Три зозулі з

поклоном
Характеристика героїв
 Михайло
“Сокіл був, ставний такий,
смуглий, очі так і печуть,
01 чорнющі. Гляне, було, просто
гляне і все, а в грудях так і
потерпне”
ніжний, чуйний, люблячий батько,
вірний чоловік, порядний,
працелюбний, відчуває чужий біль,
03
терплячий, сповнений бажанням
бачити своїх рідних щасливими,
вірить у свого сина, довіряє
дружині.
«Не суди мене гірко. Але я
ніколи нікому не казав неправди
02 і зараз не скажу: я чую щодня,
що десь тут коло мене ходить
Марфина душа нещасна».
Михайло марно сподівався на
щастя. Він мав роботу, яка
04
приносила задоволення і радість
людям, бо робив вікна, двері, столи,
ослони. А в один день став ворогом
народу, за що – не знав.
 Софія
“ «Ти, Михайло, – кажу, – хоч би
разочок на неї глянув. Бачиш, як
01 вона до тебе світиться». А він:
«Навіщо людину мучити, як вона
і так мучиться».
спостережлива, розуміюча,
співчутлива, надійна,вірна і
любляча дружина, ніжна і добра
03
мати, мудра, розважлива, сильна
духом, терпляча, горе
нерозділеного кохання Марфи
болем відгукується в її душі.
«Очі мамині сухі, голос не
здригнеться, і я чую за ним:
02 спогади її не щемлять їй і не
болять – вони закам’яніли».
Софія не засуджує Марфу за
кохання до її чоловіка, а з
04
розумінням ставиться до її почуттів
(навіть радить чоловікові, щоб той
глянув на Марфу, яка дуже
мучиться.
 Марфа
«Сині Марфині очі запливають
01 слізьми і сяють угору на дядька
Левка – ще синіші…»
тиха, лагідна, чиста душею, здатна
на велике почуття, незрадлива,
03
порядна, вміє відчувати душею,
тужить, переживає, страждає,
мучиться, знаходить втіху у синові
коханої людини.
«Марфа серцем чула, коли від
тата приходить лист. Вона чула
02 його, мабуть, ще здалеку, той
лист; мабуть, ще з півдороги. І
ждала.»
Прийде до пошти, сяде на поріжку –
тонесенька, тендітна, у благенькій,
04
вишиванійсорочині й рясній
спідничці над босими ногами, – і
сидить, сяє жовтими кучерями з-
під чорної хустки».
 Оповідач

студент, який приїхав у рідне село до

матері. Про нього мало відомо, проте
він самостійний та відповідальний.
Додому він приїздить у новенькому
дешевому костюмі, гроші на який
заробив розвантажуючи вагони з
цеглою, з чемоданчиком у руці.
Карпо
Левко