«Ждановщина» — це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946

—1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, в ході

якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України
та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і
журналів, видатних діячів української культури — письменників,
композиторів, режисерів тощо. Наступ сталінізму очолив секретар ЦК
ВКПб А. Жданов. Мета ждановщини в Україні — посилення контролю
над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-
визвольного руху та будь-яких проявів української самостійницької
ідеї. Наслідки: придушення паростків відродження української культури
після війни; гальмування, розвитку науки, літератури й мистецтва в
країні; обмеження свободи творчості; перетворення літературної
критики на засіб утримання митців у рамках офіційної ідеології;
ізоляція від надбань західної культури.

Лисенківщина — політична кампанія з переслідування

і шельмування групи генетиків, заперечення генетики (вейсманізму-
морганізму[ru]) і тимчасової заборони генетичних досліджень
в СРСР (при тому, що Інститут генетики продовжував існувати).
Отримала свою популярну назву за прізвищем Т. Д. Лисенка, який став
символом кампанії. Кампанія розгорталась у наукових біологічних
колах приблизно з середини 1930-х до першої половини 1960-х років.
Космополітизм — ідеологія світового громадянства, що віддає
пріоритет відчуттю приналежності людини до всього людства над
всіма іншими соціальними зв'язками, загальнолюдським цінностям над
культурними традиціями окремих держав, народів, націй[1][2].
Космополітизм постає у вигляді різних соціально-політичних орієнтацій
— від взаємодії та зближення народів до повного відкидання
національної культури та патріотизму[3]. Основною ідеєю
космополітизму є створення світової держави або ж світової
федерації держав.