Eйджизм та його подолання

Однією з найгостріших соціальних проблем сучасного світу є

дискримінація. Мабуть, кожен чув про це явище в суспільстві або навіть
стикався на власному досвіді. Дискримінація – це несправедливе або
упереджене ставлення до людей і груп на основі таких ознак, як раса,
стать, вік або сексуальна орієнтація.
Одним з найпоширеніших видів дискримінації є ейджизм, а точніше
дискримінація за ознакою віку. Він має велику кількість розгалужень і в
принципі може здійснюватись по відношенню до будь-якої вікової групи,
але найчастіше вона спрямовується проти людей літнього віку. Чисельні
дослідження свідчать, що така соціальна проблема може негативно
впливати на загальний стан здоров'я та сприяти розвитку великої кількості
захворювань. Тому дуже важливо, давати зрозуміти всім поколінням які
наслідки може мати таке ставлення до інших. Проте, ейджизм може ще й
відбуватись по відношенню до дітей та дорослих, наприклад, коли тебе не
беруть на роботу, бо в тебе немає досвіду і ти «замолодий» для цієї
вакансії. Основними формами вияву ейджизму, з якими суспільство
повинно боротись першочергово, є такі: едалтоцентризм, тобто
неадекватний рівень егоцентризму дорослого населення щодо молодших
та старших; джейнізм – дискримінація старших людей порівняно з
молодими, і надання їм перваг у різних сферах; едалтизм – негативне
ставлення до дітей або молодших за віком з боку дорослих чи людей
похилого віку.
В Україні є закон, що забороняє працедавцям висувати вимоги до віку, але
зрозуміло, що в повсякденному житті він працює не цілком. Подолання
цієї проблеми є дуже складним та комплексним процесом, який потрібно
починати з дитинства. Оскільки з раннього віку оточення, у якому росте
дитина, підсвідомо нав’язує стереотипи. І внаслідок упереджень дорослих
дитина мислить так само. Тому дуже важливо в дитині змалку розвивати
повагу до інших, і давати їй зрозуміти, що, наприклад, люди похилого віку
це такі ж повноцінні і повноправні члени суспільства, як і дорослі та діти.
Інший дієвий шлях вирішення цієї проблеми це розвивати тему ейджизму
за допомогою засобів масової інформації, наприклад, у вигляді постерів на
рекламних щитах з закликами, у рекламних відеороликах на телебаченні, в
газетах, журналах і т.д..

Також корисним буде проведення періодичних тренінгів для працівників

щодо дискримінації та проявів ейджизму на робочому місці.