Безугла І. О.

здобувач вищої освіти спеціальності 016.01

(Спеціальна освіта. Логопедія)
Науковий керівник: Міщенко О. А.
к. пед. н., доцент, доц. кафедри спеціальної педагогіки
Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОГО ІНТЕРЕСУ В
ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ
НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ I РІВНЯ ЗАСОБОМ
КАНІСТЕРАПІЇ

Проблема загального недорозвинення мовлення (далі - ЗНМ) у дітей

молодшого дошкільного віку вивчається досить давно, проте й нині вона
залишається однією з найактуальніших у логопедії. ЗНМ поширене не лише
серед дітей, які відвідують спеціалізовані дитячі садки, але й серед тих, хто
ходить до загальних дошкільних установ, і це негативно впливає на всі аспекти
виховання і навчання, а також на психічний та мовленнєвий розвиток дитини.
Також, війна має серйозний негативний вплив, який ускладнює процес
роботи з дітьми із ЗНМ. Для дітей, які пережили евакуацію, а також для тих, які
залишились в Україні, війна є джерелом постійного стресу, який має значний
вплив на розвиток дитини, обумовлюючи різноманітні реакційні прояви дітей,
такі як депресія, апатія, уникнення, нав'язливі стани, надмірна сором'язливість,
надмірна увага, надмірне занепокоєння та інші прояви [Посилання]. Тому при
роботі із дітьми, поряд із рішенням логопедичної проблеми, вважаємо за
необхідне приділяти значну увагу й роботі із психологічним фактром. Як
свідчить статистика: 70% дітей дошкільного віку мають порушення мовлення. За
дослідженнями ЮНЕСКО, серед усіх мовленнєвих розладів в останні роки найбільш
поширеним є ЗНМ. За даними Центру медичної статистики МОЗ України, наразі
зареєстровано близько одного мільйону дітей з порушеннями мовлення, що потребують
корекційної допомоги (і це лише серед діагностованих дітей) [3]. Саме тому в даний час
формуванню зв'язного мовлення у дітей із ЗНМ приділяється чимала увага.
Для роботи з дітьми з ЗНМ важливо формувати мовленнєвий інтерес, при
важиво всі засоби використовуємо комплексно, і додатковим, допоміжним,
нетрадиційним може постати та малодосліджена каністерапія.
Новітні методи та підходи до вирішення проблеми формування
мовленнєвого інтересу цієї групи дітей продовжують вивчатися. Одним із
новітніх методів реабілітації, що сприяє розвитку, психологічної, фізичної
реабілітації і адаптації постає каністерапія.
Аналіз психолого-педагогічних наукових джерел свідчить, що цей метод
найбільш досліджений серед спеціалістів Європи та США, де його активно
використовують у різних сферах, у царині психологічної та реабілітаційної
науки найбільш знані роботи дослідників: K. Anderson, M. Dawoud, R. Gee,
I. Grabowska, B. Ostrowska, Sh. Martha.
В Україні каністерапія є досить новою формою реабілітації, але її
активно вивчають науковці у різних галузях - робота над психологічним
станом - О. Зендик, А. Кожина, Т. Короткова, О. Кравченко, С. Крихітка,
М. Тур, І. Шпотак та інші.

Вітчизняні розробки у сфері логопедії, із використанням засобу

каністерапії, належать дослідникам: І.Безуглой, В. Введенській, Л. Кашубі,
Б. Михайло, К. Рудзько та іншим. Попередньо нами досліджувалася потенційна
дієвість каністерапії у логопедичній роботі у статті «теоретичне обґрунтування
доцільності використання каністерапії у логопедичній роботі». [Посилання на
вашу 1 статтю та у список джерел її]

У фізичній реабілітації до засобу каністерапії звертались: С. Ачкевич,

О. Кравченко, А. Кудінова, А. Шевцов, та інші.

Зацікавлення у цьому досліджуваному напрямку випливає також із

власного професійного досвіду, будучи фахівцем з каністерапії та здобувши
попередньо вищу освіту в галузі психології, дане дослідження буде базуватися
на основі знань та навичок, отриманих підчас проходження курсів підвищення
кваліфікації «Основні постулати каністерапії» (м. Суми, свідоцтво № 475).

Низький рівень теоретичної розробленості можливостей каністерапії в

Україні та потреба у пошуку ефективних методів допомоги дітям із ЗНМ I рівня
обумовлюють наш науковий інтерес.

Мета полягає у виявленні особливостей формування мовленнєвого

інтересу в дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ I рівня засобом
каністерапії.

Поставлену мету буде реалізовано через ряд завдань: 1) здійснити аналіз

вітчизняних та іноземних науково-педагогічних джерел що до особливостей
розвитку мовлення та методів і засобів роботи з дітьми з ЗНМ 1 рівня; 2)
надати психолого-педагогічну характеристику досліджуваній групі дітей
(молодшого дошкільного віку із ЗНМ I рівня); 3) узагальнити наукові погляди
що до формування мовленнєвого інтересу в дітей молодшого дошкільного віку
із ЗНМ I рівня засобом каністерпії.

Завдання 1. За даними дефектологічного словнику за редакцією

В. Бондаря, «загальне недорозвинення мовлення" - це різноманітні складні
мовленнєві розлади, при яких у дітей порушується формування всіх
компонентів мовленнєвої системи за наявності нормального слуху та інтелекту
[Посилання].
У підручнику «Логопедія» за редакцією М. Шеремет наведено три рівні
мовленнєвого недорозвитку, об`єднаних як категорія ЗНМ, що відображають
типовий стан компонентів мовлення. Кожен рівень описується конкретним
співвідношенням між первинним дефектом і вторинними проявами, що
сповільнюють формування мовленнєвих і немовленнєвих компонентів в
цілому. Перехід від одного рівня до іншого визначається появою нових
мовленнєвих можливостей, підвищенням мовленнєвої активності, зміною
мотиваційної основи мовлення та її предметно-смислового змісту, а також
мобілізацією компенсаторних функцій [Посилання].
За огляду на тематику нашого дослідження, зупинимось детально на I
рівні ЗНМ, який характеризується найбільш тяжким недорозвиненням
мовлення [Посилання].
Варто зауважити, що ЗНМ I рівня характеризується повною або
практично повною відсутність мовних засобів спілкування, коли у дітей з
нормотиповим розвитком цієї вікової групи мовлення вже є основним чином
сформованим [посилання].
При діагностуванні ЗНМ I рівня, діти 4-5 років, а іноді й старші, мають
дуже обмежений активний словник, який складається із звуконаслідувань та
звукових комплексів, що не є зрозумілими для оточуючих. Діти можуть
користуватися окремими загальновживаними словами, але, як правило, ці слова
мають спотворену складову структуру та звукове оформлення [Посилання]. За
своїм звучанням лепетне мовлення складається як з подібних до слів елементів
(наприклад, “тіта” – киця, “сиса” – лисиця), так і з зовсім несхожих на
правильне слово звукосполучень [посилання].
Дослідники наголошують, що звукова сторона мовлення у дітей на цьому
рівні ЗНМ не є сформованою [посилання]. Що ускладнює визначення точного
стану звуковимови, адже вимовляння окремих звуків часто не має постійної
артикуляції [посилання].
Відомо, що у діапазоні між 2 та 3 роками відбувається активний процес
формування фразового мовлення, поряд з цим, висловлювання дитини
поступово набувають граматичної правильності [посилання].
Діти у віці 4 років вже використовують як прості, так і складні речення. Дитина
може вживати значну кількість слів, але її вимова звуків ще може бути не
зовсім чіткою. У цьому віці також починають формуватися свистячі та шиплячі
звуки, які дитина може замінювати або переставляти.

У 5 років дитина використовує майже всі структурні елементи мовлення.

Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення. В цьому віці
дитина починає висловлювати власну думку щодо подій та роздумувати про
оточуючі предмети, підтримує тему розмови, робить перекази прості.

Науково-педагогічні джерела свідчать, що діти із визначеним ЗНМ I рівня

практично не володіють фразою, іноді спостерігається використання лепетних
речень (наприклад: тато туту (тато поїхав); Вова ода (Вова п’є воду. Вова хоче
води) [посилання]. Вчені встановили, що пасивний словник дітей цієї групи є
значно більшим за їхній активний словник. Це призводить до помилкового
враження, ніби діти розуміють більше, ніж можуть висловити вербально.

Відмічено, що структура психіки дітей із порушеннями розвитку є дуже

складною, адже, всі психічні процеси, такі як: сприйняття, увага, пам'ять,
мислення та уява, мають взаємозв'язок та проєкцію на розвиток мовлення
[посилання]. Тому при аналізі та корекції порушень мовлення важливо
враховувати особливості формування психічних функцій та їх вплив на всі
аспекти особистісного розвитку дитини, включаючи розвиток мовлення.

Крім того, варто зауважити, що у психічному стані дітей даної групи

спостерігаються певні ознаки загальної емоційно-вольової нестійкості, а також
слабка здатність до контролю свідомих дій [посилання]. Під час детального
обстеження дослідниками (М. Заушнікова, І. Пєтухова) виявлено невеликі
неврологічні відхилення, які переважно проявляються у складності
регулювання м'язового тонусу, нестачі точних рухів пальців рук і
несформованості кінестетичного та динамічного праксису [посилання].

Вітчизняні вчені Х. Барна, І. Брушневська, Г. Дочинець, О. Керик,

О. Чекан та їхні зарубіжні колеги J. Farnum, M. François ,
I. Grabowska, B. Ostrowska описують у своїх роботах взаємозв`язок
комунікативних порушень із рівнем особистісного та соціального розвитку
дитини [посилання]. Діти із ЗНМ можуть демонструвати сором'язливість,
недовіру до власних можливостей, крім того, вони можуть проявляти
дратівливість, збудливість, непосидючість та неспокій, із демонстрацією
швидкої зміни настрою через емоційну нестійкість. Деякі з них можуть
демонструвати загальмованість, зниження когнітивних здібностей та уваги
[посилання].

Не слід забувати про ще одну із характеристик, яка впливає на психічний

стан дітини - обмеженість вираження потреб та емоцій, адже, дитина може мати
складнощі у вираженні власних потреб, власні бажання та почуття,
незадоволення яких часто призводить до стресу та фрустрації [посилання].

Недоліки у розвитку мовлення дитини можуть уповільнювати її здатність

сприймати світ навколо, засвоювати знання та обмежувати можливості
спілкування з однолітками та дорослими, а також у висловлюванні власних
думок. Це негативно впливає на формування емоційно-інтелектуальної сфери
та особистості загалом. Усвідомлення своєї обмеженості у мовленні може
викликати негативні емоційні реакції, такі як відчуття соціальної неуспішності,
страх перед спілкуванням та постійні психологічні напруження. Це може
підірвати соціальне значення особистості та вимагає проведення спеціальних
заходів для соціальної адаптації дитини [посилання].

За даними дослідників основною формою роботи з метою активізації

мовленнєвої комунікації постає гра, як провідний вид діяльності дитини
дошкільного віку [посилання]. Особливостям застосування гри в системі
корекції порушень мовлення присвячували наукові роботи: А. Богуш,
С. Кондукова, Л. Лепеха, В. Мєдвєдєва, Л. Немикіна, М. Шеремет та інші.

Також дослідники згодні, що для успішної роботи з дітьми на перших

заняттях необхідно встановлення невербального контакту з дорослим, а також
працювати над мотивацією, подоланням тривожності та соціальних страхів, а
також розвитком ігрової, творчої та трудової діяльності [посилання]. Вчені
пропонують у ігровій формі (із модифікацією сценаріїв ігрової ситуації)
спонукати дитину до потреби висловитися. У разі необхідності логопед
допомагає дитині скласти фразу. Якщо дитина правильно висловлює свої
побажання, наприклад, вона отримує ту іграшку, яку запросила. Основна увага
у цьому методі приділяється стимулюванню комунікативних актів [146
кабельникова наведіть лад].

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вдосконалення існуючих

і створення нових ефективних засобів на основі інноваційних технологій,
методів з перших заняттях, і одним з інноваційних засобів є каністерапія.

Дослідження показують, що присутність тварини як спосіб сприяння

релаксації та зменшенню рівня тривожності у дітей є дуже ефективним
[посилання]. Показово, що американський клінічний психолог F. Walsh описав
зв'язок між людиною та твариною як дуже особливий, що має безліч переваг,
таких як релаксація, поліпшення самопочуття, забезпечення безпеки, комфорту
та дружнього спілкування [посилання].

Поглибленню розуміння досліджуваної нами проблеми сприяє аналіз

експерименту американських учених С. Ettrich, А. Prothmann, що демонструє
реакцію дітей при наданій їм можливості взаємодіяти з собакою-терапевтом або
об'єктом (іграшкою) [посилання]. Виявлено, що діти найчастіше взаємодіють з
собакою, потім з людиною, і лише потім з об'єктом. Вчені відмічають, що діти
легше налагоджують контакт з собакою, так як вона приймає людину такою,
який вона є. Потім поступово виникає і довіра до терапевта [посилання].

В свою чергу, американська дослідниця J. Alyse Watt зауважує, що

тварина може створити теплу та грайливу атмосферу, присутність якої може
надати дітям відчуття комфорту [посилання]. Відмічено, що під час роботи з
собакою можливі такі ефекти: поліпшення навичок ініціювання розмови при
безпосередньому спілкуванні з твариною, покращення комунікацій через
виконання команд, поліпшення спільної уваги, підвищення мотивації до
спілкування або праці над конкретними навичками [посилання].

Дослідження вчених (M. Antonucc, S. Baars, J. Farnum, M. Franços, M. Sh

aron) дозволяють зробити висновок про те, що заняття за допомогою
каністерапії призводили до зниження частоти і тривалості агресивної поведінки
і водночас підкреслили, що частота і тривалість візуального контакту,
посмішки та лагідної поведінки спостерігалися значно частіше [посилання].

Польскі дослідниці I. Grabowska та B. Ostrowska , показали, що терапія з

участю собак виявилася найбільш ефективною у 95% пацієнтів. У цих пацієнтів
спостерігалося поліпшення у сфері мовленнєвої взаємодії, значне підвищення
впевненості у собі (89%), розширення словникового запасу (42%), покращення
концентрації уваги (94%) та рухових функцій (90%), досягнення рівноваги та
координації (84%). Терапевтичний ефект також спостерігався у емоційній та
соціальній сферах у дітей [посилання].

У своїх дослідженнях K. Gutierrez, С. Jacobs, В. Macauley , підкреслюють

що каністераію часто використовують для підтримки розвитку мовлення та
мотивації до мовленя - через годування тварин, догляд, гру, прогулянки,
тактильне спілкування, в процесі навчання. Тут бачимо багатокомпонентний
плив – і розвиток моторики, комунікаціі та збільшення мотивації до
мовленнєвої активності, це підкреслює, що присутність собаки, ігри та завдання
з нею роблять терапію приємнішою, продуктивнішою.
 При роботі за допомогою каністерапіі необхідно враховувати
індивідуальні особливості дитини, зокрема наявність її власної зацікавленості у
взаємодії з твариною, а також можливість протипоказання до цієї терапії, такі
як індивідуальні реакції та панічний страх перед собаками. Також у деяких
культурах собаки вважають нечистими істотами, особливо люди в країнах
Сходу та Південно-Східної Азії , тому на заняттях враховуємо культурні
особливості [посилання].

Висновок

Проведена наукова розробка дозволила певною мірою висвітлити

особливості формування мовленнєвого інтересу в дітей молодшого
дошкільного віку із ЗНМ I рівня засобом каністерапії.

1. Здійснено аналіз вітчизняних та іноземних науково-педагогічних

джерел щодо каністерапії у роботі з дітьми з ЗНМ 1 рівня, як допоміжного
засобу, є дуже перспективним у таких напрямках: комунікативного та
соціального розвитку дитини, подолання мовного негативізму та підвищення
мотивації у навчанні, стимуляція у комунікації та подолання тривожності та
соціальних страхів, а також розвиток ігрової та творчої діяльності.

Надано психолого-педагогічну характеристику досліджуваній групі дітей

молодшого дошкільного віку із ЗНМ I рівня. Структура психіки дітей із
порушеннями розвитку є дуже складною, оскільки всі психічні процеси, такі як
сприйняття, увага, пам'ять, мислення та уява, мають взаємозв'язок на розвиток
мовлення. У цих дітей спостерігаються певні ознаки загальної емоційно-
вольової нестійкості, слабка здатність до контролю свідомих дій, невпевненість
у собі, збудливість, непосидючість та неспокій, із демонстрацією швидкої зміни
настрою через емоційну нестійкість.

Діти мають обмеженість вираження потреб та емоцій, що призводить до

стресу та фрустрації. Також вони відчувають соціальну неуспішність, страх
перед спілкуванням та постійні психологічні напруження.

3. Узагальнено наукові погляди щодо формування мовленнєвого інтересу

в дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ I рівня за допомогою каністерапії.
Проведений аналіз вказаних джерел свідчить, що каністерапія під час
початкових занять може полегшити установлення надійних відносин з
логопедом та надати більший спектр можливостей для взаємодії та впливу на
дитину. Стимулювання мотивації до мовлення - дітям частіше легше
контактувати з собакою, ніж з людиною, що сприяє подоланню мовного
негативізму. Участь у каністерапії може заохочувати дітей активніше
спілкуватися та виражати свої думки та почуття.

Збільшення ініціативи у комунікації - діти можуть проявляти більшу

ініціативу у спілкуванні під час занять з собакою, що сприяє покращенню їхніх
комунікативних навичок та здатності до взаємодії. Участь собаки у
терапевтичних завданнях може стимулювати розвиток ігрової та творчої
діяльності у дітей. Вони можуть більше зацікавлюватися у різноманітних
ігрових сценаріях, що сприяє їхньому загальному розвитку.

Покращення психологічного та фізіологічного стану - при каністерапії

відмічається зниженню рівня стресу, покращенню настрою та зниженню
агресивності у дітей. Також спостерігається позитивний вплив на фізичне та
психічне здоров'я дітей.

Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми,

серед перспектив подальших наукових розробок вбачаємо експериментальну
перевірку розробленої програми з формування мовленнєвого інтересу в дітей
молодшого дошкільного віку із ЗНМ I рівня засобом каністерапії.

Література

Наведіть лад! Свою статтю першу додайте, якщо тільки прізвище

взяли дослідника з роботи – не вносьте у цей список, тільки ті джерела, шо
увійшли до цих тез!
Безугла І. О. Міщенко О. А. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
КАНІСТЕРАПІЇ У ЛОГОПЕДИЧНІЙ РОБОТІ. Збірник Система освіти і виховання дітей з особливими
освітніми потребами: досвід минулого – погляд у майбутнє: збірник наукових праць. – Х. : ХНПУ імені
Г. С. Сковороди, 2023 стр 58-61

Спеціальна психологія : навчальний посібник / І. О. Пєтухова, М. Ю. Заушнікова. –

Ірпінь : Державний податковий університет, 2022 206-209

Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей: Монографія. – Кам’янець-

Подільський: Аксіома, 2011. - с.

Evaluation of the effectiveness of canine assisted therapy as a complementary

method of rehabilitation in disabled children Iwona Grabowska Bożena Ostrowska
https://physioquart.awf.wroc.pl/Evaluation-of-the-effectiveness-of-canine-assisted-
therapy-as-a-complementary-method,93597,0,2.html
 Особливості застосування гри в системі формування лексичної
компетентності дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням
мовлення / Х. Я. Сайко, Ю.В. Шаблінська // Молодий вчений. - 2017. - № 3. -
С. 466-470. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_3_111

Ірина Брушневська Східноєвропейський національний університет імені

Лесі Українки (м. Луцьк) Закономірності розвитку дітей дошкільного віку з
порушеннями мовлення
.
Human-Animal Bonds I: The Relational Significance of Companion Animals

FROMA WALSH PH.D.

Cute and Cuddly and a Whole Lot More? A Call for Empirical Investigation
into the Therapeutic Benefits of Human–Animal Interaction for Children

2012 Nicholas, R. Fawcett Eleonora Gullone

François Martin, Jennifer Farnum Animal-Assisted Therapyfor Children With

PervasiveDevelopmental Disorders Western Journal of Nursing
Research ,2002 ,24(6) ,657-670
Дефектологічний словник: навчальний посібник / за ред. В.І. Бондаря, В.
М. Синьова; [упоряд. В. М. Тімашова]. – К.: «МП Леся», 2011. – 528 с.

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ

У ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ЧОТИРЬОХ РОКІВ В ПРОЦЕСІ
ОНТОГЕНЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ

https://repository.sspu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/4abd03f3-0643-
4804-82c0-e98889edad01/content

Рібцун Ю. В. Науково-методичне забезпечення реалізації спеціальної

освіти дітей із ЗНМ / Ю. В. Рібцун // Логопед. – 2011. – № 8 (8) серпень. – С. 4–
11.

А.М. Богуш СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК РОЗУМІННЯ МОВЛЕННЯ

ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ В КОНТЕКСТІ ДИСКУРСИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2011/2_2011/1.pdf

https://vseosvita.ua/library/konsultatsiia-na-temu-shcho-potribno-znaty-pro-
movnyi-nehatyvizm-577782.html
 Macauley, B.L. & Gutierrez, K.M. (2004). The effectiveness of hippotherapy for
children with language-learning disabilities. Communication Disorders Quarterly,
25( 4), 205-217.
Animal-Assisted Therapy and the Child-Animal Bond: Children's Well-being and
Behavior Connie I. Jacobs 2013
Prevalence, Attitudes, and Experiences of Speech-Language Pathologists With
Animal-Assisted Therapy J. Alyse Watt 2014
Кабельнікова Наталія Володимирівна К12 Первинне недорозвинення
мовлення у дітей (клінічний, психолінгвістичний та психолого-педагогічний
аспекти): навчальний посібник / Н.В.Кабельнікова. – Херсон: Борисфен-про,
2017. – 222с.
Prothmann, A., Ettrich, C., & Prothmann, S. (2009). Preference for, and
responsiveness to, people, dogs and objects in children with autism. Anthrozoös,
22(2), 161-171.
Л. В. Мороз кандидат педагогічних наук, доцент Сумський державний педагогічний
університет імені А. С. Макаренка. Н. В. Скворча завідувач Сумської міської психолого-медико-
педагогічної консультації Управління освіти і науки Сумської міської ради ПОШИРЕНІСТЬ
МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ У М. СУМИ ТА СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Барна Х. В., Кашуба Л. В., Вальо Ж. Г. ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ

МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ПРОСТОРІ

Рання логопедична корекція: навч.-метод. посіб./ МОН України, Уманський держ. пед. ун-т
імені Павла Тичини, Каф. спец. та інклюзивної освіти; уклад. Л. А. Черніченко. – Умань: Візаві, 2020. –
150 с.