Professional Documents
Culture Documents
Kolyms Ki Divchatka
Kolyms Ki Divchatka
КОЛИМСЬКІ ДІВЧАТКА
Поема-реквієм
1949 року поблизу одного з колимських концтаборів за наказом Москви
живцем потоплено в болоті близько трьох тисяч українських дівчаток віком
12—14 років — «чтоб нєкому било рожать бандеровцев».
***
В дротах вітрів полярні ораторії
Звучать не для калини чи верби.
Скупі для ока Колими просторої
Безмежні зачаїлися скарби.
Лишайники з мохами
чемно щупляться,
Смерч комарів читає патерик.
Сюди, неначе спрут,
липучі щупальця
Кремль простягає через материк.
Їм не уділили по набою,
Не давали випити отрут.
Став їх шлях рікою вогняною,
У якій пливе червоний спрут.
Здавалось їм,
що йдуть вони по трупах,
Здавалось їм — нарешті повезло…
Шанкровані, у сифілісних струпах
Несли вони не тільки тундрі зло.
Ти дихаєш сибірно-заурально.
Уся твоя безмеж — колимська твань.
В імперії всім жити — аморально.
Ти звиродніла вже від зловживань.
У гвалтівничому ГУЛазі
Їх загубилися сліди.
Але вони ідуть наразі
З боліт колимських аж сюди!