Вплив війни на демографічну політику

У разі виникнення військового конфлікту першими залученими до нього з

населення країни стають чоловіки віком від 18 до 27 років. Оскільки мобілізації
підлягає частка населення, найпридатніша для створення сім’ї й дітонародження,
то для влаштування особистого життя момент явно не вчасний. Це призводить до
зниження статистики народжуваності на декілька десятиліть, а потім те ж
відбудеться ще через такий самий проміжок часу, бо, фактично, не народилися
діти ненароджених дітей. Також наслідком масової мобілізації чоловіків стає
подальше переважання кількості жінок над чоловіками, тому що на фронті не
уникнути жертв.
Далі вражається цивільне населення. Через бойові дії в міста не постачають
продукти харчування, засоби гігієни, ліки тощо, можливо відкючення води
(питної й технічної), світла, газу (а це опалення, а війна може відбуватися в
холодну пору року). Знаходження в холодних сховищах без можливості
поповнити запаси, постійна небезпека потрапляння снарядів і страх через це -
умови життя стають «печерними», і не кожна людина це витримає. На можливість
виживання впливають стан здоров’я, живлення, прийом життєнеобхідних ліків й
надання своєчасної медичної допомоги. Першими за відсутності прийнятних умов
помирають люди похилого віку й діти - найвразливіші групи населення. А якщо
гинуть діти, то в майбутньому також спостерігатиметься спад народжуваності.
Отже, війна й демографія - взаємопов’язані поняття, одне з яких впливає на
інше, але не призводить до позитивних наслідків.

Война Наталія, 101 група