КМІТЛИВИЙ МАТЕМАТИК

1-й ведучий. Доброго дня, шановні вболівальники, викладачі та члени журі!

2-й ведучий. Вітаємо наших конкурсантів!

Називає прізвища та імена учасників конкурсу. (У грі беруть

участь шестеро учнів.)

1-й ведучий. Сьогодні ми з вами долатимемо математичні труднощі,

поглиблюватимемо знання, дізнаємося чимало цікавих фактів, навіть складатимемо
вірші. А по закінченні конкурсу дізнаємося, хто з його учасників є найкмітливішим
математиком.
2-й ведучий
Наука ця прекрасна,
Могутня, щедра, ясна. |
І розум розвиває,
Й на подвиги скликає.
Поєднала теорію й практику.
Називають її – математика!

1-й ведучий. Математика – цікава наука, але й складна, бо потребує напруження

думки, логічного мислення, абстрактної уяви.
2-й ведучий. Математика –наука молодих. Інакше й бути не може. Заняття
математикою – це гімнастика розуму, для якої потрібна гнучкість і витривалість
молодості.
1-й ведучий.
Ти визнана давно главою всіх наук.
Потрібна нам завжди, і скрізь і всюди.
Без математики ми нині як без рук:
З тобою з казки дійсність творять люди.
Освоївши тебе рвемося ми в політ,
Створили ми розумні вже машини,
Штурмуємо космічний зоресвіт
І різних фактів ми пізнаємо причини.

2-й ведучий
З тобою ми зростаємо невпинно,
З тобою підкоряємо природу.
Свої досягнення ми віддамо
На благо українського народу.
Тим, хто вчить математику,
Тим, хто любить математику,
Тим, хто знає математику,
Тим, хто ще не знає, що він любить математику,
Присвячуємо цю зустріч.

1-й ведучий. Надаємо слово конкурсантам.

Кожен учасник змагання дає клятву.
 Я, юний математик третього тисячоліття, глибоко усвідомлюю свою
відповідальність перед Державою і Людством.
На підтримку звання «Кмітливий математик» клянусь бути взірцем Нової Людини
для своїх наставників та однокласників.
Клянусь бути для своїх товаришів надійним другом, порадником, опорою.
Клянусь ніколи не зрадити математичні ідеї та бути завжди у творчому пошуку.
Клянусь постійно підвищувати свій математичний рівень, опановувати нові знання
з математики.

2-й ведучий. Отже, усі готові розпочати змагання. Бажаємо вам здійснення мрій,
творчих злетів, успіхів. Дерзайте та перемагайте!

Конкурс «Візитка»
Кожен із учасників змагання розповідає про себе, вітає журі та вболівальників.
Журі оцінює змістовність, оригінальність виступу, уміння зацікавити присутніх.
Максимальна оцінка – 5 балів.

Конкурс «Розминка»
Ведучі по черзі зачитують запитання, однакові для всіх учасників змагання.
Конкурсанти пишуть відповіді на аркушах паперу і показують їх журі та вболівальникам.
Часу на обдумування відповіді немає, відповідати потрібно одразу після озвучування
запитання.

1. Летіла птиця по морозі

Над хатами ясним днем,
Загубила літеру в дорозі
І стала цифрою з нулем
(відповідь: сорока; 40)

2. Ці числа є великі,
А є і малюки.
Проте з них кожне має
Лише два дільники.
(Відповідь. Прості числа.)

3. Діагоналі ромба
Ти швидко перемножиш,
Поділиш результат на два.
То що знайти так зможеш?
(Відповідь. Площу ромба.)

4. У градусах вимірюють трикутників кути.

Яка кутів цих сума, повинен знати ти.
А зараз пропоную ще дещо пригадати
І потім в радіанах цю суму нам назвати.
(Відповідь. π радіан.)

5. Якщо буде він додатним,

 Якщо буде він нулем,
Корені знайти ти зможеш –
І немає з тим проблем.
(Відповідь. Дискримінант.)

6. Чотирикутна призма,
Грані всі – квадрати.
Як її ми стисло
Можемо назвати?
(Відповідь. Куб.)

Конкурс «Ланцюжок математичних термінів»

Кожному гравцеві видають конверт, у якому лежить аркуш із написаним на

ньому математичним терміном. Крім того, гравці отримують паперові смужки,
фломастери і клей. Завдання гравцям: скласти ланцюжок математичних термінів так,
щоб першим у цьому ланцюжку було задане слово, а кожне наступне починалось на
ту букву, якою закінчується попереднє. Наприклад, масштаб – бісектриса – аксіома –
абак – квадрат – ... Кожне слово потрібно написати на окремій смужці, а смужки
склеїти одна з одною так, щоб утворився ланцюжок. Конкурс триває протягом 5 хв.
Після цього конкурсанти здають свої ланцюжки журі. Члени журі перевіряють, чи
справді слова утворюють ланцюжок, і нараховують кожному гравцеві стільки балів,
скільки ланок у його ланцюжку:

Гра з уболівальниками
Поки конкурсанти виготовляють ланцюжки математичних термінів, ведучі
проводять гру з уболівальниками, пропонуючи їм математичні загадки. Для цього
можна запросити на сцену декількох охочих і обрати найуважнішого з них.

1. Кут потрібно нам прямий

Навпіл поділити,
Кут дістанемо новий,
А за видом він...
(Відповідь. Гострий.)

2. Ми трикутник будували,
Потім коло описали,
А центр кола – подивись –
Це перетин...
(Відповідь. Серединних перпендикулярів.)

2. Вершини многокутника
Відрізок сполучає,
У ромба, у трапеції
Таких по два буває.
Така у нього риса,
Він зветься...
(Відповідь. Діагональ.)
 3. Три множники однакові
Помноживши підряд,
«Дістанеш певну степінь
Під назвою...
(Відповідь. Куб.)

4. Дві сторони трикутника

Хтось навпіл поділив
І сполучити середини
Відрізком він схотів.
Сумніватися не стану:
Він накреслив.
(Відповідь. Середню лінію.)

Конкурс «Портретна галерея»

На сцені висять портрети видатних математиків, але так, що глядачам і гравцям

не видно, хто саме зображений на тому чи іншому портреті. Гравці по черзі
відкривають портрети і розповідають про математиків, зображених на них.
Обов'язково слід навести відкриття, зроблене цим математиком, яке вивчають у
школі. Журі оцінюють повноту і правильність розповіді. Максимальна оцінка – 5
балів.
Гравцям пропонують портрети Франсуа Вієта, Евкліда, Рене Декарта, Піфагора,
Фалеса і Герона.

Конкурс «Практикум»

Кожен із учасників конкурсу отримує задачу практичного змісту. На

розв'язування задачі відводять 8 хв. Після цього гравці зачитують умови задач і
відповіді. За правильну відповідь журі нараховує 5 балів.

1. Де потрібно викопати криницю, щоб відстані від неї до трьох поданих

будинків, розміщених не на одній прямій, були однаковими?
(Відповідь. Криницю потрібно викопати в центрі кола, описаного навколо
трикутника, у вершинах якого розміщені подані будинки.)

2. Як прокласти магістраль, населених пунктів, які не лежать на однаковими?

(Відповідь. Магістраль потрібно прокласти за однією із середніх ліній
трикутника, у вершинах якого розміщені подані населені пункти.)

3. Як знайти на шосе місце для автозаправної станції, щоб відстані від неї до
двох населених пунктів, які знаходяться по один бік магістралі, були однаковими?
(Шосе вважати прямою лінією)
(Відповідь. Місце для автозаправної станції – це точка перетину серединного
перпендикуляра до відрізка, що сполучає населені пункти, і шосе.)
 4. Чотири населених пункти розміщені у вершинах опуклого чотирикутника. У
якому місці слід побудувати завод, щоб сума відстаней від нього до всіх населених
пунктів була найменшою?
(Відповідь. Місце для заводу – це точка перетину діагоналей Чотирикутника.)

5. Забудову нового мікрорайону почали з будівництва супермаркету. Де

потрібно розмістити будинки, щоб відстані від кожного з них до супермаркету були
однаковими?
(Відповідь. Будинки потрібно розмістити по колу, центром якого є
супермаркет)

6. Два прямолінійних шосе виходять з однієї точки. Де потрібно розмістити

мережу станцій техобслуговування, щоб від кожної з них до обох шосе були
однаковими?
(Відповідь. На бісектрисі кута, вершиною якого є точка, із якої виходять шосе,
а сторонами – шосе)

Гра з уболівальниками

Поки конкурсанти розв’язують задачі, ведучі пропонують уболівальникам

розгадати ребуси, зображені на великих аркушах паперу або спроектовані на
мультимедійну дошку.
1.

2.

3.

4.
 5.

6.

(Відповіді. 1. Ворон. 2. Вода. 3. Дрова. 4. Сорока. 5. Замок. 6. Товар.)

Конкурс «Стань поетом, або Буріме»

Буріме – це літературна гра, яка полягає у створенні віршів, частіше жартівливих,

на задані рими, іноді ще й на задану тему.
Ведучі пропонують рими, а конкурсанти складають вірші на математичну тему.
Відповідає той, хто першим складе вірш, але не пізніше ніж через 30 с. Якщо протягом
цього часу ніхто з конкурсантів не зможе скласти вірш, ведучий пропонує інші рими. \
За кожний вірш журі нараховує 2 бали.

1. Теорема – поема, дата – хата.

2. Коло – навколо, рахувати – будувати.
3.Числа – стисло, читати – знати.
4. Діти - ділити, чудово –готово.
5. Мінус – синус, число – повезло.
6. Йти – знайти, нема – пряма.

Підбиття підсумків
Журі оголошує підсумки конкурсу, називає ім'я учня, який отримав звання
«Кмітливий математик».
 Франсуа Вієт
(1540—1603)
Удосконалення техніки розв'язування рівнянь стимулювалося й розвитком самої
математики, і запитами практики — потребами мореплавства, землемірства, астрономії,
інженерної, зокрема, військової справи. Але на шляху розвитку загальної теорії
алгебраїчних рівнянь і способів їх розв'язування були значні труднощі. Насамперед
практична незручність формул Тартальї — Кардано і Феррарі, недосконалість існуючої
символіки, яку справедливо назива¬ють засобами виробництва математики. Тому з кінця
XV ст. відбувається швидкий перехід від словесної (риторичної) алгебри до алгебри
символічної, спочатку скороченням слів, а потім і введенням спеціальних символів.
Велика заслуга в створенні системи алгебраїчної символіки і вдосконалення на її ос¬нові
теорії алгебраїчних рівнянь належить видатному французькому матема¬тику Франсуа
Вієту.
Народився Вієт у місті Фонтене-ле-Конт, провінції Пуату. Закінчивши
юри¬дичний факультет університету в Пуатьє, він з 19 років розпочав приватну
ад¬вокатську практику в рідному місті. Молодого юриста цікавили природничі на¬уки,
насамперед астрономія, і він починає вдосконалювати птолемеєву систе¬му світу. Для
цього треба було добре знати математику. Тому вся його робота над математикою мала
стати підготовкою до створення великого астро¬номічного трактату, який з різних
причин і не був написаний. Світ математики виявився безмежним і приховував у собі не
менше загадок, ніж космос. їх ви-стачило на все життя.
У 1567 р. Вієт залишив приватну адвокатуру і перейшов на державну служ¬бу в
Ренні. Щоб особисто ознайомитися з французькими математиками Вієт у 1571 р.
переїздить до Парижа, де займається приватною адвокатурою.
Не дивлячись на тривоги і зигзаги життя, Вієт віддається математиці. Він міг по
три доби не відходити від письмового столу. Глибоке вивчення праць Архімеда, Евкліда,
Аполлонія і Діофанта, Татральї, Кардано, Бомбеллі він поєднував їх інтенсивною
роботою над власними творами, зокрема найбільшим твором — «Мистецтво аналізу».
У творчості Вієта завершувалося формування алгебраїчної символіки. І не
дивлячись на те, що в алгебрі було ще багато недоробленого й нез'ясованого, вона являла
собою досить повне коло знань і до кінця ХVI ст. завершила цикл свого формування.
Математична спадщина Вієта — це своєрідний підсумок математики епохи
Відродження. Паралелізм між властивостями рівнянь і геометричними побу¬довами
відіграли свою позитивну роль у формуванні ідей аналітичної геометри XVII ст. Отже,
те, що у Вієта й інших математиків XVI ст. було геометричним ру¬диментом, стало
вихідним пунктом розвитку аналітичної геометри в наступно¬му столітті.
 Евклід
(III ст. до н. є.)
Евклід — один з найвидатніших старогрецьких математиків. Ніяких біографічних
відомостей про його життя не збереглося. Відомо тільки, що на запрошення царя
Птоломея Евклід приїхав у III ст. до н. є. в м. Александрію — резиденцію грецьких царів
у Єгипті — і почав там працювати наглядачем славнозвісної бібліотеки.
У бібліотеці зберігалися й математичні праці учених — попередників Евкліда.
Проте вони були розрізненими і несистематизованими. Учений довгі роки працював над
упорядкуванням математичної спадщини минулих поколінь і створив велику працю, що
складалася з 13 книг і названа «Начала». Така назва обумовлювалася метою: викласти в
строгій науковій послідовності головне, основне в математичних знаннях, що є ґрунтом
для їх практичного застосування.
Спочатку Евклід сформулював п'ять аксіом про ознаки рівності і нерівності величин
і п'ять постулатів, тобто вимог, додержання яких дає можливість виконувати всі
геометричні побудови. На основі цих первинних незаперечних суджень, які приймаються
без доведення, учений будує систему теорем, які вже доводить дедуктивно.
Створивши такий дедуктивний курс геометрії, Евклід переміг величезні труднощі в
узагальненні і доведенні багатьох складних співвідношень між елементами площинних і
просторових фігур, що виражаються числами. Ці труднощі посилювалися тим, що на той
час ще не було створено буквеної символіки для позначення величин. У своїх працях
Евклід позначав буквами точки, користувався рисунком, а математичні перетворення і
доведення подавав писаною мовою, хоч йому доводилось часом оперувати в своїх
викладках складними ірраціональними виразами, перетворювати і спрощувати їх.
 Величезною заслугою Евкліда було те, що він засобами геометрії дослідив багато
важливих питань арифметики і алгебри, а також створив дедуктивний курс геометрії,
визначивши систолу аксіом і постулатів для побудови такого курсу.
«Начала» Евкліда збереглися навіки як величний пам'ятник людині, обдарованість і
могутній талант, дивовижна сила уяви і мислення якої залишилися невмирущими у
скарбниці загальнолюдської світової науки і культури.

Народився Рене Декарт 31 березня 1596 в французькому місті Лае в сім’ї з

дворянським корінням. Рене Декарт після смерті матері виховувався бабусею. Навчався у
коледжі Ла Флеш, де отримував релігійну освіту. У 1618 році почав вивчати юридичні
питання, також займаючись математикою. У 1617 році вступив до голландську армію.
Разом з німецькою армією виступав в битві за Прагу.

У 1629 році переїхав до Нідерландів. Ніщо людське не було чужим для нього —
правда, єдиний його любовний роман тривав всього лише три роки. Коханою Декарта
була якась голландська жінка, яка в 1635 році народила йому дівчинку. Декарт
обожнював дитину і був сильно вражений раптовою смертю дочки у п’ятирічному віці.
Він завжди казав про цю втрату як про найбільше нещастя у своєму житті.
Для продовження занять математикою Декарт повернувся до Парижа, але столичне
життя знову швидко набридло йому. Він продав маєток, який отримав від батька і
переїхав до самотнього сільського будинку в Голландії.

У ті часи багато часу приділяє науці. У 1637 році була надрукована праця Декарта
«Міркування про метод». Слідом вийшли роботи: «Роздуми про першу філософію»,
«Начала філософії». Багато років праці Декарта не визнавалися.
 Декарт захворів на запалення легень і помер 11 лютого 1650 року.

У математиці Декарт запровадив Декартову систему координат, дав поняття

змінної величини і функції, ввів багато алгебраїчних позначень. У фізиці він
сформулював закон збереження кількості руху, запровадив поняття імпульсу сили.
Декарт — автор методу радикального сумніву в філософії, механіцизму у фізиці,
передтеча рефлексології.

Основні математичні праці Декарта – «Міркування про метод» (у книзі викладені

питання аналітичної геометрії), додатки до книги. Також вчений розглядав символіку
Вієта, многочлени, рішення алгебраїчних рівнянь, комплексні числа (їх математик
називав « помилковими»).

Біографію Піфагора важко відокремити від легенд, що представляють його в якості

мудреця і великого вченого. Найбільш ранні відомі джерела про вчення Піфагора
з’явилися лише 200 років після його смерті.

Імовірно вчений народився на острові Самос, який пізніше покинув на знак

протесту проти тиранії правителя Полікрата. Піфагор багато подорожував.
У юному віці Піфагор вирушив до Єгипту, щоб набратися мудрості і таємних знань
у єгипетських жерців. Потім Платон опинився у Вавилоні, де пробув 12 років,
спілкуючись з магами, поки нарешті не зміг повернутися на Самос, де співвітчизники
визнали його мудрою людиною. У той час там продовжував правління Полікрат, через
тиранічну влади якого Піфагор вимушений був покинути Самос.

Піфагор влаштувався на півдні Італії. Філософія Піфагора, його спосіб життя

привернули багатьох послідовників. Згуртувавшись, вони створили орден, що добився
великої влади в Кортоні. Піфагор очолював своє таємне товариство тридцять дев’ять
років. Пізніше самому Піфагору довелося виїхати в Метапонт, оскільки поряд з
послідовниками, у філософа і вченого було багато супротивників.

Як математик Піфагор досяг великих успіхів. Йому приписують відкриття і доказ

теореми Піфагора, створення таблиці Піфагора. Відомо, що члени його ордена займалися
космологією, вірили в переселення душ. Філософське вчення Піфагора можна розділити
на дві частини – наукове і релігійне.
 Як такої біографії Фалеса не існує, тільки поодинокі відомості, які часто
суперечать одна одній і носять характер переказів. Єдине, що історики можуть назвати
точно дату, яка відноситься до його життя – 585 рік до н. е. Це дата сонячного
затемнення, прорахована філософом. Приблизно Фалес народився в 640-624 роках до н.
е., а помер в 548-545 роках до н. е.

Мислитель був із знатного роду, мав прекрасну освіту. Історики вважають, що його
походження з Мілета сумнівно. Є відомості про те, що в місті він проживав не як
корінний житель. А у самого філософа було фінікійське коріння. За родом своєї
діяльності Фалес був торговцем і за своє життя зробив багато подорожей. У свій час він
проживав у Фівах і Мемфісі (Єгипет) і навчався премудростям жерців. Коли філософ
повернувся додому, то обзавівся своїми учнями і створив мілетську школу. Серед його
учнів були Анаксимандр і Анаксимен.
Фалес був різносторонньою особистістю. У царя Лідії, Креза, він служив не тільки
філософом, але і військовим інженером. Мислитель побудував водовідвідний канал і
греблю, завдяки якій річка Галес поміняла свій напрямок. Деякі джерела стверджують,
що геній володів монополією на продаж оливкового масла. Його обрали дипломатом,
який виступав за об’єднання іонійських полісів в момент небезпеки.
Помер батько античної філософії на змаганнях гімнастів. Будучи в лавах глядача,
на нього негативний вплив справила спека і тиснява.

Фалес Мілетський основні ідеї і досягнення

До наших днів не дійшло жодного твору. Вважається, що їх було 2: «Про
сонцеворот» і «Про рівнодення». Фалес сформулював головні проблеми натурфілософії –
загального і початку. Він вважав, що всі речі і явища, що існують в світі, всі мають одну
основу: воду. Вони не діляться на фізичне і психічне, живе і неживе.

Філософ вірив, що всесвіт є рідкоподібною масою. У його центральній частині

розташувалося повітряне тіло, що має форму чаші. Поверхня чаші відкритою поверхнею
спрямована вниз, а закрита є зведенням. Зірки це божественні істоти, які живуть на
небосхилі.
Мислитель хотів з’ясувати, з чого складається світ. Землю Фалес уявляв у формі
корабля, що плаває в океані життя.
 Вчений встановив тривалість року, а також визначив час сонцестоянь і рівнодень.
Йому належить пояснення того, що Сонце рухається по відношенню до зірок. Саме
філософ є першовідкривачем в доведенні геометричних теорем. Він ввів такі поняття в
науку як доказ і геометрична теорема. Мислитель вивчав фігури, які утворюються в
прямокутнику, вписаному в коло разом з діагоналями. У його честь назвали теорему
Фалеса – кут, вписаний в коло, завжди буде прямим.
Для греків він відкрив сузір’я Малої Ведмедиці, яку після мандрівники
використовували в якості путівника.
Фалес Мілетський цікаві факти
Філософ дуже любив усамітнення.
Особисте життя Фалеса також є таємницею. Одні вважають, що у нього була
дружина і син. Інші стверджують, що філософ сім’єю не обзавівся, а тільки усиновив
племінника.
Ввів календар по єгипетському зразком. Рік складався з 12 місяців, кожен з місяців
мав 30 днів.
У 1935 році кратеру на видимій стороні Місяця було присвоєно ім’я мислителя.
Він був першим, хто вивчив рух Сонця по небесній сфері і стверджував, що Місяць
світить відбитим світлом.

Герон. Невідомо точної дати народження і смерті цього давньогрецького ученого і

винахідника з міста Александрії. Лише майже через 2000 років були знайдені і
перекладені сучасними мовами арабські списки його праць.
Далекі нащадки дізналися, що йому належать формули визначення площі різних
геометричних фігур. Найбільш відома його формула для знаходження площі трикутника
(формула Герона).
Стало відомо, що Герон описав прилад діоптр, який з повною підставою можна назвати
прапрадідом сучасного теодоліта. Без цього приладу не можуть зараз обійтися
геодезисти, гірники, будівники. Він вперше дослідив п'ять типів простих
машин: важіль, корбу, клин, гвинт і блок. Герон заклав основи автоматики. Люди
дивувалися дивам: двері храму самі відкривалися, коли над жертовником
запалювався вогонь. Він придумав автомат для продажу «святої» води. Сконструював
кулю, що обертається силою струменя пари. Винайшов ще ряд приладів і автоматів.
Висунув ідею парових машин. Далекі нащадки дізналися, що йому належать формули
визначення площі різних геометричних фігур. Найбільш відома його формула для
знаходження площі трикутника (Формула Герона). Стало відомо, що Герон описав
прилад діоптр, який з повною підставою можна назвати прапрадідом
сучасного теодоліта. Без цього приладу не можуть зараз обійтися геодезисти, гірники,
будівники. Він вперше дослідив п'ять типів простих
машин: важіль, корбу, клин, гвинт і блок. Герон заклав основи автоматики. Люди
дивувалися дивам: двері храму самі відкривалися, коли над жертовником
запалювався вогонь. Він придумав автомат для продажу «святої» води. Сконструював
кулю, що обертається силою струменя пари. Винайшов ще ряд приладів і автоматів.
Висунув ідею парових машин.Далекі нащадки дізналися, що йому належать формули
визначення площі різних геометричних фігур. Найбільш відома його формула для
знаходження площі трикутника (Формула Герона).Стало відомо, що Герон описав
прилад діоптр, який з повною підставою можна назвати прапрадідом
сучасного теодоліта. Без цього приладу не можуть зараз обійтися геодезисти, гірники,
будівники. Він вперше дослідив п'ять типів простих
машин: важіль, корбу, клин, гвинт і блок. Герон заклав основи автоматики. Люди
дивувалися дивам: двері храму самі відкривалися, коли над жертовником
запалювався вогонь. Він придумав автомат для продажу «святої» води. Сконструював
кулю, що обертається силою струменя пари. Винайшов ще ряд приладів і автоматів.
Висунув ідею парових машин.