1.

Вважається, що ім'я Вірменія походить від назви області Армі, розташованої на

Вірменському нагір'ї. Так чи інакше, але вже 521 року до н. е. назва
давньоперсидською мовою – Арміна зустрічається у написі, зробленому царем Дарієм
Першим на скелі недалеко від іранського поселення Керманшах.

2. Назва держави Бахрейн у перекладі арабської означає «два моря», проте, держава не
омивається морями, а знаходиться в затоці. Можливо, це й мало на увазі – «морями»
названо воду, що оточує землі Бахрейну з двох сторін. Є думка, що це натяк на
географічне положення країни в Перській затоці: виходить, що «морями» вона
відокремлюється від Ірану на півночі та від арабських берегів на півдні.

3. Катар (і весь півострів) – ще одна азіатська країна світу, названа за «географічним»

принципом: за назвою стародавнього селища Кадар, що колись розташовувався на цих
землях. А Кувейт отримав ім'я від міста-столиці Ель-Кувейта (від арабського слова Кут -
"містечко, невелика фортеця").

4. Слово «Мальдіви» утворене від індоєвропейського кореня male, що перекладається як

«виділятися в рельєфі, височіти» та основи divy, яка на санскриті означає «острів». На
санскриті слово "Мала" означає "черга". А ось самі мешканці називають державу
«острова-палаці» («махала» на санскриті – «палац, великий будинок»).

5. Бутан - додавання слів тибетської мови (Bod - "Тибет" + anta - "окраїна"), що означає
"окраїна Тибету". Національна ж назва держави інша – Друк-Юл, «країна дракона».
Дракон для східних народів уособлює покровителя землеробства та божество води.

6. Назва Ірак має арабське коріння і означає «узбережжя, берег» – у 7-8 століттях араби
завоювали території, розташовані на берегах річок Тигр та Єфрат, звідси й ім'я нової
держави. Інша версія: Ірак – давньосемітський топонім Uruk («між річками»), що
означає Месопотамію. Її територія розташовувалась між річками Тигр та Єфрат.

7. Країна Малайзія названа так завдяки горам. За однією з версій, ім'я утворене від
санскритських слів Malaiur або Malayadvipa, які можна перекласти як «гірська країна»,
за іншою – від тамільського Malai («гора»). Існує також теорія, що назва утворена від
імені титульної нації – народу крейдою. Спочатку держава називалася Малайська
Федерація, після приєднання до неї ще трьох штатів (Сінгапуру, Саравака та Північного
Борнео) до імені була додана частка «зі».

8. Країна Йорданія отримала ім'я на честь річки Йордан, на березі якої розташована.
Повне найменування – Йорданське Хашимітське Королівство. Це одна з трьох держав
світу, які отримали ім'я на честь правлячої династії: у випадку Йорданії це династія
Хашимітів.

9. А ось ім'я Ліван походить від однойменної назви гірського хребта, що сходить до
давньосемітського слова, що означає «білий». Таку назву вершина отримала завдяки
кольору снігу, що взимку випадає у високих ліванських горах.
 10. Країни Північна Корея та Південна Корея отримали свої найменування на честь
Корейського півострова, на якому і розташовані – на півночі та півдні відповідно. При
цьому офіційна назва Північної Кореї – Корейська Народно-Демократична Республіка
(КНДР), самоназва – Демократична Народна Республіка Чосон («чосон» – назва
стародавнього народу, перекладається як «країна ранкової свіжості»). Офіційна назва
Південної Кореї – Республіка Корея (корейською – Теханмінгук, скорочено – Хангук або
Намхан). Слово Корея утворено від імені першої правлячої корейської династії Коре та
однойменної держави, що знаходилася на півострові у 918-1392 роках.

2:
Розвинені країни роблять ставку на поліпшення нагляду й посилення
регулювання фінансових систем країн, що розвиваються (основний механізм
реалізації — приведення національних систем у відповідність із міжнародними
стандартами). НІК Східної Азії вбачають у запровадженні цих стандартів
намагання нав’язати їм західні принципи корпоративного й фінансового
регулювання, які не цілком відповідають специфіці азійської моделі.
Зокрема, Гонконг і Сінгапур найбільшою мірою серед НІК адаптували
національні стандарти до міжнародних вимог (відповідність — близько 63 %),
Малайзія, Таїланд та Індонезія — найменшою (близько 40%); ступінь
відповідності України становить 31,7 % .
Тож, ініціюючи такі об’єднання, уряди азіатських країн сподіваються на
розробку в остаточному підсумку єдиної регіональної антикризової стратегії
розвитку фінансового сектору. Та поки що інтеграція просувається дуже
повільно, а більша частина капіталу все ще спрямовується за межі регіону.
Сьогодні цілком очевидно, що застосування міжнародних стандартів у цих
країнах триватиме й надалі, особливо в напрямі посилення прозорості,
застосування західних принципів обліку, корпоративного управління й
механізмів банкрутства.
Підсумовуючи досвід НІК Азії, зауважимо таке. Країни НІК досить швидко
відновили економічне зростання після глобальної фінансової кризи передусім
завдяки великій частці приватних заощаджень, які допомогли підтримати
зростання інвестицій у основний капітал при дефіциті ліквідності в переважній
більшості країн світу.

3:
Створює в морі штучні острови. Однією з особливостей столиці Японії Токіо
(через катастрофічну нестачу землі для будівництва) є так звані «сміттєві»
острови.  Найвідоміший із них – Одайба.  Так зване «місто майбутнього»,
побудоване на місці колишнього сміттєзвалища, вміст якого і послужив для
створення нової території.  Затока навколо шести островів була засипана
спеціальним матеріалом із перероблених промислових відходів.  Самі острови
також штучні, вони були побудовані в середині XIX століття.  Нову землю
зміцнили гарматами для захисту внутрішньої частини Токійської затоки, тому
район і називається Одайба – «форт із знаряддями».  В Одайба розташовані одні
з найромантичніших, на думку японців, пам'яток Токіо.  Перша з них – Rainbow
Bridge.  Цей міст – візитна картка Токіо.  Друге – парк розваг Palette Town із
найвищим у світі колесом огляду.  У самому центрі острова знаходиться штаб-
квартира Fuji TV.  Другим (менш відомим, але не менш красивим) із
«сміттєвих» островів є Теннозу – місце проживання багатої столичної публіки. 
У 2006 році японські вчені заявили про те, що вони збираються виростити
острів на рифі, розташованому в 1500 км від Токіо.  Сам кораловий риф
називається Окіно Торісіма і становить півтора кілометри завширшки та 5 км
завдовжки.  Риф підходить до крихітних забетонованих острівців Хігасікодзіма і
Кітакозима (площею в 1,6 і 6,4 кв. м).  Острови йдуть під воду, і якщо вони
затонуть зовсім, Японія втратить права на всю прилеглу ділянку океану, яку
зараз Токіо вважає своїми територіальними водами.  Наразі вчені вирішили
зміцнити риф, висадивши на ньому трисантиметрові паростки молодих коралів.