Metalichni Otruti

Тема:
ГРУПА РЕЧОВИН, ЩО ІЗОЛЮЮТЬСЯ З

ОБ'ЄКТІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЄЮ
БІОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ
«МЕТАЛІЧНІ ОТРУТИ»
1. Методи мінералізації біологічного матеріалу
2. Дробний метод та систематичний хід аналізу

«металічних отрут»
3. Окремі представники «металічних отрут»

МЕТОДИ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ
ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
1. сухого озоления (мінералізації)

2. мокрого озоления, або мокрої
мінералізації.
Методи сухої
мінералізації
1. Метод сухого озоления

2. Метод сплаву
Методи мокрої
мінералізації
1. H2SO4
2. HNO3
3. HClO4
4. KClO3
5. H2O2
Денітрація
4HNO 3 + 5НСНО 2N 2 + 5СО 2 + 7Н2О

4HNO 2 + 2НСНО Ν 2 + 2ΝΟ + 2СО 2 + 4Н2О
ΝΟ + Ο ΝΟ 2
2ΝΟ 2 + Н2О ΗΝΟ 2 + ΗΝΟ 3
Визначення повноти
денітрації
Систематичний хід
аналізу
Систематичний хід аналізу заснований на

послідовному виділенні з розчинів окремих груп
іонів, на підрозділі цих груп на підгрупи і на
виділенні окремих іонів з підгруп. Виділені з
розчинів іони визначають за допомогою
відповідних реакцій.
Дробний метод
Дробний метод заснований на застосуванні

реакцій, за допомогою яких в будь-якій
послідовності можна знайти шукані іони в
окремих невеликих порціях досліджуваного
розчину. Користуючись дробним методом,
відпадає необхідність виділення
досліджуваних іонів з розчинів.
МАСКУВАННЯ ІОНІВ В
ДРОБНОМУ АНАЛІЗІ
Маскуванням називається процес

усунення впливу заважаючих іонів, що
знаходяться в складній суміші, на
виявлення шуканих іонів.
1. Переводення в стійкі комплекси.
2. Зміна валентності, за допомогою окиснювачів
або відновників.
3. змінюють рН середовища.
• комплексоутворення; при цьому іони, що заважають,
зв'язують у безбарвні міцні комплекси:
Для маскування використовують ціаніди, фториди,

фосфати, тіосульфати, тіосечовину, трилон Б, аскорбінову
кислоту, гідроксиламін.
Наприклад, реакції на Со2+ з роданідом заважають

Fе3+, для цього додають розчини фторидів або фосфатів,
що зв'язують Fe3+ в безбарвні комплекси [FеF6 ]3- або
[Fе(FО 4)2 ]3- ;
• оперування малими об’ємами або великими

розбавленнями мінералізату для усунення впливу
ендогенних іонів металів, для цих цілей мінералізат
відразу розводять до 180 мл і використовують
невеликі порції для виявлення окремих іонів: для
Мn2+ - 1 мл, Сu2+ - 3 мл, Bi3+ - 10 мл і т.д.
варіювання рН середовища; так комплекси з

дитизоном свинець утвориє тільки в лужному
середовищі, у кислому середовищі комплекси з
дитизоном утворять ртуть і срібло, при сильному
підкисленні дитизонат срібла руйнується, а
дитизонат ртуті - ні;
Демаскування
Демаскуванням називають процес звільнення раніше

замаскованих іонів від маскуючих реактивів.
[Ni(CN)4]2- + 2Ag+ = 2[Ag(CN)4]2- + Ni2+

СПОЛУКИ БАРІЮ
Застосування. Із сполук Барію токсикологічне значення мають його гідроксид,
хлорид, нітрат, карбонат, хлорат та ін.
Гідроксид барію (баритову воду) використовують для виробництва скла і при
виготовленні керамічних виробів. Хлорид барію застосовують у шкіряній
промисловості, в сільському господарстві для боротьби з шкідниками рослин.
Карбонат барію застосовується для боротьби з гризунами, ; при виготовленні скляного
і керамічного посуду. Трапляються випадки отруєння людей карбонатом барію, який
може бути домішкою у сульфаті барію. При наявності цієї домішки в сульфаті барію,
який використовують для рентгеноскопії шлунку, під впливом хлоридної кислоти
шлункового соку карбонат барію розчиняється з утворенням хлориду барію. Хлорид
барію всмоктується в кров і спричинює отруєння. Нітрат і хлорат барію
використовують у піротехніці. Ацетат барію застосовується у виробництві тканин.
Деякі Сполуки Барію використовуються як реактиви.
Основні шляхи надходження в організм: Розчинні сполуки Барію, які надійшли
в організм через рот, всмоктуються в шлунку і викликають отруєння. Всмоктування
зростає при відсутності в їжі сполук Кальцію. Проникненню в кров розчинних у воді
сполук Барію перешкоджають наявні в шлунку сульфати. При цьому утворюється
нерозчинний сульфат барію, який не всмоктується з шлунка в кров.
Токсична дія: Сполуки Барію подразнюють слизові оболонки травного каналу.
При отруєннях сполуками Барію може настати жирове переродження печінки. Смерть
настає в результаті серцево-судинної недостатності. Патологоанатомічна картина
отруєнь Барієм немає характерних ознак.
Накопичення та основні шляхи виділення з організму: Сполуки Барію
виділяються з організму в основному через кишечник. Сліди цих сполук виводяться
нирками і частково відкладаються в кістках. Дані про вміст Барію, як складової
частини клітин і тканин організму, в літературі не наводяться.
Дослідження мінералізатів на наявність Барію
Перекрісталізация осаду сульфату Барію.
Частину досліджуваного осаду наносять на предметне скло і злегка
підсушують. Потім до осаду додають 2—3 краплі концентрованої сульфатної
кислоти і нагрівають до появи білої пари SОз. При нагріванні сульфатна кислота
не повинна розтікатися на предметному склі. Якщо в осаді знаходиться сульфат
Барію, то через 10—20 хв після охолодження суміші на склі з'являються
безбарвні кристали, що мають форму прямокутників з витягнутими кутами або
форму лінз, зібраних у вигляді хрестів. Межа виявлення: 0,05 мкг Барію.
Дослідження мінералізатів на наявність Барію
Реакція відновлення сульфату Барію.
На предметне скло наносять декілька крапель 5 н. розчину хлоридної кислоти.
Потім за допомогою платинової дротини забирають частину досліджуваного
осаду і нагрівають його у відновній частині полум'я газового або спиртного
пальника. При цьому сульфат Барію відновлюється і утворюється сульфід Барію
BaS. В результаті цього полум'я пальника забарвлюється в зелений колір. Нагріту
платинову дротину з осадом час, від часу опускають на декілька секунд в розчин
хлоридної кислоти, що знаходиться на предметному склі. Нагрівання платинової
дротини з осадом і змочування його в хлоридній кислоті проводять до тих пір,
поки не настане послаблення інтенсивності забарвлення полум'я. Після цього в
хлоридну кислоту, що знаходиться на предметному склі, опускають кристал
йодату Калію КІО3 При цьому утворюються кристали йодату Барію:
BaS + 2HCl + 2КЮ3 = Ва (ІО3)2 + H2S + 2KCl.
Виявлення іонів Барію в його сполуках
Реакція з хроматом Калію.
При взаємодії іонів Барію з хроматами утворюється, яскраво-жовтий осад
хромату Барію, розчинний в мінеральних кислотах і нерозчинний в оцтовій
кислоті. Осад хромату Барію утворюється і при взаємодії іонів Барію з
дихроматами:
2Ва2+ + К2Сг2О7 + Н2О -=-2ВаСгО4 + 2К+ + 2Н+.
У зв'язку з розчинністю осаду хромату Барію в мінеральних кислотах додають
ацетат Натрію:
CH3COONa + Н+ -= СН3СООН + Na+.
Оцтова кислота, що утворилася не розчиняє осаду хромату Барію. Іони
Стронцію не заважають цій реакції, оскільки осад хромату Стронцію
розчиняється в мінеральних і оцтової кислотах.
Реакція з сульфатною кислотою.
При додаванні іонів Барію до сульфатної кислоти або розчинних у воді сульфатів
випадає білий осад сульфату Барію. Цій реакції заважають іони Стронцію, які у
вказаних умовах теж дають білий осад сульфату Стронцію, який не розчиняється
в кислотах.
Ва2+ + SО42– -=-ВаSО4
Реакція з родизонатом Натрію.
Родизонат Натрію з іонами Барію утворює червонувато-коричневий осад:
Цій реакції заважають іони Стронцію, які з родизонатом Натрію теж

утворюють червонувато-коричневий осад. Проте осад родизоната Стронцію
розчиняється в соляній кислоті, а осад родизонату Барію під впливом вказаної
кислоти переходить в нерозчинну кислу сіль, , що має яскраво-червоне
забарвлення.
Судово-медична оцінка результатів дослідження.

Барій в нормі в органах людини дробним методом не
виявляється і не визначається. У людей із гострими
лейкозами в кровотворних органах знаходять Барій.
СПОЛУКИ ПЛЮМБУМУ
Застосування.
Основні шляхи надходження в організм.
Токсична дія.
Накопичення та основні шляхи виділення з
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Плюмбуму
2PbSO4 + 2CH3COONH4 = [Pb (CH3COO)2 * PbSO4] + (NH4)2 SO4.
PbSO4 + 4CH3COONH4 = (NH4)2 [Pb (CH3COO)4] + (NH4)2 SO4.

Дослідження великих осадів
Реакція з родизонатом Натрію
О О
О ONa О
+
+ Pb
2+
= Pb + 2Na
О ONa О
О О
При наявності іонів Плюмбуму в розчині з'являється синя пляма або кільце
такого самого кольору. При додаванні до плями буферного розчину (рН = 2,8) вона
набуває яскраво-червоного забарвлення.
Реакція з йодидом Калію.
Pb2+ + 2I– = PbI2
За наявності іонів Плюмбуму випадає жовтий осад РbI2, який розчиняється при
нагріванні і знов з'являється у вигляді жовтих пластинок при охолодженні розчину.
При виконанні цієї реакції слід уникати надлишку реактиву, в якому розчиняється
йодид Плюмбуму і утворюється К2[РbI4]. Межа виявлення: 60 мкг Плюмбуму в пробі.
Реакція з хроматом Калію.
Pb2+ + СгО42– -=-PbСгО4.
Утворення оранжево-жовтого осаду хромату Плюмбуму указує на наявність іонів

Плюмбуму в розчині. Межа виявлення: 2 мкг Плюмбуму в пробі.
Реакція з сірководневою водою.
Pb2+ + S2– -=-PbS
Поява чорного осаду сульфіду Плюмбуму (або муті) указує на наявність іонів
Плюмбуму в розчині. Межа виявлення: 6 мкг Плюмбуму в пробі.
Реакція з сульфатною кислотою.
Pb2+ + SО42– -=-PbSО4
Поява білого осаду вказує на наявність іонів Плюмбуму в розчині. Межа виявлення:
0,2 мг іонів Плюмбуму в пробі.
Дослідження малих осадів
Виділення іонів Плюмбуму з мінералізату.
SH 2+
С6Н5 N N C + Pb =
N NH С6Н5
S Pb /2 +
С6Н5 N N C +H
N NH С6Н5
Реакція з хлоридом Цезію і йодидом Калію.
Рb2+ + CsCl + 3KI -= Cs [PbI3] + КСl + 2K+.
За наявності іонів Плюмбуму утворюються жовто-зелені голчаті кристали,

зібрані у вигляді сфероїдів.
Межа виявлення: 0,01 мкг Плюмбуму в пробі.
Реакція з ацетатом Купруму і нітритом Калію.
Рb2+ + Сu(СН3СОО)2 + 6KNO2 = К2Сu[Pb

(NO2)6] + 2СН3СООК + 2К+.
Утворення чорних або коричневих кристалів, що мають форму куба, вказує на

наявність іонів Плюмбуму у водній фазі.
Межа виявлення: 0,01 мкг Плюмбуму в пробі.
Реакції утворення оcадів.


Плюмбум, який містить в організмі в межах
норми, дробним методом не виявляється ні в печінці,
ні в нирках досліджуваних трупів людей.
СПОЛУКИ МАНГАНУ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Мангану
Реакція з перйодатом Калію КІО4.
2Мn2+ + 5КІО4 + 3Н2О = 2МnО4- + 5КIO3 + 6Н+.

Реакція з персульфатом амонію.
Мn2+ + 2S2О82- + 2Н2О = Н2MnO4 + 4SО42- + 6Н+ (pH<7,

кипятіння, без каталізатора)
Мn2+ + S2О82- + 4ОН- = МnО2 + 2SО42- + 2Н2О.

(pH>7, без каталізатора)
2Мn2+ + 5S2О82- + 8Н2О = 2МnО4- + 10SО42- + 16Н+.

Kat Ag +, нітрати Ni, Co, Hg
На перебіг реакції персульфату з іонами Мангану впливає рН

середовища. Ця реакція успішно відбувається в 3M розчині кислоти.
При недостатній кислотності утворюється темно-бурий осад
манганатної кислоти Н2МnО4, а при великому надлишку кислоти
може відбуватись відновлення перманганат-іонів персульфатом:
2МnО4- + 5S2О82- + 2Н2О = 2Мn2+ + 10SО42- + 5О2 + 4Н+.

При судово-хімічному дослідженні органів людини

дробним методом Манган може бути виявлений навіть в
природній кількості.
СПОЛУКИ ХРОМУ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Хрому
Реакція утворення над хромової кислоти.

Сг3+ + 4ОН– = [Сг(ОН)4]–
[Сг(ОН)4]– + 3S2О82– + 8ОН- = 2СгО42– + 6SО42– + 8Н2О
2СгО42– +2H+ = Сг2О72– + Н2О.

Сг2О72– + 4Н2О2 + 2H+ = Н2СrO6 +3 Н2О.
Н2СrO6, Н3СrО8, Н7СrЮ10

Реакція з дифенілкарбазидом.
Сг3+ + 3S2О82– + 8Н2О = Сг2О72- + 6SО42– + 14H+
Утворені дихромат-іони реагують з дифенілкарбазидом. Спочатку

дихромат-іони окисyюють дифенілкарбазид до безбарвного
дифенілкарбазону. Під час цієї реакції дихромат-іони спочатку утворюють
хлористий хроміл, який потім відновлюється до двовалентного хрому Сг2+
Сг2О72 +4Cl–+ 6H+ = СгO2Cl2+3 Н2О

СгO2Cl2 + 4H+ + 4e– = Сг2+ + 2Н2О + 2Cl–
Реакція з дифенілкарбазидом.
NH NH C6H 5
О С -2e-
NH NH C6H 5
NH NH C 6H5 N NH C6H5
О С HО С
N N C 6H5 N N C6H5
N NH C6H 5
2+
HО С + Cr
N N C6H 5
N N C6H5
C O Cr
N N C6H5
Виявлення хромат-іонів при наявності перманганат-іонів.
Виявленню хромат-іонів за допомогою реакції з дифенілкарбазидом

заважають перманганат-іони, які мають власне забарвлення. Тому перед
виконанням реакції на хромат-іони з дифенілкарбазидом відновлюють
перманганат-іони за допомогою натрій азиду МаN3. Хромат-іони з натрій
азидом не реагують. Кількох кристаликів натрій азиду достатньо для
швидкого відновлення перманганат-іонів.
Даними методами дробного аналізу Хром в нормі в органах людини не

визначається.
СПОЛУКИ АРГЕНТУМУ
Накопичення та основні шляхи виділення
з організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Аргентуму
Реакція з дитизоном
SH
C6H5 +
N N C Ag+
N NH C6H5
S Ag
+ H+
C6H5 N N C
N NH C6H5
Реакція з хлоридом Натрію.
Ag+ + Cl– = AgCl

AgCl + 2 NH4OH = [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O
Реакція з нітратною кислотою.
[Ag (NH3)2] Cl + HNO3 = AgCl + NH4NO3.
Реакція з йодидом Калію.
Ag+ + І– = AgІ
Реакція з тіосечовиною і пікратом Калію.
Ag+ + 2S=C(NH2)2 +C6H2(NO2)3OK = [Ag(S=C(NH2)2)2]C6H2(NO2)3O +K+ .
Реакція з хлоридом Ауруму та хлоридом Рубідю
2AgCl ‧3AuCl3‧6RbCl
Даними методами дробного аналізу Аргентум в нормі в

органах людини не визначається.
СПОЛУКИ КУПРУМУ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Купруму

Виділення іонів Купруму з мінералізату.
C 2H5 S 2+
N Pb + Cu =
C
C 2H5 S 2
( C2H5
C2H5
N C
S
S
)2
Cu +
2+
Pb
Розкладання проводять Меркурій (II) хлоридом

Реакція з тетрароданомеркуроатом амонія.
(NH4)2[Hg(SCN)4] + Cu2+ = Cu[Hg(SCN)4] + 2NH4+

(NH4)2[Hg(SCN)4] + Zn2+ = Zn[Hg(SCN)4] + 2NH4+
Cu[Hg(SCN)4] + Zn[Hg(SCN)4] = Cu[Hg(SCN)4] *Zn[Hg(SCN)4]
Реакція з гексаціанофератом (II) Калію.
2СuSО4 + К4[Fe(CN)6] = Сu2[Fe(CN)6] ↓ + 2К2SО4.

Реакція з пірідин-роданідним реактивом.
Сu2+ + 2С5Н5N + 2Н+ + 4SCN– = [(С5Н5NН)2]*[Cu(SCN)4]
При судово-хімічному дослідженні органів людини дробним методом

Купрум можна виявити в організмі в нормі.
Кількість Купруму, яку можна кількісно визначити в нормі в органах
людини (на 100 г органа): 0,56-1,12 мг в печінці, 0,26-0,40 мг в нирках, 0,31-0,94
мг в головному мозку.
СПОЛУКИ ЦИНКУ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Цинку

Реакція з дитизоном.
SH
C6H5 +
N N C Zn2+
N NH C6H5
S Zn/2
+ H+
C6H5 N N C
N NH C6H5

Виділення іонів Цинку з мінералізату.
Іони Цинку відокремлюють від мінералізату переведенням його в
діетилдитіокарбамат, який розкладають хлоридною кислотою.
Реакція з гексацианоферратом (II) Калію.
3Zn2+ + К4[Fe(CN)6] = K2Zn3[Fe(CN)6]2 ↓ + 6К+.

Реакція з сульфідом Натрію.
Zn2+ + S2– = ZnS

Реакція з тетрароданомеркуратом амонію.
Zn2+ + [Hg(SCN)4]2– = Zn[Hg(SCN)4]
При судово-хімічному дослідженні органів людини дробним методом цинк

можна виявити в організмі в нормі.
Кількість Цинку, яку можна визначити кількісно в нормі у людини (на 100 г
органа): 2,73-6,71 мг в печінці, 1,76-6,16 мг в нирках.
При судово-хімічному оцінюванні результаті аналіз на Цинк особливу
увагу слід приділити даним кількісного аналізу, враховуючи те, що межі вмісту
Цинку в нормі сильно коливаються.
СПОЛУКИ БІСМУТУ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Бісмуту
Реакція з тиіосечовиною.
[( )]
NH 2 NH 2 3+
3+
Bi + 2 S C = Bi S C ;
NH 2 NH 2 2
[( )] [( )]
NH 2 3+ NH 2 3+
Bi S C ; Bi S C
NH 2 3 NH 2 9
Реакція з тиіосечовиною.
[( )]
NH 2 NH 2 3+
3+
Bi + 2 S C = Bi S C ;
NH 2 NH 2 2
[( )] [( )]
NH 2 3+ NH 2 3+
Bi S C ; Bi S C
NH 2 3 NH 2 9
Реакція з 8-оксихіноліном (оксином)

Bi3+ + 4KI = [BiI4] + +4K+
N
+H
+
+ [BiJ4 ] - =
[ +
N
] [BiJ4 ] -
OH OH H
Виділення іонів Бісмуту з мінералізату.
C2H5 C2H5
3
C2H5
N C
S
SNa
+ Bi
3+
=
( C2H5
N C
S
S 3
) +
Bi + 3Na
Реакція з бруцином і бромідом Калію.
Bi3+ + 2H+ + 5Br– +2 C23H26O4N2 = H2BiBr5(C23H26O4N2)2
Реакція з хлоридом Цезію і йодидом Калію.
Bi3+ + CsCl + 3KI -= Cs [BiI4] + КСl + 2K+.
При судово-хімічному дослідженні органів людини дробним методом Вісмут в

нормі не виявляється. При використанні для лікування препаратів Вісмуту, він може на
тривалий час затримуватися в організмі, накопичуватись в печінці, нирках, селезінці,
легенях, серці, мозку.
Тривалість виведення Вісмуту з організму необхідно враховувати при проведенні
експертизи.
СПОЛУКИ ТАЛІЮ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Талію

SH +
С6Н5 N N C + Tl =
N NH С6Н5
S Tl +
С6Н5 N N C +H
N NH С6Н5
Дослідження мінералізатів на наявність Талію
Реакція з малахітовим зеленим.
+
(CH 3 )2 N N(CH 3 )2
С + [TlCl4] -
+
(CH 3 )2 N N(CH 3 )2
[ С
] [TlCl4]
-
При судово-хімічному дослідженні органів людини дробним

методом Талій в нормі не виявляється
СПОЛУКИ АРСЕНУ
МЕТОДИЧКА
СПОЛУКИ КАДМІЮ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Кадмію
Виділення іонів Кадмію з мінералізату.
C 2H5 S 2+
N C + Cd =
C 2H5 S Na
( C2H5
C2H5
N C
S
S
)
2
Cd + 2 Na
+
Оскільки з Натрій діетилдитіокарбаматом можуть утворювати

внутрішньокомплексні сполуки не лише іони Кадмію, а й інші іони, які є в
мінералізаті, іони, що заважають, маскують за допомогою гліцерину і сегнетової солі
(Калій-Натрій тартрату). Утворений Кадмій карбамат екстрагують хлороформом, а
потім руйнують його хлоридною кислотою. В кислому розчині виявляють іони
Кадмію за допомогою відповідних реакцій.
Реакція з Натрій сульфідом.
Сd + НS– = СdS + H+.
Іони Сd2+ з сульфід-іонами утворюють жовтий осад Кадмій сульфіду.

Реакція з бруцином і Калій бромідом.
В присутності іонів Кадмію, зазначені реактиви дають безбарвні кристали.

Хімізм реакції можна зобразити:
Cd2+ + 2H+ + 4Br– +2 C23H26O4N2 = H2CdBr5(C23H26O4N2)2
Реакція мікрокристалоскопічна
Реакція з піридином і Калій бромідом.
В присутності іонів Кадмію, зазначені реактиви дають безбарвні кристали.

Хімізм реакції можна зобразити:
Cd2+ + 2Br– +2C5H5N = Cd(C5H5N)2Br2
Реакція мікрокристалоскопічна
Дробним методом іони Кадмію можуть бути виявлені в нормі,

внаслідок накопичення їх в організмі при надходженні з
навколишнього середовища. Це необхідно враховувати при
оцінюванні результатів аналізу.
СПОЛУКИ СТИБІЮ
організму.
Дослідження мінералізатів на наявність Стибію
Реакція з малахітовим зеленим (брильянтовий зеленим).

У мінералізаті Стибій може перебувати у тривалентному і п'ятивалентному
стані. При виконанні реакції на Стибій з малахітовим зеленим до суміші мінералізату
і розчину цього барвника додають хлоридну кислоту, Натрій нітрит, сечовину і
Натрій сульфат. Під дією Натрій нітриту тривалентний Стибій переходить у
п'ятивалентний:
НSbО2 + 2NaNO2 + 2НСl = НSbО3 + 2NO + 2NaСl + Н2О.
Надлишок Натрій нітриту розкладається сечовиною:
2NaNO2 + 2НС1 + О=С(NН2)2 = 2N2 + СО2 + 2NaС1 + 3Н2О.
При взаємодії Стибію (V) з хлоридною кислотою утворюється ацидокомплекс
[SbСl6]–:
НSbОз + 6НС1 = [SbСl6]– + Н+ + 3Н2О.
Ацидокомплекс [SbСl6]– утворює з катіоном малахітового зеленого або
брильянтового зеленого іонний асоціат:

+
(CH 3 )2 N N(CH 3 )2
С + [SbCl6]-
+
(CH 3 )2 N N(CH 3 )2
[ С
] [SbCl6]-
При наявності Стибію в мінералізаті толуоловий шар набуває синього або

голубого забарвлення. Забарвлений толуоловий шар переносять в іншу ділильну
лійку, додають 3 мл 2,5 моль/л розчину сульфатної кислоти і струшують. При
наявності Стибію в мінералізаті толуоловий шар не повинен знебарвлюватись.
Цій реакції заважають іони Талію, які за цих умов дають таке саме
забарвлення.
Реакція з Натрій тіосульфатом.
Під час взаємодії сполук Стибію (III) з Натрій тіосульфатом в кислому

середовищі при нагріванні випадає оранжевий осад Sb2S3:
2Sb3+ + 3Nа2S2О3 + 3Н2О = Sb2S3 + ЗNа2SО4 + 6Н+.
За несприятливих умов перебігу цієї реакції замість осаду Sb2S3 може

утворитись червоний осад стибієвої кіноварі Sb2ОS2:
2Sb3+ + 2Nа2S2О3 + 3Н2О = Sb2ОS2 + 2Nа2SО4 + 6Н+.

При великому надлишку кислоти замість Стибій (III) сульфіду Sb2S3 випадає в
осад сірка (внаслідок розкладання Натрій тіосульфату кислотою):
Nа2S2О3 + 2НС1 = S + SО2 + 2NаСl + Н2О.

При судово-мімічиому дослідженні органів людини дробним методом іони

Стибію в нормі не виявляються в організмі.
СПОЛУКИ МЕРКУРІЮ
організму.
Дослідження деструктатів на наявність Меркурію
Реакція з дитизоном базується на тому, що при взаємодії іонів Меркурію (II)
з дитизоном утворюється однозаміщений дитизонат цього катіона:
SH 2+
С6Н5 N N C + Hg =
N NH С6Н5
S Hg/2 +
С6Н5 N N C +H
N NH С6Н5
У кислому середовищі Меркурій дитизонат має оранжево-жовте забарвлення,
а в лужному або слаболужному – пурпурно-червоне. Ці дитизонати добре
екстрагуються тетрахлорметаном і хлороформом. Для маскування іонів, які
заважають визначенню Меркурію, використовують сульфат гідроксиламіну,
аскорбінову кислоту та деякі інші речовини.
Дослідження деструктатів на наявність Меркурію
Реакція з суспензією Купрум (І) йодиду.

Під час взаємодії іонів Меркурію з суспензією Купрум (І) йодиду
з'являється червоний або оранжево-червоний осад Сu2[HgI4]:
Нg2+ + 4СuІ = Сu2[HgI4] + 2Сu2+.
Цій реакції заважають окисники, які з суспензії Купрум (І) йодиду

виділяють вільний йод, що має жовто-бурий колір:
2 СuІ + О2 + 4Н+ = I2 + 2Сu2+ + 2Н2O.

При судово-хімічному дослідженні органів людини дробним методом іони Меркурію

можуть бути виявлені в організмі як продукт накопичення внаслідок надходження із
навколишнього середовища.

Metalichni Otruti

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Metalichni Otruti

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Тема:

ГРУПА РЕЧОВИН, ЩО ІЗОЛЮЮТЬСЯ З

1. Методи мінералізації біологічного матеріалу

2. Дробний метод та систематичний хід аналізу

3. Окремі представники «металічних отрут»

1. сухого озоления (мінералізації)

1. Метод сухого озоления

4HNO 3 + 5НСНО 2N 2 + 5СО 2 + 7Н2О

Систематичний хід аналізу заснований на

Дробний метод заснований на застосуванні

Маскуванням називається процес

Для маскування використовують ціаніди, фториди,

Наприклад, реакції на Со2+ з роданідом заважають

• оперування малими об’ємами або великими

варіювання рН середовища; так комплекси з

Демаскуванням називають процес звільнення раніше

[Ni(CN)4]2- + 2Ag+ = 2[Ag(CN)4]2- + Ni2+

Цій реакції заважають іони Стронцію, які з родизонатом Натрію теж

Судово-медична оцінка результатів дослідження.

2PbSO4 + 2CH3COONH4 = [Pb (CH3COO)2 * PbSO4] + (NH4)2 SO4.

PbSO4 + 4CH3COONH4 = (NH4)2 [Pb (CH3COO)4] + (NH4)2 SO4.

Утворення оранжево-жовтого осаду хромату Плюмбуму указує на наявність іонів

Pb2+ + S2– -=-PbS

Pb2+ + SО42– -=-PbSО4

Рb2+ + CsCl + 3KI -= Cs [PbI3] + КСl + 2K+.

За наявності іонів Плюмбуму утворюються жовто-зелені голчаті кристали,

Рb2+ + Сu(СН3СОО)2 + 6KNO2 = К2Сu[Pb

Утворення чорних або коричневих кристалів, що мають форму куба, вказує на

Межа виявлення: 0,01 мкг Плюмбуму в пробі.

Реакції утворення оcадів.

Судово-медична оцінка результатів дослідження.

2Мn2+ + 5КІО4 + 3Н2О = 2МnО4- + 5КIO3 + 6Н+.

Мn2+ + 2S2О82- + 2Н2О = Н2MnO4 + 4SО42- + 6Н+ (pH<7,

Реакція з персульфатом амонію.

Мn2+ + S2О82- + 4ОН- = МnО2 + 2SО42- + 2Н2О.

2Мn2+ + 5S2О82- + 8Н2О = 2МnО4- + 10SО42- + 16Н+.

Реакція з персульфатом амонію.

На перебіг реакції персульфату з іонами Мангану впливає рН

2МnО4- + 5S2О82- + 2Н2О = 2Мn2+ + 10SО42- + 5О2 + 4Н+.

При судово-хімічному дослідженні органів людини

Реакція утворення над хромової кислоти.

2СгО42– +2H+ = Сг2О72– + Н2О.

Н2СrO6, Н3СrО8, Н7СrЮ10

Утворені дихромат-іони реагують з дифенілкарбазидом. Спочатку

Сг2О72 +4Cl–+ 6H+ = СгO2Cl2+3 Н2О

Виявлення хромат-іонів при наявності перманганат-іонів.

Виявленню хромат-іонів за допомогою реакції з дифенілкарбазидом

Судово-медична оцінка результатів дослідження.

Даними методами дробного аналізу Хром в нормі в органах людини не

Реакція з хлоридом Натрію.

Ag+ + Cl– = AgCl

Реакція з нітратною кислотою.

[Ag (NH3)2] Cl + HNO3 = AgCl + NH4NO3.

Реакція з йодидом Калію.

Реакція з тіосечовиною і пікратом Калію.

Ag+ + 2S=C(NH2)2 +C6H2(NO2)3OK = [Ag(S=C(NH2)2)2]C6H2(NO2)3O +K+ .

Реакція з хлоридом Ауруму та хлоридом Рубідю

Судово-медична оцінка результатів дослідження.

Даними методами дробного аналізу Аргентум в нормі в

Дослідження мінералізатів на наявність Купруму

Розкладання проводять Меркурій (II) хлоридом

Дослідження мінералізатів на наявність Купруму

Реакція з тетрароданомеркуроатом амонія.