Professional Documents
Culture Documents
354674
354674
Ведучий. Кажуть, що час лікує рани. Хіба це правда? Просто біль відходить
глибоко в серце, освоюється там і нікуди вже від нього не дінешся …
Відзначення річниці Чорнобильської трагедії – не свято. Сама природа зробила
нам застереження: «Люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними!
Пам’ятайте, що доля планети, доля всього людства у ваших руках!»
Лунають дзвони.
Учень. Гріх перед Богом спокутувать будуть
Ті, хто порушив Закони Святі.
Дзвони Чорнобиля стогоном будять,
Щоб не було чорних днів у житті!
Стогін Чорнобиля спогадом-болем
Не затихатиме в наших серцях,
Пам'ять про жертви не згасне ніколи!
Їй пломеніти в прийдешніх віках!
Боже великий, навічно Єдиний,
В пісні-молитві до тебе іду:
Влий Дух Святий, хай біль душу покине
Хай покриє Твоя Воля біду!
Звучить пісня «Господи, помилуй нас».
Ведуча. На Чорнобильській атомній електростанції, розташованій за
130 км на північ від Києва, у ніч на 26 квітня 1986 року сталася найбільша за
наслідками техногенна та екологічна катастрофа в історії людства.
Учень. Відкрита рана нашої землі
«Відомая» на всі її округи.
Ти – чорна пляма у історії її,
Ти – місце, де померли люди.
Чорнобиль…
І бринить у слові цім
І жаль, і відчай
Нашої держави.
Болючий спогад
Про батьків й дідів,
Що полягли
На місці цім кривавім!
Серед «пустелі» ця химера розляглась
Протяжністю у тридцять кілометрів.
Це поле битви, на якім тепер
Життя завмерло у полоні смерті.
Усе понищив він, все зруйнував;
1
І ще, напевнеє, на довгі роки
Залишиться у пам’яті у нас,
Як вічна рана, цей страшний Чорнобиль!