Professional Documents
Culture Documents
Документ
Документ
Підручник: В.Даниленко, М.Смольніцька. Історія України (рівень стандарту) Київ, «Генеза», 2019.
Урок №34. Тема. Практичне заняття. Прийняття Конституції України 1996 рік.
Мета уроку
Перегляд відеосюжету «1996.06.28: Київ. Верховна Рада. Прийняття Конституції України». Які емоції
панували в парламенті під час ухвалення Конституції України? https://youtu.be/7sLX_OZ_D-Y
Вчитель: У житті суспільств і держав особливу роль відіграють конституції. Уже наприкінці 80-х рр.
Стало ясно, що Україні потрібен новий Основний закон. Важливим кроком вперед став підписаний 8
червня 1995 р. Конституційний договір між Президентом і Верховною Радою. Оскільки за рік
парламент не ухвалив конституції, Президент України 26 червня 1996 р. Оприлюднив Указ про
проведення Всеукраїнського референдуму щодо ухвалення Конституції України. Цей крок президента
міг призвести до розпуску Верховної Ради, що прискорило конституційний процес. Після двох діб
напруженої безперервної роботи парламент 28 червня 1996 р. Ухвалив Конституцію України —
Основний закон нашої суверенної держави.
8 грудня 2004 р. До конституції були внесені зміни, які робили Україну з 1 січня 2006 р.
Парламентсько-президентською республікою. 1 жовтня 2010 р. Конституційний суд незаконно
скасував ці зміни, повернув державу до тих положень, які діяли з 28 червня 1996 р. У лютому 2014 р.
Зміни до конституції знову почали діяти.
Поміркуйте, які причини укладення Конституційного договору?
Учні отримують текст Конституції України та працюють з ним в групах. Кожна група отримує певний
розділ Конституції та має за завдання систематизувати та узагальнити інформацію, що міститься в
ньому. Потім кожна група представляє свої результати перед класом.
• Закріплює порядок введення в дію тих норм Конституції, які не можуть бути реалізовані
негайно, та вирішення інших питань, що виникли у зв’язку з прийняттям нової Конституції.
Вчитель: Конституція закріплює і права людини – це права, нерозривно пов’язані з самим існуванням
людини: право на життя, на свободу у всіх її проявах, право на повагу людської гідності, на опір
пригнобленню. Всі права людини і громадянина рівноцінні і взаємопов’язані і тому однаковою мірою
повинні захищатися державою.
V. Підсумки уроку.