
2 Майор Ганін Інстр. 27.05.06 №3/12 57 3 3 А0011 14.06.06 №19 А0011 59 1 1

Андрій ПДП від
Петрович 12.06.06
3
170
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку стрибків з парашутом офіцерів, прапорщиків і військовослужбовців військової служби за контрактом
Має стрибків з
№ Військове Прізвище, ім’я, Спеціальне Дата, номер Дата, номер парашутом на Дата
облік стрибків
Спортивний
посвідчення
з/п звання по батькові звання наказу і ким наказу і ким день заведення і куди
розряд
Номер
на сторінці
Особистий
присвоєно звання присвоєно особового вибув
спортивний обліку у
розряд військовій
частині А1111
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Майор Селянко Іван Інструктор 27.09.99 р. № 18, 424 1 26.08.97 р. № 32, 224 18
Костянтинович ПДП ком. в/ч А1110 ком. в/ч А1110
2 Лейтенант Пупко Олег Парашутист- 20.11.05 р. № 51, 22 29
Іванович відмінник ком. в/ч А1100
ОСОБОВИЙ ОБЛІК
Прізвище Селянко, ім’я Іван, по батькові Костянтинович. Військове звання майор, спеціальне звання “Інструктор ПДП”.
На 10 квітня 2006 року має 224 стрибки з парашутом (довідка від 10.04.2006 року № 121командира військової частини А1110
Дата Дата і Тип Висота Який за рахунком здійснено Завдання Примітка
здійснення номер наказу повітряного залишення стрибок з парашутом стрибка з (зауваження
стрибка з про здійснення судна повітряного усього у поточному парашутом про стрибок з
парашутом стрибка з парашутом судна році парашутом)
1 2 3 4 5 6 7 8
2006 рік
28.04.2006 р. 26.04.2006 р. № 145 Мі-8 600 225 1 №2
11.09.2006 р. 09.09.2006 р. № 245 Іл-76 600 228 4 №4
Всього має 228 стрибків з парашутом, з них 4 стрибки з парашутом здійснив у 2006 році
2007 рік
171
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку занять на тренажерах (снарядах) повітрянодесантного комплексу військової частини А1111
№ Дата Найменуван Кількість Отримано Прізвище та Підпис Відмітка про Час Зауваження,
з/п ня присутніх макетів підпис начальника ознайомлення з пропозиції
підрозділів осіб парашутів, командира ПДК заходами безпеки начальника
(шт.) підрозділу (підпис командира ПДК, його
підрозділу) підпис
1 11.11.2005 іср 32 32 Шендрик І.В. Данюк Шендрик 14.00 – Данюк
16.00
2 11.11.2005 рем. рота 21 21 Михайлов Данюк Михайлов 16.00 – Данюк
О.Г. 18.00
172
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку передстрибкової підготовки на тренажерах (снаряда) повітрянодесантного комплексу військової частини А1111
№ Дата Найменування Кількість Отримано Військове Підпис Відмітка про Час Зауваження,
з/ підрозділів присутніх макетів звання, начальника ознайомлення пропозиції
п осіб парашутів прізвище та повітряно- з заходами начальника
(шт.) ініціали десантного безпеки повітряно-
командира комплексу (підпис десантного
підрозділу командира комплексу,
підрозділу) його підпис
Майор 14.00 –
1 12.11.2005 1 пдб 82 82
Шендрик І.В. 16.00
Капітан 16.00 –
2 12.11.2005 розвід. рота 21 21 Михайлов 18.00
О.Г.
Капітан 16.00 –
3 12.11.2005 іср 14 14 Донченко 18.00
С.О.
173
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку інструктажу випускаючих з повітряних суден на повітрянодесантному комплексі військової частини А1111
№ Дата та час Кількість Найменування Військове Прізвище, ім’я Підпис в Військове

з/п проведення присутніх підрозділів звання та по батькові отриманні звання, підпис,
інструктажу осіб інструктажу прізвище та
ініціали офіцера
ПДС, який
проводив
інструктаж
1 11.11.2005 10 Упр. бригади підполковник Люлька О.В. підполковник
16.00 – 18.00 Упр. бригади майор Шендрик І.В.
1 пдб майор Михайлов О.Г. Котляр С.П.
1 пдб капітан Каюн С.В.
1 пдб капітан Когут А.В.
1 пдб прапорщик Перець І.С.
Розвід. рота капітан Книш П.П.
Розвід. рота ст. лейтенант Гук І.К.
Іср ст. лейтенант Сенченко Р.О.
Рем. рота капітан Саюк О.О.
2
174
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку інструктажу випускаючих з повітряних суден на аеродромі (старті)
№ Дата та час Тип Кількість Найменування Військове Прізвище, ім’я Підпис в Військове
з/п проведення повітряного присутніх підрозділів звання та по батькові отриманні звання,
інструктажу судна, на осіб інструктажу підпис,
якому прізвище та
проводився ініціали
інструктаж офіцера ПДС,
який проводив
інструктаж
1 12.11.2005 Мі-8 10 Упр. бригади підполковник Шевчук П.П. підполковник
08.30–09.30 Упр. бригади майор Шендрик І.В.
1 пдб майор Михайлов О.Г. Котляр С.П.
1 пдб капітан Каюн С.В.
1 пдб капітан Когут А.В.
1 пдб прапорщик Перець І.С.
Розвід. рота капітан Книш П.П.
Розвід. рота ст. лейтенант Гук І.К.
Іср ст. лейтенант Сенченко Р.О.
Рем. рота капітан Саюк О.О.
175
Варіант
ЖУРНАЛ
реєстрації десантників на аеродромі (старті)
Дата стрибків з парашутом________________ 20___ р.

Найменування аеродрому зльоту (старту) ________________________
Тип повітряного судна та бортовий номер _______________________
Помічник керівника стрибків з парашутом _______________________
Черговий офіцер повітрянодесантної служби на старті _____________
Реєстрація десантників
Старший групи (випускаючий),

військове звання,прізвище і
перевірив (військове звання,

Готовність десантників
прізвище офіцера ПДС

Бат. забезпечення
Кількість перевірених
ініціали
Управління
Порядковий номер
в/ч А0105
в/ч А1048
корабельної групи
1 аемб
2 аемб
адн
десантників
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
к-н м-р
1 16 2 2 9 1 - - 2 Хлопець І.І. Шендрик І.В.
м-р м-р
2 16 4 2 - - - - 10 Микитюк Харьков П.В.
О.М.
Помічник керівника стрибків з парашутом _______________________________

(військове звання , підпис, прізвище та ініціали)
Відповідальний за облік на старті
тих які десантуються _______________________________________________
(підрозділ, військове звання (якщо військовослужбовець), підпис, прізвище та ініціали)
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку десантування особового складу, бойової техніки,
вантажів та роботи повітрянодесантної техніки
на площадці приземлення військової частини А1111
Дата стрибків з парашутом ________________ 20___ р.
Найменування площадки приземлення _______________________
Тип повітряного судна _____________________________________
Керівник стрибків з парашутом ______________________________
Черговий по площадці приземлення __________________________
Черговий офіцер ПДС на площадці приземлення _______________
Наряд по площадці приземлення від ________ в кількості ________
Реєстрація десантування
Порядкові Кількість Час Загальні зауваження
номери особового викиду, Швидкість щодо десантування
прольоту складу, що (годин/ вітру біля особового складу та дій
повітряних десантується хвилин) землі десантників у повітрі
суден (м/с)
1 2+14 649- 651 3
2 16 704 4
Всього: 288 стрибків з парашутом
Персональні зауваження про не нормальності у розкриті куполів та діях

десантників під час приземлення
Порядковий
Прізвище,
№ Військове Найменування номер прольоту
ім’я та по Зауваження
з/п звання підрозділу повітряного
батькові
судна
1 ряд. 1 РМС Горай А.В. 2 Невмілі дії під час
приземлення
(розвів ноги під
час приземлення)
2
Черговий по площадці приземлення _______________________________

(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)
Черговий лікар на площадці приземлення ______________________________
Керівник стрибків з парашутом __________________________________
Варіант
ЖУРНАЛ
інструктажу керівника стрибків з парашутом і наряду
по забезпеченню стрибків з парашутом військової частини А1111
Дата Тип Аеродром Площадка Посадові особи Дата Військове Прізвище, Підпис в Посадова
стрибків з повітря- (старт) приземле- наряду інструк- звання ім’я, по отриманні особа, яка
парашутом ного ння тажу батькові інструк- проводила
судна тажу інструктаж,
в/звання,
підпис,
прізвище та
ініціали
11.06.2006 ІЛ-76 Озерне Троянів Керівник стрибків 10.06.2006 Підполковник Швець О.М. Заступник
Пом. керівника Майор Гай О.О. командира –
стрибків начальник
Чергові офіцери Майор Харьков П.В. ПДС
повітрянодесантної Майор Захаров О.В.
служби на старті Під-
Чергові приладисти Прапорщик Сагай С.О. полковник
на аеродромі (старті) Прапорщик Зуб І.І. Котляр С.П
Черговий офіцер Майор Зубр О.В.
повітрянодесантної
служби на площадці
Черговий офіцер на Капітан Саюк В.Л.
площадці
Черговий лікар на Старший Гай С.В.
аеродромі (старті) лейтенант
Черговий лікар на Капітан Потєхін П.Г.
площадці
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку занять із швартування бойової техніки, вантажів та завантаження її у повітряне судно
Командир Швартування Завантаження у
№ Підрозділ підрозділу Дата Варіант літак
з/п (аеродромна швартування швартування
особового
(обслуги),
Кількість
Кількість
час оцінка тип час оцінка
об’єктів
група) військове звання, і час доби
складу
прізвище, шварту- літака заванта
ініціали вання ження
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Для підрозділів по розрахунках

1 1 відд. с-т Сайко О.І. 5 23.08.2005 р. БМД-2 на 1 42 хв. 5 Іл -76 10 хв. 4
3 пдв 18.00 ПРС-916
Для військової частини по підрозділах та аеродромних групах

2 2 пдр к-н Бойко Л.Н. 35 23.08.2005 р. БМД-2 на 1 1 год. 5 Іл -76 55 хв. 5
19.00 ПРС 5 хв.
Варіант
ЖУРНАЛ
закріплення повітрянодесантної техніки та обліку укладки парашутних систем
Закріплення повітрянодесантної техніки за підрозділами
№ Тип Заводський Тип Заводський Заводський Номер Дата За ким закріплено

з/п платформи номер БКС номер номер ЗКП закріплення найменування в/зв.,
(ПРС, ВПС-8 та номер прізвище,
ПБС) бойової ініціали
техніки командира
підрозділу
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 П-7 91342 МКС- 9212891 92154 03457 19.09.2005 р БТР-Д Лейтенант
350-9 № 732 Козел М.П.
Командир підрозділу: капітан ____________________________ С.М.МОШНЯГУЛ
Контроль укладки парашутних систем
№ Дата Тип Номер Кількість Відмітка перевірки Старший Розрахунок

з/п укладки парашутної блока застосу- етапів укладки розрахунку
системи вань 1 2 3 4 5 6 прізвище підпис прізвище підпис
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
1 25.09.2005 р. МКС-350-9 925675-2 3 + + + + + + Клец Сивко
Командир підрозділу: капітан _________ С.М.МОШНЯГУЛ Начальник ПДС: майор _________________ В.О.САЮК
180
Варіант
ЖУРНАЛ
обліку роботи повітряного судна під час забезпечення стрибків з парашутом військовослужбовців
Зростаючий Підпис помічника Підпис командира
Тип підсумок керівника стрибків з екіпажу повітряного
Витрачено
повітряного Початок Кінець Загальний витрати парашутом (військове судна Приміт
Дата авіаційного
судна роботи роботи час роботи авіаційного звання, підпис, (військове звання, ка
гасу ТС-1
гасу ТС-1 прізвище, ініціали) підпис, прізвище,
ініціали)
17.01.06 Мі-8 9 год. 12 год. 3 год. 2,2 т. 2,2 т. Майор Майор
15 хв. 25 хв. 10 хв. Михайлов І.В. Пожидаєв О.В.
18.01.06 Мі-8 9 год. 12 год. 3 год. 2,4 т. 4,6 т. Майор Майор
10 хв. 35 хв. 25 хв. Калінін С.Р. Пожидаєв О.В.
181
Додаток
Стрибки з парашутом виконали 5 чол. ЗАТВЕРДЖУЮ

Виконано 5 стрибків, з них 6 ускладнених: Командир (начальник штабу військової частини,
1. Зі зброєю та спорядженням: 5 (п’ять) командир батальйону (дивізіону), начальник роду військ,
2. Вітер понад 6 м/с5 (п’ять) служби) військової частини А1111
3. Випускаючі: 1 (один) полковник О.О. Штепа
Офіцер ПДС п/п-к О.О. Калінін
“ ____ ” __________ 2006 року.
СПИСОК - ВІДОМІСТЬ
Особового складу управління в/ч А1111 призначеного до здійснення стрибків з парашутом
з повітряного судна Мі-8 “ 23 ” 03 2006 року, та видачі грошового забезпечення за здійснені стрибки з парашутом.
Підстава: Наказ командира військової частини А1111 від “ 22 ” 03 2006 року № 222
Який стрибок
Оцінка Відмітка Виплата грошової винагороди Підпис
виконує Зав. №
№ Військове Прізвище Спец. Завд. предст- про про
основного Нараховано
З/Р звання та ініціали звання В поточн. стрибка рибков. віконан. отрима
Всього парашута За Ускладненість
році під-ки стрибка Всього ння
стрибок 1 2 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 п-к Штепа О.О. Інстр 304 9 2 9117222 5 викон
2 п/п-к Калінін О.О. Інстр 305 10 2 8725410 5 викон
3 п/п-к Люлька О.В. Інстр 163 11 2 9117223 5 викон
4 п/п-к Бондар В.Є. Інстр 164 12 2 8725410 5 викон
5 м-р Андрійчук О.П. Інстр 114 8 2 9117224 5 викон
182
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Всього укладено: парашутних систем Д-6 – 6 (шисть), До видачі на руки грошового винагородження ___________
парашутів З-5 – 6 (шисть) ____________________________________________________
Висновок лікаря про здатність до стрибка _______________ Начальник фінансової служби __________________________
майор м/с __________ А.Б. Стокіч Грошову винагороду в сумі ____________________________
Передстрибкове тренування проведено 21.03.2006 р. ____________________________________________________
Офіцер ПДС підполковник О.О. Калінін особовому складу виплатив повністю ____________________
Допущено до виконання стрибків 6 чоловік. “_____”__________________200__ р.
Командир (начальник) полковник О.О. Штепа
183
Варіант
Відомість
якісного стану виконання програми стрибків з парашутом підрозділами військової частини А1111
станом на 23.12.2006 року
План на 2006 н.р.
Не виконано
18.12.2006
22.12.2006
23.12.2006
Виконано
За військову частину 7122 505 6617 166 56 206
упр. бригади 388 51 337 10 22 19
1 пдб 1491 348 1143 122 0 149
упр. батальйону 43 12 31 6 4 2
1 пдр 316 86 230 20 35 31
2 пдр 277 64 213 0 25 39
3 пдр 282 63 219 0 31 32
сабатр 212 51 161 31 10 10
зрв 50 12 38 10 1 1
рв 108 21 87 12 9 0
вз 56 13 43 5 8 0
вдз 44 7 37 0 6 1
вмз 84 15 69 3 3 9
бмп 19 4 15 0 3 1
2 пдб 945 106 839 34 34 38
упр. батальйону 41 8 33 4 2 2
4 пдр 246 57 189 18 18 21
5 пдр 184 5 179 1 0 4
6 пдр 208 36 172 11 14 11
Заступник командира – начальник повітрянодесантної служби

підполковник М.І.ПЕТРОШУК
184
Варіант
до додатка 1 п.45 Настанови
ПОЯСНЕННЯ ДО ЗАПОВНЕННЯ ТА ВЕДЕННЯ ФОРМУЛЯРА

ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОГО КОМПЛЕКСУ
1. Формуляр призначений для ведення обліку споруджень та обладнання

окремо на кожен навчальний об’єкт з’єднання, військової частини, ВВНЗ,
навчального центру.
Обліку підлягають всі спорудження, навчальне обладнання, табельне майно
та прилади навчального об’єкта Витратні матеріали (цемент, ліс, цегла, фарба,
цвяхи та інше) до формуляру не заносяться.
2. Формуляр ведеться в одному примірнику начальником навчального
об’єкта або особою, у веденні якого знаходиться навчальний об’єкт та підлягає
реєстрації в штабі з’єднання, військової частини, ВНЗ, навчального центру.
3. Першочергове заповнення формуляра проводиться на підставі акту про
готовність навчального об’єкта та введення його в експлуатацію або акту
інвентаризаційної комісії, в подальшому всі зміни заносяться особою,
відповідальною за об’єкт, на підставі відповідних документів.
4. Після заповнення всіх аркушів формуляра останні дані переносяться до
нового формуляра, старий формуляр здається в штаб, де зберігається протягом 3-х
років.
5. Всі розділи формуляра заповнюються своєчасно, точно, охайно і тільки
чорнилами. Виправлення не допускаються. Підписи посадових осіб повинні бути
розбірливі.
6. В першому розділі вказується короткий опис навчального об’єкта, його
схема та схема закладки кабеля.
7. Другий розділ заповнюється на підставі наказів командира військової
частини. При кожному новому призначенні або звільнені посадових осіб
навчального об’єкта в графах “Посада”, “Звання, прізвище та ініціали”, “№ і дата
наказу” робляться відповідні відмітки. Прийом навчального об’єкта та його
обладнання здійснюються на підставі акта.
8. Третій розділ відображає облік споруджень та обладнання. В підрозділі а)
“Спорудження” графи 2-3 заповнюються згідно з найменуваннями та номерами
шифрів споруджень, типових проектів.
В графі 4 проставляється номер групи кожного спорудження.
ІІІ група – з кам’яними стінами з штучних каменів або великоблочні; колони
та стовпи – залізобетонні або цеглові, перекриття – залізобетонні або кам’яні
своди по металевих балках;
ІV група – зі стінами полегшеної кам’яної кладки; колони і стовпи
залізобетонні або цегляні, перекриття – дерев’яні.
V група – зі стінами полегшеної кладки; колони і стовпи – цеглові або
дерев’яні, перекриття – дерев’яні;
VІ група – дерев’яні з брусованими або брусчатими рубленими стінами;
VІІ група – дерев’яні каркасні, щитові.
В графі 6 вказується кількість споруд кожного найменування і рік
будівництва, наприклад:“1 - 1995 р.”
В розділі “б” записується все навчальне обладнання, яке є на навчальному
об’єкті.
В графі 5 проставляється кількість кожного найменування при заповненні
формуляра, а в графах 6-14 - зміни за станом на 1 січня кожного року.
9. Четвертий розділ – заповнюється старшими начальниками та
перевіряючими особами при періодичних перевірках наявності і стану споруд,
навчального обладнання, табельного майна і приладів.
Про усунення відзначених недоліків в графі 4 робиться відповідна відмітка,
яка скріплюється підписом старшого начальника.
10. В п’ятому розділі робляться наступні відмітки:
про підготовку навчального об’єкта, його обладнання до чергового періоду
навчання;
про переведення обладнання на режим літньої (зимової) експлуатації;
про проведенні роботи з переобладнання навчального об’єкта та ремонту
споруд.
186
Варіант
“____”______________ 2006 року
А К Т №____
Комісія у складі: голови комісії – майора Янішевського В.А., членів комісії:
майора Боска В.А., майора Рожка В.П., майора Швеця І.М., прапорщика Даніліна Д.І. –
склала дійсний акт у тому, що у термін з 01.11.2006 року по 12.11.2006 року був
проведений технічний огляд та випробування тренажерів (снарядів) повітрянодесантного
комплексу військової частини А1111. Комісія у своїй роботі керувалась вимогами
інструкцій та технічних описів тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу.
Під час перевірки були виконані такі роботи:
ВЕЖА ПАРАШУТНА ВП-40
Проведений зовнішній огляд, статичне навантаження вагою 240 кг та скидання
вантажу вагою 120 кг показали, що парашутна вишка для подальшого застосування не
придатна.
СТАПЕЛІ ПІДВІСНИХ СИСТЕМ
Перевірено закріплення зонтів та регелів, полагодження карабінів та кріплення їх
до тросів.
Проведено випробування контрольною статичною вагою 120 кг на протязі 5
хвилин кожного зонта (корзини) з підвісною системою.
Перевірений стан ланок. Пофарбовано усі металеві частини.
НИЗЬКІ ТРЕНАЖЕРИ Мі-8, Іл-76, ПАРАШУТНІ ТРАМПЛІНИ,
ДОРІЖКА ДЛЯ УКРІПЛЕННЯ ГОМІЛКОВОСТОПНИХ СУГЛОБІВ, ТРЕНАЖЕРІВ
ДЛЯ НАВЧАННЯ ГАСІННЯ КУПОЛА
Перевірено полагодження металоконструкцій, травмобезпеку, надійність
кріплення лямок розгойдування, їх цілісність, готовність місця приземлення.
Наявність стендів з командами, пофарбовано приладдя.
Комісія вважає, що приладдя тренажери (снаряди) повітрянодесантного комплексу
знаходяться у справному робочому стані і можуть використовуватися за прямим
призначенням за винятком вежі парашутної ВП-40.
Комісія пропонує дозволити експлуатацію тренажерів (снарядів) та приладдя
повітрянодесантного комплексу до 15.05.2007 року, крім вежі парашутної.
Голова комісії: підполковник О.В.ЛЮЛЬКА
Члени комісії: майор В.А.БОСКО
майор В.П.РОЖКО
прапорщик Д.І.ДАНІЛІН
187
Варіант
ПОСАДОЧНИЙ ЛИСТ
для десантування особового складу
з повітряного судна ______________ № _____
(тип повітряного судна)
“___” ____________ 20___ р. Військова частина ________________________
Підрозділ В/звання Прізвище, ініціали Кількість

особового складу
Упр. в/частини майор Вовк С.І.
Розвід. рота сержант Данюк С.В.
Розвід. рота рядовий Дмитрук В.С.
Розвід. рота рядовий Сорока М.А.
Всього (прописом)
Старший корабельної групи (випускаючий) __________________________

(військове звання, підпис, прізвище та ініціали)
Десантників в корабельній групі перевірив ___________________________

(військове звання, підпис, прізвище та ініціали офіцера ПДС)
Стрибки з парашутом здійснили ______ осіб
Командир екіпажу повітряного судна ______________________________

“ ___ ” ____________ 20 ___ р.
Варіант
Список
особового складу, який перевозиться повітряним судном
(Ан–70, бортовий № 05963)
Військова частина А1111 “___” ___________ 20 __ р.

Командир екіпажу ________________________________________________
(військове звання, прізвище, ініціали)
№ Підрозділ Військове Прізвище, ім’я, по батькові Примітка

з/п звання
1 розвідувальна рота капітан Данюк Іван Олександрович
2 розвідувальна рота сержант Перець Андрій Володимирович
3 розвідувальна рота рядовий Бойко Дмитро Вікторович
Старший _______________________________________________________
(посада, військове звання, підпис, ініціали, прізвище)
Командир (начальник) військової частини А1111, який відправляє

особовий склад ________________________________________________________
(військове звання, підпис, ініціали, прізвище)
“____” ___________ 20 __ р.
189
Варіант
КОНТРОЛЬНИЙ ЛИСТ
швартування бойової техніки (вантажів)
на парашутну платформу і монтажу БКС (ПРС)
Платформа (ПРС, ПБС) _________________ № ______________

Найменування і кількість бойової техніки (вантажів) ____________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
3. Прізвище командира обслуги (старшого команди), який проводив завантаження

та монтаж _____________________________________________________________
______________________________________________________________________
4. Найменування і номери блоків основних куполів парашутної системи

______________________________________________________________________
5. Номери реактивних двигунів ___________________________________________
6. Блок стабілізуючого (додаткового витяжного) купола № ___________________

______________________________________________________________________
7. Найменування і номери годинникових приладів ___________________________

______________________________________________________________________
8. Щупи встановлені на літер _______________ отвір _______________
9. Швартування техніки (вантажів) і монтаж БКС (ПРС) перевірив _____________

______________________________________________________________________
(військове звання, прізвище, ініціали) підпис)
Командир підрозділу _______________________________________________

“____” _________________ 20___ р.
190
Варіант
ЛИСТ ЗАВАНТАЖЕННЯ
на десантування особового складу,
бойової техніки (вантажів)
з повітряного судна (Іл-76МД, бортовий № 82814)
(тип повітряного судна)
Військова частина А1111 “11” липня 2006 р.

Командир екіпажу повітряного судна: підполковник Мимріков Д.В.
(військове звання, прізвище, ім’я по батькові)
№ Найменування Тип засобів Кількість об’єктів Польотна

з/п бойової техніки десантування і особового вага, кг
(вантажу) та їх номери складу
1 БМД-1 ПБС-915 № 88345 1 8000
2 БМД-1 ПБС-915 № 88354 1 8000
3 БМД-1 ПБС-915 № 88368 1 8000
Особовий склад ДПС 21 особа 2100
Всього 3/21 26100
Начальник штабу військової частини _______________________________

(військове звання, прізвище, ініціали, підпис)
Готовність бойової техніки та обслуги до десантування перевірив __

___________________________________________________________________
(військове звання, прізвище, ініціали офіцера ПДС, підпис)
Об’єкти до повітряного судна подані:

4 положення о ____ год. ____ хв.
Завантаження почалося о ___ год. ___ хв., закінчено о ___ год. ___ хв.
Запобіжні ковпачки і чеки в кількості ___________________ шт. зняті
Вантаж у повітряне судно прийняв ________________________________
(військове звання, прізвище, ініціали ,
___________________________________________________________________
підпис командира екіпажу повітряного судна)
191
Варіант
ДОНЕСЕННЯ
про результати аналізу відмов і несправностей повітрянодесантної техніки,
виявлених у військовій частині А1111 за період з ___ по ___ 20__р.
Виявлено відмов і несправностей
Кількість застосувань Виявлено відмов Виявлено
Кількість рекламацій,
техніки в звітному несправностей
експлуатаційних
експлуатаційних
конструктивних
№
промисловості
Найменування
пред’явлених
з/п
виробничих
виробничих
техніки
періоді
всього
всього
Стисла характеристика відмов і несправностей ____________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Пропозиції щодо підвищення надійності повітрянодесантної техніки:
а) щодо удосконалення організації експлуатації, зберігання і ремонту техніки
_____________________________________________________________
____________________________________________________________________
б) щодо уточнення обсягу і періодичності технічного обслуговування
повітрянодесантної техніки і підвищення технології його виконання _________
____________________________________________________________________
в) щодо змін ресурсів повітрянодесантної техніки ____________________
____________________________________________________________________
г) щодо змін комплектів інструменту і укладального приладдя _________
____________________________________________________________________
д) щодо змін норм витрат і складу комплектів запасних частин і витратних
матеріалів __________________________________________________
____________________________________________________________________
Заступник командира військової частини _________________ з ПДП

______________________________
________________________________
“____” ___________________ 20___ р.
192
Варіант
ПЛАН
технічного обслуговування тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу
військової частини А1111 у 20___ навчальному році
№ Найменування снаряда Місяць та вид обслуговування Матеріальне Виконавці Відповідальний
з/п (тренажерів) забезпечення
12 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11
1 Парашутна вежа 2Н91-2М
2 Висотний тренажер ІЛ-76
3 Рухомий тренажер літака Іл-76
4 Низький макет літака Іл-76
5 Висотний тренажер вертольота
Мі-8
6 Низький макет вертольота Мі-8
7 Макет літака Ан-2
8 Стапелі для підвісних систем
9 Парашутні трампліни
10 Стелажі для одягнення
парашутів
11 Тренажери для навчання
гасіння купола
12 Доріжка для укріплення
гомілковостопних суглобів
13 Площадка для інструктажу
випускаючих
підполковник М.І.ПЕТРОШУК
Варіант
Технологічна карта
робіт та обслуговування тренажерів (снарядів) повітрянодесантного комплексу,
виготовлених у військовій частині
Порядок Документація,
Вид виконаних Періодичність проведення яка
Об`єм виконаних робіт
робіт проведення випробування, підтверджує
прим. матеріали роботу
1. Контрольний Перед Механічна частина
огляд (далі - кожним Перевірити:
КО) тренуванням - кріплення шляхопроводів (рельсового шляху) та інших Зовнішнім оглядом
несучих елементів, вантажопідйомних механізмів та лебідок;
- відсутність сторонніх предметів на шляхопроводах та на
містах приземлення; Журнал
- наявність та налагодження запобіжних секцій; обліку
- огляд кареток, роликів, легкість їх обертання, справність документації
карабінів;
- наявність та налагодження страхуючих елементів. Практичним
Електротехнічна частина включенням
- Налагодження пульта управління, світлової, звукової
сигналізації
2. Технічне 1 раз у Виконувати роботи в об`ємі КО та додатково.
обслугову- місяць Механічна частина:
вання № 1 - оглянути деталі які труться та змастити їх; Зовнішнім оглядом
(далі – ТО-1) - перевірити натяжку провідних стрічок та тросів, їх
справність; Практичним
Електротехнічна частина виключенням
Формуляр
- перевірити справність запобіжників та їх склад.
тренажера
номіналам;
- відрегулювати та налагодити пультову апаратуру, Зовнішнім оглядом
електроприводи, очистити їх від пилу, бруду, змастити
поверхні, які труться;
- промити та зачистити при необхідності контакти
магнітних пускачів, рубильників, реле, тощо;
- проконтролювати стан кабельних заділок, надійність
кріплення жил, кабелів, приводів та елементів, справність
пристроїв заземлення
3. Технічне 1 раз у Виконувати роботи в об`ємі ТО-1 та додатково:
обслугову- 6 місяців Механічна частина:
вання № 2 - оглянути всі вузли кріплення та стиків; Зовнішнім
(далі - ТО-2) - перевірити наявність мастила в редукторах, змастити оглядом, змазати;
підшипники, механізми;
- перевірити троси вантажопідйомних та вантажонесучих Зовнішнім оглядом
механізмів; фарбування,
Формуляр
- перевести очищення та пофарбувати обладнання; Фарбування
тренажера
- провести випробування усіх кареток. Викид вантажу 120
Електротехнічна частина. кг
- перевірити стан контактних груп, щіток електродвигунів; Внутрішнім
- перевірити наявність захисних засобів, схеми з`єднання; оглядом
- випробувати роботу схем апаратури, випробування під
вантажем
Технічне обслуговування № 1 проводиться начальником повітрянодесантного комплексу, електриком та спеціально

виділеним особовим складом один раз у тиждень.
Технічне обслуговування № 2 проводиться протягом 10-15 днів за планом, складеним за два тижні до початку проведення
робіт.
195
робіт та обслуговування парашутної вежі військової частини А1111
Документація,
Вид Порядок проведення
Періодичність яка
проведених Об’єм робіт, які виконуються випробувань, прим.
проведення підтверджує
робіт матеріали
роботу
Контрольний Перед кожним Перевірити:
огляд (далі - використанням - стан парашутів вишкових, рухомих систем, Зовнішнім оглядом
КО) для тренувань, страхуючих поясів; Журнал
не менше - наявність і справність мерил і огороджень, стан полу Практичним включенням обліку
1 разу у місяць на площадці, деталей кріплення стріл; документації
- цілість тросів, справність фіксаторів контрвантажів,
стан блоків;
- кріплення контрвантажів і карабінів до тросів;
- відсутність снігу, льоду у зимову пору року
Технічне 2 рази на рік. Виконувати роботи в об’ємі контрольного огляду, Змазка ЧС Для ВП-40. 1. Запис у
обслугову- У разі крім того перевірити: Статичне використання - журналі.
вання № 1 інтенсивної - відсутність в залізоконструкціях тріщин та інших 240 кг на 10 хв. з 2. Складання
(далі-ТО-1) експлуатації пошкоджень; прикріпленим парашутом акта
через кожні - змастити троси, направляючих контрвантажів, скинути вантаж 90 кг., 120 проведення
10 днів фіксаторів; кг. ТО.
- відповідність ваги контрвантажів баласту вагам, Кожен трос використ. під
вказаним у документації; навантаженням 350 кг на
- статичне навантаження троса; протязі 5 хв. Вантаж 120 кг
- конструкцію методом скидання вантажу; скидається з вишки
- запобіжні пояса.
Технічне 1 раз у рік Виконати в об’ємі ТО-1 и додатково: Олійні фарби для 1. Запис у
обслугову- - очищення від старої фарби та фарбування новою зовнішніх робіт журнал.
вання № 2 2. Складання
(далі-ТО-2) акта прове-
дення ТО.
Засоби безпеки
1. При проведенні ТО в обов’язковому порядку використовувати запобіжні пояси.
2. Забороняється проводити роботи під час грози, в диму, тумані і при сильному вітрі.
196
робіт і обслуговування стапелів підвісної системи
Вид виконаних Періодичність Об’єм виконаних робіт Порядок проведення випробування, прим. Документація,
робіт проведення матеріали. підтверджуюча
роботи
1. Контрольний Перед кожним Перевірити: Зовнішнім оглядом за допомогою
огляд тренуванням - кріплення зонтів; пересувного трапа.
- надійність кріплення Зовнішнім оглядом.
опорних стояків до урнал обліку
фундаменту; Зовнішнім оглядом занять
- стан тросів, кріплення
замикачів, запобіжників
2. Технічне 1 раз в місяць Виконання робіт в об’ємі
обслуговува КО і додатково перевірить:
ння № 1 - наявність і справність Зовнішнім оглядом.
1. Формуляр
(далі – ТО-1) захисних накладок на
тренажера
підшипниках зонтів; Мастило ЦИАТИМ-203.
- наявність мастила в
підшипниках зонтів.
3. Технічне 2 рази у рік Виконати роботи в Конструкцію зонта випробувати у зборі
обслуговува (перед початком об’ємі ТО-1 і додатково: підвішеному разом із 4-м карабіном (вантаж
ння № 2 кожного періоду - провести випробування масою 120 кг на Н=100 мм в строк 10 хв).
(далі – ТО-2) навчання) кожного зонта з підвісної Потім зонт розвернути на 1800 у дві сторони
системи; по 10 разів, тросами управління. З допомогою
- перевірити кожну натяжки тросів підвіски провести 1. Формуляр
лавочку стапелів статичних перекатання. тренажера
вантажів; - Вантаж 200 кг. Під дією навантаження 2. Акт
- провести фарбування лавки не повинні перевертатися. технічного
залізних і дерев’яних частин Покриття: грунт ФА-ОЗК у 2 шари, емаль стану.
тренажера; нітрогліфталева НЦ-273 срібного кольору в 2
- перевірити справність шари. Покриття лавок, емаль ЛФ-115 в 2
тросів і засобів для шари.
розкриття запасного - Шляхом однократного опускання,
парашута. попередньо підв’язавши стропу до карабіна
197
Варіант
ВІДОМІСТЬ
закріплення парашутних систем та парашутних приладів за особовим складом
розвідувальної роти військової частини А1111
Заводський номер
№ Прізвище Стелажний
Військове звання основний запасний парашутний Підпис
з/п та ініціали номер
парашут парашут прилад
1 Капітан Михайлов О.І. 446 9109402 8954019
С 39276
2 Старший лейтенант Михлич В.О. 447 9005217 9048406 С 39283
3 Старший лейтенант Сагай С.А. 448 9106410 8955618 С 39297
4 Лейтенант Кушнір А.М. 449 9105806 9058114 С 39343
5 Прапорщик Заєць В.А 450 9005223 9056508 С 39346
Сержант військової
6 Лукаш А.Р. 451 9002419 9017318 С 39355
служби за контрактом
Молодший сержант
7 військової служби за Загривий К.І. 452 9103806 8962020 С 39391
контрактом
Рядовий військової
8 Кубрак В.П. 453 9005008 9056608 С 39454
Рядовий військової
9 Потєхін П.Г. 454 9004818 9160621 С 39471
10 Рядовий Горобець Р.Т. 455 9102608 9161222 С 39478
11 Рядовий Кавун І.У. 456 9103403 9114516 С 39495
Командир підрозділу ____________________________________________________

Варіант
Командир 1 аемдб
підполковник______ І.В.АЛЬОЩЕНКО
10 липня 2005 року
Контрольна відомість укладки

людських десантних парашутів особовим складом 1 аемдв 1 аемдр 1 аемдб військової частини А1111 “___” ______ 20__ року
Прізвище та Етапи укладки Номери Етапи укладки

Номери Прізвище та Підпис
№ ініціали ДПС (Д-6 с. 4) ЗПС (З-5)
В/ ініціали
з/ військово-
зв стелаж- помічника уклада- поміч-
п службовця який Д-6 1 2 3 4 5 6 АД-3У-Д З-5 1 2 3 4 5 6
ний № укладаючого льника ника
укладає парашути
Командир взводу ______________________________________________

Командир роти ________________________________________________
Страхуючі прилади та двоконусні замки перевірив:
Технік-приладист _____________________________________________
Всього укладено:______________________________________________
Офіцер повітрянодесантної служби:______________________________
Додаток 2
до п. 9 Настанови
Форма № 1
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ
Довідка
УКРАЇНИ
Видана капітану Фоміну Михайлу Андрійовичу в
ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА тому, що йому дозволяється здійснювати стрибки з
АА1111
1111
парашутом при військовій частині А1111 з усіх типів
“_____” _____________ 200__ р. повітряних суден.
№ _______________ Станом на 16.04.2004 року він має 88 (вісімдесят
___________________________________
0 4 104119,
1 9 , мм.
. ЖЖитомир
и т о м и р- 119
- 119
вісім) стрибків з парашутом, з них у поточному році
здійснив 3 (три) стрибки з парашутом, з виплатою грошової
винагороди за 3 (три) стрибки з парашутом. За планом бойової підготовки
(організаційно-методичних вказівок) на 2004 рік йому дозволяється здійснити
30 (тридцять) стрибків з парашутом, що оплачуються.
Спеціальне звання інструктор ПДП йому присвоєно наказом командира
військової частини А0105 від 20.02.2004 року № 50, посвідчення № 606.
Командир військової частини _________________________________
МП (військове звання, підпис, прізвище та ініціали)
Заступник командира – начальник ПДС ____________________________

Форма № 2
Довідка
Видана капітану Федорову Володимиру Андрійовичу в
тому, що станом на 16.04.2004 року він виконав
88 (вісімдесят вісім) стрибків з парашутом, з них 5 (п’ять) у
поточному році.
При військовій частині А1111 він здійснив 3 (три)
УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА
стрибки з парашутом, з них:
А1111 4.05.2004 року 2 (два) стрибка з парашутом з вертольота
“_____” _____________ 20__ р. Мі-8, наказ командира військової частини від 6.05.2004 року
№ 23.
№ _______________
______________________________ 5.05.2004 року 1 (один) стрибок з парашутом з
04119, м. Жит омир - 119
вертольота Мі-8, наказ командира військової частини від
7.05.2004 року № 24.
Грошова винагорода виплачена за 3 (три) стрибки з парашутом.
Командир військової частини ____________________________________
МП (військове звання, підпис, прізвище та ініціали)

Начальник фінансової служби військової частини ___________________

Форма № 3
УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА
Довідка
А1111
Видана капітану Федорову Володимиру Андрійовичу
“_____” _____________ 20__ р. в тому, що станом на 16.04.2004 року він має 88 (вісімдесят
№ _______________ вісім) стрибків з парашутом, з них 5 (п’ять) у поточному
___________________________________
04119, м. Жит омир - 119
році.
Грошова винагорода виплачена за 5 (п’ять) стрибків з
парашутом.
МП
Командир військової частини ____________________________________


Начальник фінансової служби військової частини ___________________

Примітка:
Форма № 1 видається військовослужбовцям під час вибуття у відрядження, на

збори, проходження навчання.
Форма № 2 видається військовослужбовцям під час вибуття із військової частини,

де він здійснював стрибки з парашутом, до постійного місця служби.
Форма № 3 видається військовослужбовцям під час вибуття до постійного місця

служби згідно з наказом на призначення до іншої військової частини (звільнення).
201
Додаток 3
ПОДАННЯ
на присвоєння спеціального звання
“Майстер (Фахівець) повітрянодесантної служби”
(зразок)
1. Військове звання: майор
2. Прізвище: ШЕНДРИК ім’я: ІГОР по батькові: ВАСИЛЬОВИЧ
3. Посада, яку обіймає: заступник командира батальйону з повітряно-десантної
підготовки з липня 2002 року
4. Число, місяць і рік народження: 11 жовтня 1972 року
5. У Збройних Силах: з серпня 1990 року
6. У аеромобільних (повітрянодесантних) військах: з серпня 1990 року
7. На посадах повітрянодесантної служби: з вересня 2000 року
8. Спеціальне звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки” йому
присвоєно наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 1 лютого
1998 року № 28, посвідчення № 633.
ПІДСТАВА ДЛЯ ПОДАННЯ
_______________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
ВИСНОВОК: Гідний присвоєння спеціального звання “Фахівець

повітрянодесантної служби”
полковник_________ В.В.КОЛЬЧИК
підпис
“___” __________ 20__ року.
М.П. ВИСНОВОК НАЧАЛЬНИКІВ
______________________________________________________________________________
Начальник відділу повітрянодесантної служби
штабу управління аеромобільних військ
Командування Сухопутних військ
підполковник__________ Ю.А.ГАЛУШКІН
підпис
“___” ___________ 20__ року.

РІШЕННЯ ПРО ПОДАННЯ
202
ПОДАННЯ
на присвоєння спеціального звання
(зразок)
Військове звання: Капітан

Прізвище ПОТЄХІН, ім’я Петро, по батькові Геннадійович
Посада, яку обіймає: Командир 3 парашутно-десантної роти
Число, місяць і рік народження: 12 листопада 1974 року
У Збройних Силах :з серпня 1991 року
У аеромобільних (повітрянодесантних) військах :з серпня 1991 року
Кількість здійснених стрибків з парашутом: 71 (сімдесят один)
Стисла службова характеристика

_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

підполковник _________ Є.Г.ЧУМАЧЕНКО
підпис
“___” __________ 20__ року.
М.П.
Оцінка та висновок кваліфікаційної комісії: Гідний присвоєння спеціального

звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки”
Голова комісії: підполковник С.П.КОТЛЯР

Члени комісії: майор П.В.ХАРЬКОВ
майор А.С.ГРОХОЛЬСЬКИЙ
РІШЕННЯ ПРО ПОДАННЯ

підполковник _________ В.М.ШВЕЦЬ
підпис
“___” __________ 20__ року.
М.П.
203
Додаток 4
Положення
про нагрудний знак “Парашутист”
1. Нагрудний знак “Парашутист” засновано для військовослужбовців, які

виконали перший стрибок з парашутом з повітряного судна у Збройних Силах
України.
2. Нагрудний знак “Парашутист” вручається військовослужбовцю після
виконання першого стрибка з парашутом з повітряного судна відповідно до наказу
командира військової частини, з’єднання (начальника військового навчального
закладу).
3. Нагрудний знак “Парашутист” вручається військовослужбовцю разом з
посвідченням встановленого зразка.
4. Нагрудний знак “Парашутист” носиться на парадній, парадно-вихідній та
повсякденній формі одягу з правого боку грудей і, за наявності нагрудного знака
про закінчення навчального закладу, нагрудних знаків “Відмінник Збройних Сил
України” та “Класний фахівець”, розміщується після них. За наявності нагрудних
знаків “Парашутист-відмінник” та “Інструктор парашутно-десантної підготовки”
нагрудний знак “Парашутист” не носиться.
5. У разі втрати (псування) нагрудного знака “Парашутист”
військовослужбовець повинен звернутися по команді і отримати дозвіл на
придбання дубліката.
ОПИС
нагрудного знака “Парашутист”
Нагрудний знак “Парашутист” виготовляється із жовтого металу і має
вигляд розкритого парашута, купол якого покрито емаллю білого кольору.
Нижче на темно-синьому емальованому тлі зображено літак та стропи з
парашутистом. Зображення літака, строп, парашутиста – жовтого металу.
Всі зображення рельєфні.
Розмір нагрудного знака: висота – 42 мм, ширина – 22 мм.
На зворотному боці нагрудного знака розміщено пристрій для
прикріплення його до одягу.
За допомогою вушка та кільця до нижньої частини нагрудного знака
кріпиться ромб жовтого металу, у центрі якого нанесено цифру чорного кольору
(1, 2, 3 і далі, але не більше 9).
204
Рисунок нагрудного знака “Парашутист”
Зразок посвідчення до нагрудного знака “Парашутист”
Міністерство оборони України
ПАРАШУТИСТ
__________________________________
(Прізвище,
Лицьова сторінка посвідчення ___________________________
ім’я
до нагрудного знака ___________________________
“Парашутист” по батькові)
Розмір: 100 х 70
ПОСВІДЧЕННЯ № ___
Видано в тому, що йому присвоєно звання
ПАРАШУТИСТ
Зворотна сторінка посвідчення
до нагрудного знака Підстава: наказ командира в/ч А1111
“Парашутист” від 11.11.2006 р. № 222
М.П.
полковник П.Г.Потєхін
205
Додаток 5
Положення
про присвоєння спеціального звання “Парашутист-відмінник”
1. Спеціальне звання “Парашутист-відмінник” присвоюється наказом командира
військової частини, з’єднання (начальника військового навчального закладу)
військовослужбовцям, які забов’язані:
виконати не менше 7 стрибків з парашутом;
знати вимоги положення Настанови з повітрянодесантної служби;
відмінно знати матеріальну частину людських десантних парашутів, порядок їх
укладки, технічного обслуговування та зберігання;
відмінно володіти технікою стрибка з парашутом із повітряних суден зі зброєю і
спорядженням;
добре знати матеріальну частину парашутних платформ (парашутно-реактивних
систем), малогабаритної тари і вміти швидко і правильно підготувати до десантування на
них бойову техніку (озброєння, вантажі) в залежності від фаху військовослужбовця;
мати відмінні оцінки з вогневої, тактичної і стройової підготовки, оцінки з решти
предметів навчання повинні бути не нижче “добре”.
2. Спеціальне звання “Парашутист-відмінник” присвоюється в кінці навчального
року.
Положення
про нагрудний знак “Парашутист-відмінник”
1. Нагрудний знак “Парашутист-відмінник” засновано для військовослужбовців, які
здійснили не менше 7 стрибків з парашутом із повітряних суден.
2. Нагрудний знак “Парашутист-відмінник” вручається військовослужбовцю разом
з посвідченням встановленого зразка.
3. Нагрудний знак “Парашутист-відмінник” носиться на парадній, парадно-вихідній
та повсякденній формі одягу з правого боку грудей і, за наявності нагрудного знака про
закінчення навчального закладу, нагрудних знаків “Відмінник Збройних Сил України” та
“Класний фахівець”, розміщується після них. За наявності нагрудних знаків “Інструктор
парашутно-десантної підготовки” нагрудний знак “Парашутист-відмінник” не носиться.
4. У разі втрати (псування) нагрудного знака “Парашутист-відмінник”
військовослужбовець повинен звернутися по команді і отримати дозвіл на придбання
дубліката.
ОПИС
нагрудного знака “Парашутист-відмінник”
Нагрудний знак “Парашутист-відмінник” виготовляється із жовтого металу і має

вигляд розкритого парашута, купол якого покрито емаллю білого кольору.
На куполі парашута розміщено напис у два рядки: “Парашутист-відмінник”.
Нижче на темно-синьому емальованому тлі зображено літак, стропи з парашутистом та
цифри “10” (20, 30, 40 і далі, але не більше 90). Зображення літака, парашутиста, строп,
напис, цифри – жовтого металу.
206
Всі зображення рельєфні. Цифри накладні.
На зворотному боці нагрудного знака розміщено пристрій для прикріплення його
до одягу.
За допомогою вушка та кільця до нижньої частини нагрудного знаку кріпиться
ромб жовтого металу, у центрі якого нанесено цифру чорного кольору “1” (2, 3, 4 і далі,
але не більше 9).
Рисунок нагрудного знака “Парашутист-відмінник”
Зразок посвідчення до нагрудного знака “Парашутист-відмінник”

ПАРАШУТИСТ-ВІДМІННИК
Лицьова сторінка посвідчення
до нагрудного знака ________________________________________
(Прізвище,
“Парашутист-відмінник” ________________________________
Розмір: 100 х 70 Фото ім’я
________________________________
по батькові)
М.П.
Зворотна сторінка посвідчення ПАРАШУТИСТ-ВІДМІННИК
до нагрудного знака
“Парашутист-відмінник” Підстава: наказ командира в/ч А1111
Розмір: 100 х 70 від 11.11.2006 р. № 222
Командир військової частини в/ч А1111

полковник П.Г.Потєхін
207
Додаток 6
ПОЛОЖЕННЯ
про присвоєння спеціального звання
Спеціальне звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки”

присвоюється наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України
офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям військової служби за
контрактом, які мають достатній досвід повітрянодесантної підготовки, володіють
технікою стрибків з парашутом, відмінно знають повітрянодесантну техніку та
правила підготовки її до десантування з повітряних суден, беруть активну участь в
раціоналізаторській роботі щодо вдосконалення підготовки особового складу та
повітрянодесантної техніки до десантування.
1. Кандидат на присвоєння спеціального звання “Інструктор парашутно-
десантної підготовки” повинен:
мати гідну атестацію (характеристику);
виконати не менше 40 стрибків з парашутом;
відмінно знати вимоги й положення Настанови з повітрянодесантної
служби та свої посадові обов`язки, визначені керівними документами;
досконало знати матеріальну частину людських та вантажних парашутів,
правила їх укладки, порядок обслуговування та зберігання;
вміти самостійно організовувати і проводити укладку людських та
вантажних парашутів у складі підрозділу та здійснювати контроль етапів укладки;
уміти швидко та якісно проводити огляд парашутів у “козлах” та
десантників перед посадкою до повітряного судна;
відмінно знати вантажну парашутно-десантну тару та підготовку її до
знати матеріальну частину парашутних платформ та варіанти їх
завантаження бойовою технікою (за військовою спеціальністю);
знати матеріальну частину багатокупольних та парашутно-реактивних
систем і принцип їх монтажу на бойовій техніці;
уміти проводити завантаження і швартування техніки, що знаходиться на
озброєнні підрозділів, на парашутні платформи та монтаж багатокупольних, без
парашутних та парашутно-реактивних систем, мати допуск на право самостійної
підготовки до десантування бойової техніки своїх підрозділів;
знати основні тактико-технічні данні повітряних суден та варіанти
завантаження їх бойовою технікою та вантажами, які знаходяться на озброєнні
військової частини.
2. Тим, хто отримав спеціальне звання “Інструктор парашутно-десантної
підготовки” видаються спеціальне посвідчення та нагрудних знак.
208
3. Під час відбору та визначення кандидатів на присвоєння спеціального
звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки” командування з`єднання
(військової частини, військового навчального закладу – далі ВНЗ) повинно
враховувати стан повітрянодесантної підготовки підрозділів, командирами яких
вони є.
4. Кандидати на присвоєння спеціального звання “Інструктор парашутно-
десантної підготовки” визначаються за результатами залікової сесії з
повітрянодесантної підготовки наказом командира з`єднання (військової частини,
начальника ВНЗ).
З кандидатами за присвоєння спеціального звання “Інструктор парашутно-
десантної підготовки” на протязі навчального року організуються практичні
заняття в обсязі встановленої програми під керівництвом заступників командирів
військових частин з повітрянодесантної підготовки.
5. Основним методом підготовки кандидатів на присвоєння спеціального
звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки” є їх самостійна робота з
вивчення питань, передбачених чинним Положенням, а також практичні заняття,
які організовуються згідно з вказівками командирів з`єднань, (військових частин,
начальників ВНЗ).
Крім цього, всі кандидати на присвоєння спеціального звання “Інструктор
парашутно-десантної підготовки” залучаються до планових занять та зборів з
повітрянодесантної підготовки, які проводяться у військових частинах, з`єднаннях
(ВНЗ), парашутних змагань, де їм надається можливість здійснювати стрибки з
парашутом для виконання нормативів першого спортивного розряду.
З метою набуття необхідних навиків з організації та проведення стрибків з
парашутом в дні стрибків підрозділів, кандидатам в інструктори парашутно-
десантної підготовки, надають можливість під керівництвом та спільно з
офіцерами повітрянодесантної служби здійснювати контроль за підготовкою
особового складу до стрибків з парашутом та проводити десантування з
повітряних суден.
6. Після вивчення всіх питань програми та отримання необхідних
практичних навиків від кандидатів на присвоєння спеціального звання “Інструктор
парашутно-десантної підготовки” приймаються заліки спеціальною
кваліфікаційною комісією, яку призначає командир з`єднання (військової частини,
начальник ВНЗ).
7. Щорічно до початку навчального року на кандидатів в інструктори
парашутно-десантної підготовки, які отримали на заліках оцінки “відмінно” та
“добре”, командири з’єднань, військових частин (начальники ВНЗ) подають в
управління аеромобільних військ:
список на всіх кандидатів в 2-х примірниках;
подання - на кожного;
фотокартки 3х4 (у парадній формі одягу) - 1 шт. на кожного.
209
Один примірник списку повертають до військової частини, з`єднання
(ВНЗ) після присвоєння спеціального звання “Інструктор парашутно-десантної
підготовки” наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
8. Курсантам військово-навчальних закладів спеціальне звання “Інструктор
парашутно-десантної підготовки” присвоюється за умови, якщо вони виконали
встановлену програмою норму стрибків з парашутом, склали державний екзамен з
повітрянодесантної підготовки з оцінкою “відмінно”, а з інших предметів
навчання - не нижче “добре” та не мають порушень військової дисципліни.
Документи на курсантів-випускників для присвоєння спеціального звання
“Інструктор парашутно-десантної підготовки” подаються в управління
аеромобільних військ після складання державного екзамену з повітрянодесантної
9. У виняткових випадках спеціальне звання “Інструктор парашутно-
десантної підготовки” може присвоюватися рядовим та сержантам строкової
служби, учасникам випробувань повітрянодесантної техніки, а також
спортсменам-парашутистам за високі спортивні досягнення за умов, якщо їх
спортивні звання та навички відповідають вимогам чинного Положення та якщо ці
військовослужбовці мають відмінні результати з бойової підготовки.
10. У тому випадку, якщо “Інструктор парашутно-десантної підготовки” не
працює над підвищенням своїх теоретичних знань та удосконаленням практичних
навичок в проведенні занять з особовим складом, а також порушує інструкції та
настанови з контролю заходів безпеки під час здійснення стрибків з парашутом та
підготовки техніки з вантажем до десантування, командир військової частини,
з`єднання (начальник ВНЗ) зобов’язаний звернутися до начальника
аеромобільних військ з клопотанням про позбавлення військовослужбовця
спеціального звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки”.
Положення
про нагрудний знак “Інструктор парашутно-десантної підготовки”
1. Нагрудний знак “Інструктор парашутно-десантної підготовки” засновано для

військовослужбовців, яким за результатами успішного складання заліків з
повітрянодесантної підготовки командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України
присвоєно звання “Інструктор парашутно-десантної підготовки”.
2. Нагрудний знак “Інструктор парашутно-десантної підготовки” вручається
військовослужбовцю разом з посвідченням встановленого зразка.
3. Нагрудний знак “Інструктор парашутно-десантної підготовки” носиться на
парадній, парадно-вихідній та повсякденній формі одягу з правого боку грудей і,
за наявності нагрудного знака про закінчення навчального закладу, нагрудних
знаків “Відмінник Збройних Сил України” та “Класний фахівець”, розміщується
праворуч від них на відстані 10 мм.
210
4. У разі втрати (псування) нагрудного знака “Інструктор парашутно-десантної
підготовки” військовослужбовець повинен звернутися по команді і отримати дозвіл на
придбання дубліката.
ОПИС
нагрудного знака “Інструктор парашутно-десантної підготовки”
Нагрудний знак “Інструктор парашутно-десантної підготовки”
виготовляється із жовтого металу і має вигляд розкритого парашута, купол якого
покрито емаллю білого кольору, простір між стропами емаллю темно-синього
кольору.
На куполі парашута розміщено напис у два рядки: “Інструктор
парашутист”. Нижче зображено літак, парашутиста в момент розкриття купола
парашута та цифри “100” (200, 300, 400 і далі). Зображення літака, парашутиста,
строп, напису, цифри – жовтого металу. Купол парашута що розкривається,
покрито емаллю білого кольору. Зображення літака і цифри – накладні.
На зворотному боці нагрудного знака розміщено пристрій для
прикріплення його до одягу.
За допомогою двох вушок та кілець до нижньої частини нагрудного знака
кріпиться трикутник жовтого металу, у центрі якого нанесено цифри чорного
кольору “10” (15, 20, 25, 30 і далі, але не більше 95).
Рисунок нагрудного знаку
211
Зразок посвідчення до нагрудного знака
ІНСТРУКТОР
ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ
Лицьова сторінка посвідчення ПІДГОТОВКИ
до нагрудного знака ________________________________________
“Інструктор парашутно-десантної Фото (Прізвище,
підготовки” ________________________________
ім’я
Розмір: 100 х 70 ________________________________
по батькові)
М.П.
Зворотна сторінка посвідчення ІНСТРУКТОР
до нагрудного знака ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ
“Інструктор парашутно-десантної ПІДГОТОВКИ
підготовки” Підстава: наказ командира в/ч А1111
Розмір: 100 х 70 від р. №
Начальник аеромобільних військ – начальник управління
аеромобільних військ Командування Сухопутних військ
полковник С.Г.Лісовий
212
Додаток 7
Положення
про присвоєння спеціальних звань “Фахівець повітрянодесантної служби”,
“Майстер повітрянодесантної служби”
1. Спеціальні звання “Фахівець повітрянодесантної служби”, “Майстер

повітрянодесантної служби” присвоюються наказом командувача Сухопутних військ
Збройних Сил України офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям військової
служби за контрактом повітрянодесантних служб військових частин, з’єднань і
військових навчальних закладів, обов’язки яких пов’язані з підготовкою особового
складу, техніки та вантажів до десантування.
2. Спеціальне звання “Фахівець повітрянодесантної служби” присвоюється
офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям військової служби за контрактом
повітрянодесантних служб військових частин, з’єднань і військових навчальних
закладів, які прослужили за фахом не менше 3 років і під час виконання обов’язків не
допустили створення передумов до парашутних катастроф, зробили значний внесок у
розвиток навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки, постійно
удосконалюють методику повітрянодесантної підготовки і мають особистий досвід
роботи по підготовці особового складу, техніки та вантажів до десантування. З
присвоєнням спеціального звання “Фахівець повітрянодесантної служби” вручається
нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” - 2 ступеня разом з посвідченням
встановленого зразка.
3. Спеціальне звання “Майстер повітрянодесантної служби” присвоюється
офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям військової служби за контрактом
повітрянодесантних служб військових частин, з’єднань і військових навчальних
закладів, які прослужили за фахом не менше 5 років і під час виконання обов’язків не
допустили створення передумов до парашутних катастроф, зробили значний внесок у
розвиток навчально-матеріальної бази з повітрянодесантної підготовки, постійно
удосконалюють методику повітрянодесантної підготовки і мають особистий досвід
роботи по підготовці особового складу, техніки та вантажів до десантування. З
присвоєнням спеціального звання “Майстер повітрянодесантної служби” вручається
нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” - 1 ступеня разом з посвідченням
встановленого зразка.
4. Подання про присвоєння спеціальних звань “Фахівець повітрянодесантної
служби” та “Майстер повітрянодесантної служби” вносить начальник аеромобільних
військ – начальник управління аеромобільних військ Командування Сухопутних
військ Збройних Сил України. У поданні зазначаються заслуги військовослужбовця,
що стали підставою для порушення клопотання про нагородження.
5. Присвоєння (позбавлення) спеціального звання здійснює командувач
Сухопутних військ Збройних Сил України.
213
Положення
про нагрудний знак “Повітрянодесантна служба”
1. Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” заснований для нагородження

фахівців повітрянодесантної служби аеромобільних військ, військових частин
спеціального призначення та берегової оборони за бездоганне виконання своїх
обов’язків, пов’язаних з виконанням стрибків з парашутом та десантуванням бойової
техніки.
2. Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” має два ступені:
нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” – 1 ступеня;
нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” – 2 ступеня.
3. Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” – 1 ступеня вручається
військовослужбовцям яким присвоєно спеціальне звання “Майстер
повітрянодесантної служби”.
4. Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” – 2 ступеня вручається
військовослужбовцям, яким присвоєно спеціальне звання “Фахівець
повітрянодесантної служби”.
5. Присвоєння (позбавлення) спеціального звання здійснює командувач
Сухопутних військ Збройних Сил України (через управління аеромобільних військ
Командування Сухопутних військ Збройних Сил України).
6. Особам, які отримали звання “Майстер повітрянодесантної служби” та
“Фахівець повітрянодесантної служби”, видається посвідчення і нагрудний знак
відповідного ступеня.
7. Вручення нагрудного знака проводиться командиром військової частини
(з’єднання) в урочистій обстановці .
8. Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” має свій особистий номер та
посвідчення на право носіння.
9. Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” носиться з лівого боку
військової форми одягу над державними нагородами.
10. У разі втрати (псування) нагрудного знака “Повітрянодесантна служба” або
посвідчення про нагородження нагрудним знаком “Повітрянодесантна служба”
дублікат не видається.
ОПИС
нагрудного знака “Повітрянодесантна служба”
Нагрудний знак “Повітрянодесантна служба” (далі – нагрудний знак) 1 ступеня
виготовляється із жовтого металу і являє собою розгорнуті крила, на тлі яких
розміщено розкритий парашут з накладеним на нього щитом, на якому літери ПДС
(Повітрянодесантна служба).
Розміри нагрудного знака: висота – 24 мм, ширина – 72 мм, розмах крил – 72
мм, максимальна висота крил – 12 мм, ширина крил у середині – 36 мм, висота
парашута – 24 мм, висота купола парашута – 7 мм, ширина купола парашута – 14 мм,
ширина щита – 10 мм, висота щита – 12 мм, висота літер на щиті – 3 мм.
214
На зворотному боці нагрудного знака сторона має пристрій для кріплення до
одягу.
Нагрудний знак 2 ступеня такий самий, як і нагрудний знак 1 ступеня, але
виготовляється із білого металу.
Рисунок нагрудного знака

“ПОВІТРЯНОДЕСАНТНА СЛУЖБА” (1-2 ступеня)
нагрудний знак нагрудний знак

“Повітрянодесантна служба “Повітрянодесантна служба
1 ступеня” 2 ступеня”
Зразок посвідчення до нагрудного знака

“ПОВІТРЯНОДЕСАНТНА СЛУЖБА” (1-2 ступеня)
Лицьова сторінка посвідчення

“ПОВІТРЯНОДЕСАНТНА
СЛУЖБА” (1-2 ступеня) МАЙСТЕР
Розмір: 100 х 70 (ФАХІВЕЦЬ)
ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ
СЛУЖБИ
Посвідчення № __
Зворотна сторінка посвідчення ( військове звання, прізвище, ім’я по батькові)

“ПОВІТРЯНОДЕСАНТНА Власник цього посвідчення має право на носіння
нагрудного знака “Повітрянодесантна служба”
СЛУЖБА” (1-2 ступеня) згідно з наказом командувача Сухопутних військ
Розмір: 100 х 70 Збройних Сил України від “__” _____ 20__ р. № __
________________________________________
(військове звання та прізвище особи, яка видала посвідчення)
“ ___” ____________ 20___ року.
М.П.
215
Додаток 8
Положення
про нагрудний знак аеромобільних військ “Десант”
1. Нагрудний знак “Десант” засновано для вручення військовослужбовцям

аеромобільних військ, військових частин спеціального призначення та берегової
оборони, які приймали участь у тактичних навчаннях, міжнародних навчаннях на
території України та поза її межами з особистим десантуванням парашутним
способом з повітряних суден на незнайому місцевість і при цьому виявили
відмінний польовий вишкіл та високі морально - психологічні якості.
2. Подання про вручення нагрудного знака “Десант” вносить начальник
аеромобільних військ – начальник управління аеромобільних військ
Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
3. Вручення знака “Десант” здійснюється за наказом командувача
Сухопутних військ Збройних Сил України.
4. Вручення нагрудного знака організується начальником аеромобільних
військ - начальником управління аеромобільних військ Командування Сухопутних
військ Збройних Сил України в урочистій обстановці.
5. Нагрудний знак “Десант” має свій особистий номер та посвідчення на
право носіння.
6. Нагрудний знак “Десант” носиться на парадно-вихідній та повсякденній
формі одягу і розміщується:
на мундирі та тужурці – з лівого боку грудей на нагрудній кишені нижче
планок державних нагород України, заохочувальних відзнак Міністра оборони
України та інших центральних органів виконавчої влади;
на кітелі та камуфльованій куртці – з лівого боку на нагрудній кишені
нижче клапана.
7. Нагрудний знак “Десант” може бути вручений військовослужбовцям
зарубіжних країн, які приймали участь у тактичних навчаннях з підрозділами
аеромобільних військ, військових частин спеціального призначення та берегової
оборони Збройних Сил України з особистим десантуванням парашутним способом
з повітряних суден.
8. У разі втрати (псування) нагрудного знака “Десант” або посвідчення про
вручення нагрудного знака “Десант”, дублікат не видається.
ОПИС
нагрудного знака “Десант”
Нагрудний знак “Десант” виготовляється з білого металу і має вигляд вінка

з лаврового листя, на який накладено зображення літака транспортної авіації на
216
тлі багатокупольної парашутної системи. У нижній частині вінка розміщено
зображення чотирикутника, котрий є символічною ознакою незнайомого місця
Розмір нагрудного знака: ширина лаврового вінка - 46 мм, висота - 28 мм,
розмах крил літака - 46 мм, максимальна ширина літака - 10 мм, висота літака (з
хвостовим кілем) - 12 мм, висота центрального парашута - 20 мм, висота купола
центрального парашута - 3 мм, ширина купола центрального парашута - 9 мм,
висота куполів 1 та 2 парашутів - 3 мм, ширина куполів 1 та 2 парашутів - 6 мм,
ширина однієї сторони чотирикутника - 2 мм, довжина однієї сторони - 8 мм.
На зворотному боці нагрудного знака розміщено пристрій для кріплення до
одягу.
Рисунок нагрудного знака “ДЕСАНТ”
Зразок посвідчення до нагрудного знака “ДЕСАНТ”
Лицьова сторінка посвідчення ДЕСАНТ

до нагрудного знака “Десант”
Посвідчення № ___
(Прізвище, ім’я по батькові)
______________________________________________________
Власник цього посвідчення має право на

носіння нагрудного знака “ДЕСАНТ” згідно з
наказом командувача Сухопутних військ Збройних
Зворотна сторінка посвідчення Сил України від “__” ______ 20__ р. № ___
до нагрудного знака “Десант”
Розмір: 100 х 70 (військове звання та прізвище особи, яка видала посвідчення)
“ ___” ____________ 20__ року.

М.П.
217
Додаток 9
ПОЛОЖЕННЯ
про залікову сесію з повітрянодесантної підготовки
З метою удосконалення знань і практичних навиків з повітрянодесантної

підготовки військовослужбовців у всіх військових частинах та з’єднаннях, вищих
навчальних закладах (далі - ВНЗ) аеромобільних військ, військових частинах
спеціального призначення проводяться залікові сесії.
Підготовка військовослужбовців до залікової сесії проходить в процесі їх
підготовки до проведення занять з особовим складом на протязі навчального року,
в процесі командирського навчання, їх самостійної підготовки, а також під час
практичних занять і консультацій, які організовуються перед початком сесії за
вказівкою командирів з’єднань, військових частин (начальника ВНЗ). Вивченню
підлягає повітрянодесантна техніка, що знаходиться на озброєнні з’єднання,
військової частини (підрозділу).
Порядок та час проведення залікової сесії визначається наказом командира
з’єднання, військової частини (начальником ВНЗ). Цим же наказом призначається
кваліфікаційна комісія для приймання заліків, до складу якої повинні входити
фахівці повітрянодесантної служби, представники штабу.
Заліки приймають по екзаменаційних білетах, а знання
військовослужбовців оцінюються за чотирибальною системою. За місяць до
початку залікової сесії складаються питання, які затверджуються командиром
з’єднання (військової частини), начальником ВНЗ та доводяться до всіх
військовослужбовців.
Кожен білет складається з п’яти питань, які містять матеріал наступних
розділів повітрянодесантної підготовки:
1-й розділ - основні положення Настанови з повітрянодесантної служби;
2-й розділ - матеріальна частина людських десантних парашутів,
парашутних приладів, правила їх експлуатації та зберігання;
3-й розділ - матеріальна частина вантажної парашутно-десантної тари,
парашутних платформ та автоматичних пристроїв;
4-й розділ - підготовка бойової техніки до десантування та порядок її
завантаження у повітряні судна, десантне обладнання повітряних суден.
5-й розділ - організація і методика проведення занять з особовим складом з
вивчення повітрянодесантної техніки.
Офіцери повітрянодесантної служби та командири підрозділів, техніка та
вантажі яких десантуються парашутним способом, додатково перевіряються з
питань підготовки і перевірки готовності техніки та вантажів до десантування.
218
За результатами заліків, на основі оціночних відомостей комісія, складає
акт, в якому робиться висновок про можливість допуску вказаної категорії
військовослужбовців до самостійного контролю підготовки техніки та вантажів до
Після закінчення залікової сесії видається наказ командира з’єднання,
військової частини (начальника ВНЗ). У наказі відмічаються підсумки залікової
сесії, ступінь знань військовослужбовців з повітрянодесантної підготовки та їх
завдання на наступний навчальний рік.
У особового складу, який здав залікову сесію нижче оцінки “добре”,
проводиться прийом заліків повторно (час на підготовку до повторної здачі та час
проведення заліку визначається командиром з’єднання, військової частини
(начальником ВНЗ).
219
Додаток 10
РЮКЗАК ДЕСАНТНИКА РД-54
Призначення та будова рюкзака
Рюкзак десантника РД-54 призначений для розміщення і перенесення в

ньому предметів бойової викладки, які повинні бути у десантника під час
десантування. Рюкзак забезпечує розміщення в ньому боєприпасів та спорядження
парашутистів-десантників усіх спеціальностей та збереження їх при виконанні
стрибків з парашутом.
Рюкзак регулюється на любий зріст парашутиста-десантника.
Вага рюкзака 1,3 кг;
Габаритні розміри заповненого рюкзака:
- ширина 380 мм;
- висота 350 мм;
Термін служби 3 роки.
Складові частини РД-54

1-ранець; 2-плечеві ремені; 3-сумка для магазинів автомата;
4-сумка для ручних гранат; 5-чохол для малої саперної лопати
Ранець виготовлений з авіазенту та служить для укладання у нього

боєприпасів, індивідуальних засобів протихімічного захисту, продовольства,
комбінованого казанка та засобів особистої гігієни.
220
Ранець має форму коробки, в верхній частині якої є кришка та три клапани.
До бокових стінок ранця пришиті кишені, які призначені для укладання гранат до
ручного гранатомету, ручних протитанкових гранат, патронів, вибухових речовин,
індивідуальних засобів протихімічного захисту та іншого майна. В середині
бокових кишень нашиті мали кишені для укладання детонаторів гранат ручного
гранатомету. Для кріплення до рюкзака плащ-намету в середині бокових кишень
та дна ранця пришиті стрічки-зав’язки, а з зовнішньої сторони поставлені блочки.
На тильну стінку пришиті стрічки з пряжками та карабінами для з’єднання з
плечовими ременями. З метою зберігання форми в передню стінку ранця вшита
рама жорсткості, а в кришку – пластини жорсткості. Клапани, кришка ранця та
кришки бокових кишень застібаються на клеванти.
Плечові ремені виготовлені з бавовняної стрічки та призначені для
кріплення ранця і сумок та для утримання поясного ременя в визначеному
положенні на парашутисті-десантнику. Одні кінці ременів пришиваються до
ранця, а до інших прикріпляються сумки: до правого – сумка для магазинів
автомату, до лівого – сумка гранат.
Ремені мають два ватники (на правому пришита кишеня для черенка
саперної лопати), грудну перемичку з карабіном, дві пряжки для переведення
рюкзака в положення „під парашут” та два на півкільця, до яких пристібаюся
карабіни кутових стрічок.
Сумка для магазинів автомата виготовлена з авіазенту та призначена для
укладання магазинів автомата. На сумці настрочена пряжка для кріплення до
правого плечового ременя, та дві стрічки для кріплення на поясному ремені.
Кришка сумки застібається на дві клеванти.
Сумка для ручних гранат виготовлена з авіазенту з підкладкою з двунитки
гладко фарбованої та призначена для укладки гранат Ф-1, РГД-5, РГН, РГО або
патронів у пачках. Всередині сумки знаходиться перегородка з чотирма
комірками, із яких два великі призначені для запалів гранат, два малі – для запалів
ручних протитанкових гранат.
С зовнішньої сторони сумки є пряжка для кріплення її до лівого плечового
ременя. Сумка кріпиться до поясного ременя за допомогою двох стрічок
кріплення. Кришка сумки застібається на два клеванти.
Чохол для лопати виготовлений з авіазенту та призначений для кріплення
малої саперної лопатки на поясному ремені у бойовому положенні рюкзака та у
положенні „під парашут”. Чохол кріпиться до поясного ременя за допомогою двох
стрічок кріплення. Клапан чохла застібається на два клеванти.
Укладання в рюкзак РД-54 предметів бойової викладки
При укладці в рюкзак предметів бойової викладки, в першу чергу

заповнюється ранець рюкзака. Укладка предметів в ранець проводиться в
наступній послідовності. На дно ранця укладається продукти харчування, потім
221
казанок комбінований, патрони в пачках, засоби протихімічного захисту, рушник,
мило та ложка.
Одну з бокових кишень можна використовувати для розміщення нижньої
частини зброї, другу, в залежності від спеціальності десантника. При укладанні
гранати до РПГ-7Д, покласти у малу кишеню детонатор та зав’язати її. Покласти у
бокову кишеню корпус гранати балістичним наконечником догори, пенал з
пороховим зарядом і стабілізатором та застібнути клеванти.
При укладанні ручної протитанкової гранати відвернути від неї рукоятку.
Корпус та рукоятку вкласти у бокову кишеню рюкзака, а запал у мале відділення
перегородки сумки для гранат. Під час екіпіровки сапера, в бокової кишені ранця
розміщується вибухові речовини в шашках. Пенал з приладдям для вибуху
розміщується в ранці рюкзака окремо від вибухових речовин. В бокової кишені
ранця кулеметник або автоматник розміщує патрони в пачках. У боковій кишені
дозволяється укладка засобів протихімічного захисту та інші предмети що не
вміщуються в ранець. При заповненні ранця рюкзака в сумки укладаються
магазини автомата, ручні гранати. Лопата укладається в спеціальний чохол
рюкзака. Магазини автомата укладаються в сумку кришками до гори, а вигнутим
боком у бік малої саперної лопати. При укладки ручної гранати Ф-1 (РГД-5, РГО,
РГН) запал гранати розміщується в великому відділенні перегородки сумки для
гранати. В вільному відділенні сумки можуть розміщуватись патрони в пачках або
приладдя для чистки автомата.
Мала лопата укладається в чохол. Для стрибка лопата укладається держаком
догори так, щоб увігнута частина лотка прилягала до спини десантника. Держак
лопати вставляється у кишеню ватника правого плечового ременя. В бойовому
положенні лопата укладається в чохол держаком вниз.
Розміщення рюкзака на десантнику
Перед одяганням рюкзака необхідно заповнити його всіма предметами

бойової викладки відповідно спеціальності десантника, просмикнути поясний
ремінь в стрічки кріплення сумки для магазинів автомата, чохла лопати та сумки
для ручних гранат, покласти лопату в чохол. При одяганні рюкзака спочатку
підводиться під плечові ремні ліва рука, потім - права, після чого застібується
поясний ремінь.
При одяганні рюкзака у похідне положення необхідно: відрегулювати кутові
стрічки за зростом так, щоб кришка ранця розміщалась на рівні плечей десантника
та пристебнути карабіни кутових стрічок до півкілець плечових ременів;
відрегулювати за зростом плечові ремні, переміщуючи вигнуті пряжки вгору або
вниз по ременях та відрегулювати та застебнути грудну перемичку плечових
ременів.
Виймати з бокових кишень ранця гранату, патрони та інші предмети при
бойовому положенні рюкзака можна не знімаючи його зі спини. Для цього
222
необхідно відстебнути карабіни кутових стрічок, перевести вигнуті пряжки
кутових стрічок до кінця донизу, не знімаючи плечових ременів, перевести ранець
зі спини на правий або лівий бік.
При переводі рюкзака з бойового положення в положення „під парашут” для
здійснення стрибка необхідно: відстебнути почергово кутові стрічки та перевести
вигнуті пряжки плечових ременів вниз; опустити ранець рюкзака так, щоб кришка
ранця була на рівні поясу, перемістить до рівня грудей грудну перемичку
плечових ременів; достати лопату з чохла, перевернути її держаком догори та
вставити держак у кишеню ватника правого плечового ременя; пересунути
регулюючі пряжки кутових стрічок на всю їх довжину, пропустити карабін правої
кутової стрічок між тілом десантника та лотком лопати та пристебнути його до
сумки для магазинів автомата, пристебнути карабін лівої кутової тесьми до
пряжки сумки для ручних гранат.
При надяганні парашута спочатку заправляється головна лямка підвісної
системи під ранець рюкзака, а потім застібуються карабіни ніжних обхватів та
грудної перемички. У випадку, якщо стрибок виконується з вантажним
контейнером, рюкзак одягається так, щоб дно ранця рюкзака було на рівні
нижнього обрізу парашута.
Рюкзак десантника РД-54 РД-54 в положенні

у похідному положенні „під-парашут”
223
СПОРЯДЖЕННЯ ДЕСАНТНИКА СД-1
Спорядження десантника СД-1 призначено для розміщення та перенесення в

ньому предметів бойової викладки парашутистів-десантників усіх спеціальностей
та збереження їх при виконанні стрибків з парашутом.
Вага жилету 2,2 кг
Вага рюкзака 2,7 кг
Вага пояса зв’язківця 1 кг
Діапазон температур при експлуатації + 60оС
Термін експлуатації 24 місяця
Спорядження десантника СД-1
Будова спорядження десантника СД-1
Рюкзак виготовлений з бавовняної тканини призначений для укладання у

нього боєприпасів, індивідуальних засобів протихімічного захисту,
продовольства, комбінованого казанка, засобів особистої гігієни та має форму
короба, поділеного на три відсіки, які закриваються клапаном. Для закриття
клапана зовні відсіків ранця є текстильна застібка та дві кнопки. Для запобігання
розкриття ранця при здійсненні стрибків з парашутом посередині ранця нашити
два на - півкільця, а знизу клапану - капронова стрічка довжиною 200 мм для
224
фіксації клапана. Для придання форми ранцю з внутрішньої сторони посередині
вставлена прокладка з волока товщиною 10 мм. З боків в нижньої частині ранця на
відстані 100 мм одна від одної нашиті дві капронові стрічки з текстильною
застібкою для приєднання розвантажувального жилета (згідно зі спеціальністю
парашутиста-десантника), регулювання та підтягу. З правого боку ранця нашита
кишеня для укладання черенка малої саперної лопати при здійсненні стрибків з
парашутом. Для запобігання випадіння черенка у край кишені вставлена гумка, а
на відстані 150 мм від кишені нашита стрічка з текстильною застібкою для
фіксації черенка у положенні для десантування.
У верхній частині рюкзака нашити плечові ремені довжиною 800 мм зі
стрічки ЛТКкр-44-1600. Для зручності розташування спорядження та запобігання
ушкоджень від ременя зброї на плечові ремені за допомогою пряжок пришиті дві
накладки, які регулюються згідно з положенням спорядження на парашутисті-
десантнику. Біля плечових ременів пришити капронові стрічки з текстильною
застібкою, які призначені для укладання в них плечових ременів у положенні
спорядження «по похідному» та кріплення до жилета при переводі спорядження
«під парашут».
Розвантажувальний жилет автоматника, виготовлений з бавовняної тканини,
складається з двох частин та призначений для укладання у нього озброєння,
боєприпасів та іншого спорядження парашутиста-десантника.
Для кріплення до рюкзака у верхній частині жилета пришиті пряжки з
зубчатими перемичками, а з боків на відстані 100 мм одна від одної - пряжки з
плаваючою перемичкою та з стрічкою для швидкої їх розфіксації.
На праві половині жилета нашиті: дві кишені для магазинів автомату,
посередині (з внутрішнього боку) середньої кишені пришита текстильна застібка
для кріплення жилета на парашутисті-десантнику; дві кишені для ручних гранат,
які розташовані праворуч від кишень для магазинів, одна над одною. В середині
кишені нашиті стрічки для укладання запалів до гранат; кишеня для ракетниці;
кишеня для індивідуальної аптечки АІ-1, яка розташована знизу. Всі кишені
застібаються на клапан з текстильною застібкою та кнопкою. Для приєднання з
лівою половиною жилета на правому клапані пришиті дві капронові стрічки з
текстильною застібкою.
На ліві половині жилета нашиті: одна кишеня для магазину автомата; дві
кишені для гранат; кишеня для розташування штик-ножа (в середині кишені
пришитий карабін для кріплення ножен) та фіксуюча гумова стрічка для рукоятки;
в верхній частині нашита кишеня для укладання спеціальних допоміжних засобів;
кишеня для укладання перев’язочного пакета та пенала автомату, яка розташована
знизу. Для приєднання з правою половиною жилету на лівої є текстильна застібка
та дві пряжки. З внутрішньої сторони обох половин жилета пришиті по дві кишені
для укладання бронепластин. Жилет кріпиться до поясного ременя за допомогою
двох стрічок кріплення.
225
Додаток 11
РЯТУВАЛЬНІ ЗАСОБИ ПРИ СТРИБКАХ З ПАРШУТОМ НА ВОДУ
Авіаційний рятувальний човен МЛАС-1об

Авіаційний рятувальний човен МЛАС-1”ОБ” є індивідуальним рятувальним
засобом та призначений для підтримання людини на плаву у разі покидання літака
(вертольота) над водою.
Експлуатаційні дані
Габаритні розміри човна у наповненому стані:
довжина 1890 мм;
ширина: корма/ніс 960/540 мм;
висота: корма/ніс 255/160 мм;
Вага човна в комплекті з балоном 3,5 кг;
Об’єм наповненого човна 150 л;
Експлуатаційна завантаженість 100 кг;
Температура середовища +50-30оС;
Час наповнення човна 1-3 хв.
Човни виготовлюються із діагонально-дубльованої прогумованої шовкової
тканини, пофарбованої в оранжевий колір.
Основними частинами човна є
надувні борти та не надувне днище.
Борти являють собою оболонку без
відсіків, створену 6-ма склеєними між
собою усіченими конусами та
циліндрами з прогумованої тканини.
До оболонки бортів приклеєне не
надувне днище. Для зручності
розміщення людини в човні та для
кращої його стійкості в кормовій
Човен МЛАС-1 «ОБ» частині оболонка бортів має більший
діаметр, ніж в носовій, та крім т ого
кормова частина зроблена дещо ширше носової. Балон з висотно-напорним
клапаном знаходиться у спеціальній кишені, яка наклеєна на кормовій частині та
приєднана до човна за допомогою штуцера з гайкою.
Для ставлення газу з оболонки під час підготовки човна до укладання, в його
кормовій частині вмонтовано випускний вентиль з пробкою, яка прив’язана до
вентиля. На борту човна наклеєні дві пари поручнів з капронової стрічки для
зручності посадки людини у нього.
226
З метою надання човну стійкості під час посадки в нього з води в кормовій
частині до днища приклеєний водобаластний мішок об’ємом 3 л. На лівому борту
човна змонтований ручний міх, що дозволяє за необхідністю піддувати оболонки
повітрям. Міх незнімний, закріплений на човні за допомогою гумової трубки, яка
вклеєна в оболонку. В неробочому стані міх укладається у кишеню, наклеєну на
оболонку. Крім того, у комплект човна входять черпак, плавучий якір та набір
гумових пробок.
Плот рятувальний ПСН-1
Плот рятувальний надувний одномісний ПСН-1 є індивідуальним
рятувальним засобом та призначений для підтримання парашутиста-десантника
на плаву у разі покидання літака (вертольота) над водою.
Вага плота не більш 3,1 кг;
Габаритні розміри плота у наповненому стані:
довжина 1720/1500 мм;
ширина 900/530 мм;
висота 150/720 мм;
Об’єм надувних бортів (однокамерний) 90 л;
Робочий тиск газу в бортах 0,08-0,1 кгс/см2
Експлуатаційна завантаженість 120 кг;
Температура середовища від + 50о до – 30оС;
Час наповнення плота від балона:
при температурі +50оС 1 хв.;
о
при температурі +25 С 1,5 хв.;
о
при температурі – 30 С 5 хв.
Ємкість балона 0,3 л;
Вага балона не більш 510 г
Термін експлуатації плота 5 років.
Основними частинами плота є
надувні борти, надувний захисний
чохол та не надувне днище (з
надувним містком). Борти являють
собою оболонку без відсіків з
прогумованої тканини. До оболонки
бортів приклеєне не надувне днище
з надувним містком. Для зручності
розміщення людини в плоту та для
кращої його стійкості в кормовій
частині оболонка бортів має два
відсіки, які запобігають переверту-
Плот ПСН-1 ванню плота при посадці в нього,
227
крім того кормова частина зроблена дещо ширше носової. Для запобігання
нахльостування у плот води, при сильних хвилях, до нього приклеєний захисний
чохол, який закривається за допомогою текстильної застібкою. Захисний чохол та
місток надуваються після посадці людини у плот через спеціальні трубки з
клапанами. Для автоматичного наповнення плота служить балон з вуглекислотою.
Для ставлення газу з оболонки під час підготовки плота до укладки в ГК-30-
Ум (НАЗ), в його кормовій частині вмонтовано випускний вентиль.
На борти плота наклеєні дві пари поручнів для зручності посадки людини у
нього. З метою надання плоту стійкості під час посадки в нього з води в кормовій
частині до днища приклеєний водобаластний мішок. На лівому борту плота
змонтований ручний міх, що дозволяє за необхідністю піддувати оболонки
повітрям. Крім того, у комплект плота входять губка та плавучий якір.
Авіаційний рятувальний жилет АСЖ-58

Авіаційний рятувальний жилет АСЖ-58 є індивідуальним рятувальним
засобом та призначений для підтримки парашутиста на плаву при здійсненні
стрибків з парашутом на воду. Жилет виготовлюється одного розміру та
одягається поверх обмундирування (під парашутну підвісну систему).
Вага жилета зі спорядженням не більш 2 кг;
Позитивна плавучість жилета:
- при наповненні двох відсіків не менш 15 кг;
- при наповненні одного із відсіків не менш 10 кг;
Об’єм оболонки жилета не менш 15 л;
Температура повітря від +50оС до –30оС;
Час наповнення жилета 20-30 с;
Термін експлуатації жилета 3 роки
Матеріал жилета – діагонально-дубльована
прогумована тканина оранжевого кольору.
Жилет може наповнюватися двома
способами: від балончика з вуглекислотою,
спрацювання якого проводиться від руки шляхом
висмикування пускової головки або ротом через
трубки з клапанами для піддування жилета.
Для закріплення на людині жилет має
ремінь, до якої приєднаний строп для підйому
десантника на борт човна (вертольота) за
допомогою лебідки та регулятор з наспинної
регулювальної лямки. Ремінь й лямка
підганяються у залежності від розмірів тулуба
людини за допомогою пряжок. Жилет АСЖ-58
228
В комплект жилету входить: малогабаритний балончик з пусковою
головкою; аварійно-пошуковий електровогонь АПЕ-65 з батареєю “Маячок-1”;
аварійний пакет з дзеркалом; пакет з флуоресцеїном (або ураніном марки “А”);
підвіска жилета; свисток для подання звукового сигналу; карабін зі шнуром.
Рятувальний авіаційний жилет САЖ-43П серії 2

Рятувальний авіаційний жилет САЖ-43П серії 2 є індивідуальним
рятувальним засобом парашутистів-десантників при здійсненні стрибків з
парашутом на воду.
Вага жилета не більш 1,5 кг;
Постійна позитивна плавучість жилета не менш 6 кг;
Перемінна позитивна плавучість жилета
(при наповнених нагрудних відсіках) не менш 15 кг;
Робочий тиск в відсіках жилета 105 мм.вод.ст.
Температура повітря +50оС –30оС;
Термін експлуатації жилета 36 місяців
Жилет виготовлюється одного розміру та одягається поверх обмундирування
(під парашутну підвісну систему). Матеріал жилета – діагонально-дубльована
прогумована тканина, пофарбована у оранжевий колір.
Жилет являє собою три самостійні відсіки, які
наповнені сухою морською травою або поролоном
завтовшки 25 мм, причому тільки два передніх
наповнюються повітрям. З внутрішньої сторони на
лівому клапані жилета приклеєний пакет з
флуоресцеїном. Жилет наповнюється ротом через
трубки з клапаном для піддуву, які змонтовані на
лицьовій частині та вкладаються у шлейки. Для
закріплення на парашутисті жилет має дві грудні
перемички, які вклеєні на лівому клапані, два
ґудзики на правому клапані та приклеєну стрічку
посередині тильного відсіку, на якій є пряжка для Жилет САЖ-43
регулювання та карабін.
Знизу правого відсіку приклеєна петля з півкільцем, а лівого – петля для
закріплення одягнутого жилета.
229
Додаток 12
п. 115 Настанови
СХЕМА
РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ЛІТАКУ Ан-2
(вариант)
9 8 7 6 5
Кабіна екіпажу літака
БІ БІ
В В
4 3 2 1
10
Двері
УМОВНІ ПОЗНАЧКИ:
1. Військовослужбовець десантник – 3
2. Місце випускового під час польоту – В

10
3. Місце випускового під час десантування – В
4. Місце борт-техніка (бортінженера) під час польоту – БІ

10
5. Місце борт-техніка (бортінженера) під час десантування – БІ

10
6. Напрямок десантування –
7. Напрямок руху літака –
8. Трос ПРП (примусового розкриття парашута) –
Максимальна кількість десантників для здійснення стрибків з парашутом із

літака Ан-2 - 10 чол. у двері
230
Додаток 13
до п.122 Настанови
СХЕМА
РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ЛІТАКУ Ан-26 (Ан-32)
(варіант)
29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 П
Кабіна екіпажу літака
14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 В

10
4. Місце помічника випускаючого під час польоту та десантування – П

10
6. Напрямок руху літака –

літака типу Ан-26 (Ан-32) – 30 чол. у рампу.
231
СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ЛІТАКУ ІЛ–76МД
при здійсненні стрибків з парашутом у два потоки (двері - два прохода)
(варіант)
31 чол. у першому проході НАПРЯМОК ПОЛЬОТУ

32 чол. у другому проході
Х 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 х 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
пв
В
пв
пв 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Х 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11
пв 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 х 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11
пв
пв
В 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 х 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
В
31 чол. у першому проході Всього із літака Іл-76МД десантується 126 чол.
32 чол. у другому проході
пв Місце помічника випускового при посадці в літак Місце помічника випускового по порядку розміщення у літаку
Місце випускового при десантуванні Місце випускового по порядку розміщення у літаку
В
пв Місце помічника випускового при десантуванні Маршрут переміщення десантників для десантування у другому проході
Троси ПРС Огородження потоків

СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ЛІТАКУ ІЛ–76 МД
при здійсненні стрибків з парашутом у чотири потоки
(варіант)
НАПРЯМОК ПОЛЬОТУ
х 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Х 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 В
пв пв
В
В пв
В
пв
пв 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 х 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 пв
пв 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 х 32 31 30 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 пв пв
В
пв
пв
пв
в 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Х 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 В
В
Всього із літака Іл-76МД десантується 126 чол.
Місце помічника випускаючого при посадці в літак Місце помічника випускаючого по порядку розміщення у літаку
пв
Місце випускаючого при десантуванні Місце помічника випускаючого по порядку розміщення у літаку
В
пв
В Місце помічника випускаючого при десантуванні
В Троси ПРС Огородження потоків
233
СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ УЛІТАКУ ІЛ – 76 ПРИ ЗДІЙСНЕННІ СТРИБКІВ З ПАРАШУТОМ ВСЛІД ЗА

БОЙОВОЮ ТЕХНІКОЮ (варіант)
1 2 3 4 х
Х
В
5 6 7 8 5 6 7 8
9
Рампа
4 5 6 7
Варіант – 3 БМД і 17 десантників
В
Місце випускового при десантуванні
Місце випускового у вантажній кабіні

В
Троси примусового розкриття парашутів
234
СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ЛІТАКУ ІЛ – 76 ПРИ ЗДІЙСНЕННІ СТРИБКІВ З ПАРАШУТОМ ВСЛІД ЗА
БОЙОВОЮ ТЕХНІКОЮ (варіант)
1 2 3 4 5 Х 6
6
Х
В
1
7 8 9
7 8 9 10
11
Рампа
В
6 7 8 9
6 7 8 9
Варіант завантаження – техніки (озброєння, майна) що десантується і 21 десантників
В Місце випускового при десантуванні

Місце випускового у вантажній кабіні
Троси примусового розкриття парашутів
В 1 2 4 5 Х 5
В 1 2 3 Огородження
4 Х 5
235
Додаток 18
СХЕМА
РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ВЕРТОЛЬОТІ Мі– 8
(без додаткового бака з авіаційним гасом ТС-1)
варіант
Кабіна екіпажу вертольоту
15 14 13 12 11 10 9 П
7 6 5 4 3 2 1 В
10
Двері

10
П
4. Місце помічника випускового під час польоту та десантування – 10
6. Напрямок руху вертольота –

вертольота типу Мі-8 – 16 чол. у рампу (спортивні стрибки з парашутом у двері – до
20 чол.)
Відповідно до інструкції екіпажу вертольота Мі-8 (книга І), яку введено в дію заступником
Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил з бойової підготовки 11.04.80, розділ V, пункт 5.10.3:
У разі встановлення у вертольоті додаткового баку для авіаційного гасу, десантники корабельної групи
розміщуються стоячи:
з 1 по 7 по лівому борту вертольота - якщо бак встановлений з ліва;
з 9 по 15 по правому борту вертольота - якщо бак встановлений з права.
Додаток 19
СХЕМА
РОЗМІЩЕННЯ ДЕСАНТНИКІВ У ВЕРТОЛЬОТІ Мі – 8
(з додатковим баком з авіаційним гасом ТС-1)
варіант
Кабіна екіпажу вертольоту
15 14 13 12 11 10 9 П
В
10
7 6 5 4 3 2 1
10
Додатковий бак В
Двері

10
П
4. Місце помічника випускового під час польоту та десантування – 10
6. Напрямок руху вертольота –

вертольота типу Мі-8 – 16 чол. у рампу (спортивні стрибки з парашутом у двері – до
20 чол.)
Відповідно до інструкції екіпажу вертольота Мі-8 (книга І), яку введено в дію заступником
Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил з бойової підготовки 11.04.80, розділ V, пункт 5.10.3:
У разі встановлення у вертольоті додаткового баку для авіаційного гасу, десантники корабельної групи
розміщуються стоячи:
з 1 по 7 по лівому борту вертольота - якщо бак встановлений з ліва;
з 9 по 15 по правому борту вертольота - якщо бак встановлений з права.
237
Додаток 20
Алгоритм дій посадових осіб

при організації та проведенні укладки людських десантних парашутів
НАПЕРЕДОДНІ УКЛАДКИ
Командир роти (батареї) зобов’язаний:
отримати інструктаж від офіцера повітрянодесантної служби щодо проведення
укладки;
затвердити план-конспект у безпосереднього командира (начальника);
поставити завдання командирам взводів щодо організації та проведенню укладки;
узгодити питання з начальником складу про отримання парашутів, укладального
приладдя та розхідного матеріалу.
Командир взводу зобов’язаний:
отримати задачу у командира роти (батареї) на підготовку та проведення укладки;
затвердити план-конспект у командира роти (батареї);
підготовити необхідну документацію;
поставити завдання командирам відділень на проведення укладки.
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО УКЛАДКИ ПАРАШУТІВ
Командир взводу:
отримує задачу від командира роти (батареї);
розбиває особовий склад взводу попарно, указує місця укладки парашутів;
нагадує особовому складу заходи безпеки, правила підготовки робочого місця,
визначає час готовності робочих місць, дає команду на їх підготовку;
контролює підготовку робочих місць та розкладає укладочні прилади;
дає команду особовому складу щодо виставлення парашутів в одну лінію на столі
огородження номерами до себе;
виставляє особовий склад попарно біля парашутів та разом з заступником
командира роти (батареї) – інструктором ПДП перевіряє закріплення парашутів за
військовослужбовцями;
доповідає командиру роти (батареї) про готовність взводу до укладки парашутів.
Заступник командира роти (батареї) – інструктор ПДП:
готує витратний матеріал, документацію та переносну навчально-матеріальну базу;
перевіряє закріплення парашутів за особовим складом та підготовку робочих місць.
Командир роти (батареї):
доповідає офіцеру повітрянодесантної служби про прибуття підрозділу на укладку,
кількість особового складу, парашутів, представляє документацію, отримує інструктаж
про підготовку робочих місць, організації та проведенні укладки парашутів;
ставить завдання командирам взводів на підготовку робочих місць та перевірку
закріплення парашутів за особовим складом, визначає час готовності початку укладки
парашутів;
керує підготовкою робочих місць, документації та наглядної навчально-
матеріальної бази до укладки парашутів;
238
приймає доповідь від командирів взводів про перевірку закріплення парашутів за
особовим складом та підготовці робочих місць до укладки парашутів;
доповідає офіцеру повітрянодесантної служби про готовність особового складу та
робочих місць до укладки парашутів.
НА УКЛАДЦІ ПАРАШУТІВ
Необхідно мати:
парашути основний (ДПС або інший) та запасний (ЗПС або інший) для кожного
укладуючого;
похідні полотнища П-061 із розрахунку 1 шт. на пару укладуючих а також на
огородження (в залежності від кількості укладуючих);
підстилочні полотнища ПП-95 із розрахунку 1 шт. на пару укладаючих;
укладочне приладдя 1 комплект на пару укладаючих (3 вантажика, 2 шпильки, 1
лінійка, 1 вилка з гачком);
комплект плакатів по укладці парашутів;
макет запасного парашуту;
стіл керівника укладки парашутів;
стіл приладиста;
стільці;
контровка ШХБ-20 із розрахунку 0,4 м. на один основний парашут, серцевина
шнура ШХБ-125 (нитка контровочна) 0,6 м. на один парашут;
печатки для запечатування шпильки витяжного кільця запасного парашута на
кожний парашут;
клей.
Документація:
журнал бойової підготовки взводу;
журнал бойової підготовки роти (батареї);
інструкція по укладці парашутів основного (ДПС або іншого, який будуть укладати)
та запасного (ЗПС або іншого, який будуть укладати);
методика укладки людських десантних парашутів;
інструкція по експлуатації парашутних приладів АД-3УД, ППК-У;
Настанова з повітрянодесантної служби НПДС-2006;
конспекти командира роти (батареї), командира взводу);
список-відомість;
відомість закріплення парашутів;
паспорта на кожний парашут;
паспорта на кожний парашутний прилад;
картки-замінювачі на кожний парашут;
журнал обліку стрибків з парашутом.
ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ УКЛАДКИ

Командир взводу зобов’язаний:
здійснювати безперервний контроль за проведенням укладки парашутів;
особисто контролювати кожний етап укладки парашутів після перевірки
командиром відділення;
239
після особистої перевірки кожного етапу укладки парашутів особового складу
взводу, представляти взвод командиру роти (батареї) для контролю етапів укладки
парашутів.
Заступник командира роти (батареї) – інструктор ПДП:
оформляти документацію, яка заповнюється під час укладки парашутів;
допомагати командирам взводів у проведенні контролю кожного етапу укладки
парашутів.
Командир роти (батареї) зобов’язаний:
особисто контролювати кожний етап укладки парашутів після перевірки
командиром взводу;
після особистої перевірки кожного етапу укладки парашутів особового складу роти
(батареї), представляти офіцеру повітрянодесантної служби для контролю етапу укладки
парашутів.
Контроль етапів укладки здійснює:
укладаючий парашута;
допомогаючий в укладці парашута;
командир відділення, заступник командира взводу;
командир взводу або заступник командира роти (батареї) – інструктор ПДП;
командир роти (батареї);
офіцер повітрянодесантної служби.
240
Додаток 21 до п.228 Настанови
СХЕМА
розміщення засобів забезпечення прийняття десанту
на площадку приземлення
(варіант)
> 500 м
до 1500 м 7
С
6
> 1000 м оз. Біле
до 1500 м РП
8 ПЧ
5
> 500 м
9
С до 1500 м ЗП
4
Ч
10 ПДС
ПК
3
с. Рясне
> 500 м
11
РП до 1500 м 2
ПЧ
> 1000 м
р. Уж
12
1
К
Умовні позначення:
К
- командний пункт керівника стрибків з парашутом та керівника десантування
ПДС - черговий офіцер повітрянодесантної служби на площадці приземлення
Ч - черговий по площадці приземлення
- пункт медичної допомоги
- метеорологічний пост
- межа секторів
- особовий склад обслуговуючої команди на площадці приземлення
ЗП - збірний пункт повітрянодесантної техніки
- стоянка санітарного автотранспорту, - стоянка автотранспорту
2 - оточення
РП - рятувальний пост
С - пост спостереження
ПЧ - пост спостереження в секторах (помічник чергового по майданчику приземлення)
ПК - помічник керівника десантування
- радіомаяк
- радіостанція
- знак-стрілка, що позначує напрямок вітру біля землі
- піротехнічні факели, димові шашки
241
РОЗМІЩЕННЯ
засобів управління та позначення
на площадці приземлення
(варіант)
При виконанні навчально-тренувальних стрибків з парашутом
ТПП
> 1000 м ПК
Z 500 м
К
∆S ТПД
ТП З М
500-1000 м
> 5000 м
ТК
При проведенні навчань
ТПП
> 1000 м ПК
Z 500 м
К
ТП ∆S ТПД
З
М
> 5000 м
ТК
К Умовні позначення:
- командний пункт керівника стрибків з парашутом та керівника десантування
ТП - точка прицілювання ТПП - точка приземлення першого
ПК - помічник керівника десантування парашутиста
М
- метеорологічний пост ТПД - точка початку десантування
З - засітчики Z - величина зносу
- радіотехнічна станція ∆ S - величина АВ+Wtзпд
- позначення точки прицілювання
242
Додаток 23 до Настанови
ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ТЕХНІКИ

Парашути десантні основні та запасні
Парашути основні Парашути запасні
Характеристики ДПС Д-6, Д-5 ПВ-3 ЗПС З-5 З-2В З-6П
Д-6 сер. 4 сер. 2
Маса парашута без приладу, кг 11,5 11,5 13,8 17,6 5,2 5,2 8,5 5,9
Маса парашутного приладу, кг:
ППК-У 0,95 0,95 0,95 0,95 - - - -
АД-3У-Д 0,8 0,8 0,8 0,8 - - - -
Розміри в укладеному стані, мм:
довжина 570 570 595 560 405 405 310 415
ширина 285 285 335 350 230 230 435 240
висота 210 210 220 230 180 180 235 190
Площа купола, м.кв:
основного 83 83 82,5 79 50 50 49 50
стабілізувального 1,5 1,5 1,5 2.5 - - -
Кількість строп, шт.:
основного купола 30 30 28 28 24 24 24 24
стабілізувального купола 16 16 16 16
Довжина строп, мм:
основного купола 9000 9000 9000 9000 6300 6300 6000 6300
стабілізувального купола 500-520 500-520 500-520 650
Мінімальна безпечна висота застосування, м 200 200 200 300 100 100 100 80
Середня вертикальна швидкість зниження при масі
парашутиста 120 кг на висоті 30 – 35 м від землі, м/с 5 5 5 5,2 7,5 7,5 7,5 7,5
Парашути основні Парашути запасні
Характеристики ДПС Д-6, Д-5 ПВ-3 ЗПС З-5 З-2В З-6П
Д-6 сер. 4 сер. 2
Зусилля, необхідне для розкриття двохконусного замка
витяжним кільцем, не більше, кг
16 16 16 16 16 16 16 16
Середня горизонтальна швидкість переміщення, м/с
2,6 2,6 - 2,5 - - - -
Час розвертання на 180 град., с 15 - 60 15 - 60 - 15 - - - -
243
Парашутні платформи, парашутно-реактивні системи та парашутно-безплатформові системи
Характеристики Парашутні платформи Комплекс Парашутно-реактивні системи та парашутно-

спільного безплатформові системи
ПП-128-5000 П-7 десантування ПРСМ-915 ПРМС-925 ПБС
(КСД)
Маса платформи (КСД, ПРС) без куполів,
кг 1030 1110 1208 860 1058 200
Маса парашутної системи, кг 700 630 610 205 205 615
Маса вантажу, що десантується, кг 3000 - 6500 2000 - 7300 2600 - 7600 6940 6730 - 7530 6940
Гранична польотна маса, кг 8500 9500 10000 8000 8800 8000
Кількість куполів та їх площа, м.кв 5 х 760 5 х 760 5 х 760 1 х 540 1 х 540 9 х 350
Кількість двигунів та їх маса, кг - - - 3 х 85 4 х 85 -
Розміри платформи, КСД без коліс та
поводка, мм:
довжина 3640 3640 4560 - - -
ширина 2520 2520 – 2830 2700 - - -
висота 257 193 - 262 1539 - 1585 - - -
Розміри блока парашутної платформи 1200х600х450 1200х600х450 1270х640х450 1420х820х610 1420х820х610 -
(реактивних двигунів), мм - - - (1120х1100х430) (1180х1440х430) -
Характеристика Парашутні платформи Комплекс Парашутно-реактивні системи та парашутно-

спільного безплатформові системи
ПП – 128 - 500 П-7 десантування ПРСМ-915 ПРСМ-925
(КСД)
ПБС
Маса блока парашутної системи 117 105 145 200 (480) 200 (640) -
(реактивних двигунів), кг
Кількість платформ (КСД, ПРС),
завантажується в літак на десантування:
Іл-76 - 3-4 3 3 3 3
Ан-70 - 3 3 2 2 3
Мінімальна висота десантування, м 500 500 500 500 500 300
Вертикальна швидкість зниження, м/с 8 8 6-8,5 16-23 16-23 8
244
Парашутно-вантажні системи та парашутна десантна тара
Характеристика ПГС-500 сер. 2 ПДСБ-1 сер. 2 УПДММ-65 з ПДММ-47 з ПДУР-47 з

ОКС-4 сер. 4 ОКС-4 сер. 4 ОКС-4 сер. 4
90 86* 42,5 37,8 17,8
Загальна маса, кг
Маса платформи (тари) з підвісною системою, кг 68 69* 31 26,3 6,3
Маса вантажного парашута, кг 24 17 11,5 11,5 11,5
Маса вантажу, що десантується, кг 500 200 127 100 120
Площа купола, м. кв:
основного 55 55 69,1 69,1 69,1
стабілізувального 5,25 1,5 0,35 0,35 0,35
гальмівного - - 2,45 2,45 2,45
Розміри платформи (тари), мм:
довжина 1400 - 1900 1300 -
ширина (діаметр) 1180 - 510 450 -
Кількість строп куполів:
основного 28 28 22 22 22
стабілізувального 36 16 8 8 8
гальмівного - - 24 24 24
Характеристика ПГС-500 сер. 2 ПДСБ-1 сер. 2 УПДММ-65 з ПДММ-47 з ПДУР-47 з

ОКС-4 сер. 4 ОКС-4 сер. 4 ОКС-4 сер. 4
Довжина строп куполів, мм:
основного 8400 8350 6700 6700 6700
стабілізуючого 2500 1380 1000 1000 1000
гальмівного - - 1400 1400 1400
Мінімальна висота викиду, м 500 300 150 150 150
Габаритні розміри вантажів, що десантуються, мм 1400х1176х800 - 1900х510х510** 1300х450х450** 2000х600х60
0***
Вертикальна швидкість зниження біля землі, м/с 15 10-13 8 7 7
* До маси системи входить маса стандартної бочки 50 кг.

** Зазначені розміри відповідають довжині і діаметру камери м’якого мішка.
*** Розміри вантажів можуть коливатися від 600 до 2000 мм за довжиною та від 300 до 600 мм за висотою або
діаметром.
245
Зміст
Стр.
Глава перша. Загальні положення 3
Класифікація стрибків з парашутом 8
Глава друга. Обов’язки посадових осіб 10
Командир з’єднання (військової частини) 10
Заступник командира з’єднання (військової частини) – начальник 11
повітрянодесантної служби (заступник командира з’єднання (військової частини)
з повітрянодесантної підготовки)
Начальник відділення (служби, циклу) повітрянодесантної підготовки з’єднання 12
(військової частини)
Старший інженер відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання 14
Інженер відділення повітрянодесантної підготовки з’єднання 14
Старший викладач циклу повітрянодесантної підготовки навчальної військової 15
частини
Старший помічник (помічник) начальника відділення (служби) 16
повітрянодесантної підготовки з’єднання (військової частини)
Викладач циклу повітрянодесантної підготовки навчальної військової частини 17
Начальник відділення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) 17
Старший інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання 19
Інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання 20
Інженер відділення повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) 20
Командир батальйону (дивізіону) 21
Заступник командира батальйону (дивізіону) з повітрянодесантної підготовки 22
Командир роти (батареї) 23
Командир роти десантного забезпечення 24
Заступник командира роти (батареї) – інструктор повітрянодесантної підготовки 25
Командир взводу 25
Командир взводу десантного забезпечення 26
Командир ремонтного взводу (начальник майстерні по ремонту 26
повітрянодесантної техніки)
Старший технік приладист (технік приладист), технік приладист – начальник 27
приладної майстерні
Начальник повітрянодесантного комплексу 28
Старший інструктор (інструктор) роти десантного забезпечення 29
Начальник складу повітрянодесантної техніки з’єднання (військової частини) 29
Начальник сховища (комірник) 30
Командир відділення (обслуги, екіпажу) 30
Старший майстер (майстер, кравець, швачка) по ремонту повітрянодесантної 31
техніки
Солдат-десантник 31
Старший писар (діловод) відділення повітрянодесантної техніки з’єднання 31
(військової частини)
Глава третя. Загальні правила здійснення навчально-тренувальних стрибків з 32
парашутом
Здійснення стрибків з парашутом зі зброєю та спорядженням 38
Здійснення стрибків з парашутом в ночі 41
Здійснення стрибків з парашутом на воду парашутистами (парашутистами- 42
водолазами)
Стрибки із затримкою вводу в дію парашута 46
Дії парашутиста в особливих випадках 48
Застосування запасного парашута 55
Стрибки з парашутом із літака Ан-2 57
Стрибки з парашутом із літака Ан-26 (Ан-32) 59
Стрибки з парашутом із літака Ан-72 60
Стрибки з парашутом із літака Іл-76МД 62
Стрибки з парашутом із вертольоту Мі-8 65
Порядок користуванням кисневим обладнанням військово-транспортних літаків 67
Глава четверта. Наземна підготовка особового складу до здійснення стрибків з 68
парашутом
Обладнання повітрянодесантного комплексу 71
Глава п’ята. Підготовка та проведення стрибків з парашутом 77
Умови десантування особового складу 80
Укладка парашутів для здійснення стрибків 82
Підготовка парашутистів на аеродромі (старті) 83
Забезпечення прийому парашутистів на площадці приземлення 86
Особливості організації і проведення стрибків з парашутом на воду 89
Особливості організації і проведення стрибків з парашутом взимку 91
Стрибки з парашутом на тактичних (тактично-спеціальних) навчаннях 92
Обов’язки посадових осіб наряду під час проведення стрибків з парашутом 94
Керівник стрибків з парашутом 94
Керівник десантування на площадці приземлення 97
Помічник керівника стрибків з парашутом 98
Черговий офіцер повітрянодесантної служби на старті 99
Черговий приладист на старті 100
Черговий по площадці приземлення 100
Черговий по району приводнення 101
Черговий офіцер повітрянодесантної служби на площадці приземлення 101
Черговий лікарь на площадці приземлення 102
Випускаючий 102
Старший корабельної групи 103
Глава шоста. Підготовка техніки та вантажів до десантування парашутним 104
(парашутно-реактивним) способом
Загальні положення 104
Підготовка техніки та вантажів до десантування на парашутних платформах 105
Укладка багатокупольних парашутних систем 105
Швартування техніки та вантажів на парашутні платформи і підготовка їх до 106
завантаження у повітряні судна
Завантаження техніки та вантажів на парашутних платформах (парашутно- 109
реактивних системах, парашутних безплатформених системах) у повітряні судна
Обов’язки посадових осіб під час завантаження техніки та вантажів, які 110
підготовлені до десантування у повітряні судна
Підготовка техніки до десантування на парашутно-реактивних системах 112
Підготовка техніки до десантування на парашутних безплатформених системах 113
Особливості підготовки вантажів до десантування у парашутній десантній тарі 114
247
Додатки 116
Документи, які розробляються і ведуться у армійських корпусах, зєднаннях 116
(військових частинах), підрозділах з питань організації ПДП
Варіант наказу про організацію повітрянодесантної підготовки та підготовки 119
особового складу до здійснення стрибків з парашутом на навчальний рік
Варіант наказу про допуск особового складу військової частини до виконання 124
Варіант наказу про допуск офіцерів повітряно-десантної служби до самостійної 125
роботи з підготовки особового складу до здійснення стрибків з парашутом,
контролю у підготовці техніки та вантажів до десантування
Варіант наказу про призначення випускаючих з повітряних суден 127
Варіант наказу про призначення керівників стрибків з парашутом з повітряних 128
суден
Варіант наказу про закріплення офіцерів повітрянодесантної служби за 130
підрозділами, які не мають офіцерів повітрянодесантної служби згідно з штатом
Варіант наказу про призначення комісії по проведенню технічного огляду 131
споруд, повітрянодесантного комплексу
Варіант наказу про допуск споруд повітрянодесантного комплексу до 132
проведення занять з повітрянодесантної підготовки
Варіант наказу про закріплення споруд та тренажерів повітряно-десантного 133
комплексу за підрозділами військової частини
Варіант наказу про створення нештатної спортивної парашутної команди 134
Варіант наказу про організацію виконання стрибків з парашутом особовим 135
складом військової частини з повітряних суден
Варіант наказу про десантування особового складу під час проведення 137
тактичних навчань
Варіант наказу про проведення залікової сесії з повітрянодесантної підготовки з 139
військовослужбовцями військової частини
Варіант наказу про результати здачі залікової сесії з повітрянодесантної 142
підготовки
Варіант наказу про визначення кандидатів на присвоєння спеціального звання 147
«Інструктор парашутно-десантної підготовки»
Варіант наказу про призначення комісії по проведенню іспитів на присвоєння 148
(підтвердження) класної кваліфікації
Варіант наказу про допуск особового складу молодого поповнення та 149
військовослужбовців, які не проходили програму повітрянодесантної підготовки
до здійснення стрибків з парашутом
Варіант наказу про присвоєння спеціального звання «Парашутист-відмінник» 150
Варіант наказу про виплату надбавки за особливі умови служби та зарахування 151
вислуги років у пільговому обчисленні
Варіант наказу про виплату грошової винагороди за здійсненні стрибки з 153
парашутом
Варіант журналу кількісного та якісного обліку стрибків з парашутом особовим 155
складом військової частини
Варіант журналу кількісного та якісного обліку стрибків з парашутом особовим 159
складом батальйону (дивізіону)
Варіант журналу закріплення людських парашутів і парашутних приладів, 163
248
кількісного, якісного обліку стрибків з парашутом особовим складом роти
(батареї)
Варіант журналу обліку травм отриманих військовослужбовцями на заняттях з 167
повітрянодесантної підготовки і під час здійснення стрибків з парашутом
Варіант журналу обліку класних фахівців повітрянодесантної служби військової 168
частини
Варіант журналу обліку військовослужбовців які мають спеціальне звання 169
«Інструктор парашутно-десантної підготовки»
Варіант журналу обліку видачі і надходження довідок про здійснення стрибків з 170
парашутом
Варіант журналу обліку стрибків з парашутом офіцерів, прапорщиків і 171
військовослужбовців військової служби за контрактом
Варіант журналу обліку занять на спорудах повітрянодесантного комплексу 172
Варіант журналу обліку передстрибкової підготовки на спорудах 173
Варіант журналу обліку інструктажу випускаючих з повітряних суден на 174
повітрянодесантному комплексі
Варіант журналу обліку інструктажу випускаючих з повітряних суден на 175
аеродромі (старті)
Варіант журналу реєстрації десантників на аеродромі (старті) 176
Варіант журналу обліку десантування особового складу, бойової техніки, 177
вантажів та роботи повітрянодесантної техніки на площадці приземлення
Варіант журналу інструктажу керівника стрибків з парашутом і наряду по 178
забезпеченню стрибків з парашутом
Варіант журналу обліку занять з швартування бойової техніки, вантажів та 179
завантаження її на у повітряне судно
Варіант журналу закріплення повітрянодесантної техніки та обліку укладки 180
парашутних систем
Варіант журналу обліку роботи повітряного судна під час забезпечення стрибків 181
з парашутом військовослужбовців військової частини
Список-відомість особового складу призначеного до здійснення стрибків з 182
парашутом та видачі грошового забезпечення за здійснені стрибки з парашутом.
Варіант відомості якысного стану виконання програми стрибків з парашутом 184
підрозділами військової частини
Пояснення до заповнення та ведення формуляра повітрянодесантного 185
комплексу
Варіант акту технічного огляду снарядів (тренажерів) повітрянодесантного 187
комплексу
Варіант посадочного листа для десантування особового складу з повітряного 188
судна
Варіант списку особового складу який перевозиться повітряним судном 189
Варіант контрольного листа швартування бойової техніки (вантажів) на 190
парашутну платформу і монтажу БКС (ПРС)
Варіант листа завантаження на десантування особового складу, бойової техніки 191
(вантажів) з повітряного судна
Варіант донесення про результати аналізу відмов і несправностей 192
повітрянодесантної техніки, виявлених у військовій частині
Варіант плану технічного обслуговування снарядів (тренажерів) 193
249
Варіант технологічної карти робіт та обслуговування снарядів (тренажерів) 194
повітрянодесантного комплексу, виготовлених у військовій частині
Варіант технологічної карти робіт та обслуговування парашутної вишки 196
Варіант технологічної карти робіт та обслуговування стапелів підвісної 197
системи
Варіант відомості закріплення парашутних систем та парашутних приладів за 198
особовим складом підрозділу
Варіант контрольної відомості укладки людських десантних парашутів 199
особовим складом
Довідка (Форма 1) видається військовослужбовцям під час вибуття у 200
відрядження, на збори, проходження навчання
Довідка (Форма 2) видається військовослужбовцям під час вибуття із 200
військової частини, де він здійснив стрибки з парашутом, до постійного місця
служби
Довідка (Форма 3) видається військовослужбовцям під час вибуття до 201
постійного місця служби згідно з наказом на призначення до іншої військової
частини (звільнення)
Зразок подання на присвоєння спеціального звання «Майстер (Фахівець) 202
повітрянодесантної служби»
Зразок подання на присвоєння спеціального звання «Інструктор парашутно- 203
десантної підготовки»
Положення про нагрудний знак «Парашутист» 204
Положення про присвоєння спеціального звання «Парашутист-відмінник» 206
Положення про присвоєння спеціального звання «Інструктор парашутно- 208
десантної підготовки»
Положення про присвоєння спеціальних звань «Фахівець повітрянодесантної 213
служби», «Майстер повітрянодесантної служби»
Положення про нагрудний знак аеромобільних військ «Десант» 216
Положення про залікову сесію з повітрянодесантної підготовки 218
Рюкзак десантника РД-54 220
Спорядження десантника СД-1 224
Рятувальні засоби при стрибках з парашутом на воду 226
Схема розміщення десантників у літаку Ан-2 230
Схема розміщення десантників у літаку Ан-26 (Ан-32) 231
Схема розміщення десантників у літаку Іл-76МД при здійсненні стрибків з 232
парашутом у два потоки
парашутом у чотири потоки
парашутом вслід за бойовою технікою (3 – од. БМД і 17 десантників)
парашутом вслід за бойовою технікою (3 – од. БМД і 21 десантник)
Схема розміщення десантників у вертольоті Мі-8 (без додаткового баку з 236
авіаційним гасом)
Схема розміщення десантників у вертольоті Мі-8 (з додатковим баком з 237
авіаційним гасом)
Алгоритм дій посадових осіб при організації та проведенні укладки людських 238
десантних парашутів
250
Варіант схеми розміщення засобів забезпечення прийняття десанту на 241
площадку приземлення
Варіант розміщення засобів управління та позначення на площадці 242
Тактико-технічні характеристики повітрянодесантної техніки 243
251

Настанова з повітряно-десантної служби 2006

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Настанова з повітряно-десантної служби 2006

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Настанова з повітрянодесантної служби

Під загальною редакцією

Розроблено в управлінні аеромобільних військ Командування

Класифікація стрибків з парашутом

24. За призначенням стрибки з парашутом поділяються на навчально-

30. Командири армійських корпусів, з’єднань, військових частин та

62. Навчально-тренувальнi стрибки з парашутом виконуються із повітряних

Фото 5 Фото 5а Фото 5б Фото 5в

- в сильний вітер після приземлення швидко відкрити розчековочний пристрій

Здійснення стрибків з парашутом зі зброєю та спорядженням

Фото 10а Фото 10б Фото10в Фото 10г

81. Парашутист під час здійснення стрибків з парашутом із вантажним

Фото 13 Фото 13а Фото 13б Фото 13в

Фото 14 Фото 15 Фото 16 Фото 17

Стрибки із затримкою вводу в дію парашута

90. Стрибками з затримкою вводу в дію парашута називаються стрибки з

- у випадках, коли у парашутистів при сходженні двох основних куполів

- у випадку попадання парашутиста на купол нижнього парашутиста він

Застосування запасного парашута

111. У всіх випадках, коли виникає загроза нормальному зниженню

- притримати лівою рукою клапани ранця, а правою рукою різко висмикнути

Стрибки з парашутом із літака Ан-2

114. З літака Ан-2 дозволяється здійснювати стрибки з парашутом з

119. Під час виникнення будь-яких несправностей в парашуті у парашутистів

121. У вантажній кабіні літака АН-26 (Ан-32) для парашутистів встановлені

Стрибки з парашутом із літака Ан-72

126. У вантажній кабіні літака Ан-72 для парашутистів встановлені чотири

131. У вантажній кабіні літака Iл-76МД для парашутистів встановлені чотири

Стрибки з вертольоту Мі-8

141. Стрибки з вертольоту Мі-8 з стабілізацією падіння парашутиста

148. Переліт парашутистів при висоті польоту

153. Наземна підготовка особового складу до здійснення стрибків з

Обладнання повітрянодесантного комплексу

174. Повітрянодесантний комплекс (рис. 23) призначений для якісного

191. Підготовка та проведення стрибків з парашутом включає:

Умови десантування особового складу

203. Навчально-тренувальнi стрибки з парашутом дозволяється проводити за

Метеорологічні умови Вдень Вночі

Метеорологічні умови Вдень Вночі

206. Висота десантування військовослужбовців залежить від рівня підготовки

Підготовка парашутистів на аеродромі (старті)

228. Навчально-тренувальні стрибки з парашутом з повітряного судна

Особливості організації і проведення стрибків з парашутом взимку

243. Навчально-тренувальні стрибки з парашутом взимку дозволяється

Стрибки з парашутом на тактичних (тактико-спеціальних) навчаннях

248. Під час проведення тактичних (тактико-спеціальних) навчань з

Обов’язки посадових осіб під час

257. Керівник стрибків з парашутом призначається зі складу командирів

* витяг з Настанови по виконанню польотів в авіації Збройних Сил України НВП-99

268. Своєчасна та високоякісна підготовка техніки та вантажів до

271. Підготовка техніки та вантажів до десантування на парашутних

Укладка багатокупольних парашутних систем

273. Чітко організована та технічно грамотна укладка багатокупольних

Швартовка техніки та вантажів на парашутні платформи

278. Швартовка техніки та вантажів на парашутні платформи (фото 20) в

Розвантаження платформ із автопоїздів проводиться силами обслуги або

Завантаження техніки та вантажів

286. Завантаження техніки та вантажів на парашутних платформах (ПРС,

Обов’язки посадових осіб під час завантаження техніки та вантажів,

290. Старший аеродромної групи організовує доставку засобів десантування з

294. Підготовка техніки до десантування на парашутно-реактивних системах

Парашутно-реактивнi системи зберігаються i перевозяться у похідному стані

Підготовка техніки до десантування на