Завдання до практичних занять № 3-4

Виконала:
студентка групи ЕК-3-4 Кондратюк Аліна
(номер у списку групи 9)

Запитання :
1.Законодавство Європейського союзу з безпеки харчових продуктів.

Регламент (ЄС) № 178/2002 Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 року, що
встановлює загальні принципи та вимоги харчового законодавства, засновує Європейський
орган з безпеки харчових продуктів і встановлює процедури щодо безпеки харчових
продуктів.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статті
37, 95, 133 та статтю 152(4)(b)

(1) Вільне переміщення безпечних і здорових харчових продуктів є важливим аспектом

внутрішнього ринку та значною мірою сприяє здоров’ю та добробуту громадян, а також
їхнім соціальним та економічним інтересам.

(2) Слід забезпечувати високий рівень захисту життя та здоров’я людини в рамках
політики Співтовариства.
…..(…)
Регламент (ЄС) 2015/2283 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 року
про новітні продукти харчування;
- організаційно-правових засад державної реєстрації використання тверджень про
зниження ризику захворювань – у відповідності до вимог Регламенту (ЄС) № 1924/2006
Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 2006 року про харчові та медичні
твердження на продукти харчування;
Вимоги Європейського Союзу

Постанова (ЄС) № 178/2002 Європейського парламенту і Ради від 28 січня 2002.

Встановлення загальних принципів і вимог харчового законодавства, створених
Європейською Владою Безпеки харчових продуктів і встановлюючи принципи з питань
нешкідливості харчових продуктів
РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 839/2008 від 31 липня 2008 року що вносить зміни до
Регламенту (ЄС) № 396/2005 Європейського Парламенту та Ради стосовно Додатків II, III і
IV щодо максимально дозволених рівнів (MRLs) залишку пестицидів у певних продуктах
РЕГЛАМЕНТ КОМИСІЇ (ЄC) № 1881/2006
Peгламент (EC) No 2160/2003 Европейского Парламента и Совета от 17 ноября, 2003 года по
контролю сальмонеллы и других пищевых зоонозных агентов.

2.Поняття і міжнародні органи стандартизації.

Стандартизація – це розробка і встановлення вимог, норм, правил, які забезпечують право
споживача на придбання товарів належної якості за прийнятною ціною, а також на
безпечність і комфортність праці. Об’єктом стандартизації є продукція, процес, послуги, для
яких розробляються певні вимоги, характеристики, параметри, правила.

Стандартизація здійснюється на міжнародному, регіональному, національному рівнях.

Міжнародна стандартизація – діяльність, у якій беруть участь органи стандартизації різних
країн. Провідна роль у міжнародній стандартизації належить двом неурядовим міжнародним
організаціям – Міжнародній організації зі стандартизації (ISO) і Міжнародній
електротехнічній комісії (IEC). Важливою для міжнародної стандартизації є діяльність двох
міжурядових організацій – Світової організації торгівлі і Європейської економічної комісії
ООН.

Використані джерела :

http://nvppoint.com/uk/mizhnarodna-standartizatsiya-ta-sertifikatsiya
http://oblvet.org.ua/zakonodavstvo-u-sferi-bezpechnosti-harchovih-produktiv-ta-veterinarno-
medicini/