Теоретично-методологічні положення теми

Перевезення вантажів залежно від участі в них транспортних організацій

поділяються на такі види:
– місцеве сполучення – у межах однієї залізниці;
– пряме залізничне сполучення – у межах двох і більше залізниць;
– пряме змішане сполучення – перевезення за єдиним транспортним
документом залізницями та іншими видами транспорту;
– пряме міжнародне сполучення – перевезення вантажів за єдиним
перевізним документом за участю залізниць двох і більше держав;
– пряме змішане міжнародне залізнично-водне – за єдиним перевізним
документом за участю залізниць і водного транспорту двох і більше
держав.

Показники роботи залізниць

Основні показники роботи залізничного транспорту можна поділити на

загальні для всіх видів транспорту та специфічні.
До загальних показників відносять:
– обсяг перевезень (відправлення) вантажів і пасажирів (кількість
вантажу (чисельність пасажирів, що скористалися послугами
транспорту, осіб)), перевезеного або заявленого вантажовідправником і
прийнятого перевізником для доставки одержувачу (в тоннах));
– вантажообіг ОВ і пасажирообіг РО;
Вантажообіг — це кількість вантажу, перевезеного на певну відстань l за певний час,
розраховується як добуток кількості (у вагових або об'ємних одиницях) основних та
допоміжних вантажів, які переміщуються, на відстань перевезення (передачі), тонно-кілометрів
(т-км). Розрізняють ще вантажообіг: змінний, добовий, тижневий, місячний, річний.
OВ =ΣQ вив ⋅l вив + Σ Qвв ⋅l вв + ΣQ тр ⋅l тр
Н
Вантажообіг-нетто (О В ) – це корисна робота транспорту, що враховує переміщення лише
вантажу.
бр
Вантажообіг-брутто (О В ) враховує переміщення вантажу разом з тарою рухомого складу.

Співвідношення вантажообігу-нетто та вантажообігу-брутто можна охарактеризувати

коефіцієнтом корисної дії залізничного транспорту. Як для інших технічних систем
співвідношення не перевищує одиниці.
н
❑ ОВ
К = КД бр
≼1
ОВ
Зворотне співвідношення – коефіцієнт перевищення загальної роботи транспорту над
корисною, завжди більше одиниці.
бр
пер❑ 1 ОВ
γ бр ❑= = н >1
К КД О В
Тарифний вантажообіг – розраховується за „тарифною” відстанню тарифних управлінь,
зазначеною у перевізних документах: накладній та дорожній відомості.
Експлуатаційний вантажообіг – визначається по фактичному пробігу вантажу на підставі
маршруту машиніста.
Співвідношення вказаних показників відображає коефіцієнт перевищення експлуатаційним
вантажообігом тарифного.
екс
пер❑ ОВ
γ екс ❑= тар
≥1
ОВ
Пасажирообіг — це перевезення певної кількості пасажирів на певну відстань l і за певний
період за всіма видами сполучення (приміське (Рпр); місцеве (Рм); вивіз (Рвив); ввіз (Рвв);
транзит (Ртр)), пасажиро-кілометрів (пас.-км) Вживаються також поняття пасажирообігу на
кожному напрямку (рейсі) протягом певного терміну, пасажирообігу станції.
РО =Σ Рпр ⋅l пр+ Σ Р м ⋅l м + Σ Рвив ⋅l вив + Σ Р вв ⋅l вв + Σ Ртр ⋅l тр

– середня дальність перевезення 1 т вантажу й 1 пасажира (км)

❑ ❑
∑ ❑Qi ⋅li OB
∑ ❑ Рi ⋅ li
❑
❑
PO
і=1 і=1
lВ = ❑ = ❑ lП = ❑ = ❑
∑ ❑Qi ❑
❑
∑ ❑Qi ❑
❑
∑ ❑ Рi ❑
❑
∑ ❑ Pi ❑
❑
і=1 і=1 і=1 і=1

– приведені тонно-кілометри (virtual ton-km) - показник, що

характеризує обсяг всієї виконаної окремими видами транспорту роботи
з перевезення вантажів та пасажирів. Т-км.п. для цих цілей
розраховують підсумовуванням вантажообігу, подвоєного
пасажирообігу та вантажообігу порожніх, приватних та орендованих
вагонів (ВО):
Т-км. п. = ОВ + 2∙РО + ВО
– густота перевезень у тонно-кілометрах на 1 км шляху - обсяг
вантажів, що проходять через ділянку дороги за певний період часу
(обсяг вантажообігу поділити на експлуатаційну довжину лінії, дороги
чи мережі).

До специфічних кількісних і якісних показників роботи залізниць

належать, зокрема, показники обсягу перевезень вантажів залізницею за
видами сполучень: ввезення, вивезення, транзит, місцеве сполучення, пряме
сполучення.
Ввезення (Qввез) – це обсяг прибуття вантажів з інших доріг для
вивантаження на даній дорозі.
Вивезення (Qвив) – це обсяг відправлення вантажів, завантажених на
даній дорозі призначенням на інші дороги.
Транзитом (Qтр) називаються перевезення вантажів, станції відправлення
й призначення яких розташовані за межами розглянутої дороги і які
проходять через станції цієї дороги.
 Місцеве сполучення (Qм) містить у собі обсяг перевезень вантажів,
завантажених і відправлених призначенням на станції однієї й тієї самої
дороги.
Крім цих об’ємних показників на залізницях визначають і узагальнені
показники прийому, здачі, відправлення й прибуття вантажів.
Прийом вантажів з інших доріг дорівнює сумі ввезення й транзиту. Здача
вантажів на інші дороги дорівнює сумі вивезення й транзиту.
Відправлення вантажів по дорозі дорівнює сумі вивезення й місцевого
сполучення.
Прибуття (вивантаження) вантажів (Qприб) дорівнює сумі ввезення й
місцевого сполучення. Qприб = Qввез + Qм
Перевезення у прямому сполученні містить у собі обсяг перевезень
вантажів, завантажених і відправлених за призначенням на станції у межах
двох і більше залізниць:
Qпрям = Qввез + Qвив + Qтр

Показники транспортного забезпечення дозволяють надати загальну

економічну характеристику транспортному ринку у територіальному розрізі.

Розрахунок показників транспортного забезпечення базується на інформації

про:

● площу території;
● довжину транспортної мережі у межах території;
● чисельність населення;
● обсяг перевезення вантажів і пасажирів;
● вантажо- та пасажирообіг у межах території.

Залежно від ступеня деталізації вихідної інформації характеристика

транспортної забезпеченості можлива по:

○ видах транспорту;
○ категоріях (міжнародного, державного, регіонального, місцевого
значення);
○ видах перевезень (вантажні, пасажирські перевезення).

Формули розрахунку показників наведено в наступній таблиці.

Умовні позначення:
, – експлуатаційна довжина транспортної мережі території відповідно
загальна та і-ої категорії, км;
 – площа території, км2; – чисельність населення, чол..;
, – сумарний обсяг перевезень відповідно вантажів (т) та
пасажирів (пас.) кожного виду транспорту у межах території;
, – сумарний відповідно вантажообіг (т-км) та пасажирообіг
(пас-км) по видах транспорту у межах території.

Таблиця. Формули визначення показників транспортного забезпечення

Група показників Показники Формула розрахунку

по площі по чисельності єдиний

території населення

Показники щільності загальні

мережі (густоти)

по категоріях

Показники по обсягу вантажів

напруженос перевезень
ті (вантажо-
та пасажирів
пасажиро-)

приведеному

по вантажообігу
вантажо- та
пасажироо
бігу пасажирообіг
у

приведеному
вантажообігу

Приклади розв’язання
Приклад 1.

Визначити обсяг прибуття вантажів на залізницю, якщо обсяг перевезень у

місцевому сполученні займає у ньому 35 %, що складає 38 млн. т. Визначити
обсяг перевезень у прямому сполученні якщо обсяг транзитних перевезень в
2 рази більше обсягу перевезень у місцевому сполученні. Вивезення вантажів
складає 75 % від ввезення.

Розв’язання

Q приб = 38 ∙ 106 / 0,35 = 108,6 млн т,

Qтр = 2 ∙ Qм = 2 ∙ 38 ∙ 106 = 76 млн т,

Qввез = Qприб - Qм = 108,6 ∙106 - 38 ∙ 106 = 70,6 млн т,

Qвив = 0,75 ∙Qввез = 0,75 ∙ 70,6 ∙ 106 = 52,9 млн т,

Qпрям = Qввез + Qвив + Qтр = 70,6 ∙106 +52,9 ∙ 106 +76 ∙106 =
199,5 млн т.

Відповідь: обсяг прибуття вантажів на залізницю буде складати 108,6 млн т,

відповідно обсяг у прямому сполученні – 199,5 млн т.

Приклад 2.

Визначити оборот вагона, якщо відомо, що відстань перевезення l = 500

км, середній простій вагона на одній технічній станції tteh= 2 год, середня
швидкість на ділянці VU = 25 км/год, середній простій вагона на одній станції
з вантажною операцією tGR = 6 год, вагонне плече L teh = 50 км, коефіцієнт
місцевої роботи K = 1,5.

Розв’язання

Оборот вагона визначається за формулою

доби

в) маятниковий маршрут із частково навантаженим зворотнім пробігом.

1) Час обороту автомобіля на маршруті
2l cp
t O= +t
V T н− p
lср – середня відстань перевезень
VT – технічна швидкість;
tн-р - тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт.

2) кількість обертів (їздок) автомобіля за час роботи на маршруті:

TM
NO=
tO
TM – тривалість роботи автомобіля на маршруті.

3) Кількість вантажу, яку може автомобіль перевести за робочий день:

Qд =q ∙ γ cт ∙ N O
q – вантажопідйомність автомобіля;
ст – статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.

4) Необхідна кількість автомобілів для перевезення заданого обсягу

вантажу (QЗ):
QЗ
Ан =
Qд

5) коефіцієнт використання пробігу автомобіля:

lн
β 0=
l н+ l х
lн - відстань поїздки з вантажем (навантажений)
lх – відстань поїздки без вантажу (холостий).

Розрахунок техніко-експлуатаційних показників кільцевого

маршруту

Кільцевий маршрут із подачею порожнього автомобіля у черговий

пункт завантаження складається із декількох транспортних циклів або
їздок. Такі маршрути організовують з метою скорочення порожніх пробігів.
1. Тривалість роботи транспортних засобів на кільцевому маршруті:
l 01 +l 02
Т М =Т Н − ,
VT
де ТН - час роботи автомобіля в наряді (тривалість зміни), год;
l01, l02 - довжина нульових пробігів, км.
2. Тривалість одного оберту автомобіля:
l в. їз.1 +l х 1+l в .їз .2 +l х 2 +...
t O= + Σ t н− p, год
VT
l – середня відстань перевезень з вантажем (lв.їз.) та без нього (lх)
VT – технічна швидкість;
tн-р - тривалість навантажувально-розвантажувальних робіт.
3. Кількість обертів (їздок) автомобіля за час роботи на маршруті:
TM
NO= , обертів
tO
4. Уточнена тривалість роботи в наряді:
l 01+l 02 l х .ост
Т Н . уточ=N O ⋅t O + − , год
VT VT
lх.ост - дальність останнього пробігу без вантажу, км
5. Добова продуктивність автомобіля в тоннах і тонно-кілометрах:
Qд =N O ⋅Σ (q¿ ¿i ⋅γ ст )¿ , т/доб
i

W д=N O ⋅ Σ(q ¿¿ i⋅ γ ст ⋅l в .їз .i )¿,

т-км/доб i

ст – статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автівки.

6. Завантажений пробіг за добу:
l н=N O ⋅ Σ l в. їз. i
7. Добовий (загальний) пробіг автомобіля:
l заг=N O ⋅ Σ(l в.їз .i +l хi)+l 01 +l 02−l х .ост , км

8. Необхідна кількість автомобілів:

Σ Qдоб .i
Ан = , автівок
Qд
9. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля:
lн lн
β 0= =
l н+ l х l заг
10. Доходи за перевезення:
Д пер=l заг ⋅ S ⋅ K p, грн

S - собівартість 1 км пробігу автомобіля, грн;

Kp - коефіцієнт врахування рентабельності підприємства.
11. Загальний прибуток за перевезення:
Д заг = Д пер + ПДВ , грн
12. Тариф за 1 км пробігу:
❑ Д заг , грн/км
t 1 км=
l заг
13. Експлуатаційна швидкість автомобіля:
l заг , км/год
V ек =
Т Н . уточ
 Різновидами кільцевого маршруту є розвізний та збірний маршрути. На
розвізному маршруті автомобіль завантажується в одному пункті та
розвозить продукцію кільком споживачам; обслуживши споживачів,
порожнім повертається до початкового пункту маршруту.
Приклад

Визначити основні показники роботи автомобілів на

кільцевому маршруті (див. мал.). Розрахувати доходи за
перевезення за наступними даними: сумарний час навантажування-
розвантажування ∑tн-р. = 0,8 год, технічна швидкість 22 км/год,
необхідна добова потреба у перевезенні вантажу на 1 ділянці Q доб.1
= 96 т, на 2й ділянці Qдоб.2 = 48 т; статичні коефіцієнти
вантажопідйомності автомобіля по ділянкам: перша - 100%, друга -
50 %. Тривалість наряду 14 год, вантажопідйомність автомобіля 8 т,
собівартість перевезень 4 грн/км, рентабельність - 35%.
Розв’язання
1. Тривалість роботи на маршруті:
l 01 +l 02 6+7
Т М =Т Н − =14− =14−0 , 59=13 , 41 год
VT 22
2. Тривалість оберту автомобіля на маршруті:
l в. їз.1 +l х 1+l в .їз .2 +l х 2 +... 10+5+11+8
t O=
VT
+ Σ t н− p=
22
+0 , 8=2 ,35 год
3. Кількість оборотів за добу:
T M 13 , 41
NO= = =5 , 71≈ 6 оборотів
tO 2 , 35
4. Уточнена тривалість роботи в наряді:
l 01+l 02 l х .ост 8
Т Н . уточ=N O ⋅t O + − =6 ⋅2 , 35+0 , 59− =14 , 32 год
VT VT 22
5. Добова продуктивність автомобіля в тоннах і тонно-кілометрах:
Qд =N O ⋅Σ (q¿ ¿i ⋅γ ст )=6 ⋅(8 ⋅1+8 ⋅1 ,5)=72 ¿ т/доб
i

W д=N O ⋅ Σ(q ¿¿ i⋅ γ ст ⋅l в .їз .i )=6 ⋅(8⋅ 1⋅10+ 8⋅ 0 ,5 ⋅11)=¿¿ 744 т-км/доб

i
6. Завантажений пробіг за добу:
l н=N O ⋅ Σ l в. їз. i=6 ⋅(10+11)=126 км
7. Добовий (загальний) пробіг автомобіля:
l заг=N O ⋅ Σ(l в.їз .i +l хi)+l 01 +l 02−l х .ост =6 ⋅(10+5+11+8)+6+ 7−8=209 км
8. Необхідна кількість автомобілів:
Σ Qдоб .i 96+ 48
Ан = = =2 автівки
Qд 72
9. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля:
lн l н 126
β 0= = = =0,6029
l н+ l х l заг 209
10. Доходи за перевезення:
Д пер=l заг ⋅ S ⋅ K p=209 ⋅ 4 ⋅1 ,35=1128 , 6 грн

11. Загальний прибуток за перевезення:

Д заг = Д пер + ПДВ=1128 , 6 ⋅1, 2=1354 , 32, грн
12. Тариф за 1 км пробігу:
❑ Д заг 1354 , 32
t 1 км= = =6 , 48 грн/км
l заг 209
13. Експлуатаційна швидкість автомобіля:
l заг 209
V ек = = =14 ,59 км/год
Т Н . уточ 14 ,32

Приклад 2 (розвізний маршрут)

Наведено вихідні дані для розрахунку: час у наряді (ТН) = 12 год, нульові
пробіги l01 = 4 км, l02 = 5 км. Технічна швидкість VT = 25 км/год. Відстань між
вантажними пунктами: lAB = 10 км; lBD = 8 км; lDE = 6 км; lEF = 8 км; lFA = 6 км.
Вантажопідйомність автомобіля q = 4 т. Перевозиться вантаж 1-го класу, кое
фіцієнт використання вантажопідйомності ст = 1,0. Технологія роботи наступ
на: у пункті B розвантажується 1 т, D — 0,5 т, E — 1,5 т і F — 1т. Час на нава
нтаження tн = 0,5 год, на розвантаження tр = 0,4 год, час на один заїзд tз = 0.2 г
од. Визначити техніко-експлуатаційні показники та кількість необхідних авто
мобілів для перевезення 112,0 т вантажу на добу.
Розв’язання
Порядок розрахунку наступний:
1. Визначаємо час роботи автомобіля на маршруті:
l 01 +l 02 4+5
Т М =Т Н − =12− =11, 64год
VT 25
2. Встановлюємо час одного оберту автомобіля на маршруті (якщо на різних
ділянках різна технічна швидкість, то ділимо кожну довжину шляху на
відповідну їй технічну швидкість):
l в. їз.1 +l в .їз .2 +... 10+ 8+6+ 8+6
t O= + Σ t н− p + Σt з= +0 , 5+0 , 4+ 0 , 2∙ 4 ( пункти призначення B , D , F т
VT 25
год

3. Визначаємо число оборотів автомобіля за час роботи на маршруті:

T M 11, 64
NO= = =3 , 61 обороту  4 обороти
tO 3 , 22
4. Уточнена тривалість роботи в наряді:
l 01+l 02 l ост 6
Т Н . уточ=N O ⋅t O + − =4 ⋅3 , 22+0 , 36− =13 , 48 год
VT VT 25
5. Денний виробіток автомобіля :
У тоннах Qд = 414 = 16 т
Маємо врахувати вивантаження вантажу з авто по ходу маршруту
W д=4 об ⋅(4 ⋅1 ⋅ ( 10+8+6+ 8 )−1 ⋅1 ⋅ ( 8+6+ 8 )−0 , 5 ⋅1⋅ ( 6+8 )−1 ,5 ⋅1 ⋅8)=¿4 (128 - 22 -
7 - 12) =428 т-км/доб
6. Необхідна кількість автівок:
112
АН= =7 шт
16
7. Добовий пробіг автомобіля
l заг=N O ⋅ Σ(l в.їз .i +l хi)+l 01 +l 02−l х .ост =4 ⋅(10+ 8+ 6+8+ 6)+ 4+5−6=155 км
8. Коефіцієнт використання пробігу за день роботи
lн 4(10+8+6+ 8) 128
β 0= = = =0,8258
l н+ l х 155 155

Збірний маршрут: автомобіль послідовно завантажується на вантажних

пунктах, а потім у кінцевій точці повністю розвантажується.
 Рис. Схема збірного маршруту

Приклад 3 (збірний маршрут)

Час роботи автомобіля 12 год., перший і другий нульові пробіги 4 км,
відстань між 1м і 2м пунктом 5 км, між 2м і 3м – 6 км, між 3м і 4м - 4 км, між
4м і 5м (розвантажується) - 6 км, між 5м і 1м – 4 км. Технічна швидкість 20
км/год.
Автомобіль забирає у 1му пункті 1 т вантажу, у 2му – 1,5 т, у 3му – 1,5
т, в 4му – 1 т. В перевезеннях бере участь автомобіль вантажопідйомністю 5
т. Вантаж І класу. Необхідно перевезти за день 120 т вантажу. Сумарний час
на навантаження автомобіля 30 хв, на розвантаження - 20 хв, час на один
заїзд в пункт призначення – 0,2 год.

1. Визначаємо час роботи автомобіля на маршруті:

1 2
l 0 +l 0
Т М =Т зм−t 0=T зм− ,
VT
Тзм – час роботи автомобіля, год;
l01 i l02 – перший та другий нульові пробіги, км;
VT – технічна швидкість автомобіля, км/год.
ТМ = 12 – (4+4) / 20 = 12 – 0,4 = 11,6 (год)

2. Встановлюємо час одного обороту автомобіля на маршруті:

t OБ=Σt н +t p+ Σ t cум + Σ t з , де
i

tні – час на навантаження в і-му пункті, год;

tр – час на розвантаження в пункті (сумарно, якщо їх декілька), год;
Σ t cум – сумарний час руху за один оборот, год;
tз – час на заїзд до пункту призначення на маршруті, год.
tОБ = 0,5 + 0,3 + (5 + 6 + 4 + 6 + 4) / 20 + 4 * 0,2 = 0,8 + 1,25 + 0,8 = 2,85 год
 3. Кількість обертів автомобіля за день роботи:
TM
Nо=
tO Б
Nо = 11,6 / 2,85 = 4,0701 ~ 4 оберти

4. У зв’язку з округленням кількості обертів перерахуємо час роботи на

маршруті і в наряді:
ТМ = 4 об · 2,85 = 11,4 год
Тзм = 11,4 + 0,4 = 11,8 год

5 Встановлюємо денну продуктивність автомобіля або кількість вантажу,

яку може автомобіль перевести за робочий день:
Qд =q ∙ γ cт ∙ N O
q – вантажопідйомність автомобіля;
ст – статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.
Qд = 5 ·1 · 4 = 20 тонн

У тонно-кілометрах :
W = NO · Σ (qi· γст · Σli)
W = 4 (1·1·(5+6+4+6) +1,5·1·(6+4+6) + 1·1·(4+6) +1,5·1·6) = 4 · (21 +
24 + 10 + 6) = 4 · 61 = 264 т-км
6. Знайдемо необхідну кількість автомобілів:
QЗ
Ан =
Qд
Ан = 120 / 20 = 6 автомобілів
7. Коефіцієнт використання пробігу автомобіля:
lн N O ∙ Σl i
β 0= =
l н+ l х N O ∙ l кільц + ( l 10 +l 21 )−l ocm
,

lн - пробіг з вантажем за наряд (день роботи), км;

lх – пробіг без вантажу (холостий), км;
lост - пробіг від останнього пункту до першого, км.

(5+6+ 4+ 6)∙ 4 84
β 0= = =0,8076
4 ∙ ( 5+6+ 4+ 6+ 4 ) + ( 4+ 4 ) −4 104
В загальному вигляді будь-яка транспортна задача може бути задана у
вигляді таблиці, за допомогою якої формується опорний план, а потім
здійснюються перетворення з використанням різних методів. Кожна клітинка
таблиці (окрім першого стовпчика та останнього рядка) відповідає певній парі
постачальник – споживач. А саме: клітинка, розміщена в і-му вертикальному і j-му
горизонтальному рядку, відповідає парі в і-й постачальник і j-й споживач. В
клітинки заносяться об’єми перевезень по відповідному маршруту.
Торговий Роздрібний магазин Загальна
склад А В С пропозиція
а1 а а3
1 2

х11 х12 х13

а4 а а6
2 5

х21 х22 х23

а7 а а9
3 8

х31 х32 х33

Загальна
потреба
Визначається загальна цільова функція, типу
F = а1x11 + а2x12 + а3x13 + а4x21 + а5x22 + а6x23 + … → min
Розглянемо два метода:
1. Метод північно-західного кута – полягає у послідовному заповненні таблиці
поставок, починаючи з верхнього лівого кутка і закінчуючи нижнім правим кутом.
Рухатися потрібно по клітинкам по черзі: вправо – вниз. Однак такий підбір
розрахунку не гарантує оптимальності, яка обов’язково має перевірятися.
2. Метод мінімальної вартості полягає у відборі найдешевших за тарифом
перевезень та якнайповнішому заповненню цих маршрутів. Послідовність
розрахунків:
1. У клітинку з мінімальною одиничною вартістю записують найбільш
можливу кількість продукту.
2. Здійснюється коригування обсягів пропозиції та потреб, що залишилися.
3. Вибирається наступна клітинка з найменшою вартістю, в якій фіксується
найбільш можлива кількість продукту, та ін., поки попит та пропозиція не
дорівнюватимуть нулю.
4. Якщо найменше значення вартості відповідає більш ніж одній клітинці
таблиці, вибір здійснюється випадково.
При виборі перевізника або посередника важливим критерієм стають витрати,
зокрема загальні витрати на транспортування, витрати на 1 тонно-кілометр та
витрати на подачу транспорту.
Собівартість доставки
Витрати на 1 т/км =
Обсяг вантажу × Відстань перевезень

Для розв’язання задач слід використовувати модель абстрактного

транспортного засобу.
Загальні транспортні витрати можна представити ще й як суму витрат на подачу
транспортного засобу (Впод), витрат на перевезення вантажу (Bп), витрат на
 перевалку (Bпep). Формули для визначення цих складових транспортних витрат
мають вигляд:
Тариф за подання Обсяг перевезень Відстань
Впод =
× Вантажопідйомність автомобіля × між замов. і перевізн.

Bп = Транспортний тариф • Обсяг перевезень,

Bnep = Тариф на перевалку • Обсяг вантажу

Ціни розраховані на основі витрат без явного врахування ринкових факторів,

називають «цінами, що випливають із витрат». Можна виділити три типи цін,
кожна з яких відповідає конкретним цілям по покриттю витрат та рентабельності:
1. Граничний тариф - відповідає змінним витратам, зумовлюючи нульовий
прибуток і нижче якого фірма не може знижувати ціну на послуги:
Тгр = Взм
2. Технічний тариф (тариф беззбитковості) – відповідає постійним та
змінним витратам при прийнятій гіпотезі про обсяг матеріального потоку
(Q):
Ттех = Взм + Впост або Ттех = Взм + Впост / Q
3. Цільовий тариф – встановлюється з деякою надбавкою до технічного
тарифу. Такою надбавкою є інвестований капітал (К):
Тц = Взм + Впост / Q + R · K / Q,
де R – рівень рентабельності капіталу;
Q – прогнози матеріального потоку для різних гіпотез (загальному,
песимістичному, оптимістичному).
4. Доцільний тариф рівний найменшому із розрахованих цільових тарифів
при різних прогнозах матеріального потоку.

Собівартість перевезень на 1 машино-день визначають за формулою:

С п=Взп + ВПММ + ВОПР + ВВА + ВОРШ + В ЗВ + П ,
де Взп - витрати на зарплату, що включають в себе основну, додаткову
зарплату, відрахування на соціальні заходи (залежать від класу
професійного ризику підприємства);
ВПММ - витрати на паливо, що обчислюються виходячи з норми витрат
палива, та мастильні матеріали;
ВОПР - витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобіля,
знаходяться, виходячи зі встановлених на підприємстві для цього авто норм
витрат на техобслуговування;
ВВА - витрати на відновлення автомобіля, враховують норму витрат на 1000
км в перерахунку на пробіг за вказаний період;
ВОРШ - витрати на обслуговування і ремонт шин (на основі норм ОРШ);
ВЗВ - загальновиробничі витрати;
П - податки, що сплачують власники авто.
 На основі собівартості розраховується ціна перевезення або тариф, що
містить:
Тариф❑1 машино−день =С П + П + ПДВ
Тариф❑1 год =Тариф❑1 машино−день/ Тривалість зміни
Тариф1 км=Тариф❑1 машино−день / Пробіг за 1 день❑
Тариф❑1 машино−день
Тариф1 т−км =
Пробіг з вантажем × Вантажопідйомність авто