Стародавнього

Єгипту: міфологія,
релігія, культи,
обряди,
мистецтво.
Скопненко
Михайло, німецька
філологія, 1 курс, 1
група
 Стародавній Єгипет.
Міфологія

Стародавній Єгипет — цивілізація, що була поширена вздовж

S
нижньої течії річки Ніл, на місці сучасної країни Єгипет (Північна
Африка). Згадана цивілізація сформувалася в процесі розвитку
доісторичного Єгипту як єдине ціле близько 3100 р. до н. е. (згідно з
загальноприйнятою єгипетською хронологією) під час політичного
об’єднання Верхнього й Нижнього Єгипту за правління Менеса
(якого часто ототожнюють з Нармером). Історія Стародавнього
Єгипту складається з кількох стійких царств, розділених періодами
відносної нестабільності, відомими як перехідні періоди:
Стародавнє царство за ранньої бронзової доби, Середнє царство за
середньої бронзової доби і Нове царство за пізньої бронзової доби.
• Перші єгиптяни селилися на плоскогіp'ях, що оточували долину Нілу. Це були
кочові племена, що пересувалися з місця на місце в пошуках поживи —
тварин, на яких полювали, і плодів, які збирали, щоб прогодуватися. Люди
спускалися в долину Нілу, там ловили рибу та запасалися очеретом і
папірусом, які росли на болотах. Вони вирізували з кременю наконечники
стріл, а з кісток — гарпуни.
• Мисливці освоюють землю На землі, удобреній родючим мулом, що його
розлив приносив у долину Нілу, люди почали займатися сільським госпо-
дарством — вирощували злаки: ячмінь і пшеницю. Вони приручили диких
тварин: биків, свиней, кіз і собак. Єгиптяни жили у хатинках, урожай
зберігали в силосних ямах. Стародавні ремісники виготовляли посуд із глини
або з литого скла, обпалювали емаль і наносили на неї малюнок.
• Перші поселення в долині Нілу Наприкінці V тисячоліття дон. е. клімат змі-
нився, ставши сухішим. Із плоскогір'їв поступово почали зникати ліси та
прерії. Люди перебиралися в долину Hілу, де ще збеpiгалася вологість. В
епоху неоліту, або ж кам'яного віку, первісні єгиптяни виготовляли з
рослинних волокон полотно, щоб шити одяг і плести кошики. Їхнім основним
заняттям було полювання: вони полю- вали на левів, бегемотів і крокодилів.
• Похоронні обряди
• Із цього періоду небіжчиків уже хоронили поближче до пісків пустель, там,
куди води Нілу не досягали. У висущеній сонцем землі тіла, обмотані
пеленою, добре зберігалися. Покійника клали головою на захід, у тому
напрямку, де сонце сідало за обрій. Могили прикрашали коштовним
камінням і фігурками, вирізаними з кістки, які мали захищати небіжчика в
потойбічному житті. Так було започатковано культ мертвих.

• Уже в ту епоху мистецтво стародавніх египтян вирізнялося великою

витонченістю, про що свідчать численні археологічні розкопки. Тоді ж
з'явилися перші iєрогліфи. З плином часу утворилося два царства: одне на
Півночі, в дельті Нілу, друге на Півдні, в долині річки.
Невдовзі ними вже управляв один володар.
Відтоді й ропочалася дивовижна історія Єгипту фараонів.
 Єгипет-дар Hілу

• Єгипет-крана пустель, що перетинаеться Hiлом, другою в світі за

величиною річкою. Вона тече з півдня на північ широкою долиною, впадає
в Середземне море, утворюючи при впадінні широку заболочену дельту.
• Що означає Єгипет-дар Hілу?
• Долина і дельта Hілу утворюють оазис між Лівійською пустелею на заході
й Аравійською - на сході. Тут, завдяки великій кількості води, клімат м'як-
ший і багато зелені. Тому на берегах Hілу облаштовувалися люди. Без
щорічних паводків цієї річки життя у випаленій сонцем пустелі було б
неможливе. Не випадково давньогрецький історик Геродот, відвідавши
Єгипет у V ст. до н. е., писав: «Египет - це дар Hілу».
• Витоки річки
• Довжина Нілу близько 6700 км. Він сформований із трьох приток: Білого
Нілу, в якого два джерела: одне в Бурунді, друге в Руанді, в самісінькому
серці екватoрiальної Африки; і двох інших, Голубого Нілу і pічки Атбари, -
вони витікають з Ефіопського нагір'я, розташованого на північному сході
африканского континенту.
Карта стародавнього Єгипту
 Перший фараон

• Перший фараон
• Як вважав давньоєгипетський історик жрець
Манефон, який жив наприкінці IV-IlI ст. до н.
е., першого фараона звали Менес (Мена)
або Нармер. Цей правитель Півдня, що
правив Верхнім Єгиптом (долина Нілу), Найімовірніше,
завоював Ниж- ній Єгипет (дельта Нілу) і зображення фараона
таким чином обєднав царство. Нармер Нармера
побудував місто Мемфіс і зробив його
столицею Єгипту. Єдиний документ, що
підтверджує цей факт, pізьблена кам'яна
плита, т. зв. «палетка Нармера». Нармер став
засновником першої династії фараонів
Єгипту.
 Основні епохи

• Єгиптологи розділили істоpію Єгипту фараонів на чотири тривалі епохи:

Давнє царство, Середне царство, Нове царство і Пiзній період. У кожній із
них владу успадковували один за одним декілька фараонів. Ці величні
епохи розділені перехідними, буремними часами, коли царство
роздирали на частини конфлікти між єгиптянами й іноземними
загарбниками.

• Кінець епохи Єгипту фараонів

• Учені вважають, що історія правління фараонів завершилася з
остаточним завоюванням Єгипту греками: 332р. до н. е. За ці 26 століть на
троні змінилося тридцять династій, тобто приблизно 350 фараонів. Дехто
вважає, що історія фараонів завершилася зі смертю 30 р. до н. е. цариці
Клеопатри VII, ща збіглося із завоюванням Єгипту римлянами.
Створення світу
• За віруваннями єгиптян, бог сонця Ра вийшов із
первозданного хаосу вод океану й освітив Землю.
• Острів життя
• За уявленнями єгиптян, спервовіку існував лише морок і
величезний океан - Нун. Одного дня з вод цього океану вийшов
острів, а на його вершині з'явився бог сонця Ра, який освітив
Землю. Тільки-но з'явившись на світ, Ра вивів у світ, виплю-
нувши з рота, бога повітря Шу, який розділяє небо й землю, і
богиню вологи Тефнут. Залишаючись на острові, Ра сотворив
рослини, птахів і тварин, просто виголошуючи їхні імена. Так
виник світ. Проте Нун і далі обкутував Всесвіт, але, завдяки
силам Сонця, йому все-таки не вдалося поглинути сотворене
богом Ра. Єгип- тяни епохи античності боялися Нуна, який міг
навалитися на Землю і затопити її.
• Людей же же, на переконання єгиптян створив
бог Хнум (бог із баранячою головою, не плутати
з Себеком!), виліпивши їх на гончарному крузі та
вдихнувши у них душу.
 Подорож Ра

• У своїй золотій барці Ра безкінечно об'їжджав сотворе-

ний ним Всесвіт. Уранці він виходив із тіла Нут-Неба, пив,
їв, умивався і піднімався у свою денну барку, щоб
перетнути небо зі сходу на захід. Його подорож тривала
дванадцять годин.
• Увечері Нут ковтала його. Ра сідав у свою нічну барку і
входив у потойбічний світ. Ця подорож також тривала
pівно дванадцять годин, але тут Ра зустрічався з демо-
нами, зокрема з жахливим змієм Апопою, який хотів
його проковтнути і повер- нути хаос. На щастя, бог сонця
був оточений багатьма божествами, які допомагали
йому здолати всіх ворогів. Уранці, торжествуючи, бог
сонця знову з'являвся, виходячи з Нут. Починався новий
день, i єгиптяни вітали радісно схід сонця.
• Багатоликий Ра
• Упродовж дня Ра багато разів міняв свою
зовніш- ність та ім'я. Вранці він з'являвся в
подобі бога скара- бея Хепрі. Опівдні, коли він
перебував у зеніті, виникав у вигляді ідеально
рівного сонячного диска, і тоді його називали Ра.
Увечері, коли він лягав спати, часто набував
вигляду виснаженого старця і носив ім'я Атума,
який зникав за горами. Культ бога сонця Ра сягає
сивої давнини.
• Від Серед- нього царства його ототож- Нювали з
богом Амоном, його невидимим двійником.
• (+ Культ Атона, проголошений Ехнатоном).
 Релігія
Єгипетське суспільство було розділене на декілька ста- Hiв. Вершину
піраміди влади посідав фараон. За ним ішла знать, писці, жерці та
ремісники. Найнижчий щабель суспільства посідали селяни, слуги та раби.
Усе обумовлено!

S
У єгипетському суспільстві, де фараон володів необмеженою владою й
усіма багатствами, панувала нерівність: лише незначна частина населення
володіла привілеями. За рідкісними винятками, піднятися з одного стану в
інший було неможливо. Діти писця могли стати тільки писцями, але в дітей
рабів і селян не було жодної надії поліпшити свою долю. Свято шануючи
богів і закони, єгиптяни покірно підкорялися такому стану речей.
Стани:
Знать
Писці
Жерці (на них зупинімося детальніше)
Ремісники
Селяни
Слуги
Раби
 Храми
• Збудований з каменю, щоб протистояти
руйнівному впливу часу, храм був житлом
бога. Єгиптяни вважали, що бог живе у
святилищі, там їсть і спить. За винятком
храмового двору, куди пускали народ під
час релігійних свят, доступ до храму був
відкритий лише фараонові та жерцям.
Цела та золота барка • Зведення храму
РА • Єгиптяни зводили храми на правому березі
Нілу, з того боку, де сходить сонце. Алея,
обабіч якої стояли сфінкси, вела від берега
річки до двох пілонів – споруд у формі
усіченої піраміди, ними позначали вхід у
двір храму. Всередині розташовувалося
декілька гіпостильних зал із колонами. У
самій глибині храму розташовувалося
святилище. Це місце призначалося для
жерців. ще в ньому знаходилася цела
(наос), своєрідна шафа, опечатана
глиняною печаткою, де зберігалася статуя
бога.
Жерці• Жерці більшу частинку свого
життя присвячували відправленню
культу. Вони возносили молитви
богові, підносили йому дари і
примножували його багатства.
 Як ставали жерцями ?
• Верховних жерців призначав фараон. Вони заміщали його
перед богом, відправляючи щоденний культ. Правитель
вибирав їх, враховуючи знання релігії, медицини та астрономії.
Решта жерців успадковувала звання від батька до сина, так
само, як і чиновниками ставали представники чиновницьких
родин. Школярі, які готувалися прийняти жрецький сан, мали
знати образи богів, іхні атрибути, пов'язані з ними мiфи й
обряди. Ймовірно, після завершення навчання вони складали
іспит. На жерців покладалося багато обов'язків: годувати бога,
пильнувати за порядком у храмі, виносити туру зі статуєю бога
у святкові дні. Деякі жерці читали священні тексти. Жерці-
астрономи обчислювали час здійснення ритуалів.
• Жерці одягалися в білий лляний одяг і голили голову. Великі
жерці накривалися в деяких випадках шкурою леопарда.
• Сувора дисципліна
• Жерці мали дотримуватися суворого статуту життя і чистоти.
Вони обмивалися у водах священного озера, яке зазвичай
було поряд із храмом. Жерці голили голову, вищипували все
волосся на тілі. Носили одяг із лляної тка- нини, що
вважалася найчистішою. Змащували себе пахощами. Вони
обєднувались у групи, які почергово несли службу богу.
 Храмові угіддя
• До храмів прилягали численні земельні угіддя і майс-
терні ремісників. Жерці управляли ними за посередницт-
вом писців. Праця селян, які обробляли землю, і майст-
piв забезпечувала жрецькому стану безбідне життя.

Храм богині Ісіди на

острові Філи
• Підтримування культу божества вимагало виконання
певних ритуалів (священнодіянь). Щоранку жерці храму
входили в святая святих, щоб наблизитися до бога і
здійснити священний обряд його пробудження. Вер-
ховний жрець ставав навколішки і читав молитви. Відтак
богові підносили їжу. Таця була наповнена м'ясом,
фруктами, хлібом, вином і пивом. Їжа, зрозуміло, зали-
шалася незайманою, оскільки статуя істи не могла, але
традиція вимагала, щоб дари богові приносили щодня.
• (За іншими джерелами, їжу з’їдали самі жерці)
• Ритуал продовжувався обмиванням бога. Статую виносили з
наосу. 3 неї знімали одяг, її обмивали, змащували й одягали в
усе чисте. Її прикрашали коштовностями, змашували її лоб
пахощами. Потім жерці зачиняли двері наосу, засували
засувки, запечатували їх глиняною печаткою і виходили
задкуючи і стираючи за собою сліди, залишені на долівці.
Пiсля останніх очищень содою і водою обряд завершувався.
Здійснивши божествен- ний ритуал, служителі бога розділяли
трапезу з жерцями своєї зміни. Таким чином, за день
почергово мінялися три зміни жерців, які мали прибути в
точно вказаний час, щоб не порушити рівноваги Всесвіту.
 Повчання богині Маат

• Єгиптяни важали, що
головною місією бога було
підтримання ладу в світі.
Для цього під час
Споживання іжі він
повинен був вислуховувати
повчання богині Маат. Тому
щоранку жрець тримав
перед ним статуетку богині.
 Основні боги культу
Релігія Єгиптян була політеїстичною. Отже, вони
поклонялися великій кількості богів, велику

S
частину з яких зображували у вигляді тварин.
• Амон і Ра
• Ра, бог сонця, —творець світу. Завдяки
його могутності, води Нуна не
поглинули Всесвіт. Амон двійник Ра. 3
Нового царства ці імена згадували
разом.
• Анубіс
• Чорний шакал або людина з головою
шакала, Анубіс допомiг Icіді воскресити
Осіріса. Цей бог вважався покровите-
лем усіх померлих, він приймав iх у
загробному світі, готував до
бальзамування і супроводжував на суд
Осіріcа
• Апiс
• Бог у подобі бика Апіс утілював силу,
родючість і відро- дження. Поміж рогів
Апіса був уміщений сонячний диск.
• Бес
• Цього бородатого карлика дуже
любили, адже він захищав породіль. У
дім він приносив радість життя.
• Хапі
• Цьому богові єгиптяни моли- лися, щоб
він дарував роз- лив Hілові. Хапі носив
корону з папірусу або з лотоса.
• Тот
• Бог з головою ібіса винайшов
писемність. Тот був покровителем знань
і писців а також Miсяця.
• Гор
• Единого сина Оcipica й Iciіди Гора
представляли у вигляді сокола або
людИНИ з головою сокола. Амулет із
зображенням ока — чудесного ока Гора,
в єгиптян вважався символом захисту.
• Хнум
• Бога з головою овна вважали
покровителем селян. Хнум був
пов'язаний із розливом Нілу і з
родючим намулом.
• Осipic i Ceт
• Коли Iсіда повернула його до життя,
Оcipic став богом царства мертвих.
Убивця Осіpіса Сет ночами супрово-
Джував Ра; вдень він владарював над
пустелями.
• Птах
• Він був богом художників і ювелірів. У
Мемфісі його вшановували як творця
Всесвіту.
• Себек
• Цей бог із головою крокодила
повелівав водами pічок і боліт. Він
утілював плодючість і родючість.
• Iciда
• Сестра і дружина Осіріса, Iciда володіла
даром чарів- ниці. Iі часто зображали із
сонячним диском на лобі.
• Бастет і Сехмет
• Насправді, це одна і та сама богиня,
дочка Ра. У подобі кішки Бастет вона
символізувала благотворну дію Сонця. У
подобі лева Сехмет вона втілювала його
небезпечні й руйнівні властивості
(засуху, опіки).
• Хатор
• Iнколи ї зображали в подобі корови або
жінки з коров'я чими рогами. Богиня
кохання, радощів і музики Хатор
вигодовувала своїм молоком
спадкоемця фараона.
• Mаат
• Богиня Маат утілювала лад,
справедливість та істину. п зачіску
прикрашало перо страуса, яке вона
кидала на чашу ваг, коли зважувала
серце померлого.
• Tаурт
• У ціеї богині було тіло самки
гіпопотама, лапи лева і живіт,
заокруглений, як у вагітних жінок, яких
вона захищала, допома- гаючи під час
пологів.
Дякую за
увагу!
 Джерела

• Гомбрих Эрнст. История искусств.

• С.А.Токарєв Мифы Народов мира
• Емілі Бомон. Imagia. Decouverte du monde. L'Egypte
Ancienne. EDITIONS FLEURUS, 15-27, rue Moussorgski
75018 Paris
• https://uk.wikipedia.org/wiki/
%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE
%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_
%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82
Кисло́тний дощ
• Це всі види метеорологічних опадів: дощ, сніг,
град, туман, дощ зі снігом, кислотність яких вища
від нормальної. Мірою кислотності є значення рН
(водневий показник). Нормальне pH у чистих
дощах — 6,6.