Директ 2020-2184 Якість води

Translated from English to Ukrainian - www.onlinedoctranslator.
com
23.12.2020 р EN Офіційний журнал Європейського Союзу L 435/1
ДИРЕКТИВА (ЄС) 2020/2184 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 16 грудня 2020 року
про якість води, призначеної для споживання людиною
(переробити)
(Текст стосується ЄЕЗ)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 192(1),
Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,
Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,
Беручи до уваги висновок Європейського економічного та соціального комітету ( 1),
Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (2),
Діючи відповідно до звичайної законодавчої процедури ( 3),
Оскільки:
(1) Директива Ради 98/83/ЄС (4) кілька разів суттєво змінювався (5). Оскільки необхідно внести подальші зміни,
цю Директиву слід переробити в інтересах ясності.
(2) Директива 98/83/ЄС встановлює законодавчу базу для захисту здоров’я людини від несприятливих наслідків будь-якого
забруднення води, призначеної для споживання людиною, шляхом забезпечення її корисності та чистоти. Ця Директива
має переслідувати ту саму мету та має покращити доступ до такої води для всіх у Союзі. З цією метою необхідно
встановити на рівні Союзу мінімальні вимоги, яким має відповідати вода, призначена для цієї мети. Держави-члени
повинні вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб вода, призначена для споживання людиною, була вільною
від будь-яких мікроорганізмів і паразитів, а також від будь-яких речовин, які у певних кількостях або концентраціях
становлять потенційну небезпеку для здоров’я людини, і щоб вона відповідає цим мінімальним вимогам.
(1) ОВ C 367, 10.10.2018, с. 107. (2

) ОВ C 361, 5.10.2018, с. 46.
(3) Позиція Європейського парламенту від 28 березня 2019 року (ще не опублікована в Офіційному журналі) та позиція Ради в першому
читанні від 23 жовтня 2020 року (ще не опублікована в Офіційному журналі). Позиція Європейського парламенту від 15 грудня 2020
року (ще не опублікована в Офіційному журналі).
(4) Директива Ради 98/83/EC від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для споживання людиною (ОВ L 330, 5.12.1998,
стор. 32).
(5) Див. Додаток VI, Частина А.

L 435/2 EN Офіційний журнал Європейського Союзу 23.12.2020 р
(3) Необхідно виключити зі сфери застосування цієї Директиви природні мінеральні води та води, які є
лікарськими засобами, оскільки такі типи води підпадають під дію Директив 2009/54/ЄС (6) та
2001/83/ EC (7) Європейського Парламенту та Ради відповідно. Проте Директива 2009/54/ЄС
стосується як природних мінеральних вод, так і джерельних вод, і лише перша категорія має бути
виключена зі сфери застосування цієї Директиви. Відповідно до третього абзацу статті 9(4)
Директиви 2009/54/ЄС, джерельна вода повинна відповідати цій Директиві, а щодо мікробіологічних
вимог джерельна вода повинна відповідати Директиві 2009/54/ЄС. У випадку, коли вода,
призначена для споживання людиною, розливається в пляшки або контейнери, призначені для
продажу, або використовується у виробництві, приготуванні чи обробці харчових продуктів, така
вода повинна, як правило, продовжувати відповідати цій Директиві до моменту відповідність, а
саме кран, і після цього моменту слід розглядати як їжу, якщо це призначено, 8).
Крім того, оператори ринку харчових продуктів, які мають власне джерело води та використовують його для конкретних цілей
свого бізнесу, повинні мати можливість бути звільненими від дії цієї Директиви за умови дотримання відповідних зобов’язань,
зокрема щодо аналізу небезпеки та принципів критичних контрольних точок та коригувальних дій згідно з відповідним
законодавством Союзу про харчові продукти. Оператори ринку харчових продуктів, які мають власне джерело води та діють як
постачальники води, повинні дотримуватися цієї Директиви так само, як і будь-які інші постачальники води.
(4) Після завершення європейської громадянської ініціативи щодо права на воду («Ініціатива
Right2Water») Комісія розпочала загальносоюзні консультації з громадськістю та провела
оцінку придатності та ефективності регулювання (REFIT) Директиви 98/83. /EC. З цього
дослідження стало очевидно, що деякі положення цієї Директиви потребують оновлення.
Чотири області були визначені як такі, що пропонують простір для вдосконалення, а саме
перелік параметричних значень на основі якості, обмежена залежність від підходу, що
ґрунтується на оцінці ризику, неточність положень щодо інформації для споживачів та
розбіжності між системами затвердження матеріалів, які контактують з вода, призначена для
споживання людиною, і наслідки таких відмінностей для здоров’я людини. В додаток,
Останньою виявленою проблемою є загальна недостатня обізнаність про витоки води, які викликані недостатніми інвестиціями в
технічне обслуговування та оновлення інфраструктури водопостачання, як також зазначено в Спеціальному звіті Європейського
суду аудиторів № 12/2017 від 5 липня 2017 року «Імплементація Директива про питну воду: якість води та доступ до неї
покращилися в Болгарії, Угорщині та Румунії, але потреби в інвестиціях залишаються значними».
(5) У 2017 році Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) провело детальний
перегляд переліку параметрів і параметричних значень, викладених у Директиві 98/83/ЄС, щоб визначити, чи є
потреба адаптувати цей список у світлі науково-технічного прогресу. З огляду на результати цього огляду кишкові
збудники та Легіонелласлід контролювати та додати шість хімічних параметрів або груп параметрів. Для чотирьох
із шести нових параметрів або груп параметрів параметричні значення, які є більш суворими, ніж ті, що
пропонуються ВООЗ, хоча, тим не менш, здійснимі, повинні бути встановлені в світлі інших останніх наукових
думок і принципу застереження. Для одного з нових параметрів слід зменшити кількість репрезентативних
речовин і адаптувати значення. Для хрому значення залишається на розгляді ВООЗ, тому має застосовуватися
перехідний період у 15 років, перш ніж значення стане більш суворим. Крім того, ВООЗ рекомендувала, щоб три
репрезентативні сполуки, що порушують роботу ендокринної системи, могли розглядатися як контрольні
показники для оцінки появи сполук, що порушують роботу ендокринної системи, та ефективності їх лікування,
якщо це необхідно, зі значеннями 0,
(6) Директива 2009/54/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 18 червня 2009 року про використання та збут
природних мінеральних вод (ОВ L 164, 26.6.2009, С. 45).
(7) Директива 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 6 листопада 2001 року про Кодекс Співтовариства щодо лікарських
засобів для використання людиною (ОВ L 311, 28.11.2001, С. 67).
(8) Регламент (ЄС) № 178/2002 Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 року, що встановлює загальні принципи та вимоги харчового
законодавства, засновує Європейський орган з безпеки харчових продуктів і встановлює процедури з питань безпеки харчових продуктів (ОВ L
31, 1.2.2002, стор. 1).
Однак на основі висновку Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA) від 2015 року було вирішено, що
одну з цих трьох сполук, бісфенол А, слід додати до цієї Директиви з параметричним значенням для здоров’я 2,5 мкг/л. .
Крім того, нонілфенол і бета-естрадіол повинні бути додані до контрольного списку, який буде створений Комісією
відповідно до цієї Директиви.
(6) Стосовно свинцю ВООЗ рекомендувала зберегти поточне параметричне значення, але зауважила, що
концентрації повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо. Таким чином, повинна бути
можливість зберегти поточне значення 10 мкг/л протягом 15 років після дати набрання чинності цією
Директивою. Найпізніше до кінця цього перехідного періоду параметричне значення для свинцю має
становити 5 мкг/л. Крім того, оскільки існуючі свинцеві труби в будинках і будівлях є постійною
проблемою, і оскільки держави-члени не завжди мають необхідні повноваження, щоб вимагати заміни цих
труб, значення 5 мкг/л має залишатися бажаним, коли йдеться про зобов’язання, пов’язані
з цим. до внутрішніх систем розподілу. Однак для всіх нових матеріалів, які контактують з
водою, призначеною для споживання людиною,
(7) Щоб усунути зростаюче занепокоєння громадськості щодо впливу нових сполук, таких як сполуки, що
порушують роботу ендокринної системи, фармацевтичних препаратів і мікропластику, на здоров’я
людини через використання води, призначеної для споживання людиною, а також для вирішення
нових сполук, що з’являються в ланцюжку постачання , у цій Директиві слід запровадити механізм
контрольного списку. Механізм контрольного списку дозволить динамічно та гнучко реагувати на
зростаючі занепокоєння. Це також дасть змогу відслідковувати нові знання про важливість цих
нових сполук для здоров’я людини та нові знання про найбільш відповідні підходи та методології
моніторингу. Цей механізм контрольного списку для води, призначеної для споживання людиною, є
частиною відповіді на різні відповідні політики Союзу,
(8) ВООЗ також рекомендувала зробити три параметричних значення менш суворими та п’ять параметрів вилучити зі
списку параметрів і параметричних значень, викладених у Директиві 98/83/EC. Однак не всі ці зміни вважаються
необхідними, оскільки підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, запроваджений Директивою Комісії (ЄС) 2015/1787
(9) дозволяє постачальникам води видалити параметр зі списку параметрів, що підлягають моніторингу за певних
умов. Методи лікування для досягнення цих параметричних значень уже існують.
(9) Параметричні значення, встановлені в цій Директиві, базуються на наявних наукових знаннях і принципі запобіжних заходів і
вибрані для того, щоб вода, призначена для споживання людиною, могла безпечно споживатися протягом усього
життя, таким чином забезпечуючи високий рівень охорона здоров'я.
(10) Необхідно досягти балансу, щоб запобігти як мікробіологічним, так і хімічним ризикам, і з цією метою та у світлі
майбутнього перегляду параметричних значень, встановлення параметричних значень, застосовних до води,
призначеної для споживання людиною, має базуватися на здоров’ї населення міркування та метод оцінки ризику.
(11) Параметри індикатора не мають прямого впливу на здоров'я населення. Однак вони важливі як засіб визначення
того, як функціонують об’єкти виробництва та розподілу води, призначеної для споживання людиною, і оцінки
якості води. Такі параметри можуть допомогти виявити недоліки очищення води та відіграють важливу роль у
підвищенні та підтримці довіри споживачів до якості води. Тому держави-члени повинні забезпечити моніторинг
таких параметрів.
(9) Директива Комісії (ЄС) 2015/1787 від 6 жовтня 2015 року про внесення змін до Додатків II та III до Директиви Ради 98/83/ЄС щодо
якості води, призначеної для споживання людиною (ОВ L 260, 7.10.2015, С. 6).
(12) Якщо це необхідно для захисту здоров’я людини на їхніх територіях, держави-члени повинні встановлювати значення
для додаткових параметрів, не включених до Додатку I, на основі принципу застереження.
(13) Безпечна вода, призначена для споживання людиною, означає не лише відсутність шкідливих мікроорганізмів і
речовин, а й наявність певної кількості природних мінералів і основних елементів, беручи до уваги, що
тривале споживання демінералізованої води або води дуже низький вміст основних елементів, таких як
кальцій і магній, може поставити під загрозу здоров'я людини. Певна кількість таких мінералів також життєво
необхідна для того, щоб вода, призначена для споживання людиною, не була ні агресивною, ні корозійною, а
також для покращення смаку такої води. Мінімальні концентрації таких мінералів у пом’якшеній або
демінералізованій воді можна розглядати відповідно до місцевих умов.
(14) Профілактичне планування безпеки та елементи, що ґрунтуються на оцінці ризику, лише обмежено
розглядалися в Директиві 98/83/ЄС. Перші елементи підходу, що ґрунтується на оцінці ризику, були
запроваджені в 2015 році в Директиві (ЄС) 2015/1787, яка дозволяла державам-членам відступати від своїх
встановлених програм моніторингу за умови проведення достовірної оцінки ризику, яка може базуватися
на Рекомендаціях ВООЗ щодо Якість питної води (Рекомендації ВООЗ). Рекомендації ВООЗ, які
встановлюють так званий підхід «Плану безпеки води», у тому числі для невеликих громад, разом зі
стандартом EN 15975-2 щодо безпеки постачання питної води, є міжнародно визнаними принципами, на
яких передбачається виробництво та розподіл води. для споживання людиною, а також моніторинг та
аналіз параметрів у такій воді.
(15) Забезпечити, щоб елементи підходу, що ґрунтується на оцінці ризику, запровадженого в Директиві (ЄС) 2015/1787, не обмежувалися
аспектами моніторингу, щоб зосередити час і ресурси на відповідних ризиках і на економічно ефективних заходах щодо джерел, а
також уникати аналізу і зусиль, які витрачаються на нерелевантні питання, доцільно запровадити повний підхід до безпеки води,
що ґрунтується на оцінці ризику, охоплюючи весь ланцюг постачання від водозбірного басейну, забору, обробки, зберігання та
розподілу до точки відповідності. Такий підхід має ґрунтуватися на отриманих знаннях та діях, здійснених відповідно до Директиви
2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради (10) і має більш ефективно враховувати вплив зміни клімату на водні ресурси. Цей
підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, має складатися з трьох компонентів. По-перше, визначення небезпек, пов’язаних із зонами
водозбору для точок водозабору («оцінка ризику та управління ризиками зон водозбору для точок водозабору, призначеної для
споживання людиною»), відповідно до Керівництва ВООЗ та Посібника з плану безпеки води. По-друге, можливість для
постачальника води адаптувати моніторинг до основних ризиків і вжити необхідних заходів для управління ризиками, виявленими
в ланцюзі постачання від забору, обробки, зберігання та розподілу води («оцінка ризиків та управління ризиками система
постачання). По-третє, оцінка потенційних ризиків, пов’язаних із внутрішніми системами розподілу, як-отЛегіонеллаабо ведучий
(«оцінка ризиків внутрішніх систем розподілу»), з особливим акцентом на пріоритетних приміщеннях. Ці оцінки слід регулярно
переглядати, серед іншого, у відповідь на загрози, пов’язані з кліматичними екстремальними погодними явищами, відомі зміни
людської діяльності в зоні забору або у відповідь на інциденти, пов’язані з джерелами. Підхід, що ґрунтується на оцінці ризику,
повинен забезпечувати постійний обмін інформацією між компетентними органами та постачальниками води.
(16) Щоб зменшити потенційний адміністративний тягар для постачальників води, які постачають від 10 м 3і 100 м3в середньому
на день або обслуговуючи від 50 до 500 осіб, держави-члени повинні мати можливість звільнити цих постачальників води
від проведення оцінки ризиків системи водопостачання за умови, що здійснюється регулярний моніторинг відповідно до
цієї Директиви. Як виняток, впровадження підходу, заснованого на оцінці ризику, має бути адаптовано до конкретних
обмежень морських суден, які опріснюють воду та перевозять пасажирів. Морські судна під прапором Союзу
дотримуються міжнародної нормативної бази під час плавання в міжнародних водах. Необхідно переконатися, що
пріоритет надається існуючим міжнародним нормам або міжнародно визнаним стандартам, таким як програма санітарії
суден, розроблена Службою охорони здоров’я Сполучених Штатів, які є більш детальними та суворішими та
застосовуються до суден у міжнародних водах.
(10) Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 р., що встановлює основу для дій
Співтовариства у сфері водної політики (ОВ L 327, 22.12.2000, с. 1).
(17) Оцінка ризику та управління ризиками у водозбірних районах для точок водозабору повинні мати комплексний підхід і бути
спрямовані на зниження рівня очищення, необхідного для виробництва води, призначеної для споживання людиною,
наприклад, шляхом зменшення тиску, що спричиняє забруднення, або ризик забруднення водних об'єктів, які
використовуються для забору води, призначеної для споживання людиною. З цією метою держави-члени повинні
охарактеризувати водозбірні зони точок водозабору та визначити небезпеки та небезпечні події, які можуть спричинити
погіршення якості води, наприклад, можливі джерела забруднення, пов’язані з цими водозбірними районами.
У разі необхідності у світлі ідентифікації небезпеки держави-члени повинні контролювати забруднювачі, які вони
визначають як відповідні, такі як нітрати, пестициди чи фармацевтичні препарати, ідентифіковані відповідно до
Директиви 2000/60/ЄС, або через їх природну присутність у зоні забору, наприклад, у випадку миш’яку або через
інформацію від постачальників води, наприклад, щодо раптового підвищення концентрації певного параметра в сирій
воді. Якщо поверхневі води використовуються для води, призначеної для споживання людиною, держави-члени повинні
приділяти особливу увагу під час оцінки ризику мікропластику та сполукам, що порушують роботу ендокринної системи,
таким як нонілфенол і бета-естрадіол, і, якщо необхідно, вимагати від постачальників води також здійснювати моніторинг
і, де необхідно, проводити обробку тих та інших параметрів, включених до контрольного списку, якщо вони вважаються
потенційно небезпечними для здоров’я людини. На основі оцінки ризиків водозбірних районів для точок водозабору слід
вжити заходів управління для запобігання або контролю виявлених ризиків для забезпечення якості води, призначеної
для споживання людиною. Якщо держава-член виявляє через ідентифікацію небезпек і небезпечних подій, що параметр
відсутній у водозбірних зонах для точок забору, наприклад, тому що ця речовина ніколи не зустрічається в підземних або
поверхневих водних об’єктах, держава-член повинна повідомити відповідні постачальники води та повинні мати
можливість дозволити їм зменшити частоту моніторингу цього параметра або видалити цей параметр зі списку
параметрів, що підлягають моніторингу,
(18) Директива 2000/60/ЄС вимагає від держав-членів ідентифікувати водні об’єкти, які використовуються для забору води,
призначеної для споживання людиною, здійснювати їх моніторинг і вживати необхідних заходів для уникнення
погіршення їх якості з метою зниження рівня очищення води, необхідної для виробництва води, придатної для
споживання людиною. Щоб уникнути будь-якого дублювання зобов’язань, держави-члени повинні, здійснюючи
ідентифікацію небезпек і небезпечних подій, використовувати доступні результати моніторингу, репрезентативні для
водозбірних територій, отримані відповідно до статей 7 і 8 Директиви 2000/60/ЄС або іншого відповідного законодавства
Союзу . Тим не менш, у випадках, коли такі дані моніторингу недоступні, моніторинг відповідних параметрів, речовини
або забруднювачі можуть бути використані для того, щоб підтримати характеристику водозбірних територій та оцінити
потенційні ризики. Такий моніторинг слід запроваджувати з урахуванням місцевої ситуації та джерел забруднення.
(19) Параметричні значення, встановлені цією Директивою для цілей оцінки якості води, призначеної для споживання людиною, мають
бути дотримані в точці, в якій вода витікає з кранів, які зазвичай використовуються для води, призначеної для споживання
людиною. . Однак на якість води, призначеної для споживання людиною, можуть впливати внутрішні системи розподілу. ВООЗ
зазначає, що в СоюзіЛегіонелла спричиняє найбільший тягар для здоров’я з усіх патогенів, що передаються через воду. Він
передається через системи теплої води через вдихання, наприклад під час прийняття душу. Тому він чітко пов’язаний із
внутрішніми системами розподілу. Оскільки накладення одностороннього зобов’язання щодо моніторингу всіх приватних і
громадських приміщень на наявність цього збудника призведе до невиправдано високих витрат, оцінка ризику внутрішніх систем
розподілу більше підходить для вирішення цієї проблеми. Крім того, потенційні ризики, пов’язані з продуктами та матеріалами, які
контактують з водою, призначеною для споживання людиною, також слід враховувати в цій оцінці ризику. Таким чином, оцінка
ризиків внутрішніх систем розподілу повинна включати, серед іншого, зосередження на моніторингу пріоритетних приміщень,
визначених державами-членами, таких як лікарні, заклади охорони здоров’я, будинки для престарілих, дитячі заклади, школи,
навчальні заклади, будинки з житлом, ресторани, бари, спортивні та торгові центри, заклади відпочинку, рекреаційні та виставкові
заклади, пенітенціарні заклади та кемпінги, а також оцінка ризиків, що випливають із внутрішніх систем розподілу та супутніх
товарів і матеріали. На основі оцінки ризику держави-члени повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення, серед іншого,
відповідних заходів контролю та управління
мають місце, наприклад, у разі спалахів, відповідно до вказівок ВООЗ, і що міграція

потенційно шкідливих речовин із будівельних виробів не загрожує здоров’ю людини.
(20) Положення Директиви 98/83/ЄС щодо забезпечення якості обробки, обладнання та матеріалів не досягли успіху у
створенні єдиних гігієнічних вимог до продуктів, які контактують з водою, призначеної для споживання людиною.
У результаті діють національні схвалення продукції, вимоги яких відрізняються від однієї країни-члена до іншої.
Це робить виробникам складним і дорогим продавати свою продукцію по всьому Союзу, а також це дорого
коштує державам-членам. Крім того, споживачам і постачальникам води важко дізнатися, чи відповідає продукція
санітарним вимогам. Встановлення гармонізованих мінімальних вимог у цій Директиві для матеріалів, які
контактують з водою, призначеною для споживання людиною, сприятиме досягненню єдиного рівня захисту
здоров’я в усьому Союзі, а також краще функціонування внутрішнього ринку. Крім того, Регламент (ЄС) 2019/1020
Європейського Парламенту та Ради (11) встановлює загальний загальносоюзний механізм ринкового нагляду за
продуктами з метою забезпечення того, що тільки сумісні продукти, які відповідають вимогам, що забезпечують
високий рівень захисту суспільних інтересів, таких як здоров’я та безпека в цілому, здоров’я та безпека на
робочому місці , захисту споживачів, захисту навколишнього середовища та громадської безпеки, доступні на
ринку Союзу. У цьому Регламенті зазначено, що якщо буде прийнято нове гармонізаційне законодавство Союзу,
це законодавство буде визначати, чи Регламент (ЄС) 2019/1020 також застосовуватиметься до цього
законодавства. Для того, щоб забезпечити можливість вжиття належних заходів ринкового нагляду щодо
продуктів, які ще не охоплені Регламентом (ЄС) 2019/1020, але на які вплине ця Директива,
(21) Природа матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, може
впливати на якість такої води через міграцію потенційно шкідливих речовин, посилюючи ріст
мікробів або впливаючи на запах, колір або смак такої води. води. Оцінка Директиви 98/83/EC
виявила, що положення щодо забезпечення якості обробки, обладнання та матеріалів
передбачили занадто багато правової гнучкості, що призвело до різних національних систем
дозволу в Союзі для матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання
людиною. Таким чином, існує потреба встановити більш конкретні мінімальні гігієнічні вимоги
до матеріалів, призначених для використання для відведення, обробки, зберігання або
розповсюдження води, призначеної для споживання людиною, в нових установках або в
існуючих установках у разі ремонтних робіт або реконструкції, щоб гарантувати, що вони не
загрожують здоров'ю людини прямо чи опосередковано, негативно впливають на колір, запах
або смак води, посилюють ріст мікробів у воді або спричиняють вимивання забруднень у воду
на рівнях, які перевищують необхідні з огляду на цільове призначення. З цією метою ця
Директива повинна встановлювати конкретні мінімальні гігієнічні вимоги до матеріалів,
встановлюючи методики тестування та прийняття вихідних речовин, композицій та
компонентів, європейські позитивні списки вихідних речовин, композицій та компонентів,
методи та процедури включення вихідних речовин,
Щоб не перешкоджати інноваціям, Комісія повинна переконатися, що такі процедури є пропорційними та не створюють
надмірного тягаря для суб’єктів господарювання, зокрема малих і середніх підприємств. Наскільки це можливо, такі
процедури мають бути узгоджені з існуючим законодавством Союзу щодо продукції, щоб уникнути подвійного тягаря,
який зобов’язує суб’єктів господарювання проводити різні оцінки відповідності для одного продукту.
(11) Регламент (ЄС) 2019/1020 Європейського Парламенту та Ради від 20 червня 2019 року щодо ринкового нагляду та
відповідності продукції та внесення змін до Директиви 2004/42/ЄС та Регламентів (ЄС) № 765/2008 та (ЄС) № 305 /2011 (ОВ L
169, 25.06.2019, с. 1).
(22) Європейські позитивні списки – це списки вихідних речовин, композицій або складових, залежно від типу матеріалів, а саме
органічних, цементних, металевих, емалевих та керамічних або інших неорганічних матеріалів, дозволених для
використання у виробництві матеріалів, і ці списки повинні містити, де це доречно, умови їх використання та межі міграції.
Для включення вихідної речовини, композиції або компонента до європейських позитивних списків повинна вимагатися
оцінка ризику вихідної речовини, складу або компонента, а також відповідних домішок і передбачуваних реакцій і
продуктів розпаду при призначеному використанні. Оцінка ризику заявником або національним органом має охоплювати
ризики для здоров’я, що виникають внаслідок потенційної міграції за найгірших передбачуваних умов використання та
токсичності. На основі оцінки ризику європейські позитивні списки повинні, якщо необхідно, встановіть специфікації
для вихідної речовини, складу або компонента та обмеження
використання, кількісні обмеження або межі міграції для вихідної речовини, складу або компонента, можливі
домішки та продукти реакції або компоненти з метою забезпечення безпеки кінцевого матеріалу для
використання в продукті, що контактує з водою, призначеної для споживання людиною.
З метою створення перших європейських позитивних списків, національних позитивних списків вихідних речовин,
композицій і компонентів або інших національних положень, методології, які призвели до створення таких національних
списків і положень, а також супутні оцінки ризику для кожного з вихідних речовини, композиції та компоненти повинні
бути доступні для Європейського хімічного агентства, створеного відповідно до Регламенту (ЄС) № 1907/2006
Європейського Парламенту та Ради (12) ("ECHA"). На цій основі ECHA має рекомендувати Комісії складені списки. ECHA
має переглянути та надати висновок щодо речовин, композицій та компонентів у перших європейських позитивних
списках вчасно, щоб Комісія могла переглянути списки через 15 років після їх прийняття.
З метою оновлення європейських позитивних списків ECHA має надати висновки щодо включення або
вилучення речовин, композицій або компонентів.
(23) Для того, щоб сприяти уніфікованому тестуванню продуктів на відповідність вимогам цієї Директиви, Комісія повинна
звернутися до Європейського комітету стандартизації (CEN) з проханням розробити стандарти для уніфікованого
тестування та оцінки продуктів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною. . При створенні та
оновленні європейських позитивних списків Комісія повинна переконатися, що будь-які відповідні акти або
стандартизаційні мандати, які вона ухвалює відповідно до іншого законодавства Союзу, відповідають цій Директиві.
(24) Крім того, не пізніше ніж через дев’ять років після кінцевої дати транспонування цієї Директиви,
функціонування системи, запровадженої цією Директивою, має бути переглянуто, щоб оцінити, чи
захищено здоров’я людини в усьому Союзі та чи функціонування внутрішній ринок щодо продуктів, що
контактують з водою, призначеної для споживання людиною, з використанням дозволених матеріалів
належним чином захищено. Крім того, слід оцінити, чи потрібна будь-яка подальша законодавча
пропозиція з цього питання, беручи до уваги, зокрема, результати оцінювання Регламентів (ЄС) №
1935/2004 (13) та (ЄС) № 305/2011 (14) Європейського Парламенту та Ради.
(25) Продукти, які контактують з водою, призначені для споживання людиною, повинні складатися з матеріалу або комбінації
матеріалів, затверджених відповідно до цієї Директиви. Однак ця Директива стосується лише аспектів здоров’я та
гігієни матеріалів і речовин, що використовуються у продуктах, щодо їхнього впливу на якість води, призначеної для
споживання людиною, а також правил перевірки відповідності та контролю якості кінцевої продукції. Він не стосується
інших вимог, таких як правила щодо того, як виражати характеристики продукції, або правила щодо конструкції
(12) Регламент (ЄС) № 1907/2006 Європейського Парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, авторизації та
обмеження хімічних речовин (REACH), засновуючи Європейське хімічне агентство, вносячи зміни до Директиви 1999/45/ЄС та
про скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 793/93 і Регламенту Комісії (ЄС) № 1488/94, а також Директиви Ради 76/769/ЄЕС і
Директив Комісії 91/155/ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС та 2000/21/EC (ОВ L 396, 30.12.2006, с. 1).
(13) Регламент (ЄС) № 1935/2004 Європейського Парламенту та Ради від 27 жовтня 2004 року про матеріали та вироби, призначені для
контакту з харчовими продуктами, та про скасування Директив 80/590/ЄЕС та 89/109/ЄЕС (ОВ L 338). , 13.11.2004, С. 4).
(14) Регламент (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2011 року, що встановлює гармонізовані умови
для продажу будівельної продукції та скасовує Директиву Ради 89/106/ЄЕС (ОВ L 88, 4.4.2011, с. 5).
безпеки, яка може регулюватися гармонізаційним законодавством Союзу, таким як Регламент (ЄС) № 305/2011
або Регламент (ЄС) 2016/426 Європейського Парламенту та Ради ( 15). Співіснування аспектів ризику для здоров’я
та гігієни, гармонізованих згідно з цією Директивою, та аспектів безпеки чи інших ризиків, які розглядаються
відповідно до гармонізованого законодавства Союзу, не створюватиме жодних конфліктів за умови, що ризики,
що охоплюються відповідно, не збігаються. Потенційний конфлікт між Регламентом (ЄС) № 305/2011 і цією
Директивою існує, враховуючи, що запобігання викиду небезпечних речовин у питну воду або речовин, які
іншим чином негативно впливають на питну воду, перераховано в Додатку I до Регламенту (ЄС). ) № 305/2011 як
одну з основних вимог до будівельних робіт. Однак це дублювання не відбудеться, якщо згідно з Регламентом
(ЄС) № 305/2011 не буде видано мандат на стандартизацію щодо аспектів здоров’я та гігієни продуктів, які
контактують з водою, призначеною для споживання людиною.
(26) Необхідно забезпечити ефективне прийняття рішень, координацію та управління на рівні Союзу технічними,
наукові та адміністративні аспекти цієї Директиви, що стосуються матеріалів, які контактують з водою,
призначеною для споживання людиною. ECHA має виконувати завдання, визначені цією Директивою
щодо оцінки речовин і композицій для матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання
людиною. Отже, Комітет з оцінки ризиків ECHA, створений відповідно до пункту (c) статті 76 (1)
Регламенту (ЄС) № 1907/2006, повинен сприяти виконанню певних завдань, покладених на ECHA цією
Директивою, шляхом надання висновків.
(27) Хімікати для обробки та фільтруючі засоби можна використовувати для обробки сирої води, щоб забезпечити воду, придатну для
споживання людиною. Однак хімікати для обробки та фільтруючі матеріали можуть становити загрозу для безпеки води,
призначеної для споживання людиною. Таким чином, процедури очищення та дезінфекції води, призначеної для споживання
людиною, повинні забезпечувати використання ефективних, безпечних і належним чином керованих хімічних речовин для обробки
та фільтрувальних матеріалів, щоб уникнути негативного впливу на здоров’я споживача. Тому хімічні речовини для обробки та
фільтруючі матеріали необхідно оцінювати з огляду на їхні характеристики, гігієнічні вимоги та чистоту, і їх не слід
використовувати більше, ніж це необхідно, щоб уникнути ризиків для здоров’я людини. Хімікати для обробки та фільтруючі
матеріали не повинні сприяти росту мікробів, за винятком випадків, коли це передбачено,
Держави-члени повинні гарантувати гарантію якості хімікатів для обробки та фільтруючих матеріалів без шкоди для Регламенту (ЄС)
№ 528/2012 Європейського Парламенту та Ради (16) і використовуючи наявні європейські стандарти, якщо вони є. Важливо
переконатися, що кожен продукт, а також контейнери з хімічними реагентами та фільтруючими матеріалами, які контактують з
водою, призначеною для споживання людиною, мають чітке та незмивне маркування під час розміщення на ринку, інформуючи
споживачів, постачальників води, установників, органи влади та регулятори, що виріб придатний для використання в контакті з
водою, призначеною для споживання людиною. Крім того, відповідно до Регламенту (ЄС) № 528/2012, державам-членам
дозволено обмежувати або забороняти використання біоцидних продуктів у постачанні питної води населенню, в тому числі в
індивідуальних водопостачаннях.
(28) З метою мінімізації потенційної присутності свинцю у воді, призначеній для споживання людиною, компоненти,
виготовлені зі свинцю в побутових системах розподілу, можуть бути замінені, зокрема, у разі ремонту або
реконструкції існуючих установок. Ці компоненти повинні бути замінені матеріалами, які відповідають
мінімальним вимогам до матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною, як
встановлено цією Директивою. Щоб прискорити цей процес, держави-члени повинні розглянути та, де це доцільно,
вжити заходів щодо заміни компонентів, виготовлених із свинцю, в існуючих внутрішніх системах розподілу, якщо
це економічно та технічно можливо.
(15) Регламент (ЄС) 2016/426 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2016 року щодо приладів, що працюють на газоподібному паливі, та
скасовує Директиву 2009/142/ЄС (ОВ L 81, 31.3.2016, С. 99).
(16) Регламент (ЄС) № 528/2012 Європейського Парламенту та Ради від 22 травня 2012 року щодо надання на ринку
та використання біоцидних продуктів (ОВ L 167, 27.6.2012, с. 1).
(29) Кожна держава-член повинна забезпечити створення програм моніторингу для перевірки відповідності води, призначеної
для споживання людиною, вимогам цієї Директиви. Більшість моніторингу, який буде здійснюватися для цілей цієї
Директиви, здійснюватимуть постачальники води. Постачальникам води слід надати певну гнучкість щодо параметрів,
які вони контролюють для цілей оцінки ризику та управління ризиками системи водопостачання. Якщо параметр не
виявлено, постачальники води повинні мати можливість зменшити частоту моніторингу або взагалі припинити
моніторинг цього параметра. Оцінку ризику та управління ризиками системи постачання слід проводити для більшості
параметрів. Однак основні параметри слід завжди контролювати з визначеною мінімальною частотою. Ця Директива в
основному встановлює положення щодо частоти моніторингу для цілей перевірки відповідності, лише з обмеженими
положеннями щодо моніторингу для операційних цілей. Для забезпечення правильного функціонування системи
очищення води може знадобитися додатковий моніторинг для експлуатаційних цілей. Такий додатковий моніторинг має
здійснюватися на розсуд постачальників води. У цьому відношенні постачальники води можуть звернутися до
Керівництва ВООЗ та Посібника з плану безпеки води.
(30) Підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, повинен застосовуватися всіма постачальниками води, включаючи невеликі
постачальники води, оскільки оцінка Директиви 98/83/ЄС показала недоліки в її виконанні цими постачальниками, які
іноді були пов’язані з витратами на виконання непотрібних моніторинг операцій. При застосуванні підходу, що
ґрунтується на оцінці ризику, слід враховувати питання безпеки.
(31) У разі невідповідності вимогам, встановленим цією Директивою, відповідна держава-член

повинна негайно дослідити причину та забезпечити якнайшвидше вжиття необхідних заходів
для відновлення якості води, що подається. У випадках, коли водопостачання становить
потенційну небезпеку для здоров'я людини, подачу такої води слід заборонити або обмежити
її використання. Крім того, у разі невідповідності мінімальним вимогам до значень, пов’язаних
з мікробіологічними та хімічними параметрами, держави-члени повинні розглядати
невиконання як потенційну небезпеку для здоров’я людини, за винятком випадків, коли
невідповідність вважається тривіальною. У випадках, коли необхідні заходи для відновлення
якості води, призначеної для споживання людиною,
(32) Державам-членам слід дозволити, за певних умов і належним чином обґрунтованих обставин, продовжувати
надавати відступи від цієї Директиви, і в зв’язку з цим необхідно встановити належну основу для таких відступів,
за умови, що вони не становлять потенційної небезпека для здоров'я людини та за умови, що постачання води,
призначеної для споживання людиною, у відповідній зоні не може бути забезпечене будь-яким іншим розумним
способом. Ці відступи повинні бути обмежені окремими випадками. Відступи, надані державами-членами
відповідно до Директиви 98/83/ЄС і все ще діючі на кінцеву дату транспонування цієї Директиви, повинні
продовжувати застосовуватися до кінця відступу та поновлюватися згідно з цією Директивою, лише якщо ще не
надано другий відступ. .
(33) Комісія у своєму повідомленні від 19 березня 2014 року щодо Європейської громадянської ініціативи «Вода та санітарія є правом
людини! Вода є суспільним благом, а не товаром!», закликав країни-члени забезпечити доступ до мінімального водопостачання для
всіх громадян відповідно до рекомендацій ВООЗ. Він також зобов’язався продовжувати «покращувати доступ до безпечної питної
води […] для всього населення за допомогою екологічної політики». Це відповідає ЦСР 6 і пов’язаній з нею меті «забезпечити
загальний і справедливий доступ до безпечної та недорогої питної води для всіх». Щоб розглянути аспекти доступу до води,
пов’язані з якістю та доступністю, і як частину відповіді на ініціативу Right2Water, і щоб зробити внесок у реалізацію принципу 20
Європейського стовпа соціальних прав, який стверджує, що «кожен має право на доступ до основних послуг належної якості,
включаючи воду», держави-члени повинні вирішувати питання доступу до води на національному рівні, в той час як користуючись
певним розсудом щодо точного типу заходів, які мають бути впроваджені. Це має бути зроблено за допомогою дій, спрямованих на
покращення доступу до води, призначеної для споживання людиною, для всіх, зокрема шляхом встановлення зовнішнього та
внутрішнього обладнання в громадських місцях, де це технічно можливо, а також за допомогою дій, спрямованих на сприяння
використанню водопровідної води для наприклад, заохочуючи безкоштовне надання води, призначеної для споживання людиною,
в державних адміністраціях і громадських будівлях або, безкоштовно або за низьку плату, для клієнтів у ресторанах,
(34) Союз та держави-члени взяли на себе зобов’язання, у межах своєї відповідної компетенції,
досягти Цілей розвитку, визнаючи головну відповідальність держав-членів у подальших діях
та огляді на національному, регіональному та глобальному рівнях прогресу на шляху до ті цілі.
Деякі з ЦСР і право на воду не підпадають під політику Союзу щодо навколишнього
середовища чи соціальну політику Союзу, яка є обмеженою та доповнює за своєю природою.
Пам’ятаючи про межі компетенції Союзу, все ж доцільно забезпечити, щоб постійне виконання
державами-членами права на воду відповідало цій Директиві, дотримуючись при цьому
принципу субсидіарності. У зв’язку з цим держави-члени зараз докладають значних зусиль для
покращення доступу до води, призначеної для споживання людиною. В додаток,
Використання транскордонних водотоків і міжнародних озер, сторонами якого також є багато держав-членів, спрямоване
на захист здоров’я людей шляхом кращого управління водними ресурсами та зменшення захворювань, пов’язаних з
водою. Держави-члени могли б використовувати керівні документи, розроблені в рамках цього Протоколу, щоб оцінити
передумови політики та базову ситуацію щодо доступу до води та визначити дії, необхідні для покращення
справедливого доступу для всіх до води, призначеної для споживання людиною.
(35) Європейський парламент у своїй резолюції від 8 вересня 2015 року щодо подальших дій у рамках європейської громадянської
ініціативи Right2Water (17), закликав держави-члени приділяти особливу увагу потребам уразливих груп суспільства. Специфічне
становище культур меншин, таких як роми та мандрівники, незалежно від того, ведуть вони сидячий спосіб життя чи ні, і, зокрема,
відсутність у них доступу до води, призначеної для споживання людиною, також було визнано в повідомленні Комісії від 2 квітня
2014 року «Звіт про виконання Рамкової програми ЄС для національних стратегій інтеграції ромів» та Рекомендації Ради від 9
грудня 2013 р. щодо ефективних заходів щодо інтеграції ромів у державах-членах. У світлі цього загального контексту доцільно,
щоб держави-члени приділяли особливу увагу вразливим і маргіналізованим групам, вживаючи необхідних заходів для
покращення доступу цих груп до води, призначеної для споживання людиною. Без шкоди праву держав-членів визначати ці групи,
було б важливо, щоб такі групи включали біженців, кочові спільноти, безпритульних людей і культури меншин, такі як роми та
мандрівники, незалежно від того, чи вони ведуть осілий спосіб життя. Такі заходи для покращення доступу, що залишаються на
розсуд держав-членів, можуть, наприклад, включати надання альтернативних систем постачання, таких як індивідуальні очисні
пристрої, забезпечення водою за допомогою використання цистерн, таких як вантажівки та цистерни, та забезпечення необхідного
інфраструктура для таборів.
(36) Для того, щоб зробити споживачів більш обізнаними про наслідки споживання води, вони повинні отримувати інформацію
у легкодоступний спосіб, наприклад, у своїх рахунках-фактурах або за допомогою інтелектуального додатку, про обсяг,
спожитий за рік, зміни у споживанні, порівняння із середнім споживанням домогосподарства, якщо така інформація
доступна постачальнику води, а також щодо ціни за літр води, призначеної для споживання людиною, що дозволяє
порівняти з ціною бутильованої води.
(37) 7-ма Програма дій з охорони навколишнього середовища до 2020 року «Добре жити в межах нашої планети» ( 18), вимагає, щоб
громадськість мала доступ до чіткої екологічної інформації на національному рівні. Директива 98/83/EC передбачала лише
пасивний доступ до інформації, тобто держави-члени мали лише забезпечити доступність інформації. Таким чином, ці положення
слід замінити, щоб гарантувати, що споживачі мають доступ до актуальної інформації в режимі он-лайн, зручним для користувача
та індивідуальним способом. Споживачі також повинні мати можливість вимагати доступу до цієї інформації іншими способами за
наявності обґрунтованого запиту.
(38) Оновлена інформація, яка має бути надана згідно з цією Директивою, повинна включати результати програм моніторингу,
інформацію про типи обробки та дезінфекції води, що застосовуються, інформацію про перевищення параметричних
значень, важливих для здоров’я людини, відповідну інформацію щодо оцінки ризику та управління ризиками системи
водопостачання, поради щодо того, як зменшити споживання води та уникнути ризиків для здоров’я через застій води,
а також додаткову інформацію, яка може бути корисною для громадськості, наприклад інформація про такі показники,
як залізо, твердість і мінерали, які часто впливати на сприйняття споживачами водопровідної води. Крім того, як
відповідь на інтерес споживачів до питань води, споживачам слід надати доступ, за запитом, до наявних історичних
даних про результати моніторингу та перевищення.
(17) ОВ C 316, 22.09.2017, с. 99.

(18) Рішення № 1386/2013/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 листопада 2013 року щодо Загальної програми дій
Союзу з навколишнього середовища до 2020 року «Жити добре в межах нашої планети» (ОВ L 354, 28.12.2013, с. 171).
(39) Стосовно постачальників води, які постачають принаймні 10 000 м 3на добу або обслуговує не менше 50 000 осіб, доп
інформація про, серед іншого, ефективність роботи, рівень витоку, структуру власності та тарифну структуру також має
бути доступною для споживачів в режимі онлайн.
(40) Мета кращого знання споживачами відповідної інформації та покращення прозорості має полягати у підвищенні довіри
громадян до води, що їм подається, а також до послуг водопостачання, і має призвести до збільшення використання
водопровідної води як питної води, що може сприяти зменшенню використання пластику, сміття та викидів
парникових газів, а також позитивно вплинути на пом’якшення зміни клімату та навколишнє середовище в цілому.
(41) З удосконаленням методів моніторингу рівень витоків стає все більш очевидним. Щоб підвищити ефективність водної інфраструктури,
включаючи уникнення надмірної експлуатації дефіцитних ресурсів води, призначеної для споживання людиною, усі держави-члени
повинні оцінювати рівні витоків води та зменшувати їх, якщо вони перевищують певний поріг.
(42) Директива 2003/4/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( 19) спрямована на гарантування права доступу до
екологічної інформації в державах-членах відповідно до Орхуської конвенції 1998 року про доступ до інформації,
участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля ( 20)
(«Оргуська конвенція»). Орхуська конвенція містить широкі зобов'язання, пов'язані як з наданням екологічної
інформації на запит, так і з активним розповсюдженням такої інформації. Директива 2007/2/ЄС Європейського
Парламенту та Ради (21) також широкого масштабу, охоплюючи обмін просторовою інформацією, включаючи
набори даних на різні екологічні теми. Важливо, щоб положення цієї Директиви, що стосуються доступу до
інформації та механізмів обміну даними, доповнювали ці Директиви, а не створювали окремий правовий режим.
Таким чином, положення цієї Директиви щодо інформації для громадськості та інформації щодо моніторингу
імплементації не повинні завдавати шкоди Директивам 2003/4/ЄС та 2007/2/ЄС.
(43) Директива 98/83/ЄС не встановлює зобов’язань щодо звітності для малих постачальників води. Щоб виправити це та
задовольнити потребу в інформації про імплементацію та відповідність, у цій Директиві має бути введено нову
систему, відповідно до якої держави-члени зобов’язані встановлювати, оновлювати та надавати доступ до Комісії та
Європейського агентства з навколишнього середовища ( «ЄЕЗ») набори даних, що містять лише відповідні дані, такі як
перевищення параметричних значень та інциденти певного значення. Це має гарантувати, що адміністративне
навантаження на всі суб’єкти залишається якомога меншим. Щоб забезпечити наявність належної інфраструктури для
публічного доступу, звітності та обміну даними між державними органами, держави-члени повинні базувати
специфікації даних на Директиві 2007/2/ЄС та її імплементаційних актах.
(44) Дані, надані державами-членами, необхідні не тільки для цілей перевірки відповідності, але також необхідні для
того, щоб Комісія могла здійснювати моніторинг та оцінку цієї Директиви щодо цілей, які вона переслідує, щоб
інформувати про будь-які майбутні оцінки цього Директива відповідно до пункту 22 Міжвідомчої угоди від 13
квітня 2016 року про вдосконалення законотворчості ( 22). У цьому контексті існує потреба у відповідних даних, які
дозволять краще оцінити ефективність, дієвість, актуальність та додану цінність для Союзу цієї Директиви, отже,
необхідність забезпечити наявність відповідних механізмів звітності, які також можуть служити індикаторами
для майбутніх оцінок цієї Директиви.
(45) Відповідно до пункту 22 Міжінституційної угоди про кращу законотворчість, Комісія повинна провести оцінку цієї
Директиви протягом певного періоду часу з дати, встановленої для її транспонування. Ця оцінка повинна
ґрунтуватися на отриманому досвіді та даних, зібраних під час впровадження цієї Директиви, на будь-яких
доступних рекомендаціях ВООЗ, а також на відповідних наукових, аналітичних та епідеміологічних даних.
(19) Директива 2003/4/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2003 року про доступ громадськості до
екологічної інформації та про скасування Директиви Ради 90/313/ЄЕС (ОВ L 41, 14.2.2003, С. 26).
(20) ОВ L 124, 17.5.2005, с. 4.
(21) Директива 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 14 березня 2007 року про створення інфраструктури просторової
інформації в Європейському Співтоваристві (INSPIRE) (ОВ L 108, 25.4.2007, С. 1).
(22) ОВ L 123, 12.05.2016, с. 1.
(46) Ця Директива поважає основні права та дотримується принципів, визнаних Хартією основних прав Європейського
Союзу. Зокрема, ця Директива спрямована на просування принципів, що стосуються охорони здоров’я, доступу до
послуг загального економічного інтересу, захисту навколишнього середовища та захисту споживачів.
(47) Ефективність цієї Директиви та її мета захисту здоров’я людини в контексті екологічної політики
Союзу вимагають, щоб фізичні чи юридичні особи, або, у відповідних випадках, їх належним
чином створені організації, могли покладатися на неї в судовому розгляді та щоб національні
суди можуть брати до уваги цю Директиву як елемент законодавства Союзу, щоб, зокрема,
переглядати рішення національного органу, якщо це доречно. Крім того, згідно з усталеною
прецедентною практикою Суду ЄС, згідно з принципом щирої співпраці, викладеним у статті
4(3) Договору про Європейський Союз (TEU), саме суди держав-членів мають забезпечити
судові захист прав особи відповідно до права Союзу. Крім того,
Це особливо стосується Директиви, метою якої є захист здоров’я людини від несприятливого впливу будь-якого
забруднення води, призначеної для споживання людиною. Крім того, відповідно до Орхуської конвенції, зацікавлені
представники громадськості повинні мати доступ до правосуддя, щоб сприяти захисту права жити в середовищі, яке
є достатнім для особистого здоров’я та благополуччя. Згідно з Рішенням Ради (ЄС) 2018/881 ( 23), Комісії було
запропоновано провести дослідження до 30 вересня 2019 року та, якщо це буде доречно в світлі дослідження, подати до
30 вересня 2020 року пропозицію щодо внесення змін до Регламенту (ЄС) № 1367/2006 Європейського Парламенту та
Європейського Союзу. рада (24), щоб розглянути висновки Комітету з дотримання Оргуської конвенції у справі
ACCC/C/2008/32. Комісія подала дослідження до зазначеного терміну та заявила у своєму Повідомленні від 11 грудня 2019
року про Європейську зелену угоду, що вона «розгляне перегляд Орхуського регламенту для покращення доступу до
адміністративного та судового розгляду на рівні ЄС для громадян та НУО, які мають стурбованість щодо законності
рішень, що впливають на навколишнє середовище». Важливо, щоб Комісія також вжила заходів для покращення доступу
громадян і НУО до правосуддя в національних судах у всіх державах-членах.
(48) З метою адаптації цієї Директиви до науково-технічного прогресу Комісії слід делегувати повноваження ухвалювати акти
згідно зі статтею 290 ДФЄС щодо встановлення порогу для витоків, визначення процедури оцінки відповідності для
продуктів у контакті з водою, призначеною для споживання людиною, встановлення процедури подання заявок до ECHA
щодо включення або вилучення з європейських позитивних списків вихідних речовин, композицій або компонентів,
встановлення маркування продуктів, що контактують з водою, прийняття методології вимірювання мікропластику,
внесення змін до Додаток III та зміна параметричного значення для бісфенолу А в
Частина B Додатку I. Особливо важливо, щоб Комісія провела відповідні консультації під час своєї
підготовчої роботи, у тому числі на рівні експертів, і щоб ці консультації проводилися відповідно
до принципів, викладених у Міжвідомчій угоді про покращення законотворчості . Зокрема, щоб
забезпечити рівну участь у підготовці делегованих актів, Європейський Парламент і Рада
отримують усі документи одночасно з експертами держав-членів, а їхні експерти систематично
мають доступ до засідань експертних груп Комісії, які займаються підготовкою делеговані акти.
Крім того, повноваження, викладені в Примітці 10 частини С Додатку I до Директиви 98/83/ЄС,
встановлювати частоту моніторингу та методи моніторингу для радіоактивних речовин, 25) і тому
має бути видалено. Повноваження, викладені у другому абзаці частини A Додатку III до Директиви
98/83/ЄС щодо внесення змін до Директиви, більше не є необхідними та мають бути вилучені.
(23) Рішення Ради (ЄС) 2018/881 від 18 червня 2018 року з проханням до Комісії подати дослідження про варіанти Союзу для
розгляду висновків Комітету з дотримання Орхуської конвенції у справі ACCC/C/2008/32 та, якщо доречно, з огляду на
результати дослідження, пропозиція щодо Регламенту Європейського Парламенту та Ради про внесення змін до Регламенту
(ЄС) № 1367/2006 (ОВ L 155, 19.6.2018, С. 6).
(24) Регламент (ЄС) № 1367/2006 Європейського Парламенту та Ради від 6 вересня 2006 року про застосування положень
Орхуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя
з питань, що стосуються довкілля, Громадські установи та органи (ОВ L 264, 25.9.2006, с. 13).
(25) Директива Ради 2013/51/Євратом від 22 жовтня 2013 року, що встановлює вимоги щодо захисту здоров’я населення щодо
радіоактивних речовин у воді, призначеній для споживання людиною (ОВ L 296, 7.11.2013, с. 12).
(49) З метою забезпечення однакових умов імплементації цієї Директиви Комісії слід надати
імплементаційні повноваження для прийняття методологій тестування та прийняття вихідних
речовин, композицій та компонентів, європейських позитивних списків вихідних речовин,
композицій та компонентів, а також процедур і методів тестування та прийняття кінцевих
матеріалів, виготовлених із цих вихідних речовин, композицій та компонентів.
Імплементаційні повноваження також мають бути надані Комісії щодо прийняття формату та
способів представлення інформації, яка повинна надаватись державами-членами та
збиратися ЄЕП щодо імплементації цієї Директиви, а також для встановлення та оновлення
список спостереження.26).
(50) Без шкоди Директиві 2008/99/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( 27), держави-члени повинні встановити правила
щодо санкцій, які застосовуються до порушень національних положень, прийнятих відповідно до цієї
Директиви, і повинні вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення їх виконання. Покарання мають бути
ефективними, пропорційними та переконливими.
(51) Для того, щоб постачальники води мали повний набір даних, коли вони починають проводити оцінку ризику та
управління ризиками системи водопостачання, слід запровадити перехідний період у три роки для нових параметрів.
Це дозволить державам-членам проводити ідентифікацію небезпек і небезпечних подій протягом перших трьох років після
кінцевої дати транспонування цієї Директиви та надавати дані постачальникам води щодо нових параметрів, таким чином
уникаючи будь-якого непотрібного моніторингу з боку постачальників води якщо виявлено, що параметр не потребує моніторингу
після першої ідентифікації небезпек і небезпечних подій. Протягом цих перших трьох років постачальники води повинні,
незважаючи на це, провести оцінку ризиків системи водопостачання або використовувати існуючі оцінки ризиків, які вже були
проведені відповідно до Директиви (ЄС) 2015/1787, для тих параметрів, які були частиною Додатку I до Директиви 98/ 83/EC,
враховуючи, що дані вже будуть доступні для цих параметрів, коли ця Директива набуде чинності.
(52) Директива 2013/51/Євратом встановлює спеціальні заходи щодо моніторингу радіоактивних речовин у воді
призначені для споживання людиною. Таким чином, ця Директива не повинна встановлювати параметричні значення радіоактивності.
(53) Оскільки цілі цієї Директиви, а саме захист здоров’я людини та покращення доступу до води, призначеної для
споживання людиною, не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами, а можуть, скоріше, через
масштаб і наслідки дії бути кращого досягнення на рівні Союзу, Союз може прийняти заходи відповідно до
принципу субсидіарності, викладеного в статті 5 ДЄС. Відповідно до принципу пропорційності, викладеного у цій
статті, ця Директива не виходить за межі того, що необхідно для досягнення цих цілей.
(54) Зобов’язання транспонувати цю Директиву в національне законодавство має обмежуватися тими положеннями, які
представляють суттєві зміни порівняно з попередніми Директивами. Зобов’язання щодо транспонування положень, які
не змінилися, виникає згідно з попередніми Директивами.
(55) Ця Директива не повинна завдавати шкоди зобов’язанням держав-членів щодо часових обмежень для транспозиції
в національне законодавство Директив, викладених у Частині B Додатку VI,
(26) Регламент (ЄС) № 182/2011 Європейського Парламенту та Ради від 16 лютого 2011 року, що встановлює правила та загальні принципи
щодо механізмів контролю державами-членами за виконанням Комісією повноважень (ОВ L 55, 28.2.2011). , стор. 13).
(27) Директива 2008/99/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 19 листопада 2008 року про захист навколишнього середовища
за допомогою кримінального права (ОВ L 328, 6.12.2008, С. 28).
УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Цілі
1. Ця Директива стосується якості води, призначеної для споживання людиною, для всіх у Союзі.
2. Цілі цієї Директиви полягають у захисті здоров’я людини від несприятливих наслідків будь-якого забруднення води, призначеної для
споживання людиною, шляхом забезпечення її корисності та чистоти, а також у покращенні доступу до води, призначеної для
споживання людиною.
Стаття 2
визначення
Для цілей цієї Директиви застосовуються такі визначення:
(1) «вода, призначена для споживання людиною» означає:
(a) уся вода, у своєму початковому стані чи після обробки, призначена для пиття, приготування їжі, приготування їжі чи інших
побутових цілей як у громадських, так і в приватних приміщеннях, незалежно від її походження та від того, чи подається
вона з розподільної мережі, що постачається з танкер або розливати в пляшки чи контейнери, в тому числі джерельну воду;
(b) всю воду, яка використовується в будь-якому харчовому бізнесі для виробництва, переробки, збереження або продажу продуктів або
речовин, призначених для споживання людиною;
(2) «побутова розподільна система» означає трубопровід, арматуру та прилади, які встановлені між кранами, які зазвичай
використовуються для води, призначеної для споживання людиною, як у громадських, так і в приватних приміщеннях
та розподільчій мережі, але лише якщо вони не є відповідальністю постачальника води, як постачальника води, згідно
з відповідним національним законодавством;
(3) «постачальник води» означає організацію, що постачає воду, призначену для споживання людиною;
(4) «пріоритетні приміщення» означає великі непобутові приміщення з багатьма користувачами, які потенційно піддаються ризикам, пов’язаним з водою,
зокрема великі приміщення для громадського користування, визначені державами-членами;
(5) «харчовий бізнес» означає харчовий бізнес, як визначено в пункті (2) статті 3 Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(6) «оператор ринку харчових продуктів» означає оператор підприємства харчових продуктів, як визначено в пункті (3) статті 3
Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(7) «небезпека» означає біологічний, хімічний, фізичний або радіологічний агент у воді або інший аспект стану
води, який може завдати шкоди здоров’ю людини;
(8) «небезпечна подія» означає подію, яка створює небезпеку або не усуває її з системи
водопостачання, призначеної для споживання людиною;
(9) «ризик» означає поєднання ймовірності небезпечної події та тяжкості наслідків, якщо небезпека та небезпечна
подія відбуваються в системі водопостачання, призначеної для споживання людиною;
(10) «вихідна речовина» означає речовину, яка була навмисно додана під час виробництва органічних матеріалів
або домішок для цементних матеріалів;
(11) «композиція» означає хімічний склад металу, емалі, кераміки або іншого неорганічного матеріалу.
Стаття 3
Винятки
1. Ця Директива не застосовується до:
(a) природні мінеральні води, визнані такими відповідальним органом, як зазначено в Директиві 2009/54/ЄС; або
(b) води, які є лікарськими засобами у значенні Директиви 2001/83/ЄС.
2. Морські судна, які здійснюють опріснення води, перевозять пасажирів і діють як постачальники води, підпадають лише під
дію статей 1-6 та статей 9, 10, 13 і 14 цієї Директиви та її відповідних Додатків.
3. Держави-члени можуть виключити з цієї Директиви:
(a) вода, призначена виключно для тих цілей, щодо яких компетентні органи переконані, що якість води
не впливає, прямо чи опосередковано, на здоров’я відповідних споживачів;
(b) вода, призначена для споживання людиною, з індивідуального джерела, що забезпечує менш ніж 10 м 3в середньому на день або
обслуговує менше ніж 50 осіб, якщо вода не подається в рамках комерційної чи громадської діяльності.
4. Держави-члени, які вдаються до винятків, передбачених у пункті (b) параграфа 3, повинні забезпечити, щоб відповідне
населення було поінформоване про таке звернення до винятків та про будь-які дії, які можуть бути вжиті для захисту здоров’я
людини від несприятливих наслідків, спричинених від будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною. Крім
того, якщо є очевидна потенційна небезпека для здоров’я людини, що виникає через якість такої води, відповідне населення має
негайно отримати відповідну консультацію.
5. Держави-члени можуть звільнити операторів ринку харчових продуктів від цієї Директиви щодо води, яка використовується для
конкретних цілей харчового бізнесу, якщо компетентні національні органи переконані, що якість такої води не може вплинути на
безпеку харчових продуктів у готовому вигляді. і за умови, що водопостачання харчового підприємства відповідає відповідним
зобов’язанням, зокрема згідно з процедурами щодо аналізу небезпеки та принципів критичних контрольних точок, а також заходів щодо
усунення відповідного законодавства Союзу щодо харчових продуктів.
Держави-члени забезпечують, щоб виробники води, призначеної для споживання людиною, яка розливається в пляшки
або контейнери, відповідали статтям 1-5 та частинам A і B Додатку I.
Однак мінімальні вимоги, викладені в частині A Додатку I, не застосовуються до джерельної води, як зазначено в Директиві
2009/54/ ЄС.
6. Постачальники води, що подають менше 10 м 3в середньому на день або обслуговування менше ніж 50 осіб у рамках
комерційної чи громадської діяльності підпадає лише під дію статей 1-6 та статей 13, 14 і 15 цієї Директиви та її
відповідних Додатків.
Стаття 4
Загальні зобов'язання
1. Без шкоди своїм зобов’язанням згідно з іншим законодавством Союзу, держави-члени вживають заходів, необхідних для
забезпечення того, щоб вода, призначена для споживання людиною, була здоровою та чистою. Для цілей мінімальних вимог
цієї Директиви вода, призначена для споживання людиною, повинна бути корисною та чистою, якщо відповідають усім
наступним вимогам:
(a) вода вільна від будь-яких мікроорганізмів і паразитів, а також від будь-яких речовин, які у кількості чи
концентрації становлять потенційну небезпеку для здоров’я людини;
(b) що вода відповідає мінімальним вимогам, викладеним у частинах A, B та D Додатку I;
(c) Держави-члени вжили всіх інших заходів, необхідних для дотримання статей 5-14.
2. Держави-члени забезпечують, щоб заходи, вжиті для імплементації цієї Директиви, ґрунтувалися на принципі запобіжних
заходів і за жодних обставин не призводили, прямо чи опосередковано, до будь-якого погіршення поточної якості води,
призначеної для споживання людиною, або будь-якого збільшення забруднення вод, які використовуються для виробництва
води, призначеної для споживання людиною.
3. Відповідно до Директиви 2000/60/ЄC, держави-члени повинні забезпечити, щоб оцінка рівнів витоку води на їхній території та
потенціалу для покращення зменшення витоку води проводилася за допомогою методу оцінки індексу витоку інфраструктури
(ILI) або іншого методу. відповідний метод. Така оцінка враховує відповідні аспекти охорони здоров’я, навколишнього
середовища, технічні та економічні аспекти та охоплює принаймні постачальників води, які постачають принаймні 10 000 м 3на
день або обслуговуючи не менше 50 000 осіб.
Результати оцінювання мають бути повідомлені Комісії до 12 січня 2026 року.
До 12 січня 2028 року Комісія повинна прийняти делегований акт відповідно до статті 21, щоб доповнити цю Директиву,
встановивши порогове значення на основі ILI або іншого відповідного методу, вище якого держави-члени повинні представити
план дій. Цей делегований акт повинен бути розроблений з використанням оцінок держав-членів і середнього рівня витоку в
Союзі, визначеного на основі цих оцінок.
Протягом двох років після ухвалення делегованого акта, зазначеного в третьому абзаці, держави-члени, рівень витоку яких
перевищує порогове значення, встановлене в делегованому акті, повинні представити Комісії план дій із зазначенням
набору заходів, які необхідно вжити в щоб зменшити швидкість їх витоку.
Стаття 5
Стандарти якості
1. Держави-члени встановлюють значення, що застосовуються до води, призначеної для споживання людиною, для параметрів, викладених у Додатку I.
2. Параметричні значення, встановлені відповідно до пункту 1 цієї статті, не повинні бути менш суворими, ніж ті, що встановлені в ч.
A, B, C і D Додатку I. Стосовно параметрів, викладених у Частині C Додатку I, значення встановлюються
лише з метою моніторингу та для забезпечення дотримання вимог, викладених у статті 14.
3. Держава-член встановлює значення для додаткових параметрів, не включених до Додатку I, якщо цього вимагає захист
здоров’я людини на її національній території або її частині. Встановлені значення мають, як мінімум, задовольняти вимоги
пункту (a) частини 1 статті 4.
Стаття 6
Точка відповідності
1. Значення параметрів, встановлені відповідно до статті 5 для параметрів, перелічених у частинах A та B додатку I,
повинні відповідати:
(a) у випадку води, призначеної для споживання людиною, що постачається з розподільчої мережі, у точці,
всередині приміщень або закладу, де вода витікає з кранів, які зазвичай використовуються для води,
призначеної для споживання людиною;
(b) у випадку води, призначеної для споживання людиною, що подається з цистерни, у точці, в якій вода
випливає з цистерни;
(c) у випадку води, призначеної для споживання людиною, розлитої в пляшки або контейнери, у місці, де вода
наливається в пляшки або контейнери;
(d) у випадку води, призначеної для споживання людиною, яка використовується в харчовому бізнесі, у місці, де вода
використовується в цьому бізнесі.
2. У випадку води, призначеної для споживання людиною, на яку поширюється дія пункту (a) пункту 1 цієї статті, держави-
члени вважаються такими, що виконали свої зобов’язання згідно з цією статтею та відповідно до статті 4 і частини 2 статті
14, якщо це може бути встановлено, що невідповідність параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5,
спричинена внутрішньою системою розподілу або її обслуговуванням, без шкоди статті 10 щодо пріоритетних приміщень.
3. Якщо застосовується частина 2 цієї статті та існує ризик того, що вода, призначена для споживання людиною, охоплена
підпунктом (a) частини 1 цієї статті, не відповідатиме параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5,
держави-члени, тим не менш, повинні забезпечити, щоб:
(a) вжито відповідних заходів для зменшення або усунення ризику невідповідності параметричним значенням, наприклад,
консультування власників нерухомості щодо будь-яких можливих заходів для виправлення, які вони можуть вжити, і, якщо
необхідно, інші заходи, такі як відповідні методи обробки прийняті для зміни природи або властивостей води перед її
подачею, щоб зменшити або усунути ризик невідповідності води параметричним значенням після подачі; і
(b) відповідні споживачі були належним чином поінформовані та повідомлені про будь-які можливі додаткові заходи щодо виправлення ситуації, які вони повинні
вжити.
Стаття 7
Ризик-орієнтований підхід до безпеки води
1. Держави-члени забезпечують, щоб постачання, обробка та розподіл води, призначеної для споживання людиною,
підлягало підходу, що ґрунтується на оцінці ризику, який охоплює весь ланцюг постачання від водозбірної території, забору,
обробки, зберігання та розподілу води до точки відповідності, зазначеній у статті 6.
Підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, повинен містити наступні елементи:
(a) оцінка ризику та управління ризиками водозбірних зон для точок забору води, призначеної для
споживання людиною, відповідно до статті 8;
(b) оцінка ризику та управління ризиками для кожної системи постачання, яка включає забір, обробку, зберігання та
розподіл води, призначеної для споживання людиною, до точки постачання, що здійснюється постачальниками
води відповідно до статті 9; і
(c) оцінка ризиків внутрішніх систем розподілу відповідно до статті 10.
2. Держави-члени можуть адаптувати впровадження підходу, що ґрунтується на оцінці ризику, без шкоди для мети цієї
Директиви щодо якості води, призначеної для споживання людиною, та здоров’я споживачів, коли існують особливі
обмеження через географічні обставини, такі як віддаленість або обмежена доступність зони водопостачання.
3. Держави-члени забезпечують наявність чіткого та належного розподілу відповідальності між зацікавленими сторонами, як
визначено державами-членами, для впровадження підходу, що ґрунтується на оцінці ризику. Такий розподіл обов'язків
повинен бути адаптований до їхньої інституційної та правової бази.
4. Оцінка ризику та управління ризиками в районах водозбору для точок забору води, призначеної для
споживання людиною, повинні бути виконані вперше до 12 липня 2027 року. Ця оцінка ризику та управління
ризиками повинні переглядатися через регулярні проміжки часу не довше ніж шість років, враховуючи вимоги,
передбачені статтею 7 Директиви 2000/60/ЄС, та оновлені, якщо необхідно.
5. Оцінка ризику та управління ризиками системи постачання повинні бути проведені вперше до 12 січня 2029 року. Така
оцінка ризику та управління ризиками переглядаються через регулярні проміжки часу не більше шести років та оновлюються,
якщо це необхідно.
6. Оцінка ризиків внутрішніх систем розподілу повинна бути виконана вперше до 12 січня 2029 року. Така оцінка
ризиків повинна переглядатися кожні шість років і оновлюватися, якщо необхідно.
7. Кінцеві терміни, зазначені в частинах 4, 5 і 6, не повинні перешкоджати державам-членам забезпечити вжиття

заходів якнайшвидше після визначення та оцінки ризиків.
Стаття 8
Оцінка ризиків та управління ризиками водозбірних зон для точок забору води, призначеної для людини
споживання
1. Без шкоди для статей з 4 по 8 Директиви 2000/60/ЄС, держави-члени повинні забезпечити проведення оцінки ризику
та управління ризиками в районах водозбору для точок забору води, призначеної для споживання людиною.
2. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризику включала такі елементи:
(a) характеристика водозбірних площ для точок водозабору, включаючи:
(i) ідентифікація та картографування водозбірних зон для точок водозабору;
(ii) картування охоронних зон, якщо ці зони були встановлені відповідно до статті 7(3) Директиви
2000/60/ЄС;
(iii) географічні прив’язки для всіх точок водозабору в районах водозбору; враховуючи те, що ці дані є потенційно
конфіденційними, зокрема в контексті громадського здоров’я та громадської безпеки, держави-члени
забезпечують захист таких даних і передаються лише відповідним органам влади та постачальникам води;
(iv) опис процесів землекористування, стоку та поповнення у водозбірних районах для точок водозабору;
(b) ідентифікація небезпек і небезпечних подій у водозбірних районах для точок водозабору та оцінка ризику, який вони
можуть становити для якості води, призначеної для споживання людиною; така оцінка повинна оцінювати потенційні
ризики, які можуть спричинити погіршення якості води до такої міри, що це може становити ризик для здоров’я людини;
(c) відповідний моніторинг у поверхневих або підземних водах, або в обох, у водозбірних зонах для точок водозабору, або в
сирій воді відповідних параметрів, речовин або забруднюючих речовин, вибраних із наступного:
(i) параметри в частинах A та B додатку I або встановлені відповідно до статті 5(3) цієї Директиви;
(ii) забруднювачі ґрунтових вод у Додатку I до Директиви 2006/118/ЄС Європейського Парламенту та Ради ( 28), а також
забруднюючі речовини та показники забруднення, для яких граничні значення були встановлені державами-
членами відповідно до Додатку II до цієї Директиви;
(iii)пріоритетні речовини та деякі інші забруднювачі в Додатку I до Директиви 2008/105/ЄС Європейського

Парламенту та Ради (29);
(iv) специфічні забруднювачі річкового басейну, встановлені державами-членами відповідно до Директиви 2000/60/ЄС;
(v) інші забруднювачі, що стосуються води, призначеної для споживання людиною, встановлені державами-
членами на основі інформації, зібраної відповідно до пункту (b) цього підпункту;
(vi)речовини природного походження, які можуть становити потенційну небезпеку для здоров'я людини через використання
води, призначеної для споживання людиною;
(vii) речовин і сполук, включених до контрольного списку, встановленого відповідно до частини 8 статті 13
цієї Директиви.
Для цілей пункту (a) першого абзацу держави-члени можуть використовувати інформацію, зібрану відповідно
до статей 5 і 7 Директиви 2000/60/ЄС.
Для цілей пункту (b) першого абзацу держави-члени можуть використовувати аналіз впливу людської
діяльності, здійснений відповідно до статті 5 Директиви 2000/60/ЄС, та інформацію про значний тиск, зібрану
відповідно до пунктів 1.4, 1.5 та 2.3-2.5 Додатку II до цієї Директиви.
(28) Директива 2006/118/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року про захист підземних вод
від забруднення та погіршення стану (ОВ L 372, 27.12.2006, С. 19).
(29) Директива 2008/105/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2008 року про стандарти якості навколишнього середовища у
сфері водної політики, яка вносить зміни та згодом скасовує Директиви Ради 82/176/ЄЕС, 83/513/ЄЕС, 84/ 156/ЄЕС, 84/491/ЄЕС,
86/280/ЄЕС та про внесення змін до Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 348, 24.12.2008, С. 84).
Держави-члени вибирають з пунктів (c)(i) до (c)(vii) першого підпункту параметри, речовини або забруднюючі речовини,
які вважаються доречними для моніторингу з огляду на небезпеки та небезпечні події, визначені в пункті (b) першого
абзацу або у світлі інформації, наданої постачальниками води відповідно до параграфа 3.
З метою відповідного моніторингу, як зазначено в пункті (с) першого абзацу, у тому числі для виявлення нових речовин, які є
шкідливими для здоров’я людини через використання води, призначеної для споживання людиною, держави-члени можуть
використовувати моніторинг, який здійснюється відповідно до статей 7 і 8 Директиви 2000/60/ЄС або іншого законодавства
Союзу та стосується водозбірних зон для точок водозабору.
3. Постачальники води, які здійснюють моніторинг у водозбірних районах для точок водозабору або сирої води, повинні
інформувати компетентні органи про тенденції та незвичайні кількості або концентрації параметрів, речовин або
забруднюючих речовин, що підлягають моніторингу.
4. На основі результатів оцінки ризиків, проведеної відповідно до частини 2, держави-члени повинні забезпечити, щоб
наступні заходи управління ризиками для запобігання або контролю виявлених ризиків були прийняті як відповідні,
починаючи з превентивних заходів:
(a) визначення та впровадження запобіжних заходів у водозбірних районах для точок забору на додаток до заходів,
передбачених або вжитих відповідно до пункту (d) статті 11(3) Директиви 2000/60/ЄС, якщо це необхідно для забезпечення
якості води, призначеної для споживання людиною; у відповідних випадках ці запобіжні заходи повинні бути включені до
програм заходів, зазначених у статті 11 цієї Директиви; у відповідних випадках держави-члени повинні забезпечити, щоб
забруднювачі у співпраці з постачальниками води та іншими відповідними зацікавленими сторонами вживали таких
запобіжних заходів відповідно до Директиви 2000/60/ЄС;
(b) визначення та впровадження заходів пом’якшення наслідків у водозбірних районах для точок водозабору на додаток до
заходів, передбачених або вжитих відповідно до пункту (d) статті 11(3) Директиви 2000/60/ЄС, якщо це необхідно для
забезпечення якості води, призначеної для споживання людиною; якщо це доцільно, такі заходи пом’якшення слід включити
до програм заходів, зазначених у статті 11 цієї Директиви; у відповідних випадках держави-члени забезпечують, щоб
забруднювачі у співпраці з постачальниками води та іншими відповідними зацікавленими сторонами вживали таких заходів
щодо пом’якшення наслідків відповідно до Директиви 2000/60/ЄС;
(c) забезпечення належного моніторингу параметрів, речовин або забруднюючих речовин у поверхневих або підземних
водах, або обох, у водозбірних зонах для точок водозабору, або в сирій воді, які можуть становити ризик для
здоров’я людини через споживання води або призвести до неприйнятного погіршення якості води, призначеної
для споживання людиною, яка не була взята до уваги під час моніторингу, проведеного відповідно до статей 7 і 8
Директиви 2000/60/ЄС; у відповідних випадках цей моніторинг включається до програм моніторингу, зазначених у
статті 8 цієї Директиви;
(d) оцінка необхідності встановлення або адаптації охоронних зон для підземних і поверхневих вод, як зазначено в
статті 7(3) Директиви 2000/60/ЄС, та будь-яких інших відповідних зон.
Держави-члени забезпечують, щоб ефективність будь-яких заходів, згаданих у цьому параграфі, переглядалася через належні проміжки часу.
5. Держави-члени забезпечують, щоб постачальники води та компетентні органи мали доступ до інформації, зазначеної в частинах
2 і 3. Зокрема, відповідні постачальники води повинні мати доступ до результатів моніторингу, отриманих відповідно до підпункту
(c) першого абзацу пункту 2.
На основі інформації, зазначеної в частинах 2 і 3, держави-члени можуть:
(a) вимагати від постачальників води виконувати додатковий моніторинг або обробку певних параметрів;
(b) дозволяти постачальникам води зменшувати частоту моніторингу параметра або вилучати параметр зі
списку параметрів, які постачальник води повинен контролювати відповідно до пункту (a) статті 13(2), без
вимоги провести оцінку ризиків системи постачання за умови, що:
(i) параметр не є основним параметром у значенні пункту 1 частини B Додатку II; і
(ii) жоден фактор, який можна розумно передбачити, не спричинить погіршення якості води, призначеної
для споживання людиною.
6. Якщо постачальнику води дозволено зменшити частоту моніторингу параметра або видалити параметр зі списку
параметрів, що підлягають моніторингу, як зазначено в пункті (b) другого абзацу параграфа 5, держави-члени
забезпечують, щоб відповідний моніторинг цих параметрів здійснюється під час перегляду оцінки ризику та
управління ризиками водозбірних територій для точок водозабору, відповідно до статті 7(4).
Стаття 9
Оцінка ризиків та управління ризиками системи постачання
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб оцінка ризику та управління ризиками системи водопостачання здійснювалися
постачальником води.
2. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризиків системи постачання:
(a) враховує результати оцінки ризику та управління ризиками водозбірних територій для точок
водозабору, проведених відповідно до статті 8;
(b) містить опис системи постачання від точки водозабору, обробки, зберігання та розподілу води до
точки постачання; і
(c) ідентифікує небезпеки та небезпечні події в системі водопостачання та включає оцінку ризиків, які вони можуть становити для
здоров’я людини через використання води, призначеної для споживання людиною, беручи до уваги ризики, пов’язані зі
зміною клімату, витоками та трубами, що протікають.
3. На основі результатів оцінки ризику, проведеної відповідно до параграфа 2, держави-члени

забезпечують вжиття таких заходів з управління ризиками:
(a) визначення та впровадження заходів контролю для запобігання та пом’якшення ризиків, виявлених у системі постачання,
які можуть поставити під загрозу якість води, призначеної для споживання людиною;
(b) визначення та впровадження заходів контролю в системі постачання на додаток до заходів, передбачених
або вжитих відповідно до статті 8(4) цієї Директиви або статті 11(3) Директиви 2000/60/ЄC для зменшення
ризиків від водозбірних районів до точок забору, які можуть поставити під загрозу якість води, призначеної
для споживання людиною;
(c)впровадження спеціальної програми оперативного моніторингу постачання відповідно до статті 13;
(d) забезпечення того, щоб у випадках, коли дезінфекція є частиною підготовки або розповсюдження води, призначеної для споживання
людиною, ефективність застосованої дезінфекції перевірялася, щоб будь-яке забруднення побічними продуктами дезінфекції
зберігалося на якомога нижчому рівні без шкоди для дезінфекції, щоб будь-яке забруднення хімічними речовинами для обробки було
настільки низьким, наскільки це можливо, і щоб будь-які речовини, що залишилися у воді, не ставили під загрозу виконання загальних
зобов’язань, викладених у статті 4;
(e) перевірка того, що матеріали, хімікати для обробки та фільтруючі середовища, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною,
яка використовується в системі водопостачання, відповідають статтям 11 і 12.
4. На основі результатів оцінки ризиків системи постачання, проведеної відповідно до частини

2, держави-члени:
(a) допускати можливість зменшення частоти моніторингу параметра або видалення параметра зі списку параметрів,
що підлягають моніторингу, за винятком основних параметрів, зазначених у пункті 1 частини B Додатку II, якщо
компетентний орган впевнені, що це не вплине на якість води, призначеної для споживання людиною:
(i) на основі появи параметра в сирій воді, відповідно до оцінки ризику водозбірних площ
для точок забору, як зазначено в статті 8(1) і (2);
(ii) коли параметр може виникнути лише в результаті використання певної техніки обробки або методу дезінфекції, і ця техніка
або метод не використовуються постачальником води; або
(iii) на основі специфікацій, викладених у частині C Додатку II;
(b) забезпечити розширення переліку параметрів, що підлягають моніторингу у воді, призначеній для
споживання людиною, відповідно до статті 13 або збільшення частоти моніторингу:
(i) на основі появи параметра в сирій воді, відповідно до оцінки ризику водозбірних площ для точок
забору, як зазначено в статті 8(1) і (2); або
(ii) на основі специфікацій, викладених у частині C Додатку II.
5. Оцінка ризику системи постачання стосується параметрів, перелічених у частинах A, B та C Додатку I, параметрів,
встановлених відповідно до статті 5(3), і речовин або сполук, включених до контрольного списку, створеного
відповідно до статті 13( 8).
6. Держави-члени можуть звільнити постачальників води, які постачають від 10 до 100 м 3в середньому на день або
обслуговуючи від 50 до 500 осіб від вимог щодо проведення оцінки ризиків та управління ризиками системи
постачання, за умови, що компетентний орган переконаний, що таке звільнення не погіршить якість води, призначеної
для споживання людиною .
У разі такого звільнення, звільнені постачальники води повинні проводити регулярний моніторинг відповідно
до статті 13.
Стаття 10
Оцінка ризиків внутрішніх систем розподілу
1. Держави-члени забезпечують проведення оцінки ризиків внутрішніх систем розподілу. Ця оцінка

ризику повинна містити такі елементи:
(a) загальний аналіз потенційних ризиків, пов’язаних із домашніми розподільними системами та пов’язаними продуктами та
матеріалами, а також те, чи ці потенційні ризики впливають на якість води в місці, де вона витікає з кранів, які зазвичай
використовуються для води, призначеної для споживання людиною; цей загальний аналіз не повинен передбачати
аналіз окремих властивостей; і
(b) моніторинг параметрів, перелічених у частині D Додатку I, у приміщеннях, де під час загального аналізу, виконаного згідно
з пунктом (a), було виявлено специфічні ризики для якості води та здоров’я людини.
У зв'язку з, щодоЛегіонеллаабо керувати, держави-члени можуть вирішити зосередити моніторинг, згаданий у пункті (b)
першого підпараграфу, на пріоритетних приміщеннях.
2. Якщо держави-члени роблять висновок, на основі загального аналізу, проведеного згідно з пунктом (a) першого абзацу
параграфа 1, що існує ризик для здоров’я людини, що виникає через внутрішні системи розподілу або пов’язані продукти та
матеріали, або якщо моніторинг, проведений відповідно до підпункту (b) першого абзацу параграфа 1, демонструє, що параметри,
встановлені в частині D Додатку I, не відповідають, держави-члени повинні забезпечити вжиття відповідних заходів для усунення
або зменшення ризику невідповідності параметричним значенням, викладеним у частині D додатку I.
У зв'язку з, щодоЛегіонелла,ці заходи спрямовані принаймні на пріоритетні приміщення.
3. Щоб зменшити ризики, пов’язані з внутрішнім розподілом у всіх внутрішніх системах розподілу, держави-
члени повинні забезпечити врахування всіх наступних заходів і вжиття заходів, які вважаються відповідними:
(a) заохочувати власників державних і приватних приміщень проводити оцінку ризиків внутрішньої системи розподілу;
(b) інформувати споживачів і власників громадських і приватних приміщень про заходи щодо усунення або зменшення ризику
невідповідності стандартам якості води, призначеної для споживання людиною, через систему внутрішнього розподілу;
(c) інформувати споживачів про умови споживання та використання води, призначеної для споживання людиною, та
про можливі дії, щоб уникнути повторення таких ризиків;
(d) сприяти підготовці сантехніків та інших спеціалістів, які працюють з домашніми розподільними системами та
встановленням будівельних виробів і матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання людиною;
(e) по відношенню доЛегіонелла,забезпечити ефективні заходи контролю та управління, які пропорційні ризику,
для запобігання та усунення можливих спалахів захворювання; і
(f) по відношенню до свинцю, якщо це економічно та технічно можливо, впроваджувати заходи щодо заміни компонентів, виготовлених
із свинцю, в існуючих внутрішніх системах розподілу.
Стаття 11
Мінімальні гігієнічні вимоги до матеріалів, які контактують з водою, призначеною для людини
споживання
1. Для цілей статті 4 держави-члени гарантують, що матеріали, призначені для використання в нових установках
або, у разі ремонтних робіт чи реконструкції, в існуючих установках для забору, обробки, зберігання або
розподілу води, призначені для споживання людиною та які контактують з такою водою, не:
(a) прямо чи опосередковано ставить під загрозу захист здоров’я людини, як це передбачено цією Директивою;
(b) негативно впливати на колір, запах або смак води;
(c)посилення росту мікробів;
(d) вимивати забруднювачі у воду на рівнях, які перевищують необхідні з огляду на цільове призначення матеріалу.
2. З метою забезпечення однакового застосування частини 1 Комісія ухвалює імплементаційні акти для встановлення
конкретних мінімальних гігієнічних вимог до матеріалів, які контактують з водою, призначеною для споживання
людиною, на основі принципів, викладених у Додатку V. Ці імплементаційні акти встановлюють:
(a) до 12 січня 2024 року методології тестування та прийняття вихідних речовин, композицій і компонентів, які будуть включені
до європейських позитивних списків вихідних речовин, композицій або компонентів, включаючи конкретні межі міграції та
наукові попередні умови, пов’язані з речовинами або матеріалами;
(b) до 12 січня 2025 року, на основі списків із датами закінчення терміну придатності, складених ECHA, європейських позитивних
списків вихідних речовин, композицій або компонентів для кожної групи матеріалів, а саме органічних, цементних,
металевих, емалей та керамічних або інших неорганічних матеріалів , які дозволені для використання у виробництві
матеріалів або продуктів, що контактують з водою, призначеною для споживання людиною, включаючи, якщо це доцільно,
умови їх використання та межі міграції, які мають бути визначені на основі методології, прийнятої відповідно до пункту (a)
цього підпункту та з урахуванням пунктів 3 і 4;
(c) до 12 січня 2024 року процедури та методи тестування та прийняття кінцевих матеріалів, що використовуються у продукті, виготовленому з
матеріалів або комбінацій вихідних речовин, композицій або компонентів у Європейських позитивних списках, включаючи:
(i) ідентифікація відповідних речовин та інших параметрів, таких як каламутність, присмак, запах, колір, загальний
вміст органічного вуглецю, вивільнення неочікуваних речовин і посилення росту мікробів, що підлягають
перевірці у міграційній воді;
(ii) методи перевірки впливу на якість води з урахуванням будь-яких відповідних європейських стандартів;
(iii) критерії проходження/непроходження для результатів випробування, які враховують, серед іншого, коефіцієнти перетворення для
міграції речовини в розрахункові рівні під час крану та умови застосування або використання, якщо це доречно.
Імплементаційні акти, передбачені цим параграфом, ухвалюються відповідно до процедури

перевірки, зазначеної у статті 22.
3. Перші європейські позитивні списки, які будуть прийняті відповідно до пункту (b) першого абзацу параграфа 2, базуються,
серед іншого, на існуючих національних позитивних списках, інших діючих національних положеннях та на оцінках ризиків, які
призвели до створення таких національних списків. З цією метою держави-члени повинні повідомити ECHA про будь-які існуючі
національні позитивні списки, інші положення та наявні документи оцінки до 12 липня 2021 року.
Європейський позитивний список вихідних речовин для органічних матеріалів повинен враховувати
список, встановлений Комісією відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 1935/2004.
4. Європейські позитивні списки повинні містити лише вихідні речовини, композиції або компоненти, які
дозволені для використання, як зазначено в пункті (b) першого абзацу параграфа 2.
Європейські позитивні списки повинні містити терміни придатності, встановлені на основі рекомендації ECHA. Терміни
придатності встановлюються, зокрема, на основі небезпечних властивостей речовин, якості оцінки ризику, що лежить в основі, і
ступеня актуальності цих оцінок ризику. Європейські позитивні списки також можуть містити перехідні положення.
На основі висновків ECHA, як зазначено в параграфі 6, Комісія повинна регулярно переглядати та

оновлювати, якщо це необхідно, імплементаційні акти, зазначені в пункті (b) першого абзацу параграфа 2,
відповідно до останніх наукових і технологічні розробки.
Перший перегляд має бути завершено через 15 років після прийняття першого європейського позитивного списку.
Комісія повинна гарантувати, що будь-які відповідні акти або стандартизаційні мандати, які вона приймає відповідно до іншого
законодавства Союзу, відповідають цій Директиві.
5. З метою включення до європейських позитивних списків вихідних речовин, композицій або компонентів або виключення з
них суб’єкти господарювання або відповідні органи повинні подавати заявки до ECHA.
Комісія приймає делеговані акти відповідно до статті 21, щоб доповнити цю Директиву, шляхом встановлення
процедури, включаючи вимоги до інформації, щодо процесу подання заявок. Процедура повинна гарантувати,
що заявки супроводжуються оцінками ризиків і що суб’єкти господарювання або відповідні органи надають
необхідну інформацію для оцінки ризиків у спеціальному форматі.
6. Комітет з оцінки ризиків ECHA, створений відповідно до підпункту (c) статті 76(1) Регламенту (ЄС) № 1907/2006,
має надати висновок щодо будь-якої заявки, поданої відповідно до пункту 5, протягом терміну, який викладені в
делегованих актах, згаданих у цьому пункті. Подальші процедурні положення щодо процесу подання заявки та
видачі висновків Комітетом з оцінки ризиків ECHA також можуть бути включені до цих делегованих актів.
7. Держави-члени вважають, що продукти, схвалені відповідно до конкретних мінімальних гігієнічних

вимог, передбачених у частині 2, задовольняють вимоги, викладені в частині 1.
Держави-члени повинні гарантувати, що тільки такі продукти, які контактують з водою, призначеної для споживання людиною, і для яких
використовуються кінцеві матеріали, затверджені відповідно до цієї Директиви, можуть бути розміщені на ринку для цілей цієї Директиви.
Це не заважає державам-членам, зокрема, коли цього вимагає конкретна місцева якість сирої води, вживати більш суворих
захисних заходів для використання кінцевих матеріалів у конкретних або належним чином обґрунтованих обставинах,
відповідно до статті 193 ДФЄС. Про такі заходи необхідно повідомити Комісію.
Регламент (ЄС) 2019/1020 застосовується до продуктів, на які поширюється дія цієї статті.
8. Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21, щоб доповнити цю Директиву, шляхом визначення
відповідної процедури оцінки відповідності, що застосовується до продуктів, на які поширюється дія цієї статті,
на основі модулів у Додатку II до Рішення № 768/2008. /ЄК Європейського Парламенту та Ради (30). Визначаючи,
яку процедуру оцінки відповідності слід використовувати, Комісія повинна забезпечити дотримання цілей,
зазначених у статті 1(2) цієї Директиви, враховуючи при цьому принцип пропорційності. З цією метою Комісія
бере за відправну точку Систему 1+ оцінки та перевірки сталості характеристик, викладену в Додатку V до
Регламенту (ЄС) № 305/2011, або загалом еквівалентну процедуру, за винятком випадків, коли це було б
непропорційний. Делеговані акти, зазначені в цьому параграфі, також повинні містити правила для призначення
органів з оцінки відповідності, якщо вони беруть участь у відповідних процедурах оцінки відповідності.
9. До ухвалення імплементаційних актів, зазначених у частині 2, держави-члени мають право підтримувати або
приймати національні заходи щодо конкретних мінімальних гігієнічних вимог до матеріалів, зазначених у
частині 1, за умови, що ці заходи відповідають правилам ДФЕС.
10. Комісія просить одну або декілька європейських організацій стандартизації розробити європейський
стандарт для єдиного випробування та оцінки продуктів, що контактують з водою, призначеної для споживання
людиною, відповідно до статті 10 Регламенту (ЄС) № 1025/2012 Європейського Парламенту. та Ради ( 31), щоб
сприяти дотриманню цієї статті.
11. Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21, щоб доповнити цю Директиву шляхом встановлення узгоджених специфікацій для
помітного, чітко розбірливого та незмивного маркування, яке буде використовуватися для позначення того, що продукти, які контактують
з водою, призначеної для споживання людиною, відповідають вимогам з цією статтею.
12. Не пізніше 12 січня 2032 року Комісія повинна переглянути функціонування системи, як зазначено в цій
статті, і представити звіт Європейському Парламенту та Раді, зокрема на основі досвіду, отриманого шляхом
застосування Регламентів (ЄС) № 1935/2004 та (ЄС) № 305/2011, оцінюючи, чи:
(a) здоров’я людини, що стосується питань, охоплених цією статтею, належним чином захищено на всій території Союзу;
(b) внутрішній ринок продуктів, які контактують з водою, призначеної для споживання людиною, функціонує належним чином;
(c) існує потреба в будь-якій подальшій законодавчій пропозиції з питань, охоплених цією статтею.
Стаття 12
Мінімальні вимоги до хімікатів для обробки та фільтруючих матеріалів, які контактують з водою, призначеною для
споживання людиною
1. Для цілей статті 4 держави-члени забезпечують, щоб хімікати для обробки та фільтруючі засоби, які
контактують з водою, призначеною для споживання людиною, не:
(a) прямо чи опосередковано ставить під загрозу захист здоров’я людини, як це передбачено цією Директивою;
(30) Рішення № 768/2008/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 9 липня 2008 року про загальні рамки для
маркетингу продукції та скасування Рішення Ради 93/465/ЄЕС (ОВ L 218, 13.8.2008, с. 82).
(31) Регламент (ЄС) № 1025/2012 Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року про європейську стандартизацію, що
вносить зміни до Директив Ради 89/686/ЄЕС та 93/15/ЄЕС та Директив 94/9/ЄС, 94/25 /EC, 95/16/EC, 97/23/EC, 98/34/EC,
2004/22/EC, 2007/23/EC, 2009/23/EC та 2009/105/EC Європейського парламенту та Ради та скасування Рішення Ради 87/95/ЄЕС
та Рішення № 1673/2006/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 316, 14.11.2012, С. 12).
(b) негативно впливати на колір, запах або смак води;
(c) ненавмисне посилення росту мікробів;
(d) забруднювати воду на рівнях, які перевищують необхідні з огляду на цільове призначення.
2. Для національного виконання вимог цієї статті, стаття 4(2) застосовується відповідно.
3. Згідно з параграфом 1 цієї статті та без шкоди Регламенту (ЄС) № 528/2012 та використовуючи відповідні європейські стандарти для
конкретних хімічних речовин для обробки або фільтрувального середовища, держави-члени забезпечують, щоб чистота хімікатів
для обробки та фільтруючого середовища була перевірено, і якість таких хімікатів і фільтруючих матеріалів гарантована.
Стаття 13
Моніторинг
1. Держави-члени вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб регулярний моніторинг якості води, призначеної
для споживання людиною, здійснювався відповідно до цієї статті та частин A і B Додатку II, щоб перевірити, що вода, доступна
споживачам відповідає вимогам цієї Директиви та, зокрема, параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5.
Зразки води, призначеної для споживання людиною, повинні бути відібрані таким чином, щоб вони були репрезентативними
щодо її якості протягом року.
2. Для виконання зобов’язань, накладених у параграфі 1, відповідні програми моніторингу повинні бути створені
відповідно до Частини А Додатку II для всієї води, призначеної для споживання людиною. Ці програми моніторингу
мають бути спрямовані на постачання, беручи до уваги результати оцінки ризику водозбірних територій для точок
водозабору та систем постачання, і складаються з таких елементів:
(a) моніторинг параметрів, перелічених у частинах A, B та C Додатку I, а також параметрів, встановлених

відповідно до частини 3 статті 5, відповідно до Додатку II, і, якщо оцінка ризику системи постачання
здійснюється відповідно до статті 9 та частини C Додатку II, якщо держава-член не вирішить, що один із цих
параметрів може бути вилучено відповідно до пункту (b) другого абзацу статті 8(5) або пункту (a ) статті 9(4),
зі списку параметрів, що підлягають моніторингу;
(b) моніторинг параметрів, перелічених у частині D Додатку I, для цілей оцінки ризику внутрішніх
систем розподілу, як передбачено в пункті (b) статті 10(1);
(c) моніторинг речовин і сполук, включених до контрольного списку, відповідно до п’ятого

абзацу пункту 8 цієї статті;
(d) моніторинг з метою ідентифікації небезпек і небезпечних подій, як передбачено в пункті
(c) першого абзацу статті 8(2);
(e) оперативний моніторинг, проведений відповідно до пункту 3 частини A Додатку II.
3. Точки відбору проб визначаються компетентними органами та мають відповідати відповідним вимогам, викладеним
у Частині D Додатку II.
4. Держави-члени повинні дотримуватися специфікацій для аналізу параметрів, викладених у Додатку

III, відповідно до таких принципів:
(a) можуть бути використані методи аналізу, відмінні від зазначених у Частині А Додатку ІІІ, за умови, що можна продемонструвати, що
отримані результати є принаймні такими ж надійними, як і результати, отримані за допомогою методів, зазначених у Частині А
Додатку ІІІ, надання Комісії всієї відповідної інформації щодо таких методів та їх еквівалентності;
(b) для параметрів, перелічених у Частині B Додатку III, можна використовувати будь-який метод аналізу за умови, що він відповідає
вимогам, викладеним у ньому.
5. Держави-члени забезпечують проведення додаткового моніторингу в кожному окремому випадку речовин і мікроорганізмів,
для яких не було встановлено значення параметра відповідно до статті 5, якщо є підстави підозрювати, що вони можуть бути
присутніми в кількості або концентрації, які становлять потенційну небезпеку для здоров'я людини.
6. До 12 січня 2024 року Комісія ухвалює делеговані акти відповідно до статті 21, щоб доповнити цю Директиву шляхом
прийняття методології для вимірювання мікропластику з метою включення його до списку спостереження, зазначеного
в параграфі 8 цієї статті, один раз умови, викладені в цьому пункті, виконуються.
7. До 12 січня 2024 року Комісія повинна встановити технічні настанови щодо методів аналізу для моніторингу
пер-та поліфторалкільних речовин за параметрами «Загальний PFAS» і «Сума PFAS», включаючи межі
виявлення, параметричні значення та частоту відбору проб.
8. Комісія ухвалює імплементаційні акти для створення та оновлення контрольного списку речовин або сполук, що
викликають занепокоєння громадськості або наукової спільноти з міркувань здоров’я («контрольний список»), таких як
фармацевтичні препарати, сполуки, що руйнують ендокринну систему, і мікропластик.
Речовини та сполуки повинні бути додані до контрольного списку, якщо вони ймовірно присутні у воді, призначеній для
споживання людиною, і можуть становити потенційний ризик для здоров’я людини. З цією метою Комісія використовує,
зокрема, наукові дослідження ВООЗ. Додавання будь-якої нової речовини або сполуки має бути належним чином обґрунтовано
відповідно до статей 1 і 4.
Бета-естрадіол і нонілфенол повинні бути включені до першого контрольного списку з огляду на їхні властивості руйнування ендокринної
системи та ризик, який вони становлять для здоров’я людини. Перший контрольний список буде створено до 12 січня 2022 року.
Контрольний список повинен вказувати орієнтовне значення для кожної речовини або сполуки та, якщо необхідно, можливий метод
аналізу, який не потребує надмірних витрат.
Держави-члени встановлюють вимоги щодо моніторингу потенційної присутності речовин або сполук, які включені до
контрольного списку, у відповідних точках ланцюга постачання води, призначеної для споживання людиною.
З цією метою держави-члени можуть брати до уваги інформацію, зібрану відповідно до статті 8(1), (2) і (3) цієї
Директиви, і можуть використовувати дані моніторингу, зібрані відповідно до Директив 2000/60/ЄС та 2008/105. /EC або
інше відповідне законодавство Союзу, щоб уникнути збігу вимог моніторингу.
Результати моніторингу повинні бути включені до наборів даних, створених відповідно до підпункту (b) статті 18(1),
разом із результатами моніторингу, виконаного відповідно до підпункту (c) першого абзацу статті 8(2) .
Якщо речовина або сполука, включена до контрольного списку, виявлена згідно зі статтею 8(2) або відповідно до п’ятого абзацу цього
параграфа, у концентраціях, що перевищують орієнтовні значення, встановлені у контрольному списку, держави-члени забезпечують
вжиття наступних заходів розглянути та вжити тих заходів, які вважаються відповідними:
(a) запобіжні заходи, заходи пом’якшення наслідків або відповідний моніторинг у водозбірних районах для
точок водозабору або сирої води, як зазначено в пунктах (a), (b) і (c) першого абзацу статті 8(4);
(b) вимагати від постачальників води здійснювати моніторинг цих речовин або сполук відповідно до пункту
(a) другого абзацу статті 8(5);
(c) вимога до постачальників води перевіряти, чи є очищення адекватним для досягнення орієнтовного значення та, за
необхідності, оптимізувати очищення; і
(d) коригувальних дій відповідно до частини 6 статті 14, якщо держави-члени вважають це необхідним для захисту здоров’я людини.
Імплементаційні акти, передбачені цим параграфом, ухвалюються відповідно до процедури

перевірки, зазначеної у статті 22.
Стаття 14
Коригувальні заходи та обмеження використання
1. Держави-члени гарантують, що будь-яка невідповідність параметричним значенням, встановленим відповідно до статті

5, негайно розслідується з метою виявлення причини.
2. Якщо, незважаючи на заходи, вжиті для виконання зобов’язань, накладених у статті 4(1), вода, призначена для
споживання людиною, не відповідає параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5, і без шкоди
статті 6(2), член Заінтересована держава повинна забезпечити якнайшвидше вжиття необхідних коригувальних
заходів для відновлення якості цієї води та надати пріоритет їх виконанню, беручи до уваги, серед іншого, ступінь
перевищення відповідного параметричного значення та пов'язана потенційна небезпека для здоров'я людини.
У разі невідповідності параметричним значенням, викладеним у Частині D Додатку I, коригувальна дія повинна
включати заходи, викладені в статті 10(3).
3. Незалежно від того, чи мала місце будь-яка невідповідність параметричним значенням, держави-члени забезпечують заборону
будь-якого постачання води, призначеної для споживання людиною, яка становить потенційну небезпеку для здоров’я людини,
або обмеження використання такої води та будь-яку іншу вжито заходів щодо захисту здоров’я людей.
Держави-члени розглядають недотримання мінімальних вимог до параметричних значень, викладених у частинах A та B Додатку
I, як потенційну небезпеку для здоров’я людини, за винятком випадків, коли компетентний орган вважає невідповідність
параметричному значенню тривіальною.
4. У випадках, описаних у частинах 2 і 3, коли невідповідність параметричним значенням вважається потенційною

небезпекою для здоров’я людини, держави-члени повинні якнайшвидше вжити всіх наступних заходів:
(a) сповістити всіх постраждалих споживачів про потенційну небезпеку для здоров’я людини та її причину, про перевищення
параметричного значення та про вжиті коригувальні дії, включаючи заборону чи обмеження використання чи інші дії;
(b) надавати та регулярно оновлювати необхідні поради споживачам щодо умов споживання та використання води,
особливо враховуючи групи населення з підвищеним ризиком для здоров’я, пов’язаним з водою; і
(c) інформувати споживачів після того, як буде встановлено, що потенційної небезпеки для здоров’я людини більше немає, і
інформувати їх, що послуга повернулася до нормального стану.
5. Компетентні органи чи інші відповідні органи вирішують, які дії згідно з параграфом 3 необхідно вжити, беручи до уваги
ризики для здоров’я людини, які можуть бути спричинені припиненням постачання або обмеженням використання води,
призначеної для людей. споживання.
6. У разі невідповідності параметричним значенням або специфікаціям, викладеним у Частині C Додатку I, держави-члени
повинні розглянути, чи становить ця невідповідність будь-який ризик для здоров’я людини. Вони вживають заходів для
відновлення якості води, призначеної для споживання людиною, якщо це необхідно для захисту здоров’я людини.
Стаття 15
Відступи
1. За належним чином обґрунтованих обставин держави-члени можуть передбачити відступи від параметричних значень,
викладених у частині B Додатку I або встановлених відповідно до частини 3 статті 5, до максимального значення, яке вони
визначають, за умови, що такі відступи не становлять потенційної небезпеки для здоров'я людини та за умови, що постачання
води, призначеної для споживання людиною, у відповідній зоні не може підтримуватися будь-яким іншим розумним способом.
Такі відступи обмежуються наступним:
(a) новий водозбірний басейн для забору води, призначеної для споживання людиною;
(b) нове джерело забруднення, виявлене на водозбірній площі для забору води, призначеної для споживання людиною,
або нещодавно знайдені чи виявлені параметри; або
(c) непередбачувана та виняткова ситуація в існуючому водозбірному басейні для забору води, призначеної для споживання людиною,
яка може призвести до тимчасового обмеженого перевищення параметричних значень.
Відступи, зазначені в першому абзаці, обмежуються якомога коротшим періодом і не повинні перевищувати
трьох років. Наприкінці періоду відступу держави-члени повинні провести перегляд, щоб визначити, чи було
досягнуто достатнього прогресу.
За виняткових обставин держава-член може надати другий відступ щодо пунктів (a) і (b) першого підпараграфа.
Якщо держава-член має намір надати такий другий відступ, вона повинна повідомити Комісії результати
перегляду разом із підставами для свого рішення щодо другого відступу. Тривалість такого другого відступу не
повинна перевищувати трьох років.
2. Будь-який відступ, наданий відповідно до частини 1, повинен визначати наступне:
(a) підстави для відступу;
(b) відповідний параметр, попередні відповідні результати моніторингу та максимально допустиме параметричне значення згідно з
відступом;
(c) географічну територію, кількість води, що подається щодня, відповідне населення та те, чи постраждає будь-який
відповідний оператор ринку харчових продуктів;
(d) відповідну схему моніторингу із збільшеною періодичністю моніторингу, де необхідно;
(e) стислий виклад плану необхідних коригувальних дій, включаючи розклад роботи та оцінку вартості та
положення для перегляду; і
(f) тривалість відступу.
3. Якщо компетентні органи вважають невідповідність параметричному значенню тривіальною, і якщо дії,
вжиті відповідно до частини 2 статті 14, є достатніми для усунення проблеми протягом 30 днів, інформація,
наведена в параграфі 2 цього У відступі не потрібно вказувати статтю.
У цьому випадку лише максимально допустиме значення для відповідного параметра та час, наданий для усунення
проблеми, повинні бути встановлені компетентними органами або іншими відповідними органами у відступі.
4. Якщо є невідповідність будь-якому параметричному значенню для даного водопостачання протягом більше ніж 30 днів
загалом протягом попередніх 12 місяців, більше не можна звертатися до пункту 3.
5. Будь-яка держава-член, яка надала відступ, як передбачено цією статтею, повинна забезпечити, щоб населення, яке
постраждало від будь-якого такого відступу, було негайно поінформовано відповідним чином про такий відступ та умови, які
його регулюють. Крім того, держава-член повинна, у разі необхідності, забезпечити надання консультацій окремим групам
населення, для яких відступ може становити особливий ризик.
Зобов’язання, зазначені в першому абзаці, не застосовуються за обставин, описаних у параграфі 3,

якщо компетентні органи не вирішать інакше.
6. Ця стаття не застосовується до води, призначеної для споживання людиною, розлитої в пляшки або контейнери.
Стаття 16
Доступ до води, призначеної для споживання людиною
1. Без шкоди для статті 9 Директиви 2000/60/ЄС та принципів субсидіарності та пропорційності, беручи до уваги
місцеві, регіональні та культурні перспективи та обставини розподілу води, держави-члени вживають
необхідних заходів для покращення або підтримувати доступ до води, призначеної для споживання людиною,
для всіх, зокрема для вразливих і маргіналізованих груп, як визначено державами-членами.
З цією метою держави-члени:
(a) ідентифікувати людей, які не мають доступу або мають обмежений доступ до води, призначеної для споживання людиною, включаючи
вразливі та маргіналізовані групи, а також причини такої відсутності доступу;
(b) оцінити можливості покращення доступу для таких людей;
(c)інформувати таких людей про можливості підключення до розподільної мережі або про альтернативні способи доступу
до води, призначеної для споживання людиною; і
(d) вживати заходів, які вони вважають необхідними та відповідними, щоб забезпечити доступ до води, призначеної
для споживання людиною, для вразливих і маргіналізованих груп.
2. З метою сприяння використанню водопровідної води, призначеної для споживання людиною, держави-члени забезпечують
встановлення зовнішнього та внутрішнього обладнання в громадських місцях, де це технічно можливо, у спосіб, який є пропорційним
потребам у таких заходах та прийнятті враховувати специфічні місцеві умови, такі як клімат і географія.
Держави-члени можуть також вживати наступних заходів для сприяння використанню водопровідної води, призначеної для споживання людиною:
(a) підвищення обізнаності щодо найближчого зовнішнього або внутрішнього обладнання;
(b) проведення кампаній з інформування громадян про якість такої води;
(c)заохочення забезпечення такою водою державних адміністрацій і громадських будівель;
(d) заохочення надання такої води безкоштовно або за низьку плату клієнтам у ресторанах, їдальнях та службах громадського
харчування.
3. Держави-члени повинні забезпечити необхідну допомогу, як це визначено державами-членами,

для компетентних органів з метою впровадження заходів, зазначених у цій статті.
Стаття 17
Інформація для громадськості
1. Держави-члени забезпечують наявність адекватної актуальної інформації про воду, призначену для
споживання людиною, відповідно до Додатку IV, дотримуючись при цьому застосовних правил захисту даних.
2. Держави-члени забезпечують, щоб усі особи, яким постачається вода, призначена для споживання людиною, отримували
наступну інформацію регулярно та принаймні раз на рік, без необхідності її запитувати, і в найбільш відповідній та
легкодоступній формі, наприклад, у рахунках-фактурах або через цифрові засоби, такі як розумні програми:
(a) інформацію про якість води, призначеної для споживання людиною, включаючи показники параметрів;
(b) ціна поставленої води, призначеної для споживання людиною, за літр і кубічний метр;
(c) обсяг, спожитий домогосподарством, принаймні за рік або за розрахунковий період, разом із річними тенденціями
споживання домогосподарством, якщо це технічно можливо та якщо ця інформація доступна постачальнику води;
(d) порівняння річного споживання води домогосподарством із середнім споживанням домогосподарством, якщо
це застосовно відповідно до пункту (c);
(e) посилання на веб-сайт, що містить інформацію, викладену в Додатку IV.
3. Параграфи 1 і 2 повинні діяти без шкоди Директивам 2003/4/ЄС та 2007/2/ЄС.
Стаття 18
Інформація про моніторинг виконання
1. Без шкоди Директивам 2003/4/ЄС та 2007/2/ЄС держави-члени за сприяння ЄЕЗ повинні:
(a) створити до 12 січня 2029 року та оновлювати кожні шість років після цього набір даних, що містить інформацію про заходи,
вжиті для покращення доступу до води, призначеної для споживання людиною, та сприяння використанню її відповідно до
статті 16, а також про частку їх населення, яке має доступ до води, призначеної для споживання людиною; це не включає
воду, розлиту в пляшки або контейнери;
(b) створювати до 12 липня 2027 року та оновлювати кожні шість років після цього набір даних, що містить інформацію, пов’язану з
оцінкою ризику та управлінням ризиком у водозбірних районах для точок водозабору, що виконується відповідно до статті 8, і
встановлюється до 12 січня 2029 року та оновлювати кожні шість років після цього набір даних, що містить інформацію, пов’язану з
оцінкою ризиків внутрішніх систем розподілу, проведену відповідно до статті 10, включаючи такі елементи:
(i) інформацію про площі водозбору для точок водозабору відповідно до пункту (a) першого абзацу статті 8(2);
(ii) результати моніторингу, проведеного відповідно до пункту (c) першого підпараграфа статті 8(2) і пункту
(b) першого підпараграфу статті 10(1); і
(iii) стислу інформацію про заходи, вжиті згідно зі статтею 8(4) і статтею 10(2) і (3), включаючи інформацію
про тип вжитих заходів та досягнутий прогрес відповідно до пункту (f) статті 10(3). );
(c) створювати та згодом щорічно оновлювати набір даних, що містить результати моніторингу у випадках
перевищення параметричних значень, викладених у частинах A та B додатку I, зібраних відповідно до статей 9 та
13, та інформацію про виправлення дії, вжиті відповідно до статті 14;
(d) створити та щорічно оновлювати після цього набір даних, що містить інформацію про випадки, пов’язані з водою, призначеною для
споживання людиною, які спричинили потенційний ризик для здоров’я людини, незалежно від того, чи відбулося будь-яке
недотримання параметричних значень, що тривало протягом більше 10 послідовних днів і це торкнулося щонайменше 1000 осіб,
включаючи причини цих інцидентів і заходи щодо виправлення ситуації, вжиті відповідно до статті 14; і
(e) створити та щорічно оновлювати після цього набір даних, що містить інформацію про всі відступи, надані відповідно до
частини 1 статті 15, включаючи інформацію, передбачену частиною 2 статті 15.
Якщо це можливо, служби просторових даних, як визначено в пункті (4) статті 3 Директиви 2007/2/ЄС, повинні використовуватися для
представлення наборів даних, зазначених у першому абзаці.
2. Держави-члени забезпечують доступ Комісії, ЄЕА та Європейського центру профілактики та

контролю захворювань до наборів даних, зазначених у частині 1.
3. ЄЕП публікує та оновлює загальносоюзний огляд на основі даних, зібраних державами-членами

на регулярній основі або на запит Комісії.
Загальносоюзний огляд повинен включати, у відповідних випадках, індикатори результатів, результатів і впливу цієї
Директиви, загальносоюзні оглядові карти та оглядові звіти держав-членів.
4. Комісія може прийняти імплементаційні акти, що визначають формат і способи подання

інформації, що надається відповідно до частин 1 і 3, включаючи детальні вимоги щодо індикаторів,
загальносоюзних оглядових карт і оглядових звітів держав-членів зазначені в параграфі 3. Ці
імплементаційні акти ухвалюються відповідно до процедури перевірки, зазначеної у статті 22.
5. Держави-члени можуть відступати від цієї статті на будь-якій із підстав, зазначених у частині 1 статті 13 Директиви
2007/2/ЄС.
Стаття 19
Оцінка
1. Комісія повинна до 12 січня 2035 року провести оцінку цієї Директиви. Оцінка ґрунтується, серед
іншого, на наступних елементах:
(a) досвід, отриманий під час впровадження цієї Директиви;
(b) набори даних від держав-членів, створені відповідно до частини 1 статті 18, і загальносоюзні огляди, зібрані
ЄЕЗ відповідно до частини 3 статті 18;
(c)відповідні наукові, аналітичні та епідеміологічні дані;
(d) Рекомендації ВООЗ, якщо такі є.
2. У контексті оцінювання Комісія звертає особливу увагу на такі аспекти:
(a) підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, викладений у статті 7;
(b) положення щодо доступу до води, призначеної для споживання людиною, викладені у статті 16;
(c)положення щодо інформації, яка має бути надана громадськості відповідно до статті 17 та Додатку IV.
3. Комісія повинна не пізніше 12 січня 2029 року, а потім, у відповідних випадках, подати звіт до Європейського Парламенту та
Ради про потенційну загрозу для джерел води, призначеної для споживання людиною, від мікропластику, фармацевтичних
препаратів і, якщо необхідно, інші забруднювачі, що можуть викликати занепокоєння, а також відповідні пов’язані потенційні
ризики для здоров’я.
Стаття 20
Перегляд та внесення змін до додатків
1. Принаймні кожні п’ять років Комісія переглядає Додатки I та II у світлі науково-технічного прогресу, а також підходу
держав-членів до безпеки води, що ґрунтується на оцінці ризику, що міститься в наборах даних, створених відповідно до
статті 18, і, у відповідних випадках подає законодавчу пропозицію щодо внесення змін до цієї Директиви.
2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 21 з метою внесення змін до Додатку III, якщо
необхідно, щоб адаптувати його до науково-технічного прогресу.
Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 21 з метою внесення змін до параметричного значення
бісфенолу А в частині B додатку I, наскільки це необхідно для його адаптації до науково-технічного прогресу, в основному на
основі поточного перегляду, що проводиться виданий EFSA.
Стаття 21
Здійснення делегування
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії відповідно до умов, викладених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статтях 4(3), 11(5), 11(8), 11(11), 13(6) та 20(2), надаються Комісії
на період п'яти років з 12 січня 2021 року. Комісія складає звіт щодо делегування повноважень не пізніше ніж за дев'ять
місяців до закінчення п'ятирічного періоду. Делегування повноважень мовчазно продовжується на періоди однакової
тривалості, якщо тільки Європейський Парламент або Рада не виступають проти такого продовження не пізніше ніж за
три місяці до закінчення кожного періоду.
3. Делегування повноважень, зазначене у статтях 4(3), 11(5), 11(8), 11(11), 13(6) та 20(2), може бути відкликано в будь-який
час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делегування повноважень, визначених у
цьому рішенні. Воно набирає чинності наступного дня після опублікування рішення вОфіційний журнал Європейського
Союзуабо на пізнішу дату, зазначену в ньому. Це не впливає на дійсність будь-яких делегованих актів, які вже є чинними.
4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до
принципів, викладених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про покращення законотворчості.
5. Як тільки вона ухвалить делегований акт, Комісія повинна повідомити про це одночасно
Європейський Парламент і Раду.
6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статей 4(3), 11(5), 11(8), 11(11), 13(6) і 20(2), набирає чинності, лише
якщо не було висловлено жодних заперечень. Європейським Парламентом або Радою протягом двох місяців
після повідомлення про цей акт Європейському Парламенту та Раді або якщо до закінчення цього періоду
Європейський Парламент і Рада повідомили Комісію про те, що вони будуть не заперечувати. Цей період
продовжується на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 22
Процедура комітету
1. Комісії допомагає комітет. Цей комітет є комітетом у значенні Регламенту (ЄС) № 182/2011.
2. Якщо робиться посилання на цей параграф, застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Якщо Комітет не надає висновку, Комісія не приймає проект імплементаційного акта, і

застосовується третій абзац статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.
Стаття 23
Штрафи
Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, які застосовуються до порушень національних положень, прийнятих
відповідно до цієї Директиви, і вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення їх виконання. Передбачені санкції мають бути
ефективними, пропорційними та переконливими. Держави-члени повинні до 12 січня 2023 року повідомити Комісію про ці
правила та заходи, а також про будь-які наступні зміни, що їх стосуються.
Стаття 24
Транспозиція
1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, нормативні акти та адміністративні положення, необхідні
для дотримання статей 1-18, статті 23 і Додатків I-V до 12 січня 2023 року. Вони повинні негайно повідомити
текст цих заходів Комісії.
Коли держави-члени приймають ці заходи, вони повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким
посиланням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити заяву про те, що посилання в існуючих законах,
нормативних та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, повинні тлумачитися як посилання на
цю Директиву. Держави-члени визначають, як має бути зроблене таке посилання та як ця заява має бути сформульована.
2. Держави-члени повідомляють Комісії тексти основних положень національного законодавства, які вони ухвалюють у сфері,
на яку поширюється дія цієї Директиви.
Стаття 25
Перехідний період
1. До 12 січня 2026 року держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб вода, призначена для
споживання людиною, відповідала параметричним значенням, викладеним у частині B Додатку I для бісфенолу А, хлорату,
хлориту, галогеноцтової кислоти, мікроцистину-LR, Загальний PFAS, сума PFAS та урану.
2. До 12 січня 2026 року постачальники води не зобов’язані здійснювати моніторинг води, призначеної для споживання
людиною, відповідно до статті 13 щодо параметрів, перелічених у частині 1 цієї статті.
Стаття 26
Скасувати
1. Директива 98/83/ЄС зі змінами, внесеними актами, переліченими в Частині А Додатку VI, скасовується з 13 січня
2023 року, без шкоди для зобов’язань держав-членів щодо часових обмежень для транспонування до національне
законодавство Директив, викладених у частині B Додатку VI.
Посилання на скасовану Директиву слід тлумачити як посилання на цю Директиву та читати відповідно

до кореляційної таблиці в Додатку VII.
2. Відступи, надані державами-членами відповідно до частини 1 статті 9 Директиви 98/83/ЄС, які все ще застосовуються станом
на 12 січня 2023 року, залишаються застосовними до кінця їх дії. Вони можуть бути продовжені відповідно до статті
15 цієї Директиви лише у випадку, якщо ще не надано другий відступ. Право звертатися до Комісії щодо третього
відступу відповідно до статті 9(2) Директиви 98/83/ЄС залишається застосовним до других відступів, які все ще
застосовуються 12 січня 2021 року.
Стаття 27
Набрання чинності
Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її публікації вОфіційний

журнал Європейського Союзу.
Стаття 28
Адресати
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі 16 грудня 2020 року.
Для Європейського парламенту Для Ради

Президент Президент
Д. М. САССОЛІ М. РОТ
ДОДАТОК І
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПАРАМЕТРИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ
ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ
Частина А
Мікробіологічні показники
Параметр Параметричне значення одиниця Примітки
Кишкові ентерококи 0 кількість/100 мл Для води, налитої в пляшки або контейнери,

одиницею є кількість/250 мл.
Кишкова паличка (E. coli) 0 кількість/100 мл Для води, налитої в пляшки або контейнери,
Частина Б
Хімічні параметри
Акриламід 0,10 мкг/л Параметричне значення 0,10 мкг/л

відноситься до залишкової концентрації
мономеру у воді, розрахованої відповідно
до специфікацій максимального
вивільнення з відповідного полімеру при
контакті з водою.
Сурма 10 мкг/л
Миш'як 10 мкг/л
бензол 1,0 мкг/л
Бензо(а)пірен 0,010 мкг/л
Бісфенол А 2,5 мкг/л
Бор 1,5 мг/л Параметричне значення 2,4 мг/л слід

застосовувати, коли опріснена вода є
переважаючим джерелом води у відповідній
системі водопостачання або в регіонах, де
геологічні умови можуть призвести до
високого рівня бору в грунтових водах.
Бромат 10 мкг/л
Кадмій 5,0 мкг/л
Хлорат 0,25 мг/л Параметричне значення 0,70 мг/л

застосовується, якщо метод дезінфекції, який
генерує хлорат, зокрема діоксид хлору,
використовується для дезінфекції води,
призначеної для споживання людиною. Де
можливо, без шкоди для дезінфекції, держави-
члени прагнуть до нижчого значення. Цей
параметр слід вимірювати лише за умови
використання таких методів дезінфекції.
Хлорит 0,25 мг/л Параметричне значення 0,70 мг/л

застосовується, якщо метод дезінфекції, який
генерує хлорит, зокрема діоксид хлору,
використовується для дезінфекції води,
призначеної для споживання людиною.
Де можливо, без шкоди для дезінфекції,
держави-члени прагнуть до нижчого
значення.
Цей параметр слід вимірювати лише за умови
використання таких методів дезінфекції.
Хром 25 мкг/л Параметричне значення 25 мкг/л має бути

досягнуто не пізніше 12 січня 2036 року.
Параметричне значення для хрому до цієї дати
має становити 50 мкг/л.
Мідь 2,0 мг/л
Ціанід 50 мкг/л
1,2-дихлоретан 3,0 мкг/л
Епіхлоргідрин 0,10 мкг/л Параметричне значення 0,10 мкг/л

фтор 1,5 мг/л
Галооцтові кислоти (HAA) 60 мкг/л Цей параметр слід вимірювати лише тоді,
коли для дезінфекції води, призначеної для
споживання людиною, використовуються
методи дезінфекції, які можуть генерувати
HAA. Це сума наступних п’яти
репрезентативних речовин: монохлоро-,
дихлоро- та трихлороцтової кислоти, а також
моно- та дибромооцтової кислоти.
Вести 5 мкг/л Параметричне значення 5 мкг/л має бути досягнуто

не пізніше 12 січня 2036 року. Параметричне
значення для свинцю до цієї дати має становити 10
мкг/л.
Після цієї дати параметричне значення

5 мкг/л має відповідати принаймні в
точці постачання до внутрішньої
системи розподілу.
Для цілей пункту (b) першого абзацу
статті 11(2) застосовується
параметричне значення 5 мкг/л у крані.
Меркурій 1,0 мкг/л
Мікроцистин-ЛР 1,0 мкг/л Цей параметр слід вимірювати лише у випадку

можливого цвітіння у вихідній воді
(підвищення щільності ціанобактеріальних
клітин або потенціал формування цвітіння).
Нікель 20 мкг/л
селітра 50 мг/л Держави-члени повинні забезпечити, щоб

умова [нітрат]/50 + [нітрит]/3 ≤ 1, де
квадратні дужки означають концентрації в
мг/л для нітратів (НІ3) і нітрит (NO2),
дотримується і що параметричне значення
0,10 мг/л для нітритів дотримується на
заводах з очищення води.
Нітрит 0,50 мг/л Держави-члени повинні забезпечити, щоб

умова [нітрат]/50 + [нітрит]/3 ≤ 1, де
квадратні дужки означають концентрації в
мг/л для нітратів (НІ3) і нітрит (NO2),
дотримується і що параметричне значення
0,10 мг/л для нітритів дотримується на
заводах з очищення води.
Пестициди 0,10 мкг/л «Пестициди» означає:

— органічні інсектициди,
— органічні гербіциди,
— органічні фунгіциди,
— органічні нематоциди,
— органічні акарициди,
— органічні альгіциди,
— органічні родентициди
— органічні сліміциди,
— супутні продукти (зокрема, регулятори
росту),
та їх метаболіти, як визначено в пункті
(32) статті 3 Регламенту (ЄС) №
1107/2009 Європейського парламенту
та Ради (1), які вважаються актуальними
для води, призначеної для споживання
людиною.
Метаболіт пестициду вважається відповідним
для води, призначеної для споживання
людиною, якщо є підстави вважати, що він має
властивості, які можна порівняти з
властивостями вихідної речовини з точки зору
його цільової активності пестицидів, або що сам
по собі або продукти його перетворення
створюють здоров’я ризик для споживачів.
Параметричне значення 0,10 мкг/л

застосовується до кожного окремого пестициду.
У випадку альдрину, дільдрину, гептахлору та
гептахлорепоксиду параметричне значення має
становити 0,030 мкг/л.
Держави-члени повинні визначити орієнтовне

значення для керування наявністю
нерелевантних метаболітів пестицидів у воді,
призначеній для споживання людиною.
Необхідно контролювати лише
пестициди, які, ймовірно, будуть присутні
в даному запасі.
На основі даних, наданих державами-
членами, Комісія може створити базу
даних пестицидів та їх відповідних
метаболітів, беручи до уваги їх можливу
присутність у воді, призначеній для
споживання людиною.
Пестициди Всього 0,50 мкг/л «Загальна кількість пестицидів» означає суму

всіх окремих пестицидів, як визначено в
попередньому рядку, виявлених і кількісно
визначених під час процедури моніторингу.
PFAS Загальний 0,50 мкг/л «PFAS Total» означає сукупність пер-

та поліфторалкільних речовин.
Це параметричне значення застосовуватиметься
лише після того, як будуть розроблені технічні
настанови щодо моніторингу цього параметра
відповідно до статті 13(7). Потім держави-члени
можуть вирішити використовувати один або
обидва параметри «Загальний PFAS» або «Сума
PFAS».
«Сума PFAS» означає суму пер- та

Сума PFAS 0,10 мкг/л
поліфторалкільних речовин, які вважаються
проблемними щодо води, призначеної для
споживання людиною, перелічених у пункті 3
частини B Додатку III. Це підгрупа речовин «PFAS
Total», які містять перфторалкільний фрагмент із
трьома чи більше атомами вуглецю (тобто –
CnF2n–, n ≥ 3) або перфторалкільний ефірний
фрагмент із двома чи більше атомами вуглецю
(тобто –CnF2nOCmF2m–, n і m ≥ 1).
Поліциклічні ароматичні 0,10 мкг/л

Сума концентрацій наступних
вуглеводні зазначених сполук:
бензо(b)флуорантен,
бензо(k)флуорантен, бензо(ghi)перилен
та індено(1,2,3-cd)пірен.
Селен 20 мкг/л Параметричне значення 30 мкг/л має

застосовуватися для регіонів, де
геологічні умови можуть призвести до
високих рівнів селену в підземних водах.
Тетрахлоретилен і 10 мкг/л Сума концентрацій цих двох

Трихлоретен параметрів.
Тригалометани Всього 100 мкг/л Де це можливо, без шкоди для дезінфекції,
держави-члени повинні прагнути до
нижчого параметричного значення.
Це сума концентрацій наступних
зазначених сполук: хлороформ,
бромоформ, дибромхлорметан і
бромдихлорметан.
Уран 30 мкг/л
Вінілхлорид 0,50 мкг/л Параметричне значення 0,50 мкг/л

(1) Регламент (ЄС) № 1107/2009 Європейського Парламенту та Ради від 21 жовтня 2009 року щодо розміщення засобів
захисту рослин на ринку та скасування Директив Ради 79/117/ЄЕС та 91/414/ЄЕС (ОВ L 309) , 24.11.2009, С. 1).
Частина С
Параметри індикатора
Алюміній 200 мкг/л
Амоній 0,50 мг/л
Хлорид 250 мг/л Вода не повинна бути їдкою.
Clostridium perfringens 0 кількість/100 мл Цей параметр необхідно вимірювати,

включаючи спори якщо оцінка ризику вказує на доцільність
цього.
колір Прийнятний для споживача

mers і ніяких ненормальних
змінити
провідність 2 500 мкС см-1при 20 °C Вода не повинна бути агресивною.
Концентрація іонів водню ≥ 6,5 і ≤ 9,5 одиниці pH Вода не повинна бути агресивною. Для
трація негазованої води, що розливається в пляшки або
контейнери, мінімальне значення може бути
зменшено до 4,5 одиниць pH. Для води, налитої в
пляшки або контейнери, яка природним чином
багата або штучно збагачена вуглекислим газом,
мінімальне значення може бути нижчим.
Залізо 200 мкг/л
Марганець 50 мкг/л
Запах Прийнятний для споживача

змінити
Окислюваність 5,0 мг/л О2 Цей параметр не потрібно вимірювати, якщо

аналізується параметр TOC.
Сульфат 250 мг/л Вода не повинна бути їдкою.
натрію 200 мг/л
смак Прийнятний для споживача

змінити
Колонія 22оC Немає аномальних змін
Коліформні бактерії 0 кількість/100 мл Для води, налитої в пляшки або контейнери,

Загальний органічний вуглець Немає аномальних змін Цей параметр не потрібно вимірювати для
(Зміст) джерел довжиною менше 10 000 м3день.
Помутніння Прийнятний для споживача

змінити
Вода не повинна бути агресивною або їдкою. Особливо це стосується води, яка проходить обробку
(демінералізація, пом'якшення, мембранна обробка, зворотний осмос тощо).
Якщо вода, призначена для споживання людиною, отримана шляхом обробки, яка значно демінералізує або пом’якшує
воду, можна додавати солі кальцію та магнію для кондиціонування води, щоб зменшити будь-який можливий негативний
вплив на здоров’я, а також зменшити корозійну дію або агресивність води та для поліпшення смаку. Мінімальні концентрації
кальцію та магнію або загальних розчинених твердих речовин у пом’якшеній або демінералізованій воді можуть бути
встановлені з урахуванням характеристик води, яка надходить у ці процеси.
Частина D
Параметри, важливі для оцінки ризиків внутрішніх систем розподілу
Легіонелла < 1000 КУО/л Це параметричне значення встановлюється

для цілей статей 10 і 14. Дії, передбачені в
цих статтях, можуть бути розглянуті, навіть
якщо значення нижче параметричного
значення, наприклад, у випадках інфекцій і
спалахів. У таких випадках слід підтвердити
джерело інфекції та видЛегіонелласлід
ідентифікувати.
Вести 10 мкг/л Це параметричне значення

встановлюється для цілей статей 10 і 14.
Держави-члени повинні використати свої найкращі
можливості для досягнення нижчого значення 5
мкг/л до 12 січня 2036 року.
ДОДАТОК II
МОНІТОРИНГ
Частина А
Загальні цілі та програми моніторингу води, призначеної для споживання людиною
1. Програми моніторингу, створені відповідно до частини 2 статті 13 для води, призначеної для споживання людиною, повинні:
(a) перевірити, чи діють заходи, спрямовані на контроль ризиків для здоров’я людини по всьому ланцюгу
водопостачання від зони водозабору через обробку та зберігання до розподілу, і що вода, призначена
для споживання людиною, у точці відповідності є здоровою та чистою;
(b) надати інформацію про якість води, що постачається для споживання людиною, щоб продемонструвати виконання
зобов’язань, викладених у статті 4, і параметричних значень, встановлених відповідно до статті 5;
(c)визначити найбільш прийнятні засоби зменшення ризику для здоров'я людини.
2. Програми моніторингу, створені відповідно до частини 2 статті 13, повинні включати один або комбінацію з наступного:
(a) збір та аналіз дискретних проб води;
(b) вимірювання, зареєстровані в процесі постійного моніторингу.
Крім того, програми моніторингу можуть складатися з:
(a) перевірки записів щодо функціональності та стану технічного обслуговування обладнання;
(b) інспекції зони водозабору та інфраструктури обробки, зберігання та розподілу, без шкоди вимогам
моніторингу, передбаченим пунктом (c) першого абзацу статті 8(2) та пунктом (b)
першого підпараграфу частини 1 статті 10.
3. Програми моніторингу також повинні включати програму оперативного моніторингу, яка забезпечує швидке уявлення про
експлуатаційні показники та проблеми з якістю води та дозволяє швидко вжити заздалегідь заплановані заходи з
виправлення. Такі оперативні програми моніторингу повинні стосуватися конкретних поставок, беручи до уваги результати
ідентифікації небезпек і небезпечних подій та оцінки ризиків системи постачання, і мають бути призначені для підтвердження
ефективності всіх контрольних заходів у відведенні, обробці, розподілі і зберігання.
Програма оперативного моніторингу повинна включати моніторинг параметра «каламутність на станції водопостачання» з
метою регулярного контролю ефективності фізичного видалення за допомогою процесів фільтрації відповідно до
контрольних значень і частот, зазначених у наступній таблиці (не застосовується для джерела підземних вод, де
каламутність викликана залізом і марганцем):
Експлуатаційний параметр Еталонне значення
каламутність на заводі водопостачання 0,3 NTU у 95 % зразків і жоден не перевищує 1 NTU
Обсяг (м3) води, що розподіляється або виробляється щодня в межах зони Мінімальна частота відбору проб і аналізу
водопостачання
≤ 1000 Щотижня
> 1000 до ≤ 10 000 Щодня
> 10 000 Безперервний

Програма оперативного моніторингу також повинна включати моніторинг наступних параметрів у сирій воді
для контролю ефективності процесів очищення проти мікробіологічних ризиків:
Експлуатаційний параметр Еталонне значення одиниця Примітки
Соматичні коліфаги 50 (для сирої води) Формування зубного нальоту Цей параметр необхідно вимірювати, якщо оцінка
Одиниць (PFU)/100 мл ризику вказує на доцільність цього. Якщо його
виявлено в сирій воді в концентраціях > 50 PFU/
100 мл, його слід проаналізувати після етапів
циклу обробки, щоб визначити видалення
журналу через встановлені бар’єри та оцінити
ризик прориву патогенних вірусів. достатньо під
контролем.
4. Держави-члени забезпечують постійний перегляд програм моніторингу та оновлення або підтвердження

принаймні кожні шість років.
Частина Б
Параметри та частоти дискретизації
1. Перелік параметрів
Група А
Наступні параметри (група A) повинні контролюватися відповідно до частоти моніторингу, встановленої в

таблиці 1 пункту 2:
(а)Кишкова паличка (E. coli),кишкові ентерококи, коліформні бактерії, кількість колоній 22 °C, колір, каламутність, смак, запах,
pH і електропровідність;
(b) інші параметри, визначені як відповідні в програмі моніторингу, відповідно до частини 3 статті 5 та, у відповідних
випадках, шляхом оцінки ризиків системи постачання, як зазначено у статті 9 та частині С цього Додатку.
За певних обставин такі параметри повинні бути додані до параметрів групи А:
(a) амоній і нітрит, якщо використовується хлорування;
(b) алюміній і залізо, якщо вони використовуються як хімікати для обробки води.
Кишкова паличка (E. coli)і кишкові ентерококи вважаються «основними параметрами», і частота їх моніторингу
не підлягає зниженню через оцінку ризику системи постачання відповідно до статті 9 і частини C цього Додатку.
Вони завжди повинні контролюватися принаймні з частотою, встановленою в таблиці 1 пункту 2.
Група В
Щоб визначити відповідність усім параметричним значенням, викладеним у цій Директиві, усі інші параметри, не
проаналізовані в Групі А та встановлені відповідно до статті 5, за винятком параметрів у Частині D Додатку I, підлягають
моніторингу принаймні із встановленою частотою у таблиці 1 пункту 2, якщо іншу частоту відбору проб не визначено на
основі оцінки ризику системи постачання, проведеної відповідно до статті 9 та частини C цього додатку.
2. Частоти дискретизації
Таблиця 1. Мінімальна частота відбору проб та аналізу для моніторингу відповідності
Об’єм води, що розподіляється або виробляється щодня

Параметр групи А Параметр групи В
в межах зони постачання
кількість проб на рік кількість проб на рік
(див. примітки 1 і 2) m3
< 10 > 0 (Див. Примітку 4) > 0 (Див. Примітку 4)
≥ 10 ≤ 100 2 1 (Див. Примітку 5)
> 100 ≤ 1000 4 1
> 1000 ≤ 10 000 4 за перші 1000 м3/д 1 для перших 1000 м3/д
+ 3 за кожні додаткові 1000 м3/ + 1 за кожні додаткові 4 500 м3/д і його
д і його частину від частину від загального обсягу
загального обсягу (Див. Примітку 3)
(Див. Примітку 3)
> 10 000 ≤ 100 000 3 для перших 10 000 м3/д

+ 1 за кожні додаткові 10 000 м3/д і його
частину від загального обсягу
> 100 000 12 для перших 100 000 м3/д

+ 1 за кожні додаткові 25 000 м3/д і його
частину від загального обсягу
Примітка 1: Зона водопостачання — це географічно визначена територія, в межах якої вода, призначена для споживання людиною,
надходить з одного або кількох джерел і в межах якої якість води можна вважати приблизно однаковою.
Примітка 2: Обсяги розраховуються як середні значення за календарний рік. Кількість мешканців у зоні
водопостачання може використовуватися замість об’єму води для визначення мінімальної частоти,
припускаючи споживання води 200 л/(день*душа).
Примітка 3: Вказана частота розраховується таким чином: наприклад, 4 300 м3/d = 16 зразків для параметрів групи А (чотири
для перших 1000 м3/d + 12 за додаткові 3 300 м3/d).
Примітка 4: Для постачальників води, якщо звільнення не було надано згідно з пунктом (b) статті 3(3), держави-члени
встановлюють мінімальну частоту відбору проб для параметрів груп A та B, за умови, що основні
параметри контролюються принаймні один раз на рік.
Примітка 5: Держави-члени можуть зменшити частоту відбору проб за умови, що всі параметри, встановлені відповідно до
статті 5, контролюються принаймні один раз на шість років і контролюються у випадках, коли нове джерело води
інтегрується в систему водопостачання або змінюється ця система, як в результаті чого можна очікувати
потенційно негативного впливу на якість води.
Частина С
Оцінка ризиків та управління ризиками системи постачання
1. На основі результатів оцінки ризиків системи постачання, як зазначено у статті 9, перелік параметрів, які
розглядаються під час моніторингу, має бути розширено, а частота відбору проб, визначена у частині B, збільшена,
якщо виконується будь-яка з наступних умов: :
(a) перелік параметрів або частот, викладених у цьому Додатку, недостатній для виконання зобов’язань, покладених згідно
зі статтею 13(1);
(b) додатковий моніторинг необхідний для цілей частини 5 статті 13;
(c)необхідно надати гарантії, викладені в пункті (a) пункту 1 частини A;

(d) збільшення частоти вибірки є необхідним відповідно до пункту (a) першого абзацу статті 8(4).
2. У результаті оцінки ризику системи постачання перелік параметрів, які розглядаються під час моніторингу, і
частоти відбору проб, викладені в частині В, можуть бути скорочені за умови виконання всіх наступних умов:
(a) місце та частота відбору проб визначається у зв’язку з походженням параметра, а також мінливістю
та довгостроковою тенденцією щодо його концентрації, беручи до уваги статтю 6;
(b) щодо зменшення мінімальної частоти відбору проб параметра, результати, отримані від проб, відібраних через регулярні проміжки
часу протягом принаймні трьох років, у точках відбору зразків, репрезентативних для всієї зони постачання, становлять менше 60
% від параметричне значення;
(c)щодо вилучення параметра зі списку параметрів, які підлягають моніторингу, результати, отримані від проб, зібраних
через регулярні проміжки часу протягом принаймні трьох років, у точках відбору зразків, що представляють всю зону
постачання, менше 30 % параметричного значення;
(d) щодо вилучення параметра зі списку параметрів, які підлягають моніторингу, рішення ґрунтується на
результатах оцінки ризику, яка враховує результати моніторингу джерел води, призначеної для споживання
людиною, і підтверджує, що здоров’я людини є захищена від несприятливого впливу будь-якого забруднення
води, призначеної для споживання людиною, як зазначено у статті 1;
(e) щодо зменшення частоти відбору проб параметра або вилучення параметра зі списку параметрів, що
підлягають моніторингу, оцінка ризику підтверджує, що жоден фактор, який можна розумно передбачити, не
спричинить погіршення якості води, призначеної для споживання людиною.
Якщо результати моніторингу, які демонструють виконання умов, викладених у пунктах (2)(b) - (2)(e), уже доступні до 12
січня 2021 року, ці результати моніторингу можуть, починаючи з цієї дати, використовуватися для адаптації моніторинг
після оцінки ризиків системи постачання.
Якщо коригування моніторингу вже впроваджено після оцінки ризиків системи постачання відповідно до
частини C Додатку II Директиви 98/83/ЄС, держави-члени можуть передбачити можливість підтвердити їх
дійсність без вимоги моніторингу в відповідно до пункту 2(b) та 2(c) протягом наступного періоду принаймні
три роки з точок, що є репрезентативними для всієї зони постачання.
Частина D
Методи відбору та точки відбору проб
1. Точки відбору проб визначаються таким чином, щоб забезпечити відповідність частині 1 статті 6. У випадку
розподільчої мережі держава-член може брати проби в зоні постачання або на очисних спорудах для певних
параметрів, якщо можна продемонструвати, що не буде негативних змін виміряного значення відповідних
параметрів. Наскільки це можливо, кількість проб має бути рівномірно розподілена за часом і місцем.
2. Відбір зразків у точці відповідності повинен відповідати таким вимогам:
(a) зразки відповідності для певних хімічних параметрів, зокрема міді, свинцю та нікелю, повинні бути відібрані у крані споживача без
попереднього промивання. Необхідно відібрати випадкову денну пробу об’ємом один літр. Як альтернативу, держави-члени
можуть використовувати методи фіксованого часу стагнації, які краще відображають їхню національну ситуацію, наприклад,
середнє тижневе споживання споживачами, за умови, що на рівні зони постачання це не призводить до меншої кількості випадків
невідповідності, ніж використання випадковий денний метод;
(b) зразки відповідності для мікробіологічних параметрів у точці відповідності повинні бути відібрані та
оброблені відповідно до EN ISO 19458, мета відбору проб В.
3. Зразки дляЛегіонеллау внутрішніх системах розподілу повинні бути взяті в точки ризику для розповсюдженняЛегіонелла,точки,
репрезентативні для системного впливуЛегіонелла,або обидва. Держави-члени повинні встановити керівні принципи щодо
методів відбору проб дляЛегіонелла.
4. Відбір проб у розподільчій мережі, за винятком відбору проб у крані споживачів, має здійснюватися відповідно до
ISO 5667-5. Щодо мікробіологічних параметрів, зразки в мережі розповсюдження повинні бути відібрані та
оброблені відповідно до EN ISO 19458, ціль відбору проб A.
ДОДАТОК III
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПАРАМЕТРІВ
Держави-члени повинні забезпечити, щоб методи аналізу, які використовуються для цілей моніторингу та демонстрації
відповідності цій Директиві, за винятком каламутності, перевірені та задокументовані відповідно до EN ISO/IEC 17025 або інших
еквівалентних стандартів, прийнятих на міжнародному рівні. Держави-члени повинні гарантувати, що лабораторії або сторони,
за якими працюють лабораторії, застосовують практику системи управління якістю відповідно до EN ISO/IEC 17025 або інших
еквівалентних стандартів, прийнятих на міжнародному рівні.
З метою оцінки еквівалентності альтернативних методів методам, викладеним у цьому Додатку, держави-члени можуть
використовувати стандарт EN ISO 17994, встановлений як стандарт щодо еквівалентності мікробіологічних методів, або стандарт
EN ISO 16140 або будь-який інший аналогічний міжнародно прийнятий протоколів, щоб встановити еквівалентність методів,
заснованих на принципах, відмінних від культивування, які виходять за межі EN ISO 17994.
За відсутності аналітичного методу, який відповідає мінімальним критеріям ефективності, викладеним у Частині B, держави-члени повинні
забезпечити, щоб моніторинг здійснювався з використанням найкращих доступних методів, які не призводять до надмірних витрат.
Частина А
Мікробіологічні показники, для яких вказуються методи дослідження
Методами аналізу мікробіологічних показників є:

(а)Кишкова паличка (E. coli)та коліформні бактерії (EN ISO 9308-1 або EN ISO 9308-2);
(b) кишкові ентерококи (EN ISO 7899-2);
(c) кількість колоній або кількість гетеротрофних чашок при 22 °C (EN ISO 6222);
(d)Clostridium perfringensвключаючи спори (EN ISO 14189);
(д)Легіонела (EN ISO 11731 для відповідності значенню в частині D додатку I);
для моніторингу верифікації на основі оцінки ризику та для доповнення методів культивування можна використовувати додаткові методи,
такі як ISO/TS 12869, швидкі методи культивування, методи, що не ґрунтуються на культивуванні, і молекулярні методи, зокрема qPCR;
(f) соматичні коліфаги;
для оперативного моніторингу можна використовувати частину A Додатку II, EN ISO 10705-2 та EN ISO 10705-3.
Частина Б
Хімічні та індикаторні параметри, для яких задані експлуатаційні характеристики
1. Хімічні та індикаторні параметри
Для параметрів, наведених у Таблиці 1 цього Додатку, використовуваний метод аналізу повинен, як мінімум, забезпечувати можливість
вимірювання концентрацій, що дорівнюють параметричному значенню з межею кількісного визначення, як визначено в пункті (2) статті 2
Директива Комісії 2009/90/ЄС (1), 30 % або менше відповідного параметричного значення та невизначеність вимірювання, як зазначено
в таблиці 1 цього додатка. Результат повинен бути виражений з використанням принаймні такої ж кількості значущих цифр, як і
для параметричного значення, зазначеного в Частинах B і C Додатку I до цієї Директиви.
Похибка вимірювання, наведена в таблиці 1, не повинна використовуватися як додатковий допуск до параметричних

значень, наведених у Додатку I.
Таблиця 1. Мінімальна робоча характеристика «Невизначеність вимірювання»
Невизначеність вимірювання
Параметри Примітки
% параметричного значення (окрім
для pH)
Алюміній 25
Амоній 40
Акриламід 30
Сурма 40
Миш'як 30
Бензо(а)пірен 50 Див. Примітку 2
бензол 40
Бісфенол А 50
Бор 25
Бромат 40
Кадмій 25
Хлорид 15
Хлорат 40
Хлорит 40
Хром 30
Мідь 25
Ціанід 30
1,2-дихлоретан 40 Див. Примітку 3
Епіхлоргідрин 30
фтор 20
НАА 50
Концентрація іонів водню pH 0,2
Див. Примітку 4
(1) Директива Комісії 2009/90/ЄС від 31 липня 2009 року, що встановлює, згідно з Директивою 2000/60/ЄС Європейського
Парламенту та Ради, технічні специфікації для хімічного аналізу та моніторингу стану води (ОВ L 201, 1.8.2009). , стор. 36).
Невизначеність вимірювання
Параметри Примітки
% параметричного значення (окрім
для pH)
Залізо 30
Вести 30
Марганець 30
Меркурій 30
Мікроцистин-ЛР 30
Нікель 25
селітра 15
Нітрит 20
Окислюваність 50 Див. Примітку 5
Пестициди 30 Див. Примітку 6
PFAS 50
Поліциклічні ароматичні вуглеводні 40 Див. Примітку 7
Селен 40
натрію 15
Сульфат 15
Тетрахлороетен 40 Див. Примітку 8
Трихлоретен 40 Див. Примітку 8
Тригалометани – заг 40 Див. Примітку 7
Загальний органічний вуглець (TOC) 30 Див. Примітку 9
Помутніння 30 Див. Примітку 10
Уран 30
Вінілхлорид 50
2. Примітки до таблиці 1
Примітка 1: Похибка вимірювання є невід’ємним параметром, що характеризує дисперсію значень величини, що

приписується вимірюваній величині, на основі використаної інформації. Критерій ефективності для похибки
вимірювання (k = 2) — це відсоток параметричного значення, зазначеного в таблиці, або будь-яке більш
суворе значення. Невизначеність вимірювання повинна бути оцінена на рівні параметричного значення, якщо
не зазначено інше.
Примітка 2: Якщо значення невизначеності вимірювання не може бути досягнуто, слід вибрати найкращий доступний
метод (до 60 %).
Примітка 3: Метод визначає загальний ціанід у всіх формах.
Примітка 4: Значення похибки вимірювання виражається в одиницях pH.
Примітка 5: Довідковий метод: EN ISO 8467.
Примітка 6: Характеристики ефективності для окремих пестицидів наведені як орієнтовні. Для кількох пестицидів
можна досягти таких низьких значень похибки вимірювання, як 30 %, тоді як для ряду пестицидів
можуть бути дозволені вищі значення до 80 %.
Примітка 7: Експлуатаційні характеристики застосовуються до окремих речовин, визначених у 25 % від параметричного значення
в частині B Додатку I.
Примітка 8: Експлуатаційні характеристики застосовуються до окремих речовин, визначених на рівні 50 % параметричного

значення в частині B Додатку I.
Примітка 9: Похибка вимірювання повинна бути оцінена на рівні 3 мг/л загального органічного вуглецю (TOC).
EN 1484 Керівні принципи для визначення TOC і розчиненого органічного вуглецю (DOC) слід
використовувати для специфікації невизначеності методу випробування.
Примітка 10: Похибка вимірювання повинна бути оцінена на рівні 1,0 NTU (нефелометричних одиниць
каламутності) відповідно до EN ISO 7027 або іншого еквівалентного стандартного методу.
3. Сума PFAS
На основі технічних інструкцій, розроблених відповідно до частини 7 статті 13, аналізуються такі речовини:
— Перфторбутанова кислота (PFBA)
— перфторпентанова кислота (PFPA)
— Perf фторгексанова кислота (PFHxA)
— перфторгептанова кислота (PFHpA)
— Перфторооктанова кислота (PFOA)
— Perf фторонанова кислота (PFNA)
— перфтородеканова кислота (PFDA)
— Перфораундеканова кислота (PFUnDA)
— Перфтороддеканова кислота (PFDoDA)
— Перфтортридеканова кислота (PFTrDA)
— Перфторбутансульфонова кислота (PFBS)
— Перфторфторпентансульфокислота (PFPS)
— Перфторгексансульфонова кислота (PFHxS)
— перфторгептансульфокислота (PFHpS)
— перфтороктансульфонова кислота (ПФОС)
— Перфлюорононансульфонова кислота (PFNS)
— Перфтородекансульфонова кислота (PFDS)
— Перфорундекансульфокислота
— Перфторододекансульфонова кислота
— перфтортридекансульфокислота
Ці речовини підлягають моніторингу, коли оцінка ризику та управління ризиками водозбірних ділянок для
точок водозабору, проведені відповідно до статті 8, роблять висновок про ймовірність наявності цих речовин
у даному водопостачанні.
ДОДАТОК IV
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО
Інформація в наступних пунктах має бути доступною для споживачів в режимі он-лайн, зручним для користувача та налаштованим способом, і
споживачі можуть отримати доступ до цієї інформації іншими засобами за обґрунтованим запитом:
(1) визначення відповідного постачальника води, площі та кількості людей, що подаються, а також методу
виробництва води, включаючи загальну інформацію про типи обробки та дезінфекції води, які застосовуються;
Держави-члени можуть відступати від цієї вимоги відповідно до частини 1 статті 13 Директиви 2007/2/ЄС;
(2) останні результати моніторингу для параметрів, перелічених у частинах A, B та C Додатку I, включаючи частоту моніторингу разом
із параметричним значенням, встановленим відповідно до статті 5; результати моніторингу не повинні бути старшими одного
року, за винятком випадків, коли частота моніторингу, встановлена цією Директивою, дозволяє інше;
(3) інформацію про наступні параметри, не зазначені в частині C Додатку I, та відповідні значення:
(а) твердість;
(b) мінерали, аніони/катіони, розчинені у воді:
— кальцій Ca,
— магній Mg,
— калій К;
(4) у разі потенційної небезпеки для здоров’я людини, визначеної компетентними органами або іншими відповідними
органами після перевищення параметричних значень, встановлених відповідно до статті 5, інформація про потенційну
небезпеку для здоров’я людини та пов’язаного здоров’я та споживання - відповідні поради або гіперпосилання, що надає
доступ до такої інформації;
(5) відповідну інформацію про оцінку ризиків системи постачання;
(6) поради споживачам, у тому числі щодо того, як зменшити споживання води, де це доречно, як використовувати воду
відповідально відповідно до місцевих умов і як уникнути ризиків для здоров’я через застій води;
(7) для постачальників води, які постачають принаймні 10 000 м3на день або обслуговує не менше 50 000 осіб, щорічна інформація про:
(a) загальну продуктивність водопровідної системи з точки зору ефективності та рівня витоків, щойно така
інформація стане доступною та не пізніше дати, зазначеної у другому абзаці статті 4(3);
(b) структура власності постачальника води на водопостачання;
(c)якщо витрати відшкодовуються за допомогою тарифної системи, інформацію про структуру тарифу за кубічний
метр води, включаючи постійні та змінні витрати та витрати, пов’язані із заходами для цілей статті 16, якщо такі
заходи були вжиті водою постачальники;
(d) за наявності, короткий виклад і статистичні дані щодо скарг споживачів, отриманих постачальниками води з питань,
що входять до сфери дії цієї Директиви;
(8) за обґрунтованим запитом споживачам надається доступ до історичних даних для інформації згідно з пунктами (2) і (3),
що датуються до 10 років, якщо вони доступні, і не раніше 13 січня 2023 року.
ДОДАТОК V
ПРИНЦИПИ ВСТАНОВЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЙ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 11
Групи матеріалів
1. Органічні матеріали
Органічні матеріали повинні виготовлятися лише з:
(a) вихідні речовини, перелічені в Європейському позитивному списку вихідних речовин, який має
бути встановлений Комісією відповідно до пункту (b) першого абзацу статті 11(2); і
(b) речовини, щодо яких немає ймовірності, що речовина та продукти її реакції присутні на рівнях, що перевищують
0,1 мкг/л у воді, призначеній для споживання людиною, якщо для конкретних речовин не потрібне більш суворе
значення, беручи до уваги їх токсичність.
Органічні матеріали повинні бути перевірені відповідно до таблиці 1 відповідно до методів тестування, визначених у відповідних
європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародним або національно визнаним методом і повинні задовольняти вимогам,
викладеним у ній. Для цього результати випробувань щодо міграції речовини повинні бути перетворені
в розрахункові рівні на крані.
2. Металеві матеріали
Використовуються лише металеві матеріали, включені до Європейського позитивного списку складів, який має бути
встановлений Комісією відповідно до пункту (b) першого абзацу статті 11(2). Необхідно дотримуватися обмежень,
передбачених Європейським позитивним списком щодо складу цих матеріалів, їх використання для певних
продуктів і використання цих продуктів.
Металеві матеріали повинні бути випробувані згідно з таблицею 1 відповідно до методів випробувань, визначених
у відповідних європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародно чи національно визнаним методом і
повинні задовольняти вимоги, зазначені в ній.
3. Цементні матеріали
Цементні матеріали повинні виготовлятися лише з одного або кількох із наведеного нижче:
(a) органічні складові, перелічені в Європейському позитивному списку складових, який має бути
встановлений Комісією відповідно до пункту (b) першого абзацу статті 11(2);
(b) органічні компоненти, щодо яких немає можливості, щоб компоненти та продукти їх реакції були присутні на рівнях,
що перевищують 0,1 мкг/л у воді, призначеній для споживання людиною; або
(c) неорганічні складові.
Цементно-зв'язані матеріали повинні бути випробувані відповідно до таблиці 1 відповідно до методів випробувань, зазначених
у відповідних європейських стандартах або, за їх відсутності, міжнародним або національно визнаним методом і повинні
задовольняти вимоги, встановлені в ній. Для цього результати випробувань щодо міграції речовини повинні бути перетворені
в розрахункові рівні на крані.
4. Емалі та керамічні матеріали
Емалі та керамічні матеріали виготовляються лише з вихідних речовин із Європейського позитивного

списку складів, який має бути встановлений Комісією відповідно до пункту (b) першого абзацу статті
11(2), після проведення оцінки елементів використовується в складі цих матеріалів.
Емалі та керамічні матеріали повинні бути випробувані відповідно до таблиці 1 відповідно до методів випробувань, зазначених
у відповідних європейських стандартах, або, за їх відсутності, міжнародним або національно визнаним методом і повинні
задовольняти вимогам, викладеним у ній. Для цього результати випробувань щодо міграції речовини повинні бути
перетворені в розрахункові рівні на крані.
5. Винятки для оцінки матеріалів, що використовуються у другорядних і зібраних компонентах
Для зібраних виробів: другорядні компоненти, деталі та матеріали повинні бути детально описані, а тестування
відповідно скорочено. Для цієї мети «незначний» означає рівень впливу на якість води, призначеної для
споживання людиною, який не вимагає повного тестування.
Таблиця 1. Тестування, пов'язане з типами матеріалів
Органічний (див Металік (див Емалі і

Критерії Цементний
Примітка 1) Примітка 2) керамічні матеріали
Європейські позитивні списки
Європейський позитивний список вихідних

X NN X NN
речовин для органічних матеріалів
Європейський позитивний список NN X NN NN

прийнятих металевих композицій
Європейський позитивний список NN NN X NN

складових цементних матеріалів
Європейський позитивний список NN NN NN X

композицій для емалей і керамічних
матеріалів
Органолептичні дослідження
Запах і смак X NN X NN
Колір і каламутність X NN X NN
Загальні гігієнічні оцінки
Вилуговування загального органічного вуглецю

X NN X NN
Поверхневі залишки (метали) NN X NN NN
Міграційне тестування
Відповідні параметри цієї Директиви X X X X
MTCкранречовин PL X NN X (Див. Примітку 3) NN
Несподівані речовини (GCMS) X NN X (Див. Примітку 3) NN
Дотримання переліків складів NN X NN X
Посилення росту мікробів X NN X (Див. Примітку 3) NN

NN: Не Необхідно
MTCap: Максимально допустима концентрація у водопровідному крані (виходячи з висновку ECHA з

метою включення речовини до Європейського позитивного списку, або на основі конкретної межі
міграції, встановленої в Регламенті Комісії (ЄС) № 10/2011 (1) і враховуючи коефіцієнт розподілу 10
% і споживання води 2 літри на день)
GCMS: Газова хроматографія – мас-спектрометрія (скринінговий метод)
Примітка 1: Конкретні винятки визначаються відповідно до пункту 5 цього Додатку.
Примітка 2: Метали не підлягають органолептичному тестуванню, оскільки загальновизнано, що якщо параметричні значення,
викладені в Додатку I, відповідають, органолептичні проблеми навряд чи виникнуть.
Примітка 3: Залежно від наявності в складі органічних речовин.
(1) Регламент Комісії (ЄС) № 10/2011 від 14 січня 2011 року про пластикові матеріали та вироби, призначені для контакту з
харчовими продуктами (ОВ L 12, 15.1.2011, с. 1).
ДОДАТОК VI
Частина А
Скасована Директива з переліком наступних поправок до неї
(зазначене у статті 26)
Директива Ради 98/83/ЄС

(ОВ L 330, 5.12.1998, С. 32).
Регламент (ЄС) № 1882/2003 Європейського Лише пункт 29 додатку ІІ
Парламенту та Ради
(ОВ L 284, 31.10.2003, с. 1).
Регламент (ЄС) № 596/2009 Європейського Лише пункт 2.2 додатку
Парламенту та Ради
(ОВ L 188, 18.07.2009, с. 14).
Директива Комісії (ЄС) 2015/1787

(ОВ L 260, 7.10.2015, с. 6).
Частина Б
Терміни транспонування в національне законодавство
(зазначене у статті 26)
Директива Термін транспозиції
98/83/EC 25 грудня 2000 року
(ЄС) 2015/1787 27 жовтня 2017 р

ДОДАТОК VII
КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ
Директива 98/83/EC Ця Директива
Стаття 1 Стаття 1
Стаття 2, пункт (1) Стаття 2, пункт (1)
Стаття 2, пункт (2) Стаття 2, пункт (2)
– Стаття 2, пункти (3) - (11)
Стаття 3(1) Стаття 3(1)
– Стаття 3(2)
– Стаття 3(5) і (6)
Стаття 4(1) і (2) Стаття 4(1) і (2)
– Стаття 4(3)
– Стаття 7
– Стаття 8
– Стаття 9
– Стаття 10
– Стаття 11
– Стаття 12
Стаття 7(2) Стаття 13(2), вступне слово
– Стаття 13(2), пункти (a) - (e)
Стаття 7(4) –
Стаття 7(5) і (6) Стаття 13(4) і (5)
– Стаття 13(6) - (8)
Стаття 8(2) Стаття 14(2), перший абзац
– Стаття 14(2), другий абзац
Стаття 8(3) Стаття 14(3), перший абзац
Стаття 8(7) Стаття 14(4), вступне слово, пункт (a)

– Стаття 14(4), пункти (b) і (c)
Стаття 9(1), перше речення Стаття 15(1), перший абзац, вступне слово
– Стаття 15(1), перший абзац, пункти (a)-(c)
Стаття 9(1), друге речення Стаття 15(1), другий абзац
Стаття 9(1), третє речення Стаття 15(1), третій абзац
Стаття 9(3) - (6) Стаття 15(2) - (5)
Стаття 9(7) Стаття 18(1), пункт (e)
– Стаття 16
Стаття 10 –
– Стаття 17(2) і (3)
Стаття 13(2) - (6) –
– Стаття 18(1), перший абзац, пункти (a) - (d)
– Стаття 18(2) - (5)
– Стаття 19
– Стаття 21
– Стаття 23
– Стаття 25
Стаття 14 –
Стаття 15 –
Додаток I, частина A Додаток I, частина A
Додаток I, частина B Додаток I, частина B
Додаток I, частина C Додаток I, частина C
– Додаток I, частина D
Додаток II, частина A, пункти (1) і (2) Додаток II, частина A, пункти (1) і (2)
Додаток II, частина A, пункт (3) –
– Додаток II, частина A, пункт (3)

Додаток II, частина A, пункт (4) Додаток II, частина A, пункт (4)
Додаток II, частина B, пункт (1) –

Додаток II, частина B, пункт (2) Додаток II, частина B, пункт (1)
Додаток II, частина B, пункт (3) Додаток II, частина B, пункт (2)
Додаток II, частина C Додаток II, частина C
Додаток II, частина D, пункти (1) і (2) Додаток II, частина D, пункти (1) і (2)
– Додаток II, частина D, пункт (3)
Додаток II, частина D, пункт (3) Додаток II, частина D, пункт (4)
Додаток III, перший абзац Додаток III, перший абзац
– Додаток III, другий абзац

Додаток III, другий абзац Додаток III, третій абзац
Додаток III, частина A, перший і другий абзац –
Додаток III, частина A, третій абзац, пункти (a) - (f) Додаток III, частина A
Додаток III, частина B, пункт (1), перший підпараграф Додаток III, частина B, пункт (1), перший підпараграф
Додаток III, частина B, пункт (1), другий абзац –

Додаток III, частина B, пункт (1), третій абзац і таблиця 1 Додаток III, частина B, пункт (1), другий абзац і таблиця 1
Додаток III, частина B, пункт (1), таблиця 2 –

Додаток III, частина B, пункт (2) Додаток III, частина B, пункт (2)
– Додаток III, частина B, пункт (3)
Додаток IV –
Додаток V Додаток VII
– Додаток IV
– Додаток V
– Додаток VI

Директ 2020-2184 Якість води

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Директ 2020-2184 Якість води

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Translated from English to Ukrainian - www.onlinedoctranslator.

23.12.2020 р EN Офіційний журнал Європейського Союзу L 435/1

ДИРЕКТИВА (ЄС) 2020/2184 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

про якість води, призначеної для споживання людиною

(Текст стосується ЄЕЗ)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічного та соціального комітету ( 1),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (2),

Діючи відповідно до звичайної законодавчої процедури ( 3),

(1) ОВ C 367, 10.10.2018, с. 107. (2

(5) Див. Додаток VI, Частина А.

мають місце, наприклад, у разі спалахів, відповідно до вказівок ВООЗ, і що міграція

(31) У разі невідповідності вимогам, встановленим цією Директивою, відповідна держава-член

(17) ОВ C 316, 22.09.2017, с. 99.

Для цілей цієї Директиви застосовуються такі визначення:

(1) «вода, призначена для споживання людиною» означає:

речовин, призначених для споживання людиною;

зокрема великі приміщення для громадського користування, визначені державами-членами;

1. Ця Директива не застосовується до:

(b) води, які є лікарськими засобами у значенні Директиви 2001/83/ЄС.

3. Держави-члени можуть виключити з цієї Директиви:

(b) що вода відповідає мінімальним вимогам, викладеним у частинах A, B та D Додатку I;

Результати оцінювання мають бути повідомлені Комісії до 12 січня 2026 року.

Ризик-орієнтований підхід до безпеки води

Підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, повинен містити наступні елементи:

(c) оцінка ризиків внутрішніх систем розподілу відповідно до статті 10.

7. Кінцеві терміни, зазначені в частинах 4, 5 і 6, не повинні перешкоджати державам-членам забезпечити вжиття

2. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризику включала такі елементи:

(a) характеристика водозбірних площ для точок водозабору, включаючи:

(i) ідентифікація та картографування водозбірних зон для точок водозабору;

(iii)пріоритетні речовини та деякі інші забруднювачі в Додатку I до Директиви 2008/105/ЄС Європейського

На основі інформації, зазначеної в частинах 2 і 3, держави-члени можуть:

(i) параметр не є основним параметром у значенні пункту 1 частини B Додатку II; і

Оцінка ризиків та управління ризиками системи постачання

2. Держави-члени забезпечують, щоб оцінка ризиків системи постачання:

3. На основі результатів оцінки ризику, проведеної відповідно до параграфа 2, держави-члени

(c)впровадження спеціальної програми оперативного моніторингу постачання відповідно до статті 13;

яка використовується в системі водопостачання, відповідають статтям 11 і 12.

4. На основі результатів оцінки ризиків системи постачання, проведеної відповідно до частини

(iii) на основі специфікацій, викладених у частині C Додатку II;

(ii) на основі специфікацій, викладених у частині C Додатку II.

Оцінка ризиків внутрішніх систем розподілу

1. Держави-члени забезпечують проведення оцінки ризиків внутрішніх систем розподілу. Ця оцінка

У зв'язку з, щодоЛегіонелла,ці заходи спрямовані принаймні на пріоритетні приміщення.

(b) негативно впливати на колір, запах або смак води;

(c)посилення росту мікробів;

Імплементаційні акти, передбачені цим параграфом, ухвалюються відповідно до процедури

На основі висновків ECHA, як зазначено в параграфі 6, Комісія повинна регулярно переглядати та

7. Держави-члени вважають, що продукти, схвалені відповідно до конкретних мінімальних гігієнічних

(b) негативно впливати на колір, запах або смак води;

(c) ненавмисне посилення росту мікробів;

(a) моніторинг параметрів, перелічених у частинах A, B та C Додатку I, а також параметрів, встановлених

(c) моніторинг речовин і сполук, включених до контрольного списку, відповідно до п’ятого

4. Держави-члени повинні дотримуватися специфікацій для аналізу параметрів, викладених у Додатку

Імплементаційні акти, передбачені цим параграфом, ухвалюються відповідно до процедури

Коригувальні заходи та обмеження використання

1. Держави-члени гарантують, що будь-яка невідповідність параметричним значенням, встановленим відповідно до статті

4. У випадках, описаних у частинах 2 і 3, коли невідповідність параметричним значенням вважається потенційною

2. Будь-який відступ, наданий відповідно до частини 1, повинен визначати наступне:

(a) підстави для відступу;

(d) відповідну схему моніторингу із збільшеною періодичністю моніторингу, де необхідно;

(f) тривалість відступу.