Тема: Історія написання повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Єдність буття природи і людини. Картини життя і праці гуцулів

Мета: донести до учнів унікальність колориту життя гуцулів, яке справило
незабутнє враження на М. Коцюбинського і стало поштовхом до написання
тексту; простежити джерела, з яких автор черпав ідеї для створення повісті;
відстежити архаїчну систему поглядів гуцулів, що представлена на сторінках
повісті через обрядовість;
розвивати навички естетичного сприйняття довкілля;
виховувати почуття патріотизму, закоріненого в тисячолітню культуру,
уміння цінувати красу людських стосунків.
Обладнання: відеоролик «Карпати»; ілюстрації «Гуцульські костюми»,
«Гуцульське житло»; фрагменти кінострічки «Тіні забутих предків».
Перебіг уроку
I.Організаційний момент
II. Вступне слово вчителя
Блукаючи тисячолітньою дорогою вітчизняної літератури, яких тільки
людей не зустрінеш на ній. Одні беруться за перо через душевний неспокій,
намагаючись зрозуміти світ і себе в ньому, інші киплять злобою і прагнуть цей
світ перед собою і людьми «роздягти і спотворити», треті мережать папір із
марнославства чи для угодництва, четверті вбачають у літературній діяльності
спосіб розбагатіти. Хто з них правий, а хто ні — важко сказати. Бог усім нам
суддя.
Якщо ж пройтися конкретно по персоналіях, то можемо зафіксувати такі
міркування з приводу причин, які спонукали до письменництва.
Мої болі, обурення, які я мав на своєму життєвому шляху...(Степан
Васильченко).
Любов, бажання і обов'язок (Олесь Гончар).
Найнесподіваніші речі — історія пережита та почута, конкретна подія чи
просто настрій, емоційний стан: біль, радість, потрясіння, спогад чи здивування
[...] і навіть кольорове відчуття, асоціація (Павло Загребельний).
Бажання сказати правду (Роман Іваничук).
 Якщо б аналогічне запитання поставили М. Коцюбинському і
конкретизували твір («Тіні забутих предків»), то відповідь, імовірно, була б
такою: сильні враження. Чому саме так, спробуємо розібратися на
сьогоднішньому уроці.
III. Оголошення і запис теми уроку. Епіграф.
...треба мати живі враження, щоб
щось зробити...
Михайло Коцюбинський
ІУ. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Спробуйте і ви отримати враження від храму унікальної культури і
неповторних ландшафтів і хоча б на мить пережити те, що переживав майже сто
років тому подільський письменник Михайло Михайлович Коцюбинський, від-
відуючи Карпати.
2. Демонстрація відеоролика «Карпати» (до 5-й хвилин).
• Що ви відчули, переглядаючи ці кадри?
• Чи не виникло у вас відчуття польоту?
3. М.Коцюбинський і Гуцульщина.
3.1 Учитель. Перший етап ознайомлення М. Коцюбинського з гуцуль-
ською культурою (1902—1908 рр.). можна назвати заочним, оскільки він
базувався на вивченні фольклорно-етнографічних матеріалів, які надсилав йому
Володимир Гнатюк. Серед них були «Етнографічні збірники» (14, 17, 18 томи),
у яких містилися зразки коломийок, усна народна творчість закарпатців тощо.
Оцінку цим матеріалам М. Коцюбинський дав у листі до В. Гнатюка:
«Переглянув я ті книжечки і подивляю Вашу роботу. Адже, опріч знання ріжних
діалектів, треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів. Це
надзвичайно цінний матеріал, як етнографічний, так і діалектологічний» (6 грудня
1908 р)
3.2 Повідомлення учнів.
У травні 1910 р. В. Гнатюк запросив письменника влітку приїхати в
гуцульське село Криворівню на відпочинок. М. Коцюбинський остаточно свій
візит не підтвердив, бо після лікування в Італії планував поїхати до Швеції. Але все
ж таки вирішив на два тижні погостювати на Гуцульщині, про яку стільки
читав. Враження були незабутні.
3.3Учитель. Третій етап ознайомлення з Гуцульщиною розтягнувся на
декілька місяців (з осені 1910 р. до літа 1911 р).. Але, на відміну від першого
етапу, читання народознавчого матеріалу (тритомник «Писань Осипа Юрія
Федьковича-Городинського», чотиритомник «Гуцульщина» В. Шухевича,
«Матеріали до гуцульської демонології» А. Онищука) було значно
цілеспрямованішим і ґрунтовнішим. Письменникові несподівано спало на думку
«щось зробити».
М. Коцюбинський настільки закохався в цей край і його народ, що кілька
разів упродовж року писав В.Гнатюку про бажання повернутися в Карпати.
Холодні зимові дні не остудили тих вражень, які отримав письменник від
Гуцульщини. 30 грудня 1910 року він писав Гнатюку: «Я у свій час з головою
пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який
незвичайний, казковий народ! Але книжка книжкою, треба мати живі враження,
щоб щось зробити,— і хочеться швидше дочекатися літа».
• Чим же, на вашу думку, змогла так захопити вихідця з Поділля
Гуцульщина? Сам Коцюбинський говорив, що його зачарували казковість
природи, багата культура і своєрідність психіки гуцулів. Все це потрібно було
втілити в художні образи, зв'язати сюжетною лінією і представити у вигляді
твору. Але попереду ще були десятки годин, проведених біля ватри, чимало
кілометрів верхи на гуцульському коні, холодні ночі на полонині та рік
напруженої роботи за письмовим столом.
3.4 Учень. Щоб отримати свіжі враження, М. Коцюбинський у липні 1911
року їде в Карпати, де знайомиться з природою, флорою і фауною, розмовляє з
селянами, вивчає говірку, повір'я та легенди карпатської землі. Письменнику
замало розповідей, він прагне проникнути у найпотаємніші закутки гуцульського
світогляду.
3.5 Учитель. Лише два місяці потрібні були Михайлові Коцюбинському,
щоб втілити задумане. Писав свою повість майже кожного дня, щоб чогось не
забути, не втратити відчуття, які він увібрав разом із прохолодним гірським
повітрям і грою гуцульської ватри. Чорновий варіант закінчив на початку жовтня,
але протягом місяця займався редагуванням, підбирав назву. Із дванадцяти
варіантів («В зелених горах», «Тіні минулого», «Голос віків», «Подих віків», «Дар
предків забутих», «Сила забутих предків»), вибрав «Тіні забутих предків», про що
і повідомив своїх друзів.
4. Бесіда:
• То що ж ви можете сказати про шлях, який пройшов М. Коцюбинський, щоб
написати твір про «казковий край»?
• Як ви розумієте тему нашого сьогоднішнього уроку?
• У чому сила вражень?
• Чи підтверджує наш урок думку про те, що Михайло Михайлович — яскравий
представник імпресіоністичного напряму? Чому?
Здається, що після дати 4 листопада 1911 року (закінчення редагування
повісті) можна було б поставити крапку в цій історії, якби не ті самі враження. Не
давала Гуцульщина спокою М. Коцюбинському, тому він знову і знову марить
Карпатами і мріє про більшу повість з гуцульського життя. Незважаючи на про-
блеми зі здоров'ям, він у липні — серпні 1912 року знову побував у горах і
зробив чимало записів до свого нотатника.
У листі до своєї дружини писав: «Дуже цікаві речі одкриваю, а коли і далі
так буде, то буде матеріал для повісті». Проте нового твору з життя гуцулів
Коцюбинський не встиг написати, його свіжі враження так і не лягли на папір.
Такі моменти, як враження і розуміння, тісно переплітаються, бо чим глибше
розуміння, тим сильніші враження. Це повною мірою стосується нашого уроку,
бо життя, мислення, обряди, звичаї гуцулів-номадів були незбагненними для тих,
хто торкався цього сто років тому. Що вже говорити про сьогоднішнє покоління,
яке скептично сприймає розповіді про чугайстра і щезника, про здатність
мольфара розганяти хмари, ніколи не чуло чарівного співу флояри, не вірить у
чар-зілля та всеперемагаючу магію кохання.
М. Коцюбинський, потрапивши на гуцульський обряд поховання, був
настільки шокований, що не міг заснути дві ночі.
 Розгляньмо три пласти культури гуцулів, у яких втілено дух забутих предків,
що не давав спокою М. Коцюбинському упродовж кількох років.
Першим пластом слід назвати календарну обрядовість (особлива увага
звертається на Різдво та Юр'їв день).
Другий пласт — трудова обрядовість (увага акцентується на обрядах, які
відбувалися на полонині.
Третій пласт — родинна обрядовість (у першу чергу розглядаються обряди
пологового та поховального циклів.
V. Групова робота над вирішенням поставлених завдань
Група А. Дослідження календарної обрядовості у творі.
В основі календарної обрядовості лежать п'ять основних завдань:
1) Підпорядкування особистого життя космічним циклам (обряди пов'язані із
зимовим та літнім сонцестоянням, весняним та осіннім рівноденням).
2) Відведення й захист від усякого зла та нечистот (кроплення водою на
Йордань, посипання маком на Маковея).
3) Забезпечення добробуту і щастя родини (обряди Святого вечора).
4) Щасливий шлюб для молоді (обрядовість на Катерини, Андрія, Івана
Купала).
5) Високий урожай та плодючість худоби (Юр'їв день, Дмитра).
Опорні 5 запитань, відповіді на які має знайти група А, посилаючись на текст.
• 3 чим пов'язано таке календарне свято як Різдво?
• Яка роль у творі відводиться опису Святвечора?
• Назвіть основні обряди Святвечора і прокоментуйте їх.
• Що властиво для свята Юрія?
• Які основні сили природи вшановувалися на Юр'їв день? Що це давало
гуцулам?
Висновок (учні записують в робочі зошити):
Органічно поєднавши архаїчні вірування, язичницьке розуміння
астрономічних ритмів та християнську обрядовість (Юрія, Петра, Дмитрія,
Миколая, Різдво), гуцули створили цілісний самобутній макросвіт, який так
тонко відчув і втілив на сторінках повісті Михайло Коцюбинський.
Група Б. Унікальність світогляду мешканців українських Карпат у трудовій
обрядовості.
Учитель. Якщо в більшій частині України трудова обрядовість була
пов'язана з хліборобством, то для гуцулів стрижневою була інша галузь —
вівчарство. Воно було не стільки засобом для існування (харчі, одяг), скільки
способом мислення, сенсом буття. Гуцул понад усе тішився худобою. Як лиш її не
називав — товаром, дроб'єтами, маржинкою. Він вірив, що худобина «умудрена
природою, вона все відчуває, а що не скаржиться, то не означає, що її можна
безневинно кривдити». Таке канонічне ставлення до свійських тварин пояснюється
як з позиції язичництва, так і християнства. Тому Михайло Коцюбинський на
сторінках своєї повісті писав, що життя, худоб'яче й людське, «зливалось докупи,
як два джерельця у горах в один потік».
Трудова обрядовість гуцулів у всій своїй красі, у всій повноті постає при
змалюванні вигону на полонину, де гуцул зі своєю маржинкою проводить кілька
місяців. Найколоритніше і найглибше М. Коцюбинському вдалося описати такі
обряди трудового циклу.
Обряди трудового циклу, відтворені М. Коцюбинським у «Тінях забутих
предків»:
 розпалювання живого вогню на полонині.
 захист худоби на пасовиськах.
 виготовлення будзу.
Опорні 5 запитань, відповіді на які має знайти група Б, посилаючись на текст.
 Що таке ватра? Як її розпалювали гуцули?
 3 чим було пов'язане канонічне ставлення до вогню?
 Чи однакова увага приділялася захисту людини і худоби на полонині? Чому?
 Які обряди виготовлення їжі згадуються М. Коцюбинським?
 Чи можна назвати сиро-молочну їжу гуцулів культовою?
Висновок (учні записують у робочі зошити)
Трудова обрядовість гуцулів пов'язана насамперед з вівчарством. У
канонічному ставленні до свійських тварин є риси як язичництва, так і
християнства. В обрядах розпалювання ватри на полонині та захисті худоби
проявилось магічне ставлення до прадавніх стихій: вогню і води. Приготування і
«вшановування» будзу та бринзи властиве не лише гуцулам, воно поширене і в
інших регіонах України, оскільки в традиційному харчуванні українців сир посідає
одне з провідних місць.
Група В. Архаїчність родинної обрядовості у повісті М. Коцюбинського «Тіні
забутих предків»
Учитель. Розглядаючи твір М. Коцюбинського, ми бачимо, що самобутній
світогляд карпатського народу проявляється через кілька етапів родинної
обрядовості, зокрема пологовий та поховальний. Хоча повний родинний цикл
включає в себе чотири етапи
Етапи родинної обрядовості
 пологовий етап (родини, хрестини, іменини, пострижини).
 весільний етап (сватання, заручини, дівич-вечір, витання).
 поховальний етап (омивання, голосіння, виніс покійника).
 поминальний (дев'ять днів, сорок днів, рік)
Опорні 5 запитань, відповіді на які має знайти група В, посилаючись на тест.
 Хто така баба-повитуха? Яка її роль у пологовій обрядовості?
 Що стало, на думку матері Івана, причиною його нещасливої долі?
 У чому унікальність поховального обряду гуцулів?
 Які складові в поховальному обряді були обов'язковими і з чим це було
пов'язано?
 Чи вдалося М. Коцюбинському показати нерозривність життя і смерті?
Висновок (учні записують у робочі зошити)
VI. Підсумок заняття
УІІ. Домашнє завдання.
Виписати цитати до образу Івана та Марічки.
Література
1. Коцюбинський М. М. Твори: В 2-х т.— К.: Наук. думка, 1988.— Т. 2: Повісті
і оповідання (1907—1912). Статті та нариси / Упоряд. і приміт. В. А. Зіпи;
Ред. тома Н. Л. Калениченко.— 496 с.
2. Кузнєцов Ю. Б., Орлик П. І. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості
М. М.Коцюбинського в школі: Посібник для вчителя.— К.: Рад. шк., 1990.- 208
с.
3. Кузнецов Ю. Б. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX — початку XX
ст.: Проблеми естетики і поетики.- К.: Зодіак - ЕКО, 1995.- 304 с.
4. Черненко О. Михайло Коцюбинський — імпресіоніст: образ людини в
творчості письменника.— Мюнхен, 1977.- 143 с.