Ракетна зброя — сукупність різних ракетних комплексів, призначених для ураження наземних, повітряних,

морських і позаатмосферних цілей бойовою частиною ракети.

Ракетний комплекс складається з ракети, що має ядерну або звичайну боєголовку, пускової установки, засобів
наведення на ціль, перевірно-пускового устаткування, засобів керування польотом ракети, транспортних засобів й інших
пристроїв.
Ракети — зброя для ураження наземних, повітряних, позаатмосферних і морських цілей. Ракети бувають керовані
і некеровані;

Класифікація ракет за конструктивними ознаками та за траєкторією польоту:

балістичні ракети (БР);
аеробалістичні ракети (АБР);
крилаті ракети (КР).

Класифікація ракет за їх стартовими платформами:

повітряного базування (КРПБ);
наземного базування (КРНБ);
морського базування (КРМБ).

Класифікація ракет за цілями ураження:

повітря – повітря;
повітря - поверхня (земля, вода);
повітря – РЛС;
поверхня (земля, вода) – повітря;
поверхня (земля, вода) - поверхня (земля, вода);
поверхня (земля, вода) – РЛС.

За характером вирішуваних завдань та дальності дії ракети класифікують:

тактичні ракети (з дальністю до 150 км);
оперативно-тактичні ракети (з дальністю до 500 км);
 оперативні або КР малої дальності (дальність 500-1000 км);
стратегічні КР середньої дальності (дальність 1000–5500 км);
стратегічні міжконтинентальні КР (дальність більше 5500 км).

Орієнтовний розподіл базування КР противника для здійснення пусків по території України:

50 % – з надводних кораблів (НК) та підводних човнів (ПЧ) акваторії Чорного моря – крилаті ракети морського
базування (КРМБ);
20 % – з повітряних носіїв (літаків) – крилаті ракети повітряного базування (КРПБ);
30 % - з наземних ракетних комплексів - крилаті ракети наземного базування (КРНБ).

Застосування балістичних ракет ОТРК “Іскандер” та ТРК “Точка-У” здійснювалось противником по розвіданих
малорухомих та стаціонарних військових об’єктах, а також об’єктах критичної інфраструктури на території держави.
Пуски БР зафіксовані з території республіки білорусь (в напрямку Волинського ОР), з території ТОТ АР Крим.

Крім КРПБ “Калібр” відмічені пуски КР типів Х-101 та Х-555. Носіями КРПБ є літаки типів Ту-95, Ту-160, Ту-
22М3, пуски здійснювались виключно з території рф або ТОТ АР Крим, без заходу до зон ураження ЗРК угруповання
ПС.

Проблемними питаннями залишилися:

систематичне застосування противником КР різних типів та базування;
можливість завдання ударів крилатими ракетами на всю глибину території держави з різних напрямків.
 Аналіз систем управління та наведення ракет

Рисунок 2.1.1 – Типова схема компоновки крилатої ракети:

1 – головка самонаведення; 2 – бойова частина;
4 – інерціальна система управління; 5 – радіовисотомір; 6 – забірник повітря; 7 – система регулювання тяги двигуна; 8 – турбореактивний
двигун; 9 – рульовий привід; 10 – твердопаливний прискорювач

До складу системи управління входять наступні основні елементи:

навігаційна система;
обчислювальний комплекс (обчислювач);
органи керування зброєю;
система наведення.
Аналіз наявної інформації дозволяє стверджувати, що у крилатих ракет противника для польоту за маршрутом
до цілі використовуються наступні системи наведення:
1. Інерціальна система наведення (основна) – автономна система, не вимагає наявності зовнішніх орієнтирів або
сигналів. Сутність полягає у тому, що визначення прискорення об’єкта і його кутових швидкостей здійснюються за
допомогою встановлених на об’єкті (КР) приладів (датчиків лінійного прискорення – акселерометрів, лазерних
гіроскопічних пристроїв, ЕОМ).
2. Система TERCOM – (Terrain Contour Matching – відстеження рельєфу місцевості) – система корекції траєкторії
польоту КР за допомогою закладених у запам’ятовуючому пристрої ракети фотознімків місцевості, об’єктів зроблених з
космічних апаратів, літаків - розвідників. Система забезпечує політ на малих висотах, пристосовуючись до рельєфу
місцевості.
3. Радіонавігаційна система – корегування маршруту польоту за допомогою радіосигналів від наземних або
супутникових радіонавігаційних систем. Слід зазначити, що ця система наведення ефективна лише за умови
безперебійного функціонування відповідної супутникової радіонавігаційної системи.
Суттєвим недоліком радіонавігаційної системи наведення є те, що її алгоритм функціонування засновано на
прийомі зовнішніх (відносно об’єкту управління – КР) сигналів навігаційних супутників. В момент прийому
навігаційного сигналу бортовий комплекс управління стає відкритим для навмисних радіоперешкод.
Вплив радіоперешкод на приймачі супутникових радіонавігаційних систем при їх невеликому рівні потужності
призводить до погіршення точності отриманої навігаційної інформації та порушення функціонування системи корекції
траєкторії польоту. При великому рівні потужності перешкод призводить до зриву отримання сигналів від
радіонавігаційної системи.
Крилаті ракети середньої та великої дальності з комбінованими системами наведення, зазвичай, використовують
на початковому та середньому етапах польоту інерційні та радіонавігаційні системи управління, а на кінцевому етапі –
системи самонаведення. На кінцевій ділянці траєкторії польоту КР з метою підвищення точності ураження цілі при
безпосередньому наведенні крилатої ракети на ціль використовуються наступні головки самонаведення (ГСН):
1. Радіолокаційні ГСН:
активна – має на борту повноцінну радіолокаційну станцію (РЛС), яка може самостійно виявляти цілі і
наводитись на них (рисунок 2.1.2);

Рисунок 2.1.2 – Активна радіолокаційна головка самонаведення АРГС-35

крилатої ракети Х-35 у розрізі.
 напівактивна – приймає сигнал РЛС супроводження, відбиті від цілі;
пасивна – наводиться на випромінювання цілі. Застосовується у протирадіолокаційних ракетах, а також крилатих
ракетах, що наводяться на джерело активних радіоперешкод. Пасивні радіолокаційні ГСН забезпечують пеленгаційне
наведення у всіх радіочастотних діапазонах. Вони здійснюють наведення не лише по основному напрямку
випромінювання РЛС, але й по бокових пелюстках діаграми спрямованості антени. Сучасні пасивні радіолокаційні
системи наведення мають функцію “запам’ятовування” місця знаходження джерела, а також здатні здійснювати
перенацілювання на більш небезпечні для носія джерела радіовипромінювань, такі як РЛС підсвіту цілі. Призначені для
ураження радіовипромінюючих об’єктів, більшу частину яких складають РЛС, системи ППО, вузли зв’язку та засоби
РЕБ. Радіолокаційні ГСН сучасних КР застосовуються, зазвичай, в системах наведення авіаційного озброєння середньої
та великої дальності. Активні та напівактивні ГСН використовуються в КР класу “повітря-земля” та протикорабельних
ракетах, пасивні ГСН – в протирадіолокаційних ракетах (ПРР). Максимальна дальність пуску ПРР складає 200 км та
більше.
Довідково. Для прикладу ракета 3М-14Э оснащується комбінованою системою наведення. Керування ракетою під
час польоту – повністю автономне. Бортова система управління побудована на базі автономної інерціальної навігаційної
системи АБ-40Э. До складу системи управління входить радіовисотомір типу РВЭ-Б і приймач сигналів системи
супутникової навігації (ГЛОНАСС або GPS). Радіовисотомір забезпечує політ в режимі огинання рельєфу місцевості за
рахунок точного витримування висоти польоту: над морем – не більше 20 м, над землею – від 50 до 150 м (при підході до
цілі – зниження до 20 м).
Політ ракети проходить по завчасно закладеному маршруту за розвідувальною інформацією відносно положення
цілі та наявності засобів ППО. Ракети спроможні долати (оминати) зони ураження системи ППО, що забезпечується
надмалими висотами польоту (з огинанням рельєфу місцевості) і автономністю наведення в режимі "мовчання" на
маршовій ділянці їх прольоту. Корекція траєкторії ракети на маршовій ділянці здійснюється за даними підсистеми
супутникової радіонавігації, підсистеми повітряних сигналів і підсистеми корекції траєкторії прольоту КР. Принцип
роботи останньої заснований на зіставленні отриманого ракетою рельєфу місцевості з еталонними картами рельєфу
місцевості за маршрутом її польоту, які попередньо закладені в пам'ять бортової системи управління. Навігація
здійснюється по складній траєкторії, ракета має можливість обходити відомі зони ураження ППО або складні за
рельєфом ділянки місцевості шляхом введення до польотного завдання координат пунктів повороту маршруту,
місцезнаходження засобів ППО. Наведення на кінцевій ділянці траєкторії здійснюється за допомогою
перешкодозахищеної активної радіолокаційної головки самонаведення АРГС-14Э, яка ефективно виділяє слабо видимі
малорозмірні цілі на фоні поверхні та має кут огляду за азимутом (пеленгу) ±45°, кутом місця від +100 до -200. Гарна
маневреність дозволяє з високою точністю вивести ракету на ціль. Дальність виявлення типової цілі радіолокаційною
ГСН складає близько 20 км.

2. Оптичні ГСН:
теплова (інфрачервона) – ГСН застосовується у ракетах класу “повітря-повітря”, “поверхня-повітря”, “повітря-
поверхня”;
телевізійна – працює при сприятливих метеоумовах. Застосовується у ракетах класу “повітря-поверхня” та
“поверхня-повітря”;
тепловізійна – працює на тих же принципах, як і телевізійна ГСН, але у інфрачервоному діапазоні спектру, що
дозволяє менше залежати від метеоумов;
лазерна – головка самонаведення орієнтується на центр відбитої мітки лазерного випромінювача з носія або
повітряного чи наземного авіанавідника. Застосовується у ракетах класу “повітря-поверхня” та “поверхня-поверхня”.
Перевагою оптико-електронної системи наведення є висока точність наведення на ціль, що дає змогу уразити
поодинокі маневрені малорозмірні об’єкти. До того ж телевізійна (тепловізійна) система після пуску є автономною, та
жодним чином не обмежує носій у маневрі, що реалізує принцип “здійснив постріл – забув”.

До недоліків оптико-електронної системи належать:

висока залежність від погодних умов, а також неоднорідностей атмосфери;
телевізійна система самонаведення ефективно працює лише за умови яскравого контрастного світла;
тепловізійна система самонаведення ефективно працює лише за умови низького освітлення та вночі;
лазерна система наведення потребує постійного підсвічування цілі лазером.
У збройних силах противника в КР повітряного базування використовуються наступні ГСН:
Радіолокаційна головка АРГС-54Е.
АРГС-54Е використовується для виявлення і точного наведення КР на ціль на кінцевій ділянці траєкторії польоту
ракет типу 3М-54Е. Може використовуватися як при груповому, так і при одиночному використанні ракет. Забезпечує
наведення ракет у секторі кутів за кутом місця – від +10° до −20° і азимутом ± 45°. Показник максимальної дальності дії
– до 65 кілометрів. Може використовуватися в будь-який час доби, в умовах туману і дощу.
Радіолокаційна головка АРГС-14Е.
Використовується для точного наведення КР на наземні цілі на кінцевій ділянці траєкторії польоту ракет в умовах
протидії. На 3М-14АЕ додатково встановлено приймач сигналів супутникової радіонавігаційної системи.
 Значну частину номенклатури складають ракети з різними багатофункціональними системами наведення.
Модифікації ракет сімейства Х-25: Х-25 МЛ з напівактивною лазерною головкою самонаведення, Х-25МАЭ – тактична
модульна багатоцільова ракета з використанням бортового комплексу управління, який об’єднує інерціальну навігаційну
систему і активну радіолокаційну головку самонаведення, Х-25МСЭ з комплексом управління на базі радіонавігаційної
системи. Ракети класу "повітря - земля" Х-29ТЕ, Х-29 мають пасивну телевізійну (Х-29ТЕ) і напівактивну по відбитому
лазерному проміню підсвіту (Х-29Л) системи наведення. Ракети сімейства Х-38 мають модифікації з наступними
системами наведення: Х-38МЛЭ – інерційна + напівактивна лазерна; Х38МАЭ – інерційна + активна радіолокаційна; Х-
38МТЭ – інерційна + тепловізійна; Х-38МКЭ – інерційна + супутникова навігація. Ракета Х-59МЭ оснащується
системою навігації і автоматичного управління, а також телевізійно-командною системою наведення.
Загальний вигляд можливих систем управління крилатими ракетами на які можливо впливати з метою протидії
наведено на рисунку.

Рисунок – Системи управління крилатих ракет на які можливо впливати з метою протидії

Негативні фактори, які впливають на ефективність протидії крилатим ракетам:

незначна радіолокаційна, оптична та теплова помітності крилатих ракет (ефективна поверхня розсіювання КР Х-
101 складає лише 0,01 м2);
широкий швидкісний діапазон польоту 0,7 – 10 Махов (для КР Х-47м2 “Кинжал” – до 10 Махов (≈12250 км/год);
 можливість маневрування на всіх ділянках польоту (розгін, балістична ділянка, огинання рельєфу місцевості,
кінцева ділянка);
використання змінного профілю польоту КР в межах 30-10000 м;
використання на кінцевій ділянці траєкторії комбінованих систем наведення бойової частини (БЧ) на ціль
(поєднання радіолокаційних головок самонаведення з інерціальною системою наведення, супутниковою
радіонавігаційною системою ГЛОНАСС, оптико-електронною системою наведення за оптичним зображенням
еталонних ділянок корекції), корекція траєкторії за даними повітряних і наземних РЛС, використання в ГСН
радіокомандної системи наведення для коригування координат цілі (перенацілювання) або радіовисотомірів (дублювання
лазерними висотомірами) для управління підривом бойових елементів);
неможливість прогнозування:
типу ракет, які застосував противник (балістичні чи крилаті);
варіантів спорядження БЧ: касетна осколкова з дистанційним неконтактним підривом бойових елементів (БЕ) в
повітрі; касетна з кумулятивними осколковими БЕ; касетна з самоприцілюваними (за допомогою власних РЛС та
інфрачервоними (ІЧ) ГСН); бетонобійна (бункерна); осколково-фугасна; фугасно-запалювальна;
комбінацій способів наведення.
Крім того, на ефективність протидії крилатим ракетам суттєво впливає відома противнику інформація про
координати стаціонарних об’єктів критичної інфраструктури держави, а також суттєво обмежені можливості
вітчизняних засобів зенітних ракетних комплексів.
на підставі наведеного аналізу, можна вділити дві основні задачі, які необхідно вирішити для протидії ракетній
загрозі з боку противника.
1. Виявлення і супроводження КР противника від моменту пуску і до моменту її перехоплення (знищення).
Виконання цієї задачі дає можливість збільшити час реакції засобів протидії КР. Засобами РТВ, ЗРВ ПС України
вирішення цієї задачі ускладнюються із-за незначної ефективної поверхні розсіювання та гранично малих висот польоту
КР.
2. Зрив управління та наведення КР противника на етапі польоту до моменту її перехоплення (знищення).
Вирішення цієї задачі передбачає вплив засобами РЕБ на системи управління та наведення КР для примушення її до
набору висоти з метою підвищення імовірності виявлення засобами РТВ, ЗРВ ПС ЗС України, ППО СВ ЗС України та
подальшого її знищення; відхилення від маршруту руху і націлювання на об’єкти критичної інфраструктури Але
бажаний ефект може бути досягнутий лише у разі комплексного впливу на всі підсистеми управління та наведення КР
від моменту її виявлення до знищення (знешкодження).
 ТТХ ракет рф, як об’єктів РЕП
(реальні і достовірні дані про КР відсутні, тому слід сприймати ці дані як імовірні)

Клас Дальність, Швидкість, Мінім. Максим. Можливості

Тип (назва) Тип та вага Точність, Навігаційна Радіо- Тип
ракети Носій км м/с, км/год, висота, висота, впливу
ракети ГЧ м система висотомір ГСН
(базування) профіль Махів м м (РЕБ)
9М723 БРНБ ПУ Ф, 5-10 480 Максим. 50-100 50 000 І, РЛ ОЕ, +
Іскандер (поверхня- Іскандер- Кас., 2142 м/с GNSS 4,2-4,4 АРЛ
2006 поверхня М 480кг простий 6,3 М
9М727 КРНБ ПУ Ф, 5-10 500 238-272м/с 50-100 20 000 І, РЛ ОЕ +
Іскандер-М (поверхня- Іскандер- Кас., простий 856- GNSS 4,2-4,4
2012 поверхня М 480кг, 979км/год TERCOM
Я, 300 кТ 0,7-0,8 М
9М728 (Р-500) КРНБ ПУ Ф, 5 490 238-272м/с 6-7 20 000 І, РЛ ОЕ +
Іскандер-К (поверхня- Іскандер- Кас., 856- GNSS, 4,2-4,4
2013 поверхня) К 480кг, простий 979км/год TERCOM
Я 300кТ 0,7 – 0,8 М
9М729 КРНБ ПУ Ф, 5 490 238-272м/с 6-7 20 000 І, РЛ ОЕ +
Іскандер-К (поверхня- Іскандер- Кас., 856-979 GNSS, 4,2-4,4
2013 поверхня) К 480кг, простий км/год TERCOM
Я, 300кТ 0,7 – 0,8 М
9К79 БРНБ (т) ПУ ТРК Ф, 100 70-120 170-1100 м/с 6 000 25 000 І, -
Точка-У (поверхня- БМ74 ОФ, 612-
Точка-А (кораб) поверхня) 480 кг простий 4039км/год
1976 0,5-3,3М

3М-14 КРМБ НК та ПЧ Ф, 5-8 (20) 1500 270-986 м/с 20 10 000 І, РЛ АРЛ +

(3М-14Э)/3М54 (поверхня- РК ОФ, 979- GNSS, 4,2-4,4 3см,
Калібр НК/ПЛ поверхня) “Калібр- Кас простий 3549км/год TERCOM (ПРЛ)
2004 НК/ПЛ“ 450кг 0,8 -2,9 М
3М-14Т КРНБ БРК Ф, 5-8 (20) 1400-2000 270- 986м/с 50-150 10 000 І, РЛ АРЛ +
Калібр-М (поверхня- “Калібр - ОФ, 979-3549 GNSS, 4,2-4,4 3см,
2004 поверхня) М“ Касетна змінний км/год 0,8 -2,9 TERCOM (ПРЛ)
450кг М
3М-14С/К КРПБ Літак Ф, 5-8 (20) 1500/2600 272 м/с 50-150 15 000 І, РЛ АРЛ +
Калібр-А (повітря- ОФ, 980 км/год GNSS, 4,2-4,4 3см,
Су-35, 0,8 М
2004 поверхня) Кас змінний TERCOM (ПРЛ)
Міг-35 Я, 250 кТ

3М-24 (Х35) КРПБ Ка- Ф, 3-5 300 270-290 м/с 3-4 200 І РЛ АРЛ ±
 Клас Дальність, Швидкість, Мінім. Максим. Можливості
Тип (назва) Тип та вага Точність, Навігаційна Радіо- Тип
ракети Носій км м/с, км/год, висота, висота, впливу
ракети ГЧ м система висотомір ГСН
(базування) профіль Махів м м (РЕБ)
(протикорабельна) (повітря- 52/27/28, ОФ 979-1040 4,2-4,4
1999 поверхня) Су-30, 200 кг змінний км/год
Су-24, 0,8-0,85 М
Су-35С,
Міг-29
Ту-142
3М-54 КРМБ НК та ПЧ Ф, 3-5 300 204-1020м/с 3-4 200 І, РЛ АРЛ ±
Бірюза (поверхня- ОФ 734- 4,2-4,4
(протикорабельна) поверхня) 300 кг змінний 3672км/год
2000 0,6-3,0 М
3М55 КРНБ, Берег. РК ОФ, 3-5 1000 680-884м/с 10-15 14 000 І Л, АРЛ ±
(П-800) (поверхня- “Бастион”, Ф, 2448- РЛ
Онікс/Онікс-М поверхня) НК, ПЧ, Проникаюча простий 3182км/год 4,2-4,4
(всепогодна, Су-30, 300 кг 2,0-2,6М
надзвукова, КРМБ Су-35С,
протикорабельна, (повітря- Су-34,
перешкодостійка) поверхня) Су-33,
2002 Ту-142
Х22Н КРПБ Ту-16К, Ф, 20-50 600 1190-1564 м/с 100 25 000 І, РЛ АРЛ, ± ПП
(Буря), надзвукова (повітря- Ту-22К, КФ, 4284- КУ (РЛ 845 ПРЛ
(для знищення поверхня) Ту-22КД, 630 кг, змінний 5630км/год підсвіт
авіаносців – Ту-22КП, 3,5-4,6М цілі)
контрастних Ту-22КДП Я 1Мт
радіолокаційних Ту-22М3,
цілей) Ту-95К
1976
Х31А/АД КРПБ Ка-52К Ф, 4 70/160 986 м/с 5-7 100 І, АРЛ, ± ПП
(протикорабельна, (повітря- Комул, 3549 км/год КУ (підсвіт ПРЛ
перешкодостійка) поверхня) 150кг змінний 2,9М цілі)
1990
Х31П/ПД КРПБ Су-34, Ф 5-8 110-250 612-1020м/с 100 15000 І, АРЛ, ± ПП
(проти- (повітря- Су-34С та 87/110кг 2203- КУ (підсвіт ПРЛ - імітатори
радіолокаційна) поверхня) Су-30СМ змінний 3672км/год цілі)
1989 1,8-3,0М
Х32 КРПБ Ту-22М2 Ф, 20 1000 1122-1496м/с 100 40 000 І, РЛ АРЛ, ± ПП
надзвукова (повітря- Ту-22М3, 300 кг 4000- КУ (підсвіт 845 ПРЛ
2016 поверхня) Ту-95К Я 300 кТ змінний 5400км/год цілі)
3,3-4.4М
Х-35Э КРНБ БРК Ф, 4-8 130 270-290 м/с 4-10 10 000 І з ОЕК РЛ АРЛ, ±
 Клас Дальність, Швидкість, Мінім. Максим. Можливості
Тип (назва) Тип та вага Точність, Навігаційна Радіо- Тип
ракети Носій км м/с, км/год, висота, висота, впливу
ракети ГЧ м система висотомір ГСН
(базування) профіль Махів м м (РЕБ)
(протикорабельна) (поверхня- Бал 135 кг 979-1040 4,2-4,4 ТВ
1999 поверхня) змінний км/год
0,8-0,85 М
Х-35У КРПБ Ка-52 Ф 4-8 260 270-290 м/с 4-10 15 000 І з ОЕК РЛ АРЛ, ±
(протикорабельна) (повітря- Су-30, 135 кг 979-1040 4,2-4,4 ТВ
1999 поверхня) Су-34, змінний км/год
Су-35, 0,8-0,85 М
Міг-29
Х-35УЭ КРМБ НК ОФ 4-8 130 270-290 м/с 4-10 10 000 І з ОЕК РЛ АРЛ, ±
(протикорабельна) (повітря- 250 кг 979-1040 4,2-4,4 ТВ
1999 поверхня) змінний км/год
0,8-0,85 М
Х-38МКЭ КРПБ Су-35, Ф, 3 3-40 748 м/с 200 12 000 І з ОЕК, РЛ Л, +
2012 (повітря- Міг-35 ОФ, 2692км/год GNSS, 4,2-4,4 ТВ,
поверхня) 250 кг змінний 2,2 М АРЛ
Х41 (П-270) КРПБ Су-27К, Ф, 3-5 250 782 м/с 7-20 250 І, РЛ АРЛ, +
Москіт (повітря- Су-27ИБ Комул, 2815 км/год КУ (підсвіт 4,2-4,4 ПРЛ
(протикорабельна) поверхня) 150кг змінний 2,35 М цілі)
1984
Х47М2 (Х17НМ) КРПБ МиГ-31К, ОФ, 1 3000 900-950м/с 50 50 000 І з ОЕК, РЛ ОЕ, +
Кінжал (АБРПБ) Су-57 ТБ, 3304- GNSS, 4,2-4,4 АРЛ
(аеробалістична, (повітря- (Ту-22М3, Касетна, змінний 3427км/год КУ А-50
гіперзвукова) поверхня) Ту-160) Проникаюча, 2,7- 2,8М
2018 500кг (Максимальна
3400м/с
Я, 500кТ 12240км/год
10 М)
Х-55/Х-55СМ КРПБ Ту-95, Ф, 50/18 2500/ 204-238 м/с 40-110 12 000 І з ОЕК, РЛ ОЕ, +
крилата (повітря- Ту-160, Проникаюча, 3500 734-756 GNSS, 4,2-4,4 АРЛ
1981/1987 поверхня) (Ту-22М3) 410 кг км/год TERCOM
Я 500 кТ змінний 0,6-0,7 М
Х-555 КРПБ Ту-95, Ф, 18 2500 204-238 м/с 40-110 12 000 І, РЛ, ОЕ, +
крилата (повітря- Ту-160, Касетна, 734-756 GNSS, 4,2-4,4 АРЛ
2005 поверхня) (Ту-22М3) Проникаюча, змінний км/год TERCOM
410 кг 0,6-0,7 М
Я 500 кТ
Х59М/Х59М2 КРПБ Су-24М, Ф, 2-5/1-3 40/1000 238-306 м/с 15 100-300 І з ОЕК, РЛ АРЛ +
Овод (повітря- Су-17М3, Проникаюча, 756-1101 4,2-4,4 ТВ
(протикорабельна) поверхня) Су-22М4, Касетна змінний км/год
 Клас Дальність, Швидкість, Мінім. Максим. Можливості
Тип (назва) Тип та вага Точність, Навігаційна Радіо- Тип
ракети Носій км м/с, км/год, висота, висота, впливу
ракети ГЧ м система висотомір ГСН
(базування) профіль Махів м м (РЕБ)
1990/2009 Су-25, 0,7-0,9М
Су-30, 148/280 кг
Су-34,
Су-27СМ,
Су-35,
Су-57
Х59МЕ КРПБ (т) Су-24М, Ф 3-5 300 272-306 м/с 7 50-1000 І з ОЕК, РЛ ОЕ, ±
(протикорабельна) (повітря- Су-17М3, 320кг 900-1050 КУ 4,2-4,4 АРЛ
1982 поверхня) Су-22М4, змінний км/год
Су-25, 0,8-0,9М
Су-30,
Су-34,
Су-27СМ,
Су-35,
Су-57
Х59МК/МК2 КРПБ (т) Ту-160 Ф 3-5 300 272-306 м/с 4/50 15/300 І з ОЕК, РЛ ОЕ, +
(протикорабельна) (повітря- 320кг 900-1050 GNSS, 4,2-4,4 АРЛ
1985/1987 поверхня) змінний км/год КУ
0,8-0,9М
Х-101, крилата КРПБ Ту-95, Ф, ОФ, Я, 6-10 5500 204-272 м/с 30 10 000 І з ОЕК, РЛ ОЕ, +
(малопомітна) (повітря- Ту-160, Касетна, 734-979 км/год, GNSS, 4,2-4,4 АРЛ
2012 поверхня) (Ту-22М3) обємно- змінний 0,6-0,8 М TERCOM Л
детонуюча,
400 кг
Х-102 КРПБ Ту-95, Я 6-10 5500 204-272 м/с 30 10 000 І з ОЕК, РЛ ОЕ, +
(малопомітна) (повітря- Ту-160, 1Мт 734-979 км/год, GNSS, 4,2-4,4 АРЛ
2013 поверхня) змінний 0,6-0,8 М TERCOM Л
ГРАНЬ КРПБ На літаках Ф 1 40 272-1020м/с 20 20 000 І ІЧ, ± ПП
(для ведення (повітря- ОФ, 979- АРЛ
повітряного бою) повітря) 50 кг змінний 3672км/год
2007 0,8-3,0М

КРНБ – крилата ракета наземного базування

КРПБ – крилата ракета повітряного базування
КРМБ – крилата ракета морського базування
БРНБ – балістична ракета наземного базування

І – інерціальна.
TERCOM – Terrain Contour Matching – відстеження рельєфу місцевості.
GNSS – Global Navigation Satellite Systems - глобальна навігаційна супутникова система
ОЕК – оптико-електронна корекція
ОЕ – оптико-електронна
РЛ – радіолокаційний
АРЛ – активна радіолокаційна
ПРЛ – пасивна радіолокаційна
ПП – пасивна перешкода
КУ – команди управління
ТВ – телевізійна
ІЧ - інфрачервона
Л - лазерна
Ф – фугасна
ОФ - осколочно-фугасна (уламково-фугасна)
Я – ядерна
ТБ – термобарична
В - вакуумна

344 м/с швидкість звуку. 1 М (мах) = 340 м/с = 1224 км/год. >М – надзвукова швидкість. >5М –гіперзвукова швидкість.

Для висотоміра вказано діапазон 4.2-4.4 ГГц, виходячи з рішень МСЕК щодо розподілу частот. Насправді, висотоміри можуть працювати будь-де. Це найбільш
прихований РЕЗ ракети. За результатами дослідження уламків радіовисотоміра Калібра, було визначено частоту 4.7 ГГц при можливості працювати в діапазоні 3.7 – 6.0
ГГц, тому дані про робочі частоти висотомірів (бо інших все одно немає) є наближеними.
 Таблиця для перерахунку одиниць вимірювання швидкості руху ракет
мах м/с км/год мах м/с км/год мах м/с км/год
0,1 34 122,4 2,8 952 3427,2 5,5 1870 6732
0,2 68 244,8 2,9 986 3549,6 5,6 1904 6854,4
0,3 102 367,2 3 1020 3672 5,7 1938 6976,8
0,4 136 489,6 3,1 1054 3794,4 5,8 1972 7099,2
0,5 170 612 3,2 1088 3916,8 5,9 2006 7221,6
0,6 204 734,4 3,3 1122 4039,2 6 2040 7344
0,7 238 856,8 3,4 1156 4161,6 7 2380 8568
0,8 272 979,2 3,5 1190 4284 8 2720 9792
0,9 306 1101,6 3,6 1224 4406,4 9 3060 11016
1 340 1224 3,7 1258 4528,8 10 3400 12240
1,1 374 1346,4 3,8 1292 4651,2
1,2 408 1468,8 3,9 1326 4773,6
1,3 442 1591,2 4 1360 4896
1,4 476 1713,6 4,1 1394 5018,4
1,5 510 1836 4,2 1428 5140,8
1,6 544 1958,4 4,3 1462 5263,2
1,7 578 2080,8 4,4 1496 5385,6
1,8 612 2203,2 4,5 1530 5508
1,9 646 2325,6 4,6 1564 5630,4
2 680 2448 4,7 1598 5752,8
2,1 714 2570,4 4,8 1632 5875,2
2,2 748 2692,8 4,9 1666 5997,6
2,3 782 2815,2 5 1700 6120
2,4 816 2937,6 5,1 1734 6242,4
2,5 850 3060 5,2 1768 6364,8
2,6 884 3182,4 5,3 1802 6487,2
2,7 918 3304,8 5,4 1836 6609,6
 Основні ТТХ засобів ракетного нападу
Р-500 (9М728 /
3М-14 (3М-14Э) 9М729) 9М723 3М55 (П-800) Х-55 / Х-47М2
Ракета “Калибр-НК” (комплекс (комплекс (комплекс Х-22 Х-59М / Х-59М2 Х-55СМ / Х-555 Х-101 (комплекс
“Искандер”) “Искандер”) “Оникс-М”) “Кинжал”)
Зовнішній вигляд

Рік початку розробки 1999 2008 1999 1997 1967 1988 1980/1987/2002 1995 2017
(прийняття на озбр.) (2004) (2013) (2006) (2002) (1976 ) (1990 / 2009) (1981/1987/2005) (2012) (2018)
Тип Крилата Крилата Балістична Надзвукова КР Надзвукова КР Крилата Крилата Крилата Аеробалістична
Розробник ОКБ “Новатор” ОКБ “Новатор” ВАТ “Воткинский НВО МКБ “Радуга” МКБ “Радуга” МКБ “Радуга”
МКБ “Радуга” АТ “КТРВ”
(виробник) (м. Єкатеринбург) (м. Єкатеринбург) завод” “Машиностроения” АТ “КТРВ” АТ “АВИТЕК” АТ “АВИТЕК”
Призначення Для ураження Для ураження Для ураження Для ураження Для ураження Для ураження Для ураження Для ураження Для ураження
стаціонарних та стаціонарних цілей в стаціонарних цілей в стаціонарних цілей в стаціонарних цілей стаціонарних
стаціонарних цілей в рухомих цілей в стаціонарних та стаціонарних цілей в
оперативній глибині оперативнійцілей в оперативно- оперативно- оперативно- в оперативно- рухомих цілей в оперативно-
глибині тактичній глибині тактичній глибині тактичній глибині тактичній глибині оперативній глибині оперативній глибині тактичній глибині
Базування Корабельне Корабельне Повітряне Повітряне Повітряне Повітряне
Наземне мобільне Повітряне
основне (повітряне, наземне Наземне мобільне (повітряне, наземне (Су-24М, Су-34, (Ту-95МС, (Ту-95МС, (МиГ-31К,
(повітряне) (Ту-22М3)
(варіанти) мобільне) мобільне) Су-30М) Ту-160) Ту-160) Ту-22М3М, Су-57)
Довжина, м 6,20 6,7 / 8,1 7,3 8,0 11,65 5,69 5,88 / 6,04 / 6,04 7,45 7,3
Діаметр, мм 533 533 920 700 920 380 514 / 770 / 770 742 920
Стартова маса, кг 1770 2500 3800 3000 5900 920 / 960 1195/1455/1500 2400 3800
480 проникаюча, 430 фугасна, 480 проникаюча,
410 фугасна,
450 / фугасна, 500 фугасна, осколково-фугасна, 300 осколково- 930 фугасна, 320 (280) осколково-фугасна, осколково-фугасна,
Бойова частина проникаюча,
касетна різного касетна різного фугасно-запальна, фугасна , кумулятивно- проникаюча, об’ємно-детонуюча, термобарична,
(маса, кг / тип) касетна різного
спорядження, ЯБЧ спорядження, ЯБЧ касетна різного проникаюча фугасна касетна касетна різного касетна різного
спорядження, ЯБЧ
спорядження, ЯБЧ спорядження, ЯБЧ спорядження, ЯБЧ
Дальність
2600 500…5500 450 800…1000 600 120 / 285 2500/3500/2500 5500 >1000
застосування, км
Швидкість польоту, М 0,7…0,8 0,8 6…7 2,5 3-4 0,8…0,9 0,7…0,8 0,6…0,8 10…11
Висота польоту, м50…150 (над сушею) 50…150 до 60 000 14000 12000/22000 50…1000 40…110 30…10 000 20000…60000
РДТП (стартовий) РДТП (стартовий) ТРДД (маршовий)ТРДД (маршовий)
РДТП РДТП (стартовий) ТРДД (маршовий) РДТП
Силова установка ТРДД (маршовий) ТРДД (маршовий) РРД (Р-95-300, (Р-95-300,
(9Х820) ППРД (маршовий) (РДК-300) (9Х820)
(РДК-300 / ТРДД-50Б) (ТРДД-50Б) ТРДД-50А) ТРДД-50А)
Точність (КІВ), м 20 5 5…7 (з ГСН) 20 50 (з АРГСН) 2…3 100 / 20 / 20 10 1 (з ОЕ ГСН)
ІНС + СНС ІНС + СНС ІНС + СНС ІНС + СНС ІНС + СНС ІНС + СНС
Система (ГЛОНАСС (ГЛОНАСС ІНС + РВ _ ТВ (ГЛОНАСС/GPS) (ГЛОНАСС/GPS)
наведення /GPS)+рель’єфо- /GPS)+рель’єфо- (ГЛОНАСС /GPS) ІНС + АРГСН ІНС + АРГСН + РВ + ОЕ КЕНС (ГЛОНАСС /GPS)
(управління) метрична КЕНС + метрична КЕНС + +ОЕГСН АРГСН (9Б918) /
(9Э436)
ГСН + РКЛ + РВ + КЕНС +
ДВШЗ + АРГСН + АРГСН (ОЕ + АРГСН ОЕГСН
(9Б918) /
АРГСН (АРГС-14) ДВШЗ+АРГСН ГСН)
Частотний
см - - см см см см см см
діапазон ГСН