...

Календарі світу

Презентація Іл'їної Анастасії

КАЛЕНДАР

Це система відліку часу, упорядкована за роками,

місяцями і днями. Перші такі системи були
засновані на знаннях про періодичність рухів
небесних світил. Саме слово «календар» прийшло з
Стародавнього Риму. Так називалися боргові
книги, куди лихварі щомісяця заносили відсотки.
Це відбувалося в перший день місяця, який раніше
називали «календ».
Календарі різних культур

Єгипетський календар Юліанський календар

Юдейський календар Григоріанський календар
Китайський календар Французький
Японський календар революційний календар
Індуїстські календарі Новоюліанський
Календар мая календар
Ісламський календар Календар у Русі
Давньогрецькі календарі Календар у московії та
російській імперії
 ЄГИПЕТСЬКИЙ КАЛЕНДАР
У долині Нілу був створений календар, що
проіснував разом з єгипетською цивілізацією
близько 4-х тисячоліть. Походження цього
календаря пов'язане із Сіріусом — яскравою
зіркою тропічного небосхилу, оспіваною багатьма
поетами. Сонячний календар стародавніх єгиптян
лежить в основі літочислення всього Старого
Світу, аж досі.Проміжок часу між двома
геліакічними сходженнями Сіріуса (Сотіс), що
збігалися в Стародавньому Єгипті з літнім
сонцестоянням та передували розливу Нілу,
становить 365,25 доби. Однак у довжину свого
року єгиптянами було покладено ціле число днів
— 365.
ЮДЕЙСЬКИЙ КАЛЕНДАР
Релігійний і офіційний світський календар Ізраїлю.
Являє собою комбінований сонячно-місячний
календар. Роки обчислюються з початку створення
Всесвіту, яке, згідно з юдаїзмом, відбулося в 3761
році до н. е. — перший рік світу. Ізраїльський народ
вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць
був початком нового календарного місяця. Через
те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем
на 11 днів, євреї через кожні 3 роки на 4-й після 12-
го місяця Адара додавали 13-й (у 29 днів) і називали
його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.
В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль,
визначаючи часові границі постів і свят.
Порушення цих границь веде до опоганення
законів Тори.
 КИТАЙСЬКИЙ КАЛЕНДАР
Календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі,
Камбоджі, Китаї, Кореї, Монголії, Японії та в деяких
інших країнах Азії, був складений в середині третього
тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою
60-річну циклічну систему, що утворилася в результаті
об'єднання:
дванадцятирічного циклу («земні гілки»), за кожним
роком якого було закріплено назву тварини;
десятирічного циклу «стихій» («небесні гілки») —
дерево, вогонь, земля, метал, вода.
Кожна з яких відповідала двом циклічним знакам «їнь і
ян», які уособлюють чоловічий і жіночий початок.
Китайський календар не рахує роки в нескінченній
послідовності. Роки мають імена, які повторюються
кожні 60 років.
ЯПОНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
Японське літочислення — китайський винахід.
Кожен імператор Японії, сходячи на престол,
стверджував девіз, під яким буде проходити його
правління. У стародавні часи імператор іноді міняв
девіз, якщо початок правління був невдалим.
Початок дії девізу вважався першим роком нового
правління, починалася нова епоха. Усі девізи
унікальні, тому їх можна використовувати як
універсальну шкалу літочислення.
За часів Реставрації Мейдзі (1868 року) була введена
єдина система японського літочислення, що бере
свій початок з 660 року до н. е. — легендарної дати
заснування імператором Дзімму японської держави.
Активно ця система використовувалася тільки до
кінця Другої світової війни.
 ІНДУЇСТСЬКІ КАЛЕНДАРІ
Тривала ізоляція індійських князівств один від одного
призвела до того, що майже в кожному з них була своя
місцева календарна система. До недавнього часу в країні
застосовувалося декілька офіційних цивільних календарів і
близько тридцяти місцевих, що служили для визначення часу
різних релігійних свят і обрядів. Серед них можна зустріти
сонячні, місячні і місячно-сонячні.
Найпопулярнішим в Індії є самватський календар (Вікрам
Самват), в якому тривалість сонячного року до певної міри
пов'язана з тривалістю місячних місяців. Літочислення за
ерою Вікрам самват починається з 57 року до н. е. У південній
частині країни велике поширення має цивільний календар
Сака, в якому початок років йде від 15 березня 78 року. Новий
рік за ним відзначають близько 12 квітня з розбіжністю в два-
три дні.
КАЛЕНДАР МАЯ
Календар мая бере початок з міфічної дати — 13
серпня 3113 року до нашої ери. Від неї індіанці-
мая відлічували минулі роки і дні. Початкова
точка грає у мая ту ж роль, що в європейському
літочисленні дата Різдва Христового. Імовірно
цей день, у пам'яті народу мая, був
ознаменований катаклізмом типу всесвітнього
потопу.
У календарі мая час розділено на цикли або
«Сонця». Всього їх шість. Кожний цикл
закінчується нібито повним руйнуванням земної
цивілізації. Минулі чотири «Сонця» повністю
знищили чотири людські раси, і лише деякі люди
вижили і повідали про те, що сталося.
 ІСЛАМСЬКИЙ КАЛЕНДАР
Омар I (581–644) ввів мусульманський календар. До
цього у арабських племен літочислення велося від
«Ери слонів» — 570 року, пов'язаного з нашестям
ефіопської армії на Мекку. Початок сучасного
ісламського літочислення ведеться від п'ятниці 16
червня 622 року, коли Мухаммед (570–632)
переселився з Мекки до Медіни. Тому в
мусульманських країнах календар називають
календарем Хіджри.
Мусульманський рік на 10 або 11 днів коротший року
за григоріанським календарем. 2008 григоріанський
рік починався майже одночасно з 1429
мусульманським роком, а 20 840-й рік стане
спільним для обох календарних систем.
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ КАЛЕНДАРІ
Були місячно-сонячними з нерегулярними правилами
інтеркаляції. З 500 року до н. е. набули поширення
октатерії — 8-річні цикли, в яких п'ять років за 12
місяцями поєднувалися з 3 роками по 13 місяців.
Октатерії в Греції продовжували використовуватися
навіть після реформи Юлія Цезаря. Початок року
припадав на середину літа.
У другій половині III століття до н. е. було введено
літочислення від перших Олімпійських ігор. Ігри
проводилися один раз на 4 роки в дні, близькі до Найвідомішими були афінський,
літнього сонцестояння. Відлік років вівся за або аттичний календар, та
порядковим номером ігор та номером року в македонський календар. Перший
чотириріччі. Перші Олімпійські ігри відкрилися 1 липня із них широко використовували
776 року до н. е. за юліанським календарем. У 394 році грецькі астрономи, другий став
імператором Феодосієм I олімпійські ігри були популярним після завоювання
заборонені. Однак літочислення за олімпіадами ще Александра Македонського.
деякий час зберігалося.
 ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
Запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм
Цезарем наприкінці 46 р. до н. е. За юліанським
календарем тривалість року складає 365¼ діб, де
чверть доби враховується високосним роком
кожен четвертий рік.
В Україні відлік діб за юліанським календарем
називається календарем за старим стилем.
Юліанський календар використовується шістьма
з п'ятнадцяти автокефальних Східних
православних церков, Українською греко-
католицькою церквою, анабаптистами, а також
берберами.
ГРИГОРІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
У григоріанському календарі початком відліку
вважається рік народження Ісуса Христа, дати
обчислюються назад (до нової ери) і вперед (нової
ери). Період між повними фазами Місяця у природі
дорівнює 29,5 добам, але західний календар
використовує календарний місяць з 30 або 31 днем
(лише в лютому 28), загалом — 365 днів. Оскільки рік
триває приблизно на 6 годин більше, то раз на чотири
роки до лютого додається один додатковий день
(високосний рік).
На григоріанський календар російська імперія
перейшла лише в 1918 році — майже через 350 років
пізніше Європи. Була введена поправка в 13 діб: після
31 січня 1918 відразу настало 14 лютого.
ФРАНЦУЗЬКИЙ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ
КАЛЕНДАР
Календар Французької революції був введений у
Франції 24 листопада 1793 року і скасований 1 січня
1806 року. Потім використовувався короткий час під
час Паризької комуни в 1871 р. Відлік років за цим
календарем починався з встановлення першої
Французької республіки 22 вересня 1792 року. Цей
день став 1 вандем'єра 1-го року Республіки.
Кожен рік поділявся на дванадцять місяців по 30 днів.
Місяць складався з трьох декад по десять днів,
останній день декади — вихідний для державних
службовців. Наприкінці року залишалися ще п'ять, або
у високосному році шість днів, що не входили до
жодного місяця. Ці дні мали особливі назви та
вважалися святковими.
НОВОЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР
У травні 1923 року у Вселенському патріархаті відбувся
собор православних східних церков. На ньому було
обговорено календарне питання і прийнято рішення
про реформу. Щоб не приймати григоріанський
календар, який «походить від католицького Папи»,
було вирішено запровадити календар, розроблений
сербським астрономом Мілутіном Міланковичем.
У деякі роки, що за юліанським календарем мають
бути високосними, 366-й день (29 лютого) не
додається («пропускається»). У новоюліанському
календарі «пропускається» 7 діб на 900 років, тоді як у
григоріанському — 3 доби на 400 років. У період від 1
березня 1600 року до 28 лютого 2800 року
новоюліанський календар повністю збігається з
григоріанським.
Зараз цей календар використовують
дев'ять з п'ятнацдяти автокефальних
православних церков, зокрема
Православна церква
Константинополя, Александрії,
Антіохії, Румунії, Болгарії, Церква
Кіпру, Церква Греції, Православна
церква Польщі, Православна
автокефальна церква Албанії та
Православна церква Чеських земель
і Словаччини.
 КАЛЕНДАР У РУСІ
До прийняття християнства рахунок часу вели за
чотирма порами року. Рік починався з весни,
найважливішим сезоном було літо. Стародавні
слов'яни користувалися також біло-сонячним
календарем. Наприкінці X століття Русь підпадає під
вплив християнства. З цією подією пов'язане
впровадження юліанського календаря. Проте на Русі
початком року продовжували вважати весну, і рік
починали 1 березня, а не 1 вересня як у
Константинополі. Літочислення вели «від створення
світу» — 5508 рік до н. е. Від XIV століття, на руських
землях під владою Польщі, використовували
літочислення від Різдва Христового, а після папської
реформи календаря в 1582-му й у Великому князівстві
Литовському всі документи почали датувати від
початку нової ери.
КАЛЕНДАР У МОСКОВІЇ ТА РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Московське князівство перейняло літочислення Русі. У 1492 році
московським церковним собором початок року на московщині було
перенесено на 1 вересня.
Згідно з указом московського царя Петра I від 20 грудня 7208 року від
створення світу московське царство перейшло на юліанське
літочислення.
Рік 7208 від «створення світу» виявився найкоротший і тривав лише
чотири місяці, у той час як новий 1699 рік зустрічався двічі — 31 серпня
й 31 грудня. У 1702 році в Амстердамі був надрукований перший
російський друкований календар із відліком року з 1 січня та рахунком
років від Різдва Христового.
ПОСИЛАННЯ
Фото
https://boryslav.do.am/publ/svit/vichnij_kalendar/2-1-0-69
https://dovidka.biz.ua/istoriia-kalendaria-skorocheno/
https://ukr.media/science/334641/
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0
%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%
B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80
https://tehnar.net.ua/kalendar/

Інформація
https://dovidka.biz.ua/istoriia-kalendaria-skorocheno/
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?
&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21C
NR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kalendar
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%
D0%B0%D1%80
Дякую за увагу!