0

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка
у партнерстві з
Молдавським державним університетом (Молдова)
Університетом Яна Кохановського в Кельцах (Польща)
Університетом імені Штефана чел Мари (Румунія)
Жешівським університетом (Польща)
Університетом Святих Кирила і Мефодія (Болгарія)

ІV-а Міжнародна науково-практична конференція

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ:

РЕАЛІЇ, НОВІ ІДЕЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

5-6 травня 2022 р.

Львів
УКРАЇНА
 1

УДК 37.014.091.2(477:100)(06)

Рекомендувала до друку
Вчена рада факультету педагогічної освіти
Львівського національного університету імені Івана Франка
(Протокол № 10 від 24.05.2022 року)

Відповідальні за випуск
Наталія Мачинська, Галина Крохмальна

Рецензенти:
Олена Квас – доктор педагогічних наук, професор
Віра Корнят – кандидат педагогічних наук, доцент

Тези доповідей ІV-ої Міжнародної науково-практичної конференції

―Актуальні проблеми педагогічної освіти: реалії, нові ідеї та перспективи‖. – Львів:
ЛНУ імені Івана Франка, 2022. – 228 с.

У збірнику тез доповідей ІV-ої Міжнародної науково-практичної

конференції ―Актуальні проблеми педагогічної освіти: реалії, нові ідеї та
перспективи», яка відбулася 5-6 травтня 2022 року у Львові, висвітлено
український та зарубіжний досвід актуальних питань розвитку вищої педагогічної
освіти; пріоритетні напрями професійної підготовки фахівців дошкільної,
початкової та інклюзивної освіти; сучасний стан та перспективи розвитку
початкової освіти в умовах Нової української школи; реалізація ідеї наступності
дошкільної та початкової освіти в умовах освітніх змін; проблеми лінгводидактики
в сучасному освітньому середовищі; впровадження систем оцінювання якості
педагогічної освіти.

Матеріали надруковано в авторській редакції. За достовірність

фактів, цитат, власних імен та інших відомостей відповідають автори
публікацій.

УДК 37.014.091.2(477:100)(06)
© Львівський національний університет імені Івана Франка
 88

Мар’яна Породько,
кандидат педагогічних наук,
асистент кафедри спеціальної освіти
Львівський національний університет імені Івана Франка
Каріна Шевчук,
студентка факультету педагогічної освіти
Львівський національний університет імені Івана Франка

ГОТОВНІСТЬ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ З РОЗЛАДАМИ

АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА СТУДЕНТІВ
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Ключові слова: студенти, розлад аутистичного спектра, корекційна

робота, психологія.

Сутність проблеми, стан її дослідження. Щороку ми спостерігаємо

збільшення дітей з розладами аутистичного спектра. Такі діти потребують
корекційної роботи з різних напрямів, а саме: заняття з логопедом,
психологом, нейропсихологом, дефектологом, вчителем з адаптивної
фізичної культури та ін. Тому, на сьогодні, постає важливе питання щодо
готовності студентів психолого-педагогічних спеціальностей до роботи з
дітьми з розладами аутистичного спектра, адже такі діти мають свої
особливості в розвитку та потребують не лише професійних компетентностей
але й психологічної готовності від фахівця.
Майбутній спеціальний педагог та психолог має розуміти, що у дітей з
розладами аутистичного спектра можуть бути напади агресії, істерики,
стереотипна поведінка, панічні атаки і т.д., тому повинен бути готовим до
цього та знати як діяти та реагувати. Студенти, проходячи практику не
завжди можуть бути до цього готовими та навіть після побаченого може
відвернутись бажання продовжувати працювати в даній галузі.
Такі вчені як І. Лонгвінова, Л. Нурієва, М. Породько, Р. Призванська
приділили час вивченню особливостей спілкування з дітьми з розладами
аутистичного спектра [3].
Н. Базима, Є. Іванов, С. Конопляста, К. Островська, А. Чуприков, Д.
Мансон, Д. Шульженко та ін., займаються вивченням питання ранньої
діагностики та корекції психічних порушень дітей з розладами аутистичного
спектра, яке є особливо важливим компонентом у корекційній роботі.
Перш ніж розпочинати роботу з дітьми з розладами аутистичного
спектра, студент повинен володіти потужною та якісною теоретичною базою
з корекційної педагогіки, аутології, спеціальної психології, а також мати
практичний досвід для того, щоб в майбутньому правильно скласти план
корекційної роботи, який принесе позитивні результати. Всі ці
компетентності починають формуватися з навчання в університеті.
 89

Важливе значення в майбутніх фахівців психолого-педагогічних

спеціальностей має емоційна стійкість. Адже, аутизм - це порушення, яке
пов’язане з розладом нервової системи та включає в собі порушення
соціальної сфери, емоційної регуляції, розвитку мовлення, проявляються
труднощі у встановленні взаємовідносин з оточуючими та характеризується
наявністю стереотипної поведінки [1].
Корекційна робота з дітьми з розладами аутистичного спектра триває
досить значний період часу та потребує від спеціаліста терпіння,
наполегливості, стресостійкості, мотивації тому, що в практиці будуть
зустрічатися діти з різним рівнем розвитку та поведінки. А також
невід’ємним елементом в якостях фахівця є вміння налагоджувати
комунікацію з батьками, яке потребує безпосередньо стресостійкості,
оскільки потрібно вміти підтримувати їх, узгоджувати спільну роботу,
правильно та легко роз’яснювати завдання, плани і т.д.
Емоційна стійкість містить в собі 3 компоненти [3]:
 Мотиваційний компонент (мотиви на подолання бар’єрів,
саморегуляція, самоконтроль, самостійність, орієнтація на роботу, результат,
установка на взаємодію з дітьми з розладами аутистичного спектра)
 Когнітивний (інтелектуальний) компонент (уміння слухати та
переконувати, самоаналіз своєї компетентності в роботі та спілкуванні з
дітьми з розладами аутистичного спектра)
 Емоційно-вольовий компонент (стресостійкість, емпатія,
впевненість, толерантність, любов до дітей, уміння керувати своїми
емоціями, орієнтація на результат, стриманість і відповідальність).
Методологія, методи та дослідницькі інструменти, використані
автором. Для перевірки готовності студентів психолого-педагогічних
спеціальностей до роботи з дітьми з розладами аутистичного спектра нами
було розроблено опитувальник, який містив в собі 20 запитань як загального
характеру, так і на визначення розуміння самого порушення. В опитуванні
взяло участь 97 студентів психолого-педагогічних спеціальностей
Львівського національного університету імені Івана Франка.
Висновки та результати дослідження. Серед опитуваних студентів
більша половина, а саме 58,8% при поступленні в університет на психолого-
педагогічні спеціальності знали, що в майбутньому прийдеться працювати з
дітьми з розладами аутистичного спектра та незважаючи на те, що 41,2%
студентів не знали про це, думка про перехід на інший факультет не
виникала.
Аналізуючи результати дослідження, можемо сказати, що кількість
студентів, які не мають вагань та страху приступати до роботи з дітьми з
розладами аутистичного спектра, а це 46,4% переважає над кількістю
студентів, які вагаються та бояться працювати з даною категорією дітей.
Серед майбутніх фахівців 83,5% готові проявляти терпіння у роботі та
підтримувати родини дітей з розладами аутистичного спектра. І це свідчить
 90

про те, що в студентів присутня емоційна стійкість, яка безпосередньо

важлива в даній галузі.
На питання, які були спрямовані на визначення розуміння особливостей
розладу аутистичного спектра студенти показали хороший результат. 50%
майбутніх педагогів та психологів розуміють термін «аутизм» та знають його
основні ознаки прояву. 89,7% студентів знають, що розлади аутистичного
спектра не можна вилікувати та знають до якого лікаря потрібно дати
направлення для постановки діагнозу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що
більша частина студентів, які обрали психолого-педагогічні спеціальності
готові працювати з дітьми з розладами аутистичного спектра та підтримувати
їхні родини.
Також слід зазначити, що майбутні педагоги та психологи готові
покращувати свої знання, більше приділяти уваги вивченню питання розладу
аутистичного спектра та вдосконалювати свої навички в роботі.

Список використаних джерел

1. Породько М. І. Корекція психомоторного розвитку дітей з розладами
аутистичного спектру засобами фізичного виховання: дис. ... канд. пед. наук:
спец. 13.00.03 «Корекційна педагогіка». Київ, 2021. 201 с.
2. Сайко Х.Я.Особистісна готовність корекційного педагога до виховання
дітей з аутизмом. Монографія, 2017. Львів: Тріада Плюс. 248 с.
3. Шульженко О.Є. Емоційна стійкість майбутнього фахівця як
психологічний чинник його готовності до корекційної роботи з аутичними
дітьми: дис. ... канд. псих. наук: спец. 19.00.08 «Спеціальна психологія»Київ,
2021. 237 с.

Ганна Рего,
кандидат педагогічних наук, доцент
завідувач кафедри дошкільної, початкової та інклюзивної освіти
Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ключові слова: вихователь, особистісне зростання педагога,

педагогічна майстерність, форми залучення педагогів до процесу активної
діяльності.

Становлення вихователя як професіонала здійснюється під впливом

постійної праці, прагнення до самовдосконалення, саморозвитку. Проте,
буває, що вихователь зупиняється у своєму розвитку. Це виявляється у
відсутності мотиваційної готовності, втоми, перенасиченості враженнями,
 228

Наукове видання

ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

ІV-а Міжнародна науково-практична конференція

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ:
РЕАЛІЇ, НОВІ ІДЕЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Відповідальні за випуск
Наталія Мачинська, Галина Крохмальна

Тираж – 100 прим.

Львівський національний університет імені Івана Франка

79000, м. Львів, вул. Університетська, 1