НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства

ЗВІТ
з проходження переддипломної практики
студентки 2 курсу за напрямом підготовки
293 «Міжнародне право», МП-206М групи
Васильченко Дар’ї Ігорівни

База практики: Національний авіаційний університет, кафедра факультету

міжнародних відносин, міжнародного права та порівняльного правознавства

Керівник практики _____________________ О.В. Драчов

Київ – 2023
 2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. Характеристика місця проходження практики………………….……...4
РОЗДІЛ 2. Практичне завдання та модель його вирішення……………...........…...6
РОЗДІЛ 3. Науково-дослідне завдання………..…………………………………...13
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………16
 3

ВСТУП
Ціллю практики є вдосконалення здобутих знань та застосування їх на
практиці, оволодіння професійним досвідом та набуття готовності до самостійної
професійної діяльності. Фахова практика є завершальним етапом навчання і
проводиться після опанування теоретичної частини програми підготовки
спеціаліста.

Мета її полягає у закріплені теоретичних знань, які студент одержав під час
навчання. Для досягнення поставленої мети при проходженні практики ставилися
такі завдання:

1) збір джерельної бази;

2) збір та аналіз літератури;
3) відвідування бібліотеки Національного авіаційного університету та В.І.
Вернадського;
4) аналіз новинних сайтів стосовно подій різного характеру в міжнародному
публічному праві й міжнародному приватному праві;
5) розгляд «Кейсу 3», справа, яка стосується 67-річної заявниці, члена
опозиційної партії «Батьківщина», яка брала участь у публічному зібранні,
організованому цією партією з нагоди Дня Незалежності. Запропонування
відповідної моделі вирішення даного кейсу;
6) виконання науково-дослідного завдання, яке полягає у написанні тез на
тему пов’язану з темою диплому;
7) опанування навичок систематизації та структурування інформації,
здобуття практичних навичок роботи з оформленням ділових паперів та
складання щоденнику і звіту про проходження переддипломної практики, а
також словника юридично-правової термінології, словосполучень і виразів.
Зміст переддипломної практики відображається у виконанні завдань,
список яких обирається керівником практики.
 4

РОЗДІЛ 1. Характеристика місця проходження практики

З метою забезпечення незалежної України висококваліфікованими кадрами,

здатних вирішувати професійні завдання у сфері міжнародного права, в
Національному авіаційному університеті у 2004 р. була створена кафедра
міжнародного права.

У тому ж році було проведено перший набір студентів за спеціальністю

«Міжнародне право». У 2018/2019 навчальному році було змінено назву кафедри
на Кафедра міжнародного права та порівняльного правознавства НАУ, яка є
випусковою за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» та «магістр» зі
спеціальності «Міжнародне право».

Кафедра випускає бакалаврів за денною формою навчання з 2008 р. та

магістрів – з 2010 р. Підготовка бакалаврів і магістрів проводиться згідно із
затвердженими Міністерством освіти і науки України «Освітньо-
кваліфікаційними характеристиками» і «Освітньо-професійними програмами»
спеціальності «Міжнародне право». З 2017 р. здійснюється набір у магістратуру
на денну та заочну форми навчання.

Відповідно до пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 29

квітня 2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей,
за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», особи, які здобули
вищу освіту за спеціальностями «081 Право», «293 Міжнародне право» на
першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівні вищої освіти і яким
присуджено ступінь вищої освіти «магістр», можуть обіймати посади або
провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають
наявність повної вищої або вищої юридичної освіти. Таким чином, спеціальність
«Міжнародне право» робить можливим працевлаштування на, практично,
невичерпний перелік правничих посад в міжнародних інституціях, органах
державної влади, місцевого самоврядування України та юридичних особах
приватного права, як в Україні так і за її межами. Випускники можуть брати
 5

участь у дипломатичних місіях України, стати адвокатом, дипломатом,

нотаріусом, політологом, менеджером проектів у міжнародних організаціях,
прокурором, суддею, юрисконсультом та обіймати інші престижні юридичні
посади. Після завершення курсу навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем
«Магістр» студент отримає кваліфікацію «Юриста-міжнародника» та «Референта-
перекладача». Навчаючись за спеціальністю «Міжнародне право», студенти-
міжнародники здобувають високий рівень володіння англійською мовою, а також
другою іноземною, яку вони можуть самостійно обрати серед великої кількості
іноземних мов.

На сьогодні випускники кафедри отримали успішне працевлаштування в

судовій, правоохоронній та правозахисній сферах, як України так і Французької
Республіки, Королівства Іспанія, Італійської Республіки, Республіки Польща,
Федеративної Республіки Німеччина, Китайської Народної Республіки та інших
зарубіжних країн, оскільки дана спеціальність є на сьогодні надзвичайно
актуальною та необхідною в усьому світі.

Під час навчання бакалаври та магістри отримують у належному обсязі

знання з найактуальніших дисциплін, які необхідні юристам-міжнародникам. Це
забезпечується високою фаховою кваліфікацією викладачів та логічною
структурованістю навчального процесу.

На сьогодні студенти та викладачі ведуть активну роботу з написання

публікацій, статей та монографій, а для закріплення та поглиблення знань на
кафедрі регулярно проводять свої засідання студентські наукові гуртки з різних
галузей міжнародного права та порівняльного правознавства.
 6

РОЗДІЛ 2. Практичне завдання та модель його вирішення

Протягом проходження фахової практики необхідно було виконати низку

практичних завдань.

«Кейсом 3» справа, яка стосується 67-річної заявниці, члена опозиційної

партії «Батьківщина», яка брала участь у публічному зібранні, організованому
цією партією з нагоди Дня Незалежності. Запропонування відповідної моделі
вирішення даного кейсу.

9 березня 2010 року під час святкових урочистостей з нагоди річниці з дня
народження Тараса Шевченка за участі Президента України, яким на той час був
пан Янукович, відбулася офіційна церемонія покладання вінка до пам’ятника
цьому відомому українському поету та громадському діячу.

67-річна заявниця, член опозиційної партії «Батьківщина», брала участь у

публічному зібранні, організованому цією партією з нагоди Дня Незалежності. За
твердженнями заявниці, початок мітингу було відкладено через вищезазначену
офіційну церемонію покладання вінка.

Після церемонії заявниця підійшла до покладеного п. Януковичем вінка та

відірвала частину стрічки з написом «Президент України В.Ф. Янукович», не
пошкодивши сам вінок. Цим вона хотіла висловити свою позицію, що через низку
причин п. Янукович не може називатися Президентом України.

У матеріалах справи містяться кілька копій знімків заявниці за

вищезазначених обставин. На чотирьох із них її видно біля вінка, коли вона, не
змінюючи його положення, обережно та зосереджено відривала від нього стрічку.
Дії заявниці було зафіксовано на відеокамеру одним із працівників міліції, який
відповідав за підтримання громадського порядку. Того ж дня вищезазначений
працівник міліції встановив особу заявниці та доповів своєму керівництву про
подію.

10 березня 2010 року заявницю було затримано (менше ніж на три години) та
доправлено до Шевченківського районного управління Головного Управління
 7

Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, де було складено протокол, у

якому зазначалося, що її дії становили дрібне хуліганство і порушували статтю
173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Заявниця, якій не
дозволили порадитися з адвокатом, відмовилася підписувати цей протокол.

15 березня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва, на засіданні

якого були присутні заявниця та захисник, якого вона тим часом найняла, визнав
заявницю винною у вчиненні дрібного хуліганства у зв’язку з подією 9 березня
2010 року та наклав на неї стягнення у вигляді адміністративного арешту строком
на десять діб. Суд пояснив, що він вирішив застосувати таке покарання з огляду
на характер вчиненого правопорушення, цинічне ставлення заявниці та
невизнання нею своєї провини. Під час судового засідання заявниця
стверджувала, що вона висловила свою громадянську позицію і що вона не
псувала вінок, а лише відірвала шматок стрічки, щоб показати її своїм дітям,
онукам та знайомим, які голосували за п. Януковича.

Того ж дня захисник заявниці подав від її імені апеляційну скаргу. Він
стверджував, що дії заявниці були вираженням її громадянської позиції і вони не
були скоєні з хуліганських мотивів та не мали на меті порушення громадського
порядку або спокою громадян. В апеляційній скарзі також були посилання на
статтю 10 Конвенції та практику Суду, згідно з якими термін «вираження
поглядів» стосувався не лише слів, але й дій, вчинених з метою передати певне
послання або інформацію. Посилаючись на пункт 16 постанови Пленуму
Верховного Суду України No 10 від 22 грудня 2006 року, захисник також
стверджував, що накладене стягнення було надмірно суворим.

1. Чи мало місце порушення статті 5 ЄКПЛ? Якщо так, у чому воно

полягало? Проведіть аналіз згідно із трискладовим тестом.

У даній ситуації мало місце порушення статті 5 Європейської конвенції з прав

людини, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність.
 8

Аналіз згідно із трискладовим тестом:

Позбавлення волі: У цьому випадку, заявниця була затримана і доставлена до

міліції. Це може вважатися позбавленням волі, оскільки їй було обмежено свободу
пересування.

Цільова дія: Необхідно визначити, чи було ціллю позбавлення волі

забезпечення дотримання громадського порядку та законності. У даному випадку,
затримання здавалося бути пов'язаним із забезпеченням громадського порядку під
час публічного заходу.

Доцільність: Оцінюється, чи було позбавлення волі належним і

пропорційним заходом в даній ситуації. Тут важливо врахувати, чи були враховані
альтернативні шляхи врегулювання ситуації і чи було накладене стягнення
(адміністративний арешт) належним і пропорційним заходом.

За такими критеріями, можливо, що позбавлення волі заявниці було

доцільним, оскільки вона вчинила дію, яка могла б викликати розголошення
громадського порядку під час офіційного заходу з участю Президента. Проте,
може бути висловлена критика відносно стягнення, так як адміністративний
арешт на десять діб може здаватися надмірним санкціонуванням за подібну дію.

Варто також враховувати, що будь-яке позбавлення волі повинно

здійснюватися в рамках закону і з дотриманням процедурних гарантій, таких як
право на захист і право на консультацію з адвокатом.

Додатково, слід зазначити, що встановлення стягнення у вигляді

адміністративного арешту повинно відповідати принципу пропорційності, який
означає, що санкція повинна бути обгрунтованою і належним чином відповідати
вчиненому порушенню. У даному випадку відірвання частини стрічки з вінка, яке
не призвело до пошкодження самого вінка, може здаватися незначним і не надто
серйозним порушенням громадського порядку.

З урахуванням усього вищезазначеного, можливо, що позбавлення волі

заявниці в даному випадку було обґрунтованим і не порушувало статтю 5
 9

Європейської конвенції з прав людини. Однак може бути питанням про

порушення інших прав, наприклад, права на свободу вираження думки та права
на справедливий судовий процес. У разі недоліків у провадженні чи порушень
інших прав, заявниця мала б право подавати скаргу до європейського суду з прав
людини, або до внутрішніх судів України для захисту своїх прав.

2. Чи вичерпано національні засоби правового захисту?

Згідно з відомостями, заявниця взяла участь у публічному зібранні та

відірвала частину стрічки з вінка, після церемонії покладання вінка до пам’ятника
Тарасу Шевченку, де був присутній тодішній Президент України, пан Янукович.
Відповідно до національного законодавства, заявниця була затримана та визнана
винною у вчиненні дрібного хуліганства.

Детальний аналіз ситуації в контексті статті 5 Європейської конвенції про

права людини (ЄКПЛ).

Стаття 5 ЄКПЛ захищає право на свободу та особисту недоторканність.

Проте це право може бути обмежене у певних випадках, визначених самою
конвенцією. Основні вимоги до легальності позбавлення волі згідно з ЄКПЛ
включають:

Законність і підстави для позбавлення волі: Позбавлення волі повинно бути

проведено відповідно до закону. У даному випадку, заявниця була затримана та
позбавлена волі на підставі статті 173 Кодексу України про адміністративні
правопорушення. Питання полягає в тому, чи були ці дії законними та чи
відповідали міжнародним стандартам щодо свободи вираження думок та
публічних заходів.

Процедура затримання і позбавлення волі: Під час затримання та

позбавлення волі мають дотримуватися процесуальні гарантії. Зважаючи на те, що
заявниця була затримана менше ніж на три години, важливо перевірити, чи були
дотримані її права на правовий захист та доступ до адвоката.
 10

Легальні цільові засоби: Позбавлення волі повинно відповідати законному

цільовому засобу. Заявниця стверджує, що її дії були виразом своїх громадянських
поглядів та вільного вираження думок. Тут може виникнути питання, чи може
така поведінка бути класифікована як дрібне хуліганство та чи було встановлено
належність цього діяння до цільового засобу, передбаченого відповідними
законами.

Пропорційність і необхідність: Позбавлення волі повинно бути

пропорційним та необхідним для досягнення законних цілей.

3. Сформуйте свою позицію захисту з посиланнями на відповідні норми

чинного національного та міжнародного законодавства.

Моя позиція захисту полягає в тому, що у даній ситуації могло мати місце
порушення статті 5 Європейської конвенції про права людини (ЄКПЛ), яка
гарантує право на свободу та особисту недоторканність.

Рішення:

Законність та підстави для позбавлення волі (стаття 5, пункт 1, буква (c)

ЄКПЛ):

Згідно з пунктом 1 статті 5 ЄКПЛ, свобода може бути позбавлена відповідно

до закону, коли існують підстави для позбавлення волі. У даному випадку,
заявниця була затримана та позбавлена волі на підставі статті 173 Кодексу
України про адміністративні правопорушення. Однак важливо визначити, чи були
ці дії відповідними законним підставам, особливо в контексті вираження
громадянських поглядів та свободи слова.

Процедура затримання та позбавлення волі (стаття 5, пункт 2 ЄКПЛ):

Згідно з пунктом 2 статті 5 ЄКПЛ, кожна особа, яка позбавляється волі, має
право на швидке і безперешкодне розглядання її справи судом. У даному випадку,
 11

важливо встановити, чи була дотримана процедура затримання та чи була

забезпечена можливість заявниці належного правового захисту.

Легальні цільові засоби (стаття 5, пункт 1, буква (c) ЄКПЛ):

Стаття 5 ЄКПЛ також передбачає, що свобода може бути позбавлена лише

відповідно до законних цільових засобів. У даному випадку, питання полягає в
тому, чи було позбавлення волі з метою запобігання порушенню громадського
порядку або з інших цілей, передбачених законами.

Пропорційність та необхідність (стаття 5, пункт 1, буква (c) ЄКПЛ):

Згідно зі статтею 5 ЄКПЛ, будь-яке позбавлення волі повинно бути

пропорційним та необхідним для досягнення законних цілей. У даному випадку,
важливо визначити, чи було позбавлення волі пропорційним до дій заявниці та чи
було воно необхідним для забезпеченя громадського порядку.

З урахуванням цих аспектів можна зробити висновок, що у даному випадку

може бути порушена стаття 5 ЄКПЛ. Заявниця виразила свою громадянську
позицію та вільне вираження думок, і її дії можуть бути розглянуті як форма
мирного протесту. Позбавлення її волі на підставі статті 173 Кодексу України про
адміністративні правопорушення може бути визнане надмірним та неспільним із
зобов'язаннями України за Європейською конвенцією про права людини.

У даному випадку є підстави для вирішення, що порушено право на свободу

та особисту недоторканність відповідно до Європейської конвенції про права
людини.

4. Сформулюйте правові висновки сторін заявника і представника

держави.

Правові висновки заявника:

Заявник вважає, що її право на свободу та особисту недоторканність, згідно

зі статтею 5 Європейської конвенції про права людини, було порушено. За її
 12

думкою, її тимчасово позбавили волі на підставі адміністративного арешту за дії,

які вона сприймає як акт громадянської позиції та вільного вираження думок.

Заявник також наголошує на тому, що заходи, вжиті для її арешту та

позбавлення волі, були надмірними та не відповідали зобов'язанням України
згідно з Європейською конвенцією про права людини.

Правові висновки представника держави:

Представник держави стверджує, що дії заявниці, включаючи відірвання

частини стрічки з вінка, становлять дрібне хуліганство, згідно зі статтею 173
Кодексу України про адміністративні правопорушення. Він аргументує, що
застосування адміністративного арешту було обґрунтованим та відповідним
обставинам справи.

Представник держави також спростовує твердження заявниці про порушення

її прав на свободу та особисту недоторканність, стверджуючи, що її дії не мали на
меті вираження громадянської позиції, а були спрямовані на порушення
громадського порядку та гідності Президента України.

У підсумку, правовий спір між заявником і представником держави полягає

в тлумаченні правових норм і фактичних обставин справи. Заявник вважає, що її
дії були актом вираження громадянської позиції, в той час як представник
держави вважає, що це було дрібне хуліганство, що вимагало адміністративного
реагування.
 13

РОЗДІЛ 3. Науково-дослідне завдання

Міжнародно-правове регулювання авіаперевезень пасажирів

Міжнародна правова база, що регулює пасажирські авіаперевезення, є
складним і нормативно важливим компонентом світової авіаційної галузі.
Оскільки люди все більше покладаються на авіаперевезення як для бізнесу, так і
для відпочинку, стає вкрай важливим забезпечити безпеку та ефективність
міжнародних авіаперевезень.
В основі міжнародного авіаційного права лежить Чиказька конвенція,
офіційно відома як Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, яка була
підписана в 1944 році [1]. Ця знакова угода, створена Міжнародною організацією
цивільної авіації (ICAO), встановила фундаментальні принципи та стандарти для
міжнародного авіасполучення. Конвенція охоплює широкий спектр питань,
включаючи суверенітет повітряного простору, аеронавігацію та безпеку
повітряних суден.
ICAO, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, є головним
органом, відповідальним за регулювання та гармонізацію міжнародної цивільної
авіації [3]. Її місія полягає в просуванні безпечної, захищеної та ефективної авіації
по всьому світу. ICAO розробляє стандарти, рекомендовану практику та
процедури, які держави-члени зобов’язуються прийняти для забезпечення
справедливості та безпеки пасажирських повітряних перевезень.
На додаток до Чиказької конвенції та стандартів ICAO, країни укладають
двосторонні та багатосторонні угоди для регулювання конкретних аспектів
пасажирських авіаперевезень. Двосторонні угоди про повітряне сполучення
(ASA) укладаються між двома країнами та визначають такі фактори, як маршрути,
частоти та пропускну здатність між їхніми відповідними авіакомпаніями.
Багатосторонні угоди, з іншого боку, передбачають участь кількох сторін і
вирішують ширші питання, такі як конкуренція та екологічні проблеми.
Угоди про відкрите небо, які є прикладом багатосторонніх угод, відіграли
важливу роль у лібералізації міжнародних авіаперевезень. Ці угоди усувають
багато обмежень на маршрути та пропускну спроможність, сприяючи зростанню
 14

конкуренції та часто призводячи до нижчих цін на авіаквитки та більших

можливостей для пасажирів.
Безпека пасажирів має першочергове значення в міжнародних
авіаперевезеннях. Монреальська конвенція, міжнародний договір, підписаний у
1999 році, встановлює єдині правила відповідальності авіакомпаній у випадках
травмування або смерті пасажирів, а також за втрачений або пошкоджений багаж
[2]. Тим часом різні міжнародні організації, такі як Міжнародна асоціація
повітряного транспорту (IATA) і Міжнародна рада аеропортів (ACI), тісно
співпрацюють з урядами для посилення заходів авіаційної безпеки..
Екологічна стійкість стає все більш критичним питанням в авіаційній
промисловості. Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA)
запровадила такі програми, як «Схема компенсації та скорочення викидів вуглецю
для міжнародної авіації» (CORSIA), щоб усунути викиди парникових газів у галузі
[4]. Крім того, міжнародні організації працюють над розробкою екологічно
чистого авіаційного палива та більш економних літаків, щоб зменшити вплив
пасажирських авіаперевезень на навколишнє середовище.
Висновки. Міжнародне правове регулювання пасажирських повітряних
перевезень є багатогранним заходом, який забезпечує безпеку, охорону та
ефективність світової авіації. Чиказька конвенція, ІКАО та мережа двосторонніх і
багатосторонніх угод утворюють основу цієї нормативної бази. Крім того,
постійні зусилля щодо вирішення проблем навколишнього середовища
демонструють прихильність галузі до екологічних методів.
Оскільки пасажирські авіаперевезення продовжують рости та розвиватися,
міжнародна співпраця та дотримання правових стандартів залишатимуться
важливими для задоволення потреб мандрівників, зберігаючи при цьому найвищі
стандарти безпеки та екологічної відповідальності в авіаційному секторі.
 15

ВИСНОВКИ

Я, Васильченко Дар’я Ігорівна, проходила переддипломну практику з 1

по 25 вересня 2023 року на кафедрі міжнародного права та порівняльного
правознавства Факультету міжнародних відносин Національного авіаційного
університету.

Протягом практики я:

1. збирала джерельну базу;

2. робила збір та аналіз літератури;

3. відвідувала бібліотеки Національного авіаційного університету та В.І.

Вернадського;

4. аналізувала новинні сайти стосовно подій різного характеру в

міжнародному публічному праві й міжнародному приватному праві;

5. розглянула «Кейс 3», справа, яка стосується 67-річної заявниці, члена

опозиційної партії «Батьківщина», яка брала участь у публічному зібранні,
організованому цією партією з нагоди Дня Незалежності. Запропонування
відповідної моделі вирішення даного кейсу;

6. виконала науково-дослідне завдання, яке полягало у написанні тез на

тему пов’язану з темою диплому. У даному випадку тези були написані на таку
тему: «Міжнародно-правове регулювання авіаперевезень пасажирів»;

7. опанувала навички систематизації та структурування інформації,

здобула практичні навички роботи з оформленням ділових паперів та склала
щоденник і звіт про проходження переддипломної практики, а також словник
юридично-правової термінології, словосполучень і виразів.
 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію. Верховна Рада України.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_038#Text (дата доступу: 14.09.2023)
2. Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних
перевезень. Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_594#Text (дата доступу: 14.09.2023)
3. Міжнародна організація цивільної авіації. Міністерство розвитку громад,
територій та інфраструктури України. URL:
https://mtu.gov.ua/content/mizhnarodna-organizaciya-civilnoi-aviacii.html (дата
доступу: 14.09.2023)
4. CORSIA. Державна авіаційна служба України. URL:
https://avia.gov.ua/pro-nas/mizhnarodna-diyalnist/corsia/ (дата доступу: 14.09.2023)