Д. ОРВЕЛЛ.

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ.

ТВІР «СКОТОФЕРМА»

Мета: ознайомити студентів із життям і творчістю письменника;

розвивати навички сприйняття інформації на слух, визначення
головного, висловлення власної думки про почуте й прочитане;
виховувати інтерес до літератури, прагнення до
самовдосконалення.
Тип заняття: комбіноване.
Обладнання: портрет, текст твору.

Усі тварини рівні, але деякі – рівніші...

Д. Орвелл

ХІД ЗАНЯТТЯ

1 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

1.1 Організаційний момент.
1.2 Оголошення теми і мети заняття.
2 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Перевірка виконання домашнього завдання.
3 СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
3.1 Вступне слово викладача.
Д. Орвелл – відомий англійський письменник і публіцист, ім’я якого стало
символом жанру антиутопії – критичного зображення державної системи, яка
не відповідає принципам гуманізму, гармонії людини і суспільства.
Казка «Скотоферма» – це алегорична притча, повна гумору і сарказму, де
звичайна ферма стає символом тоталітарного суспільства із жорстоким
гнобленням авторитарною владою, у якій красиві гасла не відповідають їх
реальному втіленню в життя. Автор показує причини деградації тварин
(людей), які взяли на фермі владу в свої руки, викриває недоліки європейського
суспільства, наголошує на перевагах гуманізму над будь-якими ідеологіями і
необхідність вияву опору несприятливим життєвим обставинам.
3.2 Повідомлення студента про життєвий і творчий шлях.
Ерік Артур Блер народився в 1903 році в індійському селі Мотігарі на
кордоні з Непалом. У той час Індія була частиною Британської імперії, і батько
майбутнього письменника, Річард Блер, служив в одному з департаментів
індійської адміністрації Великобританії. Мати письменника була дочкою
французького торговця. Коли Еріку виповнилося 8 років, його без проблем
влаштували до приватної підготовчої школи у графстві Сассекс. Через кілька
років, проявивши неабиякі здібності в навчанні, хлопчик одержав стипендію для
подальшого навчання в Ітоні, найпривілейованішій приватній школі
Великобританії. Пізніше в есе «Чому я пишу» Орвелл згадував, що вже в 5-6
років він твердо знав, що буде письменником, а в Ітоні визначилося коло його
літературних пристрастей — Свіфт, Стерн, Джек Лондон.
Він жив в аристократичній, але бідній сім'ї, і після закінчення навчання
Ерік виїхав з Англії до її східних колоній, як колись його батько й тисячі інших
незаможних англійців. Опісля, пішов на службу до імперської поліції, спочатку в
Індії, потім у Бірмі. У 1927 році, розчарувавшись в ідеалах і системі, якій він
служив, Блер іде у відставку й переселяється на Портобелло Роуд, у кварталі
лондонської бідноти, потім їде до Парижа — осередку європейської богеми.
Однак майбутній письменник вів аж ніяк не богемний спосіб життя, він жив у
робочому кварталі, де заробляв миттям посуду, і набирався досвіду і вражень,
які пізніше наповнять його романи й численні есе.
1933 рокувін публікує збірку нарисів «Фунти лиха в Парижі і Лондоні» під
псевдонімом Джордж Орвелл. Святий Джордж — патрон Англії, Орвелл —
невеличка річечка на тихій англійській півночі. Так підписує він свої романи, що
виходять після цього щороку.
1934року побачила світ книга «Бірманські будні», в якій автор розповів про
роки, проведені на службі в колоніях Британської імперії.
У 1935 році було опубліковано роман «Дочка священика» (A Clergyman's
Daughter) і низку робіт з найрізноманітніших питань — політики, мистецтва,
літератури.
Наприкінці 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, Орвелл, як
кореспондент Бі-бі-сі і лондонської газети «Обзервер», разом із дружиною Елін
О’Шонесі (Eileen Blair) відправляється до Іспанії. Боронили республіку від
фашизму в Іспанії різні люди — від комуніста Мате Залки до Ернеста Хемінгуея і Андре
Мальро. Як прихильник британської соціялістичної Незалежної лейбористської партії
Орвелл приєднався до невеликої антисталіністської лівої партії ПОУМ, і в складі
її ополчення кілька місяців воював на фронті проти франкістів. Приїхавши у
квітні 1937 р. у відпустку до Барселони, де на той час уже перебувала його
дружина, Орвелл потрапив у протистояння між комуністами й анархо-
синдикалістською Національною конфедерацією праці (CNT), і, під час сутичок початку
травня, разом із ПОУМ став на боці анархістів. Після закінчення сутичок
іспанські комуністи звинуватили в усьому ПОУМ, заборонили її та почали
репресії. Переслідування троцькістів, що розпочала республіканська влада під
тиском Москви, ледве не коштували йому життя. Орвелл не знав, що для Сталіна
в Іспанії точилося дві війни — одна проти фашизму і друга, таємна, війна проти
Троцького, за монопольний вплив на міжнародний комуністичний рух. Але він
прекрасно відчув фальш і брехню, несправедливість звинувачень чесних і
хоробрих бійців, вони з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних
розправ агентів НКВС з їх політичними противниками. Подружжю вдалося втекти
з Іспанії, і 1938 року Орвелл видрукував книгу «Данина Каталонії» (Homage to
Catalonia), — одну з найяскравіших та найправдивіших розповідей про
громадянську війну в Іспанії і один із перших лівих протестів проти сталінської
нечистої гри. Водночас Орвелл, як і низка інших лівих письменників,
намагається розгадати таємницю московських політичних процесів проти діячів
старого, ленінського керівництва партії, на яких колись незламні більшовицькі
вожді, явно духовно розчавлені в катівнях, покірно каялися в шпигунстві,
тероризмі і диверсіях.
Під час Другої світової війни Джордж Орвелл працював на Бі-Бі-Сі, потім —
редактором літературного відділу в газеті, а наприкінці війни — репортером у
Європі.
У 1944 році Ерік та Елін Блер всиновили одномісячного хлопчика, якого
вони назвали Річардом.
29 березня 1945 року під час операції померла дружина письменника.
Після втрати Елін Орвелл переселився на відлюдний острів на узбережжі
Шотландії, де й працював, майже ні з ким не спілкуючись. Тут він завершив роман
«1984», який був опублікований у 1949 році. Помер письменник у січні 1950 року,
у віці 46 років.
3.3 Переказ та аналіз казки «Скотоферма» студентами.
3.4 Написання міні-твору студентами на тему «Моє враження від казки».
4 ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
4.1 Підсумки і висновки заняття.
Тести «Скотоферма»
1. У якому стані був Джонс, запираючи курник?
а) сп’янілий;
б) сонний;
в) щасливий.
2. Про кого йде мова? Його «... так глибоко поважали на хуторі, що кожна
тварина радо погодилася б втратити годину сну, аби тільки почути його
слова».
а) про Майора;
б) про Сніжка;
в) про Наполеона.
3. Хто з тварин говорить такі слова: «Людина – це наш одинокий, справжній
ворог. Усуньте людину зі сцени і тоді ви назавжди позбудитеся голоду і
перевтоми»?
а) Бенджамін;
б) Боксер;
в) Майор.
4. Як називався новий рух за відстоювання прав тварин?
а) протекціонізм;
б) анімалізм;
в) твариноїзм.
5. Як звучала сьома заповідь?
а) «Усе, що ходить на двох ногах – ворог»;
б) «Жодна тварина не носить одежі»;
в) «Усі тварини рівні».
6. Кого Майор звинувачував у проблемах тварин?
а) людей;
б) звірів;
в) птахів.
7. Які стосунки були між Наполеоном і Сніжком?
а) були товаришами;
б) були ворогами;
в) були конкурентами.
8. Як виглядав Боксер на початку твору?
а) маленьке лоша;
б) дорослий кінь;
в) стара кляча.
9. Хто загинув під час сутички на фермі?
а) свиня;
б) вівця;
в) курка.
10. Хто з свиней особливо виділився під час повстання?
а) Наполеон;
б) Майор;
в) Сніжок.
11. Що сталося з Моллі?
а) загинула;
б) втекла до людей;
в) завзято билася.
12. Яким шляхом Наполеон отримав владу?
а) вигнав Сніжка;
б) після смерті Сніжка;
в) після згоди із Сніжком.
13. Хто з тварин висунув ідею, що «виховання молоді важніше за все, що
можна зробити на користь дорослих»?
а) Наполеон;
б) Боксер;
в) Бенджамін.
14. Кого звинуватили у падінні млина першого разу?
а) людей;
б) Сніжка;
в) негоду.
15. Хто з тварин зрадив інших, повернувшись до людей?
а) Наполеон;
б) Моллі;
в) Сніжок.
16. Кого вирощував Наполеон на горищі?
а) голубів;
б) цуценят;
в) кошенят.
17. Кому з героїв автор дає таку характеристику? Він «нітрохи не змінився від
часу Бунту. Виконував свою працю так само поволі і вперто, як за Джонса, і
ніколи не ухилявся, але й ніколи не зголошувався добровільно до
понаднормової праці. Про Бунт і його наслідки, звичайно, не висловлював
жодного погляду...».
а) Бенджаміну;
б) Боксеру;
в) Кловеру.
18. Хто став посередником між людьми та тваринами?
а) Наполеон;
б) Майор;
в) Сніжок.
19. Скількох свиней було звинувачено в зраді?
а) одну;
б) сімох;
в) чотирьох.
20. Чому тварини, спочатку вражені силою й швидкістю дій людей, що вдруге
напали на ферму, потім безстрашно й відчайдушно кинулись на людей?
а) люди вбили Боксера;
б) люди поранили Наполеона;
в) люди підірвали вітряк.
21. Після якої події Кловер і Бенджамін прочитали такий варіант Заповіді:
«Усі тварини рівні, але деякі тварини більш рівні за інших»?
а) коли забрали Боксера на забій;
б) коли свині перебралися жити в хату Джонса;
в) коли побачили, що свині ходять на двох ногах.
22. Що сталося з Боксером?
а) його вбили у шкуродерні;
б) його вилікували і він залишився на фермі;
в) він отримав заслужений відпочинок.
23. У кінці твору причиною сварки Наполеона з людиною стало те:
а) що вони одночасно викинули на стіл однакові тузи;
б) що Наполеона образила людина;
в) що людину зрадив Наполеон.
24. Що побачили тварини у вікні в кінці твору?
а) люди і свині танцювали;
б) люди і свині перевдягалися;
в) схожість людей і свиней.
4.2 Оцінювання.
5 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати теоретичний матеріал підручника щодо теми.
2) Хронологічна таблиця за Б. Брехтом.
3) Прочитати драму «Матінка Кураж та її діти».
 Б. БРЕХТ – ДРАМАТУРГ-НОВАТОР.
ДРАМА-ПЕРЕСТОРОГА «МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ»

Мета: зацікавити студентів особистістю Брехта; окреслити особливості

його творчої еволюції, новаторський характер прози; розвивати
навички сприйняття інформації на слух, визначення головного,
висловлення власної думки; виховувати прагнення до пізнання, до
активної позиції в житті, оптимістичного світобачення.
Тип заняття: комбіноване.
Обладнання: портрет, текст твору.

Культуру буде врятовано тоді,

коли будуть врятовані люди!
Б. Брехт

ХІД ЗАНЯТТЯ

1 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

1.1 Організаційний момент.
1.2 Оголошення теми і мети заняття.
2 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Перевірка виконання домашнього завдання.
3 СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
3.1 Вступне слово викладача.
«Культуру буде врятовано тоді, коли будуть врятовані люди!» –
проголосив німецький драматург Бертольд Брехт, замислюючись над тим, куди
можуть завести людську цивілізацію наукові відкриття, використані жорстоким
розумом. Про особистість письменника, його новаторський підхід до театру
поговоримо сьогодні.
1915 року Європа захлиналася у кривавій, безглуздій війні, що вимагала
нових жертв. Вірнопіддані баварські вчителі готували зі своїх учнів «гарматне
м’ясо». Коли в Ауґсбурзькій гімназії для написання твору запропонували вислів
Горація «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину», гімназист Бертольд Брехт
написав: «Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна
розцінювати так само, як тенденційну пропаганду. Прощатися із життям завжди
складно, у ліжку так само, як і на полі бою, особливо молодим людям у розквіті
сил. Тільки пустоголові дурні можуть зайти у своєму марнослів’ї так далеко,
щоб говорити про легкий стрибок крізь темні ворота». За це юнака ледь не
виключили з гімназії.
 Усе життя Брехт активно виступав проти воєнного психозу й насильства,
облудної моралі тих, хто «потайки пив вино, а прилюдно уславлював воду»...
Драматична форма театру «Епічна» форма театру
• Сцена «втілює» дію, залучає • Сцена розповідає про дію, ставить
глядача до подій; глядача в позицію спостерігача;
• виснажує активність, збуджує • стимулює активність глядача,
емоції; змушує його ухвалювати рішення;
• переносить глядача в інше • показує глядачеві інше оточення,
оточення, ставить його в центрі протиставляє його обставинам та
подій та змушує співпереживати; змушує вивчати їх;
• збуджує інтерес до розв’язки, • збуджує зацікавленість розвитком
звертається до почуттів подій, звертається до розуму

3.2 Повідомлення студента про життєвий і творчий шлях.

Б. Брехт уважав, що драматургія та театр мають впливати передусім не на
почуття, а на інтелект людини («глядач повинен не співпереживати, а
сперечатися»), що найважливішим у п’єсі є не змальовані події, а висновки й
узагальнення.
«Епічний театр» – «неарістотелівський», «повчальний», «раціональний»,
«інтелектуальний» (за визначеннями Б. Брехта).
Мета театру: допомогти глядачеві побачити соціальне коріння
відтвореного на сцені конфлікту; спонукати його шукати засоби вдосконалення
законів суспільного життя; збуджувати прагнення втручатись у дійсність.
Більшість сюжетів брехтівського театру подібні до притч.
Письменник закликав читача до інтелектуально-полемічного сприйняття
дії й застосував «ефект очуження» (коментування тексту п’єс), мета якого –
«викликати у глядача аналітичне, критичне ставлення до зображених подій».
Сутність «ефекту очуження» полягала в тому, що буденне явище поставало в
новому світлі як дивне, вирване зі звичного плину життя. Це також
підштовхувало глядача до аналізу того, що відбувалося на сцені. «Ефект
очуження» був стрижнем, що пронизував усі рівні епічної драми: сюжет,
систему образів, художні деталі, мову та ін., аж до декорацій, особливостей
акторської техніки й сценічного освітлення.
Брехт заперечував перевтілювання актора в сценічний образ, він був проти
створення ілюзій дійсності в театрі, навіть під час гри актор повинен був
залишатися собою.
Події в «епічному театрі» історизовано та соціально визначено оточенням.
Лінія дії переривається відомими брехтівськими зонґами (піснями), що доволі
часто не пов’язані з розвитком сюжету і навіть із персонажами, які виконують їх,
а відбивають думки самого автора з приводу почутого та побаченого.
 Застосовано спеціальні віршовані заставки, у яких стисло викладено зміст
наступної сцени; уведено цитати з відомих класичних творів, що пов’язують
події історичного минулого із сучасністю. Багато уваги приділено композиції
п’є: не використано класичного поділу на акти, а лише епізоди, які найчастіше
мають заголовок, що визначає їхній зміст.
3.3 Аналіз п’єси «Матінка Кураж та її діти».
Слово викладача.
На запитання про те, що має показати глядачеві «Матінка Кураж...»,
Бертольд Брехт відповідав: «Що на війні велику комерцію ведуть не маленькі
люди. Що війна, яка є тією самою комерцією, але іншими засобами, знищує
людські чесноти навіть у добропорядних людей...» Сьогодні ми спробуємо
зрозуміти позицію драматурга й самостійно переконатись у його твердженні або
спростувати його.
П’єсу було написано у Швеції восени 1939 р. – у дні, що безпосередньо
передували розпаленню війни в Європі. Згодом Брехт визнавав: «Коли я писав,
то уявляв, що зі сцен декількох великих міст пролунає попередження
драматурга, попередження про те, що хто хоче снідати з чортом, мусить
запастися довгою ложкою. Можливо, я виявив наївність, але я не вважаю, що
бути наївним – соромно. Вистави, про які я мріяв, не відбулися. Письменники не
можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв’язують війни: адже щоб
писати, потрібно думати. Театри занадто швидко підпали під владу великих
розбійників. «Матінка Кураж та її діти» – спізнилася...»
Літературним джерелом п’єси стала повість німецького письменника часів
Тридцятирічної війни Ганса Якоба Крістоффеля фон Ґріммельсгаузена
«Докладний і дивний життєпис страшенної ошуканки і бурлаки Кураж».
Ця повість разом із двома іншими повістями і знаменитим романом
Ґріммельсгаузена про Сімпліциссімуса є складовою циклу так званих
«Сімпліцианських творів». Однак, запозичивши у Ґріммельсгаузена деякі мотиви
(Тридцятирічну війну як історичне тло дії, образ маркітантки на ім’я Кураж
тощо), Брехт написав цілком самостійну за сюжетом і проблематикою п’єсу.
Тридцятирічну війну (1618 – 1648) до середини XX ст. вважали
найтрагічнішим періодом в історії Німеччини. Тому у переддень Другої світової
війни вигнанець Брехт (але чи можна вигнати із серця Батьківщину?..) звернувся
саме до неї, ніби передчуваючи, що нова війна буде значно страшнішою за ту,
далеку...
Словникова робота.
Маркітанти – дрібні торговці продовольчими товарами і предметами
солдатського вжитку, що супроводжували війська в походах, на ученнях,
маневрах і т. ін.; досить часто, особливо у Франції, ними були жінки –
маркітантки. З’явилися ще в Давній Греції та Римі, найбільшого поширення
набули в європейських феодальних арміях, коли було відсутнє централізоване
постачання військ. Від XVIII ст. (у російській армії – з 1716 р.) права маркітантів
регламентували спеціальні інструкції та статути; існували до початку XX ст.
Кожен із дітей Кураж, за задумом драматурга, є алегорією певної чесноти,
але на прикладі долі цих дітей автор показує «зворотний бік» людських чеснот,
що виявляється за умов війни. Вони загинули. Хто винен у цьому? Безлика
сутність, яку ми називаємо «війною», чи власна матір? Сьогодні ми спробуємо
розкрити образи цих героїв і дати відповіді на ці та інші запитання.
Бесіда зі студентами.
1) Чому п’єса «Матінка Кураж...» містить 12 епізодів? (Число 12 неодмінно
викликає біблійну алюзію щодо дванадцяти апостолів; це стосується не
стільки раціонального, скільки чуттєвого боку, адже віра звернена
якнайменше до раціонального.)
2) Чому кожному епізоду передує ремарка, у якій ідеться про головну
подію наступної сцени?
3) Яку роль у п’єсі виконують зонґи (пісні)?
4) Чи можемо сказати про наявність у п’єсі кульмінації? Поясніть
відповідь.
5) Порівняйте перший і останній епізоди п’єси. Про що свідчать результати
такого порівняння?
6) Яке значення має «Пісня про велику капітуляцію», яку виконує матінка
Кураж? (Ця пісня – один з художніх прийомів «ефекту очуження».
За задумом автора вона мала перервати на стислий час дію, щоб дати
можливість глядачеві подумати і проаналізувати вчинки нещасної та
злочинної торговки, роз’яснити причини її «великої капітуляції»,
показати, чому вона не знайшла в собі сили і волі сказати «ні» принципу
«з вовками жити – по-вовчому вити». Її «велика капітуляція» полягала
в наївній вірі, що за рахунок війни можна було непогано нажитися.)
7) Чи справді Б. Брехт мав слушність, стверджуючи, що сила раціо
перевершує силу почуття?
8) Які риси «епічного театру» наявні в п’єсі «Матінка Кураж та її діти»?
(Риси «епічного театру»: викладення змісту на початку кожної
картини; запровадження зонґів, що коментують дію; широке
використання розповіді (наприклад, третя картина – торг за життя
Швейцеркаса); монтаж, тобто поєднання частин, епізодів без їхнього
злиття, що спричиняє потік асоціацій у глядача; параболічність;
«ефект очуження».)
9) У чому полягає алегоричний сенс твору?
10) Чому, працюючи над драмою-пересторогою, Б. Брехт звернувся до
подій історичного минулого?
 Характеристика образів драматичного твору (робота в групах).
Спираючись на текст п’єси «Матінка Кураж та її діти», проаналізуйте
художній образ, який дістала для роботи ваша група, складіть за ним ґронування,
презентуйте результати роботи одногрупникам.
Очікуваний результат:
1-ша група – матінка Кураж. Кураж навчилась отримувати зиск від війни.
Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це
було дуже ризиковано, але для неї важливішою була можливість збагатитися.
Осліпши від прагнення до багатства, матінка Кураж не змогла зупинитися навіть
тоді, коли почала втрачати власних дітей: «матінка» трохи погорювала і знову
вирушила налагоджувати торгівлю. Героїня заради багатства зраджує своїх
дітей. Торгівля йде добре і тому вона підтримує війну, яка стала для неї
годувальницею. Анна впевнена, що «про мораль краще говорити ситому, а не
голодному». Матінка Кураж за своєю сутністю не була злою людиною, навіть
веселою та доброю господинею. Принагідно вона може навіть допомогти іншим,
але якщо це «не вдарить» по її гаманцю.
2-га група – Ейліф. Головна риса вдачі Ейліфа – хоробрість. Вона потрібна
людині,-щоб долати перешкоди, захищати власне життя і життя інших; боронити
Вітчизну, відстоювати власну думку, знаходити вихід зі скрутного становища
тощо. Однак, ми бачимо, що за умов війни сміливість набирає форми свавілля,
перетворюється на жорстокість. Хоробрість героя на полі бою приносить йому
нагороду, а псевдогероїзм у селянських дворах підписує смертний вирок.
3-тя група – Швейцеркас. За те, що Швейцеркас був чесним простаком,
йому довірили на війні полкову касу. Поразка у ході бойових дій змусила його
полк відступити. Юнак діє необачно, не прислухається до застережень матері та
сестри, хоче вислужитися перед фельдфебелем, тривалий час обмірковує, що ро-
бити, тому потрапляє в полон. На жаль, йому не вдалося обернути ситуацію на
власну користь, він уперто захищає касу, яку після його загибелі не знайдуть ані
католики, ані протестанти, тому й жертва хлопця виглядає непотрібною і
безглуздою. За умов війни чесність може бути згубною для людини. Стає
зрозумілим, що, окрім неї, необхідно мати ще якісь чесноти.
4-та група – Катрін. Катрін – найпривабливіший образ із-поміж
персонажів п’єси Б. Брехта. Вона є втіленням доброти, але, напевно, не
випадково дівчину змальовано німою. Біль і розпач проглядаються у сценах,
коли Катрін хоче застерегти Швейцеркаса від загибелі, не може змусити матір
заплатити за життя хлопця потрібну суму, чує про загрозу для життя дітей, як
вона пригортає чуже немовля, як реагує на звістки, що війна швидко не
скінчиться... Німота Катрін сприймається як алегорія безпорадної доброти.
Дівчина не сидить, склавши руки, вона діє, але їй складно щось змінити довкола
себе.
 Постановка та розв’язання проблемного питання.
Упродовж п’єси героїня називає себе і своїх дітей, що допомагають їй
тягти фургон, «діловими людьми», «мирними людьми», «маленькими людьми»,
«простими людьми», «порядними людьми». Яке значення вкладає вона в ці
слова? Чи згодні ви з нею?
Літературний диктант.
1) Брехт створив теорію нового «неаристотелівського» театру, що дістав
назву... («епічного»).
2) Одним із найяскравіших відкриттів новаторського театру був «ефект...
(очуження)».
3) Брехтівські п’єси спрямовані не на почуття публіки, а на її... (інтелект).
4) П’єсу «Матінка Кураж та її діти» було створено... (1939 р.).
5) Основою п’єси Б. Брехта є події... (Тридцятирічної війни).
6) За задумом автора, твір «Матінка Кураж та її діти» мав прозвучати як...
(пересторога напередодні Другої світової війни).
7) Матінка Кураж була... (маркітанткою).
8) Разом із маркітанткою Кураж подорожували її діти, яких було... (троє).
9) Наприкінці п’єси Кураж попрямувала далі за військом, а її діти...
(загинули).
4 ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
4.1 Запитання до студентів.
1) Як відбулося становлення особистості Бертольда Брехта?
2) У чому полягають особливості «епічного театру»?
3) Що таке «ефект очуження»?
4) Як ви розумієте термін драма-пересторога? Прочитайте визначення у
словнику літературознавчих термінів.
5) Чому п’єсу «Матінка Кураж та її діти» вважають твором-пересторогою?
Чи актуальним є її зміст у наш час?
6) Чому головною героїнею п’єси про війну стала саме маркітантка?
7) Який символічний зміст має загибель дітей маркітантки?
8) У чому полягає життєва поразка головної героїні драми? Чи усвідомлює
вона свій крах?
9) До якого художнього прийому вдається автор, щоб застерегти людей від
війни? (Алегорії.)
10) Хто, на вашу думку, уособлює у творі майбутню долю Вітчизни
Б. Брехта?
11) Які паралелі можна провести між Німеччиною XVII і XX ст.?
12) Що змушує уряди країн, їхніх правителів розв’язувати війни?
4.2 Підсумки і висновки заняття.
Брехт прагне глибинного оновлення театру, пошуків нових художніх
форм. Так, на ранньому етапі своєї творчості він зацікавився драмою-притчею як
повчальним, дидактичним жанром. Оскільки для притчі був характерний
загальнолюдський зміст та універсальна, позачасова мораль, Брехт розширив
межі й можливості притчі, перевівши її із загальнолюдського плану у соціально-
політичний план. Позаісторичний характер притчі не задовольняв драматурга,
тому (завдяки цій принциповій зміні акцентів) Брехт трансформував п’єсу-
притчу у п’єсу-параболу, спрямовану на формування світогляду глядачів.
До п’єс-парабол належать такі твори Б. Брехта, як: «Круглоголові і
гостроголові», «Кар’єра Артуро Уї, яку можна було спинити», «Добра людина із
Сичуані», «Кавказьке крейдяне коло» та ін.
Ще одним новаторським жанром у Брехта є драма-обробка. Саме у
створенні обробок відомих або маловідомих літературних сюжетів дався взнаки
вплив «ефекту очуження». Звісно, Брехт не першим в історії драматургії
розпочав обробляти відомі сюжети (достатньо пригадати комедії та трагедії
В. Шекспіра, сюжети більшості з яких засновано на античних, середньовічних і
ренесансних джерелах), але саме він теоретично обґрунтував провідні жанрові
принципи драматургії обробок і довів необхідність цього жанру для епічного
театру. Брехт-драматург часто обробляв добре відомі літературні сюжети:
«Тригрошова опера» ґрунтується на «Опері жебраків» англійського драматурга
XVIII ст. Джона Ґея, «Мати» – на однойменному романі радянського
письменника Максима Горького, «Матінка Кураж та її діти» – на повісті
німецького письменника XVIII ст. Ганса Якоба Крістоффеля фон
Ґріммельсгаузена. На створення п’єс «Антігона», «Життя Едуарда II
Англійського», «Дон Жуан», «Гувернер» Бертольта Брехта надихнули драми
Софокла, Крістофера Марло, Мольера та Зіґфріда Ленца.
4.3 Оцінювання.
5 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати теоретичний матеріал підручника щодо теми.
2) Скласти хронологічну таблицю життєвого й творчого шляху Г. Белля.
3) Прочитати оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».
 ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Г. БЕЛЛЯ.
ПІДТЕКСТ ОПОВІДАННЯ «ПОДОРОЖНІЙ,
КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА…».

Мета: зацікавити студентів особистістю Г. Белля; окреслити особливості

його творчої еволюції, новаторський характер прози; розвивати
навички сприйняття інформації на слух, визначення головного,
висловлення власної думки; виховувати прагнення до пізнання, до
активної позиції в житті, оптимістичного світобачення.
Тип заняття: комбіноване.
Обладнання: портрет, текст твору.

Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на

тих, проти кого їх посилали воювати, а тільки на тих,
хто посилав їх на війну...
Г. Белль

ХІД ЗАНЯТТЯ

1 МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

1.1 Організаційний момент.
1.2 Оголошення теми і мети заняття.
2 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Перевірка виконання домашнього завдання.
3 СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ СТУДЕНТАМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
3.1 Вступне слово викладача.
Німецьке суспільство тривалий час ішло до духовного відродження через
усвідомлення своєї історичної провини за розв’язання Другої світової війни та
критичне переоцінювання вчорашніх ідеалів. Поміж багатьох письменників, які
стали символами нації, що одужує, був Генріх Белль, який з дитинства чинив
опір тоталітаризму. У гімназії він був одним із небагатьох, хто відмовився
вступити до гітлерюґенду (гітлерівської молодіжної організації). Однак
уникнути військової форми йому так і не вдалося: на довгих 6 років історія його
життя тісно переплелася з географією Другої світової війни, хоча, за його
твердженням, за всю війну Белль жодного разу не вистрелив. Утім, як і всі, він
зазнав поневірянь фронтового життя: кілька разів його було серйозно поранено,
на його очах загинув не один боєць. Саме тому війну так ніколи й не прийняв.
3.2 Повідомлення студента про життєвий і творчий шлях.
3.3 Аналіз оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...».
1) Який настрій викликає це оповідання?
2) Чи можемо ми назвати цього солдата ворогом, загарбником? Яке слово
найкраще характеризує його? (Жертва.)
3) Чому у творі так багато незавершених фраз?
4) Чому фінал оповідання залишається відкритим?
5) Від імені кого написано оповідання?
6) Чому головний герой в оповіданні безіменний?
7) Яку першу фразу почув юнак?
8) Розкрийте смисл фрази «Мерців сюди, чув? А решту сходами нагору».
9) Як ставиться до «невідомого героя» автор?
10) Чому автор розповідає про солдата-юнака, який щойно закінчив гімназію?
11) Як ви вважаєте, чому герой, потрапивши до рідного міста, зовсім не згадує
про батьків, про рідних?
12) У чому полягає виховне значення деталей шкільного інтер’єру?
13) Як ви вважаєте, у якому напрямі відбувалося формування особистості
героя за допомогою усієї згаданої у творі наочності?
14) Чи дійсно все це назавжди вкарбувалося у серце юнака та вплинуло на
його особистість?
15) Про що нагадує слід від хреста на стіні гімназії?
16) Які два питання бентежать героя, який просувається коридорами гімназії?
17) Які почуття викликає в душі хлопця зустріч із гімназією, яку він залишив
усього три місяці тому і в залі малювання якої ще зберігся його напис на
дошці?
18) Чому герой не може закінчити фразу: «І зненацька мені спало на думку,
що коли я справді у своїй школі, то й моє ім’я справді стоятиме там,
укарбоване в камінь, а в шкільному календарі проти мого прізвища буде
написано: «Пішов зі школи на фронт і поліг за...»»?
19) Який епізод ми можемо назвати кульмінацією твору?
4 ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
4.1 Запитання до студентів.
4.2 Підсумки і висновки заняття.
Назва твору Г. Белля – фрагмент речення; це обірване речення відомої
епітафії 300 спартанцям, які, боронячись від персів, загинули під Фермопілами.
Повна назва звучить так: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи
лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові».
4.3 Оцінювання.
5 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати теоретичний матеріал підручника щодо теми.
2) Скласти хронологічну таблицю життєвого й творчого шляху Маркеса.
3) Прочитати оповідання «Стариган із крилами».