Юліа́ нський календа́ р,

також юлія́ нський календа́ р,

або стари́ й стиль —
сонячний календар із 365¼ днями в
кожному році з додатковим
високосним днем кожен четвертий
рік (без винятку). Юліанський
календар використовується
деякими східними та орієнтальними
православними церквами, а також
берберами, тоді як
григоріанський календар
використовується в більшості
частин Землі.
Історія

• Свого часу Гай Юлій Цезар із цього приводу

пожартував: «Римляни завжди перемагають, але
ніколи не знають, коли це трапилося». Спираючись на
поради грецького астронома Созігена (Sosigenes) та
щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на
зразок весняного та осіннього рівнодення
відбувалися щороку в певний цілком визначений
день, Цезар узгодив тривалість року із
сонячним календарем, тобто встановив, що рік
триває 365 із чвертю доби (365.25). Четвертинки діб
враховувалися так: кожного четвертого року до
календаря додавалася ще одна доба, і тривалість
місяця лютого ставала не 29, а 30 діб.
• Ім'я Цезаря вшановано в латинській назві сьомого місяця (тодішнього
п'ятого) — Julius. Пізніше, Октавіан Август виправив конструкцію
високосного року, і восьмий місяць на його честь названо Augustus. А
щоб не осоромитися перед імператором-попередником, місяць
серпень Augustus також отримав 31-й день, який взяли з кінця року —
29/30 лютого. Таким чином лютий вкоротився й став тривати 28 днів
звичайного року й 29 високосного. У 325 році
Перший Нікейський собор затвердив цей календар як обов'язковий
для всіх християнських країн[2].
• Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за
астрономічний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48
хвилин і 46 секунд) на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько
0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора
тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало
причиною введення в 1582 році григоріанського календаря.
В Україні

• В Україні юліанський календар з'явився разом із

Хрещенням Русі князем Володимиром І у 988 році.
У цей час у Візантійській імперії запровадили
новий-старий календар візантійський календар
(календар Східної Римської імперії, що був
офіційно затверджений імператором Василем II в
988 році та використовувався аж до падіння імперії
в 1453 році). Він збігався з юліанським
календарем, відрізняючись лише назвами місяців,
переведеними з латинської на грецьку мову.[3]
Заміна на григоріанський календар

• Юліанський календар як цивільний був Календар, подібний до юліанського,

александрійський календар, є основою для етіопського календаря, який досі
є цивільним календарем Етіопії. Єгипет перейшов з александрійського
календаря на григоріанський 1 лютого 1592 року/11 вересня 1875 року.[30]
• Під час переходу між календарями та деякий час після цього в документах
використовувалося подвійне датування, яке давало дату за обома
системами. Як у тодішніх, так і в сучасних текстах, що описують події періоду
змін, прийнято уточнювати, до якого календаря відноситься дана дата,
використовуючи O.S. або N.S. суфікс (позначає старий стиль, юліанський або
новий стиль, григоріанський).
• замінений григоріанським календарем у всіх країнах, які його офіційно
використовували
Дякую за увагу!