Ситник Владислав ЛН-11

Тема 2.2. Досягнення й особливості культури Давнього Сходу.

Досягнення культури Давнього Єгипту. Особливості міфології, релігії та
мистецтва

Цивілізація Стародавнього Єгипту, що виникла близько 4000 років до н. е.,

була однією з найдавніших у світі. Сприятливі природні умови сприяли дуже
ранньому розвитку культури і мистецтва в Стародавньому Єгипті. У цю епоху
стародавні єгиптяни уміли робити з дорогоцінних металів ювелірні прикраси
витонченої роботи, з'явилася писемність, поступово стали накопичуватися
наукові знання.
Давньоєгипетська мова відома вченим за величезною кількістю збережених
написів ієрогліфічної писемності, виконаних на камені і папірусах. Єгипетська
мова є однією з найдавніших мов світу, що мали писемність — найраніші зі
стародавніх текстів, що дійшли до нас, припадають на рубіж 4-го і 3-
го тисячоліть до н. е. Одним з найвизначніших досягнень єгиптян була система
писемності, яка могла передавати багато відтінків думок, складні рухи
людської душі. Архітектура Стародавнього Єгипту відома за спорудами
гробниць — піраміди Гізи , храмових і палацових комплексів — Луксорський
храм, палаци Амарни. У Стародавньому Єгипті не було однієї загальної релігії,
а була різноманітність місцевих культів, присвячених певним божествам. У
галузі науки, медицини та математики Стародавній Єгипет досяг високого для
свого часу рівня. Традиційний емпіризм, про що свідчать папіруси Едвіна
Сміта і Ербеса (бл. 1600 р н. е.), вперше з'явився в Стародавньому Єгипті.
Протягом понад 3500 років художники дотримувалися форм і канонів, які
були розроблені ще за часів Стародавнього царства, дотримуючись строгого
набору принципів, які зберігалися навіть у періоди іноземного впливу і
внутрішніх змін. Ці художні стандарти виражалися в простих лініях, формах,
характерній плоскій проєкції фігур, без показу просторової глибини, що
створювало відчуття порядку і балансу композиції. Зображення та текст були
тісно переплетені на усипальницях і стінах храмів, гробницях, стелах і статуях.
Фарби отримували з мінералів, таких як залізна руда (червона і жовта охра),
мідні руди (синя і зелена), сажа або деревне вугілля (чорна) і вапняк (біла). Їх
могли змішувати з гуміарабіком для в'язкості і розділяти на шматки, які можна
було за необхідності змочити водою. Хоча канони давньоєгипетського
мистецтва зберігалися впродовж тисячоліть, але художній стиль деяких
періодів віддзеркалював зміну культурних і політичних поглядів. Так,
в Аварісі знайдено фрески в мінойському стилі, що з'явилися після
вторгнення гіксосів, а в період правління Ехнатона набуло розвитку
«Амарнське мистецтво», для якого характерне реалістичне зображення
навколишнього світу . Мистецтво часів Ехнатона звернулося до ще незвіданого:
до простих почуттів людей, до їх душевного стану. У творах амарнського
стилю зруйнована броня душевної непроникності: тут крики і стогони
плакальників, тут похмура покірність полонених негрів, тут, зрештою, ліричні
сцени сімейного життя Ехнатона, — він обіймає дружину, пестить дітей.