Застосування радіонуклідів у медецині

Початок радіаційної та ядерної медицини поклали фундаментальні дослідження,

проведені в ядерній фізиці у 1930-і роки, основними з яких можна вважати відкриття у
1932 р. Дж. Чедвіком нейтрона та у 1934 р. І. Кюрі та Ф. Жоліо явища штучної та
позитронної радіоактивності, коли вони отримали та ідентифікували перший штучний
радіонуклід – P-30. У 1929 р. Е. Лоуренс запропонував конструкцію першого
циклотрону (за який він отримав у 1939 р. Нобелівську премію з фізики) і
в 1932 р. було споруджено установку з діаметром поля 11 дюймів. В 1936
був запущений циклотрон з діаметром поля 37 дюймів, на якому
дейтрони прискорювалися до енергії 8 МеВ. Майже відразу було визнано
величезний потенціал цих установок для біологічного застосування. В
цей час Е. Лоуренс та Дж. Лоуренс опублікували перші роботи з
радіаційної нейтронної біології. Підвищений біологічний відгук злоякісних
клітин у порівнянні з нормальними, виявлений у цих дослідженнях, дав
змогу розробити технологію нейтронної терапії пацієнтів. Паралельно з
цим було зроблено спроби сконструювати циклотрон великих розмірів і в
1939 р. вступив в експлуатацію 60-дюймовий циклотрон. У ці роки багато
дослідників займалися біологічним і медичним застосуванням нуклідів.
У 1934 р. Е. Фермі в Італії першим отримав I-128 і негайно було
визнано його фізіологічне значення для дослідження щитовидної залози.
Однак період напіврозпаду цього радіонукліда недостатньо великий (25
хв), щоб проводити всі види досліджень щитовидної залози, і навесні
1938 р. Г. Сіборг і Дж. Лівінгуд, опромінюючи на циклотроні телурову
мішень, отримали I-131 з періодом піврозпаду понад 8 діб, який став і
залишається досі основним радіонуклідом для діагностики та терапії
захворювань щитовидної залози.
Е. Лоуренс у Берклі (Каліфорнія, США) першим отримав
радіоактивний натрій, опромінюючи дейтронами природний натрій. У цій
лабораторії були отримані також такі радіонукліди, що стали широко
використовуватися в ядерній медицині: C-14, F-18, O-15, Tl-201. Г. Хевеші
в 1935 р. опублікував статтю, в якій було повідомлено про перші
дослідження в звичайних умовах зі штучним радіонуклідом фосфора.
Було використано P-32, отриманий у Копенгагені Н. Бором, для
вимірювання вмісту фосфору з щурах. Ця робота вперше
продемонструвала, що утворення кісток є динамічним процесом. Так
розпочалися дослідження процесів метаболізму із застосуванням P-32. В
США цей радіонуклід був отриманий Э. Лоуренсом на циклотроні, й у
1936 р. Дж. Лоуренс першим застосував P-32 для терапії лейкемії. Це
були перші важливі кроки застосування нуклідів у медицині та біології.