Вечір Пам’яті до річниці аварії на Чорнобильській АЕС.

(На екрані транслюються кадри хроніки, фоном звучить сумна мелодія.)

Голос за кадром:
«Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки осідає.
Годинник життя безупинно іде.
Лиш пам'ять, лиш пам'ять про все пам’ятає.»
(О.Матушек.)

(На сцену виходять ведучі, стають по різні сторони сцени. Слова, які вони
починають читати, відтворюються на екрані.)

В.1. – «В спекотний рік комети, як Сиріус і Марс на повну міць горітимуть,

однакі, великі землі спалить схований пожар, гарячий вітер дрібен дощ,
грабіжники й вояки.
В.2. - Хвіст страшної комети зачепить землю: люди, що втрачають волосся,
шкіру і очі, біжать і божевільному страху із надр Борисфену…»
(Нострадамус).

В.1. - Третій ангел просурмив і впала з неба звізда, що горіла немов

світильник. І впала і на третину рік, і на джерело вод. Ім’я цієї звізди –
Полинь.
В.2. - І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому, що
вони гіркими стали».
В.1. – (Біблія. Новий Завіт. Одкровення святого Іоанна Богослова).

В.2. - До 26 квітня 1986 року – це всього лиш пророцтва, а нині це вже жорстока
книга буття України.

(На екрані, розміщення чорнобиля на карті, або вид зйомки з неба. Мирне місто,
щаслива весна:)

В.1. - Полин-трава. Чорнобіль.

В.2. - Чорнобиль.Стародавнє містечко пригорнулося серед лісів і ланів до
світловодої Прип’яті.
В.1. - Ту мирну, весняну ніч на її берегах люди не забудуть ніколи…

В.1. -
На Чорнобиль летять журавлі,
Про біду ще не знають вони,
Про те лихо, що сталось вночі,
І кричать переможно «курли»…

В.2. -

1
 На Чорнобиль летять журавлі,
Повертають додому вони,
Та нема на даху вже гнізда –
На Чорнобиль ввірвалась біда.

В.2. – Та світ ще нічого не знає.

В.1. - Країна ніжиться в проміннях ранкового сонця: діти біжать до школи,
відкриваються магазини, спортсмени тренуються на майданчиках,
В.2. - Рибалки азартно сидять біля водойм,
В.1. - Весільні пари йдуть до РАГСу, всі готуються до Великодня…

(На словах: «Весільні пари йдуть до ….» Піднімається екран. На сцені

артисти.)
♪ НХС –(номер художньої самодіяльності.)
(Інструментальний або вокальний твір на тему торжества життя,
весни, краю…)

В.2. – І ніякої підозри, що вже все іде не так.

В.1. - А тим часом, вже кілька годин поспіль триває неоголошена атомна війна
проти мирного народу…

В.2. - Перша година, 24 хвилини, 40 секунд. Рік 1986. нічну темряву розірвало
полум’я. мирна щаслива весна перестала існувати.
В.1. - Час ніби розділився на дві частини: «ДО» і «ПІСЛЯ». Ці частини часу вже
давно мають свою назву яку дав їм народ: два кольори Долі червоний та чорний.
В.2. - Які оспівані у відомій пісні …. На слова Андрія Малишка «Два кольори»

♪ НХС.
(Вокальний номер «Два кольори»).

В.1. - Першими до реактора по тривозі прибули пожежники на чолі з

лейтенантом Володимиром Правиком.
В. 2. - 28 чоловік затулили його собою з них 6 загинуло.
В.1. - Пам’ятаймо їх імена мужніх, сміливих хлопців:
- Володимир Правик,
- Микола Ващук,
- Віктор Кібенок,
- Василь Ігнатенко,
- Микола Тищенко,
- Володимир Тищур.
В.2. - Вічна Вам пам'ять!
В.1. – Схилимо голови в мовчанні перед їх безсмертним подвигом.
В.2. - І вшановуємо пам'ять про тих, чиє життя обірвав чорнобильський атом.

2
 (Хвилина мовчання).

В.1. - А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забирала найкращих….

В.2. - Уже кілька днів поспіль іде боротьба людини з мирним атомом за життя,
але на смерть.
В.1. - Все це, як у жахливому сні, адже там на вулиці, зараз, інша реальність.
Мирна країна буяє! У світі - торжествує весна! Люди вийшли на травневі
демонстрації Всесвітнього Дня Праці і Солідарності трудящих всього світу.
В.2. - Та в повітрі зависла нерозгадана тривога…
Тривожні дні придушені муром мовчання…. тягнулися нестерпно довго, для тих,
хто знав про лихо і змушений був мовчати…
В.1. - І з космічною швидкістю і важкістю пролітали для тих, хто зустрівся з бідою
Віч-на-віч!
(Ведучий зачитує рядки з твору Володимира Яворвського:)

В.2. - «Вибухом його викинуло з крісла.

Тріск, гуркіт, скрегіт металу, моторошний свист пари…
Важкі металеві двері впали на Миколу…
Тепла мамина рука ковзнула по чолу…
З руйновища реактора вихопився в нічне небо велетенський рухливий клубок пари,
піднімався вгору і більшав, заступаючи місяць і зорі над станцією, над містом, над
окільними селами, полями, лісом, річечкою.
На розтрощеному вибухом даху плавився гудрон і скапував на землю, як чорні
сльози цього многогрішного століття.»
(Володимир Яворівський).

В.1. -
«Зойкнула Земля чаїним криком:
Сину вбережи і захисти!
Вийшла мати із іконним ликом:
- Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?
Спалахнуло небо, впало крижнем:
- Сину, вбережи і захисти!
Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
- Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
... І уже ні сина, а ні мужа,
Лиш розверсті зоряні поля…
Та пліч-опліч стали Біль і Мужність
Дух і Воля, Небо і Земля!»
(С. Йовенко).

♪ НХС.
(Вокальний номер: про чоловіка, про сина…)

3
В.1. - Чорнобильський буревій вирвав людей з обжитих місць, безжально відірвав
коріння, що єднало з рідною землею.
В.2. - Люди покидали оселі, худобу речі, що вже почали випромінювати радіацію.
Покидали могили предків, брали лише фотографії, як символ пам’яті.

В.1. - Гірко покидати рідні міста. Які ж тоді сонячні дні стояли! Яка ж то була
весна!
В.2. - А дорогами геть від Чорнобиля їхали автобуси, вантажівки, йшли люди.
Тисячі, сотні тисяч людей…
В.1. - Йдучи травнем 1986-го, всі вони розуміли: до колишнього життя вороття вже
не буде.
В.2. - У травні було вивезено близько 90 тисяч жителів, втрачено 48 тисяч гектарів
земельних угідь,
В.1. - Виведено з ладу 14 промислових підприємств, 15 будівельних організацій,
В.2. - втрачено 900 тисяч кв. метрів житла, 10 тисяч 400 приватних будинків.
У життя увійшли такі слова, як: радіація, зона відчуження, ліквідатор, відселення…

В.1. -
«Ця весна, ще цвіте, наче марить:
Безоглядно, безстидно, бездонно…
А повз неї при ввімкнених фарах
Йдуть колони, колони, колони…»
(С.Йовенко).

♪ НХС.
(Вокальний номер: Про рідний дім чи край….)

В.1. - Дві сторони реальності,

В.2. - Дві сторони розмінної монети буття:
В.1. - Всі скарби щасливого, мирного життя розміняв, роздробив, розщепив,
розплавив жорстокий атом.
В.2. - Світ збанкрутів за жахливим курсом:
- щасливе життя на мученицьку смерть..

В.1. - Чорнобиль… Мертва зона…сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в

серці.
В.2. - Заростають травою, кущами, деревами опромінені села. вони порожні і
мертві. - Це болючі спогади минулого з яких ще сочаться рани.
В.1. - Але не для всіх – в сучасному світі, навіть на таких сокровенний речах,
почали розвивати бізнес: туризм, комп’ютерні ігри, просто танцюючи на кістках
трагічного минулого.
В.2. - Кажуть, якщо людина забуває про свої трагедійні уроки долі, ігноруючи
пам'ять про сокровенне історичне минуле, то до неї, обов’язково, знову прийде біда.
В.1. - І вона не забарилася: перебудова, майдан, анексія Криму, війна з Росією, і з
рештою короновірус!!!

4
В.2. - Сьогодні до нас прийшла нова біда – вона, без смаку і запаху теж невидима і
не вловима, але цього разу – охопила всю планету.
В.1. - Всі попередні роки ми пережили чи мало лиха, так, ніби Доля готувала нас до
ще складніших випробувань і протягом стількох віків веде нас і научає.
В.2. - А ми, як навмисно, випробовуємо її на міцність своїми: невіглаством і
байдужістю,
В.1. - Хтось зухвалістю, а хтось зневірою,
В.2. - Хтось ненаситністю, а хтось самопожертвою…

В.1. -
Людство захотіло дорівнятися до Бога..!
Щораз шукає нову зірку Полинову –
У вигляді війни чи, то чуми.
Людино?!!
До якої, з рештою, ти, йдеш мети?
Планета вистоїть - розквітнуть весни знову…
От, тільки, думай – чи на ній, ще будеш ти?!

В.2. -
«Триста літ поволеньки пролине –
Стронцій розпадеться і помре, -
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл приоре.

В.1. -
Час очистить землю незглибиму
Оживуть і луки і сади.
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.

В.2.. -
Вічно буде пам’яттю судити
Тих, хто розп’яли його в огні,
Із ребра, що стронцієм пробите,
Кров його тектиме по Землі…»
(І.Гнатюк)

(Фонограма: Звучать поминальні дзвони).

Мікширується звук. Дзвони звучать фоном.

В.1. - Гудуть екологічні дзвони. Тривогою і болем наповнені їхні звуки, б’ють на
сполох найгіркішими нотами.
В.2. - Вони нагадують: Пам’ятайте! Хай не повториться!

5
В.1. - Хай Земля зацвітає на весні буйним цвітом!
В.2. - Хай пахнуть трави, співають пташки!
В.1. - Хай повертаються журавлі до рідної оселі!
В.2. - Хай кожен прийдешній день наповнює наше життя: миром,
В.1. – Спокоєм
Разом: І щастям!
(Звучить гімн: ♪ «Боже великий єдиний…» або «Чорнобильців» )