Professional Documents
Culture Documents
104 11111 PDF
104 11111 PDF
Document Information
Original Title
Download now
104_11111
Copyright
© © All Rights Reserved
Схвалено для використання у навчально-виховному процесі
Available Formats
PDF, TXT orМ І online
read НІС ТScribd
from ЕРСТВОМ
ОСВІТИ І
Share this document
НАУКИ УКРАЇНИ
Facebook
Twitter
Email
УНІВЕРСАЛЬНЕ ВИДАННЯ,
яке доп ом оже підготуватися
й УСПІШ НО ви три мати
зов нішнє н езалежн е оцінювання
і скласти іспити до ВНЗ
Збірник
тестових завдань
Д Л Я ПІДГОТОВКИ
до зовнішнього незалежного
оцінювання
11 клас
варіант
Київ
«Генеза»
2008
Н ап р и к лад :
1. Є прадавні скарби щ о нам ертво леж ать у зем лі. 2 .1 є ж и ві скарби щ о йду ть по зем лі від по-
колінн я до пок олінн я огортаю чи глиби нн им чаром лю дську душ у. 3. Д о таких національни х
скарбів н алеж и ть і н аш а ліри чн а пісня. 4. П огортайте сторін ки сиви х віків вч и тай теся в прості
і хви лю ю чі слова пісень відн айд іть золоті клю чі м елодій і вам відк ри ється багато по етич н их
таєм ни ц ь. 5. В и поч уєте голоси вели ки х творців ім ена яки х ро згуби ла історія. 6 . 1 м и н авряд чи
знайд ем о багато сіячів ч и я п оети чн а ни ва ставш и народн ою квітує по всій зем лі ук раїн ській .
7. І тільки тодікр ізь тум ани часу окресли ться схож а на легенду п остать творця.
(За М . С т е л ь м а х о м )
П означте складн оп ідр ядн і реченн я:
З р а з о к з а п о в н е н н я б л а н к а в ід п о в ід е й
1 2 3 4 5 6 7
X X X X
1 2 3 4 5 6 7
X
1 2 3 4 5 6 7
X
т Р и в і Д с о т к 0 в и й
Зап ам ’ятайте зразки запо вн енн я бл анк а відп овідей завдан ь різни х ти п ів і під час п роведен -
н я зовніш нього сертиф ікаційн ого оціню ванн я заповн ю йте їх тільк и так, н е робіть ін ш и х по зн а-
чок ком п’ю терна програм а реєструватим е їх як п о м и л к и ї
В икон ую чи тест, позначайте відповідь тільки після того, як В и уваж но пр очи тали та зро-
зум іли завданн я. Н ам агайтеся відп овісти н а всітестовізавдан н я, вико ри стовую чи тестовий зо-
ш ит як чернетку.
лі
Ч астин а дру га пр изначена для н апи санн я письм ового висловлю ванню тин у ::: ._ум у на за
пропбнавану т ем у о б с я го м ДО 250 СЛІВ (н а одн у сторінк у) за певни й час ( : . Ц я частин а
тесту є дуж е важ ли вою , бо дає зм огу п еревіри ти загальни й рівень кул ьтур::. т у х : вного розвит-
ку лю ди ни , як і засвідчу ю ть знан н я ви п ускн и ком нац іон ально ї і світ:в з: : уи. історії,
м истецтва, ум ін н я пр авил ьно ф орм улю вати тезу, перекон ли во її довод ити, л .тіл: вно, чітко й
зрозум іло викл адати д ум ки, робити висновок, доречно вж и вати слова, гх з::: т : : ::эр м лю вати
написане.
За нап исанн я творчоїроботи В и м ож ете одерж ати від 0 до 12 балів.
Д ля успіш ного напи санн я творчоїроботи й отри м анн я балу високого рівня н еобхідно враху-
вати наступне:
• передусім варто уваж но про читати тем у висловлю ванн я, в и д іл и в ш і: к л ю ч о в і л о з а , сф ор-
м улю вати основну дум ку, а також скласти й запи сати короткий план прогнозованого висловлю -
вання;
• відпо відно структурувати п роду м аний текстроздум , ви діли вш и в ньом у тезу, аргум енти,
висновок;
• чітко сф орм улю вати тезу, н авівш и к ільк а переконли вих д оказів, як і най кращ е її аргум ен-
туватим уть; п ри цьом у доцільно п ідкріплю вати дум ки п ри кладам и з худож ньої літератури,
історичн им и ф актам и, ви падкам и з ж и ття, не вдаю чись у подробиці;
• н а основід оказів зроби ти висновок ;
• не виход ити за м еж і тем и, в м іру м ож ли вості нам агатися най повн іш е і най вир азн іш е її
розкри ти, ун и каю чи зайвої стислості вик ладу, бо текст обсягом до 100 слів екзам енатори н е
п еревірятим уть;
• дотрим уватися належ ного м овного оф орм лення згідно з правилам и правопису, уж иваю чи
п рави льн і грам атичн і ко н струкц ії, відп овідн у лекси ку тощ о.
Н езваж аю чи на те, щ о часу на напи санн я тексту відведено небагато, сплануй те його так, щ об
устигнути уваж н о п еревіри ти роботу в черн етц і іп ерепи сати її в бланк Б .
В И М О Г И Д О О С В ІТ Н Ь О Ї П ІД Г О Т О В К И У Ч Н ІВ
З У К Р А ЇН С Ь К О Ї м о в и
М ета й завдан н я вивч енн я укр аїн ської м ови в середніх загально освітніх н авчальн и х закл а-
дах визначені держ авно ю програм ою з укр аїн ської м ови, я ка водночас визначає основни й зм іст
н авчанн я іви м оги та кр и терії оц іню ванн я його резул ьтатів.
О с н о в н а м е т а ви вчен ня ук раїн ської м ови в загально освітніх н авчальн и х закл адах У країн и
на сучасном у етапі п олягає у ф орм уванні нац іон ально свідом ої, ду ховно багатої м овної особис-
тості, як а володіє вм інн ям и й н авич кам и вільно, ком ун ікативно вип равдано кори стуватися за-
собам и держ авної м ови її стил ям и, типам и, ж анрам и в усіх видах м овленн євої діяльності
(аудію вання, читанн я, говорінн я, пи сьм о).
Головними з а в д а н н я м и н авчанн я ук раїнської м ови є:
• ви хо ванн я потреби у ви вченн і ук раїн ської м ови;
• ф орм уван ня духовн ого світу уч нів, ц ілісни х світоглядн и х уявлен ь, загально лю дськи х
ц інн існи х орієнтирів ш ляхом п ри луч енн я через м ову до кул ьтурн и х надбань українського на-
роду й лю дства;
• виро бленн я в ш кол ярів ум інь і нави чок ко м ун ікативн о вип равдано ко ри стуватися засоба-
м и м ови в різни х ж и ттєвих си туаціях під час спр ий м анн я, відтворення та створення висловлю -
вань з дотри м анн ям українського м овленнєвого етикету;
• засвоєнн я учн ям и базових о рф оепічни х, грам атичн их, лексич ни х, правописних,
стил істич ни х ум інь ін авичок;
• ознайом ленн я учнів з м овною систем ою як основою для ф орм ування м овних, м овленнєвих
ум інь і нави чок .
Ф онетика як розділ м овознавчої науки про звуковий Р озрізняти звуки м ови й м овлення,
склад м ови. Звуки м ови й звуки м овленн я. Голосній при - ви зн ачати в словах голосні, тверді і
голосні звуки . П риголосн ітвердіі м ’які, дзвін кі й глух і. м ’які, дзвінкі й глухі приголосні, нена
П означення звуків м овлення на пи сьм і. А лф авіт. г о л о ш е н і й наголош ені голоснії ділити
С піввідно ш ення звуків і букв. Звуко ве значен ня букв я , слово на склади ; ви значати звукове зн а-
ю , є , ї, щ . С клад. С кладоподіл. Н аголос, наголош еній не чен ня букв у слові. В изначати м ісце
наголош ені склади. У подібнення приголосни х звуків. букв в алф авіті, р озташ овувати слова за
С прощ ення в групах приголосних. Н айпош иреніш і ви- алф авітом ; розпізнавати явищ а
падки чергуванн я голосни х і при голосни х звуків. О с- уп одібн ення приголосних звуків, спро-
новнівип адки чергуванн я у в , ій . щ ення в групах приголосни х, основні
вип адки чергування голосних і при го-
лосн их звуків, чергуванн я у в , ій .
Л Е К С И К О Л О Г ІЯ . Ф Р А З Е О Л О Г ІЯ
Л ексиколо гія як ученн я про слово. О знаки слова як м ов- П оясню вати відом і слова; добирати до
ної один иц і. Л ексичн е значення слова. Б агатозначні й слів син онім и й антонім и та викори сто-
одн означні слова. П рям е та переносне значен ня слова. вувати їх у м овленн і; вж ивати слова в
О м онім и. С инонім и. А нтонім и. Л ексика українськоїм о- переносном у значен ні. Зн аходи ти в
ви за поход ж енням . В ласне українська лексика. Л ек- тексті й доречно викори стовувати в
сичні запозиченн я з інш их м ов. Загальновж ивані слова. м овленн івивченігрупи слів; п оясню ва-
П роф есійна, д іалектна, розм овна лексика. Т ерм іни. Л ек- ти значення ф разеологізм ів, п ри казок,
сика укр аїнської м ови з погляду активного й п асивного п ри слів’їв, кр и лати х висловів, пр а-
вж иванн я. Застарілі й нові слова (неологізм и). Н ейт- вильно й ком ун ікативн о доцільно вик о-
ральна й ем оційн о забарвлена лекси ка. П он яття про ри стовувати їх у м овленн і.
стійк і сполуки слів і вирази: ф разеологізм и, пр и казки ,
при слів’я, аф оризм и. Т ипи словни ків.
Б У Д О В А С Л О В А . С Л О В О Т В ІР
Б удова слова. О снова слова й закін ченн я. Зн ачущ ічасти- В ідд іляти закінчен н я слів від основи,
ни слова: кор ін ь, пр еф ікс, суф ікс, закін чен н я. С ло- членувати основу на значущ і частин и,
вотвір. Т вірні основи п ри словотворенн і. О снова похідн а доби рати спільно корен еві слова, слова
й непохідн а. О сновні способи словотворенн я в укр а- з однаковим и преф іксам и й суф іксам и;
їнській м ові: п реф іксальни й, пр еф іксальносуф іксаль- розрізн яти ф орм и слова й спільноко ре-
ни й, суф іксальни й, безсуф іксальни й, складан н я слів або невіслова, правильно вж ивати їх у м ов-
основ, п ерехід з однієїчастини м ови в інш у. О сновніспо- ленні; ви значати спосіб творен ня відо-
соби творен ня ім ен н и ків, п ри км етни ків, дієслів, м их слів.
пр ислівни ків. С кладні слова. С пособи їх творенн я. С по-
луч ні голосні[о], [е] у складни х словах.
М О Р Ф О Л О Г ІЯ
М орф ологія як розділ м овознавчоїнауки про частини м о- В изначати, щ о вивчає м орф ологія.
ви. Ім енни к як частина м ови: значення, м орф ологічніоз- Р озпізнавати ім енн и ки , визначати їх
наки , си нтаксичн а роль. Ім енн ики власні та загальні, загальне значен ня, м орф ологічні озна-
істоти й неістоти. Р ід ім енників: чо ловічи й, ж ін оч ий, се- ки , син таксичн у роль, належ ність ім ен-
редній. Ім енн ики спільного роду. Ч исло ім енн ик ів. Ім ен- ни ків до певної груп и за їх лексичн им
ни ки, щ о вж иваю ться в обох числових ф орм ах. Ім енн и- значенн ям , уж иваністю в м овленні;
ки, щ о м аю ть лиш е ф орм у однини або лиш е ф орм у мно- визначати основні способи творенн я
ж ин и. В ідм інки ім енни ків. В ідм іни ім енни ків: перш а, ім енн и ків; правил ьно відм іню вати
дру га, третя, четверта. П оділ ім енн иків перш оїта другої ім енни ки, відрізняти п равильні ф орм и
відм ін н а групи . О собливості вж иванн я та написанн я ім енн ик ів від пом илк ових; викори сто-
відм інкових ф орм . Б уква а (я ), у (ю ) в закінчен нях вувати ім енн ик и в м овленні, п ослуго-
ім енн ик ів другої відм іни . В ідм іню вання ім енн иків, щ о вую чись їх вираж альним и м ож ливос-
м аю ть лиш е ф орм у м нож ини. Н евідм іню ваніім енники в тями.
українській м ові. В ідм іню ванн я чоловічих і ж іночи х
прізвищ та ім ен по б атькові.
П р о д о в ж е н н я т а б ли ц і
1 2
П рикм етни к як частина м ови: значення, м орф ологічні Р озпізнавати пр ик м етни ки , визначати
ознаки , син таксичн а роль. Р озряди пр икм етни ків за зн а- їх загальне значенн я, м орф ологічні оз-
ченн ям : якісні, відносні та пр исвійн і. Я вищ а взаєм опе наки, синтаксичну роль; розряди п ри к-
реходу при км етни ків з одного розряду в інш ий . Я кісні м етни ків за значенн ям ; ступені
прикм етники . С тупені порівняння якісних при км ет- по рівнянн я якісни х пр икм етни ків,
ни ків: вищ ий і най вищ ий , способи їх творення (проста й повні й короткі ф орм и якісни х при к-
складена ф орми ). П овні й короткі ф орми якісних п рик- м етни ків; основні способи творення
м етни ків. Зм іни при голосних п ри творенн і ступенів відносни х і при свійн их п рик м етни ків;
порівнянн я пр икм етни ків. О собливості відм іню ванн я відм іню ванн я пр икм етників; відр ізня-
пр икм етни ків (тверда й м ’яка групи). ти правильні ф орм и при км етни ків від
пом илкових.
Займ енни к як частина м ови: значення, м орф ологічні Р озпізнавати займ енни ки, визначати
ознаки, син таксич на роль. С піввіднесеність займ енн иків їх загальне значенн я, м орф ологічні оз-
з ім енникам и, прикм етникам и й числівникам и. Розряди наки, синтаксичну роль, розряди зай-
займ енн и ків за значен ням : особові, зворотни й, п ри - м енни ків за значенн ям , основні спосо-
свійні, вказівн і, о значальн і, п итальн і, відн осні, н еозна- би їх творен ня, відм іню ванн я; відр ізня-
чені, заперечні. О собливостіїх відм іню ванн я. Т ворення ти правильні ф орм и займ енників від
й правопис неозначени х ізаперечни х займ енн иків. пом илкових, правильно добирати
потрібні ф орм и займ енни ків івикори с-
товувати їх у м овленн і. О собливості
вж иванн я займ енни ків у м овленні.
Ч ислівни к як частина мови: значенн я, м орф ологічні оз- Р озпізнавати ч ислівн ик и, визначати їх
наки, син таксичн а роль. Р озряди чи слівни ків за значен- загальне значенн я, м орф ологічні озна-
ням : кільк існ і (н а означ енн я ц іли х ч исел, д робові, ки', синтаксичну роль, розряди
збірн і) й по рядк ові. Г рупи чи слівн и ків за будовою : чи слівників за значенн ям , основні спо-
прості й складені. Т ипи відм іню ванн я кількісни х соби їх творен ня, відм іню вання;
чи слівн иків: відр ізн яти пр авильн і ф орм и
1)один,одна; чи слівників від пом ил кови х; доби рати
2 )два, три, чотири; потрібні ф орм и числівни ків і викорис-
3) від п ’яти до двадц яти, трид цять, п ’ятдесят товувати їх у м овленні; ви значати спо-
вісім десят; лучуваність чи слівн иків з ім енн ик ам и.
4) сорок, дев’яносто, сто;
5) двісті дев’ятсот;
6) ну ль, тисяча, м ільйон, м ільярд;
7) збірні;
8) дробові.
П орядковічи слівни ки, особливостіїх відм іню ванн я.
Д ієслово як частин а м ови: значен ня, м орф ологічні озна- Р озпізнавати дієслова, особливі ф орм и
ки , си нтаксич на роль. Ф орм и дієслова: дієвідм іню вані дієслова, безособові дієслова; визнач а-
(дієслова теперіш нього, м айбутнього й м ин улого часів), ти загальне значенн я дієслова, м орф о-
відм іню вані (дієпр икм етни к) і незм інн і (інф інітив, логічн іо знаки , синтаксич ну роль, часи
дієпри слівни к, ф орм и на н о , т о ). Б езособові дієслова. й способи дієслів, дієвідм іни, особли-
В ид дієслова: докон аний і недоконани й. Т воренн я видо- вості відм іню ванн я дієслів кож ної
вих форм . Ч аси дієслова: м ин улий , теперіш ній, м ай- дієвідм іни; ви користовувати один час і
бутній. С пособи дієслова: дійсн ий, ум овни й, н аказови й. спосіб у значенні інш ого; основніспосо-
Т ворення ф орм ум овного та наказового способу дієслів. би творення д ієслів, зокрем а видови х
С ловозм іна дієслів І та II дієвідм іни. О собові та числові ф орм , ф орм м айбутнього часу недоко
ф орм и дієслів (теперіш нього та м айбутнього часу й н ака- наного виду, ф орм ум овного та наказо-
зового способу). Р одовіта чи словіф орм и дієслів (м ин уло- вого способу дієслів; відрізняти пра-
го чаСУ Й УМ 9ЄН 9Г0 способу). Ч ергуванн я при голосних в вильн іф орм и д ієслів від п ом илко вих.
особових ф орм ах дієслів теперіш нього та м айбутнього
часу.
шиш 9
П р о д о вж е н н я т а б л и ц і
1 2
Д ієпри км етни к як особлива ф орм а дієслова: значенн я, Р озпізнавати дієпри км етни ки (зокрем а
м орф ологічні ознаки, син таксична роль. А ктивні та п а- відрізняти їх від дієприслівників), ви-
сивні дієприкм етни ки. Т ворення активн их і пасивни х значати їх загальне знач енн я, м орф о-
дієпри км етни ків теперіш нього й м ин улого часу. логічн іознаки , син таксичну роль, особ-
В ідм іню ванн я дієприкм етни ків. Д ієприкм етни ковий ливості творення, відм іню вання;
зворот. Б езособовіф орм и н а н о , т о . відрізняти правильні ф орм и дієпри к-
м етни ків від по м илкови х; доби рати й
КОМ \7НІКЯТИ ИНП ДГ1ТТІТТТІІП гчіт.лр«»лл.у
вати дієпри км етни ки та дієпри км етни -
кові звороти в м овленн і. О собливості
вж иванн я активн их д ієприкм етни ків у
м овленні.
Д ієпри слівник як особлива ф орм а дієслова: значенн я, Р озпізнавати д ієпри слівники , ви знача-
м орф ологічні ознаки , син таксичн а роль. Д ієпри слівни - ти їх загальне значенн я, м орф ологічні
ки докон аного й н едоконаного вид у, їх творення. ознаки, синтаксичну роль, основніспо-
Д ієпри слівни кови й зворот. соби їх творення; відрізняти правильні
ф орм и д ієпри слівни ків від п ом ил ко-
вих; правильно будувати речення з
дієприслівни ковим и зворотам и.
П рислівник як частина м ови: значення, м орф ологічні Р озпізнавати при слівники, визначати
ознаки, син таксич на роль. Ро зряди пр ислівників за зн а- їх загальне значен ня, м орф ологічні оз-
ченн ям : м ісця, часу, п ри чин и, м ети, способу дії, м іри і наки, синтаксичну роль, розряди
ступеня, ознаки. С тупені порівняння означальни х пр и слівни ків за значен ням , ступені
прислівників: вищ ий і найвищ ий. Зм іни приголосних порівнянн я якісни х п ри слівників, ос-
при творенні пр ислівни ків вищ ого ступеня. новні способи творення пр ислівни ків;
від різн яти п рави льн і ф о рм и
пр ислівни ків від п ом илкови х; добира-
ти й ком ун ікативн о доц ільно вик ори с- і
товувати пр ислівник и в м овленні.
П рийм енник як служ бова частина м ови. Г рупи при йм ен- Р озпізнавати прий м енни ки, визначати
ни ків за похо дж енням : непох ідні (первинн і) й похідні їх м орф ологічні ознаки, групи пр ий -
(вторин ні, утворенівід інш их слів). Г рупи при йм енн иків м енників за походж енням іза будовою ;
за будовою : п рості, складн ій складені. Зв’язок пр ий м ен- правил ьно й ком ун ікативн о доцільно
н ика з непрям им и відм інкам и ім енника. використовувати ф орм и при йм енників
у м овленні.
С получник як служ бова частина м ови. Групи сполуч- Р озпізнавати сполучни ки, ви значати їх
н и ків за значенн ям і синтаксичною роллю : сурядні м орф ологічні ознаки, групи сполуч-
(єдн альн і, розділові, пр отиставні) й підр ядні (часові, ни ків за значенн ям і синтаксичною
п ри чи но ві, у м овн і, способу дії, м ети, доп устові, роллю , за вж иванням і будовою ; пра-
порівняльні, з’ясувальні). Г руп и сполу чн иків за вж и ван- вильно й ком ун ікативн о доцільно вик о-
ням (оди ни чні, п арні, п овторю вані) та за будовою ристовувати сполучн ики в м овленн і.
(п рості, складн і, складені).
Ч астка як служ бова частин а м ови. Г рупи часток за зна- Р озпізнавати частки , визначати їх м ор-
ченням і вж иванн ям : ф орм отворчі, словотворчі, м о- ф ологічн і ознаки , групи часток за зна-
дальні. ченням і вж иванням ; правильно й ко-
м ун ікативно доцільно викор истовувати
частки в м овленні.
В игук як частин а м ови. Г рупи вигуків за походж енням : Р озпізнавати ви гуки, визначати їх м ор-
неп охідн і й похідні. Значенн я вигуків. Звуко насліду - ф ологічн і ознаки, груп и ви гуків за по-
вальніслова. ходж енням; правильно й ком унікатив-
но доц ільно ви кори стовувати вигуки в
м овленні.
10
П р о д о вж е н н я т а б ли ц і
1 2
СИНТАКСИС
Завдання синтаксису. С ловосполучення й реченн я як ос- Р озрізняти словосполученн я й реченн я,
новніодиниці синтаксису. П ідрядни й ісурядни й зв’язок сурядни й і підрядний зв’язок м іж сло-
м іж словам и й частин ам и складного реченн я. С ловоспо- вам и й реченням и; визначати головне й
лучення. Головне й залеж не слово в словосполученні. Т и- залеж не слово в підрядн ом у словоспо-
і пи словосполучень за м орф ологічним вираж енням голов- лученні; визначати пош ирені й непо-
ного слова. С ловосполучення непош иреній п ош ирені. ш ирені словосполучення, типи слово-
сполучень за способами вир аж енн я го-
ловного слова.
Речення як основна синтаксичн а одини ця. Г рам атичн а Р озрізняти речен ня р ізн их ви дів: за
основа реченн я. П орядо к слів у реченн і. В иди речень у м етою висловлю вання, за ем оційни м
сучасній українській м ові: за м етою висловлю вання (роз- забарвленням , за складом грам атичн ої
повідні, пи тальні й спо ну кальні); за ем оц ійн им забарв- основи , за наявністю чи відсутністю
ленням (окличн і й неокличні); за складом грам атичн ої дру горядни х членів, за наявністю не-
основи (двоскладні й од носкладн і); за наявністю чи обхідних членів реченн я, за будовою , за
відсутністю другорядних членів (непош ирені й пош и- наявністю чи відсутністю одн орідних
рені); за наявністю необхідних членів реченн я (повн і й член ів речення, вставних слів, слово-
неповні); за будовою (простій складн і); за наявністю чи сполучень, речень, відокрем лених чле-
відсутністю ускладн ю вальни х засобів (одн орідн их нів р еченн я,звертанн я.
членів речен ня, вставних слів, словосполучень, речень,
відокр ем лени х членів речення, звертання).
П росте двоскладне реченн я. П ідм ет і при судок як го- В изначати структуру п ростого дво-
ловні члени двоскладного реченн я. О собливості узго- складного речення, способи вираж енн я
дж ення при судка з підм етом . С пособи вир аж ення п ідм е- підм ета й присудка (простого й скл а-
та. Ти пи пр исудків: простий і складени й (ім енний і деного), особливості узгодж ення при -
дієслівни й). С пособи їх ви раж енн я. О сновні ф ун кц ії та судка з підм етом . У м іти правильно й
способи ви раж енн я ком пон ентів складеного при судка: ком ун ікативн о доцільно викори стову-
вираж ення грам атичного значення п рисудка (ф ункц ія вати простіречення.
допом іж ної частини) та вираж ення основного лексичн о-
го значенн я при судка (ф ун кц ія основноїчастин и неоз-
наченоїф орм и дієслова чи ім енноїч астини ).
Д ругоряднічлени реченн я у двоскладном у й односклад- Р озпізнавати види дру горядн их членів
ном у реченні. О значення узгодж ене й неузгодж ене. та їх типи й різновид и, визначати спо-
П ри кладка як різновид означенн я. Д одаток. Т ипи обста- соби вир аж енн я означень, д одатків,
вин за значенням . С пособи вираж енн я означень, до- обставин, роль порівняльного звороту;
датків, об ставин . П орівнял ьни й зворот. Ф ун кц ії правильн о й ком унікативн о доцільно
по рівняльно го звороту в реченн і (обставин а способу дії, використовувати вираж альні м ож ли-
присудок). вості другорядн их ч ленів реченн я в
м овленні.
О дноскладні реченн я. Г рам атичн а основа односкладного Р озпізнавати типи одн оскладни х ре-
реченн я. Т ип и од носкладних речень за способом вир а- чень (зокрем а й у складни х реченнях),
ж енн я та значенн ям головного члена: од носкладніречен- визначати особливостікож но го з тип ів;
ня з головним членом у ф орм і при судка (означеноосо- правильно й ком ун ікативн о доцільно
бові, неозначеноособові, у загальнено особові, безосо- використовувати вираж альні м ож ли-
бові) та односкладні реченн я з головним членом у ф орм і вості одн оскладни х речень у власном у
підм ета (називн і). С пособи вираж енн я головн их член ів м овленні.
односкладних речень.
Речення з однорідним и членам и. У загальню вальніслова Р озпізнавати просте речення з од-
в р е ч е н н я х з о д н о р ід н и м и ч л е н а м и . Р е ч е н н я зі звертан- норідни м и членам и, звертанн ям и, встав-
ням . Звертання непош ирені й пош ирені. Речення зі ним и словам и, словосполученням и, ре-
вставним и словам и, словосполученням и, реченн ям и, їх ченням и, відокрем леним и членам и (оз-
значення. Р еченн я з відокрем леним и членам и. В ід- наченням и, прикладкам и, додаткам и,
окрем леніозначення, прикладки непош иреній пош и- обставин ам и), зокрем а уточню вальни
рені. В ідокрем лені додатки, обставини. В ідокрем лені м и, та правильно й ком унікативно
уточню вальнічлени речення. доц ільно викори стовувати вираж альні
м ож ливостітаких речень у м овленні.
т 11
П р од овж ен ня т а б ли ц і
1 2
С кладне реченн я. О знаки складного речення. Засоби Р озпізнавати складні речення різни х
зв’язку п ростих речень у складном у: тип ів, ви значати їх структуру, ви ди й
1) інтонація й спо лучни ки або сполучн іслова; засоби зв’язку м іж простим и реченн я-
2 ) інтонац ія. м и. Д обирати й конструю вати складні
Т ип и складних речень за способом зв’язку їх частин : спо- речення, щ о оптим ально відповідаю ть
лучни кові й безсполучникові. С урядний і підрядний кон кретній ком ун ікативн ій м еті.
зв’язок м іж частин ам и складного речення.
С кладносурядне реченнл. Є д н а л ь н і, ПРОТИСТАВНІ та Р озпізнавати складносурядні реченн я,
розділові сполучн ики в складносурядном у реченн і. визначати см исловізв’язки м іж части-
С м ислові зв’язки м іж частин ам и складносурядного ре- нам и складносурядного реченн я; ко-
чення. м унікативно до цільно викори стовувати
його вираж альні м ож ливості в м ов-
лен ні.
С кладноп ідрядн е реченн я, його будова. Г оловне й Р озпізнавати складн оп ідрядніреченн я,
підрядне речення. П ідрядні сполучники й сполучні сло- визначати їх будову, зокрем а складн о-
ва як засоби зв’язку у складноп ідрядно м у реченні. О с- підряд ни х речень з кільком а підрядн и-
новн і види підряд ни х речень: означальні, з’ясувальні, м и, ум іти відоб раж ати її в схем і склад-
обставинн і (м ісця, часу, способу дії та ступеня, ноп ідрядн ого р еченн я; ви значати ос-
по рівняльн і, пр ич ин и, н аслідкові, м ети, ум овні, допус- новні види підрядних речень, типи
тові). С кладноп ідрядні речення з кільком а підрядни м и, складн оп ідрядн их речень за характе-
їх тип и за характером зв’язку м іж частинам и: ром зв’язку м іж частинам и. П равильно
1) складн оп ідряд ні реченн я з послідовною підрядн істю ; й ком ун ікативн о доц ільно ви користо-
2) складн оп ідряд ні реченн я з однорідною підрядністю ; вувати вираж альні м ож ливості склад-
3) складн оп ідрядн іреченн я з неоднорідною підрядн істю . нопідрядни х речень різни х тип ів у про -
цесіспілку ванн я.
Безсполучникове складне речення. Типи безсполучнико- Р озпізнавати безсполучни кові складн і
вих складни х речень за характером см ислових відно- реченн я; визначати см исловівіднош ен-
ш ень м іж складовим и частин ам иреченн ям и: 1) з од- ня м іж їх частинам иреченням и (од-
норідни м и частин ам иреченн ям и (рівноп равни м и); 2) з норідни м и й неоднорідни м и), особли-
неоднорідним и частинам и (поясню ваною і поясню валь- вості інтон ації безсполучникових
ною ). складн их речень. П равильно й ко-
м ун ікативно до цільно викори стовувати