Українська література 1920 -1930 рр.

1. Найбільшим модерністом 20-х років ХХ століття літературознавці вважають

Г) Павла Тичину

2. До українських письменників “розстріляного відродження” належить

А) ПавлоТичина
Б) Юрій Яновський
В) Микола Хвильовий

3. В українській літературі ХХ століття досяг не баченого досі синтезу

словесних і музичних способів вираження думки поет
Б) П.Тичина

4. Циклом памфлетів “Камо грядеши?” розпочав літературну дискусію 1925 –

1928 рр.
А) Микола Хвильовий

5. Кларнетизм - це світоглядно-естетична концепція, унікально виражена за

допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація,
звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора,
індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у
них) тощо.

6. Войовничий урбанізм, культ надлюдини, дегуманізація, деструктивізм,

сміливе експериментування з художьою формою - характерні риси.
Футуризм.

7. Назвіть «київських неокласиків».

Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Юрій Клен, Максим
Рильський.

8. Назвіть відомі вам літературні організації та угруповання цього періоду (не

менше трьох).
«Ланка», «Плуг», «ВАПЛІТЕ».

9. Футуризм як авангардистську течію модернізму започаткував в українській

літератур
Михайль Семенко.

10. Аспанфут, Тичина, «Плуг» - це образи поезії. (назва твору, автор)?

«Плуг» збірка друга збірка поезій П. Тичини.
11. Чотирнадцятирядковий вірш, який складається з двох катренів та двох
терцинів, - це.
Сонет.

12. Філософська концепція життєствердного оптимізму, життєлюбства має

назву.
Вітаїстичність.

13. Установи відповідність між назвами ліричних творів та рядками з них.

1. М Семенко. «Бажання» Д Чому не можна перевернути
світ?
Щоб поставити догори ногами?
Це було б краще. По-своєму
перетворити.

2. М. Зеров. «Київ – традиція» Г Ніхто твоїх не заперечить

прав.
Так, перший світ осяв твої
висоти,
До тебе тислись войовничі готи,
Данпарштадт із пущі виглядав.

3. П. Тичина. «Памяті тридцяти» Б На Аскольдовій могилі

український цвіт
По кривавій по дорозі нам іти
у світ.
В Ось місяць, зорі, соловї…
«Я твій» - десь чують
дідугани…

4. М. Рильський. «Молюсь і вірю…» А І голуби ясної вроди

Черкають неба береги…

14. Установи відповідність

Художній засіб Рядки з твору
1. неологізм Б Не дивися так привітно
Яблуневоцвітно.
2. анафора В Кленусь тобі, веселий світе, Кленусь
тобі, моє дитя.
3. асонанс Д І Данпарштадт із пущі виглядав
4. епітет Г Солодкий світ! Простір блакитно-
білий. І сонце - золотий небесний квіт.
  Чому В.Стус називав П.Тичину феноменом доби?
В. Стус називав П. Тичину "феноменом доби" так, цей поет є одним з
найталановитіших митців, що прославляли Україну. Бо пізнання феномена
Тичини для Василя Стуса було важливим передусім із моральної точки зору,
де і коли, під впливом яких причин, обставин поет зробив свій перший крок
від усенародної слави до всенародного безслав’я.

 Яке значення мала організована М.Хвильовим літературна дискусія 1925-

1928 років для розвитку української літератури?
Під час літературної дискусії 1925 – 1928 років порушувались важливі
літературні проблеми.
Генератором дискусії й нових ідей був М. Хвильовий. Свої погляди він
виклав в циклі памфлетів «Камо грядеши», «Куди йдеш», «Думки проти
течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», окресливши
програму українського національного відродження. Він закликав митців
орієнтуватись на кращі класичні зразки світового письменства, на культуру
Європи з її давніми гуманістичними традиціями, а не на комуністичну
літературу радянської Росії, відмовитися від малоросійського провінціалізму.
Українське мистецтво має розвиватися самобутньо.
На думку Хвильового, наставало четверте відродження людства.
Здійснити нове відродження може саме Україна.

 Поясніть зміст поняття “розстріляне відродження” на прикладі долі

українських письменників цього періоду.
Микола Хвильовий змушений був існувати в умовах творчої несвободи.
Письменника звинувачували в антипартійності, «українському буржуазному
націоналізмі», «намаганні відірвати українську культуру та літературу від
культури російської». В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи
наближення тотального терору, на знак протесту проти арешту М. Ялового,
Микола Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933 року.
Центральною темою в творчості Хвильового була проблема історичного
буття України, української культури. Микола Хвильовий проголошував
орієнтацію на Європу, на стилі та напрями європейського мистецтва.