МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ННІ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ

Контрольна робота
з дисципліни «Бізнес-планування та управління проектами»

БІЗНЕС-ПЛАН
Розведення коней «Алікорн»

Виконала:
ст. гр. МЕ-28
Гриневецька А. О.
Перевірив:

Львів 2023
 Зміст
1. Вступ
2. Методи оцінювання проектних альтернатив (кількісні, якісні)
№11
3. Організаційно-правові форми бізнесу та їх класифікація №21
4. Практичне завдання
5. Список використаних джерел.
 Вступ
У сучасному світі бізнес-планування та управління проектами відіграють
важливу роль у розвитку економіки. Особливо це стосується аграрного
сектору, де планування та управління є ключовими для успіху. Розведення
коней - це одна з галузей, яка потребує глибокого розуміння цих аспектів.

Розведення коней є важливою галуззю аграрного сектору, яка має значний

потенціал для розвитку. Коні використовуються в різних сферах: від спорту
та рекреації до використання в сільському господарстві. Однак, не дивлячись
на це, сфера розведення коней часто зазнає недостатньої уваги в наукових
дослідженнях та бізнес-плануванні.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, попит на коней зростає. Це

стосується як коней для верхової їзди та спорту, так і для використання в
сільському господарстві. Однак, щоб задовольнити цей попит, потрібно
ефективне та стале розведення коней.

Враховуючи це, дослідження та розробка бізнес-плану для розведення коней

на фермі «Алікорн» є актуальним та важливим завданням. Це допоможе не
тільки розробити ефективні стратегії для розведення коней, але й зрозуміти
специфіку ринку коней в Україні, визначити основні виклики та можливості
для цієї галузі.
Таким чином, дане дослідження має велике практичне значення, оскільки
воно спрямоване на підвищення ефективності розведення коней в Україні та
відповідає актуальним потребам ринку.

Метою моєї бізнес-ідеї є створення ферми по розведенню коней “Алікорн”,

яка буде відповідати високим стандартам якості та ефективності. Я прагну
розробити бізнес-план, який включатиме детальний аналіз ринку, розробку
оптимальної фінансової моделі та стратегії розвитку нашого підприємства.
Моєю метою є не тільки отримання прибутку, але й забезпечення внеску в
розвиток конярства в Україні, покращення генетичного потенціалу коней та
забезпечення високої якості послуг для наших клієнтів. Я вірю, що наша
бізнес-ідея має великий потенціал та може принести значний внесок у
розвиток аграрного сектору нашої країни.

Ця бізнес-ідея має на меті розробити бізнес-план для ферми по розведенню

коней “Алікорн”. Вона включає в себе ряд завдань: резюме проекту, опис
бізнес-ідеї, SWOT-аналіз, аналіз ринку, юридичний, маркетинговий,
виробничий, організаційний, календарний, інвестиційний та фінансовий
плани. Також будуть розглянуті інтегральні показники та оцінка
ефективності проекту, а також аналіз ризиків. Кожне з цих завдань вимагає
детального дослідження та аналізу, і разом вони складають повний бізнес-
план для нашого проекту.
Враховуючи вищезазначене, очікується, що ця бізнес-ідея не тільки
допоможе розробити ефективний бізнес-план для ферми по розведенню
коней «Алікорн», але й принесе важливий внесок у розвиток конярства в
Україні. Я сподіваюмося, що наша робота стане корисним джерелом
інформації для всіх, хто цікавиться цією галуззю, і сприятиме подальшому
розвитку цієї важливої сфери.

1. Методи оцінювання проектних альтернатив (кількісні,

якісні)
Проведення кількісної експертизи проектних ризиків є продовженням
якісного дослідження та передбачає наявність базисного варіанту
розрахунків грошових потоків за проектом, величина яких може змінюватися
в результаті реалізації кожного із зазначених ризиків. Завдання кількісної
експертизи полягає в чисельному вимірі ступеня впливу ризикованих
факторів проекту на поведінку критеріїв ефективності всього інвестиційного
проекту. кількісна оцінка ризику - це чисельне визначення впливу окремих
ризиків проекту в цілому.

Всі кількісні методи, що застосовуються в теорії ризиків, доцільно

класифікувати на прямі, зворотні завдання і методи дослідження. Оцінка
ризику, пов'язана з визначенням його рівня, в прямих завданнях відбувається
на підставі апріорі відомої інформації. У зворотних задачах визначаються
обмеження на один або кілька варійованих вихідних параметрів з метою
задоволення заданих обмежень на рівень прийнятного ризику.

До основних методів кількісної оцінки ризику відносять метод аналізу

чутливості, метод статистичних випробувань (метод Монте Карло) і метод
моделювання.

Метод аналізу чутливості - один з основних методів кількісного аналізу

ризику. Основна ідея методу дослідження чутливості полягає в аналізі
ступеня змінності результативних показників по відношенню до варіювання
параметрів проекту. Чим сильніше реагують показники економічної
ефективності інвестиційного проекту на зміни у вхідних величинах, тим
сильніше схильний проект відповідного ризику.

Аналіз чутливості заснований на послідовно-одиничній перевірці змінних на

ризикованість. На кожному кроці тільки одна з змінних змінює своє значення
на прогнозне число відсотків, що призводить до перерахунку підсумкових
значень по проекту. Аналіз чутливості показників інвестиційного проекту
показує зміни найбільш важливих для проекту вихідних (вхідних)
параметрів. Їх поділяють на дві категорії показників: впливають на
надходження за проектом і впливають на виплати по проекту. Наприклад,
обсяг інвестицій, динаміка доходів, показники інфляції, потенціал зростання і
коливання ринкового попиту на продукт проекту, фізичний обсяг продажів,
торгова ціна і тенденції її зміни; постійні і змінні витрати і тенденції їх зміни,
вартість капіталу, що залучається. Для розрахунку приведеної вартості
досліджуються також фактори термінів реалізації інвестиційного проекту та
розрахунок ставки дисконтування.

Застосування аналізу чутливості і вибір варійованих компонентів, що

впливають на стійкість інвестиційного проекту, повинні визначатися для
кожного конкретного проекту з урахуванням його специфіки. Для
підтвердження ефективності проекту необхідно, щоб значення точки
беззбитковості було менше значень номінальних обсягів продажів. Чим далі
від них значення точки беззбитковості, тим стійкішим є проект.

Аналіз чутливості інвестиційного проекту відбувається на підставі аналізу

від зміни одного фактора, що є істотним обмеженням даного методу.
Подолання даної проблеми здійснюється в рамках методу статистичних
випробувань і методу сценаріїв, що представляють собою розвиток методики
аналізу чутливості. Метод статистичних випробувань (Метод Монте-Карло)
спочатку використовувався для обчислення очікуваної тривалості кожного
етапу проекту і всього проекту в цілому. При методі статистичних
випробувань значення невизначених ключових вихідних параметрів
вибираються випадковим чином. Як приклад, наводиться одна модель, що
дозволяє аналізувати наслідки накопичення ризикових ситуацій. В цій моделі
ризики поділені на три категорії, впливають на обсяг робіт, терміни і вартість
їх виконання. Категорії ризиків представлені в трьох матрицях: матриця
обсягів робіт, матриця тривалості робіт і матриця вартості.

Метод статистичних випробувань (Метод Монте-Карло) спочатку

використовувався для обчислення очікуваної тривалості кожного етапу
проекту і всього проекту в цілому. При методі статистичних випробувань
значення невизначених ключових вихідних параметрів вибираються
випадковим чином. Як приклад, наводиться одна модель, що дозволяє
аналізувати наслідки накопичення ризикових ситуацій. В цій моделі ризики
поділені на три категорії, впливають на обсяг робіт, терміни і вартість їх
виконання. Категорії ризиків представлені в трьох матрицях: матриця обсягів
робіт, матриця тривалості робіт і матриця вартості.

Метод сценаріїв ґрунтується на методах формалізованого представлення

систем і методах, спрямованих на активізацію використання інтуїції і досвіду
фахівців. Дані методи лежать в основі різних видів моделювання.

Імітаційне моделювання - означає цілеспрямовані серії різноманітних

досліджень, які виконуються на комп'ютері із 95 застосуванням
математичних моделей. Цей напрямок відповідає основній ідеї системного
аналізу – поєднанню можливостей людини як носія цінностей, генератора
ідей для прийняття рішень з формальними методами, що забезпечують
можливості застосування ЕОМ.

Ситуаційне моделювання базується на відображенні в пам'яті ЕОМ і аналізі

проблемних ситуацій із застосуванням спеціалізованої мови, що
розробляється за допомогою засобів теорії множин і математичної логіки.
Структурно-лінгвістичне моделювання ґрунтується на використанні для
реалізації ідей структурних уявлень різного роду, з одного боку, і коштів
математичної лінгвістики – з іншого.

Метод поступової формалізації задач і проблемних ситуацій з

невизначеністю заснований на почерговому використанні методів
формалізованого представлення систем і методів, спрямованих на
активізацію використання інтуїції і досвіду фахівців.

Якісний підхід передбачає опис усіх передбачуваних ризиків проекту і їх

причин, оцінку їх наслідків, а також заходів щодо їх зниження.

В ході якісного аналізу визначаються фактори ризику, які можуть призвести

до можливих втрат, а також їх ймовірність і час появи. Проводиться
розрахунок максимальної величини втрат у разі найгіршого сценарію, а
також ймовірність його реалізації. Серед якісних методів оцінки будівельно-
інвестиційного проекту можна виділити:
Методи експертних оцінок. Ця група методів є комплексом логічних і
математико-статистичних методів і процедур аналізу ризиків, заснованих на
висновках експертів, які мають досвід реалізації подібних проектів. Кожному
експерту у вигляді опитувальних листів надається вичерпний перелік ризиків
та пропонується оцінити ймовірність їх настання за спеціальною шкалою.
Серед них виділяють: метод Дельфі, метод бальної оцінки та його аналоги,
методики ранжирування, зокрема рейтинговий метод, тощо.

У процесі дослідження за методом Дельфі виключається спілкування між

експертами та проводиться їх анкетування з метою з'ясування їх думки з
приводу майбутніх гіпотетичних подій. Експерти відповідають на питання у
вигляді кількісних оцінок ризику самостійно і анонімно, потім вони можуть
коригувати свої думки з урахуванням загальної думки експертів. Групова
оцінка може проходити в кілька турів.

Метод бальної оцінки ризику проводиться на основі узагальнюючого

показника, що визначається по ряду приватних експертно оцінюваних
показників ступеня ризику. Він складається з наступних етапів:
1) визначення факторів, які впливають на виникнення ризику;
2) вибір узагальненого показника і набору приватних критеріїв, що
характеризують ступінь ризику по кожному з факторів;
3) складання системи вагових коефіцієнтів і шкали оцінок за кожним
показником (фактору);
4) інтегральна оцінка узагальненого критерію ступеня проектних ризиків;
5) вироблення рекомендацій з управління ризиком.

Розглянувши основні принципи проведення якісної оцінки ризиків, потрібно

відзначити, що на практиці ці методи можуть бути застосовні тільки в
сукупності з іншими, більш об'єктивними (кількісними) методами. По-перше,
зростає ризик необ'єктивності результатів через неякісний підбор експертів,
їх недостатньої кваліфікації, домінування думок або навіть помилок
методичного характеру. По-друге, ці методи не враховують той факт, що
настання однієї ризикової події може провокувати втрати різних видів і
негативно впливати на результат за проектом відразу в декількох аспектах.
Саме ці фактори обмежують застосування експертних методів при оцінці
ризиків в будівництві нерухомості. Вони можуть бути використані на
початковій стадії аналізу, наприклад в ході первинного визначення ризиків
проекту: експертами може бути складена матриця ймовірних загроз
(зниження ціни за квадратний метр, ризик неотримання або відкликання
дозвільної документації, виникнення помилок при проектуванні або
аварійної ситуації тощо). Згодом результати опитування експертів можуть
бути використані в ході кількісного аналізу (наприклад, аналізу чутливості) і
підсумкова оцінка за проектом буде виноситися на основі більш об'єктивних
чинників.

Аналіз доцільності (доречності) витрат і метод аналогій.

В основі аналізу доречності витрат лежить припущення про те, що
перевитрата коштів (негативний результат, характерний для ризику) може
бути викликана наступними факторами:
– вартість реалізації проекту в цілому або його окремих фаз спочатку була
недооцінена;
– фактична продуктивність машин (механізмів) не дорівнює плановій;
– фактичні норми витрат відрізняються від планових через непередбачені
зміни зовнішніх факторів (інфляція, зміни податкового режиму тощо).

В ході аналізу складається контрольний постатейний перелік можливого

підвищення витрат для проекту. Фінансування проекту розбивається на
стадії, тому, при перших ознаках того, що ризик вкладення зростає, інвестор
може вжити заходів щодо зниження витрат або припинити фінансування
проекту.

Метод аналогій передбачає оцінку ризику на основі аналізу даних

аналогічних, в тому числі і за ступенем ризику, проектів. Ними можуть бути
реалізовані в минулому проекти компанії-ініціатора або аналогічні проекти
компаній конкурентів. Складність при використанні цього методу полягає в
правильному підборі аналога, так як формальні критерії, що дозволяють
встановити ступінь аналогічності ситуацій, на практиці відсутні.

Крім того, ігнорується і той факт, що будь-який вид діяльності і зовнішнє

середовище проекту постійно розвиваються. Також відсутні методичні
рекомендації, які докладно описують логіку і деталі подібної процедури
оцінювання ризику.
В ході аналізу було виявлено, що якісний підхід можна використовувати для
попередньої оцінки проектів, виявлення можливих видів ризиків і опису
джерел їх виникнення. Ці методи можуть бути корисні для опису можливих
ризиків, а не для отримання остаточної оцінки ризику для його порівняння з
масштабами інвестиційного проекту. Алгоритми методів кількісного підходу
також мають свої недоліки і переваги, їх завданням можна назвати
визначення чисельної величини ймовірних втрат – ступеня ризику. Так, було
встановлено, що найбільш повно оцінити величину і ймовірність можливих
збитків, а також приймати ефективні рішення з управління ризиком можна
тільки за умови використання комплексного підходу. Це можна реалізувати
за допомогою інтегрування описаних технік кількісного підходу – аналізу
чутливості, дерева рішень та імітаційного моделювання Монте-Карло – в
алгоритм сценарного аналізу ризиків.
 3.Організаційно-правові форми бізнесу та їх класифікація

Виділяють виробничу, комерційну та фінансову підприємницьку діяльність.

Так, виробниче - це підприємництво, при якому здійснюється виробництво
продукції, товарів, робіт, надаються послуги, створюються відповідні духовні
цінності. До цього виду підприємництва належать безпосереднє виробництво
товарів та послуг, виробниче їх споживання, а також інформаційна діяльність
в цих сферах. Комерційне, що характеризується операційними угодами з
купівлі-продажу товарів та послуг. Саме цей вид підприємництва забезпечує
найбільш швидку віддачу. Комерційне підприємництво пов'язано з
діяльністю товарних бірж та торговельних організацій. Особливим видом
підприємницької діяльності є фінансове підприємництво, полем діяльності
якого виступають комерційні банки та фондові біржі. Зазначена класифікація
доповнюється менеджмент-консалтингом, під яким розуміють надання
незалежних порад та допомоги з питань керівництва, враховуючи визначення
та оцінку проблем та/або можливостей, рекомендацію відповідних засобів та
допомогу в їх реалізації.

виробниче - це підприємництво, що вирішує такі основні задачі: а) створює

матеріальний продукт, який може задовольнити базові потреби людей
(предмети споживання) та служить капіталом для всіх сфер підприємництва
(засоби виробництва); б) реалізує основні науково-технічні ідеї, при цьому
закладає фундамент економічного прогресу суспільства в цілому. Торгове
підприємництво - це особливий вид підприємницької діяльності, пов'язаний
головним чином з доведенням продукту від виробника до споживача. Не
створюючи нового матеріального продукту, торгове підприємництво реалізує
особливий товар - послугу, прискорює та в цілому здешевлює процес
просування товару. Кредитне підприємництво - це різновид підприємницької
діяльності, пов'язаний з акумуляцією вільних грошових засобів та наступним
використанням їх для надання кредиту на принципах строковості, платності
та повернення.

Підприємницьку діяльність, зорієнтовану на досягнення прямих економічних

результатів - прибутку, зростання масштабів тощо, називають комерційною.
Хоча визнається також підприємницькою діяльність, зорієнтована не на
прибуток, а на вирішення національних проблем (освоєння космосу, ядерна
енергетика, будівництво шляхів сполучення тощо). Підприємницька
діяльність, що здійснюється не лише на рівні підприємства, а й всередині
його, має назву інтрапренерство. За сферою організаційних новацій
виділяють: наукове, аграрне, фінансове, промислове, страхове,
посередницьке, торгівельне.

За фактором новаторства виділяють два її види: науково-технічне або

інноваційне та ринкове. Науково-технічне передбачає діяльність щодо
економічної реалізації нововведень і винаходів у різних сферах економіки,
включаючи організацію та управління. Різновидом інноваційного
підприємництва є венчурне підприємництво, тобто особливо ризикове.
Ринкове - це діяльність по закупівлі товару за низькою ціною і продаж його
на інших ринках за нижчою. За показниками успіху виділяють глобальне і
просте підприємництво.

Відповідно до способу організації може існувати залежна та незалежна

підприємницьку діяльність. Залежна підприємницька діяльність
(франчайзинг, з франц. franchise - пільга, привілеї) здійснюється на основі
ліцензії відомої фірми. Виділяють три її види: товарний франчайзинг, коли
підприємець отримує право у провідній фірмі на продаж товарів з її торговою
маркою; виробничий франчайзинг, який здійснюється на основі ліцензії на
виробництво товару, тобто сировина і матеріали купуються у певного
підприємства; діловий франчайзинг, коли купується франшиза на вид
діяльності. Така підприємницька діяльність має певні переваги: підприємець
користується вже перевіреними методами, зменшується ступінь ризику,
накопичується підприємницький досвід тощо. Разом з тим, слід визначити і
ряд недоліків, які проявляються в недостатній самостійності та малій
доходності. Незалежна підприємницька діяльність здійснюється самостійно і
ґрунтується на власних підприємницьких ідеях.

За організаційними формами виділяють такі види: по створенню і

функціонуванню нових підприємств; діяльність у функціонуючих
організаційних структурах; об'єднання підприємств на основі спільних
інтересів. Підприємницька діяльність може здійснюватись в підприємствах
різних розмірів: малих, середніх і великих. За складом учасників виділяють
спільну підприємницьку діяльність, яка здійснюється за участю партнерів
двох або декількох країн. Спільне підприємництво забезпечує доступ до
новітніх технологій, машин, устаткування. Слід звернути увагу на те, що
залежно від режиму підприємницького середовища виділяють зони вільного
підприємництва, де здійснюється спільне підприємство в різних правових
формах. Характерною їх ознакою є особливі пільгові та інші режими щодо
підприємницької діяльності .

Господарський кодекс України встановив такі критерії розміру підприємств:

- малі підприємства — чисельність працюючих до 50 осіб. Обсяг річного
валового доходу від реалізації продукції не повинен перевищувати суму,
еквівалентну 500 тис.євро.
- великі підприємства — чисельність працюючих перевищує 1 тис.осіб.
Обсяг річного валового доходу становить суму еквівалентну 5 млн.євро.

Всі інші підприємства віднесені до числа середніх.

В залежності від рівня фінансово-господарської самостійності та
підпорядкованості розрізняють: головні (материнські) підприємства, дочірні
підприємства та філії.

Малі підприємства створюються на основі різноманітних форм власності в

усіх видах господарської діяльності. Основна кількість малих підприємств
створюється в роздрібній торгівлі, сфері обслуговування.

Досвід роботи таких невеликих підприємств показав, що вони спроможні

швидко реагувати на зміни попиту споживачів, насичуючи ринок товарами та
послугами; краще використовують вільні ресурси; оновлюють техніку і
технологію, реагуючи на досягнення науково-технічного прогресу;
посилюють конкуренцію; самостійно створюють нові робочі місця.

Малі підприємства відіграють важливу роль в економіці розвинутих країн.

На їх частку у США припадає близько 50% валового внутрішнього продукту
країни, в Японії — понад 50%. У вітчизняній промисловості на невеликі
підприємства припадає близько 20% загального обсягу виробництва.

На розвиток малих підприємств в Україні потенційно впливає вигідне

економіко-географічне розташування держави на перетині торгівельних
шляхів, наявність потужного виробничого потенціалу, висококваліфікованих
трудових ресурсів, науково-дослідної бази, рекреаційних ресурсів.

Середні за розміром фірми в розвинутих країнах не такі багаточисельні,

причому зараз їх кількість зменшується. Це відбувається перш за все тому,
що вони не мають такої гнучкості, як малі, і такої сили, як великі
підприємства. Але середні підприємства більш стійкі в конкурентній
боротьбі, коли працюють на спеціалізованому ринку, роблять захват окремих
сегментів і стають там міні-монополістами. В цьому випадку такі
підприємства являють собою значну конкурентну силу навіть для великого
бізнесу, мають тенденцію до монополізації (прикладом є шведський концерн
"Електролюкс", захопивший за 10 років понад 400 фірм), постійно
концентрують капітал (на долю середніх фірм припадає самий великий
процент поглинання).
Великі підприємства, з одного боку, прагнуть монополізувати свою сферу
діяльності, з другого — умови конкуренції спонукають турбуватися про
якість і не підвищувати ціни на продукцію.

Безумовно, саме великим фірмам доступне масове виробництво товару,

освоєння нових галузей, досягнень науково-технічного прогресу, ведення
великих науково-дослідних робіт. Такі підприємства забезпечують стійке і
стабільне положення економіки, мають економію на масштабах виробництва,
забезпечують зайнятість великої кількості людей. Але ці переваги можуть
стати недоліками великих підприємств, якщо досить відчутно зміниться
економічний стан країни.

Підприємництво є досить багатогранним поняттям, поширеним в різних

галузях економіки. Недоцільно ототожнювати його лише з купівлею-
продажем товарів, або зі звичайною торговельною чи комерційною
діяльністю. Поняття підприємництва набагато ширше. Це не лише особливий
вид діяльності, але сукупність відносин, що виникають в ході його
здійснення. Тому підприємницьку діяльність можна розглядати за різними
ознаками. Відповідно сучасні підходи до класифікації видів підприємництва
є неоднозначними. Це обумовлює необхідність подальшого дослідження
даного питання для виділення умов ефективного розвитку всіх видів
підприємницької діяльності в аграрному секторі.
 4. Практичне завдання

Ферма “Алікорн” планує розширити свою діяльність шляхом розведення коней.

Це включає продаж коней, надання послуг верхової їзди, орендовати коня для
зйомок чи фотографій та участі в конних змаганнях. Наша ферма розташована в
мальовничому куточку біля Карпат.

Основна мета цього проекту - задовольнити зростаючий попит на коней в Україні,

особливо в секторах спорту та відпочинку. Ферма планує розпочати з 10 коней, а
потім поступово збільшувати їх кількість.

Операційний план ферми включає догляд за конями, їхнє годування та

тренування, а також проведення регулярних ветеринарних перевірок. Це
забезпечує високу якість коней, які продаються або використовуються в послугах
верхової їзди.

Фінансовий план включає вартість придбання коней, будівництво та обладнання

стайні, а також витрати на годівлю та догляд. Очікувані доходи включають
продаж коней, надання послуг верхової їзди та участь в змаганнях.

Однак, як і будь-який бізнес, розведення коней має свої ризики. Це можуть бути
хвороби коней, зміни в ринкових умовах або високі експлуатаційні витрати. Але з
правильним плануванням та управлінням, ці ризики можна мінімізувати.

Ферма “Алікорн” дуже цінує своїх клієнтів і прагне підтримувати з ними тісні
відносини. Вони розуміють, що задоволення клієнтів - це ключ до успіху їх
бізнесу.

Вони регулярно спілкуються зі своїми клієнтами, щоб зрозуміти їх потреби та

вимоги. Вони також збирають відгуки від клієнтів, щоб вдосконалювати свої
послуги.
Ферма “Алікорн” також пропонує програми лояльності для своїх постійних
клієнтів. Це може включати знижки на послуги верхової їзди або спеціальні
пропозиції при покупці коней. Це не тільки допомагає залучити нових клієнтів,
але й заохочує постійних клієнтів повертатися.

Вони також організовують спеціальні заходи для своїх клієнтів, такі як дні
відкритих дверей або конні змагання. Це допомагає підтримувати сильні
відносини з клієнтами та створює почуття спільноти.

Ферма наша має велику користь та потенціал для популярності з наступних

причин:
1. Ринкові можливості: Велика кількість людей шукає коней для різних
цілей, включаючи спорт, відпочинок або просто для особистого
задоволення. Цей тренд тільки зростає, що відкриває нові можливості для
ферми “Алікорн”.
2. Висока якість: На фермі “Алікорн” вони дуже серйозно ставляться до
догляду за своїми конями. Вони регулярно проводять ветеринарні
перевірки, щоб усі коні були здоровими. Це гарантує, що клієнти
отримують тільки найкращих коней.
3. Широкий спектр послуг: На фермі “Алікорn” вони пропонують багато
різних послуг. Ви можете купити коня, скористатися послугами верхової
їзди, орендовати коня для зйомок чи фотографій або навіть взяти участь в
конних змаганнях. Це робить ферму привабливою для різних груп людей.
4. Підтримка місцевого спорту: Ферма “Алікорn” активно бере участь в
конних змаганнях, що сприяє розвитку місцевого конного спорту. Це також
допомагає підвищити репутацію ферми.
5. Екологічна відповідальність: Розведення коней - це екологічно чистий
бізнес. Вони допомагають зберегти природу та біорізноманітність, що є
важливим для багатьох людей сьогодні.
Враховуючи все вищезазначене, я вірю, що бізнес-план ферми “Алікорн” має
великий потенціал для успіху. Зростаючий попит на коней, висока якість
продукту та послуг, а також ефективне управління роблять цей бізнес
привабливим для інвесторів та клієнтів. Я впевнена, що ферма “Алікорн” зможе
досягти своїх цілей та стати успішним підприємством в галузі конного бізнесу.
 5. Список використаних джерел.

1. «Методи оцінки ризиків проекту» Лактіонов Є., Андрєєва Л.О., к.е.н.,

доцент
2. «Застосування кількісних та якісних методів для оцінки ризиків
будівельно-інвестиційних проектів» Казакова Н.А., Прав Ю.Г.,
Марушева О.А.
3. «Методи оцінки ризиків у проекті» Г.І. Комишов
4. «Методи та засоби аналізу проектних ризиків» О.Б. Данченко, І.А.
Макєєв, Г.А. Баленко, Данченко О.Б.
5. «Організаційно правові форми підприємництва» А. А. Жигірь,
6. «Організаційно-правові форми функціонування підприємств» В. Ю.
Антоненко, Ж. А. Кононенко.
7. «Організаційно-правові форми юридичних осіб в сучасному
цивільному праві» Блащук Т.В.