Літературний диктант

Оноре де Бальзак
«Гобсек»
І. Про кого з героїв йдеться?
1. «Говорив цей чоловік тихо, лагідно і ніколи не гарячкував». (Гобсек)
2. «Він ненавидів своїх спадкоємців і не уявляв собі, що його багатством міг
коли-небудь володіти хтось інший, крім нього, навіть після його смерті».
(Гобсек)
3. «Та яка б чудова не була його поведінка … поки жива його мати, жодна
порядна родина не наважиться довірити (йому) майбутнє і статок своєї
дочки». (Граф Ернест де Ресто)
4. «В неї була граціозна голівка, свіже личко, привітний погляд, каштанове,
гарно зачесане волосся, спускаючись двома круглими начосами на скроні,
відтіняло блакитні, чисті, як кришталь, очі». (Фанні Мальво)
5. «Поспішаючи, вона накинула на свої голі плечі тільки кашемірову шаль і
закуталась нею так, що легко було вгадувати її форми». (Анастазі де
Ресто)
6. «Ця потвора з ангельським обличчям, - подумав я, - панує над нею,
певно, використовуючи її слабості – гонор, ревнощі, жадобу насолод,
світський чад». (Максим де Трай)
7. «… будинок і його господар були схожі один на одного – мов скеля і
устриця, що приліпилася до неї». (Гобсек)
8. «Від неї віяло доброчесністю. Я ніби опинився в атмосфері щирості і
душевної чистоти, і мені навіть стало легше дихати». (Фанні Мальво)
9. «Жінка була така гарна, що незважаючи на всі її гріхи, мені стало шкода
її. Якась страшна туга гризла їй серце, і горде лице з шляхетними рисами
спотворював погано прихований біль. Цей дженджик став її злим генієм».
(Анастазі де Ресто)
10. «Нещастя – наш найкращий вчитель. Нещастя навчить його знати ціну
грошам і людям, чоловікам і жінкам. Нехай поплаває по паризькому
 морю. А коли стане вправним лоцманом, ми дамо йому корабель».
(Ернест де Ресто)

ІІ. Про що йдеться?

1. «А я непохитний… Я з’явлюсь там, як месник, як муки сумління».

(Гобсек про візит до графині де Ресто)
2. «На широкій ведмежій шкурі, розстеленій коло лев΄ячих ніжок ліжка,
вирізьблених з червоного дерева, виблискувала пара білих атласних
черевичків, кинутих з тим недбальством, що його викликає втома після
балу». (Кімната Анастазі де Ресто)
3. « – Принесіть мені завтра вранці ваше свідоцтво про народження, і ми
поговоримо про ваше діло. Я подумаю». (Позика на купівлю контори)
4. « – Це не моя… У мене – золото! Хіба я жив би так, як живу, коли б був
багатий?» (Золота монета)
5. « – Без плямочки, – казав він, - А ось цяточка. Ось тріщинка. А цей
просто чудо. Бліде лице Гобсека було осяяне блиском цих
коштовностей». (Брильянти)
ІІІ. Кому з героїв повісті належать дані висловлювання?
1. «Ви молоді, у вас кров грає, а в голові туман. Ви дивитеся на палаючі
головешки в каміні і бачите у вогниках жіночі личка, а я бачу там тільки
вугілля. Ви вірите в усе, а я ні в що не вірю». (Гобсек)
2. « – Час, віконтесо, розповісти вам одну історію, що змусить вас змінити
свою думку про багатство графа де Ресто». (Дервіль)
3. «… Щоб пролити свою кров, треба її мати, мій любий, а в тебе в жилах
замість крові - грязь». (Гобсек)
4. « – Пане, ви тільки що купили за безцінь брильянти, що не належать
моїй дружині, – це фамільні коштовності». (Граф де Ресто)
5. «А мені у вухах і досі звучав фантастичний перелік багатств. Я слухав
тоді умираючого і мимохіть глянув на купу попелу, побачивши, що на
неї спрямовано застиглі очі … там лежала купа золота і срібла…».
(Дервіль)
 Даний літературний диктант дає можливість перевірити, як учні знають
зміст повісті «Гобсек», удосконалювати їх вміння працювати з текстом
художнього твору.