ТЕМА 1. Вступ до історії України.

Історія України - наука, що вивчає життєдіяльність людського

суспільства на українських землях з найдавніших часів до наших днів в
хронологічній послідовності.

Періодизація історії України (За М.Грушевським, з уточненнями та

доповненнями).
1. Додержавний період ( 1 млн р. тому - до ІХ ст. н.е.)
2. Київська держава:
-процес творення (IX-Х ст );
-поступовий розклад (ХІ-ХІІ ст.);
-удільна розробленість та історія Галицько-Волинського князівства
( ХІІІ-ХІV ст.).
3. Перехід українських земель під владу Великого князівства Литовського
та Польської корони (ХІУ- ХV ст.)
4. «Збирання» українських земель Польським королівством у складі Речі
Посполитої (XV-XVI ст.)
5. Походження і розвиток козацтва (до 1648р.)
6. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького і події в Україні
після смерті гетьмана ( до 1681р.-Бахчисарайського миру)
7. Період 1681-1708 та діяльність останніх гетьманів (до 1764р. -ліквідація
інституту гетьманства)
8. Розвиток українського народу в Російській (до 1861 року) та
Австрійській (до 1848 р.) імперіях та останні десятиліття української
історії ( ХІХ – початку ХХ ст.).
9.Українська революція (1917-1920рр.):
- Українська Народна Республіка доби Центральної Ради;
-Українська держава гетьмана П.Скоропадського;
- УНР доби Директорії;
-Західноукраїнська Народна Республіка.
10. Період нової економічної політики (1921-1928).
11. Період сталінської «революції згори» (1929-1938рр.).
12. Друга світова війна (1939-1945).
13. Повоєнна доба (1946р.-1953 р. -смерть Сталіна).
14. Період кризи та загнивання радянської системи (хрущовська «відлига»
та брежнєвський «застій») (1956-1964рр.).
15. Горбачовська «Перебудова» - останній етап радянського комунізму (1985-
1991).
16. Доба незалежності (з 1991року – по даний час).
 Джерела вивчення історії України.
І. З точки зору джерелознавства виділяють 8 основних типів історичних
джерел:
- усні (міфи, легенди, казки, народні пісні);
- речові (залишки жител, знаряддя праці, посуд, одяг);
- писемні (літописи, документи, щоденники, мемуари);
- етнографічні (побут та звичаї народу);
- мовні явища (відображають процес розвитку мови);
- фотодокументи;
- фонодокументи;
- кінодокументи.

ІІ. У новітній академічній енциклопедії історії України історичні джерела

поділяють на :
- документальні (законодавчі акти, розпорядча документація установ,
організацій і підприємств, звіти, довідки, листування різних організацій);
- вербальні (лінгвістичні або пам'ятки мови – омоніми, топоніми,
астроніми, зооніми тощо; пісенні джерела, а також фонозаписи
зафіксовані фольклористами, етнографами, істориками);
- зображальні (картини, скульптури, архітектурні споруди; кіно-, фото-,
відео – документи);
- оповідні (у формі епосу, міфів, легенд, казок, переказів, пісень, дум,
билин тощо. Пізніше вони лягли в основу хронік, літописів,
різноманітних історичних та літературних творів. Багато усних оповідей
записали етнографи, фольклористи, історики).
- особового походження (щоденники, мемуари, листування, автобіографії)
- речові ( знаряддя праці, побутові речі, предмети прикладного мистецтва,
монети, печатки, ордени, медалі, прикраси)
- масові (довідкові, статистичні документи, періодична преса).