Департамент охорони здоров’я

Виконавчого органу Київської міської ради

Київської міської державної адміністрації
Заклад фахової передвищої освіти
«Київський міський медичний фаховий коледж»

Здоров'я людини та її оточення

Конспект лекції

«СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ, ЇХНІ

ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ»

1
 План
1. Соціальні та психологічні чинники ризику.
2. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях.
3. Поняття «конфлікт», джерела та види конфліктів.
4. Війна, тероризм, ситуації криміногенного характеру.
5. Алкоголь та здоров'я. Стадії розвитку алкоголізму. Фізіологічний вплив
алкоголю на людину.
6. Тютюнокуріння та його наслідки. Дія нікотину на організм.
7. Природно-соціальні небезпеки: епідемії, віруси, туберкульоз, венеричні
хвороби та СНІД.
8. Наркотики та наркоманія.
Література:
1. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів
освіти України I-IV рівнів акредитації / Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. – К.: «Каравела»,
2003. – с. 200 – 238.
2. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів
освіти України I-IV рівнів акредитації / Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. – К.: «Каравела»,
Л.: «Новий світ-2000», 2001. – с. 191 – 207.

1. Соціальні та психологічні чинники ризику

Зазначені в даній темі небезпеки мають ту особливість, що характеризуються
досить широким спектром чинників, які викликають ці небезпеки:
- вони виникають в результаті різного роду конфліктів, як соціально-
політичного походження так і іншого (економічного, організаційного та ін..);
- їх породжують різного роду залежності – тютюнопаління, алкоголізм,
наркоманія, ігроманія, інтернет-залежність тощо;
- до цих небезпек відносяться соціальні хвороби та епідемії – грип, гепатит,
туберкульоз, СНІД та інші;
- вони включають екстремальні ситуації криміногенного характеру;
– в певній мірі серед них також потрібно розглядати небезпеки, викликані
стрімкими темпами урбанізації, що веде до підвищення рівня злочинності,
забруднення повітря, води, шумового, вібраційного, електромагнітного забруднення та
інших небезпек.

2. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях

Типи реагування населення в умовах НС
У всіх учасників екстремальної ситуації включаються механізми психологічного
захисту, що проявляються в різноманітних типах реагування. Спосіб реагування
частіше усього заснований на попередньому етапі подолання важких життєвих
ситуацій. Як правило, у перші години і доби після катастрофи у людей, в тому числі
постраждалих, виникають такі стани:
збудження, що проявляється підвищеною насторогою, неспокоєм, тривогою
порушення, що виявляється в підвищеній сторожкості, тривозі, що переростає у
частини людей в страх, страхітливість, панічний стан;

2
 гальмування, що зовні проявляється у зниженні розумової і рухової активності,
відчуженості, у деяких людей  у ступорі;
перехідні стани – розгубленість, подив, здивування, істерія.
Як крайній стан напруженості, виникає паніка, що охоплює одну людину або
групу людей. Вона виявляється нестримною, неконтрольованою свідомістю,
прагненням уникнути небезпеки. При цьому розум поступається місцем інстинктам.
Для запобігання паніки необхідно:
– підготовка всіх категорій осіб до дії в екстремальній ситуації;
– формування в людей психологічної усталеності до емоційних і фізіологічних
перевантажень;
– своєчасна і достовірна інформація про обстановку або аварію;
– високий рівень фахового підготовки.
Ліквідації паніки сприяє:
– особистий приклад керівника, його чіткі і письмові команди,
холоднокровність;
– відволікання уваги людей від джерела страху;
– орієнтація керівника на групу людей, що зберегли спроможність контролювати
свої дії;
– поділ людей, охоплених панікою, на дрібні групи;
– вселяння впевненості, що потерпілих не залишать у біді і їм буде надана
допомога.
Перша лікарська допомога постраждалим з психогенними порушеннями
надається бригадами екстреної медичної допомоги (ЕМД). Вони призначені для
прийому і медичного сортування уражених, надання їм першої лікарської допомоги,
тимчасової ізоляції інфекційних з психогенними збудженнями хворих, проведення
часткової санітарної обробки, підготовки уражених до подальшої

3. Поняття «конфлікт» джерела та види конфліктів

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-
політичних конфліктах.
Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка,
ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб'єктивну реакцію на нього.
Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт.
Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає
соціально-політичним.

3
 Подолання конфліктної ситуації:
• знайти коріння її зародження, визначити сфери, причини і рівень;
• проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту;
• зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту;
• обрати оптимальну модель поведінки;
• запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони;
• обрати правильне рішення та втілити його в життя.

4. Війна, тероризм, ситуації криміногенного характеру

Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними,
етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь
політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Зброя масового ураження:
• ядерна зброя;
4
 • хімічна зброя;
• біологічна зброя;
• нові види зброї масового ураження: радіочастотна, радіологічна, інфразвукова,
геофізична, променева, пучкова
Ст. 436 Кримінального кодексу України: Публічні заклики до агресивної війни або до
розв’язання масового конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій
з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів карається виправними роботами на
строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох
років.
Ст. 437 Кримінального кодексу України: Планування, підготовка розв’язання та ведення
агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких
дій, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
Ст. 437 Кримінального кодексу України: Ведення агресивної війни або агресивних дій
карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Тероризм (відлат. terror – страх, залякування) – це форма політичного екстремізму,
застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей,
для досягнення певних цілей.
Існує три основних види тероризму:
- політичний;
- релігійний;
- кримінальний.
Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:
• напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних
збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;
• захоплення державних установ або посольств;
• захоплення літаків або інших транспортних засобів;
• насильницькі дії проти особистості жертви;
• викрадення;
• політичні вбивства;
• вибухи або масові.
Ст. 258 Кримінального кодексу України: Терористичний акт, тобто застосування зброї,
вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або
заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з
метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту,
міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій
органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів,
об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних
політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених
дій з тією самою метою – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

5
 5. Алкоголь та здоров'я. Стадії розвитку алкоголізму. Фізіологічний вплив
алкоголю на людину
Алкоголь – речовина етиловий спирт, котра застосовується для отримання
спиртних напоїв.
Алкоголізм – характерна психофізична залежність від алкоголю, основою якої є
його наявність в обмінних процесах людського організму, яка розвивається внаслідок
хронічного зловживання спиртними (алкогольними) напоями.

Незначна кількість алкоголю осідає в порожнині рота, далі – в системі

травлення: в шлунку – близько 20% і в кишечнику – близько 80%. Вже через 5 хвилин
після вживання спиртного алкоголь виявляється в крові, а через 2 години всмоктується
повністю. Алкоголь всмоктується досить швидко в кров, яка розносить його по всьому
організму. Але розподіляється алкоголь в різних тканинах організму нерівномірно і, як
встановлено, основна його доза всмоктується в мозок.
6
 Близько 10% прийнятого алкоголю виділяється з організму з повітрям, сечею.
Алкоголь, який всмоктався, поступово руйнується, однак деяка частина його
фіксується тканинами і виводиться з організму дуже повільно протягом 2-3 тижнів. Як
і інші отруйні речовини, алкоголь знешкоджується в печінці. Беручи участь у
знешкодженні спирту, печінка сама зазнає його шкідливої дії. Алкоголь викликає
запальну реакцію в клітинах печінки, вони зневоднюються, зморщуються,
ущільнюються і гинуть. Відбувається часткова заміна цих клітин щільними сполучно-
тканинними рубцями. Таким чином алкогольний гепатит (запалення печінки)
переходить у грізне необоротне захворювання, яке називається цирозом. Живіт
збільшується через утворення водянки черевної порожнини. Розвивається загальне
отруєння організму, і людина гине.
Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше
трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз,
алкогольне марення, епілепсія.

6. Тютюнокуріння та його наслідки. Дія нікотину на організм

Тютюнопаління – набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного
листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне
вживання нікотину викликає тютюнову залежність.
Нікотин – алкалоїд, який продукують рослини родини пасльонових. Біосинтез
нікотину відбувається в коренях рослин, а накопичується він у листках. Його основна
функція – захист рослини від поїдання, особливо комахами.

7
 7. Природно-соціальні небезпеки: епідемії, віруси, туберкульоз, венеричні
хвороби та СНІД
Епідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людині в будь-якій
місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.
Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких
пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні
захворювання, туберкульоз та ін.).
До природно-соціальних небезпек належать: епідемії інфекційних захворювань,
венеричні захворювання, СНІД, наркоманія тощо.
Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30
захворювань, які передаються статевим шляхом. У цю категорію входять декілька
груп, наприклад:
• хвороби, які викликають віруси – генітальний герпес, СНІД, вірусні генітальні
бородавки та т.;
• паразитарні – короста та ін.; оптимальні умови для передавання створюються
при статевих контактах;
• бактеріальні – сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний
вагіноз;
• грибкові – кандидоз на статевих органах та ін.

8. Наркотики та наркоманія
Наркоманія – група хвороб, що виникає внаслідок систематичного, у
наростаючій кількості вживання речовин, які включені до затвердженого на
офіційному рівні списку наркотиків.
8
 Психічна залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю,
і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб
особистості, котру цей наркотик задовольняє.
Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях
фізіології у випадку припинення вживання наркотиків.
Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного
походження, яка при введенні а організм може змінити одну чи декілька функцій та
внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності.
Наркотики та їх ефекти. З точки зору психофармакологічного впливу
наркотики можна розподілити на три великі групи:
• наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати –
опіум, морфін, героїн; барбітурати);
• наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи
(амфетаміни, кокаїн, гашиш);
• наркотики, які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх,
ЛСД, мескалін, псилоцибін).