Відмінності культур

Північної і Тропічної
Африки. Унікальність
мистецтва
стародавньої
цивілізації Єгипту.
 Культура Африки
Африка – це місце, де люди
живуть, дотримуючись
правил побуту, традицій і
культури, які склались ще
декілька століть тому,
дійшли до сьогодення
практично в незміненому
вигляді. Головною рисою
африканської культури та й
мислення в цілому є
орієнтація на минуле. Але це
минуле не застигле, а
постійно присутнє в
сучасності.
 Етнічна
архітектура
Африки
 Завдяки ізольованому місцю розташування (життя в
глибоких джунглях, пустелі Сахара тощо), знаходячись
далеко від європейської цивілізації, завдяки місцевим
традиціям, природним умовам народи Африки зберегли
свою тисячолітню архітектуру.
У будівництві африканці різних регіонів
використовували такі матеріали:
▪ солома (центральний субрегіон);
▪ бруд (захід);
▪ дерево (схід, південь, центр);
▪ земля (захід);
▪ камені (північ, південь).
Круглі будинки
Матеріали для стін: гній,
пісок, земля, глина, трава.
Часто можна зустріти
будівлі, які мають не просто
дах, а цілісний комплекс із
даху і стін.
Деякі жителі Африки,
наприклад, бушмени, звикли
вести кочовий спосіб життя.
Тому житло будують із сухої
високої трави, хмизу. Тут
можна зустріти переносні
будинки, які «розкладаються».

Будинки
бушменів
 Будинки у
печерах
Є і такі народи, які не
займаються будівництвом взагалі,
а просто ховаються всередині
заглиблень скель. Меблі, ложе і
полиці
роблять просто — викопавши
заглиблення в стіні.
Будинки селища Тьєбель
Селище розташоване у країні Буркіна-Фасо, фактично закрите для
сторонніх. У селище є резиденція «королівського двору» — це кілька
невеликих глинобитних споруд, повністю вкритих складними
геометричними візерунками з фарб природного походження. Збудовано з
бруду.
Будинки народності ндебеле
 Основні кольори, що використовувались для прикраси
африканського помешкання:
❑ червоний символізує кров, достаток, жертву, «кров
землі» (воду), заклик до дощу.
❑ білий символізує мир, щастя, світло, чистоту і перехід
з одного стану в інше, ініціацію.
❑ чорний символізує притулок духів померлих людей,
предків, темні дощові хмари.
ВІДЕО
Мистецтво Стародавнього
Єгипту
 Річка і сонце – ось головні
дійові особи в єдиному
просторі мистецтва
Стародавнього Єгипту.
Річка ділить Єгипет
навпіл на східний і західний.
Сонце сходить на сході та
сідає на заході. Схід – де
народжується сонце – країна
живих, захід – де воно сідає –
країна мертвих.
 Вищим культом був культ
сонячного божества. Єгипет
називали Краєм Сонця,
фараонів - синами Сонця.
Сонячна символіка
різноманітна: сонце
зображували у вигляді крилатої
кулі, у вигляді кулі з безліччю
скерований рук - променів;
зображували його соколом,
биком. Круг - подоба сонячного
диска - постійно зустрічається
в єгипетських орнаментах.
Обеліск - архітектурна форма,
вперше створена в Єгипті, -
символізувала сонячне
проміння. Головний бог
стародавніх єгиптян – бог
сонця Ра. Його зображували як
людину з головою сокола.
 Другим богом, якому поклонялися єгиптяни,
був Озіріс – бог мертвих, втілення призахідного
сонця, чиє царство перебувало на захід від Нілу.
Смерть розумілася як перехід до іншого
життя, і тому розглядалася як благо.
 Етапи історії Стародавнього
Єгипту
Додинастичний період (IV ст. до н.е.)

Давнє Царство (3200-2400 рр. до н.е.)

Середнє Царство (2400-1900 рр. до н.е.)

Нове Царство (1600-1200 рр. до н.е.)

Пізнє Царство (1100-332 рр. до н.е.)

 Роль мистецтва була абсолютно
іншою, ніж у наш час. На відміну від
скороминущого земного життя,
мистецтво було носієм вічного життя,
головним засобом забезпечити
безсмертя. Тому праця художників
вважалася священною дією, вони
займали високе положення в соціумі.
 Архітектура
Стародавнього Єгипту
представлена двома
видами: поховальними
спорудами та храмами.
Вони створювали
ансамбль основних обрядів
стародавніх єгиптян –
поховання та поклоніння
богам.
 Перші поховальні споруди – мастаби –
гробниці, вкопані в кам’янистий ґрунт,
над яким зводилося невелике приміщення
з цегли. Це приміщення могло складатися
з декількох кімнат, де влаштовувалися
комори, де ставилося все, що вважалося
необхідним померлому: запаси їжі,
предмети побуту. Тут же було і особливе
приміщення для статуї та
жертвоприношень. Тіло померлого
перебувало в погребальному склепі.
Виникли цілі кладовища мастаб –
міста мертвих.
Період Стародавнього Царства
Період Стародавнього Царства – час
розквіту єгипетського мистецтва. Три
знамениті піраміди – Хеопса, Хефрена і
Міккеріна – символізують єгипетську міць і
остаточне затвердження царя в якості
божества.
Період Нового Розквіт храмового будівництва
відноситься до Нового Царства.
Царства Фараонів стали ховати в Долині
Царів, в гробницях висічених в
скелі.

Храм цариці Хатшепсут (кінець 16 ст. до н.е.)

Найзнаменитіший храм
Нового Царства – Храм в
Карнаці.
Сюжети барельєфів
незмінно служили
сполучною ланкою
між богами і
людьми, перш за все
фараонами. Сцени
боротьби,
жертвопринесення і
потойбічного
життя чергувалися
зі сценами життя,
діяльності, радості
і смерті.
 Вважалося, що після смерті
наступало загробне життя, в
усьому схоже на земне. Щоб
небіжчик міг щасливо жити за
труною, його треба було
забезпечити всім, що він мав на
землі. Усім - аж до його власного
тіла, що уникнуло тління. Звідси
й звичай бальзамування. 
Вірили, що, крім душі і тіла, є ще життєва
сила, яка називається "Ка". Потрібно, щоб
Ка завжди міг знайти свою земну оболонку
і вселитися в неї. Тому, крім самої мумії, до
гробниці поміщали портретну статую
померлого, іноді не одну, причому портрет
повинен був бути дуже схожим - інакше як
же Ка пізнає свою зовнішність. З цієї
традиції виросло знамените портретне
мистецтво Єгипту. 
Вигляд гробниці
Єгипетські портрети
своєрідні: вони з
дивовижною силою
передають індивідуальні
риси, але вираз обличчя
залишається
абстрактним,
психологічно не
розшифрованим. Минущі
переживання не цікавили:
адже зображувалася
людина, що йде у
вічність. 
І всіх цих рельєфів,
статуй і розписів
ніхто не бачив.
Мистецтву в Єгипті
відводилась
надзвичайно важлива
роль: воно повинно було
дарувати безсмертя,
бути прямим
продовженням життя.
Тому здавалося
неважливим, чи бачить
хто-небудь художній
твір.
Особливості єгипетської скульптури.

Високого рівня розвитку в

Давньому Єгипті досягла
скульптура. Один із
найвідоміших творів –
зображення Нефертіті –
дружини Ехнатона.
Скульптура виконана із
золотистого піщаника і
майстерно розфарбована.
Нефертіті стала символом
жіночої краси.
12.09.2022 28
Склалися певні типи
статуй: статуя що стоїть -
фігура напружено
випрямлена, голова високо
піднята, ліва нога робить
крок вперед, руки опущені і
притиснуті до тіла.
Статуя що сидить - руки
симетрично покладені на
коліна або одна рука зігнута
з лікті, торс також
випрямлені, погляд
спрямований вдалину.