Олена ДАШКОВСЬКА, Вікторія ПАВЛОВСЬКА-КРАВЧУК,

Наталія Дністрянська, Вячеслав МАЙОРСЬКИЙ

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА

Підручник для 9 класу

закладів загальної середньої освіти

Київ

УОВЦ «Оріон»

2021

1
 ВВСТУП

Юні друзі, , – дев’ятикласники і дев’ятикласниці! Підручник, який ви

тримаєте в руках, чи, можливо, відкриваєте на екрані комп’ютера або
смартфона, – результат об’єднання творчих зусиль трьох досвідчених учених-
юристів, які водночас щодня працюють в освіті, . сСпілкуючись із такими ж,
як і ви, молодими людьми. , Ми Сподіваємось, ми дізнаємося, розуміємо, що
вас цікавить, які проблеми вас цікавлять, на які запитання ви шукаєте
відповіді.

Тому підручник побудовано так, щоб кожен/кожна з вас знайшли в ньому

відповіді й алгоритми своїх дій поради у складних життєвих ситуаціях, які
можуть трапитися в вашому житті. а також усвідомили, що знання і розуміння
правових аспектів життя значно його полегшує та надає кожному безліч
додаткових можливостей. Підручник допоможе усвідомити, що знання основ
права відкриває для вас важливі можливості в суспільстві, та сприятиме
розумінню того, як уникнути прикрих помилок.

На початку підручника подано теоретичний матеріал, який створить для

вас своєрідний стане для вас фундаментом у процесі вивчення вивченні права.

Насамперед, ви ознайомитеся з Конституцією України, зможете

проаналізуєтепроаналізувати, як протягом часу формувалися покоління прав
людини. Ви дізнаєтеся, Яяк, чому і коли людство зрозуміло, що свобода,
життя, власність є природними правами людини, і які мають має захищатися
державоюа.

Ретельно опрацьовуючи Опрацьовуючи матеріал, ви сформуєте власні

практичні навички застосування правових норм. Ознайомившись із поняттям і
змістом, а також із принципами законодавчої діяльності, ви. Ви зрозумієте
шляхи і способи реалізації закріплених у Конституції прав й обов’язків людини
і громадянина., серед яких –

Аналізуючи гарантовані Конституцією права людини і громадянина, ви

почнете моделювати ситуації щодо реалізації прав і свобод, з якими
стикаєтеся в своєму житті: сімейні права, право на освіту, право власності,
право на підприємницьку діяльність та працю тощо.

Окрема частина розділу IV присвячена правопорушенням. Ви

ознайомитесь із правами та обов’язками всіх учасників адміністративного та
кримінального процесу. Детально проаналізуєте кримінальні правопорушення,
2
які найчастіше скоюють ваші однолітки: вбивства, доведення до самогубства,
напади, зґвалтування, злочини проти власності, підпал, вандалізм, крадіжка,
розкрадання, пограбування, вимагання, підробка документів, отримання
викраденого майна, несанкціоноване використання транспортного засобу,
комп’ютерні злочини тощо. Сподіваємося, що поступово у вас сформується
власне ставлення до кримінальних правопорушень, а також уявлення про певні
механізми захисту ваших прав.

Окрема частина розділу IV присвячена правопорушенням. Ви У вас

буде можливість ознайомитеся ознайомитися з правами та обов’язками всіх
учасників адміністративного та кримінального процесу. ВОсобливо
важливо – ви дізнаєтеся про кримінальні правопорушення, які скоюють
деякі з ваших однолітків, та їх тяжкі наслідки для жертв злочинів, і для
тих, хто їх вчинив. Знання основ права допоможуть вам усвідомити
відповідальність за дотримання законів та з’ясувати можливості захисту ваших
прав.

найчастіше скоюють ваші однолітки:

усвідомите беезповоротність

не переступати межуу

Детально проаналізуєте кримінальні правопорушення, які найчастіше

скоюють ваші однолітки: вбивства, доведення до самогубства, напади,
зґвалтування, злочини проти власності, підпал, вандалізм, крадіжка,
розкрадання, пограбування, вимагання, підробка документів, отримання
викраденого майна, несанкціоноване використання транспортного засобу,
комп’ютерні злочини тощо. Сподіваємося, що поступово у вас сформується
власне ставлення до кримінальних правопорушень, а також уявлення про певні
механізми захисту ваших прав.

Підручник укладено так, щоб ви отримали своєрідний конспект, якщо

обиратимете право своєю майбутньою професією.

3
 Підручник стане вашим порадником у багатьох життєвих ситуаціях, а
також може стати і вашим конспектом, якщо ваше майбутнє и оберете пбуде
повязано равоз юридичними своєю майбутньою професіямиєю..
Користуючись ним, вам буде легко перемагати на олімпіадах з
правознавства, вести полеміку на правових турнірах, формулювати «незручні»
запитання під час захисту наукових досліджень у Малій академії наук, адже ми
прагнемо навчити вас думати, розуміти дію і логіку законів, вміти захистити
себе і своїх рідних.
На кожній сторінці на вас чекають нові знання, відкриття, й нові вміння,
як вирішувати юридичні запитання.
Пропонуємо вам відчути себе справжніми дослідниками і творцями
своїх знань про право.

Чек-ліст є картою вашої подорожі сторінками підручника.

Позначайте параграфи, які мають для вас особисте значення. Після
кожного параграфа пропонуємо повертатися до чек-ліста і подумки (або
олівцем) заповнювати стовпчик 4.
Оцінюйте, на скільки балів ви просунулися шкалою досягнень.

Підручник побудований так, щоби було зручно орієнтуватись у

навчальному матеріалі. та розуміти мету завдань. Для цього він поділений на
рубрики.
На початку кожного параграфа ви знайдете латинські вислови.
Рубрика ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ розпочинає кожний параграф.
Під час вивчення теми пропонуємо обміркувати це проблемне запитання. Ми
переконані, вам це вдасться. Після цього, уважно прочитайте тему й
занотуйте у зошит запитання, які вас цікавлять перед вивченням теми.
Рубрика ЧОМУ НАВЧИМОСЯ визначає мету параграфа.
Кожний параграф побудований так, що перед викладенням матеріалу
пропонуються проблемні запитання, які розміщені в рубриці
ПОМІРКУЄЙМО РАЗОМ. Над розв’язанням цих питань/завдань доречно
працювати в колі друзів, в групах, адже юристи завжди обговорюють
проблемні запитання з колегами. Весь необхідний матеріал подається у
підручнику. Відповіді бажано шукати в нормах права. Під час обговорення
на загальному колі доповнювати інформацією, отриману від учнів/учениці і
вчителя/вчителькі.
Рубрика АЛГОРИТМ РОБОТИ дає конкретні інструкції, як потрібно
діяти у схожих ситуаціях. Алгоритми, з якими ви ознайомитеся на уроках
правознавства, ви зможете використовувати протягом усього життя.
4
 Вам пропонується обговорювати і знаходити власні приклади до
теоретичних роз’яснень, норм права. Таким чином, ви сформуєте уявлення
про право, визначите власне ставлення до нього, набубудете практичних
навичок.
Рубрика ЮРИДИЧНІ КЕЙСИ пропонує приклади життєвих
правових ситуацій, які доречно вирішувати за допомогою законів у колі
однодумців. Адже кожному громадянину/громадянці потрібно не лише знати
норми законів, а й вміти застосовувати їх на практиці. Над юридичними
кейсами пропонуємо працювати так: кожна група вирішує свій кейс, при
обговоренні інші учасники уважно слухають, пропонують доповнення,
доводять свої міркування і занотовують у свої зошити остаточне рішення.
Таким чином, під час обговорення всі учні/учениці набувають знань, які
формувалися під час групової роботи.
Рубрики ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ і ПРАКТИЧНІ
ЗАВДАННЯ допоможе з’ясувати, наскільки глибоко ви засвоїли і зрозуміли
матеріал.
Рубрика РЕФЛЕКСІЯ запрошує, міркуючи над темою, повернутися
до себе, своїх відчуттів, думок й емоцій.
Працюючи над завданнями, уявляйте себе справжніми
юристами-консультантами. Поміркуйте, як потрібно поводитися за таких
обставин.
Визначення всіх понять ви знайдете у СЛОВНИКУ ТЕРМІНІВ.
Тож запрошуємо в захопливу подорож, в якій ви зможете відчути
себе справжніми юристами. Переконаємося разом, що «Основи
правознавства» – не тільки шкільний предмет, а і запорука вашого життєвого
успіху.

Бажаємо успіхів у вивченні права, успіхів у житті!

З повагою і надією на взаєморозуміння

5
 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ У РОБОТІ З ПІДРУЧНИКОМ

Перед початком роботи варто оцінити свої вміння за тими

запитаннями, які будуть вивчатися в цьому курсі.
Працюючи індивідуально, проаналізуйте, на скільки балів від 1-го
до 10-ти ви відчуваєте себе обізнаними з кожного запитання.
Критерії, що для вас означають бали від 1-го до 10-ти, визначте
особисто.
Відповідайте на зазапитаннязапитання чесно, позначаючи олівцем у
правій колонці навпроти кожного пункту бали від 1-го одного до 10-ти.
Домовимося, що 1 – «зовсім не чув про таке», а 10 – «можу
розповідати на цю тему на TEDex».
Після ознайомлення з кожного кожним параграфа параграфом
пропонуємо повертатись і визначати своє просування по темі у стовпчик 4. І
знову оцінювати свої вміння.
Довго не вагайтеся. Якщо певне зазапитання вам незрозуміле,
скористайтеся допомогою вчителя. Звертайте увагу на нові для вас
терміни й поняття.

№ Теми занять Скільки Скільки

балів, від балів, від
з/п. 1-го до 10-ти, 1-го до 10-
на початку ти, після
вивчення вивчен-ня
теми кожної
теми

Розділ першійI

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА І ДЕРЖАВИ

1 Чому і як виникло право?

1.1 Я знаю як виникло право

1.2 Я можу оцінити значення права в житті

людини й суспільства

6
2 Значення соціальних норм в житті
суспільства.

2.1 Я можу визначати ознаки права і моралі.

2.2 Я знаю, як визначати ознаки права і релігії

2.3 Я можу визначати ознаки права і політики

2.4 Я можу визначати ознаки права і економіки

3 Що таке право?

3.1 Я можу формулювати поняття «право».

3.2 Я можу характеризувати ознаки права.

3.3 Я можу визначати види джерел права

3.4 Я можу аналізувати структуру норми права.

3.5 Я можу визначати цінність права як

універсального регулятора суспільних
відносин

4 Як і чому виникла держава?

4.1. Я можу визначати причини, які обумовили

виникнення держави.

4.2. Я можу розуміти, як формувалося поняття

держави протягом часу

4.3. Я можу аналізувати таку ознаку, як що таке

державний суверенітет
4.4 Я можу аналізувати, як глобалізація впливає
на державотворчі процеси

7
5-6 Як держава реалізує свої функції

5.1 Я можу характеризувати державну владу

5.2 Я можу характеризувати державний лад:

поняття та елементи
5.3 Я розумію зміст принципу «поділу влади» на
гілки та його значення в діяльності держави

6.1 Я можу пояснияти, з яких елементів

складається форма держави
6.2. Я можу визначати, які функції виконує
сучасна держава

Розділ другийII

ПРАВОВІДНОСИНИ. ПРАВОПОРУШЕННЯ. ЮРИДИЧНА

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

7-8 Що таке правові відносини?

7.1 Я можу аналізувати ознаки правовідносин.

7.2 Я можу визначати, які види правовідносин

найбільш поширені в сучасному суспільстві.
8.1 Я можу аналізувати склад правовідносин,
наводити приклади юридичних фактів.
8.2 Я можу виокремлювати суб’єкти
правовідносин

8.3 Я можу визначати об’єкти правовідносин

9 Що таке правопорушення?

9.1 Я розумію та застосовую поняття:

«правопорушення»
9.2 Я можу аналізувати склад правопорушення.

9.3 Я можу визначати види правопорушень

9.4 Я можу наводити приклади правопорушень

8
10 Що таке юридична відповідальність?

10.1 Я можу розуміти та застосовувати поняття

«юридична відповідальність».

10.2. Я можу виокремлювати підстави та ознаки

юридичної відповідальності.

10.3 Я можу визначати підстави юридичної

відповідальності

10.3 Я можу визначати види юридичної

відповідальності

11 Практичне заняття. Які обставини ,

виключають шкідливість (суспільну
небезпеку) діяння.

11.1 Я можу розв’язувати правові ситуації із

використанням знань про правовідносини,
правопорушення та юридичну
відповідальність

11.2 Я можу описувати обставини, що

виключають шкідливість (суспільну
небезпеку) діяння

12 Узагальнення

Я можу застосовувати засвоєні поняття та

вміння під час розв’язування простих
правових ситуацій та регулюванні власної
поведінки відповідно до норм права

Розділ третійIII.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЛЮДИНИ І ДЕРЖАВИ

13 Як Конституція України регулює життя

держави?

9
13.1 Я можу пояснювати значення Конституції
для держави та громадян.

13.2 Я можу виявляти ознаки та структуру

Конституції України
13.3 Я можу характеризувати організацію
державної влади в Україні

13.4 Я вмію характеризувати підстави набуття та

припинення громадянства України

14 Які права, і свободи і обов’язки людини

закріплені в Конституції України

14.1 Я можу описувати покоління права людини і не зрозумів

їх визнання в Конституції України.
14.2 Я можу пояснювати і застосовувати права та
обов’язки людини і громодянина, закріплені в
Конституції України

15 Повноваження Конституційного Суду

України

15.1 Я знаю механізми захисту прав і свобод

людини та громадянина

15.2 Я вмію аналізувати нормативну основу

діяльності Конституційного Суду України

15.3 Я вмію визначати повноваження

Конституційного Суду України

15.4 Я вмію аналізувати структуру і організацію

діяльносості Конституційного Суду України

16 Які функції виконують органи місцевого

самоврядування в Україні?

16.1 Я можу характеризувати поняття:

«демократія», «самоврядування»,
10
 «народовладдя», «вибори»

16.2 Я вмію аналізувати форми участі громадян

в управлінні демократичної держави

17 Як працює механізм реалізації права на

звернення громадян?

17.1 Я можу аналізувати процедуру звернень

громадян

17.2 Я вмію розрізняти види звернень громадян

17.3 Я вмію визначати вимоги до звернень

громадян
17.4 Я вмію аналізувати права громадян і
обов’язки юридичних осіб

18 Узагальнення

Розділ четвертийIV.
НЕПОВНОЛІТНІ ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ, СІМЕЙНИХ,
ТРУДОВИХ, АДМІНІСТРАТИВНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ
ПРАВОВІДНОСИН
19 Практичне заняття. Як неповнолітні
реалізують права і обов’язки у цивільних
правовідносинах?

19.1. Я вмію визначати правовідносини, які

регулює цивільне право
19.2 Я вмію визначати форми власності

19.3. Я можу аналізувати три складові права

власності
19.4 Я можу визначати обсяг цивільної
правосуб’єктності неповнолітніх осіб
19.5 Я вмію розв’язувати правові ситуації з
використанням знань і положень цивільного
законодавства України щодо неповнолітніх

11
20 Практичне заняття. Яким чином споживачі
захищають свої права.

20.1 Я можу аналізувати права та обов’язки

споживачів

20.2 Я можу аналізувати захист прав споживачів.

20.3 Я вмію визначати особливості електронного

продажу й операцій із платіжною карткою
20.4 Я можу аналізувати окремі статті Закону
України «Про захист прав
споживачів»відповідних нормативно-правових
актів

21-22 Як реалізуються сімейні права?

21.1 Я можу пояснювати та застосовувати

поняття «сім’я» і «шлюб»

21.2 Я можу характеризувати права і обов’язки

подружжя

21.3 Я можу характеризувати права і обов’язки

батьків і дітей

22.4 Я можу прогнозувати шляхи влаштування дітей,

позбавлених батьківського піклування.
22.45 Я вмію аналізувати підстави позбавлення
батьківських прав
22.56 Я вмію аналізувати шляхи та механізм
влаштування дітей, позбавлених
батьківського піклування

23 Практичне заняття. Неповнолітні й трудові

відносини

23.1 Я можу визначати зміст права на працю.

23.2 Я знаю, як створювати резюме

12
23.3 Я вмію розумію, як укладати трудовий договір

23.4 Я знаю, якими є основні права та обов’язки

роботодавця і працівника

23.5 Я знаю, які можуть бути підстави для

розірвання трудового договору

23.6 Я вмію з’ясовувати, як закон регулює

робочий час і час відпочинку.

24 Практичне заняття. Як діє механізм охорони

праці неповнолітніх

24.1 Я можу аналізувати особливості умов праці

неповнолітніх.

24.2 Я знаю, як закон регулює робочий час і час

відпочинку неповнолітніх.
24.3 Я вмію описувати особливості охорони праці
неповнолітніх.

25-26 Як діє механізм притягнення до

адміністративної відповідальності
неповнолітніх.
25.1 Я вмію характеризувати адміністративну
відповідальність неповнолітніх.

25.2 Я можу аналізувати окремі статті Кодексу

про адміністративні правопорушення
(КУаАП).

25.3 Я можувмію наводити приклади державних

органів, які розглядають адміністративні
правопорушення та накладають
адміністративні стягнення.

27-28 Яке діяння закон визначає як кримінальне

13
 правопорушення

27.1 Я можу аналізувати кримінальні

правопорушення.

27.2 Я вмію класифікувати кримінальні

проступки і злочини.

27.3 Я можу описувати елементи складу

кримінального правопорушення.

29-30 Які права і обов’язки передбачені законом

для органів, які розслідують кримінальні
правопорушення

29.1 Я вмію аналізувати права і обов’язки

органів, які розслідують кримінальні
правопорушення

31 В чому особливості кримінальної

відповідальності неповнолітніх.

31.1 Я вмію характеризувати кримінальну

відповідальність
31.2 Я вмію характеризувати види покарання

31.3 Я можу визначати підстави, які

пом’якшують і обтяжують покарання
31*.4 Я вмію визначати види покарань

31.45 Я можу визначати особливості кримінальної

відповідальності неповнолітніх

32 Практичне заняття. Розгляд кримінальних

справ в суді

32.1 Я знаю порядок розгляду кримінальної

справи в суді першої інстанції

14
32.2 Я вмію аналізувати права та обов’язки
учасників кримінального провадження, які
закріплені в Кримінальному процесуальному
кодексі України

-32.3 Я вмію аналізувати практичну реалізацію

положень Європейської Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод

33 Узагальнення

РозділV п’ятий.

ЯКЩО ПРАВО — ЦЕ ПРОФЕСІЯ

34-35 Яке значення юристів в у нашому житті

34.1 Я вмію розрізняти професії, пов’язані з

юриспруденцією
34.2 Я можу аналізувати вимоги закону до осіб,
які мають намір працювати за юридичним
фахом
34.3 Я вмію аналізувати права і обов’язки
представників цих професій

СЛОВНИК

Адміністративна відповідальність – різновид юридичної відповідальності,

що настає за скоєння адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення – це примусовий захід державного впливу, який

застосовують до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з
метою забезпечення загальнообов’язкових правил поведінки та виховання
правопорушника, запобігання новим правопорушенням.

Адміністративний проступок – це протиправна, винна дія (бездіяльність)

фізичної або юридичної особи, яка посягає на громадський або державний
порядок, суспільні відносини у сфері державного управління, виконавчо-
розпорядчої діяльності органів держави.

15
Аліменти – юридичний обов’язок утримання у визначених законом випадках
одним членом сім’ї інших, які потребують цього, за згодою зобов’язаної
особи або в судовому порядку.

Амністія – передбачене актом вищого органу державної влади (в Україні –

законом) повне або часткове звільнення від покарання чи пом’якшення
покарання певної категорії осіб.

Апеляція – одна з форм оскарження судових рішень до суду вищої

(апеляційної) інстанції, який має право переглядати справу.

Батьківство – факт походження дитини від певного чоловіка (батька).

Виконавча влада – це вид державної влади, що володіє правом

безпосереднього управління державними справами, виконання законів та
інших нормативних актів.

Відповідальність – передбачені санкціями норм права несприятливі

наслідки особистого, майнового чи організаційного характеру, що визначені
законом, яких зазнає деліктоздатний суб’єкт (правопорушник) за вчинене
правопорушення.

Відчуження майна – передача власником права власності на майно іншій

фізичній чи юридичній особі.

Влада – 1) волевиявлення народу, або держави, її органів та посадових осіб,

з метою здійснення відповідних функцій і повноважень у порядку,
передбаченому конституцією і законами; 2) здатність, право і можливість
підкоряти своїй волі інших.
Внутрішній трудовий розпорядок – порядок поведінки, взаємодії між
працівниками на конкретному підприємстві, в установі, організації в процесі
трудової діяльності.

Галузь права – відокремлена самостійна сукупність норм права, що

врегульовують якісно однорідні суспільні відносини специфічним методом
правового регулювання.

Гарантії прав та обов’язків – засоби та умови, які забезпечують цілковите й

неухильне здійснення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків суб’єктів.
16
Геноцид – цілеспрямовані дії з метою знищення окремих груп населення або
цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними
мотивами.

Гіпотеза – це складова частина норми права, яка містить умови та обставини

за настанням чи ненастанням яких суб'єкти мають здійснювати свої права й
обов'язки, передбачені в диспозиції цієї норми.

Глобалізація (франц. та англ. global – загальний, всесвітній, від лат. globus –

куля) – економічні, торговельні, фінансові, технологічні, політичні, соціальні,
трудові, інформаційні та інші процеси, що мають всесвітній масштаб і
планетарний характер.

Громадянство – постійний політико-правовий зв'язок особи з державою, яка

зумовлює наявність у них взаємних прав, свобод і обов'язків як на території
країни, так і за її межами.

Відчуження майна – передача власником права власності на майно іншій

фізичній чи юридичній особі.

Влада – 1) волевиявлення народу, або держави, її органів та посадових осіб,

з метою здійснення відповідних функцій, і повноважень у порядку,
передбаченому конституцією і законами; 2) здатність, право і можливість
підкоряти своїй волі інших.
Внутрішній трудовий розпорядок – порядок поведінки, взаємодії між
працівниками на конкретному підприємстві, в установі, організації в процесі
трудової діяльності.

Галузь права – відокремлена самостійна сукупність норм права, що

врегульовують якісно однорідні суспільні відносини специфічним методом
правового регулювання.

Гарантії прав та обов’язків – засоби та умови, які забезпечують цілковите й

неухильне здійснення суб’єктивних прав та юридичних обов’язків суб’єктів.

17
Геноцид – цілеспрямовані дії з метою знищення окремих груп населення або
цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними
мотивами.

Гіпотеза – це складова частина норми права, яка містить умови та обставини

за настанням чи ненастанням яких суб'єкти мають здійснювати свої права й
обов'язки, передбачені у в диспозиції цієї норми.

Геноцид – цілеспрямовані дії з метою знищення окремих груп населення або

цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними
мотивами.

Глобалізація (франц. та англ. global – загальний, всесвітній, від лат. globus –

куля) – економічні, торговельні, фінансові, технологічні, політичні, соціальні,
трудові, інформаційні та інші процеси, що мають всесвітній масштаб і
планетарний характер.

Громадянство – постійний політико-правовий зв'язок особи з державою, яка

зумовлює наявність у них взаємних прав, свобод і обов'язків, як на території
країни, так і за її межами.

Дієздатність – це здатність суб’єкта права своїми діями набувати прав та

обов’язків та самостійно їх реалізовувати.

Деліктоздатність – це здатність особи самостійно нести юридичну

відповідальність за вчинені нею правопорушення (делікти).

Демократія – здійснення влади народом безпосередньо шляхом виборів,

референдуму або через органи місцевого самоврядування.

Держава – це територіальна організація суверенної публічної влади в

суспільстві, яка гарантує людині її права і свободи, суспільству – безпеку
та усталений розвиток на основі права за допомогою апарату управління
і легального примусу.

Державна влада – це публічно-політичні, вольові відносини між

державним апаратом і суб’єктами політичної системи суспільства.

18
Державний лад – це система організаційних елементів будь-якої
держави, що включає форму правління, форму державного устрою,
форму державно-політичного режиму, визначені її основним законом, а
також основні положення щодо взаємовідносин держави і особи.

Державний орган – це структурно організований колектив державних

службовців або конкретна службова особа, які наділені владними
повноваженнями і засобами, необхідними для їх реалізації.

Державний примус – це психологічний або фізичний вплив державних

органів (посадовців) на певних осіб з метою спонукання їх до виконання
норм права.

Державний суверенітет – це політико-правова властивість державної

влади, що полягає в її верховенстві по відношеннющодо до будь-якої
іншої влади всередині країни та незалежності у зовнішніх відносинах.

Джерела права – державно-офіційні способи закріплення і зовнішнього

прояву правових норм.

Дискредитація – навмисні дії, спрямовані на підрив авторитету, іміджу і

довіри.

Дискримінація – будь-яка відмінність, виняток, обмеження або перевага,

що заперечують чи зменшують рівне здійснення прав людиною.

Диспозиція – це складова частина норми права, яка визначає саме

правило поведінки суб'єкта у разі настання обставин, передбачених у
гіпотезі цієї норми.

Дисциплінарний проступок – це суспільно шкідливі протиправні винні

вчинки фізичних осіб, які завдають шкоди внутрішньому розпорядку
діяльності підприємств, установ, організацій, навчальних закладів
шляхом порушення норм, які встановлюють правила трудової,
службової, навчальної, військової та іншої дисципліни і тягнуть
застосування дисциплінарних стягнень.

19
Дієздатність – це здатність суб’єкта права своїми діями набувати прав та
обов’язків та самостійно їх реалізовувати.

Екологічне правопорушення – винне протиправне діяння, що завдає

шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людей.

Економіка (від давньогрец. οίκοςνομος – спосіб або мистецтво

хазяйнування) – це сфера забезпечення потреб людини і суспільства, що
включає виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних
благ, а також відносини, що виникають у цих процесах.

Закон – нормативно-правовий акт вищого представницького органу

державної законодавчої влади або самого народу, який трегулює
найбільш важливі суспільні відносини, виражає волю і інтереси
більшості населення, втілює основні права людини і має найвищу
юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів.

Законодавча влада (англ. Legislature) – вид державної влади, головною

функцією якої є законотворчість. Єдиним законодавчим органом нашої
держави є парламент – Верховна Рада України. (ст.75 Конституції
України).

Імпічмент (англ. impeachment – осуд, обвинувачення) – особливий

порядок, (процедура) обвинувачення посадових осіб держави (
Президентів, міністрів, суддів), передбачений Конституцією ряду низки
країн. Порядок проведення розслідування стосовно Президента України
передбачено ст.аттею 111 Конституції України, у разі вчинення ним
державної зради або іншого злочину.

Казус – випадкова дія, що має зовнішні ознаки провини (злочину), але

позбавлена вини, тому не спричиняє притягнення до кримінальної
відповідальності.

Конституційне право України – система норм права, які регулюють

політико-правові відносини, які пов’язані з правовим статусом особи,
реалізацією народного волевиявлення, організацією і здійсненням
державної влади та місцевого самоврядування, з визначенням соціально-
економічних основ та територіальної організації Української держави.

20
Конституційні обов’язки – це закріплена Конституцією України міра
необхідної поведінки, які яка є безумовними безумовною для виконання
суб’єктами права.

Конституція – основний закон держави, що закріплює правові засади

життя суспільства й устрою держави.

Конституція України – Основний Закон України, що визначає її

державний і суспільний лад, засади правової системи, проголошує й
закріплює основні права та й обов’язки громадян, окреслює компетенції і
повноваження законодавчої, виконавчої, судової влади та органів
місцевого самоврядування.

Конфедерація – союз держав, об’єднаних для досягнення певних цілей

одним або декількома органами при збереженні в інших запитаннях
повної самостійності.

Конфіскація – примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у

власність держави майна (його частини), що належить
правопорушникові.

Кримінальна відповідальність – це осуд державою особи, яка вчинила

злочин, обмеження її прав майнового, особистого та іншого характеру, що
визначені вироком суду і покладені на винного спеціально
уповноваженими органами держави.

Кримінальне право – галузь права, норми якої визначають підстави і

принципи кримінальної відповідальності, а також встановлюють, які
суспільно небезпечні діяння належать до злочинів і які покарання можуть
застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Кримінальне правопорушення – передбачене Кримінальним кодексом

України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність),
вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Кримінальні
правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження,

процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом
України про кримінальну відповідальність.
21
Кримінальна відповідальність – це осуд державою особи, яка вчинила
злочин, та обмеження її прав майнового, особистого та іншого характеру, що
визначені вироком суду і покладені на винного спеціально
уповноваженими органами держави.

Кримінальне право – галузь права, норми якої визначають підстави і

принципи кримінальної відповідальності, а також встановлюють, які
суспільно небезпечні діяння належать до злочинів і які покарання можуть
застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження,

процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом
України про кримінальну відповідальність.

Материнство – правове становище жінки у зв’язку з народженням,

утриманням і вихованням дітей.

Матеріальні проступки – правопорушення в сфері трудових відносин,

пов'язані із заподіянням шкоди працівником підприємству в процесі або
у зв'язку з виконанням трудових обов'язків (псування інструменту,
механізмів в у результаті їх неправильної експлуатації, неправильне
зберігання цінностей).

Міжнародне правопорушення – це протиправне винне діяння, скоєне

суб'єктом міжнародних відносин, що заподіює шкоду іншим суб'єктам
міжнародного права.

Метод правового регулювання – підхід до впорядкування певної сфери

суспільних відносин, що обумовлює використання специфічного
комплексу юридичних засобів.

Механізм держави – це система органів державної влади, установ,

підприємств та інших державних організацій, за посередництвом яких
здійснюються функції держави.

Мирова угода – це укладений сторонами договір, за яким позивач і

відповідач шляхом взаємних поступок ліквідують цивільно-правовий
спір, який виник між ними.

22
Міжнародне право – система правових норм, що регулюють відносини
між державами (міжнародне публічне право) чи між громадянами різних
країн та їх об’єднаннями (міжнародне приватне право).

Міжнародне правопорушення – це протиправне винне діяння, скоєне

суб'єктом міжнародних відносин, що заподіює шкоду іншим суб'єктам
міжнародного права.

Міжнародні механізми захисту прав людини – система міжнародних

органів і організацій, що діють задля забезпечення міжнародних
стандартів прав і свобод людини або їх поновлення у разі порушення.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і

входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна
адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на
території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також
реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Місцеве самоврядування – право територіальної громади – жителів села

чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл,
селища та міста – самостійно вирішувати запитання місцевого значення
в межах Конституції і законів України.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і

входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна
адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на
території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також
реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Монархія (грец. monacrhia) – форма державного правління, при за якій

якої державна влада зосереджена повністю або частково в руках однієї
особи – монарха, передається у спадок, не залежить від народу.

Мораль (лат. mores – звичаї) – це система світоглядних настанов,

принципів і норм поведінки, які втілюють уявлення про добро і зло,
належне і неналежне, справедливе і несправедливе.

23
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на
чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і
продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом
десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною
ділянкою – протягом 15 років.

Національна поліція України (поліція) – це центральний орган

виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення
охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання
публічної безпеки і порядку. (ст. 1 Закону України «Про національну
поліцію»)

Необхідна оборона – дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом

прав та інтересів особи, яка захищається, від суспільно небезпечного
посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і
достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення
посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж
необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону
незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання
або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади (ст. 36 КК
УкраїниКК України).
Норма права – офіційне, формально визначене, загальнообов’язкове
правило поведінки, яке встановлюється або санкціонуються державою,
охороняється нею від порушень, направлене на регулювання найбільш
важливих суспільних відносин шляхом встановлення юридичних прав і
обов’язків.

Нормативно-правовий акт – це офіційний письмовий документ,

прийнятий уповноваженими суб’єктами нормотворчості, який
встановлює, змінює чи скасовує норми права.

Нормативно-правовий договір – це двостороння або багатостороння

угода, яка встановлює, змінює або скасовує норми права.

Норма права – офіційне, формально визначене, загальнообов’язкове

правило поведінки, яке встановлюється або санкціонуються державою,
охороняється нею від порушень, направлене на регулювання найбільш
24
важливих суспільних відносин шляхом встановлення юридичних прав і
обов’язків

Нотаріат – система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок

посвідчувати безперечні права й факти, що мають юридичне значення, а
також виконувати інші нотаріальні дії з метою надання цим правам і
фактам юридичної вірогідності (ст.1 Закону «Про нотаріат»).

Об’єкт правовідносин – матеріальне або нематеріальне благо, задля

одержання, передачі або використання якого суб’єкти вступають у
правовідносини.

Об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішній прояв

протиправного вчинку, до обов’язкових елементів якої належать: діяння
(дія чи бездіяльність суб’єкта); його шкідливі наслідки (або загроза їх
настання); необхідний причинно-наслідковий зв’язок між діянням і
наслідками.

Перевищення меж необхідної оборони – це умисне заподіяння тому, хто

посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання
або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне
кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально
передбачених у статтях 118 та 124 Кримінального кодексуКК України.

Підзаконний нормативно–-правовий акт – письмовий документ,

прийнятий компетентними органами державної влади, на пфдставі
підставі закону, відповідно до закону і в порядку його виконання .

Політика (від грец. πόλις – місто, держава, суспільство, політична

спільнота) – це публічні відносини, спосіб жити разом, участь в
управлінні спільнотою, тобто у здійсненні публічної влади.

Помилування – повне або часткове звільнення засудженої особи від

покарання, заміна покарання або невідбутої його частини м’якшим
покаранням (в Україні це право належить Президентові України на
підставі статейст. 85, 87 КК УкраїниКК України).

Права людини – це основні можливості, необхідні для існування і

розвитку особи, які визнаються універсальними, невід’ємними та
25
рівними для кожного й мають гарантуватись гарантуватися державою в
обсязі міжнародних стандартів.

Право – норми, які визначають межі свободи учасників соціальної

комунікації шляхом визнання їх суб’єктами права (носіями
суб’єктивних прав і юридичних обов’язків), реалізація яких уможливлює
існування суспільства та спирається на підтримку держави.

Правова доктрина – це джерело права, що має авторитетний та

переконливий характер, ґрунтується на думках учених-правників,
надбаннях юридичної науки.

Правовідносини – це врегульовані правом суспільні відносини, учасники

яких є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Правоздатність – це здатність суб’єкта права мати суб’єктивні права і

юридичні обов’язки.

Правовий звичай – це правило поведінки, яке передбачає усталений

порядок дій, склалося в результаті тривалої практики здійснення й
юридичне значення якого є офіційно визнаним.

Право власності – право особи на річ (майно) , яке вона здійснює

відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб..(ч.1
ст.316 ЦК України)

Правопорушення – це протиправні, соціально шкідливі, винне діяння

деліктоздатної особи, вчинення якого тягне негативні наслідки –
застосування державно-правового примусу у вигляді юридичної
відповідальності певного виду та міри.

Правовідносини – це врегульовані правом суспільні відносини, учасники

яких є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Правосуб’єктність – це здатність особи бути суб’єктом права. Завдяки

правосуб’єктності особа як суб’єкт права здатна бути учасником
правовідносин.

26
Правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення
цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та
дво- чи багатосторонніми (договори).

Презумпція невинуватості – правовий принцип, за яким щодо особи, яка

підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинуватість до того часу,
поки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законодавством, і
встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Прокуратура України – єдина система, яка в передбаченому законом

порядку здійснює встановлені Конституцією України функції з метою
захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Протиправні діяння – це вчинки особи, які суперечать нормам та

принципам права, завдають шкоди інтересам суспільства і особи.

Правоздатність – це здатність суб’єкта права мати суб’єктивні права і

юридичні обов’язки.

Процесуальні правопорушення – це протиправні, соціально-шкідливі,

винні діяння суб'єктів процесуальних відносин, за здійснення яких
передбачено застосування заходів юридичної відповідальності.

Правопорушення – це протиправне, соціально шкідливе, винне діяння

деліктоздатної особи, вчинення якого тягне негативні наслідки –
застосування державно-правового примусу у вигляді юридичної
відповідальності певного виду та міри.

Правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення

цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми, та
двох- і багатосторонніми (договори) (ст. 202 Цивільного кодексу Украни)

Прокуратура України – єдина система, яка в передбаченому законом

порядку здійснює встановлені Конституцією України функції з метою
захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Протиправні діяння – це вчинки особи, які суперечать нормам та

принципам права, завдають шкоди інтересам суспільства і особи.
27
Презумпція невинуватості – правовий принцип, за яким щодо особи, яка
підозрюється у вчинені злочину, припускається невинуватість до того часу,
поки її вину не буде доведено у порядку , передбаченому законодавством, і
встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Ратифікація – остаточне затвердження міжнародного договору вищим

органом держави. Після ратифікації норми міжнародного права стають
частиною національного законодавства.

Реквізиція – примусове відчуження майна у власника у разі стихійного

лиха, аварії, епідемії, епізоотії або через інші надзвичайні обставини з
метою суспільної необхідності за умови попереднього і повного
відшкодування власникові вартості такого майна.

Релігія (від лат. religare – позв’язувати) – це система поглядів на світ,

заснованих на вірі у надприродні сили, зумовлена цим світоглядом
організація життя людини, яка охоплює дотримання певних правил
поведінки та культові дії, спрямовані на комунікацію з богами, і
об’єднання людей у релігійну організацію. Сьогодні в світі налічують
тисячі релігій, найбільші найчисленніші серед яких: християнство, іслам,
буддизм, іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, синтоїзм.

Республіка (від лат. Res pablica) – форма державного правління, при якій
вища державна влада здійснюється представницьким органом влади
(парламентом), обраним народом на певний термін.

Робочий час – це встановлений законодавством або на його основі

відрізок календарного часу, впродовж якого працівник відповідно до
правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи й умов
трудового договору, повинен виконувати трудові обов'язки. Нормальна
тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин
на тиждень.

Санкція – це складова частина норми права, яка передбачає юридичні

наслідки для суб'єкта за виконання чи невиконання правила поведінки,
передбаченого диспозицією цієї норми.

28
Сімейне право – сукупність правових норм і принципів, які регулюють
та охороняють особисті немайнові й майнові відносини фізичних осіб, що
виникають із шлюбу та залежності належності до сім’ї.

Спадкування – перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та

обов’язків (спадщини) спадкодавця (особи, яка померла) до його
спадкоємців.

Споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має

намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо
не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків
найманого працівника.

Суб'єктивне право – це гарантована нормами права міра можливої

поведінки особи, що спрямована на реалізацію її інтересів.

Суб’єктивна сторона правопорушення (вина) – це сукупність ознак, які

відображають психічне ставлення особи до власного діяння та його
шкідливих наслідків.

Суб’єкт права – фізичні особи, юридичні особи та соціальні спільності

(народ, територіальна громада тощо).
Суб’єкт правовідносин – це суб’єкт права, який вступає у правовідносини
задля реалізації своїх суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.

Суб’єкт правопорушення – це фізична або юридична особа, яка вчинила

правопорушення. Необхідна ознака суб’єкта – його деліктоздатність,
тобто визнана законом презумпція спроможності особи персонально
відповідати за протиправні діяння.
Суб’єктивна сторона правопорушення (вина) – це сукупність ознак, які
відображають психічне ставлення особи до власного діяння та його
шкідливих наслідків.

Спадкування – перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та

обов’язків (спадщини) спадкодавця (особи, яка померла) до його
спадкоємців (ст.1216 Цивільного кодексу України).

29
Споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має
намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо
не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків
найманого працівника (ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суб’єкт права – фізичні особи, юридичні особи та та соціальні спільності

(народ, територіальна громада, тощо).

Суб’єкт правовідносин – це суб’єкт права, який вступає у правовідносини

задля реалізації своїх суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.

Суверенні права держави – її виняткові повноваження, які юридично

деталізують державний суверенітет. Суверенітет співвідноситься з
суверенними правами як ціле та його частина, що має змістовні
особливості.

Судимість – правовий стан особи, який виникає через засудження її

судом до конкретної міри покарання за вчинене нею кримінальне
правопорушення, спричиняє настання для неї певних негативних
наслідків і триває до її погашення або зняття.

Судова влада (англ. Juridiciary) – незалежна галузь державної влади, що

володіє винятковим правом відправляти правосуддя і приймати
рішення в процесі цивільного, кримінального, адміністративного та
господарського судочинства.

Судова практика – рішення судів у конкретних справах, які містять правові

зразки одноманітного та багаторазового застосування й тлумачення правових
норм.

Судовий прецедент (від лат. рraecedens /(praecedentis/ ) – той, що передує;

англ. – precedent) – це рішення суду в конкретній справі, що є
обов’язковим для суду тієї самої або нижчої інстанції при вирішенні в
майбутньому всіх аналогічних справ.

30
Судова практика – рішення судів у конкретних справах, які містять правові
зразки одноманітного та багаторазового застосування та тлумачення
правових норм

Теократія – форма організації державної та місцевої влади, за якої вона

належить церкві, духовенству. Сучасною теократичною державою є
ВатіканВатикан. Папа Римський одночасно виступає і главою держави, і
главою римськоРимо–католицької Католицької церквиЦеркви.

Тоталітаризм – режим, за якого державна влада здійснюється шляхом:

обмеження або порушення основних прав людини, усенення усунення
легальних можливостей для вільного виявлення і врахування інтересів
усіх груп населення, зосередження не контрольованної населенням
державної влади в руках правлячої верхівки або однієї особи,
фактичного одержавлення суспільства, громадських організацій, релігії.

Трудові відносини – врегульовані законодавством, а також

колективними трудовими договорами відносини, що виникають у
зв’язку з трудовим процесом у суспільному виробництві в конкретному
трудовому колективі.

Унітарна держава (від лат. unitas) – єдність; англ. unitarian | unitary

state;
фр. Unitaire) – єдина держава, частинами якого якої є адміністративно
територіальної територіальні одиниці, що не володіють суверенними
сувереннимі правами.

Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на

правах дочки чи сина на підставі рішення суду (ст. 207 Сімейного кодексу
України).

Федерація – союзна держава, частинами якого якої є державні утворення,

які мають суверенні права.

Форма державного правління (англ. From of state government) – порядок

утворення і організації вищих органів влади в державі.

31
Форма державного режиму (англ. From state regime) – порядок
здійснення державної влади.

Форма державного устрою (англ. From of state organization) – порядок

поділу території держави на певні складові частини і співвідношення
влади між ними і державою в цілому и її діяльності, в яких ві–

Функції держави – це напрями державного впливу на стійкі відносини

різних сфер суспільства, які визначають зміст діяльності усіх всіх її
органів у правових формах.

Функції права – основні напрями впливу права на су спільні

відносини, які виражають його сутність і соціальне призначення
в суспільстві; способи організації суспільних відносин.

Цивільна дієздатність – здатність фізичної особи своїми діями набувати для

себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми
діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та
нести відповідальність у разі їх невиконання.

Цивільна правоздатність – здатність особи мати цивільні права та

обов'язки. Цивільну правоздатність мають усі фізичні особи. Виникає у
момент народження особи, закінчуться в момент смерті.

Цивільне право – це галузь права, нормами якої регулюються майнові

та особисті немайнові відносини.

Цивільно-правова відповідальність – один із видів юридичної

відповідальності, яка полягає у примусовому впливі на порушника цивільних
прав і обов’язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за
собою додаткові невигідні майнові наслідки.

Цивільна дієздатність –здатність фізичної особи своїми діями набувати для

себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми
діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та
нести відповідальність у разі їх невиконання..

32
Цивільна правоздатність – здатність мати цивільні права та обов'язки
(цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Виникає у момент її
народження. Закінчуться в момент смерті.

Цивільно-правовий проступок (делікт) – це діяння, що завдає шкоди

врегульованим принципами та нормами цивільного права майновим та
особистим немайновим відносинам, а також відносинам, врегульованим
урегульованим деякими нормами, сімейного, аграрного права та ін.

Цивільно-правова відповідальність – один з видів юридичної

відповідальності, яка полягає у примусовому впливі на порушника цивільних
прав і обовязків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягніть за
собою додаткові невигідні майнові наслідки.

Час відпочинку – частина календарного періоду, упродовж якого

працівника звільняють від виконання трудових обов’язків.

Шлюб – сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі

державної реєстрації актів цивільного стану(ст.21 Сімейного кодексу
України).

Юридична відповідальність – встановлений законодавством й і

забезпечений державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати
примусового позбавлення певних належних йому цінностей і благ.

Юридична відповідальність − передбачені санкціями норм права

несприятливі наслідки особистого, майнового чи організаційного характеру,
що визначені законом, яких зазнає деліктоздатний суб’єкт (правопорушник)
за вчинене правопорушення.

Юридичний обов’язок – це встановлена нормами права міра належної

поведінки особи.

Юридичні акти – це дії, спрямовані на досягнення певного правового

результату.

33
Юридичні вчинки – це діяння, які викликають правові наслідки
незалежно від того, усвідомлював чи не усвідомлював суб’єкт їх правове
значення, бажав чи не бажав їх настання.

Юридична відповідальність − передбачені санкціями норм права

несприятливі наслідки особистого, майнового чи організаційного характеру,
що визначені законом, яких зазнає деліктоздатний суб’єкт (правопорушник)
за вчинене правопорушення.

Юридичні діяння (дії або бездіяльність) – це юридично значущі вчинки

особи, настання яких залежить від волі суб’єктів правовідносин
(укладання договору, видання наказу, подання позову та ін.).

Юридичний обов’язок – це встановлена нормами права міра належної

поведінки особи.

Юридичні події – це юридично значущі життєві обставини, настання

яких не залежить від волі та свідомості суб’єктів правовідносин, що
нерідко виникають внаслідок дії природних явищ (наприклад, смерть,
стихійні лиха, землетруси, повені, тощо).

Юридичні факти – елементи правовідносин,, це життєві обставини, з

якими норми права пов’язують настання певних правових наслідків –
виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Юрисдикція – компетенція судових органів щодо розгляду цивільних,

кримінальних та інш. их справ; коло справ, які даний цей суд має право
розглядати й вирішувати.

34
 Додадки.

Корисні посилання:
1. Сайт офіса Президента України: http://www.president.gov.ua/
2. Верховна Рада України: http://rada.gov.ua/
3. Уповноважений Президента України з прав дитини:
https:// https://ombudsman.gov.ua/ua/page/child/contacts/
4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:
http://www.ombudsman.gov.ua/
5. Вища рада правосуддя: www.vru.gov.ua
6. Національна поліція України: https://www.npu.gov.ua/uk
7. Міністерство освіти і науки України: http://mon.gov.ua
8. Міністерство соціальної політики: http://www.msp.gov.ua
9. Організація з безпеки та співробітництва в Європі:
http://www.osce.org
10. Рада Європи: https://www.coe.int/uk/web/kyiv
11. Європейський суд з прав людини: http://www.echr.coe.int
12. Постійне представництво України при відділенні ООН та інших
міжнародних організаціях у Женеві: http://geneva.mfa.gov.ua/ua
13. UNICEF Україна: https://www.unicef.org/ukraine/ukr
14. Українська Гельсінська спілка з прав людини:
https://helsinki.org.ua
15. Товариство Червоного Хреста України: http://redcross.org.ua
16. Харківська правозахисна група: https://humanrights.org.ua
17. Урядовий сайт для юних громадян:
http://children.kmu.gov.ua/authority.html

урок 14
[1.] Конституція України від 28.06.1996 р. Режим доступуURL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96–
%D0%B2%D1%80
1.[2.] Про Всеукраїнський референдум: Закон України від 06.11.2012 р.
URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5475-17
2. ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України» від
21.05.1997 р. URL: Режим доступу:
[3.] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97–%D0%B2%D1%80

35
 [4.] ЗУ «Про громадські об’єднання:» Закон України від 22.03.2012 р.
URL:
Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572–17
[5.] Виборчий кодекс України, : Закон України від від 19.12.20192020 р.
URL: .
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396–20#n4129

Інформаційні джерела:

http://buklib.net/books/29508/ дії учасників процесу

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. URL:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 – Конвенція про захист прав
людини

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ перший.
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА І ДЕРЖАВИ

Розділ другий.
ПРАВОВІДНОСИНИ. ПРАВОПОРУШЕННЯ.
ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Розділ третій.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЛЮДИНИ І ДЕРЖАВИ

Розділ четвертий.
НЕПОВНОЛІТНІ ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ, СІМЕЙНИХ,
ТРУДОВИХ, АДМІНІСТРАТИВНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ
ПРАВОВІДНОСИН

Розділ п’ятий.
ЯКЩО ПРАВО – ЦЕ ПРОФЕСІЯ

36
37
38