ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ ПІДХОДІВ У ПРОЦЕСІ

ВИКЛАДАННЯ МУЗИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ДШЕВ

Постановка проблеми
Інтеграційні підходи є інноваційним напрямком у загальному розвитку
освіти та зокрема естетичної освіти, їх впровадження у шкільну практику сприяє
досягненню і реалізації багатьох принципів освіти: від формування цілісної
картини світу, планетарного мислення, уміння об’єднати в єдину цілісну систему
вузькі галузеві проблеми, до реалізації принципу національної спрямованості
освіти, який передбачає інтеграцію освіти з національною історією, традиціями,
українською культурою, відкритість освіти, що зумовлює, у свою чергу,
інтеграцію у світові освітні простори.
Але на практиці інтегровані підходи мало поширені, зокрема у процесі
викладанні музичної літератури.

Аналіз джерел публікацій

Інтеграція, як педагогічна категорія стає мірою впорядкованості й
цілісності освіти. На її дослідження спрямовують зусилля відомі вчені в галузі
дидактики (С. Гончаренко, О. Данилюк, І. Козловська, О. Савченко та ін.), у
сфері мистецької освіти  загальної (Т. Крижанівська, Л. Масол, О. Просіна,
Л. Савенкова, Г. Шевченко, Б. Юсов) і професійної (О. Бузова, Л. Кондрацька,
Т. Стратан, О. Щолокова та ін.).
В. Лутай зазначає, що на позиціях інтеграційного підходу естетика і
культурологія здобули можливість по-новому осмислити закономірності
процесу історичного розвитку художньої культури, естетичної свідомості
суспільства, кожного виду і жанру мистецтв [8].

Формулювання цілей статті

Метою статті є визначити сутність інтегрованого навчання як
педагогічної категорії та визначити специфіку викладання предметів
мистецького циклу. Розкрити філософські та психологічні передумови
інтеграційних процесів в мистецькій освіті. Охарактеризувати загальні для
природи мистецтв закономірності.

Виклад основного матеріалу

Одним з нововведень сучасної методики викладання музичної літератури
є впровадження інтегрованих підходів. Саме інтеграція – це глибоке
взаємопроникнення, злиття, в одному навчальному матеріалі узагальнених
знань, набутих у тій або іншій галузі.
В наукових працях є багато визначень поняття інтеграція і єдиного
підходу до визначення поняття «інтеграція» ще не склалося. Так, актуальним для
нашого дослідження є визначенням подане Л. Масол, яка зазначає, що
«інтеграція – це стан внутрішньої цілісності, зв’язаності диференційованих
частин і функцій системи, а також процес, що веде до такого стану. Інтеграція –
утворення або відновлення цілісності, вища форма взаємодії, тому що вона
передбачає не лише взаємовплив і взаємозв’язок, а й взаємопроникнення
елементів» [5, с. 8].
Під інтегрованим навчанням, за визначенням О. Просіної, ми розуміємо
«організацію педагогічного процесу на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії, яка
передбачає розвиток творчого мислення учнів та здійснюється завдяки
систематизації знань зі споріднених предметів мистецького циклу та сприяє
формуванню цілісної художньої картини світу особистості [Просіна].
Інтеграція – це надзвичайно приваблива форма уроку для учня. Саме
одноманітність у проведенні уроку викликає стомлюваність і байдужість. Інший,
незвичний хід уроку, спонукає його інтерес і стимулює активність.
Інтеграція на уроках музичної літератури може бути внутрішньовидовою
– поєднання з навчанням хоровому співу, сольфеджіо, вокального ансамблю,
спеціальності, так і зовнішньою – навчання відбувається одночасно з вивченням
історії, географії, живопису, літератури.
До внутрішньовидової інтеграції можемо віднести:
Поєднання вивчення музичної літератури з хоровим співом, розучуючи
хорові номери з творів, що вивчаються ( наприклад, хорові номери з опери
«Коза-дереза» М.В. Лисенка, хор полонянок з опери «Князь Ігор» О.П. Бородіна,
хорові обробки українських народних пісень М.Д. Леонтовича).
Одночасне вивчення музичної літератури та сольфеджіо може
відбуватися через сольфеджування з тактуванням музичних тем (причому як
вокальних, так і інструментальних), через аналіз ритмічних, інтонаційних та
ладо-гармонічних особливостей мелодії. (При детальному аналізування мелодії
слід звернути увагу учнів на інтервали і акорди, з по звуках яких вона
рухається).
Вивчення творчості композиторів, виконуючи учнями їх твори на
музичному інструменті з фаху. Таким чином, сприймання музичного матеріалу
буде вдумливим і усвідомленим. (Наприклад, можна в кінці вивченої теми
організувати урок-концерт з творів композитора. Доведено, що «живе»
виконання творів краще сприймається і запам’ятовується,а коли твори
виконують однолітки тим паче).
Поєднання музичної літератури з музичним фольклором. Знайомство
учнів з жанровим багатством українських народних пісень через їх виконання,
розігрування календарно-обрядових дійств, розучування простих елементів
українських народних танців – всі ці практичні навички формуватимуть
патріотичні почуття, сприятимуть усвідомленому розумінню теми «Українська
народна музична творчість».
Зовнішня інтеграція з уроком музичної літератури може бути наступною:
Вивчення музичної літератури неможливе без знання історії та історії
мистецтва. (наприклад, розуміння особливостей епохи бароко, класицизму,
романтизму, відродження, оперування датами історичних подій сприяє кращому
засвоєнню матеріалу, що вивчається на уроці).
Поєднання уроку музичної літератури з образотворчим мистецтвом.
Викладач, оперуючи засобами образотворчого мистецтва, має навчити учня
створювати образи до вивчених творів не тільки в уяві, а і на папері. (Наприклад,
важливо акцентувати увагу учня на тому, що холодні та темні кольори
передають смуток та печаль, а теплі та світлі – радісні та піднесені відчуття.
Вдало підібрані як викладачем так і учнем картини видатних художників
допоможуть краще втілити образ, задуманий композитором.).
 Проведення бінарних інтегрованих уроків з музичної літератури та
хореографії. (Наприклад, у програмі предмету «Українська та зарубіжна муз
літератури» є цикл тем «Танці народів світу», «Танці ХVIII – ХІХ століття»,
«Танці ХХ століття», «Старовинна танцювальна сюїта». Їх засвоєнню неодмінно
сприятимуть вивчені танцювальні елементи полонезу, польки, менуету, твісту та
інше.).
 Поєднання на уроці знань з літератури і музики сприяє розвитку
мовлення. Викладач разом з учнем аналізує літературні твори, що послужили
основою для творчості композиторів (наприклад, повість М.В. Гоголя як основа
опери «Тарас Бульба» М.В. Лисенка, казка О.М. Островського як основа для
опери «Снігуронька» М.А. Римського-Корсакова, роман в віршах О.С. Пушкіна
в основі опери «Євгеній Онєгін» П.І. Чайковського, вірші поетів як літературна
основа романсів та пісень та інші); проводить паралелі між розміром вірша
(ямб, хорей, амфібрахій, анапест, дактиль) та музичним розміром (2/4, 3/4 тощо).
Учневі можна запропонувати скласти казки, вірші, оповідання до
інструментальних творів, що вивчаються за програмою).
Інтегрований урок дозволяє вирішувати цілий ряд цілей і завдань, що
важко реалізувати у рамках традиційних підходів.
Інтегровані уроки наближають процес навчання до життя, натуралізують
його, наповнюють сенсом. Такій підхід до навчання відповідає вимогам
Концепції нової української школи.

Література
1. FantasyRead [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fanread.ru.
2. База знаний Allbest [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://knowledge.allbest.ru.
3. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org.
4. Вчитель вчителю, учням та батькам [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://teacher.at.ua.
5. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта : теорія і практика : монографія /
Л.М. Масол. – К.: Промінь, 2006. – 432 с.
6. Освіта.ua [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua.
7. Просіна О.В. Інтегроване навчання як педагогічна категорія : специфіка у
викладанні предметів мистецького циклу / О.В. Просіна // Педагогіка та психологія. –
2017. – № 1 (94). – С. 33-38.