И.Ф.

ЮЩУК

Я выучу
украинский язык

Киев 2003
 Ющук І.П. Я вивчу українську мову: Навчальний посібник. — К.,
2003.
Посібник містить відомості і практичні завдання з фонетики,
лексики, словотвору, морфології, правопису, синтаксису і стилістики
української мови, а також загальні відомості з української літератури.
Призначено для всіх, хто вивчає українську мову самостійно.

Ющук И.Ф. Я выучу украинский язык: Учебное пособие. — К.,

2003.
Пособие включает сведения и практические задания по фонетике,
лексике, словообразованию, морфологии, правописанию, синтаксису и
стилистике украинского языка, а также общие сведения по украинской
литературе.
Предназначается для всех тех, кто изучает украинский язык
самостоятельно.

Ви хочете вчитись у найкращому вищому навчальному закладі?

Ви хочете отримати престижну роботу? Тоді ця книжка — для Вас!
Вона допоможе Вам вивчити самостійно державну мову України і
досягти успіхів у житті.
 ЗМІСТ (СОДЕРЖАНИЕ)
Введение
Уроки 1 — 2. Алфавит
Фонетика
Урок 3. Гласные звуки. Особенности их произношения
Урок 4. Чередование гласных
Урок 5. Украинско-русские соответствия гласных
Урок 6. Согласные звуки
Урок 7. Долгие согласные
Урок 8. Чередование согласных
Урок 9. І. Уподобление согласных
ІІ. Летописи Киевской Руси
Урок 10. I. Слияние и выпадение согласных
II. «Слово о полку Игореве»
Урок 11. І. Украинско-русские соответствия согласных
II. Народные песни и думы
Урок 12. І. Средства благозвучия украинского языка
II. Украинская литература XVI века
Урок 13. Повторение темы «Фонетика»
Лексика
Урок 14. І. Значення слів. Багатозначність
II. Українська литература XVII століття
Урок 15. І. Синоніми
II. Українська література XVIII століття
Урок 16. І. Омоніми
II. Григорій Сковорода
Урок 17. І. Міжмовні омоніми
II. Іван Котляревський
Урок 18. І. Пароніми
II. Григорій Квітка-Основ’яненко
Урок 19. І. Розряди слів за значенням
II. Тарас Шевченко
Урок 20. І. Прийменники
II. Тарас Шевченко (продовження)
Урок 21. І. Сполучники
II. Тарас Шевченко (закінчення)
Урок 22. І. Частки
II. Олекса Стороженко
Урок 23. І. Вигуки
II. Пантелеймон Куліш
 Урок 24. І. Займенники
II. Марко Вовчок
Урок 25. І. Фразеологізми
II. Леонід Глібов
Урок 26. Повторення теми «Лексика»
Словотвір
Урок 27. І. Суфікси іменників для утворення назв людей
II. Іван Нечуй-Левицький
Урок 28. І. Суфікси іменників для утворення назв предметів і
понять
II. Іван Нечуй-Левицький (закінчення)
Урок 29. І. Суфікси для утворення прикметників
II. Михайло Старицький
Урок ЗО. І. Суфікси для надання прикметникам відтінків
значення
II. Іван Карпенко-Карий
Урок 31.І. Суфікси та префікси дієслів
II. Іван Карпенко-Карий (закінчення)
Урок 32. І. Творення прислівників
II. Панас Мирний
Урок 33. Повторення теми «Словотвір»
Морфологія
Урок 34. І. Іменники. Рід і число іменників
II. Панас Мирний (продовження)
Урок 35.І. Відмінки й відміни іменників
II. Панас Мирний (закінчення)
Урок 36. І. Відмінювання іменників І відміни
II. Іван Франко
Урок 37. І. Відмінювання іменників III відміни
II. Іван Франко (продовження)
Урок 38. І. Відмінювання іменників II відміни середнього роду
II. Іван Франко (закінчення)
Урок 39.І. Відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду
II. Ольга Кобилянська
Урок 40. І. Відмінювання іменників IV відміни
II. Борис Грінченко
Урок 41. І. Відмінювання прикметників
II. Павло Грабовський
Урок 42. І. Творення і вживання ступенів порівняння
прикметників
 II. Михайло Коцюбинський
Урок 43. І. Відмінювання числівників
II. Михайло Коцюбинський (закінчення)
Урок 44. І. Відмінювання займенників
II. Леся Українка
Урок 45. І. Неозначена форма дієслова. Минулий час. Умовний
спосіб
II. Леся Українка (продовження)
Урок 46. І. Теперішній і майбутній простий часи
II. Леся Українка (закінчення)
Урок 47. І. Майбутній складний і складений часи
II. Василь Стефаник
Урок 48. І. Наказовий спосіб
II. Богдан Лепкий
Урок 49.І. Дієприкметники. Безособова форма на -но, -то
II. Олександр Олесь
Урок 50. І. Дієприслівники
II. Степан Васильченко
Урок 51. Повторення теми «Морфологія»
Правопис
Урок 52. І. Особливості українського правопису
II. Володимир Винниченко
Урок 53. І. Правопис дзвінких та глухих приголосних
II. Володимир Винниченко (закінчення)
Урок 54. І. Вживання н і нн у прикметниках та дієприкметниках
II. Іван Кочерга
Урок 55. І. Подовження м’яких приголосних
II. Павло Тичина
Урок 56. Подвоєння букв в іншомовних словах
Урок 57. І. М’який знак у кінці слова
II. Микола Куліш
Урок 58. І. М’який знак у середині слова
II. Микола Хвильовий
Урок 59. І. Апостроф
II. Олександр Довженко
Урок 60. І. М’який знак і апостроф в іншомовних словах
II. Олександр Довженко (закінчення)
Урок 61. І. Правопис и та і в незапозичених словах
II. Максим Рильський
Урок 62. І. Правопис и та і в загальних іншомовних назвах
 II. Максим Рильський (закінчення)
Урок 63. І. Правопис и та і у власних іншомовних назвах
II. Володимир Сосюра
Урок 64. І. Правопис и та і в кінці слів
II. Євген Плужник
Урок 65. І. Правопис е та и
II. Борис Антоненко-Давидович
Урок 66. І. Правопис о та а, о та у
II. Василь Чумак
Урок 67. І. Передача російських власних назв українською мовою
II. Валер’ян Підмогильний
Урок 68. Повторення теми «Правопис»
Синтаксис
Урок 69.І. Синтаксична будова української мови порівняно з
російською
II. Юрій Яновський
Урок 70.І. Словосполучення
II. Микола Бажан
Урок 71.І. Речення розповідні, спонукальні, питальні та окличні
II. Улас Самчук
Урок 72. І. Головні члени речення
II. Олена Теліга
Урок 73. І. Додаток
II. Іван Багряний
Урок 74.І. Означення
II. Богдан-Ігор Антонич
Урок 75. І. Обставини
ІІ. Андрій Малишко
Урок 76. І. Звертання.
II. Михайло Стельмах
Урок 77. І. Вставні слова і речення
П. Олесь Гончар
Урок 78. І. Складносурядні речення
II. Павло Загребельний
Урок 79. І. Складнопідрядні речення з підрядною означальною і
з’ясувальною частинами
II. Юрій Мушкетик
Урок 80. І. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
частинами
II. Дмитро Павличко
 Урок 81. Повторення теми «Синтаксис»
Стилістика
Урок 82. І. Труднощі перекладу слів і словосполучень
II. Роман Іваничук
Урок 83. І. Стилістична характеристика деяких суфіксів
II. Ліна Костенко
Урок 84. І. Вживання паралельних закінчень іменників
II. Василь Симоненко
Урок 85. І. Вживання паралельних закінчень прикметників
II. Борис Олійник
Урок 86. І. Особливості вживання займенників
II. Іван Драч
Урок 87. І. Вживання паралельних форм дієслова
II. Євген Гуцало
Урок 88. І. Вживання дієприкметників
II. Валерій Шевчук
Урок 89. І. Ділові папери
II. Василь Стус
Уроки 90—91. Підсумкове повторення
Відповіді до вправ
Відповіді до загадок

ВВЕДЕНИЕ
Украинский язык — язык украинского народа — по количеству
говорящих на нем (более 40 миллионов) занимает приблизительно
семнадцатое-двадцатое место в мире. Он принадлежит к славянской
группе языков. Самый близкий к нему — белорусский. В украинском
языке много слов и грамматических форм, общих с русским и
польским языками. По характеру произношения звуков он похож на
словенский и сербскохорватский, а из неславянских — на испанский и
итальянский.
Украинский язык — один из древнейших языков мира. Когда
известного русского историка В.Ключевского спросили: «Как
разговаривали в Киевской Руси?» — он ответил: «Так, как сегодня
разговаривают малороссы» (т. е. украинцы). Польский ученый-
полиглот М.Красусский в работе «Древность малороссийского языка»,
изданной в 1880 г. в Одессе, писал: «Занимаясь долгое время
сравнением арийских языков, я пришел в убеждение, что
малороссийский (украинский. — И. Ю.) язык не только старше всех
славянских, не исключая так называемого старославянского, но и
санскритского, греческого, латинского и прочих арийских».
Своими корнями украинский язык уходит в глубокую древность.
Еще в 448 году византийский историк Приск Панийский на территории
современной Украины записал слова, которые до сих пор сохранились
в украинском языке. Самый древний известный нам период его
развития относится ко времени существования Киевской Руси. Его
элементы встречаем в «Повести временных лет» и в «Слове о полку
Игореве».
Украинский язык — один из самых богатых языков мира. В
современном «Великому тлумачному словнику сучачної української
мови» (2008) зарегистрировано почти 250 тысяч только
общеупотребительных слов. А в целом, если брать во внимание и
терминологическую лексику, он насчитывает более полумиллиона
слов. На украинском языке одинаково прекрасно звучат Библия и
«Одиссея» Гомера, «Декамерон» Дж.Боккаччо и «Дон-Кихот»
М.Сервантеса, «Евгений Онегин» А.Пушкина и «Пан Тадеуш»
А.Мицкевича. На нем созданы свыше 200 тысяч народных песен,
большая художественная литература, написаны тысячи научных работ.
Нет таких высоких чувств и таких глубоких мыслей, которых
невозможно было бы передать на украинском языке.
Благодаря своему длительному развитию (по одним данным, он
развивается около 3 тысяч лет, по другим — не менее 7 тысяч),
украинский язык имеет стройную отшлифованную звуковую и четкую
грамматическую системы. Он певуч (по благозвучности его
сопоставляют с итальянским), выразителен, в нем почти нет
исключений.
На украинском языке разговаривали во времена Киевской Руси.
Его знание было обязательным в Запорожской Сечи. Сейчас он
является официальным языком самого большого европейского
государства (не считая России). Территория Украины составляет 604
тыс. км2, в то время как Франции — 551 тыс. км2, Испании — 505 тыс.
км2, Германии — приблизительно 360 тыс. км2, Великобритании — 244
тыс. км2.
В Конституции Украины, принятой 28 июня 1996 года, записано:
«Государственным языком в Украине является украинский язык». Это
значит, что украинский язык является обязательным во всех
государственных учреждениях, в армии, в образовании, в науке.
Как быстро выучить украинский язык? Во-первых, нужно иметь
большое желание выучить его. Во-вторых, необходимо проявить
твердую настойчивость: заставить себя общаться на изучаемом языке,
не боясь неизбежных вначале ошибок; некоторое время слушать радио-
и телепередачи только на украинском языке, молча повторяя про себя
сказанное диктором; читать газеты и книги преимущественно на
украинском языке.
Общеизвестно: чем больше языков знает человек, тем шире его
кругозор, богаче его душа.
 Уроки 1 ― 2
Алфавит
В украинском алфавите 33 буквы. Большинство их и по
начертанию, и по значению такие же, как и русские. Отличаются
только 10 букв (в таблице они выделены), причем 6 из них не имеют
точных соответствий в русском языке (против них проставлены
звездочки и ниже даны объяснения).

Украинские Значения Украинские Значения

буквы буквы
Печатны Писанн печат Писанны
е ые ные е
Аа (а) а Нн (ен) н
Бб (бе) б Оо (о) о
Вв (ве) в Пп (пе) п
Гг (ге) * Рр (ер) р
Ґґ (ґе) г
Дд (де) д Сс (ес) с
Ее (е) э Тт (те) т
Єє (є) * Уу (у) у
Жж (же) ж Фф (еф) ф
Зз (зе) з Хх (ха) х
Ии (и) * Цц (це) *
Іі (і) и Чч (че) *
Її (ї) йи Шш (ша) ш
Йй (йот) й Щщ (ща) *
Кк (ка) к ь (м’який ь
знак)
Лл (ел) л Юю (ю) ю
Мм (ем) м Яя (я) я

І. Буквы для обозначения гласных звуков

1. Буква Іі обозначает тот же звук, что и русская буква и.

Согласные перед ней произносятся мягко или смягченно. Буква Ии
передает звук, близкий к русскому звуку [ы], но менее напряженный:
при его произношении поднимается передняя часть языка. Согласные
перед ней произносятся твердо.

1 Прочитайте вслух и запомните (знак ' в транскрипции возле

согласных указывает на их мягкость).
рідний ді р идный д им] «родной дом»
сизий ди сызый дым] «сизый дым»
високий ліс высокый л ис] «высокий лес»
хитрий лис хытрый лыс] «хитрая лиса»
сірий кіт с ирый к ит] «серая кошка»
синій кит сын ий кыт] «синий кит» ы

2. Буква Ее всегда обозначает звук э]. Согласные перед ней

произносятся твердо. Буква Єє имеет то же значение, что и русская
буква е в словах ель, синеет. Согласные перед ней произносятся мягко.

2. Прочитайте вслух и запомните.

синє оре сын э морэ] «синее море»
итнє поле жытн э полэ] «ржаное поле»
оє село мойэ сэло] «мое село»
теплий ден тэплый дэн ] «теплый день»
знає ене знайэ мэнэ] «знает меня»
де тебе ждэ тэбэ] «ждет тебя»

3. Буква Її всегда обозначает два звука йи] (начальный звук й]

произносится так же, как и в слове я йа]).

3. Прочитайте вслух и запомните.

воїни країни войины украйины] «воины Украины»
уроки історії урокы истор ийи] «уроки истории»
їзда в поїзді йизда в пойизд и] «езда в поезде»
ї а в їдал ні йижа в йидал н и] «пища в столовой»
тієї ночі т ийэйи ноч и] «в ту ночь»
лист від неї лыст в ид нэйи] «письмо от нее»

4. Буквосочетания йо, ьо имеют то же значение, что и русская

буква ё.

4.Прочитайте вслух и запомните.

знайо ий л отчик знайомый л оччык] «знакомый летчик»
 пер ий батал йон пэршый батал йон] «первый батальон»
русявий йор ик рус авый йоржык] «русый ежик» (о волосах)
аток л оду шматок л оду] «кусок льда»
кул ова рана кул ова рана] «пулевая рана»
приніс йо у прын ис йому] «принес ему»

II. Буквы для обозначения согласных звуков

1. Буква Гг во всех позициях (и в окончании -ого тоже)

обозначает звонкий протяжный звук, парный глухому х], — как в
русских междометиях гоп, ага. В транскрипции этот звук обозначается
буквой h].

5. Прочитайте вслух и запомните.

гарний гурт [hарный hурт] «хорошая компания»
густий гай hустый hай] «густая роща»
багато галасу баhато hаласу] «много шума»
його бага йоhо баhаж] «его багаж»
доброго ранку доброhо ранку] «доброе утро!»
кого укає коhо шукайэш] «кого ищешь?»

2. До недавнего времени буквой Гг обозначался также взрывной

звук г], — как в русских словах год, нога. Теперь для этого
используется буква Ґґ.

6. Прочитайте вслух и запомните.

залізні ґрати зал изн и граты] «железная решетка»
ґніт у ла пі гн ит у ламп и] «фитиль в лампе»
вий ли на ґанок выйшлы на ганок] «вышли на крыльцо»
гуси ґелґочут [hусы гелгочут ] «гуси гогочут»
ґуля на лобі гул а на лоб и] «шишка на лбу»
гілка аґрусу [h илка аґрусу] «ветка крыжовника»

3. Буквы Чч и Щщ в отличие от таких же русских букв

обозначают твердые звуки: первая — твердый ч], вторая — два
твердых шч]. Только перед і, я, ю звук ч] немного смягчается.

7. Прочитайте вслух и запомните.

чорний плащ [чорный плашч] «черный плащ»
червона щока чэрвона шчока] «красная щека»
 щедрий вечір шчэдрый вэч ир] «вечер под Новый год»
ча ка ча чашка чайу] «чашка чая»
чиста площа чыста плошча] «чистая площадь»
що читає шчо чытайэш] «что читаешь?»

4. Буква Цц в отличие от русской буквы ц может обозначать и

твердый ц], и мягкий ц ]. Причем перед е, и она произносится твердо,
перед ь, і, я, ю — мягко.

8. Прочитайте вслух и запомните.

прац овитий боєц прац овытый бойэц ] «трудолюбивый боец»
цікава цяц ка ц икава ц ац ка] «интересная игрушка»
цибуля в ` ці цыбул а в йус ц і] «лук в супе»
ц`іла цегла ц ила цэhла] «целый кирпич»
ця праця ц а прац а] «этот труд»
прац є в цеху прац уйэ в цэху] «работает в цехе»

5. Буквосочетания Дж, дж и Дз, дз обозначают обычно один

слитный звук: первое — звук дж] (как в слове джаз), второе — звук
дз] (как в слове дзюдо). Эти буквосочетания обозначают два звука
только тогда, когда они возникают на стыке приставки и корня.

9. Прочитайте вслух и запомните.

дз рчит д ерело дз урчыт джэрэло] «журчит источник»
сид у на дзиґлику сыджу на дзыглыку] «сижу на табуретке»
дзи чат бд оли дзыжчат бджолы] «жужжат пчелы»
дзеленчит дзвінок дзэлэнчыт дзв инок] «звенит колокольчик»
від атися від підлоги в ид-жатыс а в ид п идлоhы] «отжаться от
пола»
підзе ний хід пид-зэмный х ид] «подземный ход»

6. Апостроф (’), употребляемый в украинском языке, по своей

роли соответствует русскому разделительному ъ. Он показывает, что
после твердого согласного звучит сонорный й].

10. Прочитайте вслух и запомните.

п ят ячів пйат мйач ив] «пять мячей»
об єднаний з їзд обйэднаный зйизд] «объединенный съезд»
солов їна сі я соловйина с имйа] «соловьиная семья»
запа ятай і я запамйатай имйа] «запомни имя»
 б є північ бйэ п ивн ич] «бьет полночь»
яке пір я мйаке п ирйа] «мягкие перья»

7. Согласные звуки, обозначенные удвоенными буквами,

читаются немного дольше, чем обычно.

11. Прочитайте вслух и запомните.

нав ання по бездорі навман н а по бездор иж ж у] «наугад
по бездорожью»
підні я гори п идн иж ж а hоры] «подножие горы»
зати я перед буре затиш ш а пэрэд бурэйу] «затишье перед
бурей»
на узліссі на узл ис с и] «на опушке леса»
добування вугілля добуван н а вуh ил л а] «добыча угля»
сонячне про іння сон ачнэ пром ин н а] «солнечные лучи»

12. Прочитайте вслух пословицы п исл ’я): сначала — в

транскрипции, после — в обычном написании. Пословицы
перепишите. Но в первую очередь наса пе ед) выучите слова.
С л о в а р ь: з усят — заставят; але — но; прац є — работает;
праця — труд; що — что; ає зробити — должен сделать; ко на —
каждая; коли — когда; її — ее; роби — делаешь; пта ки — птички;
пізні — поздние; краще — лучше; хвилина — минута; подвір я —
двор; пан — господин.
Нэ вм ийэш — наўчат , 1. Не вмієш — навчать,
нэ хочэш — змус ат ]. не хочеш — змусять.
2. Бджола мала, алэ й та 2. Бджола мала, але й та
прац уйэ]. 3. Хто прац уйэ, працює. 3. Хто працює,
той прац у шануйэ]. 4. Шчо той працю шанує. 4. Що
с оhод н и майэш зробыты, сьогодні маєш зробити,
нэ в идкладай на заўтра] не відкладай на завтра.
5. Уз аус а за плуh, нэ 5. Узявся за плуг, не
оhл адайс а назад]. 6. Кож- оглядайся назад. 6. Кож-
на робота лехка, колы йийи на робота легка, коли її
охочэ робыш].7. Ран н и охоче робиш. 7. Ранні
пташкы росу пйут , а п’из н'и пташки росу п’ють, а пізні
сл озы л л ут ]. 8. Крашчэ на сльози ллють. 8. Краще на
пйат хвылын ран ишэ, н иж на п’ять хвилин раніше, ніж на
хвылыну п из н ишэ]. 9. На хвилину пізніше. 9. На
свойим подв ирйи и собака своїм подвір’ї і собака
пан]. пан.

13. Выучите наизусть напа ’ять).

С л о в а р ь: л біт — любите; година — час; ит ―
мгновение; негода — ненастье, невзгода.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
В. Сосю а.)

Л уб ит Украйину, йак сонцэ, л уб ит ,

йак в итэр, и травы, и воды.
В hодыну шчаслыву и в радос т и мыт ,
л уб ит у hодыну неhоды].

14 *. Запишите обычными буквами. Прочитайте вслух.

С л о в а р ь: Вітчизна — Отчизна; иття — жизнь; ін а —
другая; не а — нет; прац вати — трудиться.
украйина — мойа вітчизна], з нейу повйазанэ всэ мойэ жит т а].
йийи шчас т а — цэ й мойэ шчас т а, йийи hорэ — цэ й мойэ hорэ].
иншойи в итчызны в мэнэ нэма]. йа буду прац уваты дл а нэйи, дл а
йийи добра, а цэ значыт , шчо й дл а сэбэ, дл а своhо добра]
––––––––––––––––––
* К упражнениям, обозначенным звездочкой, в конце раєдела
даются ответы.

ФОНЕТИКА
Урок 3
Гласные звуки. Особенности их произно ения
В украинском языке 6 гласных звуков (укр.— голосн з и): а],
о], у], э], ы], и]. На письме они обозначаются 10 буквами: а, о, у, е,
и, і, я, , є, ї.
1. Разное звучание гласных зависит от того, какая часть языка и
как высоко поднимается при их произношении.
Если поднимается передняя часть языка и очень высоко —
слышим и], ниже — ы], еще ниже — э]. Если высоко поднимается
задняя часть языка, округляются и сильно выпячиваются губы —
слышим у], язык немного опускается и поджимаются губы — о], язык
совсем опускается и губы занимают обычное положение — а].
 15. Потренируйтесь в произношении украинских звуков и], ы],
э], выговаривая их последовательно сначала в слогах, а потом — в
словах (согласные перед і произносите мягко, перед и, е — твердо).
1.Ді — ди — де [д и — ды — дэ] , ті — ти — те, лі —ли — ле, ні
— ни — не, мі — ми — ме. 2. Дім — дим — день. Тінь — тин — темп.
Ліс — лист — лет. Ніч — нива — небо. Міст — мир — мед. Ці — цих
— це «эти, этих, это».

2. Ударение (укр. наголос) в украинском языке, как и в русском,

разноместное и подвижное: голо а, но голо и де е о, но де е а.
Ударный слог (укр. наголо ени с лад) произносится с большей
силой, чем остальные, немного дольше и слегка повышенным тоном.
Но по сравнению с русским в украинском языке ударение намного
слабее и сила голоса более-менее равномерно распределяется по всему
слову. Поэтому ударный слог не так резко выделяется, как в русском
языке, а в многосложных словах появляются (через один, реже через
два слога) побочные ударения: п и тати «приветствовать»,
попе едити «предупредить», гаятися «мешкать».

16. Прочтите вслух украинские слова, выделяя в них основные и

побочные ударения. Запомните значение этих слов.
Бать ина — Родина; ать ина — отцовское наследство;
на ил а — самая милая; пос атися — улыбаться; удос оналю ати
— совершенствовать; игода — польза; игода — удобство.

3. В отличие от русского в украинском языке гласные как под

ударением, так и в безударном положении произносятся одинаково
четко: золото золото], оло о молоко], о е и окрэмый]
«отдельный», де ’ять дэвйат ], а а ан караван].
Акания в украинском языке нет. Смешиваются только
безударные э] и ы]: есна вэысна], зе ля зэымл а], а и бачыэш]
«видишь», дитина дыэтына] «ребенок». Но в самом конце слова
безударные э] и ы] произносятся четко: сон е сонцэ], на а е
найкрашчэ] «самое лучшее», на оди народы].

17. Прочтите вслух украинские слова, правильно произнося

безударные гласные. Запомните значение этих слов.
а и — облака; я о и — яворы; заст пили — заслонили;
стежина — тропинка; з ст ати — встречать; запитати — спросить;
 исота — высота; долини ― долины; с е ― место; па ’ятати ―
помнить.

18. І. Прочитайте вслух стихотворение, правильно выделяя

основные и побочные ударения. Сделайте подстрочный перевод его на
русский язык.
С л о в а р ь: де — где; найкращий — самый лучший; ісце —
место; став — пруд; бачити — видеть; гірс кий — горный; пил —
пик; пос іхатися — улыбаться; здаля — издалека; рівний—равный;
дитино—дитя (звательный падеж).

ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Де зелені хмари яворів
заступили неба синій став,
на стежині сонце я зустрів,
привітав його і запитав:

― Всі народи бачиш ти з висот,

всі долини і гірські шпилі.
Де найбільший на землі народ?
Де найкраще місце на землі?

Сонце посміхалося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти,
всі народи рівні, а земля
там найкраща, де вродився ти.

Виростай, дитино, й пам’ятай —

Батьківщина — то найкращий край.
Д. Па ли о.)

II *. Переведите на украинский язык и запишите.

Зеленые яворы заслонили синий пруд неба. На тропинке я
встретил солнце и спросил его, где самое лучшее место на земле и где
самый большой народ. Солнце улыбнулось: «Все народы на земле
равны, а самое лучшее место там, где родился ты. Родина — это самый
лучший край».
Вни ание В украинском языке глаголы прошедшего времени в
мужском роде имеют суффикс -в: з ст «встретил», запита
«спросил», оди ся «родился».
 Урок 4
Чередование гласных
При образовании и изменении некоторых слов может
происходить чередование гласных (укр. е г ання голосни ).
1. Самым распространенным в украинском языке является
чередование и] (на письме буква і) в закрытом слоге с о], э] в
открытом слоге: із — оза, сіль — сол , осінь — осен , іль — елю,
иї кыйив] — иє а кыйэва].
2. Может чередоваться также э] с о] после шипящих , , ч, щ:
женитися—жонати , есте о— ости , ет е о — оти и.
3. В корнях некоторых глаголов чередуются звуки э] — ы], о]
— а]: сте ти «стереть» — сти ати, е — з и ати, гонити —
ганяти, ло ити — ла ати.
4. В украинском языке, как и в русском, имеются беглые гласные
о] и э]: сон — сн , со — с а, но «окно» — он, день — дня,
е ь «сапожник» — е я, есна — есен.

19. Прочитайте пословицы вслух. Переведите их на русский

язык, учитывая чередование гласных.
С л о в а р ь: чути — слышно; гуркіт — грохот; ісяц — луна;
гавкати — лаять; кістка, кіст — кость; ко ух — тулуп; копа — 60
снопов.
1. Чути порожній віз по гуркоту коліс. 2. Пси й на місяць
гавкають. 3. Язик хоч без кісток, а кості ламає. 4. Де мало слів, там
більше правди. 5. Зі сну кожуха не пошиєш. 6. Сніп до снопа — то й
буде копа.
Вни ание В украинском языке глаголы в 3-м лице
единственного числа после окончания -е, -є не имеют согласного -т :
ла а «ломает», де «будет», несе «несет». Согласный -т появляется
лишь перед частицей -ся: ла а ться «ломается», несеться «несётся».

20.1. Прочитайте вслух народную притчу. Переведите её на

русский язык.
С л о в а р ь: зрозу іти — понять; віз — воз; пізно — поздно;
сніп — сноп; накласти — наложить; бат ко — отец; дивлячис —
смотря; Віз — Большая Медведица (созвездие); додо у—домой; через
якийс час—через некоторое время; чухався — чесался; та — да; та й
— и; побачив — увидел; це — это; ерщій — скорее.
 НЕ ЗРОЗУМІВ, ЯКИЙ ВІЗ
Пізно ввечері батько з сином поїхали в поле по снопи. Наклали
повнісінький віз.
— Ну, сину,— каже батько, дивлячись на зоряне небо,— хай
воли попасуться, а як Віз перекинеться, збуди мене, будемо їхати
додому.
Та й ліг під копою спати.
Через якийсь час віл підійшов до воза із снопами, чухався,
чухався та й перекинув його. А син побачив це та мерщій до батька:
— Тату,— гукає,— поїхали, вже віз перекинувся.

II. Из текста выпишите пять слов, в которых чередуются о] —

и].
III.* Переведите на украинский язык и запишите. При этом
учитывайте возможные чередования гласных.
С л о в а р ь: в поле — у полі много — багато вот — ос
светится — світит ся но— але нужно — треба.
Поздний вечер. В поле стоит много коп. Сноп да сноп — вот и
копа. Волы пасутся. Отец смотрит на звездное небо. Там светится
Большая Медведица. Вол чесался, и воз перекинулся. Будем ехать
домой. Но нужно положить снопы на воз.
Вни ание В украинском языке глаголы в 1-м лице
множественного числа изъявительного наклонения имеют в конце - о:
де о «будем», сиди о «сидим», и ося «учимся».

21.** Отгадайте загадки.

С л о в а р ь: глянули — посмотрели; вранці — утром; не а —
нет; аток — ломоть; лічений — считанный.
1. Розсипалось на ніч зерно, глянули вранці — нема нічого. 2.
Шматок хліба горохом присипаний. 3. Поле не міряне, вівці не лічені,
пастух рогатий.
—————————-
** К упражнениям с загадками, обозначенным двумя
звездочками, разгадки даются в конце книги.

Урок 5
краинско-русские соответствия гласных
1. Украинский звук ы] (буква и) почти всегда соответствует
русским и] или ы]: и а «рыба», сити «сытый», ди и «дикий»,
и ина «ширина», та сист «таксист».
 Это соответствие не соблюдается в словах г и ти «греметь»,
д ижати «дрожать», и а и «кровавый», и тни «крохотный»,
и ити «крошить», т и ога «тревога», о но и и «чернобровый»,
лис «блеск», глитати «глотать», ия «шея», иголь «щегол».

22. Учитывая украинско-русские соответствия гласных, запишите

данные русские слова так, как они звучат в украинском языке.
Высокий, подвиг, директор, быстрый, тихий, стык, сильный,
сирота, посылка, чистый, читальня, природа, рысь, щит, вышитый.

2. Украинский звук и] (на письме буква і) почти всегда

соответствует:
а) в незаимствованных словах русским о или е: інь «конь»,
гі и «горький», тіль и «только», сі іти «сереть», слід «след»;
б) в заимствованных словах русскому и: іта ін «витамин»,
гі насти а «гимнастика», ілі ет «миллиметр».

23. Перепишите слова. К ним, исходя из изложенных выше

правил, допишите соответствующие им русские слова.
Літо, грім, пісня, гість, радість, хліб, ліс, річка, потік, кінець,
шкільний, білий, світлий, умілий, історія, орбіта, гірлянда.

24. Прочитайте вслух отрывок из стихотворения и запомните его.

С л о в а р ь: с — эту; хвилина — минута; луна — эхо.
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся У аїн а.)

3. В одинаковых словах украинского и русского языков не всегда

совпадают звуки а] и о], а именно:
а) украинскому а] соответствует русский звук о] в словах:
агати «богатый», ага «богач», га я и «горячий», азяїн
«хозяин»;
б) украинскому о] соответствует русский звук а] в словах:
о с «барсук», зо я «заря», оза «казак», о и «камыш», отити
«катить», о а «каморка», о о а «каравай», опи а «крапива»,
о аль «крахмал», ота ан «атаман», по о «паром», оз «разум»,
о ота «работа», ости «расти», сло ’яни «славяне»; а также в
приставке роз-: озли «разлив», оз а «размах», озплата
«расплата» и под.

25. Запомните пословицы.

С л о в а р ь: ай — имей; питати — спрашивать; вед ід —
медведь; не втече — не убежит; очі — глаза; очей не поривати — не
заглядываться; доля — судьба.
1. Свій розум май, але мудрих людей питай. 2. Робота не ведмідь:
до лісу не втече. 3. На чужий коровай очей не поривай. 4. Козак не без
долі, дівка не без щастя.

4. Иногда украинским звукосочетаниям -оро-, -ере-, -оло- в

русском языке соответствуют звукосочетания -ра-, -ре-, -ла-, -ле-:
огорожа «ограда», орот и «краткий», п и ережни «прибрежный»,
пересл д ати «преследовать», со од и «сладкий», по он «плен».

26. Перепишите, вставьте на месте точек в украинских словах

недостающие буквы, руководствуясь изложенным выше правилом.
П о ..да — прохлада; о ..на — охрана; нас..да — наслаждение;
..г — враг; .. и — храбрый; п.. ати — пребывать; п..д ття —
предчувствие г.. ни — главный; д..го нни — драгоценный; ст г..
— стремглав.

27. Прочитайте вслух пословицы. Запишите их вместе с

переводом на русский язык.
С л о в а р ь: не а — нет; найкращий — самый лучший; гір ий
— хуже.
1. Під лежачий камінь вода не біжить. 2. Корінь навчання гіркий,
а плід його солодкий. 3. Усьому є кінець, тільки роботі нема кінця. 4.
Терпи, козаче,— отаманом будеш. 5. Добре ім’я — найкраще багатство.
6. З неба хліб не падає. 7. Більше діла — менше слів. 8. Нема гіршого
ворога, як дурний розум.

28. І. Прочитайте вслух. Переведите на русский язык.

С л о в а р ь: біля — возле; залізниця — железная дорога;
ковбаня — колдобина, яма; навіщо — зачем; цікавитися —
интересоваться; досит — достаточно; повні — полные; цікаво —
интересно; хлопец — мальчик; стрибати — прыгать; крига —
льдина; убовснути — бултыхнуться; пірнути — нырнуть; регіт —
хохот; щодуху — что есть мочи; пат ок — струя; глянути —
посмотреть; побачити — увидеть.

НОВИЙ КОСТЮМ
Біля залізниці, недалеко від переїзду, чорніють дві величезні
ковбані. Хто їх викопав, навіщо, ніхто з нас не знає. Та ми тим і не
цікавимось. Нам досить того, що ковбані повні води, вірніше, не води, а
мазуту, а зверху плавають шпали, на яких так цікаво кататися!
Вибираю шпалу, що плаває метрів за два од берега. Приміряюсь,
розганяюсь, стрибаю...
Я стрибнув дуже ловко: прямо на шпалу. Та від мазуту шпала
слизька, наче крига. І я поїхав-поїхав по ній та й шубовснув у воду.
Пірнув з головою. Хлопці надривали од реготу пупи, я ж щодуху
вигрібався до берега, розбризкуючи на всі боки мазут.
Виліз із ковбані більше схожий на шпалу, аніж на людину. Мазут
стікав по мені густими патьоками, на мій новий костюм страшно було
й глянути. Коли б мама мене оце побачила, вона вмерла б!
Хлопці перестають реготати. А. Д а о .)

II.* Переведите на украинский язык и запишите.

Недалеко от железной дороги две ямы. Зачем они? Ямы полны
воды. Шпалы плавают далеко от берега. Я прыгнул на шпалу и метра за
два от берега нырнул в воду с головой. Гребу что есть мочи к берегу.
На мой новый костюм страшно было даже посмотреть. Мама умерла
бы, если бы меня увидела.
Вни ание В украинском языке имена существительные в
творительном падеже имеют окончание -о , -е , а не -ой, -ей: з
голо ою «с головой», одою «водой», зе лею «землей».

Урок 6
Согласные звуки
В украинском языке 32 согласных звука (укр. п иголосн з и).
Согласные звуки различаются: а) по участию голоса и шума; б) по
месту образования. По этим признакам они распределяются так (для
простоты парные мягкие здесь не учитываются):
По По месту образования
участию Губные Зубные Небные Заднеротов
голоса и шума ые
Сонорные м в н—л р й —
Звонкие б— д дз з дж ж ґ г
Глухие п ф т ц с ч ш к х
 В сонорных согласных голос преобладает над шумом; в звонких
шум преобладает над голосом; глухие образуются при помощи только
шума.
Звонкие и глухие, кроме ф], составляют пары: б] — п]; д] —
т]; дз] ― ц] и т.д.
Кроме того, по характерному шуму различаются еще:
а) шипящие: ш], ч], ж], дж];
б) свистящие: с], ц], з], дз].
Шипящие и свистящие составляют пары: ш] — с]; ч] — ц]; ж]
— з]; дж] — дз].
Со всеми этими группами согласных связаны особенности
украинского правописания и произношения. Поэтому некоторые из них
нужно хорошо запомнить. Для этого можно воспользоваться такими
изречениями (в них принимать во внимание только согласные звуки):
а) сонорные — "ми винили рій";
б) звонкие — "ґедзю буде гоже у джазі";
в) глухие — "усе це кафе "Птах і чаша";
г) губные — "мавпа Буф";
ґ) зубные — "де ти з’їси ці лини";
д) шипящие — "ще їжджу" шче] ї жджу];
е) свистящие — "сце їздзу" (по-детски происнесена предыдущая
фраза).

29. I. Выпишите подряд в левый столбик слова, которые

начинаются на зубной согласный, в правый — на шипящий.
Ліс, щит, голуб, зеніт, наші, жити, кусок, цикл, шакал, вечір,
день, дзвоник, читаю, поїзд, сани, холод, шоколад, товар, порох, зима,
низ, джинси, базар, чан, двері, міст, щука, спів, робітник.

II. Подчеркните в каждом слове последнюю букву. Из этих букв

должно сложиться окончание высказывания М. Рыльского С ль и ти
зна о , ...»

1. В украинском языке мягкими в любом положении могут быть

только зубные согласные (“де ти з’їси ці лини”): день дэн ], тане ь
танэц ], лизь о блыз ко], оза ь и козац кый].
Другие согласные могут смягчаться лишь перед гласными, чаще
всего перед і и]: б ик] «бок»; те в итэр] «ветер»; т а
шч ітка] «щетка»; ла ьо лар ок], но ла а а я буквар а], но
 а .
Перед буквами е и и согласные всегда произносятся твердо:
зе ля зэмл а] — зе лею зэмлэйу] «землёй»; день дэн ] — дне днэм];
од о ход имо] «идемте» — одити ходыты].

30. Прочитайте пословицы, правильно произнося мягкие и

твердые согласные. Пословицы переведите на русский язык.
С л о в а р ь: уритися — печалиться; праця — работа; по —
после; ніколи — никогда; ган бити — позорить.
1. Не журись, а за діло берись. 2. Маленька праця краща за велике
безділля. 3. По гіркім труді солодкий обід. 4. Не той молодець, що за
водою пливе, а той, що проти води. 5. Праця ніколи не ганьбить
чоловіка.

2. Сонорный в] никогда не уподобляется глухому [ф]; в конце

слов и перед согласными он звучит как краткий ў]: о кроў]
«кровь», а рукаў], ла а лаўка].
Звонкие не теряют звонкости ни в конце слова, ни перед
глухими: сад сад], о оз мороз], ниж а кныжка], яг д а йаг идка].
Глухие перед звонкими, как и в русском языке, звучат звонко:
п ось а проз ба], олоть а молод ба], ф т ол фудбол].

31. Прочитайте пословицы, правильно произнося сонорный в] и

звонкие согласные. Пословицы переведите на русский язык.
С л о в а р ь: колисати — качать в люльке; відстан —
расстояние; багато — много; лад — порядок; бат ко — отец.
1. Найдорожча пісня, з якою мати колисала. 2. Любов матірня й
на відстані гріє. 3. Де багато баб, там дитя не в лад. 4. Не навчив
батько, не навчить і дядько.

32. Прочитайте вслух народную сказку и переведите её на

русский язык.
С л о в а р ь: чоловік — мужик, человек; розу — ум; краще —
лучше; річ — вещь; у пригоді стати — пригодиться; пообіцяти —
пообещать; якщо — если; кодувати — жалеть; вірити — верить;
почув и — услышав; довідатися — узнать; чи — ли; рада — совет;
угору — вверх; скарб—сокровище; перлина—жемчужина;
завбіл ки — величиною; зараз — сейчас; засу увати —
запечалиться; тоді — тогда; зрозу іти — понять; дивися — смотри;
вислухав — выслушал; ува но — внимательно.
 ЯК СОЛОВЕЙКО ЧОЛОВІКА РОЗУМУ НАВЧИВ
Один чоловік піймав соловейка і хотів його з’їсти. Але каже
соловейко до нього:
― Ні, ти мною не наїсися, чоловіче. Краще пусти мене, і я тебе
навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.
Чоловік утішився й пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.
І каже соловейко:
― Не їж того, що не годиться. Не шкодуй за тим, чого не
повернути. Не вір тому, чого не може бути.
Почувши це, чоловік пустив соловейка. А соловейко хотів
довідатися, чи навчився той чоловік його ради. Полетів угору й каже до
нього:
— О-о-о! Погано ти зробив, що мене пустив. Якщо б ти знав,
який я скарб у собі маю, ніколи не пустив би мене! Бо в мені є велика
перлина, з кулак завбільшки. Якби ти її дістав, зараз би багачем
зробився.
Почувши це, чоловік дуже засумував і став просити соловейка,
щоб той повернувся до нього.
Тоді соловейко каже:
— Тепер я зрозумів, що ти нічого не навчився. Шкодуєш за тим,
чого не повернеш. І повірив тому, чого не може бути! Дивися, який я
маленький. Де ж у мені може вміститися така велика перлина?
Та й полетів собі.

II.* Переведите текст на украинский язык и запишите.

Соловей советовал человеку не жалеть о том, чего не вернуть, и
не верить тому, чего не может быть. Человек выслушал соловья
внимательно и выпустил его. Тогда соловей сказал, что в нем есть
большая жемчужина, с кулак величиной. Человек поверил тому, чего
не может быть, очень опечалился и стал просить соловья, чтобы тот
вернулся к нему. Человек ничему так и не научился.
Вни ание В украинском языке местоимение он изменяется так:
ого «его», п сля нього «после него», о «ему», ни «им», на ньо
«на нем».

Урок 7
Долгие согласные
Долгие согласные обозначаются сдвоенными буквами сонни ,
знання) и произносятся немного дольше, чем обычные.
 1. Долгие согласные в украинском языке, как и в русском,
возникают при словообразовании на стыке частей слова: езз и
(без+зубий), за онни (закон + ний), юннат (юний + натураліст),
ст а кко (страйковий+комітет), оз сся (розріс+ся) «разросся».
2. Долгий нн] в суффиксах -анний, -енний немногих имен
прилагательных (и производных слов) указывает:
а) либо на высокую степень признака: ст а енни «очень
страшный», здо о енни «очень большой»;
б) либо на невозможность какого-то признака: не лаганни
«неумолимый», нес н енни «бесконечный», нез нянни
«несравненный»;
в) либо на старославянское происхождение имени
прилагательного: с я енни (обычно: с яти ), огненни (обычно:
огняни , лагосло енни .
3. Кроме того, там, где в русском обычно стоит - е, - я, - , -ие,
в украинском языке удлиняются мягкие зубные и шипящие между
двумя гласными, в частности:
а) в именах существительных среднего рода на -я: п и я (рус.
п и олье), затишшя (рус. зати ье , зна ення (рус. зна ение)
б) в творительном падеже единственного числа имен
существительных III склонения перед окончанием - : аззю (рус.
азью), н ччю (рус. но ью).
Если же мягкий зубной или шипящий стоит не между двумя
гласными, то он не удлиняется: астя (рус. с астье), листя (рус.
листья), жо чю (рус. жел ью), знання ― знань, о личчя ― о лич.

33. Прочитайте пословицы, найдите в них слова с долгими

согласными. Переведите пословицы на русский язык.
С л о в а р ь: иття — жизнь; постоли — лапти; пта ка —
птичка; пізній — поздний; насіння — семена; листопад — ноябрь.
1. Життя як стерня: не пройдеш, ноги не вколовши. 2. Без знання
і постоли не пошиєш. 3. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози
ллють. 4. Любиш брати — люби й віддавати. 5. Яке насіння, таке й
коріння. 6. У листопаді зима з осінню бореться.

34.. І. Прочитайте стихотворение вслух, обратите внимание на

долгие согласные. Сделайте подстрочный перевод его на русский язык.
С л о в а р ь: як — как; сіяч — сеятель; вогон — огонь; доба —
сутки; ва кий — тяжелый; достаток — изобилие; світ — мир; зій ов
— взошёл; кукіл — куколь; це — это; створ є — создает.
 ЯК ПАХНЕ ХЛІБ
Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом,
Він пахне солодко, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно,

Із дум і помислів — достаток, блага світу,
І хліб зійшов, як гімн весні і літу,
Запах в печі, як молоде вино...

Будь сіячем, і хай життя твоє

Насущний хліб, а не кукіль дає.
За хліб і сіль, що маєш від народу,
Віддаймо кров гарячу, а не воду!
Л. За а та.)
ІІ.* Переведите на украинский язык и запишите.
1. Хлеб — это жизнь. 2. Хлеб сладко пахнет творчеством и
горячим потом. 3. Хлеб запах в печи, как соты меда. 4. Зерно выросло
из бессонных суток, как гимн труду. 5. Изобилие и блага мира создает
народ тяжелым трудом.

35. І. Прочитайте и переведите на русский язык.

С л о в а р ь: трудівник — труженик; світ — мир; л дство —
человечество; багат ох — многих; лях — путь; крок — шаг;
о ливіст — возможность; суспіл ство — общество; наполегливий
— упорный; допитливий — любознательный; невто ний —
неутомимый; розвідник — разведчик; укач — искатель;
здобува т ся — достигаются.
Знання — це духовне багатство людини. Вчені — великі
трудівники. Вони відкривають світ знань для щастя людства, для
багатьох поколінь. Нелегкий шлях до вершин науки. В школі ти робиш
тільки перші кроки на ньому. Навчання — це серйозна праця.
Можливість учитися, оволодівати знаннями — велике благо нашого
суспільства. Дорожи цим благом, будь наполегливим, допитливим,
невтомним розвідником на шляху до знань, будь трудівником і
шукачем. В. С о линсь и .)
II.* Переведите на украинский язык.
С л о в а р ь: по жизни — по итт ` к ним — до них делаем —
роби о достигаются — досяга т ся.
Без знаний не пройдешь легко по жизни. Из тяжелого труда
вырастают знания. Первые шаги к ним мы делаем в школе. Мы —
искатели на пути к знаниям. Наши знания достигаются упорным
трудом и творчеством.

36.** Отгадайте загадки.

С л о в а р ь: ло ака — палка; ду е — очень; ваги — весы;
зва ити — свесить.
1. Б’ють мене ломакою, ріжуть мене ножакою, за те мене отак
гублять, що всі мене дуже люблять. 2. На базарі не знайдеш, на вагах
не зважиш.

Урок 8
Чередование согласных
1. Самыми распространенными в украинском языке являются
чередования (укр. е г ання) заднеротовых согласных со свистящими
и шипящими в существительных:
а) h] — з] — ж]: нога — на ноз — н жень а
б) к] — ц] — ч]: ка — на ц — чень а
в) х] — с] — ш]: хо — с — шень о.
2. Преимущественно в глаголах, кроме того, происходят
чередования зубных согласных с шипящими:
а) д] ― дж]: одити — одж , заго одити — заго оджени
б) зд] — ждж]: їздити — ї’ждж , п оїжджати
в) т] — ч]: лет ти — леч , от ти — оч ть
г) ст] — шч]: п стити — п щ , с ист ти — с ищ .
3. В других частях речи может происходить чередование д] —
ж], а не д] — дж], как у глаголов: заго одити — заго ожа, одити
— ожа , п а да — сп а жн «настоящий».

37. І. Прочитайте ряды слов, найдите чередующиеся в них звуки.

Дорога — в дорозі — доріжка. Поріг — на порозі — запорожець.
Друг — друзі — дружба. Напруга «напряжение» — в напрузі —
напружитися «напрячься». Довгий «долгий» — невдовзі «вскоре» —
завдовжки «длиною». Берегти — бережу. Око — в оці — оченята. Рік
«год» — у році — річний «годовой». Далекий — далеч «даль». Сікти
«сечь» — січу «секу». Рух «движение» — у русі — рушити
«тронуться». Горох — у горосі — горошок. Дух — не в дусі — душно.
Садити — саджу. Розбудити — розбуджений. Народитися «родиться»
— народження. здити — виїжджати.
II. Исследуйте, перед каким гласным заднеротовые согласные h],
к], х] переходят в свистящие з], ц], с].

38. Впишите пропущенные буквы.

Луг — на лу..і; плуг—у плу..і; ріг—на р..і, тривога — у триво..і,
тайга — в тай..і, бік — на бо..і, книжка — у книж..і, відпустити —
відпу..у, дочка — при доч..і, горіх — на горі..і; кожух — у кожу..і;
мачуха — при мачу..і, садити — са..у, гордитися — гор..уся, їздити —
ї..у, платити — пла..у

39. І. Прочитайте вслух и переведите на русский язык.

С л о в а р ь: хто — кто; згадає — вспомнит; уявит —
представит; скріз — везде; весно навесні) — весной; ду е —
очень; гарно — красиво; злічити — сосчитать; здаєт ся — кажется;
одного разу — однажды; вилучилося — случилось; пізно — поздно;
зараз — сейчас; хутен ко—скоро; рух — движение; поз ерти
(зав ерти) — замереть; світ — рассвет; ранок — утро; вирі или —
решили.
Хто бував на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той
нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там
скрізь білі хати у вишневих садках, і весною... весною там дуже гарно,
як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Скільки
соловейків тоді щебече — і злічити, здається, не можна.
Одного разу, у дорозі, вилучилося мені заночувати на селі, у
маленькій такій хатці у вишневім садочку. Приїхали ми пізно ввечері і
зараз спати полягали. На селі’ хутенько, як сонечко закотилось,
помовкли голоси і рух усякий позмер... А щебетання гриміло й
розкочувалося до самого світу — так-таки і не дали соловейки спати до
ранку Божого. Ма о Во о .)
II. Выпишите из текста семь слов с чередованием согласных.
III. Ответьте на вопросы по-украински. Ответы запишите.
1. Які на Україні хати?
2. Коли там дуже гарно?
3. Скільки соловейків щебече навесні?
4. Де одного разу довелося заночувати авторові?
5. Коли вони приїхали в село?
6. Чи подорожні змогли заснути? Чому?
IV.* Переведите на украинский язык и перевод запишите.
В Украине весной очень красиво. Везде белые хаты, цветут
вишневые сады, щебечут соловьи. Сколько соловьев тогда щебечет —
и не сосчитать.
Однажды нас в дороге застала ночь. Мы проезжали через село и
решили заночевать. Ночевали в маленькой хатке в вишневом садике.
Легли поздно, но соловьи до самого утра так и не дали нам спать.
Вни ание В украинском языке глаголы в неопределенной
форме имеют в конце -ти: по а ати «сосчитать», зано ати
«заночевать», спати «спать», огти «мочь».

40.** Отгадайте загадки.

С л о в а р ь: червоний — красный, підвести — поднять,
скляний — стеклянный.
1. Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива — червоним плодом.
2. Сірий віл всіх людей підвів. 3. Поля скляні, межі дерев’яні.

І. подобление согласных
Иногда при образовании или изменении слов возникают
труднопроизносимые сочетания согласных. В таком случае первый
согласный уподобляется следующему.
1. Свистящие, оказавшись перед шипящими, становятся тоже
шипящими, и это отражается на письме: язкати— яжчати
«звякать», ск — ощина вошчына], озацьки — озаччина
«козачество», одеськи — дещина одэшчына).
Это правило не распространяется на написание притяжательных
прилагательных Па аска — Па асчин, хотя произносим парашчын])
и приставок езш ни , хотя произносим бэжшумный]).
2. Шипящие, оказавшись перед свистящими, становятся тоже
свистящими, но на письме это не отражается: нижка — нижц
кныз ц и], дочка — дочц доц ц и], еш — ешся рвэс с а].
3. Зубные д], т], оказавшись перед свистящими или шипящими,
становятся тоже свистящими или шипящими, но на письме это не
отражается: с с дка «соседка» — с с дц сус идз ц и] — с с дчин
сус иджчын] «соседкин»; т тка — т тц т иц ц и] — т тчин
т иччын]; еться рвэц ц а].

41. Впишите недостающие буквы.

Донецький — Доне..чина; турецький — Туре..чина; херсонський
— Херсон..ина; батьківський — батьків..ина; писк — пи..ати; річка —
на рі..ці; дошка «доска» — на до..ці; стежка «тропа» — на сте..ці; гнеш
— гне..ся; гнуть — гну..ся.
 42. Прочитайте вслух пословицы. Найдите чередования и
уподобления согласных.
С л о в а р ь: блищит — блестит; ки еня — карман; ліп е —
лучше; гілка — ветка; с і ки — смешки; по ене ся — погонишься.
1. Не все те золото, що блищить. 2. Краще бідна кишеня, як
голова. 3. Ліпше пташці на сухій гілці, ніж у неволі в золотій клітці. 4.
Кішці смішки, а мишці слізки. 5. Голодній курці просо сниться. 6. За
двома зайцями поженешся, то й одного не піймаєш.

43. І. Прочитайте вслух и переведите на русский язык. В

украинском тексте найдите все чередования и уподобления согласных.
С л о в а р ь: свищик — свисток; завтов ки — толщиною;
цурпалок — чурка; завдов ки — длиною; обере но—осторожно;
видовбав—выдолбил; видовбуєт ся— выдалбливается; стро ляй —
втыкай; поцікавитися — поинтересоваться; доп ясти — раздобыть;
справа — дело; крад ко а — украдкой; айнути — махнуть;
верболіз — ивняк; натягуєт ся — натягивается.
Ви знаете, як робиться свищик?
Береться в добрий палець завтовшки лозина, відрізається від неї
цурпалок сантиметрів десять завдовжки. Потім посередині прорізається
навкруг молода кора, обережно обстукується колодочкою ножа, доки
не здійметься, як рукавичка. Ну, а тоді вже просто: видовбав у
оголеному дереві ямку, надрізав кінчик, знову натяг кору — і свищик
готовий. Стромляй його, чоловіче, до рота й свищи собі на здоров’я.
Отак приблизно учив мене Микола, коли я поцікавився, де він
доп’яв свищика.
Не відкладаючи справи, я крадькома взяв дома ніж і майнув до
річки, де густими кущами розрісся верболіз. А. Д а о .)
II.* Переведите на украинский язык.
Сделать свисток очень просто. Берется лозина, отрезается от нее
чурка сантиметров десять длиной. Колодочкой ножа осторожно
обстукивается молодая кора и снимается, как перчатка. После
выдалбливается в оголенном дереве ямка, срезается кончик, снова
натягивается кора — и свисти себе, человек, на здоровье.

ІІ. Летописи Киевской Руси

Літописи Київської Русі — це найдавніші писемні пам’ятки
української літератури. Створювалися вони протягом кількох століть
багатьма людьми. Писалися літописи церковнослов’янською мовою,
яка в часи Київської Русі була літературною, як у Західній Європі —
латинська. Але в них є також елементи народної давньоукраїнської
мови.
Відомі три найвизначніші літописи — «Повість врем’яних літ», у
якій розповідь доведено від найдавніших часів до кінця 1117 року;
«Київський літопис», де йдеться про події від 1118 до 1200 року, та
«Галицько-Волинський літопис», який охоплює час від 1205 до 1292
року. Ці три літописи видано в перекладі на сучасну українську мову
під назвою «Літопис руський».
С л о в а р ь: найдавні ий — древнейший; па ятка —
памятник; створ ватися — создаваться; протяго — на протяжении;
в часи — во времена; відо ий — известный; найвизначні ий —
выдающийся; розповід — рассказ; подія — событие; охопл вати —
охватывать; переклад — перевод; сучасний — современный.

ПОВІСТЬ ВРЕМ’ЯНИХ ЛІТ

У и о )
У рік 971... І приготувались до бою руси, і греки насупроти них. І
зітнулися обидва війська, і обступили греки русів, і була січа велика, і
одолів Святослав, а греки побігли. І пішов Святослав, воюючи, до
города Цесарограда, і інші городи розбиваючи, які стоять пустими і до
сьогоднішнього дня.
І зізвав цесар грецький Іоанн у палату бояр своїх, і сказав їм:
«Що вдіємо? Адже не можемо ми стати супроти нього». І сказали йому
бояри: «Пошли йому дари. Спитуємо його, чи падкий він є до золота чи
паволок?» І послали вони до нього золото, і паволоки, і мужа мудрого, і
сказали йому: «Стеж за поглядом його, і лицем його, і мислями його».
Муж цесарів, узявши дари, прийшов до Святослава. І коли
прийшли греки з дарунком, він Святослав] сказав: «Введіте їх сюди». І
прийшли вони, і поклонились йому, і поклали перед ним золото й
паволоки. І сказав Святослав, убік дивлячись: «Сховайте». І отроки
Святославові, узявши, все сховали, а посли цесареві повернулися до
цесаря.
І зізвав цесар бояр, і сказали тоді послані: «Коли прийшли ми до
нього і піднесли дари, він і не глянув на них, а повелів сховати їх». І
мовив один боярин: «Спитуй його ще один раз. Пошли ще йому
оружжя». Вони ж послухали того і послали йому меч та інше оружжя.
І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і
хвалити, і дякувати цесареві.
І прийшли послані назад до цесаря, і повідали все, що було. І
сказали бояри: «Лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя
бере. Згоджуйся на данину». І послав цесар послів до Святослава,
кажучи так: «Не ходи до города, а візьми данину, навіть яку ти
хочеш»,— бо він замалим не дійшов до Цесарограда.
І дали вони йому данину, а він узяв і за вбитих, кажучи: «Рід його
візьме».
С л о в а р ь: уривок — отрывок; насупроти — напротив;
зітнутися — сразиться; город — крепость; Цесароград —
Константинополь (столица Византии, современный Стамбул); цесар—
император; вдіяти—сделать; ад е — ведь; спитувати — испытывать;
паволока — драгоценная ткань; сте — наблюдай; погляд — взгляд;
убік дивлячис — смотря в сторону; сховати — спрятать; дякувати
— благодарить; айно — имущество; нехтувати — пренебрегать;
згод уватися — соглашаться; данина — дань; навіт — даже;
за али не — чуть не.
1. З ким воював київський князь Святослав?
2. Як вирішили візантійські бояри перевірити Святослава?
3. Як Святослав прийняв золото й коштовні тканини? А як
прийняв меч?
4. Який висновок (рос. за лю ение) зробили з цього візантійські
бояри?
5. Чи Святослав дбав (рос. за отился) про своїх воїнів? З чого це
видно?

УРОК 10
І. Слияние и выпадение согласных
В украинском языке при образовании или изменении слов
некоторые согласные могут «исчезать».
1. При добавлении суффикса -с кий два согласных звука
сливаются в один, а именно:
а) h], з], ж] + с к] = з к]: Рига — изь и , и гиз — и гизь и ,
Па иж — па изь и
б) к], ц], ч] + с к] = ц к]: оза — оза ь и , В нни я —
нни ь и , т а — т а ь и
в) х], с], ш] + с к] = с к]: е — есь и , деса — одесь и ,
то а и — то а ись и .
То же самое происходит и при добавлении суффикса -ство:
оги — озт о «убожество», ояг з «трус» — ояг зт о «трусость»,
оза — оза т о «казачество», пта — птаст о «птицы», то а и
— то а ист о «общество».
 2. Если оказываются вместе три согласных зубных, средний
согласный, как правило, выпадает.
В частности выпадает т в стн и стл: пе стень — пе сня, есть
— есни , о ласть — о ласни , астя — ас и и . Исключение
составляют слова ст я и , пест и и «ласковый», аст и и ,
астн ти, онт астни , о постни , в которых и в произношении,
и на письме т сохраняется.
Выпадает звук д в словах тиждень «неделя» — тижня,
тижне и п оїзд, иїзд — п оїзни , иїзни .
Не произносится, хотя и пишется т:
а) в именах числительных стнад ять, стдесят . стсот,
п’ятдесят;
б) в группах стц, стч: не стка «сноха» — не стц нэв ис ц и],
не стчин нэв ишчын]; стка «платок» — стц хус ц и];
в) в группах стс к, нтс к, нтств (в словах, образованных от
заимствованных имен существительных): т истськи турыс кый];
ст дентство студэнство] «студенчество»; агентство аhэнство].

44. Перепишите. В именах прилагательных вставьте, где нужно,

пропущенные буквы. Прочитайте слова вслух.
Прага — пра..ький; Буг — бу..ький; Воронеж — вороне..ький;
Сиваш — сива..ький; латиш — лати..ький; турист — турис..ький; гігант
— гіган..ький; уста — ус..ний; радість — радіс..ний; користь —
корис..ний; область — облас..ний; контраст — контрас..ний; шість —
шіс..надцятий; тиждень — тиж..невий.

45. I. Прочитайте вслух и переведите на русский язык.

С л о в а р ь: запиту чи — спрашивая; ати на увазі — иметь в
виду; звичайно — конечно; тлу ачення — толкование; овляв —
мол; ї а — пища; звідки — откуда; акуха — жмыхи, в переносном
значении: рохля; прізвис ко — прозвище; прізвище — фамилия; під
час — во время; відзначитися — отличиться; к ітливіст —
сообразительность; навіт — даже; зали атися — оставаться; папір
— бумага; повинен — должен; приє но — приятно; ото — поэтому;
незрозу ілий — непонятный; вва ати — считать.
Запитуючи про Доброго Маклая, я мав на увазі, звичайно, не
індонезійське тлумачення слова «Маклай»: мовляв, воно пов’язане з
їхнім «маканан», тобто «їжа», отже, це «людина, що дає їжу». Звідки
воно походить, я давно знав.
Прадід Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая, запорізький
козак Степан Макуха, мав прізвисько Махлай, що означає
«висловухий», або «недотепа». Під час російсько-турецької війни при
взятті Очакова в 1772 році Степан, який командував кінною сотнею,
відзначився. За військову кмітливість і безприкладне геройство йому
надали чин хорунжого і дарували навіть дворянство.
Та козак залишався козаком. Підписуючи казенні папери, за
звичаєм запорожців, він поруч із прізвищем повинен був ставити і своє
прізвисько: хорунжий війська Запорізького, царською милістю
дворянин, козак Степан Макуха, на прізвисько Махлай. Називати себе
недотепою в казенних паперах Степанові було не дуже приємно. Та й
прізвище звучало не по-дворянському. Отож Степан і переробив
«Макуху» на «Миклуху», а «Махлая» на незрозуміле «Маклай» і став
писати їх через дефіс.
Та пояснювати все це Анді я не став. Я бачив, що він цілком
серйозно вважає Маклая індонезійцем. Розчаровувати його до часу
мені не хотілось. (За . І ан ен о .)
II.* Переведите на украинский язык.
С л о в а р ь: путешественник — андрівник, много лет —
багато років помнят — па ята т рассказывали — розповідали
на самом деле — насправді имел — ав вялый — лявий.
Николай Николаевич Миклухо-Маклай — известный
путешественник. Он много лет жил среди папуасов, писал о них. Его и
теперь там помнят.
Автор был в Индонезии, и ему рассказывали о Добром Маклае.
Там его серьёзно считают индонезийцем: мол, и фамилия у него
индонезийская — «человек, который дает пищу».
На самом деле прадед Миклухо-Маклая был запорожским
казаком и имел украинскую фамилию Макуха, что означает «вялый
человек», и прозвище Махлай — «недотёпа». Во время русско-
турецкой войны в 1772 году он командовал конной сотней и отличился
геройством и сообразительностью. За это ему даровали дворянство. Его
украинская фамилия звучала не по-дворянски, и он переделал ее на
непонятное «Миклухо-Маклай».

ІІ. «Слово о полку Игореве»

«Слово о полку Ігоревім» — один з найдавніших творів
української літератури. «Слово» було складене наприкінці 1187 року на
Київщині або на Чернігівщині. Мова його — церковнослов’янська з
багатьма українськими елементами. У ньому розповідається про
боротьбу українських (руських) князів з половцями.
 СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
У и о )
Другого дня вельми рано
кривавії зорі світ провіщають;
чорнії тучі з моря ідуть, хочуть прикрити чотири сонця,
а в них трепечуть блискавки синії.
Бути грому великому!
Іти дощу стрілами з Дону великого!
Отут списам поломитись,
отут шаблям пощербитись
об шоломи половецькії
на ріці на Каялі,
близько Дону великого!
О Руськая земле, уже ти за горою єси!
Ось вітри, Стрибожі внуки,
віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігореві.
Земля гуде.
Стяги говорять:
половці ідуть од Дону,
і од моря,
і зо всіх сторін руські полки обступили.
Діти бісові кликом поля перегородили,
а хоробрі русичі перегородили черленими щитами...
... То було в ті битви і в ті походи,
а такої битви — не чувано!
З зарання до вечора,
з вечора до світу
летять стріли гартовані,
гримлять шаблі об шоломи,
тріщать списи харалужнії
у полі незнаному,
серед землі Половецької.
Чорна земля під копитами
кістьми була засіяна,
а кров’ю полита:
тугою зійшло це по Руській землі!
С л о в а р ь: найдавні ий — самый древний; твір —
произведение; складений — составленный; багато — много; другого
дня — на второй день; вел и — очень; чотири сонця — речь о
четырех князьях, выступивших вместе против половцев; блискавки —
молнии; спис — копье; клик—крик; черлений—красный; гартовані
—каленые; туга ― скорбь.

46 *.Переведите на украинский язык.

Были бытвы, но такой бытвы — не слыхано! Черные тучи идут с
моря, а в них трепещут синие молнии. Ветры стрелами веют на
храбрые полки Игоревы, гремят сабли, трещат копья. Черная земля под
копытами костьми была засеяна, а кровью полита. Храбрые русичи
щитами преградили путь половцам.

УРОК 11
I. краинско-русские соответствия согласных
1. Перед согласными и в конце слова украинский согласный в]
часто соответствует русскому л]: о «волк», по ни «полный»,
о а «молчал», оди «ходил».
2. В украинском языке в начале слова перед гласным нередко
появляется согласный звук в] или h]: о «ухо», но «окно», го
«орех», гост и «острый».

47. I. Прочитайте вслух отрывок и переведите его на русский

язык.
С л о в а р ь: двічі — дважды; рік — год; надзвичайно —
чрезвычайно; привабливий — привлекательный; сто л ватися —
уставать; блукати — бродить; дух перехопл є — дух захватывает;
травен — май; незвичайно — необычно; вересен — сентябрь;
відразу — сразу; спочатку — сначала; обля івка — каёмка; поті —
после; раптово — вдруг; гілля — ветви.
Двічі на рік Київ буває надзвичайно привабливим. Ходиш і не
стомлюєшся блукати вулицями, і дух тобі перехоплює від насолоди
бачити таку красу. Це буває в травні, коли цвітуть каштани.
Неповторна ця пора каштанового цвітіння.
І ще раз незвичайно гарним стає Київ у вересні, коли листя дерев
починає в’янути. Пальчасті листки каштанів жовкнуть не відразу.
Спочатку на них з’являються вузенькі жовті облямівки, які стають все
ширшими й ширшими. Липи й клени в Києві жовтіють одразу, кілька
днів стоять, а потім раптово опадають, показуючи голе гілля. (За В.
Со о .)
II.* Переведите на украинский язык и запишите.
С л о в а р ь: мой город — оє істо вишни — ви ні
некоторые — деякі все они — всі вони.
В мае мой город (мое село) бывает очень привлекательным. Я
люблю бродить по улицам города (села), когда цветут вишни.
Неповторимая пора. Дух захватывает от наслаждения видеть такую
красоту.
Необычно красивым становится мой город (мое село), когда
начинают желтеть листья деревьев. Это бывает в сентябре. Сначала
желтеют некоторые деревья, а после все они вдруг становятся
желтыми.

48.** Отгадайте загадки.

С л о в а р ь: ито — рожь; ко ух — тулуп; оболонка —
оболочка.
1. Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває, коли це буває? 2. У
кожусі родився й на дереві опинився, а коли кожух порвався, то людям
в руки дався. 3. У зеленій оболонці, а всередині — як сонце.

ІІ. Народные песни и ду ы

Скільки існує народ, стільки він складає пісні й передає їх із
покоління в покоління. У них він виливає свої жалі й сподівання, болі й
радощі. У піснях, як і в мові, живе душа народу.
Український народ має надзвичайно багато пісень: тільки
записано їх понад двісті тисяч. А про їхню художню досконалість і
красу свідчать висловлювання багатьох людей — представників інших
націй.
Арабський мандрівник і вчений Булос аль-Халебі, який у 1654 і
1656 роках побував в Україні, із захопленням відзначав: «Співи козаків
радують душу і зціляють від печалі, бо йдуть вони від серця».
Великий польський поет Адам Міцкевич говорив: «Українські
простори — столиця ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів
поширювались часто по всій Слов’янщині».
Німецький поет Фрідріх Боденштедт писав 1845 року: «У жодній
іншій землі дерево народної поезії не дало таких величних плодів, ніде
геній народу у своєму здоровому живому розумі не втілився так, як у
піснях народу України... Справді, народ, який співав такі пісні і
милувався ними, не міг стояти на низькому рівні освіти».
С л о в а р ь: існувати — существовать; складати — составлять;
ал — жалость, горечь; сподівання — надежды; оден — ни один;
понад — более; досконаліст — совершенство; висловл вання —
высказывания; андрівник — путешественник; захоплення —
восторг; відзначати — отмечать; по ир ватися — распространяться;
величний — величественный; втілитися — воплотиться; справді —
действительно; рівен — уровень; освіта —просвещение.
1. Які українські народні пісні ви знаєте?
2. Коли ви вперше почули їх?
3. Чим подобаються вам українські народні пісні?

***
Ішов козак дорогою,
Дорогою широкою.
Зустрів дівку-семилітку,
Загадав їй сім загадок:
— Ой дівчино моя, Галю!
Щось я тебе запитаю:
Що то росте без коріння?
Що плететься вверх деревця?
Що то грає — голос має?
Що то плаче — сліз немає?
Що то світить круту гору?
Що то біжить без прогону?
Що то цвіте без колосу?
Що то січе русу косу?
Одгадаєш — моя будеш,
Не ’дгадаєш — дурна будеш.
— Хіба б справді дурна була,
Щоб я цього не ’дгадала:
Камінь росте без коріння,
Хміль плететься вверх деревця,
Скрипка грає — голос має,
Сокіл квилить — сліз немає,
Місяць світить круту гору,
Вода біжить без прогону,
Трава цвіте без колосу,
Журба січе русу косу.
С л о в а р ь: зустрів — встретил; запита — спрошу; прогін —
прогонка, принуждение; дгадати одгадати) — отгадать; дурний —
глупый; квилити — плакать, стонать; ісяц — луна; урба —
печаль.
Вни ание В украинских народных песнях ударения в словах
ставятся не так, как в обычной речи, а так, как этого требует ритм.
 1. Чи треба буквально розуміти вислів «дівка-семилітка»?
2. Скільки загадок насправді загадав козак дівчині?
3. Чи тільки про явища (рос. я ления) природи мовиться в тих
загадках? Чи треба їх буквально розуміти?

***
― Ой зійди, зійди, місяцю, за комору,
Вийди, дівчино, до мене на розмову.
― Ой хоч я зійду, то не буду світити,
Ой хоч я вийду, не буду говорити.

― Вийди, дівчино, до мене на розмову,

Бо болить мене серденько за тобою.
― Ой твоє болить, а моєму байдуже,
Було не любить з першого разу дуже.

Ти ж мене любив, я в тобі кохалася,

Ти сів, поїхав, я сама зосталася.
Ти сів, поїхав рябою кобилою,
А я зосталась з малою дитиною.

Ти сів, поїхав на вороному коню,

Я ж зосталася дідові з бородою.
В діда борода — припічок замітати,
В мене личенько — пишному цілувати.

В діда борода, як у стрісі солома,

А я молода, як ягода червона.
В діда борода, як на свині щетина,
В мене личенько, як у лузі калина.
С л о в а р ь: зійди — взойди; ко ора — амбар; роз ова —
разговор; байду е — все равно; ду е — очень; кохалася — т т:
души не чаяла; припічок — шесток; стріха ― соломенная кровля;
червоний — красный.
1. Як у пісні сказано про те, що хлопець покинув дівчину?
2. Які порівняння використовує молодиця (рос. олодая
за жняя жен ина), описуючи свого нелюбого чоловіка (рос. жа)?
3. З чим порівнює себе молода жінка?
 Урок 12
Средства благозвучия украинского языка
Украинский язык благозвучен не только потому, что звуки в
произношении приспосабливаются друг к другу, но и потому, что он
имеет специальные средства благозвучия.
Украинский язык в первую очередь устраняет стечения гласных
и во вторую — нагромождения согласных, причем паузы
воспринимаются как согласные.
1. Наиболее употребляемым средством благозвучия является
чередование у—в, і—й: н ус н ся «улыбнулся» — она
вс н лася, степ і о е — о е й степ.

49. Подберите из скобок нужные буквы, соблюдая правила

чередования у—в, і—й. При этом помните, что сначала следует
устранять стечения гласных, а затем ― согласных.
С л о в а р ь: дощ — дождь; улітку — летом; узи ку — зимой;
ставок — пруд.
1. Дощ (і, й)де (у, в)літку. — Дощі (і, й)дуть (у, в)літку. 2. Вони (і,
й)дуть (у, в) ногу. — Ми (і, й)демо (у, в) ногу. 3. Вода (у, в) ставках (і,
и) річках (у, в)зимку замерзає. — (У, в) ставку (і, й) річці вода (у,
в)зимку замерзає.

2. С этой же целью используются и варианты предлога з, з, з ,

частиц и, же (после согласных) и , ж (после гласных), наречий зно
и зно , ан е и ан и под.: з поля — із сад — зі оли с азав би —
с азала б; то же — та ж; знову п о о и — знов о з а ся «начал
говорить».
3. Перед согласными употребляются формы глаголов на -ся,
перед гласными — на -с : ди люся в озе о — ди люсь у вод . Но после
согласных всегда выступает -ся: ди ишся, ди иться.

50. I. Прочитайте вслух народную притчу, обращая внимание на

средства благозвучия.
С л о в а р ь: поваго — медленно; заколисаний — укачанный;
повіл ний — медленный; захід — запад; обрій — горизонт;
серпневий — августовский; зірон ки — звездочки; ісяц — луна;
навкруги — вокруг; сріблястий — серебристый; сяйво — свет,
сияние; трапитися — случиться; зупинитися — остановиться;
спросоння — спросонок; глянути — посмотреть; те — тоже; аба
— лягушка; товх — толк!; ли ен — только; де — где; ли ен ко
— горюшко.

ЗА ХАЛИ НА НЕБО
хали з Криму волами Дмитро з Іваном. Повен віз солі везли.
Вечоріло. хали повагом, не поспішаючи, і, заколисані повільною
їздою, задрімали. А сонечко котилося-котилося на захід та й заховалося
за обрієм.
Настала тепла серпнева ніч. Висипали на небі зіроньки, зійшов
повновидий місяць і залив усе навкруги м’яким сріблястим сяйвом.
Чумаки поснули вже, а волики йдуть собі та й ідуть. Трапилася їм по
дорозі річечка широка, але не глибока, а через неї — місток.
Вузенький, лише один віз проїде. Зайшли воли на міст і зупинилися.
Прокинувся Дмитро й нічого спросоння не розбере: на небі зірки
світяться, місяць усміхається. Глянув униз — Боже мій! Унизу теж такі
самі зірки, місяць, ще й жаби кумкають. Дмитро штовх товариша під
бік:
― Іване! Іване! А вставай лишень, подивися, де ми!
Прокинувся Іван, глянув — лишенько моє!
— Дмитре, це ж ми на небо заїхали!
II. Из текста выпишите пять примеров того, как украинский язык
достигает благозвучия.
III. Дайте полные ответы по-украински на вопросы. Ответы
запишите.
1. Звідки їхали Дмитро з Іваном?
2. Що вони везли?
3. Яка була пора доби (с то )?
4. Що сталося з Дмитром та Іваном?
5. Куди зайшли воли?
6. Що побачив Дмитро, коли прокинувся?
7. Що подумав Іван, коли Дмитро розбудив його?

IV.* Переведите на украинский язык и запишите.

Теплая августовская ночь. Солнце спряталось за горизонтом. На
небе высыпали звезды. Полная луна залила все вокруг мягким
серебристым светом: и поле, и неглубокую реченьку, и узенький
мостик. Идешь медленно, не спеша, смотришь на такую красоту — и
дух у тебя захватывает от нее. Неповторимая, привлекательная ночь.
Вни ание В украинском языке местоимение она изменяется
так: її «ее», д неї «от нее», ї «ей», нею «ею», на н «на ней».
 51.** Отгадайте загадки.
С л о в а р ь: кили — ковер; дурен — глупец; прірва —
пропасть.
1. Розісланий килим, розкиданий горох, ні килима не підняти, ні
гороху не зібрати. 2. Без коліс, без ніг, а біжить як день, так ніч. 3. Від
чийого-будь приходу скаче дурень з прірви в воду.

ІІ. краинская литература XVI века

Завоювання Київської Русі монголо-татарами, а потім
шляхетською Польщею надовго загальмувало розвиток
давньоукраїнської культури. Культурні центри було зруйновано й
пограбовано, книги знищено. Проте культурне життя все-таки не
вмерло, хоч і відроджувалося важко.
І ось наприкінці XV і протягом XVI століття поряд із народною
творчістю, яка ніколи не згасала, розвивається писемна література.
З’являються такі видатні письменники, як Юрій Дрогобич (бл. 1450 —
1494), Павло Русин (бл. 1470 — бл. 1517), Микола Гусовський (бл.
1480 — бл. 1540), Станіслав Оріховський (1515 — бл. 1567), Григорій
Чуй Русин (бл. 1523 — 1573), Севастян Кленович (бл. 1545 — 1602) —
автор поеми про Україну «Роксоланія», Іван Вишенський (бл. 1545 —
після 1620р.), Герасим Смотрицький (р. н. невід. — 1594), Лаврентій
Зизаній (р. н. невід. — після 1634) та ін.
Більшість із них писали латинською мовою, яка тоді в Європі
була літературною, проте вони завжди підкреслювали свій кровний
зв’язок із рідним народом. «Я русин, і цим пишаюся, і про це відверто
всюди заявляю»,— писав Станіслав Оріховський.
С л о в а р ь: загал увати — затормозить; розвиток—
развитие; зруйнувати — разрушить; пограбувати — ограбить;
знищити — уничтожить; проте — однако; відрод уватися —
возрождаться; ос — вот; поряд — наряду; пис енник — писатель;
зав ди — всегда; підкресл вати — подчеркивать; зв язок — связь;
пи атися — гордиться; відверто — открыто.

Па ло Р син
ПОХВАЛА ВАЛЕРІЮ МАКСІМУ
У и о )
Якщо бажаєш, хто б ти не був, сягнуть
Похвал найвищих, благ найжаданіших
І грізній підступами долі
 Й смерті жахливій у вічі глянуть,—

Служи щоденно милій наставниці —

Святій Чесноті, тільки до неї слід
Невтомно йти — мужі великі
Вчать,— її над усе цінувати,

Чий корінь, кажуть, надто гіркий на смак,

Шорсткий — на дотик, ніжні гілки зате
Рясніють пишними, смачними,
Наче той мед золотий, плодами.

Діянь великих прагне Чеснота ця

Й трудів незмірних; чи ж не тому вона,
Єдина, вказує до щастя
Справжнього й святості шлях достойним?

С л о в а р ь: ба ає — желаешь; сягнути — достичь;

най адані ий — самый желанный; підступ — коварство; глянути —
посмотреть; щоденно — каждый день; чеснота — добродетель; слід —
следует; над усе — выше всего; цінувати — ценить; надто —
слишком; с ак — вкус; орсткий — шершавый; на дотик — на
ощупь; гілка — ветка; зате — зато; с ачний — вкусный; прагнути —
жаждать; чи не то у — не потому ли; справ ній — настоящий;
лях — путь.

Се астян лено и
РОКСОЛАНІЯ
У и о )
III
Скажемо спершу: ліси неосяжні займає Русь славна,
Ген до литовських угідь землі доходять її,
Тягнуться пущі густі до московських суворих просторів,
Краю немає й кінця руським безмежним лісам.
Скований снігом і льодом міцним океан відділяє
Царство Борея страшне від володінь всіх Русі.
Альпами Бог відділив від Авсонії руську країну,
Понт сам Евксінський — кордон східний, від гетів лихих.
Жодних западин, гористих околиць ніде не побачиш,
Всюди, де оком зирнеш, рівна земля на Русі.
 (1584 .)
С л о в а р ь: спер у — сначала; неося ний — необъятный; ген
— далеко; угіддя — угодье; не ає — нет; без е ни —
безграничным; л одо — льдом; Борей — северный холодный ветер;
Понт Евксінс кий — Черное море; кордон — граница; східний —
восточный; одний — никакой; околиця — окрестность; зирнути —
посмотреть.

Урок 13
Повторение те ы «Фонетика»
С л о в а р ь: ліп е — лучше; переконувати — убеждать;
знева ати — унижать; вартіст — стоимость; втратити — потерять;
родина — родня; брехня — ложь; не а переводу — не иссякает.
(В скобках для примеров приведены украинские пословицы.)
1. Чем отличается ударение в украинском языке от ударения в
русском? Л п е пе е он ати сло а и, я ла а и.)
2. Как произносятся безударные гласные в украинском языке?
то не доде ж с ого сло а, то са се е зне ажа .)
3. Какие чередования гласных самые распространенные в
украинском языке? о нь на ання г и , а пл д ого солод и .)
4. Каким звукам русского языка, как правило, соответствуют
украинские звуки и] (буква і) и ы] (буква и)? е ида сло а на
те .)
5. Какие согласные в украинском языке могут быть мягкими в
любом положении? Ва т сть здо о ’я зна ли то , то ого
т ати .)
6. Чем отличается произношение звонких согласных в
украинском языке от произношения их в русском языке? До и с с д
— на лиж а одина.)
7. Когда удлиняются мягкие согласные? а ль е астя
житт — здо о ’я.)
8. Какие чередования согласных самые распространенные в
украинском языке и очень редки в русском? Б е ня стоїть на одн
ноз , а п а да на д о .)
9. Какие пары согласных сливаются в один звук? оза ь о
од не а пе е од .)
10. Какие согласные и в каких случаях выпадают? асли о
сн астя сниться.)
11. Почему по-украински можно писать итель и итель, ти и
ти? Для чего используются эти чередования? о ти ди л с по
д о а, а я д до а, о я д до а, а ти ди л с по д о а.)

ВІДПОВІДІ ДО ВПРАВ
14. Україна — моя Вітчизна. З нею пов’язане все моє життя. ї щастя — це й
моє щастя, її горе — це й моє горе. Іншої вітчизни в мене нема. Я буду працювати
для неї, для її добра, а це значить, що й для себе, для свого добра.
18. ІІ. Зелені явори заступили синій став неба. На стежині я зустрів сонце і
запитав його, де найкраще місце на землі, де найбільший народ. Сонце
всміхнулося: “Усі народи на землі рівні, а найкраще місце там, де вродився
(народився) ти. Батьківщина — це найкращий край”.
20. ІІІ. Пізній вечір. У полі стоїть багато кіп. Сніп і сніп — ось копа. Воли
пасуться. Батько дивиться на зоряне небо. Там світиться Віз. Віл чухався, і віз
перекинувся. Будемо їхати додому. Але треба покласти снопи на віз.
28. II. Недалеко від залізниці дві ковбані. Навіщо вони? Ковбані повні води.
Шпали плавають далеко від берега. Я стрибнув на шпалу і метрів за два од (від)
берега пірнув у воду з головою. Гребу щодуху до берега. На мій новий костюм
страшно було навіть глянути. Мама вмерла б, коли б (якщо б) мене побачила.
З2. ІІ. Соловейко радив чоловікові не шкодувати за тим, чого не повернути, і
не вірити тому, чого не може бути. Чоловік вислухав соловейка уважно і випустив
(пустив) його. Тоді соловейко сказав, що в ньому є велика перлина, з кулак
завбільшки. Чоловік повірив тому, чого не може бути, дуже засумував і став
просити соловейка, щоб той (він) повернувся до нього. Чоловік нічого так і не
навчився.
34. ІІ. 1. Хліб — це життя. 2. Хліб солодко пахне творчістю й гарячим
потом. 3. Хліб запах у печі, як соти (стільники) меду. 4. Зерно виросло із безсонних
діб. як гімн праці (труду). 6. Достаток і блага світу створює народ важкою працею.
35. ІІ. Без знань не пройдеш легко по житті. З важкої праці виростають
знання. Перші кроки до них ми робимо в школі. Ми — шукачі на шляху до знань.
Наші знання здобуваються наполегливою працею і творчістю.
39. IV. В Україні навесні (весною) дуже гарно. Скрізь білі хати, цвітуть
вишневі садки, щебечуть соловейки. Скільки соловейків тоді щебече — і не
злічити. Одного разу нас у дорозі застала ніч. Ми проїжджали через село й
вирішили заночувати. Ночували в маленькій хатці у вишневому садочку. Лягли
пізно, але соловейки до самого ранку так і не дали нам спати.
43. II. Зробити свищик дуже просто. Береться лозина, відрізається від неї
цурпалок сантиметрів десять завдовжки. Колодочкою ножа обережно обстукується
молода кора і здіймається, як рукавичка. Потім видовбується в оголеному дереві
ямка, зрізується кінчик, знову натягується кора — і свищи собі, чоловіче, на
здоров’я.
45. II. Микола Миколайович Миклухо-Маклай — відомий мандрівник. Він
багато років жив серед папуасів, писав про них. Його й тепер там пам’ятають.
Автор був в Індонезії, і йому розповідали про Доброго Маклая. Там його серйозно
вважають індонезійцем: мовляв, і прізвище в нього індонезійське — «людина, яка
(що) дає їжу». Насправді прадід Миклухо-Маклая був запорізький козак і мав
українське прізвище Макуха, що означає «млява людина», і прізвисько Махлай —
«недотепа». Під час російсько-турецької війни в 1772 році він командував кінною
сотнею і відзначився геройством і кмітливістю. За це йому дарували дворянство.
Його українське прізвище звучало не по-дворянському, і він переробив його на
незрозуміле «Миклухо-Маклай».
46. Були битви, але такої битви — не чувано! Чорні тучі йдуть з моря, а в
них трепечуть сині блискавки. Вітри стрілами віють на хоробрі полки Ігореві,
гримлять шаблі, тріщать списи. Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а
кров’ю полита. Хоробрі русичі щитами перегородили путь половцям.
47. II. У травні моє місто (моє село) буває надзвичайно (дуже) привабливим.
Я люблю блукати вулицями міста (села), коли цвітуть вишні. Неповторна пора. Дух
перехоплює від насолоди бачити таку красу. Незвичайно гарним стає моє місто
(село), коли починає жовтіти листя дерев. Це буває у вересні. Спочатку жовтіють
деякі дерева, а потім усі вони відразу (раптом) стають жовтими.
50. IV. Тепла серпнева ніч. Сонце сховалося за обрієм. На небі висипали
зірки. Повновидий місяць залив усе навкруги м’яким сріблястим сяйвом: і поле, і
неглибоку річечку, і вузенький місток. Ідеш поволі, не поспішаючи, дивишся на
таку красу— і дух у тебе перехоплює від неї. Неповторна, приваблива ніч.

ВІДПОВІДІ ДО ЗАГАДОК
21.1. Зірки. 2. Місяць і зірки. 3. Небо, зірки і місяць. 36. 1. Хліб. 2. Знання.
40. 1. Вишня. 2. Ранок. 3. Вікно. 48. 1. Влітку. 2. Каштан. 3. Кавун. 51. 1. Небо й
зорі. 2. Річка. 3. Жаба.