Терехова Арина 4 курс, 1 група

Які цінності формуються під час війни? Власні проблеми та зміни.

Перед початком повномасштабної війни я була у Німеччині, далеко від дому

та своєї родини. В перші місяці війни це було дуже важко морально для мене,
адже я була у безпеці, поки всі мої рідні переживали страшні часи.

Найбільше моя поведінка та настрій змінилась, коли оккупанти вийшли з

київської області. Звісно, це може звучати досить егоїстично, але на той час,
я вже розуміла, що мої рідні у відносній безпеці, і це найбільше сприяло
моєму самопочуттю. Мені досі важко жити нормальним життям, розуміючи,
що відбувається у мене вдома. Мені хотілося уникати людей які весело
проводили час, тому що мені взагалі було не до цього, але я розуміла, що
життя продовжується, тому намагалася також тримати себе у ресурсі, та
робити як мені комфортно, адже моє життя за мене ніхто не проживе.

В голові у мене відбулася повна переоцінка мого життя та моїх цінностей в

цілому. Я вдячна за можливість жити та життя моїх рідних. Коли я вперше
повернулася додомув Київ, все мені здавалося зовсім інакшим, в той же час
дуже рідним. Звісно збільшилася безмежна повага до Збройних Сил України
та Президента України навіть за межами нашої Держави. А яким цінним
стало мирне небо, яке ми до цього навіть не помічали. Ми стали ще більшою
нацією, ще більше сильною, ще більше єдиною, згуртувавшись, як ніколи.
Ми допомагаємо один одному, людям на сході та в центрі України. Нами
пишається весь світ. Тому що ми – Українці, і це найголовніша цінність.

Зараз, я не поспішаю жити, а намагаюся цінувати кожний етап свого життя,

іноді буває легше, іноді важче. Мені все ще заважають думки про те, що буде
далі. Іноді мене лякає невідомість та відсутність планувати будь що на
майбутнє. Я згадую перші дні війни, і мені стає легше від думки, що якась
невідомість і одні з настрашіших місяців мого життя позаду, і я сподіваюсь,
що коли закінчиться війна я буду так саме озиратися назад і згадувати ці часи
з вдячністю за такий страшний але цінний досвід.
Збільшилася безмежна повага до Збройних Сил України та Президента
України навіть за межами нашої Держави. А яким цінним стало мирне небо,
яке ми до цього навіть не помічали. Ми стали ще більшою нацією, ще більше
сильною, ще більше єдиною, згуртувавшись, як ніколи. Ми допомагаємо
один одному, людям на сході та в центрі України. Нами пишається весь світ.
Тому що ми – Українці, і це найголовніша цінність.