ВИСТУП

Шановна атестаційна комісія, шановні присутні, вашій увазі

представлено звіт про виконану роботу над темою
дисертаційного дослідження
«Еволюція наукових ідей формалізації агробіологічних систем
в Україні».
Мета дослідження полягає проведенні науково-історичного
аналізу наукових ідей отримання формалізованих описів
агробіологічних систем в Україні.
Зростання ролі математичних, імітаційних та інформаційних
методів для різних напрямків аграрної науки і практики зумовлює
наукове і практичне значення теми.
Сучасні методи проведення всебічного аналізу одержаних
результатів дослідження особливостей проведення технологій
аграрного виробництва вимагають постійно будувати формалізації
агробіологічних систем, найпоширенішими з яких є математичні,
імітаційні та інформаційні моделі. Прагнення стабільного розвитку
аграрного виробництва стало основою пошуку все більш ефективних
методів вирішення дослідницьких, а у подальшому і практичних
задач галузі. Серед використовуваних методів, важливими є методи в
основі яких лежить проведення формалізацій.
У процесі аналізу наукової літератури виявлено лише окремі
публікації, присвячені історичному дослідженню математичних

1
методів і прийомів на етапі використання математичного
моделювання.
Слід звернути увагу на те, що з початку 20-х років XX ст.
математичні методи знайшли поширене використання в
агрономічних дослідженнях, з другої половини XX ст. почали
постійно впроваджувати математичні моделі в агрономічних
закладах та установах як наукового, так і виробничого характеру, а
нині неможливо уявити проведення відповідних наукових
досліджень без використання математичних методів, питання
історичного аналізу застосування математичних методів та прийомів
для потреб агрономії досі не розглядалися.
Вчені-аграрії (Вольф М. М., Філіповський О. К., Сапєгін А. О. та
ін.), що володіли методикою використання математичних методів,
активно проводили дослідження методологічних проблем дослідної
справи.
До вирішення задач, що виникали у проведенні досліджень в
галузі сільськогосподарської дослідної справи, залучалися і вчені у
галузі математичної статистики та теорії ймовірностей початку ХХ
ст. (Марков А., Чупров О. О., Єрмаков В. П. , Орженцький Р. М. та
ін.).
Розглядаючи процес впровадження інформаційних методів та
технологій для потреб агрономії, обов ʼязково необхідно оцінити
внесок вказаних технологій для поширення та одержання нових
сільськогосподарських знань та інформації. Самі ж інформаційні
2
методи та технології є сучасними складовими розробки та
впровадження механізму інформаційного забезпечення фахівців-
агрономів з використанням усього потенціалу аграрної науки та
освіти, що надає можливість на основі одержуваних знань та
інформації покращити якісні характеристики та функціонувати
відповідним агросистемам більш ефективно. Тому досвід процесу
становлення та розвитку інформаційних методів та технологій для
потреб агрономії потрібний і корисний саме в нинішній час
кардинальних перетворень у нашому суспільстві.
Слід вказати, що свого часу на особливу роль інформаційних
методів та технологій у науковій та виробничій сфері наголошував
В.М. Глушков.
Джерельну базу становлять друковані, електронні та рукописні
наукові роботи, опубліковані документи органів влади, архівні
матеріали, періодичні видання, матеріали наукових конференцій та
зʼїздів.
Апробація дисертації: Основні положення і висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на форумах:
1. Міжнародна науково-практична конференція «Математика в сучасному технічному університеті» 19-20 квітня 2013
року (Київ) з повідомленням на тему «Математичні методи та підходи в агробіологічних дослідженнях в Україні»;
2. IV конференція молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні» 21 травня 2013 року
(Київ) з повідомленням на тему «Історичні аспекти впровадження математичних методів в галузі розведення та
селекції тварин».
3. ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи» 22-24 травня
2013 року (Кам’янець-Подільський) з повідомленням на тему «Застосування математичних методів в галузі
розведення та селекції тварин».
4. ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Прикладна наука та інноваційний шлях розвитку
національного виробництва» 17-18 жовтня 2013 року (Тернопіль) з повідомленням на тему «Історичні аспекти
впровадження математичних методів в агробіологічні системи».
5. Міжнародний науково-практичний семінар, присвячений 130-річчю виходу книги професора В.В.Докучаєва
«Російський чорнозем» 10 грудня 2013 року (Київ) з повідомленням на тему «Історичні вплив електронно-
обчислювальних машин на розвиток сільського господарства в Україні».
6. Х Міжнародна науково-практична конференція «Наука, економіка і техніка: інноваційний погляд» 29-30 березня
2014 (Чернівці) з повідомленням на тему «Застосування математично-статистичного моделювання в генетиці та
селекції тварин».
7. ХІІ Міжнародна молодіжна науково-практична конференція «Історія розвитку науки, техніки та освіти» за темою
«Інноваційна структура університету як основа розвитку науки та освіти» 17 квітня 2014 р. (Київ) з повідомленням
на тему «Історичні моменти впровадження нових математичних методів в агрономічних дослідженнях».

3
 8. Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Інформаційне суспільство ХХІ століття: культура, освіта,
цивілізація», 22-25 квітня 2014 (Полтава) з повідомленням на тему «Впровадження ефективних математичних
методів та інформаційних процесів в сільське господарство України».
9. Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Інтеграційна система освіти, науки і виробництва в
сучасному інформаційному просторі» 29-30 квітня 2014 (Тернопіль) з повідомленням на тему «Історичні етапи
впровадження математичного моделювання в тваринництві».
10. П’ятнадцята міжнародна наукова конференція ім. акад. Михайла Кравчука, 15-17 травня, 2014 р. (Київ) з
повідомленням на тему «Application of algebraic functional networks as the method of modeling of agritechnologies» (у співавторстві).
11. IX Всеукраїнська конференція молодих учених і спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні» (До 130-
річчя появи сільськогосподарської дослідної справи як організації та створення Полтавського дослідного поля) 22
травня 2014 (Київ) з повідомленням на тему Історичні моменти впровадження комп’ютеризації
сільськогосподарського виробництва в Україні (на прикладі агропромислового комплексу Полтавщини).
12. Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Наукові пріоритети розвитку аграрної сфери в умовах
глобальних змін» 4-5 грудня 2014 (Тернопіль) з повідомленням на тему «Історичні етапи впровадження
статистичних методів та підходів у галузі генетики та селекції сільськогосподарських тварин».
13. ХVI Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Досягнення та перспективи сучасної науки» 27-28
грудня 2014 (Чернівці) з повідомленням на тему «Тенденції застосування автоматизованої системи управління
«Селекс» в сільськогосподарське виробництво Полтавщини».
Статті:
1. Історія освіти, науки і техніки в Україні: матеріали VІІІ Всеукр. конф. молодих учених та спеціалістів, 21 трав.
2013 року (част.2) стаття «Історичні аспекти впровадження математичних методів в галузі розведення та
селекції тварин» (збірник ННСГБ).
2. Упровадження та вдосконалення нових інформаційних технологій і автоматизованих систем управління у
галузі сільського господарства // Технологічна освіта: проблеми, досвід, перспективи: зб. наук. праць. –
Переяслав-Хмельницький, 2014. – Вип.12.
3. Історичні етапи впровадження статистичних методів в галузі генетики та селекції тварин. Електронне наукове
фахове видання – міжвідомчий тематичний збірник «Історія науки і біографістики». - №3, 2014. – інтернет-
адреса: http://inb.dnsgb.com.ua/2014-3/en/8.pdf
У першому розділі“Історіографія проблеми, джерельна база та
методологічна основа дослідження”проаналізовано історіографію
становлення і розвитку впровадження математичних методів та
інформаційних технологій в агрономічні дослідження (рослинництво
і тваринництво), наведено характеристику джерельної бази та
визначено методологічні принципи і напрями роботи.
Проаналізовано основні напрями застосування математичних методів
та прийомів, а також досліджено загальні тенденції розвитку
агробіологічної науки відносно застосування математичних методів
та особливості їх застосування в галузі рослинництва і тваринництва.
Поетапно розглядалося впровадження математичних методів та
інформаційних технологій в агрономічні дослідження, де було б
проаналізовано обʼєктивну необхідність застосування математичних
методів для вирішення агробіологічних задач та історичні обставини,
4
що зумовили соціальну потребу застосування математичних методів
для вирішення проблем агрономії; проведено періодизацію
впровадження математичних методів для вирішення задач
тваринництва (зооінженерія, генетика, селекція тварин) та
рослинництва (агрономія, рослинництво, генетика, селекція) й
оцінено місце і роль методів у сільськогосподарській науці та
практиці.
Основною базою дослідження були також періодичні наукові
видання в галузі сільського господарства з початку ХХ ст., в яких
містяться різноманітні за змістом матеріали: наукові праці,
повідомлення про проведення заходів, матеріали наукової хроніки,
замітки тощо. Важливу роль для вирішення завдань даного
дослідження відіграли підручники та посібники з галузевої дослідної
справи та варіаційної статистики, широко використовувані у першій
половині ХХ ст. За ними проводилися лекції і складалися навчальні
програми з дослідної справи та математики для
сільськогосподарських вищих навчальних закладів й відповідних
численних курсів.
У другому розділі«Передумови впровадження та використання формалізацій агробіологічних систем в
агробіологічних дослідженнях» розглядаються передумови розробки та використання формалізацій
агробіологічних систем для потреб сільськогосподарської науки і практики. Дослідження проводяться для
рослинних і тваринних систем. Аналізується впровадження нових генетичних, прогресивних, біохімічних,
математичних методів в агрономічних дослідженнях (агрономія, рослинництво, генетика, селекція);
розглядається застосування математично-статистичного моделювання в тваринництві (зооінженерія, генетика,
селекція тварин). Звертається особлива увага на основні передумови впровадження інформаційних систем,
методів та технологій для потреб агрономії (періодизація) та комп ʼютеризацію як основу технічного
переозброєння сільськогосподарського виробництва.
Розглянуто розвиток методів статистики та теорії ймовірностей як окремого напряму математики,
здобутки вітчизняних учених у галузі застосування статистичних методів обробки даних як методологічних
прийомів для вирішення практичних завдань; досягнутий розвиток досліджень у галузі диференціальних рівнянь,
перехід до вирішення прикладних задач на основі використання звичайних диференціальних рівнянь з фізичною
інтерпретацією; швидке поширення у використанні статистичних методів обробки дослідних даних для
вирішення проблем біології та генетики, використання математичних методів у прикладних дослідженнях у
5
галузях теорії спадковості, теоретичної генетики, системології, дослідження динаміки біологічних популяцій,
демографії, кількісному представленні практичних якісних понять. Вказано, що ці передумови втілювали в собі
необхідні й достатні умови для становлення, впровадження й подальшого поширення математичних методів та
прийомів в агрономічних дослідженнях теоретичного і практичного спрямування.
У третьому розділі«Аналіз процесу та напрямів формалізації агробіологічних систем для обробки
ефективних методів вирішення наукових та практичних задач сільськогосподарського виробництва»
проводиться аналіз процесу отримання формалізацій агробіосистем та напрямів впровадження різних
формалізованих систем для розробки ефективних методів вирішення наукових і практичних задач
сільськогосподарського виробництва. Дослідження проводяться для рослинних і тваринних систем окремо, а
також за хронологічним порядком виникнення методів та підходів проведення формалізацій складних систем.
Розглядається впровадження математичних методів в галузі агрономії (рослинництві); застосування ефективних
методів вирішення наукових і практичних задач в тваринництві (періодизація); перспективи впровадження
ефективних математичних методів та інформаційних технологій в агрономічній освіті в Україні.

Відомий статистик того часу, професор Московського

університету М.О. Каблуков за навчальним курсом опублікував
підручник «Статистика», що мав велику популярність серед фахівців
в галузі дослідної справи і витримав 4 видання (4-е видання вийшло
друком у 1918 р.). У дореволюційні роки популярними були також
підручники професора Петроградського Політехнікуму О.О. Чупрова
«Очерки по теории статистики», який мав у 1909-1910 рр. два
видання, та завідувача кафедри статистики Демидовського
юридичного ліцею, професора Р.М. Орженцького «Учебник
математической статистики» (1914 р.). Слід зауважити, що проф.
Р.М. Орженцький згодом, з 1919 р. по 1922 р., викладав в
університетах Києва і Харкова.
Поновлення випуску посібників для сільськогосподарських вузів
стало важливою подією у на початку 20-х років ХХ ст. Були
надруковані також і підручники із статистики за відповідними
навчальними курсами: у 1922 р. – три підручника: професора
Московського сільськогосподарського інституту О.В. Леонтовича
«Биологическая статистика в применении к сельскому хазяйству»
6
(виданий у Москві) та перші два видання підручника професора
генетики і селекції Одеської Вищої Школи А.О. Сапєгіна
«Вариационная статистика: элементар. учебник для агрономов»
(видані Народним Комисаріатом Землеробства України у м. Одесі).
Як відомо, підручник А.О. Сапєгіна витримав у подальшому
витримав ще чотири перевидання.
Проте курс лекцій з «Основ теорії і методики селекції
сільськогосподарських рослин», де входили розділи з основ
варіаційної статистики, А.О. Сапєгін почав читати ще у 1912 р. у
Новоросійському університеті.
У 1924 р. у Москві був надрукований підручник проф. В.І.
Романовського «Элементарный курс математической статистики», у
1927 р. був виданий підручник професора Філіповського О.К.
«Сільськогосподарська досвідна справа. Підручник для вищих шкіл».
Багато видатних вчених були викладачами у вищих навчальних
закладах, де вони мали можливість впроваджувати передові наукові
методи в освітній процес (наприклад, М.М. Вольф наприкінці 20-х
років був професором аграрної кафедри Українського інституту
марксизму; А. О. Сапєгін та П. Г. Брокерт викладали в Одеській
вищій школі; О. С. Молостов був професором Маслівського
інституту селекції та насінництва ім. К. А. Тімірязєва, створеному у
1928 р. на базі технікуму (1921 р.) та ін.). Їхні роботи як викладачів у
свою чергу ґрунтувалися та були продовженням досліджень інших
провідних вчених галузі.
7
 Можна стверджувати, що усі напрями впровадження методів
математичної статистики та теорії ймовірностей у
сільськогосподарську освіту країни сприяли розвитку та
вдосконаленню методів обробки та аналізу результатів галузевої
практичної діяльності, викладали основні практичні підходи обробки
та аналізу результатів дослідів, що пропонувалися до повсякденного
використання в агрономічній практиці.
Розглядалися також періодичні наукові видання в галузі
сільського господарства, з початку XX ст., в яких містяться
різноманітні за змістом матеріали: наукові праці, повідомлення про
проведення заходів, наукова хроніка, замітки тощо. Крім того,
різноманітні за характером матеріали дозволяють з ʼясувати широке
коло досліджуваних питань, а також відображають передумови,
започаткування та зростаюче значення математичних, інформаційних
методів та технологій в агрономічних дослідженнях упродовж
розглянутого хронологічного періоду.
Велику частину проведеного дослідження становили періодичні
видання, що зберігаються у фондах Національної наукової
сільськогосподарської бібліотеки НААН та Національної бібліотеки
ім. В.І. Вернадського HAH України. У процесі дослідження були
опрацьовані різні періодичні видання, серед яких найбільш цінними
виявилися: «Вестник сельскохозяйственной науки», «Природа»,
«Информационный бюлетень», «Вісник сільськогосподарської науки
та досвідної справи», «Сельскохозяйственное опытное дело», де
8
розглядалися питання впровадження математичних методів. Були
розглянуті постанови такі як «Постанова III з ʼїзду колгоспників-
ударників Полтавщини: проект від 2 вересня 1933 року / НКЗС
УРСР», «Постанова про заходи по розвитку тваринництва і
піднесення його продуктивності в 1939 році», «Постанова Одеського
обласного виконавчого комітету і обласного комітету КП(б)У від 10
червня 1935 року «Про державний план розвитку тваринництва на
1935 рік», «Постанова комітету заготівель про організацію роботи на
заготовчому пункті «Заготзерно», Про завдання у справі піднесення
тваринництва в звʼязку з зростанням стахановського руху».
Окрему групу джерел становили друковані праці дослідників у
галузі агрономії М.М. Вольфа, А.О. Сапєгіна, Б.М. Рожественського,
М.М. Тулайкова, O.K. Филиповського, С.А. Егіза, П.Г. Брокерта,
О.С. Молостова, М.С. Шашкіна. В них не тільки розглядалися
питання використання математичних методів та підходів для
проведення досліджень, а й пропонувалися і обґрунтовувалися нові
методи та уточнювалися і розвивалися вже поширені.
Важливе значення для досягнення завдань даного дослідження
мали підручники і посібники з варіаційної статистики, які широко
використовувалися у першій половині XX ст. За ними проводилися
лекції і складалися навчальні програми з математики для
сільськогосподарських вищих навчальних закладів і численних
курсів з дослідної справи.