1.Мина Мазайло-харківський службовець середніх літ.

Він
хоче змінити своє українське прізвище на російське, бо не
вірить у результативність українізації. Він вважає, що саме
прізвище стає на заваді його щастю, не дає отримати
підвищення на службі, що через прізвище оточуючі
ставляться до нього без належної поваги.
Ставлення до мови-не поважає,заперечує все українське
2.Лина Мазайло - дружина Мина Мазайла.неосвічена та
глупа, вона всерйоз хоче проклясти сина, щоб він
зголосився на батькову примху.
Ставлення до мови-таке ж саме як у чоловіка.
3.Рина Мазайло-підступна та банальна, вона вмовляє
подругу закохати в себе брата та змусити його змінити
ставлення до прізвище через шантаж
Ставлення до мови-таке ж саме як у батька.
4.Мокій — їхній син. Він свідомий українець, який чинить
опір шовіністам. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною
мовою, а й творчістю П. Тичини й О. Довженка. Омріяне
прізвище “Мазайло-Квач” звучить для нього як музика.
Ставлення до мови-Він захоплюється багатством та красою
української мови, чим доводить батька до сказу.
5.Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська. Вона є
найяскравішим представником міщанства, вульгарності та
обивательської обмеженості. Жінка – носій
великодержавних шовіністичних традицій.
Ставлення до мови- за походженням також українка, проте
вважає себе «руською», а українську мову – «австріяцькою
вигадкою», не визнає руськими галичан.
6.Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва. Це прихильник
старовини, козаччини. Для нього головне, аби залишився
корінь “маз” як показник його роду.Мріє про відродження
української держави, захоплений історією рідної країни.
Ставлення до мови-Тарас являє собою тільки ще одну
точку зору на українське, яка типова для того часу.